Перегляд вихідного коду сторінки Полонне

{{НП України
| назва              = Полонне
| прапор             = Polonne prapor.png
| опис прапора       = Прапор Полонного
| герб               = Polonne-gerb.png
| опис герба         = Герб  Полонного
| зображення         = Хомора Літо 9.jpg
| зображення_розмір  =
| зображення_підпис  = [[Хомора]] в Полонному, поблизу [[Костел Святої Анни (Полонне)|костелу Святої Анни]] та руїн [[Полонська фортеця|фортеці]]
| прізвисько         = 
| регіон             = {{Хм}}
| район              = {{Хм-Шп}}
| код КОАТУУ         = 6823610100
| перша згадка       = [[996]]
| магдебурзьке право = у другій половині XVI ст. 
| агломерація        = 
| статус             =  [[1938]] (поновлено) 
| поділ              = 
| населення          = {{Населення міст Хмельницької області|Полонне}}
| площа              = 23,53
| ref-площа          =
| густота            = 935
| поштові індекси    = 30500—30509
| код                = 3843
| висота             = 237
| водойма            = р. [[Хомора]], [[Хоморець]], [[Дружня (річка)|Дружня]]
| станція            = [[Полонне (станція)|Полонне]], [[Понінка (станція)|Понінка]]
| відстань           =
| залізниця о        = 160
| ref-залізниця о    =
| автошлях о         = 104
| ref-автошлях о     =
| фізична о          =
| ref-фізична о      =
| залізниця с        = 267
| фізична с          =
| автошлях с         = 237
| етнікон            =полоне́нець, полоне́нка, полоне́нці
| міста-побратими    =
| день міста         =
| громада            = [[Полонська міська громада]]
| адреса             = 30500, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Полонне, вул. Лесі Українки, 113
| вебсторінка        = [http://polonne.km.ua/ Полонська міськрада]
| мер                = Скримський Франц Францович<ref>http://rada.info/rada/04060743/</ref>
| ремарки            =
}}

{{Otheruses}}
'''Поло́нне'''&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]], центр [[Полонська міська громада|Полонської міської громади]] у [[Шепетівський район|Шепетівському районі]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. Одне з найдревніших міст України&nbsp;— відоме з [[996 в Україні|996 року]].

== Географія ==
Лежить на межі лісостепової та поліської зон. Пересічна температура січня −5,6&nbsp;°C, липня +18,2&nbsp;°C. Опадів 628&nbsp;мм.

Місто розташоване на річці [[Хомора]], за 104&nbsp;км від [[Хмельницький|Хмельницького]]. У межах міста розташована [[Полонне (станція)|залізнична станція Полонне]] та залізнична [[Понінка (станція)|станція Понінка]] на лінії [[Шепетівка]]—[[Бердичів]]. Через місто проходять дороги {{Автошлях Т|2309}} [[Шепетівка]]—[[Бердичів]] та {{Автошлях Т|0612}} [[Новоград-Волинський]]—[[Старокостянтинів]].

== Походження назви міста ==
Про [[Хомора|Хомору]] та ''«град Полоний в лузі Хоморном»'' згадується в літописах [[Київська Русь|Київської Русі]], зокрема [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському]] та [[Лаврентіївський літопис|Лаврентіївському]] літописах. Місто називалося по-різному: «Полонноє», «Полони», «Польний», «Полний», а в давніх актах&nbsp;— «Полонная», «Полонне», «Полонне Великое», «Полонне Новоє». Щодо походження назви на сьогодні існує декілька версій. Дехто вважає що вона пішла від назви території, де жили [[поляни (східні)|поляни]], Полянської землі, інші&nbsp;— від слова «полонити», брати в полон. Проте основною вважається така версія: назву місту дало поняття «полонь»&nbsp;— луг, сіножать, безлісе місце. [[Толстой Микита Ілліч|М.&nbsp;Толстой]], видатний славіст, академік, в 1969 році виконав детальний аналіз цього слова : ''«На Поліссі чистий простір лук серед лісу чи боліт, іноді біля річки, називається полонь чи болонь. Обидві форми не співіснують в одних і тих же говірках і можуть бути розмежовані географічно. В західній частині СРСР&nbsp;— полонь»''.<ref>{{Cite web |url=http://www.scanlib.ru/book/geo-termin/murzaev_55.htm |title=Словарь народных географических терминов. Мурзаев Э. М. |accessdate=31 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100114061903/http://www.scanlib.ru/book/geo-termin/murzaev_55.htm |archivedate=14 січня 2010 |deadurl=yes }}</ref> Згідно з «Етимологічним словником літописних географічних назв Південної Русі» назва міста утворилася семантичним способом від давньоруського «полонина» (лука, луг) до «полоня»&nbsp;— «відкритий простір, який не поріс деревами й кущами». Ця версія підтверджується існуванням в старій частині міста місцевості під назвою «[[оболонь]]» (заплавні луки)&nbsp;— що, по суті, тотожне поняттю «полонь». Полонне перебуває на межі лісу та поля, [[Полісся]] та [[Лісостеп]]у. На такій самій межі неподалік знаходяться села [[Поляна (Шепетівський район)|Поляна]], [[Полянь]] і [[Полянка (Баранівський район)|Полянка]]. Спільний корінь «поле» в усіх цих назвах і їх схоже розміщення додають додаткової ваги твердженню, що назва міста відображає його розташування і вигляд&nbsp;— безлісе місце над річкою.<br/>
Іншими мовами назва міста пишеться так: англійською&nbsp;— Polonne, польською&nbsp;— Połonne, російською&nbsp;— Полонное, їдиш&nbsp;— פולנאה.

== Історія ==

=== Перша згадка про Полонне ===

Полонне декілька раз згадується в давньоруських [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському]] та [[Лаврентіївський літопис|Лаврентіївському]] літописах. Одна з згадок говорить, що у 1169 році половці, заглибившись у володіння [[Київське князівство|Київського князівства]], дійшли до міста Полонного, яке належало київській [[Десятинна церква|Десятинній церкві]]: ''«Половцѣ ѣхаша за Къıѥвъ воѥватъ и приѣхаша к Полному къ ст҃ѣи Бц҃ѣ граду к десѧтиньному … и взѧша села безъ оутеча с людми с мужи и с женами конѣ и скотъı и ѡвцѣ погнаша в Половцѣ»''. З літописів відомо, що в [[996]] році [[Володимир Великий]] завершив будівництво [[Десятинна церква|Десятинної церкви]] і приписав їй десяту частину своїх «градів» (міст). Серед них було і Полонне, недарма літописець називає його ''«святої Богородиці град Десятинний»''.

Археологічні дослідження 1992—1993 років, проведені в Полонному археологічною експедицією [[Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка|Кам'янець-Подільського педагогічного інституту]] під керівництвом академіка [[Винокур Іон Срульович|Винокура І. С.]], підтвердили існування укріпленого [[городище (археологія)|городища]] площею приблизно 8,2 га в [[X століття|X]]-[[XIII століття|XIII]] ст. [[Полонська фортеця|Укріплення]] знаходилося в районі сучасної ветеринарної лікарні, на природному підвищенні, яке оточене водами річки [[Хомора|Хомори]] і фактично є [[півострів|півостровом]].

Під час проведення міжнародної науково-практичної конференції 15-17 червня 1995 року «Місту Полонному&nbsp;— 1000 років» академік [[Винокур Іон Срульович|Іон Винокур]] заявив таке: ''«Що ж стосується історії Полонного епохи Київської Русі, то, крім літописних згадок про місто, ми маємо на основі археологічних розвідкових робіт 1992—1993 років матеріали, які датуються від X до XIII століть…<br/>…Саме з [[996]] роком можна пов'язати найдавнішу згадку про Полонне».[[Файл:Ukraine Oldest sityes.PNG|350px|міні|Найдавніші міста України]]''

=== Полонне літописне ===
{{main|Полонне в літописах Київської Русі}}

=== Міські укріплення ===
{{main|Полонська фортеця}}

=== Полонський монастир ===
{{main|Полонський монастир}}

=== Давня історія ===
[[996]] року князь [[Володимир Святославович]] приписав Полонне до київської [[Десятинна церква|Десятинної церкви]]. Спочатку місто належало Великим князям Київським; бували великі князі [[Володимир Святославович]], [[Ярослав Мудрий]], в [[1170]] році жив удільний князь [[Володимир Мстиславович]]. [[1195]] рік київський князь Юрій віддає Полонне своєму зятеви [[Роман Мстиславович|Роману Мстиславовичу]]&nbsp;— правителю [[Волинське князівство|Волині]]. З цього часу і по сьогодні місто є складовою [[Волинь|Великої Волині]]. Після утворення [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]] Полонне ввійшло до його складу. Стояв зі своєю раттю біля Полонного король [[Данило Романович]]&nbsp;— тоді власник міста.

Для захисту від кочівників на природній височині було зведено замок-фортецю із земляними валами, дерев'яним частоколом. Лаврентіївський літопис повідомляє, що [[1169]] року [[половці]] підійшли до Полонного і захопили багато людей і худоби з навколишніх сіл, проте фортецю не здобули. Місто, очевидно, було зруйноване [[монголо-татари|монголо-татарами]] в [[1240]] році.

У XIII столітті в Полонному існував [[Полонський монастир XIII ст.|православний монастир]].

Протягом віків місто Полонне було відоме своїми ремісниками. Завдяки отриманому містом у другій половині XVI&nbsp;ст. [[магдебурзьке право|магдебурзькому праву]] ремесла набувають {{джерело|надзвичайного}} розвитку, створюються ремісничі цехи.

В угоді від 1366&nbsp;р. польського короля Казимира III з великим князем [[Любарт|Дмитром-Любартом]] Полонне згадується серед «мурованих» міст. 1494 року місто було надане князю [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтину Острозькому]]<ref>''Wojtkowiak Z.'' Ostrogski Konstanty Iwanowicz książę (ok. 1460—1530) // Polski Słownik Biograficzny. Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979.&nbsp;— T. XXIV/3, zeszyt 102.&nbsp;— S. 488. {{ref-pl}}</ref>. 1510&nbsp;р. на місці укріпленого посаду князь Костянтин Острозький будує нову фортецю. 1569 рік Полонним заволодів польський шляхтич [[Альбрехт Ласький]], наступного 1570 p. він передав місто королю<ref>[http://polonne.com/blogs/polonshina Хронологія Полонщини]</ref>.

[[Файл:Mapa 1613.jpg|міні|Полонне на мапі [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], 1613 (квадрат 51-45)]]
1640&nbsp;р. князь, [[краківські воєводи|краківський воєвода]] [[Станіслав Любомирський (воєвода краківський)|Станіслав Любомирський]] сприяє укріпленню центру міста бастіонним п'ятикутним на плані оборонним валом за голландською системою і фортечними мурами. Автором перебудови був італійський архітектор [[мацей Трапола|Матео Трапола]].

З 1648 року Полонне було сотенним містом [[Волинський (Остропільський) полк|Волинського полку]] в Українській державі [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]].

Коронний референдар, теребовлянський староста [[Стефан Потоцький (референдар)|Стефан Потоцький]] підписувався як «пан на [[Чортків|Чорткові]] та Полонному».<ref>''Городиський Л., Зінчишин І''. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник.&nbsp;— Львів: Каменяр, 1998.&nbsp;— іл.&nbsp;— С. 86.&nbsp;— ISBN 966-7255-01-8.</ref>

11 грудня 1766&nbsp;р. король [[Станіслав Август Понятовський|Станіслав ІІ Август Понятовський]] підтвердив права міста на прохання його тогочасного власника&nbsp;— князя Марціна Єжи Любомирського (†1811), сина казімірського старости Антонія Бенедикта (†1761).<ref>''Konopczyński W.'' Czaplic Celestyn, h. Kierdeja (1723—1804) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Kraków, 1938.&nbsp;— T. IV/2, zeszyt 17.&nbsp;— S. 167. {{ref-pl}}</ref><ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/lubomirscy01.html#B1 Lubomirscy (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150525015200/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/lubomirscy01.html#B1 |date=25 травня 2015 }} {{ref-pl}} {{deadlink}}</ref> Імовірно, тоді ж виник історичний герб Полонного з зображенням християнського патрона князя&nbsp;— Святого Мартина верхи на коні.<br/>
В XIX&nbsp;— початку XX&nbsp;ст. місто було центром [[Полонська волость (Новоград-Волинський повіт)|Полонської волості]].<br/>
Наперекір руйнівним війнам, у місті залишились історичні пам'ятки сивої давнини: територія оборонної фортеці ХІІ ст., земляні вали, залишки замку на історичній Татарській вулиці.

=== Національна революція на Полонщині ===
{{main|Полонщина в 1917-1921 роках.}}

=== Голодомор ===
Села Забілиння, Горошки, [[Гамарня (Полонне)|Гамарня]], Беркути, Бортники (нині в складі Полонного) постраждали в часі [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору 1932—1933 років]], за різними даними, померло приблизно 3200 людей, у Ново-Полонному&nbsp;— 70 людей, у Правохоморному&nbsp;— 15 людей, у самому тогочасному Полонному &nbsp;— лише встановлених 507 жертв<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Полонне |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=209 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020}}</ref>.

1938 року надано статус міста.<ref>Відомості Верховної Ради СРСР.&nbsp;— 1938.&nbsp;— №&nbsp;21.&nbsp;— 15 грудня.&nbsp;— С. 4.</ref><ref>{{АТД СССР-1938-доп.|80}}</ref>

=== [[Декомунізація в Україні|Декомунізація]] ===
Згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» №&nbsp;317-VІІІ, який був прийнятий Верховною Радою України 9 квітня 2015 року, зміні назв підлягають топоніми (географічні назви та назви вулиць і підприємств населених пунктів України), що мають комуністичне походження. Рішенням вісімнадцятої чергової сесії Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади від 08 грудня 2016 року за №&nbsp;6 «[https://docs.google.com/document/d/1JTGIWqPiOmkJZ9Fedkp2Elv8mLw8IPC1/edit Про зміну назв (перейменування) вулиць і провулків м. Полонне]»<ref>{{Cite web|url=https://pol-otg.gov.ua/rishennya-sesij-10-36-11-13-12-2019/|title=Рішення сесій {{!}} Виконавчий комітет Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади Хмельницька область, Шепетівський район|website=https://pol-otg.gov.ua/|language=uk-ua|accessdate=2021-08-21}}</ref> перейменовано:

{| class="wikitable"
! №п/п
! Стара назва
! Пропозиція нової назви
|-
|'''1'''
|Дзержинського
|Костюшка
|-
|'''2'''
|Горького
|Десятинна
|-
|'''3'''
|Мануїльського
|Миропільська
|-
|'''4'''
|Калініна
|Вишнева
|-
|'''5'''
|К. Маркса
|Лисогірська
|-
|'''6'''
|Свердлова
|Соборна
|-
|'''7'''
|Щербакова
|Січових Стрільців
|-
|'''8'''
|Димитрова
|Сибірякова
|-
|'''9'''
|Р. Люксембург
|Хойнацького
|-
|'''10'''
|Котовського
|Чумацька
|-
|'''11'''
|Тельмана
|Довгалі
|-
|'''12'''
|Чапаєва
|Данила Галицького
|-
|'''13'''
|Енгельса
|Івана Мазепи
|-
|'''14'''
|3. Космодемянської
|Волинська
|-
|'''15'''
|Фурманова
|Косачів
|-
|'''16'''
|К. Цеткін
|Княгині Ольги
|-
|'''17'''
|Лазо
|Івана Кожедуба
|-
|'''18'''
|Орджонікідзе
|Сковороди
|-
|'''19'''
|КІМа
|Героїв Крут
|-
|'''20'''
|Фрунзе
|Виговського
|-
|'''21'''
|Провулок Кірова
|Провулок В'язки
|-
|'''22'''
|Куйбишева
|Довженка
|-
|'''23'''
|Артема
|Лео Мола
|-
|'''24'''
|Білякова
|Чорновола
|-
|'''25'''
|Антиповича
|Василя Остапчука
|-
|'''26'''
|Крилова
|Князя Романа
|-
|'''27'''
|Чкалова
|Бортницька
|-
|'''28'''
|Чернишевського
|Горошківська
|-
|'''29'''
|Кутузова
|Умивальня
|-
|'''30'''
|Жукова
|Виноградна
|-
|'''31'''
|Павлова
|Дружня
|-
|'''32'''
|Колгоспна
|Правохоморна
|-
|'''33'''
|Суворова
|Генерала Григоренка
|-
|'''34'''
|Попова
|Гончарна
|-
|'''35'''
|Рибалка
|Степана Бандери
|-
|'''36'''
|Матросова
|Тернова
|-
|'''37'''
|Пугачова
|Беркути
|-
|'''38'''
|Кошового
|Романа Шухевича
|-
|'''39'''
|Старченка
|Святих Старців
|-
|'''40'''
|Байдукова
|Вербицького
|-
|'''41'''
|Лізи Чайкіної
|Василя Симоненка
|-
|'''42'''
|Островського
|Олени Пчілки
|-
|'''43'''
|Мічуріна
|Драгоманова
|-
|'''44'''
|Ватутіна
|Сонячна
|}
До Полонського суду звернулися двоє полончан щодо перейменування вулиць «Старченка» і «Кутузова» на «Йоанна Павла II», «Умивальня» відповідно. Вони запевняють, що вулиці перейменували без обговорення громадськості, рекомендацій Українського інституту національної пам'яті. Тому просили рішення Полонської міської ради про перейменування вулиць скасувати. Полонський районний суд, дослідивши матеріали справи, задовольнив позов позивачів. Відтак назви цих вулиць Полонного переглянуть<ref>[https://pl.km.court.gov.ua/sud2213/pres-centr/news/400214/]</ref><ref>[https://pl.km.court.gov.ua/sud2213/pres-centr/news/400214/ Вулиць «Умивальна» і «Йонна Павла ІІ» в Полонному, можливо, не буде]</ref>.

== Населення ==
[[Населення України|Населення]] 22&nbsp;217 мешканців (станом на [[1 січня]] [[2010]]). За національністю&nbsp;— [[українці]] 89,9&nbsp;%, [[поляки]] 6,9&nbsp;%, [[росіяни]] 2,4&nbsp;%, [[цигани]] 0,3&nbsp;% , [[білоруси]] 0,16&nbsp;%. На [[1 січня]] [[2011]] року населення становило 21&nbsp;999 осіб<ref>{{Cite web |url=http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2007/ukr/publ/2011/chnas.zip |title=Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc) |accessdate=20 жовтня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121010205321/http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2007/ukr/publ/2011/chnas.zip |archivedate=10 жовтня 2012 |deadurl=yes }}</ref>

{{Демографія
|1629=5 (без околиць)
|1846=3,7 (без околиць)
|1897=16,3 (з околицями)
|1911=13,0 (без околиць)
|1925=22,3 (з околицями)
|1930=16,4 (місто)
|1939=13,8 (місто)
|1959=19,8 (місто)
|1990=24,5 (місто)
|2001=24,7 (місто)
|2010=22,2 (місто)
|з=1629
|по=2010
|джерело=}}

== Економіка ==
[[Файл:Карєр.JPG|міні|280px|Гранітний кар'єр Полонського гірничого комбінату ]]
В основному в Полонному розвинені легка, харчова, будівельна промисловість. На 2011 рік у місті працюють:
* ВАТ «Полонський гірничий комбінат»;
* ТОВ «Полонне Траузес Фекторі»;
* Полонський спецкар'єр;
* ВАТ «Полонський КХП»;
* ЗАТ «Полонський хлібзавод»;
* Агрофірма «Маяк»;
* Полонська друкарня;
* 22 малі підприємства.
Станом на 01.01.2011 року в місті також зареєстровано понад 2000 суб'єктів підприємницької діяльності&nbsp;— фізичних осіб.

=== Керамічне виробництво у Полонному ===
Вже наприкінці XIX&nbsp;ст. у Полонному діяло чотири підприємства по виробництву порцеляни та фаянсу: Завод А.&nbsp;С.&nbsp;Бахмутського, завод М.Шапіро-Ф.Зуссмана (Санітарного фаянсу), ляльковий завод А.&nbsp;Я.&nbsp;Брички та завод О.&nbsp;Г.&nbsp;Карміне, В.&nbsp;І.&nbsp;Полляка та В.&nbsp;В.&nbsp;Кліха «Богемія». Це пояснювалось, зокрема, наявністю покладів каоліну, вогнетривких глин та польового шпату практично на околиці міста.

Протягом XX століття діяли підприємства з виготовлення столового посуду&nbsp;— [[Полонський порцеляновий завод]] (ППЗ&nbsp;— колишній Шапіро-Зуссмана) та з виготовлення скульптури [[Полонський завод художньої кераміки]] (ПЗХК&nbsp;— колишній завод Брички&nbsp;— Артіль «Керамік»).

З 2009 року промислове порцелянове виробництво у місті припинено, проте досить поширене кустарне виробництво порцеляни та кераміки окремими підприємцями. Діє також оптовий ринок порцелянової продукції. У серпні 2013&nbsp;р. вийшов у світ каталог продукції ПЗХК. У жовтні 2013&nbsp;р. у Полонному відкрили музей порцеляни Полонного<ref>[http://antikvar.ua/publications/farfor/500-2013-12-07-12-12-58.html Музей двох заводів]</ref>.

=== Лісопильне виробництво ===
До [[1917]] року у місті працювала лісопилка (16 робітників).

== Освіта ==
Загальноосвітні заклади:
* ЗОШ І-III ступенів №&nbsp;1, гімназія http://www.polgymnasium.km.ua/
* ЗОШ І-III ступенів №&nbsp;2, http://polonne-zosh2.edukit.km.ua/
* ЗОШ I—III ступенів №&nbsp;3 https://zosh3polonne.km.ua/
* ЗОШ І-III ступенів №&nbsp;4
* ЗОШ І-II ступенів №&nbsp;5
* ЗОШ І-III ступенів №&nbsp;6
* ЗОШ І-III ступенів №&nbsp;7,колегіум
* Загальноосвітня вечірня школа II-III ступенів
* [[Полонський професійний аграрний ліцей]]

Інші:
* Полонська художня школа
* Спортивна школа
* Будинок творчості школярів
* Полонська станція юних туристів «Обрій»
* Полонська музична школа

== Релігія ==
[[Файл:Троїцька церква (Полонне).jpg|міні|242x242px| [[Троїцька церква (Полонне)|Троїцька церква]] в Полонному (1904&nbsp;р.)]]
Першою культовою спорудою міста, про яку дійшли писемні згадки, був [[Полонський монастир|православний монастир]] часів [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави]] [[Данило Галицький|Данила Галицького]].

У другій половині XVIII&nbsp;ст. рабинами юдейської общини міста були Арьє Ієгуда-Лейб а згодом Яків Йосип га-Коген, один зі стовпів хасидизму.[http://jewua.org/polonnoe/]<br/>На початок XX&nbsp;ст. в Полонному функціонувало 9 православних [[Православна церква|церков]] та [[каплиця|каплиць]], [[костел]], [[синагога]], проте майже всі релігійні споруди були знищені окупаційною більшовицькою владою ще у 30-х роках. На 1991 рік в місті діяли лише костел та дві православні церкви. Зараз більшість мешканців міста ідентифікують себе з [[Православна церква|православними]] християнами, проте в Полонному також багато [[Католицька церква|римо-католиків]] та [[Протестантизм|протестантів]], греко-католиків, свідків Єгови. (2021).

* Полонне є центром [[Полонський деканат УПЦ (КП)|Полонського деканату (благочиння)]] [[Хмельницька єпархія УПЦ (КП)|Хмельницької єпархії]] [[Українська православна церква — Київський патріархат|Православної церкви України]]. Діє [[Троїцька церква (Полонне)|парафія Святої Трійці]] [[Православна церква України|ПЦУ]].{{main|Троїцька церква (Полонне)}}

[[Файл:Єврейське кладовище у Полонному 06.jpg|міні|200x200пкс|Єврейське кладовище у Полонному]]

* Місто є центром [[Полонське благочиння|Полонського благочиння]] [[Шепетівська єпархія УПЦ (МП)|Шепетівської єпархії]] УПЦ МП, якому в межах міста підпорядковуються три [[парафія|парафії]].
* Полонне є центром [[Полонський деканат|Полонського деканату]] [[Кам'янець-Подільська дієцезія|Кам'янець-Подільської дієцезії]] [[Римо-Католицька Церква в Україні|РКЦ]]. Зараз діє парафія Святої Анни.
* У місті діє також парафія Успення Пресвятої Богородиці [[Хмельницький деканат УГКЦ|Хмельницького деканату]] [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]].
* Досить широко представлені протестантські деномінації. У місті є громади [[П'ятидесятництво в Україні|п'ятидесятників]], [[Адвентизм в Україні|адвентистів]], [[Баптизм|баптистів]], [[Свідки Єгови|Свідків Єгови]]. Всі вони мають власні приміщення для забезпечення потреб віруючих.

== [[Пам'ятки архітектури Полонського району|Пам'ятки архітектури]], об'єкти туризму ==
[[Файл:Полонне.Освячення.jpg|міні|200x200px|Освячення пам'ятника Тарасу Шевченку в Полонному]]
* [[Полонська фортеця|Земляний вал давньоруського городища]], XII—XIII ст.
* [[Козацька могила (Полонський район)|Козацька могила]], XVII&nbsp;ст.
* [[Костел Святої Анни (Полонне)|Римо-католицький костел Святої Анни]], 1607 p.
* [[Покровська церква (Полонне)|Покровська церква 1720 p., перебудована на початку XX&nbsp;ст.]]
* [[Троїцька церква (Полонне)|Троїцька церква, збудована 1734 року, зруйнована в 1930&nbsp;рр., відбудована в 2019&nbsp;р.]]
* [[Полонський парк]]&nbsp;— пам'ятка садово-паркової архітектури XIX&nbsp;ст. загальнодержавного значення
* Кам'яні [[склеп]]и [[цадик]]ів-[[Хасидизм|хасидів]] на [[Єврейське кладовище|єврейському цвинтарі]], [[XVIII століття|XVIII ст]].
* Каплиця-склеп родини Карвіцьких на польському кладовищі, XIX&nbsp;ст.
* [[Поховання старців]]
* Водяний млин і склади в районі Гамарні, XIX&nbsp;ст.
* Комплекс водяного млина по вул. Лесі Українки, 1901 p.
* [[Будинок, у якому мешкала українська поетеса Леся Українка]], вул. Академіка Герасимчука, 148
* Пам'ятний знак жертвам [[Голодомор]]у.
* Будинок редакції районної газети, [[Колишня контора Полонських млинів|колишня контора полонських млинів Дунін-Карвіцьких]], 1910 p.
* Музей полонської порцеляни, вул. Лесі Українки РБК

<gallery>
Файл:Полонська фортеця (залишки).jpg|Залишок [[Полонська фортеця|Полонської фортеці]] XII—XIII ст.
Файл:Козацький хрест (Полонне)18.jpg|Козацький хрест, XVII ст.
File:Kostel-sviatoii-hanny-polonne-01.JPG|[[Костел Святої Анни (Полонне)|Костел Святої Анни]]
Файл:Полонський парк.jpg|[[Полонський парк]]
File:[[Млин у Полонному]].jpg|Водяний млин, нині електростанція, вул. Лесі Українки
File:Lesia-ukraiinka-polonne-01.JPG|Будинок, у якому мешкала Леся Українка
File:Trinitychurchpolonne3.jpg|[[Троїцька церква (Полонне)|Троїцька церква]]
File:Полонне. Пам'ятник Голодомору .jpg|Пам'ятний знак жертвам Голодомору в Полонному
Колишня_контора_Полонських_млинів2.jpg|[[Колишня контора Полонських млинів]]
</gallery>

== Відомі люди ==
* Місто неодноразово відвідувала поетеса [[Леся Українка]]. Тут проживав рідний брат її батька [[Григорій Антонович Косач]] (у 1888 служив судовим приставом в [[Звягель (Тарнавка)|Звягелі]]. З [[1890]] по [[1900]] служив мировим посередником у Полонному. Був членом церковно-приходського попечительства з будівництва Хрестоводвиженської церкви в Полонному. З [[1900|1900 року]], після виходу на пенсію оселився в [[Київ|Києві]]). В [[1893|1893 році]] його будинок у Полонному відвідувала [[Леся Українка]]<ref>[http://www.perspekt.org.ua/news/1034 Її надихала Хмельниччина]</ref>. На цьому будинку (тепер це приміщення ЗОШ I—II ступенів №&nbsp;5) встановлено меморіальну дошку, присвячену [[Леся Українка|Лесі Українці]]). Центральна вулиця міста носить ім'я [[Леся Українка|Лесі Українки]], поруч зведено її [[пам'ятник]] ;
* [[Драгоманов Михайло Петрович]]- український [[публіцист]], [[історик]], [[філософ]], [[економіст]], [[Літературознавство|літературознавець]], [[Фольклористика|фольклорист]], [[громадський діяч]]. Гостював у [[Григорій Антонович Косач|Григорія Косача]];
* Під час подорожі по [[Поділля|Поділлю]] і [[Волинь|Волині]] проїжджав через Полонне у [[1845|1845 році]] [[Тарас Шевченко]];
* [[Лео Мол]] (''справжнє ім'я:'' [[Молодожанин Леонід Григорович|Леонід Молодожанин]]) (Полонному, 15 січня 1915&nbsp;— [[4 липня]] [[2009]], [[Вінніпег]], [[Канада]])&nbsp;— канадський [[скульптор]] [[Українці|українського походження]], [[живописець]]. Академік Королівської Канадської Академії мистецтв. З [[1948]] мешкав у місті [[Вінніпег]], [[Канада]];
* [[Чорновіл В'ячеслав Максимович]]&nbsp;— український [[політик]], [[публіцист]], [[політичний в'язень]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Герой України ([[2000]], посмертно). На фасаді міського Будинку Культури встановлено меморіальну дошку на його честь;
* Яків Йосип Коген ({{iw|Яків Йосип з Полонного|||Jacob_Joseph_of_Polonne}}<ref>{{Cite web|title=Яаков Йосеф бен Цви hа-Коhен Кац из Полонного|url=http://bakkal.kulichki.com/rod/Kac.htm|website=bakkal.kulichki.com|accessdate=2019-12-29}}</ref>; [[1710 в Україні|1710]]&nbsp;— [[1784 в Україні|1784]])&nbsp;— [[Хасидизм|хасидський]] [[цадик]], [[рабин]], учень [[Баал Шем Тов|Баал-Шем-Това]], першим письмово описав вчення [[хасидизм]]у;
* Шмуель Мікуніс (Самуїл Мікуніс; 10 серпня 1903, Полонне&nbsp;— 20 травня 1982, [[Тель-Авів|Тель Авів]])&nbsp;— [[ізраїль]]ський [[Ліві (політика)|лівий]] [[Політик|політичний діяч]];
* [[Сибіряков Лев Михайлович]] (справжнє ім'я Лейб Моїсейович Співак; [[1870]], Полонне&nbsp;— [[1938]] [[Варшава]])&nbsp;— [[Опера|оперний співак]] (бас), [[професор]] Варшавської [[Консерваторія|консерваторії]];
* [[Перец Давидович Маркіш]]&nbsp;([[7 грудня|25 листопада (7 грудня)]] [[1895]], Полонне, [[Волинська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— [[12 серпня]] [[1952]], [[Москва]], [[Російська РФСР]])&nbsp;— єврейський, радянський [[поет]], [[прозаїк]] і [[Драматургія|драматург]]
* <ref>{{Cite web|title=Єврейський поет та письменник Перец Давидович Маркіш (1895 – 1952) {{!}} Національна бібліотека України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського|url=http://nbuv.gov.ua/node/2869|website=nbuv.gov.ua|accessdate=2019-12-29}}</ref>
* [[Сікорська Галина Федорівна]] (1928—2001)&nbsp;— Герой Соціалістичної Праці;
* [[Степова Валентина Анатоліївна]], народна артистка України, солістка Національної та Віденської опери;
* [[Лесик Олександр Володимирович]]&nbsp;— український [[архітектор]], [[художник]], [[Учитель|педагог]], [[доктор архітектури]];
* [[Герасимчук Володимир Опанасович]]&nbsp;— академік Транспортної академії України;
* [[Вітковський Петро Вацлавович]]&nbsp;— Заслужений будівельник України, Почесний дорожник, Почесний громадянин м. Полонного;
* [[Бобрівник Леонід Дем'янович]]&nbsp;— [[Доктор наук|доктор технічних наук]];
* [[Галатюк Олександр Євстафійович]] (1958)&nbsp;— доктор ветеринарних наук, професор;
* [[Дем'янчук Іван Лук'янович]]&nbsp;— доктор історичних наук;
* [[Гончаренко Микола Купріянович]] ({{н}}[[1918]]&nbsp;— †[[1943]]) і [[Курачицький Володимир Васильович]] ({{н}}[[1913]]&nbsp;— †[[1997]])&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу|Герої Радянського Союзу]].
* Михайло Петрович Музика&nbsp;— у місті народився та навчався відомий український музикант, ударник гурту «Under the Tank»
* [[Яремчук Галина Миколаївна|Галина Миколаївна Яремчук]]&nbsp;— художник, ілюстратор низки романів [[Єфремов Іван Антонович|Івана Єфремова]]&nbsp;— [[Таїс Афінська (роман)|Таїс Афінська]], «[[Лезо бритви (роман)|Лезо бритви»]] та інших<ref>[http://noogen.su/galerei/yar.htm Ілюстрації Галини Яремчук до книг І.&nbsp;А.&nbsp;Єфремова]</ref>.
* У Полонному похований [[Остапчук Василь Васильович]] (1977—2015)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник [[Війна на сході України|війни на сході України]].
* [[Сливка Мирослав Миколайович]] (1990—2018)&nbsp;— старший солдат, Національна гвардія України, [[Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2018)|загинув]] при виконанні бойових обов'язків, під час [[Війна на сході України|війни на сході України]], поблизу селища [[Верхньоторецьке]]<ref>[https://ua.censor.net.ua/photo_news/3047159/zavtra_na_hmelnychchyni_poproschayutsya_iz_zagyblym_u_zoni_ato_voyinom_batalyionu_imeni_generala_kulchytskogo Завтра на Хмельниччині попрощаються із загиблим у зоні АТО воїном батальйону імені генерала Кульчицького Мирославом Сливкою] матеріал інтернет-порталу [[Цензор.нет]] , 29 січня 2018&nbsp;р.</ref><ref>[https://ua.censor.net.ua/photo_news/3047496/iz_zagyblym_u_zoni_ato_voyinom_batalyionu_imeni_generala_kulchytskogo_myroslavom_slyvkoyu_poproschalysya Із загиблим у зоні АТО воїном батальйону імені генерала Кульчицького Мирославом Сливкою попрощалися на Хмельниччині] матеріал інтернет-порталу [[Цензор.нет]] , 30 січня 2018&nbsp;р.</ref>
* У Полонному похований '''Свінціцький Максим Олександрович''' (1995—2018)&nbsp;— лейтенант ЗСУ, учасник війни на сході, загинув при виконанні обов'язків військової служби.<ref>{{Cite web|url=http://memorybook.org.ua/21/svincicky.htm|title=Книга пам'яті загиблих|website=memorybook.org.ua|accessdate=2018-11-19}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/edinstvennyy-dolgozhdannyy-rebenok-roditeley-1521307746.html|title="Єдина і довгоочікувана дитина у батьків": молодий офіцер загинув по дорозі на передову|last=Rbc.ua|language=uk-UA|work=РБК-Украина|accessdate=2018-11-19}}</ref>
* [[Коберський Людвіг Вацлавович]] (1950—2014)&nbsp;— радянський та український військовик.
* Іссак Володимирович Соболь (псевдонім Олександр Соболєв; 6 листопада [[1915]], [[Новоград-Волинський повіт|Полонне Новоград-Волинського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]]&nbsp;— 6 вересня [[1986]], Москва) радянський [[поет]], [[прозаїк]], [[журналіст]]. автор віршу «Бухенвальдський набат», покладеного на музику (1958)
* У Полонному після закінчення інституту (1972 рік) учителем історії та суспільствознавства середньої школи №&nbsp;3 працював український історик і краєзнавець [[Бондаренко Геннадій Васильович|Геннадій Бондаренко]].
* У місті пройшло дитинство відомого українського спортивного журналіста В'ячеслава Дмитровича Кульчицького, який понад трьох десятків років вважається одним із провідних фахівців у висвітленні футболу. За підсумками референдуму, проведеного Асоціацією спортивних журналістів України (АСЖУ), його було нагороджено почесним призом «Золоте перо»-2013.

== Згадки в літературі ==
[[Гоголь Микола Васильович|Микола Гоголь]] писав у своїй повісті «[[Тарас Бульба (повість)|Тарас Бульба»]] про Полонне як про місце, де козаки розгромили поляків і уклали з ними мирну угоду. Також місто Полонне та Полонний замок згадують в історичному оповіданні [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймона Куліша]] «Січові гості» як резиденції [[Станіслав Любомирський (воєвода краківський)|князя Любомирського]] та як один з опорних пунктів у боротьбі поляків та їхніх прибічників проти [[гайдамаки|гайдамаків]].

== Див. також ==
* [[Жижемські]]
* [[Полонська бібліотека]]
* [[Генеалогічні джерела міста Полонного]]

== Виноски ==
{{reflist|3}}

== Джерела та література ==
* ''Вирський Д. С.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Polonne_mst Полонне] // {{ЕІУ|8|355}}
* Географічна енциклопедія України (у 3-х томах).&nbsp;— Київ, 1993.
* ДАЖО, фонд 32 опис 1 справа 171 (арк. 33—34)
* Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі.&nbsp;— К. : Наукова думка, 1985.
* Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Полонному 1000 років».&nbsp;— Полонне, 1995.
* Полонне: історія та сучасність.&nbsp;— Полонне, 2006.
* ''[[Міхал Балінський|Baliński М.,]] [[Тимотеуш Ліпінський|Lipiński T.]]'' [https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/191/#item Połonne // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana].&nbsp;— Warszawа&nbsp;: nakład i druk S. Orgelbranda, 1845.&nbsp;— Т. ІІ.&nbsp;— Cz. 2.&nbsp;— 1442 s.&nbsp;— S. 923—924. {{ref-pl}}
* {{SgKP|VIII|727|Połonne}}&nbsp;— S. 727—728. {{ref-pl}}

== Посилання ==
{{Портал|Хмельниччина}}

* [https://www.youtube.com/watch?v=Y_BzTznIw60 Прогулянка по місту Полонне (відео)]
* [https://www.facebook.com/polonne.ua/videos/vb.298011783980607/298036000644852/?type=2&theater Полонне з висоти пташиного польоту]
* [https://web.archive.org/web/20110521215759/http://gska2.rada.gov.ua/ Офіційна облікова картка]
* [http://samooboronapl.at.ua/ Полонська Самооборона]
* [http://geraldika.ru/symbols/8573 Герб Полонного XVII&nbsp;ст.]
* [http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=1086#verh Сучасний герб Полонного.]
* [http://myslenedrevo.com.ua/studies/pavlucki/15dcer-pol.html Церкви Полонного, знищені комуністами]
* [http://www.castles.com.ua/polonne.html Полонне на сайті «Замки та храми України»]
* [http://tutbuv.com/?p=2239 Полонне на сайті «Тут був я»]
* [http://my-polonne.at.ua/ Моє Полонне]
* [http://polonne.com/ Полонне та полончани&nbsp;— соціальна мережа]
* [http://www.zhk.ru/index.php?id=20 Полонська кераміка]
* [http://antikvar.ua/publications/farfor/500-2013-12-07-12-12-58.html Музей двох заводів]
* [https://web.archive.org/web/20070928035737/http://www.bernardyni.ofm.pl/kustodia/polonne.htm Римо-католицька парафія Св. Анни міста Полонне]
* [http://jewua.org/polonnoe/ Історія єврейської громади Полонного(англійською мовою)]
* [http://www.shtetlinks.jewishgen.org/polonnoye/ Ізраїльський сайт про Полонне (англійська мова)]
* [http://fc-polonne.at.ua/ Футбольний клуб Полонне]
* [https://web.archive.org/web/20151203105930/http://polonne.info/ ПОЛОННЕ.INFO Свіжі новини&nbsp;— Завжди на пульсі міста]
* [https://web.archive.org/web/20140310184645/http://memorialholodomors.org.ua/PDF/Khmelnytsky/Полонський%20район.pdf Мартиролог Голодомору в Полонському районі]
* http://myshtetl.org/khmelnitskaja/polonnoye.html

{{Полонський район}}
{{Населені пункти Хмельницької області}}
{{Історичні місця Хмельницької області}}
{{Волинське воєводство}}

[[Категорія:Полонне| ]]
[[Категорія:Волинь]]
[[Категорія:Районні центри Хмельницької області]]
[[Категорія:Міста Хмельницької області]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Історичні місця України]]
[[Категорія:Козацька доба]]
[[Категорія:Міста Русі]]
[[Категорія:996 у Європі]]
[[Категорія:Населені пункти Шепетівського району]]