Перегляд вихідного коду сторінки Петриненко Тарас Гаринальдович

{{Музикант
| Ім'я                 = Тарас Петриненко
| Оригінал_імені       =
| Ключ                 =
| Лого                 =
| Зображення           = Taras Petrynenko in Muenchen Gasteig 01.jpg
| Опис_зображення      = 
| Справжнє_ім'я        = Петриненко Тарас Гаринальдович
| Дата народження      = 10.3.1953
| Місце народження     = [[Київ]], [[УРСР]], [[СРСР]]
| Дата смерті          = 
| Місце смерті         = 
| Країна               = {{UKR}}
| Інструмент           = [[гітара]], клавішні
| Колектив             = «Еней», «Дзвони», «Мрія», «Чарівні гітари», «Красные маки», «Гроно»
| Нагороди = {{Премія Тараса Шевченка|1996}} {{Народний артист України|1999}} {{Орден «За заслуги» III ступеня (Україна)}} {{Орден Свободи|2019}} {{Національна легенда України|2021}} 
| Сайт                 =
}}{{Othernames|Петриненко}}

'''Тара́с Гарина́льдович Петрине́нко '''({{нар}} [[10 березня]] [[1953]], [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]])&nbsp;— український [[музикант]], [[співак]], [[композитор]], [[поет]]. Автор пісні [[Україна (пісня)|«Україна»]], що перетворилася на своєрідний неофіційний гімн [[Україна|України]]. Найвідоміші пісні: «Пісня про пісню»<ref>{{YouTube|OFPcofWRyvQ|Тарас Петриненко і Тетяна Горобець "Пісня про пісню" — виступ на концерті на честь 30-річчя Незалежності України|logo=1}}</ref>, «Господи, помилуй нас»<ref>{{YouTube|GGPrzCcRBsk|Тарас Петриненко та Тетяна Горобець - "Господи, помилуй нас..."|logo=1}}</ref>, «Там за обрієм»<ref>{{YouTube|Hf-kA-ESd-E|Тарас Петриненко - Там за обрієм|logo=1}}</ref>, «Любов моя», «Новий рік», «Ми не закінчили розмову» тощо. [[Народний артист України]] ([[1999]]), [[Відзнака Президента України «Національна легенда України»|Національна легенда України]] ([[2023]]).

Син [[Петриненко Діана Гнатівна|Діани Петриненко]] і [[Петриненко Гарінальд Кіндратович|Гаринальда Петриненка]]. [[Небіж]] [[Паливода Іван Гнатович|Івана Паливоди]].

== Біографія ==
Тарас Петриненко народився 1953&nbsp;р. у Києві.

Свою музичну діяльність розпочав [[1969]]&nbsp;р. з виступу на танцмайданчику з [[Еней (гурт)|гуртом «Еней»]], що складався з учнів [[Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені Миколи Лисенка|музичної школи-десятирічки ім. Миколи Лисенка]]. [[1970]]&nbsp;р. цей гурт дебютував на [[Телебачення|телебаченні]] й майже два роки був беззаперечним лідером [[Рок-музика в Україні|української рок-музики]].

У [[1971]]&nbsp;р. Тарас Петриненко створив новий [[Дзвони (гурт)|гурт «Дзвони]]», який [[1974]]&nbsp;р. об'єднався з «Енеєм». Новостворений [[ВІА]] «Візерунки шляхів» додав до лірики «Дзвонів» (Петриненка) та фолк-року «Енея» патріотики членів спілки композиторів. На початку [[1975]]&nbsp;р. гурт записав на грамстудії «[[Мелодія (лейбл)|Мелодії]]» платівку-гігант. Гурт одразу запросили до Укрконцерту, де під назвою «Гроно» він проіснував майже рік.

Після служби в армії Петриненко недовго керував знаменитим ансамблем «[[Мрія (ВІА)|Мрія]]», але після того, як йому заборонили виконувати власні пісні (зокрема, «Пісня про пісню»), він з гуртом «[[Чарівні гітари]]» переїхав до [[Росія|Росії]].

З [[1982]]&nbsp;р. працював у [[Тула|тульському]] ансамблі «[[Червоні маки (вокально-інструментальний ансамбль)|Червоні маки]]» (''Красные маки''), який на той час складався винятково з українських музикантів. Тут він написав свої перші російськомовні хіти&nbsp;— «''След погасшей звезды''», «''Перелётная птица''», «''Однажды утром''», «''Я скоро вернусь''».

1987 року Петриненко покинув «Червоні маки» і разом з Валерієм Смаглієм відновив «Гроно» на базі Київконцерту. Сюди ж повертається гітарист І. Шабловский. З Київського театру естради прийшла співачка [[Горобець Тетяна Кіндратівна|Тетяна Горобець]].<ref>К. Стеценко. [http://sovr.narod.ru/books/rock_muz_enc/00254.html Украина: рок-музыка] / Рок-музыка в СССР: опыт популярной энциклопедии.</ref> Спершу репертуар гурту дублював репертуар «Маків» з доданням кількох україномовних творів (зокрема, «Пісня про пісню»), та невдовзі з'явилася пісня «Україна» (первісна назва «Поки кохаєм»), прем'єра котрої відбулася на Першому каналі Українського радіо в ранковій інформаційно-музичній програмі (ведучий і редактор [[Бутко Олександр Васильович|О. Бутко]], музичний редактор [[Васильєв Олександр Володимирович|О. Васильєв]]), позивними якої мелодія пісні почала слугувати згодом, та інші, і досить швидко Петриненко став лідером української естради.

У 1989 році вийшов альбом «Я професійний раб», дещо політизований і розтиражований лейблом «Кобза». Цікаво, що всі вважали «Гроно» попгуртом, хоч увесь альбом був аранжований у стилі [[Прогресивний рок|прогресив-року]].

[[1991]]&nbsp;р. Петриненко розпочав запис альбому «Господи, помилуй нас» для «Аудіо України», який було завершено лише через два роки. Причиною тому став розпад [[Гроно (музичний гурт)|гурту «Гроно»]]&nbsp;— акомпануючі музиканти не повернулися із зарубіжних гастролей. Та це не відбилося на якості альбому&nbsp;— за підсумками [[1993]]&nbsp;р. його було визнано найкращим в Україні.

[[1995]]&nbsp;р. Петриненко деякий час вів на центральному телебаченні України програму «Колискова для дорослих». Влітку [[1997]]&nbsp;р. на «[[Таврійські ігри|Таврійських іграх]]&nbsp;— VI» Тарас Петриненко отримав Всеукраїнську премію в галузі музики та масових видовищ «[[Золота жар-птиця|Золота Жар-птиця]]» в номінації «Жива легенда». Наприкінці року фірма «[[Nova Records|Нова Рекордс]]» випустила третій сольний альбом Тараса Петриненка «Любов моя»; також було розтиражовано попередній альбом.

[[1999]]&nbsp;р. за особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва та вагомі творчі здобутки солісту-вокалістові концертно-творчої організації «Київщина» Тарасові Петриненку присвоєно звання [[Народний артист України|Народного артиста України]].

[[2003]]&nbsp;р. лейбл «Атлантик» зарахував Тараса Петриненка до когорти рок-музикантів і видав збірку його пісень у серії «Рок-Легенди України».

Восени [[2004]]&nbsp;р. Тарас Петриненко брав участь у [[Помаранчева революція|Помаранчевій революції]], де на [[Майдан Незалежності|Майдані Незалежності]] неодноразово виконував свої пісні.

Є членом [[Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка|Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка]] (з грудня 2016).<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/5752016-20990 Указ Президента України від 23 грудня 2016 року №&nbsp;575/2016 «Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»]</ref>

Музикант і композитор Тарас Петриненко продовжує працювати над новими піснями, дає концерти в Україні та за кордоном.

== Погляди ==
Деяке своє ставлення до політики і політиків Петриненко висловив у інтерв'ю в серпні 2006&nbsp;р.:
{{початок цитати}}Знаєте, те, що держава незалежна, тішить саме по собі. Правда, це не потрібно перебільшувати. Адже у нас уже закріпилася традиція «наступати на граблі», до того ж постійно. І останнім часом це вже як «танець на граблях». Неможливо логічно пояснити, чому, коли українські патріоти здобувають якусь перемогу, вони тут же самі її віддають. Таке вже відбувалося не один раз за ці 15 років.{{кінець цитати|джерело=[http://uaformat.com/content/view/1076/39/ Український формат. Тарас Петриненко: ''Мої стосунки із шоу-бізнесом не складалися ніколи'']}}

На численні пропозиції (у різні роки) стати народним депутатом, посісти інші чиновницькі посади Тарас Петриненко відповідає: «Кожен має займатися своєю справою».

Про сучасний український шоу-бізнес Тарас Петриненко каже:
{{початок цитати}}Про талант до музики чи до слова сьогодні взагалі не йдеться. Все це перетворилося у таку собі індустрію, яка має свої канони і догми. Звичайно, є талановиті люди. Але зазвичай вони залишаються поза грою, тому, що бути популярним особливого таланту не потрібно. Світ міняється, і на мій погляд, не в кращу сторону… Мої стосунки із шоу-бізнесом не складалися ніколи. Я просто не можу іти всупереч тому, що мені дано від Бога.{{кінець цитати|джерело=[http://uaformat.com/content/view/1076/39/ Український формат. Тарас Петриненко: ''Мої стосунки із шоу-бізнесом не складалися ніколи'']}}

== Альбоми ==
* 1976&nbsp;— С60-06699 (LP) Тарас Петриненко та ВІА «Візерунки шляхів»[http://www.uaestrada.org/dyskohrafiya/katalog-plativok/v/vizerunky-shlyahiv-lp-1976/]
* [[1989]]&nbsp;— Кобза (МС) Тарас Петриненко і гурт «Гроно»– «Я професійний раб»[http://www.uaestrada.org/dyskohrafiya/katalog-plativok/g/grono-i-taras-petrynenko-mk-1989/]
* [[1993]]&nbsp;— NT960 (МС) Тарас Петриненко і Тетяна Горобець&nbsp;— «Господи, помилуй нас»[http://www.uaestrada.org/dyskohrafiya/katalog-plativok/p/petrynenko-taras-hospody-pomyluj-nas-mk-1993/]
* [[1998]]&nbsp;— Nova Records&nbsp;— NR 0024-4 (MC) Тарас Петриненко&nbsp;— «Любов моя»[http://www.uaestrada.org/dyskohrafiya/katalog-plativok/p/taras-petrynenko-lyubov-moya-mc-1998/]
* «Тарас Петриненко та Тетяна Горобець&nbsp;— Збірка вибраних пісень»
* [[2003]]&nbsp;— Atlantic Music (CD) «Рок-легенди України. Тарас Петриненко»[http://www.uaestrada.org/dyskohrafiya/katalog-plativok/p/taras-petrynenko-rok-legendy-ukrayiny-cd-2003/]

== Нагороди ==
* Лауреат&nbsp;[[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України імені Тараса Шевченка]]&nbsp;(1996)&nbsp;— ''за значні досягнення у розвитку сучасної української естрадної пісні, концертно-виконавську діяльність останніх років''<ref>{{Cite web|url=http://www.knpu.gov.ua/content/petrinenko-taras-garinaldovich|title=Петриненко Тарас Гаринальдович {{!}} Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка|website=www.knpu.gov.ua|accessdate=2017-05-26}}</ref>;
* [[Заслужений діяч мистецтв України]] (1996);
* [[Народний артист України]] (1999)&nbsp;— ''за особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва та вагомі творчі здобутки, солісту-вокалісту концертно-творчої організації «Київщина»''
* [[Орден Свободи]] (22 січня 2019)&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю''<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/142019-25938|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2019|website=Офіційне інтернет-представництво Президента України|language=ua|accessdate=2019-01-23}}</ref>
* [[Орден «За заслуги» (Україна)]] (16.01.2009)
* [[Відзнака Президента України «Національна легенда України»|Національна легенда України]] (2023)<ref>[https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-vruchiv-vidznaku-prezidenta-nacionalna-l-85137 Володимир Зеленський вручив відзнаку Президента «Національна легенда України»] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 23 серпня 2023&nbsp;р.</ref>

== Примітки ==
{{примітки}}

== Посилання ==
*{{УМЕ-5|назва статті=Петриненко Тарас Гаринальдович|сторінка=165-166}}
* [https://youtu.be/_D6dFKi1USg Тарас Петриненко у програмі «Остання Барикада» 16.05.2017]
* [http://www.uaestrada.org/spivaki/petrynenko-taras Золотий фонд української естради]
* [https://web.archive.org/web/20071211182607/http://uaformat.com/content/view/1076/39/ Інтерв'ю з Тарасом Петриненком]
* http://www.pisni.org.ua/persons/22.html
* [http://www.youtube.com/watch?v=mfrcwyNp4uY Тарас Петриненко читає Тараса Шевченка]
* [http://knpu.gov.ua/content/petrinenko-taras-garinaldovich Шевченківський комітет]
* [http://www.ukrmusic.org/entsyklopediya/p/petrynenko-taras-harynaldovych.html Українська музика та звукозапис]
* [https://www.discogs.com/artist/1093413-Тарас-Петриненко Тарас Петриненко Discography at Discogs]

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Уродженці Києва]]
[[Категорія:Українські музиканти]]
[[Категорія:Українські піснярі]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські співаки]]
[[Категорія:Учасники Помаранчевої революції]]
[[Категорія:Українські попмузиканти]]
[[Категорія:Радянські співаки]]
[[Категорія:Радянські попспіваки]]
[[Категорія:Випускники КССМШ ім. М. В. Лисенка]]