Перегляд вихідного коду сторінки Переяславське князівство

{{Infobox Former Country
|conventional_long_name = Переяславське князівство
|common_name            = України
|continent              = Європа
|region                 = Україна
|country                = [[Україна]]
|image_map              = КиївськаРусьКнязівства.jpg
|image_map_caption      = Князівства Київської Русі у 1054 - 1132 рр.
|capital                = Переяслав 
|era                    = Середньовіччя
|government_type        = феодальна монархія
|year_start             = XI ст.
|year_end               = 1323 рік
|event_start            = <!--- Default: "Established" --->
|date_start             = <!-- Optional: Date of establishment -->
|event_end              = <!--- Default: "Disestablished" --->
|date_end               = <!--- Optional: Date of disestablishment --->
|p1                     =  Київська Русь
|image_p1               = [[Файл:Alex K Kyiv Michael.svg|20px|Image missing]]
|p2                     = 
|image_p2               = 
|s1                     = 
|title_leader           = князь
}}

'''Перея́славське князі́вство'''&nbsp;— [[Київська Русь|давньоукраїнське]] [[уділ]]ьне [[Список руських князівств|князівство]] з центром у місті [[Переяслав]]і, як один з трьох осередків, друге опісля [[Чернігів|Чернігова]]<ref>[http://litopys.org.ua/hrushrus/iur20504.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ V. Стор. 4]</ref>, склалося ще до розподілу між синами [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Згідно з його заповітом становило спадщину [[Всеволод Ярославич|Всеволода I Ярославича]]. Займало територію по лівих притоках [[Дніпро (річка)|Дніпра]]&nbsp;— [[Сула (притока Дніпра)|Сули]], [[Псел|Псла]], [[Ворскла|Ворскли]], на заході межувало з [[Київське князівство|Київським]], на півночі&nbsp;— з [[Чернігівське князівство|Чернігівським князівством]], на сході і півдні&nbsp;— з [[Дике поле|Диким полем]].

Певний час, до загибелі [[Святослав Ярославич|Святослава II]], князівство мало статус третього княжого столу, після Києва й Чернігова, і було осібним, самостійним князівством. Згодом значною мірою перебувало у залежності від [[Київські князі|київських]], згодом, [[Князі чернігівські|чернігівських]] та [[Князі суздальські|суздальських]] князів.

== Заснування ==
[[Файл:Rus and the Pechenegs (992).jpeg|thumb|250 px|праворуч|Перемога Кожум'яки над печенігом з «[[Радзивіллівський літопис|Радзивіллівського літопису]]»]]
[[Файл:11 History of the Russian state in the image of its sovereign rulers - fragment.jpg|thumb|250 px|праворуч|[[Всеволод Ярославич]] з сином [[Володимир Мономах|Володимиром]].]]

[[Файл:0750 Ukraine.png|праворуч|thumb|250 px|[[Лука-райковецька культура|Лука-райковецька]] та [[Роменська культура |Роменська]] культури у VIII—X&nbsp;ст.]]
 
Напередодні виокремлення Переяславщина займала південно-східну частину [[Русь]]кої землі&nbsp;— політичного ядра [[Київська Русь|Давньоруської держави]] IX-першої половини XI&nbsp;ст. Ці землі не належали єдиному племінному союзу&nbsp;— їх межі містили володіння [[Поляни (східні)|полян]] та [[сіверяни|сіверян]]. Сіверські [[Городище (укріплення)|поселення]] [[Роменська культура|роменської культури]] займали східну частину князівства: від верхньої [[Десна|Десни]] та [[Посем'я]] далеко на південь до [[Ворскла|Ворскли]] та [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]]. У західній, придніпровській, частині розташовувалися землі полян{{sfn|Кучера|1975|с=118-144}}. Згідно з іншими гіпотез етнічні кордони сіверян проходили вище, а південну частину до [[Поворскля]] та Дінця також населяли поляни чи [[уличі]]<ref>Русина О. В. «Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського». / Кол. авт. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського. Інститут історії України; К., 1998.&nbsp;— 244 с. (44 с.) ISBN 966-02-0737-7</ref>. За будь-яких обставин переяславські та чернігівські сіверяни ніколи не виявляли будь-якого тяжіння до возз'єднання в єдиному князівстві<ref>Андріяшев О.&nbsp;М.&nbsp;[https://archive.org/stream/knyha0/Knyha_26_1931#page/n5/mode/2up Нарис історії колонізації Переяславської землі до початку XVI&nbsp;в.] (2 с.) // Записки історично-філологічного відділу ВУАН.&nbsp;— 1931.&nbsp;— Книга 26</ref>.

Центр майбутнього князівства [[Переяслав]], у якості єдного з городищ покликаних захищати південні кордони, було засноване за часів [[Володимир Святославич|Володимира Святославича]]:
{{цитата|''«И рече Володимеръ: „се не добро есть мало городовъ около Кыева“. И нача ставити городи по ДеснЂ, и по Устрьи, по Трубешеви, и по СулЂ, и по СтугнЂ; и нача нарубати мужи лутши отъ Словенъ, и отъ Кривичъ, и отъ Чюдий, и отъ Вятичь, и отъ сихъ насели и грады; бЂ бо рать отъ ПеченЂгъ, и бЂ воюяся с ними и одоляя имъ.»''<ref>[http://litopys.org.ua/pvlyar/yar04.htm Повість временних літ (6496/988)]</ref>}}

Згідно з легендами про заснування, у 992&nbsp;р. на річці [[Трубіж]] зійшлися [[Битва під Переяславом|у битві]] [[Військо Русі|руські воїни]] супроти [[печеніги|печенігів]]. Печенізький богатир викликав на поєдинок русина. До руського війська було запрошено [[Микита Кожум'яка|Микиту Кожум'яку]], який прославився тим, що міг рукою зупинити розлюченого бика. Він і виступив проти печеніга. Коли богатирі зійшлися, Кожум'яка задушив ворога і виграв поєдинок. Кочівники втекли з поля бою. На цьому місці і був заснований Переяслав. Місто мало захищати Русь від південних кочівників<ref>[http://litopys.org.ua/hrushrus/iur20505.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ V. Стор. 5.]</ref>. Більшість лівобережних городищ VIII—X&nbsp;ст. роменської культури були зведені сіверянами раніше{{sfn|Кучера|1975|с=118-144}}.

На початку існування давньоруської держави місцева знать брала активну участь у політичній діяльності Русі. За часів [[Олег Віщий|Олега]] переяславські бояри згадуються в [[Угоди Русі з Візантією|усіх угодах]].

При Володимирі лівобережжя [[Наддніпрянська Україна#Середня Наддніпрянщина|Середнього Подніпров'я]] становило єдне ціле з [[Київська земля|Київською землею]], а в багатьох уділах правили його сини. Спроба поділити землі по Дніпру була здійснена [[Мстислав Хоробрий|Мстиславом Хоробрим]] за часів [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. 1024-го Мстислав зайняв [[Чернігів]], і після [[Лиственська битва|Лиственської битви]] Ярослав, до смерті супротивника (1036), був вимушений поступитися чернігівсько-переяславськими землями. Виокремлення Переяславського князівства відбулося опісля смерті Ярослава (1054-го року) згідно з заповітом котрого його очолив [[Всеволод Ярославич|Всеволод]], а [[Чернігівське князівство|Чернігівське ]] [[Святослав Ярославич|Святослав]]. Значною мірою цьому сприяло устремління переяславського боярства до незалежності від Чернігова, що було вигідно Києву. Іншим поважним фактором була необхідність наявності князівства, яке на регулярній основі займалося б організацією супротиву [[Русько-половецькі війни|половецьким вторгненням]].
На територіальні межі вплинули захисні кордони, збудовані за часів Володимира, та природний географічний рубіж із боліт (з Чернігівським князівством). Кордони південно-східної частини поза межами [[Посульська оборонна лінія|оборонної лінії]] через майже постійні бойові дії супроти кочівників мали нестабільні «динамічні» межі{{sfn|Кучера|1975|с=118-144}}.

В середині XII&nbsp;ст., під час боротьби [[Юрій Долгорукий|Юрія I Долгорукого]] проти [[Ізяслав Мстиславич|Ізяслава II Мстиславича]] за Київ, Переяславське князівство переходило з рук у руки, поки не було закріплене за нащадками Юрія, одним із найбільш відомих із яких був [[Володимир Глібович]], що окрім ратних звитяг також широковідомий фактом зв'язку з першою [[літопис]]ною згадкою [[топонім]]у «[[Україна (назва)|Україна]]». В [[Героїчний епос|епосі]] тої доби ці події було відображено зокрема у звеличенні витязя [[Демян Куденевич|Дем'яна Куденевича]], учасника двобоїв із раттю [[Гліб Юрійович|Гліба Юрійовича]] та антиполовецької боротьби<ref>Халанський М. Г. «Великорусские былины киевского цикла» (1886) (50-57 с.)</ref>.

Специфіка місцевого боярства полягала у відсутності [[Опозиція|опозиційності]], яка мала місце в інших князівствах, до князівської влади. Цьому сприяли постійна небезпека від кочівників та організація [[Марш (пересування військ)|військових походів]] задля їх винищення. Представниками влади у містах були [[посадник]]и. Економічному розвитку сприяло розміщення біля [[Торговий шлях|торговельних шляхів]] які сполучали Київ зі Сходом та Півднем&nbsp;— [[Шлях із варягів у греки|Грецький]], [[Залозний шлях|Залозний]] та Соляний шляхи.

В 1239&nbsp;р. Переяславське князівство було спустошене монголо-татарськими загарбниками. Уже в 40-ві рр. 13 ст. колишня територія князівства перебувала під безпосередньою владою ханів&nbsp;[[Золота Орда|Золотої Орди]], а єпископ Переяславля був переведений в її столицю&nbsp;[[Сарай]], який став центром&nbsp;[[Сарайська єпархія|Сарайської єпархії]].

З кінця XIII&nbsp;ст. стало частиною Київського князівства яким керували князі з Путивльської гілки [[Ольговичі]]в. У середині XIV&nbsp;ст. над Києвом встановилась влада [[Гедиміновичі]]в, князем став [[Володимир Ольгердович]].

== Географічні межі ==
Північний кордон проходив за нижньою течією [[Остер (притока Десни)|Остра]] і далі на схід через верхів'я [[Удай|Удаю]] та [[Сула (притока Дніпра)|Сули]]. Прикордонними, щодо Чернігівщини, переяславськими поселеннями були [[Городець Остерський|Остерський городок]] та [[Ромни]]. На заході та південному заході з Київщиною князівство межувало по [[Десна|Десні]] й [[Дніпро|Дніпру]]. З південного сходу кордоном Переяславщини була Сула з [[Посульська оборонна лінія|фортифікаційною лінією]], яка була сталим кордоном від кочівників. Нестійкі кордони пролягали до [[Сіверський Донець|Сіверського Донця]] та [[Ворскла|Ворскли]] де опорними пунктами виступали [[Донецьке городище|Донець]] та [[Іванова гора (Полтава)|Лтава]]. На півдні значною фортецею та річковим портом був [[Воїнь]].

== Див. також ==
* [[Переяславські князі]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* ''Плахонін А. Г''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pereiaslavske_kniazivstvo Переяславське князівство] // {{ЕІУ|8|144}}
* {{cite book
 | назва = История Переяславской земли с древнейших времен до половины XIII&nbsp;ст.&nbsp;— К.; Тип. И.&nbsp;И.&nbsp;Чоколова, 1897.&nbsp;— 486 с.
 | прізвище = Ляскоронський
 | ім'я = Василь
 | автор-посилання = Ляскоронський Василь Григорович
 | рік = 1897
 | ref = harv }}
* {{cite book
 | назва = Древнерусские княжества X-XIII ст. / Переяславское княжество (118—143)&nbsp;— М.; Наука, 1975 
 | прізвище = Кучера
 | ім'я = Михайло
 | автор-посилання = Кучера Михайло Петрович
 | рік = 1975
 | ref = harv }}
* ''Гайдай Л.'' Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.&nbsp;— Луцьк: Вежа, 2000.
* Рад. енциклопедія історії України.&nbsp;— К., 1971.&nbsp;— т. 3.
* [[Корінний Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Корінний]]. Переяславская земля Х&nbsp;— первая половина ХІІІ века.&nbsp;— К., 1992.

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/00000000/legal/pereyaslavske_knyazivstvo Переяславське князівство] // {{Юридична енциклопедія|4}}
{{Державні утворення українців}}
{{Історія України}}
{{Україна в темах}}

[[Категорія:Переяславське князівство| ]]
[[Категорія:Українські князівства]]
[[Категорія:Історія Переяслава]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1054]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1054]]
[[Категорія:Історія Лубен]]
[[Категорія:Історія Полтави]]
[[Категорія:1323 в Україні]]
[[Категорія:Держави і території, зникли 1323]]