Перегляд вихідного коду сторінки Російська колективна провина

'''Росі́йська колекти́вна прови́на'''&nbsp;— [[концепція]] створена під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]], яка полягає в тому, що [[росіяни]] несуть [[Провина#Колективна провина|колективну провину]] за [[Російсько-українська війна (з 2014)|збройну агресію Російської Федерації проти України]], [[геноцид українців]], [[Тимчасово окуповані території України|окупацію]] й [[Спроба анексії окупованих територій України (2022)|анексію]] [[Територія України|територій України]] та [[Гуманітарні наслідки російсько-української війни (з 2014)|порушення прав людини]].<ref name=":0">{{Cite news|title="Це війна не Путіна, а Росії". Німецький історик - про колективну відповідальність і досвід німців|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-61707862|work=BBC News Україна|accessdate=2023-04-12|language=uk}}</ref> Концепція російської колективної провини базується на тому, що російське суспільство загалом не [[Антивоєнні протести в Росії (2022)|протестувало]] проти збройної агресії Російської Федерації проти України, а навпаки, підтримувало [[Правопорушення|діяння]] [[Уряд Російської Федерації|російського уряду]] своєю [[Злочинна бездіяльність|бездіяльністю]].<ref name=":1">{{Cite web|title=Россияне виновны в войне против Украины? Или ответственны, но не виновны? Николай Эппле разбирает эти категории — и напоминает, в чем разница|url=https://meduza.io/feature/2022/03/18/rossiyane-vinovny-v-voyne-protiv-ukrainy-ili-otvetstvenny-no-ne-vinovny|website=Meduza|accessdate=2023-04-17|language=ru}}</ref>

Оскільки [[Росія|Російська Федерація]] [[Білорусь у російсько-українській війні (з 2014)|використала територію]] [[Білорусь|Республіки Білорусь]] для повномасштабного вторгнення в Україну, то виникла також окрема дискусія і про колективну провину та / або відповідальність [[Білоруси|білорусів]] за дії [[Президентські вибори в Білорусі 2020|незаконно обраної влади]] своєї держави.<ref name=":3">{{Cite web|url=https://belsat.eu/news/27-02-2022-kalektyunaya-adkaznasts-tsi-musyats-belarusy-adchuvats-vinu-i-soram-perad-ukraintsami|website=belsat.eu|accessdate=2023-04-17|title=Калектыўная адказнасць: ці мусяць беларусы адчуваць віну і сорам перад украінцамі?}}</ref>

== Терміни ==
{{Докладніше|Німецька колективна провина|Порівняння путінізму та фашизму}}
На початку [[XX століття]] поняття [[Колективна відповідальність|колективної відповідальности]] використовувався переважно [[Тоталітаризм|тоталітарними]] державами.<ref name=":12">{{Cite web|title=Россияне виновны в войне против Украины? Или ответственны, но не виновны? Николай Эппле разбирает эти категории — и напоминает, в чем разница|url=https://meduza.io/feature/2022/03/18/rossiyane-vinovny-v-voyne-protiv-ukrainy-ili-otvetstvenny-no-ne-vinovny|website=Meduza|accessdate=2023-04-17|language=ru}}</ref> Наприклад, у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] окремі випадки колабораціонізму з нацистами були підставою для [[Депортація народів у СРСР|депортації цілих народів]].<ref name=":12" />

Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] принцип колективної відповідальності виник у контексті обговорення «<nowiki/>[[Німецька колективна провина|вини німецького народу за злочини нацистів]]<nowiki/>».<ref name=":12" /> У рамках програми [[Денацифікація|денацифікації Німеччини]] союзники з [[Антигітлерівська коаліція|Антигітлерівської коаліції]] за багатьма німецькими містами розвішували плакати з написом «Ти винен».<ref name=":22">{{Cite web|title=Я не виноват!|url=https://novaya.media/articles/2022/08/16/ia-ne-vinovat|website=Свободное пространство|date=1990-04-24|accessdate=2023-04-17|language=ru}}</ref> На ньому був зображений палець, що вказує на того, хто дивиться, і фотографія [[Бухенвальд|Бухенвальда]].<ref name=":22" /> Такі плакати викликали обурення в німецькому суспільстві, у якому виникало питання: «як звинувачувати звичайних німців у страшних злочинах нацистського режиму, коли вони нічого не знали і навіть якщо знали, то нічого не могли з цим вдіяти».<ref name=":22" />

У 2022 році українська філософиня Оксана Довгополова зазначала, що саме після Другої світової війни особливо гостро виникли теми колективної провини та відповідальності через безпрецедентний характер скоєних тоді злочинів. Вона зазначала, що спочатку німці намагалися позиціонувати себе як жертву: «Ми заручники, ми постраждали, ми не хотіли нікого вбивати, ми не знали, що це відбувається».<ref name=":32">{{Cite web|title=«Речь шла не о покаянии, а о проработке»|url=https://holod.media/2022/04/13/dovgopolova_history_memory/|website=Журнал «Холод»|date=2022-04-13|accessdate=2023-04-17|language=ru-RU}}</ref> Однак на таку позицію заперечували: «Ви відводили очі від того, що на сусіда вішали [[Жовта зірка|жовту зірку]], коли ви ходили в магазини з табличкою, що євреїв тут не обслуговують, ви підтримували цю систему. Ви не протестували, ви нічого не робили, ви намагалися вдати, що нічого не відбувається». Довгополова зазначала, що «свого часу [[Адольф Гітлер|Гітлер]] прийшов до влади [[Вибори до Райхстагу 1932 (листопад)|в результаті демократичних виборів]] і мав величезну підтримку населення».<ref name=":32" /><ref name=":52">{{Cite web|title=«Путин – верхушка айсберга»: как Россия ответит за войну против Украины|url=https://ru.krymr.com/amp/ukraina-rossiya-voyna-putin-narod-genocid-otstvennost/31761800.html|website=ru.krymr.com|accessdate=2023-04-17}}</ref>

До теми провини [[Німеччина|Німеччини]] за [[Нюрнберзький процес|нацистські злочини]] звертався німецький філософ [[Карл Ясперс]]. Він писав: «<nowiki/>[[Народ]] не можна перетворити на [[Індивід (людина)|індивідуум]]. Народ не може ні героїчно загинути, ні бути злочинцем, ні вчинити морально чи аморально, це можуть завжди лише окремі його представники». Він вважав, що юридична, моральна та «<nowiki/>[[Метафізика|метафізична]]<nowiki/>» винність може бути лише індивідуальною, проте на його думку за дії державних діячів, у яких опосередковано беруть участь усі [[Громадянин|громадяни]], може бути колективна політична відповідальність. Він вважав, що очищення Німеччини від нацизму можливе лише з визнанням колективної політичної відповідальності: «лише зі свідомості винности виникає свідомість [[Солідарність|солідарности]] та власної відповідальности, без якої неможлива [[свобода]]<nowiki/>».<ref name=":12" />

На думку німецької філософині [[Євреї|єврейського]] походження [[Ганна Арендт|Ганни Арендт]], «коли всі винні, ніхто не винен».<ref name=":22" /> На її думку, якщо назвати якусь групу винною, то це знімає з членів цієї групи відповідати за свої особисті вчинки. Проте, на думку Арендт, на відміну вини, відповідальність може поширюватися на спільність людей. Філософиня вважала, що у разі приналежности до політичної спільности, що передбачає пасивну співучасть у злочинах, що вчиняються від його імені, може йтися про колективну відповідальність. На її думку [[Злочин|злочини]] нацистів [[Злочин проти людства|проти людяности]] стали можливими через готовність середньостатистичного німця, «доброго сім'янина», поступитися своїми переконаннями задля гарантованих режимом матеріальних благ.<ref name=":42">{{Cite web|title=Российская вина: немецкие уроки, украинские ожидания и видение антиимперской оппозиции|url=https://www.delfi.lt/a/91964989|website=DELFI|accessdate=2023-04-17|first=Юрий|last=Латыш}}</ref> При цьому такі люди виправдовували свої дії тим, що просто виконували [[Наказ|накази]].<ref name=":42" />

[[Кац Максим Євгенович|Максим Кац]] стверджував, що [[росіяни]] несуть колективну [[відповідальність]] через [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російське вторгнення в Україну]], адже [[Збройні сили Російської Федерації|російська армія]] й [[Уряд Російської Федерації|уряд]] діють від імені росіян, проте заперечував наявність [[Провина#Колективна провина|колективної провини]].<ref name=":2">{{Cite web|title=«Поддержка неудачной войны не может быть долгой» Разговор с новым «иноагентом» Максимом Кацем — о самопожертвовании, коллективной ответственности и отношениях с украинцами|url=https://novayagazeta.eu/articles/2022/07/25/podderzhka-neudachnoi-voiny-ne-mozhet-byt-dolgoi|website=Новая газета. Европа|date=2247-11-21|accessdate=2023-04-12}}</ref>

== Полеміка ==
На думку оглядачів [[Фонд Карнеґі за міжнародний мир|Фонду Карнеґі]], у російському суспільстві «шок 24 лютого був бентежним», незважаючи на те, що ситуація навколо України постійно нагнітається протягом кількох попередніх місяців. Однак, як зазначали аналітики, «згодом ця [[фрустрація]] виявилася не у запереченні війни, не в антивоєнних настроях, а, навпаки, в активній чи пасивній підтримці „спецоперації“ та прийнятті її ідеологічних та моральних обґрунтувань». На їхню думку, після вторгнення в Україну в Росії почалося відновлення «путінської більшости», яке розпалося після закінчення кримського консенсусу. Проте, оглядачі зазначали, що маса росіян, які підтримують вторгнення в Україну та Путіна, є неоднорідною. За даними оглядачів, до серпня 2022 року свою незгоду з тим, що відбувається, декларувало близько 20% росіян. Аналітики зазначали, що офіційна інформація про війну в Україні накладалася на уявлення, що давно сформувалися, у більшості громадян Росії про свою країну, ситуацію на [[Пострадянські держави|пострадянському просторі]], у [[Європа|Європі]] та світі. Тому [[Російська пропаганда|офіційний дискурс російської влади]] легко вкладалася у світогляди росіян, проте що суперечило цій картині світу відкидалося як «брехня, русофобія і ворожа пропаганда».<ref name=":62">{{Cite news|url=https://carnegieendowment.org/politika/87626|title=Шок и трепет «спецоперации». Как российское общество прячется от реальности|language=ru|date=5 липня 2022}}</ref>

На думку оглядачів Фонду Карнеґі, війна лише трохи змінила співвідношення між прихильниками і противниками [[Путінізм|режиму Путіна]]: здебільшого ті, хто вважав за краще дивитися новини по російському ТБ і підтримував владу ще в середині лютого, після початку війни здебільшого продовжили підтримувати дії Путіна, а ті, хто і до війни був в опозиції до чинної російської влади, не підтримали вторгнення.<ref name=":62" />

У березні 2022 року [[Левада-Центр]] провів соцопитування, згідно з яким 89% респондентів схвалили війну проти України.<ref>{{Cite web|title=В ответе ли граждане России за войну в Украине?|url=https://www.golosameriki.com/a/guilt-and-responsibility-of-russian-citizens/6529809.html|website=ГОЛОС АМЕРИКИ|accessdate=2023-04-17|language=ru}}</ref> У березні 2022 року [[Радіо Свобода]] стверджувала, що «за даними незалежних соціологів, три чверті росіян підтримують війну проти України».<ref name=":52" />

Підтримка війни у російському суспільстві знизилася наприкінці 2022 року за результатами опублікованого виданням «<nowiki/>[[Медуза (міфологія)|Медуза]]<nowiki/>» закритого соцопитування, проведеного Федеральної службою охорони Російської Федерації (ФСТ Росії). Згідно з опитуванням, за мирні переговори з Україною у листопаді виступали близько 55% росіян, а за продовження війни – лише 25%, хоча ще у липні ситуація була протилежною (57% за продовження війни та 32% за переговори).<ref>{{Cite news|title=«Руйнується міф про велику державу і могутню армію»: керівник «Левада-центр» про ставлення росіян до війни|url=https://www.radiosvoboda.org/a/rosiya-opytuvannya-stavlennya-viyna-hudkov/32162795.html|work=Радіо Свобода|date=2022-12-05|accessdate=2023-04-17|language=uk|first=Голос|last=Америки}}</ref>

Високі показники підтримки дій російської влади викликали безліч суперечок про те, чи можна довіряти опитуванням у Росії під час вторгнення в Україну. Однак дослідники вказували, що контури ставлення до подій в Україні вгадувалися в результатах соцопитувань, що проводяться на рубежі 2021–2022 років. За їхніми даними, на початок лютого 2010 року дві третини російського суспільства підтримували Путіна, і в міру ескалації війни проти України ця підтримка зростала, а більшість росіян поклала відповідальність за початок конфлікту на [[Західний світ]].<ref name=":62" />

=== Проблема колективної відповідальности росіян ===
Після початку [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного російського вторгнення в Україну]] виникла складна дискусія про моральну відповідальність усіх росіян за війну, про справедливість [[Бойкот Білорусі та Росії 2022 року|бойкоту російської культури]] та правомірність [[Санкції проти Росії через вторгнення до України 2022 року|західних санкцій]], спрямованих проти [[Росіяни|росіян]].<ref>{{Cite web|title=«Да, многие обнищают. Кто-то будет жить на улице. И чья вина? Я отвечу: Путина» Зачем Запад бьет санкциями по обычным россиянам? Интервью экономиста Джеффри Зонненфельда|url=https://meduza.io/feature/2022/03/09/da-mnogie-obnischayut-kto-to-budet-zhit-na-ulitse-i-chya-vina-ya-otvechu-putina|website=Meduza|accessdate=2023-04-17|language=ru}}</ref><ref name=":02">{{Cite news|title="Це війна не Путіна, а Росії". Німецький історик - про колективну відповідальність і досвід німців|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-61707862|work=BBC News Україна|accessdate=2023-04-12|language=uk}}</ref> Багато росіян, хоча відчували [[сором]] за дії своєї країни, проте скаржилися на «несправедливість» санкцій, які торкаються «простих» росіян.<ref name=":12" />

Німецький історик і професор [[Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана|Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана]] доктор Мартін Шульце Вессел вважав, що колективна відповідальність росіян має місце, адже [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]] "не діє у порожньому просторі", а в культурному контектсі, продуктом якого він сам і є. На думку професора Мартіна, у цьому культурному контексті дуже сильною є ідея [[Русофобія|русофобії]], ідея "блокування" Росії [[Західний світ|Західним світом]], а також ідея "російської образи" на Західний світ: «Зрозуміло, що [[Путін Володимир Володимирович|Путін]] – [[диктатор]], який особисто вирішив розв'язати цю війну», проте «є і відповідальність Росії та росіян»  . Він наголошував: «ще у липні минулого року [[Про історичну єдність росіян та українців|дав зрозуміти]], що не хоче існування України як незалежної нації. Він розпочав війну проти української [[Нація|нації]], а будь-яка війна проти нації [[Визнання геноциду українців (2022)|має вимір геноциду]]<nowiki/>».<ref name=":02" />

Фахівець зі Східної Європи Роберт Остін вважав, що Захід не повинен перестаратися в "паплюженні росіян", але давня підтримка [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] російським народом насправді заклала основу для цієї збройної агресії проти України.<ref>{{Cite web|title='Not only Putin's war': Why some say the Russian people are also culpable for the Ukraine conflict|url=https://nationalpost.com/news/world/who-is-to-blame-for-russia-ukraine-war|website=nationalpost|accessdate=2023-04-12|language=en-CA}}</ref> Під час [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]] у ЗМІ часто використовувався термін "Putin’s War", що обурювало [[Українці|українців]].<ref>{{Cite news|title=This Is Not Just 'Putin's War' And Russians Should '100 Percent' Feel Guilty: A Veteran Russian Analyst Pulls No Punches|url=https://www.rferl.org/a/russia-putin-analysis-ukraine-inozemtsev-collective-guilt/31859680.html|work=Radio Free Europe/Radio Liberty|date=2022-05-20|accessdate=2023-04-12|language=en|first=Vazha|last=Tavberidze}}</ref><ref>{{Cite web|title=No, it’s not Putin’s War. Ні, це — не війна Путіна|url=https://detector.media/blogs/article/199096/2022-05-10-no-its-not-putins-war-ni-tse-ne-viyna-putina/|website=detector.media|date=2022-05-10|accessdate=2023-04-12|language=uk|first=Отар|last=Довженко}}</ref>

== Позиція України ==

=== Володимир Зеленський ===
За кілька годин до [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного російського вторгнення]], 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський записав [[Російська мова|російською мовою]] відеозвернення до росіян, де він заявив, що «на кордоні з Україною [[Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року|дислоковано майже 200 тисяч російських солдатів]], які найближчим часом можуть розпочати наступ на сусідню країну», що стане початком «великої війни на європейському континенті». Зеленський закликав громадян Росії виступити проти війни, кажучи, що «якщо керівництво Росії не хоче заради миру сідати за стіл із нами, можливо, воно сяде за стіл із вами». Наприкінці промови він запитав: «Чи хочуть росіяни війни? Я дуже хотів би відповісти на це запитання. Але відповідь залежить лише від вас».

Протягом першого місяця повномасштабної війни із Росією Зеленський записав ще кілька звернень до росіян. Так, на своєму ранковому брифінгу 24 лютого, проведеного невдовзі після початку російського вторгнення, він заявив: «Багато залежить від російського народу. Громадяни Росії самі вибиратимуть, яким шляхом вони особисто. Усім, хто в Росії ще не втратив совість, настав час вийти і заявити [[Протести проти російського вторгнення в Україну (2022)|протести проти війни з Україною]]<nowiki/>». 25 лютого Зеленський у своєму зверненні говорив: «Усім громадянам [Росії], які [[Протести проти російського вторгнення в Україну (2022)|виходять на протест]], хочу сказати: ми вас бачимо. Це означає, що ви почули нас. Це означає, що ви нам починаєте вірити. Боріться за нас, боріться проти війни». 15 березня він казав: «Я вдячний тим росіянам, які не припиняють спроб донести правду. І особисто тій [[Овсяннікова Марина Володимирівна|дівчині]], яка увійшла до студії «<nowiki/>[[Перший канал (Росія)|Першого каналу]]<nowiki/>» з плакатом проти війни». 23 березня він у зверненні до росіян заявив: «Якщо можете покинути Росію, зробіть це», щоб не віддавати податки на війну. 27 березня 2022 Зеленський дав перше після початку вторгнення інтерв'ю російським журналістам. У ході цього інтерв'ю він сказав, що в Україні і в нього особисто дуже погіршилося ставлення до Росії та російського народу, визнаючи, що хоча є в Росії люди, які підтримують Україну, проте він наголошував на глибокому розчаруванні в тому, що високий відсоток росіян через різні причин підтримали війну.

29 серпня 2022 року [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] заявив: «Не тільки президент [[Путін Володимир Володимирович|Путін]], але і вся [[Росія]] несе відповідальність за цю війну».

=== Інші діячі ===
У березні 2022 року у відповідь на заклик канцлера Німеччини [[Олаф Шольц|Олафа Шольца]] «не ображати людей, які приїжджають з Росії, це війна Путіна, тільки він несе відповідальність за це» український посол у Німеччині [[Мельник Андрій Ярославович|Андрій Мельник]] заявив: «Наймовчазніше російське суспільство підтримує війну де-факто. Путін - це лише верхівка [[Айсберг|айсберга]]<nowiki/>». Мельник наголошував: «Це війна Росії на знищення України. Крапка. Ці росіяни – не [[Іншопланетянин|інопланетяни]]. Вони льотчики, що бомбять українські міста, вбивають жінок та дітей».<ref>{{Cite web|title="Мовчазне російське суспільство підтримує війну": посол України в Німеччині різко відповів Шольцу|url=https://tsn.ua/ato/movchazne-rosiyske-suspilstvo-pidtrimuye-viynu-putin-verhivka-aysberga-posol-ukrayini-v-nimechchini-2012569.html|website=ТСН.ua|date=2022-03-18|accessdate=2023-04-17|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Путін – лише верхівка айсберга. Росіяни воюють та голосують за нього, - посол України у Німеччині відповів канцлеру Шольцу {{!}} Новини Еспресо|url=https://espreso.tv/putin-lishe-verkhivka-aysberga-rosiyani-voyuyut-ta-golosuyut-za-nogo-posol-ukraini-u-nimechchini-vidpoviv-kantsleru-sholtsu|website=espreso.tv|accessdate=2023-04-17|language=uk}}</ref>

24 серпня 2022 року в [[День Незалежності України|річницю відновлення незалежности України]] глава МЗС України [[Кулеба Дмитро Іванович|Дмитро Кулеба]] закликав країни Заходу припинити видачу [[Віза|віз]] росіянам: «Росіяни переважно підтримують війну проти України, вони мають бути позбавлені права перетинати кордони, доки не навчаться їх поважати… Туристи, бізнесмени та студенти мають бути позбавлені права подорожувати до країн [[Європейський Союз|Євросоюзу]] та [[G7]]<nowiki/>».<ref>{{Cite news|title=Закрыть ли двери? Железный занавес и коллективная вина россиян|url=https://www.svoboda.org/a/zakrytj-li-dveri-zheleznyy-zanaves-i-kollektivnaya-vina-rossiyan/32006764.html|work=Радио Свобода|date=2022-08-27|accessdate=2023-04-17|language=ru|first=Юрий|last=Жигалкин}}</ref><ref>{{Cite web|title=Кулеба закликав країни Євросоюзу і G7 припинити видачу віз росіянам|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3547494-kuleba-zaklikav-kraini-evrosouzu-i-g7-pripiniti-vidacu-viz-rosianam.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2023-04-17|language=uk}}</ref>

== Оцінки російських діячів ==
[[Файл:Protest_against_the_invasion_of_Ukraine_(Yekaterinburg,_February_24,_2022).jpg|міні|Стихійний пікет, що організувався в центрі [[Єкатеринбург|Єкатеринбурга]], на [[Площа 1905 року (станція метро)|площі 1905 року]], 24 лютого – у день початку [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|широкомасштабного російського вторгнення в Україну]]]]
Російські опозиційні політики та громадські діячі неоднозначно відносяться до питання колективної провини [[Росіяни|росіян]] через [[Російсько-українська війна (з 2014)|збройну агресію Російської Федерації проти України]]. Наприклад, [[Кац Максим Євгенович|Максим Кац]] стверджував, що [[росіяни]] несуть колективну [[відповідальність]] через [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російське вторгнення в Україну]], адже [[Збройні сили Російської Федерації|російська армія]] й [[Уряд Російської Федерації|уряд]] діють від імені росіян, проте заперечував наявність [[Провина#Колективна провина|колективної провини]].<ref name=":2" />

Російський публіцист [[Шендерович Віктор Анатолійович|Віктор Шендерович]] зазначав, що у тих, хто «живе в Росії, — [[стокгольмський синдром]]<nowiki/>». На його думку, росіяни протягом тривалої багаторічної пропаганди за правління [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] опинилися в «паралельній реальності», і в картині світу прихильників Путіна «Росія протистоїть чи то українському [[Націонал-соціалізм|нацизму]], чи то нашестю [[Трансгендерність|трансгендерів]] – загалом чомусь поганому із [[Західний світ|Заходу]]<nowiki/>». Шендерович вважав, що за політику Путіна «всі росіяни платитимуть — як [[нація]], як [[цивілізація]]<nowiki/>», проте він виступав проти «однієї на всіх моральної вини» росіян, заявляючи що аморально «ставити через кому [[Кадиров Рамзан Ахматович|Рамзана Кадирова]] та [[Кара-Мурза Володимир Володимирович|Володимира Кара-Мурзу]], [[Навальний Олексій Анатолійович|Навального]], [[Яшин Ілля Валерійович|Яшина]] та мільйони людей, які ніколи не голосували за Путіна, виходили на [[Антивоєнні протести в Росії (2022)|мітинги протесту]]<nowiki/>».<ref>{{Cite web|title=Шендерович: Поражение Путина - единственный шанс РФ выжить – DW – 02.11.2022|url=https://www.dw.com/ru/viktor-senderovic-porazenie-putina-edinstvennyj-sans-vyzit-dla-rf/a-63626513|website=dw.com|accessdate=2023-04-17|language=ru}}</ref>

Російський культуролог Андрій Архангельський писав: «Незважаючи на опір тисяч одинаків, [[Антивоєнні протести в Росії (2022)|протест проти війни в Росії]] назвати не можна масовим, навіть через півроку після початку агресії».<ref>{{Cite news|title=Позволили злу совершаться. Андрей Архангельский – о бездействии|url=https://www.svoboda.org/a/pozvolili-zlu-sovershatjsya-andrey-arhangeljskiy-o-bezdeystvii/31998768.html|work=Радио Свобода|date=2022-09-01|accessdate=2023-04-17|language=ru|first=Андрей|last=Архангельский}}</ref>

Російський письменник [[Сорокін Володимир Георгійович|Володимир Сорокін]] зазначав: «Ми усі винні. Не тільки Путін та його команда». Він питав: «Чого я конкретно не зробив, щоби цієї війни не допустити? І так у кожної розсудливої людини, мені здається. Ця [[Провина|вина]] буде наростати, власне, і після закінчення війни, ми її носитимемо в собі. Ми, [[росіяни]], все вип'ємо гірку чашу».<ref>{{Cite web|title="Мы все виноваты. Не только Путин и его команда". Владимир Сорокин – о войне в Украине и коллективной ответственности россиян|url=https://www.currenttime.tv/a/my-vse-vinovaty-ne-tolko-putin-i-ego-komanda-vladimir-sorokin-o-voyne/32237409.html|website=Настоящее Время|accessdate=2023-04-17|language=ru}}</ref>

== Питання провини та / або відповідальности білорусів ==
{{Докладніше|Білорусь у російсько-українській війні (з 2014)}}
Питання провини та / або відповідальности білорусів у [[Російсько-українська війна (з 2014)|війні проти України]] становить окрему дискусійну тему від питання провини [[Росіяни|росіян]]. Російська Федерація [[Білорусь у російсько-українській війні (з 2014)|використовувала територію Республіки Білорусь як плацдарм]] для свого вторгнення в Україну.<ref name=":3" /> Польський політолог Каміль Клисинскі зазначав, що влада Білорусі не тільки добровільно представила свою територію для військ РФ, а й у вторгненні в Україну була задіяна білоруська інфраструктура на кшталт залізниць та установ медицини. У результаті, зазначав Клисинскі, Білорусь порушила щодо України [[Українсько-білоруські відносини|низку своїх зобов'язань]], зокрема «Договір про дружбу, добросусідство та співробітництво».<ref name=":4">{{Cite web|title=Как Беларусь будет отвечать за участие в войне в Украине? – DW – 16.05.2022|url=https://www.dw.com/ru/kak-belarus-budet-otvechat-za-uchastije-v-vojne-v-ukraine/a-61786823|website=dw.com|accessdate=2023-04-17|language=ru}}</ref>

На тлі цього виникла велика дискусія щодо відповідальності [[Білоруси|білорусів]] за війну в Україні.<ref name=":3" /> Білорусь на Заході називали "спів-агресором", і проти Білорусі були введені [[Санкції проти Росії через вторгнення до України 2022 року|жорсткі західні санкції]]. Громадян Білорусі стали звинувачувати в «допомозі диктатору».<ref>{{Cite web|title=Вина за содействие агрессору лежит на силовиках, а не на мирных белорусах {{!}} Новости Беларуси {{!}} euroradio.fm|url=https://euroradio.fm/ru/vina-za-sodeystvie-agressoru-lezhit-na-silovikah-ne-na-mirnyh-belorusah|website=euroradio.fm|accessdate=2023-04-17|language=ru}}</ref>

У контексті білоруської співучасті в [[Агресія (політика)|агресії]] виникало і питання відповідальності за [[Воєнні злочини під час війни Росії проти України|військові злочини Російської Федерації на українській території]], особливо на півночі України (див. [[Бучанська різанина]]). Білоруський юрист Катерина Дейкало заявляла, що «загалом держава не може відповідати за [[Воєнний злочин|військові злочини]], якщо вона не є учасником військового конфлікту», проте вона не виключала відповідальности вищого керівництва Білорусі, якщо їхня [[Вина (кримінальне право)|провина]] за ці злочини буде доведена. Польський політолог Каміль Клисінскі вважав, що Білорусь у будь-якому разі несе відповідальність за військові злочини на території України, якщо не юридичну, то політичну та етичну. За його словами, «якби Білорусь не надала свою територію, росіянам не вдалося б так швидко дійти до [[Битва за Київ (2022)|околиць Києва]] та [[Російська окупація Київської області|окупувати їх]]<nowiki/>».<ref name=":4" />

Згідно з даними дослідження [[Chatham House]] від травня 2022 року, понад 50% громадян Білорусі вважали, що вони не заслуговують на таке ж негативне ставлення до себе як росіяни з боку країн Заходу, і лише 15% опитаних заявили про те, що відчувають провину за війну в Україні. При цьому близько 40% заявили про те, що не підтримують дії російської армії в Україні, тоді як про підтримку російського вторгнення заявили 32% білорусів.<ref>{{Cite web|title=Соцопрос: Белорусы не видят своей вины за войну в Украине – DW – 06.05.2022|url=https://www.dw.com/ru/issledovanie-belorusy-ne-schitajut-sebja-vinovatymi-za-vojnu-v-ukraine/a-61711680|website=dw.com|accessdate=2023-04-17|language=ru}}</ref>

У червні 2022 року український президент [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] говорив: «З території білорусі були запущені ракети. Дуже багато, різного калібру, які принесли різні страждання Україні. Тим не менш, ми розуміємо, що це не рішення білоруського народу, і ми вважаємо, що білоруському народу треба робити все, щоб не втягнутися в цю війну».<ref>{{Cite web|title=Україна не вірить, що білорусь втягнеться у війну, але готується – Зеленський|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3522332-ukraina-ne-virit-so-bilorus-vtagnetsa-u-vijnu-ale-gotuetsa-zelenskij.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2023-04-17|language=uk}}</ref> При цьому він зазначав, що важливо, щоб білоруси відчували свою відповідальність за те, що відбувається: «Не можна мовчати просто і говорити: це не ми, це з нашої території російська федерація робить ці постріли. Я вважаю, що це несправделиво».<ref>{{Cite news|title=Зяленскі: Верым, што Беларусь ня ўцягнецца ў расейскую вайну, але рыхтуемся да гэтага|url=https://www.svaboda.org/a/31930055.html|work=Радыё Свабода|date=2022-07-05|accessdate=2023-04-17|language=be|first=Радыё|last=Свабода}}</ref>

При цьому журналісти зазначали, що до серпня 2022 року за Україну воювали близько 500 бійців у складі [[Полк імені Кастуся Калиновського|полку Калиновського]], на території Білорусі місцеві партизани влаштовували [[Рейкова війна в Білорусі під час російсько-української війни|рейкову війну]], а також [[білоруська діаспора]] надавала українцям гуманітарну допомогу.<ref name=":5">{{Cite web|title="Это наша война, и мы в ней виноваты". Как белорусы поддерживают Украину: добровольческий полк, гуманитарная помощь и диверсии партизан|url=https://www.currenttime.tv/a/eto-nasha-voyna-i-my-v-ney-vinovaty-kak-belorusy-podderzhivayut-ukrainu-dobrovolcheskiy-polk-gumanitarnaya-pomosch-i-diversii-partizan-/31984144.html|website=Настоящее Время|accessdate=2023-04-17|language=ru}}</ref>

=== Оцінки щодо білоруського суспільства ===
Білоруська філософиня Тетяна Щитцова наголошувала: «Багато білорусів, і ті, хто залишаються в країні, і ті, хто виїхав на еміграцію, які брали участь у [[Протести в Білорусі (2020—2021)|протестах 2020 року]] та мають активну громадянську позицію, зараз пишуть про своє відчуття провини». За її словами: «Почуття провини свідчить про те, що, будучи громадянкою Білорусі, я дуже шкодую, що не можу нічого змінити, не можу зупинити те, що зараз із території моєї країни Росія веде війну проти України. Це почуття безсилля тисне на мене і цей тиск ми називаємо виною. Тобто сам феномен відчуття провини в цих обставинах свідчить про гостре переживання причетности до того, що відбувається на нашій землі».<ref name=":3" />

На думку Щитцової, у 2020 білоруське [[громадянське суспільство]] показало свою готовність взяти відповідальність за майбутнє своєї країни. Однак, на думку Шитцової, з того часу [[Білорусь]] опинилась у ситуації «здвоєної окупації»: внутрішньої — з боку репресивного режиму [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]], і зовнішньої — з боку російських військ.<ref name=":3" />

Білоруський письменник Андрій Жвалевський у лютому 2022 року писав, що йому «дуже боляче і прикро», коли «пособниками агресії» називали не лише «Лукашенком та його підлеглими», а взагалі всіх білорусів. На його думку, Білорусь стала країною, «у якій взагалі немає закону» і де до лютого 2022 перебувало понад [[Список людей, визнаних політичними ув'язненими правозахисним центром «Весна»|тисячу політв'язнів]]. Жвалевський вважав, що білоруси не йдуть «з голими руками на [[ОМОН (Білорусь)|ОМОН]]<nowiki/>», а в тому, що переважна більшість білорусів із середини 1990-х байдуже спостерігали, як Лукашенко «знищив усі демократичні інститути».<ref>{{Cite web|title=Белорусы виноваты не в том. Мнение об участии в агрессии – DW – 28.02.2022|url=https://www.dw.com/ru/belorusy-vinovaty-ne-v-tom/a-60942856|website=dw.com|accessdate=2023-04-17|language=ru}}</ref>

Радник [[Тихановська Світлана Георгіївна|Світлани Тихановської]] Олександр Добровольський у серпні 2022 року заявляв: «Якщо Білорусь накликала на себе цю ганьбу із співучастю, то Білорусь і робить усе, щоб цю співучасть припинити». Він казав: «Ми розуміємо [[Українці|українців]], яким ніколи розбиратися, хто є хтось із білорусів, вони захищають свою країну. І у них біль, у них смерть. І жодних осудів, що вони там недалекоглядні, щось не розібралися, з нашого боку не повинно бути».<ref name=":5" />

== Див. також ==

* [[Геноцид українців]]
* [[Визнання геноциду українців (2022)]]
* [[Зустрічі у форматі «Рамштайн»]]
* [[Где вы были восемь лет?]]
* [[Сучко Євген Юрійович]]
* [[Рашизм]]
* [[Путінферштеєр]]
* {{Не перекладено|Австрійська теорія жертви|3=en|4=Austria victim theory}}
* {{Не перекладено|Міт про чистий Вермахт|3=en|4=Myth of the clean Wehrmacht}}
* {{Не перекладено|Italiani brava gente|3=en|4=Italiani brava gente}}

== Примітки ==
<references responsive="" />

== Посилання ==

* [https://tyzhden.ua/chomu-rosiiany-maiut-ponesty-kolektyvnu-vidpovidalnist-za-vijnu/ Чому росіяни мають понести колективну відповідальність за війну, Данило Судин]
* [https://belsat.eu/news/27-02-2022-kalektyunaya-adkaznasts-tsi-musyats-belarusy-adchuvats-vinu-i-soram-perad-ukraintsami Калектыўная адказнасць: ці мусяць беларусы адчуваць віну і сорам перад украінцамі?]
{{Російська збройна агресія проти України (з 2014)}}{{Російське вторгнення в Україну (з 2022)}}{{Юридичний супровід російсько-української війни (2014-дотепер)}}
[[Категорія:Російське вторгнення в Україну (з 2022)]]
[[Категорія:Російсько-українська війна (з 2014)]]