Перегляд вихідного коду сторінки Мустафа Найєм

{{особа
|ім'я = Мустафа Найєм
|оригінал імені = {{lang-ps|مصطفى‎‎‎ نعیم‎}}
|інші імена =
|псевдонім =
|прізвисько =
|зображення =
|розмір =
|опис =
|ім'я при народженні =
|дата народження = 28.6.1981
|місце народження = [[Кабул]], [[Демократична Республіка Афганістан|Афганістан]]
|дата смерті = <!--дд.мм.рррр-->
|місце смерті =
|причина смерті =
|поховання =
|місце проживання =
|підданство =
|громадянство = {{UKR}}
|національність = [[пуштуни|пуштун]]
|alma mater = [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Київський політехнічний інститут]]
|відомий =
|суспільний стан =
|діяльність = [[журналіст]], [[політик]]
|науковий ступінь =
|ступінь =
|вчене звання =
|титул =
|посада = Народний депутат України
|військове звання =
|платня =
|статки =
|термін = 27 листопада 2014&nbsp;—<br/>29 серпня 2019
|попередник =
|наступник =
|партія = [[Європейська Солідарність|Блок Петра Порошенка]] ''(до серпня 2016)''<br/>[[Демократичний альянс]]
|головував_(-ла) =
|конфесія = [[атеїзм]], [[агностицизм]]
|батько = Мухаммад Наїм
|мати = Розаї Латіфа
|рід =
|родичі =
|дружина =
|чоловік =
|діти = Марк-Міхей Найєм
|автограф =
|розмір автографа =
|підпис =
|нагороди =
|сайт =
|зріст =
|вага =
|герб =
|підпис герба =
|примітки =
|жінка =
}}

{{Депутат
| депутат1   = {{Прапорець|UKR}} [[Народний депутат України]]
| скликання1 = [[Верховна Рада України VIII скликання|8-го скликання]]
| партія1    = [[Блок Петра Порошенка]]
| початок1   = [[27 листопада]] [[2014]]
| кінець1    = [[29 серпня]] [[2019]]
}}

'''Мустафа́-Масі́ Найєм'''<ref>{{Cite web |url=http://gapp.rada.gov.ua/mps/info/page/17978 |title=Інформація про депутата на сайті ВРУ |accessdate=16 грудня 2014 |archive-date=15 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150215044333/http://gapp.rada.gov.ua/mps/info/page/17978 }}</ref> ({{lang-ps|مصطفى‎‎‎ نعیم‎}}; {{ДН|28|6|1981}}, [[Кабул]], [[Демократична Республіка Афганістан|Афганістан]])&nbsp;— український політичний діяч, [[Верховна Рада України VIII скликання|народний депутат України 8-го скликання]], колишній член партії «[[Демократичний альянс|ДемАльянс]]», блогер.

Журналіст, співзасновник і головний редактор [[Громадське телебачення|Громадського телебачення]], раніше&nbsp;— спеціальний кореспондент газети «[[Коммерсантъ Украина]]», редактор сайту [[Українська правда]], активіст журналістського руху [[Стоп цензурі!]]

== Життєпис ==

=== Ранні роки ===
Мустафа Найєм народився 28 червня 1981 року в Кабулі. Етнічний [[Пуштуни|пуштун]]<ref>{{Cite web|title=Мустафа Найєм: Блоги автора|url=https://www.ukrinform.ua/authors/mustafa_najem.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2020-12-29|language=uk|archive-date=22 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201022153737/https://www.ukrinform.ua/authors/mustafa_najem.html}}</ref>, рідна мова&nbsp;— [[дарі]].

Батько&nbsp;— Мухаммад Наїм&nbsp;— заступник міністра освіти [[Афганістан]]у 1976 року.

Мати&nbsp;— Латіфа Розаі, викладач математики. Померла в грудні 1984 року після пологів молодшого сина&nbsp;— [[Масі Найєм|Масі-Мустафи Найєма]].

У 1986 році батько Мухаммад Наїм переїхав до [[Москва|Москви]], де написав дисертацію на здобуття наукового ступеня [[Кандидат психологічних наук|кандидата психологічних наук]] в Академії психологічних наук Національної Академії Наук [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Там він зустрів свою майбутню дружину&nbsp;— українку Валентину Колечко, з якою одружився в 1990 році.

У 1989 році батько забрав до Москви Мустафу, де той провчився рік у початковій школі.

1991 року разом з батьком Мустафа переїхав до [[Київ|Києва]], де проживала прийомна мати Валентина Колечко.

=== Освіта ===
* 1991—1999&nbsp;роки — навчався в СШ №&nbsp;61 Києва.
* 1998&nbsp;рік&nbsp;— закінчив Технічний ліцей Шевченківського району Києва.
* 2004&nbsp;рік&nbsp;— одержав диплом інженера з інформаційно-вимірювальної техніки, закінчивши [[Факультет авіаційних і космічних систем НТУУ «КПІ»|факультет авіаційних і космічних систем]] [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|КПІ]].
* 2001&nbsp;рік — випускник Міжнародної академії журналістики Intajour (Німеччина, Гамбург).
* У липні 2014&nbsp;року&nbsp;— учасник Програми літніх стипендіатів Дрейпер Гілз (Draper Hills Summer Fellows) Стенфордського університету<ref>{{Cite web|url=https://cddrl.fsi.stanford.edu/summerfellows|title=FSI {{!}} CDDRL {{!}} Draper Hills Summer Fellows Program|website=cddrl.fsi.stanford.edu|language=en|accessdate=2018-08-29|archive-date=21 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181121154626/https://cddrl.fsi.stanford.edu/summerfellows}}</ref>, яка щорічно проводиться в Центрі демократії, розвитку та верховенства закону.
* 2016&nbsp;— вступив до [[Інститут післядипломної освіти Національного університету "Львівська політехніка"|Інституту післядипломної освіти]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|КНУ ім. Шевченка]] на юридичний факультет за спеціальністю [[Юриспруденція|«Правознавство»]].

=== Кар'єра ===
[[Файл:"Ukrayinska pravda" journalist, Serhiy Leshchenko, journalist Mustafa Nayem and Taras Chornovil, People's Deputy.jpg|міні|ліворуч|210пкс|Найєм із [[Лещенко Сергій Анатолійович|Сергієм Лещенком]] і [[Чорновіл Тарас Вячеславович|Тарасом Чорноволом]], 6&nbsp;липня 2011|альт=]]

Після закінчення [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Київського політехнічного інституту]] Мустафа деякий час був ударником у групі, яка виступала в київських кафе, потім грав у театрі «Чорний квадрат».

У вересні 2004 року почав журналістську кар'єру, ставши кореспондентом відділу політики в інформаційному агентстві «[[Контекст Медіа]]».

З липня 2005 року до червня 2007 року працював кореспондентом російськомовної української версії газети &nbsp;«[[Коммерсантъ Украина|Коммерсантъ]]».

З січня 2006 року був кореспондентом і автором журналістських розслідувань інтернет-видання «[[Українська правда]]».

З червня 2007 року&nbsp;— редактор-спецкореспондент програми «Свобода Савіка Шустера» на телеканалі «[[Інтер (телеканал)|Інтер]]», яка в 2008 році переїхала на телеканал [[Україна (телеканал)|«Україна»]] і змінила назву на «[[Шустер LIVE]]». Згодом [[Шустер Савік Михайлович|Савік Шустер]] заснував компанію «[[Савік Шустер Студія]]» (''Savik Shuster's Studio''), яка займається виробництвом аналітичних ток-шоу, Найєм став одним з працівників (редактором) у цій фірмі.

Веде блог на [[Українська правда|«Українській правді».]]

У листопаді 2009 року [[Студія Савіка Шустера|«Савік Шустер Студія»]] з каналом [[ТВі]] почала спільний проєкт&nbsp;— програму «Чорне та біле», ведучим якого став саме Мустафа. Вийшло близько 40 випусків.

22 грудня 2010 Мустафа оголошує про розірвання всіх угод з продакшен-компанією «Савік Шустер Студія», в тому числі агентської угоди та договору із «[[Шустер LIVE]]», зазначивши, що це відбулося за обопільною згодою, без конфліктів і з перспективою на майбутнє співробітництво.<ref>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/news/2010-12-22/58633|назва=Найєм розірвав Договір Із «Савік Шустер Студією», але веде переговори про нові проекти|дата=2010-12-22|вебсайт=Телекритика|дата-доступу=2011-04-03|url-архіву=https://www.webcitation.org/66w9dUjQt?url=http://www.telekritika.ua/news/2010-12-22/58633|дата-архіву=2012-04-15|deadurl=yes}}</ref>

У січні 2011 року продовжив співпрацю з продакшен-компанією «Савік Шустер Студія» на гонорарній основі і став ведучим і автором нової програми «After live» на [[UA:Перший|«Першому національному»]] про політичне ток-шоу «Шустер LIVE» за лаштунками.<ref>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/telebachennya/2011-01-27/59602|назва=Мустафа Найєм:«Ми постараємося максимально дистанціюватися від "Шустер live"»|дата=2010-01-27|вебсайт=Телекритика|дата-доступу=2011-04-03|url-архіву=https://www.webcitation.org/66w9fmZW5?url=http://www.telekritika.ua/telebachennya/2011-01-27/59602|дата-архіву=2012-04-15|deadurl=no}}</ref>

У лютому покинув проєкт через те, що з програми вирізали синхрон Савіка Шустера про розмову з [[Льовочкін Сергій Володимирович|Сергієм Льовочкіним]] про перехід Шустера на «Перший національний».<ref>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/news/2011-02-18/60362|назва=Проект After Live закрито?|дата=2011-02-18|вебсайт=Телекритика|дата-доступу=2011-04-03|url-архіву=https://www.webcitation.org/66w9hG3fa?url=http://www.telekritika.ua/news/2011-02-18/60362|дата-архіву=2012-04-15|deadurl=yes}}</ref> Сам Шустер пояснив заяву Найєма пошуками «ворогів з високим рейтингом» і запевнив, що «After live» залишиться в ефірі, але з іншим ведучим&nbsp;— Георгієм Тихим.<ref>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/news/2011-02-18/60372|назва=Шустер: After Live виходитиме без Найєма|дата=2011-02-18|вебсайт=Телекритика|дата-доступу=2011-04-03|url-архіву=https://www.webcitation.org/66w9ijP20?url=http://www.telekritika.ua/news/2011-02-18/60372|дата-архіву=2012-04-15|deadurl=yes}}</ref>

У вересні 2011 року Мустафа став ведучим власної щоденної програми «Сьогодні. Про головне» на каналі «[[ТВі]]», в якій брав інтерв'ю на теми дня.<ref>{{Cite web|url=http://ua.telekritika.ua/rinok/print/84419|title=Телеведучий – птах перелітний|website=ua.telekritika.ua|accessdate=2018-07-09|archive-date=9 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180709153611/http://ua.telekritika.ua/rinok/print/84419}}</ref>

У грудні 2011 року відкрив фотовиставку «Один суд часів Віктора Януковича», де були представлені чорно-білі фотографії, відзняті Мустафою на телефон під час судових засідань в [[Печерський районний суд міста Києва|Печерському суді]] у справі проти [[Тимошенко Юлія Володимирівна|екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко]]. Роботи були виставлені в [[Київ|Києві]] і в [[Париж]]і.<ref>{{Cite web|url=https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/4efc4417a39e9/view_print/|title=Мустафа Найем: Один суд времен Виктора Януковича|website=Українська правда - Блоги|accessdate=2018-07-09|archive-date=9 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180709123403/https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/4efc4417a39e9/view_print/}}</ref>

У травні 2012 року став ведучим на каналі «ТВі» ток-шоу «Сьогодні про головне» разом з [[Ілона Довгань|Ілоною Довгань]].<ref>{{Cite web|url=https://mediananny.com/novosti/18765|title=«Сегодня о главном» будут вести Илона Довгань и Мустафа Найем|website=МедиаНяня - таблоид для и про медиа|accessdate=2018-07-09|archive-date=27 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190527090025/https://mediananny.com/novosti/18765}}</ref>

=== Випадок із затриманням ===

13 грудня 2010 року Мустафу Найєма затримали співробітники підрозділу «<nowiki/>[[Беркут (спецпідрозділ)|Беркут]]<nowiki/>», під приводом, нібито він&nbsp;— «особа кавказької національності».<ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2010/12/13/5669015/|назва=«Беркут» затримав Мустафу Найєма|дата=2010-12-13|вебсайт=Українська правда|дата-доступу=2011-04-03|url-архіву=https://www.webcitation.org/6Hx4jUglr?url=http://www.pravda.com.ua/news/2010/12/13/5669015/|дата-архіву=2013-07-08|deadurl=no}}</ref> У той же день його відпустили з Подільського райвідділу міліції.<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2010/12/13/5669326/|назва=Мустафу Найєма відпустили|дата=2010-12-13|вебсайт=[[Українська правда]]|дата-доступу=2011-04-03|url-архіву=https://www.webcitation.org/6Hx4lLgA9?url=http://www.pravda.com.ua/news/2010/12/13/5669326/|дата-архіву=2013-07-08|deadurl=no}}</ref> 14 грудня 2010 року він написав статтю «Ксенофобія не повинна стати обличчям української національності» з описом подій і вимогою звільнити співробітника, який його затримав і не побажав перепросити.<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/articles/2010/12/14/5669998/|назва=Ксенофобія не повинна стати обличчям української національності|дата=2010-12-14|вебсайт=[[Українська правда]]|дата-доступу=2011-04-03|url-архіву=https://www.webcitation.org/66w9Pdrls?url=http://www.pravda.com.ua/articles/2010/12/14/5669998/|дата-архіву=2012-04-15|deadurl=no}}</ref> 16 грудня завершилося службове розслідування, яке встановило, що міліціонер у спілкуванні з журналістом дозволив собі некоректні висловлювання на його адресу, за що пізніше дістав сувору догану.<ref>{{cite web|url=http://news.liga.net/news/N1036371.html|назва=Міліціонер отримав догану за образу журналіста|дата=2010-12-16|вебсайт=[[ЛІГАБізнесІнформ]]|дата-доступу=2011-04-03|url-архіву=https://www.webcitation.org/66w9R1ELC?url=http://news.liga.net/news/society/499662-militsioner-poluchil-vygovor-za-oskorblenie-zhurnalista.htm|дата-архіву=2012-04-15|deadurl=no}}</ref>

=== Перші онлайн-марафони ===
У лютому 2012 року Мустафа став ініціатором і продюсером проведення перших в Україні онлайн інтернет-марафонів. В онлайн-режимі журналісти, письменники, художники і музиканти підводили альтернативні підсумки президентства [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]. Проєкт був ініційований творчим об'єднанням «Четверта Студія»<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/4studiya/?hc_ref=ARQPme6ma2T0fGO7VVz9_KHO7pIo2FzBvfNQA7KkD2UEoYiWcWA0YPnLxD6o5LRXoH4|title=Четверта студія|last=|first=|date=|website=Четверта студія|publisher=|language=uk-UA|accessdate=2018-08-31}}</ref>.

Перший онлайн інтернет-марафон мав назву «Віктор Янукович. Рік перший»<ref>{{Cite web|url=https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/4d672b1d75444/|title=Мустафа Найем: Виктор Янукович. Год первый|website=Українська правда - Блоги|accessdate=2018-08-31|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831211717/https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/4d672b1d75444/}}</ref>. Його модераторами стали журналісти Сакен Аймурзаєв, Валерій Калниш, [[Сергій Лещенко]], Мустафа Найєм, [[Наталія Соколенко]], Олександр Чаленко. Гостями проєкту були письменники [[брати Капранови]], [[Оксана Забужко]], [[Ірена Карпа]], журналісти [[Євген Кисельов]], Олександр Мартиненко, Савік Шустер, блогер [[Володимир Нестеренко]] і дизайнер Віктор Анісімов. Також спеціальним гостем став колишній президент [[Віктор Ющенко]].

Ще одним онлайн інтернет-марафоном став «Революція. 7 років потому»<ref>{{Cite web|url=https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/4ec65d387e98a/|title=Мустафа Найем: РЕВОЛЮЦІЯ. 7 років потому|website=Українська правда - Блоги|accessdate=2018-08-31|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831211725/https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/4ec65d387e98a/}}</ref>, де обговорювали події [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]] і аналізували її наслідки.

У третьому онлайн-марафоні «Віктор Янукович. Два роки умовно»<ref>{{Cite web|url=https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/4f476775c2ff5/|title=Мустафа Найем: ВИКТОР ЯНУКОВИЧ. ДВА ГОДА УСЛОВНО|website=Українська правда - Блоги|accessdate=2018-08-31|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831211720/https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/4f476775c2ff5/}}</ref> журналісти провідних українських ЗМІ підсумовували результати дворічного перебування [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]] на посаді президента України.

Заключним став онлайн-марафон «Віктор Янукович. Рік третій. Покращення»<ref>{{Cite web|url=https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/5134595d4e7db/|title=Мустафа Найем: Виктор Янукович. Год третий. Покращення вся информация|website=Українська правда - Блоги|accessdate=2018-08-31|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831174637/https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/5134595d4e7db/}}</ref>, де журналісти, експерти, а також громадські діячі підводили неофіційний підсумок чергового року часів президенства Віктора Януковича.

=== Конфлікт та звільнення з телеканалу «ТВі» ===
У квітні 2013 року інвестора каналу Костянтина Кагаловського прес-служба [[ТВі]] поставила до відома, що він більше не пов'язаний з каналом. Новим власником став Олександр Альтман. Також було звільнено генерального директора [[ТВі]] Наталю Катеринчук, її посаду зайняв [[Артем Шевченко]].

Нове керівництво заявило, що попередній власник планував продати канал бізнесменам, пов'язаним з владою. Однак сам Кагаловський називав це [[Рейдерське захоплення|рейдерським захопленням]] і мав намір повернути собі контроль над каналом.

У цей час Найєм очолив профспілку журналістів телеканалу ТВі. У відповідь на факти цензури та втручання у професійну діяльність журналістів з боку нового керівника телеканалу в особі Артема Шевченка колективом ТВі був розпочатий страйк задля можливих переговорів з новим керівництвом каналу та вирішення конфліктної ситуації.

Можливість переговорів була зірвана втручанням керівника ТОВ «Інтерпрофіт» Олегом Радченком, який письмово поставив ультиматум із забороною виходу в ефір Мустафи Найєма під загрозою звільнення. Співробітники каналу сприйняли ці погрози як тиск на весь колетив, після чого ними було прийнято рішення звільнитися.

Таким чином, у квітні 2013 року у зв'язку з приходом лояльного до [[Янукович Віктор Федорович|Януковича]] менеджера каналу Найєм покинув редакцію разом з більшою частиною співробітників.

У травні 2013 року він став одним з ініціаторів створення інтернет-телеканалу «<nowiki/>[[Громадське телебачення]]<nowiki/>», який вже через шість місяців&nbsp;— 22 листопада 2013 року&nbsp;— вийшов у перший ефір.

У червні 2014 року спільно з журналістом і оператором [[Богдан Кутєпов|Богданом Кутєповим]] став автором і продюсером циклу документальних фільмів «Схід» про події на фронті і документального фільму «Контакт» про обмін полоненими і життя людей в окупованому [[Донецьк|Донецьку.]]

== Євромайдан ==
За однією з поширених версій, Мустафа був одним з перших, хто закликав українців вийти на [[Майдан Незалежності]] в листопаді 2013 року на знак протесту проти рішення [[Другий уряд Миколи Азарова|уряду Миколи Азарова]] відкласти підписання угоди про [[Угода про асоціацію з Європейським Союзом|асоціацію з ЄС.]]<ref>{{Cite web|title=Чим був і чим не був Майдан|url=https://nv.ua/ukr/project/story-of-maidan-by-bondar-russ-40003308.html|website=[[nv.ua]]|accessdate=|language=|date=21 листопада 2016|archive-date=25 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211125020220/https://nv.ua/ukr/project/story-of-maidan-by-bondar-russ-40003308.html}}</ref>

21 листопада 2013 року на своїй сторінці [[Facebook|в Facebook]] опублікував пост «Гаразд, давайте серйозно. Ось хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан? Лайки не рахуються. Тільки коментарі під цим постом зі словами „Я готовий“. Як тільки набереться більше тисячі, будемо організовуватися».<ref>{{Cite web|title=Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2015/02/17/147354/|website=[[Історична правда]]|accessdate=|last=Зінченко|first=Олександр|date=17 лютого 2015|archive-date=25 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210625182154/https://www.istpravda.com.ua/articles/2015/02/17/147354/}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/Mustafanayyem/posts/10201177280260151|title=Mustafa Nayyem|last=Найєм|first=Мустафа|date=21 листопада 2013|website=[[Facebook]]|language=російською|accessdate=17 лютого 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200923214828if_/https://www.facebook.com/Mustafanayyem/posts/10201177280260151|archivedate=23 вересня 2020|deadurl=no}}</ref>

Через годину після публікації, кількість коментарів перевалило за 600, а бажаючих вийти на Майдан в Києві виявилося більше тисячі.

Так, виявили готовність вийти політики [[Юрій Луценко]] та [[Арсен Аваков]], журналісти [[Мусафірова Ольга Дем'янівна|Ольга Мусафірова]] і [[Олена Білозерська]].

Пізніше, о 20:30, з'явилося повідомлення: «Зустрічаємося о 22:30 під монументом Незалежності. Одягайтеся тепло, беріть парасольки, чай, каву, гарний настрій і друзів. Репост всіляко вітається!», у якому закликав українців вийти на акцію протесту проти рішення уряду Миколи Азарова відкласти підписання угоди про асоціацію з ЄС.<ref>{{Cite web|title=Сторінка в Facebook, що змінила майбутнє України|url=https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20161212-storinka-v-facebook-shho-zminyla-majbutnye-ukrayiny/|website=[[Факти (ICTV)]]|date=12 грудня 2016|accessdate=|language=|last=Маліцька|first=Валерія|archive-date=25 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210625181343/https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20161212-storinka-v-facebook-shho-zminyla-majbutnye-ukrayiny/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Mustafa Nayyem|url=https://www.facebook.com/Mustafanayyem/posts/10201178184682761|website=[[Facebook]]|accessdate=17 лютого 2021|language=російською|last=Найєм|first=Мустафа|date=21 листопада 2013|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160123225326/https://www.facebook.com/Mustafanayyem/posts/10201178184682761|archivedate=23 січня 2016|deadurl=no}}</ref>

Надалі акція стала масовою, отримавши назву «[[Євромайдан]]», а в подальшому&nbsp;— «[[Революція гідності]]».

Перші сім днів протесту Мустафа Найєм очолював неформальний координаційний центр [[Євромайдан]]у, до якого також входили [[Світлана Заліщук]], [[Вікторія Сюмар]], [[Єгор Соболєв]] та інші.

24 листопада 2013 року виступив з єдиною промовою на Майдані, у якій закликав українців боротися за своє європейське майбутнє і спрогнозував, що майбутнім президентом стане політик, готовий підписати угоду про [[Асоціація з ЄС|асоціацію з Європейським союзом.]]

27 листопада 2013 року оголосив, що надалі залишатиметься на Майдані виключно як журналіст, висвітлюючи події як кореспондент «[[Громадське телебачення|Громадського телебачення]]» і [[Українська правда|«Української правди»]].

20 березня 2014 року був одним з перших журналістів, які опублікували фотографію снайпера на [[Вулиця Інститутська|вул. Інститутській]], звідки вівся вогонь по протестуючих на Майдані.

== Політична діяльність ==
[[Файл:Mustafa Nayyem on Euromaidan.jpg|thumb|270px|Мустафа на [[Євромайдан]]і в листопаді 2013 року]]
У липні 2013 року під час навчання в Стенфорді після спілкування з американським філософом, політологом і політичним економістом [[Френсіс Фукуяма|Френсісом Фукуямою]] про досвід країн з перехідною демократією, вирішив зайнятися політичною діяльністю та розпочати політичну кар'єру.

У вересні 2014 року оголосив про участь у [[Парламентські вибори в Україні 2014|позачергових парламентських виборах]], а як наслідок&nbsp;— закінчив журналістську кар'єру. Займав 20 місце у виборчому списку партії [[Блок Петра Порошенка «Солідарність»]].

Під час передвиборчої кампанії декілька тижнів провів на [[Виборчий округ 102|виборчому окрузі №&nbsp;102]] на [[Кіровоградська область|Кіровоградщині]], агітуючи проти [[Довгий Олесь Станіславович|Олеся Довгого]].

Пройшовши до Верховної ради, став заступником голови фракції «Блоку Петра Порошенка» і членом [[Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції|Комітету з питань європейської інтеграції]].

В Парламенті займається написанням законопроєктів, які стосуються антикорупційної та правоохоронної діяльності та є автором наступних проєктів закону:

* про охорону громадського порядку і державного кордону<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=63749|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-08-31|archive-date=24 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180724124803/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=63749}}</ref>;
* про діяльність Державного бюро розслідувань<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=63234|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-08-31|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831174618/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=63234}}</ref>;
* про забезпечення прозорості та законності комунікації з суб'єктами владних повноважень<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=62573|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-08-31|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831141732/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=62573}}</ref>;
* про перевірку водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=62220|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-08-31|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831174731/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=62220}}</ref>;
* про тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=61757|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-08-31|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831174742/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=61757}}</ref>;
* про прокуратуру (щодо особливостей функціонування Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протягом перехідного періоду)<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=58467|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-08-31|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831174717/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=58467}}</ref>;
* про фінансування діяльності центрів надання адміністративних послуг<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=58151|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-08-31|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831174602/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=58151}}</ref>;
* про Національну поліцію (щодо ідентифікації поліцейських)<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=60983|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-08-31|archive-date=24 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180724124008/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=60983}}</ref>;
* щодо діяльності Державного бюро розслідувань<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat_list|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-08-31|archive-date=11 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190211112515/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat_list}}</ref>;
* про Національне бюро фінансової безпеки України<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=63691|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-08-31|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831174714/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=63691}}</ref>;
* щодо удосконалення процедури проведення експертиз<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=63818|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-08-31|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831141736/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=63818}}</ref>;
* щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=62078|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-08-31|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831174745/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=62078}}</ref>.

У цьому ж році куратор запуску патрульної поліції в Закарпатті, а саме у містах: Ужгороді, Мукачеві, Івано-Франківську, Чернівцях, а також у Краматорську, Славянську, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Рубіжному, Маріуполі.

3 жовтня 2017 року Мустафа Найєм у рамках круглого столу з питання проведення виборів на Донбасі заявив, що виступає за вибіркове надання права голосу на місцевих виборах переселенцям, бо серед них є прихильники сепаратистів<ref>{{Cite web|url=https://ukranews.com/ua/news/522116-nayyem-vlashtuvav-superechku-z-suddeyu-cherez-pravo-pereselenciv-golosuvaty-na-vyborakh|title=Найєм влаштував суперечку з суддею через право переселенців голосувати на виборах|last=|first=|date=2017-10-03|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=|archive-date=17 квітня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180417163553/https://ukranews.com/ua/news/522116-nayyem-vlashtuvav-superechku-z-suddeyu-cherez-pravo-pereselenciv-golosuvaty-na-vyborakh}}</ref>.

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]] й інших політв'язнів.<ref>[https://www.opendemocracy.net/od-russia/open-letter-in-support-of-ukrainian-political-prisoners An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180622084417/https://www.opendemocracy.net/od-russia/open-letter-in-support-of-ukrainian-political-prisoners |date=22 червня 2018 }} ''Open Democracy'', 06.06.2018</ref>

З 2019 по 2021 рік працював заступником генерального директора ДК «[[Укроборонпром]]»<ref>{{cite web|url=https://hromadske.ua/posts/eksdeputat-najyem-zayaviv-sho-stav-zastupnikom-gendirektora-ukroboronpromu|title=Ексдепутат Найєм заявив, що став заступником гендиректора Укроборонпрому|work=[[hromadske.ua]]|author=Вікторія Коломієць|date=21 листопада 2019|accessdate=9 грудня 2019|archive-date=9 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191209070051/https://hromadske.ua/posts/eksdeputat-najyem-zayaviv-sho-stav-zastupnikom-gendirektora-ukroboronpromu}}</ref>.

З 4 серпня 2021 року&nbsp;— заступник [[Міністр інфраструктури України|міністра інфраструктури України]]<ref>{{Розпорядження КМУ|889|4 серпня 2021|Про призначення Найєма Мустафи-Масі заступником Міністра інфраструктури України|рік=2021}}</ref>.

== Співпраця з патрульною поліцією ==

=== Запуск патрульної поліції в Ужгороді та Мукачево ===
У 2015 році Мустафа Найєм увійшов до складу членів Колегії Міністерства внутрішніх справ України<ref>{{Cite web|url=http://pravove-pole.info/novini/процес-переатестації-куруватиме-цен/|title=Процес переатестації куруватиме центральна комісія МВС (склад) {{!}} ПРАВОВЕ ПОЛЕ|website=pravove-pole.info|language=uk|accessdate=2018-10-12}}</ref>.

У липні 2015 року був призначений куратором запуску нової патрульної поліції на Закарпатті.

В Ужгороді та Мукачево за підсумками проведення відбору конкурсу, було подано 15,5 осіб на місце. Це був другий результат по країні після Києва. Серед бажаючих стати поліцейськими в Закарпатті було 61,6&nbsp;% з вищою освітою, діючих співробітників міліції&nbsp;— 8,4&nbsp;%.

Всього було подано 3564 анкети. Останню&nbsp;— 3564-ю анкету Мустафа Найєм подав сам, пояснюючи це так: «Зачем я это сделал? Я считаю невозможным изменить систему правоохранительных органов, не зная и не интересуясь ее азами. Это неуважительно к людям, которые уже посвятили себя работе в полиции, а приобретение таких знаний и опыта, уверен, помогут мне в дальнейшем. Патрульно-постовая служба&nbsp;— это первая ступень в системе, и я хочу знать и понимать, как и чему учатся будущие полицейские. Не с чьих-то слов, а сам».<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/Mustafanayyem/posts/10205054255862118|title=Mustafa Nayyem|website=www.facebook.com|language=uk|accessdate=2018-10-12|archive-date=24 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200324193356/https://www.facebook.com/Mustafanayyem/posts/10205054255862118}}</ref>

=== Запуск патрульної поліції в Івано-Франківську, Чернівцях, Слов'янську, Краматорську ===
2 вересня 2015 року окрім Ужгорода та Мукачево Мустафу Найєма також було призначено керуючим запуску патрульної поліції в Івано-Франківську, Чернівцях, Слов'янську і Краматорську.

Починаючи з 3 до 18 вересня 2015 року в Івано-Франківську стартував відбір кандидатів у нову поліцію. В результаті відбору було відібрано 200 поліцейських.<ref>{{Cite news|url=http://promin.cv.ua/2015/09/03/v-ivano-frankivsku-pochavsia-vidbir-u-novu-politsiiu.html|title=В Івано-Франківську почався відбір у нову поліцію|language=uk|accessdate=2018-10-12|archive-date=12 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181012180408/http://promin.cv.ua/2015/09/03/v-ivano-frankivsku-pochavsia-vidbir-u-novu-politsiiu.html}}</ref>

У Чернівцях конкурсний відбір пройшли та успішно закінчили навчання 342 поліцейських, серед яких четверта частина були жінки.

Понад 85&nbsp;% патрульних міста Чернівців мали вищу освіту&nbsp;— професійні економісти, перекладачі, юристи, інженери, вчителі, програмісти тощо. Також серед них 18 кандидатів в майстри спорту та 3 майстри спорту. Серед нових поліцейських також були 35 учасників АТО<ref>{{Cite news|url=https://www.unian.ua/society/1141713-u-chernivtsyah-startuvav-nabir-u-novu-patrulnu-politsiyu.html|title=У Чернівцях стартував набір у нову патрульну поліцію|language=uk|accessdate=2018-10-12|archive-date=12 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181012175451/https://www.unian.ua/society/1141713-u-chernivtsyah-startuvav-nabir-u-novu-patrulnu-politsiyu.html}}</ref>

26 вересня 2015 року було розпочато набір кандидатів в патрульну поліцію Краматорська і Слов'янська'''.''' Оскільки бойові дії на Сході України почалися саме з цих міст, то запуск нової поліції був «символічним».

Всього було подано у Краматорську і Слов'янську понад 1200 анкет, з яких конкурсний відбір пройшли та успішно закінчили навчання 149 поліцейських.<ref>{{Cite news|url=https://www.6264.com.ua/news/979537/v-policiu-kramatorska-i-slavanska-dokumenty-podali-1200-kandidatov|title=В полицию Краматорска и Славянска документы подали 1200 кандидатов|language=ru-UA|work=6264.com.ua - Сайт города Краматорска|accessdate=2018-10-12|archive-date=12 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181012214545/https://www.6264.com.ua/news/979537/v-policiu-kramatorska-i-slavanska-dokumenty-podali-1200-kandidatov}}</ref>

14 травня 2017 року було запущено Патрульну поліцію Краматорська і Слов'янська. 198 патрульних поліцейських склали присягу на вірність українському народові, а очолив нову структуру учасник АТО, капітан поліції Олександр Малюк. З тих пір екіпажі патрульної поліції стали невід'ємною частиною життя міст.

=== Запуск патрульної поліції в Маріуполі ===
5 листопада 2015 року було розпочато відбір патрульних поліцейських в Маріуполі. Загалом зібрали 3076 анкет, з яких 35,6&nbsp;%&nbsp;— дівчата, а відсоток діючих співробітників правоохоронних органів становить рекордний показник по країні&nbsp;— 3,8&nbsp;%. Конкурс на одне місце склав 6,4 особи на місце.

30 травня 2016 року &nbsp;в центрі Маріуполя присягу склали 172 патрульных, среди них було 38 жінок. Начальником маріупольського патруля став Віталій Горкун. Він служив в авіації, був на фронті, працював у Бориспільському аеропорту.

Урочиста церемонія присяги в Маріуполі була останньою в Україні. На той час було створено 28 управлінь патрульної поліції, які досі працюють у 32 містах. Кількість патрульних була майже 13 тисяч співробітників.<ref>{{Cite news|url=http://ipress.ua/ru/news/v_maryupole_prynyaly_prysyagu_patrulnie_polytseyskye__foto_167689.html|title=В Мариуполе приняли присягу патрульные полицейские, - ФОТО|language=en|work=ipress.ua|accessdate=2018-10-12|archive-date=13 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181013014256/http://ipress.ua/ru/news/v_maryupole_prynyaly_prysyagu_patrulnie_polytseyskye__foto_167689.html}}</ref>

=== Законопроєкти щодо поліції ===
Співавтор Проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо ідентифікації поліцейських);<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60983|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-10-16|archive-date=6 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181006131920/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60983}}</ref>

Співавтор Проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію» (щодо ідентифікації військовослужбовців Національної гвардії України під час виконання ними завдань із охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки);<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60984|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-10-16|archive-date=6 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181006115236/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60984}}</ref>

Співавтор Проєкту Закону про внесення змін до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» (щодо здійснення відомчої реєстрації та обліку транспортних засобів, які належать Національній поліції України);<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=59998|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-10-16|archive-date=29 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181029191809/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=59998}}</ref>

Співавтор Проєкту про внесення зміни до пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (щодо реалізації проєкту заміни рухомого складу Національної поліції України).<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=59999|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2018-10-16|archive-date=29 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181029191734/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=59999}}</ref>

=== Кандидат на посаду Голови Національної поліції України ===
У грудні 2016 року Міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим було оголошено відкритий конкурс на посаду глави Національної поліції України. На той час Мустафа Найєм підтвердив, що має бажання висунути свою кандидатуру на посаду глави Національної поліції України. Умови конкурсу були прописано в такий спосіб, що не давали можливості Мустафі взяти участь у конкурсному відборі на посаду глави Національної поліції.

Справа була в тому, що безпосередній відбір і призначення нового глави відбулося вже після на той час нового 2017 року. А відповідно до перехідних положень закону «Про Національну поліцію України», вимоги до глави НПУ до 31 грудня 2016 року і після&nbsp;— відрізнялися.

Так, з 1 січня 2017 року до стандартного набору про освіту та стаж роботи додавалися дві істотні вимоги: вища повна юридична освіта та стаж роботи у сфері права не менше семи років.

Так як на той час у Мустафи Найєма вищої юридичної освіти та стажу роботи в галузі права не було, тому взяти участь в конкурсному відборі глави Національної поліції йому не вдалося. А як заявив він сам: «Подаваться исключительно ради пиара не стану, это не цирк, и отношусь я к этому серьезно».

У той же час, Мустафа розробив та поділився програмою своїх бачень окремих рішень та заходів, які б він зробив, очолюючи Національну поліцію України. Програма отримала назву «40 шагов главы Национальной полиции Украины»<ref>{{Cite news|url=https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/585c8af93d949/|title=40 ШАГОВ НОВОГО ГЛАВЫ НАЦИОНАЛЬНОЙ ПОЛИЦИИ|work=Українська правда - Блоги|accessdate=2018-10-16|archive-date=29 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181029233904/https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/585c8af93d949/}}</ref>. Проаналізувавши всі позиції даної програми, її було скорочено до 13 пунтків із 40.<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/notes/mustafa-nayyem/13-шагов-нового-главы-национальной-полиции/1521338604547006|title=13 шагов нового главы Национальной полиции|website=www.facebook.com|language=uk|accessdate=2018-10-16}}</ref>

=== Розгін «наметового містечка» під Верховною Радою України ===
17 жовтня 2017 року в Києві під будівлею Верховної Ради розпочалася акція «Всеукраїнський збір» за «велику політичну реформу»<ref>{{Cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2017/10/17/7158548/|title=Під ВР почалась акція: чергує 3,5 тисячі правоохоронців|language=uk|work=Українська правда|accessdate=2018-10-29|archive-date=29 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181029191648/https://www.pravda.com.ua/news/2017/10/17/7158548/}}</ref>. Серед ініціаторів акції були Мустафа Найєм, [[Соболєв Єгор Вікторович|Єгор Соболєв]], представники партій «<nowiki/>[[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Свобода]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Національний корпус (партія)|Національний корпус]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Об'єднання «Самопоміч»|Самопоміч]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Громадянська позиція]]<nowiki/>» та ін<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-41669750|title=Намети під Радою: чи почався Майдан-3?|last=Червоненко|first=Віталій|date=2017-10-18|language=en-GB|work=BBC News Україна|accessdate=2018-10-29|archive-date=29 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181029191756/https://www.bbc.com/ukrainian/features-41669750}}</ref>. Організаторами акції було&nbsp;висунуто три вимоги:

* скасувати депутатську недоторканність;
* змінити виборче законодавство, зробивши партійні списки відкритими;
* створити антикорупційний суд.

Загальна кількість мітингуючих склала близько 5 тисяч осіб. Учасники мітингу зуміли пронести під Раду заздалегідь підготовлені намети та розбити табір, який знаходився під будівлею Верховної Ради до 3 березня 2018 року.

В суботу, 3 березня 2018 року, зранку поліцейські та військовослужбовці Нацгвардії під приводом виконання судового рішення зайшли до наметового містечка, вивели практично всіх, хто там перебував, після чого було розбито намети, паркани, споруджені барикади та завали.

В результаті розгону наметового містечка 13 мітингувальників отримали тяжкі тілесні ушкодження та 7 правоохоронців отримали травми<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/29080095.html|title=Розгін наметового містечка: чи «перегнули палицю» силовики?|website=Радіо Свобода|language=uk|accessdate=2018-10-29|archive-date=29 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181029191914/https://www.radiosvoboda.org/a/29080095.html}}</ref>. 111 осіб було доправлено до двох райвідділів поліції в статусі свідків, на чотирьох таких осіб були складені адмінпротоколи.

Мустафа Найєм назвав дії співробітників Національної поліції незаконними та повідомив, що вони виходили за рамки прийнятої міжнародної практики.

До неправомірно затриманих осіб застосовували «тактичні прийоми», які не відображали реальну загрозу, були змушені стояти на колінах в снігу в центрі міста при температурі -7.

Відповідно до практики ЄСПЛ, жорстоким і принижуючим гідність людини вважається таке ставлення до неї, «що породжує потерпілому відчуття страху або зневаги, муки та неповноцінності».

У відповідь на неправомірні дії співробітників поліції Мутсафа Найєм активно лобіював прийняття закону про ідентифікацію поліцейських №&nbsp;5700 та військовослужбовців Національного управління №&nbsp;5701<ref>{{Cite news|url=https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/5a9e5b6fc546b/|title=Что на самом деле произошло в субботу под Верховной радой|work=Українська правда - Блоги|accessdate=2018-10-29|archive-date=29 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181029191623/https://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/5a9e5b6fc546b/}}</ref>.

Також він активно лобіював прийняття міжнародних норм роботи співробітників поліції на рівні внутрішніх документів МВС та Національної поліції, в тому числі Статуту Національних поліцій та Інструкцій з охорони порядку під час масових заходів.

Мустафою було ініційовано розслідування щодо дій співробітників поліції 3 березня 2018 року і розгляду цього питання на засіданні профільного комітету Верховної Ради<ref>{{Cite news|url=https://gordonua.com/ukr/news/politics/shevchenko-pro-rozgoni-nametovogo-mistechka-bilja-radi-netrivale-perebuvannja-zatrimanogo-na-kolinah-tse-nijake-ne-prinizhennja-234677.html|title=Шевченко про розгін наметового містечка біля Ради: Нетривале перебування затриманого на колінах – це ніяке не приниження|accessdate=2018-10-29|archive-date=29 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181029191743/https://gordonua.com/ukr/news/politics/shevchenko-pro-rozgoni-nametovogo-mistechka-bilja-radi-netrivale-perebuvannja-zatrimanogo-na-kolinah-tse-nijake-ne-prinizhennja-234677.html}}</ref>.

== GlobalOffice ==
2015&nbsp;рік&nbsp;— став співзасновником «[[Global Office]]»&nbsp;— громадської організації, яка займається сприянням інформаційної, політичної, економічної, культурної та соціальної інтеграції України у світовий простір, а також її внутрішньої інтеграції<ref>{{Cite news|url=http://globaloffice.org.ua/uk/#our_projects_main|title=Home main|language=ua|work=Global office|accessdate=2018-08-30|archive-date=30 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180830142300/http://globaloffice.org.ua/uk/#our_projects_main}}</ref>.

Організація виникла на базі ініціативи GoGlobal, заснованої на початку 2015 року, і наразі об'єднує партнерів, серед яких посольства, державні органи центральної влади, міжнародні організації, культурні центри, мовні школи, аналітичні центри.

Global Office реалізовує проєкти у двох напрямках:

# GoEast (інформаційна, інфраструктурна та політична інтеграція прифронтових територій [[Донецьк]]ої та [[Луганськ]]ої областей у всеукраїнський простір);
# GoGlobal (популяризація вивчення іноземних мов, волонтерського руху в [[Україна|Україні]], сприяння міжкультурному діалогу та громадянській дипломатії).

В рамках проєту GoGlobal 2016 року було проєкт GoCamp&nbsp;— всеукраїнський проєкт пришкільних мовних таборів нового формату з іноземними волонтерами.<ref>{{Cite news|url=https://gocamps.com.ua/ua/projects/17|title=GoCamps Ukraine|language=en|accessdate=2018-08-30|archive-date=30 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180830174421/https://gocamps.com.ua/ua/projects/17}}</ref>

Проєкт GoCamp East (літній англомовний табір у Київській області) у 2016 році налічував більше 300 дітей, що проживають на прифронтових територіях.

27 липня 2018 року на території дитячого оздоровчого центру «Дніпро» (Київська область, смт. Козин) був проведений GoCamp East&nbsp;— інноваційний англомовний табір для учнів шкіл, що знаходяться поблизу лінії зіткнення. Загалом у таборі взяли участь близько 600 дітей із 24 шкіл Донецької та Луганської областей<ref>{{Cite news|url=https://gocamps.com.ua/ua/novini/600-shkolyar-v-z-prifrontovih-teritor-j-provedut-l-to-v-gocamp|title=GoCamps Ukraine|language=en|accessdate=2018-08-30|archive-date=30 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180830174352/https://gocamps.com.ua/ua/novini/600-shkolyar-v-z-prifrontovih-teritor-j-provedut-l-to-v-gocamp}}</ref>

Завдяки проєкту GlobalOffice 28 травня 2016 року було проведено найбільший урок англійської мови в [[Україна|Україні]]. У ньому одночасно взяли участь 6000 людей у 65 містах.

31 серпня 2016 року у [[Маріуполь|Маріуполі]] відбулося відкриття [[Центр надання адміністративних послуг|Центру надання адміністративних послуг]]. Відкрили [[Центр надання адміністративних послуг|ЦНАП]] [[Порошенко Петро Олексійович|Президент Порошенко]] та посол США в Україні [[Марі Йованович]]. Global Office розробив дизайн центру та проєктно-коштористну документацію для його побудови.

== Цікаві факти ==

* У травні 2013 року Мустафа Найєм як незалежний член міжнародного журі конкурсу блогів «The Bobs» номінував блог [[Білозерська Олена Леонідівна|Олени Білозерської]]. Однак після протестів промосковських і прокомуністичних організацій організатори конкурсу «The Bobs» скасували премію номінації «Найкращий україномовний блог»<ref>{{Cite web |url=http://thebobs.com/deutsch/2013/debatte-uber-user-preis-bei-the-bobs/ |title=Deutsche Welle streicht Publikumspreis «Best Blog Ukrainisch» 2013 15.05.2013 |accessdate=3 серпня 2014 |archive-date=31 липня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130731025226/https://thebobs.com/deutsch/2013/debatte-uber-user-preis-bei-the-bobs/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.telekritika.ua/profesija/2013-05-15/81638 |title=Deutsche Welle позбавила Олену Білозерську призу міжнародного конкурсу блогів The Bobs |accessdate=2014-08-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130727014315/http://www.telekritika.ua/profesija/2013-05-15/81638 |archivedate=2013-07-27 |deadurl=yes }} {{ref-de}}</ref>

* У 2016 році Сторінка в Facebook Мустафи Найєма увійшла до списку кращих рейтингу Топ-100 блогерів України.<ref>{{Cite news|url=https://fakty.ictv.ua/ru/ukraine/20161212-storinka-v-facebook-shho-zminyla-majbutnye-ukrayiny/|title={{!}} Страница в Facebook, которая изменила будущее Украины|date=2016-12-12|work=ФАКТИ|accessdate=2018-07-09|archive-date=12 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180612174744/https://fakty.ictv.ua/ru/ukraine/20161212-storinka-v-facebook-shho-zminyla-majbutnye-ukrayiny/}}</ref>

Займається освітньою діяльністю та є лектором в таких закладах:

* [[Український католицький університет]]<ref>{{Cite web|url=https://ucu.edu.ua|title=Український Католицький Університет|website=УКУ|language=uk-UA|accessdate=2018-08-30|archive-date=14 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220314181155/https://ucu.edu.ua/}}</ref>;
* [[Національна академія внутрішніх справ]]<ref>{{Cite web|url=https://www.naiau.kiev.ua|title=Головна сторінка :: НАВС|website=www.naiau.kiev.ua|accessdate=2018-08-30|archive-date=24 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171224042343/https://www.naiau.kiev.ua/}}</ref>;
* Департамент патрульної поліції<ref>{{Cite web|url=http://patrol.police.gov.ua/ru/|title=Патрульная полиция Украины|website=Патрульная полиция Украины|language=ru-RU|accessdate=2018-08-30|archive-date=1 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180901052034/http://patrol.police.gov.ua/ru/}}</ref> (тренінги для майбутніх співробітників департаменту щодо комунікацій з журналістами);
* [[Національне антикорупційне бюро України]] (стратегічні комунікації).

Також викладає в таких освітніх установах:

* Civil and Political School (школа публічного адміністрування)<ref>{{Cite web|url=http://capschool.com.ua|title=Главная - CAP School " Мы обучаем Лидеров"|last=rubenbristian.com|website=CAP School|language=ru-RU|accessdate=2018-08-30|archive-date=7 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220407122256/https://capschool.com.ua/}}</ref>;
* [[Українська академія лідерства]] (програма персонального та суспільного розвитку)<ref>{{Cite web|url=http://www.ual.org.ua|title=Українська академія лідерства|website=www.ual.org.ua|language=uk|accessdate=2018-08-30|archive-date=25 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220425082831/http://www.ual.org.ua/}}</ref>;
* [[Київська школа економіки|Kyiv School of Economics (KSE)]]<ref>{{Cite web|url=http://www.kse.org.ua/en/about/kse-at-glance/|title=KSE at a glance|website=www.kse.org.ua|language=en|accessdate=2018-08-30|archive-date=30 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180830174234/http://www.kse.org.ua/en/about/kse-at-glance/}}</ref>

== Книга ==
11 вересня 2014 року на Форумі видавців [[Львів|у Львові]] презентував книгу на основі розповідей [[Луценко Юрій Віталійович|Юрія Луценка]] про його ув'язнення&nbsp;— «По обидва боки колючого дроту»<ref>{{Cite web|url=http://ababahalamaha.com.ua/uk/По_обидва_боки_колючого_дроту|title=По обидва боки колючого дроту - Видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА"|website=ababahalamaha.com.ua|language=ru|accessdate=2018-08-30|archive-date=14 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220414124544/http://ababahalamaha.com.ua/uk/По_обидва_боки_колючого_дроту}}</ref> . Книга була видана у видавництві [[А-ба-ба-га-ла-ма-га|А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА]].

== Нагороди ==
[[Файл:Mustafa Nayyem KryvenkoAward.JPG|міні|250пкс|Дає інтерв'ю після отримання [[Премія імені Олександра Кривенка|премії ім. Олександра Кривенка]]]]
* 14 травня 2010 Мустафа Найєм отримав [[Премія імені Олександра Кривенка|премію]] «За поступ у журналістиці» імені [[Кривенко Олександр Анатолійович|Олександра Кривенка]].<ref>{{cite web|дата=14 мая 2010|url=http://www.pravda.com.ua/ua/news/2010/05/14/5041467/|назва=Журналіст "Української правди" отримав премію Кривенка|вебсайт=[[Українська правда]]|дата-доступу=2010-05-15|url-архіву=https://www.webcitation.org/6Hx4onqXc?url=http://www.pravda.com.ua/ua/news/2010/05/14/5041467/|дата-архіву=2013-07-08|deadurl=yes}}</ref>
* У жовтні 2014 року в [[Брюссель|Брюселі]] був номінований на [[Премія імені Сахарова|премію Сахарова «За свободу думки»]]<ref>{{Cite news|url=https://korrespondent.net/world/worldabus/3421317-naiem-lyzhychko-y-chornovol-mohut-poluchyt-premyui-sakharova|title=Найем, Лыжичко и Чорновол могут получить премию Сахарова|last=Korrespondent.net|language=ru|accessdate=2018-08-30|archive-date=30 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180830174530/https://korrespondent.net/world/worldabus/3421317-naiem-lyzhychko-y-chornovol-mohut-poluchyt-premyui-sakharova}}</ref>.
* У 2014 році був визнаний лауреатом Премії імені [[Герд Буцеріус|Герда Буцеріуса]] «{{нп3|Вільна преса Східної Європи|Вільна преса Східної Європи|ru|Свободная пресса Восточной Европы}}<nowiki/>» Intajour (Міжнародної академії журналістики)<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/intajour/photos/a.266714093441210.56662.266376853474934/518902501555700/?type=3|title=Intajour|website=www.facebook.com|language=uk|accessdate=2018-08-30}}</ref> за прозоре висвітлення інформації про політичні протести в Україні.
* У 2014 році отримав нагороду «Ion Ratiu Democracy Award» за ідеї, спрямовані на благо Української демократії<ref>{{Cite news|url=https://www.wilsoncenter.org/article/ukrainian-journalist-mustafa-nayyem-to-receive-2014-ion-ratiu-democracy-award|title=Ukrainian Journalist Mustafa Nayyem to Receive 2014 Ion Ratiu Democracy Award|date=2014-09-29|language=en|work=Wilson Center|accessdate=2018-08-30|archive-date=30 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180830174420/https://www.wilsoncenter.org/article/ukrainian-journalist-mustafa-nayyem-to-receive-2014-ion-ratiu-democracy-award}}</ref>.
* У березні 2016 року був названий одним з Young Global Leaders (молоді лідери з усього світу, яких обрано учасниками щорічного форуму [[Всесвітній економічний форум|World Economic Forum]] в Давосі (Швейцарія)<ref>{{Cite web|url=https://www.weforum.org|title=The World Economic Forum|website=World Economic Forum|accessdate=2018-08-30|archive-date=5 січня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170105162027/https://www.weforum.org/}}</ref>.

== Сім'я ==

* Батько&nbsp;— Мухаммад Наїм&nbsp;— заступник міністра освіти [[Афганістан]]у у 1976 році.
* Мати&nbsp;— Розаї Латіфа, викладачка математики. Померла в грудні 1984 року після народження молодшого сина&nbsp;— Масі-Мустафи.
* Брат&nbsp;— [[Масі Найєм|Масі-Мустафа Найєм]] (юрист, власник юридичної компанії «Міллер». Під час участі в [[АТО]]&nbsp;— командир взводу 122-го батальйону 81-ї бригади повітряно-десантних військ [[Збройні сили України|ЗСУ]]).
* Сестра&nbsp;— художниця Маріам Латіфа.
* Син&nbsp;— Марк-Міхей Найєм.
* Сімейний стан&nbsp;— неодружений та ніколи не був.

== Інциденти<!-- Я не вмію робити примітки поки що, але якщо зрозумію як їх робити то додам їх сюди. Прошу не вдаляти це за причиною «джерела?!» --> ==
13 грудня 2010 року Мустафу Найєма затримали спецпризначинці «Беркута», пояснивши це тим, що він «особа кавказької національності». У той же день його відпустили з Подільського райвідділу міліції. 14 грудня він написав статтю «Ксенофобія не повинна стати обличчям української національності» з описом подій і вимогою звільнити співробітника, який його затримав і не побажав принести свої вибачення. 16 грудня завершилося службове розслідування, яке встановило, що міліціонер в спілкуванні з журналістом дозволив собі некоректні висловлювання на його адресу, за що йому була оголошена догана.

30 серпня 2012 року, за свідченням Найєма, він був побитий охороною одного з делегатів з'їзду Партії регіонів після того, як машина супроводу цього делегата підрізала мотоцикл Найєма. Міліція відмовилася від порушення кримінальної справи.

3 жовтня 2017 року Мустафа Найєм в рамках круглого столу з питання проведення виборів на Донбасі заявив, що виступає за вибіркове надання права голосу на місцевих виборах переселенцям, тому що серед них є прихильники сепаратистів.

19 травня під час візиту Мустафи Найєму до Одеського Літнього Театру, де зібралися активісти міста, аби не допустити будівництва на місці театру концертного майданчику, невідомі особи вилили на журналіста відро з нечистотами. Пізніше Національна Поліція України затримала двох громадян України за підозрою у хуліганстві.

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
{{commons category|Mustafa Nayyem}}

* [http://twitter.com/mefimus Сторінка Мустафи Найєма на Twitter] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140228043124/https://twitter.com/mefimus |date=28 лютого 2014 }}
* [https://fb.com/Mustafanayyem Сторінка Мустафи Найєма на Facebook]
* {{ЖЖ-блоґ|musstafa|Мустафа Найєм}}
* [http://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/ Блог Найєма на Українській Правді] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130103121218/http://blogs.pravda.com.ua/authors/nayem/ |date=3 січня 2013 }}
* [https://www.webcitation.org/66w9kBD8n?url=http://www.telekritika.ua/lyudi/2009-05-18/45628 Мустафа Найем: «Журналисту глупо гордиться честностью&nbsp;— она входит в набор его профессиональных качеств»]&nbsp;— Інтерв'ю порталу «[[Телекритика]]»
* [http://www.uamodna.com/interview/-rozmova-z-mustafoyu-naemom/ Мустафа Найем: «Зараз критикувати якусь людину, яка називає себе патріотом, важче, ніж критикувати Януковича.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150327074934/http://www.uamodna.com/interview/-rozmova-z-mustafoyu-naemom/ |date=27 березня 2015 }}&nbsp;— Інтерв'ю порталу «UaModna»
* [https://ua.112.ua/interview/na-23-tys-hryven-deputatskoi-zarplaty-ia-mozhu-prozhyty-330257.html Інтерв'ю «112 Україна»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180619140603/https://ua.112.ua/interview/na-23-tys-hryven-deputatskoi-zarplaty-ia-mozhu-prozhyty-330257.html |date=19 червня 2018 }}

{{Ukr-politician-stub}}
{{Депутати ВРУ-8}}
{{Authority control}}
{{DEFAULTSORT:Найєм, Мустафа}}
[[Категорія:Випускники КПІ]]
[[Категорія:Українські журналісти]]
[[Категорія:Уродженці Кабула]]
[[Категорія:Телеведучі «TVi»]]
[[Категорія:Учасники Євромайдану]]
[[Категорія:hromadske.tv]]
[[Категорія:Українська правда]]
[[Категорія:Члени «Демократичного Альянсу»]]
[[Категорія:Пуштуни]]
[[Категорія:Фракція Блоку Петра Порошенка у ВР України 8-го скликання]]
[[Категорія:Заступники міністрів України]]
[[Категорія:Українські журналісти-розслідувачі]]
[[Категорія:Українські атеїсти]]
[[Категорія:Лауреати премії «Вільна преса Східної Європи»]]
[[Категорія:Афганські емігранти до СРСР]]