Перегляд вихідного коду сторінки Поляни (східні)

{{Confused|Поляни (західні)}}
{{Otheruses|Поляни}}
{{Infobox Former Country
|native_name                     = Поляни
|common_name                     = Поляни
|conventional_long_name          = 
|continent                       = Європа
|region                          = Україна
|status                          = 
|government_type                 = племінний союз
|year_start                      =431 (Заснування Київа за літописом) 
|year_end                        = 882
|date_start                      = 
|date_end                        = 
|event_start                     = 
|event_end                       = 
|p1                              =  
|flag_p1                         = 
|p2                              = 
|flag_p2                         = 
|s1                              = Київська Русь
|flag_s1                         = Alex K Kievan Rus..svg
|image_flag                      = 
|image_coat                      = 
|coa_size                        = 
|symbol                          = 
|image_map                       = Ілюстрована історія України (1921). c. 35.jpg
|image_map_caption               = Слов'янські племена VII–VIII&nbsp;ст. за повідомленнями [[Повість минулих літ|«Повісті минулих літ»]]
|religion                        = [[Язичництво]]
|capital                         = Київ
|legislature                     = 
|title_leader                    = князь
|leader1                         = 
|year_leader1                    = 
|leader2                         =
|year_leader2                    = 
|leader3                         = 
|year_leader3                    = 
|year_deputy1                    = 
|common_languages                =  [[Праслов'янська мова|Праслов'янська]]
|currency                        = 
|footnotes              = <!--- Accepts wikilinks --->
}}

'''Поля́ни'''<ref name="Нестор"/>, '''Полянська земля'''<ref name="Нестор"/> ({{lang-orv|Полѧне}}<ref>[http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ] </ref>)&nbsp;— [[Східнослов'янські племена|східнослов'янське плем'я]] (союз племен) VI—IX&nbsp;ст., що за повідомленнями [[Повість минулих літ|«Повісті минулих літ»,]] мешкало в Центральній [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянщині]]<ref name="уперше">стор. 2, «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989&nbsp;р.&nbsp;— ISBN 5-308-00052-2 {{ref-uk}}</ref>&nbsp;— на правому березі [[Дніпро|Дніпра]], між р. [[Рось|Россю]] та [[Ірпінь (річка)|Ірпенем]]<ref name="поляни">стор. 2229, том. 6, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996&nbsp;р. ISBN 5-7707-6833-9</ref>. Історичність існування племені полян у Середньому Подніпров'ї є предметом дискусії. На відміну від більшості згаданих у літописі назв слов'янських етнографічних груп, назва «поляни» в часи літописця не була актуальним етнонімом, а спроби отожнити з «полянами» відомі слов'янські матеріальні культури VIII—X&nbsp;ст. не дали однозначних результатів.<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1142-7/978-966-00-1142-7.pdf Енциклопедія Історії України: У 10т./Редколегія: В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій та ін. -К.:Наукова думка,2011]</ref>

== Повідомлення літописів ==
Вперше ''поляни'' згадуються в найдавнішій, недатованій частині [[Повість минулих літ|«Повісті минулих літ»]]<ref name="уперше"/>. За повідомленням цього літопису, на чолі полянського союзу стояв князь [[Кий (князь)|Кий]], а також його брати [[Щек]] і [[Хорив]], які заснували місто [[Київ]], що перетворився на племінний центр.

Основою господарства мешканців Центральної Наддніпрянщини було [[землеробство]] із застосуванням [[Плуг|рала]] і [[плуг]]а. Розвинутим були також [[скотарство]], високорозвиненими&nbsp;— [[Ремесло|ремісництво]], [[Бджільництво|пасічництво]], [[рибальство]], [[полювання]].

У процесі розкладу родо-племінного ладу і становлення [[Феодалізм|феодальних]] відносин у VI—IX&nbsp;ст. у межах племінної території полян на землях навколо Києва утворилося політичне об'єднання, відоме з іноземних джерел як [[Куявія]]{{факт}}. Власне Київське князівство більшої частини X&nbsp;ст. посідало доволі скромну за розмірами територію у Середній Наддніпрянщині. На півночі, за р. [[Тетерів|Тетеревом]], за декілька десятків кілометрів від м. Києва, починалася земля ще незалежного від цього князівства, величезного союзу [[Древляни|деревлянських]] племен. На лівобережжі [[Дніпро (річка)|Дніпра]] рубежі цієї першої Київської держави простягалися на [[схід]] лише на 50-70&nbsp;км. На півдні кордон князівства сягав р. [[Рось]], тобто був за 100&nbsp;км від Києва. Проте політичний вплив Києва поширювався на значно більшу територію, і залежали від нього інші союзи племен, зокрема [[сіверяни]]. Вигідне розташування на перехресті торговельних шляхів сприяло швидкому економічно-культурному розквіту князівства й забезпечило йому роль організатора державного життя на теренах усієї сучасної України.

Центром землі полян був [[Київ]]; інші її населені пункти&nbsp;— [[Вишгород]], Білгород на річці [[Ірпінь (річка)|Ірпінь]] (нині село [[Білогородка (Києво-Святошинський район)|Білогородка]]), [[Звенигородка|Звенигород]], Треполь (нині село [[Трипілля]]), Василів (нині [[Васильків]]) та інші.

Київські князі IX—X&nbsp;ст., на відміну від ватажків підкорених ними племен, не використовували титул «князя полян». Літопис пояснює це тим, що з часом «полян» стали йменувати «[[Русь|руссю]]»<ref name="поляни"/><ref name="Нестор">стор. 565, 567, «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989&nbsp;р.&nbsp;— ISBN 5-308-00052-2 {{ref-uk}}</ref>. Дослідники, щоправда, бачать у цьому поясненні пізнішу редакційну вставку{{факт}}. Назву «русь» використовують й іноземні джерела, яким не відоме ім'я «поляни». Зокрема, коли розповідають про морські походи русів проти наймогутнішої держави середньовічного світу&nbsp;— [[Візантія|Візантії]].

Наприкінці VIII&nbsp;ст. чи на початку IX&nbsp;ст. загін русів на чолі з князем [[Бравлин]]ом штурмом здобув візантійське місто Сурож (нинішній [[Судак (місто)|Судак]]) на [[Кримський півострів|Кримському півострові]] (у [[Таврія|Таврії]]), а інше військо у 825—842 роках заволоділо візантійським містом [[Амастрида (місто)|Амастридою]] на [[Мала Азія|малоазійському узбережжі]] [[Чорне море|Чорного моря]]. Тоді ж Київське князівство вийшло на міжнародну арену. У 839&nbsp;р. посольство Русі відвідало [[імператор]]а [[франки|франків]] [[Людовик Благочестивий|Людовика Благочестивого]] з пропозицією дружби.

Київське князівство стало ядром великої давньоруської держави&nbsp;— [[Київська Русь|Київської Русі]]. Останній раз поляни згадуються в літописі під 944 роком.

== Антропологічні характеристики ==
Антропологічному типу давньоруського населення Середньої Наддніпрянщини, де напередодні утворення Київської Русі склався могутній полянський племінний союз, як і решті русичів, були властиві специфічні пропорції лицевого скелета (відносно низьке обличчя з низькими орбітами і досить широким носом), за якими воно відрізнялося від більш високолицих, високоорбітних і вузьконосих носіїв черняхівської культури. За даними краніології, саме в цьому регіоні, що став ядром формування «Руської землі», простежується дуже глибока лінія антропологічної спадковості<ref>Сегеда С. П. У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України К.: Наш час, 2012—432 с. (257—258 с.) ISBN 978-966-1530-80-4</ref>.

== Варіації визначення ареалу ==
[[Файл:NMHU074.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Прикраси з київського могильника IX-X ст., який деякі дослідники вважають полянським (Національний музей історії України)]]
[[Файл:0550 Ukraine.png|міні|праворуч|300пкс|Карта України&nbsp;— після заснування міста Києва]]
Микола Корінний вважав мешканців [[Київ|Києва]] і [[Переяслав]]а уличами, а існування окремого полянського союзу&nbsp;— міфом<ref>Коринный Н.&nbsp;Н.&nbsp;Переяславская земля X- первая половина XIII века.- Киев, 1992 г., с.31 {{ref-ru}}</ref>

До того ж не відомо, чи є назва «поляни» самоназвою, адже окрім [[Повість минулих літ|«Повісті минулих літ»]] в жодних інших вітчизняних письмових джерелах його не використовують. З огляду на те, що союз з ідентичною назвою ([[поляни (західні)|поляни]]) існував на берегах р. [[Варта (річка)|Варти]], і саме від нього отримала свою назву [[Польща|Польська держава]], [[Нікольський Микола Михайлович|Микола Нікольський]] зробив висновок, що назва племінного союзу на Середній Наддніпрящині, вірогідно, є запозиченням із [[Західні слов'яни|західнослов'янських]] джерел, внесеним до [[літопис]]у [[ігумен]]ом [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської Лаври]] [[Никон Великий|Никоном]] у XII&nbsp;ст.<ref> Никольский Н. К., Повесть временных лет как источник для истории начального периода русской письменности и культуры. Вып. I, Л., 1930 г., с.50-58 {{ref-ru}}</ref>. Саме Никон міг поєднати це повідомлення з інформацією з [[Вірмени|вірменського]] [[літопис]]у VII&nbsp;ст. про землю «Палунь» та заснування міста Києва трьома братами (див. «[[Історія Києва]]»).

За гіпотезою Омеляна Пріцака, підтриманою Валентиною Петрашенко<ref>[http://www.arheolog-ck.ru/?p=3108 Петрашенко Валентина Олексіївна]</ref>, справжньою назвою племен, що мешкали навколо сучасного Києва, міг бути [[етнонім]] [[лендзяни]], згаданий [[Костянтин VII Багрянородний|Костянтином Багрянородним]] поруч із [[уличі|уличами]] і [[Деревляни|древлянами]]<ref>Петрашенко В.&nbsp;О.&nbsp;Літописні поляни&nbsp;— міф чи реальність. «Археологія», №&nbsp;2., с.53—55.</ref>, у той час як інші дослідники ототожнюють ''лендзян'' з [[Лучани|лучанами]] або ж [[Волиняни|волинянами]].

На думку [[Толочко Олексій Петрович|О. Толочка,]] історичність існування племені полян у Середньому Подніпров'ї продовжує бути предметом дискусії.<ref>[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU1&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Poliany Енциклопедія Історії України: У 10т./Редколегія: В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій та ін.&nbsp;— {{К.}}:Наукова думка,2011]</ref>

== Див. також ==
* [[Ляхи]] ([[Лендзяни]])
* [[Поляни (західні)]]
* [[Прабатьківщина слов'ян]]
* [[Антський союз]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* ''Толочко О. П.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Poliany Поляни] // {{ЕІУ|8|411}}
{{refbegin|2}}
* {{ЕУ}}
* «[[Повість врем'яних літ|Літопис Руський]]», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989&nbsp;р., 591 с.&nbsp;— ISBN 5-308-00052-2
* ''[[Гайдай Леонід Іович|Гайдай Л.]]'' Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.&nbsp;— Луцьк: Вежа, 2000.
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України]. / За ред. І. Підкови та Р. Шуста.&nbsp;— К.: Генеза, 1993
* {{ref-ru}} ''Никольский Н.&nbsp;К.''&nbsp;Повесть временных лет как источник для истории начального периода русской письменности и культуры.&nbsp;— Л., 1930.
* Радянська енциклопедія історії України.&nbsp;— К., 1971.
* [http://archaeology.kiev.ua/journal/020300/petrashenko.htm В.&nbsp;О.&nbsp;Петрашенко. «Літописні поляни: міф чи реальність?», Інститут археології НАН України]
* {{cite book
 | назва = Древнерусские княжества X-XIII ст. / Переяславское княжество (118—143)&nbsp;— М.; Наука, 1975 
 | прізвище = Кучера
 | ім'я = Михайло
 | автор-посилання = Кучера Михайло Петрович
 | рік = 1975
 | ref = harv }}

{{refend}}

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/11951201/legal/polyani Поляни] // {{Юридична енциклопедія|4}}
* {{УМЕ11|частина=Поляни|сторінки=1429}}

{{Державні утворення українців}}
{{Слов'янські племена}}
{{Київська Русь}}
{{ВП-портали|Етнологія|Антропологія|Історія}}
{{DEFAULTSORT:Поляни (східні)}}
[[Категорія:Східнослов'янські племена]]
[[Категорія:Східні поляни]]
[[Категорія:Народи середньовічної України]]
[[Категорія:Пеньківська культура]]