Перегляд вихідного коду сторінки Панцирь-С1

{{Otheruses|Панцир}}
{|class="infobox" style="width: 300px; {{float right}}"
|-
|align="center" colspan="2" style="background: #999966;"|'''«Панцирь-С1»'''
|-
|align="center" colspan="2" style="background: #FFFFFF;"|[[Файл:Moscow Victory Parade 2010 - Training on May 4 - img17.jpg|313px|Панцир-С1 на 8x8 шасі КАМАЗ-6560]]
|-
|colspan="2" style="background: #DDDDBB;"|Основні характеристики
|-
|'''Тип:'''{{!}}{{!}}[[зенітний ракетно-гарматний комплекс]]
|-
|'''Виробник:'''{{!}}{{!}}[[Росія]] [[Конструкторське бюро приладобудування|КБП]] ([[Тула]])
|-
|'''Стан:'''{{!}}{{!}}На озброєнні
|-
|'''Роки експлуатації:'''{{!}}{{!}}[[2008]]&nbsp;— нинішній час
|-
|'''Екіпаж:'''{{!}}{{!}}3 людини
|-
|'''Маса комплексу:'''{{!}}{{!}}до 30 тонн (залежить від шасі)
|-
|'''Час розгортання:'''{{!}}{{!}}< 5 хвилин
|-
|'''Час реакції:'''{{!}}{{!}}4-6 сек
|-
|'''Боєзапас:'''{{!}}{{!}}12 ракет 57Е6-Е, 1400 снарядів
|-
|colspan="2" style="background: #DDDDBB;"|Характеристики системи виявлення
|-
|'''РЛС:'''{{!}}{{!}}1РС1-1Е і 1РС2
|-
|'''Тип РЛС:'''{{!}}{{!}}дводіапазонна трьохкоординатна
|-
|'''Тип антени:'''{{!}}{{!}}[[Фазована антенна решітка|ФАР]]
|-
|'''Діапазон:'''{{!}}{{!}}см/мм (канал супроводу) і см (канал виявлення)<ref name=autogenerated3>{{Cite web |url=http://www.vniirt.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=10&Itemid=20 |title=Станція виявлення цілей (СОЦ) 1РС1 1Е |accessdate=31 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141109162327/http://www.vniirt.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=10&Itemid=20 |archivedate=9 листопада 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|'''Азимут огляду (виявлення/супровід) :'''{{!}}{{!}} (від 0 до 82)<ref name=autogenerated3 />/45 градусів (360 за рахунок механічного повороту)
|-
|'''Кут місця огляду (виявлення/супровід) :'''{{!}}{{!}} (від 0 до 82)<ref name=autogenerated3 />/45 градусів
|-
|'''Дальність (ЕПР 2&nbsp;м) (виявлення/супровід) :'''{{!}}{{!}}36/30 км<ref>[http://pvo.guns.ru/panzir/1rs2e.htm Радіолокаційна станція супроводу цілі і ракет 1PC2-Е]</ref>
|-
|'''Оптико-електронна система супроводу:'''{{!}}{{!}}є
|-
|'''Поле зору:'''{{!}}{{!}}1,8 х 2,7 градуса
|-
|'''Режими:'''{{!}}{{!}}автоматичний/ручний
|-
|'''Дальність:'''{{!}}{{!}}18 км
|-
|colspan="2" style="background: #DDDDBB;"|Ракетне озброєння (57Е6-Е)
|-
|'''Тип:'''{{!}}{{!}}двоступенева [[Надзвукова швидкість|надзвукова]] [[твердопаливний ракетний двигун|твердопаливних]]
|-
|'''Наведення:'''{{!}}{{!}}радіокомандним
|-
|'''Швидкість (максимальна/середня на дистанції 18 км) :'''{{!}}{{!}}1300/700 м/с<ref name=autogenerated1>{{Cite web |url=http://www.kbptula.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=56&Itemid=410&lang=ru |title=Архівована копія |accessdate=2014-08-31 |archive-date=2013-12-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131204025853/http://www.kbptula.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=56&Itemid=410&lang=ru }}</ref>
|-
|'''Максимальна швидкість цілі:'''{{!}}{{!}}1000 м/с
|-
|'''Дальність до цілі:'''{{!}}{{!}}1,2 км&nbsp;— 20 км
|-
|'''Висотність цілі:'''{{!}}{{!}}15 м&nbsp;— 15 км
|-
|'''Довжина:'''{{!}}{{!}}3,2 м
|-
|'''Калібр:'''{{!}}{{!}}170/90 мм<ref>{{cite web
 |url         = http://www.arms-expo.ru/049051049049124057056050.html
 |title       = «Панцирь-С1» (SA-20), зенитный ракетно-пушечный комплекс
 |author      = 
 |date        = 
 |work        = Вооружения, военная и специальна техника
 |publisher   = ОРУЖИЕ РОССИИ
 |accessdate  = 2011-10-10
 |language    = ru
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/65c675WNt?url=http://www.arms-expo.ru/049051049049124057056050.html
 |archivedate = 2012-02-21
 |deadurl     = yes
}}</ref>
|-
|'''Маса (без/з [[Транспортно-пусковий контейнер|ТВК]]) :'''{{!}}{{!}}74,5/94 кг
|-
|'''Тип БЧ:'''{{!}}{{!}}стрижнева
|-
|'''Маса БЧ:'''{{!}}{{!}}20 кг
|-
|'''Маса ВВ БЧ:'''{{!}}{{!}}5.5 кг
|-
|colspan="2" style="background: #DDDDBB;"|Гарматне озброєння (2А38М)
|-
|'''Тип:'''{{!}}{{!}}спарений зенітний автомат
|-
|'''Калібр:'''{{!}}{{!}}30 мм
|-
|'''Ефективна максимальна дальність стрільби:'''{{!}}{{!}}4 км
|-
|'''Сумарна скорострільність:'''{{!}}{{!}}5000 постр/хв
|-
|'''Живучість ствола:'''{{!}}{{!}}> 8000 пострілів
|-
|'''Тип боєприпасів:'''{{!}}{{!}}бронебійно-запальні
|-
|'''Початкова швидкість кулі:'''{{!}}{{!}}960 м/с
|-
|'''Маса патрона:'''{{!}}{{!}}842 г
|-
|'''Маса снаряда:'''{{!}}{{!}}389 г
|-
|}

'''Панцирь-С1''' {{втс|'''96К6'''|'''SA-22 Greyhound'''|{{lang-ua|Панцир}}}}&nbsp;— [[Оборонно-промисловий комплекс Росії|російський]] самохідний [[зенітний ракетно-гарматний комплекс]] (ЗРГК) наземного базування.

Розроблено [[Тула|тульським]] ГУП «[[Конструкторське бюро приладобудування]]». Призначений для ближнього прикриття цивільних і військових об'єктів (у тому числі комплексів [[Протиповітряна оборона|ППО]] великої дальності) від усіх сучасних і перспективних засобів повітряного нападу. Також може здійснювати захист об'єкта від наземних і надводних загроз<ref>{{cite web
 |url         = http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/panz/panz.shtml
 |title       = Зенитный ракетно-артиллерийский комплекс «Панцирь-С1»
 |publisher   = «Ракетная техника»
 |accessdate  = 2011-07-17
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/65c69j8Gn?url=http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/panz/panz.shtml
 |archivedate = 2012-02-21
 |deadurl     = yes
}}</ref>.

Комплекс створено 1994 року і вперше продемонстровано на [[МАКС|МАКС-1995]]. Відтоді комплекс істотно модернізували, остання відома модифікація демонструвалася на [[МАКС|МАКС-2007]]. 16 листопада 2012 розпорядженням голови уряду РФ Д.&nbsp;А.&nbsp;Медведєва ЗРГК «Панцирь-С1» прийнято на озброєння російської армії.<ref>{{cite web|url=http://www.kbptula.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=279%3Al-1r-&catid=13%3A2011-09-06-10-28-34&Itemid=2&lang=ru|title=«Панцирь-С1» принят на вооружение Российской армии|accessdate=2013-03-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Fctca7yH?url=http://www.kbptula.ru/index.php?option=com_content|archivedate=2013-04-04|deadurl=yes}}</ref>

== Огляд ==
Панцирь-С1 являє собою [[зенітний ракетно-гарматний комплекс]] малого радіуса дії, що розміщується на гусеничному шасі, колісному шасі вантажівки, причепа або встановлюваний стаціонарно. Управління ведеться двома або трьома операторами. Протиповітряна оборона здійснюється автоматичними гарматами та [[Зенітна ракета|керованими ракетами]] з радіокомандним наведенням з ІЧ та [[РЛС|РЛ]] стеженням. Комплекс призначено для захисту малорозмірних об'єктів від засобів повітряного нападу (як пілотованих, так і безпілотних). Крім того, комплекс здатний вести боротьбу з легкоброньованими наземними цілями, а також живою силою супротивника<ref name="arms">{{cite web
 |url         = http://www.arms-expo.ru/049051049049124057056050.html
 |title       = «Панцирь-С1» (SA-20), зенитный ракетно-пушечный комплекс
 |publisher   = «Оружие России» — каталог вооружения, военной и специальной техники
 |accessdate  = 2011-07-09
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/65c675WNt?url=http://www.arms-expo.ru/049051049049124057056050.html
 |archivedate = 2012-02-21
 |deadurl     = yes
}}</ref>.

== Робота комплексу ==
Особливість комплексу Панцирь-С1 полягає в суміщенні багатоканальної системи захоплення та супроводу цілей із ракетно-артилерійським озброєнням, що створює безперервну зону перехоплення цілі по висоті (мінімальна) від 0&nbsp;м і по дальності (мінімальна) від 200&nbsp;м. Досяжність по висоті 15&nbsp;км, по дальності 20&nbsp;км.<ref>
{{cite web
 |url         = http://pvo.guns.ru/panzir/data.htm
 |title       = Зенитный ракетно-пушечный комплекс 96К6 «Панцирь-С1». Сравнительные характеристики отечественных ЗРПК
 |date        = 2007-08-09
 |publisher   = Вестник ПВО
 |accessdate  = 2011-07-09
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/65c6GfriF?url=http://pvo.guns.ru/panzir/data.htm
 |archivedate = 2012-02-21
 |deadurl     = no
}}
</ref>, навіть без зовнішньої підтримки.

=== Режими роботи ===
До 6 машин Панцирь-С1 можуть спільно працювати через цифрову мережу зв'язку в різних режимах.

* Одиночні бойові дії: всі дії, починаючи від виявлення цілі до її перехоплення, повністю виконуються єдиним комплексом без залучення інших засобів.
* Бойові дії в складі батареї: один Панцирь-С1 працює як бойова машина та одночасно як командний пункт. Від 3 до 5 Панцирів можуть бути підключені до нього та отримувати цілевказівки для подальшого виконання завдання.
* Бойові дії з командним пунктом: командний пункт посилає цілевказівки на установки Панцирь-С1 для подальшого виконання завдання. Як мобільний командний пункт може служити, зокрема [[9С737|9С737 «Ранжир»]].
* Бойові дії в складі батареї з командним пунктом і РЛС раннього попередження (власна РЛС раннього попередження високомобільна 1РЛ123<ref>{{Cite web |url=http://www.military-informant.com/index.php/army/3480-1.html |title=Нова РЛС виявлення цілей 1РЛ123 викликала великий інтерес у потенційних покупців |accessdate=31 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141109162154/http://www.military-informant.com/index.php/army/3480-1.html |archivedate=9 листопада 2014 |deadurl=yes }}</ref>): командний пункт отримує повітряну обстановку від РЛС раннього попередження та відсилає цілевказівки на установки Панцир-С1 для подальшого виконання завдання.
* Може працювати в автоматичному режимі як в окремої бойової одиниці, так і в складі підрозділу з декількох бойових машин.<ref>{{Cite web |url=http://www.kbptula.ru/rus/zencom/panzr.htm |title=Панцир-С1<Тема посилання сгенерирован ботом--> |accessdate=31 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120617203607/http://www.kbptula.ru/rus/zencom/panzr.htm |archivedate=17 червня 2012 |deadurl=yes }}</ref>

=== Система виявлення, супроводу та управління вогнем ===
[[Файл:pantsir-s1-weapons.jpg|thumb|left|Панцирь-С1 (в центрі радар супроводу цілей)&nbsp;— дві двохствольні зенітні гармати і 12 ракет земля — повітря, готових до запуску]]

Система управління вогнем комплексу Панцирь-С1 включає [[Радар|РЛС]] (на основі [[Фазована антенна решітка|ФАР]]) виявлення і дві РЛС супроводу (цей [[радар]] супроводжує як цілі, так і ракети земля-повітря, що запускаються комплексом). Для цілей з [[Ефективна площа розсіювання|ефективною площею розсіювання]] 2&nbsp;м² дальність виявлення дорівнює 32-36&nbsp;км<ref>РОСОБОРОНЭКСПОРТ. Каталоги продуктов, [http://www.rusarm.ru/cataloque/air_def/air_def_34-38.pdf РАКЕТНЫЕ И АРТИЛЛЕРИЙСКИЕ СИСТЕМЫ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071107170827/http://www.rusarm.ru/cataloque/air_def/air_def_34-38.pdf |date=2007-11-07 }}</ref>.

Крім радара, система управління вогнем також містить оптично-електронний комплекс з довгохвильовим термічним приймачем ([[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоний]] пеленгатор), а також здійснює [[Цифрова обробка сигналів|цифрову обробку сигналів]] та автоматичний супровід цілі. Існує спрощена та здешевлена версія Панцирь-С1 для [[експорт]]у, яка містить лише оптично-електронну систему управління вогнем.

Два незалежних пристрої наведення&nbsp;— радар та оптично-електронна система дозволяють здійснювати захоплення чотирьох<ref>
{{cite web
 |url         = http://pvo.guns.ru/panzir/index.htm
 |title       = Зенитный ракетно-пушечный комплекс 96К6 «Панцирь-С1»
 |author      = Саид Аминов.
 |date        = 2007-08-09
 |publisher   = Вестник ПВО
 |accessdate  = 2011-07-09
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/65c6Hwvmf?url=http://pvo.guns.ru/panzir/index.htm
 |archivedate = 2012-02-21
 |deadurl     = no
}}
</ref> цілей одночасно. Кількість одночасно обстрілюваних цілей в ± 45 °&nbsp;— чотири.<ref name=autogenerated1 /> Максимальна швидкість захоплення дорівнює 10 цілей за хвилину.

[[Файл:Pantsir-S1 missile maks2009.jpg|thumb|75px|left|Ракета ЗПРК Панцирь-С1]]

== Шасі ==
{|class="prettytable"
! Індекс шасі
! КамАЗ-6560
! ГМ352М1Е
! БАЗ-6309 Вощина-1
! MAN
|-
|Зовнішній вид
|[[Файл:Pantsir-S1 during the Victory parade 2010.jpg|150px]]
|[[Файл:Pantsir-S1 SAM at Engineering Technologies 2012.jpg|150px]]
|[[Файл:72V6E fl ky.JPG|150px]]
|[https://web.archive.org/web/20160304080127/http://leshii.ru/_pu/0/09236048.jpg]
|-
|Колісна формула
|8х8
|гусеничний
|8х8
|8х8
|-
|Максимальна швидкість
|90 км/год
|70 км/год
|
|
|-
|Бронювання
|протикульне
|протиснарядне
|протикульне
|протикульне
|-
|Запас ходу
|500 км
|600 км
|
|
|}

== Вартість ==
За даними відомих контрактів, ціна одного ЗПРК Панцирь-С1 при [[експорт|експортних поставках]] становить від 13,15<ref name=autogenerated2>{{cite web|date=24 марта 2010|url=http://www.interfax.ru/society/txt.asp?id=129268|title=«Панцири» едут в Африку|publisher=[[Інтерфакс|Интерфакс]]|accessdate=2010-08-14}}</ref> до 14,67<ref>{{Cite web |url=http://newvesti.ru/1428-alzhir-zakupil-v-rossii-38-zenitnyx-kompleksov-pancir-s1.html |title=Алжир закупив у Росії 38 зенітних комплексів «Панцир-С1» " Нові Вісті-Детально про події в світі! |accessdate=31 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110823061102/http://newvesti.ru/1428-alzhir-zakupil-v-rossii-38-zenitnyx-kompleksov-pancir-s1.html |archivedate=23 серпня 2011 |deadurl=yes }}</ref> мільйонів доларів США.

== Модифікації ==
* '''Панцирь-С1-О'''&nbsp;— [[2005]]. Озброєння 2×2 30-мм 2А72, 2×4 57Е6Е. З оптичною системою управління озброєнням (з одноцільовим каналом).
* '''Панцирь-С1'''&nbsp;— 2005. Озброєння 2×2 30-мм 2А38М, 2×4 57Е6Е. Модернізований з дводіапазонною РЛС супроводу 1РС2-Е «Шолом».
* '''Панцирь-С1'''&nbsp;— [[2006]]. Озброєння 2×2 30-мм 2А38М, 2×6 57Е6Е. З РЛС супроводу з 4-цільовим каналом, зона захоплення цілі по дальності&nbsp;— 0,2-20&nbsp;км, по висоті&nbsp;— 0-15&nbsp;км.
* '''Панцирь-С2'''&nbsp;— подальша модернізація комплексу.
* '''Панцирь-СА'''&nbsp;— арктична модифікація. ЗРГК, виконаний на базі дволанкового гусеничного транспортера ДТ-30ПМ. Має арктичний камуфляж.<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/articles/vijskovyj-parad-rosiyi-oglyad-ozbroyen/|title=Військовий парад Росії: огляд озброєнь|date=23 червня 2020|accessdate=28 квітня 2022}}</ref>
* '''Панцирь-М'''&nbsp;— морський варіант [[Зенітний ракетно-гарматний комплекс|ЗРГК]] «Панцир-С»<ref>[http://flotprom.ru/news/?ELEMENT_ID=170429 В 2016 году корабли ВМФ РФ получат ЗРПК «Панцирь». 26.8.2014]</ref>.
* '''Панцирь-СМ'''&nbsp;— подальша модернізація. Найбільша відстань виявлення та ідентифікації цілей&nbsp;— 75&nbsp;км, враження&nbsp;— 40 км<ref name="ihs.17"/>.

=== Панцирь-М ===

Очікується, що модернізований важкий атомний ракетний крейсер [[Адмірал Нахімов (атомний крейсер)|Адмірал Нахімов]] [[Крейсери проекту 1144|проекту 11442М]] матиме шість комплексів Панцирь-М<ref name="ihs.17"/>.

Очікується, що Панцирь-М матиме чотирибічний статичний радар та використовуватиме ті самі ракети, що і суходольні Панцирь-С1/Панцирь-СМ та ракети [[Гермес (ракетний комплекс)|Гермес-К]] проти малогабаритних наземних/наводних цілей<ref name="ihs.17"/>.

В майбутньому, Панцирь-М має замінити зенітний ракетно-артилерійський комплекс «[[Кортик (ЗРГК)|Кортик]]» («Каштан» в експортній модифікації)<ref name="ihs.17"/>.

=== Панцирь-СМ ===

Очікується, що в 2018 році розпочнеться виробництва нової версії «Панциря». Станом на 2016 рік проект комплексу був готовий і розпочалась підготовка до виготовлення прототипів. Новий радар на основі [[Активна фазована антенна решітка|активної фазованої антенної решітки]] істотно збільшить відстань виявлення та ідентифікації цілей з 40&nbsp;км до 75&nbsp;км. Як і Панцирь-С2, Панцирь-СМ матиме двонаправлений поворотний радар<ref name="ihs.17"/>.

Максимальна відстань враження цілі очікується до 40&nbsp;км, вдвічі більше за 20&nbsp;км у попередніх версій. Це може означати, що в комплексі будуть використані більші ракети<ref name="ihs.17"/>.

Стандартна модифікація буде встановлена на колісне шасі КамАЗ 8×8, також буде створена модифікація на гусеничному шасі<ref name="ihs.17">{{cite web
 | url = http://www.janes.com/article/64663/russia-s-pantsyr-sm-air-defence-system-ready-in-two-years
 | title = Russia's Pantsyr-SM air defence system ready in two years
 | author = Nikolai Novichkov
 | publisher = IHS Jane's Defence Weekly
 | date = 17 October 2016
 | accessdate = 21 жовтня 2016
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20161021195556/http://www.janes.com/article/64663/russia-s-pantsyr-sm-air-defence-system-ready-in-two-years
 | archivedate = 21 жовтня 2016
 | deadurl = yes
 }}</ref>.

При цьому як колісне шасі може бути використана модифікація 8×8 КамАЗ-53958 «Торнадо» (також відоме як КамАЗ-6560М) з броньованою кабіною<ref name="db.2018-06-29">{{cite news | url = https://defence-blog.com/army/russias-new-pantsir-sm-air-defence-system-spotted-algeria.html | title = Russia’s new Pantsir-SM air defence system spotted in Algeria | date = 2018-06-29 | publisher = Defence Blog }}</ref>.

== Бойове застосування ==

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російська збройна агресія проти України (з 2014)|Російська зброя на Донбасі|Російське вторгнення в Україну (з 2022)}}
[[Файл:Ukrainian armed civilians.jpg|250px|thumb|Російський ЗРПК «Панцирь-С1», захоплений українськими військовими та місцевими мешканцями, початок березня 2022 року]]

Перші ознаки появи системи Панцирь-С1 на Донбасі з'явилися у період липня-серпня 2014 року, коли система була вперше виявлена на знімках [[Google Earth]].<ref name=":1">{{Cite web|title=ЗРК «Тор» и «Панцирь» на Донбассе|url=https://donetsksite.wordpress.com/2017/04/22/zrk-tor-panzir/|website=Донбасс - Украина|date=2017-04-22|accessdate=2019-04-01|language=ru-RU|first=Donetsk|last=Site}}</ref> Значна кількість фото- та відеофіксації цих систем припала на період осені-зими 2014—2015 років.

У серпні 2014 року залишки об'єкту 95Я6&nbsp;— двигуна, першого ступеню ракет цієї системи, фіксувалися біля смт [[Тепле (смт)|Тепле]] Луганської області, неподалік Луганського аеропорту.<ref name=":1" /> Залишки двигуна ще неодноразово фіксувалися в інших місцях&nbsp;— восени 2014 року неподалік смт [[Старобешеве]], в районі боїв за Іловайськ,<ref name=":1" /> ще один&nbsp;— в листопаді 2014 року,<ref>{{cite book|url=http://www.armamentresearch.com/ares-research-report-no-3-raising-red-flags-an-examination-of-arms-munitions-in-the-ongoing-conflict-in-ukraine-2014/|title=Raising Red Flags: An Examination of Arms & Munitions in the Ongoing Conflict in Ukraine|author=Jonathan Ferguson, N. R. Jenzen-Jones|year=2014|series=Research Report|publisher=Armament Research Services|volume=3|chapter=SELF-PROPELLED ARTILLERY. Table 4: Self-propelled artillery of the Ukrainian conflict|accessdate=5 жовтня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150509070806/http://www.armamentresearch.com/ares-research-report-no-3-raising-red-flags-an-examination-of-arms-munitions-in-the-ongoing-conflict-in-ukraine-2014/|archivedate=9 травня 2015|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://armamentresearch.com/Uploads/Research%20Report%20No.%203%20-%20Raising%20Red%20Flags.pdf|title=Raising Red Flags: An Examination of Arms & Munitions in the Ongoing Conflict in Ukraine. RESEARCH REPORT No. 3|last=Jonathan Ferguson, N.R. Jenzen-Jones|first=|date=2014|website=|publisher=ARES|language=|accessdate=}}</ref><ref name="armamentresearch">{{cite web|url=http://armamentresearch.com/russian-96k6-pantsir-s1-air-defence-system-in-ukraine/|title=Russian 96K6 Pantsir-S1 air defence system in Ukraine|publisher=Armament Research Services|work=Hoplite|author=Michael Smallwood|date=19 лютого 2015}}</ref> 4 лютого 2015&nbsp;— в районі м. [[зоринськ (Україна)|Зоринськ]].<ref name=":1" />

Український військовий льотчик капітан [[Волошин Владислав Валерійович|Владислав Волошин]] вважав, що його [[Су-25]] був збитий ракетою ЗРК «Панцирь-С1», коли він повертався після виконання бойового завдання поблизу [[Бої за Іловайськ|Іловайська]].<ref>{{cite web|url=http://na.mil.gov.ua/23761-pilot-zbitogo-shturmovika-chotiri-dobi-vixodiv-do-svoїx|title=Пілот збитого штурмовика чотири доби виходив до своїх|publisher=Народна Армія|date=12 вересня 2015|author=Вадим КОВАЛЬОВ|accessdate=26 квітня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160409115906/http://na.mil.gov.ua/23761-pilot-zbitogo-shturmovika-chotiri-dobi-vixodiv-do-svoїx|archivedate=9 квітня 2016|deadurl=yes}}</ref>

Орієнтовно в листопаді 2014 чи взимку система була виявлена на фото в районі смт [[Стіжківське]] Донецької області (на південь від окупованого м. Дебальцеве),<ref name=":1" /><ref>{{Cite web|title=Нові докази агресії Росії на Донбасі - виявлено черговий ЗРАК "Панцир"|url=https://mil.in.ua/novi-dokazy-agresiyi-rosiyi-na-donbasi-vyyavleno-chergovyj-zrak-pantsyr/|website=MIL.IN.UA|date=2019-04-01|accessdate=2019-04-01|language=uk}}</ref> ця система в листопаді 2014 року фіксувалася у Ростовській області.<ref>{{Cite web|title=Фото ноября 2014-го года из Ростовской области.pic.twitter.com/dA3zK4pOGV|url=https://twitter.com/askai707/status/1112682151642836992|website=@askai707|date=2019T04:44|accessdate=2019-04-01|language=ru|last=[[Askai]]|first=|publisher=}}</ref>

24 січня 2015 система фіксувалася на фото у м. [[Шахтарськ]].<ref name=":1" /><ref name=":0" />

28 січня 2015 одна система була виявлена неподалік м. [[Макіївка]], біля недобудованого торгівельного центру.<ref name=":1" /><ref name="geo.ua" />

8 лютого 2015 одна система була знята на відео у м. [[Луганськ]], «Панцир» їхав вулицею Оборонна.<ref name="geo.ua">{{cite web | url = https://www.bellingcat.com/resources/case-studies/2015/05/28/russias-pantsir-s1s-geolocated-in-ukraine/ | title = Russia’s Pantsir-S1s Geolocated in Ukraine | publisher = Bellingcat | date = 28 травня 2015 | author = [[Еліот Гіґґінс|Eliot Higgins]] }}</ref>

Не пізніше 20 лютого 2015 комплекс був зафільмований під [[Харцизьк]]ом, біля в'їзду зі сторони Макіївки.<ref>{{Cite web|url=https://twitter.com/askai707/status/900332983231680512|title=ЗРПК "Панцирь-С1" возле Харцызска (48.046397, 38.091435). Дата публикации видео - 20 февраля 2015 года: https://youtu.be/NwzWGYO8zuA?t=19s …pic.twitter.com/E8FiWOeo1h|last=[[Askai]]|first=|date=2017-08-23|website=@askai707|publisher=|language=|accessdate=2017-08-23}}</ref>

Система була також зафіксована на зимових фото 2015 року місцевого бойовика Артема Маслова.<ref>{{Cite web|title="Панцир С-1" і "Урал-43206" в Україні|url=https://informnapalm.org/ua/pantsyr-s-1-i-ural-43206-v-ukrayini/|website=InformNapalm.org (Українська)|date=2015-09-15|accessdate=2019-04-01|language=uk}}</ref>

19 лютого 2015 Міністерство закордонних справ Великої Британії опублікувало фотографії ЗРГК «Панцир-С1», зроблені на сході України&nbsp;— у Шахтарську і Донецьку 24 січня, 4 та 5 лютого 2015 року.<ref>[http://www.unian.ua/war/1045945-london-opublikuvav-foto-rosiyskih-pantsiriv-v-ukrajini-bbc.html УНІАН, 19.02.2015: Лондон опублікував фото російських «Панцирів» в Україні&nbsp;— BBC]</ref>

[[Файл:Pantsir destroyed with a smart munition.jpg|thumb|Знищення російського «Панцирь-С1» «розумним» артилерійським боєприпасом на сході України, липень 2022]]

У березні 2022 після вторгнення російських військ, один зенітний комплекс спалено в місті Баштанка Миколаївській області<ref>{{Cite web|title=В Україні спалили зенітний комплекс Росії "Панцирь-С1"|url=https://mil.in.ua/uk/news/v-ukrayini-spalyly-zenitnyj-kompleks-rosiyi-pantsyr-s1/|website=Мілітарний|accessdate=2022-03-04|language=ru}}</ref> та три захоплено і вивчено Українськими спеціалістами<ref>{{Cite web|title=Тероборонці захопили цілий комплекс "Панцирь-С1"|url=https://mil.in.ua/uk/news/teroborontsi-zahopyly-tsilyj-kompleks-pantsyr-s1/|website=Мілітарний|accessdate=2022-03-04|language=ru}}</ref>.<ref>{{Cite web|url=https://armyinform.com.ua/2022/03/10/vidteper-shhe-odyn-osoblyvyj-trofej-bude-na-sluzhbi-v-zsu/|назва=Відтепер ще один «особливий» трофей буде на службі в ЗСУ|видавець=[[АрміяInform]]|дата=10 березня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220313050641/https://armyinform.com.ua/2022/03/10/vidteper-shhe-odyn-osoblyvyj-trofej-bude-na-sluzhbi-v-zsu/|дата-архіву=13 березня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=14 березня 2022}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://rubryka.com/2022/03/06/ukrayinski-vijskovi-zahopyly-vzhe-tretij-pantsyr-s1-okupantiv/amp/ |title=Архівована копія |accessdate=2022-03-10 |archive-date=2022-03-10 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220310174338/https://rubryka.com/2022/03/06/ukrayinski-vijskovi-zahopyly-vzhe-tretij-pantsyr-s1-okupantiv/amp/ }}</ref>

Кілька одиниць було знищено на острові [[Зміїний (острів)|Зміїний]] під час деокупації.

2 червня 2022 року ОК «Північ» оприлюднило відео з БПЛА знищення комплексу «Панцирь-С1» українськими артилеристами. При чому на відео помітно, що комплекс знищено спеціалізованим боєприпасом, що атакує згори&nbsp;— імовірно [[BONUS]], [[SMArt 155]], [[SADARM|M898]], або аналогічний протитанковий з самонавідними бойовими елементами<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3520168-artileristi-zsu-odnim-udarom-znisili-rosijskij-pancir1s-za-15-miljoniv.html | title = Артилеристи одним ударом знищили російський «Панцир-1С» за $15 мільйонів | publisher = Укрінформ | date = 2022-07-02 }}</ref><ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/artilerija_zsu_mozhe_odnim_postrilom_znischuvati_dvi_tsili_pro_scho_govorit_korotke_video_z_zrgk_pantsir_s1-8012.html | title = ЗСУ можуть мати "крутий" 155-мм снаряд, що "вміє" нищити одразу дві цілі | publisher = Defense Express | date = 2022-07-02 }}</ref>.

11 липня 2022 року міністерство оборони України повідомило, що один із захоплених «Панцирь-С1» уже заступив на бойове чергування та навіть збив одну ворожу ціль<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3526663-trofejnij-rosijskij-pancir-znisiv-persu-vorozu-cil.html | title = Трофейний російський «Панцир» знищив першу ворожу ціль | publisher = Укрінформ | date = 2022-07-11 }}</ref>.

Згідно повідомлень українських військових, протягом 26 вересня 2022 року було знищено одразу три російські зенітні гарматно-ракетні комплекси «Панцирь-С1»<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/trivaje_znischennja_rashistskoji_ppo_na_pivdni_sche_minus_tri_vorozhi_sistemi-9072.html | title = Триває знищення рашистської ППО на півдні: ще мінус три ворожі системи | publisher = Defense Express | date = 2022-09-27 }}</ref>.

В другій половині жовтня 2022 року Сили Оборони України знищили російський «Панцирь-С1» на території [[Каховська ГЕС|Каховської ГЕС]], який, імовірно, прикривав важливу переправу через Дніпро від ударів ракетами з реактивних систем [[M142 HIMARS|M142]]/[[M270 (РСЗВ)|M270]]<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/u-novij-kahovtsi-znyshhyl1y-zrgk-pantsyr-s1/ | title = На Каховській ГЕС знищили ЗРГК “Панцирь-С1” | publisher = Мілітарний | date = 2022-10-22 }}</ref>.

На початку червня 2023 російські військові повідомили про ушкодження одного комплексу малим БПЛА (FPV-дроном). При цьому, «Панцир» намагався збити дрон вогнем з гармат<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/weapon_and_tech/rashisti_zi_svogo_pantsirja_zasnjali_prilot_drona_po_jakomu_promazali_raketoju-11766.html | title = Рашисти зі свого "Панциря" зняли прильот дрона, по якому "промазали" ракетою | publisher = Defense Express | date = 2023-06-02 }}</ref>.

=== Війна в Ємені ===
{{Main|Збройний конфлікт в Ємені (2014‒2015)}}

Системи Панцирь-С1 на шасі [[MAN SX]] 45 8×8 [[Збройні сили Об'єднаних Арабських Еміратів|збройних сил Об'єднаних Арабських Еміратів]] були помічені на півдні Ємену, неподалік населеного пункту [[Маріб]] влітку 2015 року<ref>{{cite web | url = http://military-informant.com/army/oae-perebrosila-v-yuzhnyiy-yemen-zenitnyie-kompleksyi-pantsir-s1.html | title = ОАЭ перебросила в Южный Йемен зенитные комплексы Панцирь-С1 | publisher= Military Informant | date = 30 серпня 2015 }}</ref><ref>{{cite web | title = Pantsir-S1 air-defence missile system of UAE arrive to Yemen | author = Dylan Vosman | date = 30 серпня 2015 | url = http://defence-blog.com/news/pantsir-s1-air-defence-missile-system-of-uae-arrive-to-yemen.html }}</ref>.

=== Громадянська війна в Сирії ===
{{Main|Громадянська війна в Сирії}}
[[Файл:Будни авиагруппы ВКС РФ на аэродроме «Хмеймим» (Сирийская Арабская Республика) (54).JPG|thumb|ЗРГК «Панцир» на авіабазі «Хмеймім», грудень 2015 року]]

ЗРГК «Панцир-С1» вже перебували на озброєнні Сирійської арабської армії перед початком громадянської війни: іще в 2006 році був укладений контракт на постачання до 50 одиниць<ref>Ynetnews, 13 August 2007, [http://www.ynetnews.com/articles/0,7340,L-3436827,00.html IDF: Syria's antiaircraft system most advanced in world]</ref>. Перші машини стали надходити вже у 2007 році, проте точна кількість невідома.

За суперечливими (але офіційно не підтвердженими) даними сирійський «Панцир-С1» 22 червня 2012 року збив турецький розвідувальний літак [[McDonnell Douglas F-4 Phantom II|RF-4E]], який здійснював політ вздовж узбережжя [[Латакія|Латакії]]<ref name="debka">{{cite news|title=Newly-supplied Russian Pantsyr-1 anti-air missile used to down Turkish warplane|url=http://www.debka.com/article/22112/Newly-supplied-Russian-Pantsyr-1-anti-air-missile-used-to-down-Turkish-warplane|accessdate=24 червня 2012|newspaper=DEBKAfile|date=24 червня 2012|archive-date=2012-06-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20120624095542/http://debka.com/article/22112/Newly-supplied-Russian-Pantsyr-1-anti-air-missile-used-to-down-Turkish-warplane}}</ref><ref name="BBC News">{{cite news|title=Syria – Turkey tension: Conflicting arguments on Phantom|url=http://www.bbc.co.uk/news/world-middle-east-18689037|accessdate=9 лютого 2013|publisher=BBC News Middle East|date=3 липня 2012}}</ref>.

Дві або три системи Панцирь-С1 ЗС Росії були розгорнуті восени 2015 року для прикриття російської [[Авіабаза «Хмеймім»|авіабази «Хмеймім»]] в [[Міжнародний аеропорт імені Басіля Аль-Ассада|аеропорті Басіля аль-Ассада]] поблизу [[Латакія|Латакії]]<ref>{{cite web | url = http://www.svoboda.org/content/usa-russia-syria/27261657.html | title = В Сирии находятся 28 российских боевых самолетов | publisher = Радио Свобода | date = 5 жовтня 2015 }}</ref><ref>{{cite web | url = http://defence-blog.com/news/photo-pantsir-s1-air-defense-system-guarding-the-air-base-in-syria.html | title = Photo :   Pantsir-S1 air defense system guarding the air base in Syria | author = Dylan Vosman | date = 5 жовтня 2015 | publisher = Defence Blog }}</ref>. Крім того, захист бази забезпечували комплекси «[[Тор-М2]]» і «[[Бук-М2]]» та комплекси РЕБ «[[Красуха-4]]»<ref>{{cite web | url = http://gur.mil.gov.ua/content/diialnist-uhrupovannia-zs-rf-u-syrii.html | title = Діяльність угруповання ЗС РФ у Сирії (станом на 13.10.2015) | work = Обстановка довкола Сирії | publisher = ГУР МО України | date = 13 жовтня 2015 | accessdate =  21 жовтня 2015 | archive-date =  25 жовтня 2015 | archive-url = https://web.archive.org/web/20151025192835/http://gur.mil.gov.ua/content/diialnist-uhrupovannia-zs-rf-u-syrii.html }}</ref>.

Одна із розгорнутих поблизу військової бази [[Авіабаза «Хмеймім»|«Хмеймім»]] систем Панцир була в новій модифікації «Панцир-С2»<ref>
{{cite web
 | url = http://www.janes.com/article/57814/russian-deployment-of-new-pantsyr-to-syria-confirmed
 | title = Russian deployment of new Pantsyr to Syria confirmed
 | author = Jeremy Binnie, Nikolai Novichkov
 | publisher = IHS Jane's Defence Weekly
 | date = 8 February 2016
 | accessdate = 16 грудня 2016
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20160629173313/http://www.janes.com/article/57814/russian-deployment-of-new-pantsyr-to-syria-confirmed
 | archivedate = 29 червня 2016
 | deadurl = yes
 }}
</ref>.

За даними російських чиновників у період за березень-липень 2017 року розгорнуті в Сирії «Панцирі» знищили 12 літальних об'єктів, зокрема БПЛА Heron, Bayraktar, [[RQ-21]]A, різні боєприпаси та аеростат. А на початку жовтня 2017 року ними навіть був знищений реактивний снаряд системи БМ-21 «Град»<ref>{{cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/3511866|title=Российская ПВО отразила ракетный удар по базе Хмеймим в Сирии|date=28 грудня 2017|publisher=|accessdate=14 квітня 2018}}</ref><ref>{{cite web|url=https://rg.ru/2017/10/03/zenitnyj-kompleks-pancir-v-sirii-sbil-vypushchennye-igil-rakety.html|title=Зенитный комплекс "Панцирь" в Сирии сбил выпущенные "ИГ" ракеты|date=3 жовтня 2017|publisher=|accessdate=14 квітня 2018}}</ref>.

14 квітня 2018 року у відповідь на [[Хімічна атака на Думу|черговий випадок]] застосування [[Застосування хімічної зброї у громадянській війні в Сирії|режимом Ассада хімічної зброї]] проти цивільного населення коаліція США, Великої Британії та Франції [[Ракетний удар по Дамаску і Хомсу (2018)|здійснила удар]] 103 ракетами по 8 об'єктах у Сирії. Російські військові заявили, що 25 випущених із «Панцирів» ракет знищили 23 ракети супротивника<ref>http://eng.mil.ru/en/news_page/country/more.htm?id=12171611@egNews</ref>. Проте, міністерство оборони США заявило, що жодна з випущених союзниками ракет перехоплена не була<ref>{{cite web|title=Department of Defense Press Briefing by Pentagon Chief Spokesperson|url=https://www.defense.gov/News/Transcripts/Transcript-View/Article/1493749/department-of-defense-press-briefing-by-pentagon-chief-spokesperson-dana-w-whit/|website=U.S. DEPARTMENT OF DEFENSE|accessdate=23 квітня 2018}}</ref>.

[[3 травня]] [[2018 рік|2018 року]], неподалік від нафтопереробного заводу в місті [[Баніяс]] стався інцидент з російською військовою колоною. У результаті інциденту, як повідомляють сирійські джерела, перекинувся в кювет та отримав помітні пошкодження російський самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс Панцир-С1<ref>{{cite news | url = https://informnapalm.org/ua/rosijske-ugrupovannya-v-syriyi-vtratylo-zrgk-pantsyr-s1-vartistyu-ponad-10-mln-foto/ | title = Російське угруповання в Сирії втратило ЗРГК Панцир-С1 вартістю понад $10 млн (ФОТО) | publisher = Inform Napalm | date = 2018-05-03 }}</ref>.

9 травня 2018 року з території Сирії військовими з підрозділу [[Корпус вартових Ісламської революції|вартових Ісламської революції]] були обстріляні ізраїльські об'єкти на окупованій частині [[Голанські висоти|Голанських висот]]. Уже вночі 10 травня [[Збройні сили Ізраїлю|Ізраїльські військові]] завдали ударів у відповідь із використанням ракет «земля-земля» та «повітря-поверхня». Сирійські підрозділи протиповітряної оборони намагались збити ізраїльські літаки, але марно. На додачу ізраїльські військові здійснили удари і по сирійських зенітних системах ([[С-200]], [[С-75]], «Панцир» та «[[Бук (ЗРК)|Бук]]»). На підтвердження оприлюднено відео знищення ЗРГК «Панцир», що перебував на злітній смузі авіабази [[Меззе (авіабаза)|Меззе]] ({{coord|33|28|40|N|36|13|24|E|region:SY_type:airport|display=inline}}; неподалік [[Дамаск]]а, за 3,5&nbsp;км від палацу Башара Ассада)<ref>{{cite news | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2458073-izrail-pokazav-ak-znisiv-u-sirii-rosijskij-pancir.html | title = Ізраїль показав, як знищив у Сирії російський «Панцир»|publisher = Укрінформ | date = 2018-05-10 }}</ref>. Імовірно він був знищений крилатою ракетою-бомбою [[Delilah]] (також була названа [[Спайк (ПТРК)|Spike NLOS]] як можливий варіант, або ж одноразовий БПЛА)<ref>{{cite web | url = https://theaviationist.com/2018/05/10/the-israeli-air-force-has-just-released-a-video-of-a-pantsir-s1-air-defense-system-being-struck-in-last-night-attack-in-syria/ | title = The Israeli Air Force Has Just Released A Video Of A Pantsir-S1 Air Defense System Being Struck In Last Night’s Attack In Syria | publisher = The Aviationist | author = David Cenciotti | date = 2018-05-10 }}</ref>.

21 січня 2019 року [[Збройні сили Ізраїлю|Сили оборони Ізраїлю]] завдали ракетно-бомбового удару по об'єктах на території (та поблизу) аеропорту Дамаска. Під час удару були атаковані у тому числі й декілька позицій систем протиповітряної оборони «Панцир-С1». Винищувачі F-16 ВПС Ізраїлю завдали удару у відповідь на ракетний обстріл Ізраїлю з території Сирії попереднього дня, 20 січня, який був перехоплений ізраїльською системою ПРО «[[Залізний купол]]».

Сирійська ППО намагалася чинити опір та була атакована ізраїльськими винищувачами. Через кілька годин після удару Ізраїль оприлюднив відео, яке показує знищення кількох зенітних ракетно-гарматних комплексів (ЗРГК) 96К6 «Панцир-С1»<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2019/01/greyhound-lost.html
 | title = Ізраїльські ВПС знов знищують «Панцирі» у Сирії (ВІДЕО)
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2019-01-21
}}</ref>.

У березні 2020 президент Туреччини [[Реджеп Таїп Ердоган]] заявив про знищення турецькими військовими БПЛА вісьмох російських «Панцирів» у районі [[Ідліб]]а<ref>[https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/03/10/7107338/ Ердоган заявив про знищення вісьмох російських комплексів «Панцир» у Сирії.//Українська Правда, 10 березня 2020]</ref>.

=== Друга громадянська війна у Лівії ===
{{Main|Друга громадянська війна у Лівії}}

Експортний варіант ЗРГК «Панцирь-1СЭ» брав участь в [[Друга громадянська війна у Лівії|другій громадянській війні в Лівії]] (2014—2020&nbsp;роки). Ці машини були передані [[ОАЕ]] та служили бійцям «Лівійської національної армії». Відмінна зовнішня риса цієї модифікації&nbsp;— використання шасі MAN-SX45 замість КаМАЗ.

Станом на 17 травня 2020 року підтверджено знищення двох таких установок урядовими військами Лівії, а 18 травня одна дещо пошкоджена машина взагалі була захоплена<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/u-liviyi-zahopyly-pantsyr/
 | title = У Лівії захопили «Панцирь»
 | author = Люксіков Михайло
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2020-05-18
}}</ref>. Це сталось коли війська уряду національної згоди (УНЗ) Лівії за підтримки турецької армії захопили велику військову авіаційну базу [[Аль-Ватія]] на північному заході Лівії. Одним з цінних захоплених трофеїв виявився ЗРГК «Панцир-С1» на шасі MAN SX-45, який, поспішаючи при відступі, кинула Лівійська національна армія фельдмаршала Халіфа Хафтара, якого підтримує Москва. При чому вдалось знайти навіть документацію та інструкції з експлуатації машини<ref name="ump.2020-05-18">{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2020/05/pantzyr.html
 | title = Війська Лівії захопили російський ЗРГК «Панцир-С1»
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2020-05-18
}}</ref>. Всього ж на авіабазі та її околицях виявили три комплекси «Панцирь», але інші два були в набагато гіршому стані<ref>{{cite web
 | url = https://bmpd.livejournal.com/4029172.html
 | title = Силами Правительства национального согласия Ливии захвачены ЗРПК "Панцирь-С1" 
 | publisher = bmpd
 | date = 2020-05-19
}}</ref>.

Всього ж протягом 19-20 травня 2020 року в Лівії знищено до шести одиниць «Панцирь-С1» різних модифікацій (як на шасі MAN, так і на шасі [[КамАЗ-6560]])<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/za_ostanni_dvi_dobi_v_liviji_znischeno_vzhe_6_zrgk_pantsir_s1-774.html | title = За останні дві доби в Лівії знищені вже 6 ЗРГК "Панцирь С1" (відео) | publisher = Defense Express | date = 20 травня 2020 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = https://www.defence24.pl/pancyry-w-libii-juz-nie-tylko-z-emiratow
 | title = Pancyry w Libii już nie tylko z Emiratów
 | publisher = DEFENCE 24 - Siły zbrojne
 | date = 2020-05-27
}}</ref>.

Вже наступного дня, 21 травня 2020 року, спікер операції «Гнів вулкана» Мухаммед Кануну опублікував інфографіку та повідомлення про знищення військами уряду національної згоди Лівії при підтримці турецької армії 9 російських ЗРГК «Панцир-С1». Такого результату вдалося досягти за останні 72 години<ref>{{cite web
 | url = https://informnapalm.org/ua/den-vyshyvanky-u-livii-za-72/
 | title = Всесвітній день вишиванки: у Лівії за останні 72 години знищили 9 російських ЗРГК “Панцир-С1”
 | author = Falcon Bjorn
 | publisher = Inform Napalm (ua)
 | date = 2020-05-21
}}</ref>. Того ж дня турецький ресурс ''Clash Report'' повідомив, що в Лівії загалом знищено 15 таких систем.<ref>{{cite web
 | url = https://defence-ua.com/news/u_liviji_znischeno_vzhe_15_zrgk_pantsir_s1_rosijskogo_virobnitstva_video-786.html
 | title = У Лівії знищено вже 15 ЗРГК "Панцирь-С1" російського виробництва (відео)
 | publisher = Defense Express
 | date = 21 травня 2020
 |дата-доступу=7 березня 2022
}}</ref>

Відомо, що нібито ці ЗРГК застосовувалися для збиття турецьких розвідувально-ударних БПЛА [[Bayraktar TB2]], але жодного підтвердженого випадку збиття турецьких БПЛА немає<ref name="ump.2020-05-18"/><ref>{{cite web
 | url = https://informnapalm.org/ua/viiska-livii-zakhopyly-rosiiskyi-zr/
 | title = Війська Лівії захопили російський ЗРГК «Панцир-С1»
 | publisher = Inform Napalm (ua)
 | date = 2020-05-18
 }}</ref>.

Наприкінці січня 2021 року британське видання [[The Times]] повідомило, що американським військовикам удалося взяти під свій контроль захоплений бійцями проурядових сил комплекс «Панцир-С1». Частково ушкоджений комплекс був у червні 2020 року доправлений повітрям з аеропорту Зувара, що знаходиться західніше [[Триполі]], до [[База ВПС США Рамштайн|авіабази Рамштайн]] у Німеччини, а звідти&nbsp;— до США<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/zahoplenyj-u-liviyi-pantsyr-dostavyly-u-ssha-zmi/
 | title = Захоплений у Лівії «Панцирь» доставили у США, – ЗМІ
 | author = Люксіков Михайло
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-01-28
}}</ref>.

== Оператори ==

Відомо про портфель замовлень на Панцирь-С1 об'ємом $2,5 мільярда<ref name=autogenerated2 />. Виходячи з вартості кожного ЗРГК, це означає загальне замовлення більш 175 одиниць.
* {{Країна з прапорцем|Алжир}}&nbsp;— 24 комплекси Панцирь-С1Е і 400 [[Зенітна ракета|ЗУР]] 9М331 поставлені в період з 2012 по [[2013|2013 роки]], всього замовлено 38 комплексів Панцирь-С1Е і 750 одиниць [[2С6 «Тунгуска»|9М311]] в [[2006]]<ref name="SIPRI">[http://armstrade.sipri.org/armstrade/page/trade_register.php Stockholm Internation Peace Research Institute&nbsp;— Arms Transfers Database]</ref><ref>[[РИА Новости|РІА Новини]], 29 March 2007, [http://en.rian.ru/russia/20070329/62781987.html Algeria could become Russia's main military partner]</ref> (Сума контракту: більш $500&nbsp;млн.)<ref name=autogenerated2 />.
*: Проте в червні 2018 року на військових навчаннях «Sakhr-2018» був помічений ЗРГК схожий на модифікацію «Панцир-СМ»<ref name="db.2018-06-29"/>.
* {{Країна з прапорцем|Бразилія}}&nbsp;— в лютому [[2013]] підписано угоду про намір в майбутньому закупити кілька батарей «Панцирь-С1» (від 12 до 18 комплексів)<ref>
{{cite web
 |url         = http://www.armstrade.org/includes/periodics/mainnews/2013/0221/102417203/detail.shtml
 |title       = Бразилия подписала с Россией соглашение о намерении по закупке ЗРПК «Панцирь-С1»
 |author      = 
 |date        = 
 |work        = 
 |publisher   = ЦАМТО
 |accessdate  = 2013-02-17
 |language    = ru
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6Ej5gEyww?url=http://www.armstrade.org/includes/periodics/mainnews/2013/0221/102417203/detail.shtml
 |archivedate = 2013-02-26
 |deadurl     = no
}}
</ref>
* {{Країна з прапорцем|Іран}}&nbsp;— 10 комплексів Панцирь-С1Е, станом на [[2012|2012 рік]]. {{Джерело:Military Balance 2012|сторінки=324}}
* {{Країна з прапорцем|Ірак}}&nbsp;— 50 комплексів Панцирь-С1Е і 1000 [[Зенітна ракета|ЗУР]] 9М331 замовлені в Росії в [[2013]], сума контракту склала 2,3&nbsp;млрд доларів<ref name="SIPRI" />
* {{Країна з прапорцем|ОАЕ}}&nbsp;— 50 комплексів Панцирь-С1Е і 1000 одиниць 9М311 поставлені з [[Росія|Росії]] в період з [[2009]] по [[2013|2013 роки]] (спочатку перша поставка планувалася на 2003 рік). Сума контракту склала 800&nbsp;млн. $ (включаючи часткове фінансування розробки)<ref name="SIPRI" />.
* {{Країна з прапорцем|Оман}}&nbsp;— до 12 комплексів Панцирь-С1Е, станом на [[2012|2012 рік]]. {{Джерело:Military Balance 2012|сторінки=342}}
* {{Країна з прапорцем|Росія}}&nbsp;— 35 комплексів на листопад 2013. (10 в 2010, 6+6 2012 року)<ref>[http://ria.ru/forces/20121204/913352340.html Війська ВКО отримали батарею нових зенітних комплексів «Панцирь-С»|РІА Новини]</ref> (6+6 в 2013)<ref>[http://www.vesti.ru/doc.html?id=1132795 Рогозин вручил военным из ЮВО ключи от новых «Панцирей»]</ref>
* {{Країна з прапорцем|Сирія}}&nbsp;— 36 комплексів 96К6<ref>[http://www.militaryparitet.com/teletype/data/ic_teletype/10830/ 13.05.11 Санкції ЄС щодо Сирії не вплинуть на ВТС Росії з цією країною&nbsp;— експерт&nbsp;— Військовий паритет]</ref> та 700 одиниць 9М311 поставлено з [[Росія|Росії]] в період з [[2008]] по [[2011|2011 роки]]. Постачання здійснюється в рамках контракту [[2006]], який передбачає поставку до 50 комплексів 96К6 і до 700 ракет до них<ref name="SIPRI" />{{Джерело:Military Balance 2014|сторінки = 345 }}.
* {{Країна з прапорцем|Сербія}}&nbsp;— замовлено 24 комплекси Панцирь{{fact}}. Перша партія була передана в лютому 2020 року<ref>{{cite news | url = https://mil.in.ua/uk/news/serbiya-otrymala-pershu-partiyu-rosijskyh-kompleksiv-pantsyr-s1/ | title = Сербія отримала першу партію російських комплексів “Панцир-С1” | publisher = Український мілітарний портал | date = 2020-02-23 }}</ref>.
* {{Країна з прапорцем|Україна}}&nbsp;— 3 комплекси (трофейні, захоплені внаслідок  [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]])<ref name=":0">{{Cite web|lang=ru|url=https://www.dialog.ua/war/247223_1646049392|title=ВСУ захватили в Херсонской области новейший российский ЗРК "Панцирь С-1": первые кадры|author=Dialog.ua|website=Диалог.UA|access-date=2022-03-04}}</ref><ref>{{cite web |date=7 березня 2022 |title=Украинские военные захватили уже третий "Панцирь-С1"|url=https://news.obozrevatel.com/society/ukrainskie-voennyie-zahvatili-uzhe-tretij-pantsir-s1-okkupantov-ego-tsena-14-mln.html}}</ref><ref>{{cite web |date=7 березня 2022 |title=Ukraine Army captures third Pantsir-S1 system |url=https://www.ukrinform.net/rubric-ato/3422933-ukraine-army-captures-third-pantsirs1system.html}}</ref>. 

=== Сербія ===

У лютому 2020 року Белград отримав перші російські зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцирь-С1», які доставили на військовий аеродром в Батайниці<ref name="mil.2021-12-03"/>.

На початку грудня 2021 року міністр внутрішніх справ Сербії Александр Вулін у ході переговорів із міністром оборони РФ Сергієм Шойгу в Москві домовився про закупівлю додаткової партії цих комплексів<ref name="mil.2021-12-03">{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/serbiya-dokupovuye-kompleksy-pantsyr-s1/
 | title = Сербія докуповує комплекси «Панцирь-С1»
 | author = Люксіков Михайло
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-12-03
}}</ref>.

== Втрати ==
{{section-stub}}
* У липні [[2020]] російський комплекс «Панцирь-С1» був захоплений у Лівії та у результаті таємної операції вивезений на американську військову базу [[База ВПС США Рамштайн|Рамштайн]] у [[Німеччина|Німеччині]]. Комплекс був придбаний у Росії [[Об'єднані Арабські Емірати|Об'єднаними Арабськими Еміратами]], а вони в свою чергу поставили його війську генерала [[Халіфа Хафтар]]а, яке воює проти армії міжнародно визнаного лівійського Уряду Національної згоди (УНЗ). Комплекс захопили на авіабазі під [[Триполі]] під час контрнаступу військ УНЗ, які підтримує [[Туреччина]].<ref>[[Радіо Свобода]]: [https://www.svoboda.org/a/31074608.html Захваченный в Ливии «Панцирь» достался военным США]</ref><ref>[[The Times]]: [https://www.thetimes.co.uk/article/russian-missile-system-spirited-out-of-libya-by-us-hjjtz0kd2 Russian missile system spirited out of Libya by US]{{ref-en}} 28.01.2021</ref>
* Під час [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] російські ЗРПК «Панцирь-С1» були захоплені українськими військовими та місцевими мешканцями у [[Херсонська область|Херсонській області]].<ref>[https://tyzhden.ua/Society/254417 Ворог несе втрати: які перемоги українського війська на фронті та поразки у окупантів], [[Український тиждень]]</ref>, на території [[Миколаївська область|Миколаївської області]]<ref>{{cite web|url=https://censor.net/ua/photo_news/3320690/jyteli_bashtanky_vidibraly_u_rosiyiskyh_okupantiv_i_spalyly_kompleks_pantsyrs_vartistyu_15_mln_filatov|website=censor.net|title=Жителі Баштанки відібрали у російських окупантів і спалили комплекс "Панцир-С" вартістю $15 млн, - Філатов. ФОТОрепортаж Джерело: https://censor.net/ua/p3320690}}</ref><ref>{{cite web|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/u-mikolajivskiy-oblasti-zahopili-rosiyskiy-zrpk-pancir-s1-video-novini-ukrajini-50222248.html |заголовок=Абсолютно справний: українські захисники захопили на Миколаївщині новітній ЗРПК Панцир С1 — відео |вебсайт=[[НВ]]|дата=4 березня 2022 |дата-доступу=6 березня 2022}}</ref>.
* 1 ЗРГК «Панцирь-С1» був захоплений [[Сили спеціальних операцій Збройних сил України|Силами спеціальних операцій України]] 10 березня 2022 року.<ref>{{Cite web|title=Командування Сил спеціальних операцій ЗС України|url=https://www.facebook.com/login/?next=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fusofcom%2Fposts%2F3218595198372102%3F__cft__%255B0%255D%3DAZXV5BGyGk0GHzHZ4mFKGSUvPyIL8KA3rpLDRzy41sxgOxyjgehFxmU5OIsQltNu6UReOeR08N7u1mbZKDPxSO2fC3Na6r_vZnWgy2aVbKvFBx-65g0pJiRSijXSFCI2aIOXZ6V_JoNxXLAbwt2rqLJ0%26__tn__%3D%252CO%252CP-R|website=Facebook|accessdate=2022-03-10|language=uk}}</ref>
* 27 червня 2022 ЗСУ завдали низку авіаударів по території острова [[Зміїний (острів)|Зміїний]] та знищили комплекс «Панцирь-С1», що знаходився на острові.<ref>{{Cite web|title=А также остов ЗРПК «Панцирь-С1», который был потерян от огня украинской артиллерии в конце июня|url=https://twitter.com/666_mancer/status/1545476027232800769|website=Twitter|accessdate=2022-07-08|language=uk}}</ref>
* Загалом станом на 1 липня 2023 року російські війська втратили в Україні 18 одиниць «Панцирь-С1»<ref>{{Cite web|url=https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/attack-on-europe-documenting-equipment.html|title=Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine}}</ref><br />

== Зображення ==
[[ГМ (серія)|Гусеничний]] ЗРГК «Панцирь-С1» на міжнародному форумі [[Міжнародний форум «Технології в машинобудуванні»|«Технології в машинобудуванні»]] 2012 року:
<gallery>
Файл:Pantsir-S1 (tracked) - Engineering Technologies 2012 -1.jpg
Файл:Pantsir-S1 (tracked) - Engineering Technologies 2012 -2.jpg
Файл:Pantsir-S1 (tracked) - Engineering Technologies 2012 -3.jpg
Файл:Pantsir-S1 (tracked) - Engineering Technologies 2012 -4.jpg
Файл:Pantsir-S1 (tracked) - Engineering Technologies 2012 -5.jpg
Файл:Pantsir-S1 (tracked) - Engineering Technologies 2012 -6.jpg
Файл:Pantsir-S1 (tracked) - Engineering Technologies 2012 -7.jpg
Файл:Pantsir-S1 (tracked) - Engineering Technologies 2012 -8.jpg
Файл:Pantsir-S1 (tracked) - Engineering Technologies 2012 -9.jpg
</gallery>
Радіолокаційна станція виявлення 1РЛ-123Е для ЗРГК '''Панцир-С1''' на дні Інновацій МО РФ.
<gallery>
Файл:Radar 1RL-123E for Pantsir-S1 - InnovationDay2013part1-09.jpg
Файл:Radar 1RL-123E for Pantsir-S1 - InnovationDay2013part1-10.jpg
Файл:Radar 1RL-123E for Pantsir-S1 - InnovationDay2013part1-11.jpg
</gallery>

== Див. також ==
* [[Skyranger 30]]
* [[SHORAD]]
* [[MANTIS]]

== Примітки ==
{{примітки|3}}

== Посилання ==
{{Commonscat|Pantsir-S1}}
* [http://www.kbptula.ru/index.php/ru/razrabotki-kbp/kompleksy-pvo/pantsir-s1, Система на сайті розробника]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} втч. ТТХ
* [http://www.missiles.ru/Pansir.htm зрак «Панцир-С1»] missiles.ru&nbsp;— ракетна техніка
* [http://www.btvt.narod.ru/5/Panzir/panzir.htm ГМ352М1Е шасі для самохідного ЗРК «Панцирь»] Сталь та вогонь. Сучасні та перспективні танки
* [http://army-news.ru/2010/12/kompleks-pancir/ фото 9] порівняння по 19 ТТХ між Панцирь-С1 і 4 подібними з інших країн.

{{ППО-ЗСУ}}
{{ВП-портали|Військова техніка|}}

[[Категорія:Багатоствольні системи]]
[[Категорія:Зенітні ракетно-гарматні комплекси Росії]]
[[Категорія:Засоби ППО війни на сході України]]
[[Категорія:Військова техніка громадянської війни в Сирії]]
[[Категорія:Конструкторське бюро приладобудування]]
[[Категорія:Засоби ППО російсько-української війни]]