Перегляд вихідного коду сторінки Мовна шизофренія

{{Мовознавство|expanded=Пов'язані статті}}
{{about|[[мовне кліше]]|психічне захворювання|шизофренія}}

'''Мо́вна шизофрені́я''',<ref name="zinevych_krasavina"/> '''лі́нгвошизофренія'''<ref name="zinevych_krasavina">[https://web.archive.org/web/20170121222817/http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/148168/1/Л.%20В.%20Зіневич%2c%20В.%20В.%20Красавіна.docx Л.&nbsp;В.&nbsp;Зіневич, В.&nbsp;В.&nbsp;Красавіна. «Інноваційний Бум» у Сучасному Українському Суспільно-Політичному Дискурсі] Язык и социум: материалы Х Междунар. науч. конф., Минск, 15&nbsp;— 17 октября 2015 г. / редкол.: И.&nbsp;С.&nbsp;Ровдо (пред.) [и др.] ; под общ. ред. Л.&nbsp;Ф.&nbsp;Гербик.&nbsp;— Минск: Колорград, 2016. С. 28-32</ref> або '''мо́вне роздво́єння'''<ref>[https://web.archive.org/web/20171007070640/http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3225620-popkonveier-na-m1-konveier-movnoi-shyzofrenii«ПОПконвеєр» на М1&nbsp;— конвеєр мовної шизофренії]&nbsp;— Корреспондент, 3 березня 2013</ref> ({{lang-en|Linguistic schizophrenia}}, {{lang-es|esquizofrenia lingüística}}) — [[Критика|критичний]] [[Соціолінгвістика|соціолінгвістичний]] [[термін]], що вживається для означення послідовної [[Культурна політика|культурної політики]], яка передбачає постійне змішування двох мов, що призводить до поступового витіснення однієї з них. Термін вперше вжито 1977 року індійським лінгвістом {{нп|Браж Качру|Бражем Качру|en|Braj Kachru}} у його праці ''«Linguistic Schizophrenia and Language Census: A Note on the Indian Situation»'' (1977) для опису одночасного використання англійської та гінді (та інших індійських мов).

У контексті України мовна шизофренія позначає послідовну [[Культурна політика|культурну політику]], яка передбачає постійне змішування [[Українська мова|української]] та [[Російська мова|російської]] мов, в першу чергу, на телебаченні та радіо<ref>[https://web.archive.org/web/20170121223926/http://ukrsense.dp.ua/index.php/USENSE/article/download/128/141 С.&nbsp;Й.&nbsp;Хомінський. Чи можна любити Україну російською мовою?]. Дніпро: журнал «Український смисл» №&nbsp;1 (2016); Центр історії та розвитку української мови Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. ISSN 2312-4437</ref>. Мовна шизофренія є одним із проявів [[неоколоніалізм]]у, [[Культурний імперіалізм|культурного]] та [[Мовний імперіалізм|мовного імперіалізму]] з боку Російської Федерації в рамках політики [[Російський світ (термін)|руского міра]], і на думку [[Мовознавець|мовознавців]] призводить до поступового витіснення [[українська мова|української мови]] з усіх сфер вжитку й заміненням її спочатку [[суржик]]ом, а згодом і [[російська мова|російською]].

Вважається, що термін у контексті України та [[Українська мова|української мови]] уперше вжив у [[2006]] році український [[науковець]] та [[журналіст]] [[Роман Горбик]],<ref name="TK"/> але широкого поширення в [[Україна|Україні]] термін не отримав аж до [[2015]] року та публікації книжки мовознавця та викладача української мови [[Колумбійський університет|Колумбійського університету]] [[Шевчук Юрій (мовознавець)|Юрія Шевчука]] «[[Мовна шизофренія. Quo vadis, Україно?]]».<ref>[https://web.archive.org/web/20120601051957/http://tyzhden.ua/News/51521 Експерт: Україні властива «мовна шизофренія»]&nbsp;— Український тиждень, 29 травня 2012</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20170808035636/https://zaxid.net/dvomovnist_yak_hvoroba_n1357078 Двомовність як хвороба]&nbsp;— Zaxid.net, 3 липня 2015</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20150714164700/http://zbruc.eu/node/38963 Юрій Шевчук: Мовна шизофренія]&nbsp;— [[Збруч (газета)|Zbruc]], 14 липня 2015</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20160413041800/http://zik.ua/news/2015/07/08/yuriy_shevchuk_movna_shyzofreniya__nova_potuzhna_forma_rusyfikatsii_605587 Юрій Шевчук: Мовна шизофренія&nbsp;— нова, потужна форма русифікації]&nbsp;— ZIK, 8 липня 2015</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20160819021537/http://zbruc.eu/node/55082 Лінгвоцид і мовна шизофренія]&nbsp;— [[Збруч (газета)|Zbruc]], 17.08.2016</ref>

== Генеза терміна ==
В Україні часто помилково вважається що мовна шизофренія є виключно оригінальним українським [[феномен]]ом, відсутнім в інших країнах Заходу, зокрема саме таку тезу озвучив мовознавець [[Шевчук Юрій (мовознавець)|Юрій Шевчук]] у своїй однойменній книзі 2015 року, де він заявив що «лінгвошизофренія&nbsp;— це оригінально український феномен, відсутній в інших країнах Заходу як [[мовна політика]] і культурний стандарт. На відміну від двомовності, або [[білінгвізм]]у, лінгвошизофренія маловідома і, за малими винятками, не описана в західній соціолінґвістиці. Лінгвошизофренія призводить до поступового витіснення української мови з усіх сфер вжитку й заміною її російською»''<ref>[https://web.archive.org/web/20171007044744/https://www.radiosvoboda.org/a/27059088.html Російськомовними патріотами маніпулюють&nbsp;— викладач Колумбійського університету]&nbsp;— Радіо свобода, 08.06.2015</ref>.

Насправді, хоча [[феномен]] мовної шизофренії, як феномен одночасного використання російської та української мови, що поступово призводить до повного витіснення останньої, і є унікальним для України, він не є унікальним загалом, оскільки концепція мовної шизофренії була вперше озвучена ще 1977 року індійським лінгвістом {{нп|Браж Качру|Бражем Качру|en|Braj Kachru}} у його праці ''«Linguistic Schizophrenia and Language Census: A Note on the Indian Situation»'' (1977) для опису одночасного використання англійської та гінді (та інших індійських мов).

== Використання терміна в інших країнах ==
{{у планах|розділ|дата=жовтень 2018}}

== Використання терміна в Україні ==
=== Історія появи терміна в українському інформпросторі ===
Термін «мовна шизофренія» набув широкого вжитку в Україні у [[2015]] році, після публікації книжки мовознавця Юрія Шевчука «Мовна шизофренія. Quo vadis, Україно?»<ref>[https://web.archive.org/web/20160417145811/http://kurs.if.ua/news/na_prykarpatti_vyyde_knyzhka_yuriya_shevchuka_movna_shyzofreniya_quo_vadis_ukraino_24717.html На Прикарпатті вийде книжка Юрія Шевчука «Мовна шизофренія. Quo vadis, Україно?»]&nbsp;— Курс, 28 серпня, 2015</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20171007044435/https://discursus.com.ua/books/movna-shyzofreniia Юрій Шевчук. Мовна шизофренія. Quo vadis, Україно?]&nbsp;— Видавництво Discursus, 2015</ref>. Зокрема, термін «мовна шизофренія» почали часто вживати для опису постійного змішування української та російської на [[Телебачення України|українських телеканалах]] та в [[Українські радіостанції|радіоетері]]<ref>{{Cite web |url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FPvntsh_sl_2015_2_45.pdf |title=Димніч Н. Д. ''Двомовність телебачення України як наслідок системної мовної агресії Росії'' / Н. Д. Димніч // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. — 2015. — № 2. — С. 462—471.  |accessdate=7 жовтня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171007044551/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FPvntsh_sl_2015_2_45.pdf |archivedate=7 жовтня 2017 |deadurl=no }}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20170202002432/http://www.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/05/dis_dvoryanyn.pdf Парасковія Дворянин. «Новини на регіональному телебаченні: українськоцентрична парадигма».]&nbsp;— Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04&nbsp;— теорія та історія журналістики. Львів, 2016, 214 стор.: 77-78</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20170121225335/http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/3278/3/Roman%20Kis_Yak%20zupynyty%20rozukrayiniuvannia.pdf Роман Кісь. Як зупинити розукраїнювання України?: студія Романа Кіся з глосарієм ключових термінів та філософською розвідкою зі загальної теорії смислу]. Львів: Афіша, 2012. ISBN 9789663251790 (серія Проблеми деколонізації Бєларусі та України, том 1)</ref><ref>[[Лариса Масенко]]. [https://www.scribd.com/doc/245851489/Ridna-Mowa-19 Інтернаціоналізм плюс русифікація: телевізійні стратегії приниження української мови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170929122217/https://www.scribd.com/doc/245851489/Ridna-Mowa-19 |date=29 вересня 2017 }} // [[Валч]]: Часопис «Рідна мова». №&nbsp;19 за 2013 рік. стор 5-9. [передрук в часописі «Універсум» №&nbsp;3-4 (233—234) за 2013 рік, стор. 16-18]</ref>.

Довгий час Шевчуку також приписували й першовикористання терміна в українському контексті та найраніші задокументовані згадки вживання ним терміна «мовна шизофренія» датуються лише наприкінці травня [[2012]] року, коли він вперше публічно вжив його під час його відкритої лекції «[[Русифікація України|Русифікація]] в Україні. Традиції та інновації» у межах проекту «Новітні тенденції: суспільство, політика, культура» організованого [[Книгарня «Є»|Книгарнею Є]] та згодом в тому ж році вжив цей термін у своїх інтерв'ю [[часопис]]у [[Український тиждень]],<ref>[https://web.archive.org/web/20120605124445/http://tyzhden.ua/Society/51716 Коли мова має значення ]&nbsp;— Український тиждень, 5 червня 2012</ref> на телепрограмі «Вечір з Миколою Княжицьким на TVi» тощо.<ref>[https://web.archive.org/web/20171007090753/https://day.kyiv.ua/uk/article/media/lingvistichna-shizofreniya «Лінгвістична шизофренія»]&nbsp;— День, 8 червня 2012</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=4Llccox3-aY Уривок з програми «Вечір з Миколою Книжним на TVi»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191003023154/https://www.youtube.com/watch?v=4Llccox3-aY&gl=US&hl=en |date=3 жовтня 2019 }} // Youtube, 24 жовтня 2012</ref> Принагідно, що у тому ж році, за декілька місяців до Шевчука у лютому [[2012]] року термін вжив також і український журналіст Олексій Мазур у своїй статті для часопису [[Телекритика]].<ref>[https://web.archive.org/web/20171007085226/http://ua.telekritika.ua/dusia-archive/17288 «Hello show»: повна «хеллоуйня» + ведучі Даша і Денис 50 років по тому (фото)]&nbsp;— Телекритика, 1 лютого 2012 [https://web.archive.org/web/20171007161020/http://mediavarta.spetskor.dp.ua/?p=107 копія статті]</ref>

Пізніше з'ясувалося, що вперше термін «мовна шизофренія» в українському контексті вжив український журналіст [[Роман Горбик]] ще у [[2006]] році коли у своїй [[Рецензія|рецензії]] на фільм [[Прорвемось]] (2006) для часопису [[Телекритика]] він назвав стрічку ''«областю нероздільного панування мовної шизофренії.»''<ref name="TK">{{Cite web |author=Роман Горбик |url=http://telekritika.kiev.ua/articles/128/0/6877 |title=Прорвались. Куди? |publisher=[[Телекритика]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20060622150817/http://telekritika.kiev.ua/articles/128/0/6877 |archivedate=22 червня 2006 |deadurl=yes |date=10 березня 2006 |accessdate=7 жовтня 2017 }}</ref>

Ще до Горбика, у [[2000]] році схожий термін застосував [[мовознавець]] Олександр Шумілов, який у своїй статті для часопису [[Сучасність (журнал)|Сучасність]] назвав [[суржик]] «мовно-комунікативним виявом національної шизофренії».<ref> Олександр Шумилов. [Мова, суржик, «язык»: єдність та боротьба протилежностей на межі тисячоліть] // Сучасність. 2000. №&nbsp;10. стор. 110—124</ref><ref>
[[Леся Ставицька]].
 [https://archive.today/20171007082505/https://m.krytyka.com/ua/articles/krovozmisne-dytya-dvomovnosti Кровозмісне дитя двомовності] // Часопис "Критика". Част. 10 за жовтень 2001 року. Стор. 20—24, <small>[https://web.archive.org/web/20170113160038/http://www.national.org.ua/library/krowozmisne.html копія повної версії статті]</small>
</ref>

=== Вжиток терміна в українському контексті ===
==== Використання для опису ситуації на українському ТБ/радіо ====
{{section-stub|дата=жовтень 2018}}
Вислів «мовна шизофренія» доволі влучно окреслив занепокоєність свідомої частини української культурної еліти недостатньою відпорністю широких мас до нав'язуваної російської [[Культурний імперіалізм|культурної домінації]] у [[ЗМІ]], навіть в умовах, коли споживачі двомовного культурного продукту усвідомлюють ворожість [[Російська пропаганда|російської пропаганди]]. Довільне змішування української та російської мов загалом сприймається як [[Маніпуляція масовою свідомістю|маніпулятивна технологія]]. На підставі [[Український індекс наукового цитування|цитованості]] виразу «мовна шизофренія» в [[Наукова публікація|наукових публікаціях]] можна казати про його вживаність у якості маркера реально існуючого явища, специфічного для постгеноцидних постколоніальних умов України. <ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/articles/2009/01/15/3674067/ |title=Рябчук М. Яка двомовність нам потрібна? &#91;Електронний ресурс&#93; / Рябчук Микола // Українська правда. — 2009. — 15 січн. |accessdate=7 квітня 2018 |archive-date=7 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180407183045/https://www.pravda.com.ua/articles/2009/01/15/3674067/ }}</ref><ref>Димніч Н. Д. Двомовність телебачення України як наслідок системної мовної агресії Росії //Журналістика. Прикарпатський вісник НТШ. Слово.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;2(30).&nbsp;— С. 462—471.</ref><ref>{{Cite web |url=http://ukralmanac.univ.kiev.ua/index.php/ua/article/view/148 |title=Ірина Грабовська. Актуальність дослідження консолідаційних процесів українства постколоніальної доби//Українознавчий альманах. Випуск 19. - C. 16-21. |accessdate=7 квітня 2018 |archive-date=19 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180819051538/http://ukralmanac.univ.kiev.ua/index.php/ua/article/view/148 }}</ref>

==== Використання в українських постколоніальних студіях ====

У своїй праці під назвою «Актуальність дослідження консолідаційних процесів українства постколоніальної доби» професор Ірина Грабовська зазначає що одним з найяскравіших прикладів постколоніального синдрому в сучасній Україні є ситуація з українською мовою, а саме поширення практики мовної шизофренії.<ref>Ірина Грабовська.
 [https://web.archive.org/web/20171007065450/http://ukralmanac.univ.kiev.ua/index.php/ua/article/viewFile/148/140-151-1-PB.pdf Актуальність дослідження консолідаційних процесів українства постколоніальної доби] // Українознавчий альманах, Том 19, № 1 (2016)</ref>

=== Критика терміна в Україні ===
Мовознавець і поет [[Белей Лесь Любомирович|Лесь Белей]] після лекції Юрія Шевчука у червні 2015 року в [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Національному університеті «Києво-Могилянська академія»]] оприлюднив критичний огляд праці «Мовна шизофренія Quo vadis, Україно?». Дефініцію «мовна шизофренія», яку Шевчук обрав для опису ситуації в Україні, Белей схарактеризував як «емоційну та [[пейоратив]]ну [[метафора|метафору]]<nowiki/>», що до того ж містить у собі суперечність&nbsp;— послідовність не може бути рисою шизофренії. На його думку, в Україні відсутня послідовна мовна політика, а медіа-простір є хаотичним ринком, що керується не настановами зверху, а мотивами [[Попит і пропозиція|зиску]]. Паралельне вживання двох мов Белей оцінив як етап поступової дерусифікації, оскільки «там, де раніше вживалася б тільки російська, сьогодні вживаються дві мови». Заперечуючи оригінально українську природу феномену, він навів приклад [[Чехословаччина|Чехословаччини]], де також відбувався паралельний вжиток двох мов. Белей також критично поставився до тез Шевчука щодо визначальності мови для українського націєтворення та політики культивації сакральності мови у країнах Заходу, наводячи приклад [[Ірландія|Ірландії]], що не зважаючи на переважну англомовність, «має викристалізувану ірландську самосвідомість».<ref name="bel">[https://web.archive.org/web/20151127062918/http://www.theinsider.ua/politics/55fbc477991de Лесь Белей. Українське мовне питання по-заокеанськи]&nbsp;— Insider, 21 вересня 2015</ref>

У відповідь на критику Белея, мовознавець і соціолінгвіст [[Масенко Лариса Терентіївна|Лариса Масенко]] опублікувала статтю, в якій стала на бік Юрія Шевчука й звинуватила в некомпетентності самого Белея<ref>[https://web.archive.org/web/20150928120738/http://language-policy.info/2015/09/larysa-masenko-movoznavcha-solidarnist-po-ukrajinsky/ Лариса Масенко. Мовознавча солідарність по-українськи]&nbsp;— Портал мовної політики, 24 вересня 2015</ref>.

== Див. також ==
* [[Мовний імперіалізм]]
* [[Лінгвоцид]]
* [[Білінгвізм]]
* {{нп|Шизоглосія||en|Schizoglossia}}

== Додаткова література ==
* ''Юрій Шевчук.'' [[Мовна шизофренія. Quo vadis, Україно?]]. Брустурів: видавництво Discursus, 2015. 60 с. ISBN 978-617-7236-45-9

== Джерела ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* ''[https://www.youtube.com/watch?v=CNz4Xb3O4J0 Прес-конференція: «Країна, українці і мовна шизофренія» ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191115022927/https://www.youtube.com/watch?v=CNz4Xb3O4J0&gl=US&hl=en |date=15 листопада 2019 }}'' у виданні «Главком», 17 серпня 2016 [Youtube, 1 год. 21 хв.]

[[Категорія:Україністика]]
[[Категорія:Соціолінгвістика]]
[[Категорія:Мовознавство]]
[[Категорія:Російський імперіалізм]]
[[Категорія:Русифікація України]]