Перегляд вихідного коду сторінки Повстання Федоровича

{{Перекласти|pl|Powstanie Fedorowicza}}
{{Infobox Military Conflict
|conflict = Повстання Федоровича
|partof   =
|image    = Tryasylo monument.jpg
|size            = 300px
|caption  = Пам'ятник Тарасові Федоровичу у [[Переяслав]]і
|date     = березень - травень [[1630]] року
|place    = Україна, [[Річ Посполита]]
|casus    =
|territory=
|result    = Підписання [[Переяславська угода (1630)|Переяславської угоди (1630)]]
|combatant1=[[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|50px|center]]<div style='text-align: center;'>[[Військо Запорозьке]]</div> 
|combatant2=[[Файл:Herb Rzeczpospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg|50px|center]]<div style='text-align: center;'>[[Річ Посполита]]</div> 
|commander1=[[Тарас Федорович]]
|commander2=[[Станіслав Конєцпольський]]
|strength2=
|strength1=
|casualties2=
|casualties1=
}}
'''Повстання Тараса Федоро́вича (Трясила)''' (березень&nbsp;— травень [[1630]])&nbsp;— козацько-селянське повстання під керівництвом гетьмана нереєстрових запорізьких козаків [[Федорович Тарас|Тараса Федоровича]] проти гніту уряду [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].

== Причини та перебіг повстання ==
У березні 1630 року близько 700 козаків, виписаних з реєстру, вирушили до Запоріжжя під керівництвом Федоровича. По прибуттю до Черкас, вони заарештували гетьмана реєстрового козацтва [[Грицько Чорний|Григорія Чорного]], який вів пропольску політику;у наслідку, його стратили. Потім козаки напали на Корсунь, нападаючи по дорозі на невеликі польські загони та спалюючи палаци. Коли дійшло до облоги Корсуня, останні загони покинули захисників міста, перейшовши на бік нападників. У скрутному становищі поляки відійшли з міста, тікаючи у бік Києва. Корсунь був здобутий 4 квітня. До повстання приєдналася велика кількість козацтва з лівого та правого берегу Дніпра, а чисельність повстанців досягла 40-45 тисяч.

Незабаром поляки, що тікали, об'єднались з військами коронного стражника Самуїла Ляща, каштеляна Станіслава Потоцького, також гетьмана Станіслава Конєцпольського. У травні 1630 року об'єднана польська армія переправилася в Києві через Дніпро і атакувала козаків. В той час головні козацькі сили на чолі з Федоровичем сконцентрувались навколо Переяслава, де було створено укріплений табір. 17 травня під Переяслав дістались війська Конєцпольського та розпочали облогу, яка тривала 3 тижні.

Під час облоги козаки досягли чималих успіхів. Вночі проти 2 червня відбулась Тарасова ніч. Була то нічна вилазка Козаків до польського табору. Легенда говорить про понад 1000 убитих, де їм вдалося задати великі і болючі втрати супротивникові.

Основною причиною повстання було подальше посилення феодально-кріпосницького гніту і національно-релігійних утисків з боку можновладців Речі Посполитої. Як засвідчують джерела, [[Йов Борецький|Й. Борецький]] та інші представники духівництва звернулися з листами до запорожців, закликаючи їх виступити на захист православ'я, бо «ляхи утискають нашу віру», «забирають церкви» тощо. Керівники повстання вперше сформулювали програму, в якій поєднувалися вимоги соціально-економічного та національно-релігійного характеру (у зверненнях до населення лунали заклики, щоб і ті, ''«хто був козаком, і ті, хто ним хоче бути, щоб усі прибували, вольностей козацьких заживали, віру благочестиву від замислів лядських рятували»''). Також вперше керівники повстання спробували організувати повстання народних мас не лише півдня Київщини, а й інших українських земель.

Тож невипадково до 10000 повсталих козаків протягом квітня-початку травня приєдналися тисячі селян і міщан (у повстанському таборі під Переяславом у другій половині травня налічувалося понад 30000 осіб). У другій декаді травня 16-20-тисячне королівське військо розпочало бої з повстанцями, що з перервами тривали три тижні. Добитися перемоги полякам не вдалося. Про жорстокий характер боротьби промовляють великі втрати жовнірів. За даними польського хроніста [[Павло Пясецький Яніна|Павла Пясецького]] гербу Яніна, під Переяславом їх полягло більше, ''«ніж за всю останню пруську війну»''.

== Результати повстання ==
У боях під [[Корсунь-Шевченківський|Корсунем]] і під [[Переяслав]]ом повстанці розбили військо Речі Посполитої і примусили гетьмана [[Станіслав Конєцпольський|С. Конєцпольського]] підписати [[Переяславська угода 1630|угоду в Переяславі]].

Укладення нової угоди з козацькою старшиною, яка передбачала збільшення реєстру до 8 тис. осіб і повернення до підданства покозачених селян і міщан, що зрозуміло, не могло задовольнити повстанців.

== У літературі ==
* [[1840]]: поема [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] [[Тарасова ніч|«Тарасова ніч»]].
* [[1972]]: роман [[Шевчук Василь Андрійович|Василя Шевчука]] «Побратими, або Пригоди двох запорожців на суходолі, в морі та під водою».

== Джерела та література ==
* Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.&nbsp;— Луцьк: Вежа, 2000.
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.&nbsp;— К.: Генеза, 1993.]
* [[Радослав Сікора]]: ''З історії польських крилатих гусарів''.&nbsp;— Київ: ''Дух і літера'', 2012. ISBN 978-966-378-260-7. [https://web.archive.org/web/20130327233724/http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
* В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій, В.&nbsp;С.&nbsp;Степанков. Українська національна революція XVII&nbsp;ст. (1648—1676&nbsp;рр.) // Серія «Україна крізь віки»&nbsp;— К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1999.&nbsp;— 352 с.&nbsp;— Т. 7.
* ''Щербак В. О.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Федоровича повстання] // {{ЕІУ|10|278}}
{{Козацькі повстання}}
{{Повстання та протести в Україні}}
{{Ukr-hist-stub}}

[[Категорія:Козацька доба]]
[[Категорія:Повстання в Україні]]
[[Категорія:1630 в Україні]]
[[Категорія:Війни Речі Посполитої]]
[[Категорія:Конфлікти в 1630]]
[[Категорія:Повстання козаків]]
[[Категорія:Березень 1630]]
[[Категорія:Квітень 1630]]
[[Категорія:Травень 1630]]