Перегляд вихідного коду сторінки Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року

{{Move|??}}
{{About|підготовку Росії до повномасштабної війни|саму війну|Російське вторгнення в Україну (з 2022)}}
{{Infobox Military Conflict
|conflict     = Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року
|partof       = частина [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]] та [[Друга холодна війна|Другої холодної війни]]
|image        = [[Файл:Russo-Ukrainian conflict (2014-2022).svg|border|350px]] [[Файл:Russian forces near Ukraine, 2021-12-03 (crop).jpg|border|350px]]
|size         =
|caption      = '''Вгорі:''' Територіальна карта України станом на лютий 2022 року<br/>
'''Внизу''' Нарощування російської армії навколо України<br/>{{legend0|#e3d975|[[Україна]]}} {{legend0|#ebc0b3|[[Російська окупація України|Українські території, окуповані Росією та сепаратистами]]}}
|date         = [[3 березня]] [[2021]]&nbsp;— [[24 лютого]] [[2022]]
|place        = {{UKR}}
|casus        =
|result       = [[Російське вторгнення в Україну (2022)]]
|combatant1   = '''{{UKR}}'''<br/>
 {{Collapsible list
 | title = '''Військова підтримка:'''
 | [[Файл:Flag of Belarus (1918, 1991–1995).svg|23px]] [[Білоруська опозиція]]{{efn|[[Кібервійна]]<ref>{{cite news |title=«Киберпартизаны» заявили о взломе серверов БЖД и выставили ультиматум режиму |url=https://charter97.org/ru/news/2022/1/24/452224/ |work=[[Хартія 97]] |date=24 січня 2022 |url-status=live |accessdate=25 січня 2022 |archive-date=25 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220125170029/https://charter97.org/ru/news/2022/1/24/452224/ }}</ref><ref>{{cite news |title=Білоруські "кіберпартизани" зламали сервер залізниці, щоб не пустити російські війська в країну |url=https://lb.ua/world/2022/01/25/503916_biloruski_kiberpartizani.html |work=[[Лівий берег]] |date=25 січня 2022 |url-status=live |accessdate=25 січня 2022 |archive-date=25 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220125165806/https://lb.ua/world/2022/01/25/503916_biloruski_kiberpartizani.html }}</ref>}}<br/>
{{DEN}}{{efn|Данія виділила фінансову підтримку на оборонні цілі.<ref name="auto">{{cite web|title=Denmark announces comprehensive support program to Ukraine|url=https://um.dk/en/news/newsdisplaypage/?newsID=5930D340-4F39-4AD4-8A93-493A81AC777D|date=16 січня 2022|access-date=21 січня 2022|publisher=[[Список міністрів закордонних справ Данії|Міністерство закордонних справ Данії]]|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121135052/https://um.dk/en/news/newsdisplaypage/?newsid=5930d340-4f39-4ad4-8a93-493a81ac777d|url-status=live}}</ref>}}<br/>
 | {{EST}}{{efn|Естонія планує відправити американські протитанкові та зенітні ракети<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ssha-baltija-zbroja-dlya-ukrajiny/31662687.html|назва=США дозволили країнам Балтії передати Україні американську зброю|видавець=[[Радіо Свобода]]|дата=20 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220121082727/https://www.radiosvoboda.org/a/news-ssha-baltija-zbroja-dlya-ukrajiny/31662687.html|дата-архіву=21 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>.}}
 | {{SPA}}{{efn|Іспанія надіслала два воєнні краблі в Чорне море та планує надіслати воєнних до Болгарії<ref>{{cite web|url=https://www.eldiario.es/politica/espana-moviliza-buques-ofrece-cazas-otan-plena-escalada-rusia-ucrania_1_8673887.amp.html|title=España moviliza dos buques y ofrece cazas a la OTAN en plena escalada con Rusia sobre Ucrania|trans-title=Іспанія мобілізує два кораблі та пропонує надати НАТО солдат у випадку російської ескалації|language=es|website=[[ElDiario.es]]|date=20 січня 2022|access-date=21 січня 2022|archive-date=20 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220120165608/https://www.eldiario.es/politica/espana-moviliza-buques-ofrece-cazas-otan-plena-escalada-rusia-ucrania_1_8673887.amp.html}}</ref>.}}
 | {{CAN}}{{efn|Канада надіслала інструкторів.<ref name="The Military Balance2021"/>}}<br/>
 | {{LAT}}{{efn|Латвія планує відправити зброю<ref>{{Cite web|url=https://www.dw.com/uk/latviia-nadast-ukraini-ozbroiennia/a-60490340|назва=Латвія надасть Україні озброєння|видавець=[[Deutsche Welle]]|дата=20 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220121095615/https://www.dw.com/uk/latviia-nadast-ukraini-ozbroiennia/a-60490340|дата-архіву=21 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>.}}<br/>
{{LIT}}{{efn|Литва прислала зброю та інструкторів.<ref name="The Military Balance2021"/><ref>{{Cite web|url=https://www.dw.com/uk/lytva-peredala-ukraini-partiiu-viiskovoi-dopomohy/a-60064814|назва=Литва передала Україні партію військової допомоги|видавець=[[Deutsche Welle]]|ім'я=Костянтин|прізвище=Гончаров|дата=9 грудня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220119204651/https://www.dw.com/uk/lytva-peredala-ukraini-partiiu-viiskovoi-dopomohy/a-60064814|дата-архіву=19 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}}</ref>}}<br/>
| {{POL}}{{efn|Польща надіслала інструкторів<ref name="The Military Balance2021"/> та зброю<ref>{{cite news|url=https://www.france24.com/en/europe/20220120-is-the-ukrainian-military-really-a-david-against-the-russian-goliath|title=Is the Ukrainian military really a David against the Russian Goliath?|date=20 січня 2022|agency=France24|accessdate=25 січня 2022|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125031856/https://www.france24.com/en/europe/20220120-is-the-ukrainian-military-really-a-david-against-the-russian-goliath}}</ref>}}<br/>
{{Прапорець|Велика Британія}} [[Велика Британія|Сполучене Королівство]]{{efn|Сполучене Королівство надіслало зброю (зокрема ПТКР [[NLAW]]) та інструкторів.<ref name="The Military Balance2021"/><ref name="thetimesBritish anti-tank weapons"/>}}<br/>{{USA}}{{efn|Сполучені Штати надіслали зброю та інструкторів.<ref name="The Military Balance2021"/><ref>{{cite web|url=https://edition.cnn.com/2021/12/08/politics/us-ukraine-security-assistance-military-training/index.html|title=US small arms and ammo arrive in Ukraine as Pentagon details troops to train country's military|publisher=[[CNN]]|access-date=11 грудня 2021|archive-date=9 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211209153617/https://edition.cnn.com/2021/12/08/politics/us-ukraine-security-assistance-military-training/index.html|url-status=live}}</ref>}}<br/>{{TUR}}{{efn|Туреччина продає Україні зброю.<ref>{{cite news |title=West wishes: Turkey's growing relationship with Ukraine |url=https://ecfr.eu/article/west-wishes-turkeys-growing-relationship-with-ukraine/ |work=[[Європейська рада з міжнародних відносин]] |date=12 травня 2021 |access-date=23 січня 2022|archive-date=31 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211231162132/https://ecfr.eu/article/west-wishes-turkeys-growing-relationship-with-ukraine/ |url-status=live }}</ref><ref name="auto2">{{cite news |title=US allows NATO allies to send American-made weapons to Ukraine |url=https://thehill.com/policy/defense/590676-us-allows-nato-allies-to-send-american-made-weapons-to-ukraine |work=The Hill |date=20 січня 2022|access-date=22 січня 2022|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122130249/https://thehill.com/policy/defense/590676-us-allows-nato-allies-to-send-american-made-weapons-to-ukraine |url-status=live }}</ref>}}
 | {{CZE}}{{efn|Чехія відправляє зброю<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/chehiya-gotova-nadati-ukrayini-zbroyu-viyskove-novini-rosiyi_n1846910|назва=Чехія готова надати Україні зброю та військове обладнання|видавець=[[24 Канал]]|дата=20 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220120194633/https://24tv.ua/chehiya-gotova-nadati-ukrayini-zbroyu-viyskove-novini-rosiyi_n1846910|дата-архіву=20 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>.}}
 | {{SWE}}{{efn|Швеція надіслала інструкторів.}}
}}
{{Collapsible list
 | title = Заявлена готовність до практичної підтримки:
 | {{NATO}}
 | {{EU}}<br/>
{{AUS}}{{Efn|Австралія планує допомогти з [[Кібервійна|кібервійною]]<ref>{{cite web|url=https://www.news.com.au/finance/work/leaders/marise-payne-says-aussie-troops-wont-be-sent-to-ukraine-but-cyber-assistance-to-be-rendered/news-story/599899ff550ce1eeb6b99deb8728ceda|title=Marise Payne says Aussie troops won't be sent to Ukraine, but cyber assistance to be rendered|website=NCA|access-date=25 січня 2022|archive-date=24 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220124234325/https://www.news.com.au/finance/work/leaders/marise-payne-says-aussie-troops-wont-be-sent-to-ukraine-but-cyber-assistance-to-be-rendered/news-story/599899ff550ce1eeb6b99deb8728ceda}}</ref>}}<br/>
{{ALB}}{{efn|Албанія готова ввести війська в Україну у складі коаліції.<ref name="balkaninsight-ready-to-help">{{cite web|url=https://balkaninsight.com/2021/12/07/kosovo-albania-ready-to-help-any-potential-us-led-ukraine-mission/|title=Kosovo, Albania Ready to Help any Potential US-led Ukraine Mission|website=BalkanInsight|access-date=28 січня 2022|archive-date=11 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211211202109/https://balkaninsight.com/2021/12/07/kosovo-albania-ready-to-help-any-potential-us-led-ukraine-mission/}}</ref>}}<br/>
{{BUL}}{{efn|Болгарія прийматиме іноземні літаки з Іспанії та Нідерландів.<ref>{{cite web|url=https://www.euractiv.com/section/politics/short_news/bulgaria-will-host-fighter-jets-from-spain-and-the-netherlands/|title=Bulgaria will host fighter jets from Spain and the Netherlands|website=Euractiv|access-date=28 січня 2022|archive-date=28 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128194442/https://www.euractiv.com/section/politics/short_news/bulgaria-will-host-fighter-jets-from-spain-and-the-netherlands/}}</ref>}}<br/>
{{KOS}}{{efn|Косово готове відправити війська в Україну як частину коаліції.<ref name="balkaninsight-ready-to-help"/>}}<br/>
{{NET}}{{efn|Нідерланди планують відправити зброю.<ref>{{cite web|url=https://www.ad.nl/politiek/kabinet-staat-open-voor-defensieve-wapenleveranties-aan-oekraine~a9e97ea8/|title=Cabinet opens to defensive arms supplies to Ukraine|website=Algemeen Dagblad|access-date=20 січня 2022|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121092349/https://www.ad.nl/politiek/kabinet-staat-open-voor-defensieve-wapenleveranties-aan-oekraine~a9e97ea8/|url-status=live}}</ref>}}<br/>
{{GER}}{{efn|Німеччина виділила 5,3 млн євро на польовий госпіталь для України та планує відправити 5000 шоломів. Зокрема, Німеччина проведе навчання щодо будівництва та використання госпіталю. Також у разі російської агресії Німеччина відмовиться від введення в експлуатацію [[Північний потік-2]].<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-nimechchyna-shpytal/31666321.html|назва=Німеччина передасть Україні польовий шпиталь для військових – міністр оборони ФРН|видавець=[[Радіо Свобода]]|дата=22 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220123174555/https://www.radiosvoboda.org/a/news-nimechchyna-shpytal/31666321.html|дата-архіву=23 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.dw.com/uk/nimechchyna-nadast-ukraini-5-tysiach-sholomiv/a-60562501|назва=Німеччина надасть Україні 5 тисяч шоломів|видавець=[[Deutsche Welle]]|ім'я=Олександр|прізвище=Куницький|дата=26 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220128190826/https://www.dw.com/uk/nimechchyna-nadast-ukraini-5-tysiach-sholomiv/a-60562501|дата-архіву=28 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}}</ref>}}<br/>
{{Прапорець|Північна Македонія}} [[Північна Македонія]]{{efn|Північна Македонія готова приєднатися до місії НАТО в Україні.<ref>{{cite web|url=https://www.b92.net/eng/news/region.php?yyyy=2022&mm=01&dd=25&nav_id=112892|title=On NATO's request, North Macedonia will take part; Croatia: We will withdraw soldiers|website=b92|access-date=28 січня 2022|archive-date=27 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220127231032/https://www.b92.net/eng/news/region.php?yyyy=2022&mm=01&dd=25&nav_id=112892}}</ref>}}<br/>
{{ROM}}{{efn|Румунія дозволить розмістити війська НАТО в Румунії, щоб допомогти стримувати агресію Росії проти України та Румунії.<ref>{{Cite web|url=https://www.reuters.com/world/romania-is-ready-host-increased-nato-troops-if-needed-president-says-2022-01-26/|назва=Romania is ready to host increased NATO troops if needed, president says|видавець=[[Рейтер|Reuters]]|дата=26 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220129021045/https://www.reuters.com/world/romania-is-ready-host-increased-nato-troops-if-needed-president-says-2022-01-26/|дата-архіву=29 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-en}}</ref>}}<br/>
}}
{{Collapsible list
 | title = Декларативна підтримка:
 | {{AZE}}{{Efn|14 січня президенти Азербайджану та України підписали спільну декларацію про «готовність надавати взаємну підтримку суверенітету та територіальній цілісності» обох країн «у міжнародно визнаних кордонах, спільній протидії гібридним загрозам, прагненню забезпечити мир і стабільність у Чорноморсько-Каспійському регіоні і не тільки».<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/en/news/prezidenti-ukrayini-ta-azerbajdzhanu-pidpisali-spilnu-deklar-72389|назва=Presidents of Ukraine and Azerbaijan signed a Joint Declaration on Deepening Strategic Partnership — Official website of the President of Ukraine|видавець=[[Президент України]]|дата=14 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220124013717/https://www.president.gov.ua/en/news/prezidenti-ukrayini-ta-azerbajdzhanu-pidpisali-spilnu-deklar-72389|дата-архіву=24 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}}</ref><ref>{{cite news |url=https://www.overtdefense.com/2022/01/18/presidents-of-ukraine-and-azerbaijan-sign-a-joint-declaration-on-deepening-strategic-partnership/ |title=Presidents of Ukraine and Azerbaijan Sign a Joint Declaration on Deepening Strategic Partnership |first=Yusuf |last=Çetiner |work=Overt Defence |date=18 січня 2022 |access-date=24 січня 2022 |archive-date=24 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220124013215/https://www.overtdefense.com/2022/01/18/presidents-of-ukraine-and-azerbaijan-sign-a-joint-declaration-on-deepening-strategic-partnership/ }}</ref>.}}<br/>
{{BEL}}{{efn|Бельгія привела війська у стан підвищеної готовності на випадок ескалації.<ref name="brusselstimes-troops-prepared"/>}}<br/>
 | {{GRE}}{{efn|Греція підтримує рішучі дії ЄС щодо Росії на тлі дій Путіна в Україні<ref>{{cite web|url=https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-01-18/greece-backs-strong-eu-action-on-russia-amid-putin-ukraine-moves|title=Greece Backs Strong EU Action on Russia Amid Putin Ukraine Moves|website=Bloomberg|access-date=21 січня 2022|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121193422/https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-01-18/greece-backs-strong-eu-action-on-russia-amid-putin-ukraine-moves}}</ref>.}}<br/>
 | {{GEO}}{{efn|Грузія висловила солідарність Україні через російську агресію.<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.net/rubric-polytics/3390783-georgia-expresses-solidarity-with-ukraine-amid-russias-aggressive-actions.html|назва=Georgia expresses solidarity with Ukraine amid Russia's aggressive actions|видавець=[[Укрінформ]]|дата=24 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220126224634/https://www.ukrinform.net/rubric-polytics/3390783-georgia-expresses-solidarity-with-ukraine-amid-russias-aggressive-actions.html|дата-архіву=26 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-en}}</ref>}}<br/>
{{IRL}}{{efn|Ірландія висловила дипломатичну підтримку України та заявила, що російські військові кораблі не вітаються на її берегах.<ref>{{cite web|url=https://www.irishtimes.com/news/ireland/irish-news/taoiseach-describes-ukraine-situation-as-serious-and-advises-against-non-essential-travel-1.4785347|title=Taoiseach describes Ukraine situation as ‘serious’ and advises against non-essential travel|website=The Irish Times|access-date=28 січня 2022|archive-date=27 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220127231744/https://www.irishtimes.com/news/ireland/irish-news/taoiseach-describes-ukraine-situation-as-serious-and-advises-against-non-essential-travel-1.4785347}}</ref>}}<br/>
{{ITA}}{{efn|Італія попередила про "серйозні наслідки", якщо Росія вторгнеться в Україну.<ref>{{cite web|url=https://www.globalvillagespace.com/italy-us-warn-of-serious-consequences-over-escalation-of-russia-ukraine-crisis/|title=Italy, US warn of serious consequences over escalation of Russia-Ukraine crisis|website=Global Village Space|access-date=27 січня 2022|archive-date=28 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128011245/https://www.globalvillagespace.com/italy-us-warn-of-serious-consequences-over-escalation-of-russia-ukraine-crisis/}}</ref>}}<br/>
{{Прапорець|Нова Зеландія}} [[Нова Зеландія]]{{efn|Нова Зеландія «рішуче підтримує суверенітет та територіальну цілісність України».<ref name="stuff.co.nz-consider-leaving"/>}}<br/>
{{NOR}}{{efn|Норвегія попереджає, що вторгнення в Україну було б великою помилкою і «ознаком слабкости».<ref>{{cite web|url=https://www.cnn.com/videos/tv/2022/01/26/amanpour-jonas-gahr-store-norway-nato-ukraine-russia-gas.cnn|title=Invading Ukraine a 'major bad decision' warns Norwegian PM|website=CNN|access-date=28 січня 2022|archive-date=28 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128194437/https://www.cnn.com/videos/tv/2022/01/26/amanpour-jonas-gahr-store-norway-nato-ukraine-russia-gas.cnn}}</ref>}}<br/>
{{POR}}{{efn|Міністр закордонних справ Португалії заявив, що Португалія має з Україною «прекрасні стосунки».<ref>{{cite web|url=https://www.euractiv.com/section/all/short_news/portugal-and-ukraine-have-relationship-of-excellence-says-fm/|title=Portugal and Ukraine have ‘relationship of excellence’, says FM|website=Euractiv|access-date=28 січня 2022|archive-date=28 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128075116/https://www.euractiv.com/section/all/short_news/portugal-and-ukraine-have-relationship-of-excellence-says-fm/}}</ref>}}<br/>
{{Прапорець|Республіка Китай}} [[Республіка Китай]]{{efn|Президент Тайваню висловив "співчуття" ситуації в Україні.<ref name="reuters-taiwan-president"/>}}<br/>
{{Прапорець|Словаччина}} [[Словаччина]]{{efn|Прем'єр-міністр Словаччини дав зрозуміти, що "загроза Україні є загрозою для Словаччини".<ref>{{cite web|url=https://spectator.sme.sk/c/22828798/diplomatic-solution-to-ukraine-russia-conflict-important-and-so-is-the-protection-of-our-people-slovakias-representatives-say.html|title=Diplomatic solution important, and so is the protection of our people, Slovak ministers say|website=The Slovak Spectator|access-date=27 січня 2022|archive-date=27 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220127105347/https://spectator.sme.sk/c/22828798/diplomatic-solution-to-ukraine-russia-conflict-important-and-so-is-the-protection-of-our-people-slovakias-representatives-say.html}}</ref>}}<br/>
{{FIN}}{{efn|Фінляндія почала посилювати свою армію через агресію Росії та заявила про підтримку українського суверенітету.<ref>{{cite web|url=https://www.reuters.com/world/europe/finland-enhances-military-readiness-tension-rises-over-ukraine-2022-01-25/|title=Finland enhances military readiness as tension rises over Ukraine|website=Reuters|access-date=27 січня 2022|archive-date=26 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220126225333/http://www.reuters.com/world/europe/finland-enhances-military-readiness-tension-rises-over-ukraine-2022-01-25/}}</ref>}}<br/>
 | {{FRA}}{{efn|Франція має намір "захищати територіальну цілісність України" і розглядає можливість введення військ до Румунії.<ref>{{Cite web|date=15 листопада 2021|title=Macron à Poutine : Paris entend "défendre l'intégrité territoriale de l'Ukraine"|url=https://www.lexpress.fr/actualites/1/monde/macron-a-poutine-paris-entend-defendre-l-integrite-territoriale-de-l-ukraine_2162427.html|access-date=24 січня 2022|website=LExpress.fr|language=fr|archive-date=6 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211206091301/https://www.lexpress.fr/actualites/1/monde/macron-a-poutine-paris-entend-defendre-l-integrite-territoriale-de-l-ukraine_2162427.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Ultimatum russe, Macron prêt à envoyer l'armée en Roumanie... la crise ukrainienne prend de l'ampleur|url=https://www.midilibre.fr/2022/01/21/ultimatum-russe-macron-pret-a-envoyer-larmee-en-roumanie-la-crise-ukrainienne-prend-de-lampleur-10060766.php|access-date=24 січня 2022|website=midilibre.fr|language=fr|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123172005/https://www.midilibre.fr/2022/01/21/ultimatum-russe-macron-pret-a-envoyer-larmee-en-roumanie-la-crise-ukrainienne-prend-de-lampleur-10060766.php}}</ref>}}<br/>
 | {{JAP}}{{efn|Японія обіцяє сильну відповідь у разі вторгнення Росії на Україну.<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3390257-premer-aponii-poobicav-dati-vidpovid-na-agresiu-rf-proti-ukraini.html|назва=Японія обіцяє спільну зі США відповідь на агресію Росії проти України|видавець=[[Укрінформ]]|дата=23 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220125223725/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3390257-premer-aponii-poobicav-dati-vidpovid-na-agresiu-rf-proti-ukraini.html|дата-архіву=25 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}}</ref>}}
}}
|combatant2   = {{plainlist|
* [[Союзна держава Росії та Білорусі|Союзна Держава]]<ref>{{cite web|url=https://rg.ru/2022/01/20/zaharova-rf-i-belarus-vynuzhdeny-reagirovat-na-narashchivanie-sil-nato-u-obshchih-granic.html|title=Захарова: РФ та Білорусь змушені реагувати на нарощування сил НАТО біля спільних кордонів|website=[[Российская газета]]|access-date=20 січня 2022|archive-date=20 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220120102509/https://rg.ru/2022/01/20/zaharova-rf-i-belarus-vynuzhdeny-reagirovat-na-narashchivanie-sil-nato-u-obshchih-granic.html}}</ref>
* • {{flagicon|Russia}} '''[[Росія]]'''
* • {{flag|Belarus}} [[Режим Лукашенка]]
*** {{Flagicon image|Flag of Donetsk People's Republic.svg|border}} ''[[Донецька народна республіка]]''
*** {{Flagicon image|Flag of the Lugansk People's Republic (Official).svg|border}} ''[[Луганська народна республіка]]''
}}
{{Collapsible list
 | title = Декларативна підтримка:
 | {{IRN}}{{efn|Іран підтримує Росії з "гарантіями її безпеки".<ref>{{cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-iran-rajisi-moskva-nato/31663072.html|title=Президент Ірану в Москві заявив про майбутній розпад НАТО|website=Radio Svoboda|access-date=20 січня2022|archive-date=20 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220120115212/https://www.radiosvoboda.org/a/news-iran-rajisi-moskva-nato/31663072.html}}</ref>}}
 | {{CHN}}{{efn|Китай підтримує стурбованість Росії "втручанням" Заходу в Україну.<ref>{{cite web|url=https://www.ft.com/content/51a61659-8caf-4abc-aca7-4a6808917089|title=Китай підтримує "занепокоєння безпеки" Росії в кризі з Заходом через Україну|website=Financial Times|access-date=27 січня2022|archive-date=27 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220127170023/https://www.ft.com/content/51a61659-8caf-4abc-aca7-4a6808917089}}</ref>}}
}}
|commander1   = {{sp}}
[[Файл:Flag of the President of Ukraine.svg|link=|20px]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]]<br/>[[Файл:Cabinet of Ukraine.png|link=|20px]] [[Шмигаль Денис Анатолійович|Денис Шмигаль]]<br/>[[Файл:Logo of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine with abbreviation in English.svg|link=|20px]] [[Кулеба Дмитро Іванович|Дмитро Кулеба]]<br/>[[Файл:Штандарт Міністра оборони України.svg|link=|20px]] [[Резніков Олексій Юрійович|Олексій Резніков]]<br/>[[Файл:Штандарт Міністра оборони України.svg|link=|20px]] [[Таран Андрій Васильович|Андрій Таран]]<br/>[[Файл:Standard of Ukrainian Chief of the General Staff rect.svg|link=|20px]] [[Залужний Валерій Федорович|Валерій Залужний]]<br/>[[Файл:Standard of Ukrainian Chief of the General Staff rect.svg|link=|20px]] [[Хомчак Руслан Борисович|Руслан Хомчак]]<br/>
{{Collapsible list
 | title = '''Підтримується:'''
 | {{flagicon|NATO}} [[Єнс Столтенберг]]
 | [[Файл:Flag of Belarus (1918, 1991–1995).svg|link=|23px]] [[Тихановська Світлана Георгіївна|Світлана Тихановська]]
| [[Файл:Flag of Belarus (1918, 1991–1995).svg|link=|23px]] [[Франак Вячорка]]
| [[Файл:Flag of Belarus (1918, 1991–1995).svg|link=|23px]] [[Позняк Зенон Станіславович|Зянон Позняк]]

 | [[Файл:Flag of the President of Estonia.svg|link=|20px]] [[Алар Каріс]]
 | [[Файл:Coat of Arms of Spanish Monarch.svg|link=|20px]] [[Філіп VI (король Іспанії)|Філіп VI]]
 | [[Файл:Spanish Presidential Flag.svg|link=|20px]] [[Педро Санчес]]
 | {{flagicon|Canada}} [[Джастін Трюдо]]
 | [[Файл:Flag of the President of Latvia.svg|link=|20px]] [[Егілс Левітс|Еґілс Левітс]]
 | [[Файл:Flag of the President of Lithuania.svg|link=|20px]] [[Ґітанас Науседа]]
 | [[Файл:Flag of the Chancellor of Germany.svg|link=|20px]] [[Олаф Шольц]]
 | [[Файл:Bundesadler Bundesorgane.svg|link=|20px]] [[Анналена Бербок]]
 | [[Файл:Flag of the President of Poland.svg|link=|20px]] [[Анджей Дуда]]
 | [[Файл:Royal Coat of Arms of the United Kingdom (Both Realms).svg|link=|20px]] [[Єлизавета II]]
 | [[Файл:Royal Coat of Arms of the United Kingdom (HM Government).svg|link=|20px]] [[Борис Джонсон]]
 | [[Файл:Flag of the President of the United States.svg|link=|20px]] [[Джо Байден]]
 | [[Файл:Flag of the United States Secretary of State.svg|link=|20px]] [[Ентоні Блінкен]]
 | [[Файл:Flag of the United States Secretary of Defense.svg|link=|20px]] [[Ллойд Остін]]
 | [[Файл:Flag of the President of Turkey.svg|link=|20px]] [[Реджеп Тайїп Ердоган|Реджеп Ердоґан]]
 | [[Файл:Standard of the President of France.svg|link=|20px]] [[Емманюель Макрон]]
}}
|commander2   = {{sp}}
[[Файл:Standard of the President of the Russian Federation.svg|20px]] [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]]<br/>
* {{Flagicon image|Flag of Donetsk People's Republic.svg|border}} ''[[Пушилін Денис Володимирович|Денис Пушилін]]''
* {{Flagicon image|Flag of the Lugansk People's Republic (Official).svg|border}} ''[[Пасічник Леонід Іванович|Леонід Пасічник]]''
[[Файл:Government.ru logo.svg|link=|20px]] [[Мішустін Михайло Володимирович|Михайло Мішустін]]<br/>[[Файл:MID emblem.png|link=|20px]] [[Лавров Сергій Вікторович|Сергій Лавров]]<br/>{{flagicon image|Standart of the Russian Minister of Defence.svg|size=20px}} [[Шойгу Сергій Кужугетович|Сергій Шойгу]]<br/>{{flagicon image|Flag of Russia's Chief of Staff.svg|size=20px}} [[Герасимов Валерій Васильович|Валерій Герасимов]]<br/>
[[Файл:Flag of the President of Belarus.svg|link=|20px]] [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]]<br/>{{Flag|Belarus}} [[Головченко Роман Олександрович|Роман Головченко]]<br/>[[Файл:Эмблема Министерства обороны Республики Беларусь.png|link=|20px]] [[Хренін Віктор Геннадійович|Віктор Хренін]]<br/>[[Файл:Эмблема Генерального штаба Вооруженных Сил Республики Беларусь.png|link=|20px]] [[Гулевич Віктор Володимирович|Віктор Гулевич]]<br/>{{Flag|Belarus}} [[Вольфович Олександр Григорович|Олександр Вольфович]]
{{Collapsible list
 | title = '''Підтримується:'''
 | {{flagicon|Iran}} [[Алі Хаменеї]]
 | [[Файл:Office of the President of the Islamic Republic of Iran Seal.svg|20px]] [[Ібрагім Райсі]]
 | {{flagicon|China}} [[Сі Цзіньпін]]
 | {{flagicon|China}} [[Лі Кецян]]
 | {{flagicon|China}} [[Ван Ї (міністр у КНР)|Ван Ї]]
 | {{flagicon|China}} [[Джао Ліджіан]]
}}
|strength1    = {{nowrap|{{flagicon|Ukraine}} 209&nbsp;тис. збройних сил,<br/>102&nbsp;тис. воєнізованих,<br/>900&nbsp;тис. резервних сил<ref name="The Military Balance2021"/>}}
----
'''Тренувальна місія''':<br/>
{{flagicon|Canada}} 200 (''[[Операція «Unifier»]]'')<ref name="The Military Balance2021">The Military Balance 2021 // [[Міжнародний інститут стратегічних досліджень]]</ref><br/>
{{flagicon|United States}} 165 (''[[JMTG-U]]'')<ref>{{Cite web |url=https://www.wesh.com/article/florida-national-guard-in-ukraine/38488225 |title=165 members of Florida National Guard in Ukraine |website=wesh.com |author=Greg Fox |language=en |accessdate=19 січня 2022 |archive-date=19 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220119185543/https://www.wesh.com/article/florida-national-guard-in-ukraine/38488225 }}</ref><br/>
{{flagicon|United Kingdom}} 53 (''[[Операція «Orbital»]]'')<ref name="The Military Balance2021"/><br/>
{{flagicon|Poland}} 40 (''[[JMTG-U]]'')<ref name="The Military Balance2021"/><br/>
{{flagicon|Lithuania}} 26 (''[[JMTG-U]]'')<ref name="The Military Balance2021"/><br/>
{{flagicon|Sweden}} 3 (''[[Операція «Unifier»]]'')<ref name="forsvarsmakten">{{cite web|url=https://www.forsvarsmakten.se/sv/aktuellt/2021/12/darfor-utbildar-sverige-ukrainska-sakerhetsstyrkor/|language=sv|title=Därför utbildar Sverige ukrainska säkerhetsstyrkor|trans-title=Навіщо Швеція тренує українські силові структури|date=14 грудня 2022|publisher=[[Збройні сили Швеції]]|access-date=20 січня 2022|archive-date=20 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220120152440/https://www.forsvarsmakten.se/sv/aktuellt/2021/12/darfor-utbildar-sverige-ukrainska-sakerhetsstyrkor/}}</ref>
|strength2    = {{nowrap|{{flagicon|Russia}} 900&nbsp;тис. збройних сил,<br/>554&nbsp;тис. воєнізованих, 2&nbsp;млн<br/>резервних сил<ref name="The Military Balance2021"/><br/>}}
* {{Flagicon image|Flag of Donetsk People's Republic.svg|border}} ≈ 20&nbsp;тис.<ref name="The Military Balance2021"/>
* {{Flagicon image|Flag of the Lugansk People's Republic (Official).svg|border}} ≈ 14&nbsp;тис.<ref name="The Military Balance2021"/>
{{flagicon|Belarus}} 45,350 тис. збройних сил, 110,000 тис.<br/>воєнізованих, 289,500 тис.<br/>резервних сил<ref name="The Military Balance2021"/>
}}
{{Російсько-українська війна (з 2014)}}
'''Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року''' розпочалася в березні 2021 року, коли Росія почала збирати війська та військову техніку біля кордону з Україною, що створило міжнародну кризу та викликало широке занепокоєння щодо потенційного вторгнення. Супутникові знімки показали рух бронетехніки, ракет та іншого важкого озброєння. До грудня біля кордону перебувало понад 100 000 військових. Криза стала наслідком затяжної [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]], яка почалась у 2014 році. У грудні 2021 року МЗС Росії оголосило декілька вимог, зокрема заборонити приєднання України до [[НАТО]], зменшити кількість військ НАТО у Східній Європі в обмін на виведення російських збройних сил.<ref>{{Cite web|title=Росія в проєктах угод із НАТО та США вимагає зобов’язань не приймати Україну до Альянсу|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiia-uhody-nato-ssha/31613985.html|website=Радіо Свобода|accessdate=|language=|date=2022-12-17}}</ref> [[Сполучені Штати Америки|США]] та інші члени НАТО відхилили ці вимоги та попередили Росію про посилення [[Економічні санкції|економічних санкцій]] у разі вторгнення в Україну. Двосторонні переговори з безпеки відбулися в січні 2022 року.

21 лютого 2022 року Росія офіційно визнала два окупованих нею регіони на сході України, так звану «[[Донецька народна республіка|Донецьку Народну Республіку]]» та «[[Луганська народна республіка|Луганську Народну Республіку]]», незалежними державами та ввела війська на Донбас, що інтерпретується як ефективний вихід Росії з [[Мінський протокол|Мінського протоколу]].<ref>{{cite web|date=21 лютого 2022|title=Ukraine: Putin orders troops into Donetsk and Luhansk on 'peacekeeping duties'|url=https://www.theguardian.com/world/2022/feb/21/ukraine-putin-decide-recognition-breakaway-states-today|access-date=21 лютого 2022|website=[[The Guardian]]|author-first1=Andrew|author-last1=Roth|author-first2=Julian|author-last2=Borger|language=en-GB|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223175613/https://www.theguardian.com/world/2022/feb/21/ukraine-putin-decide-recognition-breakaway-states-today}}</ref><ref>{{cite web|date=21 лютого 2022|title=Russia recognises Ukraine separatist regions as independent states|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-60468237|access-date=21 лютого 2022|website=[[BBC]]|author-first1=Sarah|author-last1=Rainford|language=en-GB|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221205402/https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-60468237}}</ref> Самопроголошені терористичні [[Квазідержава|квазідержави]] визнала в межах відповідних українських областей, які виходили далеко за межі лінії зіткнення військ. 22 лютого президент Росії [[Путін Володимир Володимирович|Путін]] заявив, що Мінські домовленості більше не діють. Того ж дня Рада Федерації одноголосно схвалила застосування військової сили за межами Російської Федерації.

Вранці 24 лютого Путін оголосив, що Росія ініціює «спеціальну військову операцію» на Донбасі та розпочала [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномасштабне вторгнення в Україну]].

Криза була описана коментаторами як одна з найінтенсивніших з часів [[Холодна війна|холодної війни]].<ref>{{Cite news|last=Sanger|first=David E.|date=2022-01-10|title=In U.S.-Russia Talks, How Far Can Putin Turn Back the Clock?|language=en-US|work=[[Нью-Йорк таймс|The New York Times]]|url=https://www.nytimes.com/2022/01/10/world/europe/us-russia-cold-war-ukraine.html|access-date=2022-01-21|issn=0362-4331|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119091924/https://www.nytimes.com/2022/01/10/world/europe/us-russia-cold-war-ukraine.html}}</ref><ref>{{Cite web|date=2021-12-26|title=Putin to mull options if West refuses guarantees on Ukraine|url=https://apnews.com/article/europe-russia-ukraine-vladimir-putin-moscow-1f80249ac893d533fb6fcfdecb3d1ad3|access-date=2022-01-21|website=[[Ассошіейтед Прес|Associated Press]]|language=en|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122112459/https://apnews.com/article/europe-russia-ukraine-vladimir-putin-moscow-1f80249ac893d533fb6fcfdecb3d1ad3}}</ref><ref>{{Cite web|last=Gongloff|first=Mark|date=2022-01-13|title=Putin Launches an Unwelcome Cold War Reboot|url=https://www.bloomberg.com/opinion/articles/2022-01-13/putin-s-ukraine-threat-is-an-unwelcome-cold-war-reboot|url-status=live|access-date=2022-01-21|website=[[Bloomberg News|Bloomberg.com]]|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121073243/https://www.bloomberg.com/opinion/articles/2022-01-13/putin-s-ukraine-threat-is-an-unwelcome-cold-war-reboot}}</ref>

== Передумови ==
{{Докладніше|Розширення НАТО|Помаранчева революція|Євромайдан|Революція гідності|Проросійські виступи в Україні (2014)|Російсько-українська війна (з 2014)|Анексія Криму (2014)|Війна на сході України|Друга холодна війна}}
[[Файл:History_of_NATO_enlargement.svg|міні|Після [[возз'єднання Німеччини]] та [[Розпад СРСР|розпаду Радянського Союзу]] [[НАТО]] додало 13 нових членів. [[Росія]] категорично проти будь-якого [[розширення НАТО]] на схід.<ref>{{cite web|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/7324035.stm|title=Bush backs Ukraine on Nato bid|publisher=BBC News|date=1 квітня 2008|accessdate=22 січня 2022|archive-date=16 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220116200859/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/7324035.stm}}</ref>]]У лютому 1954 року за першого секретаря Комуністичної партії СРСР [[Хрущов Микита Сергійович|Микити Хрущова]] відбувся перехід [[Кримська область|Кримської області]] від [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російської РФСР]] до [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]], обох республік [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Цей крок, формально ухвалений [[Президія Верховної Ради СРСР|Президією Верховної Ради]], на той час розглядався як незначний символічний жест, оскільки і Російська РФСР, і Українська РСР відповідали керівництву СРСР у Москві.<ref>{{cite news|last=Calamur|first=Krishnadev|date=27 лютого 2014|title=Crimea: A Gift To Ukraine Becomes A Political Flash Point|publisher=NPR|url=https://www.npr.org/blogs/parallels/2014/02/27/283481587/crimea-a-gift-to-ukraine-becomes-a-political-flash-point|access-date=24 січня 2022|archive-date=10 травня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150510204602/http://www.npr.org/blogs/parallels/2014/02/27/283481587/crimea-a-gift-to-ukraine-becomes-a-political-flash-point|url-status=live}}</ref><ref>{{cite news|last=Keating|first=Joshua|date=25 лютого 2014|title=Kruschev's Gift|newspaper=Slate|url=http://www.slate.com/blogs/the_world_/2014/02/25/separatism_in_ukraine_blame_nikita_khrushchev_for_ukraine_s_newest_crisis.html|access-date=24 січня 2022|archive-date=21 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180621222022/http://www.slate.com/blogs/the_world_/2014/02/25/separatism_in_ukraine_blame_nikita_khrushchev_for_ukraine_s_newest_crisis.html|url-status=live}}</ref><ref>{{cite web|title=Krim-Übertragung : War der Dnjepr-Kanal der Grund? – Nachrichten Geschichte|url=https://www.welt.de/geschichte/article125714881/War-der-Dnjepr-Kanal-der-Grund.html|work=DIE WELT|access-date=24 січня 2022|archive-date=28 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211228094749/https://www.welt.de/geschichte/article125714881/War-der-Dnjepr-Kanal-der-Grund.html|url-status=live}}</ref> У лютому 1991 року, за одинадцять місяців до розпаду Радянського Союзу, [[Референдум про суверенітет Криму 1991 року|референдум]] відновив Крим як [[Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Автономну Радянську Соціалістичну Республіку]], цього разу в складі Української РСР.{{efn|Після [[Депортація кримських татар|депортації кримських татар]] з півострова в 1944 р. Кримська АРСР була розпущена в 1945 р., а Крим став [[Область|областю]] Російської РСР.<ref name=MD>Maria Drohobycky (1995) ''Crimea: Dynamics, Challenges and Prospects'', Rowman & Littlefield, p40</ref>}} У 1992 році вона стала Автономною Республікою Крим нової незалежної України.

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Україна і Росія продовжували підтримувати тісні зв'язки. У 1994 році Україна погодилася відмовитися від [[Ядерна зброя України|свого ядерного арсеналу]] та підписала [[Будапештський меморандум]] про гарантії безпеки за умови, що Росія, Сполучене Королівство та Сполучені Штати дадуть гарантії проти погроз чи застосування сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України. У 1999 році Росія була одним із підписантів [[Декларації Стамбульського саміту|Хартії європейської безпеки]], де вона «підтвердила невід'ємне право кожної держави-учасниці вільно вибирати або змінювати свої механізми безпеки, включаючи договори про союз, у міру їх розвитку».<ref>{{cite web|title=Istanbul Document 1999|url=http://www.osce.org/node/39569|publisher=Organization for Security and Co-operation in Europe|date=19 листопада 1999|access-date=21 липня 2015|archive-date=1 червня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140601124042/http://www.osce.org/node/39569}}</ref>

Незважаючи на те, що Україна була незалежною державою з 1991 року, як колишня республіка в складі СРСР, Україна сприймалася керівництвом Російської Федерації як частина її сфери впливу. Юліан Чіфу та його співавтори у 2009 році висловили думку, що щодо України Росія дотримується оновленої версії доктрини Брежнєва, яка диктує, що суверенітет України не може бути більшим, ніж суверенітет держав-членів [[Варшавський договір (1955)|Варшавського договору]] до [[Радянська імперія|розпаду радянської сфери впливу]].<ref name="Chifu">{{cite book
|title=The Russian Georgian War: A trilateral cognitive institutional approach of the crisis decision-making process
|author=Iulian Chifu
|author2=Oazu Nantoi
|author3=Oleksandr Sushko
|year=2009
|publisher=Editura Curtea Veche
|location=Bucharest
|page=181
|chapter=Russia–Georgia War of August 2008: Ukrainian Approach
|isbn=978-973-1983-19-6
|access-date=21 лютого 2016
|url=http://www.cpc-ew.ro/pdfs/the_russian_georgian_war.pdf
|archive-date=30 вересня 2018
|archive-url=https://web.archive.org/web/20180930233012/http://www.cpc-ew.ro/pdfs/the_russian_georgian_war.pdf
|url-status=live
}}</ref>

Після кількох тижнів протестів у рамках руху [[Євромайдан]] та початку [[Революція гідності|Революції гідности]] проросійський президент [[Янукович Віктор Федорович|Віктор Янукович]] та лідери парламентської опозиції 21 лютого 2014 року підписали мирову угоду, яка передбачала проведення дострокових виборів. Наступного дня Янукович втік з Києва напередодні голосування про імпічмент, яке позбавило його повноважень як президента.<ref name="interfax1">{{cite news|date=24 лютого 2014|title=Rada removes Yanukovych from office, schedules new elections for May 25|work=[[Interfax-Ukraine]]|url=http://en.interfax.com.ua/news/general/192030.html|access-date=25 лютого 2015|archive-date=10 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200210094859/https://en.interfax.com.ua/news/general/192030.html|url-status=live}}</ref><ref name="aljazeera-impeached">{{cite web|date=22 лютого 2014|title=Ukraine President Yanukovich impeached|url=http://www.aljazeera.com/news/europe/2014/02/ukraine-parliament-ousts-president-yanukovich-2014222152035601620.html|access-date=25 лютого 2015|publisher=[[Аль-Джазіра|Al Jazeera]]|archive-date=6 лютого 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150206035812/http://www.aljazeera.com/news/europe/2014/02/ukraine-parliament-ousts-president-yanukovich-2014222152035601620.html|url-status=live}}</ref><ref name="RadioFreeEurope">{{cite web|last=Sindelar|first=Daisy|date=23 лютого 2014|title=Was Yanukovych's Ouster Constitutional?|url=http://www.rferl.org/content/was-yanukovychs-ouster-constitutional/25274346.html|access-date=25 лютого 2014|publisher=Radio Free Europe, Radio Liberty (Rferl.org)|archive-date=29 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200729143204/https://www.rferl.org/a/was-yanukovychs-ouster-constitutional/25274346.html|url-status=live}}</ref><ref name="huffingtonpost1">{{cite news|last=Feffer|first=John|date=14 березня 2014|title=Who Are These 'People,' Anyway?|work=The Huffington Post|url=https://www.huffingtonpost.com/john-feffer/who-are-these-people-anyw_b_4964526.html|access-date=17 березня 2014|archive-date=18 березня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140318044043/http://www.huffingtonpost.com/john-feffer/who-are-these-people-anyw_b_4964526.html|url-status=live}}</ref> Лідери [[Російська мова в Україні|російськомовних]] східних регіонів України заявили про продовження лояльності до Януковича,<ref name="aljazeera-impeached"/><ref>{{Cite news|last1=Polityuk|first1=Pavel|last2=Robinson|first2=Matt|others=Gabriela Baczynska, Marcin Goettig, Peter Graff, Giles Elgood|date=22 лютого 2014|title=Ukraine parliament removes Yanukovich, who flees Kiev in "coup"|work=[[Рейтер|Reuters]]|editor-last=Roche|editor-first=Andrew|url=https://in.reuters.com/article/ukraine-crisis-parliament-idINDEEA1L04L20140222|access-date=18 листопада 2020|archive-date=9 червня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160609181723/http://in.reuters.com/article/ukraine-crisis-parliament-idINDEEA1L04L20140222|url-status=live}}</ref> що спричинило [[Проросійські виступи в Україні (2014)|проросійські заворушення в Україні 2014 року]].<ref>{{Cite web|last=Fisher|first=Max|date=3 вересня 2014|title=Everything you need to know about the Ukraine crisis|url=https://www.vox.com/2014/9/3/18088560/ukraine-everything-you-need-to-know|access-date=24 січня 2022 |website=[[Vox (вебсайт)|Vox]] |language=en|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122003807/https://www.vox.com/2014/9/3/18088560/ukraine-everything-you-need-to-know|url-status=live}}</ref> Заворушення переросли у [[Війна на сході України|війну на сході України]] із залученням сил регулярної армії Російської Федерації й [[Анексія Криму (2014)|анексію Криму]] Російською Федерацією в 2014 році.<ref>{{Cite news|last=Grytsenko|first=Oksana|date=12 квітня 2014|title=Armed pro-Russian insurgents in Luhansk say they are ready for police raid|work=Kyiv Post|url=http://www.kyivpost.com/content/ukraine/armed-pro-russian-insurgents-in-luhansk-say-they-are-ready-for-police-raid-343167.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20140412131249/http://www.kyivpost.com/content/ukraine/armed-pro-russian-insurgents-in-luhansk-say-they-are-ready-for-police-raid-343167.html|archive-date=12 квітня 2014}}</ref><ref>{{Cite web|last=Ragozin|first=Leonid|title=Annexation of Crimea: A masterclass in political manipulation|url=https://www.aljazeera.com/opinions/2019/3/16/annexation-of-crimea-a-masterclass-in-political-manipulation|access-date=24 січня 2022|website=www.aljazeera.com|language=en|archive-date=28 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200528090201/https://www.aljazeera.com/indepth/opinion/annexation-crimea-masterclass-political-manipulation-190315174459207.html|url-status=live}}</ref>

У липні 2021 року президент Росії Володимир Путін опублікував есе «Про історичну єдність росіян і українців», у якому знову підтвердив свою думку про те, що росіяни та українці є «<nowiki/>[[Загальноросійська ідея|одним народом]]<nowiki/>».<ref>{{cite web|title=Article by Vladimir Putin ”On the Historical Unity of Russians and Ukrainians“|url=http://en.kremlin.ru/events/president/news/66181|date=12 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125053520/http://en.kremlin.ru/events/president/news/66181|archive-date=25січня 2021|publisher=Kremlin}}</ref> Історик [[Тімоті Снайдер]] назвав ідеї Путіна [[імперіалізм]]ом.<ref>{{cite web|title=How to think about war in Ukraine|url=https://snyder.substack.com/p/how-to-think-about-war-in-ukraine|first=Timothy|last=Snyder|date=18 січня 2022|access-date=25січня 2021|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119065436/https://snyder.substack.com/p/how-to-think-about-war-in-ukraine|url-status=live}}</ref> [[Едвард Лукас]] назвав його [[Історичний ревізіонізм|ревізіоністом]].<ref>{{cite web|title=Why Putin’s history essay requires a rewrite|url=https://www.thetimes.co.uk/article/why-putins-history-essay-requires-a-rewrite-6nzjzbqjb|date=15 вересня 2020|access-date=25 січня 2022|publisher=The Times|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125143913/https://www.thetimes.co.uk/article/why-putins-history-essay-requires-a-rewrite-6nzjzbqjb|url-status=live}}</ref> Інші спостерігачі відзначають, що російське керівництво має спотворений погляд на сучасну Україну та її історію.<ref>{{cite web|first=Andrew|last=Roth|title=Putin’s Ukraine rhetoric driven by distorted view of neighbour|url=https://www.theguardian.com/world/2021/dec/07/putins-ukraine-rhetoric-driven-by-distorted-view-of-neighbour|date=7 грудня 2021|access-date=25січня 2021|publisher=The Guardian|archive-date=7 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211207180813/https://www.theguardian.com/world/2021/dec/07/putins-ukraine-rhetoric-driven-by-distorted-view-of-neighbour|url-status=live}}</ref><ref>{{cite web|title=Putin’s new Ukraine essay reveals imperial ambitions|url=https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/putins-new-ukraine-essay-reflects-imperial-ambitions/|date=15 липня 2021|access-date=25січня 2021|publisher=Atlantic Council|archive-date=15 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210715191212/https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/putins-new-ukraine-essay-reflects-imperial-ambitions/|url-status=live}}</ref><ref>{{cite web|title=Russia and Ukraine: ‘One People’ as Putin Claims?|first=Andrew|last=Wilson|url=https://rusi.org/explore-our-research/publications/commentary/russia-and-ukraine-one-people-putin-claims|date=23 грудня 2021|access-date=25 січня 2022|publisher=RUSI|archive-date=24 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220124130721/https://rusi.org/explore-our-research/publications/commentary/russia-and-ukraine-one-people-putin-claims/|url-status=live}}</ref>[[Файл:NATO 31 Members.png|міні|[[Список країн НАТО|Країни-члени НАТО]] (синій), країни, що прагнуть [[Розширення НАТО|вступу до НАТО]] (фіолетовий) та очолювана Росією [[Організація договору про колективну безпеку|ОДКБ]] з анексованим Кримом (червоний)]]Росія заявила, що можливий [[Відносини Україна — НАТО|вступ України до НАТО]] та [[розширення НАТО]] загалом загрожують її національній безпеці.<ref>{{Cite web|date=7 січня 2022|title=US, NATO rule out halt to expansion, reject Russian demands|url=https://apnews.com/article/europe-russia-ukraine-vladimir-putin-emmanuel-macron-4b0815a24bb98ca7e3b81aa0dc6b1838|access-date=24 січня 2022|website=AP NEWS|language=en|archive-date=24 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220124151428/https://apnews.com/article/europe-russia-ukraine-vladimir-putin-emmanuel-macron-4b0815a24bb98ca7e3b81aa0dc6b1838|url-status=live}}</ref> У свою чергу, Україна та інші сусідні з Росією європейські країни звинуватили Путіна у спробах відновити [[Радянська імперія|Радянську імперію]] та агресивних мілітаристських діях.

== Перша ескалація (березень&nbsp;— квітень 2021) ==

=== Початок стягування російських військ ===
3 березня бойовики самопроголошеної «ДНР» заявили, що отримали дозвіл на застосування «упереджувального вогню на знищення» по позиціях Збройних сил України. Голова української делегації Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі [[Кравчук Леонід Макарович|Леонід Кравчук]] назвав такі заяви зривом Мінських домовленостей.

16 березня прикордонний наряд [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] в Сумській області зафіксував заліт вертольоту [[Мі-8]] з Російської Федерації на відстань близько 50 метрів на територію України. Після чого гелікоптер повернув у зворотному напрямку і залишив повітряний простір України.<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/03/16/7286855/|назва=Російський вертоліт порушив повітряний простір України|видавець=[[Українська правда]]|дата=16 березня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210318205456/https://www.pravda.com.ua/news/2021/03/16/7286855/|дата-архіву=18 березня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>

26 березня о 13:45 російські війська обстріляли з мінометів українські позиції в районі селища [[Шуми (Торецька міська рада)|Шуми]]. У результаті обстрілу загинуло 4 українських військовослужбовців.<ref>{{Cite web|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/zagostrennya-viyni-na-donbasi-shcho-stalosya-26-bereznya-v-boyu-pid-shumami-novini-ukrajini-50150639.html|назва=Найбільші втрати від початку перемир'я. Що сталося в бою під Шумами і як відповість Україна|видавець=[[НВ]]|ім'я1=Інна|прізвище1=Семенова|дата=29 березня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220123133054/https://nv.ua/ukr/ukraine/events/zagostrennya-viyni-na-donbasi-shcho-stalosya-26-bereznya-v-boyu-pid-shumami-novini-ukrajini-50150639.html|дата-архіву=23 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

30 березня [[Головнокомандувач Збройних сил України]] України генерал-полковник [[Хомчак Руслан Борисович|Руслан Хомчак]] із трибуни Верховної Ради заявив, що згідно з доповідями розвідки, у рамках підготовки до навчань «Запад-2021» ЗС РФ нарощує кількість військ на підступах до України. За словами Хомчака, це створює загрозу воєнній безпеці держави. Він заявив, що станом на 30 березня 2021 вздовж кордону та тимчасово окупованих територій уже утримується 28 батальонних тактичних груп противника, які війська зосереджені в окупованому Криму, а також у Ростовській, Брянській і Воронезькій області.<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/03/30/7288381/|назва=Росія стягує війська до кордону з Україною – Хомчак|видавець=[[Українська правда]]|дата=30 березня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210521014951/https://www.pravda.com.ua/news/2021/03/30/7288381/|дата-архіву=21 травня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>

30 березня [[Верховна Рада]] на позачерговому засіданні ухвалила заяву щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту. За проголосували 308 парламентарі. У тексті заяви йдеться про те, що у вересні 2021 в Білорусі плануються спільні білорусько-російські навчання, які становлять небезпеку для України та сприймаються як загроза ескалації міжнародного збройного конфлікту між Україною і РФ.<ref>{{Cite web|url=https://lb.ua/news/2021/03/30/481114_nazvali_viynu_viynoyu_rada_uhvalila.html|назва=Назвали війну війною: Рада ухвалила заяву про ескалацію російсько-українського конфлікту|видавець=[[Лівий берег]]|дата=30 березня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210406085349/https://lb.ua/news/2021/03/30/481114_nazvali_viynu_viynoyu_rada_uhvalila.html|дата-архіву=6 квітня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>

Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі провів розмову з головнокомандувачем Збройних сил України Русланом Хомчаком, вони обговорили поточне безпекове середовище в Східній Європі.<ref name="rferl-homchak">{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ssha-homchak-bezpeka-perehovory/31180664.html|title=Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США обговорив із Хомчаком «безпекове середовище у Східній Європі»|publisher=[[Радіо Свобода]]|date=31 березня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210405042054/https://www.radiosvoboda.org/a/news-ssha-homchak-bezpeka-perehovory/31180664.html|archive-date=5 квітня 2021|url-status=live|access-date=31 травня 2021}}</ref> У цей же день, Марк Міллі провів розмову з начальником генерального штабу Збройних Сил РФ [[Герасимов Валерій Васильович|Валерієм Герасимовим]].<ref name="reuters-chiefs-of-staff">{{Cite web|url=https://www.reuters.com/article/us-russia-usa-security/russian-and-us-military-chiefs-of-staff-hold-phone-call-idUSKBN2BN2EE|назва=Russian and U.S. military chiefs of staff hold phone call|видавець=[[Рейтер|Reuters]]|дата=31 березня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220119223410/https://www.reuters.com/article/us-russia-usa-security/russian-and-us-military-chiefs-of-staff-hold-phone-call-idUSKBN2BN2EE|дата-архіву=19 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}} {{ref-en}}</ref><ref name="mil.in.ua-golova-nachalnykiv-shtabiv">{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/golova-nachalnykiv-shtabiv-ssha-proviv-peregovory-z-kerivnykamy-armij-ukrayiny-ta-rosiyi/|назва=Голова начальників штабів США провів переговори з керівниками армій України та Росії|видавець=[[Мілітарний]]|дата=1 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220119223351/https://mil.in.ua/uk/news/golova-nachalnykiv-shtabiv-ssha-proviv-peregovory-z-kerivnykamy-armij-ukrayiny-ta-rosiyi/|дата-архіву=19 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

Росія відмовилася поновити режим припинення вогню на Донбасі<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/03/31/7288562/|назва=Росія відмовилася повернутися до режиму припинення вогню з 1 квітня|видавець=[[Українська правда]]|дата=31 березня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20211103033700/https://www.pravda.com.ua/news/2021/03/31/7288562/|дата-архіву=3 листопада 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що пересування російської армії території країни не повинне викликати занепокоєння інших країн, російська армія пересувається російською територією тими напрямками і втому вигляді, які вважає за потрібне, для гарантування надійної безпеки країни.<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-peskov-rosiya-bezpeka/31187464.html|назва=Росія не є загрозою для України, пересування армії Росії не має викликати занепокоєння – Кремль|видавець=[[Радіо Свобода]]|дата=5 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210502165225/https://www.radiosvoboda.org/a/news-peskov-rosiya-bezpeka/31187464.html|дата-архіву=2 травня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>

Глава МЗС України [[Кулеба Дмитро Іванович|Дмитро Кулеба]] і [[Державний секретар Сполучених Штатів Америки|держсекретар США]] [[Ентоні Блінкен]] обговорили загострення ситуації на Донбасі. Блінкен підтвердив непохитну підтримку США суверенітету та територіальної цілісности України.

Відбулась телефонна розмова міністра оборони України [[Таран Андрій Васильович|Андрія Тарана]] з міністром оборони Сполучених Штатів Америки [[Ллойд Остін|Ллойдом Остіном]]. Очільники оборонних відомств України та США обговорили конкретні напрями посилення взаємодії в сфері безпеки і оборони. Ллойд Остін висловив занепокоєння останніми діями Російської Федерації та передав міністру оборони України запевнення у готовності підтримувати Україну в умовах поточної агресії Росії на Донбасі та в Криму. Міністр оборони США наголосив, що в разі ескалації російської агресії Сполучені Штати не залишать Україну наодинці і не допустять реалізації агресивних устремлінь Російської Федерації щодо України.<ref name="ukrinform-ssa-pidtrimaut-ukrainu">{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3219792-ssa-pidtrimaut-ukrainu-v-razi-eskalacii-rosijskoi-agresii-ministr-ostin.html|title=США підтримають Україну в разі ескалації російської агресії – міністр Остін|publisher=[[Укрінформ]]|date=1 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210402132245/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3219792-ssa-pidtrimaut-ukrainu-v-razi-eskalacii-rosijskoi-agresii-ministr-ostin.html|archive-date=2 квітня 2021|url-status=live|access-date=31 травня 2021}}</ref>

Заступник голови Офісу президента Роман Машовець зустрівся з головою Представництва НАТО в Україні Александером Вінніковим. На зустрічі так само мова йшла про нарощування присутности російських військ біля українського кордону. Олександр Вінніков пообіцяв передати всі дані про ситуацію на кордонах України у штаб-квартиру НАТО.

У російських джерелах, зокрема, на популярному телеграм-каналі «Военный обозреватель», що афілійований з російськими силовими структурами, опублікували відео прольоту групи російських ударних вертольотів [[Ка-52]] і [[Мі-28]], підкреслюючи при цьому, що проліт нібито відбувся на кордоні з Україною.<ref>{{Cite web|url=https://informnapalm.org/ua/prolot-alihatoriv/|назва=Проліт «Алігаторів»: як ЗС РФ практично реалізує інформаційні операції проти України під час військових навчань|видавець=[[ІнформНапалм]]|дата=2 квітня 2021|ім'я=Роман|прізвище=Бурко|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220119223725/https://informnapalm.org/ua/prolot-alihatoriv/|дата-архіву=19 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

Президент США [[Джо Байден|Джозеф Байден]] провів першу телефонну розмову з президентом України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимиром Зеленським]].<ref name="pravda-7288818">{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/04/2/7288818/|назва=Байден поговорив із Зеленським|видавець=[[Українська правда]]|дата=2 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210404202250/https://www.pravda.com.ua/news/2021/04/2/7288818/|дата-архіву=4 квітня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>

=== Продовження насилля й ескалації ===
Російські та прокремлівські видання поширили інформацію про те, що нібито внаслідок атаки українського безпілотника на [[Тимчасово окуповані території України|окупованій частині Донбасу]] загинула дитина, не навівши жодних подробиць того, що сталося: ні коментарів родичів, ні фотографій з місця події, ні імені вбитої дитини. У звітах спеціальної моніторингової місії [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|ОБСЄ]] за 2 та 3 квітня відсутні будь-які дані про обстріл цивільного населення з боку збройних сил України.<ref>{{cite web|url=https://www.stopfake.org/uk/fejk-na-donbasi-vnaslidok-ataki-ukrayinskogo-bezpilotnika-zaginula-ditina/|назва=Фейк: На Донбасі внаслідок атаки українського безпілотника загинула дитина|дата=5 квітня 2021|видавець=[[StopFake]]|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220120065031/https://www.stopfake.org/uk/fejk-na-donbasi-vnaslidok-ataki-ukrayinskogo-bezpilotnika-zaginula-ditina/|дата-архіву=20 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

Спікер російської Держдуми [[Володін В'ячеслав Вікторович|В'ячеслав Володін]] заявив, що керівництво України має понести відповідальність за смерть дитини під Донецьком та запропонував виключити Україну з Ради Європи.<ref>{{Cite web|url=https://www.dw.com/uk/ukrainska-armiia-vidkydaie-zastosuvannia-zbroi-proty-tsyvilnykh-na-donbasi-zmi/a-57098010|назва=Українська армія відкидає застосування зброї проти цивільних на Донбасі - ЗМІ|видавець=[[Deutsche Welle]]|ім'я=Олена|прізвище=Перепадя|дата=4 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220120065133/https://www.dw.com/uk/ukrainska-armiia-vidkydaie-zastosuvannia-zbroi-proty-tsyvilnykh-na-donbasi-zmi/a-57098010|дата-архіву=20 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

Українська сторона Спільного центру з контролю та координації 5 квітня 2021 року надіслала [[Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні|Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ в Україні]] ноту щодо намірів окупаційної адміністрації фальсифікувати події в н.п. Олександрівське Донецької області України. Та зазначили, що з огляду на значну віддаленість н.п. Олександрівське від лінії зіткнення сторін, що ставить під сумнів можливість використання на такій відстані БПЛА, а також беручи до уваги безпідставність звинувачення, українська сторона категорично заперечує свою причетність до того, що трапилося.<ref>{{Cite web|url=https://www.mil.gov.ua/news/2021/04/06/yakshho-kreml-shukae-kazus-belli-vkidayuchi-czinichni-fejki-svit-cze-mae-sprijmati-vserjoz-ministerstvo-oboroni-ukraini/|назва=Якщо Кремль шукає «казус беллі», вкидаючи цинічні фейки, світ це має сприймати всерйоз,|видавець=[[Міністерство оборони України]]|дата=6 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220120065031/https://www.mil.gov.ua/news/2021/04/06/yakshho-kreml-shukae-kazus-belli-vkidayuchi-czinichni-fejki-svit-cze-mae-sprijmati-vserjoz-ministerstvo-oboroni-ukraini/|дата-архіву=20 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

Генеральний секретар [[НАТО]] [[Єнс Столтенберг|Єнс Столтенберґ]] подзвонив президенту [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимиру Зеленському]], щоб висловити підтримку суверенітету і територіальної цілісности України з боку Північноатлантичного альянсу у зв'язку з діями Росії.<ref name="censor-stoltenberg">{{Cite web|url=https://censor.net/ua/news/3257930/stoltenberg_podzvonyv_zelenskomu_u_zvyazku_z_diyamy_rosiyi_nato_tverdo_pidtrymuye_suverenitet_i_terytorialnu|назва=Столтенберг подзвонив Зеленському у зв'язку з діями Росії: &#34;НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України&#34;|видавець=[[Цензор.нет]]|дата=6 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210406110212/https://censor.net/ua/news/3257930/stoltenberg_podzvonyv_zelenskomu_u_zvyazku_z_diyamy_rosiyi_nato_tverdo_pidtrymuye_suverenitet_i_terytorialnu|дата-архіву=6 квітня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref> Президент Володимир Зеленський поінформував Єнса Столтенберґа про стягування Росією військ до кордонів України, яке триває, та підвищення їхньої готовности до наступальних дій.<ref name="armyinform-poinformuvav-yensa-stoltenberg">{{Cite web|url=https://armyinform.com.ua/2021/04/06/glava-derzhavy-poinformuvav-yensa-stoltenberga-pro-styaguvannya-rosiyeyu-vijsk-do-kordoniv-ukrayiny/|назва=Глава держави поінформував Єнса Столтенберга про стягування Росією військ до кордонів України|видавець=[[АрміяInform]]|дата=6 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210516154324/https://armyinform.com.ua/2021/04/glava-derzhavy-poinformuvav-yensa-stoltenberga-pro-styaguvannya-rosiyeyu-vijsk-do-kordoniv-ukrayiny/|дата-архіву=16 травня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

[[Сухопутні війська Збройних сил України]] оголосили збори тероборони для посилення і захисту держкордону, охорони і оборони критичних об'єктів і боротьби з диверсійно-розвідувальними групами у південних прикордонних районах України.<ref name="espreso-teroborona">{{Cite web|url=https://espreso.tv/zakhist-kordonu-i-kritichnoi-infrastrukturi-protidiya-drg-na-pivdni-ukraini-ogolosili-zbori-pidrozdiliv-teroboroni|назва=Захист кордону і критичної інфраструктури, протидія ДРГ: на півдні України оголосили збори підрозділів тероборони|видавець=[[Еспресо TV]]|дата=6 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210407092752/https://espreso.tv/zakhist-kordonu-i-kritichnoi-infrastrukturi-protidiya-drg-na-pivdni-ukraini-ogolosili-zbori-pidrozdiliv-teroboroni|дата-архіву=7 квітня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>

Прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що безпека росіян, в тому числі і на окупованому Донбасі. За словами Пєскова, «Кремль поки що не бачать намірів України відійти від „войовничої тематики“ і взяти під контроль підрозділи своїх військ на лінії зіткнення в Донбасі».<ref name="censor-pyeskov">{{Cite web|url=https://censor.net/ua/news/3257983/pyeskov_zayavyv_scho_bezpeka_rosiyan_na_donbasi_osobystyyi_priorytet_putina|title=Пєсков заявив, що &#34;безпека росіян на Донбасі&#34; – особистий пріоритет Путіна|language=uk|publisher=Censor.net|date=6 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210406185251/https://censor.net/ua/news/3257983/pyeskov_zayavyv_scho_bezpeka_rosiyan_na_donbasi_osobystyyi_priorytet_putina|archive-date=6 квітня 2021|url-status=live|access-date=31 травня 2021}}</ref>

Прем'єр-міністр Словаччини Іван Корчок заявив, що порушення режиму припинення вогню і повідомлення про нарощування військової потужності Росії на кордоні з Україною викликають занепокоєння і закликають до деескалації напружености.<ref name="censor-korchok">{{Cite web|url=https://censor.net/ua/news/3258021/slovachchyna_zanepokoyena_naroschuvannyam_viyiskovoyi_potujnosti_rf_na_kordoni_z_ukrayinoyu_premyerministr|title=Словаччина занепокоєна нарощуванням військової потужності РФ на кордоні з Україною, – прем'єр-міністр Корчок|publisher=[[Цензор.нет]]|date=6 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210531173721/https://censor.net/ua/news/3258021/slovachchyna_zanepokoyena_naroschuvannyam_viyiskovoyi_potujnosti_rf_na_kordoni_z_ukrayinoyu_premyerministr|archive-date=31 травня 2021|url-status=live|access-date=31 травня 2021}}</ref>

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Прем'єр-міністром Канади [[Джастін Трюдо|Джастіном Трюдо]]. Президент поінформував Прем'єр-міністра Канади про постійні порушення режиму припинення вогню на Донбасі, що призводять до зростання втрат серед українських військових, а також про підвищення військової загрози для України з боку Росії.<ref name="president-tryudo">{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-obgovoriv-z-dzhastinom-tryudo-zagostrenn-67825|назва=Володимир Зеленський обговорив з Джастіном Трюдо загострення ситуації на Донбасі та підтримку євроатлантичної інтеграції України|видавець=[[Президент України]]|дата=6 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210423200005/https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-obgovoriv-z-dzhastinom-tryudo-zagostrenn-67825|дата-архіву=23 квітня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>

Внаслідок обстрілу українських позицій російськими найманцями поблизу населеного пункту Невельське, що на Донеччині, загинув український військовий. Ще один військовий загинув поблизу Степного через підрив на невідомому вибуховому пристрої.<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3222371-na-doneccini-zaginuli-dvoe-ukrainskih-vijskovih.html|назва=На Донеччині загинули двоє українських військових|видавець=[[Укрінформ]]|дата=6 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210415154402/https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3222371-na-doneccini-zaginuli-dvoe-ukrainskih-vijskovih.html|дата-архіву=15 квітня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>

У Донецькій області близько 17 години внаслідок обстрілу було знеструмлено насосну станцію першого підйому Південно-донбаського водопроводу, розташовану в «сірій зоні» між селами Василівка та Крута Балка. Внаслідок чого 50 населених пунктів залишилися без води, в тому числі [[Маріуполь]].<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3222581-cerez-obstril-na-doneccini-50-naselenih-punktiv-zalisilisa-bez-vodi.html|назва=Через обстріл на Донеччині 50 населених пунктів залишилися без води|видавець=[[Укрінформ]]|дата=6 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210408153204/https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3222581-cerez-obstril-na-doneccini-50-naselenih-punktiv-zalisilisa-bez-vodi.html|дата-архіву=8 квітня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю французькому виданню Liberation заявив, що сьогоднішні провокації Росії з переміщенням військ до кордонів з Україною і загостренням ситуації на сході є найсерйознішими з часу [[Інцидент у Керченській протоці|нападу на українських моряків у Керченській протоці]] в листопаді 2018 року. При цьому сьогоднішня загроза з боку Росії є більш небезпечною.<ref name="censor-provokatsiyi">{{Cite web|url=https://censor.net/ua/news/3258191/sogodnishni_provokatsiyi_rosiyi_nayiseryioznishi_z_chasu_ataky_v_kerchenskiyi_prototsi_ale_sytuatsiya|назва=Сьогоднішні провокації Росії найсерйозніші з часу атаки в Керченській протоці, але ситуація більш небезпечна, - Кулеба|видавець=[[Цензор.нет]]|дата=7 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220119223354/https://censor.net/ua/news/3258191/sogodnishni_provokatsiyi_rosiyi_nayiseryioznishi_z_chasu_ataky_v_kerchenskiyi_prototsi_ale_sytuatsiya|дата-архіву=19 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}}</ref>

Заступник голови Адміністрації президента Росії і парламентер на рівні політичних радників [[Козак Дмитро Миколайович|Дмитро Козак]] заявив, що активізація бойових дій на Донбасі може стати початком кінця України. Це ж стосується і вступу України в НАТО.<ref name="censor-kozak">{{Cite web|url=https://censor.net/ua/news/3258523/pochatok_boyiovyh_diyi_pochatok_kintsya_ukrayiny_my_stanemo_na_zahyst_gromadyan_donbasu_predstavnyk|title=Початок бойових дій – початок кінця України. Ми станемо на захист громадян Донбасу, – представник РФ в ТКГ Козак|publisher=Censor.net|date=8 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210408135840/https://censor.net/ua/news/3258523/pochatok_boyiovyh_diyi_pochatok_kintsya_ukrayiny_my_stanemo_na_zahyst_gromadyan_donbasu_predstavnyk|archive-date=8 квітня 2021|url-status=live|access-date=31 травня 2021}}</ref>

У ході телефонної розмови з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним канцлерка Німеччини [[Ангела Меркель|Анґела Меркель]] вимагала від голови Кремля скоротити військову присутність біля кордонів України.<ref name="censor-merkel">{{Cite web|url=https://censor.net/ua/news/3258535/merkel_zajadala_vid_putina_zgornuty_naroschuvannya_viyisk_na_kordoni_z_ukrayinoyu_presslujba_kantslerky|title=Меркель зажадала від Путіна згорнути нарощування військ на кордоні з Україною, – пресслужба канцлерки|publisher=[[Цензор.нет]]|date=8 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210408161907/https://censor.net/ua/news/3258535/merkel_zajadala_vid_putina_zgornuty_naroschuvannya_viyisk_na_kordoni_z_ukrayinoyu_presslujba_kantslerky|archive-date=8 квітня 2021|url-status=live|access-date=31 травня 2021}}</ref>

Президент України Володимир Зеленський відвідав позиції на передньому краї оборони, де зафіксовано найбільшу кількість порушень режиму всеосяжного та сталого припинення вогню. Глава держави поспілкувався з військовослужбовцями, які служать на бойових позиціях. Захисники розповіли Президенту про ситуацію на фронті.<ref name="president-pamyatayemo">{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/news/mi-pamyatayemo-kozhnogo-zahisnika-yakij-zaginuv-za-ukrayinu-67873|назва=Ми пам'ятаємо кожного захисника, який загинув за Україну – Президент відвідав позиції українських військ на Донбасі|видавець=[[Президент України]]|дата=8 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210417162556/https://www.president.gov.ua/news/mi-pamyatayemo-kozhnogo-zahisnika-yakij-zaginuv-za-ukrayinu-67873|дата-архіву=17 квітня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>

Міжфлотський перехід почали десантні та артилерійські катери [[Каспійська флотилія Росії|Каспійської флотилії РФ]]. Заявляється, що екіпажі та кораблі Каспійської флотилії будуть здавати підсумкові морські навчання у взаємодії з [[Чорноморський флот ВМФ Росії|Чорноморським флотом]].<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-perekydaye-korabli-z-kaspiyu-na-chorne-more/|назва=Росія перекидає кораблі з Каспію на Чорне море|видавець=[[Мілітарний]]|дата=8 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220119223713/https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-perekydaye-korabli-z-kaspiyu-na-chorne-more/|дата-архіву=19 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Франції Жаном-Івом Ле Дріаном. Дмитро Кулеба детально поінформував співрозмовника про останні дії Російської Федерації, спрямовані на дестабілізацію безпекової ситуації на тимчасово окупованих територіях України. Міністр звернув увагу на загрозливе стягування російських військ до кордону нашої держави та посилення російської пропаганди, яка погрожує Україні війною. Він запевнив, що Україна не прагне війни та залишається відданою політико-дипломатичному врегулюванню російсько-українського конфлікту. Жан-Ів Ле Дріан зауважив, що Франція, так само як Україна, із занепокоєнням стежить за стягуванням військ РФ до кордонів нашої держави та на тимчасово окуповані території. Він запевнив у незмінній підтримці Францією суверенітету і територіальної цілісности України. Глава французької дипломатії особливо відзначив виважені та мудрі дії України у ситуації, що склалася.<ref name="mfa-kuleba-le-drian">{{Cite web|url=https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-ta-zhan-iv-le-drian-obgovorili-zagostrennya-rosiyeyu-bezpekovoyi-situaciyi|назва=Дмитро Кулеба та Жан-Ів Ле Дріан обговорили загострення Росією безпекової ситуації|видавець=[[Міністерство закордонних справ України]]|дата=9 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220119223401/https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-ta-zhan-iv-le-drian-obgovorili-zagostrennya-rosiyeyu-bezpekovoyi-situaciyi|дата-архіву=19 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

Україна задіяла параграф 16 Віденського документа і ініціювала 10 квітня в ОБСЄ засідання з приводу нарощування Росією військ біля кордону з Україною і в тимчасово окупованому Криму. Ініціатива України була підтримана країнами-партнерами, проте делегація РФ не з'явилася на це засідання, відмовившись надавати пояснення.<ref name="twitter-usa-osce">{{Cite web|url=https://twitter.com/usosce/status/1380840341281124356|title=At the request of Ukraine, @OSCE states will meet at 4pm CET to request clarification from [Russia] about its military buildup on the borders of [Ukraine] &amp; in occupied Crimea. This request for information is in accordance with the #ViennaDocument in hopes of reducing the risk of conflict.|publisher=Представництво США в [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|ОБСЄ]]|date=10 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210422171537/https://twitter.com/usosce/status/1380840341281124356|archive-date=22 квітня 2021|website=Twitter|accessdate=19 січня 2022}} {{ref-en}}</ref>

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю іспанському агентству EFE заявив, що Україна не хоче війни з РФ і не готує ніякої ескалації на Донбасі. Зокрема, про підготовку будь-яких наступів або військових операцій не йдеться.<ref name="censor-ne-hoche-viyiny">{{Cite web|url=https://censor.net/ua/news/3259286/ukrayina_ne_hoche_viyiny_i_ne_gotuye_niyakoyi_eskalatsiyi_na_donbasi_kuleba|title=Україна не хоче війни і не готує ніякої ескалації на Донбасі – Кулеба|publisher=Censor.net|date=13 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210414093311/https://censor.net/ua/news/3259286/ukrayina_ne_hoche_viyiny_i_ne_gotuye_niyakoyi_eskalatsiyi_na_donbasi_kuleba|archive-date=14 квітня 2021|url-status=live|access-date=31 травня 2021}}</ref>

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав РФ негайно припинити нарощування військ на кордоні з Україною і на окупованих територіях.<ref name="interfax-stoltenberg">{{Cite web|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/737204.html|назва=РФ має припинити підтримку бойовиків на сході України та вивести свої війська - Столтенберг|видавець=[[Інтерфакс-Україна]]|дата=13 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220119223401/https://ua.interfax.com.ua/news/general/737204.html|дата-архіву=19 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що будь-який нерозважний крок РФ або новий виток насильства з її боку дорого їй коштуватиме. Кулеба поінформував, що Росія і далі нарощує свою військову присутність уздовж українсько-російського кордону, на окупованих територіях і на морях України. За його словами, РФ збирає війська в трьох напрямках, зокрема на північному сході України, в Криму, на півдні, та на Донбасі, на сході. Також Кулеба додав, що останніми тижнями Росія суттєво посилила свою пропаганду, яка дегуманізує українців та сіє ненависть до України.<ref name="interfax-kuleba">{{Cite web|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/737226.html|назва=Кулеба: Будь-який нерозважний крок РФ або новий виток насильства дорого їй коштуватиме|видавець=[[Інтерфакс-Україна]]|дата=13 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220120065124/https://ua.interfax.com.ua/news/general/737226.html|дата-архіву=20 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив: «Вони говорять про високу ціну, але ніколи її не називають. Те, що вони робили досі, ми, по-перше, добре вивчили, по-друге, пристосувалися. Не вважаємо, що взагалі може бути застосована така термінологія: ціна, розплата і так далі. Ми просто відстоюємо наші інтереси й інтереси наших громадян, російськомовного населення, будемо захищати їхню і далі».<ref name="censor-ryabkov">{{Cite web|url=https://censor.net/ua/news/3259329/rf_zahyschatyme_rosiyiskomovne_naselennya_ssha_kajut_pro_vysoku_tsinu_ale_nikoly_yiyi_ne_nazyvayut_zastupnyk|назва=РФ захищатиме російськомовне населення. США кажуть про високу ціну, але ніколи її не називають, - заступник глави МЗС РФ Рябков|видавець=[[Цензор.нет]]|дата=13 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210414035301/https://censor.net/ua/news/3259329/rf_zahyschatyme_rosiyiskomovne_naselennya_ssha_kajut_pro_vysoku_tsinu_ale_nikoly_yiyi_ne_nazyvayut_zastupnyk|дата-архіву=14 квітня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}} {{ref-ua}}</ref>

Секретар Ради національної безпеки і оборони України [[Данілов Олексій Мячеславович|Олексій Данілов]] заявив, що Україна прагне розв'язати конфлікт на Сході держави насамперед політико-дипломатичним шляхом. «В України на сьогоднішній день немає плану повертати тимчасово окуповані території військовим шляхом, наше завдання&nbsp;— вирішити конфлікт виключно політико-дипломатичним шляхом,&nbsp;— сказав він.&nbsp;— Все інше&nbsp;— це суто інформаційна війна РФ, яку вони ведуть не лише на нашій території, але й в усій Європі».<ref name="rnbo-4877">{{cite web|url=https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4877.html|назва=Секретар РНБО України О. Данілов провів зустріч з керівниками дипломатичних представництв країн-членів ЄС, акредитованих в Україні|дата=13 квітня 2021|видавець=[[Рада національної безпеки і оборони України]]|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220119223347/https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4877.html|дата-архіву=19 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=24 січня 2022}}</ref>

13 квітня Джо Байден подзвонив Володимиру Путіну, щоб з'ясувати, навіщо Росія стягує війська в анексований Крим і до східних кордонів України. Президенти США і Росії домовилися зустрітися у «третій країні» найближчими місяцями, щоб обговорити, як відзвітували в Білому домі, «весь спектр проблем, що стоять перед США і Росією». Російський політолог Іван Преображенський, вважає, що Володимир Путін, домігся своєї цілі, зустрічі з Джо Байденом, щоб підтвердити свій статус.<ref name="rferl-biden">{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/zustrich-z-baydenom/31204025.html|назва=Зустріч із Байденом: Путін домігся свого?|видавець=[[Радіо Свобода]]|ім'я1=Денис|прізвище1=Тимошенко|дата=15 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20211116200642/https://www.radiosvoboda.org/a/zustrich-z-baydenom/31204025.html|дата-архіву=16 листопада 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

Секретар Ради безпеки Росії [[Патрушев Микола Платонович|Микола Патрушев]] на нараді, яку він провів в анексованому Криму 14 квітня, заявив, що «українські спецслужби намагаються організувати теракти і диверсії» на території півострова.<ref>{{Cite web|url=https://ua.krymr.com/a/news-krym-patrushev-zahroza-teraktiv/31203585.html|назва=Патрушев заявив про «загрозу терактів і диверсій» у Криму|видавець=[[Радіо Свобода]]|ім'я1=|прізвище1=|дата=14 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220120065121/https://ua.krymr.com/a/news-krym-patrushev-zahroza-teraktiv/31203585.html|дата-архіву=20 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

У ніч з 14 на 15 квітня цього року відбувся інцидент в [[Азовське море|Азовському морі]] між трьома малими броньованими катерами [[Малі броньовані артилерійські катери проєкту 58155|«Гюрза-М»]] [[Військово-Морські сили Збройних сил України|ВМС України]] та п'ятьма катерами і кораблем [[Берегова охорона Росії|Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ]]. Інцидент відбувся 25 милях від [[Керченська протока|Керченської протоки]], коли катери ВМСУ виконували супровід цивільних суден. З боку РФ дії коригував корабель Берегової охорони ФСБ РФ N 734, за його командами катери ФСБ виконували узгоджені провокаційні маневри щодо [[Малі броньовані артилерійські катери проєкту 58155|МБАКів]]. Щоб зупинити провокації, морякам [[Військово-Морські сили Збройних сил України|ВМСУ]] довелось попередити про готовність застосувати бортове озброєння. Інцидент обійшовся без жодних втрат для нашого флоту, всі катери ВМС України успішно повернулись назад до гавані.<ref>{{cite web |url=https://defence-ua.com/army_and_war/korabli_fsb_rf_namagalis_sprovokuvati_vmsu_bilja_kerchenskoji_protoki_gjurzi_m_dali_gidnu_vidsich-3428.html |title=Кораблі ФСБ РФ намагались спровокувати ВМСУ біля Керченської протоки: "Гюрзи-М" дали гідну відсіч |date=15.04.2021 |accessdate=19 січня 2022 |archive-date=19 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220119223356/https://defence-ua.com/army_and_war/korabli_fsb_rf_namagalis_sprovokuvati_vmsu_bilja_kerchenskoji_protoki_gjurzi_m_dali_gidnu_vidsich-3428.html }}</ref>

Президент США Джо Байден видав указ, що оголошує надзвичайну ситуацію у країні у зв'язку з діяльністю Росії. Про це йдеться в листі президента Конгресу, опублікованому Білим домом. Байден уточнив, що указ підписано відповідно до закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження. До цієї заяви додано повідомлення про введення нового пакета санкцій проти Росії.<ref name="gordon-ns">{{Cite web|url=https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/bajden-ogolosiv-rezhim-nadzvichajnoji-situatsiji-v-ssha-cherez-diji-rosiji-1548860.html|назва=Байден оголосив режим надзвичайної ситуації у США через дії Росії|видавець=[[Гордон (інтернет-видання)|Гордон]]|дата=15 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220119223705/https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/bajden-ogolosiv-rezhim-nadzvichajnoji-situatsiji-v-ssha-cherez-diji-rosiji-1548860.html|дата-архіву=19 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=24 січня 2022}}</ref>

Російська Федерація оголосила про закриття з наступного тижня до жовтня 2021 року частини акваторій Чорного моря в напрямку Керченської протоки для військових кораблів та державних суден інших країн під приводом військових навчань, що є грубим порушенням права на свободу судноплавства, гарантованого Конвенцією ООН з морського права. Відповідно до Конвенції, Російська Федерація не повинна перешкоджати або заважати транзитному проходу через міжнародну протоку до портів в Азовському морі.<ref>{{Cite web|url=https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-u-zvyazku-iz-obmezhennyam-rosijskoyu-federaciyeyu-svobodi-sudnoplavstva-v-chornomu-mori|назва=Заява МЗС України у зв'язку із обмеженням Російською Федерацією свободи судноплавства в Чорному морі|видавець=[[Міністерство закордонних справ України]]|дата=15 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20211104102447/https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-u-zvyazku-iz-obmezhennyam-rosijskoyu-federaciyeyu-svobodi-sudnoplavstva-v-chornomu-mori|дата-архіву=4 листопада 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

Вранці стало відомо, що український консул Олександр Сосонюк затриманий у російському місті Санкт-Петербург. Його затримала ФСБ нібито «під час отримання інформації закритого характеру під час зустрічі з громадянином РФ».<ref>{{Cite web|url=https://censor.net/ua/news/3260337/konsula_v_peterburzi_sosonyuka_zatrymaly_na_kilka_godyn_i_vin_uje_v_dypustanovi_ukrayina_gotuye_vidpovid|назва=Консула в Петербурзі Сосонюка затримали на кілька годин, і він уже в дипустанові. Україна готує відповідь, - речник МЗС Ніколенко|видавець=[[Цензор.нет]]|дата=17 квітня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021|archive-date=31 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210531175419/https://censor.net/ua/news/3260337/konsula_v_peterburzi_sosonyuka_zatrymaly_na_kilka_godyn_i_vin_uje_v_dypustanovi_ukrayina_gotuye_vidpovid}} {{ref-ua}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/123385-zatrimanna-ukrainskogo-konsula-u-mzs-rozpovili-ak-u-rosii-pidstavili-sosonuka/|назва=Затримання українського консула: Єнін розповів, як у Росії підставили Сосонюка|видавець=[[Національна суспільна телерадіокомпанія України|Суспільне]]|дата=17 квітня 2021|ім'я=Тетяна|прізвище=Яворович|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220120065031/https://suspilne.media/123385-zatrimanna-ukrainskogo-konsula-u-mzs-rozpovili-ak-u-rosii-pidstavili-sosonuka/|дата-архіву=20 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=24 січня 2022}}</ref>

Росія ввела з 20 по 24 квітня тимчасові обмеження на польоти над частиною Криму і Чорного моря. Про це йдеться в міжнародному повідомленні для пілотів.<ref name="censor-black-sea">{{Cite web|url=https://censor.net/ua/news/3260829/rf_obmejyla_poloty_nad_chastynoyu_krymu_i_chornogo_morya_notam|title=РФ обмежила польоти над частиною Криму і Чорного моря, – NOTAM|publisher=Censor.net|date=20 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210423112659/https://censor.net/ua/news/3260829/rf_obmejyla_poloty_nad_chastynoyu_krymu_i_chornogo_morya_notam|archive-date=23 квітня 2021|url-status=live|access-date=31 травня 2021}}</ref>

Речник оборонного відомства США Джон Кірбі заявив, що Росія зосередила поблизу кордону з Україною більше військ, ніж у 2014 році.<ref name="unian-pentagon">{{Cite web|url=https://www.unian.ua/politics/viyska-rf-bilya-kordonu-u-pentagoni-zrobili-zayavu-novini-ukrajina-11393698.html|назва=Військ РФ біля кордону України зараз більше, ніж у 2014 році - Пентагон|видавець=[[УНІАН]]|ім'я1=Юрій|прізвище1=Годован|дата=20 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210426020517/https://www.unian.ua/politics/viyska-rf-bilya-kordonu-u-pentagoni-zrobili-zayavu-novini-ukrajina-11393698.html|дата-архіву=26 квітня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>

Український консул у Санкт-Петербурзі Олександр Сосонюк, висланий російською стороною, виїхав з Російської Федерації.<ref>{{Cite web|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/vyslannyy-ukrainskiy-konsul-pokinul-rf-1619076421.html|назва=Висланий український консул покинув РФ|видавець=[[РБК-Україна]]|ім'я1=Ігор|прізвище1=Литвиненко|дата=22 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210531180205/https://www.rbc.ua/ukr/news/vyslannyy-ukrainskiy-konsul-pokinul-rf-1619076421.html|дата-архіву=31 травня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>

Старший дипломат посольства Росії в Україні Євген Черніков, якого Київ оголосив персоною нон грата, покинув територію країни. Це стало відповіддю на затримання українського консула в Росії.<ref>{{Cite web|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ukraina-napravila-notu-rossiyskomu-diplomatu-1618831036.html|назва=Україна направила ноту російському дипломату. У нього є 72 години, щоб покинути країну|видавець=[[РБК-Україна]]|ім'я1=Анастасія|прізвище1=Рокитна|дата=19 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210425054317/https://www.rbc.ua/ukr/news/ukraina-napravila-notu-rossiyskomu-diplomatu-1618831036.html|дата-архіву=25 квітня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу вирішив завершити заходи перевірки в Південному та Західному військових округах, оскільки всіх поставлених цілей досягнуто. Міністр поставив завдання Генеральному штабу, командувачам військ військових округів і Повітряно-десантних військ спланувати та розпочати з 23 квітня повернення військ до пунктів постійної дислокації, виконати детальний аналіз і підбити підсумки раптової перевірки військ.<ref>{{Cite web|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/739425.html|назва=Перевірка в ПВО і ЗВО завершується, з 23 квітня війська почнуть повертатися в пункти постійної дислокації - Шойгу|видавець=[[Інтерфакс-Україна]]|дата=22 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220119223353/https://ua.interfax.com.ua/news/general/739425.html|дата-архіву=19 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref>

== Відновлення ескалації (жовтень 2021&nbsp;— 20 лютого 2022) ==
[[Файл:Deputy_Secretary_Sherman_Briefs_the_North_Atlantic_Council_(51816816641).png|міні|Північноатлантична рада НАТО збиралась 11 січня 2022 року, щоб обговорити кризу.]]Загострення [[Українсько-російські відносини|російсько-українських відносин]] відбулося наприкінці жовтня&nbsp;— початку листопада і було спровоковано першим бойовим застосуванням українського [[Безпілотний літальний апарат|безпілотного літального апарату]] (БПЛА) [[Bayraktar TB2]] проти терористичних формувань [[Донецька народна республіка|Донецької Народної Республіки]] (ДНР). Повідомлення про використання БПЛА з'явилося практично одночасно з новиною про звільнення села [[Старомар'ївка]] на лінії зіткнення сторін, на якій на той час проживало 37 громадян Росії, які отримали паспорти за спрощеною програмою.<ref name="kommersant">{{cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/5051898|title=Донбасс становится беспилотной зоной – Газета Коммерсантъ № 197 (7159) от 28.10.2021|website=kommersant.ru|date=27 жовтня 2021|access-date=23 грудня 2021|archive-date=25 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211225045211/https://www.kommersant.ru/doc/5051898}}</ref><ref name="rbc">{{cite web|url=https://www.rbc.ru/politics/26/10/2021/61785add9a794748d9d49a0f|title=Генштаб Украины показал первое применение дрона Bayraktar в Донбассе — РБК|website=rbc.ru|access-date=23 грудня 2021|archive-date=19 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211219193914/https://www.rbc.ru/politics/26/10/2021/61785add9a794748d9d49a0f}}</ref>

Виступаючи на нараді з питань оборони 2 листопада, [[Президент Російської Федерації|президент]] [[Путін Володимир Володимирович|Росії Володимир Путін]] заявив, що Росія уважно стежить за використанням БПЛА «біля кордонів Росії» і повинна ретельно проаналізувати ситуацію з цього приводу. За даними [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|спостерігачів ОБСЄ]], режим припинення вогню почали порушувати вдвічі частіше, ніж у 2020 році (за період з вечора 29 жовтня до вечора 31 жовтня режим припинення вогню в [[Донецька область|Донецькій області]] було порушено 988 разів, а в [[Луганськ]]ій&nbsp;— 471 раз).<ref>{{Cite web|title=OSCE Special Monitoring Mission to Ukraine (SMM) Daily Report 256/2021 issued on 1 листопада 2021|url=https://www.osce.org/special-monitoring-mission-to-ukraine/502837|website=www.osce.org|publisher=[[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|ОБСЄ]]|accessdate=19 січня 2022|language=en|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119004715/https://www.osce.org/special-monitoring-mission-to-ukraine/502837}}</ref> Спостерігачі [[Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні|Спеціальної моніторингової місії]] ОБСЄ в Україні (СММ) повідомили про переміщення військової техніки [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], а також неодноразові спроби [[Радіоглушіння|приглушити сигнал]] своїх БПЛА, які використовуються для моніторингу місцевости.<ref>{{Cite web|title=Daily Report 256/2021|url=https://www.osce.org/files/2021-11-01%20Daily%20Report_ENG.pdf?itok=96278|website=www.osce.org|publisher=[[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|ОБСЄ]]|accessdate=19 січня 2022|date=1 листопада 2021|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119005249/https://www.osce.org/files/2021-11-01%20Daily%20Report_ENG.pdf?itok=96278}}</ref> Водночас у західних ЗМІ з'явилися публікації про те, що Росія знову підтягує війська до українського кордону. У якості доказів наводилися супутникові фотографії російської бронетехніки.<ref name="kommersant2">{{Cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/5062123|title=От беспилотников к беспредельникам – Мир – Коммерсантъ|language=ru|website=kommersant.ru|date=2 листопада 2021|accessdate=23 грудня 2021|archive-date=26 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211226022621/https://www.kommersant.ru/doc/5062123}}</ref>

2–3 листопада директор [[Центральне розвідувальне управління|Центрального розвідувального управління США]] (ЦРУ) [[Вільям Джозеф Бернс|Вільям Бернс]] зустрівся з високопоставленими представниками російської розвідки в [[Москва|Москві]]. Як повідомляє [[CNN]], метою поїздки було донести до [[Московський кремль|Кремля]] стурбованість [[Президент США|президента США]] [[Джо Байден]]а ситуацією на кордоні з Україною. Джерела телеканалу повідомили, що після поїздки Бернс розмовляв телефоном з [[Президент України|президентом України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимиром Зеленським,]] щоб послабити напругу між Москвою і [[Київ|Києвом]]. З цією ж метою 4 листопада в Україну був відправлений [[Державний департамент США|високопоставлений чиновник Держдепу США.]]<ref name="gazeta">{{Cite web|url=https://www.gazeta.ru/politics/2021/11/06_a_14173627.shtml|title=CNN объяснил, зачем глава ЦРУ приезжал в&nbsp;Москву – Газета.Ru|language=ru|website=gazeta.ru|accessdate=23 грудня 2021|archive-date=21 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211121051214/https://www.gazeta.ru/politics/2021/11/06_a_14173627.shtml}}</ref>

2 листопада колишнього лідера організації «[[Правий сектор|Правий сектор»]] [[Ярош Дмитро Анатолійович|Дмитра Яроша]] призначили радником [[Головнокомандувач Збройних сил України|головнокомандувача Збройними силами України]] [[Залужний Валерій Федорович|Валерій Залужний]]. 4 листопада [[Список міністрів оборони України|було затверджено нового міністра оборони]]&nbsp;— колишнього віце-прем'єр-міністра&nbsp;– міністра з [[Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України|питань реінтеграції тимчасово окупованих територій]] [[Резніков Олексій Юрійович|Олексія Резнікова]], який від України брав участь у засіданнях [[Тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України|Тристоронньої контактної групи]].<ref name="kommersant2" /><ref name="kommersant3">{{Cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/5062881|title=Алексей Резников назначен министром обороны Украины – Новости – Мир – Коммерсантъ|language=ru|website=kommersant.ru|date=4 листопада 2021|accessdate=23 грудня 2021|archive-date=9 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211209100506/https://www.kommersant.ru/doc/5062881}}</ref>

У листопаді 2021 року Міністерство оборони Росії назвало розміщення військових кораблів США в [[Чорне море|Чорному морі]] «загрозою регіональній безпеці та стратегічній стабільности». У заяві міністерства йдеться, що «справжньою метою діяльности США в Чорноморському регіоні є вивчення театру воєнних дій на випадок, якщо Київ спробує врегулювати конфлікт на південному сході силою».<ref>{{Cite news|title=Kremlin denies plans to invade Ukraine, alleges NATO threats|url=https://apnews.com/article/ukraine-europe-russia-moscow-83ed7632b8a544ff733cdfbfbca56e77|language=en|publisher=[[Ассошіейтед Прес|Associated Press]]|date=12 листопада 2021|accessdate=19 січня 2022|archive-date=10 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211210192536/https://apnews.com/article/ukraine-europe-russia-moscow-83ed7632b8a544ff733cdfbfbca56e77}}</ref>

=== Друге стягування російських військ ===
[[Файл:Possible_routes_of_alleged_Russian_invasion_of_Ukraine_(January_2022).png|міні|350x350пкс|Карта із зображенням двох імовірних російських планів, опублікованих окремо [[Bild]]<ref>{{cite web|author=|url=https://www.bild.de/politik/ausland/politik-ausland/bild-exklusiv-russlands-kriegsplaene-so-koennte-putin-die-ukraine-vernichten-78425518.bild.html|title=BILD exklusiv: Russlands Kriegspläne, So könnte Putin die Ukraine vernichten|lang=de|website=[[Bild|bild.de]]|date=3 грудня 2021|access-date=25 січня 2022|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125140648/https://www.bild.de/politik/ausland/politik-ausland/bild-exklusiv-russlands-kriegsplaene-so-koennte-putin-die-ukraine-vernichten-78425518.bild.html|url-status=live}}</ref> і Центром стратегічних і міжнародних досліджень.<ref>{{cite web|author=|url=https://www.csis.org/analysis/russias-possible-invasion-ukraine|title=Russia’s Possible Invasion of Ukraine|lang=|website=[[Center for Strategic and International Studies|csis.org]]|date=13 січня 2022|access-date=25 січня 2022|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125000731/https://www.csis.org/analysis/russias-possible-invasion-ukraine|url-status=live}}</ref>]]
13 листопада президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] заявив, що Росія знову зібрала 100 тис. військових у прикордонній зоні.<ref>{{Cite web|url=https://www.timesofisrael.com/ukraines-president-says-100000-russian-troops-amassed-near-border|title=Ukraine's president says 100,000 Russian troops amassed near border|publisher=Times of Israel|language=en|date=14 листопада 2021|accessdate=19 листопада 2021|archive-date=18 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211118202020/https://www.timesofisrael.com/ukraines-president-says-100000-russian-troops-amassed-near-border}}</ref> На початку листопада повідомлення про нарощування російських військових спонукали чиновників США попередити [[Європейський Союз|ЄС,]] що Росія може планувати потенційне вторгнення в Україну.<ref name="cnbc-world-is-worried">{{Cite web|url=https://www.cnbc.com/2021/11/17/the-world-is-worried-putin-is-about-to-invade-ukraine-heres-why.html|title=The world is worried Putin is about to invade Ukraine. Here's why|publisher=CNBC.com|language=en|date=17 листопада 2021|accessdate=19 листопада 2021|archive-date=18 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211118193831/https://www.cnbc.com/2021/11/17/the-world-is-worried-putin-is-about-to-invade-ukraine-heres-why.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-59415885|назва=Russia-Ukraine border: Why Moscow is stoking tensions|видавець=[[BBC News]]|дата=27 листопада 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220127224329/https://www.bbc.com/news/world-europe-59415885|дата-архіву=27 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-en}}</ref> Речник Кремля [[Пєсков Дмитро Сергійович|Дмитро Пєсков]] спростував звинувачення, що Росія готується до можливого вторгнення в Україну.<ref>{{Cite news|title=Russia slams Western 'hysteria' over Ukraine|url=https://www.dw.com/en/russia-slams-western-hysteria-over-ukraine/a-59894496|language=en|work=[[Deutsche Welle]]|date=21 листопада 2021|accessdate=19 січня 2022|archive-date=20 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211220022226/https://www.dw.com/en/russia-slams-western-hysteria-over-ukraine/a-59894496}}</ref> Він звинуватив Україну в «плануванні агресивних дій проти [[Донбас]]у<nowiki/>».<ref name="themoscowtimes-arming">{{Cite news|title=U.S. 'Escalating' Russia-Ukraine Tensions by Arming Kiev – Kremlin|url=https://www.themoscowtimes.com/2021/11/23/us-escalating-russia-ukraine-tensions-by-arming-kiev-kremlin-a75643|work=[[The Moscow Times]]|date=23 листопада 2021|accessdate=19 січня 2022|archive-date=27 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211127073251/https://www.themoscowtimes.com/2021/11/23/us-escalating-russia-ukraine-tensions-by-arming-kiev-kremlin-a75643}}</ref> Пєсков закликав НАТО припинити «зосередження військового кулака» біля кордонів Росії та припинити озброювати Україну сучасною зброєю.<ref>{{Cite web|url=https://www.reuters.com/markets/rates-bonds/kremlin-accuses-west-artificially-whipping-up-ukraine-tensions-2021-11-21/|назва=Kremlin accuses West of artificially whipping up Ukraine tensions|видавець=[[Рейтер|Reuters]]|дата=21 листопада 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220114022132/https://www.reuters.com/markets/rates-bonds/kremlin-accuses-west-artificially-whipping-up-ukraine-tensions-2021-11-21/|дата-архіву=14 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-en}}</ref>

16 листопада [[генеральний секретар НАТО]] [[Єнс Столтенберг|Єнс Столтенберґ]] закликав Захід надіслати Росії «чіткий сигнал із закликом зменшити напругу, уникаючи будь-якої ескалації в Україні та навколо неї». Столтенберґ додав, що альянс фіксує «незвичайне зосередження» російських військ біля кордону з Україною. 15 листопада виконувач обов'язків міністра закордонних справ Німеччини [[Гайко Маас]] та [[Міністерство Європи та закордонних справ|міністр закордонних справ Франції]] [[Жан-Ів Ле Дріан]] у спільному комюніке висловили стурбованість щодо «переміщення російських військ і військової техніки поблизу України», закликаючи обидві сторони «проявити стриманість». У той же час прес-секретар [[Пентагон]]у Джон Кірбі підтвердив, що США продовжують спостерігати «незвичайну військову активність» Російської Федерації біля кордонів України, а глава Держдепу [[Ентоні Блінкен]] обговорив повідомлення про «російську військову активність». в районі з Жан-Івом Ле Дріаном. Повідомлялося, що США обговорюють санкції з європейськими союзниками на випадок подальшого вторгнення Росії.<ref name="kommersant4">{{Cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/5078783|title=Россия и Запад концентрируют обвинения – Газета Коммерсантъ № 208 (7170) от 17.11.2021|language=ru|website=kommersant.ru|date=16 листопада 2021|accessdate=23 грудня 2021|archive-date=14 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211214200556/https://www.kommersant.ru/doc/5078783}}</ref>

Ще на початку листопада українська розвідка заявляла, що інформація про перекидання додаткових російських військ до українських кордонів є не чим іншим, як «елементом психологічного тиску». Однак через тиждень [[Офіс Президента України|Офіс президента України]] визнав, що Російська Федерація посилює біля кордону «конкретні угруповання військ». [[Міністр закордонних справ України]] [[Кулеба Дмитро Іванович|Дмитро Кулеба]] закликав уряди Франції та Німеччини підготуватися до можливого військового сценарію дій Росії на українському напрямку.<ref name="kommersant4" />

На цьому тлі Україна різко активізувала дипломатичні зусилля. 15 листопада президент України Володимир Зеленський і голова [[Європейська рада|Європейської ради]] [[Шарль Мішель]] обговорили «безпекову ситуацію вздовж кордонів України». Того ж дня Дмитро Кулеба провів переговори з цих же питань у [[Брюссельський столичний регіон|Брюсселі]]. Новий глава Міноборони Олексій Резніков вирушив до [[Вашингтон]]а, де 18 листопада зустрівся з [[Міністр оборони США|міністром оборони США]] [[Ллойд Остін|Ллойдом Остіном]]. 16 листопада міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес відвідав Київ. Як повідомляє таблоїд [[Дейлі міррор|Daily Mirror]], у Сполученому Королівстві для передачі Україні сформовано зведений підрозділ швидкого реагування з близько 600 бійців.<ref name="kommersant4" />

21 листопада начальник Головного управління розвідки [[Міністерство оборони України|Міністерства оборони України]] Кирило Буданов повідомив, що Росія нібито зосередила біля кордонів України понад 92 тисячі військовослужбовців і системи балістичних ракет малої дальності «[[Іскандер (ОТРК)|Іскандер».]] Буданов зазначив, що за протестами проти вакцинації від COVID-19 у Києві та іншими акціями протесту в Україні стоїть Росія&nbsp;— це підготовка до масштабного військового вторгнення. За словами Буданова, Росії потрібні протести, щоб українське населення не чинило їй опору під час військової операції, вважаючи, що українська влада її зрадила: «Вони хочуть організовувати мітинги та протести, щоб показати, що люди проти влади»,&nbsp;– сказав він. сказав в інтерв'ю ''Military Times''«. Вони намагаються довести, що наша влада зраджує народ». За словами глави української розвідки, Росія намагається домогтися того, щоб українці самі змінили владу, і якщо не вийде, «підійде армія».<ref name="kommersant5">{{Cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/5087714|title=Глава разведки Украины назвал протесты в Киеве подготовкой России к военному вторжению – Новости – Мир – Коммерсантъ|language=ru|website=kommersant.ru|date=21 листопада 2021|accessdate=23 грудня 2021|archive-date=3 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211203185208/https://www.kommersant.ru/doc/5087714}}</ref> За словами Буданова, активних дій слід очікувати наприкінці січня&nbsp;— початку лютого 2022 року.<ref name="kommersant6">{{Cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/5090744|title=Ненормандское положение вещей – Газета Коммерсантъ № 215 (7177) от 26.11.2021|language=ru|website=kommersant.ru|date=25 листопада 2021|accessdate=23 грудня 2021|archive-date=26 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211226021611/https://www.kommersant.ru/doc/5090744}}</ref><ref name="kommersant7">{{Cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/5088231|title=Украина заговорила о "вторжении" – Коммерсантъ FM – Коммерсантъ|language=ru|website=kommersant.ru|date=22 листопада 2021|accessdate=23 листопада 2021|archive-date=26 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211226024913/https://www.kommersant.ru/doc/5088231}}</ref>

Москва, у свою чергу, звинувачує Україну в агресивних діях. Офіційний представник МЗС Росії [[Захарова Марія Володимирівна|Марія Захарова]] 25 листопада заявила, що українська влада загострює напруженість на [[Донбас]]і та веде там наступальні дії на окремих ділянках: «Гарячі голови київського режиму, мабуть, відчуваючи повну безкарність, виступають за силове вирішення внутрішньоукраїнської кризи. Ситуація в зоні конфлікту загострюється. Продовжується надходження інформації про застосування озброєння, забороненого [[Мінський протокол|Мінським комплексом заходів]], яке поставляють Україні країни НАТО». Вона вважає, що цим українське керівництво намагається «відвернути увагу від деградації соціально-економічної та політичної ситуації в країні» … і переключити цю увагу на деякі тимчасові загрози ззовні".<ref name="kommersant6" />

Жорсткі заяви Києва та Москви звучать на тлі тупикової ситуації на всіх чинних переговорних майданчиках. Контактів у «<nowiki/>[[Нормандський формат|нормандському форматі» немає]] і не очікується на будь-якому рівні: саміту не буде, міністри закордонних справ ще не змогли скоординувати зустріч, а політичні радники не спілкувалися з вересня. У [[Тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України|Тристоронній контактній групі]] переговори зводяться до обговорення того, чи є Росія стороною конфлікту.<ref name="kommersant6" /> 15 листопада Володимир Путін підписав указ про надання гуманітарної допомоги населенню окремих районів [[Донецьк]]ої та [[Луганськ]]ої областей України.<ref name="kommersant8">{{Cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/5117799|title=Саммит Украине! Героям саммит! – Мир – Коммерсантъ|language=ru|website=kommersant.ru|date=7 грудня 2021|accessdate=23 грудня 2021|archive-date=22 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211222200355/https://www.kommersant.ru/doc/5117799}}</ref>

1 грудня Росія звинуватила Україну в розгортанні половини своєї армії&nbsp;— близько 125 тис. військовослужбовців&nbsp;— на Донбасі для протистояння проросійським сепаратистам.<ref>{{Cite web|url=https://www.reuters.com/world/europe/russia-says-ukraine-has-deployed-half-its-army-donbass-conflict-zone-2021-12-01/|назва=Russia says Ukraine has deployed half its army to Donbass conflict zone|видавець=[[Рейтер|Reuters]]|дата=1 грудня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220128212719/https://www.reuters.com/world/europe/russia-says-ukraine-has-deployed-half-its-army-donbass-conflict-zone-2021-12-01/|дата-архіву=28 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-en}}</ref> 3 грудня президент Путін розкритикував Україну за використання [[Туреччина|турецького]] [[Bayraktar TB2|безпілотника Bayraktar TB2]] проти проросійських сепаратистів на Донбасі, заявивши, що цей крок порушує [[Мінський протокол|Мінські мирні угоди]].<ref>{{Cite news|title=Ukraine Angers Russia by Buying Turkish Drones and Wants To Get Its Hands On More|url=https://www.bloomberg.com/news/articles/2021-12-03/ukraine-buys-more-armed-drones-from-turkey-than-disclosed-and-angers-russia|language=en|work=Bloomberg|date=3 грудня 2021|accessdate=19 січня 2022|archive-date=18 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220218185117/https://www.bloomberg.com/news/articles/2021-12-03/ukraine-buys-more-armed-drones-from-turkey-than-disclosed-and-angers-russia}}</ref> 3 грудня міністр оборони України Олексій Резніков, виступаючи перед депутатами [[Верховна Рада України|Верховної Ради]], заявив: «Існує ймовірність масштабної ескалації з боку Росії. Найімовірнішим часом для досягнення готовности до ескалації буде кінець січня».<ref name="kommersant9">{{Cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/5113557|title=За нашу соседскую родину – Газета Коммерсантъ № 221 (7183) от 04.12.2021|language=en|website=kommersant.ru|date=3 грудня 2021|accessdate=23 грудня 2021|archive-date=26 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211226022410/https://www.kommersant.ru/doc/5113557}}</ref> У грудні аналіз Джейнса прийшов до висновку, що основні елементи російської [[41-ша загальновійськова армія (РФ)|41-ї армії]] (штаб-квартира в [[Новосибірськ]]у в центральній частині Росії) і [[1-ша танкова армія (РФ)|1-ї гвардійської танкової армії]] (зазвичай розгорнута навколо [[Москва|Москви]]) були переміщені на захід, посилюючи російську [[20-та загальновійськова армія (РФ)|20-ту гвардійську]] і [[8-ма гвардійська армія (СРСР)|8-у гвардійську]] армії. вже розташовано ближче до українського кордону. Повідомляється, що додаткові російські сили перемістилися до [[Крим|Криму,]] підсилюючи [[Чорноморський флот ВМФ Росії|російські військово-морські та сухопутні підрозділи, які]] вже розгорнуті там.<ref>{{Cite web|url=https://www.politico.com/f/?id=0000017d-a0bd-dca7-a1fd-b1bd6cb10000|title=Russia builds up forces on Ukrainian border|language=en|website=[[Politico]]|date=грудень 2021|accessdate=19 січня 2022|archive-date=10 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211210003833/https://www.politico.com/f/?id=0000017d-a0bd-dca7-a1fd-b1bd6cb10000}}</ref>[[Файл:Volodymyr_Zelenskyi_and_Jens_Stoltenberg.jpg|міні|Президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] і генеральний секретар НАТО [[Єнс Столтенберг|Єнс Столтенберґ]]. [[Брюссель]], [[16 грудня]] [[2021]] року]]9 грудня Росія звинуватила Україну в переміщенні [[Артилерія|важкої артилерії]] до лінії фронту, де сепаратисти воюють з українськими силами.<ref>{{Cite news|title=Russia accuses Ukraine of mobilising artillery, feigning negotiations|url=https://www.euronews.com/2021/12/10/us-ukraine-crisis-russia-artillery|language=en|work=Euronews|date=10 грудня 2021|accessdate=19 січня 2022|archive-date=12 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211212131231/https://www.euronews.com/2021/12/10/us-ukraine-crisis-russia-artillery}}</ref> [[Начальник Генерального штабу (Російська Федерація)|Начальник]] [[Генеральний штаб Збройних сил РФ|російського Генштабу]] [[Герасимов Валерій Васильович|Валерій Герасимов]] заявив, що [НАТО] «поставки [[Вертоліт|в Україну гелікоптерів]], [[Безпілотний літальний апарат|безпілотних літальних апаратів]] та літаків підштовхують українську владу до різких і небезпечних кроків. Будь-які провокації української влади шляхом примусового врегулювання проблем Донбасу будуть придушені».<ref>{{Cite news|title=UPDATE 1-Russia accuses Ukraine of mobilising artillery, feigning negotiations|url=https://finance.yahoo.com/news/1-russia-accuses-ukraine-mobilising-134852229.html|language=en|agency=Reuters|date=9 грудня 2021|accessdate=19 січня 2022|archive-date=25 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211225040840/https://finance.yahoo.com/news/1-russia-accuses-ukraine-mobilising-134852229.html}}</ref> 31 грудня 2021 року, після телефонної розмови між президентом США Байденом і президентом Росії Путіним, Путін заявив, що якщо США введуть проти них санкції, це буде «фатальною помилкою».<ref>{{Cite web|url=https://iz.ru/1272137/dmitrii-laru/vechernii-zvonok-o-chem-dogovorilis-putin-i-baiden|title=Вечерний звонок: о чем договорились Путин и Байден|first=Дмитрий|last=Лару|language=ru|date=31 грудня 2021|website=Известия|accessdate=19 січня 2022|archive-date=15 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220115022132/https://iz.ru/1272137/dmitrii-laru/vechernii-zvonok-o-chem-dogovorilis-putin-i-baiden}}</ref>

17 січня 2022 року міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес заявив, що Сполучене Королівство постачає Україні протитанкові ракети малої дальності.

18 січня повідомлялося, що російські війська направили до Білорусі невизначену кількість військ. Офіційною причиною було проведення військових ігор з Білоруссю в наступному місяці, однак кілька офіційних осіб з України та Білого дому заявили, що присутність військ у Білорусі буде використана для нападу на Україну з півночі, тим більше, що українська столиця Київ розташована дуже поблизу [[Білорусько-український кордон|українсько-білоруського кордону]].<ref name="globalnews-russia-troops">{{Cite web|title=Russia sending more troops to Belarus amid rising tensions with Ukraine - National {{!}} Globalnews.ca|url=https://globalnews.ca/news/8521815/russia-troops-ukraine-tensions/|accessdate=2022-01-19|website=Global News|language=en-US|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119010647/https://globalnews.ca/news/8521815/russia-troops-ukraine-tensions/}}</ref><ref name="france24-nuclear-weapons">{{Cite web|date=2022-01-18|title=US fears arrival of Russian troops could lead to nuclear weapons in Belarus|url=https://www.france24.com/en/europe/20220118-us-fears-arrival-of-russian-troops-could-lead-to-nuclear-weapons-in-belarus|accessdate=2022-01-19|website=France 24|language=en|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119010333/https://www.france24.com/en/europe/20220118-us-fears-arrival-of-russian-troops-could-lead-to-nuclear-weapons-in-belarus}}</ref><ref name="abcnews-russia-moves-troops" /><ref name="thehill-belarus">{{Cite web|last=Lejeune|first=Tristan|date=2022-01-18|title=Russia sends troops to Belarus for war games|url=https://thehill.com/policy/defense/590270-russia-sends-troops-to-belarus-for-war-games|accessdate=2022-01-19|website=TheHill|language=en|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119004754/https://thehill.com/policy/defense/590270-russia-sends-troops-to-belarus-for-war-games}}</ref>

21 січня міністри оборони Естонії, Латвії та Литви підтвердили виділення Україні партії зброї (протитанкові і зенітні комплекси «Джавелін» і «Стінгер») після отримання дозволу від США. Також речник Білого дому Дженіфер Псакі підтвердила, що Сполучені Штати Америки передадуть Україні бойові вертольоти Мі-17.<ref>{{Cite web|title=США підтвердили намір передати Україні бойові вертольоти Мі-17|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ssha-podtverdili-namerenie-peredat-ukraine-1642790114.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-01-21|language=ru|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121193603/https://www.rbc.ua/ukr/news/ssha-podtverdili-namerenie-peredat-ukraine-1642790114.html}}</ref><ref>{{Citation|title=Press Briefing by Press Secretary Jen Psaki|url=https://www.youtube.com/watch?v=5XmfjgDWcUU|accessdate=2022-01-21|language=en-US|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121193557/https://www.youtube.com/watch?v=5XmfjgDWcUU}}</ref><ref>{{Cite web|title=Balti riikide kaitseministrid tegid Ukrainale relvastuse saatmise osas ühisavalduse|trans-title=Міністри оборони країн Балтії виступили зі спільною заявою щодо відправлення зброї до України|url=https://kaitseministeerium.ee/et/uudised/balti-riikide-kaitseministrid-tegid-ukrainale-relvastuse-saatmise-osas-uhisavalduse|website=[[Міністерство оборони Естонії]]|accessdate=21 січня 2022|language=et|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121171235/https://kaitseministeerium.ee/et/uudised/balti-riikide-kaitseministrid-tegid-ukrainale-relvastuse-saatmise-osas-uhisavalduse}}</ref><ref>{{Cite web|title=Після дозволу США. Країни Балтії оголосили про виділення зброї Україні|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/razresheniya-ssha-estoniya-latviya-obyavili-1642783215.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-01-21|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121193600/https://www.rbc.ua/ukr/news/razresheniya-ssha-estoniya-latviya-obyavili-1642783215.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=США дозволили країнам Балтії передати зброю Україні: стало відомо яке саме|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ssha-razreshili-stranam-baltii-peredat-oruzhie-1642711668.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-01-21|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121193557/https://www.rbc.ua/ukr/news/ssha-razreshili-stranam-baltii-peredat-oruzhie-1642711668.html}}</ref><ref>{{Cite news|title=U.S. Allows Baltic NATO Members to Send Arms to Ukraine|url=https://www.wsj.com/articles/u-s-allows-baltic-states-to-send-arms-to-ukraine-11642705956|work=Wall Street Journal|date=2022-01-20|accessdate=2022-01-21|issn=0099-9660|language=en-US|first=Michael R.|last=Gordon|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121193558/https://www.wsj.com/articles/u-s-allows-baltic-states-to-send-arms-to-ukraine-11642705956}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-baltiya-javeliny-dopomoga/31665466.html|назва=Країни Балтії готують відправку до України комплексів Javelin і Stinger – заява|видавець=[[Радіо Свобода]]|дата=21 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220123112831/https://www.radiosvoboda.org/a/news-baltiya-javeliny-dopomoga/31665466.html|дата-архіву=23 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=24 січня 2022}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-brytaniya-zbroya-dopomoga/31660365.html|назва=До України прибула партія легких протитанкових засобів від Великобританії – Міноборони|видавець=[[Радіо Свобода]]|дата=18 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220123215154/https://www.radiosvoboda.org/a/news-brytaniya-zbroya-dopomoga/31660365.html|дата-архіву=23 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=24 січня 2022}}</ref>

19 січня заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков вніс до США пропозицію взяти на себе юридичні зобов'язання не голосувати за членство в НАТО країн, членству яких протистоїть Російська Федерація, зменшивши вимоги щодо нерозширення НАТО. Кремль готовий обміняти таку «пропозицію» на умови, які були висунуті раніше&nbsp;– так звані гарантії нерозширення Альянсу на схід. Він зазначив, що рішення, прийняте на [[Бухарестський саміт НАТО 2008|саміті в Бухаресті 2008 року]], «слід виключити» і що Сполучені Штати повинні надати односторонні юридичні гарантії, що «цього ніколи не станеться». Позиція про те, що Україна і Грузія ніколи не стануть членами Північноатлантичного альянсу, сказав Рябков, є пріоритетною для Кремля. За його словами, у Америки для такого кроку має бути «достатньо політичної волі».<ref>{{Cite web|last=Ліпич|first=Ольга|date=2022-01-19|title=У Росії висунули США ''пропозицію'' щодо України та Грузії у НАТО|url=https://news.obozrevatel.com/ukr/politics/u-rosii-visunuli-ssha-propozitsiyu-schodo-ukraini-ta-gruzii-u-nato.htm|access-date=2022-01-19|website=[[Обозреватель]]|archive-date=1 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220201014253/https://news.obozrevatel.com/ukr/politics/u-rosii-visunuli-ssha-propozitsiyu-schodo-ukraini-ta-gruzii-u-nato.htm}}</ref>

=== Російські диверсії та розвідувальні операції ===
{{See also|Кібератака на українські державні сайти (2022)|Російсько-українська інформаційна війна}}

26 листопада 2021 року президент України Зеленський звинуватив Росію та українського олігарха Ріната Ахметова в підтримці плану повалення його уряду.<ref>{{cite news|title=Zelensky warns Ukraine 'entirely prepared' if Russia attacks|url=https://www.france24.com/en/live-news/20211126-zelensky-warns-ukraine-entirely-prepared-if-russia-attacks|work=France 24|date=26 листопада 2021|access-date=22 січня 2022|archive-date=16 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211216234846/https://www.france24.com/en/live-news/20211126-zelensky-warns-ukraine-entirely-prepared-if-russia-attacks|url-status=live}}</ref> Росія заперечує свою причетність до змови.<ref>{{cite news|title=Zelenskiy says Ukraine uncovers coup plot involving Russians; Kremlin denies role|url=https://www.reuters.com/world/europe/ukraine-has-information-about-december-coup-attempt-with-russian-involvement-2021-11-26/|work=[[Рейтер|Reuters]]|date=26 листопада 2021|access-date=22 січня 2022|archive-date=16 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211216234438/https://www.reuters.com/world/europe/ukraine-has-information-about-december-coup-attempt-with-russian-involvement-2021-11-26/|url-status=live}}</ref><ref>{{cite news|title=Ukraine's Zelenskiy Says Ready for Russian Escalation, Claims Coup Plot Uncovered|url=https://www.themoscowtimes.com/2021/11/26/ukraines-zelenskiy-says-uncovered-coup-plot-a75679|work=[[The Moscow Times]]|date=27 листопада 2021|access-date=22 січня 2022|archive-date=7 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211207000450/https://www.themoscowtimes.com/2021/11/26/ukraines-zelenskiy-says-uncovered-coup-plot-a75679|url-status=live}}</ref> У грудні 2021 року Зеленський закликав до превентивних дій проти Росії<ref>{{cite news|title=EU threatens Russia sanctions as NATO backs Ukraine|url=https://www.france24.com/en/live-news/20211216-eu-threatens-russia-sanctions-as-nato-backs-ukraine|work=France 24|date=16 грудня 2021|access-date=22 січня 2022|archive-date=17 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211217010700/https://www.france24.com/en/live-news/20211216-eu-threatens-russia-sanctions-as-nato-backs-ukraine|url-status=live}}</ref>. 22 січня 2022 міністр закордонних справ Великої Британії [[Елізабет Трасс]] повідомила, що Росія розглядає можливість у разі окупації України поставити на її чолі [[Мураєв Євгеній Володимирович|Євгенія Мураєва]]. В Росії це назвали дезінформацією. За даними Трасс, російські спецслужби підтримують зв'язки з багатьма колишніми українськими політиками, зокрема [[Арбузов Сергій Геннадійович|Сергієм Арбузовим]], [[Клюєв Андрій Петрович|Андрієм Клюєвим]], [[Сівкович Володимир Леонідович|Володимиром Сівковичем]] та [[Азаров Микола Янович|Миколою Азаровим]]<ref>{{cite web |url=https://www.gov.uk/government/news/kremlin-plan-to-install-pro-russian-leadership-in-ukraine-exposed |title=Kremlin plan to install pro-Russian leadership in Ukraine exposed |date=22.01.2022 |publisher=Foreign, Commonwealth & Development Office, UK Government |accessdate=14 лютого 2022 |archive-date=14 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220214120600/https://www.gov.uk/government/news/kremlin-plan-to-install-pro-russian-leadership-in-ukraine-exposed }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.bbc.com/russian/news-60100311 |title="Подрыв Украины". Британия обвинила Москву в подготовке марионеточного правительства в Киеве |date=23.01.2022 |publisher=BBC |accessdate=14 лютого 2022 |archive-date=23 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220223212928/https://www.bbc.com/russian/news-60100311 }}</ref>.

10 січня 2022 року український уряд оголосив, що заарештував імовірного агента російської військової розвідки, який намагався завербувати інших для здійснення нападів в українському місті [[Одеса]].<ref>{{Cite web|url=https://www.msn.com/en-us/news/world/ukraine-says-arrests-russian-agent-planning-attacks-in-odessa/ar-AASCZjU|title=Ukraine says arrests Russian agent planning attacks in Odessa|language=en|website=www.msn.com|accessdate=19 січня 2022|archive-date=24 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220124192010/https://www.msn.com/en-us/news/world/ukraine-says-arrests-russian-agent-planning-attacks-in-odessa/ar-AASCZjU}}</ref> Пізніше, 14 січня, в Україні [[Кібератака на українські державні сайти (2022)|сталася кібератака]], виконавцями якої були російські хакери.<ref>{{Cite news|url=https://www.theguardian.com/world/2022/jan/14/ukraine-massive-cyber-attack-government-websites-suspected-russian-hackers|title=Ukraine hit by 'massive' cyber-attack on government websites|first=Luke|last=Harding|language=en|work=[[Ґардіан (газета)|The Guardian]]|date=14 січня 2022|accessdate=19 січня 2022|archive-date=14 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220114232214/https://www.theguardian.com/world/2022/jan/14/ukraine-massive-cyber-attack-government-websites-suspected-russian-hackers}}</ref> Того ж дня українська військова розвідка повідомила, що спецслужби Росії готують «провокації» проти російських солдатів, які дислокуються в так званій [[Придністровська Молдавська Республіка|Придністровській Молдавській Республіці]], відколівній невизнаній державі, яка на міжнародному рівні вважається частиною [[Молдова|Молдови]], щоб створити привід для російського вторгнення в Україну.<ref>{{Cite news|url=https://www.aljazeera.com/news/2022/1/14/russia-is-preparing-a-pretext-for-invading-ukraine-us-official|title=Russia is preparing a pretext for invading Ukraine: US official|language=en|work=Al Jazeera English|date=14 січня 2022|accessdate=19 січня 2022|archive-date=14 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220114232045/https://www.aljazeera.com/news/2022/1/14/russia-is-preparing-a-pretext-for-invading-ukraine-us-official}}</ref>

У січні 2022 року Сполучені Штати заявили, що російський уряд направив диверсантів на схід України, щоб інсценувати інцидент (зокрема, сфабриковану атаку на російських сепаратистів у східному Донецьку та Луганську), щоб дати Путіну привід для поновлення вторгнення в Україну. У США заявили, що російські оперативники пройшли підготовку щодо ведення міської війни та вибухівки.<ref>David E. Sanger, [https://www.nytimes.com/2022/01/14/us/politics/russia-ukraine-us-intelligence.html U.S. Says Russia Sent Saboteurs Into Ukraine to Create Pretext for Invasion] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220122192206/https://www.nytimes.com/2022/01/14/us/politics/russia-ukraine-us-intelligence.html|date=22 січня 2022}}, ''New York Times'' (14 січня 2022).</ref><ref>Paul Sonne, Missy Ryan and John Hudson, [https://www.washingtonpost.com/national-security/russia-ukraine-invasion-sabotage-operations/2022/01/14/769314a2-754f-11ec-8ec6-9d61f7afbe17_story.html Russia planning potential sabotage operations in Ukraine, U.S. says] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220114182155/https://www.washingtonpost.com/national-security/russia-ukraine-invasion-sabotage-operations/2022/01/14/769314a2-754f-11ec-8ec6-9d61f7afbe17_story.html|date=14 січня 2022}}, ''Washington Post'' (14 січня 2022).</ref><ref name="apnews-russia-denies">{{cite news|title=Russia denies looking for pretext to invade Ukraine|url=https://apnews.com/article/russia-officials-ukraine-invasion-f58cbbd7eca51cccf74ebd4be68484e8|work=[[Ассошіейтед Прес|Associated Press]]|date=17 січня 2022|access-date=22 січня 2022|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122131745/https://apnews.com/article/russia-officials-ukraine-invasion-f58cbbd7eca51cccf74ebd4be68484e8|url-status=live}}</ref> Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відкинув заяву США як «повну дезінформацію».<ref name="apnews-russia-denies"/>

=== Українська оборона ===
Готуючись до можливого поновлення російського вторгнення у квітні 2021 року, Сухопутні війська України оголосили про проведення зборів з питань територіальної оборони з метою зміцнення та захисту державного кордону, охорони та захисту критичних об'єктів та боротьби з диверсійно-розвідувальними групами на південних прикордонних районах України.<ref name="espreso-teroborona"/> Того ж місяця Президент України Володимир Зеленський відвідав позиції на передовій оборони, де зафіксовано найбільшу кількість порушень режиму всебічного та постійного припинення вогню. Глава держави поспілкувався з військовослужбовцями, які перебувають на бойових позиціях. Захисники розповіли Президенту про ситуацію на фронті.<ref name="president-pamyatayemo"/>

У грудні 2021 року Сполучені Штати підрахували, що Росія може зібрати 175 000 військових для вторгнення в Україну.<ref>{{cite news|title=U.S. Intel Says Russia Is Preparing 175,000 Troops For Ukraine Offensive|url=https://www.forbes.com/sites/joewalsh/2021/12/03/us-intel-says-russia-is-preparing-175000-troops-for-ukraine-offensive/?sh=67f5b8a54582|work=Forbes|date=3 грудня 2021|accessdate=26 січня 2022|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225135050/https://gum.criteo.com/syncframe?origin=publishertag&topUrl=www.forbes.com}}</ref> Міністр оборони України Олексій Резніков сказав, що «у нас є 250 тисяч офіційних … військовослужбовців нашої армії. Плюс, я сказав, 400 тисяч ветеранів і 200 тисяч резервістів. 175 тисяч (це) недостатньо, щоб поїхати в Україну».<ref>{{cite news|title=Ukraine defense minister warns of 'bloody massacre' if Russia invades|url=https://thehill.com/policy/international/europe/584672-ukraine-defense-minister-warns-of-bloody-massacre-if-russia|work=The Hill|date=7 грудня 2021|access-date=23 січня 2022|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123193234/https://thehill.com/policy/international/europe/584672-ukraine-defense-minister-warns-of-bloody-massacre-if-russia|url-status=live}}</ref> Резніков заявив, що Росія може почати широкомасштабну атаку на Україну наприкінці січня 2022 року.<ref>{{cite news|title=Russian invasion likely at 'the end of January,' warns Ukraine defence minister|url=https://nationalpost.com/news/large-scale-russian-offensive-possible-in-january-ukraine-says-3|work=[[National Post]]|date=3 грудня 2021|accessdate=26 січня 2022|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://archive.today/20220225141631/https://nationalpost.com/news/large-scale-russian-offensive-possible-in-january-ukraine-says-3}}</ref>

Сили територіальної оборони України (резервний компонент армії, створений після російського вторгнення 2014 року) завербував додаткових громадян і навчив їх тактиці міської партизанської діяльности та використанню вогнепальної зброї. Така тактика повстанців могла б підтримати рух опору, якщо російські військові (які користуються величезною чисельною перевагою) зможуть подолати українські військові.<ref>Andrew E. Kramer, [https://www.nytimes.com/2021/12/26/world/europe/ukraine-russia-civilian-training.html Training Civilians, Ukraine Nurtures a Resistance in Waiting] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220120000806/https://www.nytimes.com/2021/12/26/world/europe/ukraine-russia-civilian-training.html|date=20 січня 2022}}, ''New York Times'' (26 грудня 2021).</ref> Андрій Загороднюк, який обіймав посаду міністра оборони України з 2019 по 2020 роки, у січні 2022 року писав, що вторгнення російських військових, ймовірно, знищить «ключові елементи військової інфраструктури країни» і «зможе просунутися вглиб української території». але зіткнеться з труднощами фактичного утримання території.<ref name="Zagorodnyuk">Andriy Zagorodnyuk, [https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/how-to-make-a-russian-invasion-of-ukraine-prohibitively-expensive/ How to make a Russian invasion of Ukraine prohibitively expensive] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220122200453/https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/how-to-make-a-russian-invasion-of-ukraine-prohibitively-expensive/|date=22 січня 2022}}, Atlantic Council (9 січня 2022).</ref> Загороднюк писав, що «російські окупаційні війська зіткнуться з високомотивованими противниками, які воюють у знайомому оточенні. Об'єднавши службу у військових частинах з ветеранами бойових дій, резервістами, загонами територіальної оборони та великою кількістю добровольців, Україна може створити десятки тисяч малих і високомобільних військових». Це зробить практично неможливим для Кремля встановлення будь-якої адміністрації над окупованими територіями чи забезпечення своїх шляхів постачання".<ref name="Zagorodnyuk" />

==== Іноземна підтримка України ====
[[Файл:Dover_AFB_supports_US,_Ukraine_strategic_partnership.jpg|міні|Американський льотчик 436-ї повітряної ескадрильї на базі ВПС Дувр готує зброю та боєприпаси до доставки в Україну, 21 січня 2022 року.]]

У відповідь на загрози поновлення вторгнення Росії та нагромадження близько 100 000 російських військових на українському кордоні, США та інші країни НАТО надали Україні допомогу, щоб допомогти країні зміцнити її обороноздатність. Перша партія близько 200 000 фунтів військової техніки надійшла в Україну в січні 2022 року. США надали Україні протитанкові ракети Javelin, іншу протитанкову артилерію, великокаліберні кулемети, стрілецьку зброю та боєприпаси, системи безпеки, медичне обладнання та запасні частини.<ref name="Cheng">Amy Cheng, [https://www.washingtonpost.com/world/2022/01/22/ukraine-russia-military-weapons-nato-biden/ Military trainers, missiles and over 200,000 lbs of lethal aid: What NATO members have sent Ukraine so far] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220123014708/https://www.washingtonpost.com/world/2022/01/22/ukraine-russia-military-weapons-nato-biden/|date=23 січня 2022}}, ''Washingon Post'' (22 січня 2022).</ref> Міністр оборони Ллойд Остін і голова Об'єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі погрожували підтримкою США антиросійського повстання в Україні, подібно до допомоги ЦРУ антирадянським повстанцям-моджахедам в Афганістані в 1980-х роках.<ref name="wionews-insurgency">{{cite news|last1=Cooper|first1=Helene|title=US considers backing an insurgency if Russia invades Ukraine|url=https://www.wionews.com/world/us-considers-backing-an-insurgency-if-russia-invades-ukraine-444983|work=The New York Times|date=15 січня 2022|access-date=23 січня 2022|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123171222/https://www.wionews.com/world/us-considers-backing-an-insurgency-if-russia-invades-ukraine-444983|url-status=live}}</ref> За словами Джеймса Ставрідіса, колишнього верховного головнокомандувача об'єднаними силами НАТО в НАТО, «рівень військової підтримки» антиросійських партизанів в Україні «зробить наші зусилля в Афганістані проти Радянського Союзу незначними в порівнянні».<ref name="wionews-insurgency" />

У грудні 2021 року адміністрація США схвалила додаткові 200 мільйонів доларів оборонної допомоги Україні.<ref>{{cite web|title=U.S. gave $200 mln defense aid to Ukraine in December – official|url=https://www.reuters.com/world/us-approved-200-mln-defense-aid-ukraine-december-state-department-official-2022-01-19/|date=19 січня 2022|access-date=24 січня 2022|publisher=[[Рейтер|Reuters]]|archive-date=24 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220124003334/https://www.reuters.com/world/us-approved-200-mln-defense-aid-ukraine-december-state-department-official-2022-01-19/|url-status=live}}</ref> Це було на додаток до вже виділеної допомоги для цього, що склало загальну оборонну допомогу в розмірі 650 мільйонів доларів у 2021 році.<ref>{{cite web|title=U.S. approves allied weapons shipments to Ukraine as worries mount|url=https://www.politico.com/news/2022/01/19/us-allies-ukraine-weapons-russia-invasion-527375|date=19 січня 2022|access-date=24 січня 2022|publisher=Politico|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123225339/https://www.politico.com/news/2022/01/19/us-allies-ukraine-weapons-russia-invasion-527375|url-status=live}}</ref> Поставки летальної допомоги США почалися в січні і включали боєприпаси калібру 50 BMG, M141 Bunker Defeat Munition і FGM-148 Javelin.<ref>{{cite web|title=$200m in Javelins, other anti-armor systems, grenade launchers and more to Ukraine: DoD|url=https://www.defensenews.com/congress/2022/01/25/200m-in-javelins-other-anti-armor-systems-grenade-launchers-and-more-to-ukraine-dod/|date=25 січня 2022|access-date=26 січня 2022|publisher=Defense News|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225135002/https://www.defensenews.com/congress/2022/01/25/200m-in-javelins-other-anti-armor-systems-grenade-launchers-and-more-to-ukraine-dod/}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://nv.ua/world/geopolitics/ssha-peredali-ukraine-mnogocelevye-granatomety-smaw-poslednie-novosti-50210715.html|назва=США передали Украине многоцелевые гранатометы SMAW: на что они способны|видавець=[[НВ]]|ім'я1=София|прізвище1=Лазарова|дата=23 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220129173215/https://nv.ua/world/geopolitics/ssha-peredali-ukraine-mnogocelevye-granatomety-smaw-poslednie-novosti-50210715.html|дата-архіву=29 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-ru}}</ref> США також мають намір передати Україні гелікоптери Мі-17, які раніше використовувалися ВПС Афганістану.<ref>{{cite news|title=U.S. planning to transfer Mi-17 military helicopters to Ukraine|url=https://www.ukrinform.net/rubric-defense/3389821-us-planning-to-transfer-mi17-military-helicopters-to-ukraine.html|work=[[Укрінформ]]|date=22 січня 2022|access-date=22 січня 2022|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122130701/https://www.ukrinform.net/rubric-defense/3389821-us-planning-to-transfer-mi17-military-helicopters-to-ukraine.html|url-status=live}}</ref> Адміністрація Байдена схвалила поставки в Україну зенітних ракет американського виробництва Stinger.<ref>{{cite news|title=U.S. Military Aid to Ukraine: A Silver Bullet?|url=https://www.rand.org/blog/2022/01/us-military-aid-to-ukraine-a-silver-bullet.html|work=[[RAND]]|date=21 січня 2022|access-date=24 січня 2022|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122105440/https://www.rand.org/blog/2022/01/us-military-aid-to-ukraine-a-silver-bullet.html|url-status=live}}</ref>

У січні 2022 року адміністрація Байдена також надала балтійським країнам (Литві, Латвії та Естонії) дозвіл на передачу в Україну обладнання американського виробництва.<ref name="Cheng" /><ref name="Sprenger">Sebastian Sprenger, [https://www.defensenews.com/global/europe/2022/01/21/baltic-states-tout-us-approved-weapon-shipments-to-ukraine/ Baltic states tout US-approved weapon shipments to Ukraine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220123133102/https://www.defensenews.com/global/europe/2022/01/21/baltic-states-tout-us-approved-weapon-shipments-to-ukraine/|date=23 січня 2022}}, ''Defense News'' (21 січня 2022).</ref><ref name="euractiv-estonia">{{cite web|title=Estonia plans to supply Ukraine with heavy weapons|url=https://www.euractiv.com/section/politics/short_news/estonia-plans-to-supply-ukraine-with-heavy-weapons/|publisher=Euractiv|date=3 січня 2022|access-date=17 січня 2022|archive-date=3 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220103173823/https://www.euractiv.com/section/politics/short_news/estonia-plans-to-supply-ukraine-with-heavy-weapons/|url-status=live}}</ref><ref name="ukrinform-latvia"/><ref name="lrt-lethal-weapon"/> Естонія передала Україні протитанкові ракети FGM-148 Javelin, а Латвія та Литва надали системи ППО FIM-92 Stinger та відповідне обладнання.<ref>{{cite web|title=Baltic states step up in arming Ukraine against potential Russian incursion|url=https://www.politico.com/news/2022/01/21/baltic-allies-ukraine-russia-conflict-527594|date=21 січня 2022|access-date=22 січня 2022|publisher=Politico|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121214611/https://www.politico.com/news/2022/01/21/baltic-allies-ukraine-russia-conflict-527594|url-status=live}}</ref>

Інші члени НАТО також надавали допомогу Україні. Теперішні програми військової підготовки Сполученого Королівства та Канади були посилені в січні 2022 року, коли британці розгорнули додаткові військові тренажери та надали легкі броньові системи захисту, а канадці розгорнули невелику делегацію спецпризначенів для допомоги Україні.<ref name="Cheng" /> 17 січня 2022 року міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес оголосив, що Сполучене Королівство поставило Україні 1100 протитанкових ракет малої дальності.<ref name="thetimesBritish anti-tank weapons">{{Cite news|editor=Larisa Brown, Defence|title=British anti-tank weapons sent to defend Ukraine from Russia|language=en|url=https://www.thetimes.co.uk/article/british-anti-tank-weapons-sent-to-defend-ukraine-from-russia-2f5lbzn8v|date=18 січня 2022|access-date=19 січня 2022|issn=0140-0460|work=The Times|archive-date=18 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220118204343/https://www.thetimes.co.uk/article/british-anti-tank-weapons-sent-to-defend-ukraine-from-russia-2f5lbzn8v|url-status=live}}</ref> 20 січня Sky News повідомила, що 2000 протитанкових ракет малої дальности MBT LAW були доставлені численними транспортними літаками C-17 Королівських ВПС, які літали між Сполученим Королівством та Україною.<ref name="skynews-britain-sends">{{Cite news|url=https://news.sky.com/story/russia-invasion-fears-as-britain-sends-2-000-anti-tank-weapons-to-ukraine-12520950|title=Russia-Ukraine tensions: UK sends 30 elite troops and 2,000 anti-tank weapons to Ukraine amid fears of Russian invasion|date=20 січня 2022|access-date=21 січня 2022|publisher=Sky News|archive-date=20 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220120220418/https://news.sky.com/story/russia-invasion-fears-as-britain-sends-2-000-anti-tank-weapons-to-ukraine-12520950|url-status=live}}</ref>

16 січня уряд Данії вирішив надати Україні оборонний пакет у розмірі 22 мільйони євро.

Уряди Нідерландів та Іспанії також розгорнули сили в регіоні на підтримку НАТО.<ref name="Cheng" /> 20 січня 2022 року міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила про розгортання ВМС Іспанії в Чорному морі.<ref name="reuters-spain"/> Корабель Meteoro, який виконував роль тральщика, вже був у маршруті, а фрегат Blas de Lezo відплив 22 січня.<ref>{{Cite web|last=EFE|date=22 січня 2022|title=La fragata española Blas de Lezo ya está rumbo al mar Negro para participar en las maniobras de la OTAN|url=https://cadenaser.com/ser/2022/01/22/internacional/1642847834_274119.html|access-date=22 січня 2022|website=Cadena SER|language=es|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122114749/https://cadenaser.com/ser/2022/01/22/internacional/1642847834_274119.html|url-status=live}}</ref> Вона також повідомила, що уряд Іспанії розглядає можливість розміщення ВПС у Болгарії.<ref name="reuters-spain"/> 21 січня 2022 року міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Хекстра заявив, що Нідерланди готові надати Україні «оборонну військову підтримку». Він пояснив, що 20 січня 2022 року Україна звернулася до Нідерландів з проханням про допомогу в озброєнні. Більшість у парламенті підтримала відправку зброї до країни.<ref name="nltimes-military-support">{{Cite web|url=https://nltimes.nl/2022/01/21/foreign-min-open-giving-ukraine-military-support-russian-troop-build-continues|title=Foreign Min. open to giving Ukraine military support as Russian troop build-up continues|website=NL Times|access-date=23 січня 2022|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123133116/https://nltimes.nl/2022/01/21/foreign-min-open-giving-ukraine-military-support-russian-troop-build-continues|url-status=live}}</ref><ref name="dutchnews-ukraine-requests">{{Cite web|url=https://www.dutchnews.nl/news/2022/01/nl-will-look-sympathetically-at-ukraine-requests-for-defence-support/|title=NL will look sympathetically at Ukraine requests for defence support|date=21 січня 2022|access-date=23 січня 2022|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123133121/https://www.dutchnews.nl/news/2022/01/nl-will-look-sympathetically-at-ukraine-requests-for-defence-support/|url-status=live}}</ref> Крім того, Нідерланди заявили, що відправлять два F-35 до Болгарії в рамках розширеної місії НАТО з повітряного спостереження.<ref name="novinite-two-f35">{{Cite web|url=https://www.novinite.com/articles/213379/The+Netherlands+will+Send+two+F-35+Fighters+to+Bulgaria|title=The Netherlands will Send two F-35 Fighters to Bulgaria|website=[[Novinite]]|date=22 січня 2022|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123133122/https://www.novinite.com/articles/213379/The+Netherlands+will+Send+two+F-35+Fighters+to+Bulgaria|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.janes.com/defence-news/news-detail/f-35-to-make-nato-southern-air-policing-debut|title=F-35 to make NATO Southern Air Policing debut|publisher=[[Janes Information Services]]|date=21 січня 2022|archive-date=24 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220124021340/https://www.janes.com/defence-news/news-detail/f-35-to-make-nato-southern-air-policing-debut|url-status=live|access-date=24 січня 2022}}</ref>

=== Дипломатичні переговори ===
{{Докладніше|Нормандський формат|Мінський протокол}}
[[Файл:Deputy_Secretary_Sherman_Meets_With_Russian_Deputy_Secretary_of_State_Ryabkov_(51816898983).jpg|міні|Заступник держсекретаря США [[Венді Шерман]] зустрічається із заступником міністра закордонних справ Росії Сергієм Рябковим у Женеві 10 січня 2022 року]]
Ізраїль підтримує міцні відносини як з Україною, так і з Росією, а іноді виступає як співрозмовник між двома країнами. У квітні 2021 року президент України Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу з проханням стати посередником між ним і президентом Росії Володимиром Путіним. Ізраїльтяни обговорили цю ідею з росіянами, які відхилили прохання.<ref name="Ravid">Barak Ravid, [https://www.axios.com/israel-propose-russia-ukraine-summit-jerusalem-f442537b-6425-4dbb-b1ae-a14487cabfd9.html Scoop: Israeli PM proposed a Russia-Ukraine summit in Jerusalem] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220119190205/https://www.axios.com/israel-propose-russia-ukraine-summit-jerusalem-f442537b-6425-4dbb-b1ae-a14487cabfd9.html|date=19 січня 2022}}, ''Axios'' (19 січня 2022).</ref> У жовтні 2021 року на зустрічі з Зеленським у Києві президент Ізраїлю Ісаак Герцог сказав Зеленському, що новий уряд Ізраїлю під керівництвом прем'єр-міністра Нафталі Беннета готовий відновити зусилля з українсько-російського посередництва. Беннетт підняв цю ідею на зустрічі з Путіним через два тижні в Сочі, але Путін відмовився.<ref name="Ravid" />

28 грудня [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Росія]] оголосили про проведення двосторонніх переговорів у [[Женева|Женеві]] 10 січня 2022 року, щоб обговорити занепокоєння щодо їхньої військової діяльности та протистояти зростанню напружености щодо України.<ref>{{Cite news|last=Hunnicutt|first=Trevor|last2=Osborn|first2=Andrew|date=2021-12-28|title=U.S., Russia set for Jan 10 security talks amid Ukraine tensions|language=en|work=Reuters|url=https://www.reuters.com/world/us-russian-officials-set-security-talks-jan-10-us-official-2021-12-28/|accessdate=2022-01-02|archive-date=2 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220102192425/https://www.reuters.com/world/us-russian-officials-set-security-talks-jan-10-us-official-2021-12-28/}}</ref> Переговори («позачергове засідання Діалогу стратегічної стабільности»<ref name="shermanmeeting" /><ref>{{Cite news|title=Briefing with Deputy Secretary Wendy R. Sherman on the U.S.-Russia Strategic Stability Dialogue|language=en-US|work=[[Державний департамент США]]|url=https://www.state.gov/briefing-with-deputy-secretary-wendy-r-sherman-on-the-u-s-russia-strategic-stability-dialogue/|accessdate=19 січня 2022|archive-date=13 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220113215526/https://www.state.gov/briefing-with-deputy-secretary-wendy-r-sherman-on-the-u-s-russia-strategic-stability-dialogue/}}</ref>) вели [[Міністерство закордонних справ Російської Федерації|заступник міністра закордонних справ Росії]] Сергій Рябков та заступник держсекретаря США [[Венді Шерман]].<ref name="shermanmeeting">{{Cite news|date=2022-01-09|title=Deputy Secretary Sherman's Meeting with Russian Deputy Foreign Minister Ryabkov|language=en-US|work=[[Державний департамент США]]|url=https://www.state.gov/deputy-secretary-shermans-meeting-with-russian-deputy-foreign-minister-ryabkov/|accessdate=19 січня 2022|archive-date=13 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220113215528/https://www.state.gov/deputy-secretary-shermans-meeting-with-russian-deputy-foreign-minister-ryabkov/}}</ref>

Після Женевської зустрічі відбулося засідання Ради [[Відносини Росія — НАТО|НАТО-Росія]] в Брюсселі 12 січня 2022 року, на якому зібрались усі 30 членів НАТО та Росія, щоб обговорити, згідно з офіційною заявою НАТО, «ситуацію в Україні та навколо неї, та наслідки для європейської безпеки»;<ref>{{Cite news|date=2022-01-12|title=NATO-Russia Council meets in Brussels|work=[[НАТО]]|language=en|url=https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_190643.htm|accessdate=19 січня 2022|archive-date=13 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220113211020/https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_190643.htm}}</ref> У заяві міністерства оборони Росії за результатами зустрічі сказано: «[Росія] принесла російські оцінки поточного стану у сфері євробезпеки, а також дала пояснення щодо військових аспектів російського проєкту угоди про гарантії безпеки».<ref>{{Cite news|date=2022-01-12|title=Deputy Minister of Defence of the Russian Federation Colonel-General Alexander Fomin at a meeting of the Russia –NATO Council brought Russian assessments of the current state in the field of euro-security|work=[[Міністерство оборони Російської Федерації]]|url=https://eng.mil.ru/en/news_page/country/more.htm?id=12403151@egNews|accessdate=19 січня 2022|archive-date=13 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220113224053/https://eng.mil.ru/en/news_page/country/more.htm?id=12403151@egNews}}</ref> Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ<ref>{{Cite web|title=Росія не має права впливати на питання вступу України в НАТО — Столтенберг|url=https://hromadske.radio/news/2022/01/12/rosiia-ne-maie-prava-vplyvaty-na-pytannia-vstupu-ukrainy-v-nato-stoltenberh|website=Громадське радіо|accessdate=2022-01-19|language=uk|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119223018/https://hromadske.radio/news/2022/01/12/rosiia-ne-maie-prava-vplyvaty-na-pytannia-vstupu-ukrainy-v-nato-stoltenberh}}</ref> під час пресконференції заявив, що Російська Федерація не має права впливати на питання вступу Грузії й України в НАТО, це питання вирішуватиме лише Альянс та Грузія й Україна. Росія визнала переговори невдалими.<ref>{{Cite news|date=2022-01-13|title=Russia says NATO talks 'unsuccessful' as Poland warns of war|language=en|work=[[Al Jazeera English]]|url=https://www.aljazeera.com/news/2022/1/13/kremlin-says-us-nato-security-talks-unsuccessful-so-far|accessdate=19 січня 2022|archive-date=13 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220113212004/https://www.aljazeera.com/news/2022/1/13/kremlin-says-us-nato-security-talks-unsuccessful-so-far}}</ref>

14 січня в інтерв'ю, опублікованому [[La Repubblica]] генсек НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Київ уже звернувся з проханням про вступ до військово-політичного союзу, і в 2008 році НАТО вирішили, що Україна та Грузія стануть членами, але поки не встановили, коли саме це відбудеться.<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/nato-virishilo-priynyati-ukrayinu-gruziyu-pitannya-gruziya-novini_n1842101|назва=НАТО вирішило прийняти Україну та Грузію, питання лише у термінах, – Столтенберг|видавець=[[24 Канал]]|дата=14 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220122234427/https://24tv.ua/nato-virishilo-priynyati-ukrayinu-gruziyu-pitannya-gruziya-novini_n1842101|дата-архіву=22 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}}</ref>

=== Події після переговорів щодо безпеки ===
[[Файл:Secretary_Blinken_Meets_With_Russian_Foreign_Minister_Lavrov_in_Geneva_(51833611148).jpg|міні|Держсекретар США Ентоні Блінкен зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Женеві, Швейцарія, 21 січня 2022 року.]]
Повідомлялося, що 18 січня російські війська направили до Білорусі невстановлену кількість військовослужбовців. Офіційною причиною було проведення [[Союзна рішучість-2022|військових навчань «Союзна рішучість-2022»]] з Білоруссю наступного місяця, проте кілька офіційних осіб з України та Білого дому заявили, що присутність військ у Білорусі буде використана для нападу на Україну з півночі, тим більше, що українська столиця Київ розташована дуже поряд із білорусько-українським кордоном.<ref name="globalnews-russia-troops" /><ref name="france24-nuclear-weapons" /><ref name="abcnews-russia-moves-troops">{{Cite web|title=Russia moves more troops westward amid Ukraine tensions|url=https://abcnews.go.com/International/wireStory/russia-moves-troops-westward-amid-ukraine-tensions-82326263|access-date=2022-01-19|website=ABC News|language=en|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119010333/https://abcnews.go.com/International/wireStory/russia-moves-troops-westward-amid-ukraine-tensions-82326263}}</ref><ref name="thehill-belarus" />

21 січня 2022 року Комуністична партія Російської Федерації оголосила у «Правді», що її депутати внесуть до Державної Думи резолюцію з проханням до президента Путіна офіційно визнати Донецьку Народну Республіку та Луганську Народну Республіку.<ref>{{Cite web|date=21 січня 2022|title=Признать Донецкую и Луганскую народные республики!|url=https://gazeta-pravda.ru/issue/6-31209-2124-yanvarya-2022-goda/priznat-donetskuyu-i-luganskuyu-narodnye-respubliki/|language=ru|url-status=live|access-date=|website=Pravda|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123133103/https://gazeta-pravda.ru/issue/6-31209-2124-yanvarya-2022-goda/priznat-donetskuyu-i-luganskuyu-narodnye-respubliki/}}</ref><ref>{{Cite web|last=Sukhov|first=Oleg|date=2022-01-21|title=Russian parliament to consider recognizing Donbas proxies as independent states|url=https://kyivindependent.com/national/russian-parliament-to-consider-recognizing-donbas-proxies-as-independent-states/|url-status=live|access-date=|website=The Kyiv Independent|language=en-US|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121164950/https://kyivindependent.com/national/russian-parliament-to-consider-recognizing-donbas-proxies-as-independent-states/}}</ref>

21 січня Лавров і держсекретар США Ентоні Блінкен зустрілися в Женеві. Блінкен підкреслив, що «це були не переговори, а відвертий обмін побоюваннями та ідеями».<ref>{{Cite web|url=https://www.state.gov/secretary-antony-j-blinken-at-a-press-availability-12/|title=Secretary Antony J. Blinken at a Press Availability|work=[[Державний департамент США]]|date=21 січня 2022|access-date=22 січня 2022|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122022510/https://www.state.gov/secretary-antony-j-blinken-at-a-press-availability-12/|url-status=live}}</ref> Після зустрічі Блінкен сказав, що США дали зрозуміти Росії, що її поновлене вторгнення «буде зустрінуто швидкою, жорсткою та об'єднаною відповіддю Сполучених Штатів, наших партнерів і союзників».<ref>{{Cite web|url=https://www.reuters.com/world/top-diplomats-us-russia-meet-geneva-soaring-ukraine-tensions-2022-01-21/|title=U.S. and Russia agree to keep talking after meeting on Ukraine|work=[[Рейтер|Reuters]]|date=21 січня 2022|access-date=22 січня 2022|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121233708/https://www.reuters.com/world/top-diplomats-us-russia-meet-geneva-soaring-ukraine-tensions-2022-01-21/|url-status=live}}</ref> 26 січня США надали офіційну письмову відповідь на вимоги Росії. У відповіді було відхилено вимогу Москви ніколи не вступати в НАТО. Блінкен заявив, що в документах викладено «занепокоєння Сполучених Штатів і наших союзників і партнерів щодо дій Росії, які підривають безпеку, принципову та прагматичну оцінку занепокоєння, яку висловила Росія, і наші власні пропозиції щодо сфер, де ми могли б знайти загальну підставу.»<ref>Jeremy Herb, Kylie Atwood and Jennifer Hansler, [https://www.cnn.com/2022/01/26/politics/us-russia-ukraine/index.html Blinken announces US has delivered written responses to Russia over Ukraine crisis] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220223174520/https://www.cnn.com/2022/01/26/politics/us-russia-ukraine/index.html |date=23 лютого 2022 }}, CNN (26 січня 2022).</ref>

В інтерв'ю The Washington Post президент України Володимир Зеленський попередив, що російські війська можуть вторгнутися та взяти під свій контроль регіони на сході України, такі як Харківська область; він також стверджував, що вторгнення призведе до великомасштабної війни між Україною та Російською Федерацією.<ref>{{Cite news|title=Perspective {{!}} Volodymyr Zelensky: ‘Everyone will lose’ if Russia invades Ukraine|language=en-US|work=The Washington Post|date=20.01.2022|url=https://www.washingtonpost.com/outlook/2022/01/20/ukraine-russia-zelensky-interview/|access-date=2022-01-21|issn=0190-8286|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121122855/https://www.washingtonpost.com/outlook/2022/01/20/ukraine-russia-zelensky-interview/}}</ref>

26 січня 2022 року в Парижі планувалась зустріч у «нормандському форматі» між високопоставленими чиновниками Росії, України, Німеччини та Франції, а 28 січня&nbsp;— телефонний дзвінок між президентами Франції та Росії Макроном та Путіним. Україна виконала умову Росії щодо зустрічі в Парижі та вирішила зняти з парламенту суперечливий законопроєкт про реінтеграцію Криму та Донбасу, оскільки вважалося, що закон суперечить Мінським мирним угодам.<ref>{{cite news|title=At Russia’s request, Kiev withdrew the law on Crimea and Donbas from parliament|url=https://news.fox-24.com/news/286185.html|work=News Fox24|date=25 січня 2022|access-date=26 січня 2022|archive-date=26 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220126015341/https://news.fox-24.com/news/286185.html|url-status=live}}</ref><ref>{{cite news|title=Macron plans diplomatic phone call with Putin to calm Ukrainian crisis|url=https://www.irishtimes.com/news/world/europe/macron-plans-diplomatic-phone-call-with-putin-to-calm-ukrainian-crisis-1.4785653|work=The Irish Times|date=26 січня 2022|accessdate=26 січня 2022|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225135013/https://www.irishtimes.com/news/world/europe/macron-plans-diplomatic-phone-call-with-putin-to-calm-ukrainian-crisis-1.4785653}}</ref>

28 січня 2022 року американське видання Washington Post, не вказуючи джерел, з яких була отримана подібна інформація повідомило<ref>{{Cite news|title=U.S. and allies debate the intelligence on how quickly Putin will order an invasion of Ukraine — or whether he will at all|url=https://www.washingtonpost.com/national-security/2022/01/29/us-allies-debate-intelligence-how-quickly-putin-will-order-an-invasion-ukraine-or-whether-he-will-all/|work=Washington Post|accessdate=2022-01-30|issn=0190-8286|language=en-US|archive-date=30 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220130074233/https://www.washingtonpost.com/national-security/2022/01/29/us-allies-debate-intelligence-how-quickly-putin-will-order-an-invasion-ukraine-or-whether-he-will-all/}}</ref>, що українські розвідувальні служби напередодні вторгнення Росії нібито провели операцію з евакуації секретних архівів розвідки та найбільш цінного обладнання з Києва в райони на Західній Україні— в якісь «безпечні місця».

==== Блокування морських торговельних шляхів та судноплавства ====
10 лютого 2022 року [[Міністерство закордонних справ України]] висловило рішучий протест у зв'язку з рішенням Російської Федерації про блокування частини акваторії [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського морів]] і [[Керченська протока|Керченської протоки]] під приводом проведення військово-морських навчань<ref name=":0">{{Cite web|title=Міністерство закордонних справ України - Заява МЗС України щодо рішення Росії блокувати частину акваторії Чорного та Азовського морів і Керченської протоки|url=https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-rishennya-rosiyi-blokuvati-chastinu-akvatoriyi-chornogo-ta-azovskogo-moriv-i-kerchenskoyi-protoki|website=mfa.gov.ua|accessdate=2022-02-10|language=ua|archive-date=10 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220210132156/https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-rishennya-rosiyi-blokuvati-chastinu-akvatoriyi-chornogo-ta-azovskogo-moriv-i-kerchenskoyi-protoki}}</ref>.

Росія фактично перекриває Україні Чорне та Азовські моря під приводом [[Союзна рішучість-2022|військових навчань «Союзна рішучість-2022»]], що мають відбутися з 13 по 19 лютого. На цей період можливість відбуття [[Судно|суден]] з [[порт]]ів у [[Бердянськ]]у та [[Маріуполь|Маріуполі]] суден до Чорного моря буде перекрита<ref>{{Cite web|title=Росія перекриває Чорне та Азовське моря під видом навчань – ЗМІ|url=https://www.slovoidilo.ua/2022/02/09/novyna/bezpeka/rosiya-perekryvaye-chorne-ta-azovske-morya-vydom-navchan-zmi|website=Слово і Діло|accessdate=2022-02-10|language=uk|archive-date=10 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220210132156/https://www.slovoidilo.ua/2022/02/09/novyna/bezpeka/rosiya-perekryvaye-chorne-ta-azovske-morya-vydom-navchan-zmi}}</ref><ref name=":1">{{Cite web|title=Росія запланувала блокаду в Чорному та Азовському морях – ЗМІ|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/9/7323415/|website=Українська правда|accessdate=2022-02-10|language=uk|archive-date=10 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220210132157/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/9/7323415/}}</ref>.

Безпрецедентна за охопленням площа проведення маневрів практично унеможливлює [[судноплавство]] в обох морях, внаслідок чого відбудеться суттєве і необґрунтоване ускладнення міжнародного судноплавства, передусім торговельного, що може викликати складні економічні та соціальні наслідки<ref name=":0" />. Росія раніше не блокувала такі великі ділянки, через які проходять важливі морські шляхи до українських портів<ref name=":1" />.

13 лютого 2022 року [[Міністерство інфраструктури України]] повідомило, що у зв'язку з незаконним закриттям морського району для проведення бойових навчань Російською Федерацією у виключній морській економічній зоні України, [[Держгідрографія]] проводить позапланові проміри глибин для уточнення характеру та структури рельєфу дна в Північно-західній частині [[Чорне море|Чорного моря]]. Вони будуть виконуватись до 14 лютого 2022 року включно<ref>{{Cite web|title=Незаконне блокування чорноморських портів: завершуються роботи щодо визначення морського коридору для безпечного плавання суден|url=http://mtu.gov.ua/news/33449.html|website=Міністерство інфраструктури України|accessdate=2022-02-13|language=ua|archive-date=13 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220213192534/https://mtu.gov.ua/news/33449.html}}</ref>.

15 лютого 2022 року Лондонський ринок морського страхування додав українські та російські води навколо [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського морів]] до списку районів, що вважаються зонами підвищеного ризику<ref>{{Cite news|title=London marine insurers add Russian, Ukrainian waters to high risk list - circular|url=https://www.reuters.com/article/ukraine-crisis-insurance-idINL8N2UQ5EC|work=Reuters|date=2022-02-15|accessdate=2022-02-15|language=en|archive-date=15 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220215205619/https://www.reuters.com/article/ukraine-crisis-insurance-idINL8N2UQ5EC}}</ref><ref>{{Cite web|title=Лондонські морські страховики додали українські й російські води до списку високого ризику|url=https://www.unian.ua/insurance/londonski-morski-strahoviki-dodali-ukrajinski-y-rosiyski-vodi-do-spisku-visokogo-riziku-novini-ukrajini-ta-svitu-11705632.html|website=www.unian.ua|accessdate=2022-02-15|language=uk|archive-date=15 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220215205621/https://www.unian.ua/insurance/londonski-morski-strahoviki-dodali-ukrajinski-y-rosiyski-vodi-do-spisku-visokogo-riziku-novini-ukrajini-ta-svitu-11705632.html}}</ref>.

Також 15 лютого 2022 року [[Міністерство інфраструктури України]] повідомило про те, що спеціальні судна державної установи «Держгідрографія» в рекордні строки провели 450 кілометрів лінійної зйомки структури дна в районі Дністровської банки. Дослідження підтвердили безпечність для судноплавства морського коридору між західною межею району незаконних навчань РФ та Дністровською банкою. Таким чином [[Україна]] попередила блокаду Чорноморських портів шляхом визначення коридору для безпечного заходу торгових суден в українські порти<ref>{{Cite web|title=Україна попередила блокаду Чорноморських портів|url=http://mtu.gov.ua/news/33455.html|website=Міністерство інфраструктури України|accessdate=2022-02-15|language=ua|archive-date=15 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220215161032/https://mtu.gov.ua/news/33455.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Офіційно: Україна знайшла безпечні коридори для Чорноморських портів|url=https://www.epravda.com.ua/news/2022/02/15/682378/|website=Економічна правда|accessdate=2022-02-15|language=uk|archive-date=15 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220215154033/https://www.epravda.com.ua/news/2022/02/15/682378/}}</ref>.

==== Повідомлення іноземних джерел щодо дати можливого вторгнення ====
30 жовтня 2021 року видання [[Вашингтон пост]] ''наводить слова директора програми з досліджень РФ в аналітичній групі центру військово-морського аналізу [[Майкл Кофман|Майкла Кофмана]]: "Суть у тому, що це не навчання. Це не схоже на військові навчання. Щось відбувається. Що це?"''<ref>{{Cite news|title=Russian troop movements near Ukraine border prompt concern in U.S., Europe|url=https://www.washingtonpost.com/world/russian-troop-movements-near-ukraine-border-prompt-concern-in-us-europe/2021/10/30/c122e57c-3983-11ec-9662-399cfa75efee_story.html|work=Washington Post|accessdate=2023-03-03|issn=0190-8286|language=en-US}}</ref>

1 листопада 2021 року Видання [[Politico]] оприлюднює супутникові фотографії, зроблені того ж дня американською аерокосмічною компанією [[Maxar Technologies]], на яких можна побачити скупчення бронетехніки, танків і самохідної артилерії разом із наземними військами поблизу російського міста [[Єльня]].<ref>{{Cite web|title=Satellite images show new Russian military buildup near Ukraine|url=https://www.politico.com/news/2021/11/01/satellite-russia-ukraine-military-518337|website=POLITICO|accessdate=2023-04-04|language=en}}</ref>

18 листопада 2021 року прем'єр міністр Польщі [[Матеуш Моравецький]] в інтерв'ю  німецькому виданню [[Bild]] припустив, що [[Міграційна криза на кордоні між Білоруссю та ЄС (з 2021)|міграційна криза]] є спробою відволікання від нових військових атак в Україні, які готує Путін.<ref>{{Cite web|title=BILD interview with Poland’s Prime Minister Mateusz Morawiecki|url=https://www.bild.de/politik/international/bild-international/bild-interview-with-polands-prime-minister-mateusz-morawiecki-78286856.bild.html|website=bild.de|accessdate=2023-04-09|language=de}}</ref>

27 листопада 2021 року Генеральний секретар НАТО [[Єнс Столтенберг]] заявив в інтерв'ю німецькому виданню [[Welt am Sonntag]], що скупчення військ на українському кордоні не можна вважати просто блефом.<ref>{{Cite web|title=Nato-Generalsekretär Jens Stoltenberg: „Können nicht annehmen, dass dies nur ein Bluff ist“ - WELT|url=https://www.welt.de/politik/ausland/article235313842/Nato-Generalsekretaer-Jens-Stoltenberg-Koennen-nicht-annehmen-dass-dies-nur-ein-Bluff-ist.html|website=DIE WELT|accessdate=2023-04-04|language=de}}</ref> 

Британське видання [[Ґардіан (газета)|The Guardian]] повідомило, про те, що 11 лютого 2022 року [[президент США]] [[Джо Байден]] нібито сказав іншим лідерам країн [[НАТО]] та [[Європейський Союз|ЄС]], що, за даними США, президент РФ Володимир Путін вирішив здійснити вторгнення в Україну найближчими днями. Це Д. Байден нібито сказав союзникам увечері під час оперативної зустрічі, де обговорювали останні розвіддані про нарощування російських військ та плани Путіна.<ref>{{Cite web|title=Байден вважає, що Путін може напасти на Україну в найближчі дні – The Guardian|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/11/7323706/|website=Українська правда|accessdate=2022-02-13|language=uk|archive-date=13 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220213200442/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/11/7323706/}}</ref><ref>{{Cite web|title=US warns of ‘distinct possibility’ Russia will invade Ukraine within days|url=https://www.theguardian.com/world/2022/feb/11/biden-ukraine-us-russian-invasion-winter-olympics|website=the Guardian|date=2022-02-11|accessdate=2022-02-13|language=en|archive-date=1 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220301105316/https://www.theguardian.com/world/2022/feb/11/biden-ukraine-us-russian-invasion-winter-olympics}}</ref>

Згодом німецьке видання [[Шпіґель|Spiegel]] оприлюднило інформацію про те, що американська спецслужба [[Центральне розвідувальне управління|ЦРУ]] і військові протягом п'ятниці повідомили федеральний уряд та інші держави НАТО про те, що, на основі нової інформації, існують побоювання, що може статися напад на Україну. Як можливу дату початку вторгнення було зазначено 16 лютого<ref name=":2">{{Cite web|title=ЦРУ назвало імовірну дату нападу Росії на Україну – Spiegel|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/12/7323718/|website=Українська правда|accessdate=2022-02-13|language=uk|archive-date=13 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220213154637/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/12/7323718/}}</ref><ref name=":3">{{Cite news|title=Ukraine-Konflikt: CIA rechnet mit russischem Angriff kommende Woche|url=https://www.spiegel.de/politik/deutschland/krise-in-osteuropa-cia-rechnet-mit-russischem-angriff-kommende-woche-a-2e10a45f-b6eb-4b1a-b692-2edc64c04adf|work=Der Spiegel|date=2022-02-11|accessdate=2022-02-13|issn=2195-1349|language=de|first=Maik|last=Baumgärtner|first2=Matthias|last2=Gebauer|first3=Martin|last3=Knobbe|first4=Fidelius|last4=Schmid|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224130207/https://www.spiegel.de/politik/deutschland/krise-in-osteuropa-cia-rechnet-mit-russischem-angriff-kommende-woche-a-2e10a45f-b6eb-4b1a-b692-2edc64c04adf}}</ref>.

Також видання [[Шпіґель|Spiegel]] зазначає, що, за словами дипломатів і військових чиновників, Сполучені Штати надали багато деталей про секретні брифінги. Також були описані шляхи вторгнення РФ і подробиці про завдання окремих російських підрозділів<ref name=":2" /><ref name=":3" />.

12 лютого 2022 року [[Міністерство закордонних справ Ізраїлю]] оголосило про надзвичайну ситуацію, оскільки США попередили ізраїльських офіційних осіб, що війська РФ можуть спробувати вторгнутися до України вже у вівторок (15 лютого)<ref name=":4">{{Cite web|title=США попередили Ізраїль, що РФ може напасти на Україну у вівторок – ЗМІ|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/13/7323806/|website=Українська правда|accessdate=2022-02-13|language=uk|archive-date=13 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220213154638/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/13/7323806/}}</ref><ref name=":5">{{Cite news|title=Israel Urges Citizens to Leave Ukraine, U.S. Pulls Embassy Staff Over Russia Tensions|url=https://www.haaretz.com/israel-news/.premium-israel-s-foreign-ministry-declares-state-of-emergency-over-russia-ukraine-tensions-1.10607522|work=Haaretz|accessdate=2022-02-13|language=en|archive-date=13 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220213150827/https://www.haaretz.com/israel-news/.premium-israel-s-foreign-ministry-declares-state-of-emergency-over-russia-ukraine-tensions-1.10607522}}</ref>.

Ізраїльська газета [[Haaretz]] зазначає, що прем'єр-міністр країни [[Нафталі Бенет|Нафталі Беннет]] тепер прагне завершити евакуацію ізраїльтян з України якнайшвидше після інформації від американських партнерів про можливе вторгнення РФ в Україну 15 лютого<ref name=":4" />. При цьому його офіс попросив ізраїльських міністрів максимально уникати публічних заяв на тему потенційної війни між РФ та Україною<ref name=":4" /><ref name=":5" />.

==== Криза в авіації ====
12 лютого 2022 року [[Авіалінії|авіакомпанія]] [[SkyUp]] отримала повідомлення лізингодавця, що є резидентом [[Ірландія|Ірландії]], про негайну заборону на вліт літака UR-SQO в повітряний простір України в той час, коли повітряне судно вже виконувало рейс до [[Київ|Києва]] з [[Португалія|Португалії]]. &nbsp;Авіакомпанія SkyUp домовилась про посадку в найближчому до території України аеропорту&nbsp;— в [[Кишинів|Кишиневі]]&nbsp;— та організувати трансфер для 175 пасажирів до Києва<ref>{{Cite web|title=Коментар SkyUp щодо посадки рейса PQ0902 в Кишиневі · c. 419|url=https://skyup.aero/uk/news/komentar-skyup-shodo-posadki-rejsa-pq0902-v-kishinevi_419|website=SkyUp Airlines|accessdate=2022-02-14|language=uk|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214182610/https://skyup.aero/uk/news/komentar-skyup-shodo-posadki-rejsa-pq0902-v-kishinevi_419}}</ref><ref>{{Cite news|title=Літак з Португалії не зміг залетіти в Україну. Що відбувається з авіацією через кризу|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-60366387|work=BBC News Україна|accessdate=2022-02-14|language=uk|archive-date=15 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220215010110/https://www.bbc.com/ukrainian/news-60366387}}</ref>.

Також, 12 лютого 2022 року, видання [[NOS]] повідомило, що нідерландська авіакомпанія [[KLM]] тимчасово зупиняє польоти до України. Напередодні уряд [[Нідерланди|Нідерландів]] рекомендував громадянам країни залишити Україну через безпекові ризики<ref>{{Cite news|title=Небо України не закривають. Влада екстрено вирішує кризу в авіації|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-60367588|work=BBC News Україна|accessdate=2022-02-14|language=uk|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214182608/https://www.bbc.com/ukrainian/news-60367588}}</ref>. Авіакомпанія Norwegian також тимчасово призупиняє польоти над Україною у зв'язку із безпековою ситуацією<ref>{{Cite web|title=Norwegian unngår å fly over Ukraina - SAS flyr til Kiev|url=https://www.tv2.no/a/14571660/|website=TV 2|date=2022-02-14|accessdate=2022-02-14|language=no|first=TV 2|last=AS|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214182608/https://www.tv2.no/a/14571660/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Найбільша авіакомпанія Норвегії припинила польоти над Україною|url=https://biz.liga.net/ua/all/transport/novosti/krupneyshaya-aviakompaniya-norvegii-prekratila-polety-nad-ukrainoy|website=LIGA|date=2022-02-14|accessdate=2022-02-14|language=uk|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214234959/https://biz.liga.net/ua/all/transport/novosti/krupneyshaya-aviakompaniya-norvegii-prekratila-polety-nad-ukrainoy}}</ref>.

В окремих ЗМІ повідомлялося, що українські страхові компанії 12 лютого 2022 року отримали повідомлення від перестрахувального брокера Ллойда ([[Lloyd's]], [[Велика Британія]]) про тимчасове зняття з покриття всіх опцій щодо покриття військових ризиків в авіаційному страхуванні як страхування відповідальності перед третіми особами, так і [[Каско|КАСКО]] літаків<ref>{{Cite web|title=Lloyd’s відмовився страхувати воєнні ризики в авіапросторі України|url=https://biz.censor.net/news/3315856/lloyds_vidmovyvsya_strahuvaty_voyenni_ryzyky_v_aviaprostori_ukrayiny|website=БізнесЦензор|accessdate=2022-02-14|language=uk|last=БізнесЦензор|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214182609/https://biz.censor.net/news/3315856/lloyds_vidmovyvsya_strahuvaty_voyenni_ryzyky_v_aviaprostori_ukrayiny}}</ref><ref>{{Cite web|title=Що відбувається з авіарухом над Україною і куди зникають літаки. Розбір польотів|url=https://www.epravda.com.ua/publications/2022/02/14/682367/|website=Економічна правда|accessdate=2022-02-14|language=uk|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214182607/https://www.epravda.com.ua/publications/2022/02/14/682367/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Страховикам повідомили про непокриття військових ризиків в авіапросторі України: що відомо|url=https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220213-ukrayinskym-strahovykam-povidomyly-pro-nepokryttya-vijskovyh-ryzykiv-v-aviaprostori-ukrayiny/|website=ФАКТИ ICTV|date=2022-02-13|accessdate=2022-02-14|language=uk|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214182610/https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220213-ukrayinskym-strahovykam-povidomyly-pro-nepokryttya-vijskovyh-ryzykiv-v-aviaprostori-ukrayiny/}}</ref>.

Пізно увечері 13 лютого 2022 року [[Кабінет Міністрів України|Кабінет міністрів України]] на позачерговому засіданні перерозподілив 16,6&nbsp;млрд грн. на гарантування безпеки польотів в умовах військових навчань РФ у [[Чорне море|Чорному морі]]<ref>{{Cite web|title=Норвезька авіакомпанія припиняє польоти над Україною|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/14/7323925/|website=Українська правда|accessdate=2022-02-14|language=uk|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214182608/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/14/7323925/}}</ref>. Виділені кошти будуть спрямовані на надання необхідних гарантій для страхових та лізингових компаній<ref name=":6">{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України - Денис Шмигаль: Уряд виділив 16,6 млрд грн, аби гарантувати безперебійність польотів в Україні|url=https://www.kmu.gov.ua/news/denis-shmigal-uryad-vidiliv-166-mlrd-grn-abi-garantuvati-bezperebijnist-polotiv-v-ukrayini|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2022-02-14|language=ua|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214182608/https://www.kmu.gov.ua/news/denis-shmigal-uryad-vidiliv-166-mlrd-grn-abi-garantuvati-bezperebijnist-polotiv-v-ukrayini}}</ref>. Також Уряд вніс зміни до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, надавши змогу витрачати кошти на здійснення запобігання негативним явищам на ринку авіаперевезень, пов'язаних із нездійсненням страхового покриття експлуатантам або власникам повітряних суден у повітряному просторі України під час збройної агресії проти України, загрозою нападу та будь-яких військових дій на території України<ref name=":6" />.

14 лютого 2022 року авіакомпанія [[Міжнародні авіалінії України|«Міжнародні Авіалінії України»]] повідомила, що отримала офіційне повідомлення від страхових компаній про припинення страхування літаків для польотів у повітряному просторі України. У зв'язку з цим МАУ за вимогою лізінгодавців відправляє 5 літаків [[Boeing 737|Boeing 737—800]] до [[Іспанія|Іспанії]] за умови збереження інших повітряних суден у флоті компанії<ref name=":7">{{Cite web|title=Офіційна інформація МАУ щодо поточного оперування флотом – офіційний сайт МАУ (Україна)|url=https://www.flyuia.com/ua/ua/news/2022/oficijna-informaciya-mau-shodo-potochnogo-operuvannya-flotom|website=FlyUIA|accessdate=2022-02-14|language=ua|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214182609/https://www.flyuia.com/ua/ua/news/2022/oficijna-informaciya-mau-shodo-potochnogo-operuvannya-flotom}}</ref><ref>{{Cite web|title=МАУ відправляє п’ять літаків Boeing до Іспанії через припинення страхування|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3403849-mau-vidpravlae-pat-litakiv-boeing-do-ispanii-cerez-pripinenna-strahuvanna.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-02-14|language=uk|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214182547/https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3403849-mau-vidpravlae-pat-litakiv-boeing-do-ispanii-cerez-pripinenna-strahuvanna.html}}</ref>. Окрім цього 2 літаки авіакомпанії відправляються на планове технічне обслуговування двигунів до [[Белград]]а<ref name=":7" />.

19 лютого 2022 року німецька авіакомпанія [[Lufthansa]], швейцарська авіакомпанія [[Swiss Airlines]] та австрійська авіакомпанія [[Austrian Airlines]] заявили, що тимчасово призупиняють польоти до України на тлі загострення російської агресії<ref>{{Cite web|title=Lufthansa та ще дві авіакомпанії скасували рейси до України. На низку маршрутів першої вийде МАУ {{!}} Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/lufthansa-ta-she-dvi-aviakompaniyi-skasuvali-rejsi-do-ukrayini-na-nizku-marshrutiv-pershoyi-vijde-mau|website=hromadske.ua|accessdate=2022-02-21|language=uk|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221161837/https://hromadske.ua/posts/lufthansa-ta-she-dvi-aviakompaniyi-skasuvali-rejsi-do-ukrayini-na-nizku-marshrutiv-pershoyi-vijde-mau}}</ref><ref>{{Cite web|title=Lufthansa, Austrian, SAS. Авіакомпанії скасовують рейси в Україну|url=https://suspilne.media/208770-se-kilka-aviakompanij-skasuvali-rejsi-do-ukraini/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-20|accessdate=2022-02-21|language=uk|first=Тетяна|last=Яворович|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221161830/https://suspilne.media/208770-se-kilka-aviakompanij-skasuvali-rejsi-do-ukraini/}}</ref>.

У зв'язку із цим 19 лютого 2022 року [[Міністерство інфраструктури України]] повідомило, що [[МАУ]] розпочинає продаж квитків на [[Мюнхен]] та [[Женева|Женеву]] для забезпечення авіасполучення, яке [[Lufthansa Group]] тимчасово не може виконувати. Крім цього [[МАУ]] збільшує ємність повітряних суден за даними маршрутами, а [[Міністерство інфраструктури України|Міністерство інфраструктури]] веде перемовини з українськими авіаперевізниками щодо можливості щонайшвидшого запуску додаткових рейсів на маршрути, які компанія [[Lufthansa Group]] не зможе використовувати<ref>{{Cite web|title=Інформація щодо рейсів LUFTHANSA GROUP|url=http://mtu.gov.ua/news/33469.html|website=Міністерство інфраструктури України|accessdate=2022-02-21|language=ua|archive-date=20 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220220122200/https://mtu.gov.ua/news/33469.html}}</ref>.

21 лютого 2022 року пресслужба [[Міністерство інфраструктури України|Міністерства інфраструктури України]] у [[Фейсбук|фейсбуці]] повідомило, що авіакомпанії [[Air France]] та [[Vueling Airlines|Vueling]] скасували рейси з [[Київ|Києва]], а компанія [[Міжнародні авіалінії України|«Міжнародні авіалінії України» (МАУ)]] продовжуватиме здійснювати рейси за маршрутом [[Київ]]&nbsp;— [[Париж]] згідно з розкладом на більшому повітряному судні<ref>{{Cite web|title=Авіакомпанії Air France та Vueling скасували рейси з Києва|url=https://mind.ua/news/20236391-aviakompaniyi-air-france-ta-vueling-skasuvali-rejsi-z-kieva|website=Mind.ua|accessdate=2022-02-21|language=uk|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221163639/https://mind.ua/news/20236391-aviakompaniyi-air-france-ta-vueling-skasuvali-rejsi-z-kieva}}</ref><ref>{{Cite web|title=Авіакомпанії Air France та Vueling призупинили польоти з України|url=https://biz.liga.net/ua/ekonomika/transport/novosti/aviakompanii-air-france-i-vueling-priostanovili-polety-v-ukrainu|website=LIGA|date=2022-02-21|accessdate=2022-02-21|language=uk|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221163639/https://biz.liga.net/ua/ekonomika/transport/novosti/aviakompanii-air-france-i-vueling-priostanovili-polety-v-ukrainu}}</ref>.

===== Втеча олігархів та бізнесменів чартерними рейсами =====
13 лютого 2022 року видання [[Українська правда]] повідомило, що лише у неділю з [[Київ|Києва]] вилетіло близько 20 чартерів та приватних літаків. Такої кількості чартерів не було за 6 років спостережень<ref>{{Cite web|title=Олігархи та бізнесмени залишають Україну чартерними рейсами|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/13/7323857/|website=Українська правда|accessdate=2022-02-14|language=uk|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214191513/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/13/7323857/}}</ref>. Окремі ЗМІ такий масовий виліт літаків закордон назвали втечею<ref>{{Cite web|title=Це все, що треба про них знати: у мережі коментують масову втечу олігархів|url=https://gazeta.ua/articles/politics/_ce-vse-scho-treba-pro-nih-znati-u-merezhi-komentuyut-masovu-vtechu-oligarhiv/1070792|website=Gazeta.ua|date=2022-02-14|accessdate=2022-02-14|language=uk|last=Gazeta.ua|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214191513/https://gazeta.ua/articles/politics/_ce-vse-scho-treba-pro-nih-znati-u-merezhi-komentuyut-masovu-vtechu-oligarhiv/1070792}}</ref><ref>{{Cite web|title=Зеленський прокоментував втечу олігархів і сказав, де його родина — DSnews.ua|url=https://www.dsnews.ua/ukr/politics/zelenskiy-prokommentiroval-begstvo-oligarhov-i-skazal-gde-nahoditsya-ego-semya-14022022-451305|website=www.dsnews.ua|date=2022-02-14|accessdate=2022-02-14|language=uk|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214191513/https://www.dsnews.ua/ukr/politics/zelenskiy-prokommentiroval-begstvo-oligarhov-i-skazal-gde-nahoditsya-ego-semya-14022022-451305}}</ref>.

Серед літаків, що залишили Україну в неділю&nbsp;— борти [[Ахметов Рінат Леонідович|Ріната Ахметова]], хоча сам олігарх покинув країну ще 30 січня, та колишнього нардепа від [[Опозиційна платформа — За життя|ОПЗЖ]] [[Колесніков Борис Вікторович|Бориса Колеснікова]]. Пізніше Колесніков написав у Facebook, що перебуває у Києві й не збирається нікуди їхати, а також пригрозив журналістам судом. За його словами, літак вилетів до Праги на технічне обслуговування<ref name=":8">{{Cite web|title=Олігархи та бізнесмени вилітають з України чартерними рейсами. Хто на борту?|url=https://hmarochos.kiev.ua/2022/02/14/oligarhy-ta-biznesmeny-vylitayut-z-ukrayiny-charternymy-rejsamy-hto-na-bortu/|website=Хмарочос|date=2022-02-14|accessdate=2022-02-14|language=uk|first=Автор: Крутько|last=Дар'я|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214191516/https://hmarochos.kiev.ua/2022/02/14/oligarhy-ta-biznesmeny-vylitayut-z-ukrayiny-charternymy-rejsamy-hto-na-bortu/}}</ref><ref name=":9">{{Cite web|title=Близько 20 літаків за день. Олігархи та бізнесмени залишають Україну чартерними рейсами — УП|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/zagroza-vtorgnennya-rf-ukrajinski-biznesmeni-ta-oligarhi-zalishayut-ukrajinu-chartnernimi-reysami-up-50216309.html|website=nv.ua|accessdate=2022-02-14|language=uk|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214191513/https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/zagroza-vtorgnennya-rf-ukrajinski-biznesmeni-ta-oligarhi-zalishayut-ukrajinu-chartnernimi-reysami-up-50216309.html}}</ref>.

Приватний борт на 50 осіб також замовив депутат від [[Опозиційна платформа — За життя|ОПЗЖ]], мільйонер [[Абрамович Ігор Олександрович|Ігор Абрамович]]. Цей борт, як пишуть журналісти, має вивезти з Києва у Відень родичів однопартійців, а також бізнес-партнерів Абрамовича<ref name=":8" /><ref name=":9" />.

У неділю виїхав з України й бізнесмени [[Пінчук Віктор Михайлович|Віктор Пінчук]], [[Ставніцер Андрій Олексійович|Андрій Ставніцер]] та [[Нестеренко Вадим Григорович|Вадим Нестеренко]], а днем раніше&nbsp;— [[Столар Вадим Михайлович|Вадим Столар]] та [[Хмельницький Василь Іванович|Василь Хмельницький]]. У пресслужбі Ставніцера повідомили, що він полетів у відрядження і днями повернеться в Україну. А Хмельницький полетів із командою на навчання і має повернутися в Україну 20 лютого<ref name=":8" /><ref name=":9" />.

Бізнесмен, нардеп від [[ОПЗЖ]] [[Новинський Вадим Владиславович|Вадим Новинський]] виїхав з України десятого лютого рейсом Київ-Мюнхен. Того ж дня виїхав за кордон [[Ярославський Олександр Владиленович|Олександр Ярославський]], кортеж якого збив на смерть людину. Також з України вилетів борт директора «<nowiki/>[[Київміськбуд]]у<nowiki/>» [[Кушнір Ігор Миколайович (президент Київміськбуду)|Ігоря Кушніра]]<ref name=":8" />.

=== Мюнхенська конференція з безпеки (18-20 лютого 2022 року) ===
{{Докладніше|Мюнхенська конференція з безпеки}}

==== Передумови ====
Напередодні Мюнхенської конференції у ЗМІ повідомлялося, що у [[Білий дім|Білому домі]] були стурбовані тим, що [[Президент України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] відвідає [[Мюнхенська конференція з безпеки|Мюнхенську конференцію з безпеки]] та виступить із промовою на тлі загострення ситуації на [[Донбас]]і, адже кремль може скористатися ситуацією з відсутністю [[Зеленський Володимир Олександрович|Зеленського]]<ref>{{Cite web|title=«Путін скористається ситуацією». У Білому домі переживають через поїздку Зеленського на конференцію до Мюнхена — NBC|url=https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/donbas-biliy-dim-poboyuyetsya-vizitu-zelenskogo-do-myunhena-psaki-sprostovuye-novini-ukrajini-50218065.html|website=nv.ua|accessdate=2022-02-21|language=uk|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221173921/https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/donbas-biliy-dim-poboyuyetsya-vizitu-zelenskogo-do-myunhena-psaki-sprostovuye-novini-ukrajini-50218065.html}}</ref>.

Росія відмовилася від участі в Мюнхенській безпековій конференції, яка відбудувалася 18-20 лютого 2022 року в [[Німеччина|Німеччині]], вперше з 1999 року, відколи її туди запрошують<ref>{{Cite web|title=Росія вперше за понад 20 років не відвідає Мюнхенську безпекову конференцію|url=https://suspilne.media/205602-rf-uperse-za-20-rokiv-ne-vidvidae-munhensku-bezpekovu-konferenciu-zaprosuvali-osobisto-putina/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-10|accessdate=2022-02-21|language=uk|first=Олег|last=Павлюк|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221173922/https://suspilne.media/205602-rf-uperse-za-20-rokiv-ne-vidvidae-munhensku-bezpekovu-konferenciu-zaprosuvali-osobisto-putina/}}</ref>.

==== Хід конференції та наслідки ====
19 лютого 2022 року [[Президент України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] взяв участь у Мюнхенській безпековій конференції та виступив з промовою. Основними тезами промови президента були: необхідність оновлення міжнародної архітектури безпеки та поточна безпекова ситуація, а також президент подякував всім державам, які підтримали [[Україна|Україну]]<ref name=":10">{{Cite web|title=Виступ Президента України на 58-й Мюнхенській конференції з питань безпеки|url=https://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-na-58-j-myunhenskij-konferenciyi-72997|website=Офіційне інтернет-представництво Президента України|accessdate=2022-02-21|language=ua|archive-date=19 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220219195058/https://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-na-58-j-myunhenskij-konferenciyi-72997}}</ref>.

[[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] також заявив, що Україна не отримала гарантій безпеки, які їй обіцяли за [[Будапештський меморандум|Будапештським меморандумом]] в обмін на відмову від [[Ядерна зброя|ядерної зброї]]. Він наголосив, що в України є право вимагати перейти від політики умиротворення до забезпечення гарантій безпеки і миру. За його словами, з 2014 року Україна тричі намагалась скликати консультації держав-гарантів Будапештського меморандуму і тричі безуспішно. [[Президент України]] зазначив, що ініціює проведення консультацій у рамках Будапештського меморандуму. А якщо вони знову не відбудуться або за їх результатами не буде конкретних рішень щодо гарантування безпеки Україні, [[Київ]] матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює і усі пакетні рішення 1994 року були поставлені під сумнів<ref name=":10" /><ref>{{Cite web|title=Мюнхен підтримав Україну, РФ лишається в Білорусі, домовленість Макрон-Путін: новини вихідних|url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/02/20/7134305/|website=www.eurointegration.com.ua|accessdate=2022-02-21|language=uk|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221173922/https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/02/20/7134305/}}</ref>.

Майже кожен західний топовий політик на конференції присвячував [[Україна|Україні]] помітну частину своєї промови; українська та східноєвропейська панелі зібрали аншлаг у залі; а «Український ланч» перетворився на ключову пробочну подію форуму і пройшов з участі кількох міністрів оборони та закордонних справ і глави конференції [[Вольфганг Ішингер|Вольфганга Ішингера]]<ref name=":11">{{Cite web|title=Мюнхенська не зрада: як Путін об’єднав світ навколо України та які кроки готує Захід|url=https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/02/20/7134303/|website=www.eurointegration.com.ua|accessdate=2022-02-21|language=uk|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221173921/https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/02/20/7134303/}}</ref>. Підтримка України на конференції була особливо одностайною<ref name=":11" />.

== Економічна підготовка ==
За 4 дні до початку вторгнення [[Сбербанк Росії]] скупив усю доступну йому готівку в Україні.<ref>[https://finance.liga.net/ua/bank/novosti/za-chetyre-dnya-do-vtorjeniya-sberbank-skupil-v-ukraine-vse-dostupnye-emu-nalichnye-budanov За чотири доби до вторгнення Сбєрбанк скупив в Україні всю доступну йому готівку – Буданов]</ref>

== Введення військ РФ та продовження ескалації (21&nbsp;— 23 лютого 2022) ==
=== Визнання так званих «ДНР» і «ЛНР» ===
21 лютого 2022 року президент РФ під час свого виступу в телеефірах російських телеканалів заявив про визнання незалежності так званих «ДНР» та «ЛНР» та підписав відповідні укази<ref>{{Cite web|title=Путін оголосив про визнання незалежності так званих «Л/ДНР»|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3408610-putin-ogolosiv-pro-viznanna-nezaleznosti-ldnr.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-02-21|language=uk|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221211744/https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3408610-putin-ogolosiv-pro-viznanna-nezaleznosti-ldnr.html}}</ref>. Такими діями він порушив суверенітет України<ref>{{Cite web|title=Борис Джонсон назвав визнання Росією т. зв. ДНР і ЛНР порушенням суверенітету України|url=https://interfax.com.ua/news/political/800218.html|website=Інтерфакс-Україна|accessdate=2022-02-21|language=uk|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221211745/https://interfax.com.ua/news/political/800218.html}}</ref>, норми міжнародного права<ref>{{Cite web|title=Британія відреагувала на визнання Путіним ОРДЛО|url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/02/21/7134377/|website=www.eurointegration.com.ua|accessdate=2022-02-21|language=uk|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221211744/https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/02/21/7134377/}}</ref> та міжнародні домовленості<ref>{{Cite web|title=Президенти Євроради Мішель та Єврокомісії фон дер Ляєн: Визнання Путіним "ДНР" і "ДНР" - порушення терцілісності України та Мінських домовленостей|url=https://interfax.com.ua/news/political/800213.html|website=Інтерфакс-Україна|accessdate=2022-02-21|language=uk|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221211745/https://interfax.com.ua/news/political/800213.html}}</ref>.

Також, на спеціальній пресконференції у Кремлі президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія визнає так звані «ДНР» та «ЛНР» у межах [[Донецька область|Донецької]] та [[Луганська область|Луганської]] областей<ref>{{Cite web|title=Путін заявив, що Росія визнає так звані «Л/ДНР» у межах Луганської та Донецької областей|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3409758-putin-zaaviv-so-rosia-viznae-tak-zvani-ldnr-u-mezah-luganskoi-ta-doneckoi-oblastej.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-02-22|language=uk|archive-date=22 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220222174259/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3409758-putin-zaaviv-so-rosia-viznae-tak-zvani-ldnr-u-mezah-luganskoi-ta-doneckoi-oblastej.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Росія визнала "ДНР" та "ЛНР" у кордонах областей — Путін|url=https://suspilne.media/209638-rosia-viznala-dnr-ta-lnr-u-kordonah-oblastej-putin/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-22|accessdate=2022-02-22|language=uk|first=Юлія|last=Рябчун|archive-date=22 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220222174259/https://suspilne.media/209638-rosia-viznala-dnr-ta-lnr-u-kordonah-oblastej-putin/}}</ref>.

=== Введення військ РФ ===
22 лютого 2022 року схвалила звернення російського президента Володимира Путіна про використання збройних сил країни за кордоном&nbsp;— а саме на території самопроголошених «Л/ДНР»<ref>{{Cite web|title=Путіну дозволили ввести війська РФ на території "Л/ДНР"|url=https://suspilne.media/209616-putinu-dozvolili-zadiuvati-armiu-rf-na-teritorii-ldnr/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-22|accessdate=2022-02-22|language=uk|first=Олег|last=Павлюк|archive-date=22 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220222174725/https://suspilne.media/209616-putinu-dozvolili-zadiuvati-armiu-rf-na-teritorii-ldnr/}}</ref>.

=== Союзницька декларація з Азербайджаном ===
Крім того, 22 лютого 2022&nbsp;р., Володимир Путін та [[Ільхам Алієв]] у [[Москва|Москві]] урочисто уклали [[Московська декларація|Московську декларацію]] про союзницьку взаємодію між [[Азербайджан|Азербайджанською Республікою]] та [[Росія|Російською Федерацією]]<ref>[https://president.az/ru/articles/view/55498 Московська декларація про союзницьку взаємодію між Азербайджаном та Росією на офіційному сайті президента Азербайджанської Республіки]</ref>.

== Повномасштабна війна (24 лютого 2022) ==
{{main|Російське вторгнення в Україну (з 2022)}}

24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабну війну проти України.

Близько 4 години за київським часом (UTC+2) 24 лютого президент РФ [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]] [[Про проведення спеціальної воєнної операції|оголосив про воєнну операцію]] нібито з метою «демілітаризації та денацифікації України»; через кілька хвилин почалися ракетні удари по всій Україні, в тому числі поблизу Києва. Російські війська перетнули кордон України поблизу [[Харків|Харкова]], [[Херсон]]а, [[Чернігів|Чернігова]], [[Суми|Сум]], [[Чорнобиль|Чорнобиля]], увійшовши з території Росії, [[Білорусь|Білорусі]] та тимчасово окупованого Росією [[Крим]]у<ref>{{Cite web|url=https://www.dw.com/uk/mzs-rosiia-atakuie-ukrainu-z-donbasu-krymu-ta-pivnichnoho-napriamku/a-60894121|title=МЗС: Росія атакує Україну з Донбасу, Криму та північного напрямку|website=www.dw.com|accessdate=20 березня 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224075958/https://www.dw.com/uk/mzs-rosiia-atakuie-ukrainu-z-donbasu-krymu-ta-pivnichnoho-napriamku/a-60894121}}</ref>.

Українська армія і сили самооборони почали чинити спротив, через що вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі і техніці.

== Реакції ==
{{Докладніше|Реакція на російсько-українську кризу (з 2021)}}

=== Союзна Держава ===
==== Російська Федерація ====
[[Файл:Secretary_Blinken_Meets_With_Russian_Foreign_Minister_Lavrov_(51719522528).jpg|міні|Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрінеться з держсекретарем США Ентоні Блінкеном 2 грудня 2021 року]]

Кремль постійно заперечував, що має будь-які плани вторгнення в Україну.<ref>{{cite news|title=Kremlin denies plans to invade Ukraine, alleges NATO threats|url=https://www.politico.com/news/2021/11/12/russia-kremlin-ukraine-nato-threats-521031|work=Politico|date=12 листопада 2021|access-date=22 січня 2022|archive-date=19 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211219195654/https://www.politico.com/news/2021/11/12/russia-kremlin-ukraine-nato-threats-521031|url-status=live}}</ref><ref>{{cite news|title=Russia denies looking for pretext to invade Ukraine|url=https://abcnews.go.com/Business/wireStory/russia-denies-pretext-invade-ukraine-82306615|work=ABC News|date=17 січня 2022|access-date=22 січня 2022|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122130242/https://abcnews.go.com/Business/wireStory/russia-denies-pretext-invade-ukraine-82306615|url-status=live}}</ref> Президент Росії Володимир Путін назвав такі побоювання «тривожними».<ref name="cnbc-world-is-worried"/> Директор російської Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін відкинув повідомлення про можливе вторгнення в Україну, стверджуючи, що це «зловмисна пропаганда Держдепу США».<ref>{{Cite web|url=https://www.reuters.com/business/media-telecom/russia-spy-chief-says-ukraine-invasion-plan-malicious-us-propaganda-2021-11-27/|назва=Russia spy chief says Ukraine invasion plan &#x27;malicious&#x27; U.S. propaganda|видавець=[[Рейтер|Reuters]]|дата=27 листопада 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220124114251/https://www.reuters.com/business/media-telecom/russia-spy-chief-says-ukraine-invasion-plan-malicious-us-propaganda-2021-11-27/|дата-архіву=24 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-en}}</ref> 30 листопада 2021 року президент Росії Володимир Путін заявив, що розширення присутности НАТО в Україні, особливо розгортання будь-яких ракет великої дальності, здатних вразити російські міста або системи протиракетної оборони, подібні до тих в Румунії та Польщі, буде «червоною лінією» питання для Росії.<ref>{{cite news|title=Russia will act if NATO countries cross Ukraine 'red lines', Putin says|url=https://www.theguardian.com/world/2021/nov/30/russia-will-act-if-nato-countries-cross-ukraine-red-lines-putin-says|work=The Guardian|date=30 листопада 2021|access-date=22 січня 2022|archive-date=17 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211217112550/https://www.theguardian.com/world/2021/nov/30/russia-will-act-if-nato-countries-cross-ukraine-red-lines-putin-says|url-status=live}}</ref><ref>{{cite news|title=NATO Pushes Back Against Russian President Putin's 'Red Lines' Over Ukraine|url=https://www.thedrive.com/the-war-zone/43334/nato-pushes-back-against-russian-president-putins-red-lines-over-ukraine|work=The Drive|date=1 грудня 2021|access-date=22 січня 2022|archive-date=14 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211214164345/https://www.thedrive.com/the-war-zone/43334/nato-pushes-back-against-russian-president-putins-red-lines-over-ukraine|url-status=live}}</ref><ref>{{cite news|title=Putin warns Russia will act if NATO crosses its red lines in Ukraine|url=https://www.reuters.com/markets/stocks/putin-warns-russia-will-act-if-nato-crosses-its-red-lines-ukraine-2021-11-30/|work=Reuters|date=30 листопада 2021|access-date=22 січня 2022|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119022224/https://www.reuters.com/markets/stocks/putin-warns-russia-will-act-if-nato-crosses-its-red-lines-ukraine-2021-11-30/|url-status=live}}</ref> У січні 2022 року віце-спікер Ради Федерації Микола Журавльов попередив, що Європа не отримає природний газ, нафту та метали з Росії у разі відключення Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT, до того ж такий крок неможливий, оскільки для цього знадобиться згода всіх країн-учасниць цієї системи.<ref>{{cite news|title=Europe won’t receive Russian oil and gas, if Russia disconnected from SWIFT — senator|url=https://tass.com/politics/1392953|work=Tass|date=25 січня 2022|accessdate=26 січня 2022|archive-date=26 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220126005918/https://tass.com/politics/1392953}}</ref>

Президент президент Білорусі [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] заявив, що Союзна Держава «не хоче війни», але якщо хтось її «смикатиме, вводитиме санкції чи залякуватиме», то «мало не здасться», оскільки, за його словами, вони непереможні.<ref>{{Cite web|title=Лукашенко пригрозив усім, хто запроваджуватиме санкції проти Білорусі та Росії|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/01/21/7321225/|website=Українська правда|accessdate=2022-01-26|language=uk|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224172720/https://www.pravda.com.ua/news/2022/01/21/7321225/}}</ref> Також він заявив, що відправить на кордон із Україною «цілий контингент білоруської армії», бо нібито «українці почали стягувати туди війська».<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/01/24/7321469/|назва=Лукашенко обіцяє стягнути на кордон із Україною "цілий контингент"|видавець=[[Українська правда]]|дата=24 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220128003737/https://www.pravda.com.ua/news/2022/01/24/7321469/|дата-архіву=28 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}}</ref>

18 січня, у блозі Digital Forensic Research Lab при експертній групі Atlantic Council було опубліковано огляд прибуття російських військ до Республіки Білорусь. Зокрема, там йшлося про розвантаження російських реактивних систем залпового вогню «Ураган» на станції Речиця на Гомельщині на північ від Києва.<ref>{{Cite web|title=Російська військова техніка стала табором за 200 км на північ від Києва, – СІТ (фото)|url=https://lb.ua/society/2022/01/19/503435_rosiyska_viyskova_tehnika_stala.html|website=LB.ua|accessdate=2022-01-26|archive-date=27 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220127143145/https://lb.ua/society/2022/01/19/503435_rosiyska_viyskova_tehnika_stala.html}}</ref>

=== Україна ===
[[Файл:Secretary_Blinken_Participates_in_a_Joint_Press_Availability_With_Ukrainian_Foreign_Minister_Kuleba_in_Kyiv_(51831733173).jpg|міні|Держсекретар США Ентоні Блінкен проводить спільну пресу в Києві з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у січні 2022 року]]

В інтерв'ю французькій газеті Libération у квітні 2021 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що нарощування російських військ біля кордону з Україною та погіршення ситуації на сході України є найтяжчими з моменту нападу на українських моряків у [[Керченська протока|Керченській протоці]] в листопаді 2018 року.<ref name="censor-provokatsiyi"/>

У листопаді 2021 року керівник української військової розвідки Кирило Буданов заявив, що Росія готується до нападу до кінця січня або початку лютого 2022 року.<ref>{{cite news|title=Russia preparing to attack Ukraine by late January: Ukraine defense intelligence agency chief|url=https://www.militarytimes.com/flashpoints/2021/11/20/russia-preparing-to-attack-ukraine-by-late-january-ukraine-defense-intelligence-agency-chief/|work=Military Times|date=21 листопада 2021|access-date=22 січня 2022|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121071115/https://www.militarytimes.com/flashpoints/2021/11/20/russia-preparing-to-attack-ukraine-by-late-january-ukraine-defense-intelligence-agency-chief/|url-status=live}}</ref> 25 січня 2022 року міністр оборони Олексій Резніков заявив, що не бачить безпосередньої загрози повномасштабного російського вторгнення в Україну; він наполягав, що за вісім років загроза істотно не зросла, оскільки «російська армія не сформувала ударну групу, яка була б здатна здійснити вторгнення».<ref>{{cite news|title=Ukraine’s Defense Minister Downplays Risk of Russian Invasion|url=https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-01-25/ukraine-s-defense-minister-downplays-risk-of-russian-invasion|work=[[Bloomberg]]|date=25 січня 2022}}</ref><ref>{{cite news|title=Minister of Defense of Ukraine Reznikov: “Russia is not ready for an attack on Ukraine”|url=https://247newsagency.com/opinion/52604.html|work=247 News Agency|date=25 січня 2022|accessdate=26 січня 2022|archive-date=26 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220126010330/https://247newsagency.com/opinion/52604.html}}</ref>

14 лютого 2022 року [[Президент України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] звернувся до народу щодо єдності українського суспільства, а також оголосив 16 лютого&nbsp;— Днем єднання<ref>{{Cite web|title=Звернення Президента України щодо єдності українського суспільства|url=https://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-ukrayini-shodo-yednosti-ukrayinskogo-s-72893|website=Офіційне інтернет-представництво Президента України|accessdate=2022-02-14|language=ua|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214194038/https://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-ukrayini-shodo-yednosti-ukrayinskogo-s-72893}}</ref><ref>{{Cite web|title=Президент оголосив 16 лютого Днем єднання|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3403883-prezident-ogolosiv-16-lutogo-dnem-ednanna.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-02-14|language=uk|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214200550/https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3403883-prezident-ogolosiv-16-lutogo-dnem-ednanna.html}}</ref>.

=== Держави й організації ===
[[Файл:Deputy_Secretary_Sherman_Meets_With_the_EU_Political_and_Security_Committee_(51816825196).jpg|міні|Комітет Європейського Союзу з політики та безпеки збирається в січні 2022 року, щоб обговорити кризу]]

* {{flag|Albania}}&nbsp;[[Албанія]] та {{flag|Kosovo}}&nbsp;[[Косово]]&nbsp;— На початку грудня 2021 року полковник Збройних сил Албанії Ардіан Лулай і косовський начальник відділу стратегічних комунікацій полковник Сефер Ісуфі заявили, що їхні країни будуть готові розгорнути збройні сили Албанії та Сили безпеки Косово в передбачуваній майбутній місії в Україні, якщо США вирішать очолити таке починання.<ref name="balkaninsight-ready-to-help"/>
* {{VAT}}&nbsp;–23 січня 2022 року Папа Франциск сказав: «Я із занепокоєнням слідкую за зростанням напруженості, яка загрожує завдати нового удару миру в Україні та поставити під сумнів безпеку європейського континенту з ще більшими наслідками».<ref>{{Cite web|url=https://www.channelstv.com/2022/01/23/pope-concerned-over-ukraine-risk-to-european-security/|title=Pope 'Concerned' Over Ukraine, Risk To European Security|date=23 січня 2022|accessdate=23 січня 2022|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123143136/https://www.channelstv.com/2022/01/23/pope-concerned-over-ukraine-risk-to-european-security/}}</ref>
* {{flag|Belgium}}&nbsp;[[Бельгія]]&nbsp;— 24 січня глава оборонного відомства Бельгії Мішель Гофман заявив, що бельгійські війська перебувають у режимі очікування на Балтиці і готові «втрутитися протягом певного часу, але сьогодні ще занадто рано говорити, де і як» має загостритися ситуація.<ref name="brusselstimes-troops-prepared">{{cite news|url=https://www.brusselstimes.com/belgium-all-news/202999/belgian-army-has-troops-prepared-if-ukraine-situation-escalates|title=Belgian army has troops prepared if Ukraine situation escalates|trans-title=Бельгійська армія має солдатів підготованих до випадку ескалації в Україні|language=en|agency=The Brussels Times|date=24 січня 2022|accessdate=26 січня 2022|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125073000/https://www.brusselstimes.com/belgium-all-news/202999/belgian-army-has-troops-prepared-if-ukraine-situation-escalates}}</ref>
* {{flag|Bulgaria}}&nbsp;[[Болгарія]]&nbsp;— На початку січня міністр оборони Болгарії Стефан Янев відповів на парламентське питання щодо розміщення додаткових військових частин на території Болгарії, що Болгарія виступає проти «ескалації військових заходів до того, як будуть використані всі інші дипломатичні засоби» і що Болгарія поки що «не має національної позиції» по ситуації.<ref>{{cite news|url=https://www.novinite.com/articles/213160/Bulgarian+Defense+Minister%3A+The+Council+of+Ministers+has+No+Position+on+the+Conflict+in+Ukraine|title=Bulgarian Defense Minister: The Council of Ministers has No Position on the Conflict in Ukraine|agency=Novinite|date=10 січня 2022|accessdate=26 січня 2022|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123133337/https://www.novinite.com/articles/213160/Bulgarian+Defense+Minister%3A+The+Council+of+Ministers+has+No+Position+on+the+Conflict+in+Ukraine}}</ref> 21 січня міністр закордонних справ Болгарії Кирил Петков засудив заклик Росії до виходу Болгарії з НАТО і виведення військ НАТО з Болгарії та Румунії, а президент Румен Радєв назвав цю заяву «неприйнятною».<ref>{{cite news|url=https://sofiaglobe.com/2022/01/21/bulgarias-pm-rejects-russias-call-for-country-to-withdraw-from-nato/|title=Bulgaria’s PM rejects Russia’s call for country to withdraw from Nato|date=21 січня 2022|agency=The Sofia Globe|accessdate=26 січня 2022|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125043320/https://sofiaglobe.com/2022/01/21/bulgarias-pm-rejects-russias-call-for-country-to-withdraw-from-nato/}}</ref>
* {{flag|Denmark}}&nbsp;[[Данія]]&nbsp;— 13 січня 2022 року Данія відправила чотири винищувачі F-16 і фрегат з екіпажем у 160 осіб до країн Балтії для посилення передової присутности НАТО та патрулювання моря.<ref>{{cite web|title=Denmark to send additional forces to Baltics in response to Russia’s actions|url=https://www.lrt.lt/en/news-in-english/19/1586742/denmark-to-send-additional-forces-to-baltics-in-response-to-russia-s-actions-media|date=12 січня 2022|access-date=24 січня 2022|archive-date=24 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220124081057/https://www.lrt.lt/en/news-in-english/19/1586742/denmark-to-send-additional-forces-to-baltics-in-response-to-russia-s-actions-media}}</ref><ref>{{cite web|title=Denmark heightens its military presence in the Baltics|url=https://www.euractiv.com/section/politics/short_news/denmark-heightens-its-military-presence-in-the-baltics/|date=13 січня 2022|access-date=21 січня 2022|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121135030/https://www.euractiv.com/section/politics/short_news/denmark-heightens-its-military-presence-in-the-baltics/|url-status=live}}</ref>
* {{flag|Estonia}} [[Естонія]], {{flag|Latvia}}&nbsp;[[Латвія]] та {{flag|Lithuania}}&nbsp;[[Литва]]&nbsp;— 10 січня 2022 року Литовська Державна рада оборони відбулася для обговорення російсько-української напружености. У відповідь на агресивну поведінку російських військових Рада вирішила збільшити кількість військ і прискорити плани модернізації військ.<ref>{{cite web|title=Gynimo tarybos sprendimai: salvinių sistemų įsigijimas, šauktinių skaičiaus didinimas|url=https://www.vz.lt/verslo-aplinka/2022/01/10/gynimo-tarybos-sprendimai-salviniu-sistemu-isigijimas-sauktiniu-skaiciaus-didinimas|publisher=Verslo Žinios|language=lt|date=10 січня 2022|access-date=21 січня 2022|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121131439/https://www.vz.lt/verslo-aplinka/2022/01/10/gynimo-tarybos-sprendimai-salviniu-sistemu-isigijimas-sauktiniu-skaiciaus-didinimas|url-status=live}}</ref> 17 січня Латвія збільшила військову присутність у східній частині країни. 19 січня прем'єр-міністр Естонії оголосив про надзвичайне збільшення витрат на оборону на 380 мільйонів євро на поточний фінансовий рік.<ref>{{cite web|title=Prime minister: Government to allocate €380 million to national defense|url=https://news.err.ee/1608471197/prime-minister-government-to-allocate-380-million-to-national-defense|publisher=ERR|date=19 січня 2022|access-date=21 січня 2022|archive-date=20 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220120073711/https://news.err.ee/1608471197/prime-minister-government-to-allocate-380-million-to-national-defense|url-status=live}}</ref> Країни Балтії також вирішили прискорити закупівлю власних озброєнь, у тому числі спільної реактивної артилерійської системи. Естонія, Латвія та Литва також звернулися з проханням збільшити військове розміщення військ НАТО та США в Прибалтиці, щоб стримати агресивну поведінку Росії.<ref>{{cite web|title=Baltics quietly push Biden to pursue stronger Russia policy|url=https://www.politico.com/newsletters/national-security-daily/2022/01/21/baltics-quietly-push-biden-to-pursue-stronger-russia-policy-495814|publisher=Politico|date=21 січня 2022|access-date=24 січня 2022|archive-date=24 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220124152052/https://www.politico.com/newsletters/national-security-daily/2022/01/21/baltics-quietly-push-biden-to-pursue-stronger-russia-policy-495814}}</ref> Країни Балтії також заявили, що нададуть Україні як летальну, так і нелетальну військову підтримку.<ref name="euractiv-estonia"/><ref name="ukrinform-latvia">{{Cite web|url=https://www.ukrinform.net/rubric-defense/3381078-latvia-will-send-weapons-to-ukraine-defense-minister.html|назва=Latvia will send weapons to Ukraine – defense minister|видавець=[[Укрінформ]]|дата=6 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220122231446/https://www.ukrinform.net/rubric-defense/3381078-latvia-will-send-weapons-to-ukraine-defense-minister.html|дата-архіву=22 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=24 січня 2022}} {{ref-en}}</ref><ref name="lrt-lethal-weapon">{{cite web|title=Lithuania ready to supply lethal weapons to Ukraine – minister|language=en|trans-title=Литва готова постачати летальну зброю Україні - міністр|url=https://www.lrt.lt/en/news-in-english/19/1568238/lithuania-ready-to-supply-lethal-weapons-to-ukraine-minister|publisher=[[Литовське національне радіо і телебачення|LRT]]|date=20 грудня 20211|access-date=21 січня 2022|archive-date=20 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220120211050/https://www.lrt.lt/en/news-in-english/19/1568238/lithuania-ready-to-supply-lethal-weapons-to-ukraine-minister|url-status=live}}</ref> Крім того, три країни вирішили прискорити закупівлю власних озброєнь, включаючи спільну ракетно-артилерійську систему.<ref>{{cite web|title=Baltic states to develop joint MRLS artillery|url=https://www.lrt.lt/en/news-in-english/19/1569337/baltic-states-to-develop-joint-mrls-artillery|language=en|publisher=[[Литовське національне радіо і телебачення|LRT]]|date=21 грудня 2021|access-date=21 січня 2022|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119143758/https://www.lrt.lt/en/news-in-english/19/1569337/baltic-states-to-develop-joint-mrls-artillery}}</ref><ref>{{cite web|title=Estonia plans to procure MLRS rocket systems jointly with Latvia, Lithuania|url=https://news.err.ee/1608443534/estonia-plans-to-procure-mlrs-rocket-systems-jointly-with-latvia-lithuania|language=en|publisher=[[Литовське національне радіо і телебачення|LRT]]|date=22 грудня 2021|access-date=21 січня 2022|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121130356/https://news.err.ee/1608443534/estonia-plans-to-procure-mlrs-rocket-systems-jointly-with-latvia-lithuania}}</ref>
* {{flag|EU}}&nbsp;[[Європейський Союз]]&nbsp;— 24 січня 2022 року через конфлікт Європейська комісія запропонувала фінансову допомогу Україні в розмірі 1,2 мільярда євро у вигляді грантів і позик.<ref>{{cite web|title=Statement by President von der Leyen on EU financial support for Ukraine|language=en|url=https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/statement_22_545|date=24 січня 2022|access-date=24 січня 2022|publisher=[[Європейська комісія]]|archive-date=24 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220124125203/https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/statement_22_545}}</ref>
* {{ISR}}&nbsp;– Ізраїль розглядає можливість вивезення тисяч євреїв з України, оскільки напруга у відносинах з Росією зростає.<ref>{{cite web|url=https://www.middleeasteye.net/news/israel-ukraine-russia-plans-evacuate-jews-invasion|title=Israel 'plans to evacuate thousands of Jews' from Ukraine if Russia invades the country|access-date=28 січня 2022|archive-date=27 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220127212153/https://www.middleeasteye.net/news/israel-ukraine-russia-plans-evacuate-jews-invasion}}</ref>
* {{flag|Ireland}}&nbsp;[[Ірландія]]&nbsp;— Через російські військово-морські навчання в 240&nbsp;км від південно-західного узбережжя Ірландії міністр закордонних справ Ірландії Саймон Ковені заявив, що Росію не вітають.<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-60113233|назва=Ireland tells Russia live-fire naval exercise is 'not welcome'|видавець=[[BBC News]]|дата=24 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220128170446/https://www.bbc.com/news/world-europe-60113233|дата-архіву=28 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-en}}</ref>
* {{flag|Spain}}&nbsp;[[Іспанія]]&nbsp;— 20 січня 2022 року міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила про розгортання ВМС Іспанії в Чорному морі. Корабель Meteoro, який виконував роль тральщика, вже був у маршруті, а фрегат Blas de Lezo відплив 22 січня. Вона також оголосила, що уряд Іспанії розглядає можливість розміщення ВПС у Болгарії.<ref name="reuters-spain">{{Cite news|last=Reuters|date=2022-01-20|title=Spain sends warships to Black Sea, considers sending warplanes|language=en|work=Reuters|url=https://www.reuters.com/world/spain-sends-warships-black-sea-considers-sending-warplanes-2022-01-20/|access-date=2022-01-22|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122113343/https://www.reuters.com/world/spain-sends-warships-black-sea-considers-sending-warplanes-2022-01-20/}}</ref> Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес також заявив, що Іспанія хоче «діалогу, але якщо він не принесе плодів, звичайно, Іспанія буде стояти за своїх європейських партнерів і своїх союзників по НАТО, об'єднаних у стримуванні».<ref>{{Cite web|title=Spain's Foreign Minister Says Europeans 'United' on Ukraine Crisis|url=https://www.voanews.com/a/spain-s-foreign-minister-says-europeans-united-on-ukraine-crisis/6406511.html|access-date=2022-01-22|website=VOA|language=en|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122114815/https://www.voanews.com/a/spain-s-foreign-minister-says-europeans-united-on-ukraine-crisis/6406511.html}}</ref>
* [[Файл:Sergio_Mattarella_2022.jpg|праворуч|міні|270x270пкс|Виступаючи в парламенті 3 лютого, президент Італії [[Серджо Матарелла|Серджіо Маттарелла]] засудив поведінку Росії.]]{{flag|Italy}}&nbsp;[[Італія]]&nbsp;— 3 лютого під час своєї другої інавгураційної промови президент Італії Серджіо Маттарелла сказав, що не може змиритися з тим, що «вітер конфронтації знову дме на континент, який пережив трагедії Першої та Другої світових воєн».<ref>{{cite news|last=Amante|first=Angelo|date=3 лютого 2022|url=https://www.reuters.com/world/europe/italys-mattarella-sworn-president-second-term-2022-02-03/|title=Italy's president calls for unity as he starts second term|publisher=Reuters|access-date=4 лютого 2022|archive-date=17 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220217135651/https://www.reuters.com/world/europe/italys-mattarella-sworn-president-second-term-2022-02-03/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Ucraina, Mattarella: non possiamo accettare scontri in Europa|trans-title=Ukraine, Mattarella: We can't accept clashes in Europe|url=https://stream24.ilsole24ore.com/video/italia/ucraina-mattarella-non-possiamo-accettare-scontri-europa/AEO1w0BB|access-date=2022-02-12|website=Il Sole 24 ORE|language=it|archive-date=17 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220217034317/https://stream24.ilsole24ore.com/video/italia/ucraina-mattarella-non-possiamo-accettare-scontri-europa/AEO1w0BB}}</ref> Прем'єр-міністр Маріо Драгі наголосив на важливості роботи над деескалацією напруженості у світлі серйозних наслідків, які матиме загострення кризи.<ref>{{Cite web|title=Ucraina, colloquio Draghi-Putin: "Serve de-escalation delle tensioni"|trans-title=Ukraine, conversation Draghi-Putin: "Tensions de-escalation needed"|url=https://www.rainews.it/articoli/2022/02/ucraina-colloquio-draghi-putin-serve-de-escalation-delle-tensioni--438757ce-3965-4e30-a29a-2b8e159d1b5f.html|access-date=2022-02-12|website=RaiNews|language=it|archive-date=15 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220215233650/https://www.rainews.it/articoli/2022/02/ucraina-colloquio-draghi-putin-serve-de-escalation-delle-tensioni--438757ce-3965-4e30-a29a-2b8e159d1b5f.html}}</ref> 11 лютого 2022 року в Ризі на зустрічі зі своїм латвійським колегою Артісом Пабриксом міністр оборони Італії Лоренцо Геріні закликав до «конструктивного діалогу» з Росією для послаблення напруженості.<ref>{{Cite web|date=2022-02-11|title=Ucraina-Russia, Guerini in Lettonia: "Incoraggiare il dialogo con Mosca"|trans-title=Ukraine-Russia. Guerini in Latvia: "Foster the dialogue with Moscow"|url=https://www.quotidiano.net/esteri/ucraina-russia-guerini-lettonia-1.7353797|access-date=2022-02-12|website=Quotidiano Nazionale|language=it|archive-date=11 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220211222651/https://www.quotidiano.net/esteri/ucraina-russia-guerini-lettonia-1.7353797}}</ref> 13 лютого уряд Італії заявив про готовність розмістити 1000 солдатів на східному кордоні НАТО.<ref>{{Cite web|date=2022-02-13|title=Ucraina, l'Italia pronta a inviare mille uomini per rafforzare il fianco Sud-Est dell'Europa|trans-title=Ukraine, Italy is ready to deploy one thousand men to strength the South-Eastern border of Europe|url=https://www.repubblica.it/esteri/2022/02/12/news/ucraina_italia_mille_uomini_nato-337540039/|access-date=2022-02-13|website=[[la Repubblica]]|language=it|archive-date=13 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220213192122/https://www.repubblica.it/esteri/2022/02/12/news/ucraina_italia_mille_uomini_nato-337540039/}}</ref> Міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо 15 лютого 2022 року прибув до Києва для зустрічі з українським колегою Дмитром Кулебою, а 17 лютого провів двосторонню зустріч з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.<ref>[https://www.rainews.it/articoli/2022/02/ucraina-di-maio-italia-impegnata-per-una-soluzione-diplomatica-della-crisi-d2d9e076-94ec-47c9-b94e-b63a2e03f44c.html Ucraina, di Maio: «L'Italia è impegnata per una soluzione diplomatica della crisi»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220217093442/https://www.rainews.it/articoli/2022/02/ucraina-di-maio-italia-impegnata-per-una-soluzione-diplomatica-della-crisi-d2d9e076-94ec-47c9-b94e-b63a2e03f44c.html |date=17 лютого 2022 }}, ''Rai News''</ref> У Москві Ді Майо заявив, що «Італія завжди була у перших рядах у пошуках дипломатичного рішення. […] Росія та Україна можуть розраховувати на Італію у досягненні дипломатичного рішення».<ref>[https://www.ansa.it/sito/notizie/mondo/europa/2022/02/17/di-maio-si-puo-contare-su-italia-per-soluzione-diplomatica_9d059a42-d4c9-478c-8d02-99c496861dfd.html Di Maio, si può contare su Italia per soluzione diplomatica] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220217095200/https://www.ansa.it/sito/notizie/mondo/europa/2022/02/17/di-maio-si-puo-contare-su-italia-per-soluzione-diplomatica_9d059a42-d4c9-478c-8d02-99c496861dfd.html |date=17 лютого 2022 }}, ''ANSA''</ref>
* {{flag|Canada}}&nbsp;[[Канада]]&nbsp;— У січні 2022 року прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що Канада надасть Україні кредит у розмірі 120&nbsp;млн канадських доларів, але не передасть військову техніку.<ref>{{Cite web|url=https://globalnews.ca/video/8531258/canada-providing-120-million-loan-to-ukraine-to-counter-russian-threats/|title=Canada providing $120 million loan to Ukraine to counter Russian threats &#124; Watch News Videos Online|website=Global News|access-date=23 січня 2022|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122164657/https://globalnews.ca/video/8531258/canada-providing-120-million-loan-to-ukraine-to-counter-russian-threats/|url-status=live}}</ref>
* {{flag|China}}&nbsp;[[Китайська Народна Республіка]]&nbsp;— Лідер Китаю та генеральний секретар КПК Сі Цзіньпін підтримав вимогу Росії про те, щоб Україна ніколи не входила до НАТО.<ref>{{cite news|title=Kremlin: Xi supports Putin’s pursuit of guarantees from West|url=https://apnews.com/article/europe-russia-china-ukraine-xi-jinping-63dc1765177fd2fb2a94ade690d32c27|work=Associated Press|date=15 грудня 2021|accessdate=26 січня 2022|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125122121/https://apnews.com/article/europe-russia-china-ukraine-xi-jinping-63dc1765177fd2fb2a94ade690d32c27}}</ref> 14 січня 2022 року речник МЗС Китаю підкреслив, що всі країни повинні дотримуватися традиційної резолюції ООН про Олімпійське перемир'я «за сім днів до початку Олімпійських ігор до семи днів після закінчення Паралімпійських ігор», посилаючись на обидва майбутні Зимові Олімпійські ігри 2022 року в Пекіні, які відбудуться з 4 лютого 2022 року по 20 лютого 2022 року, а також майбутні зимові Паралімпійські ігри в Пекіні 2022 року, які відбудуться з 4 березня 2022 року по 13 березня 2022 року. Таким чином, відповідно до цього терміну запропонована резолюція про перемир'я розпочнеться з перемир'я 28 січня 2022 року та завершиться 20 березня 2022 року.<ref>{{Cite web|url=https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-01-22/ukraine-crisis-beijing-olympics-may-affect-russia-s-vladimir-putin-s-thinking|title=Putin Would Burst Xi's Olympic Dream With a War in Ukraine|archivedate=23 січня 2022|archiveurl=https://archive.today/20220123030515/https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-01-22/ukraine-crisis-beijing-olympics-may-affect-russia-s-vladimir-putin-s-thinking|work=Bloomberg|date=22 січня 2022|accessdate=23 січня 2022}}</ref>
* {{NET}}&nbsp;— 21 січня 2022 року міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Хекстра заявив, що Нідерланди відкриті для надання Україні «оборонної військової підтримки». Хекстра заявив, що Україна звернулася до Нідерландів з проханням про допомогу в озброєнні в четвер, 20 січня 2022 року. Більшість у парламенті підтримує відправку зброї в країну.<ref name="nltimes-military-support"/><ref name="dutchnews-ukraine-requests"/> Крім того, Нідерланди також відправлять два F-35 до Болгарії в рамках розширеної місії НАТО з повітряного спостереження.<ref name="novinite-two-f35"/>
* {{flag|Germany}}&nbsp;[[Німеччина]]&nbsp;— У квітні 2021 року під час телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним канцлер Німеччини Ангела Меркель зажадала від глави Кремля скоротити свою військову присутність біля кордонів України<ref name="censor-merkel"/> У грудні 2021 року канцлер Німеччини Олаф Шольц попередив про «наслідки» для газопроводу «Північний потік-2», російського проєкту газопроводу, яким управляє «Газпром», який постачає природний газ до Німеччини.<ref>{{Cite web|url=https://www.reuters.com/article/usa-nord-stream-germany-idUSS8N2QA028|назва=Germany&#x27;s Scholz sees "consequences" if Russia breaches Ukraine borders|видавець=[[Рейтер|Reuters]]|дата=8 грудня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220123171224/https://www.reuters.com/article/usa-nord-stream-germany-idUSS8N2QA028|дата-архіву=23 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-en}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.reuters.com/world/europe/germany-may-consider-halting-nord-stream-2-if-russia-attacks-ukraine-scholz-says-2022-01-18/|назва=Germany may consider halting Nord Stream 2 if Russia attacks Ukraine, Scholz says|видавець=[[Рейтер|Reuters]]|дата=18 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220127021101/https://www.reuters.com/world/europe/germany-may-consider-halting-nord-stream-2-if-russia-attacks-ukraine-scholz-says-2022-01-18/|дата-архіву=27 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-en}}</ref> У січні 2022 року міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок попередила, що «будь-яка подальша ескалація матиме високу ціну для російського режиму&nbsp;— економічної, політичної та стратегічної».<ref>{{cite news|title=Russia rejects U.S. suggestions it's looking for pretext to invade Ukraine|url=https://www.cbc.ca/news/world/russia-ukraine-tension-1.6317497|work=CBC News|date=17 січня 2022|access-date=22 січня 2022|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122130249/https://www.cbc.ca/news/world/russia-ukraine-tension-1.6317497|url-status=live}}</ref> Німеччина продовжує політику не надавати Україні летальну зброю.<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-60155002|назва=Why Germany isn't sending weapons to Ukraine|видавець=[[BBC News]]|дата=28 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220129151216/https://www.bbc.com/news/world-europe-60155002|дата-архіву=29 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-en}}</ref> Міністр оборони Німеччини Крістін Ламбрехт заявила, що Німеччина хоче «деескалації» напруженості і що постачання зброї «не буде корисним».<ref>{{Cite web|url=https://www.reuters.com/world/europe/germany-will-not-supply-weapons-kyiv-now-defence-minister-says-2022-01-22/|назва=Germany will not supply weapons to Kyiv for now, defence minister says|видавець=[[Рейтер|Reuters]]|дата=22 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220124150303/https://www.reuters.com/world/europe/germany-will-not-supply-weapons-kyiv-now-defence-minister-says-2022-01-22/|дата-архіву=24 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-en}}</ref> Україна також заявила, що німецька адміністрація блокує постачання зброї через НАТО.<ref>{{cite web|title=Ukraine blames Germany for ‘blocking’ NATO weapons supply|url=https://www.ft.com/content/1336c9be-f1c9-4545-9f85-3b07fcb746d6|date=12 грудня 2021|access-date=24 січня 2022|publisher=Financial Times|archive-date=24 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220124110957/https://www.ft.com/content/1336c9be-f1c9-4545-9f85-3b07fcb746d6}}</ref> 21 січня 2022 року повідомлялося, що Німеччина заблокувала Естонію експорт зброї німецького походження.<ref>{{cite web|title=Germany blocks Estonia from exporting German-origin weapons to Ukraine -WSJ|url=https://www.reuters.com/article/germany-ukraine-arms-idUSL1N2U123W|date=21 січня 2022|access-date=24 січня 2022|archive-date=24 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220124001547/https://www.reuters.com/article/germany-ukraine-arms-idUSL1N2U123W}}</ref> 22 лютого 2022 року канцлер Шольц зупинив процедуру узгодження «Північного потоку-2».<ref>{{cite web|title=Germany halts Nord Stream 2 approval|url=https://www.dw.com/en/ukraine-crisis-germany-halts-nord-stream-2-approval/a-60867443|date=22 лютого 2022|access-date=22 лютого 2022|archive-date=22 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220222111245/https://www.dw.com/en/ukraine-crisis-germany-halts-nord-stream-2-approval/a-60867443}}</ref>
* {{flag|NATO}}&nbsp;[[НАТО]]&nbsp;— НАТО стало точкою спалаху російсько-української кризи. Російський уряд вимагає від НАТО припинити прийом нових членів і рішуче виступає проти можливого вступу до НАТО Грузії чи України.<ref name="MastersBackgrounder">Jonathan Masters, [https://www.cfr.org/backgrounder/why-nato-has-become-flash-point-russia-ukraine Backgrounder: Why NATO Has Become a Flash Point With Russia in Ukraine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220122201427/https://www.cfr.org/backgrounder/why-nato-has-become-flash-point-russia-ukraine|date=22 січня 2022}}, Council on Foreign Relations (20 січня 2022).</ref> НАТО неодноразово закликало Росію поважати суверенітет і територіальну цілісність України і засуджувала анексію Росією Криму в 2014 році і підтримуваних Росією сепаратистів на сході Донбасу, закликаючи до вирішення конфлікту на Донбасі за допомогою Мінських угод. У грудні 2021 року, коли Росія продовжувала військове нарощування на кордонах України, Парламентська асамблея НАТО зустрілася з українськими лідерами, щоб підтвердити підтримку України з боку Альянсу, закликати членів НАТО посилити доставку оборонних систем озброєння Україні та протидіяти російській дезінформації.<ref>[https://www.nato-pa.int/news/nato-pa-leadership-reaffirms-support-ukraine-face-russias-continuing-military-build NATO PA leadership reaffirms support to Ukraine in the face of Russia's continuing military build-up] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220122203434/https://www.nato-pa.int/news/nato-pa-leadership-reaffirms-support-ukraine-face-russias-continuing-military-build|date=22 січня 2022}}, [[Парламентська асамблея НАТО]] (16 грудня 2021).</ref> НАТО і США підтвердили політику НАТО «відкритих дверей», стверджуючи, що країни повинні вільно вибирати, вступати до НАТО чи ні.<ref name="TroianovskiSangerDeadlock">Anton Troianovski & David E. Sanger, [https://www.nytimes.com/2022/01/10/world/europe/russia-us-ukraine-talks.html In Talks on Ukraine, U.S. and Russia Deadlock Over NATO Expansion] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220122191258/https://www.nytimes.com/2022/01/10/world/europe/russia-us-ukraine-talks.html|date=22 січня 2022}}, ''New York Times'' (10 січня 2022).</ref> Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав, що: «Ніхто інший не має права намагатися накласти вето чи втручатися в цей процес. І це стосується фундаментальних принципів європейської безпеки. Йдеться про право кожної нації обирати свій власний шлях».<ref>[https://www.nato.int/cps/en/natohq/opinions_190740.htm Press conference by NATO Secretary General Jens Stoltenberg and the President of Estonia, Alar Karis] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220122204158/https://www.nato.int/cps/en/natohq/opinions_190740.htm|date=22 січня 2022}}, NATO (13 січня 2022).</ref> В інтерв'ю в січні 2021 року Столтенберґ підтвердив «подвійний підхід» НАТО до Росії, сказавши: «Ми готові до діалогу з Росією, але ми ніколи не підемо на компроміс щодо основних принципів європейської безпеки… У Росії є вибір, щоб або вступати в діалог з НАТО і західними союзниками, або вибрати конфронтацію. Нам потрібно чітко розуміти перспективу того, що Росія&nbsp;— знову&nbsp;— використає військову силу проти України. Ми надамо підтримку Україні, щоб вона могла зміцнити свою здатність захищатися».<ref>[https://www.dw.com/en/jens-stoltenberg-nato-will-never-compromise-on-core-principles-for-european-security/a-60417560 Jens Stoltenberg: NATO will never compromise on core principles for European security] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220120102508/https://www.dw.com/en/jens-stoltenberg-nato-will-never-compromise-on-core-principles-for-european-security/a-60417560|date=20 січня 2022}}, Deutsche Welle (13 січня 2022).</ref> 24 січня НАТО оголосила, що направить додаткові військові сили до своїх східних членів через "погіршення ситуації з безпекою… НАТО продовжить вживати всіх необхідних заходів для захисту та захисту всіх союзників, у тому числі шляхом посилення східної частини альянсу. «.<ref name="vrt24jan">{{cite news|author=<!--Staff writer(s)/no by-line.-->|date=24 січня 2022|title=Belgian military has its units 'in a state of maximum readiness'|url=https://www.vrt.be/vrtnws/en/2022/01/24/belgian-military-has-its-units-in-a-state-of-maximum-readiness/|work=VRT|access-date=24 січня 2022|archive-date=24 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220124203304/https://www.vrt.be/vrtnws/en/2022/01/24/belgian-military-has-its-units-in-a-state-of-maximum-readiness/}}</ref> Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко засудив розгортання, заявивши, що військовий альянс „демонізує Росію“, щоб „виправдати військову активність на східному фланзі [[НАТО]]<nowiki/>“.<ref>{{Cite web|title=Nato reinforces eastern borders as Ukraine tensions mount|url=https://www.theguardian.com/world/2022/jan/24/nato-reinforces-eastern-borders-as-ukraine-tensions-mount|work=The Guardian|accessdate=24 січня 2022|archive-date=24 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220124114815/https://www.theguardian.com/world/2022/jan/24/nato-reinforces-eastern-borders-as-ukraine-tensions-mount}}</ref>
* {{flag|New Zealand}}&nbsp;[[Нова Зеландія]]&nbsp;— Міністр закордонних справ Нової Зеландії Наная Махута заявила, що уряд Нової Зеландії стурбований нарощуванням російської армії на українському кордоні та підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Вона закликала Росію знизити напруженість відповідно до міжнародного права. Прем'єр-міністр Джасінда Ардерн повторила слова Махути, заявивши, що Нова Зеландія розглядає можливість застосування цілеспрямованих санкцій проти Москви.<ref name="stuff.co.nz-consider-leaving">{{cite news|last1=Manch|first1=Thomas|title=MFAT advises New Zealanders in Ukraine to 'consider leaving' due to fears of Russian invasion|url=https://www.stuff.co.nz/national/politics/127599920/mfat-advises-new-zealanders-in-ukraine-to-consider-leaving-due-to-fears-of-russian-invasion|access-date=26 січня 2022|work=[[Stuff (website)|Stuff]]|date=26 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220126020339/https://www.stuff.co.nz/national/politics/127599920/mfat-advises-new-zealanders-in-ukraine-to-consider-leaving-due-to-fears-of-russian-invasion|archive-date=26 січня 2022|url-status=live}}</ref>
* {{flag|Poland}}&nbsp;[[Польща]]&nbsp;— Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Україна може розраховувати на підтримку Польщі, якщо Росія атакує, і закликав до єдиної позиції в Європі.<ref>{{Cite web|url=https://www.reuters.com/world/europe/polish-pm-calls-united-european-stance-ukraine-2022-01-21/|назва=Polish PM calls for united European stance on Ukraine|видавець=[[Рейтер|Reuters]]|дата=21 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220125050536/https://www.reuters.com/world/europe/polish-pm-calls-united-european-stance-ukraine-2022-01-21/|дата-архіву=25 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-en}}</ref> 21 січня голова Бюро національної безпеки Павло Солох заявив, що „підтримка України є одним із ключових пріоритетів політики президента Анджея Дуди“, а Дуда і Зеленський обговорили можливість подальших поставок оборонного обладнання Польщі та НАТО.<ref>{{cite news|url=https://www.euractiv.com/section/politics/short_news/poland-pledges-support-to-ukraine-as-presidents-meet-for-two-day-talks/|title=Poland pledges support to Ukraine as presidents meet for two-day talks|agency=Euractiv|date=21 січня 2022|accessdate=26 січня 2022|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125051221/https://www.euractiv.com/section/politics/short_news/poland-pledges-support-to-ukraine-as-presidents-meet-for-two-day-talks/}}</ref>
* {{flag|Taiwan}}&nbsp;[[Республіка Китай]]&nbsp;— 28 січня 2022 року президент [[Цай Інвень]] доручила Раді національної безпеки створити спеціальну групу, яка спостерігає за подіями в Україні. Вона порівняла військове нарощування Росії з неодноразовим вторгненням Китаю в ПВО Тайваню, заявивши, що „Тайвань тривалий час стикався з військовими загрозами та залякуваннями з боку Китаю. Тому ми співчуваємо ситуації в Україні, а також підтримуємо зусилля всіх сторін для підтримки регіональної безпеки“, і закликають до мирного діалогу.<ref name="reuters-taiwan-president">{{Cite web|url=https://www.reuters.com/world/taiwan-president-expresses-empathy-ukraines-situation-2022-01-28/|назва=Taiwan president expresses &#x27;empathy&#x27; for Ukraine&#x27;s situation|видавець=[[Рейтер|Reuters]]|дата=28 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220128215459/https://www.reuters.com/world/taiwan-president-expresses-empathy-ukraines-situation-2022-01-28/|дата-архіву=28 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}} {{ref-en}}</ref>
* {{flag|Slovakia}}&nbsp;[[Словаччина]]&nbsp;— Міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок заявив, що припинення вогню та оголошення про збільшення військової потужности Росії на кордоні з Україною викликає занепокоєння та закликає до деескалації напружености.<ref name="censor-korchok"/>
* {{flag|United Kingdom}}&nbsp;[[Велика Британія|Сполучене Королівство]]&nbsp;— [[Список прем'єр-міністрів Великої Британії|Прем'єр-міністр Сполученого Королівства]] [[Борис Джонсон]] заявив, що його країна стурбована діяльністю Росії в окупованому Криму та на кордоні з Україною. Про це він сказав під час телефонної розмови з Президентом України Володимиром Зеленським.<ref>{{Cite web|url=https://www.dw.com/uk/борис-джонсон-стурбований-через-переміщення-військ-рф-біля-україни/a-57105909|назва=Борис Джонсон стурбований через переміщення військ РФ біля України|видавець=[[Deutsche Welle]]|ім'я=Марія|прізвище=Думанська|дата=6 квітня 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220120065124/https://www.dw.com/uk/борис-джонсон-стурбований-через-переміщення-військ-рф-біля-україни/a-57105909|дата-архіву=20 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=23 січня 2022}}</ref> [[Голова комітету начальників штабів (Велика Британія)|Начальник штабу оборони]] адмірал сер [[Тоні Радакін]] попередив, що „повне вторгнення в Україну буде в таких масштабах, яких у Європі не було з часів Другої світової війни“.<ref>{{cite news|title=Russian invasion of Ukraine could be on scale 'not seen in Europe since WWII', UK armed forces head warns|url=https://news.sky.com/story/russian-invasion-of-ukraine-could-be-on-scale-not-seen-in-europe-since-ww2-uk-armed-forces-head-warns-12490120|language=en|work=Sky News|date=8 грудня 2021|access-date=22 січня 2022|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122130244/https://news.sky.com/story/russian-invasion-of-ukraine-could-be-on-scale-not-seen-in-europe-since-ww2-uk-armed-forces-head-warns-12490120|url-status=live}}</ref> 17 січня 2022 року міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес оголосив, що Сполучене Королівство поставило Україні 1100 протитанкових ракет малої дальности.<ref name="thetimesBritish anti-tank weapons"/> 20 січня Sky News повідомила, що 2000 протитанкових ракет малої дальности MBT [[NLAW]] були доставлені численними транспортними літаками C-17 Королівських ВПС, які літали між Сполученим Королівством та Україною.<ref name="skynews-britain-sends"/> Міністр закордонних справ [[Елізабет Трасс|Ліз Трасс]] написала в Twitter, що Сполучене Королівства „не потерпить змову Кремля щодо встановлення проросійського лідерства в Україні“ на чолі з [[Мураєв Євгеній Володимирович|Євгенієм Мураєвим]].<ref name="dw-plot">{{cite news|title=UK warns of Russian 'plot' to replace Ukraine government|url=https://www.dw.com/en/uk-warns-of-russian-plot-to-replace-ukraine-government/a-60527141|language=en|work=[[Deutsche Welle]]|date=23 січня 2022|access-date=23 січня 2022|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123133111/https://www.dw.com/en/uk-warns-of-russian-plot-to-replace-ukraine-government/a-60527141|url-status=live}}</ref> Віце-прем'єр [[Домінік Рааб]] заявив, що „існує дуже значний ризик вторгнення Росії в Україну“, і закликав Путіна „відступити від прірви“.<ref>{{Cite news|title='Very significant risk' Russia will invade Ukraine|trans-title='Дуже високий ризик' того, що Росія вторгнеться до України|language=en|work=[[BBC News]]|url=https://www.bbc.com/news/av/uk-politics-60101712|access-date=2022-01-23|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123133138/https://www.bbc.com/news/av/uk-politics-60101712|url-status=live}}</ref>
* {{flag|United States}}&nbsp;[[Сполучені Штати Америки]]&nbsp;— 2 квітня 2021 року президент Джо Байден провів першу телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.<ref name="pravda-7288818"/> 13 квітня Байден провів телефонну розмову з президентом Росії Путіним; Байден „підкреслив непохитну відданість Сполучених Штатів суверенітету та територіальній цілісности України“; Байден також висловив занепокоєння США „з приводу раптового нарощування російських військових в окупованому Криму та на кордонах України і закликав Росію до деескалації напружености“.<ref name="rferl-biden"/><ref name="Apr2021ReadoutCall">[https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2021/04/13/readout-of-president-joseph-r-biden-jr-call-with-president-vladimir-putin-of-russia-4-13/ Readout of President Joseph R. Biden, Jr. Call with President Vladimir Putin of Russia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211018143911/https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2021/04/13/readout-of-president-joseph-r-biden-jr-call-with-president-vladimir-putin-of-russia-4-13/|date=18 жовтня 2021}}, White House Press Office (13 квітня 2021).</ref> У середині квітня 2021 року Міністерство фінансів США разом із ЄС, Сполученим Королівством, Австралією та Канадою ввели санкції проти восьми фізичних та юридичних осіб, „пов'язаних із триваючою окупацією та репресіями Росією в Криму“.<ref>[https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2021/04/15/fact-sheet-imposing-costs-for-harmful-foreign-activities-by-the-russian-government/ FACT SHEET: Imposing Costs for Harmful Foreign Activities by the Russian Government] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220106081657/https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2021/04/15/fact-sheet-imposing-costs-for-harmful-foreign-activities-by-the-russian-government/|date=6 січня 2022}}, White House Press Office (15 квітня 2021).</ref> 19 січня 2022 року президент Байден заявив, що вважає, що Росія вторгнеться в Україну.<ref name="nbcnews-invasion2">{{cite news|title=Biden predicts Russia will invade Ukraine|url=https://www.nbcnews.com/news/world/blinken-ukraine-russia-attack-short-notice-invasion-fears-mount-rcna12691|work=NBC News|date=19 січня 2022|access-date=22 січня 2022|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121105350/https://www.nbcnews.com/news/world/blinken-ukraine-russia-attack-short-notice-invasion-fears-mount-rcna12691|url-status=live}}</ref> Байден сказав, що повномасштабне вторгнення в Україну буде „найзначнішою подією, яка сталася у світі з погляду війни та миру“ з часів Другої світової війни.<ref name="guardian-invasion">{{cite news|title=Joe Biden thinks Russia will attack Ukraine – but will face a 'stiff price'|url=https://www.theguardian.com/world/2022/jan/19/russia-could-act-against-ukraine-at-any-moment-says-us|work=[[Ґардіан (газета)|The Guardian]]|date=20 січня 2022|access-date=22 січня 2022|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122112550/https://www.theguardian.com/world/2022/jan/19/russia-could-act-against-ukraine-at-any-moment-says-us|url-status=live}}</ref> 22 січня 2022 року посольство США в Києві звернулося до Держдепартаменту США з проханням про евакуацію неважливого персоналу разом із їхніми родинами.<ref>{{Cite news|date=22 січня 2022|title=US embassy in Ukraine 'requests staff evacuation' amid war fears|url=https://www.theguardian.com/world/2022/jan/22/us-embassy-in-ukraine-requests-staff-evacuation-amid-war-fears|work=[[Ґардіан (газета)|The Guardian]]|access-date=23 січня 2022|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122232412/https://www.theguardian.com/world/2022/jan/22/us-embassy-in-ukraine-requests-staff-evacuation-amid-war-fears}}</ref> Держдепартамент оприлюднив рекомендацію не їздити в Україну чи Росію, посилаючись на триваючу напругу на російсько-українському кордоні та COVID-19.<ref>{{Cite news|last=Lee|first=Matthew|date=23 січня 2022|title=US draws down Ukraine embassy presence as war fears mount|publisher=[[Ассошіейтед Прес|Associated Press]]|url=https://apnews.com/article/russia-ukraine-business-antony-blinken-europe-evacuations-45d1a477929caefe1f0626a5ca42afd0|access-date=23 січня 2022|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123233230/https://apnews.com/article/russia-ukraine-business-antony-blinken-europe-evacuations-45d1a477929caefe1f0626a5ca42afd0}}</ref>
* {{flag|Finland}}&nbsp;Фінляндія та {{flag|Sweden}}&nbsp;Швеція&nbsp;— Пропозиції Росії про те, що НАТО не прийме нових членів, зазнали різкої критики з боку Швеції та Фінляндії, які дотримувалися нейтралітету. У січні 2022 року і президент Фінляндії Саулі Нііністо, і прем'єр-міністр Санна Марін наполягали на праві Фінляндії вирішувати, до яких союзів вона може приєднатися.<ref>{{cite web|title=Finland insists on its right to join Nato in defiance of Russia|url=https://www.ft.com/content/28e104d4-bee1-4685-acd1-ff7cd0186ddf|language=en|publisher=[[Файненшл таймс|Financial Times]]|date=2 січня 2022|access-date=21 січня 2022|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121172357/https://www.ft.com/content/28e104d4-bee1-4685-acd1-ff7cd0186ddf}}</ref> Швеція висловила таку ж позицію, що тільки шведський народ має вирішувати, чи повинна Швеція вступати в НАТО.<ref>{{cite web|title=Swedish Foreign Minister: Joining NATO Is Up to Us|url=https://foreignpolicy.com/2022/01/07/swedish-foreign-minister-ann-linde-nato-finland-russia/|language=en|publisher=Foreign Policy|date=7 січня 2022|access-date=21 січня 2022|archive-date=18 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220118192326/https://foreignpolicy.com/2022/01/07/swedish-foreign-minister-ann-linde-nato-finland-russia/}}</ref> Російські загрози викликали дискусію в обох країнах, чи варто їм подавати заявку на членство в НАТО.<ref>{{cite web|title=Russia warns NATO against inclusion of Finland, Sweden|url=https://www.wionews.com/world/russia-warns-nato-against-inclusion-of-finland-sweden-440093|language=en|publisher=WION|date=26 грудня 2021|access-date=21 січня 2022|archive-date=18 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220118180851/https://www.wionews.com/world/russia-warns-nato-against-inclusion-of-finland-sweden-440093}}</ref><ref>{{cite web|title=Russia Is Pushing Finland and Sweden Toward NATO|url=https://www.bloomberg.com/opinion/articles/2022-01-10/russia-is-pushing-finland-and-sweden-toward-nato|language=en|publisher=Bloomberg|date=10 січня 2022|access-date=21 січня 2022|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119230731/https://www.bloomberg.com/opinion/articles/2022-01-10/russia-is-pushing-finland-and-sweden-toward-nato}}</ref> 13 січня збройні сили Швеції оголосили про введення військ на стратегічний острів Ґотланд у відповідь на незвичайну військову активність Росії.<ref>{{cite web|title=Sweden boosts patrols on Gotland amid Russia tensions|url=https://www.reuters.com/world/europe/sweden-boosts-patrols-gotland-amid-nato-russia-tensions-2022-01-13/|publisher=Reuters|date=14 січня 2022|access-date=21 січня 2022|archive-date=21 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121225541/https://www.reuters.com/world/europe/sweden-boosts-patrols-gotland-amid-nato-russia-tensions-2022-01-13/|url-status=live}}</ref>
* {{flag|France}}&nbsp;[[Франція]]&nbsp;— Міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан зазначив, що Франція, як і Україна, з тривогою стежить за відведенням російських військ до кордонів нашої країни та тимчасово окупованих територій. Він запевнив у продовженні підтримки Францією суверенітету та територіальної цілісности України. Глава французької дипломатії особливо відзначив розважливі та мудрі дії України в нинішній ситуації.<ref name="mfa-kuleba-le-drian"/>
* {{flag|Croatia}}&nbsp;[[Хорватія]]&nbsp;— 19 січня 2022 року прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, виступаючи перед Сабором, заявив, що ситуація на сході України є дуже тривожною і найбільш напруженою з 2014 року і сказав: „Хорватія не хоче ескалації ситуації, і вона буде реагувати чітко і рішуче, щоб запобігти будь-якій нестабільности“.<ref>{{Cite web|title=Strah od ruske invazije raste iz dana u dan. Što bi ona značila za EU i Hrvatsku?|url=https://www.index.hr/clanak.aspx?id=2333549|access-date=2022-01-22|website=www.index.hr|language=hr|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123133103/https://www.index.hr/vijesti/clanak/strah-od-ruske-invazije-raste-iz-dana-u-dan-sto-bi-ona-znacila-za-eu-i-hrvatsku/2333549.aspx|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|title=PM: Croatia to respond “clearly and resolutely” if Russia attacks Ukraine|url=https://hr.n1info.com/english/news/pm-croatia-to-respond-clearly-and-resolutely-if-russia-attacks-ukraine/|access-date=2022-01-26|website=[[N1 (TV channel)|N1]]|archive-date=20 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220120155838/https://hr.n1info.com/english/news/pm-croatia-to-respond-clearly-and-resolutely-if-russia-attacks-ukraine/}}</ref> 25 січня 2022 року президент Хорватії Зоран Міланович, відзначаючи те, що він назвав нарощуванням військ НАТО в регіоні та „непослідовною та небезпечною поведінкою“ адміністрації Байдена у справах міжнародної безпеки та підкреслюючи свою роль як хорватського головнокомандувач заявив пресі: „Ми не маємо до цього ніякого відношення і не будемо мати до цього жодного відношення. Я це гарантую. Хорватія не надсилатиме жодних військ у разі ескалації. Навпаки, він відкликає всі війська до останнього хорватського солдата“.<ref>{{cite web|title=Croatia to recall all troops from NATO in case of Russia-Ukraine conflict|url=https://tass.com/world/1392873|publisher=[[TASS]]|date=25 січня 2022|access-date=25 січня 2022|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125143800/https://tass.com/world/1392873}}</ref><ref name="indexmil">{{Cite web|title=VIDEO Milanović: Ja sam zapovjednik vojske, hrvatski vojnici neće ići u Ukrajinu|url=https://www.index.hr/clanak.aspx?id=2334864|date=2022-01-25|website=www.index.hr|language=hr|accessdate=26 січня 2022|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225135019/https://www.index.hr/vijesti/clanak/video-milanovic-ja-sam-zapovjednik-vojske-hrvatski-vojnici-nece-ici-u-ukrajinu/2334864.aspx}}</ref> Далі Міланович сказав, що необхідно знайти „домовленість про задоволення інтересів безпеки Росії“ і що гостра криза навколо України „в першу чергу визначається динамікою внутрішньої політики США“.<ref name="indexmil" /> Того ж дня прем'єр-міністр Андрій Пленкович відреагував на зауваження президента, сказавши, що, почувши тих, на його думку, це говорить „якийсь російський чиновник“; він також приніс вибачення Україні та її уряду за звинувачення Мілановича щодо України як „одної з найбільш корумпованих держав“ і повторив, що Хорватія підтримує територіальну цілісність України, а хорватських військ в Україні не було, водночас заява президента „ не мав жодного відношення до політики уряду Республіки Хорватія“.<ref name="indexplen">{{Cite web|title=VIDEO Plenković o Milanovićevoj izjavi o Ukrajini i Rusiji: Ispričavam se Ukrajincima|url=https://www.index.hr/vijesti/clanak/video-plenkovic-o-milanovicevim-izjavama-nestvarno-ispricavam-se-ukrajincima/2335005.aspx|date=2022-01-25|publisher=[[Index.hr]]|language=hr|accessdate=26 січня 2022|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125234328/https://www.index.hr/vijesti/clanak/video-plenkovic-o-milanovicevim-izjavama-nestvarno-ispricavam-se-ukrajincima/2335005.aspx}}</ref>
* {{CZE}}&nbsp;— 26 січня 2021 року урядом Чехії було ухвалено рішення про відправлення до України 4006 одиниць артилерійських снарядів калібром 152&nbsp;мм на суму 1 450 000 євро (36,6 мільйона крон<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/01/26/7321814/|назва=Чехія затвердила рішення подарувати Україні 4 тисячі артилерійських боєприпасів|видавець=[[Українська правда]]|дата=26 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220129010622/https://www.pravda.com.ua/news/2022/01/26/7321814/|дата-архіву=29 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}}</ref>) Поставка буде оформлена як договір про дарування. Пожертвувані боєприпаси використовуються чеською армією для самохідних гарматних гаубиць DANA.<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3392466-cehia-nadast-ukraini-cotiri-tisaci-152mm-snaradiv.html|назва=Чехія надасть Україні чотири тисячі 152-мм снарядів|видавець=[[Укрінформ]]|дата=26 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220127123839/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3392466-cehia-nadast-ukraini-cotiri-tisaci-152mm-snaradiv.html|дата-архіву=27 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=29 січня 2022}}</ref>
* {{flag|Japan}}&nbsp;[[Японія]]&nbsp;— [[Прем'єр-міністр Японії|Прем'єр міністр Японії]] [[Кісіда Фуміо]] заявив, що він і Байден будуть тісно співпрацювати, щоб запобігти вторгненню Росії в Україну, і „підтримувати тісні контакти з іншими союзниками та партнерами та продовжувати спілкування з приводу того, що будь-який напад буде зустрінуто рішучими діями“. Байден сказав, що для нього була честь зустрітися з прем'єр-міністром Кісідою для подальшого зміцнення американо-японського альянсу&nbsp;— наріжного каменю миру та безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні та в усьому світі».<ref>{{Cite news|title=Biden, Kishida agree to boost security, economic cooperation amid rising concerns|url=https://www.reuters.com/world/asia-pacific/biden-talks-japans-kishida-amid-mounting-security-concerns-2022-01-21/|publisher=[[Рейтер|Reuters]]|date=22 січня 2022|accessdate=22 січня 2022|language=en|first=David|last=Brunnstrom|first2=Kiyoshi|last2=Takenaka|first3=Michael|last3=Martina|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122080753/https://www.reuters.com/world/asia-pacific/biden-talks-japans-kishida-amid-mounting-security-concerns-2022-01-21/}}</ref>

=== Цивільне суспільство ===
* [[Файл:Flag of Belarus (1918, 1991–1995).svg|23x23пкс]] [[Білоруська опозиція]]&nbsp;— 24 січня білоруські активісти заявили, що зламали «сервери, бази даних і робочі станції» Білоруської залізниці за допомогою програм-вимагачів, залишивши системи автоматизації та безпеки. Вони пообіцяли розшифрувати системи за умови звільнення 50 політв'язнів і заборони в'їзду російських військових до Білорусі. Координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Дмитро Бондаренко 26 січня 2021 року розповів в інтерв'ю сайту [[Хартія 97|''Хартыя'97'']], що вважає, що у разі російської агресії десятки тисяч білорусів воюватимуть проти Російської Федерації на боці України та захищатимуть незалежність своєї країни. Він упевнений, що прагнення Путіна та російських генералів брязкати зброєю, розпочати агресію проти України та інших країн походить від слабкості. Адже, порівняно зі світовими центрами сили, з Європейським Союзом, США, тим же Китаєм, Росія за останні 20 років, за часів правління Путіна, перетворилася на жебрака агресивного хулігана.<ref>{{Cite web|title=«Дзясяткі тысяч беларусаў будуць ваяваць супраць Расеі на баку Украіны»|url=https://charter97.org/be/news/2022/1/26/452386/|website=[[Хартія 97]]|accessdate=2022-01-26|language=be|archive-date=26 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220126134935/https://charter97.org/be/news/2022/1/26/452386/}}</ref>
* [[Анонімус (угруповання)|Анонімус (група хакерів)]]&nbsp;— децентралізована група хакерів присвятила деякі зі своїх дефейсів вебсайтів, у тому числі вебсайтів, що належать Організації Об'єднаних Націй та Полярному науково-дослідному інституту Китаю, для просування пропозицій щодо розрядки кризи, у тому числі закликаючи до створення «нейтрального угруповання» країн, «затиснутих між НАТО та Росією», до яких увійшли б Україна, Фінляндія, Білорусь, Грузія, Вірменія, Азербайджан та Молдова. Анонімні стверджували, що так званий «нейтральний пояс безпеки» може служити альянсом, подібним до НАТО або Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), який діє як санітарний кордон між країнами НАТО та ОДКБ, щоб «заспокоїти побоювання Росії, не втрачаючи при цьому НАТО, його обличчя». Крім того, вони вставили статтю старшого наукового співробітника Інституту відповідального державного управління Квінсі Анатолія Лівена «Усунення загрози війни в Україні» на сторінці з дефейсом і закликали до референдуму про те, чи слід імовірно слідувати існуючому Мінському протоколу або передати підконтрольні сепаратистам території сепаратистам. Миротворча адміністрація ООН. Пізніше на другому референдумі у сепаратистських регіонах виборцям буде запропоновано обрати з'єднання з Україною, здобуття незалежності чи приєднання до Росії.<ref>{{cite web|title='Anonymous' hacked the UN website to promote Taiwan's inclusion – The BL|url=https://thebl.com/world-news/anonymous-hacked-the-un-website-to-promote-taiwans-inclusion.html|access-date=26 січня 2022|archive-date=22 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220222015809/https://thebl.com/world-news/anonymous-hacked-the-un-website-to-promote-taiwans-inclusion.html}}</ref><ref>{{cite web|last1=News|first1=Taiwan|title=Anonymous posts 'Taiwan Numbah Wan!' on UN agency website {{!}} Taiwan News {{!}} 2022-01-26 13:13:00|url=https://www.taiwannews.com.tw/en/news/4422334|website=Taiwan News|access-date=26 січня 2022|date=26 січня 2022|archive-date=26 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220126053024/https://www.taiwannews.com.tw/en/news/4422334}}</ref>

== Див. також ==
{{Div col|cols=2}}
* [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)]]
* [[Російсько-українська війна (з 2014)]]
* [[Українсько-російські відносини|Російсько-українські відносини]]
* [[Російська інтервенція до Криму 2014]]
* [[Війна на сході України]]
* [[Російсько-українські війни]]
* [[Російська підривна діяльність в Україні]]
* [[Відносини Росія — НАТО]]
* [[Відносини Україна — НАТО]]
* [[Міжнародна коаліція на підтримку України]]
* [[Перелік чорноморських інцидентів за участі Росії та України]]
* [[Союзна рішучість-2022|Російсько-білоруські навчання «Союзна рішучість-2022»]]
{{Div col end}}

== Примітки ==
<references responsive="" />

=== Уточнення ===
{{reflist|3|group=lower-alpha}}

== Посилання ==
* Проєкти російських договорів:
** {{cite web |url=https://mid.ru/ru/foreign_policy/rso/nato/1790803/?lang=en |title=Угода про заходи щодо забезпечення безпеки Російської Федерації та держав-членів Північноатлантичного альянсу |date=17 грудня 2021&nbsp;р. |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220126192014/https://mid.ru/ru/foreign_policy/rso/nato/1790803/?lang=en |archivedate=26.01.2022 |deadlink=no}}
** {{cite web |url=https://mid.ru/ru/foreign_policy/rso/nato/1790818/?lang=en |title=Договір між Сполученими Штатами Америки та Російською Федерацією про гарантії безпеки |date=17 грудня 2021&nbsp;р. |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220127173049/https://mid.ru/ru/foreign_policy/rso/nato/1790818/?lang=en |archivedate=27.01.2022 |deadlink=no}}

{{Російське вторгнення в Україну (2022)}}
{{Російська збройна агресія проти України (з 2014)}}

[[Категорія:2022 у Росії]]
[[Категорія:2021 у Росії]]
[[Категорія:2022 в Україні]]
[[Категорія:2021 в Україні]]
[[Категорія:Збройні конфлікти на пострадянському просторі]]
[[Категорія:Конфлікти у 2022]]
[[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]
[[Категорія:Підготовка до російського вторгнення в Україну 2022 року|*]]
[[Категорія:Російське вторгнення в Україну (з 2022)]]
[[Категорія:Російський імперіалізм]]
[[Категорія:Російський державний тероризм]]
[[Категорія:Російський фашизм]]