Перегляд вихідного коду сторінки Російсько-українська кібервійна

{{Поточні події}}
{{Картка:Збройний конфлікт
|конфлікт     = Російсько-українська кібервійна
|partof       = [[Російсько-українська війна (2014)|Російсько-українська війна 2014—]]
|зображення   = 
|підпис       = 
|дата1        = 2013&nbsp;— наш час
|місце        = [[кіберпростір]]
|результат    = &nbsp;
* перша [[Кібератака на енергетичні компанії України|кібератака на енергосистему з виведенням її з ладу]]
* [[Хакерські атаки на Україну (2017)|хакерська атака з невибірковим ураженням інформаційних систем]], призвела до $10 млрд втрат для світової економіки
* чисельні оприлюднення важливої стратегічної інформації з обох сторін
|сторони1     = {{Країна з прапорцем|Україна}} та союзники
|сторони2     = {{Країна з прапорцем|Росія}}
|командуючий1 = 
|командуючий2 = 
|формування1  = 
|формування2  = 
|формування3  = 
|сили1        = <br/>
* [[Служба безпеки України]]
* [[CERT-UA]]
* [[Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України|Держспецзв'язку України]]
* [[InformNapalm]]
* [[Український кіберальянс]] (FalconsFlame, Trinity, Ruh8)
* [[Українські Кібер Війська]]
* [[Центр «Миротворець»]]
|сили2        = <br/>
* [[Федеральне агенство урядового зв'язку та інформації при Президенті Російської Федерації|ФАПСІ]]
* [[КіберБеркут]]
* [[Sofacy Group]] (ГРУ ГШ РФ)
* [[APT29]] (ФСБ РФ)
* [[Turla (розвинена стала загроза)|Turla]] (ФСБ РФ)
* [[Sandworm]]
* [[Тролі з Ольгіна]]
|втрати1      = 
|втрати2      = 
|втрати3      = 
|примітки     = 
}}
{{Російська збройна агресія проти України}}
{{Не плутати|Російсько-українська інформаційна війна|інформаційною війною|протистоянням пропаганди, дезинформації, фейків та їх спростуванням між Росією та Україною}}{{Російсько-українська війна (з 2014)}}
'''Російсько-українська кібервійна'''&nbsp;— складова протистояння між [[Росія|Росією]] та [[Україна|Україною]], яке в 2014 році переросло у відкрите збройне протистояння&nbsp;— [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-українську війну (Треті визвольні змагання)]].

Перші атаки на інформаційні системи приватних підприємств та державні установи України фіксували під час [[Євромайдан|масових протестів]] в 2013 році<ref name="tw.7">{{cite web
 |url          = http://www.techworld.com/news/security/invisible-russian-cyberweapon-stalked-us-ukraine-since-2005-new-research-reveals-3505688/
 |title        = Invisible Russian cyberweapon stalked US and Ukraine since 2005, new research reveals
 |author       = John E Dunn
 |date         = 7 березня 2014
 |website      = Techworld
 |publisher    = 
 |accessdate   = 10 травня 2016
 |archive-date = 13 квітня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160413202342/http://www.techworld.com/news/security/invisible-russian-cyberweapon-stalked-us-ukraine-since-2005-new-research-reveals-3505688/
}}</ref>.

Російсько-українська кібервійна стала першим конфліктом в кіберпросторі, коли була [[Кібератака на енергетичні компанії України|здійснена успішна атака]] на енергосистему з виведенням її з ладу<ref name="texty.17"/>{{Перехід|#Атака на «Прикарпаттяобленерго»}}. На думку Адміністрації Президента США [[Хакерські атаки на Україну (2017)|хакерська атаки на Україну]] з боку Росії в червні 2017 року із використанням вірусу [[Petya|NotPetya]] стала найбільшою відомою хакерською атакою<ref name="wh.2018-02-15"/>.

У лютому 2014 року розпочалась [[Російська збройна агресія проти України (2014—2016)|російська збройна агресія проти України]], яка велась також і в [[кіберпростір|кіберпросторі]]. Майбутній директор американського [[Агентство національної безпеки|Агентства національної безпеки]] [[Майкл Роджерс (військовий)|Майкл Роджерс]] з цього приводу зазначав, що разом з військовою операцією із [[Анексія Криму Росією (2014)|захоплення Криму]], Росія розпочала проти України [[кібервійна|кібервійну]]<ref>{{cite web
 |url          = http://ain.ua/2014/03/17/515999
 |title        = Американский адмирал подтвердил, что Россия ведет кибервойну против Украины
 |author       = Мая Яровая
 |date         = 17 березня 2014
 |website      = AIN.UA
 |publisher    = 
 |accessdate   = 11 травня 2016
 |archive-date = 29 квітня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160429082331/http://ain.ua/2014/03/17/515999
}}</ref>. Кібервійною називають російські атаки і українські експерти<ref>{{Cite news|url=https://jamestown.org/program/russian-electronic-warfare-ukraine-real-imaginable/|title=Russian Electronic Warfare in Ukraine: Between Real and Imaginable - Jamestown|language=en-US|work=Jamestown|accessdate=2017-05-27|archive-date=26 травня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170526062848/https://jamestown.org/program/russian-electronic-warfare-ukraine-real-imaginable/}}</ref>.

== Огляд ==

=== Початок конфлікту ===
Кіберзагрози Українській державі та суспільству умовно можна розділити на два ключових рівні. Перший&nbsp;— «класичні» кіберзлочини&nbsp;— як абсолютно оригінальні, так і вже звичайні, для своєї реалізації вони потребують лише сучасних інформаційних технологій<ref name="dubov">{{cite book
 | chapter = Розділ 4. Забезпечення національних інтересів України в глобальному та національному кіберпросторах
 | publisher = [[Національний інститут стратегічних досліджень]]
 | author = Д. В. Дубов
 | title = Кіберпростір як новий вимір геополітичного суперництва Монографія
 | location = Київ
 | year = 2014
 | isbn = 978-966-554-240-7 }}</ref>.

Другий&nbsp;— злочини, характерні для геополітичної боротьби (або такі злочини на місцевому рівні, які мають потенціал вплинути на політичне становище держави): [[хактивізм]], [[кібершпигунство]] та кібердиверсії. Водночас техніки здійснення атак в обох випадках демонструють чимало спільного. Наприклад, [[фішинг]]ові техніки можуть бути використані як для заволодіння коштами громадян, так і з метою кібершпигунства<ref name="dubov"/>.

Першим масованим випадком хактивізму, з яким зіткнулася Україна, були події довкола закриття файлообмінного сервісу [[ex.ua]]. Після спроб правоохоронних органів втрутитися в роботу файлообмінного сервісу було здійснено [[DoS-атака|DDoS-атаки]] на понад 10 інтернет-сайтів органів державної влади, зокрема на сайт Президента України та сайт Міністерства внутрішніх справ України. Події довкола ex.ua вперше наочно продемонстрували, наскільки Українська держава не готова ані ідеологічно, ані технічно до подібних атак. Саме відсутність прямих економічних збитків стала причиною того, що реальних висновків тих подій так і не було зроблено, а країна виявилась непідготовленою до ефективного протистояння агресії Російської Федерації в кібернетичній сфері<ref name="dubov"/>.

Наступна хвиля хактивізму сталась на тлі політичного протистояння в жовтні 2013 року&nbsp;— лютому 2014 року (події [[Революція гідності|Революції гідності]]). Це протистояння активно відбувалось в [[Соціальна мережа (Інтернет)|соціальних мережах]], де спостерігався значний сплеск зацікавленості проблемою. З першого дня Євромайдану невідомі особи почали масово використовувати нетботи з метою засмічення інформаційного поля, введення людей в оману та поширення чуток. Наприклад, у [[Twitter]], де можна відслідковувати всі події за [[хештег]]ом #євромайдан, десятки нетботів вкидали різноманітне інфосміття<ref name="dubov"/>.

Також були використані механізми ускладнення традиційних комунікацій, зокрема мобільного зв'язку (через автоматичні дзвінки на телефони окремих активістів чи політиків, що унеможливило використання їхніх мобільних телефонів у роботі)<ref name="dubov"/>.

Після початку [[Російсько-українська війна (з 2014)|збройної агресії Російської Федерації проти України]], компанії, що спеціалізувалися на наданні послуг [[кібербезпека|кібербезпеки]], стали реєструвати зростання кількості [[кібератака|кібератак]] на інформаційні системи в країні. Зазвичай, кібератаки були націлені на приховане викрадення важливої інформації, ймовірніше для надання Росії стратегічної переваги на полі бою. Жертвами російських кібератак ставали урядові установи України, країн ЄС, Сполучених Штатів, оборонні відомства, міжнародні та регіональні оборонні та політичні організації, аналітичні центри, засоби масової інформації, дисиденти<ref name="jw">{{cite book
 | chapter = Beyond ‘Cyber War’: Russia’s Use of Strategic Cyber Espionage and Information Operations in Ukraine
 | author = Jen Weedon, FireEye
 | publisher = NATO CCD COE Publications
 | isbn = 978-9949-9544-5-2
 | editor = Kenneth Geers
 | title = Cyber War in Perspective: Russian Aggression against Ukraine
 | location = Tallinn
 | date = 2015
 | url = https://ccdcoe.org/multimedia/cyber-war-perspective-russian-aggression-against-ukraine.html
 | accessdate = 2016-05-10
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20160816132103/https://ccdcoe.org/multimedia/cyber-war-perspective-russian-aggression-against-ukraine.html
 | archivedate = 2016-08-16
 | deadurl = yes
 }}</ref>.

З початком російсько-української війни стали з'являтись загони антиукраїнських хактивістів, які йменують себе «[[КіберБеркут|Кіберберкутом]]» та проукраїнська «[[Кіберсотня Майдану]]», «Анонімусами» з російською або українською «пропискою» тощо<ref name="dubov"/>. Попри складності у визначенні ступеню співпраці хакерських угрупувань з державними органами, спираючись на зібрані докази можна стверджувати, що проросійські хакерські угрупування перебувають на території Росії, і що їхня діяльність відбувається на користь кремлівського режиму<ref name="jw"/>.

Можна стверджувати, що з початку Російсько-української війни в середовищі дослідників кібербезпеки поліпшились можливості виявлення, відстеження, та захисту від угрупувань російських хакерів. Серед можливих пояснень можна навести те, що із загостренням протистояння, російським хакерам бракує часу на вчасне оновлення та вдосконалення тактики, технологій, та методів діяльності<ref name="jw"/>.

Дослідники компанії FireEye виокремили два угрупування російських хакерів, які активно проявили себе в Російсько-українській кібервійні: так звана [[APT29]] (також відома як Cozy Bear, Cozy Duke) та [[APT28]] (також відома як Sofacy Group, Tsar Team, Pawn Storm, Fancy Bear)<ref name="jw"/>.

В період між 2013 та 2014 роками деякі інформаційні системи урядових установ України були вражені комп'ютерним вірусом, відомим як [[Змія (комп'ютерний хробак)|Snake/Uroborus/Turla]]. Даний різновид шкідливого програмного забезпечення надзвичайно складний, стійкий до контрзаходів, та ймовірно створений в 2005 році<ref name="jw"/>{{Перехід|#Операція «Змія»}}.

Починаючи з 2013 року розпочалась «операція Армагедон»&nbsp;— російська кампанія систематичного [[кібершпигунство|кібершпигунства]] за інформаційними системами урядових установ, правоохоронних та оборонних структур. Здобута в такий спосіб інформація ймовірно могла сприяти Росії й на полі бою<ref name="jw"/>. Істотним відхиленням від цього правила стала кібердиверсія&nbsp;— [[атака на «Прикарпаттяобленерго»]].

=== Реформи сектору кібербезпеки України ===
В травні 2014 року змінами до закону «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» був закріплений офіційний статус команди реагування на кіберзагрози в Україні [[CERT-UA]]. Раніше команда працювала при держслужбі на громадських засадах. Штат CERT-UA на той час становив 10 чоловік, керівником був Іван Соколов, існували наміри розширити команду<ref>{{cite web
 | url = http://ain.ua/2014/05/21/525126
 | title = В Украине узаконили кибервойска
 | date = 21 травня 2014 року
 | publisher = АИН
 | accessdate = 9 червня 2016
 | archive-date = 8 квітня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160408051414/http://ain.ua/2014/05/21/525126
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3475-15
 | title = Закон України. Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України
 | publisher = Офіційний сайт ВРУ
 | accessdate = 9 червня 2016
 | archive-date = 30 грудня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20161230003621/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3475-15
 }}</ref>.

==== Санкції проти російських розробників «антивірусів» ====
У вересні 2015 року після затвердження Президентом України вступило в силу рішення РНБО від 2 вересня 2015 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Згідно з рішенням, [[Економічні санкції|санкції]] вводяться строком на один рік і стосуються осіб та компаній причетних до анексії Криму і агресії на Донбасі. До переліку санкційних компаній потрапили і російські розробники антивірусного програмного забезпечення «[[Доктор Веб]]» і «[[Лабораторія Касперського]]». Даним рішенням державним органам влади було заборонено закуповувати ПЗ цих розробників. Головна причина&nbsp;— створення реальних або потенційних загроз національним інтересам, безпеці, суверенітету і територіальної цілісності, сприяння терористичній діяльності та/або діяльність що призвела до окупації території України<ref>{{cite web
 | url = http://watcher.com.ua/2015/09/17/ukrayina-vvela-sanktsiyi-proty-rosiyskyh-rozrobnykiv-antyvirusiv-doktor-veb-i-laboratoriya-kasperskoho/
 | title = Україна ввела санкції проти російських розробників антивірусів «Доктор Веб» і «Лабораторія Касперського»
 | author = Ольга Мінченко
 | publisher = Watcher
 | date = 17 вересня 2015
 | accessdate = 10 червня 2016
 | archive-date = 8 серпня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160808011819/http://watcher.com.ua/2015/09/17/ukrayina-vvela-sanktsiyi-proty-rosiyskyh-rozrobnykiv-antyvirusiv-doktor-veb-i-laboratoriya-kasperskoho/
 }}</ref>. А вже 25 вересня 2015 року [[Кабінет Міністрів України]] доручив Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації заборонити придбання, оновлення та використання в органах державної влади програмного забезпечення «Лабораторії Касперського»<ref>{{Cite web|url = http://ukranews.com/news/183641.Kabmin-poruchil-Gosspetssvyazi-zapretit-priobretenie-obnovlenie-i-ispolzovanie-programmnogo-obespecheniya-Laboratorii-Kasperskogo-v-organah-vlasti.uk|title = Кабмін заборонив органам влади співпрацювати з російською "Лабораторією Касперського"|last = |first = |date = 2015-09-25|website = http://ukranews.com/|publisher = [[Українські новини]]|language = |accessdate = |archive-date = 1 квітня 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160401122612/http://ukranews.com/news/183641.Kabmin-poruchil-Gosspetssvyazi-zapretit-priobretenie-obnovlenie-i-ispolzovanie-programmnogo-obespecheniya-Laboratorii-Kasperskogo-v-organah-vlasti.uk}}</ref>.

==== Стратегія кібербезпеки України ====
[[16 березня]] [[2016]] року [[Президент України]] [[Петро Порошенко]] підписав указ, яким увів в дію рішення [[Рада національної безпеки і оборони України|Ради національної безпеки і оборони України]] від 27 січня «[[Стратегія кібербезпеки України|Про Стратегію кібербезпеки України]]». У концепції зазначається: «Економічна, науково-технічна, інформаційна сфера, сфера державного управління, оборонно-промисловий і транспортний комплекси, інфраструктура електронних комунікацій, сектор безпеки і оборони України стають все більш уразливими для розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб у кіберпросторі. Цьому сприяє широка, подекуди домінуюча, присутність в інформаційній інфраструктурі України організацій, груп, осіб, які прямо чи опосередковано пов'язані з [[Росія|Російською Федерацією]]»<ref>{{cite web
 |url          = http://www.day.kiev.ua/uk/news/160316-poroshenko-zatverdyv-strategiyu-kiberbezpeky-ukrayiny
 |title        = Порошенко затвердив стратегію кібербезпеки України
 |date         = 16 березня 2016
 |website      = Газета «День»
 |accessdate   = 16 березня 2016
 |archive-date = 21 березня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160321130314/http://www.day.kiev.ua/uk/news/160316-poroshenko-zatverdyv-strategiyu-kiberbezpeky-ukrayiny
}}</ref>.

==== Національний координаційний центр кібербезпеки ====
Указом №&nbsp;242 від [[7 червня]] [[2016]] року Президент України Петро Порошенко створив [[Національний координаційний центр кібербезпеки]] й призначив його керівником секретаря Ради національної безпеки й оборони [[Олександр Турчинов|Олександра Турчинова]]. На центр покладена відповідальність за аналіз стану кібербезпеки, готовності до протидії кіберзагрозам, фінансового й організаційного забезпечення програм і заходів із забезпечення кібербезпеки, прогнозування й виявлення потенційних і реальних погроз у сфері кібербезпеки, участь в організації й проведення міжнаціональних і міжвідомчих кібернавчань і тренінгів<ref>{{cite web
 | url = http://texty.org.ua/pg/news/textynewseditor/read/68176/Za_kiberbezpeku_Ukrajiny_vidpovidatyme_Turchynov
 | title = За кібербезпеку України відповідатиме Турчинов
 | publisher = Тексти
 | date = 8 червня 2016 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = http://www.president.gov.ua/documents/2422016-20141
 | title = Указ Президента України №242/2016. Про Національний координаційний центр кібербезпеки
 | accessdate = 8 червня 2016
 | archive-date = 28 серпня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160828184044/http://www.president.gov.ua/documents/2422016-20141
 }}</ref>.

==== Блокування російських інтернет-сервісів в Україні ====
{{Main|Блокування російських інтернет-сервісів в Україні}}

Наказом №&nbsp;133/2017 від [[15 травня]] [[2017]] року, Президент України [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] ввів у дію рішення РНБО України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким [[Блокування російських інтернет-сервісів в Україні|заборонив інтернет-провайдерам надавати послуги з доступу користувачам мережі інтернет до низки російських інформаційних ресурсів та порталів]], зокрема, й соціальних мереж [[ВКонтакте]] і [[Одноклассники]]. Також доступ був обмежений до порталів [[Mail.ru]], [[Яндекс]], російських компаній розробників-антивірусів «[[Лабораторія Касперського]]» і «[[Доктор Веб]]». Заблоковано доступ до сайту «[[Кинопоиск]]»<ref name="day.16-05-2017"/><ref name="watcher.17-05-2017"/>.

==== Трастовий фонд НАТО ====
Трастовий фонд НАТО зі сприяння Україні в розбудові національної спроможності з кібернетичного захисту (далі&nbsp;— ТФ НАТО) започатковано рішенням Саміту НАТО у вересні 2014 року. Альянс визначив Румунію країною-лідером Фонду з боку НАТО. Інтереси української сторони представляє СБ України<ref name="ssu.4-2017">{{cite web
 | url = https://www.ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/3668#sthash.HyQHCPYY.Hlhyss1o.dpuf
 | title = У СБУ відбулася церемонія завершення першого етапу Трастового фонду НАТО зі сприяння Україні в зміцненні кіберзахисту
 | publisher = СБУ
 | date = 4 липня 2017
}}</ref>.

Станом на [[1 липня]] [[2017]] року технічне обладнання та програмне забезпечення, передбачені для поставки в Україну у рамках першого етапу програми Трастового Фонду знаходяться в Україні (на базі СБ України, МЗС України і Держспецзв'язку) та проходять інтеграцію у загальну інфраструктуру Національної системи кібербезпеки відповідно до проєкту. Результатом спільної роботи українських та румунських експертів стало створення в СБУ та Держспецзв'язку Ситуаційних центрів реагування на комп'ютерні загрози. Вони дозволять забезпечити аналіз інцидентів безпеки на об'єктах критичної інфраструктури та застосовувати першочергові заходи протидії<ref name="ssu.4-2017"/>.

Рішенням Координаційної ради Трастового фонду (липень 2017 року) українською стороною схвалено рішення про подальший напрямок розбудови національної системи кібербезпеки з урахуванням можливостей Трастового фонду, а саме:<ref name="ssu.4-2017"/>
* підвищення технічних можливостей України у сфері кібербезпеки об'єктів критичної інфраструктури шляхом їх оснащення автоматизованими датчиками подій та підключення до національної мережі ситуаційних центрів Держспецзв'язку та СБ України;
* створення Центрів кібернетичної безпеки у системі Збройних Сил України та Національної поліції з їх подальшим інтегруванням у Національну мережу ситуаційних центрів.

[[26 січня]] [[2018]] року Служба безпеки України відкрила [[Ситуаційний центр забезпечення кібербезпеки]] створений на базі Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави в галузі інформаційної безпеки СБУ. Технічне обладнання і програмне забезпечення для роботи Центру було отримане СБУ в 2017 році в рамках виконання першого етапу Угоди про реалізацію трастового фонду Україна-НАТО з питань кібербезпеки<ref name="itc.2018-01-26"/>.

==== Загрози кібербезпеці та заходи з їх нейтралізації ====
[[31 серпня]] [[2017]] року [[Президент України|Президент]] [[Петро Порошенко]] підписав Указ №&nbsp;254/2017, яким увів у дію рішення [[Рада національної безпеки і оборони України|Ради національної безпеки і оборони України]] від 10 липня 2017 року «Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року „Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації“, введеного в дію Указом Президента України від 13 лютого 2017 року №&nbsp;32»<ref>{{cite web | url = http://www.president.gov.ua/news/prezident-uviv-u-diyu-rishennya-rnbou-shodo-posilennya-zahod-43006 | title = Президент увів у дію рішення РНБОУ щодо посилення заходів із кібербезпеки держави | date = 31 серпня 2017 року | accessdate = 31 серпня 2017 | archive-date = 31 серпня 2017 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170831104700/http://www.president.gov.ua/news/prezident-uviv-u-diyu-rishennya-rnbou-shodo-posilennya-zahod-43006 }}</ref>.

Згідно з Указом, Уряд у тримісячний строк має врегулювати питання щодо заборони державним органам та підприємствам державної форми власності закуповувати послуги з доступу до інтернету у операторів телекомунікацій, у яких відсутні документи про підтвердження відповідності системи захисту інформації встановленим вимогам у сфері захисту інформації<ref name="watcher.31-08">{{cite web | url = http://watcher.com.ua/2017/08/31/poroshenko-vviv-u-diyu-rishennya-rnbo-schodo-kardynalnoho-posylennya-zahodiv-kiberbezpeky-derzhavy/ | title = Порошенко ввів у дію рішення РНБО щодо кардинального посилення заходів кібербезпеки держави | author = Олег Дмитренко | date = 31 Серпня 2017 | publisher = Watcher | accessdate = 31 серпня 2017 | archive-date = 31 серпня 2017 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170831140432/http://watcher.com.ua/2017/08/31/poroshenko-vviv-u-diyu-rishennya-rnbo-schodo-kardynalnoho-posylennya-zahodiv-kiberbezpeky-derzhavy/ }}</ref>.

Також [[Кабінет міністрів України|Кабінет міністрів]] має запровадити в рамках розвитку державно-приватного партнерства механізм залучення фізичних і юридичних осіб на умовах аутсорсингу до виконання завдань кіберзахисту державних електронних інформаційних ресурсів<ref name="watcher.31-08"/>.

[[Служба безпеки України|СБУ]] має підготувати та подати на розгляд парламенту законопроєкт щодо розмежування кримінальної відповідальності за злочини у сфері використання комп'ютерів і комп'ютерних мереж, вчинені щодо державних та інших інформаційних ресурсів, щодо об'єктів критичної інформаційної інфраструктури та інших об'єктів, а також відповідного розмежування підслідності<ref name="watcher.31-08"/>.

[[Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України|Держспецзв'язку]] разом із [[Національна поліція України|Нацполіцією]] мають невідкладно активізувати співпрацю із закордонними партнерами щодо протидії кібератакам на критичну інформаційну інфраструктуру, проведення розслідувань таких кібератак, установлення причин і умов, що сприяли їх вчиненню, а також щодо залучення міжнародної технічної допомоги для забезпечення кіберзахисту державних електронних інформаційних ресурсів, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури<ref name="watcher.31-08"/>.

Протягом 2017 року, Уряд має забезпечити фінансування видатків на проєктування захищеного центру обробки даних для розміщення державних електронних інформаційних ресурсів; вжити заходів щодо створення Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України та забезпечення його функціонування; забезпечити безумовне виконання державними органами законодавства у сфері технічного захисту інформації, а також оперативно реагувати в установленому порядку на виявлені порушення<ref name="watcher.31-08"/>.

Також рекомендовано [[Національний банк України|НБУ]] за участю Держспецзв'язку та СБУ невідкладно вжити заходів, спрямованих на удосконалення кіберзахисту системно важливих банків України<ref name="watcher.31-08"/>.

Уряд також повинен опрацювати питання щодо визначення Держспецзвя'зку органом, відповідальним за збереження резервних копій інформації та відомостей державних електронних інформресурсів, а також щодо встановлення порядку передачі, збереження і доступу до цих копій<ref name="watcher.31-08"/>.

[[7 жовтня]] [[2021]] року, у рамках опанування кібердоменом збройного протиборства започатковано проєкт створення кібервійськ у системі [[Міністерство оборони України|МО України]]. Про це, під час брифінгу про стан та перспективи цифрової трансформації, оснащення Збройних Сил високотехнологічним озброєнням та військовою технікою, повідомив заступника Генерального директора&nbsp;— керівника експертної групи планування та впровадження політик Директорату політики цифрової трансформації та інформаційної безпеки у сфері оборони Міністерства оборони України полковник Сергій Галушко<ref>{{Cite web |url=https://www.mil.gov.ua/news/2021/10/07/u-sistemi-minoboroni-ukraini-zapochatkovano-proekt-stvorennya-kibervijsk/ |title=У системі Міноборони України започатковано проєкт створення кібервійськ.07.10.2021, 15:16 |accessdate=7 жовтня 2021 |archive-date=7 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211007234400/https://www.mil.gov.ua/news/2021/10/07/u-sistemi-minoboroni-ukraini-zapochatkovano-proekt-stvorennya-kibervijsk/ }}</ref>.

==== Ситуаційний центр забезпечення кібербезпеки ====
[[26 січня]] [[2018]] року Служба безпеки України відкрила [[Ситуаційний центр забезпечення кібербезпеки]] створений на базі Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави в галузі інформаційної безпеки СБУ. У 2017 році СБУ отримала технічне обладнання і програмне забезпечення для роботи Центру в рамках виконання першого етапу Угоди про реалізацію трастового фонду Україна-НАТО з питань кібербезпеки<ref name="itc.2018-01-26"/>.

Ключовими відділами Центру стануть система виявлення і реагування на кіберінціденти і лабораторія комп'ютерної криміналістики. Вони дозволять попереджати кібератаки, встановлювати їх походження і аналізувати для вдосконалення протидії. За підтримки міжнародної спільноти в Україні буде створено мережу ситуаційних центрів кібербезпеки, базовим з яких стане київський<ref name="itc.2018-01-26"/>.

Важливою особливістю роботи ситуаційного центру буде його відкритість для співробітництва з усіма суб'єктами забезпечення кібербезпеки: установами, організаціями, підприємствами та профільними фахівцями. За словами СБУ центр готовий надавати необхідний захист не тільки об'єктам критичної інфраструктури, державним установам і підприємствам&nbsp;— будь-який представник великого, середнього і навіть малого бізнесу може звернутись в центр за консультаціями і допомогою<ref name="itc.2018-01-26">{{cite web | url = https://itc.ua/news/sbu-otkryila-v-kieve-situatsionnyiy-tsentr-obespecheniya-kiberbezopasnosti-s-sistemoy-reagirovaniya-na-kiberintsidentyi-i-laboratoriey-kompyuternoy-kriminalistiki/ | title = СБУ открыла в Киеве Ситуационный центр обеспечения кибербезопасности с системой реагирования на киберинциденты и лабораторией компьютерной криминалистики | date = 2018-01-26 | author = Сергей Кулеш | publisher = ITC.ua | accessdate = 29 січня 2018 | archive-date = 29 січня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180129195355/https://itc.ua/news/sbu-otkryila-v-kieve-situatsionnyiy-tsentr-obespecheniya-kiberbezopasnosti-s-sistemoy-reagirovaniya-na-kiberintsidentyi-i-laboratoriey-kompyuternoy-kriminalistiki/ }}</ref>.

==== Центр НАТО з питань співробітництва в галузі кіберзахисту ====
16 травня 2023 року, Україна офіційно приєдналася до Центру НАТО з питань співробітництва в галузі кіберзахисту (CCDCOE), — про це повідомила пресслужба [[Міністерство закордонних справ України|МЗС України]]. "Сьогодні в штаб-квартирі Центру НАТО з питань співробітництва в галузі кіберзахисту в Таллінні офіційно піднято державний прапор України, що знаменує офіційне приєднання України до центру", – йдеться у повідомленні. МЗС подякувало країнам-спонсорам CCDCOE за запрошення України і висловило особливу подяку уряду Естонії за підтримку і допомогу на шляху до CCDCOE НАТО. На сьогодні, CCDCOE – є одним з ключових елементів системи НАТО з розвитку спроможностей у сфері кібернетичної оборони. Керівництво діяльністю Об'єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО здійснює міжнародний Керівний комітет, який формується з представників Центру спонсорства націй. Повсякденне управління центром здійснюють директор полковник Артур Сьюзік і начальник штабу Єнс ван Лаак. В структуру Центру входять юридично-політичний, стратегічний, технічний, освітньо-підготовчий і допоміжний відділи.

Україна подала офіційний запит на приєднання до Центру ще 4 серпня 2021 року. На початку березня 2022 року представники 27 держав-членів НАТО прийняли рішення щодо надання Україні статусу країни-учасниці CCDCOE НАТО<ref>[https://dnepr.express/ua/post/ukrayina-vstupila-do-kibercentru-pri-nato-sho-ce Україна вступила до кіберцентру при НАТО: що це. // Автор: Дар'я Звягіна. 16.05.2023, 22:18]</ref>.

== Кібератаки ==

=== Операція «Змія» ===
{{Main|Змія (комп'ютерний хробак)}}
Дослідники британської фірми [[BAE Systems Applied Intelligence]] зафіксували в 2013—2014 роках сплеск виявлених випадків зараження інформаційних систем приватних підприємств та державних установ України [[комп'ютерний хробак|комп'ютерним хробаком]] (з [[руткіт]]ом), який вони назвали «[[Змія (комп'ютерний хробак)|Змія]]» ({{lang-en|snake}}). Дослідники з німецької фірми GData назвали цього хробака «уроборос», {{lang-en|uroborus}} (також {{lang-en|ouroborus}}&nbsp;— [[уроборос|гадюка]] в [[грецька міфологія|грецькій міфології]], або {{lang-en|sengoku}} та {{lang-en|snark}}). На думку дослідників обох фірм, цей хробак можливо пов'язаний та був створений на основі хробака [[Agent.BTZ]], який в 2008 році вразив інформаційні системи [[Центральне Командування Збройних сил США|Центрального Командування ЗС США]]<ref name="tw.7"/><ref>{{Cite web
 | publisher = BAE Systems
 | title = The Snake Campaign
 | date = 2014
 | url = http://www.baesystems.com/en/cybersecurity/feature/the-snake-campaign
 | accessdate = 11 травня 2016
 | archive-date = 22 липня 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200722022109/https://www.baesystems.com/en/cybersecurity/feature/the-snake-campaign
 }}</ref><ref>{{cite web| publisher = G Data SecurityLabs| title = Uroburos. Highly complex espionage software with Russian roots| date = 2014-02| url = https://public.gdatasoftware.com/Web/Content/INT/Blog/2014/02_2014/documents/GData_Uroburos_RedPaper_EN_v1.pdf| accessdate = 11 травня 2016| archive-date = 7 жовтня 2020| archive-url = https://web.archive.org/web/20201007053804/https://public.gdatasoftware.com/Web/Content/INT/Blog/2014/02_2014/documents/GData_Uroburos_RedPaper_EN_v1.pdf}}</ref>.

Пік виявлення атак із використанням хробака «уроборос» збігся з розвитком масових протестів. Протягом січня 2014 року було зафіксовано 22 випадки інфікування інформаційних систем, при цьому протягом 2013 року «уроборос» був виявлений не більше 8 разів. В Україні зловмисники із застосуванням «уроборос» отримували повний доступ до вражених систем. На думку британських експертів, є всі підстави вважати, що за «уроборос» стоять спецслужби Російської Федерації<ref>{{cite web
 |url          = http://ain.ua/2014/03/11/515577
 |title        = Британский эксперт: Россия развязала против Украины кибервойну
 |author       = Майя Яровая
 |date         = 11 березня 2014
 |website      = AIN.UA
 |accessdate   = 11 травня 2016
 |archive-date = 1 травня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160501165333/http://ain.ua/2014/03/11/515577
}}</ref>.

=== Атака на «Вибори» ===
{{Seealso|Вибори Президента України 2014}}
[[Файл:Картинка Яроша на сайті ЦВК.jpg|thumb|«Картинка Яроша» в репортажі російських пропагандистів]]
{{External media
| video1 = [http://www.youtube.com/watch?v=Z3ltHXUkkG4 1 канал рос.ТВ сделал Яроша лидером выборов Президента Украины] {{ref-ru}} (відеосюжет 1 каналу Росії). [[5 канал]], опубліковано 25.05.2014
}}

Під час [[Вибори Президента України 2014|дочасних Президентських виборів в Україні 2014]] фахівцями [[CERT-UA]] було знешкоджено атаки на [[Вибори (автоматизована система)|автоматизовану систему «Вибори»]]<ref>{{cite web
 |url=http://www.dstszi.gov.ua/dstszi/control/uk/publish/article?art_id=114116&cat_id=112509
 |title=Коментар Держспецзв’язку щодо інциденту в ЦВК
 |author=Прес-служба Держспецзв’язку
 |date=[[23 травня]] [[2014]]
 |url-архіву=https://www.webcitation.org/6Q0jjsfiE?url=http://www.dstszi.gov.ua/dstszi/control/uk/publish/article?art_id=114116
 |дата-архіву=1 червня 2014
 |мертвий-url=no
 |accessdate=[[26 травня]] [[2014]]
 }}</ref>.

[[21 травня]] [[2014]] року зловмисники з угрупування [[КіберБеркут]] здійснили успішну кібератаку на інформаційну систему «Вибори» Центральної виборчої комісії України. Їм вдалось вивести з ладу ключові мережеві вузли корпоративної мережі та інші компоненти інформаційної системи ЦВК. Майже 20 годин поспіль програмне забезпечення, яке мало показувати поточні результати підрахунку голосів, не працювало як слід. В день виборів, 25 травня, за 12 хвилин до закриття виборчих дільниць (19:48 EET), зловмисники розмістили «картинку Яроша» на серверах ЦВК<ref name="cwp.nk">{{cite book
 | publisher = NATO CCD COE Publications
 | isbn = 978-9949-9544-5-2
 | editor = Kenneth Geers
 | chapter = Revolution Hacking
 | author = Nikolay Koval
 | title = Cyber War in Perspective: Russian Aggression against Ukraine
 | location = Tallinn
 | date = 2015
 | url = https://ccdcoe.org/multimedia/cyber-war-perspective-russian-aggression-against-ukraine.html
 | accessdate = 2016-05-10
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20160816132103/https://ccdcoe.org/multimedia/cyber-war-perspective-russian-aggression-against-ukraine.html
 | archivedate = 2016-08-16
 | deadurl = yes
 }}</ref>.

Увечері 25 травня фахівцями CERT-UA було отримано інформацію про те, що на російських телеканалах анонсували новину про нібито виграш [[Дмитро Ярош|Дмитра Яроша]] на «президентських перегонах». З метою підтвердження цієї інформації на російському ТБ була продемонстровано картинку, яку в мережі вже назвали як «Картинка Яроша». 25 травня, о 20:16:56 було зафіксоване перше звернення до вебсайту ЦВК виключно за [[IP-адреса|IP-адресою]] внутрішнього вебсервера з вказівкою в GET-запиті повного шляху до картинки «result.jpg» з IP-адреси 195.230.85.129. Ця адреса входить до діапазону IP-адрес телеканалу [[ОРТ]]<ref>{{cite web
 |url          = http://watcher.com.ua/2014/05/29/rozsliduvannya-yak-kartynka-yarosha-potrapyla-na-ort-v-den-vyboriv/
 |title        = Розслідування: Як «Картинка Яроша» потрапила на ОРТ в день виборів
 |date         = 29 травня 2014
 |website      = Watcher
 |accessdate   = 22 березня 2016
 |archive-date = 16 червня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160616154425/http://watcher.com.ua/2014/05/29/rozsliduvannya-yak-kartynka-yarosha-potrapyla-na-ort-v-den-vyboriv/
}}</ref>.

В результаті атаки «Перший канал» російського телебачення повідомив своїм глядачам про те, що найбільшу кількість голосів виборців в першому турі на виборах президента України набрав лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош. Про це йшлося у випуску вечірніх новин, присвяченому позачерговим виборам президента України. Ведуча повідомила, що незважаючи на дані екзит-полів, які свідчать про перемогу Петра Порошенка в першому турі, на сайті ЦВК з'явилася «дивна картинка» (так звана «Картинка Яроша»). За їхньою інформацією, Дмитро Ярош набрав 37,13&nbsp;% голосів виборців, натомість за фаворита Петра Порошенка проголосувало лише 29,63&nbsp;%<ref>{{cite web
 | url = http://ipress.ua/news/pershyy_kanal_rosii_povidomlyaie_shcho_na_vyborah_prezydenta_ukrainy_peremagaie_yarosh_66383.html
 | title = "Перший канал" Росії повідомляє, що на виборах президента України перемагає Ярош
 | publisher = iPress.ua
 | accessdate = 10 серпня 2016
 | archive-date = 3 лютого 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160203150535/http://ipress.ua/news/pershyy_kanal_rosii_povidomlyaie_shcho_na_vyborah_prezydenta_ukrainy_peremagaie_yarosh_66383.html
 }}</ref>.

Рано вранці наступного дня, 26 травня, сервери системи «Вибори», які приймали та обробляли дані про підрахунок голосів, зазнали розподіленої [[DoS-атака|DoS-атаки]], та були не доступні в проміжку між 1-3 годинами ранку<ref name="csm.17">{{cite web
 | url = http://www.iri.org/resource/cs-monitor-looks-russia’s-cyber-attack-ukraine’s-election-system
 | title = CS Monitor Looks at Russia’s Cyber-Attack on Ukraine’s Election System
 | author = Mark Clayton
 | publisher = Christian Science Monitor
 | website = International Republican Institute
 | date = 17 червня 2014
 | accessdate = 26 березня 2022
 | archive-date = 12 жовтня 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20201012232112/https://www.iri.org/resource/cs-monitor-looks-russia%E2%80%99s-cyber-attack-ukraine%E2%80%99s-election-system
 }}</ref>.

Окрім інформаційної системи ЦВК, кібератак зазнали інші організації, які мали дуже віддалений зв'язок до виборів, жертвою міг стати сайт, який містив сторінку зі словом «вибори». Однак, більшість атак проти таких сайтів відрізнялись низьким рівнем технічної реалізації. Натомість, атака проти ЦВК відрізнялась високою складністю та технологічністю. За словами Миколи Коваля, тогочасного голови CERT-UA, атака на інформаційну систему ЦВК стала однією з найскладніших кібератак, які йому тоді довелось розслідувати<ref name="cwp.nk"/>.

І хоча відповідальність за атаки взяло на себе угрупування начебто хактивістів КіберБеркут, Микола Коваль припускає, що велика складність атаки може свідчити про те, що за нею стояли підрозділи іншої держави. Також в мережі ЦВК було виявлене шкідливе програмне забезпечення, яке пов'язують з угрупуванням [[APT28]]/Sofacy Group<ref name="cwp.nk"/>.

Опитані американською газетою Christian Science Monitor фахівці з комп'ютерної безпеки назвали атаку на інформаційною систему «Вибори» надзвичайно небезпечною, а також попередженням на майбутнє про вразливість комп'ютерних систем, залучених у виборчий процес<ref name="csm.17"/>. Можливість зриву виборів, або маніпуляція результатами виборів, набула нової ваги під час [[Президентські вибори у США 2016|виборів Президента США 2016 року]] після успішної [[Кібератака на Національний комітет Демократичної партії США|кібератаки проти Демократичної партії]]<ref>{{cite web
 | url = http://www.npr.org/2016/08/01/488264073/hacking-an-election-why-its-not-as-far-fetched-as-you-might-think
 | title = Hacking An Election: Why It's Not As Far-Fetched As You Might Think
 | date = 1 серпня 2016
 | publisher = NPR
 | author = Pam Fessler
 | accessdate = 10 серпня 2016
 | archive-date = 8 серпня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160808200914/http://www.npr.org/2016/08/01/488264073/hacking-an-election-why-its-not-as-far-fetched-as-you-might-think
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = http://www.politico.com/magazine/story/2016/08/2016-elections-russia-hack-how-to-hack-an-election-in-seven-minutes-214144
 | title = How to Hack an Election in 7 Minutes
 | quote = With Russia already meddling in 2016, a ragtag group of obsessive tech experts is warning that stealing the ultimate prize—victory on Nov. 8—would be child’s play.
 | author = Ben Wofford
 | date = August 05, 2016
 | publisher = [[Politico]]
 | accessdate = 10 серпня 2016
 | archive-date = 11 серпня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160811231852/http://www.politico.com/magazine/story/2016/08/2016-elections-russia-hack-how-to-hack-an-election-in-seven-minutes-214144
 }}</ref>.

=== Атаки на енергетичні компанії України ===
{{Main|Кібератака на енергетичні компанії України|Кібератака на Укренерго}}

[[23 грудня]] [[2015]] року сталась перша у світі підтверджена атака, спрямована на виведення з ладу енергосистеми: російським зловмисникам вдалось успішно атакувати комп'ютерні системи управління в диспетчерській «[[Прикарпаттяобленерго]]», було вимкнено близько 30 підстанцій, близько 230 тисяч мешканців залишались без світла протягом однієї-шести годин. Атака відбувалась із використанням [[троянська програма|троянської програми]] [[BlackEnergy]]<ref name="texty.17">{{cite web
 |url          = http://texty.org.ua/pg/article/newsmaker/read/66125/Hakerska_ataka_Rosiji_na_ukrajinsku_jenergosystemu_jak
 |title        = Хакерська атака Росії на українську енергосистему: як це було
 |author       = Кім Зеттер, Wired
 |date         = 17 березня 2016
 |website      = ТЕКСТИ
 |accessdate   = 18 березня 2016
 |archive-date = 25 лютого 2022
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20220225152407/https://texty.org.ua/articles/66125/Hakerska_ataka_Rosiji_na_ukrajinsku_jenergosystemu_jak-66125/
}}</ref>.

Водночас синхронних атак зазнали «[[Чернівціобленерго]]» та «[[Київобленерго]]», але з меншими наслідками. За інформацією одного з обленерго, підключення зловмисників до його інформаційних мереж відбувалося з підмереж глобальної мережі Internet, що належать провайдерам в [[Росія|Російській Федерації]]<ref name="mpe.12"/>.

Загалом кібератака мала комплексний характер та складалась щонайменше з таких складових:<ref name="mpe.12"/>
* попереднє зараження мереж за допомогою [[Фішинг|підроблених листів]] електронної пошти з використанням методів [[Соціальна інженерія (безпека)|соціальної інженерії]];
* захоплення управління [[Автоматизована система дистанційного управління|АСДУ]] з виконанням операцій вимикань на підстанціях;
* виведення з ладу елементів ІТ-інфраструктури (джерела безперебійного живлення, модеми, RTU, комутатори);
* знищення інформації на серверах та робочих станціях (утилітою [[KillDisk]]);
* атака на телефонні номери кол-центрів, з метою відмови в обслуговуванні знеструмлених абонентів.

Перерва в електропостачанні склала від 1 до 3,5 годин. Загальний недовідпуск&nbsp;— 73&nbsp;[[Ват-година|МВт·год]] (0.015&nbsp;% від добового обсягу споживання України)<ref name="mpe.12">{{cite web
 | url = http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245086886&cat_id=35109
 | title = Міненерговугілля має намір утворити групу за участю представників усіх енергетичних компаній, що входять до сфери управління Міністерства, для вивчення можливостей щодо запобігання несанкціонованому втручанню в роботу енергомереж
 | date = 12 лютого 2016
 | publisher = Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
 | accessdate = 11 липня 2016
 | archive-date = 22 липня 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200722010118/http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245086886&cat_id=35109
 }}</ref>.

[[Кібератака на Укренерго|Наступна кібератака]] сталась вночі з суботи на неділю, [[17 грудня|17]] на [[18 грудня]] [[2016 рік|2016 року]]: на підстанції «Північна» стався збій в автоматиці управління, через що споживачі північної частини правого берегу Києва та прилеглих районів області залишились без струму. Несправності були усунуті протягом 1 години 15 хвилин. Основною версією стала кібератака&nbsp;— зовнішнє втручання через мережі передачі даних<ref>{{cite web
 | url = http://itc.ua/news/osnovnoy-versiey-nedavnego-otklyucheniya-elektrichestva-v-kieve-nazvana-kiberataka-hakerov/
 | title = Основной версией недавнего отключения электричества в Киеве названа кибератака хакеров
 | publisher = ITC.ua
 | date = 19 грудня 2016
 | accessdate = 18 січня 2017
 | archive-date = 21 липня 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200721113753/https://itc.ua/news/osnovnoy-versiey-nedavnego-otklyucheniya-elektrichestva-v-kieve-nazvana-kiberataka-hakerov/
 }}</ref>. Оператор підстанції, компанія «[[Національна енергетична компанія «Укренерго»|Укренерго]]» спочатку не стала підтверджувати кібератаку, проте залучені до розслідування фахівці з комп'ютерної безпеки підтвердили, що збій стався внаслідок кібератаки. Проміжні результати розслідування були представлені фахівцями Олексієм Ясінським від компанії Information Systems Security Partners (Україна) та Мариною Кротофіл від Honeywell Industrial Cyber Security Lab [[10 січня]] [[2017 рік|2017 року]] на конференції S4 у [[Флорида|Флориді]], [[США]]. Однак, нападники не стали завдавати істотної шкоди, натомість дана атака мала послужити «демонстрацією сили». Як і у попередніх випадках, дана атака була частиною масштабнішої фішингової операції проти державних установ України<ref name="mb.10">{{cite web
 | url = https://motherboard.vice.com/read/ukrainian-power-station-hacking-december-2016-report
 | title = The Ukrainian Power Grid Was Hacked Again
 | author = Kim Zetter
 | date = January 10, 2017
 | publisher = Vice Motherboard
 | accessdate = 18 січня 2017
 | archive-date = 18 січня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170118201525/http://motherboard.vice.com/read/ukrainian-power-station-hacking-december-2016-report
 }}</ref>.

=== Операція «9 травня» ===
[[Український кіберальянс|Українські хакери кіберальянсу]] анонімних груп FalconsFlame та Trinity з 00:00 [[9 травня]] [[2016]] року провели операцію #OpMay9, у рамках якої здійснили не менше 9 успішних зломів сайтів терористичної організації «ДНР», а також російських сайтів агресивної антиукраїнської пропаганди й ресурсів російських приватних військових компаній (ПВК), що діють під протекцією [[ФСБ РФ]] в Україні та Сирії.

На зламаних сайтах хакери залишили хештеги #OpMay9 #оп9Травня, а також по 3 коротких відео про [[Друга світова війна|Другу світову війну]] і внесок українського народу в перемогу над нацизмом<ref>{{cite web
 |url          = https://informnapalm.org/ua/hakery-uspishno-provely-operatsiyu/
 |title        = 9 зломів 9 травня: українські хакери успішно провели операцію #OpMay9
 |author       = 
 |date         = 9 травня 2016
 |website      = InformNapalm.org
 |publisher    = 
 |accessdate   = 11 травня 2016
 |archive-date = 19 вересня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160919084521/https://informnapalm.org/ua/hakery-uspishno-provely-operatsiyu/
}}</ref>.

Перед тим, 29 квітня 2016 року, ті самі групи хакерів припинили існування популярного сайту російських пропагандистів, який позиціював себе як мережеве інформаційне агентство «Anna News». Альянс хакерських груп Falcons Flame та Trinity записав відеозвернення і розмістив його на сайті після повного знищення інформації (статей, баз даних і бекапів). У відео також був згаданий [[мем]] [[Проєкт Львівського метрополітену|«Львівське метро»]]<ref>{{cite web
 |url          = https://informnapalm.org/ua/hakery-znyshhyly-sajt-anna-news/
 |title        = Хакери знищили сайт російських пропагандистів «Anna News» і розмістили відеозвернення
 |author       = 
 |date         = 29 квітня 2016
 |website      = InformNapalm.org
 |publisher    = 
 |accessdate   = 11 травня 2016
 |archive-date = 19 вересня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160919064253/https://informnapalm.org/ua/hakery-znyshhyly-sajt-anna-news/
}}</ref>.

Окрім зламу пропагандистських сайтів, групи хакерів спільно з волонтерами групи [[InformNapalm]] змогли знайти докази застосування російськими терористами сучасних засобів [[РЕБ]] у [[Війна на сході України|війні на сході України]], зокрема&nbsp;— [[Р-330Ж «Житель»]]<ref>{{cite web
 |url          = https://informnapalm.org/ua/r-330zh-u-boyah-za-debaltseve/
 |title        = ЗС РФ використовували станцію Р-330Ж у боях за Дебальцеве. Знімки робочого терміналу
 |author       = 
 |date         = 2 травня 2016
 |website      = InformNapalm.org
 |publisher    = 
 |accessdate   = 11 травня 2016
 |archive-date = 19 вересня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160919072953/https://informnapalm.org/ua/r-330zh-u-boyah-za-debaltseve/
}}</ref>.

=== Операція «Прикормка» ===
У травні 2016 року компанія [[ESET]] (з головним офісом в Братиславі) оприлюднила доповідь за результатами проведеного аудиту, в якому викрила компанію кібершпигунства українських хакерів (ймовірно афілійованих зі спецслужбами) за інформаційними системами маріонеткових утворень російських терористів на окупованому сході України. Доповідь була підготовлена вихідцем з Росії, випускником Південно-Уральського державного університету (Челябінськ, Росія) Антоном Черепановим. Автор дослідження виступив з доповіддю на форумі Positive Hack Days, який проходив 17-18 травня в Москві<ref name="in.1">{{cite web
 | url = https://informnapalm.org/ua/eset-na-sluzhbi-terorystiv/
 | title = Антивірусна компанія ESET на службі терористів Донбасу
 | author = Alexey Minakov
 | date = 1 червня 2016
 | publisher = Інформнапалм
 | accessdate = 6 лютого 2017
 | archive-date = 16 липня 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200716200750/https://informnapalm.org/ua/eset-na-sluzhbi-terorystiv/
 }}</ref>.

У третьому кварталі 2015 року спеціалісти ESET виявили раніше невідоме модульне сімейство шкідливих програм&nbsp;— Prikormka. Подальші дослідження показали, що дана загроза почала поширюватися щонайменше з 2008 року. За період активності найбільше шкідливих програм зафіксовано в Україні. Тривалий час Prikormka залишалася непоміченою через відносно низьке співвідношення загроз до 2015 року. Однак у 2015 році кількість цього небезпечного програмного забезпечення суттєво зросла<ref name="eset.18">{{cite web
 | url = https://eset.ua/download_files/marketing/Operation_Groundbait_ukr.pdf
 | title = Операція Groundbait («Прикормка»): Аналіз інструментарію спостереження
 | author = Антон Черепанов
 | publisher = ESET
 | date = 18 травня 2016
 | accessdate = 1 червня 2016
 | archive-date = 1 червня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160601142637/https://eset.ua/download_files/marketing/Operation_Groundbait_ukr.pdf
 }}</ref>.

Основним способом інфікування, який був визначений спеціалістами ESET в ході дослідження, стало поширення [[фішинг]]ових електронних листів з прикріпленими шкідливими файлами або з посиланнями для завантаження небезпечного файлу, розміщеного на віддаленому сервері. Після відкриття замаскованого небезпечного вкладення, Prikormka відображає документ-приманку для обману та відволікання уваги потенційної жертви, яка очікує безпосередньо відкриття документу, не підозрюючи про загрозу. Цей метод спрацьовує у випадках, коли користувачі не є технічно обізнаними та не дотримуються правил безпеки під час роботи за комп'ютером<ref name="eset.18"/>.

Зловмисники використовують прийоми соціальної інженерії для переконання жертви відкрити шкідливе вкладення, серед яких використання провокативних та привабливих назв вкладень електронної пошти. Приклади таких назв:<ref name="in.1"/>
* Нацгвардейцы со шприцами сделали из донецкого мальчика мишень для ракет.exe
* Последнее обращение командира бригады 'Призрак' Мозгового Алексея Борисовича к солдатам и офицерам ДНР и ЛНР.scr
* Места дислокации ВСУ в зоне проведения АТО.scr

Також були виявлені ознаки, що операція «Прикормка» була спрямована і на інформаційні системи «Правого сектора» та інших організацій<ref name="in.1"/>.

Слід зазначити, що антивірус розробки ESET досить поширений серед державних установ України, що може створити для компанії можливості отримувати доступ до інформації в цих системах<ref name="in.1"/>.

=== Злам «Першого каналу» ===
{{Seealso|Перший канал (Росія)}}

На початку червня [[2016]] року волонтери команди [[Інформнапалм]] повідомили про успішний злам корпоративного сервера російського «[[Перший канал (Росія)|Першого каналу]]» українським кібер-альянсом хакерів FalconsFlame, Trinity та Рух8. Операція почалася 25 травня, а перші результати з'явилися 5 червня. Внаслідок злому було опубліковано анкетні дані всіх співробітників «Першого каналу». Крім цього, з'явилась можливість зламати особисті поштові скриньки і хмарні сховища співробітників<ref name="in.9">{{cite web
 | url = https://informnapalm.org/ua/ukrayinski-hakery-zlamaly-rosijskyj-pershyj-kanal/
 | title = Українські хакери зламали російський “Перший канал”
 | publisher = Інформнапалм
 | date = 9 червня 2016
 | accessdate = 13 червня 2016
 | archive-date = 20 вересня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160920215511/https://informnapalm.org/ua/ukrayinski-hakery-zlamaly-rosijskyj-pershyj-kanal/
 }}</ref>.

Першим російським пропагандистом, інформацію про якого розкрили активісти, став журналіст Сергій Зенін. Було з'ясовано, що російський пропагандист звертався за консультаціями до компанії [[ESET|ESET Russia]] при створенні проєкту з головним завданням «Показати, як далеко зайшли США у своїй уявній боротьбі з тероризмом і наскільки небезпечні ігри АНБ із цифровими технологіями». В червні 2014 року відбулось перше відрядження Зеніна на захоплений російськими терористами Донбас. Отримав «акредитацію» в «ДНР» під номером 116<ref>{{cite web
 | url = https://informnapalm.org/ua/zlom-propagandystiv-rf-chastyna-1-zenin/
 | title = Злом пропагандистів РФ. Частина 1. Зенін: сприяння терористам, офшори та відпочинок у Європі
 | publisher = Інформнапалм
 | date = 6 червня 2016
 | accessdate = 13 червня 2016
 | archive-date = 15 липня 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200715195222/https://informnapalm.org/ua/zlom-propagandystiv-rf-chastyna-1-zenin/
 }}</ref>.

Також було з'ясовано, що Зенін обговорював з журналістом московського офісу [[Reuters]] Антоном Звєрєвим (акредитація в «ДНР» під номером 232) різні версії [[Збиття Boeing 777 біля Донецька|збиття Боїнгу малайзійських авіаліній]]. При чому Звєрєв наводив уривки інтерв'ю з російськими бойовиками, з яких можна було дізнатись про надання Росією установки ЗРК «[[Бук (ЗРК)|Бук]]», її маршрут, приблизне місце пуску ракети<ref>{{cite web
 | title = Взлом пропагандистов РФ. Часть 2: переписка о МН17
 | url = https://informnapalm.org/23880-mh17-forbidden-interview/
 | publisher = Інформнапалм
 | date = 14 червня 2016
 | accessdate = 16 червня 2016
 | archive-date = 16 липня 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200716185709/https://informnapalm.org/23880-mh17-forbidden-interview/
 }}</ref>.

=== Паралізування роботи Держказначейства України ===
6 грудня 2016 року [[хакерська атака]] на урядові сайти ([[Державна казначейська служба України|Держказначейства України]] та інших) і на внутрішні мережі держорганів призвела до масштабних затримок бюджетних виплат.<ref>{{cite news|url=http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=249559690&timestamp=1481039596000|title=Щодо роботи інформаційно-телекомунікаційної системи Казначейства|date=6 грудня 2016|publisher=Урядовий портал|accessdate=11 грудня 2016|archive-date=10 грудня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161210015757/http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=249559690&timestamp=1481039596000}}</ref><ref name="кібервійна">{{cite news|url=http://www.epravda.com.ua/publications/2016/12/9/613957/|title=Україна програє кібервійну. Хакери атакують державні фінанси|date=9 грудня 2016|publisher=Економічна правда|accessdate=11 грудня 2016|archive-date=10 грудня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161210224944/http://www.epravda.com.ua/publications/2016/12/9/613957/}}</ref> Вже 7 грудня (досить оперативно, як для державних органів) Кабмін виділив 80&nbsp;млн гривень для захисту від хакерів.<ref name="кібервійна"/> Для виведення з ладу серверів використовувався вірус KillDisk. Атака відбувалась із використанням троянської програми [[BlackEnergy]], тої самої, що і в атаці на [[Кібератака на енергетичні компанії України|Прикарпаттяобленерго]].

=== Компрометація ArtOS ===
{{main|Компрометація ArtOS}}
У грудні 2016 року фахівці фірми CrowdStrike оприлюднили результати власного дослідження зразків програми <tt>Попр-Д30.apt</tt> розробленої капітаном [[55-та окрема артилерійська бригада (Україна)|55-ї окремої артилерійської бригади]] Ярославом Шерстюком десь в проміжку між 20 лютого та 13 квітня 2013 року. 28 квітня того ж року обліковий запис соціальної мережі [[ВКонтакті]] з ідентичним іменем став поширювати цю програму зі своєї сторінки «{{lang-ru|Програмное обеспечение современного боя}}». Як запобіжник неконтрольованому розповсюдженню, після завантаження та встановлення програми користувач мав звернутись до розробника за ключем для розблокування її роботи<ref name="cs.22pdf">{{cite web
 | url = https://www.crowdstrike.com/wp-content/brochures/FancyBearTracksUkrainianArtillery.pdf
 | title = Use of Fancy Bear Android malware in tracking of Ukrainian field artillery units
 | date = December 22, 2016
 | author = CROWDSTRIKE GLOBAL INTELLIGENCE TEAM
 | publisher = CrowdStrike
 | accessdate = 12 січня 2017
 | archive-date = 24 грудня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20161224094632/https://www.crowdstrike.com/wp-content/brochures/FancyBearTracksUkrainianArtillery.pdf
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = http://life.pravda.com.ua/society/2015/11/8/202830/view_print/
 | title = Артиллерийская математика. История разработчика Ярослава Шерстюка
 | author = Евгения Фаенкова
 | publisher = Українська Правда. Життя
 | date = 08.11.2015
 | accessdate = 12 січня 2017
 | archive-date = 14 січня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170114062924/http://life.pravda.com.ua/society/2015/11/8/202830/view_print/
 }}</ref>.

При цьому, ймовірно, йдеться про програму ArtOS або його попередника&nbsp;— калькулятора артилерійських поправок. Програмно-апаратний комплекс із використанням цієї програми дозволяє скоротити час, потрібний на ідентифікацію та враження об'єкту в чотири рази&nbsp;— до двох хвилин. Крім того, комплекс здатен розв'язувати до 70&nbsp;% тактичних та бойових завдань, які постають перед артилеристами<ref>{{cite web
 | url = http://ain.ua/artos-v-ukraine-sozdali-programmnyj-kompleks-upravleniya-ognyom-artillerii
 | title = ArtOS: в Украине создали программный комплекс управления огнем артиллерии
 | author = Олеся Блащук
 | date = 04 Мая 2016
 | publisher = AIN
 | accessdate = 12 січня 2017
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20161223062502/http://ain.ua/artos-v-ukraine-sozdali-programmnyj-kompleks-upravleniya-ognyom-artillerii
 | archivedate = 23 грудня 2016
 | deadurl = yes
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = http://iz.com.ua/zaporoje/83623-zaporozhskiy-artillerist-predstavil-unikalnyy-pk-artos.html
 | title = Запорожский артиллерист сделал коллегам подарок на миллион
 | author = Коваленко Богдана
 | date = 03-11-2015
 | publisher = Индустриалка
 | accessdate = 12 січня 2017
 | archive-date = 23 грудня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20161223063910/http://iz.com.ua/zaporoje/83623-zaporozhskiy-artillerist-predstavil-unikalnyy-pk-artos.html
 }}</ref>.

Вже 21 грудня 2014 року було вперше помічено на українському військовому інтернет-форумі файл установки програми скомпрометований імплантатом X-Agent. Швидше за все, скомпрометований варіант був створений в проміжку між кінцем квітня 2013-початком грудня 2014 року&nbsp;— саме тоді, коли політична криза переросла у російсько-українську війну з [[Анексія Криму Росією|анексією Криму]] та [[війна на сході України|бойовими діями на сході України]]<ref name="cs.22pdf"/>.

Імплантат ([[Троянська програма|троянець]]) X-Agent не мав деструктивних функцій, проте міг бути використаний для викрадення інформації із адресної книжки смартфона, вмісту SMS-повідомлень, журналу дзвінків, тощо. Зокрема, зловмисники мали можливість із його допомогою встановити місце знаходження (координати) зараженого пристрою<ref name="cs.22pdf"/>.

Відповідальність за операцію дослідники покладають на угрупування [[APT28]] (також відоме як Fancy Bear, Sofacy Group).

; Значення

Дослідники не змогли встановити точну кількість заражених пристроїв та наслідки цієї операції:<ref name="cs.22pdf"/> невідомо, чи були випадки виходу в інтернет з планшетів під час бойових дій, наскільки масовою була програма з інтернету, адже оригінальне ПЗ було поширене у закритий спосіб, тощо. Цілком може бути, що сам факт існування скомпрометованого варіанту програми ворожа сторона використовує для ускладнення використання важливої та ефективної артилерійської програми на планшетах ЗСУ, або навіть як чергову компанію «зради» для деморалізації супротивника<ref>{{cite web
 | url = http://texty.org.ua/pg/news/textynewseditor/read/73373/Je_gipoteza_shho_rosijski_khakery_za_dopomogoju
 | title = Є гіпотеза, що російські хакери за допомогою трояну намагаються відстежити дії української артилерії
 | publisher = Texty.org.ua
 | date = 22/12/2016
 | accessdate = 22/12/2016 }}</ref>.

Слід зазначити, що дослідження CrowdStrike було оприлюднене на тлі палких дискусій про вплив російських спецслужб на перебіг виборчої кампанії в США. Тому, навіть попри відсутність чітких доказів безпосереднього зв'язку між цією кібершпигунською операцією та бойовими втратами українських військових, на думку американських дослідників даний епізод важливий тим, що дозволяє стверджувати про прямі зв'язки між хакерами, які [[Кібератака на Національний комітет Демократичної партії США|зламали системи Демократичної партії]], та [[Головне розвідувальне управління Генерального Штабу Російської Федерації|Головним розвідувальним управлінням ГШ РФ]]<ref>{{cite web
 | url = https://www.washingtonpost.com/world/national-security/cybersecurity-firm-finds-a-link-between-dnc-hack-and-ukrainian-artillery/2016/12/21/47bf1f5a-c7e3-11e6-bf4b-2c064d32a4bf_story.html
 | title = Cybersecurity firm finds evidence that Russian military unit was behind DNC hack
 | publisher = Washington Post
 | author = Ellen Nakashima
 | date = December 22, 2016
 | accessdate = 12 січня 2017
 | archive-date = 15 січня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170115081103/https://www.washingtonpost.com/world/national-security/cybersecurity-firm-finds-a-link-between-dnc-hack-and-ukrainian-artillery/2016/12/21/47bf1f5a-c7e3-11e6-bf4b-2c064d32a4bf_story.html
 }}</ref>.

=== Соціальні мережі ===
{{Seealso|Соціальна мережа (Інтернет)|Інформаційна війна|Інформаційна операція|OSINT}}

Конфлікт відбувався і в інтернет-службах [[Соціальна мережа (Інтернет)|соціальних мереж]].

Зокрема, окремі дослідження вказують, що вдалими маніпуляціями можливо впливати на громадську думку, а також викрадати приватну інформацію важливих осіб<ref>Schelling Thomas C. Micromotives and macrobehavior. New York: W.W. Norton and Co.; 1978.
</ref><ref name="shakarian.9">{{Cite book| publisher = Syngress| isbn = 978-0-12-407814-7| last1 = Shakarian| first1 = Paulo| last2 = Shakarian| first2 = Jana| last3 = Ruef| first3 = Andrew| title = Introduction to cyber-warfare: a multidisciplinary approach| location = Amsterdam ; Boston| date = 2013
 | chapter = 9. Losing Trust in Your Friends: Social Network Exploitation
}}</ref>. Російські силові відомства заздалегідь готувались до можливих конфліктів у соціальних мережах: так, наприклад, російський пропагандистський ресурс RT іще в 2012 році повідомляв про виділення [[Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації|Службою зовнішньої розвідки Російської Федерації]] близько $1&nbsp;млн на створення трьох систем для спостереження за соціальними мережами та впливу на них. Система «Диспут» мала відстежувати поширення інформації в [[блогосфера|блогосфері]], зокрема, виявляти популярні записи та авторів. Система «Монітор-3» покликана допомагати збирати дані для [[OSINT]]-розвідки. Система «Шторм-12» має сприяти поширенню інформацію та впливати на суспільну думку<ref name="shakarian.9"/>.

Принаймні з 2013 року була створена організація для впливу на суспільну думку, яка стала широко відомо як «[[тролі з Ольгіна]]». Вже в 2014 році ольгінські тролі стали активно працювати на формування на Заході суспільної думки необхідної кремлівському режиму. Навіть через два роки після початку війни, в 2016 році, була виявлена мережа ботів у соцмережах, які поширювали в інтернеті заклики до насилля проти української влади та заклики виходити на «Третій Майдан»<ref>[http://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/1948496-moskovskij-slid-koloradskogo-zuka-abo-hto-i-ak-gotue-majdan3.html Московський слід колорадського Жука, або Хто і як готує «Майдан-3»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160709030028/http://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/1948496-moskovskij-slid-koloradskogo-zuka-abo-hto-i-ak-gotue-majdan3.html |date=9 липня 2016 }}. [[Укрінформ]]. 21.01.2016</ref>.

Російські провладні Інтернет-ЗМІ та відповідні активісти в соціальних мережах показали дуже високу активність напередодні та під час [[анексія Криму|анексії Криму]]. Низка російських сайтів, що займаються постійним інформаційно-психологічним протиборством на українському напрямі активно висвітлювали події, що відбуваються, розміщували публікації із неперевіреною та неправдивою інформацією, здійснювали активне поточне аналітичне коментування ходу подій. Ці новини або повністю формувались редакціями самих видань, або посилались на інформацію «дружніх активістів» в соцмережах. Зокрема, в соцмережі Facebook можна було побачити цілі групи (communities) людей, що свідомо поширювали панічні настрої та неправдиві відомості, які мали на меті створити образ «непереможної російської армії». Варто зазначити, що їх повідомлення в своїх новинних стрічках передруковували і Інтернет-ЗМІ, а подекуди&nbsp;— і більш традиційні ЗМІ<ref name="niss.1-2">{{cite web
 | url = http://www.niss.gov.ua/articles/1476/
 | title = Щодо інформаційно-психологічної складової агресії Російської Федерації проти України (за результатами подій 1-2 березня 2014 року)
 | publisher = Національний інститут стратегічних досліджень
 | accessdate = 15 липня 2016
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20160819094834/http://www.niss.gov.ua/articles/1476/
 | archivedate = 19 серпня 2016
 | deadurl = yes
 }}</ref>.

Залучення платних тролів, мереж ботів, створення сайтів з викривленими «новинами» стало невід'ємною частиною російської пропаганди, оскільки, як свідчать експерименти, вплив пропаганди на людину тим ефективніший, чим більше джерел надходження інформації, чим більшою підтримкою вона користується серед решти членів спільноти, тощо<ref>{{cite web
 | url = http://www.rand.org/pubs/perspectives/PE198.html
 | title = The Russian "Firehose of Falsehood" Propaganda Model
 | author = Christopher Paul, Miriam Matthews
 | publisher = RAND Corporation
 | doi = 10.7249/PE198
 | date = 2016
 | work = Perspectives
 | accessdate = 15 липня 2016
 | archive-date = 27 листопада 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20161127093036/http://www.rand.org/pubs/perspectives/PE198.html
 }}</ref>.

Приклад координації деяких російських інтернет-пропагандистів був здобутий альянсом українських хакерів FalconsFlame, Trinity, Рух8 та КиберХунта<ref>{{cite web
 | url = https://informnapalm.org/ua/shema-koordynatsiyi-rosijskyh-propagandystiv/
 | title = Зламана схема координації російських пропагандистів: завдання, оплата, звіти
 | date = 2016-07-08
 | publisher = Інформнапалм
 | accessdate = 15 липня 2016
 | archive-date = 21 вересня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160921084211/https://informnapalm.org/ua/shema-koordynatsiyi-rosijskyh-propagandystiv/
 }}</ref>.

Служби соціальних мереж стали інструментом координації не лише російських пропагандистів, а й російських шпигунів на території України, бойовиків з Росії, та загальної організації діяльності терористичних організацій керованих російськими спецслужбами. Завдяки вдалому використанню (серед іншого) методів [[соціальна інженерія|соціальної інженерії]] активістам центру «[[Центр «Миротворець»|Миротворець]]» вдалось взяти під контроль обліковий запис російської терористки Олени Гейштерової в соціальній мережі «[[Однокласники]]». В результаті проведеної операції «Гейша» були викриті російські шпигуни, бойовики, терористи як в Україні, так і за її межами<ref>{{cite web
 | url = https://psb-news.org/otchet-o-provedennoj-spetsoperatsyy-gejsha/
 | title = Отчет о проведенной Центром Миротворец спецоперации “Гейша”
 | date = 27 липня 2016
 | author = Роман Зайцев
 | publisher = PSB-News
 | accessdate = 28 липня 2016
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20160727204758/https://psb-news.org/otchet-o-provedennoj-spetsoperatsyy-gejsha/
 | archivedate = 27 липня 2016
 | deadurl = yes
 }}</ref>.

[[Файл:Армія РФ у війні на Донбасі.jpg|thumb|500px|[[Список російських підрозділів вторгнення на території України|Російські підрозділи вторгнення]], встановлені в результаті [[OSINT]]-розвідки соціальних мереж російських військових активістами групи [[Інформнапалм]]]]

Соціальні мережі стали важливим джерелом інформації для [[OSINT]]-розвідки. Серед відомих прикладів&nbsp;— фільм [[Симон Островський|Симона Островського]] {{lang-en|Selfie Soldiers}}, де на основі оприлюднених в соціальних мережах фотографій простежений шлях кадрового російського військового Бато Домбаєва з Росії на Донбас, [[Бої за Дебальцеве|під Дебальцево]], і назад, до дому<ref>{{cite web
 | url = https://news.vice.com/video/selfie-soldiers-russia-checks-in-to-ukraine
 | title = Selfie Soldiers: Russia Checks in to Ukraine
 | date = 16 червня 2015
 | publisher = Vice
 | accessdate = 15 липня 2016
 | archive-date = 15 вересня 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180915185134/https://news.vice.com/video/selfie-soldiers-russia-checks-in-to-ukraine
 }}</ref>. Стали з'являтись осередки волонтерів-активістів (зокрема: [[Інформнапалм]], [[Bellingcat]], та інші), які на основі добутих із соціальних мереж OSINT-даних викривали облуду російської пропаганди, навіть розслідували [[Збиття Boeing 777 біля Донецька|Збиття Boeing 777 рейсу MH17 біля Донецька]].

==== Блокування російських інтернет-сервісів ====
{{main|Блокування російських інтернет-сервісів в Україні}}

Наказом №&nbsp;133/2017 від 15 травня 2017 року Президент України Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» яким заборонив інтернет-провайдерам надавати послуги з доступу користувачам мережі інтернет до низки російських інформаційних ресурсів та порталів, зокрема, й соціальних мереж [[ВКонтакте]] і [[Одноклассники]]<ref name="day.16-05-2017">{{cite web
 | url = https://day.kyiv.ua/uk/news/160517-poroshenko-pidpysav-nakaz-pro-vvedennya-sankciy-proty-yandeks-vkontakte-y-odnoklassnyky
 | title = Порошенко підписав наказ про заборону "Яндекс", "Вконтакте" й "Одноклассники"
 | date = 16 травня, 2017
 | publisher = День
 | accessdate = 19 травня 2017
 | archive-date = 19 травня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170519123405/http://day.kyiv.ua/uk/news/160517-poroshenko-pidpysav-nakaz-pro-vvedennya-sankciy-proty-yandeks-vkontakte-y-odnoklassnyky
 }}</ref><ref name="watcher.17-05-2017">{{cite web
 | url = http://watcher.com.ua/2017/05/17/ukaz-pro-blokuvannya-vkontakte-yandeks-ta-mail-ru-opublikovano-i-vin-nabrav-chynnosti/
 | title = Указ про блокування ВКонтакте, Яндекс та Mail.Ru опубліковано, і він набрав чинності
 | author = Олег Дмитренко
 | date = 17 Травня 2017
 | publisher = Watcher
 | accessdate = 19 травня 2017
 | archive-date = 20 травня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170520205329/http://watcher.com.ua/2017/05/17/ukaz-pro-blokuvannya-vkontakte-yandeks-ta-mail-ru-opublikovano-i-vin-nabrav-chynnosti/
 }}</ref>.
Згідно думки аналітиків, прямий доступ до бази даних соціальних сервісів із надзвичайною легкістю дозволяє російським спецслужбам виявити якнайширший спектр інформації, яку звичайні громадяни і військовослужбовці завантажують до соцмереж.<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/ptico/posts/10211582049679686|title=Andrey Savchenko|website=www.facebook.com|language=uk|accessdate=2017-05-19}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/ptico/posts/10211582049679686|title=Про блокування соціальних мереж|last=Andrey Savchenko|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=2017-05-19|archive-url=https://archive.today/20170519161205/https://www.facebook.com/ptico/posts/10211582049679686}}</ref>. Крім того, для блокування доступу до російських інформаційних ресурсів і порталів Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) запровадив спеціальну автоматизовану систему. Крім того, для блокування доступу до російських інформаційних ресурсів і порталів Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) запровадив спеціальну веб-сторінку, на якій користувачі можуть перевірити, чи заблокований доступ до певного сайту. Сайт містить список усіх блокованих сайтів, а також інформацію про те, з якої причини вони були заблоковані.<ref>{{Cite web|title=Заборонені інтернет ресурси в Україні - перелік 2023⚡ UABlockList|url=https://uablocklist.com/|website=uablocklist.com|accessdate=2023-09-01}}</ref><ref>{{Cite web|title=В Україні складають перелік сайтів, які загрожують нацбезпеці {{!}} Новини {{!}} Українське радіо|url=http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=48408|website=www.nrcu.gov.ua|accessdate=2023-09-01|language=ua}}</ref> 

=== Масова хакерська атака 2017 року ===
{{Main|Хакерські атаки на Україну (2017)|Petya}}

27 червня 2017 року на підприємства різної форми власності та розміру, державні та недержавні установи була здійснена масштабна хакерська атака із використанням [[комп'ютерний хробак|комп'ютерного хробака]] сімейства [[Petya]]. Новий зразок шкідливого програмного забезпечення отримав різні назви від різних дослідників, зокрема: Diskcoder.C, ExPetr, PetrWrap, Petya, або NotPetya та інші<ref name="wls.30-2017">{{cite web
 | url = https://www.welivesecurity.com/2017/06/30/telebots-back-supply-chain-attacks-against-ukraine/
 | title = TeleBots are back: Supply-chain attacks against Ukraine
 | author = Anton Cherepanov, [[ESET]]
 | date = 30 червня 2017
 | publisher = We Live Security
 | accessdate = 4 липня 2017
 | archive-date = 21 липня 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200721152132/https://www.welivesecurity.com/2017/06/30/telebots-back-supply-chain-attacks-against-ukraine/
 }}</ref>.

На думку дослідників фірми ESET, дана атака була здійснена [[розвинена стала загроза|угрупуванням]] TeleBots, яке має певні зв'язки з угрупуванням [[BlackEnergy]]-«Sandworm», відповідального за [[Кібератака на енергетичні компанії України|кібератаку на енергетичні підприємства України в грудні 2015 року]]. Попередні атаки цього угрупування були помічені іще в грудні 2016 року, коли проти фінансових компаній та об'єктів критичної інфраструктури України були здійснені атаки з використанням, в тому числі, варіанту програми KillDisk для ОС Linux<ref name="wls.30-2017"/>.

Програму KillDisk угрупування використовувало для повного знищення даних. Здирництво ніколи не стояло на порядку денному, ані в першу хвилю атак в грудні 2016 року, ані в другу хвилю того ж місяця, коли до програми було додане повідомлення про сплату викупу у сумі 222 [[біткоін]]а (близько [[Долар США|$]]250 тисяч на той час)<ref name="wls.30-2017"/>.

В 2017 році атаки угрупування стали зухвалішими та витонченішими: в проміжку між січнем та березнем 2017 року зловмисникам вдалось отримати несанкційований доступ до комп'ютерних мереж українського розробника програмного забезпечення та з використанням [[VPN]]-тунелів звідти отримати доступ до комп'ютерних мереж фінансових установ. При атаці угрупування скористалось, серед іншого, [[бекдор]]ом Python/TeleBot.A, який був переписаний з мови [[Python]] мовою [[Rust]] та використовує [[Telegram]] для обміну командами з оператором. Другий бекдор був написаний на [[VBScript]] та використовував шлюз [[Tor]] з доменним іменем transfinance.com[.]ua та IP-адресою 130.185.250[.]171 для спілкування з оператором. Для горизонтального поширення угрупування скористалось утилітами CredRaptor, модифікованим [[Mimikatz]], та PsExec<ref name="wls.30-2017"/>.

Останнім кроком атаки стало шифрування файлів із використанням алгоритмів [[Advanced Encryption Standard|AES-128]] та [[RSA|RSA-1024]]. Також для серверів під управлінням не Windows, угрупування створило програму Python/Filecoder.R яке шифрувало дані із використанням алгоритмів RSA-2048 та AES-256<ref name="wls.30-2017"/>.

18 травня 2017 року розпочалась атака із використанням програми XData (також відома як Win32/Filecoder.AESNI.C). Початковим вектором атаки стала програма [[M.E.Doc]]. Хробак XData мав здатність автоматичного поширення із використанням [[Mimikatz]] та PsExec. Однак невдовзі зловмисники оприлюднили ключі дешифрування файлів на форумі BleepingComputer, й атака досить швидко зійшла нанівець та не привернула великої уваги<ref name="wls.30-2017"/>.

У зв'язку з інцидентом компанія-розробник M.E.Doc впустила офіційну заяву. В ній компанія стверджувала, що поширення вірусу одразу після оновлення їхнього програмного забезпечення є лише випадковим збігом. Розробник M.E.Doc «стежить за безпекою власного коду». Для цього компанія уклала угоди з «великим антивірусними компаніями» та надає їм бінарні файли програм для аналізу й підтвердження безпеки. Розробники запевнили, що так відбувається перед кожним оновленням<ref>{{cite web
 | url = https://ain.ua/2017/05/24/vse-pro-xdata-poka
 | title = Все, что известно про вирус-вымогатель XData: кто под угрозой и что делать
 | author = Павел Красномовец
 | date = 24 травня 2017
 | publisher = AIN
 | accessdate = 4 липня 2017
 | archive-date = 28 червня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170628183707/https://ain.ua/2017/05/24/vse-pro-xdata-poka
 }}</ref>.

[[Файл:Petya.Random.png|thumb|300px|Повідомлення, що показується після завершення шифрування головної таблиці файлів файлової системи NTFS]]

Натомість [[Хакерські атаки на Україну (2017)|атака 27 червня 2017 року]] вже привернула увагу своїм масштабом та наслідками як в Україні так і за кордоном. Початковим вектором зараження новою модифікацією вірусу [[Petya]] (також відомий як Diskcoder.C, ExPetr, PetrWrap, або NotPetya) знову став сервер оновлень програми M.E.Doc. Саме завдяки її поширеності та набору методів горизонтального поширення атака набула такого масштабу<ref name="wls.30-2017"/>.

Новий хробак використовував три методи для горизонтального поширення:<ref name="wls.30-2017"/>
* вразливість [[EternalBlue]],
* комбінацію [[Mimikatz]] та PsExec,
* WMIC.
На відміну від хробака WannaCry цей вірус шукав жертв лише в середині локальних мереж.

Також на відміну від XData новий Petya має значні вади, які або унеможливлюють відновлення зашифрованих даних, або ж значно ускладнюють процес дешифрування. Для шифрування даних були використані алгоритми AES-128 та RSA-2048, а для шифрування таблиць файлів у файловій системі&nbsp;— [[Salsa20]]<ref name="wls.30-2017"/>.

Про наявність проблем з безпекою в системі оновлень M.E.Doc вже було відомо. Також, вже після атаки фахівцям фірми [[ESET]] вдалось знайти [[бекдор]] у вигляді зашифрованої [[PHP]] програми <tt>medoc_online.php</tt> на цьому сервері<ref name="wls.30-2017"/>. Аналіз інформації вже після атаки, 3 липня, показав, що на сервері було встановлене застаріле програмне забезпечення з численними [[Уразливість (інформаційні технології)|вразливостями]], для якого вже були добре відомі методи [[хакерська атака|атак]]<ref>{{cite web
 | url = https://www.theverge.com/platform/amp/2017/7/3/15916060/petya-medoc-vulnerability-ransomware-cyberattack
 | title = Ukranian company that spread Petya could face criminal charges for vulnerability. The hack was easier than we thought
 | author = Russell Brandom
 | date = July 3, 2017
 | publisher = The Verge
 | accessdate = 4 липня 2017
 | archive-date = 3 липня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170703213356/https://www.theverge.com/platform/amp/2017/7/3/15916060/petya-medoc-vulnerability-ransomware-cyberattack
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = http://blog.uk.fujitsu.com/information-security/petya-medoc-and-the-delivery-of-malicious-software/#.WVu4cSdgHq4
 | title = Petya, Medoc and the delivery of malicious software
 | author = Paul McEvatt
 | date = June 30, 2017
 | publisher = Fujitsu Information Security
 | accessdate = 4 липня 2017
 | archive-date = 3 липня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170703182432/http://blog.uk.fujitsu.com/information-security/petya-medoc-and-the-delivery-of-malicious-software/#.WVu4cSdgHq4
 }}</ref>. Начальник [[Кіберполіція (Україна)|Департаменту кіберполіції]] Національної поліції України полковник Сергій Демедюк в інтерв'ю журналістам [[Associated Press]] заявив, що розробникам M.E.Doc «багато разів говорили про це творці антивірусів. Така недбалість може послужити причиною початку кримінального розслідування»<ref>{{cite web
 | url = http://fakty.ictv.ua/ua/ukraine/20170704-virus-petya-kompaniyi-m-e-doc-zagrozhuye-kryminalna-sprava/
 | title = Вірус Petya: компанії M.E.Doc загрожує кримінальна справа
 | date = 4 липня 2017
 | publisher = Факти.ICTV
 | accessdate = 4 липня 2017
 | archive-date = 4 липня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170704115628/http://fakty.ictv.ua/ua/ukraine/20170704-virus-petya-kompaniyi-m-e-doc-zagrozhuye-kryminalna-sprava/
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = https://apnews.com/8b02768224de485eb4e7b33ae55b02f2
 | title = Official: firm at center of cyberattack knew of problems
 | author = Raphael Satter
 | date = 4 липня 2017
 | publisher = Associated Press
 | accessdate = 4 липня 2017
 | archive-date = 5 липня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170705011813/https://apnews.com/8b02768224de485eb4e7b33ae55b02f2
 }}</ref>. Крім всього іншого сервер оновлень <tt>upd.me-doc.com.ua</tt> (IP адреса 92.60.184[.]55) фізично знаходився у хостинг-провайдера [[WNet]] (ТОВ «Дабл-ю нет Україна»), в якого лише на початку червня того ж року [[Служба безпеки України]] проводила обшуки та вилучала обладнання через надання компанією телекомунікаційних послуг [[ФСБ]] РФ в Криму, Воєнтелеком РФ та псевдодержавним підприємствам зв'язку. За інформацією спецслужби, через незаконну маршрутизацію трафіку до анексованого Криму ФСБ РФ планувало отримати доступ та знімати інформацію з українського сегменту мережі провайдера<ref>{{cite web
 | url = https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/3451
 | title = СБУ викрила українського Інтернет-провайдера на незаконній маршрутизації трафіку до Криму в інтересах російських спецслужб (відео)
 | date = 1 червня 2017
 | publisher = Служба безпеки України
 | accessdate = 4 липня 2017
 | archive-date = 17 червня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170617185838/https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/3451
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = https://www.5.ua/suspilstvo/internet-dlia-fsb-shpyhunstvo-ta-ihnoruvannia-ukazu-prezydenta-sbu-poiasnyly-obshuky-v-wnet-146878.html
 | title = Інтернет для ФСБ, шпигунство та ігнорування указу Президента: СБУ пояснили обшуки в Wnet
 | publisher = 5 канал
 | date = 1 червня 2017
 | accessdate = 4 липня 2017
 | archive-date = 13 липня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170713112657/https://www.5.ua/suspilstvo/internet-dlia-fsb-shpyhunstvo-ta-ihnoruvannia-ukazu-prezydenta-sbu-poiasnyly-obshuky-v-wnet-146878.html
 }}</ref>.

Існують всі підстави стверджувати, що сервер оновлень M.E.Doc був використаний зловмисниками не лише для атак 18 травня та 27 червня з XData та Petya відповідно. Тим самим шляхом зловмисники мали можливість отримати несанкційований доступ до критично важливих установ: про це свідчить використаний сервер управління з іменем bankstat.kiev[.]ua<ref name="wls.30-2017"/>.

Відповідальність за атаку на Росію поклали всі п'ять країн-членів союзу [[Five eyes|FVEY]]: Австралія<ref>{{cite web
 | url = http://minister.homeaffairs.gov.au/angustaylor/Pages/notpetya-russia.aspx
 | title = Australian Government attribution of the ‘NotPetya’ cyber incident to Russia
 | date = 2018-02-16
 | publisher = The Hon Angus Taylor MP. Minister for Law Enforcement and Cybersecurity
 | accessdate = 2018-02-16
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20180216204330/http://minister.homeaffairs.gov.au/angustaylor/Pages/notpetya-russia.aspx
 | archivedate = 2018-02-16
 | deadurl = yes
 }}</ref>, Велика Британія<ref name="ncsc.2018-02-15">{{cite web
 | url = https://www.ncsc.gov.uk/news/russian-military-almost-certainly-responsible-destructive-2017-cyber-attack
 | title = Russian military ‘almost certainly’ responsible for destructive 2017 cyber attack
 | date = 2018-02-15
 | publisher = National Cyber Security Centre
 | accessdate = 16 лютого 2018
 | archive-date = 15 лютого 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180215204311/https://www.ncsc.gov.uk/news/russian-military-almost-certainly-responsible-destructive-2017-cyber-attack
 }}</ref>, Канада<ref>{{cite web
 | url = https://www.cse-cst.gc.ca/en/media/2018-02-15
 | title = CSE Statement on the NotPetya Malware
 | publisher = Communications Security Establishment
 | date = 2018-02-15
 | author = Greta Bossenmaier
 | accessdate = 16 лютого 2018
 | archive-date = 3 липня 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180703084810/https://www.cse-cst.gc.ca/en/media/2018-02-15
 }}</ref>, Нова Зеландія<ref>{{cite web
 | url = https://www.gcsb.govt.nz/publications/news/new-zealand-joins-international-condemnation-of-notpetya-cyber-attack/
 | title = New Zealand joins international condemnation of NotPetya cyber-attack
 | date = 2018-02-16
 | publisher = Government Communications Security Bureau
 | accessdate = 16 лютого 2018
 | archive-date = 17 лютого 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180217082517/https://www.gcsb.govt.nz/publications/news/new-zealand-joins-international-condemnation-of-notpetya-cyber-attack/
 }}</ref>, Сполучені Штати<ref name="wh.2018-02-15">{{cite web
 | url = https://www.whitehouse.gov/briefings-statements/statement-press-secretary-25/
 | title = Statement from the Press Secretary
 | date = 2018-02-15
 | publisher = The White House
 | accessdate = 16 лютого 2018
 | archive-date = 16 лютого 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180216151954/https://www.whitehouse.gov/briefings-statements/statement-press-secretary-25/
 }}</ref>, а також уряди Данії<ref name="bdk.2018-02-15">{{cite news
 | url = https://www.business.dk/digital/claus-hjort-rusland-stod-bag-cyberangreb-mod-maersk
 | title = Claus Hjort: Rusland stod bag cyberangreb mod Mærsk
 | date = 2018-02-15
 | publisher = Berlingske Business
 | accessdate = 16 лютого 2018
 | archive-date = 16 лютого 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180216205128/https://www.business.dk/digital/claus-hjort-rusland-stod-bag-cyberangreb-mod-maersk
 }}</ref> та України<ref name="ssu.3660">{{cite web
 | title = СБУ встановила причетність спецслужб РФ до атаки вірусу-вимагача Petya.A
 | date = 01-07-2017
 | url = https://www.ssu.gov.ua/ua/news/1/category/21/view/3660
 | publisher = СБУ
 | accessdate = 4 липня 2017
 | archive-date = 5 липня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170705030444/https://www.ssu.gov.ua/ua/news/1/category/21/view/3660
 }}</ref>. Адміністрація Президента США назвала цю атаку найбільшою хакерською атакою в історії<ref name="wh.2018-02-15"/>.

==== Bad Rabbit (жовтень 2017) ====

В жовтні 2017 року сталась доволі масова атака вірусом-хробаком BadRabbit. Спочатку зараження жертв відбувалось через низку скомпрометованих вебсайтів. Дослідники вважають, що за цим вірусом можуть стояти розробники вірусу [[Petya|NotPetya]]. Дещо згодом голова [[Кіберполіція (Україна)|кіберполіції]] України [[Демедюк Сергій Васильович|Сергій Демедюк]] заявив, що атака із застосуванням вірусу Bad Rabbit послужила прикриттям для набагато витонченішої атаки на підприємства-користувачів російських програм сімейства [[1С]].

Справжньою метою атаки було отримання несанкційованого доступу до конфіденційних та фінансових даних. Атака хробаком була лише яскравим прикриттям для відволікання уваги. І попри більше поширення хробака в Росії, друга, прихована, частина атаки служить доказом того, що основною мішенню були українські підприємства. Користувачі ПЗ 1С отримували [[фішинг]]ові листи начебто від імені розробників цієї програми. Всього відомо про 15 підприємств, що постраждали від цієї частини атаки<ref>{{cite web | url = http://www.reuters.com/article/us-cyber-summit-ukraine-police-exclusive/exclusive-ukraine-hit-by-stealthier-phishing-attacks-during-badrabbit-strike-idUSKBN1D2263 | title = Exclusive: Ukraine hit by stealthier phishing attacks during BadRabbit strike
Pavel Polityuk, Alessandra Prentice | date = 2 листопада 2017 | publisher = Reuters | accessdate = 3 листопада 2017 | archive-date = 3 листопада 2017 | archive-url = https://web.archive.org/web/20171103120233/http://www.reuters.com/article/us-cyber-summit-ukraine-police-exclusive/exclusive-ukraine-hit-by-stealthier-phishing-attacks-during-badrabbit-strike-idUSKBN1D2263 }}</ref>.

=== Псевдозамінування ===

Протягом 2018—2019 років в Україні зафіксована хвиля масових повідомлень про замінування низки об'єктів: вокзалів, аеропортів, торгових центрів, навчальних закладів, лікарень, урядових установ та інших місць, які передбачають велике скупчення людей. Зокрема у червні 2019 року надійшло 211 електронних повідомлень та викликів про закладення вибухових пристроїв за різними адресами міста. Схожа ситуація відбулася у Харкові, де зафіксовано 42 неправдивих виклики про замінування та м. Київ&nbsp;— 12 викликів<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2502145-mintot-pro-psevdominuvanna-policiu-smikaut-kozni-23-godini.html |title=МінТОТ — про псевдомінування: поліцію «смикають» кожні 2-3 години |accessdate=6 липня 2019 |archive-date=6 липня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190706143416/https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2502145-mintot-pro-psevdominuvanna-policiu-smikaut-kozni-23-godini.html }}</ref>. За даними міністерства внутрішніх справ дані повідомлення надходять з території Російської Федерації та ОРДЛО з використанням тимчасових електронних скриньок та інтернет-телефонії<ref>[https://ua.interfax.com.ua/news/election2019/псевдомінування/582472.html Повідомлення про мінування стали активними, вони надходять з РФ і окупованих територій&nbsp;— МВС]{{Недоступне посилання}}</ref>.

=== Массові кібербої (січень-лютий 2022) ===
{{Докладніше|Кібератаки на українські державні сайти (2022)}}

==== Атака на українські державні та банківські сайти ====
Під час [[Російсько-українська криза (2021—2022)|російсько-української кризи]] було атаковано близько 22 державні органи та 70 українських вебсайтів 14 січня 2022 року<ref>{{Cite web|url=https://cip.gov.ua/ua/news/vid-kiberataki-14-sichnya-postrazhdali-22-derzhavnikh-organi|title=Від кібератаки 14 січня постраждали 22 державних органи|date=24 січня 2022|website=cip.gov.ua|accessdate=28 лютого 2022|archive-date=1 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220201013127/https://cip.gov.ua/ua/news/vid-kiberataki-14-sichnya-postrazhdali-22-derzhavnikh-organi}}</ref>. На вражених сайтах було розміщено [[дефейс]], у якому було подано текст про засудження українського націоналізму польською, українською та російською мовами. На зображені було джерело атаки, яке вказує на Польщу, однак в тексті польською є суттєві граматичні помилки. Вважається, що це була типова російська хакерська атака з метою залякування та компрометації Польщі<ref>{{Cite news|url=https://tech.liga.net/ua/ukraine/article/kak-hakery-smogli-vzlomat-70-pravitelstvennyh-saytov-i-kto-za-etim-mojet-stoyat|title=Розбір {{!}} Хакери змогли зламати 70 урядових сайтів, зокрема сайт «Дії». Як це вдалося?|last=Шевченко|first=Лев|date=14 січня 2022|work=liga.net|accessdate=28 лютого 2022|archive-date=16 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220116001943/https://tech.liga.net/ua/ukraine/article/kak-hakery-smogli-vzlomat-70-pravitelstvennyh-saytov-i-kto-za-etim-mojet-stoyat}}</ref>.

15 лютого 2022 року о 20:21 відбулася подібна [[DoS-атака|DDoS]]-атака українських сайтів за якою, як вважають українські посадовці, стоїть Росія<ref name=":0">{{Cite web|title=Що відомо про DDoS-атаку на держсайти та банки: пік до 150 Гбіт/с, ймовірно з РФ|url=https://ain.ua/2022/02/16/shho-vidomo-pro-ddos-ataku-15-lut/|website=AIN.UA|date=2022-02-16|accessdate=2022-02-28|language=uk|archive-date=19 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220219212203/https://ain.ua/2022/02/16/shho-vidomo-pro-ddos-ataku-15-lut/}}</ref>. Сайти близько 15 банків, а також з доменом gov.ua не працювали 5 годин<ref>{{Cite web|url=https://cip.gov.ua/ua/news/shodo-kiberataki-na-saiti-viiskovikh-struktur-ta-derzhavnikh-bankiv|title=Щодо кібератаки на сайти військових структур та державних банків|date=15 лютого 2022|website=cip.gov.ua|accessdate=28 лютого 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224175932/https://www.cip.gov.ua/ua/news/shodo-kiberataki-na-saiti-viiskovikh-struktur-ta-derzhavnikh-bankiv}}</ref>. Було атаковано сайти «ПриватБанку» та «Ощадбанку», а також [[Міністерство оборони України|Міноборони]], [[Збройні сили України|Збройних сил]] та [[Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України|Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій]]<ref name=":0"/>. На думку міністра [[Федоров Михайло Альбертович|Михайла Федорова]], 15 лютого відбулася найбільша в історії України кібератака, що коштувала мільйони доларів<ref>{{Cite web|title=Михайло Федоров: «Україна змогла відбити найбільшу за всю історію країни кібератаку»|url=https://thedigital.gov.ua/news/mikhaylo-fedorov-ukraina-zmogla-vidbiti-naybilshu-za-vsyu-istoriyu-kraini-kiberataku|website=thedigital.gov.ua|accessdate=2022-02-28|language=uk|archive-date=18 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220218001113/https://thedigital.gov.ua/news/mikhaylo-fedorov-ukraina-zmogla-vidbiti-naybilshu-za-vsyu-istoriyu-kraini-kiberataku}}</ref>. Однак на думку деяких експертів вартість цієї атаки не перевищує декілька тисяч доларів<ref>{{Cite web|title=«Ніякої «найпотужнішої кібератаки в історії України» не було». Інтернет-бізнесмени тролять Мінцифри і Міноборони|url=https://dev.ua/news/not-a-big-deal-attack|website=dev.ua|accessdate=2022-02-28|language=uk-UA|archive-date=18 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220218001113/https://dev.ua/news/not-a-big-deal-attack}}</ref>.

==== Атака на українські сайти під час вторгнення ====
{{Див. також|Російське вторгнення в Україну (2022)}}
23 лютого 2022 року, за день до російського вторгнення в Україну, відбулися чергові атаки на державні та банківські сайти<ref>{{Cite web|url=https://cip.gov.ua/ua/news/chergova-kiberataka-na-saiti-derzhavnikh-organiv-ta-banki|title=Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України|date=15 лютого 2022|website=cip.gov.ua|accessdate=28 лютого 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224175925/https://www.cip.gov.ua/ua/news/chergova-kiberataka-na-saiti-derzhavnikh-organiv-ta-banki}}</ref>. Приблизно о 16:00, було пошкоджено сайти [[Верховна Рада України|Верховної Ради]], [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] та [[Міністерство закордонних справ України|Міністерства закордонних справ]], [[Служба безпеки України|СБУ]] та інші. [[Міністерство освіти і науки України|Міністерство освіти і науки]] з метою запобігання кібератаці закрило доступ до свого вебсайту<ref>{{Cite web|title=Сайти банків та органів влади зазнали масової DDoS-атаки|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3410542-sajti-bankiv-ta-organiv-vladi-zaznali-masovoi-ddosataki.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-02-28|language=uk|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225222316/https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3410542-sajti-bankiv-ta-organiv-vladi-zaznali-masovoi-ddosataki.html}}</ref>. Посадовці зі США пов'язують атаку з Росією<ref>{{Cite web|title=Штати пов’язують останні кібератаки в Україні з діями РФ – Білий дім|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3410802-stati-povazuut-ostanni-kiberataki-v-ukraini-z-diami-rf-bilij-dim.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-02-28|language=uk|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225222320/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3410802-stati-povazuut-ostanni-kiberataki-v-ukraini-z-diami-rf-bilij-dim.html}}</ref>. За даними компанії [[ESET]], атака стала можливою через зараження сотень комп'ютерів вірусом HermeticWiper, який був скомпільований ще 28 грудня 2021 року<ref>{{Cite web|title=HermeticWiper: New data‑wiping malware hits Ukraine|url=https://www.welivesecurity.com/2022/02/24/hermeticwiper-new-data-wiping-malware-hits-ukraine/|website=WeLiveSecurity|date=2022-02-24|accessdate=2022-02-28|language=en-US|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225000916/https://www.welivesecurity.com/2022/02/24/hermeticwiper-new-data-wiping-malware-hits-ukraine/}}</ref>.

24 лютого вночі та вранці під час російського наступу було атаковано сайт [[Київська обласна державна адміністрація|Київської ОДА]], деякі інші ресурси були відключенні для збереження даних<ref>{{Cite web|title=Сайт Київської ОДА атакують хакери|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3411812-sajt-kiivskoi-oda-atakuut-hakeri.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-02-28|language=uk|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225222318/https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3411812-sajt-kiivskoi-oda-atakuut-hakeri.html}}</ref>. На сайтах [[i.ua]] та [[META|meta.ua]], за інформацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації розсилаються численні електронні листи з [[Фішинг|фішинговими посиланнями]] на приватні адреси українських військових та їхніх родичів<ref>{{Cite web|title=Email-адреси українських військових атакують хакери|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3412829-emailadresi-ukrainskih-vijskovih-atakuut-hakeri.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-02-28|language=uk|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225222318/https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3412829-emailadresi-ukrainskih-vijskovih-atakuut-hakeri.html}}</ref>. Дослідження компанії [[Google]] показало, що фішингова кампанія проходила з території БІлорусі<ref>{{Cite news|url=https://www.washingtonpost.com/technology/2022/03/07/russia-belarus-conducted-widespread-phishing-campaigns-ukraine-google-says/|title=Belarus conducted widespread phishing campaigns against Ukraine, Poland, Google says|last=Menn|first=Joseph|date=8 березня 2022|language=англійська|work=Washington Post|accessdate=8 березня 2022|archive-date=7 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220307224923/https://www.washingtonpost.com/technology/2022/03/07/russia-belarus-conducted-widespread-phishing-campaigns-ukraine-google-says/}}</ref>. Крім того, фішингові листи надсилали також українським посадовцям, а також польським військовим з моменту появи українських біженців на польському кордоні.

26 лютого 2022 року, о 16:31, Служба безпеки України повідомила, що заблокувала 7 тис. [[Робот (програма)|ботів]] із Росії, які поширювали неправдиву інформацію про бойові дії. Основними майданчиками для поширення дезінформації, за її словами, були ''[[Telegram]]'', ''[[WhatsApp]]'' і ''[[Viber]]''<ref>{{Cite web|title=СБУ заявляє, що викрила російську «ботоферму війни»|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-sbu-boty-rf/31725112.html|website=Радіо Свобода|date=2022-02-26|language=uk|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226175329/https://www.radiosvoboda.org/a/news-sbu-boty-rf/31725112.html}}</ref>.

2 січня 2023 року, [[Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України]] повідомила, що від початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]], урядова команда реагування на компʼютерні надзвичайні події CERT-UA зареєструвала та дослідила  понад 1 500 атак. Більшість із них відбулася – з боку [[Росія|Росі́йської Федерації]]. Було зазначено, шо в період від вересня по грудень 2022 року в Україні діяли такі російські та проросійські хакерські угрупування:
* ARMAGEDDON/GAMAREDON/PRIMITIVE BEAR (ФСБ рф, активність відслідковується за ідентифікатором UAC-0010);
* SANDWORM (ГУ ГШ ЗС рф (ГРУ), активність відслідковується за ідентифікатором UAC-0082);
* APT28/FANCY BEAR (ГУ ГШ ЗС рф (ГРУ), активність відслідковується за ідентифікатором UAC-0028);
* АРТ29/COZY BEAR (СЗР рф, активність відслідковується за ідентифікатором UAC-0029);
* UNC1151/ GHOSTWRITER (Міністерство оборони рб, активність відслідковується за ідентифікатором UAC-0051);
* XAKNET, KILLNET, Z-TEAM, CYBERARMYOFRUSSIA_REBORN (проросійські кібертерористи, активність відслідковується за ідентифікаторами UAC-0106, UAC-0108, UAC-0109, UAC-0107 відповідно)<ref>[https://cip.gov.ua/ua/news/yaki-rosiiski-ta-prorosiiski-khakeri-atakuyut-ukrayinu Які російські та проросійські хакери атакують Україну. 02.01.2023, 12:12]</ref><ref>[https://ua.news/ua/ukraine/stalo-izvestno-skolko-vrazheskih-kiberatak-zaregistrirovali-v-ukraine Стало відомо, скільки ворожих кібератак зареєстрували в Україні. 02.01.2023, 14:06]</ref>.

==== Атаки IT-армії України ====
У відповідь на попередні атаки Михайло Федоров оголосив створення [[IT-армія України|IT-армії]], до якої увійдуть спеціалісти різних галузей для блокування дезінформації в Інтернеті, а також для атак на російські сайти<ref>{{Cite web|title=Україна створює ІТ-армію — Федоров|url=https://suspilne.media/211480-ukraina-stvorue-it-armiu-fedorov/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-26|accessdate=2022-02-28|language=uk|first=Олег|last=Павлюк|archive-date=28 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220228140721/https://suspilne.media/211480-ukraina-stvorue-it-armiu-fedorov/}}</ref>. Через декілька годин були атаковані десятки російських банків, державних і новинних сайтів та інших ресурсів. Деякі російські канали почали транслювати українські пісні<ref>{{Cite web|title=Хакери атакували російські сайти і, ймовірно, зламали російські телеканали|url=https://suspilne.media/211432-hakeri-atakuvali-sajti-kremla-roskomnadzora-i-jmovirno-zlamali-rosijski-telekanali/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-26|accessdate=2022-02-28|language=uk|first=Олег|last=Павлюк|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226180853/https://suspilne.media/211432-hakeri-atakuvali-sajti-kremla-roskomnadzora-i-jmovirno-zlamali-rosijski-telekanali/}}</ref>.

1 березня 2022 року українські хакери повідомили про свої дії. Було виведено з ладу критично важливі інформаційні системи окупанта. Попри опір російських кібер військ, завдано значної шкоди інформаційній інфраструктурі.<ref name="Якборються">[https://www.pravda.com.ua/columns/2022/03/1/7327173/ Як борються українські кібервійська] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220302083723/https://www.pravda.com.ua/columns/2022/03/1/7327173/ |date=2 березня 2022 }}, УП, 1 березня 2022</ref> Ще 24 лютого була виведена з ладу розробка «Систематики»&nbsp;— автоматизована система «Вибори», через яку Путін фальсифікував вибори і нечесним шляхом ставав президентом. Були виведені з ладу інші розробки «Систематики»&nbsp;— системи електронного документообігу окупаційної влади на території АР Крим, «ДНР» та «ЛНР». Списки тих, хто підтримував окупацію направили в правохоронні органи. 25 лютого було знищено систему управління Федерального казначейства РФ разом з бекапами. Російська влада замовчує результати атаки і сам факт кібератак з боку України, щоб не руйнувати міф про «непереможність російської армії».<ref name="Якборються"/>

=== Інше ===

* [[29 липня]] [[2014]] року потужної [[DoS-атака|DDoS-атаки]] зазнав офіційний сайт Президента України, протягом кількох годин він був недоступний і прес-служба глави держави була змушена розсилати власну інформацію через інформагентства. Відповідальність за атаку взяли на себе хакери з так званої групи «[[КіберБеркут]]»<ref>{{cite web
 |url         = http://na.mil.gov.ua/8905-ukraїnska-realnist-neogoloshena-kibervijna
 |title       = УКРАЇНСЬКА РЕАЛЬНІСТЬ: НЕОГОЛОШЕНА КІБЕРВІЙНА
 |author      = Іван СТУПАК
 |date        = 11 серпня 2014
 |website     = Народна Армія
 |publisher   = Міністерство Оборони України
 |accessdate  = 13 травня 2016
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20160610183220/http://na.mil.gov.ua/8905-ukraїnska-realnist-neogoloshena-kibervijna
 |archivedate = 10 червня 2016
 |deadurl     = yes
}}</ref>.

Станом на середину червня 2016 року, [[Служба безпеки України|СБУ]] повідомляла, що протягом 2016 року заблоковано низку інформаційних спецоперацій, розроблених російськими спецслужбами у рамках «гібридної війни» проти України. Зокрема:<ref>{{cite web
 | title = СБУ заблокувала сотні інформаційних атак російських спецслужб
 | date = 17-06-2016
 | url = https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/21/view/1228
 | publisher = Служба безпеки України
 | accessdate = 11 липня 2016
 | archive-date = 16 серпня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160816150257/https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/21/view/1228
 }}</ref>
* вдалось запобігти спробі масового встановлення у державних органах російських антивірусних програм. Фахівці спецслужби встановили, що російські антивіруси не «помічали» шпигунські програми, розроблені спецслужбами РФ. Завдяки втручанню СБУ використання цих програм у державному секторі заборонено.
* за зверненням Служби безпеки міжнародні платіжні системи також заблокували дванадцять електронних гаманців, які використовувалися для фінансування терористичних організацій «ДНР/ЛНР».
* співробітники спецслужби ліквідували низку каналів зв'язку бойовиків «ДНР/ЛНР» із кураторами з російських спецслужб. Спільники терористів, використовуючи спеціалізоване телекомунікаційне обладнання, організували маршрутизацію міжнародного трафіку поза міжнародними центрами комутації. За допомогою [[IP-телефонія|ІР-телефонії]] вони маскували виклик під звичайні місцеві телефонні розмови з підміною оригінального номера абонента.
* завдяки співпраці з українськими провайдерами та операторами СБУ розробила механізми блокування інформаційних ресурсів, що пропагують сепаратистські ідеї та підтримують терористів з «ДНР/ЛНР». Розпочато двадцять три кримінальні провадження за статтями 109, 110 та 258-3 Кримінального кодексу України. Засуджено чотирнадцять адміністраторів сепаратистських інтернет-спільнот.
* під час обшуків у «інтернет-спільників» терористів співробітники спецслужби отримали докази збору ними персональних даних, адрес, номерів телефонів представників патріотичних організацій та проукраїнських діячів. Вони пересилали до терористичних організацій відео- та фотоматеріали з детальним описом охорони та слабких місць стратегічних та оборонних об'єктів. За оперативними даними, інформація використовувалася для підготовки диверсій на території мирних регіонів України.
* співробітники спецслужби встановили факти зламів офіційних сайтів низки обласних державних адміністрацій. За незаконне втручання в роботу інформаційних систем відкрито двадцять п'ять кримінальних проваджень, двом «хакерам» оголошено про підозру, чотирьох&nbsp;— уже засуджено.

[[30 червня]] [[2017]] року, вже після [[Хакерські атаки на Україну (2017)|масштабної хакерської атаки]] із використанням вірусу [[Petya]] 27 червня того ж року, Служба безпеки України повідомила, що у період з 25 травня до 6 червня у чіткій взаємодії з іноземними партнерами припинила використання української мережевої інфраструктури для цілеспрямованого розповсюдження з боку спецслужб Російської Федерації шкідливого програмного забезпечення з метою ураження інформаційних мереж об'єктів критичної інфраструктури нашої держави та інших країн світу. За результатами скоординованих процесуальних заходів, спільно з іноземними партнерами припинено розгалужену міжнародну мережеву інфраструктуру, побудовану спецслужбами Росії. За допомогою цієї інфраструктури приховано, з використанням серверного обладнання, у тому числі українського хостингу, здійснювались цільові кібернетичні атаки (так звані АРТ-атаки&nbsp;— Advanced Persistent Threat) та зараження спеціальними видами шкідливих комп'ютерних програм об'єктів критичної інфраструктури України та інших держав<ref>{{cite web
 | url = https://www.ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/3654#sthash.Vjm9vmI8.PjrbZInr.dpuf
 | title = СБУ припинила розповсюдження шкідливого програмного забезпечення з боку спецслужб РФ
 | date = 30 червня 2017
 | publisher = Служба безпеки України
 | accessdate = 4 липня 2017
 | archive-date = 4 липня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170704184459/https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/3654#sthash.Vjm9vmI8.PjrbZInr.dpuf
 }}</ref>.

[[25 травня]] [[2018]] року компаія [[Cisco Systems|CISCO]] після спільного дослідження з урядами США та України оприлюднила звіт, згідно якого не менше 500 тисяч роутерів у 50 країнах можуть бути інфікованими російськими хакерами. Ці роутери можуть використовуватись для збору приватної інформації користувачів (зокрема, паролів та даних кредитних карток, що вводяться на сайтах), а також для участі у глобальному ботнеті, який використовується для атак на державні та комерційні установи США та України.<ref>{{Cite news|url=https://tokar.ua/read/24806|title=Більше 500 тисяч роутерів у світі можуть бути заражені російським вірусом|last=|first=|date=2018-05-26|language=uk-UA|work=[[Tokar.ua]]|accessdate=2018-05-28|archive-date=28 травня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180528215633/https://tokar.ua/read/24806}}</ref>

== Див. також ==
* [[Перелік кібератак]]
* [[Розвинена стала загроза]]
* [[Російська збройна агресія проти України (2014—2017)]]
* [[Російські кібервійни]]
* [[Russian Business Network]]
* [[Протистояння Росії і Заходу]]
* [[План «Шатун»]]
* [[Український кіберальянс]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==

; Про Російсько-українську кібервійну

* {{cite book
 | publisher = NATO CCD COE Publications
 | isbn = 978-9949-9544-5-2
 | editor = Kenneth Geers
 | title = Cyber War in Perspective: Russian Aggression against Ukraine
 | location = Tallinn
 | date = 2015
 | url = https://ccdcoe.org/multimedia/cyber-war-perspective-russian-aggression-against-ukraine.html
 | accessdate = 2016-05-10
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20160816132103/https://ccdcoe.org/multimedia/cyber-war-perspective-russian-aggression-against-ukraine.html
 | archivedate = 2016-08-16
 | deadurl = yes
 }}
* {{cite book
 | title = APT28: A Window Into Russia's Cyber Espionage Operations?
 | url = https://www2.fireeye.com/apt28.html
 | publisher = FireEye
 | date = жовтень 2014
 | accessdate = 27 травня 2016
 | archive-date = 28 травня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160528203641/https://www2.fireeye.com/apt28.html
 }}
* {{cite book
 | url = http://download.bitdefender.com/resources/media/materials/white-papers/en/Bitdefender_In-depth_analysis_of_APT28%E2%80%93The_Political_Cyber-Espionage.pdf
 | title = APT28 Under the Scope - A Journey into Exfiltrating Intelligence and Government Information
 | date = 16 грудня 2015
 | publisher = Bitdefender
 | author = Răzvan BENCHEA, Cristina VATAMANU, Alexandru MAXIMCIUC, Victor LUNCAŞU
 | accessdate = 15 липня 2016
 | archive-date = 25 вересня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160925003953/http://download.bitdefender.com/resources/media/materials/white-papers/en/Bitdefender_In-depth_analysis_of_APT28%E2%80%93The_Political_Cyber-Espionage.pdf
 }}
* {{cite journal
| author                = Jarno Limnéll
| date                  = 2015 
| title                 = The Exploitation of Cyber Domain as Part of Warfare: Russo-Ukrainian War
| url                   = https://www.researchgate.net/profile/Natalie-Walker-15/publication/306263976_IJCSDF_Vol_4_No_4/links/57b59f4108ae19a365fc3dcd/IJCSDF-Vol-4-No-4.pdf#page=55
| dead-url              = 
| format                = 
| url-access            = 
| department            = 
| journal               = International Journal of Cyber-Security and Digital Forensics
| type                  = 
| series                = 
| language              = en
| edition               = 
| location              = 
| publisher             = Stockton Center for the Study of International Law
| publication-place     = 
| publication-date      = 
| volume                = 4
| issue                 = 4
| page                  = 
| pages                 = 521—532
| doi                   = 
| isbn                  =
| issn                  = 2305-0012
| archive-url           = 
| archive-date          = 
| access-date           = 
| ref                   =
}}
* {{cite book
 | author = Oliker, Olga, Lynn E. Davis, Keith Crane, Andrew Radin, Celeste Gventer, Susanne Sondergaard, James T. Quinlivan, Stephan B. Seabrook, Jacopo Bellasio, Bryan Frederick, Andriy Bega and Jakub P. Hlavka.
 | title = Security Sector Reform in Ukraine
 | location = Santa Monica, CA
 | publisher = RAND Corporation
 | year = 2016
 | url = https://www.rand.org/pubs/research_reports/RR1475-1.html
 | isbn = 9780833095978
 | doi = 10.7249/RR1475-1
 | accessdate = 31 жовтня 2017
 | archive-date = 7 листопада 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20171107012522/https://www.rand.org/pubs/research_reports/RR1475-1.html
 }}
* ''Олександр Саприкін'', [https://web.archive.org/web/20170927155442/http://warhistory.in.ua/1_2015.pdf Інтернет-ресурси як інструмент інформаційної війни та інформаційна безпека України] // ''Воєнна історія''.&nbsp;— с.43, 2015

; Соціальні мережі та інтернет-медіа
* {{cite book
 | url = http://www.stratcomcoe.org/social-media-tool-hybrid-warfare
 | title = Social Media as a Tool of Hybrid Warfare
 | author = Sanda Svetoka
 | editor = Anna Reynolds, Production & Copy Editor Linda Curika
 | date = May 2016
 | publisher = NATO Strategic Communications Centre of Excellence
 | isbn = 978-9934-8582-6-0
 | accessdate = 12 липня 2016
 | archive-date = 13 липня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160713220439/http://www.stratcomcoe.org/social-media-tool-hybrid-warfare
 }}
* {{cite book
 | title = Framing of the Ukraine–Russia conflict in online and social media
 | editor = Juris Beņķis
 | publisher = NATO Strategic Communications Centre of Excellence
 | location = Рига, Латвія
 | date = травень 2016
 | url = http://www.stratcomcoe.org/framing-ukraine-russia-conflict-online-and-social-media
 | accessdate = 27 травня 2016
 | archive-date = 22 травня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160522213215/http://www.stratcomcoe.org/framing-ukraine-russia-conflict-online-and-social-media
 }}
* {{cite book
 | url = http://comprop.oii.ox.ac.uk/wp-content/uploads/sites/89/2017/06/Comprop-Ukraine.pdf
 | title = Computational Propaganda in Ukraine: Caught Between External Threats and Internal Challenges
 | series = Working Paper
 | volume = 2017.9
 | author = Mariia Zhdanova, University of Glasgow та Dariya Orlova, European Journalism Observatory
 | publisher = Project on Computational Propaganda
 | accessdate = 13 липня 2017
 | archive-date = 12 липня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170712130326/http://comprop.oii.ox.ac.uk/wp-content/uploads/sites/89/2017/06/Comprop-Ukraine.pdf
 }}

== Посилання ==
* [http://texty.org.ua/d/fb-trolls/ Де Степан Мазура?] дослідження «Тролесфери» російських спецслужб у [[Facebook]]
* {{cite web | url = https://www.wired.com/story/russian-hackers-attack-ukraine/ | title = How An Entire Nation Became Russia's Test Lab for Cyberwar | publisher = Wired | author = Andy Greenberg | date = 20 червня 2017 | accessdate = 21 червня 2017 | archive-date = 21 червня 2017 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170621134214/https://www.wired.com/story/russian-hackers-attack-ukraine }}
* {{cite web
 | author = Matthias Williams et al
 | url = http://www.reuters.com/article/us-cyber-attack-ukraine-idUSKBN1AH35A
 | title = Ukraine finally battens down its leaky cyber hatches after attacks
 | publisher = Reuters
 | date = 1 серпня 2017
 | accessdate = 2 серпня 2017
 | archive-date = 2 серпня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170802165030/http://www.reuters.com/article/us-cyber-attack-ukraine-idUSKBN1AH35A
 }}
* [https://informnapalm.org/ua/nevdala-ataka-fancy-bear-na-ukrayinsku-artyleriyu/ Невдала атака Fancy Bear на українську артилерію] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170923145350/https://informnapalm.org/ua/nevdala-ataka-fancy-bear-na-ukrayinsku-artyleriyu/ |date=23 вересня 2017 }} // ''[[ІнформНапалм]]'', 22 вересня 2017

=== Відео ===
* {{YouTube|mAVTCk2Rtkw|title=Друга річниця "українських кібервійськ" - 10.08.2016}}: інтерв'ю із засновником волонтерської організації «Українські Кібер Війська» Євгеном Докукіним

=== Документи ===
* [[Доктрина інформаційної безпеки Російської Федерації]] ({{lang-ru|Доктрина информационной безопасности Российской Федерации}}), затверджена 9 вересня 2000 року.
* [https://ukurier.gov.ua/media/documents/2017/05/16/2017_05_17_133upu.pdf Текст наказу №&nbsp;133/2017 з додатками] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170923135531/https://ukurier.gov.ua/media/documents/2017/05/16/2017_05_17_133upu.pdf |date=23 вересня 2017 }} яким було заблоковано доступ до популярних російських інтернет-порталів
{{Російське вторгнення в Україну (2022)}}{{Російська збройна агресія проти України (2014‒2016)}}
{{ВП-портали|Інформаційні технології|Війна}}

[[Категорія:Російсько-українська кібервійна| ]]
[[Категорія:Російське вторгнення в Україну (з 2022)]]
[[Категорія:Російсько-українська війна (з 2014)]]
[[Категорія:Підготовка до російського вторгнення в Україну 2022 року]]
[[Категорія:Інформаційна війна]]