Перегляд вихідного коду сторінки НСВ-12,7

{{Infobox Weapon
|name=НСВ-12,7 {{lang-ru|«Утьос»}}
|image=[[Файл:NSVT (2).JPG|300px]]
|caption=
|origin={{USSR}}
|type=[[станковий кулемет]]
|is_ranged=yes
|service=[[1972]]&nbsp;— дотепер
|used_by=Див. [[НСВ-12,7 # Використання|Використання]]
|wars=[[Війна в Афганістані (1979—1989)]], [[Війна в Перській затоці]], [[Війна в Іраку (2003—2011)]], [[Війни на пострадянському просторі]]
|designer=[[Нікітін Григорій Іванович|Г.&nbsp;І.&nbsp;Нікітін]], [[Ю. М. Соколов]], [[Волков Володимир Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Волков]]
|design_date=[[1969]]
|manufacturer=
|production_date=
|number=
|variants=НСВТ
|weight=25 кг<ref name="manual_6">{{книга|автор = А. И. Помазунов|частина = Устройство пулемёта, обращение с ним, уход и сбережение|заголовок = Руководство по 12,7-мм пулемёту «Утёс» (НСВ-12,7)|ответственный = Под ред. И. Д. Гулевича|видання =|місце = М.|видавництво = Министерство обороны СССР|рік = 20.1.1978|том =|сторінки = 6|сторінок = 232}}</ref> (тіло кулемета) <br/> 41 кг (на [[Станок (зброя)|станку]] 6T7) <br/> 11 кг<ref name="manual_6" /> (коробка зі стрічкою на 50 патронів)
|length=1560 мм
|part_length=1100 мм
|cartridge=[[12,7×108 мм]]
|caliber=12,7 мм
|action=[[відвід порохових газів]], [[клиновий затвор]]
|rate=700—800<ref name="manual_5" />
|velocity=845
|range= 2 км<ref name="manual_5" /> (по наземних цілях) <br/> 1,5 км (по повітряних цілях)
|max_range= 6 км<ref name="manual_5">{{книга|автор = А. И. Помазунов|частина = Устройство пулемёта, обращение с ним, уход и сбережение|заголовок = Руководство по 12,7-мм пулемёту «Утёс» (НСВ-12,7)|ответственный = Под ред. И. Д. Гулевича|видання =|місце = М.|видавництво = Министерство обороны СССР|рік = 20.1.1978|том =|сторінки = 5|сторінок = 232}}</ref> (для патрона Б-32)
|feed=кулеметна стрічка на:<br/> 50 патронів (піхотний) <br/> 150 патронів (танковий)
|sights=оптичний (СПП), секторний з можливістю введення бічних виправлень (також використовується нічний приціл НСПУ-3)
|commons=NSV
}}

'''НСВ-12,7 ''', {{lang-ru|«Утьос»}} ({{lang-uk|Бескид}}; [[Індекс ГРАУ]]&nbsp;—'''6П11''')&nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] [[12,7×108 мм|12,7-мм]] [[великокаліберний кулемет]], призначений для боротьби з легкоброньованими цілями та вогневими засобами, для знищення [[Жива сила (військовий термін)|живої сили]] супротивника та [[Зенітний кулемет|ураження повітряних цілей]].

== Історія ==
Великокаліберний кулемет НСВ-12,7 «''Утьос''» був розроблений в Тульському [[Центральне конструкторсько-дослідницьке бюро спортивної та мисливської зброї|ЦКДБ СМЗ]] наприкінці 1960-х&nbsp;— початку 1970-х для заміни застарілого та важкого [[ДШК|ДШК (ДШКМ)]]. Свою назву отримав за початковими літерами прізвищ авторів&nbsp;— [[Нікітін Григорій Іванович|Г.&nbsp;І.&nbsp;Нікітіна]], Ю.&nbsp;М.&nbsp;Соколова та [[Волков Володимир Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Волкова]]. Незадовго до цього цей же колектив брав участь у конкурсі на [[єдиний кулемет]] [[калібр]]у [[7,62×54 мм R]], але перевага була віддана [[кулемет Калашникова|кулеметові Калашникова]].

Для виробництва НСВ було вирішено створити новий завод у м. [[Уральськ]]у Казахської РСР, що отримав назву «[[Металіст (завод, Уральськ)|Металіст]]» оскільки виробництво на [[Завод імені Дегтярьова|заводі Дегтярьова]] у м. [[Ковров]]і було перевантаженим. На заводі було залучено велику кількість інженерів та робітників з [[Тула|Тули]], [[Ковров]]а, [[Іжевськ]]а, [[Самара (місто)|Самари]], [[Вятські Поляни|Вятських Полян]]. Для виробництва НСВ були застосовані абсолютно нові та оригінальні технології різних [[НДІ]] СРСР, частина з яких у виробництві стрілецької зброї більш ніде не застосовувалися. Так, для отримання нарізів каналу ствола була застосована [[електрохімічне оброблення|електрохімічна обробка]], для термічного відпуску&nbsp;— система вакуумного відпуску, так зване «товсте» [[хромування]] для підвищення живучості ствола досягалося технологією струменевого хромування.

У процесі налагодження виробництва та регулярних випробувань заводськими конструкторами було внесено багато змін у конструкцію кулемета, переважно спрямованих на підвищення живучості та надійності роботи, а також спрощення конструкції.

[[Файл:Indian Army Armoured Corps T-72 battle tank.jpg|thumb|300px|НСВТ-12,7 на [[Т-72]] виробництва Індії]]

Окрім [[СРСР]] НСВ вироблявся на заводах у [[Польща|Польщі]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Індія|Індії]], [[Соціалістична Федеративна Республіка Югославія|Югославії]]. У ці країни виробництво передавалося разом з ліцензією на виробництво танків [[Т-72]], до складу озброєння якого він входив. Крім цих країн ліцензію отримав також [[Іран]], але вірогідних відомостей про те, чи вдалося іранцям освоїти виробництво, немає.

З [[2005]] року в [[Україна|Україні]] виробляється аналог НСВТ&nbsp;— [[КТ-12,7]] на [[НТК «Завод точної механіки»]], також його виробництво було опановано на [[Маяк (завод, Київ)|заводі «Маяк»]]<ref>{{Citation|title=Завод "Маяк" продемонстрував у дії кулемети власного виробництва|url=https://www.youtube.com/watch?v=ylLF7QG3uzI|accessdate=2022-02-10|language=uk-UA|archive-date=10 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220210102401/https://www.youtube.com/watch?v=ylLF7QG3uzI&gl=US&hl=en}}</ref><ref>{{Citation|title=В Украине испытывают новое оружие для войны на Донбассе {{!}} Донбасс Реалии|url=https://www.youtube.com/watch?v=NfVHluM6FR0|accessdate=2022-02-10|language=uk-UA|archive-date=10 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220210102356/https://www.youtube.com/watch?v=NfVHluM6FR0&gl=US&hl=en}}</ref>.

В Росії вирішили відмовитися від закупівлі НСВ за кордоном. На заводі Дегтярьова фактично спроектували новий кулемет, що отримав ім'я «[[Корд (кулемет)|Корд]]». Зберігши незмінними посадкові розміри та балістику для взаємозамінності з наявними установками та станками, ковровчани кардинально змінили схему замикання ствола.

== Боєприпаси ==
Як боєприпаси для НСВ використовуються патрони стандарту [[12,7×108 мм]], в тому числі патрони з кулями Б-32, БЗТ-44, МДЗ і БС.

Патрон '''Б-32''' (вага кулі 48&nbsp;г)&nbsp;— [[Бронебійна куля|бронебійно-запальний]] та '''БЗТ-44''' (вага кулі 44&nbsp;г)&nbsp;— бронебійно-запальний-трасуючий залишилися «у спадок» від [[ДШК]]. Існують два найпоширеніші їх види&nbsp;— так звані «воєнні» (збереглися з часів Другої світової війни) та «нові». Оскільки, для зниження маси кулемета [[Ствол (зброя)|ствол]] його був значно полегшений порівняно до ДШК, то конструктори відмовилися від застосування радіаторів&nbsp;— окрім зниження маси, ствол став набагато технологічнішим. Але це, у свою чергу, позначилося на його живучості&nbsp;— перші партії стволів «вигоряли» після 3-4 тисяч [[постріл]]ів. У піхотному варіанті кулемет довелося комплектувати 3 стволами, щоб отримати гарантований ресурс всього кулемета&nbsp;— 10 тисяч пострілів. У підсумку було прийнято рішення використовувати при виробництві патронів так звані [[Флегматизація|флегматизуючі присадки]]. До цього часу вони використовувалися лише в артилерії. Живучість ствола при використанні нових патронів виросла до прийнятних меж&nbsp;— на періодичних випробуваннях, при жорсткому режимі стрільби (50 пострілів однією чергою і 50&nbsp;— трьома чергами по 15-20 пострілів) ствол витримував вже близько 6 тисяч пострілів. Але часто у військах не розрізняли відмінностей між патронами старими та новими, і на завод в Уральську надходили [[Рекламація|рекламації]] на передчасну «смерть» стволів.

Патрони МДЗ і БС&nbsp;— пізніші.

Патрон з кулею '''МДЗ''' (вага кулі 43&nbsp;г)&nbsp;— запальний миттєвої дії, призначався для боротьби з низькими повітряними цілями та автомобільною технікою.

Патрон з кулею '''БС''' (вага кулі 55&nbsp;г)&nbsp;— також бронебійно-запальний, але оснащений сердечником з твердого сплаву. Був спроектований наприкінці 1970-х, коли стало ясно, що бронепробивності Б-32 вже недостатньо для боротьби з сучасними [[Бронетранспортер|БТР]] та [[Бойова машина піхоти|БМП]].

У зв'язку з більшою поширеністю в світі патрона [[12,7×99 мм НАТО]] порівняно з радянським [[12,7×108 мм]], після розпаду СРСР у Польщі і в Уральську намагалися освоїти виробництво НСВ для патронів [[НАТО]]. У Польщі кулемет для натівських патронів став випускатися під назвою [[WKM-B]]. Сербський ліцензійний варіант НСВ випускається, крім стандартного 12,7 × 108&nbsp;мм і для натівських патронів.<ref>{{Cite web |url=http://www.zastava-arms.rs/en/militaryproduct/machine-gun-m02-coyote-127x108-mm-50-browning |title=Machine Gun M02 Coyote — 12,7×108 mm /.50 Браун"--ing{{!}}Zastava-arms |accessdate=7 червня 2014 |archive-date=30 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141230162456/http://www.zastava-arms.rs/en/militaryproduct/machine-gun-m02-coyote-127x108-mm-50-browning }}</ref> Уральський варіант укороченими патронами стріляв надійно. Кардинальна відмінність, яку подолати було неможливо&nbsp;— в конструкції стрічки. З радянської стрічки патрон подається поштовхом затвору вперед, при цьому попередньо патрон вже висмикнуто знімальником ланок. З натовської&nbsp;— автоматика висмикує патрон коли затвор іде назад. У НСВ використовуються 10-ланкові куски, що збираються в стрічку по 50 (у піхотному виконанні) і 70 патронів (на танкових установках). Спорядження стрічки проводиться обслугою за допомогою спеціальної машинки. Натовські патрони надходять у війська вже спорядженими в стрічки з розсипних елементів. Переспоряджати патрони з однієї стрічки в іншу довелося б заздалегідь, що негативно позначилося б на бойовій роботі.

== Особливості конструкції ==

НСВ-12,7 був набагато легшим за попередника&nbsp;— маса 25&nbsp;кг для кулемета такого калібру при існуючих технологіях досі є межею.

[[Автоматична зброя|Автоматика]] НСВ використовує [[відведення порохових газів]], Замикання ствола&nbsp;— [[клиновий затвор|клинове]], при замиканні затвор переміщається вліво, при цьому сережка затвора б'є по [[Бійчик (зброя)|бійчику]].

[[Ударно-спусковий механізм]] зібраний в окремій коробці, має просту конструкцію та дозволяє вести лише автоматичну стрільбу. При цьому спусковий механізм не призначений для керування вогнем безпосередньо на кулеметі, потрібна наявність рукоятки та [[спусковий гачок|спускового гачка]] або електроспуску на станку або установках. Також відсутня рукоятка перезарядження, та й зусилля взводу пружини потребує важільних або блокових конструкцій для його зменшення. Для зменшення тертя всі рухомі частини забезпечені роликами, кадмоване покриття служить додатковим «змащенням», швидкоз'ємний клиновий затвор забезпечував легку заміну ствола без проведення операцій його підстроювання після зміни.

Затвор з рамою затвора та сама рама затвора з газовідвідним поршнем з'єднані [[шарнір]]но. Поворотна пружина забезпечена буфером. Подача патронів за допомогою металевої стрічки може бути ліво-або правобічною. Разом з викидом стріляних гільз вперед, а не в бік, це дозволило легко комбінувати «Праві» та «ліві» кулемети в спарених установках. Одну з таких, зокрема, виробляв [[Тульський машинобудівний завод ім. Рябикова]] для озброєння [[Бойовий катер|катерів]].

Кулемет оснащений конічним [[полум'ягасник]]ом та складним руків'ям для перенесення.

Механічний приціл включає в себе [[прицільна планка|прицільну планку]], розмічену для стрільби до 2000&nbsp;м (прицільна планка ДШК була розмічена до 3500&nbsp;м), і мушку. Мушка спочатку була складною, але потім заводські конструктори переконали [[Головне ракетно-артилерійське управління Міністерства оборони Російської Федерації|ГРАУ]], що великого сенсу в цьому немає.

== Модифікації ==
* '''НСВТ''' ([[танк]]овий, [[Індекс ГРАУ]]&nbsp;— 6П17)&nbsp;— найбільш поширена модифікація, застосовувється як [[зенітний кулемет]] на танках [[Т-64]], [[Т-72]], [[Т-80]], [[Т-90]], [[Самохідна артилерійська установка|самохідних артилерійських установках]], а також на різних [[БРДМ-2|бронемашинах]]. В 1990-х роках кулеметами НСВ було озброєне кілька тисяч [[бронетранспортер]]ів [[XA-200 (броньована машина)|Panssari-Sisu]] та бойових машин [[Sisu Nasu|Sisu NA-110]], вироблених в [[Фінляндія|Фінляндії]] для власних збройних сил і для військових підрозділів з африканських країн, що діють під егідою [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]].

Танковий варіант відрізнявся тільки електроспуском&nbsp;— котушкою зі стрижнем в герметичному пило-та вологозахищеному корпусі. Прикріплювався до тильної частини ствольної коробки, при подачі струму стрижень висувався і тиснув на стрижень спускового механізму.
[[Файл:New iraqi army tank.jpg|thumb|300px|НСВТ-12,7 на танку Т-72 іракської армії]]

* '''НСВС-12,7''' ([[Індекс ГРАУ]]&nbsp;— 6П16)&nbsp;— [[мотопіхотні війська|піхотний]] варіант кулемета на найбільш вдалому станку Степанова-Баришева 6Т7. Вага 41&nbsp;кг, основний [[приціл]]&nbsp;— [[оптичний приціл|оптичний]] СПП виробництва [[Новосибірськ]]ого оптико-механічного заводу. Існував і ряд нічних прицілів. Виробництво станка та укомплектування НСВС відбувалось на заводі в Вятських Полянах. Щоб погасити енергію пострілу, маси кулемета не вистачало, тому станок 6Т7 був оснащений [[амортизатор]]ом, встановленим на лопаті передньої [[сошка (зброя)|сошки]], що закопувалась у ґрунт. Відкат кулемета разом зі станком був достатньо відчутним, що вимагало встановити амортизатор також і в [[приклад (зброя)|прикладі]], тому [[приціл]] «їздив» разом із кулеметом, і стрілець мимоволі мружився при стрільбі. Стрільба передбачена лише з положення лежачи, оскільки, при стрільбі з коліна кулемет «козлів», бо амортизатор розміщувався в такому положенні вертикально, і точність стрільби була незадовільною. Тому сектор стрільби на 6Т7 вкрай обмежений і зенітна стрільба неможлива.
[[Файл:NSW NTW 11 93.jpg|thumb|300px|НСВ на установці 6У6]]

* '''[[Утес-М]]'''&nbsp;— корабельна турельно-баштова установка, озброєна двома кулеметами НСВ-12,7.

== Використання ==
Перше бойове застосування НСВ відбулося в [[Війна в Афганістані 1979—1989|Афганістані]]. До цього моменту з обох сторін брали участь у бойових діях лише модифікації [[ДШК]] ([[моджахед]]и використовували ДШК [[китайська Народна Республіка|китайського]] виробництва). Але в другій половині 80-х у військах з'явився і НСВ. Його швидко оцінили, головною його особливістю була можливість вести прицільний вогонь по противнику, не підпускаючи його на відстань ефективної стрільби з автомата. Є фотографії блокпостів, де станок 6Т7 навантажений камінням та мішками з піском для підвищення стійкості. Комплектування кожного кулемета оптичним прицілом, а вночі&nbsp;— нічним прицілом, робило [[Обслуга|обслугу]] НСВС головними «очима» [[блокпост]]а.

НСВ застосовувався в обидвох [[Чеченські війни|чеченських війнах]]. Існувало безліч саморобних «модифікацій» танкового «Утьоса», для застосування як піхотного.

== Див. також ==
* [[Корд (кулемет)|Кулемет «Корд»]]
* [[КТ-12,7]]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Стрілецька зброя СРСР}}
{{Піхотна зброя ЗС РФ}}ʼ
{{Сучасна піхотна зброя Фінляндії}}

[[Категорія:Великокаліберні кулемети СРСР]]
[[Категорія:Великокаліберні кулемети Росії]]
[[Категорія:Великокаліберні кулемети України]]
[[Категорія:Стрілецька зброя війни на сході України]]