Перегляд вихідного коду сторінки Полковий устрій Гетьманщини

У [[XVII століття|XVII]]–[[XVIII століття]]х більшість земель сучасної [[Центральна Україна|центральної]] і [[Запорожжя|східної]] України входили до складу [[Мілітаризм|мілітарізованої]] держави під назвою [[Військо Запорозьке]] (згодом також відомої як [[Гетьманщина]]), [[Адміністративно-територіальна одиниця|адміністративно-територіальними]] та військовими одиницями якої були [[Сотенний устрій|сотні]], що складали козацькі полки.

== Історія ==

=== Річ Посполита ===
Як організоване військо козацтво сформувалося з кінця XVI&nbsp;ст. та його чисельність не була сталою й залежала від стратегічних завдань тієї чи іншої [[військова кампанія|кампанії]]. На відносно регулярній основі у королівському війську перебувало : 1568—1576&nbsp;— 300 (варта «Низових козаків» [[Бадовський Ян|Бадовського]] у складі війська [[Юрій Язловецький|Юрія Язловецького]]{{sfn|Плохій|2006|с=46-47, 57}}), 1579—1582&nbsp;— 500 (під проводом [[Оришевський Ян|Оришовського]] для участі у [[Лівонська війна|Лівонській війні]]), в 1580-х рр.&nbsp;— 600, в 1590—1591&nbsp;р.&nbsp;— 1000 козаків. Втім загалом, через нерегулярність грошових виплат та забезпечення з боку уряду, постійним регулярним формуванням того часу козацтво так і не стало.

Початком офіційно&nbsp;— реєстрового полкового устрою в Україні стало підписання [[Куруківський договір 1625|Куруківської угоди]] [[27 жовтня]] [[1625]] року, що була укладена коронним гетьманом [[Станіслав Конецпольський|Станіславом Конецпольським]] і [[козак|козацькою]] делегацією на чолі з кошовим отаманом [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] [[Михайло Дорошенко (гетьман)|Михайлом Дорошенком]] під час [[Повстання Жмайла|повстання]] [[Марко Жмайло|Марка Жмайла]]. За угодою загальна чисельність [[Реєстрове козацтво|козацького реєстрового війська]] мала складати 6 тис. чоловік, з котрих тисяча (або більше, на розсуд старшини) мала перебувати на [[Запорожжя|Запоріжжі]]. Після складення [[компут|реєстру]] військо було поділене на 6 полків{{sfn|Плохій|2006|с=46-47, 57}}) (за версією В.&nbsp;М.&nbsp;Заруби&nbsp;— 8<ref>{{cite book
|last = Заруба
|first = В.&nbsp;М.
|title = Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 роках
|place = Дніпропетровськ
|publisher = Ліра ЛТД
|year = 2007
|page = 14}}</ref>):
# [[Білоцерківський полк]];
# [[Канівський полк]];
# [[Корсунський полк]];
# [[Переяславський полк]];
# [[Черкаський полк]];
# [[Чигиринський полк]].

1630&nbsp;р., після [[Переяславська угода 1630|Переяславської угоди]], число реєстрових збільшено до 8 тис.; у [[1635]]&nbsp;р. зменшено до 7 тис.; у [[Ординація Війська Запорізького|новій ординації]] [[1638]]&nbsp;р. залишено 6 тис., які в свою чергу мали поділ на сотні<ref>Там само, ст.15</ref>:
# [[Білоцерківський полк]]&nbsp;— перша і друга Білоцерківські, Фастівська сотні;
# [[Канівський полк]]&nbsp;— перша і друга Канівські, Стаяцька, Межигірська, Прохорівська, Клепачівська, Костенецька, Литвинецька та Пекарська сотні;
# [[Корсунський полк]]&nbsp;— перша і друга Корсунські, Звенигородська, Стеблівська сотні;
# [[Переяславський полк]]&nbsp;— перша і друга [[Переяславська сотня|Переяславські]], [[Яготинська сотня|Яготинська]], Лубенська, Богушківська, Кропивнянська, Іркліївська, [[Березанська сотня|Березанська]], [[Биківська сотня|Биківська]], [[Бориспільська сотня|Бориспільська]], Миргородська сотні;
# [[Черкаський полк]]&nbsp;— Черкаська, Березняківська, Золотоніська сотні;
# [[Чигиринський полк]]&nbsp;— Чигиринські сотні.

Резиденція старшого ([[гетьман]]а) мала знаходитися у [[Корсунь-Шевченківський|Корсуні]]. На цей час полки ще залишалися виключно військовими одиницями Речі Посполитої.

=== Хмельниччина ===
[[Файл:Полковий устрій Гетьманщини.png|міні|Полковий устрій Гетьманщини при Хмельницькому]]
Під час [[Хмельниччина|Визвольної війни]] [[1648]]–[[1657]] років під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] були сформовані додаткові полки, що стали військовою опорою козацької держави. Їх чисельність змінювалась в залежності від тактичних завдань та стратегічних обставин. Окремі з них проіснували лише у період з початку повстання й до [[Зборівський договір|Зборівської угоди]]. Чисельність козацького війська в цей період досягла 360 тисяч чоловік<ref>[http://referat-ok.com.ua/istoriya-ukrajini/zbroini-sili-kozackoji-derzhavi-chasiv-b-hmelnickogo ЗБРОЙНІ СИЛИ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ ЧАСІВ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО]</ref>.

{|table class="wikitable collapsible collapsed"
!Козацькі полки на початку Визвольної війни&nbsp;
|-
|'''[[Брацлавське воєводство]]''' :<br/>
|-
|* [[Брацлавський полк]]<br/>
|-
|* [[Бузький полк]]<br/>
|-
|* [[Вінницький полк]]<br/>
|-
|* [[Животівський полк]]<br/>
|-
|* [[Кальницький полк]]<br/>
|-
|* [[Волинський (Остропільський) полк|Остропільський полк]]<br/>
|-
|* [[Торговицький полк]]<br/>
|-
|* [[Уманський полк]]<br/>
|-
|* [[Чечельницький полк]]<br/>
|-
|* [[Шаргородський полк]]<br/>
|-
|'''[[Київське воєводство]]''' :<br/>
|-
|* Білоцерківський полк
|-
|* [[Зіньківський полк]]
|-
|* [[Іркліївський полк]]
|-
|* [[Ічнянський полк]]
|-
|* Канівський полк
|-
|* [[Київський полк]]
|-
|* Корсунський полк
|-
|* [[Кропивнянський полк]]
|-
|* [[Лисянський полк]]
|-
|* [[Лубенський полк]]
|-
|* [[Миргородський полк]]
|-
|* [[Ніжинський полк]]
|-
|* [[Паволоцький полк]]
|-
|* Переяславський полк
|-
|* [[Полтавський полк]]
|-
|* [[Прилуцький полк]]
|-
|* [[Фастівський полк]]
|-
|* Черкаський полк
|-
|* Чигиринський полк
|-
|'''[[Чернігівське воєводство]]''' :<br/>
|-
|* [[Чернігівський полк]]
|-
|* [[Сосницький полк]]
|-
|* [[Борзнянський полк]]
|-
|'''[[Волинь]]''' :
|-
|* [[Волинський полк|Зв'ягельський полк]]
|-
|* [[Гощанський полк]]
|-
|* [[Любартівський полк]]
|-
|'''[[Подільське воєводство]]''' :
|-
|* [[Барський полк]]
|-
|* [[Миропільський полк]]
|-
|* [[Могилівський полк]]
|-
|* [[Подільський полк]]
|-
|* [[Подністровський полк]]
|-
|'''[[Полісся]]''' :
|-
|* [[Овруцький полк]]
|-
|* [[Чорнобильський полк]]
|-
|* [[Іванківський полк]]
|-
|* [[Пінсько-Турівський полк|Турівський полк]]
|-
|* [[Мозирський полк]]
|-
|* [[Брагинський полк]]
|-
|* [[Білоруський полк|Биховський полк]]
|-
|* [[Річицький полк]]
|-
|* [[Гомельський полк]]
|-
|'''[[Буковина]]''' :
|-
|* [[Буковинський полк]]
|-
|'''[[Галичина]]''' :
|-
|* [[Калуський полк]]
|-
|}
Керівництво полками здійснювала [[полкова старшина]] на чолі з полковником, яку обирали на полковій раді. Полкова влада поширювалася не лише на козацтво, а й на все [[населення]] полків. Полки поділялися на [[сотня|сотні]].

Кожні полк і сотня мали свою [[хоругва|хоругву]], що мала вигляд полотнища, переважно прямокутного, з держаком-хорогвищем, інколи з навершям у вигляді хреста або кулі. На [[Козацькі прапори|знаменах]] різноманітного забарвлення зображувалися різноманітна геральдична символіка.

=== 1649—1660 ===
Зрештою після [[Зборівська битва (1649)|Зборівської баталії]] та послідуючого договору було складено [[Реєстр Війська Запорозького 1649|реєстр Війська Запорозького]] котрий закріпив 16 полків<ref>''[http://uk.wikisource.org/wiki/Реєстри_всього_Війська_Запорозького_після_Зборівського_договору Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня]'' / Изданные по подлиннику О.&nbsp;М.&nbsp;Бодянскимъ.&nbsp;— Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875.&nbsp;— С.VIII-IX.</ref> козацького війська загальною кількістю 40 тис. чоловік, котрі розташовувались в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств та загалом поділялися на 272 сотні. Усі інші полки було ліквідовано.

{|class="nice" width=65%
|-
| width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Chyhyryn polk.svg|30пкс|]]
| [[Чигиринський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Alex K No image.svg|30пкс|]]
| [[Черкаський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Kaniv polk.svg|30пкс|]]
|  [[Канівський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Korsun polk.svg|30пкс|]]
|  [[Корсунський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Bila Cerkva polk.svg|30пкс|]]
|  [[Білоцерківський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Alex K No image.svg|30пкс|]]
|  [[Уманський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Braclav polk.svg|30пкс|]]
|  [[Брацлавський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Vinnytsia polk.svg|30пкс|]]
|  [[Кальницький полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Kyiv polk.svg|30пкс|]]
|  [[Київський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Pereyaslav polk.svg|30пкс|]]
|  [[Переяславський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Kropyvna polk.svg|30пкс|]]
|  [[Кропивнянський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Myrhorod polk.svg|30пкс|]]
|  [[Миргородський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Poltava regiment XVII.png|30пкс|]]
|  [[Полтавський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Pryluky polk.svg|30пкс|]]
|  [[Прилуцький полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Nizhyn polk.svg|30пкс|]]
|  [[Ніжинський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Chernihiv polk.svg|30пкс|]]
|  [[Чернігівський полк]]
|}

[[1651]] року з західних сотень Білоцерківського знов окремо виділився [[Паволоцький полк]]. [[1650]]–[[1654]] нетривалий час існували новостворені/поновлені [[Остерський полк|Остерський]] ([[1650]]), Чечельницький ([[1650]]), [[Чорнобильський полк|Чорнобильський]] ([[1651]]) та [[Новгородський полк]]и ([[1653]]–[[1654]]). Кальницький полк було реорганізовано у Вінницький, і він втратив кілька сотень на користь Паволоцького полку<ref> Заруба В.&nbsp;М.&nbsp;Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782&nbsp;— Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007. ст.20 </ref>.

Після [[Переяславська рада|Переяслава]] згідно [[Березневі статті|статей договору]] реєстр було збільшено до 60 тис. козаків. За рахунок цього створено [[Борзнянський полк]] ([[1654]]–[[1655]]).

У 1654-57 роках територія гетьманату розширюється за рахунок південних територій [[Велике князівство Литовське|Литовського князівства]]&nbsp;— [[Берестейське воєводство (Литва)|Берестейського]], [[Мінське воєводство|Мінського]] та [[Мстиславське воєводство|Мстиславського]] та прикордонної смуги [[Волинське воєводство (1566—1795)|Волинського]] та [[Подільське воєводство|Подільського]] воєводств. На їх території було поновлено Волинський та Подільський полки. Також були поновлені/сформовані додаткові під час походу корпусу [[Іван Золотаренко|Золотаренка]]&nbsp;— [[Білоруський полк|Білоруський]], [[Пінсько-Турівський полк|Турівський полк]] та інші. Втім Білоруські та Волинські території зрештою було втрачено&nbsp;— [[Юрій Хмельницький|Хмельниченко]] остаточно здав їх [[Московське царство|Московії]] за [[Переяславські статті (1659)|Переяславськими статтями]]
{{text|Віднині не бути черкаським залогам у Білій Росії. Полковникам, сотникам і козакам у Білій Росії не називатися запорозькими козаками, а поки що належати до Ніжинського, Чернігівського і Київського полків. А хто називатиметься Запорозьким військом Білоруським, Старобихівським та Чаусовським, то тих висилати з їхніми пожитками в государеві черкаські міста. А хто не захоче йти в черкаські городи, то жити тим у тих місцях, але запорозькими козаками не називатися. А коли б хто почав називатися запорозькими козаками і піде до польського короля, то тих ловити й карати на горло.}}<ref>[http://litopys.org.ua/velichko/vel13.htm#rozd7 Переяславські статті 1659 з літопису Величка (стаття 6та та 15та&nbsp;— ''Про Старий Бихів'')]</ref>
та [[Річ Посполита|Посполитій]] за [[Слободищенський трактат|Чуднівським договором]] відповідно.

[[Іван Виговський]] 1658-го року проводив реформу згідно котрої було ліквідовано [[Кропивнянський полк|Кропивнянський]] та відновлено [[Лубенський полк]]и.

Тож станом на [[13 січня]] [[1659]] року Військо Запорозьке складалося з 18 полків&nbsp;— до 16ти реєстру 1649го додано [[Паволоцький полк|Паволоцький]] та [[Подільський полк]]и (як зазначено вище замість Кропивнянського існував Лубенський). 1659 року також були створені [[Седнівський полк|Седнівський]] та [[Остерський полк|Остерський]], але лише як військові одиниці, які було скасовано [[Юрій Хмельницький|Юрієм Хмельницьким]] на початку 1660 року. До них наприкінці 1659 року також було додано поновлений [[Іркліївський полк]].

Після [[Чуднівська угода|Чуднівської угоди]] стався фактичний розкол козацької держави на два гетьманати: Правобережний (на чолі з [[Юрій Хмельницький|Юрієм Хмельницьким]]) та Лівобережний (на чолі з [[Яким Сомко|Якимом Сомком]]).

=== 1660—1672 ===
[[Яким Сомко|Сомко]], задля посилення своїх сил, створив [[Кременчуцький полк|Кременчуцький]] (1661) та [[Зіньківський полк|Зіньківський]] (1662) полки.

Незабаром настала доба правління [[Павло Тетеря|Тетері]] та [[Іван Брюховецький|Брюховецького]] на правому та лівому березі Дніпра відповідно. Останній 1663 року провів адмінреформу у результаті котрої були ліквідовані Кременчуцький та Іркліївський полки, а з Ніжинського виокремились [[Глухівський полк|Глухівський]] (скасований 1665 року), [[Стародубський полк|Стародубський]] та [[Сосницький полк|Сосницький]].

Зрештою у 1665 році до влади приходить [[Петро Дорошенко]] й починає боротьбу за об'єднання українських земель. [[Андрусівське перемир'я]] та послідуючий поділ козацьких теренів поміж Річчю Посполитою та Московським царством викликав [[Антимосковське повстання 1668|антимосковське повстання]] на Лівобережжі. У підсумку Брюховецького фізично усунули й під булавою Дорошенка опинились правобережні та південні полки лівобережжя. Північні полки підтримали [[Дем'ян Многогрішний|Многогрішного]]. Станом на 1669 рік: Військо Запорозьке :
{|class="nice" width=65%
|-
| width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Chyhyryn polk.svg|30пкс|]]
| [[Чигиринський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Alex K No image.svg|30пкс|]]
| [[Черкаський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Kaniv polk.svg|30пкс|]]
|  [[Канівський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Korsun polk.svg|30пкс|]]
|  [[Корсунський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Bila Cerkva polk.svg|30пкс|]]
|  [[Білоцерківський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Alex K No image.svg|30пкс|]]
|  [[Уманський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Braclav polk.svg|30пкс|]]
|  [[Брацлавський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Lubny polk.svg|30пкс|]]
|  [[Лубенський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Alex K No image.svg|30пкс|]]
|  [[Паволоцький полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Zinkiv polk.svg|30пкс|]]
|  [[Зіньківський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Poltava regiment XVII.png|30пкс|]]
|  [[Полтавський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Myrhorod polk.svg|30пкс|]]
|  [[Миргородський полк]]
|}

Сіверщина :
{|class="nice" width=65%
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Kyiv polk.svg|30пкс|]]
|  [[Київський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Pereyaslav polk.svg|30пкс|]]
|  [[Переяславський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Starodub polk.svg|30пкс|]]
|  [[Стародубський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Pryluky polk.svg|30пкс|]]
|  [[Прилуцький полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Nizhyn polk.svg|30пкс|]]
|  [[Ніжинський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Chernihiv polk.svg|30пкс|]]
|  [[Чернігівський полк]]
|}

Відсутній Кальницький полк котрий у наслідок занепаду було об'єднано з Брацлавським.

Після Многогрішного, котрого відправили на московські катівні, гетьманом лівобережного гетьманату було обрано [[Іван Самойлович|Самойловича]]. За його часів усі полки Лівобережжя було підпорядковано васалітету Москви, їх чисельність (10) залишилася сталою до 1775го року, коли було анексовано Полтавський полк. Решта формально проіснували до 1781го&nbsp;— часу скасування полкового устрою гетьманату.

==== Лівобережний гетьманат з 1672 року ====

{|class="nice" width=65%
|-
| width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Hadyach polk.svg|30пкс|]]
| [[Гадяцький полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Pereyaslav polk.svg|30пкс|]]
| [[Переяславський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Kyiv polk.svg|30пкс|]]
|  [[Київський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Poltava polk.svg|30пкс|]]
|  [[Полтавський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Lubny polk.svg|30пкс|]]
|  [[Лубенський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Pryluky polk.svg|30пкс|]]
|  [[Прилуцький полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Myrhorod polk.svg|30пкс|]]
|  [[Миргородський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Starodub polk.svg|30пкс|]]
|  [[Стародубський полк]]
|-
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Nizhyn polk.svg|30пкс|]]
|  [[Ніжинський полк]]
|width=40px align=center bgcolor=#DDDDDD|[[Файл:Chernihiv polk.svg|30пкс|]]
|  [[Чернігівський полк]]
|}

== Полки Правобережжя 1669—1712 ==
Після [[Андрусівське перемир'я|Андрусівського перемир'я]] і поділу українських земель між [[Московське царство|Московською державою]] та [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]], козацькі полки у [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]], яка відійшла до складу Польщі, у 1670–1680-х роках були поступово ліквідовані. Серед них:
# Білоцерківський полк;
# Брацлавський полк;
# Вінницький полк;
# Корсунський полк;
# Канівський полк;
# Могилівський полк;
# Паволоцький полк;
# Уманський полк;
# Черкаський полк;
# Чигиринський полк.

У 1685&nbsp;р. сейм Речі Посполитої [[Відновлення козацтва на Правобережній Україні (1685)|відновив козацький устрій на Правобережжі]].
У 1684—1685 роках під керівництвом [[Семен Палій|С. Палія]] у Правобережжі було відновлено [[Фастівський полк|Фастівський]] та [[Богуславський полк|Богуславський]], а згодом [[Корсунський полк|Корсунський]] та [[Брацлавський полк]]и.

У 1704&nbsp;р. на правобережжі створено [[Чигиринський полк|Чигиринський]], [[Уманський полк|Уманський]] та [[Могилівський полк]]и. Центром правобережного козацтва було місто [[Біла Церква]].

На початку 1711&nbsp;р. частина полків підтримала гетьмана [[Пилип Орлик|Пилипа Орлика]] у його [[Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711)|поході на Правобережну Україну]].

У 1711—1712 роках, внаслідок угоди між Московією і Польщею, за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців [[Згін населення з Правобережної України в Лівобережну (1711-1712)|було переселено на Лівобережжя]], а правобережні полки ліквідовано.

== Реорганізація козацьких полків ==
Ще від 1764-го року з [[Полтавський полк|Полтавського]], [[Бахмутський козацький полк|Бахмутського]] полків та [[Військо Запорозьке Низове|запорожців]], з повненням [[Нова Сербія|сербинами]], рекрутували [[пікінерські полки|пікінерію]].

У процесі [[Ліквідація автономії Гетьманщини|ліквідації автономії Гетьманщини]] указом від [[16 вересня]] [[1781]] року її полково-сотенний устрій було знищено, існування [[Друга Малоросійська колегія|Другої Малоросійської колегії]] добігало кінця. На території козацького управління створили три намісництва, а з решти козацтва (наказом від 28.06.1783) сформували сім легко-кінних полків:

* ''[[Глухівський 6-й драгунський полк|Глухівський]]'' (з частини ''Ніжинського'' 1783&nbsp;— після 1917)
* ''[[Лубенський гусарський полк|Лубенський]]'' (однойменний козацький з чотирма сотнями ''Прилуцького'' 1783—1789)
* ''Переяславський'' (однойменний козацький з восьма сотнями ''Лубенського'' 1783—1796)
* ''Ніжинський'' (1783—1800)
* ''Софійський'' (з ''Прилуцького'' та ''Ніжинського'' 1783—1800)
* ''[[Стародубський драгунський полк|Стародубський]]'' (1783&nbsp;— після 1917)
* ''Тверський'' (переважно з ''Київського'' та ''Переяславського'', 1783—1796)

До того ж три полки легкої кінноти було утворено ще раніше директивою від 1 травня 1779 з гетьманських найманих [[Компанійські полки|компанійців]] XVIII&nbsp;ст., склад яких пізніше було поповнено козацтвом:

* [[Київський карабінерний полк|''Київський'']] (поповнення з ''Гадяцького'' та ''Лубенського'', 1779&nbsp;— після 1917)
* ''[[Сіверський карабінерний полк|Сіверський]]'' (поповнення з ''Миргородського'' та ''Гадяцького'', 1779—1833)
* ''Чернігівський'' (поповнення з однойменного козацького, 1779—1833){{sfn|Тинченко|2018|с=69 та 87}}

Надалі їх було інкорпоровано до [[Російська імператорська армія|РІА]] на базі козацьких початково утворивши кірасирські, а на основі компанійських драгунські полки<ref>[http://www.nlr.ru/e-res/law_r/search.php ПСЗРИ 17.587]</ref>. На час подій [[Українська революція|Української революції]] продовжували існувати лише три полки що своєю історією сягали часів Хмельницького&nbsp;— 9-й гусарський та 6-й і 12-й драгунські. Кадри двох з них увійшли до складу [[Армія Української Народної Республіки|війська УНР]], а Глухівський драгунський, що станом на 1917-й був значно укомплектований росіянами, було розформовано на [[Волинь|Волині]] в січні 1918-го{{sfn|Тинченко|2018|с=69 та 87}}.

== Див. також ==
* [[Слобідські козацькі полки]]
* [[Українські полки 1812]]
* [[Терція (шикування)]]

== Джерела та література ==
* ''Панашенко В. В.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Polkovyj_ustrij Полковий устрій] // {{ЕІУ|8|345}}
* ''В.&nbsp;А.&nbsp;Чехович''. [http://leksika.com.ua/16930528/legal/polkovo-sotenniy_ustriy Полково-сотенний устрій] // {{Юридична енциклопедія}}
* [http://exlibris.org.ua/wijsko/index.html ''Крип'якевич І.'' Історія українського війська. Частина ІІ: Запорозьке Військо.&nbsp;— Львів, 1936]
* ''[[Заруба Віктор Миколайович|Заруба В.&nbsp;М.&nbsp;]]''Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782&nbsp;— Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007.
* ''[[Тинченко Ярослав Юрійович|Тинченко Я.&nbsp;Ю.&nbsp;]]''Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)/Військова реформа 1783—1785&nbsp;рр. на українських територіях: Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2011. Книга II
* ''Шавенков П. В.'' Российская регулярная кавалерия в 1698—1917 гг./Часть II: справ. Нижний Новгород, 2003
* {{cite book
 | назва = Наливайкова віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні. Видання друге&nbsp;— К.: [[Критика (видавництво)|Критика]], 495 с. ISBN 966-7679-86-1
 | прізвище = Плохій
 | ім'я = Сергій
 | автор-посилання = Плохій Сергій Миколайович
 | рік = 2006
 | ref = harv }}
* {{cite book
 | назва = Від козаків до гусарів К.: Темпора 214 с. ISBN 978-617-569-333-9
 | прізвище = Тинченко
 | ім'я = Ярослав
 | автор-посилання = Тинченко Ярослав Юрійович
 | рік = 2018
 | ref = harv }}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20161220130326/http://listat.ru/T04/T04_04.htm Висковатов А. В. «Историческое описаніе одежды и вооруженія россійскихъ войскъ», 1899, т. 4/IV. Легкія войска]

{{Полки}}
{{Історія адміністративного устрою України}}


[[Категорія:Козацька доба]]
[[Категорія:Історичний територіальний поділ України]]
[[Категорія:Устрій Гетьманщини]]
[[Категорія:Історія Збройних сил України]]