Перегляд вихідного коду сторінки Примаков Віталій Маркович

{{othernames|Примаков}}
{{Військовик
| ім'я                = Примаков Віталій Маркович
| портрет             = Примаков Віталій Маркович 2.jpg
| розмір              = 250px
| підпис = Віталій Примаков
| ім'я при народженні = 
| дата народження     = 30.12.1897(18)
| місце народження    = с. [[Семенівка]], нині місто, [[Семенівський район (Чернігівська область)|Семенівський район]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]] 
| дата смерті         = 12.6.1937
| місце смерті        = [[Москва]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]
| країна              = {{URS}}
| рід військ          = піхота, кавалерія
| роки служби         = 1918—1937
| звання              = {{Ранг|країна=СРСР|звання=Комкор}}
| підрозділ           = Червоно-Козачий Корпус, Українська Радянська Армія, Українська Повстанська Армія
| командування        = організатор і командир формувань [[Червоне козацтво|Червоно-Козачого Корпусу]]
| битви               = [[Перша світова війна]]<br/>[[Громадянська війна в Росії]]
| нагороди =
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Червоного Прапора}} {{!!}} {{Орден Червоного Прапора}} {{!!}} {{Орден Червоного Прапора}}
{{!)}}
}}

'''Примако́в Віта́лій Ма́ркович''' ('''ба́тько Прима́к''', '''ба́тько Примаче́нко'''; {{ДН|30|12|1897|18}}, с.&nbsp;[[Семенівка]], нині місто, [[Семенівський район (Чернігівська область)|Семенівський район]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]] — {{ДС|11|6|1937}}, [[Москва]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— український радянський [[воєначальник]], [[комкор]] ([[1935]]), [[дипломат]]. Зять [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайла Коцюбинського]], товариш дитячих років українського радянського воєначальника — [[Коцюбинський Юрій Михайлович|Юрія Коцюбинського]]. Репресований.

Один із організаторів і перших керівників [[Червоне козацтво|Червоно-Козачого Корпусу]] Української Республіки, перших військових формувань [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|радянського уряду України]] у складі Країни Рад.

Учасник бойових дій [[1920-ті|1920-х]] років у [[Афганістан]]і і в Середній Азії, за що тогочасна світова преса його охрестила «радянським [[Томас Едвард Лоуренс|Лоуренсом]]»<ref>[http://gazeta.aif.ru/online/longliver/115-116/25_01 Афганская эпопея Виталия Примакова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130921060000/http://gazeta.aif.ru/online/longliver/115-116/25_01 |date=21 вересня 2013 }} // Аргументы и факты.&nbsp;— 2007.&nbsp;— 14 апреля. {{ref-ru}}</ref>.

== Біографія ==
Народився [[1897]] року в селі [[Семенівка|Семенівці]] (тоді [[Російська імперія]], нині місто, райцентр [[Семенівський район (Чернігівська область)|Семенівського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]], [[Україна]]) у родині народного вчителя, його рід походив із чернігівських козаків<ref>{{Cite news|url=http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/02/23/27111/|title=1918 рік. Червоне козацтво з'явилося раніше Червоної армії|work=Історична правда|accessdate=2018-01-27|archive-date=29 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160329172924/http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/02/23/27111/}}</ref>.

З 1909 по 1915 рік навчався в Чернігівській чоловічій гімназії. Змалку близько знайомий із відомою українською родиною Коцюбинських.

3 [[1914]] року&nbsp;— член [[Російська соціал-демократична робітнича партія|РСДРП]]. У лютому [[1915]] року за більшовицьку агітацію у військах Чернігівського гарнізону засуджено на довічне заслання до [[Сибір]]у.

У квітні [[1917]] року, після оголошеної [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовим урядом]] амністії, дотерміново повернувся з заслання до Чернігова, з травня по серпень&nbsp;— член Київського комітету [[Російська соціал-демократична робітнича партія|РСДРП(б)]]. У серпні 1917 року&nbsp;— рядовий 13-го запасного піхотного полку в Чернігові. Його обирають до складу Чернігівської Ради робітничих і солдатських депутатів, а потім&nbsp;— делегатом II Всеросійського з'їзду Рад.

Брав участь у [[Жовтневий переворот (1917)|жовтневому перевороті в Петрограді]], член ВЦВК Росії другого скликання.

[[27 грудня]] [[1917]]&nbsp;року Примаков разом із [[Барон Арон Давидович|Ароном Бароном]] за дорученням російського більшовицького керівництва сформували в [[Харків|Харкові]] з 2-го українського полку збройні сили [[Українська Народна Республіка Рад|Української Народної Республіки Рад]]&nbsp;— 1-й полк [[Червоне козацтво|Червоного козацтва]]. Основу червоного козацтва складали переважно прихильники Росії з числа росіян та деяких українців, що поділяли радянську ідеологію більшовиків й чинили збройний опір Українській Народній Республіці.

Восени [[1918]]&nbsp;року брав участь у формуванні на території України різних радянських збройних угруповань: [[1-ша українська радянська дивізія|1-ї української радянської дивізії]], очоливши полк Червоного козацтва. У грудні того ж року за наказом [[Всеукраїнський центральний військово-революційний комітет|Всеукраїнського Центрального Військово-Революційного Комітету]] Примаков та його полк увійшли до складу [[2-га українська радянська дивізія|2-ї української радянської дивізії]]. У подальшому командував підрозділами збройних сил Червоного козацтва (бригадою, дивізією, корпусом) у боях проти [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]], [[Збройні Сили Півдня Росії|білогвардійських загонів денікінців]], врангельців, повстанських загонів [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]] та польських військ [[Юзеф Пілсудський|Пілсудського]] під час [[Польсько-радянська війна 1920|польсько-радянської війни]] [[1920]] року.

У [[1923]] році закінчив військово-академічні курси Росії. У [[1924]]–[[1925]] роках&nbsp;— начальник найвищої кавалерійської школи в [[Санкт-Петербург|Ленінграді]]. У [[1925]]–[[1926]] роках був таємним військовим радником при національній армії Китаю (Калганська група військ). У [[1927]]–[[1930]] роках&nbsp;— воєнний аташе в [[Афганістан]]і та [[Японія|Японії]]. У [[1931]] році вчився в академії Генштабу [[Німеччина|Німеччини]]. У [[1931]]–[[1933]] роках&nbsp;— [[командир]] корпусу, в [[1933]]–[[1935]] роках&nbsp;— заступник командувача [[Північно-Кавказький військовий округ|Північно-Кавказького військового округу]], заступник інспектора найвищих воєнних навчальних закладів. З [[1935]] року його призначено заступником командувача [[Ленінградський військовий округ|Ленінградського військового округу]].

Автор книги «Громадянська війна на Україні», в який він визнав, що понад 60&nbsp;% населення України вороже ставилась до більшовиків.

Заарештовано Примакова 1936 року за звинуваченням в участі в «троцькістській змові». Після катувань, його, ухвалою «трійки» НКВС УРСР, засуджено до страти<ref>''Ломонос Ірина.'' [http://www.gorod.cn.ua/news_3746.html Чернігівець Віталій Примаков і Лілія Брик&nbsp;— любов по-совєтськи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091222234049/http://www.gorod.cn.ua/news_3746.html |date=22 грудня 2009 }} // Місто: щотижневик.&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;27.&nbsp;— 3 липня.</ref>. 12 червня 1937 року Примакова розстріляно разом із маршалом [[Тухачевський Михайло Миколайович|Михайлом Тухачевським]].

Реабілітовано 1957 року.

== Родина ==

У першому шлюбі був одружений з [[Коцюбинська-Примакова Оксана Михайлівна|Оксаною Коцюбинською]], дочкою відомого громадського діяча, революціонера і письменника [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайла Коцюбинського]].

== Нагороди ==
* [[Орден Червоного Прапора]] як командиру 8-ї кавалерійської дивізії. Наказ {{comment|РВР|Революційна військова рада}} №&nbsp;326 від 1919 р.
* [[Орден Червоного Прапора]] як командирові 1-го кавалерійського корпуса. Наказ РВР №&nbsp;41 від 1921 р.
* [[Орден Червоного Прапора]]. Наказ 7.8.1929 р.

== Твори ==
[[Автор]] статей з військово-теоретичних питань більшовицьких збройних сил, [[нарис]]ів і спогадів, зокрема про події 1918—1920 років в Україні. Зокрема:
* Афганистан в огне.&nbsp;— Л., 1930. {{ref-ru}}
* Червонное казачество: Сборник.&nbsp;— Харьков, 1923. (статьи подписаны «Старый казак»). {{ref-ru}}
* Тактические задачи и военные игры, предложенные для решения офицерам германского рейхсвера в 1933 г. / пер. с нем. и обр. В.&nbsp;М.&nbsp;Примакова.&nbsp;— {{М.}} : Госвоениздат, 1934.&nbsp;— 95 с.: схем. {{ref-ru}}
* Борьба за Советскую власть на Украине.&nbsp;— Путь неувядаемой славы.&nbsp;— Три рейда.&nbsp;— «Червонцы».&nbsp;— Смертью героев.&nbsp;— Смелость города берёт / в кн.: Этапы большого пути.&nbsp;— {{М.}}, 1962.&nbsp;— 528 с. {{ref-ru}} <!-- http://irbis-nbuv.gov.ua/GAK/SCAN_GAK/4130/07/007.GIF -->
* Сражение под Орлом. Октябрь-ноябрь 1919 года / в кн.: Латышские стрелки в борьбе за Советскую власть в 1917—1920 годах.&nbsp;— Рига, 1962. {{ref-ru}}
* Записки волонтера. Гражд. война в Китае.&nbsp;— {{М.}}, 1967. Первое издание этой книги&nbsp;— Л.: Прибой, 1927. Автор указан как Генри Аллен. {{ref-ru}}
* И всходим маки красные… Очерки, статьи, стихи, рассказы: [Для детей] / авт. вступ. ст. С. Репьях.&nbsp;— Киев: Молодь, 1987.&nbsp;— 261 с. {{ref-ru}}
* По Японии.&nbsp;— 1930. {{ref-ru}}

== Увічнення пам'яті ==
За радянських часів Віталієві Примакову встановлювали пам'ятники, його ім'ям називали вулиці та інші об'єкти. Після ухвали Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» від [[Український інститут національної пам'яті|Українського інституту національної пам'яті]] Віталія Примакова було внесено до [[Список осіб, що підпадають під закон про декомунізацію|Списку осіб, що підпадають під дію закону]].

* У [[Київ|Києві]] в [[Наводницький парк|Наводницькому парку]] 1970 року йому було встановлено [[бронза|бронзове]] [[погруддя]] на [[граніт]]ному [[П'єдестал|постаменті]] ([[Скульптура|скульптор]] [[Коцюбинський Флоріан Абрамович|Флоріан Коцюбинський]], [[архітектор]] [[Шмульсон Ісроель Лейзерович|Ісроель Шмульсон]]), демонтоване в травні 2016 року.
* У [[1965]] на його честь названо вулиці в Києві (з 2016 року&nbsp;— [[вулиця Рейнгольда Глієра]])<ref>{{Cite web |url=http://wek.kiev.ua/uk/Примаков_Віталій_Маркович |title=Енциклопедія Києва |accessdate=14 травня 2011 |archive-date=7 червня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110607235806/http://wek.kiev.ua/uk/Примаков_Віталій_Маркович }}</ref> та в [[Хмельницький|Хмельницькому]] (нині&nbsp;— [[Вулиця Староміська (Хмельницький)|Староміська вулиця]]).
* У [[Біла Церква|Білій Церкві]] на честь Примакова називалася вулиця<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/WP029?PT001F01=500&PID100=32&PT005F01=91 |title=Київська область, Територіальний виборчий округ № 91 |accessdate=7 серпня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150714012014/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/WP029?PT001F01=500&PID100=32&PT005F01=91 |archivedate=14 липня 2015 |deadurl=yes }}</ref> (нині Євгена Деслава), а на [[Будинок Таубіна|Будинку Таубіна]], де в [[1921]] році містився штаб 1-го кінного корпусу [[Червоне козацтво|Червоного козацтва]], існувала меморіальна дошка.
* У Чернігові [[Пам'ятники Чернігова|на Алеї Героїв]] 1972 року встановлено гранітне погруддя Примакова (скульптор Флоріан Коцюбинський, архітектор Г. Урусов). Демонтовано в червні 2016. Зараз знаходиться на території Чернігівського обласного історичного музею. 
* На території [[Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського|Чернігівського літературно-меморіального музею М.&nbsp;М.&nbsp;Коцюбинського]] було встановлено [[Садово-паркова скульптура|садово-паркову скульптуру (погруддя)]] Віталія Примакова (скульптор Флоріан Коцюбинський, 1970)
* На будинку чернігівської чоловічої класичної гімназії, де навчався В.&nbsp;М.&nbsp;Примаков, та на будинку Коцюбинських встановлено меморіальні дошки.
*У Львові була вулиця Примакова (нині Гайворонського Михайла).
*У Олександрії Кіровоградської області до квітня 2021 року була меморіальна дошка.

<gallery widths="180" heights="180">
Пам'ятник Віталію Примакову Київ.jpg|Колишній [[пам'ятник Примакову (Київ)|Пам'ятник Примакову в Києві]]
Будинок Таубіна.jpg|[[Будинок Таубіна]]
Пам'ятна дошка Примакову Біла Церква.jpg|Пам'ятна дошка Примакову в [[Біла Церква|Білій Церкві]]
Погруддя Віталія Примакова на Алеї Героїв в Чернігові.jpg|Колишнє погруддя Віталія Примакова в [[Чернігів|Чернігові]] на Алеї Героїв
Portret of Prymakhov in Chernihiv.jpg|Погруддя Віталія Примакова в [[Чернігів|Чернігові]] на території музею М. М. Коцюбинського
</gallery>

[[2015]] року після прийняття [[Декомунізація в Україні|Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»]] прізвище Примакова [[Український інститут національної пам'яті|Українським інститутом національної пам'яті]] було включено до [[Список осіб, що підпадають під закон про декомунізацію|списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію]]<ref>Підстава: «Радянський військовий діяч, один з організаторів та керівників „Червоного козацтва“, учасник встановлення радянської влади в Україні та Середній Азії.».</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.memory.gov.ua/news/yaki-nazvi-vulits-mayut-zniknuti-z-mapi-ukraini Які назви вулиць мають зникнути з мапи України?] {{Webarchive|url=https://archive.today/20141204080310/http://www.memory.gov.ua/news/yaki-nazvi-vulits-mayut-zniknuti-z-mapi-ukraini |date=4 грудня 2014 }} // Офіційний вебсайт УІНП.
* [http://www.knowbysight.info/PPP/03824.asp Довідник з історії Комуністичної партії та Радянського Союзу 1898—1991] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110721220227/http://www.knowbysight.info/PPP/03824.asp |date=21 липня 2011 }} {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20080618161831/http://zhurnal.lib.ru/p/primakow_j_w/lastarest.shtml «Последний арест»] {{ref-ru}}

== Джерела ==
* ''Гриневич Л.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Примаков Віталій Маркович] // {{ЕІУ|9|8}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160709231101/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf |date=9 липня 2016 }}
* Громадянська війна на Україні, 1918—1920 : т. 1, кн. 1 / під ред. І. К. Рибалка. — {{К.}} : [[Наукова думка|Наук. думка]], 1967.
* ''Дубинский И. В.'' Примаков. — {{М.}} : Молодая гвардия, 1968. — 176 с. — (Жизнь замечательных людей. ЖЗЛ: серия биографий ; вып. 2). {{ref-ru}}
* ''Дубинский И. В.'' Портреты и силуэты: очерки ; Трубачи трубят тревогу: док. повесть. — {{К.}} : Дніпро, 1982. — 535 с. {{ref-ru}}
* ''Дубинський І. В.'' Віталій Прімаков. — {{К.}} : Молодь, 1977. — 288 с.
* ''Примаков В. М.'' Страницы жизни и борьбы // Червонное казачество: Воспоминания ветеранов / ред.-сост. Е. П. Журавлёв, М. А. Жохов. — {{М.}} : Воениздат, 1969. — 256 с.: илл. {{ref-ru}} <!-- http://irbis-nbuv.gov.ua/GAK/SCAN_GAK/3838/10/0089.GIF {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160915145452/http://irbis-nbuv.gov.ua/GAK/SCAN_GAK/3838/10/0089.GIF |date=15 вересня 2016 }} -->

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Військовики Української радянської армії]]
[[Категорія:Повстанські отамани]]
[[Категорія:Учасники Першої світової війни]]
[[Категорія:Учасники Громадянської війни в Росії]]
[[Категорія:Українське червоне козацтво]]
[[Категорія:Червоне козацтво]]
[[Категорія:Російські революціонери]]
[[Категорія:Уродженці Семенівки]]
[[Категорія:Репресовані воєначальники]]
[[Категорія:Розстріляні в СРСР]]
[[Категорія:Репресовані в СРСР]]
[[Категорія:Реабілітовані в СРСР]]
[[Категорія:Посмертно реабілітовані]]
[[Категорія:Страчені військовики]]
[[Категорія:Члени ВУЦВК]]
[[Категорія:Діячі УРСР]]
[[Категорія:Особи, увічнення яких підпадає під закон про декомунізацію]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Українці, страчені СРСР]]
[[Категорія:Жертви Великого терору з України]]
[[Категорія:Радянські військові аташе]]