Перегляд вихідного коду сторінки Ода Нобунаґа

{{Державний діяч
| українське ім'я    = Ода Нобунаґа
| портрет            = Oda-Nobunaga.jpg
| ширина портрета    = 300px
| підпис             = Портрет Нобунаґи (монастир Чьоко, м. Тойота, п. Айті)
| герб               = Oda emblem.svg
|підпис герба        = квітка мокко Оди<ref>Коваленко О. ''Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа''. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 754.</ref>
|ширина герба        = 80px
| титул              = [[Правий міністр]]
| періодпочаток      = 1577
| періодкінець       = 1578
| попередник         = 
| спадкоємець        = 
| титул_2            = [[Двірцевий міністр]]
| періодпочаток_2    = 1576
| періодкінець_2     = 1577
| попередник         = 
| спадкоємець        = 
| титул_3            = [[Старший державний радник]]
| періодпочаток_3    = 1575
| періодкінець_3     = 1576
| попередник         = 
| спадкоємець        = 
| титул_4            = Генерал імператорської гвардії
| періодпочаток_4    = 1575
| періодкінець_4     = 1578
| попередник         = 
| спадкоємець        =
| дата народження    = 23.06.1534
| місце народження   = [[Інадзава]], [[Японія]]
| дата смерті        = 21.06.1582
| місце смерті       = [[Кіото]], [[Японія]]
| похований          = [[монастир Дайтоку]]
| Commons            = Oda Nobunaga
}}

'''О́да Нобуна́ґа''' ({{lang-ja|【織田信長】 おだのぶなが}}; {{ДН|23|06|1534}}&nbsp;— {{ДС|21|06|1582}})&nbsp;— [[японія|японський]] державний і військовий діяч, [[магнат (Японія)|магнат]], [[самурай]]ський полководець [[Період Сенґоку|періоду «Воюючих країн»]]. Розпочав процес об'єднання роздробленої [[Японія|Японії]]. Головний герой [[ґункі|японської воєнної епопеї]] «[[Записи про князя Нобунаґу]]». Господар замків [[замок Наґоя|Наґоя]] (бл. [[1545]]—[[1555]]), [[замок Кійосу|Кійосу]] ([[1555]]—[[1563]]), [[замок Комакі|Комакі]] ([[1563]]—[[1567]]), [[замок Ґіфу|Ґіфу]] ([[1567]]—[[1576]]), [[замок Адзучі|Адзучі]] ([[1576]]—[[1582]]). Тимчасовий [[старший державний радник]] ([[1575]]—[[1576]]) генерал імператорської гвардії ([[1575]]—[[1578]]), [[двірцевий міністр]] ([[1576]]—[[1577]]), [[правий міністр]] ([[1577]]—[[1578]]), [[великий державний міністр]] (посмертно, [[1582]]). Японський [[національний герой]]. З [[1869]] року вшановується як [[шінто]]їстське [[божество]]<ref>Коваленко О. ''Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа''.&nbsp;— К.: Дух і Літера, 2013.&nbsp;— С. 69.</ref>. Зайняв перше місце у загально-національному опитуванні «[[Великі японці]]» (2006).

Народився у провінції [[провінція Оварі|Оварі]]. Син управителя [[Ода Нобухіде|Оди Нобухіде]], старійшини воєводських намісників провінції. Після смерті батька в [[1552]] році знищив родичів-конкурентів і близько [[1559]] року об'єднав Оварі. [[1560]] року одержав велику перемогу в [[Битва при Окехадзамі|битві при Окехадзамі]] над військами магната [[Імаґава Йосімото|Імаґави Йошімото]], голову якого здобув у бою. В [[1560]]—[[1567]] роках розбив рід [[рід Сайто|Сайто]] й захопив його провінцію [[провінція Міно|Міно]]. [[1568]] року здійснив успішний похід на японську столицю [[Кіото]], підтримавши претендента на пост [[сьогун|шьоґуна]] [[Асікаґа Йосіакі|Ашікаґу Йошіакі]]. В ході походу підкорив [[Кінкі|Столичну округу]]. Через конфлікт із шьоґуном розпочав війну проти першого антинобунаґівського союзу в складі сусідніх магнатських родів [[рід Асакура|Асакура]], [[рід Адзай|Адзай]], [[рід Такеда|Такеда]], а також [[буддизм|буддистських]] монастирів [[Осацький монастир|Осаки]] та [[монастир Енряку|Енряку]]. У [[1570]]—[[1573]] роках розбив сили союзу й [[1573]] року ліквідував [[сьоґунат Муроматі|шьоґунат Муромачі]], вигнавши Йошіакі зі Столичної округи. У [[1574]]—[[1575]] роках винищив анклави непокірних буддистів у [[Наґашіма|Наґашімі]] та [[провінція Етідзен|Ечідзені]]. [[1575]] року в [[битва при Наґашіно|битві при Наґашіно]] першим серед японських полководців широко застосував [[вогнепальна зброя|вогнепальну зброю]]. [[1576]] року заснував на березі озера [[Біва (озеро)|Біва]] замок і містечко [[Адзучі]], що стало його резиденцією. У [[1576]]—[[1580]] роках вів боротьбу проти другого антинобунаґівського союзу, що був організований шьоґуном-втікачем на базі родів [[рід Морі|Морі]], [[рід Уесуґі|Уесуґі]], Такеда, а також Осацького монастиря. [[1580]] року зайняв [[Осака|Осаку]] після тривалої облоги. Внаслідок перемоги над союзом підкорив більшу частину Центральної Японії. [[1581]] року знищив пристоличну [[Конфедерація (Японія)|конфедерацію]] [[ніндзя|нінджя]] з [[провінція Іґа|Іґи]]. [[1582]] року остаточно ліквідував воєводський рід Такеда, приєднавши його володіння у провінціях [[провінція Сінано|Шінано]], [[провінція Кай|Кай]] та [[провінція Кодзуке|Кодзуке]]. [[1582]] року готував великий похід до Західної Японії. Трагічно [[інцидент в монастирі Хонно|загинув]] у столичному монастирі [[монастир Хонно|Хонно]] від рук власного полководця [[Акеті Міцухіде|Акечі Міцухіде]]. Внаслідок пожежі тіла покійного не знайшли. Формально похований з почестями у монастирі [[монастир Дайтоку|Дайтоку]], [[Кіото]]. Напередодні смерті об'єднав третину японських земель. Справу його життя продовжив [[Тойотомі Хідейоші]], полоководець дому Ода<ref>Коваленко О. ''Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа''.&nbsp;— К.: Дух і Літера, 2013.&nbsp;— С. 24-59.</ref>.

Встановив [[авторитаризм|авторитарський режим]], що спирався на військову міць Оди та престиж [[імператорський дім Японії|імператорського дому]]. Реформував традиційне японське військо шляхом розмежування військового (самурайського) і селянського станів, створення ефективної системи мобілізації, впровадження жорстокої [[дисципліна|дисципліни]], застовування модерної зброї&nbsp;— наддовгих списів (3,5 м), аркебуз, гармат, великих кораблів тощо. Започаткував будівництво кам'яних [[японські замки|японських замків]] із головною баштою, що поступово замінили середньовіччні дерев'яні замки по всій країні. Проводив опис підвладних земель, створив нову систему землеволодіння. Сприяв формуванню єдиного японського [[ринок|ринку]], запроваджуючи режим [[вільна торгівля|вільної торгівлі]] у містах та ліквідуючи [[застава|застави]] на дорогах. Вів боротьбу проти буддистських сект, що претендували на владу або збурювали суспільний спокій. Був патроном [[єзуїти|єзуїтських]] місіонерів (з [[1569]]), фундатором [[християни|християнської]] Церкви Внебовзяття в Кіото ([[1576]]) та [[семінарія|семінарії]] в Адзучі ([[1580]])<ref>Коваленко О. ''Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа''.&nbsp;— К.: Дух і Літера, 2013.&nbsp;— С. 59-67.</ref>. 

== Біографія ==
=== Молоді роки ===
Народився [[1534]] року (3 року [[Тенбун]]) у родині [[Ода Нобухіде|Оди Нобухіде]], у родині військового володаря ([[даймьо]]) з провінції [[провінція Оварі|Оварі]] (суч. [[префектура Айті|префектура Айчі]]). Нобунаґа був третім сином свого батька, але завдяки тому, що він був первістком народженим від головної дружини, його вважали наступником [[рід Ода|роду Ода]]. Саме тому, він був назначений господарем замку [[Наґоя (Айті)|Наґоя]] вже у два роки. Змалечку Нобунаґа любив чудернацькі речі і поводився вкрай жахливо, за що отримав прізвисько «великий дурень».

У [[1546]] році (15-му році [[Тенбун|Тембун]]) він пройшов церемонію повноліття у замку Фуруватарі і отримав ім'я «Ода Сабуро Кадзусаноске Нобунаґа». Через два роки, за посередництва свого наставника Хірате Масахіде, він одружився із донькою [[Сайто Досан]]а, володаря сусідньої провінції [[провінція Міно|Міно]] (суч. [[префектура Ґіфу]]). У [[1549]] році Нобунаґа зустрівся зі своїм тестем у монастирі Шьотоку, де уклав з ним союз. За переказами, під час цієї зустрічі [[Сайто Досан]] був настільки вражений Нобунаґою, що передрік загибель власного роду від рук свого зятя.

[[1551]] року (20 року [[Тенбун]]) батько Нобунаґи, Ода Нобухіде, помер. Його син успадкував титул голови роду, але реального впливу на родичів Нобунаґа майже не мав. Багато старійшин та васалів роду відійшли від нього особливо через імідж «дурня», який посилився після чудернацької витівки на похороні батька.

=== Боротьба за Оварі ===
Більшість старшин на чолі з Хаясі Мітікацу та [[Сібата Кацуіє|Шібатою Кацуіє]] перейшли на сторону молодшого брата Нобунаґи, [[Ода Нобуюкі|Оди Нобуюкі]], у боротьбі за пост голови роду. З іншого боку ряд впливових самураїв, серед яких були Морі Йошінарі, Саса Нарімаса та Каваджірі Хідетака підтримали Нобунаґу.

Відкрита війна між двома угрупуваннями почалась [[1556]] року (2 року [[Коджі]]). Цього року загинув тесть і союзник Нобунаґи, [[Сайто Досан]]. Вирішивши, що це сприятливий момент для взяття влади, партія Нобуюкі атакувала сили Нобунаґи. Але у битві при Іноу заколотники зазнали поразки. Нобунаґа збирався покінчити із ними, але за заступництва матері помилував свого молодшого брата і його васалів.

Наступного року [[Ода Нобуюкі|Нобуюкі]] вдруге вирішив підняти війська. Проте його долю вирішив один із його полководців&nbsp;— [[Сібата Кацуіє|Шібата Кацуіє]]. Переконавшись у військовій майстерності Нобунаґи у торішній битві, він вирішив перейти на бік законного голови роду Ода і доніс йому про наміри [[Ода Нобуюкі|Нобуюкі]]. Дізнавшись про спроби нового заколоту, Нобунаґа заманив молодшого брата до своєї резиденції і позбавив його життя.

Згодом, у [[1559]] році (2 році [[Ейроку]]), ліквідувавши решту опонентів роду Ода, Нобунаґа закріпив за собою титул голови роду і фактично об'єднав землі провінції Оварі.

=== Окехадзама ===
{{main|Битва при Окехадзамі}}
[[Файл:Okehazama Old Battlefield, Sakae-cho Toyoake 2012.JPG|міні|230px|праворуч|Місце битви при Окехадзама (місто Тойота в префектурі Айті)]]

У травні [[1560]] року (3 року [[Ейроку]]), після того як Нобунаґа завершив об'єднання земель провінції [[провінція Оварі|Оварі]], до його володінь вдерлась 25-тисячна армія [[Імаґава Йосімото|Імаґави Йошімото]], володаря провінції [[провінція Суруґа|Суруґа]] (суч. [[префектура Сідзуока|префектура Шідзуока]]). Сили Ода чинили опір, але їх загальна кількість не перевищувала 5-тисяч осіб. Авангард армій ворога під командуванням володаря Мацудайри Мотоясу (пізніше знаного як [[Токуґава Іеясу]]) захопив ряд прикордонних фортів.

Під час цієї смертельної небезпеки Нобунаґа зберігав холоднокровність. Отримавши таємне повідомлення про те, що головнокомандувач ворожих армій [[Імаґава Йосімото|Імаґава Йошімото]] зупинився перепочити на пагорбі Окехадзама, він миттєво зібрав усі наявні сили і, під прикриттям раптової зливи, атакував центральний штаб противника. Війська [[Імаґава Йосімото|Імаґави]] не були готові до бою і почали тікати. Вояки Нобунаґи продовжували бити відступаючих. Під час погоні гвардійці Хаторі Шьохейта і Морі Шінсуке здобули голову [[Імаґава Йосімото|Імаґави Йошімото]]. Довідавшись про загибель головнокомандуючого решта військ противника поспіхом відступили до провінції Суруґа. Таким, чином сили Ода здобули блискавичну перемогу, а ім'я Нобунаґи прославилось на цілу «Піднебесну».

Після цієї битви [[рід Імаґава]] сильно ослаб. Від нього відкололася провінція [[провінція Мікава|Мікава]] (суч. [[префектура Айті|префектура Айчі]]) на чолі з [[Токуґава Іеясу]]. В [[1562]] році останній уклав союз із Нобунаґою, і розпочав війну з [[рід Імаґава|Імаґава]], поступово поглинаючі західні володіння колишнього сюзерена. У свою чергу, підписання договору з Іеясу зняло військову напругу у південних землях провінції Оварі і дало можливість Нобуназі зосередитись на війні з [[рід Сайто|родом Сайто]], володарем провінції [[провінція Міно|Міно]].

=== Війна за Міно ===
Приводом до війни між родами Ода і Сайто була загибель [[Сайто Досан]]а, голови роду Сайто і союзника Нобунаґи. Збираючись передати свої володіння останньому, [[Сайто Досан|Досан]] вступив у конфлікт із своїм сином, [[Сайто Йосітацу|Сайто Йошітацу]], і був убитий ним у [[1556]] році. Перед смертю, Досан устиг передати Нобуназі заповіт, у якому офіційно визнавав його своїм спадкоємцем і доручав йому провінцію Міно.

Перші роки війни за [[провінція Міно|Міно]] були безуспішними. Лише після смерті Сайто Йосітацу у [[1561]] році (4 році [[Ейроку]]), коли його бездарний син Сайто Тацуокі став головою роду і у ворожому стані стався розкол між старійшинами, ситуація поліпшилася. [[1564]] року Ода Нобунаґа уклав союз із [[Адзаї Наґамаса|Адзаї Наґамасою]], володарем північних земель провінції [[провінція Омі|Омі]] (суч. [[префектура Сіґа|префектура Шіґа]]), віддавши за нього свою красуню-сестру [[Оїті|Оїчі]]. Відтепер рід Сайто мусив вести війну на два фронти.

У [[1566]] році Нобуназі вдалося заволодіти місцевістю Суномата, яка була ключем для взяття головної резиденції ворога. Окрім цього, зневірившись у своєму сюзерені Сайто Тацуокі, на бік Оди перейшли троє основних генералів противника (Інаба Іттецу, Уджіїе Наомото, Андо Морінарі) і головний стратег Такенака Хамбей.

[[1567]] року (10 року [[Ейроку]]) Нобунаґа захопив ворожу цитадель, [[замок Ґіфу|замок Інабаяма]], прогнав Сайто Тацуокі, і заволодів Міно. Він переніс свою резиденцію до того замку, перейменувавши його на «[[Ґіфу]]». Від часу захоплення провінції Міно, Нобунаґа почав використовувати печатку з написом «''тенка фубу''» (天下布武&nbsp;— поширення військової влади у [[Піднебесна|Піднебесній]]), який став девізом його політики об'єднання Японії.

=== Похід на Кіото ===
[[1565]] року (8 року [[Ейроку]]) в результаті боротьби за владу між впливовими родами столичного регіону був убитий 13-й керманич [[сьоґунат Муроматі|шьоґунату Ашікаґа]]&nbsp;— [[Асікаґа Йосітеру|Ашікаґа Йошітеру]]. Убивці, очолювані родиною [[рід Мійосі|Мійоші]], поставили 14-м шьоґуном свою маріонетку [[Асікаґа Йосіхіде|Ашікаґу Йошіхіде]]. Крім цього, задля повного контролю над шьоґунатом, вони вирішили прибрати потенційного претендента на посаду шьоґуна, [[Асікаґа Йосіакі|Ашікаґу Йошіакі]]. Але той, довідавшись про небезпеку утік зі столиці до провінції [[провінція Етідзен|Ечідзен]] (суч. [[префектура Фукуй]]), володінь роду [[рід Асакура|Асакура]].

Через те, що голова [[рід Асакура|роду Асакура]], [[Асакура Йосікаґе|Асакура Йошікаґе]], попри обіцянки допомогти шьоґуну-біженцю, навіть і не збирався іти походом на столицю, Ашікаґа Йошіакі подався у [[1568]] році до провінції Міно, володінь Нобунаґи.

В свою чергу, Ода Нобунаґа одразу ж погодився допомогти Йосіакі, плануючи поширити свою владу на столицю та околиці. За допомоги шьоґуна, він уклав союз із родом [[рід Такеда|Такеда]], агресивним сусідом на сході, і у вересні [[1568]] року, під приводом визволення [[Кіото (місто)|Кіото]] від путчистів, вирушив із величезною армією у похід.
Менше ніж за півмісяця Нобунаґа заволодів столицею. Заколотники з роду Мійоші повтікали до провінції [[провінція Ава (Шікоку)|Ава]] (суч. [[префектура Токусіма|префектура Токушіма]]). Ті хто намагався опиратися, були знищенні ([[рід Роккаку]]). Майже уся знать столичної округи визнала владу Нобунаґи. [[Асікаґа Йосіакі|Ашікаґа Йошіакі]] був назначений 15-м шьоґуном і, на радощах, запропонував Нобуназі посаду свого заступника. Проте Нобунаґа відмовився, не бажаючи пов'язувати себе з владною системою [[сьоґунат Муроматі|шьоґунату]], бо збирався тримати повноту влади у своїх руках. Після походу він повернувся до своєї резиденції у замку Ґіфу.

[[Файл:Nobunaga flag.png|міні|130px|[[Прапор]] Нобунаґи з трьома монетами ''ейраку цухо'' (永楽通寶&nbsp;— «вічне щастя через багатство»)]]
[[Рід Мійосі|Рід Мійоші]] спробував узяти реванш і, у січні [[1569]] року скориставшись відсутністю Нобунаґи, атакував столичний палац шьоґуна. Однак цей наступ відбили розквартировані у [[Кіото]] сили Ода під командуванням [[Акеті Міцухіде]], та війська союзника [[Адзаї Наґамаса|Адзаї Наґамаси]]. Із остаточною втратою Мійосі усіх позицій у столичному регіоні, Нобунаґа отримав контроль над одним із найбільших торгових центрів тогочасної Японії&nbsp;— містом [[Сакаї, Осака|Сакаї]].

Того ж року Нобунаґа завершив завоювання провінції [[провінція Ісе|Ісе]] (суч. [[префектура Міє]]), прийнявши капітуляцію роду [[рід Кітабатаке|Кітабатаке]], і поширив свою владу на весь столичний район [[Кіннай]] (суч. [[префектура Кіото|Кіото]], [[префектура Сіґа|Сіґа]], [[префектура Нара|Нара]], [[префектура Міє|Міє]], [[префектура Осака|Осака]]).

=== Анти-Нобунаґівська коаліція ===
[[1569]] року (12 року [[Ейроку]]) Нобунаґа надіслав [[Асікаґа Йосіакі|Йосіакі]] «палацові положення» із 16 статей, які суттєво обмежували повноваження сьоґуна. Останній визнав ці «положення», але вони поклали початок конфронтації між двома політиками.

У квітні [[1570]] року (1 року [[Ґенкі]]), під приводом покарання [[Асакура Йосікаґе|Асакури Йосікаге]], який відмовив сьоґуну у допомозі звільнити столицю і знехтував наказом з'явитися до туди після її звільнення, Нобунаґа разом із союзницькими силами [[Токуґава Іеясу|Токуґави Іеясу]] розпочав похід до провінції [[провінція Етідзен|Етідзен]]. Коли сили Оди і Токуґави вдерлися до ворожої території, Нобунаґа отримав повідомлення про зраду свого союзника і родича [[Адзаї Наґамаса|Адзаї Наґамаси]]. Аби не потрапити у лещата військ [[рід Асакура|Асакури]] та [[рід Адзаї|Адзаї]], було прийнято рішення негайно відступати до столиці. В ар'єргарді лишилися Кіносіта Хідейосі (пізніше відомий як [[Тойотомі Хідейосі]]) та [[Токуґава Іеясу]], які успішно відбили усі атаки противника. Нобуназі вдалось вислизнути з пастки і повернутися до Кіото.

Цей невдалий похід ще більше загострив стосунки між Одою і сьоґуном. Останній одразу ж вислав таємні листи до родів Асакура, Адзаї, [[рід Такеда|Такеда]], [[рід Морі|Морі]], [[рід Мійосі|Мійосі]], а також буддійських монастирів [[Монастир Енряку|Енряку]] та [[Осацький монастир Хонґан|Хонґан]] із закликом повалити Нобунаґу. Утворилась «анти-Нобунаґівська коаліція», якою фактично керував [[Асікаґа Йосіакі|Йосіакі]]. Проте неузгодженість планів членів коаліції та блискавичні дії Нобунаґи по знешкодженню опонентів, стали головними причинами її розвалу.

У серпні [[1570]] року союзні сили Ода і Токуґава зустрілись у вирішальній [[Битва при Анегава|битві при Анегава]] з 13-тисячним військом Адзаї та Асакури. Потужна атака військ противника розбила перші ряди військ Нобунаґи, але тилові удари нанесені загонами Оди і Токуґави змінили хід битви на користь союзників.

Наприкінці літа того ж року, Нобунаґа сунув війська проти сил родини Мійосі, які закріпилися у провінції [[провінція Сеццу|Сеццу]] (суч. [[префектура Осака]]). Йому довелося вести важкі бої, оскільки противник отримав підтримку з боку монастиря Хонґан. Поки Нобунаґа воював у Сеццу, у його тилу розгорнули дії загони буддійських ченців з монастиря Енряку та залишки військ Адзаї і Асакури. Аби остаточно розправитись із ворогами у тилу, Ода відступив із Сеццу і перекинув війська до району їхніх дій. Проте Адзаї та Асакура повтікали за стіни Енряку, і Нобунаґа був змушений витрачати час на облогу. Між тим, голова монастиря Хонґан] оголосив Нобунаґу «ворогом [[Дхарма|Закону Будди»]] і наказав своїм віруючим підняти повстання у Наґасіма (суч. [[префектура Міє]]).

У такій ситуації Нобунаґа вирішив задіяти імператорський двір, щоб тимчасово знешкодити противника. За посередництва [[імператор Оґіматі|імператора Оґіматі]], він уклав тимчасовий мир з [[рід Адзаї|Адзаї]] та [[рід Асакура|Асакурою]].

У червні [[1571]] року (2 року [[Ґенкі]]), накопичивши достатньо сил для подальшої боротьби, Нобунаґа атакував монастир Енряку. Було вирізано близько 3-тисяч монахів, жінок та дітей, а сам монастир спалено дощенту. З падінням Енряку сили Адзаї та Асакури сильно ослабли. Наступного року декілька їхніх генералів переметнулись на бік Нобунаґи.

Відчуваючи загрозу розпаду коаліції, сьоґун звернувся по термінову допомогу до [[Такеда Шінґен|Такеди Шінґена]], володаря провінції [[провінція Кай|Кай]] (суч. [[префектура Яманасі]]). [[Рід Такеда]] славився своїми самураями на всю Японію, і сьоґун з нетерпінням очікував їх у столиці. Такеда розірвав старий союз із Нобунаґою і вдерся до його східних земель у провінції [[провінція Міно|Міно]], а також атакував володіння Токуґави Іеясу у провінціях [[провінція Тотомі|Тотомі]] і [[провінція Мікава|Мікава]] (суч. [[префектура Айті]] та [[префектура Сідзуока]]).

У січні [[1573]] року війська Такеди Шінґена розбили союзні війська Токуґави і Оди під командуванням [[Токуґава Іеясу|Іеясу]] у [[Битва при Мікатагахара|битві на полі Мікатагара]]. Іеясу втратив майже усе військо і ледве утік до своєї резиденції.

Успіхи Такеди на східному фронті підбадьорили внутрішніх ворогів Нобунаґи. Ряд володарів столичного округу на чолі з сьоґуном [[Асікаґа Йосіакі|Асікаґою Йосіакі]] підняли проти Оди війська. Нобунаґа спробував через імператора владнати стосунки з [[Асікаґа Йосіакі|Йосіакі]], але цей план провалився.

=== Розвал ворожої коаліції ===
У квітні [[1573]] року (4 року [[Ґенкі]]) на половині шляху до столиці помер від хвороби найнебезпечніший ворог Нобунаґи&nbsp;— Такеда Шінґен. Війська Такеди, втративши лідера, негайно повернулися додому у провінцію [[провінція Кай|Кай]], залишивши решту членів «анти-Нобунаґівської коаліції» один-на-один з потужними силами Оди. Нобунаґа скерував свій перший удар по бунтівному сьоґуну. У липні того ж року Ода узяв сьоґунівські замки Нідзьо і Макіносіма, вигнав [[Асікаґа Йосіакі|Йосіакі]] з [[Кіото]] і, тим самим, ліквідував [[сьоґунат Муроматі|сьоґунат]]. Аби відзначити цю подію, Нобунаґа звернувся до імператорського двору з проханням змінити [[ненґо|девіз правління]] «[[Ґенкі]]» на «[[Тенсьо]]» («Небесна правота»). Це прохання було негайно задоволено.

У серпні [[1573]] року (1 року [[Тенсьо]]) Нобунаґа вдерся до володінь роду Асакури, розгромив його війська у битві при Тонедзака і змусив голову роду [[Асакура Йосікаґе|Асакуру Йосікаге]] покінчити життя [[сеппуку|самогубством]]. [[Рід Асакура]] було знищено. Після цього Ода кинув усі сили на родину [[рід Адзаї|Адзаї]], яка була ліквідована з падінням її цитаделі Одані. За переказами, Нобунаґа зробив із черепів [[Асакура Йосікаґе|Асакури Йосікаге]] і [[Адзаї Наґамаса|Адзаї Наґамаси]] золоті чаші.

Наприкінці вересня [[1573]] року Ода вирішив приборкати буддистів, які повстали у Наґасіма. Місяць важких боїв не дав результату. Зазнавши суттєвих втрат Нобунаґа відступив. План знищення повстанців було відкладено на наступний рік.

У листопаді [[1573]] року, налякані діями Оди старійшини роду [[рід Мійосі|Мійосі]], власноруч убили свого сюзерена, який збирався виступити проти Нобунаґи, і тим самим поклали кінець існуванню власного роду.
Таким чином, менше ніж за рік, «анти-Нобунаґівська коаліція» була розгромлена.

=== Штурм конфедератів у Наґашімі ===
З настанням [[1574]] року (2 року Тенсьо) вірні монастиря Хонґан підняли повстання у завойованій Нобунаґою провінції [[провінція Етідзен|Етідзен]], перебили усю новоприбулу адміністрацію і захопили владу у свої руки. З іншого боку, новий голова клану Такеда, [[Такеда Кацуйорі]], збираючись реалізувати плани покійного батька по захопленню столиці, атакував східні володіння Нобунаґи.

Між тим, у березні того ж року Нобунаґу було назначено радником [[імператор Японії|імператора]], що сильно підняло його авторитет у країні. Відтепер війна проти Нобунаґи була війною проти імператорського двору. Вплив авторитету імператора між самураями був досить сильним, тому все менше і менше родів відважувались змагатися з Одою.

У липні Нобунаґа повів 30-тисячне військо до бунтівної Наґасіми. Остання розташовувалась на островах гирла лиману, що перетворювало її на природну фортецю. Ода оточив сили повстанців, які заперлися на острівних укріпленнях, плануючи узяти їх змором. Протягом місяця буддисти не переймалися питаннями провізії і відчайдушно боролися проти військ противника, здобувши голови двох братів Нобунаґи. Але з середини серпня, коли забракло харчів, сили повстанців почали згасати. Зазнавши великих втрат, війська Нобунаґи штурмом узяли центральне укріплення&nbsp;— замок Оторі.

Наприкінці вересня більшість буддистів вирішили капітулювали, за умови що їм буде дозволено відступити до монастиря Хонґан в [[Осака|Осаці]]. Нобунаґа прийняв їх пропозицію, але як тільки бунтарі відкрили ворота своїх фортів, самураї Оди кинулися на них і перебили усіх без винятку. У буддистів лишилося лише два укріплення, які відмовилися здаватись. Їх було оточено і спалено разом із захисниками.

Загалом, Нобунаґа знищив близько 20 тисяч буддистів-бунтарів. Методи придушення повстання були жорстокими, але ефективними, відбиваючи охоту багатьох незадоволених піднімати в майбутньому бунти у внутрішніх володіннях [[рід Ода|Оди]].

=== Від битви при Наґашіно до завоювання [[провінція Етідзен|Етідзен]] ===
{{main|Битва при Наґасіно}}
[[Файл:Battle-of-Nagashino-Map-Folding-Screen-1575.png|міні|300px|Битва при Наґашіно. Аркебузири Нобунаги знищують елітні війська роду Такеда.]]
У травні [[1575]] року (3 року Тенсьо) 15-тисячне військо роду Такеда вторглося до володінь союзника Нобунаґи [[Токуґава Іеясу|Токуґави Іеясу]] й оточило замок Наґашіно. Захисники замку добре оборонялися і війська нападника були змушені стояти в облозі. У травні, на допомогу Токуґаві, прибуло 30-тисячне військо Нобунаґи.

29 червня між силами військами Такеди і армією союзників відбулася битва при Наґашіно. Елітна кіннота Такеди була вщент розбита [[аркебузири|аркебузирами]] Нобунаґи і Токуґави. Це був перший бій в історії [[Японія|Японії]], перемога у якому була здобута вогнепальною зброєю. [[Рід Такеда]] втратив багатьох визначних генералів і не зміг відновити свої сили у майбутньому.

У серпні, після битви при Наґашіно, Нобунаґа атакував повсталу провінцію Етідзен. На той час, між [[Ікко іккі|бунтівниками]] стався розкол через зловживання їхніх високопосадовців і частина невдоволених перейшла на бік Нобунаґи. Війська Оди винищили близько 12 тисяч буддистських повстанців, а ще 40 тисяч захопили живцем, яких обернули у рабів і попродавали японським і європейським работоргівцям.

Провінція Етідзен вдруге стала володінням Нобунаґи. Він доручив управління нею одному зі своїх видатних командирів [[Сібата Кацуіє|Сібаті Кацуіє]].

=== Друга анти-Нобунаґівська коаліція ===
У грудні [[1575]] року (3 року [[Тенсьо]]) Нобунаґа передав титул голови роду Ода і [[замок Ґіфу]] своєму сину [[Ода Нобутада|Ода Нобутаді]], але залишив за собою усі реальні важелі влади. Для себе Нобунаґа звів [[замок Адзуті|новий замок]] у [[Адзуті, Сіґа|Адзуті]], моделлю для якого була європейська середньовічна фортеця із високою головною баштою ''донжоном'' у центрі. Новий замок став символом «нової влади» Нобунаґи.

Тим часом, вигнаний з [[Кіото (місто)|Кіото]] екс-сьоґун [[Асікаґа Йосіакі|Йосіакі]] надіслав до монастиря Хонґан, родів [[рід Морі|Морі]], [[рід Такеда|Такеда]], [[рід Уесуґі|Уесуґі]] й інших заклики повалити режим Оди. Сформувалась так звана «друга-антиНобунаґівська» коаліція.

На початку [[1576]] року проти Нобунаґи повстав [[Хатано Хідехару]], володар провінції [[провінція Тамба|Тамба]] (частина суч. префектур [[префектура Кіото|Кіото]] та [[префектура Хього|Хього]]). Кампанія проти нього велася генералами Оди, але завершилася невдало.

Окрім цього, монастир Хонґан також розпочав наступ. Монахи розбили сили Оди, які тримали їх у облозі, і, загнавши противника у сусідні форти, оточили їх. Аби врятувати ситуацію, Нобунаґа особисто з'явився із загонами самураїв у районі [[Осака|Осаки]]. У запеклому бою при монастирі Тенно він був поранений кулею у стегно, але його особиста присутність підбадьорила війська і вони спромоглися загнати буддистів назад до монастиря та поновити облогу. Втім її ланцюг був прорваний з моря силами [[рід Морі|роду Морі]], які вщент розбили флот Ода у битві біля річки Кіцукава, і доставили до монастиря Хонґан продовольство та нову зброю.

Також у північних кордонів володінь Нобунаґи почав активні дії «північний тигр» з провінції [[провінція Тамба|Етіґо]] (суч. [[префектура Ніїґата]])&nbsp;— [[Уесуґі Кеншін]].

Нобунаґа вирішив нейтралізувати спочатку найближчого ворога&nbsp;— буддистів з монастирі Хонґан. Він розбив їхніх союзників, місцеву знать з півночі провінції [[провінція Кії|Кії]] (суч. [[префектура Вакаяма]]), і зміг остаточно блокувати ворожий монастир з суходолу.

Проти [[рід Уесуґі|Уесуґі]] він вислав армію під керівництвом [[Сібата Кацуіє|Сібати Кацуіє]], яка втім зазнала поразки. Підбадьорені перемогою [[Уесуґі Кеншін|Кеншіна]], у внутрішніх володіннях Оди повстали антиНобунаґівськи сили на чолі з Мацунагою Хісахіде. Цей бунт вдалося швидко ліквідувати, але поразка від Уесуґі посилила позиції монастиря Хонґан, родів [[рід Морі|Морі]] і [[рід Хатано|Хатано]]. Ода залишався оточений колом ворогів.

Однак Нобуназі знову надзвичайно поталанило. У березні [[1578]] року помер від хвороби Уесуґі Кеншін і армія [[Сібата Кацуіє|Сібати]] взяла реванш, захопивши провінцію [[провінція Ното|Ното]] (суч. [[префектура Ісікава]]). У листопаді того ж року закуті у залізо кораблі Оди розбили флотилію [[рід Морі|Морі]] і встановили блокаду монастиря Хонґан з моря. Крім цього, у [[1579]] генерал [[Акеті Міцухіде]], спромігся завоювати усі володіння родини Хатано. Того ж року, завдяки винахідливості [[Тойотомі Хідейосі|Хасіба Хідейосі]] на бік Нобунаґи перейшов [[рід Укіта]], давнішній союзник родини [[рід Морі|Морі]], а бунтівні володарі Аракі та Бессьо були розбиті. «Анти-нобунаґівська коаліція» фактично розпалася.

Ода розділив свої армії на ряд фронтів. Завоювання північних провінції він доручив [[Сібата Кацуіє|Шібаті Кацуїе]], а війну з ослабленою родиною Такеда поклав на плечі Такігава Кадзумаса і [[Токуґава Іеясу|Токуґави Іеясу]]. Наглядати за спокоєм у володіннях столичного регіону було призначено [[Акечі Міцухіде]]. За кампанію проти родини [[рід Морі|Морі]] відповідав [[Тойотомі Хідейосі|Хасіба Хідейосі]], а облогою монастиря Хонґан керував Сакума Нобуморі. Втихомирення острова [[Шікоку]] мусили провадити Ніва Нагіхіде та Ода Нобутака.

У [[1580]] році, за втручання імператора, монахи монастиря Хонґан капітулювали і полишили Осацькі укріплення, перебравшись до провінції [[провінція Кії|Кії]]. Нобуназі вдалось нейтралізувати свого найзапеклішого ворога.

У [[1581]] році сили Оди вдерлися до провінції [[провінція Іґа|Іґа]] (суч. [[префектура Міє]]), одного з головних центрів диверсантів-[[ніндзя]], які довгий час обслуговували ворогів Нобунаґи. З величезними зусиллями 60-тисячне здійснило «зачистку» краю, винищивши поголовно всіх мешканців і поруйнувавши усі будівлі.

У березні [[1582]] року було покінчено із родом Такеда. До рук Нобунаґи перейшли провінції [[провінція Кодзуке|Кодзуке]] (суч. [[префектура Ґунма]]), [[провінція Сінано|Шінано]] (суч. [[префектура Наґано]]) та [[провінція Кай|Кай]].

=== Інцидент у монастирі Хонно ===
{{main|Інцидент у монастирі Хонно}}
[[29 травня]] [[1582]] року (10 року [[Тенсьо]]), для підготовки кампанії проти роду [[рід Морі|Морі]], Нобунаґа зупинився у [[Кіото (місто)|Кіото]] у монастирі [[Монастир Хонно|Хонно]]. Він збирався особисто очолити війська, частина яких вже вела затяжні бої з противником. На допомогу їм було вислано сили генерала [[Акеті Міцухіде]].

Вночі, [[2 червня]], вислані на допомогу війська, замість того щоб виступити на фронт, прибули до Кіото і оточили монастир Хонно, в якому перебував Нобунаґа із сотнею почту. Солдати [[Акеті Міцухіде]] штурмували храм, який невдовзі загорівся. Усі, хто був у ньому, включаючи Нобунаґу, загинули. Втім, вороги так і не змогли знайти тіла Оди.

Існує декілька наукових гіпотез, які роз'яснюють причини, що побудили [[Акеті Міцухіде]] повстати проти свого сюзерена. За найаргументованішою гіпотезею, Акеті, будучи відомим генералом Нобунаґи, зазнавав від нього побоїв та утисків. Ода не переймався японською старовиною і традиціями, які шанував Міцухіде. Намагання Нобунаґи підкорити своїй владі [[імператор Японії|імператора]], ліквідація сьоґунату, і, що найголовніше, позбавлення Акеті усіх його земель, змусили останнього виступити проти деспота-сюзерена. Тобто, вважається, що Акеті убив Нобунаґу керуючись особистими мотивами.

За іншими припущеннями, Акеті був лише знаряддям у руках замовників, які дуже хотіли відправити Нобунаґу на той світ. Серед них називають імператора, [[Асікаґа Йосіакі|екс-сьоґуна]] та наступників Нобунаґи&nbsp;— [[Тойотомі Хідейосі]] та [[Токуґава Іеясу|Токуґаву Іеясу]].

== Імена ==
* Прізвище: Ода 【織田】
* [[Японське ім'я|Дитяче ім'я]]: Кіппоші　【吉法師】　«Щасливчик»
* Тимчасове: Сабуро 【三郎】
* Власне ім'я: Нобунаґа 【信長】
* Посмертне ім'я: Тайґан 【泰巌】　«Непорушна скеля»
* Буддистське ім'я: Його високість Сокен 【総見院】 «Всевидющий»

== Сім'я ==
[[Файл:Oda emblem.svg|150px|міні|Родова емблема дому Ода.]]
{{main|Рід Ода}}
* Батько: [[Ода Нобухіде]]
* Матір: пані [[Дота Ґодзен]]
* Брати: [[Ода Нобухіро]], [[Ода Нобуюкі]], [[Ода Наґамасу]]
* Сестри: [[Оїті]]
* Спадкоємець: [[Ода Нобутада]]
* Головна дружина: [[Сайто Кічьо]], донька [[Сайто Досан]]а.
* Інші дружини: [[Ікома Кіцуно]], Набе та інші
* Сини: Загалом 12 синів
** [[Ода Нобутада]], [[Ода Нобукацу]], [[Ода Нобутака]]<br/>та інші
* Доньки: Загалом 11 доньок.

== Пам'ять ==
{{main|Національний герой}}

=== Пам'ятники ===
<gallery>
File:ODA NOBUNAGA KIYOSU.JPG
File:Oda Nobunaga statue in Kiyosu park.jpg|м. [[Кійосу]], п. Айті
</gallery>

== Хронологія ==
<div style="text-align: left;">
{| {| align="center" class="wikitable"
|- align="center" bgcolor="#507BA7"
| '''<span style='color: white'>Дата</span>''' || <div style='text-align: center;'>''' <span style='color: white'>Подія</span>'''</div>
|-bgcolor="#FFFFAC"
! [[1534]]
| Народження Ода Нобунаґи у провінції [[провінція Оварі|Оварі]] (суч. [[префектура Айті]]).
|- bgcolor="#FFEB9B"
! [[1549]]
| Одруження Нобунаґи з донькою сусіднього володаря [[Сайто Досан]]а<br/> з провінції провінція [[провінція Міно|Міно]]. Союз з Міно (суч. [[префектура Ґіфу]])
|- bgcolor="#FFFFAC"
! [[1551]]
| Смерть батька [[Ода Нобухіде|Оди Нобухіде]].
|- bgcolor="#FFEB9B"
! [[1556]]
| Смерть [[Сайто Досан]]а. Початок війни за провінцію Міно.
|- bgcolor="#FFFFAC"
! [[1557]]
| Вбивство брата-заколотника [[Ода Нобуюкі]]. Захоплення половини провінції Оварі
|- bgcolor="#FFEB9B"
! [[1559]]
| Об'єднання провінції Оварі
|-bgcolor="#FFFFAC"
! [[1560]]
| Війна з родом [[рід Імаґава|Імаґава]]. [[Битва при Окехадзамі]].
|- bgcolor="#FFEB9B"
! [[1562]]
| Союз із [[Токуґава Іеясу|Токуґавою Іеясу]] проти роду [[рід Імаґава|Імаґава]].
|- bgcolor="#FFFFAC"
! [[1564]]
| Союз із [[Адзаї Наґамаса|Адзаї Наґамасою]] проти роду [[рід Сайто|Сайто]].
|- bgcolor="#FFEB9B"
! [[1567]]
| Завоювання провінції Міно. Початок використання печатки «''тенка фубу''» .
|- bgcolor="#FFFFAC"
! [[1568]]
| Підтримка [[сьоґун]]а [[Асікаґа Йосіакі|Асікаґи Йосіакі]]. Похід на [[Кіото (місто)|Кіото]].
|- bgcolor="#FFEB9B"
! [[1570]]
| Утворення першої анти-нобунаґівської коаліції. [[Битва при Анегава]].
|- bgcolor="#FFFFAC"
! [[1571]]
| Спалення [[монастир Енряку|монастиря Енряку]].
|- bgcolor="#FFEB9B"
! [[1572]]
| Поразка союзних військ Токуґави і Оди у [[битва при Мікатаґахара|битві при Мікатагахара]].
|- bgcolor="#FFFFAC"
! [[1573]]
| Ліквідація [[сьоґунат Муроматі|сьоґунату]], родів [[рід Адзаї|Адзаї]] та [[рід Асакура|Асакура]].
|- bgcolor="#FFEB9B"
! [[1574]]
| Придушення повстанців у Наґасіма
|- bgcolor="#FFFFAC"
! [[1575]]
| [[Битва при Наґашіно]]. Винищення повстанців у провінції [[провінція Етідзен|Етідзен]] (суч. [[префектура Фукуй]]).
|- bgcolor="#FFEB9B"
! [[1576]]
| Утворення другої анти-нобунаґівської коаліції. Бій при Тенно.
|- bgcolor="#FFFFAC"
! [[1579]]
| Завоювання провінції [[провінція Тамба|Тамба]] (суч. [[префектура Кіото]]) силами [[Акеті Міцухіде]].
|- bgcolor="#FFEB9B"
! [[1580]]
| Капітуляція [[Монастир Ісіяма Хонґандзі|монастиря Хонґан]].
|- bgcolor="#FFFFAC"
! [[1581]]
| Винищення оплоту ворожих [[ніндзя]] з провінції [[провінція Іґа|Іґа]] (суч. [[префектура Міє]]).
|-bgcolor="#FFEB9B"
! [[1582]]
| Знищення роду [[рід Такеда|Такеда]]. Загибель Нобунаґи у монастирі [[Монастир Хонно|Хонно]].
|-
|}

== В культурі ==
* Зайняв перше місце у загально-національному опитуванні «[[Великі японці]]» (2006).
=== Відеоігри ===
* У відеогрі [[Payday 2]], під час контракту «Тіньовий рейд», банда Payday викрала із броньованого сховища самурайські обладунки Нобунаґи.

== Див. також ==
* «[[Записи про князя Нобунаґу]]»
* [[Тойотомі Хідейосі]]
* [[Токуґава Іеясу]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Бібліографія ==
* Коваленко О. ''[https://duh-i-litera.com/bookstore/samurajski-xroniki-oda-nobunaa Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа]''.&nbsp;— К.: [[Дух і літера (видавництво)|Дух і Літера]], 2013.&nbsp;— 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5
* Коваленко О.&nbsp;О.&nbsp;Ода Нобунаґа в японській антихристиянській літературі на прикладі «Записів про розквіт і падіння Храму південних варварів» // ''[[Східний світ (журнал)|Східний світ]]''.&nbsp;— Київ: Інститут Сходознавства НАН України, 2009.&nbsp;— №&nbsp;2&nbsp;— с.10-19.
* Рубель В. А.'' Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність''.&nbsp;— Київ: «Аквілон-Прес», 1997.&nbsp;— 256 с.
* {{Енциклопедія Ніппоніка-2}}
* {{Коджієн}}

== Посилання ==
* [http://www.samurai-archives.com/nobunaga.html Біографія Оди Нобунаґи (англійською)] {{ref-jp}}

{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Уродженці префектури Айті]]
[[Категорія:Військовики Японії]]
[[Категорія:Період Сенґоку]]
[[Категорія:Період Адзуті-Момояма]]
[[Категорія:Рід Ода]]
[[Категорія:Диктатори]]
[[Категорія:Японські божества]]
[[Категорія:Великі державні міністри]]
[[Категорія:Двірцеві міністри]]
[[Категорія:Праві міністри]]
[[Категорія:Національні герої]]
[[Категорія:Померли в Кіото]]
[[Категорія:Загинули в бою]]
[[Категорія:Уродженці Нагої]]