Перегляд вихідного коду сторінки Публій Квінтілій Вар

{{Інші значення|Квінтілій Вар}}
{{Особа
|ім'я = Публій Квінтілії Вар
|оригінал імені = PVBLIVS QVINCTILIVS VARVS
|зображення           =Quinctilius Varus minor.jpg
|розмір_зображення    =200 px
|підпис_зображення    = Вар на монеті 
|ім'я при народженні =
|рід_діяльності       =  Політичний діяч, воєначальник
|дата_народження      = -46
|Місце народження =
|дата_смерті          = 9
|місце_смерті         = [[Тевтобурзький ліс]]
|причина_смерті       = ''самогубство'', щоб не потрапити в полон
| Громадянство =
|батько = [[Секст Квінтілії Вар (квестор)|Секст Квінтілії Вар]]
| Мати =
| Чоловік =
|дружина ='''1.'''Невідома <br>'''2.''' [[Віпсанія Марцелла]] <br /> ([[14 до н. е.]] - [[2]] ) <br />'''3.'''[[Клавдія Пульхра (дружина Вара)|Клавдія Пульхра]] ([[2]] - [[9]])
|діти = [[Публій Квінтілій Вар Молодший]] <br> (від третього шлюбу)
| Нагороди і премії =
| Сайт =
}}

[[Файл:Der gescheiterte Varus Haltern.jpg| 250px | thumb |''Повалений Вар''(2003), скульптура Вілфреда Коха в [[Гальтерн-ам-Зе|Гальтерн]], [[Німеччина]]]]

'''Публій Квінтілій Вар''' ({{lang-la | Publius Quinctilius Varus}}), часто [[Давньоримські імена|номенів]] читають як '''Квінктілій''' ([[46 до н. е.]]<ref>Syme R. The Augustan aristocracy. Oxford, 1986.</ref>&nbsp;— осінь [[9| 9 н.&nbsp;е.]])&nbsp;— римський воєначальник і політичний діяч у період правління імператора [[Октавіан Август|Августа]].

== Біографія ==

=== Ранні роки ===

Належав до збіднілої і малозначної гілки стародавнього [[Патрицій|патриціанського]] роду [[Квінтілії]]в. Його дід по батьковій лінії, Секст Квінтілії Вар, був [[Сенат (Стародавній Рим)|сенатором]]. Його батько, [[Секст Квінтілій Вар (квестор)|Секст Квінтілій Вар]], будучи сенатором, співчував республіканцям у громадянській війні з [[Гай Юлій Цезар|Юлієм Цезарем]]. Невідомо, чи брав участь він у вбивстві [[Гай Юлій Цезар|Цезаря]]. Згодом він підтримував [[Марк Юній Брут|Марка Юнія Брута]] і [[Гай Кассій Лонгін (змовник)|Гая Кассія Лонгіна]] і наклав на себе руки після поразки при Филипах [[43 до н. е.]]. Матір'ю Публія Квінтілія Вара була дочка [[Гай Клавдій Марцелл Молодший|Гая Клавдія Марцелла Молодшого]] від першого шлюбу.

Незважаючи на політику батька, Вар став підтримувати наступника Юлія Цезаря, [[Октавіан Август|Октавіана Августа]], що пізніше став називатися Цезарем Августом. Вар одружився з [[Віпсанія Марцелла|Віпсанією Марцеллою]]&nbsp;— дочкою помічника Октавіана [[Марк Агріппа|Марка Віпсанія Агріппи]], і став близьким другом і Октавіана, і [[Марк Агріппа|Марка Агріппи]]. Таким чином, його політична кар'єра була стрімка: вже в [[13 до н. е.]] його обрано [[Консул (Стародавній Рим)|консулом]] разом з [[Тиберій Клавдій Нерон|Тиберієм]], пасинком Августа.

=== Політична кар'єра ===
Слідом за консулатом Вар у 7-6 рр. до н.&nbsp;е. відправився на рік у провінцію [[Африка (римська провінція)|Африка]] як [[Проконсул (Стародавній Рим)|проконсул]]. У 6-4 рр. до н.&nbsp;е. він отримав посаду пропреторського [[Легат (Стародавній Рим)|легата]] [[Сирія|Сирії]], де під його командуванням було 4 [[Римський легіон|легіони]]. [[Йосип Флавій]] згадує блискавичні дії Вара проти месіанського повстання в [[Юдея|Юдеї]] після смерті в [[4 до н. е.]] царя [[Ірод І Великий|Ірода Великого]]. Після захоплення [[Єрусалим]]а, він розіп'яв близько 2000 єврейських повстанців.

Після намісництва в [[Юдея|Юдеї]] Вар кілька років провів у [[Стародавній Рим|Римі]]. У цей час померла [[Віпсанія Марцелла]], і він одружився вдруге на [[Клавдія Пульхра (дружина Вара)|Клавдії Пульхрі]], дочки [[Клавдія Марцелла Молодша| Клавдії Марцелли Молодшої]] (доньки консула [[Гай Клавдій Марцелл (консул 50 року до н. е.)|Гая Клавдія Марцелла Молодшого]] і [[Октавія Молодша|Октавії]], сестри імператора) і [[Марк Валерій Мессала Барбат Аппіан|Марка Валерія Мессали Барбата Аппіана]], патриція за народженням, наприкінці 14 до н.&nbsp;е. усиновленого, вже після народження дочки [[Марк Валерій Мессала Руф|Марком Валерієм Мессалою Руфом]] з патриціанського роду Валеріїв Мессаліїв. У них народився син Публій Квінтілій Вар. Це шлюб показав, що Вар знаходиться у фаворі в [[Октавіан|Августа]].

У перші роки першого століття Тиберій і його брат [[Нерон Клавдій Друз|Друз]] зробили декілька походів у [[Германія (давня)|Германію]]&nbsp;— область на схід від [[Рейн]]у і північніше [[Дунай|Дунаю]]&nbsp;— у спробі розсунути кордони імперії і зменшити їх протяжність. Вони підкорили владі [[Стародавній Рим|Риму]] кілька [[германці|германських]] племен, таких як [[херуски]]. У [[7]] році цей регіон був оголошений у підпорядкування [[Стародавній Рим|Риму]] і Вар був призначений першим [[пропретор]]ом провінції Германія. У цей же час Тиберій з легіонами був перекинутий на [[Балкани]] у зв'язку з повстаннями, що спалахнули у [[Паннонія|Паннонії]] і [[Далмація|Далмації]].

=== [[Битва в Тевтобурзькому лісі]] ===
* {{Main | Битва в Тевтобурзькому лісі}}

Будучи [[пропретор]]ом [[Стародавня Германія|Германії]], Вар продовжив ту ж жорстку політику залякування і придушення, яку використовував у Юдеї і провінції Африка. Свавілля намісника і повне нехтування всіма усталеними законами і традиціями підстьобнули нещодавно підкорені германські племена до повстання, яке очолив вождь херусків Арміній. До того часу Арміній вже встиг відзначитися на службі Риму: командував кіннотою, що складалася з [[германці]]в і за хоробрість був удостоєний римського громадянства і став [[Вершники (Давній Рим)|вершником]].

Наприкінці літа [[9]] Вар з трьома [[Легіон (Стародавній Рим)|легіонами]] ([[Legio XVII|XVII]], [[Legio XVIII|XVIII]] і [[Legio XIX|XIX]]) стояв на березі [[Везер]]а, коли йому прийшла звістка, що у віддаленому зарейнському племені [[марси|марсів]] спалахнуло повстання.

Довірившися раді Армінія, Вар повів легіони на придушення повстання короткою дорогою через [[Тевтобургський ліс]], намагаючись придушити повстання і повернутися в зимові табори до настання холодів. Проходячи через ліс, римське військо стало зазнавати частих нападів германців, які, користуючись місцевістю, раптово нападали і швидко відступали, не чекаючи удару у відповідь. Заболочена місцевість не давала можливості маневрувати піхоті, а обмеженість вільного простору зробила кавалерію практично даремною. До того ж, дощі розмили дорогу, і в утвореному болоті абсолютно загруз обоз. Вар зрозумів, що потрапив у пастку і спробував відступити до [[Рейн]]у. А легіони допоміжних військ, що складалися з германців, відкрито перейшли на бік повсталих. Після цього битва тривала три дні і закінчилася повною поразкою римських військ. Вар був поранений, і, щоб не потрапити в полон, покінчив із собою, кинувшись на меч. За ним пішли вищі офіцери. Частина кавалерії, кинувши піхоту, спробувала пробитися до Рейну, але була перехоплена германцями і знищена.

У загальному підсумку втрати римлян склали 25-27 тисяч вояків. Близько 5 тис. вдалося врятуватися. Частина потрапила в полон: легіонери були посаджені в клітини із прутів і спалені заживо. Інші були або продані в рабство, або, згодом, викуплені. [[Публій Корнелій Тацит|Тацит]] повідомляє, що захоплені в полон офіцери були принесені в жертву німецьким богам. Арміній відіслав голову Вара вождю [[Маркомани|маркоманів]] [[Маробод]]у, з яким прагнув укласти союз, але [[Маробод]] відхилив пропозицію і відіслав голову в Рим.

Результатом цієї поразки стало повне звільнення зарейнських областей від римського панування. Пізніші спроби підкорити германців між Рейном і [[Ельба (річка)|Ельбою]] не мали успіху.

Про реакцію [[Октавіан]]а на цю подію [[Светоній]] повідомляє наступне:
{{Cquote|Розповідали, що він до того був знищений, що кілька місяців поспіль не стриг волосся і не голився і не раз бився головою об одвірок, вигукуючи: «Квінтілій Вар, поверни мені легіони!» ({{Lang-lat|«Quinctili Vare, legiones redde!».}})}}

== У літературі ==
<poem> Тихо муркоче
Місяця самовар,
Ніч димоходами стогне:&nbsp;— Вар, а Вар?&nbsp;— Вар, віддай легіони!

— Нас приголубить ворони,
Вип'ють очі з голів!&nbsp;— Мовчки співають легіони
Тихі пісні без слів.
[…]&nbsp;— «Пісня легіонерів», [[Роальд Мандельштам]] </poem>

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Римські консули 27 до н.е.-14 н.е.}}
{{DEFAULTSORT:Вар Публій Квінтілії}}
{{бібліоінформація}}
[[Категорія:Давньоримські військовики]]
[[Категорія:Римляни I століття до н. е.]]
[[Категорія:Римляни I століття]]
[[Категорія:Юлії-Клавдії]]
[[Категорія:Квінтілії]]
[[Категорія:Консули Римської імперії]]
[[Категорія:Загинули в бою]]