Перегляд вихідного коду сторінки Мельников Ювеналій Дмитрович

{{Особа
| ім'я                 = Ювеналій Дмитрович Мельников
| зображення           = Melnykov Yu D.jpg
| розмір_зображення    = 250пкс
| дата_народження      = 05.05.1868
| місце_народження     = [[Митченки]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]]
| дата_смерті          = 07.05.1900(24.4)
| місце_смерті         = [[Астрахань]], [[Астраханська губернія]], [[Російська імперія]]
| поховання            =
| підданство           = {{RUSold}}
| національність       =
| відомий_(відома)     = [[Марксизм|марксист]]
}}{{Othernames|Мельников}}
[[Файл:АД Мельникову.JPG|міні|254пкс|Анотаційна дошка на будинку № 32 колишньої вулиці Мельникова в Києві (демонтовано 2019 року)]]
'''Ме́льников Ювена́лій Дми́трович''' ({{ДН|5|5|1868|23|4}}, [[Митченки]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]] — {{ДС|7|5|1900|24|4}}, [[Астрахань]], [[Астраханська губернія]], [[Російська імперія]]) — український революціонер, пропагандист [[Марксизм|марксизму]], один з організаторів перших марксистських гуртків у Росії і в Україні.

== Біографія ==
Народився {{ДН|5|5|1868|23|4}} року в селі [[Митченки|Митченках]] (нині — [[Бахмацький район|Бахмацького району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]) в родині поміщика Івана Федоровича Оробченка-Бедняченка{{sfn|Мельников|1923}}. Навчався в [[реальне училище|реальному училищі]] у [[Ромни|Ромнах]], однак у 5-му класі був вимушений полишити навчання через брак коштів. Набувши спеціальність слюсаря в невеликій майстерні в Ромнах, Мельников починає працювати в Харківських залізничних майстернях.

До політичної боротьби прилучився під впливом ідей [[народництво|народництва]], утім, від початку орієнтувався на роботу в [[робітник|робітничому]] середовищі (на початку [[1888]] року, працюючи в [[Харків|Харкові]] [[слюсар]]ем залізничних майстерень, брав участь у народницьких революційних гуртках, [[1889]] року вже самостійно вів народницьку пропаганду в містах [[Таганрог|Таганрозі]] та [[Ростов-на-Дону|Ростові-на-Дону]]. У жовтні [[1889]] року був [[арешт|заарештований]] та на 8 місяців ув'язнений у [[Хрести (тюрма)|«Хрести»]], де захворів на [[Цинга|цингу]]{{sfn|Мельников|1923}}. Там же під впливом [[Абрамович Емілій Олександрович|Емілія Абрамовича]] зацікавився марксизмом.

На початку [[1890-ті|1890-х]] років формується як [[Марксизм|марксист]] (був пов'язаний з {{нп|Бруснєв Михайло Іванович|Михайлом Бруснєвим|ru|Бруснев, Михаил Иванович}} і [[Точиський Павло Варфоломійович|Павлом Точиським]]). Наприкінці [[1891]] року переїхав до [[Київ|Києва]], де розпочав роботу в майстерні [[Київський трамвай|Київської міської залізниці]]. Водночас очолив підпільну роботу з об'єднання місцевих соціал-демократичних гуртків, із яких згодом був створений [[київський «Союз боротьби за визволення робітничого класу»]]. Жив і працював у відкритій ним слюсарній майстерні в будинку по нинішній вулиці Юрія Іллєнка № 23 (будинок не зберігся)<ref>{{КЕД}}</ref>. [[1893]] року заснував «Лук'янівський клуб»<ref>Містився у будинку по нинішній вулиці Юрія Іллєнка № 15 (не зберігся).</ref>. У грудні [[1895]]—[[1896]] роках очолював Робітничий комітет, був одним з керівників соціал-демократичної групи «Робітнича справа» («Рабочее дело»).

11 квітня [[1896]] року після провалу «трамвайного гуртка» його заарештували і ув'язнили в Києві на 10 місяців. Після звільнення в січні [[1897]] року внаслідок хвороби був засланий на батьківщину до Ромен. Втретє Мельникова було заарештовано в Ромнах у листопаді [[1897]] року, переведено в [[Лук'янівська в'язниця|Лук'янівську тюрму]], де він пробув до лютого [[1898]] року й остаточно підірвав своє здоров'я. За спогадами члена [[Соціал-демократія Королівства Польського і Литви|СДКПіЛ]] та [[Російська соціал-демократична робітнича партія|РСДРП]] [[Мошинський Йосип Миколайович|Йосипа (Юзефа) Мошинського]], в тюрмі

{{цитата|Ювеналій Дмитрович був великим ентузіастом і романтиком: весь його революційний романтизм, що не знайшов собі простору в тісних рамках провінційного Києва, весь вогняний темперамент цього замкненого в клітку і передчасно замученого українського орла давався взнаки в козацьких піснях, які нерідко сколихали мовчазні склепіння нашого безлюдного коридору. Найулюбленішою була у нього Шевченківська дума, яка нині особливо популярна в Радянській Україні: «Ой зійшла зоря вечоровая, над Почаєвом стала». Також любив т. Ювеналій виконувати в Лук'янівській в'язниці українську марсельєзу: «<nowiki />[[Ще не вмерла Україна]]...»
{{oq|ru|Ювеналий Дмитриевич был большим энтузиастом и романтиком: весь его революционный романтизм, не нашедший себе простора в тесных рамках провинциального Киева, весь огненный темперамент этого запертого в клетку и преждевременно замученного украинского орла давал себя чувствовать в казацких песнях, нередко оглашавших молчаливые своды нашего безлюдного коридора. Самой любимой была у него Шевченковская дума, которая ныне особенно популярна на Советской Украине: «Ой зійшла зоря вечоровая, над Почаєвом стала». Также любил т. Ювеналий исполнять в Лукьяновской тюрьме украинскую марсельезу: «Ще не вмерла Україна…»<ref>Мошинский И. Н. [http://elib.shpl.ru/ru/nodes/5039#mode/inspect/page/136/zoom/4 На путях к I-му съезду РСДРП: 90-е годы в Киевском подполье.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181013203542/http://elib.shpl.ru/ru/nodes/5039#mode/inspect/page/136/zoom/4 |date=13 жовтня 2018 }} — М., 1928. — С. 132</ref>}}
}}

Після переведення з Лук'янівської тюрми знову висланий у Ромни під нагляд поліції. У червні [[1899]] року Мельникова було переведено до [[Астрахань|Астрахані]], де {{ДС|7|5|1900|24|4}} року (за іншими даними — 17 квітня 1900 року{{sfn|Мельников|1923}}) він помер від набутої у в'язниці хвороби на [[Туберкульоз|сухоти]].

== Вшанування пам'яті ==
У [[1923]]–[[2018]] роках (з перервами) у Києві існувала [[Вулиця Юрія Іллєнка (Київ)|названа на його честь вулиця]] (колишня Велика Дорогожицька){{рвкмр2|23}}, на будинку № 32 якої встановлено [[Меморіальна дошка|анотаційну дошку]]. [[11 жовтня]] [[2018]] року [[Київська міська рада]] прийняла рішення перейменувати вулицю Мельникова на вулицю [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрія Іллєнка]], незважаючи на звернення директора [[Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»|Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр»]] Бориса Глазунова і дослідника історії Києва [[Кальницький Михайло Борисович|Михайла Кальницького]] зберегти колишню назву, що нагадує про трагедію [[Бабин Яр|Бабиного Яру]] і присвячена «борцеві за права робітників київської Лук'янівки, переслідуваного царським режимом»<ref>{{Cite web |url=https://forum.kievcity.gov.ua/projects/adds/427-1508753862.pdf |title=Звернення Б. Глазунова |accessdate=16 жовтня 2018 |archive-date=16 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181016125917/https://forum.kievcity.gov.ua/projects/adds/427-1508753862.pdf }}</ref><ref>[http://kmr.gov.ua/sites/default/files/no_10_8.pdf Проект рішення про перейменування] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181016130027/http://kmr.gov.ua/sites/default/files/no_10_8.pdf |date=16 жовтня 2018 }} — с. 13-14.</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* [[Вирський Дмитро Станіславович|''Вирський Д. С.'']] [http://www.history.org.ua/?termin=Melnykov_Yu_D Мельников Ювеналій Дмитрович] // {{ЕІУ|6}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160308213211/http://history.org.ua/?termin=Melnykov_Yu_D |date=8 березня 2016 }}
* [http://leksika.com.ua/19320920/ure/melnikov Мельников Ювеналій Дмитрович] // {{УРЕ}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160808060938/http://leksika.com.ua/19320920/ure/melnikov |date=8 серпня 2016 }}
* [[Мишко Дмитро Іванович|''Мишко Д. І.'']] Ювеналій Мельников: Історико-біографічний нарис. — {{К.}} : Радянська школа, 1959. — 104 с., іл. <!-- http://irbis-nbuv.gov.ua/GAK/SCAN_GAK/2203/02/013.GIF -->
* ''Мишко Д. І.'', [[Шморгун Петро Михайлович|''Шморгун П. М.'']] Ювеналій Дмитрович Мельников. — {{К.}} : Політвидав України, 1970. — 156 с., іл. <!-- http://irbis-nbuv.gov.ua/GAK/SCAN_GAK/2203/02/009.GIF -->
* {{h|Мельников|1923}}Юв. Дм. Мельников [Биография. К 25-летию Р. К. П.] // [[Пролетарська правда (газета)|Пролетарская правда]]. — 1923. — № 57 (472). — 14 марта. — С. 6. {{ref-ru}}

[[Категорія:Уродженці Бахмацького району]]
[[Категорія:Партійні функціонери Києва]]
[[Категорія:Марксисти]]
[[Категорія:Померли від туберкульозу]]
[[Категорія:Померли в Астрахані]]
[[Категорія:Соціалісти України]]
[[Категорія:Українські революціонери]]
[[Категорія:Революціонери Російської імперії]]