Перегляд вихідного коду сторінки Рибачук Олег Борисович

{{Однофамільці|Рибачук}}
{{Картка:Лідер
| ім'я = Олег Борисович Рибачук
| жінка = 
| зображення = Oleh Rybachuk 2.jpg
| розмір_зображення = 250пкс
| підпис_під_зображенням = Олег Рибачук, 2011
| посада = 8-й [[Державний секретар України]]<br/>(Голова [[Секретаріат Президента України|Секретаріату Президента України]])
| початок_терміну = [[7 вересня]] [[2005]]
| кінець_терміну = [[16 вересня]] [[2006]]
| попередник = [[Зінченко Олександр Олексійович|Олександр Зінченко]]
| наступник = [[Віктор Балога]]
| президент = [[Віктор Ющенко]]
| посада2 = [[Віце-прем'єр-міністр України]] з питань європейської інтеграції
| початок_терміну2 = [[4 лютого]] [[2005]]
| кінець_терміну2 = [[7 вересня]] [[2005]]
| попередник2 = 
| наступник2 = 
| президент2 = [[Віктор Ющенко]]
| прем'єр-міністр2 = [[Юлія Тимошенко]]
| дата_народження = 22.4.1958
| місце_народження = [[Погребище]], [[Вінницька область]], [[Українська РСР]], {{USSR}}
| дата_смерті = 
| місце_смерті = 
| громадянство = {{UKR}}
| національність = [[Українці|українець]]
| виборчий_округ = 
| відомий_як = 
| династія = 
| рід = 
| мати = 
| батько = 
| дружина = 
| чоловік = 
| діти = 
| родичі = 
| брати = 
| професія = 
| звання = 
| релігія = 
| особистий підпис = 
| нагороди = 
| партія = [[Наша Україна]]
| сайт = 
}}
{{Депутат
| депутат1 = {{прапорець20|UKR}} [[Народний депутат України]]
| скликання1 = [[народні депутати України 4-го скликання|4-го скликання]]
| партія1 = [[Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»]]
| початок1 = [[14 травня]] [[2002]]
| кінець1 = [[3 березня]] [[2005]]<ref>{{Постанова ВРУ|2441-IV|3 березня 2005|Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Рибачука О.Б.}}</ref>
}}

'''Олег Борисович Рибачук''' ({{н}} [[22 квітня]] [[1958]], м. [[Погребище]], [[Вінницька область]])&nbsp;— український політик та громадський діяч, голова аналітично-адвокаційної організації [[Центр спільних дій]].

== Життєпис ==
Здобув освіту перекладача англійської та французької мови на факультеті романо-германської філології [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету ім. Шевченка]] (1975—1980). Друга вища освіта&nbsp;— факультет фінансів та кредиту [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|Київського національного економічного університету]] (1993—1996), кваліфікація&nbsp;— економіст. У 1997 році навчався також у [[Школа дипломатичної служби Едмунда А. Волша|Школі дипломатичної служби]] [[Джорджтаунський університет|Університету Джорджтауну]] ([[Сполучені Штати Америки|США]]).

Досвід інспектора, старшого інспектора Київської митниці з 1980 до 1986 року. З 1986 до 1991 року&nbsp;— перекладач англійської мови ВТО «Закордоннафтобуд» в [[Індія|Республіці Індія]].

1992&nbsp;— начальник відділу валютних операцій Київського акціонерного комерційного біржового банку «Київбіржбанк». З 1992 до 1999 року&nbsp;— начальник відділу зовнішніх зв'язків, начальник управління міжнародних банківських зв'язків, директор Департаменту міжнародних зв'язків [[Національний банк України|Національного банку України]].

У 1999—2001&nbsp;— керівник служби [[Прем'єр-міністр України|Прем'єр-міністра України]] Секретаріату Кабінету Міністрів України<ref>{{Постанова КМУ|2373|рік=99|27 грудня 1999|Про призначення Рибачука О.Б. керівником Служби Прем'єр-міністра України}}</ref><ref>{{Постанова КМУ|599|рік=2001|29 травня 2001|Про звільнення Рибачука О.Б. з посади керівника Служби Прем'єр-міністра України}}</ref>.

2001—2002&nbsp;— віце-президент [[Чорноморський банк торгівлі і розвитку|Чорноморського банку торгівлі та розвитку]] ([[Салоніки]], [[Греція]]).

З квітня 2002 до березня 2005 року&nbsp;— [[Верховна Рада України IV скликання|Народний депутат України 4-го скликання]] від [[Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»|виборчого блоку Ющенка «Наша Україна»]]. Після обрання до Верховної Ради був керівником групи «Разом» фракції «Наша Україна», уповноваженим представником фракції, головою підкомітету з питань банківської діяльності і валютного регулювання [[Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності|Комітету з питань фінансів і банківської діяльності]]. Очолював службу голови блоку «Наша Україна», кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка.

4 лютого&nbsp;— 7 вересня 2005&nbsp;— [[віце-прем'єр-міністр України]] з питань європейської інтеграції<ref>{{УПУ|146/2005|4 лютого 2005|Про призначення О. Рибачука Віце-прем'єр-міністром України}}</ref><ref>{{УПУ|1229/2005|7 вересня 2005|Про звільнення О. Рибачука з посади Віце-прем'єр-міністра України}}</ref>.

7 вересня 2005&nbsp;— 16 вересня 2006 року&nbsp;— [[державний секретар України]]<ref>{{УПУ|1230/2005|7 вересня 2005|Про призначення О. Рибачука Державним секретарем України}}</ref><ref>{{УПУ|1314/2005|22 вересня 2005|Про звільнення О. Рибачука з посади Державного секретаря України}}</ref>, Голова [[Офіс Президента України|Секретаріату Президента України]]<ref>{{УПУ|1315/2005|22 вересня 2005|Про призначення О. Рибачука Головою Секретаріату Президента України}}</ref><ref>{{УПУ|757/2006|15 вересня 2006|Про звільнення О. Рибачука з посади Глави Секретаріату Президента України}}</ref>. Секретар Політради при Президенті України (травень&nbsp;— жовтень 2006). Член [[РНБО]] (жовтень 2005&nbsp;— вересень 2006). Перебуваючи на посаді керівника Секретаріату Президента України очолював наглядову раду [[Національний президентський оркестр|Національного президентського оркестру]]<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616/98/ed20000211#Text Положення про Президентський оркестр, п.10 щодо наглядової ради оркестру, яку очолює керівник Адміністрації (Секретаріату) Президента України]</ref>.

Радник Президента України з вересня 2006<ref>{{УПУ|763/2006|20 вересня 2006|Про призначення О. Рибачука Радником Президента України}}</ref>. Радник Президента (поза штатом) від грудня 2007<ref>{{УПУ|1204/2007|11 грудня 2007|Про призначення О. Рибачука Радником Президента України}}</ref>. Звільнений від обов'язків радника 4 березня 2008<ref>{{УПУ|197/2008|4 березня 2008|Про увільнення О. Рибачука від виконання обов'язків Радника Президента України}}</ref>, після публічних заяв, що голова СП [[Віктор Балога]] не завжди відображає точку зору президента.

2006—2008&nbsp;— Голова наглядової ради [[Ощадбанк]]у. Член наглядової ради [[Укрексімбанк]]у.

Грудень 2008&nbsp;— травень 2016&nbsp;— член наглядової ради «[[АрселорМіттал Кривий Ріг]]».

2009 рік&nbsp;— донині&nbsp;— засновник та керівник громадської організації «[[Центр UA]]». Один з ініціаторів Громадської кампанії «[[Новий Громадянин]]», «[[Чесно]]», коаліції громадських організацій «[[Реанімаційний пакет реформ]]». Співзасновник аналітичного центру «[https://www.facebook.com/ThinkTank.cay/ Колегіум Анни Ярославни]».

У 2017—2020 роках — член Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО)<ref>{{Cite web|url=https://nako.org.ua/chleny-nako/|title=Члени НАКО}}</ref>.

== Звинувачення у роботі на спецслужби ==
За інформацією анонімного джерела газети ''[[Вошингтон таймс|The Washington Times]]'' у британській розвідці, опублікованій у листопаді [[2018]] року, Рибачук був агентом Головного розвідувального управління ([[Головне розвідувальне управління Генерального Штабу Російської Федерації|ГРУ]]) СРСР та Російської Федерації. Сам Рибачук не заперечує контактів із [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] у радянські часи і першим про них розповів наприкінці [[2017]] року в інтерв'ю, але пояснює це тим, що в Радянському Союзі неможливо було працювати за кордоном чи на митниці й не мати контактів зі спецслужбами. Звинувачення у співпраці з російськими спецслужбами він відкидає та пояснює поширення відповідної інформації в українських ЗМІ замовною кампанією проти нього зі сторони [[Офіс Президента України|Адміністрації Президента]]<ref>{{Cite news|url=https://detector.media/infospace/article/142880/2018-11-27-agentom-yakoi-spetssluzhbi-e-oleg-ribachuk/|title=Агентом якої спецслужби є Олег Рибачук?|last=|first=|date=|language=|work=detector.media|accessdate=2018-11-27}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://112.ua/obshchestvo/smi-britanskiy-razvedchik-raskryl-byvshego-agenta-sovetskih-i-rossiyskih-specsluzhb-v-ukraine-470825.html |title=ЗМІ: Британський розвідник розкрив колишнього агента радянських і російських спецслужб в Україні |accessdate=2018-11-22 |archive-date=2018-11-23 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181123005347/https://112.ua/obshchestvo/smi-britanskiy-razvedchik-raskryl-byvshego-agenta-sovetskih-i-rossiyskih-specsluzhb-v-ukraine-470825.html }}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* [http://itd.rada.gov.ua/mps/info/expage/5489/5 Народний депутат України IV скликання]
{{бібліоінформація}}
{{Керівники Адміністрації Президента України}}
{{Перший уряд Юлії Тимошенко}}
{{Портали|Біографії|Україна|Політологія}}

[[Категорія:Політики України]]
[[Категорія:Українські банкіри]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Віце-прем'єр-міністри України]]
[[Категорія:Радники Президента України]]
[[Категорія:Учасники Помаранчевої революції]]
[[Категорія:Наглядова рада Президентського оркестру]]
[[Категорія:Випускники Київського національного економічного університету]]
[[Категорія:Випускники Інституту філології Київського університету]]
[[Категорія:Уродженці Погребища]]
[[Категорія:Члени РНБО]]
[[Категорія:Члени «Нашої України»]]
[[Категорія:Персоналії:Укрексімбанк]]
[[Категорія:Керівні працівники Ощадбанку]]