Перегляд вихідного коду сторінки Мі-24

{{ЛА
| назва = Мі-24
| тип = [[Ударний вертоліт|Ударний гелікоптер]]
| виробник = [[Московський вертолітний завод імені М. Л. Міля|Московський вертолітний завод]]
| зображення = Файл:Mi-24_Desert_Rescue.jpg
| зображення_підпис = Мі-24П
| розробник = [[Московський вертолітний завод імені М. Л. Міля|Московський вертолітний завод]]
| конструктор = [[Міль Михайло Леонтійович|Михайло Міль]]
| перший політ = [[19 вересня]] [[1969]]
| початок експлуатації = [[1972]]
| припинення експлуатації =
| статус = експлуатується
| основний експлуатант = {{USSR}} (до 1991 року)
| інші експлуатанти = [[#Оператори|див. нижче]]
| роки виробництва = з [[1969]]
| одиниць вироблено = близько 3500
| вартість розробки =
| вартість одиниці =
| базова модель =
| варіанти з окремими статтями =
| вікісховище = Mil Mi-24
}}
[[Файл:Mil Mi-24 HIND.png|thumb|Mi-24]]

'''Мі-24''' {{втс||'''Hind'''|{{lang-ru|Миль Ми-24}}, в народі&nbsp;— «''Крокодил''»}}&nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] гелікоптер підтримки піхоти (ударний гелікоптер). Був основним штурмовим гелікоптером країн [[Варшавський Пакт|соцтабору]]. Концепція Мі-24 передбачала тісну взаємодію з бронетанковими та піхотними частинами під час широкомасштабного [[Воєнний конфлікт|воєнного конфлікту]] другої половини [[XX століття]]. Став одним із символів [[Війна в Афганістані (1979—1989)|Війни в Афганістані]]. Сьогодні перебуває на озброєнні низки країн, зокрема й України.

== Історія ==
Досвід ведення [[Війна у В'єтнамі|війни у В'єтнамі]] показав необхідність у спеціалізованих ударних гелікоптерах, які могли б знищувати як піхоту і бронетехніку, так і вражати слабо укріплені споруди. Розробка таких гелікоптерів почалася у [[Сполучені Штати Америки|США]], що тоді були передовою державою світу в будівництві гелікоптерів. Своєю чергою СРСР, який тоді активно змагався зі [[Сполучені Штати Америки|Штатами]] у галузі [[озброєння]], доручив [[Московський вертолітний завод ім. М. Л. Міля|КБ Міля]] розробити власний ударний гелікоптер, за розробку якого тоді взявся особисто генеральний конструктор [[Міль Михайло Леонтійович|Михайло Міль]].

За основу було взято вже перевірений серійний багатоцільовий [[Мі-8]]. [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянські]] конструктори зменшили цей гелікоптер у розмірах, змінили кабіну пілота та пристосували його до завдавання штурмових ударів по наземних, значно пізніше&nbsp;— повітряних, цілях.

Мі-24 став першим радянським гелікоптером, спеціально розробленим для забезпечення [[Вогнева підтримка|вогневої підтримки]] сухопутних військ і запущеним у серійне виробництво. Приймаючи на борт вісім осіб десанту, цей гелікоптер вийшов значно більш громіздким, ніж американські аналоги. До того, у перших промислових серіях екіпаж розташовувався в кабіні поруч, а не тандемом. [[Бойовий досвід]] показав необхідність корінної зміни конструкції кабіни екіпажа, що дало змогу краще використовувати потенціал гелікоптера.

Гелікоптер Мі-24Д (позначення НАТО Hind-D), що з'явився в 1976 році, мав роздільні, розташовані тандемом кабіни пілота й оператора озброєння, але як і раніше зберігав кабіну для транспортування десанту і додаткове місце для бортмеханіка. Потім з'явилися інші модифікації, що відрізняються встановлюваним озброєнням і деякими конструктивними особливостями, зокрема вузько спеціалізовані для артилерійського спостереження і радіаційної, хімічної та бактеріологічної розвідки, що не мають озброєння; основною модифікацією, яка промислово випускалася, був Мі-24Д. Загалом за період з 1970 до 1989 року було випущено понад 2300 Мі-24 різних модифікацій.

Основне озброєння Мі-24Д складається з чотириствольного 12,7-мм кулемета, встановленого знизу носової частини, й ПТКРів АТ-2 «Скорпіон» (Swagger), що входять до складу системи «Фаланга-В». У наш час{{коли}} на озброєнні армій країн-членів СНД перебуває близько 1250 гелікоптерів Мі-24.

Силова установка Мі-24, починаючи з 1972 року випуску, складається з двох турбовальних двигунів [[ТВ3-117]] конструкції Ізотова. Двигуни ТВ3-117ВМ, якими обладнані гелікоптери модифікації Мі-24В (Hind-E) мають потужність по 1659 кіловатів кожен. Саме на Мі-24В вперше була встановлена протитанкова система «[[Штурм (ПТРК)|Штурм-В]]» з електронно-оптичним прицілом в носовій частині і ПТКРами АТ-6 «Кокон» (Spiral), підвішеними до кінців крил з невеликим розмахом і на двох з чотирьох пілонів (зазвичай, вісім ракет, але за необхідності&nbsp;— дванадцять). Серед решти озброєння Мі-24В&nbsp;— контейнери з пусковими напрямними реактивних снарядів і гарматами, ракети класу «повітря-повітря» «Стріла», «Ігла» або [[Р-60|Р-60 (Aphid)]], а також зброя з касетними боєголовками&nbsp;— загальна вага озброєння до 1200&nbsp;кг. Мі-24ВП (Hind-E) обладнаний 23-мм автоматичною гарматою, встановленою замість чотириствольного кулемета. Експортний варіант Мі-24Д, призначений для постачання в країни, що розвиваються, отримав позначення Мі-25; Мі-35/Мі-35П&nbsp;— це позначення експортних варіантів модифікацій Мі-24В і Мі-24П. Нещодавно опублікована програма модернізації гелікоптерів Hind до нового стандарту Мі-24ВМ (експортний варіант Мі-35М): суттєвому удосконаленню піддадуться системи озброєння для боротьби з броньованими цілями й радіоелектронне обладнання.

== Модифікації ==
Всього серія ударних гелікоптерів Мі-24 налічує більше 20 модифікацій. Серійне виробництво тривало до 1989 року, на двох заводах було виготовлено 2570 вертольотів Мі-24 всіх модифікацій<ref>{{Cite web |url=http://avia.cybernet.name/hel/model/mi24.html |title=Авиация, Ми-24 на avia.cybernet.name/ |accessdate=22 жовтня 2018 |archive-date=22 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181022153347/http://avia.cybernet.name/hel/model/mi24.html }}</ref>.

Ось деякі з цього переліку:
* '''В-24'''&nbsp;— експериментальна несерійна модифікація. Майже повністю дублював схему [[Мі-8]], окрім кабіни пілотів, схеми розміщення десанту, розмірів та не мав заднього вантажного люку.
* '''Мі-24А'''&nbsp;— перша серійна модифікація. Не мав кулеметно-гарматного озброєння. Обладнувався антеною [[Ультракороткі хвилі|УКХ]] радіостанції Р-860. Всього випущено 240 гелікоптерів такої модифікації. Виробництво тривало до 1974 року.
* '''Мі-24Б'''&nbsp;— основна відмінність від Мі-24А полягала у встановленні чотириствольного кулемету [[ЯкБ-12,7]] калібру 12,7&nbsp;мм, покращенні систем наведення і керування озброєнням та усуненням інших недоліків, що виявилися в ході експлуатації попередніх версій гелікоптера.
* '''Мі-24В''' (виріб 242)&nbsp;— наймасовіший варіант ''Мі-24'', з рухомою кулеметної установкою УСПУ-24 з кулеметом [[ЯкБ-12,7]]. Гелікоптер ''Мі-24В'' з 4 ПТУР [[Штурм (ПТРК)|9М113 «Штурм-В»]] і з системою наведення «Радуга-Ш» прийнятий на озброєння 29 березня [[1976]] року. У [[1986]] році прийнято на озброєння модернізований варіант з 16 ПТУР «Штурм-В». Приціл АСП-17В. Двигуни ТВ3-117В. У складі озброєння з'явилися блоки Б8В20-А з НАР С-8, блоки Б13Л1 з НАР С-13 і АПУ-68УМ3 з важкими НАР С-24Б. Випускався в 1976—1986 роках. Виготовлено близько 1000 гелікоптерів.
* '''Мі-24Д''' (виріб 246)&nbsp;— перехідний варіант до ''Мі-24В''. Відрізнявся роздільними кабінами екіпажу, рульовим гвинтом зліва, складом озброєння по типу Мі-24Б. У 1973—1977 роках в Арсеньєве і Ростові-на-Дону виготовлено 340 вертольотів.
* '''Мі-24ВП''' (виріб 258)&nbsp;— ''Мі-24В'' з гарматою [[ГШ-23]]Л (боєкомплект 460 снарядів) в рухомій установці НППУ-23, новим БРЕО і озброєнням. На пізньосерійних вертольотах з'явилися восьмипозиційний АПУ-4 (уніфіковані з [[Мі-8]]МТ) для ПТУР «Атака-В» (таким чином загальна кількість ПТУР доведено до 12-ти, зі збереженням на пілонах двох блоків Б8В20-А з 20-ю 80-мм НАР С-8 різних модифікацій в кожному блоці). При цьому опціональне озброєння РПП ближнього бою Р-60М ставало обов'язковим. У 1989 році встигли випустити 25 машин.
* '''Мі-24У'''&nbsp;— навчально-тренувальна модифікація Мі-24А. Не мав протитанкового озброєння та випускався обмеженою партією.
* '''Мі-24П''' (виріб 243)&nbsp;— варіант ''Мі-24В,'' але з нерухомо закріпленою гарматою [[ГШ-30-2|ГШ-30К]], розміщеною на правому борту в установці НПУ-30, боєкомплект&nbsp;— 250 снарядів. Кулемет демонтований. Серійно випускався в [[1981]]—[[1989]]&nbsp;рр. Всього виготовлено близько 620 одиниць<ref>[{{Cite web |url=http://www.rusarmy.com/avia/vertoleti/mi_24p.htm |title={{ref-ru}}Многоцелевой ударный вертолет Ми-24П |accessdate=12 квітня 2012 |archive-date=10 травня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120510162642/http://www.rusarmy.com/avia/vertoleti/mi_24p.htm }} {{ref-ru}}Многоцелевой ударный вертолет Ми-24П]</ref>.
* '''Мі-24ПУ-1'''&nbsp;— українська модернізація ''Мі-24П''. Встановлено модернізовані двигуни ТВЗ-117ВМА-СБМ1В-02, станція оптико-електронної протидії «[[Адрос]]» КТ-01АВ, система збору та реєстрації польотної інформації БУР-4-1-07, модернізований авіаційний стрілецький приціл АСП-17ВПМ-В, лазерна система формування прицільної марки ФПМ-01кв, супутникова навігаційна система GPS МАР-695, ультракороткохвильова радіостанція KY-196В, аварійний радіомаяк ЄВС-406AFHM, а також радіолокаційний відповідач GTX-327 з датчиком висоти АК-350. Прийнято на озброєння ЗС України в [[2012]] році. У червні [[2014]] року в Україні було завершено переобладнання трьох гелікоптерів Мі-24ПУ-1, вартість модернізації одного гелікоптера становила 3&nbsp;млн гривень.
* '''Мі-24К''' (виріб 201)&nbsp;— розвідник-коректувальник, з системою спостереження «Ірис», цифровим розвідувально-коректувальних комплексом «Рута» та аерофотоапаратом АФА-100 для перспективної зйомки в правому борту кабіни.
* '''Мі-24Р''' (виріб 2462)&nbsp;— гелікоптер РХБ-розвідки з рухомою кулеметної установкою УСПУ-24 з кулеметом [[ЯкБ-12,7]], з підвищеною системою життєзабезпечення. Пускові установки на пілонах ПТУР демонтовані, на їх місце встановлено екскаватори забору ґрунту (по 3 ковша). На першому тримачі штатно встановлений підвісний контейнер з додатковою апаратурою, на хвостовій балці встановлено пусковий пристрій для ракет СГТ. До складу екіпажу введені два хіміка-розвідника. Брав участь в ліквідації аварії на [[Чорнобильська атомна електростанція|ЧАЕС]] (Оцінка рівня зараження місцевості). Випущено 160 машин.
* '''Мі-25'''&nbsp;— експортний варіант Мі-24, який відрізнявся дещо іншим складом бортового обладнання. Вертоліт призначався для поставок в держави, що не входили до складу країн [[Варшавський договір (1955)|Варшавського договору]]<ref>{{Cite web |url=http://www.airwar.ru/enc/ah/mi25.html |title=Архівована копія |accessdate=30 листопада 2020 |archive-date=2 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201202030312/http://airwar.ru/enc/ah/mi25.html }}</ref>.
* '''Мі-35'''&nbsp;— експортний варіант Мі-24, який був розроблений вже в сучасній [[Росія|Росії]]. Постачався на озброєння в [[Венесуела|Венесуелу]] та [[М'янма|М'янму]].
* '''Mi-35M'''&nbsp;— шасі у Мі-35М не забираються, що на відміну від Мі-24 забезпечує поглинання енергії при падінні на шасі. Встановлено ОПС-24Н з гіростабілізованою оптико-електронною станцією ГОЕС-324 і лазерний далекомір. Встановлено новий [[автомат перекосу]]. Втулка і лопаті несучого гвинта, Х-подібний рульовий гвинт запозичені від Мі-28Н, супутникова навігація [[ГЛОНАСС]]. Гелікоптер також відрізняється укороченим крилом (4 точки підвіски) і висотними двигунами «Клімов» ВК-2500-02 виробництва «[[Мотор Січ]]».
* '''Мі-24 Super Hind'''&nbsp;— глибока модернізація гелікоптера південноафриканською компанією Advanced Technologies and Engineering (ATE). Одна з останніх серійних модернізацій цієї машини. Було прийнято на озброєння в Азербайджані та Алжирі.
<gallery mode="packed" heights="140">
Файл:Mi-24A Kyiv 03.jpg|Мі-24А в Державному музеї авіації України, Київ.
Файл:Практичне авіанаведення українських екіпажів Мі-24 по умовних цілях противника 01.jpg|Український Мі-24П
Файл:Mil Mi-35P.jpg|Мі-35
Файл:Mi-24 Super Agile Hind on ground 2006.jpg|Мі-24 Super Hind
</gallery>

== Модернізація Мі-24 ==

=== Україна ===
{{Детальніше|Мі-24ПУ1}}
[[Файл:Ukrainian aviation unit. DR Congo (26679355580).jpg|thumb|250 пкс|Український Мі-24 [[Українська миротворча операція у Демократичній Республіці Конго|у ДР Конго]]]]
Українські збройні сили мають досить велику кількість гелікоптерів Мі-24, які перейшли у спадок від [[Радянська армія|радянської армії]]. Тому модернізація цих машин є одним з найважливіших питань у вирішенні проблем української штурмової авіації. Саме тому ряд вітчизняних підприємств спільними зусиллями модернізували до якісно нового рівня гелікоптер '''Мі-24П'''. Основою модернізації стала заміна застарілих [[СРСР|радянських]] [[двигун]]ів на сучасні газотурбінні силові установки українського виробництва [[ТВ3-117ВМА-СБМ1|ТВ3-117ВМА-СБМ1В]]. Виробником цих двигунів є всесвітньо відоме підприємство «[[Мотор Січ]]», яке до цього вже постачало двигуни для [[літак]]ів [[Державне підприємство «Антонов»|АНТК ім. Антонова]]. Також суттєво були допрацьовані та встановлені нові системи керування озброєнням, що в рази підвищило ефективність гелікоптера в бою. Станом на лютий 2012 року завершено державні випробування модернізованого зразка Мі-24П на базі Державного науково-випробувального центру [[Збройні сили України|ЗС України]], що в [[Крим]]у<ref>{{Cite web |url=http://mil.in.ua/novyny/derzhavni-vyprobuvannya-modernizovanogo-udarnogo-vertolotu-mi-24p-vychodyat-na-finishnu-pryamu |title=Державні випробування модернізованого ударного вертольоту Мі-24П виходять на фінішну пряму |accessdate=12 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120224064131/http://mil.in.ua/novyny/derzhavni-vyprobuvannya-modernizovanogo-udarnogo-vertolotu-mi-24p-vychodyat-na-finishnu-pryamu |archivedate=24 лютого 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

[[25 травня]] [[2012]] року на озброєння [[Збройні сили України|Збройних сил України]], після глибокої модернізації, було прийнято гелікоптер '''Мі-24ПУ1'''. Відповідний указ підписав [[Міністр оборони України]] [[Саламатін Дмитро Альбертович|Дмитро Саламатін]]<ref>[https://archive.today/20120805100852/www.mil.gov.ua/index.php?lang=ua&part=news&sub=read&id=24354 Вертоліт вогневої підтримки Мі-24ПУ1 прийнятий на озброєння Збройних Сил України]</ref>.

=== Македонія ===
Після закінчення бойових дій обслуговування старіючої (більшість гелікоптерів були випущені на початку 1980-х років) авіатехніки стало великою проблемою для бюджету Македонії. Тільки чотири останніх отриманих Мі-24 пройшли ремонт на авіаремзаводі «Авіакон» в Україні, в результаті чого термін їх експлуатації до наступного ремонту був продовжений на сім-дев'ять років (процедура продовження ресурсу двигунів була проведена на ремзаводі в Луганську).

Техніка, що залишилася, пройшла лише огляд на місці, який виявив необхідність придбання запчастин. На додаток до цього, в 2003 р стало очевидно, що деякі Мі-24 і, принаймні, два Мі-8 використають свій міжремонтний ресурс ще до досягнення терміну планового ремонту. У&nbsp;середині 2005 два Мі-24В були відправлені на український завод «Авіакон» для продовження ресурсу (повернулися до Македонії в жовтні).

Проте керівництву Македонії було ясно, що все це лише напівзаходи. Потрібно було поступово модернізувати парк Мі-24. Після недовгих пошуків вибрали партнера&nbsp;— ним стала ізраїльська компанія Elbit Systems, яка співпрацювала з українським «Авіакон». Саме в Україні були модернізовані два Мі-24В (MAF-201, заводський №&nbsp;20127 і MAF-205, заводський №&nbsp;19977&nbsp;— обидва 1984 випуску), представлені публіці в день 17-річчя ВПС країни&nbsp;— 14 червня 2009 року.

Програма модернізації отримала кодову назву Alexander. Перш за все, гелікоптери отримали можливість застосування вночі. Для цього була встановлена система ANVIS / HUD-24. Крім того, машини оснастили сучасним обладнанням GPS, американськими радіостанціями Rockwell Collins Talon RT-8200, а також пристроями інтеграції з НАТОвськими системами.

Оператор отримав можливість застосовувати бортове озброєння вночі. Ще однією серйозною відмінністю нової техніки стало встановлення в кабінах двох (15 см x 20 см) кольорових дисплеїв. Льотчик-оператор тепер міг керувати 12,7-мм кулеметом за допомогою нашоломного прицілу. У ході модернізації з гелікоптерів була знята вся апаратура комплексу [[Штурм (ПТРК)|ПТРК 9K113 «Штурм»]].

== Бойове застосування ==

=== Карабахський конфлікт (1988—1994) ===
{{Main|Карабаський конфлікт}}

На момент [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]] в Азербайджані базувалися 9 Мі-24 845-ї окремої ескадрильї гелікоптерів. Передавати ці гелікоптери ніхто не поспішав. На початку 1992&nbsp;р. вирішили діяти азербайджанці. Їм вдалося залучити на свій бік двох офіцерів вже неіснуючого підрозділу&nbsp;— майора Сергія Туваєва і старшого лейтенанта Рафаеля Ширинова, які 28 січня 1992 перегнали один гелікоптер на аеродром Забрат, де базувалися цивільні машини колишнього азербайджанського управління ЦА СРСР. Враховуючи обставини угону, цей Мі-24 не мав боєкомплекту і був абсолютно «беззубим», за що і отримав назву «голуб миру».

Другий і третій гелікоптери 3 лютого переганяли також льотчики ескадрильї: майор Олексій Шварев (летів без оператора), капітан Євген Карлов і все той же Ширинов. Командування ЗакВО намагалося якось перешкоджати такій «ініціативі», і з аеродрому ППО Насосний була піднята чергова пара [[МіГ-25]]. Однак льотчики або не змогли, або не захотіли перехопити «дезертирів».

Чергові п'ять машин переганялись 12 лютого вже пілотами цивільної авіації, які перейшли на військову службу: Явер Алієвим, Закіров Юсіфова, Ханлар Саттарова, Едісона Гасанова і Мірмагомед Агаєвим. У підсумку на аеродромі залишився тільки один несправний гелікоптер&nbsp;— один з офіцерів ескадрильї з найкращих спонукань (а будь-якому було ясно, що захоплення такої кількості авіатехніки призведе тільки до ескалації конфлікту в Карабаху) підпалив його в самій середині стоянки, щоб при вибуху були якщо не знищені, то хоча б пошкоджені всі інші машини. Проте пожежа була згашена і тільки один гелікоптер був пошкоджений. Проте пошкодження були мінімальні, і 14 лютого нашвидку відремонтований Мі-24 перегнав Ширинов.

Таким чином, до кінця лютого азербайджанці мали дев'ять бойових гелікоптерів Мі-24 і лише три підготовлені екіпажі з шести чоловік, які перейшли до Азербайджанської армії (С.&nbsp;Сенюшкін, С.&nbsp;Тува, А.&nbsp;Шварєв, Є.&nbsp;Карлов, Р.&nbsp;Ширінов&nbsp;— льотчики вісімсот сорок третього ескадрильї, С. Джалалов&nbsp;— командир комендатури). Троє були «афганцями», решта колишніх, цивільні льотчики, вимагали додаткової підготовки, оскільки раніше вони пілотували тільки Мі-8. Новостворену ескадрилью азербайджанських ВПС очолив Явер Алієв. Багато в чому завдяки йому і вдалося зберегти з такими труднощами «придбану» техніку. Справа в тому, що вже наступного дня «зверху» зателефонували і «попросили» повернути техніку російської армії. На що Явер відповів коротко: «Ці гелікоптери потрібні моєму народу, для захисту Азербайджану, жоден гелікоптер не буде повернений». Він же дав вказівку, щоби вночі зняли акумулятори. Тому коли на ранок прибули бронетранспортери з десантниками і льотчиками, щоби забрати гелікоптери, жоден з них підняти в повітря не вдалося.

Тим часом обстановка в Карабасі загострювалася, вірмени, скориставшись прорахунками азербайджанського командування, перейшли в наступ. Тому навчання азербайджанських гелікоптерників пройшло по-фронтовому швидко, і незабаром Сергій Сенюшкін, як найдосвідченіший, почав підготовку льотчиків.

Спочатку обмежувалися прикриттям цивільних «бортів». Так, екіпаж Сенюшкін&nbsp;— Алієв за два тижні здійснив, принаймні, два вильоти в район конфлікту&nbsp;— в Ходжавенд, де гелікоптер був обстріляний із землі, а Сергій отримав поранення,&nbsp;— і в Ходжали для прикриття цивільних гелікоптерів. Однак вже 29 лютого 1992 той же екіпаж, виконуючи навчальне завдання, розбився. Сталося це над озером недалеко від Баку. Мабуть, саме через нестачу досвіду і сталася ця трагедія, що коштувала життя трьом членам екіпажу. Що саме трапилося, невідомо досі, так як тіла витягли, а ось гелікоптер досі перебуває на місці катастрофи. уламки не змогли витягнути навіть з залученням [[Мі-26]], що належав «ВПС СНД».

Практично весь березень і до 11 квітня 1992 на бойові завдання в Карабах літали тільки військові льотчики: Сергій Тува, Олексій Шварєв, Євген Карлов і Рафаель Ширинов. Весь цей час льотчики, що прийшли з АЗАЛа, проходили підготовку.

Перша бойова втрата азербайджанської гелікоптерної ескадрильї сталася 11 квітня, коли свій перший бойовий виліт здійснили колишні цивільні пілоти. Ведучим летів досвідчений Карлов. «Молодь» повернулася без втрат, але от ведучого збили під містом [[Фізулі (місто)|Фізулі]], неподалік від селища Юхари Вейссаллі. Разом з Е.Карловим загинули старший лейтенант Ф.Мусаєв і два бортстрільці: Г. Гасанов і Т. Фараджев.

Тим часом, в кінці травня 1992 азербайджанська ескадрилья Мі-24 перебазувалася з аеродрому Забрат на аеродром Кала, який в той період був переданий Азербайджану. 15 травня 1992 азербайджанська авіація втратила ще один гелікоптер&nbsp;— в районі селища Гюльабли, Агдамського району був збитий Мі-24, пілотований майором Олексієм Шваревим, оператором у нього був Рафаель Ширинов. Завдяки щасливому випадку обидва пілоти залишилися живі&nbsp;— спустилися на парашутах. Шварев потрапив в полон, але незабаром був відбитий в результаті контратаки на цьому напрямку. Льотчик був поранений і негайно відправлений у госпіталь.

Наявність бойових гелікоптерів на тій чи іншій ділянці фронту часто сприяло наступальним діям азербайджанської армії. Наприклад, так сталося в серпні, коли, саме завдяки масованим ударам азербайджанської ескадрильї гелікоптерів, на Кельбаджарський напрямку вірменські формування були витіснені вглиб [[Карабах]]у.

До цього часу азербайджанські гелікоптерники накопичили вже певний бойовий досвід&nbsp;— на бойове завдання вилітали, як правило, трьома машинами: один Мі-24 відпрацьовує по цілі, пара прикриває. Але й карабахці набули безцінного досвіду боротьби з «крокодилами», що не могло не позначитися на втратах. Так, 6 серпня 1992 був збитий гелікоптер капітана Закира Меджідова. Разом з ним загинули оператор старший лейтенант Руслан Половинко і стрілець рядовий Джаваншира Рагімов.

Наступна втрата азербайджанської ескадрильї відзначена 11 жовтня, коли над селом Сефян (Губадли) був збитий черговий Мі-24. І знову екіпажу не вдалося врятуватися&nbsp;— в уламках гелікоптера знайшли свою смерть майор Закира Юсифов, старший лейтенант Рауф Кулієв і стрілець Тахир Багіров (посмертно удостоєні звання «[[Національний герой Азербайджану|Національний Герой Азербайджану]]»).

А 23 листопада азербайджанці поповнили свій парк трофейним Мі-24П. Сталося це ось як: того дня, ближче до вечора, під час групового нальоту на південний захід від Кубатли вогнем із землі був збитий один вірменський гелікоптер, який згорів. Другий гелікоптер, намагаючись приземлитися, щоби забрати екіпаж, був пошкоджений пострілом з гранатомета&nbsp;— граната потрапила в радіовідсік в районі гідросистеми. Вірменські льотчики змогли посадити машину, благо висота була невеликою. Третій гелікоптер зміг приземлитися і забрав обидва екіпажі. Рано вранці наступного дня до місця посадки гелікоптера на [[Мі-2]] був доставлений майор С. Джалалов, який повинен був оцінити характер пошкоджень і по можливості ввести машину в стрій. Працювати йому довелося під вогнем вірмен, які прагнули відбити місце аварії. Проте, до вечора С. Джалалов зміг привести гелікоптер до ладу. Полагодивши гелікоптер, льотчик підняв його в повітря і перелетів на територію, контрольовану азербайджанцями.

Початок 1993 був відзначений боями на Кельбаджарський напрямку. Застосування гелікоптерів у цих боях було найінтенсивнішим за всю війну. Зрозуміло, що ППО вірмен значно посилилася, тому вже 23 березня південніше населеного пункту Кельбаджар ракетою ПЗРК був збитий черговий азербайджанський Мі-24 під керуванням Ігоря Костюка. Екіпаж зміг посадити пошкоджену машину, і незабаром прибув Мі-2, який евакуював пілотів.

Ще один Мі-24 пропав безвісти 30 серпня 1993 в районі населеного пункту Кубатли. Екіпаж у складі командира гелікоптера капітана Фейруза Джалілова, оператора Олександра Мізяка і стрільця Аріфа Міраліева досі вважається зниклим безвісти, оскільки залишається неясним&nbsp;— збитий гелікоптер чи зазнав аварії.

10 січня 1994 під час виконання бойового завдання в поганих метеоумовах збився з курсу і врізався в гору Мі-24 під керуванням капітана Адил Ісмайлова. Разом з ним загинули оператор старший лейтенант Зульгайда Зульгайдаєв і стрілець Махир Гусейнов.

Таким чином, загальні втрати азербайджанських гелікоптерників на Мі-24 в бойових вильотах і катастрофах за час війни склали 22 людини льотно-підйомного складу, дев'ять з яких посмертно отримали звання «Національний Герой». Основні втрати припадають на 1992, що було наслідком насамперед відсутності бойового досвіду<ref>''Жирохов М.'' «Крокодилы» над Карабахом // М-Хобби.&nbsp;— 2010.&nbsp;— №&nbsp;9 {{ref-ru}}</ref>

=== Конфлікт у Македонії (2001) ===
{{Main|Конфлікт у Македонії (2001)}}

З початком громадянської війни уряд Македонії почав орієнтуватися на поставку озброєння з України, причому важливу роль в умовах розгортання конфлікту зіграв той факт, що Київ зобов'язався не тільки оперативно поставити техніку, а й «сприяти» швидкому введенню гелікоптерів і штурмовиків в бій.

Уже 23 березня українські екіпажі перегнали в Македонію пару бойових Мі-24В (орієнтовна вартість однієї машини склала 800 тис. дол.). Про те, яке значення македонське керівництво надавало новій техніці, свідчить той факт, що в аеропорту гелікоптери зустрічав прем'єр-міністр країни Любчо Георгієвський. Закуплені Мі-24 отримали номери VAM-201 і VAM-202. Ці гелікоптери склали основу 201 POHE (Protiv oklopna helikopterska eskadrila&nbsp;— протитанкова гелікоптерна ескадрилья). Практично відразу машини були кинуті в бій. Уже 25 березня розпочався рішучий наступ на позиції бойовиків на горі Шар Планіна. Дорогу піхоті і спецназівцям розчищав масований артилерійський вогонь, а з неба по албанцях «працювали» гелікоптери. Поява Мі-24 стало неприємним сюрпризом для бойовиків НОА (Народно-визвольна армія Албанії), яким довелося відступити з району [[Тетово]]. Але від своїх планів албанські польові командири не відмовилися і зайнялися перегрупуванням сил.

Однак вже після перших боїв македонцям стало ясно: двох машин явно мало для того щоб переломити ситуацію, і співпраця з Україною продовжилася. 15 квітня ескадрилью поповнили ще пара Мі-24В (VAM-203 і VAM-204). Поповнення прибуло саме вчасно, оскільки затишшя тривало всього місяць. Уже в квітні НОА відкрило новий фронт, тепер в районі [[Куманово]], також населеному албанцями. Звідси бойовики вже могли безпосередньо загрожувати столиці республіки&nbsp;— [[Скоп'є]]. Скоро бої йшли в селі Арачиново, а це всього за п'ять кілометрів від столичного аеропорту (він же основна авіабаза) Петровець.

Кризова ситуація вимагала прийняття термінових заходів щодо посилення ВПС, оскільки було ясно, що повітряна підтримка&nbsp;— ключ до перемоги. 15 червня у Македонію прибули ще чотири Мі-24В (VAM-205, -206, -207, -208). Тепер 201 POHE налічувала вісім «крокодилів», які разом з [[Мі-8]]МТ зі 301 TRHE. склали основу авіаційного угрупування в районі бойових дій.

З раннього ранку 22 червня по позиціях НОА навколо Арачиново почали працювати «крокодили». Удари з повітря, що чергувалися з артилерійськими обстрілами, продовжилися 24 червня, після чого македонські сили оволоділи висотами навколо Арачиново, усунувши таким чином загрозу обстрілу Скоп'є і повністю блокувавши бойовиків. В ході боїв всім стало ясно, що «бліцкриг» НОА провалився, а македонська армія сповнена рішучості довести справу до логічного кінця, тобто до повного знищення терористів. Але тут, вперше з початку конфлікту, на сцену вийшли міжнародні «миротворці», які закликали почати мирні переговори.

Свою діяльність «миротворці» почали з того, що звинуватили македонців в «непропорційному застосуванні сили» проти албанців. Під натовським натиском з НОА було укладено перемир'я. 13 серпня в столиці республіки було підписано угоду, якою передбачалося припинення вогню, добровільне роззброєння албанських бойовиків з одночасною їх амністією.

Однак перед цим НОА спробувала «грюкнути дверима». У ніч на 9 серпня, близько тисячі бойовиків, які просочилися з Косова, раптовою атакою змогли захопити село Привітність і армійський блокпост на захід від Скоп'є. Македонці відреагували негайно. З ранку в повітря були підняті всі чотири Су-25 за підтримки восьми Мі-24 і чотирьох Мі-8МТ. За офіційними даними Міністерства оборони Македонії, втрати бойовиків від повітряних нальотів склали не менше 400 чоловік убитими і пораненими. Після настільки масштабних втрат албанці вже і не марили про повстання, тепер їх головна задача була просто відступити.

Ворог відзначив присутність в районі боїв достатньо підготовлених екіпажів, так що погрожуючи взяти Скоп'є, албанський вожак Ахметі хотів збити вертольоти під управлінням українських пілотів. Албанці, придбавши в Боснії ПЗРК «[[Стріла-2]]», розраховували збити «крокодилів», але не врахували досвід пілотів.

Так, в американських ЗМІ був описаний випадок, коли по одному з гелікоптерів моджахедами була випущена ракета ПЗРК, але екіпаж зумів ухилитися від неї, виконавши вельми складний маневр. Це й не дивно, так як у всіх українських «інструкторів» був багатий афганський досвід.

Як відзначали українські льотчики, практично в кожному вильоті по штурмовиках і гелікоптерах вівся сильний вогонь з землі, причому це було не тільки стрілецька зброя калібру 7,62&nbsp;мм, а й великокаліберні кулемети (12,7&nbsp;мм) і ЗУ калібрів 20, 23 і 30&nbsp;мм. Не дивно, що практично кожен гелікоптер мав бойові ушкодження. На деяких українських механіки налічували по кілька десятків пробоїн. 4 вересня македонці отримали ще двох «крокодилів» Мі-24В (VAM-209 і VAM-210), а 28 грудня парк гелікоптерів поповнився парою розвідувально-коректувальних Мі-24К (тактичні номера VAM-211 і VAM-212)<ref>''Жирохов М.''Македонский блицкриг Ми-24 // М-Хобби.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;3{{ref-ru}}</ref>.

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Війна на сході України|Російська збройна агресія проти України (2014—)}}
 
Вперше на Донбасі Мі-24 відзначилися 14 квітня, коли дві машини засвітилися на місці нападу [[Диверсійно-розвідувальна група|ДРГ]] ворога на тилову колону десантників [[Битва за Краматорськ|під Краматорськом]]. Потім було прикриття Мі-8-х з десантом спецназу, задіяного для посилення [[Захист складу в Артемівську|оборони бази зберігання бронетехніки в Артемівську]] (24 квітня), [[Бій за Донецький аеропорт 26 травня 2014|зачистка Донецького аеропорту]] (26 травня), в якій була задіяна пара машин 7-го полку<ref name="ump.2015-12"/>.

Однак першим реальним бойовим хрещенням для українських вертолітників стала [[Облога Слов'янська|облога захопленого бойовиками Слов'янська]]. Рано вранці 2 травня блокпости навколо міста були атаковані із землі та з повітря, причому авіаторам довелося діяти в несприятливих погодних умовах, що в результаті і призвело до невиправдано високих втрат. У районі [[Карпівка (Роздільнянський район)|Карпівки]] під час польоту на гранично малій висоті були вражені з [[Фагот (ПТРК)|ПТРК «Фагот»]] одразу два вертольоти зі складу 16-ї бригади. З двох екіпажів в живих залишився тільки капітан [[Краснокутський Євген Олексійович|Краснокутський]], який поранений був захоплений ворогом на місці аварійної посадки (пізніше був обміняний, за іншою версією&nbsp;— викрадений родичами)<ref name="ump.2015-12"/><ref>{{Cite web|url=https://www.5.ua/suspilstvo/lotchyka-zakhoplenoho-separatystamy-poblyzu-slov-ianska-zvilneno-z-polonu-45306.html|title=Льотчика, захопленого сепаратистами поблизу Слов’янська, звільнено з полону}}</ref>.
 
Такі великі одноразові втрати змусили переглянути концепцію застосування гелікоптерів, проте умови бойових дій вимагали застосування бойової авіації. При цьому головною метою було знищення захопленої бронетехніки дніпропетровських десантників<ref>{{Cite news|title=Форми та способи спільного застосування пілотованої та безпілотної авіації при веденні бойових дій|first2=А.А.|first6=К.Ю.|last5=Марченко|first5=О.М.|last4=Ситник|first4=Ю.Б.|last3=Кудрявцев|first3=А.Ф.|last2=Шалигін|last=Петров|url=http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.04|first=В.М.|issue=3(67)|pages=31–38|doi=10.30748/soivt.2021.67.04|issn=2518-1580|accessdate=2022-05-18|date=2021-09-24|work=Системи озброєння і військова техніка|last6=Сурков}}</ref>. У групі [[Гіркін Ігор Всеволодович|Стрєлкова&nbsp;— Гіркіна]] людей із бойовим досвідом вистачало, то 5 травня бойовиками була організована противертольотна засідка в районі [[Карачун (гора)|гори Карачун]]. Як приманка використовувалася [[БМД-2|БМД]], а для збиття гвинтокрила був задіяний великокаліберний кулемет на мобільній базі. Варто відзначити, що обстріл Мі-24 був проведений вкрай професійно: черга була випущена в найвразливішу частину&nbsp;— редуктор несучого гвинта та його обв'язку. Що очікувано призвело до відмови гідравлічної системи та вимушеної посадки на авторотації. Екіпаж був евакуйований, а сам гвинтокрил через три дні був добитий залпом некерованих ракет з борту [[Су-25]]<ref name=":0">{{Cite web|title=Мі-24 армійської авіації СВ ЗСУ у війні на Донбасі|url=https://www.ukrmilitary.com/2015/12/mi-24-army-aviation-zsu-in-the-donbas-war.html|accessdate=2022-05-18|archive-date=18 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220518223010/https://www.ukrmilitary.com/2015/12/mi-24-army-aviation-zsu-in-the-donbas-war.html}}</ref>.
 
Слов'янськ взагалі виявився вкрай невдалим для української авіації&nbsp;— там армійська авіація зазнала найбільших втрат і фактично після цього була виведена з «гарячих» ділянок фронту. 4 червня в ході бою ракетою [[Ігла (ПЗРК)|ПЗРК «Ігла»]] був уражений Мі-24П 11-й авіабригади, екіпаж якого здійснив аварійну посадку недалеко від траси Харків&nbsp;— Ростов<ref name="ump.2015-12"/>.

Також 12 червня 2014 року Мі24 були задіяні під час [[Бої за Савур-Могилу (2014)|штурму Савур Могили]] силами 2 батальйону 79 бригади ВДВ<ref name="ump.2015-12"/>.

Після звільнення Слов'янської агломерації обидві бригади стали базуватися на аеродромі Краматорськ (знаходяться там і понині). Останніми у війні на Донбасі стали вильоти екіпажів 7-го полку [[Бої за Георгіївку|на луганському напрямку]] в серпні 2014 року. Тут 20-го числа був збитий Мі-24: загинув екіпаж майора [[Бірюк Олег Миколайович|Олега Бірюка]]<ref name="ump.2015-12"/>.
 
Досить обмежено використовувалися вертольоти на іншому напрямку&nbsp;— луганському. Насамперед це було пов'язано з відсутністю достатньої кількості польових майданчиків та складнощами з постачанням. Однак Мі-24 відзначились кілька разів: як мінімум 2 червня в ході [[Облога Луганської прикордонної бази|відбиття штурму бази прикордонного загону в Луганську]] та при [[Бої за Довжанський (2014)|прикритті прикордонного пункту «Довжанський»]]<ref name=":0"/>.

Починаючи з осені 2014 бойові вертольоти залучаються до прикриття санітарних [[Мі-8]] виключно в прифронтовій зоні<ref name="ump.2015-12">''Жирохов М.'' Мі-24 армійської авіації СВ ЗСУ у війні на Донбасі http://www.ukrmilitary.com/2015/12/mi-24-army-aviation-zsu-in-the-donbas-war.html?spref=tw {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151225110201/http://www.ukrmilitary.com/2015/12/mi-24-army-aviation-zsu-in-the-donbas-war.html?spref=tw |date=25 грудня 2015 }}</ref>.

На початку жовтня 2018 року було проведено спільне тренування екіпажів вертольотів та наземних підрозділів. Вітчизняний БПЛА «[[Лелека-100 (БПЛА)|Лелека]]» грав роль ворожого «[[Орлан-10|Орлана]]», вертолітники полювали на нього. Тренування показало готовність підрозділів армійської авіації збивати ворожі БПЛА в місцях, де застосування ракет протиповітряної оборони буде недоцільним<ref>{{cite web
 | url = http://www.na.mil.gov.ua/index.php/2018/10/08/vidbulosya-spilne-trenuvannya-ekipazhiv-vertolotiv-ta-nazemnyh-pidrozdiliv-zenitnyh-raketnyh-vijsk-oos-u-protydiyi-bezpilotnym-litalnym-aparatam/
 | title = Відбулося спільне тренування екіпажів вертольотів та наземних підрозділів зенітних ракетних військ ООС у протидії безпілотним літальним апаратам
 | publisher = Народна армія
 | date = 2018-10-08
 | accessdate = 16 жовтня 2018
 | archive-date = 16 жовтня 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181016170723/http://www.na.mil.gov.ua/index.php/2018/10/08/vidbulosya-spilne-trenuvannya-ekipazhiv-vertolotiv-ta-nazemnyh-pidrozdiliv-zenitnyh-raketnyh-vijsk-oos-u-protydiyi-bezpilotnym-litalnym-aparatam/
 }}</ref>.

13 жовтня 2018 року в небі над [[Лисичанськ]]ом був виявлений російський БПЛА «[[Орлан-10]]». Для його знищення був залучений вертоліт Мі-24. Поставлене завдання було успішно виконане, уламки ворожого безпілотника впали в районі населеного пункту [[Борівське (смт)|Борівське]]<ref>{{cite news | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/2558138-vertolit-oos-zbiv-rosijskij-dron.html | title = Вертоліт ООС збив над Лисичанськом російський дрон | date = 2018-10-13 | publisher = Укрінформ | accessdate = 16 жовтня 2018 | archive-date = 16 жовтня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181016165309/https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/2558138-vertolit-oos-zbiv-rosijskij-dron.html }}</ref>. Під час конфлікту на Донбасі було втрачено 5 Мі-24. 31 серпня 2014 року південніше Волновахи екіпаж українського вертольоту помітив запуск ПЗРК. Був виконаний ряд маневрів, відстріл теплових пасток. Борт зміг уникнути ураження. Завдяки діям командира за межами всіх можливих інструкцій і експлуатаційних обмежень вдалося уникнути враження. Після цих епізодів, здебільшого трагічних, вертольоти стали літати на менших висотах задля безпеки. Війна на Донбасі показала слабкі місця техніки, українських Мі-24. До прикладу, вночі екіпажі не літали&nbsp;— були фактично сліпими. Авіаційних окулярів нічного бачення не було, та й техніка теж не була готова. У 2015-му Краматорський аеропорт був обстріляний [[БМ-30 «Смерч»|«Смерчами»]] і декілька гелікоптерів, у тому числі Мі-24, були пошкоджені. В одному з інтерв'ю пілота 2021 року було заявлено, що він останній раз робив вильот у 2019 році, а досвід підтримує, використовуючи Мі-8 та Мі-2. У 2018 році збиття «[[Орлан-10|Орлану]]» фіксувалося пілотами Мі-24. Як зазначив пілот Мі-24, навіть у значну ціль важко влучити, що казати про невеликий БПЛА, треба зближатися, а це таїть в собі небезпеку отримати удар у відповідь. Під Лисичанськом трапився інцидент, коли колона [[2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»|батальону «Донбас»]] потрапила під вогонь авіації. Також за досвідом війни на Донбасі виявилась нестача у гелікоптера керованої зброї<ref>{{Cite web|title=Українські вертольоти у війні на Донбасі: польоти на межі та проблеми на землі|url=https://www.radiosvoboda.org/a/helikoptery-na-donbasi/31094035.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2022-05-21|language=uk|archive-date=21 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220521202952/https://www.radiosvoboda.org/a/helikoptery-na-donbasi/31094035.html}}</ref>.

==== Російське вторгнення з 24.02.2022 ====
{{main|Російське вторгнення в Україну (2022)}}
''Докладніше: [[Втрати російської авіації під час вторгнення в Україну 2022]]''

Під час російського вторгнення в Україну, гелікоптери активно застосовувався обома сторонами конфлікту. Російські війська використовували модифікацію Мі-35.

Полковник [[Мостовий Олександр Володимирович (військовик)|Олександр Володимирович Мостовий]] отримав Героя України посмертно&nbsp;— за збиття 26 лютого 2022 року під [[Бої за Васильків (2022)|Васильковом]] російських [[Іл-76|Іл-76МД]], два гелікоптери Мі-24, чим не допустив висадку десанту з озброєнням.

Декілька вертольотів [[Повітряні сили Російської Федерації|ВКС Росії]] були уражені над «<nowiki/>[[Київське водосховище|Київським морем]]<nowiki/>» у перші дні повномаштабного вторгнення Російської Федерації. Ці епізоди навіть потрапили на [https://www.youtube.com/watch?v=GiwVPZLXjzM відео]. 1 березня 2022 ЗСУ уразили ворожий гелікоптер ВКС Росії за допомогою ПЗРК [[FIM-92 Stinger|Stinger]]. У травні 2022 року цей гвинтокрил був піднятий [https://www.youtube.com/watch?v=dMMydQjlwcg на поверхню], як виявилось, це був [[Мі-35М]]. Вертоліт був піднятий у районі м. [[Вишгород]]<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/z-dna-kyyivskogo-morya-pidnyaly-rosijskyj-gelikopter/|title=З дна Київського моря підняли російський гелікоптер|accessdate=21 травня 2022|archive-date=18 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220518212055/https://mil.in.ua/uk/news/z-dna-kyyivskogo-morya-pidnyaly-rosijskyj-gelikopter/}}</ref>.

За твердженнями російської влади, пара українських Мі-24 вранці 1 квітня 2022 року здійснила успішний [[Вибухи під Бєлгородом|ракетний удар по нафтобазі в Бєлгороді]]<ref>{{cite web
 | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/45020/ukrainian-mi-24-attack-helicopters-fly-daring-cross-border-strike-on-russia-reports
 | title = Ukrainian Mi-24 Attack Helicopters Fly Daring Cross-Border Strike On Russia: Reports
 | author = Tyler Rogoway
 | publisher = The Drive
 | work = The War Zone
 | date = 2022-04-01
 | accessdate = 1 квітня 2022
 | archive-date = 1 квітня 2022
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220401153241/https://www.thedrive.com/the-war-zone/45020/ukrainian-mi-24-attack-helicopters-fly-daring-cross-border-strike-on-russia-reports
 }}</ref><ref name="de.2022-04-01">{{cite web
 | url = https://defence-ua.com/army_and_war/gorit_palaje_znischena_naftobaza_u_bjelgorodi_u_rf_ofitsijno_zvinuvati_vertoloti_zsu-6734.html
 | title = Горить палає: знищена нафтобаза у Бєлгороді - у РФ офіційно звинувати "вертольоти ЗСУ"
 | publisher = Defense Express
 | date = 2022-04-01
 | accessdate = 1 квітня 2022
 | archive-date = 1 квітня 2022
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220401153035/https://defence-ua.com/army_and_war/gorit_palaje_znischena_naftobaza_u_bjelgorodi_u_rf_ofitsijno_zvinuvati_vertoloti_zsu-6734.html
 }}</ref>.

10 травня 2022 року один російський вертоліт Мі-24 (можливо, його модифікація [[Мі-35М|Мі-35]]) збитий у [[Бахмутський район|Бахмутському районі]] Донецької області (поблизу [[Серебрянка (Бахмутський район)|с. Серебрянка]]). Українські десантники [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80 одшбр]] за допомогою [[Переносний зенітно-ракетний комплекс|ПЗРК]] «[[FIM-92 Stinger|Stinger]]» уразили вертоліт, який упав на дах приміщення та згорів. На [https://www.youtube.com/watch?v=9VMe6JGidvU&feature=emb_imp_woyt відео] видно, як палає вертоліт. У своєму повідомленні військові зазначили, що цей вертоліт&nbsp;— 15-й, збитий підрозділами [[Десантно-штурмові війська України|ДШВ]]<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/lvivski-desantnyky-znyshhyly-vorozhyj-my-24-z-pzrk-stinger/|title=Львівські десантники знищили ворожий Ми-24 з ПЗРК Stinger|accessdate=22 травня 2022|archive-date=22 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220522192751/https://mil.in.ua/uk/news/lvivski-desantnyky-znyshhyly-vorozhyj-my-24-z-pzrk-stinger/}}</ref>.

7 вересня 2022 року один гелікоптер Мі-24 був збитий протиповітряним підрозділом 80-ї десантно-штурмової бригади<ref>{{Cite web|title=Українські десантники збили російський вертоліт Мі-24|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3566709-ukrainski-desantniki-zbili-rosijskij-vertolit-mi24.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-09-24|language=uk}}</ref>.

21 вересня 2022 року один гелікоптер Мі-24 був знищений підрозділом [[Морська піхота України|морської піхоти]] [[Військово-Морські сили Збройних сил України|ВМС ЗС України]]<ref>{{Cite web|title=Морські піхотинці знищили російський гелікоптер Мі-24|url=https://armyinform.com.ua/2022/09/22/morski-pihotynczi-znyshhyly-rosijskyj-gelikopter-mi-24/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2022-09-22|language=uk}}</ref>.

4 жовтня 2022 року зенітні ракетні підрозділи [[Повітряне командування «Центр»|ПВК «Центр»]] Повітряних сил ЗСУ знищили російські вертольоти Мі-24 та [[Мі-8]] на півдні країни<ref>{{Cite web|title=На півдні ЗСУ знищили ворожі гелікоптери Мі-24 та Мі-8|url=https://armyinform.com.ua/2022/10/05/na-pivdni-zsu-znyshhyly-vorozhi-gelikoptery-mi-24-ta-mi-8/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2022-10-05|language=uk}}</ref>.

8 січня 2023 року Сили оборони України збили три російські вертольоти, серед яких Мі-24<ref>{{Cite web|title=Росія веде наступальні дії на трьох напрямках, у двох областях ЗСУ відбили низку атак, – Генштаб|url=https://novynarnia.com/2023/01/09/rf-vede-nastupalni-diyi/|website=novynarnia.com|date=2023-01-09|accessdate=2023-01-09|language=uk}}</ref>.

26 січня 2023 року харківські нацгвардійці на Бахмутському напрямку за допомогою ''ПЗРК Ігла-1'' знищили ворожий вертоліт Мі-24.<ref>{{Cite web|title=Нацгвардійці збили ворожий Мі-24 на Донеччині|url=https://ua.korrespondent.net/ukraine/4557063-natshvardiitsi-zbyly-vorozhyi-mi-24-na-donechchyni|website=ua.korrespondent.net|accessdate=2023-01-27|language=ru}}</ref>

24 лютого 2023 року Сили оборони України збили гелікоптер Мі-24<ref>{{Cite web|title=ЗСУ знищили російський ударний гелікоптер Мі-24 і безпілотник "Ланцет" - Генштаб|url=https://www.unian.ua/war/viyna-24-lyutogo-zsu-znishchili-rosiyskiy-gelikopter-mi-24-i-bpla-lancet-12158187.html|website=www.unian.ua|accessdate=2023-04-24|language=uk}}</ref>.

10 квітня 2023 року російський вертоліт Мі-24 на Авдіївському напрямку збили військовослужбовці [[110-та окрема механізована бригада (Україна)|110-ї окремої механізованої бригади]]<ref>{{Cite web|title=Військові Сил тероборони збили російський гелікоптер Мі-24|url=https://armyinform.com.ua/2023/04/10/vijskovi-syl-teroborony-zbyly-rosijskyj-gelikopter-mi-24/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2023-04-11|language=uk}}</ref>.

22 квітня 2023 року Генштаб ЗСУ повідомив про збиття російського вертольота Мі-24<ref>{{Cite web|title=Сили оборони збили російський Мі-24|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3699395-sili-oboroni-zbili-rosijskij-mi24.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2023-04-24|language=uk}}</ref>.

22 травня 2023 року 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила із ПЗРК Ігла знищила російський гелікоптер Мі-24 на Донеччині.<ref>{{Cite web|title=Український зенітник пострілом із ПЗРК Ігла знищив російський Мі-24|url=https://ua.korrespondent.net/ukraine/4591547-ukrainskyi-zenitnyk-postrilom-iz-pzrk-ihla-znyschyv-rosiiskyi-mi-24|website=ua.korrespondent.net|accessdate=2023-05-22|language=ru}}</ref>

=== Друга Карабаська війна ===
{{Main|Друга Карабаська війна}}

9 листопада 2020 року був збитий російський Мі-24 [[Збройні сили Азербайджану|азербайджанськими військовими]] з ПЗРК. Вертоліт перебував у повітряному просторі [[Вірменія|Вірменії]] та супроводжував військову колону [[102-га військова база (РФ)|102-ї військової бази Росії]] поруч із вірменським населеним пунктом [[Єрасх]]. Обидва пілота загинули<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2020/11/24.html
 | title = Азербайджан випадково збив російський Ми-24 (ВІДЕО)
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2020-11-09
 | accessdate = 10 листопада 2020
 | archive-date = 9 листопада 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20201109180304/https://www.ukrmilitary.com/2020/11/24.html
 }}</ref>.

=== Миротворча місія в Ліберії ===
{{Main|Українська миротворча місія в Ліберії}}
Українськими миротворцями використовувалися 3 вертольоти Мі-24<ref name=":1">{{Cite news|title=Филиппов В.Р. Чад: война всех против всех|url=http://dx.doi.org/10.7256/2305-560x.2016.1.16829|work=Международные отношения|date=2016-01|accessdate=2022-05-18|issn=2305-560X|doi=10.7256/2305-560x.2016.1.16829|pages=92–105|volume=1|issue=1}}</ref>.

=== Миротворча місія в Демократичній Республіці Конго ===
{{Main|Українська миротворча операція у Демократичній Республіці Конго}}
Українськими миротворцями використовувалися 4 вертольоти Мі-24<ref>{{Cite web|title=До ДР Конго відправили 4 українські Мі-24|url=https://mil.in.ua/uk/do-dr-kongo-vidpravyly-4-ukrayinski-mi-24/|website=Мілітарний|date=2012-02-16|accessdate=2022-10-05|language=uk}}</ref>.

== Тактико-технічні характеристики ==
[[Файл:Mi24P Ukraine.jpg|thumb|250 пкс|Мі-24П]]
ТТХ гелікоптеру Мі-24 В:
* Польотна маса: 11&nbsp;100&nbsp;кг.
* Екіпаж: 2 особи.
* Десант: 10 осіб.
* Максимальна швидкість: 320 км/год.
* Максимальна висота польоту: 4500&nbsp;м.
* Дальність польоту: 750&nbsp;км.
* Озброєння: 12,7-мм чотириствольний кулемет [[ЯкБ-12,7]] (або [[ГШГ|ГШГ-7,62]]), [[Протитанковий ракетний комплекс|ПТКРС]], [[Некерована авіаційна ракета|НКРС]].
* витрати палива: година польоту&nbsp;— 800&nbsp;л палива.

== Оператори ==
[[Файл:World operators of the Mi-24.png|thumb|Країни, в яких модифікації Мі-24 стоять на озброєнні]]

=== Перебуває на озброєнні ===
[[Файл:Independence Day Parade - Flickr - Kerri-Jo (99).jpg|міні|Мі-24 на параді в Туркменістані]]
[[Файл:National Historic Museum Sofia Bojana outside 123.JPG|Кабіна болгарського Мі-24|thumb]]
[[Файл:Mi24 tehran.jpg|thumb|right|Іракський вертоліт Мі-24, захоплений під час [[Ірано-іракська війна (1980—1988)|ірано-іракської війни]] і виставлений як трофей у Військовому музеї в [[Тегеран]]і]]
[[Файл:Mi24ukraine.JPG|thumb|right|Мі-24 Української армії]]
[[Файл:Mil Mi-35M (51 yellow).jpg|thumb|Мі-35М ВПС РФ]]

* {{Країна з прапорцем|Росія}}
** '''[[ВПС Росії]]'''&nbsp;— 620<ref name='militarybalance2010'>{{книга
 |автор         = The International Institute For Strategic Studies IISS
 |заглавие      = The Military Balance 2010
 |издательство  = Nuffield Press
 |год           = 2010
 |страниц       = 492
 |страницы      = 227, 228
 |isbn          = 9781857435573
}}</ref>
** '''Авіація Внутрішніх військ Росії'''&nbsp;— 4
** '''авіація ВМФ Росії'''&nbsp;— 30
** '''авіація Прикордонних військ Росії'''
* {{Країна з прапорцем|Україна}}&nbsp;— 134 Мі-24 (2019)<ref name="World Air Forces 2019">{{cite web|url=https://www.flightglobal.com/reports/world-air-forces-2019/135699.article|title=World Air Forces 2019|publisher=Flightglobal Insight|year=2019|access-date=14 жовтня 2019|url-access=subscription|archive-date=7 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200707111618/https://www.flightglobal.com/reports/world-air-forces-2019/135699.article}}</ref>
** [[Армійська авіація України]]
* {{Країна з прапорцем|Азербайджан}}&nbsp;— 35 Мі-24 + 15 Мі-24G Super Hind (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/azerbaijan/index.php |title=Order of Battle — Azerbaijan |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090228214628/http://milaviapress.com/orbat/azerbaijan/index.php |archivedate=28 лютого 2009 |deadurl=yes }}</ref><ref>The Military Balance 2010. p.-177</ref><ref>[http://pik.tv/ru/news/story/azerbaydjan-priobrel-u-rossii-24-vertoleta-mi-35m Россия поставила Азербайджану 24 боевых вертолёта Ми-35М&nbsp;— Канал ПИК<!-- Заголовок добавлен ботом -->] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.1news.az/politics/20110224112731122.html Азербайджан приобрел у России 24 вертолёта Ми-35М&nbsp;— 1NEWS.AZ<!-- Заголовок добавлен ботом -->] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110226035710/http://1news.az/politics/20110224112731122.html |date=26 лютого 2011 }} {{ref-ru}}</ref><ref>[http://aze.az/news_nazvana_stoimost__70403.html Названа стоимость закупки Азербайджаном вертолетов Ми-35М&nbsp;— AZE.AZ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140330142601/http://aze.az/news_nazvana_stoimost__70403.html |date=30 березня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>, 13 Мі-24П на 2009—2010<ref name=":2">{{Cite news|title=Освітні програми. Симуляції курс - лікування ішемічного інсульту (19-20 червня 2017 року, м Брно, Чехія)|url=http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.8.94.2017.120706|work=INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL|date=2022-01-26|accessdate=2022-05-18|issn=2307-1419|doi=10.22141/2224-0713.8.94.2017.120706|pages=94–95|issue=8.94|first=Ye.B.|last=Shepotinik}}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Вірменія}}&nbsp;— 15 Мі-24 (2015)<ref name="Flightglobal Insight 2016. P.12">Flightglobal Insight's World Air Forces 2016.-P.12</ref>
* {{Країна з прапорцем|Алжир}}&nbsp;— 34 Мі-24 (2015)<ref name="Flightglobal Insight 2016. P.11">Flightglobal Insight's World Air Forces 2016.-P.11</ref>, 13 Мі-24В<ref name=":0"/>
* {{Країна з прапорцем|Ангола}}&nbsp;— 5 Мі-25 і 10 Мі-35 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/angola/index.php |title=Order of Battle — Angola |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120307190022/http://www.milaviapress.com/orbat/angola/index.php |archivedate=7 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>The Military Balance 2010. p.-294</ref>
* {{Країна з прапорцем|Афганістан}}&nbsp;— 7 Мі-35 (2015)<ref name="Flightglobal Insight 2016. P.11"/>
* {{Країна з прапорцем|Білорусь}}&nbsp;— 22 Мі-24П/К (2015)<ref name="Flightglobal Insight 2016. P.12"/>
* {{Країна з прапорцем|Буркіна-Фасо}}&nbsp;— 2 Мі-35 (2015)<ref>Flightglobal Insight's World Air Forces 2016.-P.13</ref>
* {{Країна з прапорцем|Угорщина}}&nbsp;— 7 Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/hungary/index.php |title=Order of Battle — Hungary |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090502154642/http://www.milaviapress.com/orbat/hungary/index.php |archivedate=2 травня 2009 |deadurl=yes }}</ref><ref>The Military Balance 2010. p.-140</ref>. В 1978—1979 роках на озброєння 87-го гелікоптерного авіаполку поступило 30 Мі-24Д. В 1984—1985 роках полк отримав ще 12 Мі-24В. В 1995 році Угорщина придбала в Німеччини 14 Мі-24Д і 6 Мі-24П, які раніше перебували на озброєнні армії НДР<ref>''Никольский, Михаил''. ВВС Венгрии // Авиация и Космонавтика.&nbsp;— 2007.&nbsp;— №&nbsp;7.&nbsp;— С.46-47. {{ref-ru}}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Східний Тимор}}<ref>The Military Balance 2010. p.-434</ref>
* {{Країна з прапорцем|В'єтнам}}&nbsp;— 26 Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/vietnam/index.php |title=Order of Battle — Vietnam |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110222202448/http://www.milaviapress.com/orbat/vietnam/index.php |archivedate=22 лютого 2011 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Грузія}}&nbsp;— 8 Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/georgia/index.php |title=Order of Battle — Georgia |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140425033004/http://www.milaviapress.com/orbat/georgia/index.php |archivedate=25 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|DJI}}&nbsp;— 3 Мі-24В (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/djibouti/index.php |title=Order of Battle — Djibouti |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140425033304/http://www.milaviapress.com/orbat/djibouti/index.php |archivedate=25 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Зімбабве}}&nbsp;— 2 Мі-24 і 4 Мі-35 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/zimbabwe/index.php |title=Order of Battle — Zimbabwe |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130930163736/http://www.milaviapress.com/orbat/zimbabwe/index.php |archivedate=30 вересня 2013 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Індія}}&nbsp;— 20 Мі-35 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/india/index.php |title=Order of Battle — India |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130930161905/http://www.milaviapress.com/orbat/india/index.php |archivedate=30 вересня 2013 |deadurl=yes }}</ref>.
* {{Країна з прапорцем|Індонезія}}&nbsp;— 8 Мі-35 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/indonesia/index.php |title=Order of Battle — Indonesia |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140420090959/http://www.milaviapress.com/orbat/indonesia/index.php |archivedate=20 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Ємен}}&nbsp;— декілька Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/yemen/index.php |title=Order of Battle — Yemen |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303182805/http://www.milaviapress.com/orbat/yemen/index.php |archivedate=3 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Казахстан}}&nbsp;— 46 Мі-24В (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/kazakhstan/index.php |title=Order of Battle — Kazakhstan |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140425033135/http://www.milaviapress.com/orbat/kazakhstan/index.php |archivedate=25 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Кіпр}}&nbsp;— 11 Мі-35П (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/cyprus/index.php |title=Order of Battle — Cyprus |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120527151806/http://www.milaviapress.com/orbat/cyprus/index.php |archivedate=27 травня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|КНДР}}&nbsp;— 20 Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/northkorea/index.php |title=Order of Battle — North Korea |accessdate=30 березня 2014 |archive-date=23 березня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080323160555/http://www.milaviapress.com/orbat/northkorea/index.php }}</ref><ref>The Military Balance 2010. p.-413</ref>
* {{Країна з прапорцем|Куба}}&nbsp;— 4 Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/cuba/index.php |title=Order of Battle — Cuba |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140425033622/http://www.milaviapress.com/orbat/cuba/index.php |archivedate=25 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Ліван}}&nbsp;— 6 Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/lebanon/index.php |title=Order of Battle — Lebanon |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120314175451/http://www.milaviapress.com/orbat/lebanon/index.php |archivedate=14 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Лівія}}&nbsp;— 43 Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/libya/index.php |title=Order of Battle — Libya |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130930161948/http://www.milaviapress.com/orbat/libya/index.php |archivedate=30 вересня 2013 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Македонія}}&nbsp;— 4 Мі-24В (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/macedonia/index.php |title=Order of Battle — Macedonia |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140629014236/http://www.milaviapress.com/orbat/macedonia/index.php |archivedate=29 червня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>The Military Balance 2010. p.-187</ref>
* {{Країна з прапорцем|Малі}}&nbsp;— 4 Мі-24Д (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/mali/index.php |title=Order of Battle — Mali |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140424112652/http://www.milaviapress.com/orbat/mali/index.php |archivedate=24 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Монголія}}&nbsp;— 11 Мі-24В (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/mongolia/index.php |title=Order of Battle — Mongolia |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140617082411/http://www.milaviapress.com/orbat/mongolia/index.php |archivedate=17 червня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>The Military Balance 2010. p.-419</ref>
* {{Країна з прапорцем|Мозамбік}}&nbsp;— 4 Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/mozambique/index.php |title=Order of Battle — Mozambique |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140424113553/http://www.milaviapress.com/orbat/mozambique/index.php |archivedate=24 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|М'янма}}&nbsp;— 12 Мі-35П (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/myanmar/index.php |title=Order of Battle — Myanmar |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120314180839/http://www.milaviapress.com/orbat/myanmar/index.php |archivedate=14 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Намібія}}&nbsp;— 2 Мі-35П (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/namibia/index.php |title=Order of Battle — Namibia |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121219080717/http://www.milaviapress.com/orbat/namibia/index.php |archivedate=19 грудня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Нігерія}}&nbsp;— 3 Мі-24П (2012)<ref name=autogenerated3>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/nigeria/index.php |title=Order of Battle — Nigeria |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140424112657/http://www.milaviapress.com/orbat/nigeria/index.php |archivedate=24 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>The Military Balance 2010. p.-320</ref>, 2 Мі-24В (2008 рік)<ref name=":0"/>
* {{Країна з прапорцем|Перу}}&nbsp;— 16 Мі-25Д і 2 Мі-35П (2012)<ref name=autogenerated3 /><ref>The Military Balance 2010. p.-94</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.rian.ru/world/20100423/225727659.html |title=Перу закупит в РФ вертолёты для борьбы с наркоторговцами и мятежниками 05:56 23/04/2010 РИА Новости |accessdate=30 березня 2014 |archive-date=14 грудня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101214154305/http://www.rian.ru/world/20100423/225727659.html }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Польща}}&nbsp;— 32 Мі-24Д/В (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/poland/index.php |title=Order of Battle — Poland |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140425031350/http://www.milaviapress.com/orbat/poland/index.php |archivedate=25 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>The Military Balance 2010. p.-153</ref>.
* {{Країна з прапорцем|Руанда}}&nbsp;— 2 Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/rwanda/index.php |title=Order of Battle — Rwanda |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140424105107/http://www.milaviapress.com/orbat/rwanda/index.php |archivedate=24 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Сирія}}&nbsp;— 36 Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/syria/index.php |title=Order of Battle — Syria |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130513183936/http://www.milaviapress.com/orbat/syria/index.php |archivedate=13 травня 2013 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Сенегал}}&nbsp;— 2 Мі-35П (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/senegal/index.php |title=Order of Battle — Senegal |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080921143118/http://www.milaviapress.com/orbat/senegal/index.php |archivedate=21 вересня 2008 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Судан}}&nbsp;— 45 Мі-24/Мі-35 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/sudan/index.php |title=Order of Battle — Sudan |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090502142059/http://www.milaviapress.com/orbat/sudan/index.php |archivedate=2 травня 2009 |deadurl=yes }}</ref><ref>The Military Balance 2010. p.-327</ref>
* {{Країна з прапорцем|Сьєрра-Леоне}}&nbsp;— 3 Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/sierraleone/index.php |title=Order of Battle — Sierra Leone |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140424113517/http://www.milaviapress.com/orbat/sierraleone/index.php |archivedate=24 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>, 2 Мі-24В<ref name=":0"/> (1999)
* {{Країна з прапорцем|Таджикистан}}&nbsp;— 4 Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/tajikistan/index.php |title=Order of Battle — Tajikistan |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140424113304/http://www.milaviapress.com/orbat/tajikistan/index.php |archivedate=24 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Уганда}}&nbsp;— 5 Мі-24 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/uganda/index.php |title=Order of Battle — Uganda |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130930160302/http://www.milaviapress.com/orbat/uganda/index.php |archivedate=30 вересня 2013 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Узбекистан}}&nbsp;— 45 Мі-24/Мі-35 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/uzbekistan/index.php |title=Order of Battle — Uzbekistan |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303232009/http://www.milaviapress.com/orbat/uzbekistan/index.php |archivedate=3 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref>The Military Balance 2010. p.-373</ref>
* {{Країна з прапорцем|ЦАР}}&nbsp;— 2 Мі-24В на 2011 рік<ref name=":1"/>
* {{Країна з прапорцем|Чад}}&nbsp;— 4 Мі-24В на 2007—2008<ref name=":2"/>
* {{Країна з прапорцем|Чехія}}&nbsp;— 23 Мі-24/Мі-35 (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/czechrepublic/index.php |title=Order of Battle — Czech Republic |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130930163851/http://www.milaviapress.com/orbat/czechrepublic/index.php |archivedate=30 вересня 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref name=autogenerated1>The Military Balance 2010. p.-126</ref>.
* {{Країна з прапорцем|Шрі-Ланка}}&nbsp;— 9 Мі-24 і 4 Мі-35 (2012)<ref>{{Cite web 
|url=http://www.milaviapress.com/orbat/srilanka/index.php |title=Order of Battle — Sri Lanka |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090502154708/http://www.milaviapress.com/orbat/srilanka/index.php |archivedate=2 травня 2009 |deadurl=yes }}</ref>.
* {{Країна з прапорцем|Екваторіальна Гвінея}}&nbsp;— 4 Мі-24В (2012)<ref name=autogenerated1 /><ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/equatorialguinea/index.php |title=Order of Battle — Equatorial Guinea |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140425032959/http://www.milaviapress.com/orbat/equatorialguinea/index.php |archivedate=25 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>, 4 Мі-24П<ref name=":1"/>
* {{Країна з прапорцем|Еритрея}}&nbsp;— 10 Мі-24Д і 5 Мі-35П (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/eritrea/index.php |title=Order of Battle — Eritrea |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140425032700/http://www.milaviapress.com/orbat/eritrea/index.php |archivedate=25 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Країна з прапорцем|Ефіопія}}&nbsp;— 15 Мі-24 і 5 Мі-35П (2012)<ref>{{Cite web |url=http://www.milaviapress.com/orbat/ethiopia/index.php |title=Order of Battle — Ethiopia |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140425032705/http://www.milaviapress.com/orbat/ethiopia/index.php |archivedate=25 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>The Military Balance 2010. p.-308</ref>
Для навчання:
* {{Країна з прапорцем|США}}&nbsp;— після розпаду блоку Варшавського Договору США отримали з Німеччини від 3 до 6 гелікоптерів, які використовуються для тренування відбиття гелікоптерних ударів з допомогою ПЗРК.

=== Перебували на озброєнні ===
* {{Країна з прапорцем|СРСР}}&nbsp;— до 1991 року
* {{Країна з прапорцем|Болгарія}}&nbsp;— 18 Мі-24, станом на 2010 рік<ref>The Military Balance 2010. p.-122</ref>. Наприкінці 1970-х років почалось озброєння ВПС НРБ штурмовими гелікоптерами. У 1979 році знову сформована ескадрилья вогневої підтримки в складі 44-го гелікоптерного авіаполку отримала перші 4 Мі-24Д. У 1980 році полк був передислокований із Пловдива на аеродром Крумово, а ескадрилья вогневої підтримки&nbsp;— в Стару Загору, де вона стала основою 13-го бойового гелікоптерного полку. Всього до 1985 року полк отримав 38 Мі-24Д і 6 Мі-24В. В жовтні 2000 року гелікоптери були перебазовані в Крумово, де увійшли до складу 2-ї ескадрильї 24-ї гелікоптерної бази<ref>''Никольский, Михаил''. Перспективы развития ВВС Болгарии. // Авиация и Космонавтика.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— С.36. {{ref-ru}}</ref>. Зняті з озброєння.
* {{Країна з прапорцем|НДР}}
* {{Країна з прапорцем|ФРН}}
* {{Країна з прапорцем|Ірак}}
* {{Країна з прапорцем|Камбоджа}}
* {{Країна з прапорцем|Нікарагуа}}&nbsp;— у жовтні 1984 року болгарський транспорт «Христо Ботев» вивантажив в нікарагуанському порту Ель Блуф першу четвірку Мі-25. Загалом у Нікарагуа було поставлено 18 гелікоптерів, які відразу включились у бойові дії проти [[контрас]], під час яких було втрачено як мінімум два Мі-25<ref>[http://s188567700.online.de/CMS/index.php?option=com_content&task=view&id=94&Itemid=47 Nicaragua, 1980—1988]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
* {{Країна з прапорцем|Сербія}}
* {{Країна з прапорцем|Чехословаччина}}
** {{Країна з прапорцем|Словаччина}}&nbsp;— 16 Мі-24, станом на 2010 рік<ref>The Military Balance 2010. p.-159</ref>. Після реорганізації в 1993 році ЗС Чехословаччини у зв'язку з розділом країни, ВПС Словаччини відійшли 8 Мі-24Д, 10 Мі-24В і один Мі-24ДУ, розташовані в [[Пряшів|Пряшеві]]<ref>''Никольский, Михаил''. ВВС Словакии // Авиация и Космонавтика.&nbsp;— 2007.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С.52. {{ref-ru}}</ref>. Зняті з озброєння в 2011 році.
* {{Країна з прапорцем|Хорватія}}

== Мі-24 в культурі ==
* Мі-24А можна побачити у фільмі «[[Рембо ІІІ]]» (насправді в фільмі задіяно SA330 PUMA).
* Ще один [[ерзац]] Мі-24А було показано у фільмі «[[Червоний скорпіон]]» (насправді Sikorsky S-62).
* Мі-24 можна побачити в усіх частинах комп'ютерної гри [[S.T.A.L.K.E.R. (серія відеоігор)|S.T.A.L.K.E.R.]]
* Мі-24 використовуються армією клонів у грі [[F.E.A.R. (серія)|F.E.A.R.]]
* Мі-24 доступний в якості транспорту в грі [[Saints Row: The Third]], там гелікоптер носить назву «Vulture».
* Всі модифікації Мі-24 можна побачити у грі [[War Thunder]].

== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="160">
Файл:Mil Mi-24P, Ukraine - Army AN1387321.jpg
Файл:The crew of the Ukrainian Mi-24 during the tasks the United Nations Mission DR Congo (27016015196).jpg
Файл:Практичне авіанаведення українських екіпажів Мі-24 по умовних цілях противника 06.jpg
Файл:United Nations Mil Mi-24P.jpg
Файл:14th Tank Brigade training, 2015, 07.jpg
</gallery>

== Примітки ==
{{примітки|3}}

== Література ==
* Про досвід застосування радянської авіації взагалі, та Мі-24 зокрема, в Афганістані:
*: {{cite book | title = Жаркое небо Афганистана | author = Марковский В. | location = {{М.}} | publisher = Техника&nbsp;— Молодежи | year = 2000 | chapter = Штурмовики }}
*: {{cite book | title = Опасное небо Афганистана. Опыт боевого применения советской авиации в локальной войне. 1979—1989 | author = Жирохов М. А. | location = {{М.}} | publisher = Центрполиграф | year = 2012 | isbn = 978-5-227-03863-0 }}

== Посилання ==
* ''Жирохов М.'' Мі-24 армійської авіації СВ ЗСУ у війні на Донбасі http://www.ukrmilitary.com/2015/12/mi-24-army-aviation-zsu-in-the-donbas-war.html?spref=tw {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151225110201/http://www.ukrmilitary.com/2015/12/mi-24-army-aviation-zsu-in-the-donbas-war.html?spref=tw |date=25 грудня 2015 }}
* [https://fraza.ua/analytics/261791-ukrainskij-arsenal-boevye-vertolety-mi-24- Украинский арсенал: боевые вертолеты Ми-24] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181224170559/https://fraza.ua/analytics/261791-ukrainskij-arsenal-boevye-vertolety-mi-24- |date=24 грудня 2018 }} {{ref-ru}}

{{Вертольоти ДКБ Міля}}
{{Літаки Повітряних сил України}}
{{ac}}
{{портали|СРСР|Військова техніка|Авіація}}

[[Категорія:Бойові вертольоти]]
[[Категорія:Вертольоти СРСР]]
[[Категорія:Вертольоти Афганської війни (1979—1989)]]
[[Категорія:Вертольоти Мі]]
[[Категорія:Авіація війни на сході України]]
[[Категорія:Військова техніка громадянської війни в Сирії]]
[[Категорія:Військова техніка Другої Карабаської війни]]
[[Категорія:Авіація в МТД Україні для відбиття російської агресії‎]]