Перегляд вихідного коду сторінки Міжнародна реакція на російсько-грузинську війну (2008)

[[Файл:Tbilisi-2008-08-08.jpg|міні|праворуч|240пкс|Демонстрація біля амбасади Росії в Тбілісі. [[8 серпня]] [[2008]] року]]
[[Файл:KharkovConsulatePicket01.jpg|міні|праворуч|240пкс|Демонстрація на підтримку Грузії в Харкові. [[12 серпня]] [[2008]] року]]
'''Міжнародна реакція на російсько-грузинську війну''' — реакція міжнародних політичних організацій та окремих країн на [[Російсько-грузинська війна (2008)|агресію Росії проти Грузії]].

Вранці [[8 серпня]] [[2008]] року, через кілька годин після початку бойових дій, [[Росія]] зажадала негайного скликання надзвичайного засідання [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]] для вироблення спільних заходів з припинення насильства «''у зв'язку з агресивними діями Грузії відносно Південної Осетії — міжнародно визнаною сторони конфлікту''»<ref>{{Cite web |url=http://newsru.com/world/08aug2008/un.html |title=Радбез ООН збереться на екстрене засідання по Південній Осетії о 7 ранку |accessdate=9 серпня 2015 |archive-date=2 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402093659/http://newsru.com/world/08aug2008/un.html }}</ref>. Проте, члени Ради Безпеки не змогли прийти до єдиної думки і не прийняли запропонований Росією текст резолюції, що вимагав негайного припинення насильства. У той же день [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Велика Британія]], [[Європейський союз|Євросоюз]] і [[НАТО]] звернулися до [[Грузія|Грузії]] і [[Південна Осетія|Південної Осетії]] із закликами зупинити військові дії в зоні конфлікту і повернутися за стіл переговорів. Починаючи з вечора 8 серпня і протягом усього місяця РБ ООН ще кілька разів збирався для обговорення ситуації в Грузії.

== Реакція міжнародної спільноти ==
З посередницькою місією для припинення війни виступив голова [[Європейський союз#Європейська рада|Європейської ради]] президент Франції [[Ніколя Саркозі]], що запропонував план виходу з кризи, який базувався на трьох елементах: негайне припинення бойових дій, повне дотриманні суверенітету і територіальної цілісності Грузії і відновлення статус-кво до початку бойових дій. Головним результатом посередництва стало досягнення [[12 серпня]] угоди про шість принципів, що призвело до закінчення бойових дій.

[[10 серпня]] [[Генеральний секретар ООН]] [[Пан Гі Мун]] закликав вивести із зони грузино-осетинського конфлікту всі військові контингенти, не санкціоновані міжнародними угодами щодо Південної Осетії, а також закликав всі сторони поважати територіальну цілісність держав і зробити кроки щодо запобігання гуманітарної кризи в Південній Осетії. Він також висловив тривогу з приводу «поширення насильства за межі зони грузино-осетинського конфлікту» і, зокрема, зростання напруженості в абхазькій зоні конфлікту.

[[Сполучені Штати Америки|США]] повністю підтримали звинувачення Грузії на адресу Росії, які вказували на надмірне збільшення військової присутності Росії в районі Південної Осетії, розширення масштабів конфлікту і нанесення авіаударів за межами зони конфлікту, а також підтримку Росією дій Абхазії. [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Велика Британія]] поставили під сумнів заявлені Росією цілі військової операції — «''забезпечення захисту її миротворців і цивільного населення Південної Осетії''», заявивши, що «''прийняті Росією заходи виходять за будь-які розумні межі, а її твердження про гуманітарну мету не заслуговують довіри''».

Інші члени Ради Безпеки ООН також висловили стурбованість розширенням зони конфлікту і його ескалацією, зростанням числа жертв, біженців та переміщених осіб, можливими наслідками цієї ситуації. Вони закликали до негайного припинення бойових дій, виведення військ на їхні позиції за станом на 6 серпня, поваги суверенітету і територіальної цілісності Грузії.

Рада Безпеки ООН підтримала посередницьку місію, з якою виступив голова [[Європейська рада|Європейської ради]] президент Франції [[Ніколя Саркозі]], що запропонував план виходу з кризи.

=== Реакція України ===
Вже наступного дня після початку війни президент Віктор Ющенко направив до Тбілісі свого спеціального представника, а 10 серпня до Тбілісі вирушив міністр закордонних справ Володимир Огризко. Також МЗС України заявило, що «залишає за собою право… заборонити повернення на територію України до вирішення конфлікту кораблів та суден Чорноморського флоту Росії, які можуть взяти участь у вищезгаданих діях»<ref>{{cite web|url=http://korrespondent.net/ukraine/politics/549355|title=Огрызко находится в Тбилиси|publisher=[[Корреспондент.net]]|datepublished=2008-08-10|accessdate=2008-08-13}}</ref>.

12 серпня 2008 року Віктор Ющенко особисто прилетів до Грузії, щоб підтримати свого колегу Михеїла Саакашвілі. Виступаючи на мітингу на центральній площі [[Тбілісі|грузинської столиці]], він заявив: "Ми приїхали сюди підтвердити ваш суверенітет, вашу незалежність, вашу територіальну цілісність". «Дорогі грузинські друзі, мине час, і ми дивитимемося на ці сторінки нашої історії, як на дорогу, яку мужньо пройшла грузинська нація. Свобода варта того, щоб за неї боротися. Ми маємо пам'ятати, що грузинська нація гідна бути незалежною. Ми приїхали підтвердити: ваша суверенність, незалежність, територіальна цілісність — це наші цінності». Незабаром українські літаки привезли подарунок від українського Президента грузинському народу у вигляді різних гуманітарних вантажів<ref>[https://www.istpravda.com.ua/digest/4d742108cd431/ Як Ющенко літав у Грузію під час війни. Рапорт польського пілота]</ref>.

Українська громадська націоналістична організація [[УНА-УНСО]] оголосила набір добровольців для участі в війні на боці Грузії. Щоправда, українські добровольці потрапити на фронт просто не встигли через закічення бойових дій. Втім, можливо, що під час війни серед грузинських частин діяв і підрозділ, укомплектований українськими вояками, що підверджувала і Генеральна прокуратура України<ref>[https://ru.tsn.ua/ukrayina/gpu-podtverdila-uchastie-ukraintsev-v-voine-v-yuzhnoi-osetii.html ГПУ подтвердила участие украинцев в войне в Южной Осетии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171208174941/https://ru.tsn.ua/ukrayina/gpu-podtverdila-uchastie-ukraintsev-v-voine-v-yuzhnoi-osetii.html |date=2017-12-08 }}. TCH.ua.</ref>. Згідно з даними Слідчого комітету при прокуратурі РФ, у конфлікті брало участь не менше 200 добровольців з УНА-УНСО<ref>[http://www.sledcom.ru/actual/7443/?phrase_id=44336 На стороне грузинских вооружённых формирований в вооружённой агрессии в отношении Республики Южная Осетия принимали участие военнослужащие регулярных воинских подразделений Министерства обороны Украины, а также не менее 200 членов организации УНА-УНСО] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140317003745/http://www.sledcom.ru/actual/7443/?phrase_id=44336 |date=2014-03-17 }}. [[Следственный комитет Российской Федерации]], 24 августа 2009.</ref>. Проте представники цієї організації заперечують цей факт.

Згідно з повідомленнями у пресі, колишній міністр оборони України генерал [[Кузьмук Олександр Іванович|Олександр Кузьмук]] зазначив, що зенітні комплекси «Бук», якими грузини збивали літаки агресора, були поставлені Україною. Крім того, обслуговували їх та налагоджували фахівці, які прибули з берегів Дніпра, щоправда, за офіційною інформацією, українці безпосередньо в бойових діях не брали участь<ref>[https://www.km.ru/news/ukrainskie_voennye_vse_zh_taki_v Украинские военные все ж таки воевали в Грузии]</ref>.

Провладна коаліція Верховної Ради України не змогла чітко висловити осуд агресивних дій Росії через розбіжності між фракціями коаліції: [[НУНС]] закликав до негайного і жорсткого осуду дій Росії в той час як очільник фракції [[БЮТ]] у Верховній Раді [[Кириленко Іван Григорович|Іван Кириленко]] відкрито виступив на підтримку російської агресії<ref>[http://www.pravda.com.ua/rus/news/2008/09/26/4451346/?attempt=1 БЮТ обозвал Грузию агрессором и собирается на выборы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924155125/http://www.pravda.com.ua/rus/news/2008/09/26/4451346/?attempt=1 |date=24 вересня 2015 }} {{ref-ru}}</ref>. Вважається, що ці розбіжності стали однією з причин розвалу коаліції НУНС і БЮТ<ref>{{Cite web |url=http://www.newsru.com/arch/world/26sep2008/nenameren.html |title=БЮТ не намерен осуждать Россию, агрессию начала Грузия |accessdate=9 серпня 2015 |archive-date=23 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160223181121/http://www.newsru.com/arch/world/26sep2008/nenameren.html }}</ref>. 18 серпня 2008 р. адміністрація Президента України звинуватила уряд Юлії Тимошенко у нечіткій позиції щодо конфлікту і навіть у державній зраді, нібито в обмін на обіцянку підтримки Тимошенко з боку Росії під час наступних президентських виборів. Юлія Тимошенко відкинула ці звинувачення, підтвердила підтримку територіальної цілісності Грузії та наполягала на неприпустимості втягування України у зовнішні конфлікти<ref>{{Cite web |url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/591064 |title=Ющенко звинуватив Тимошенко в зраді |accessdate=20 вересня 2008 |archive-date=21 вересня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080921072006/http://ua.korrespondent.net/ukraine/591064 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/574206 |title=Тимошенко вважає, що Ющенко оголосив їй війну |accessdate=20 вересня 2008 |archive-date=5 вересня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080905220137/http://ua.korrespondent.net/ukraine/574206 }}</ref>.

В Україні під час війни було проведено велику кількість пікетів. Найбільш масові акції пройшли у східних та південних областях<ref>{{cite web|url=http://www.podrobnosti.ua/podrobnosti/2008/08/12/546657.html|title=Митинги в поддержку Грузии и Южной Осетии прошли в Украине|publisher=[[Подробности-ТВ]]|datepublished=2008-08-12|accessdate=2008-08-19|archive-date=2012-11-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20121114084241/http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2008/08/12/546657.html|deadlink=no}}</ref>. У [[Донецьк]]у 11 серпня відслужили панахиду за грузинами, загиблими внаслідок бойових дій<ref>{{cite web|url=http://kp.ua/daily/110808/51093/|title=Украинские грузины собирают для земляков кровь и деньги|publisher=Комсомольская правда в Украине|datepublished=2008-08-11|accessdate=2008-08-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/66DMu0cvC?url=http://kp.ua/daily/110808/51093/|archivedate=2012-03-16|deadlink=no}}</ref>. У Харкові прогрузинські пікети біля генконсульства Росії проводили щодня, починаючи з 9 серпня. 12 серпня одночасно з грузинами російське консульство пікетували й харківські осетини<ref>{{cite web|url=http://news.mediaport.info/city/2008/55314.shtml|title=<nowiki>Грузины продолжают пикетировать российское консульство в Харькове]</nowiki>|publisher=Медиапорт|datepublished=2008-08-13|accessdate=2008-08-22|deadlink=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080818170350/http://news.mediaport.info/city/2008/55314.shtml|archivedate=2008-08-18}}</ref>.

== Дії Росії ==
[[26 серпня]] 2008 року Росія, не зважаючи рішення РБ ООН та інші мирні ініціативи, визнала самостійність Абхазії і Південної Осетії.

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Російсько-грузинська війна (2008)]]