Перегляд вихідного коду сторінки Російсько-японська війна

{{Infobox Military Conflict
|conflict = Російсько-японська війна 
|partof= [[Російсько-японські війни]]
|image= RUSSOJAPANESEWARIMAGE.jpg
|size= 300px
|caption=
|date=[[6 лютого]] [[1904]]&nbsp;— [[14 жовтня]] [[1905]]
|place=[[Маньчжурія]], [[Жовте море]], [[Японське море]]
|casus=Зіткнення зон впливу [[Російська імперія|Російської]] і [[Японська імперія|Японської]] імперій в [[Маньчжурія|Маньчжурії]] і [[Корея|Кореї]]
|territory=Визнання [[Росія|Росією]] протекторату [[Японія|Японії]] над [[Корея|Кореєю]]; перехід Східно-китайської залізниці та південної частини о. [[Сахалін]] до [[Японія|Японії]]
|result=Перемога [[Японія|Японії]], [[Портсмутський мирний договір]]
|combatant1=[[Файл:Flag of Russia (bordered).svg|20px]] [[Російська імперія]]
|combatant2=[[Файл:Flag of Japan (bordered).svg|20px]] [[Японська імперія]] 
|commander1=[[Микола II (російський імператор)|Микола ІІ]] 
|commander2= [[імператор Мейдзі|Муцухіто]] 
|strength1=500,000 солдат 
|strength2=300,000 солдат 
|casualties1= більш ніж 170,000 убитими і полоненими
|casualties2= 107,591+ загальні
}}

'''Росі́йсько-япо́нська війна́''' ({{lang-ja|日露戦争 Nichiro sensō}}, {{lang-ru|Ру́сско-япóнская войнá}}; [[6 лютого]] [[1904]]&nbsp;— [[14 жовтня]] [[1905]])&nbsp;— війна між [[Російська імперія|Російською]] і [[Японська імперія|Японською]] [[імперія]]ми за контроль над [[Маньчжурія|Маньчжурією]] і [[Корея|Кореєю]], в якій Росія зазнала нищівної поразки.

== Причини війни ==
У [[1894]] [[Японія]] напала на [[Китай]], почавши [[Японсько-китайська війна 1894—1895|першу японсько-китайську війну]]. Приводом було введення китайських військ у [[Корея|Корею]] як допомоги для придушення селянського бунту. Країна вранішнього сонця розцінила це як порушення колишніх японсько-китайських угод. Незабаром її війська висадилися в китайському місті [[Порт-Артур (Люйшунь)|Люйшунь (Порт-Артур)]] і захопили його, винищивши більшу частину мешканців. Здобувши перемогу у війні, [[Японія]] змусила Піднебесну підписати у [[1895]] році [[Сімоносекський договір]]. У числі земель, що відходили переможцям, був і півострів [[Ляодун]], де розташоване місто Люйшунь, а також стратегічно важлива затока Люйшуня.

[[Росія]], [[Франція]] і [[Німеччина]], стурбовані посиленням Японії в цьому регіоні, в [[Ультиматум|ультимативній]] формі зажадали виводу японських військ із захопленого терену. [[Японія]] не могла вистояти проти цих країн без підтримки [[Велика Британія|Великої Британії]], але Туманний Альбіон запропонував [[Імператор Мейдзі|імператору Мейдзі]] не загострювати конфлікт і тому довелося повернути затоку Китаю. За домовленостями частина півострова відійшла Росії, де вона звела свою військову базу. [[Китай]] просив у [[1898]] році оформити це як здачу в оренду, щоб не втрачати обличчя, на що [[Росія]] погодилася, не бажаючи виглядати агресором. Так з'явився договір про 25-річну оренду міста Люйшунь (див. [[Російсько-китайська конвенція 1898]]). Росія переназвала це місто на Порт-Артур.

Заручившись підтримкою Великої Британії ([[30 січня]] [[1902]] підписаний англо-японський альянс), наприкінці [[1903]] [[Японія]] завершила програму вишколу. Японські правлячі кола переконалися, Росія не здасть своїх позицій у [[Східна Азія|Східній Азії]] доброхіть. Тому єдиним шляхом визволення Кореї й Маньчжурії вони вважали війну з Росією. У цих умовах японські дипломати вирішили почати перемовини з Росією, сподіваючись на її непоступливість або затягування обговорення, що можна буде використати як [[Казус беллі|casus belli]]. Перемовини точилися з серпня [[1903]] року. Росія вперто відмовляла Японії, клюнувши на японський дипломатичний трюк.

[[31 грудня]] [[1903]] [[Японія]] висунула [[ультиматум]] Росії. Японці зажадали беззастережного визнання Росією японських вимог і прав інших держав у Маньчжурії. Нечітка відповідь Петербургу була затверджена [[Микола II (російський імператор)|царем]] й надіслана телеграфом безпосередньо до [[Токіо]] й до Порт-Артуру, про що було офіційно сповіщено японського посланця в Петербурзі. На це [[5 лютого]] [[1904]], міністр закордонних справ Комура наказав: «припинити беззмістовні перемовини…».

Рішення про початок війни проти Росії було ухвалене в Японії на спільному засіданні членів таємної ради й усіх міністрів [[4 лютого]] [[1904]], а в ніч проти [[5 лютого]] віддане розпорядження про висадку в Кореї й атаку російської ескадри в Порт-Артурі. Опісля, [[6 лютого]], Японія офіційно оголосила про розрив дипломатичних відносин із Російською імперією. Японія почала вимагати в Росії повернення [[Порт-Артур (Люйшунь)|Порт Артура]]. Цього ж дня японський посол сповістив російського міністра закордонних справ [[Ламсдорф Володимир Миколайович|Н.&nbsp;М.&nbsp;Ламсдорфа]] про офіційне оголошення війни.

== Хід бойових дій ==
[[Файл:Retreat of the Russian Army after the Battle of Mukden.jpg|міні|праворуч|250пкс|Відступ росіян після битви під Мукденом]]

Війна почалася [[8 лютого]] [[1904]] нападом японського флоту під проводом адмірала [[Тоґо Хейхатіро]] на російські кораблі в [[Порт-Артур|Порт Артурі]], оборона якого тривала до [[2 січня]] [[1905]]. Одночасно, [[9 лютого]], [[японці]], які перебували в корейському порті [[Бій біля Чемульпо|Чемульпо]], атакували крейсер [[Варяг (крейсер)|«Варяг»]] і канонерку [[Кореєць (канонерський човен)|«Кореєць»]]. Замість бою російські моряки знищили свої судна, щоб вони не дісталися ворогу. Із самого початку війни російська Тихоокеанська ескадра зазнала серйозних втрат. Важким ударом для Росії стала загибель [[13 квітня]] командувача Тихоокеанською ескадрою [[Макаров Степан Осипович|С.&nbsp;О.&nbsp;Макарова]].

[[1 травня]] [[1904]] відбувся перший сухопутний [[бій на річці Ялу]] на китайсько-корейському кордоні між японською і російською арміями, у якому царські війська були розбиті.

У липні [[1904]] японці блокували фортецю Порт-Артур з суходолу й моря. Російською залогою, що налічувала 41.780 солдат і 665 офіцерів і мала на озброєнні 646 [[Гармата|гармат]] і 62 [[кулемет|кулемети]], командував [[Кондратенко Роман Ісидорович|Р.&nbsp;І.&nbsp;Кондратенко]], [[українці|українець]] за походженням. Захисники змогли протриматися п'ять місяців, знищивши близько 57.780 солдат і 15 кораблів противника. Із загибеллю [[Кондратенко, Роман Ісидорович|Р.&nbsp;І.&nbsp;Кондратенка]] царські війська здали фортецю [[2 січня]] [[1905]]. Їхні втрати нараховували 31.306 чоловік. Завдяки цій перемозі японці змогли посилити свої війська, що оперували в Маньчжурії.

1-ша Тихоокеанська ескадра (24 кораблі), що стояла у Порт-Артурі, була знищена ще [[10 серпня]] [[1904]] японським флотом (54 кораблі) на чолі з адміралом [[Тоґо Хейхатіро]] в [[Битва на Жовтому морі (1904)|битві на Жовтому морі]]. Невелика частина кораблів, що прорвалися поодинці, була інтернована у портах третіх країн — крейсер «Аскольд», броненосець «Цесаревич» і кілька міноносців.

У січні [[1905]] у Росії склалася [[Революція 1905—1907|революційна ситуація]], що ускладнило подальше ведення війни.

У лютому [[1905]] [[японці]] розбили [[Російська імператорська армія|російську армію]] у генеральному тритижневому [[битва при Мукдені|бою при Мукдені]], який розігрався на більш ніж 100-кілометровому фронті. До початку [[перша світова війна|першої світової війни]] це була найбільша сухопутна бойова операція у історії воєн. Російська армія втратила загиблими і пораненими 90 тисяч солдатів з 350 тисяч, які брали участь у бою, а японська армія втратила 75 тисяч з 300 тисяч. [[10 березня]] російські війська залишили Мукден, що дозволило японцям заявити про свою перемогу. Після цього війна на суші почала затихати. Чисельність російських військ у Маньчжурії постійно збільшувалася, однак бойовий дух армії був підірваний, а посприяли цьому поразки на фронті і революція в Росії. Японці, котрі також зазнали великих втрат, не проявляли активності.

Японський флот під командуванням [[Тоґо Хейхатіро]] дав бій російській 2-й Тихоокеанській ескадрі, яка була перекинута до [[Східна Азія|Східної Азії]] з Балтики. Командував російською ескадрою [[Рожественський Зіновій Петрович|З.&nbsp;П.&nbsp;Рожественський]]. Його флот став жертвою примітивної тактики середньовічних японських піратів, яку використали у бою японські адмірали. Російська ескадра була вщент розбита. [[Цусімська битва]] вирішила результат війни. В результаті битви затоплено російський флагман [[броненосець «Князь Суворов»]] та втрачено майже всю ескадру.<ref>{{Cite web|title=Князь Суворов (1902) — Global wiki. Wargaming.net|url=https://wiki.wargaming.net/ru/Navy%3AКнязь_Суворов_%281902%29|website=wiki.wargaming.net|accessdate=2022-04-16|archive-date=2022-04-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20220416143459/https://wiki.wargaming.net/ru/Navy%3AКнязь_Суворов_%281902%29}}</ref> Росія не могла більше продовжувати боротьбу, позаяк не лишилося ні армії, ні флоту.

Війна закінчилася [[Портсмутський мирний договір|Портсмутським миром]] [[1905]] року, за умовами якого Росія визнала [[Корея|Корею]] сферою впливу Японії, поступалася Японії Південним [[Сахалін]]ом і правом на [[Ляодунський півострів]] з містами [[Порт-Артур]] і [[Далянь|Дальній]] (Далянь).

== Наслідки ==
[[Файл:Russo-Japanese_War_Shunga.jpg|міні|Японська гравюра часів російсько-японської війни]]
[[Файл:Mikasa-Bridge-Painting-by-Tojo-Shotaro.png|250px|thumb|Командувач японського флоту адмірал [[Тоґо Хейхатіро]] на флагмані «Мікаса» у [[Цусімська битва|Цусімській битві]] [[1905]] року.]]

[[5 вересня]] [[1905]] у [[Портсмут]]і ([[США]]) за посередництва [[Теодор Рузвельт|Теодора Рузвельта]] почалися мирні переговори. Російській делегації, яку очолював [[Вітте Сергій Юлійович|Сергій Вітте]], вдалося, за підтримки [[США]], а також завдяки тому факту, що Японія, як і Росія, була виснажена війною, домогтися порівняно «пристойних» для Росії [[Портсмутський договір|умов мирного договору]]. Росія поступилася Японії південною частиною острова [[Сахалін]], своїми орендними правами на Ляодунський півострів і [[Південно-Маньчжурська залізниця|Південно-Маньчжурську залізницю]], що з'єднувала Порт-Артур із [[Китайсько-Східна залізниця|Китайсько-Східною залізницею]]. [[Росія]] також визнала Корею японською зоною впливу. У [[1910]], незважаючи на протести інших країн, Японія окупувала Корею і приєднала її до своєї імперії.

Підірвавши авторитет монархії у середині країни, поразка у війні разом з тим послабила позиції Росії і на міжнародній арені. Війна стала однією із причин [[Революція 1905—1907|Першої російської революції 1905-1907]].

Перемога Японії у війні зробила її загальновизнаною великою країною. При цьому японці були незадоволені мирним договором: Японія отримала менше територій, ніж очікувалося і, що головне, не одержувала грошових контрибуцій.

Японія здобула перемогу ціною величезної в порівнянні з Росією напруги сил. Їй довелося поставити під рушницю 1,8% населення (Росії&nbsp;— 0,5%). За час війни її зовнішній державний борг виріс в 4 рази (у Росії на третину) і досяг 2,4 млрд [[Єна|йен]].

Проте людські втрати Росії були набагато більшими за японські. Царські війська втратили близько 135 000 осіб убитими та пораненими. Велика кількість вояків потрапила у полон. 170 000 російських солдатів пропали безвісти. Японці втратили також немало&nbsp;— 108 000 осіб убитими та пораненими.

Поразка Російської імперії ознаменувала її застій, а перемога Японії знаменувала утворення нової імперії на Сході.

Перемога невеликої азійської країни над велетенською європейською дала емоційний поштовх азійським народам (зокрема індусам) до визволення, оскільки вони повірили у можливість перемогти великі європейські імперії, якою була тогочасна Росія.<ref>Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 2. Прогресс. - С.237</ref>

== Участь українців ==
У Російсько-японській війні брали участь переважно війська, що комплектувалися [[росіяни|росіянами]] та прибули на театр військових дій з [[Сибір]]у, [[Казанський військовий округ|Казанського]], [[Московський військовий округ|Московського]] та [[Санкт-Петербурзький військовий округ|Санкт-Петербурзького]] військових округів. [[Українці]] були представлені [[10-й армійський корпус|10-м армійським корпусом]], що був перекинутий в Маньчжурію з [[Київський військовий округ|Київського військового округу]] навесні [[1904]] року. Цей корпус складався з 9-ї ([[полтавська губернія|полтавці]]) та 31-ї ([[харківська губернія|харків'яни]]) піхотних дивізій. У боях він зазнав великих втрат. Навесні [[1905]] року з [[Одеський військовий округ|Одеського військового округу]] було перекинуто 15-у піхотну дивізію та 4-у стрілецьку бригаду, але вони прибули по завершенню бойових дій.

У війні брало участь багато офіцерів українського походження. Так, на початку й наприкінці війни командувачем російської [[Маньчжурська армія|Маньчжурської армії]] був [[чернігівська губернія|чернігівський]] дворянин, генерал-українець [[Ліневич Микола Петрович|Микола Ліневич]]. Найкрупнішими кінними з'єднаннями [[кубанські козаки|кубанських]] і [[донські козаки|донських]] [[козаки|козаків]] керував [[генерал-лейтенант]] [[Павло Іванович Міщенко|Павло Міщенко]]. Начальником 2-го Сибірського корпусу був генерал-лейтенант [[Засулич Михайло Іванович|Михайло Засулич]], а 10-го армійського корпусу&nbsp;— генерал-лейтенант [[Случевський Капітон Костянтинович|Капітон Случевський]]. Інженерами Маньчжурської армії командував генерал-майор [[Величко Костянтин Іванович|Костянтин Величко]], нащадок козацького літописця [[Самійло Величко|Самійла Величка]]. Начальником загону кораблів [[порт-Артур|порт-артурської]] ескадри був [[контр-адмірал|контрадмірал]] [[Матусевич Йосип Олександрович|Йосип Матусевич]], командиром [[Сибірські козаки|сибірських козачої дивізії]]&nbsp;— генерал-майор [[Косоговський Вододимир Андрійович|Володимир Косоговський]], а [[генерал-квартирмейстер]]ом штабу Маньчжурської армії&nbsp;— генерал-майор [[Харкевич Володимир Іванович|Володимир Харкевич]]. Майбутній гетьман [[Українська держава|Української Держави]] [[Павло Скоропадський]] командував [[забайкальські козаки|забайкальськими козаками]]. Діями [[артилерія|артилерії]] зх. і пн. фронту сухопутної оборони керував [[Романовський Микола Олександрович|Микола Романовський]]. Проте найбільшим героєм війни з російського боку досі вважається генерал-українець [[Роман Кондратенко]], один із організаторів піврічної [[Облога Порт-Артура|оборони Порт-Артура]].

<gallery widths="200px" heights="200px">
Файл:Kondratenko.jpg|[[Роман Кондратенко]]
Файл:Nikolai linevitch.jpg|[[Ліневич Микола Петрович|Микола Ліневич]]
Файл:Mishchenko kozak.jpg|[[Павло Іванович Міщенко|Павло Міщенко]]
Файл:Skoropadsky - 1904.jpg|[[Павло Скоропадський]]
Файл:Романівський Микола Олександрович.png|[[Романовський Микола Олександрович|Микола Романовський]]
</gallery>

== Хронологія ==
{|class=wikitable
|-
|rowspan=20|'''1904'''
|-
|2．6 || Оголошення Японією війни Росії
|-
|2．8 || Висадка японської армії у районі Чемульпо
|-
|2．8 || Японський флот атакує вночі російську ескадру у Порт-Артурі
|-
|2．9 || Морський бій при Чемульпо. Перемога Японії
|-
|2．10 || Оголошення Росією війни Японії
|-
|2．24 || Перша операція японських військ з взяття фортеці Порт-Артура
|-
|3．27 || Друга операція японських військ з взяття фортеці Порт-Артура
|-
|5．1 || [[Битва на річці Ялу]]. Перемога Японії
|-
|5．8 || Висадка японської армії на Ляодунському півострові
|-
|8．10 || Битва на Жовтому морі. Перемога Японії
|-
|8．14 || Ульсанський морський бій. Перемога Японії
|-
|8．19 || Перший загальний приступ японськими військами фортеці Порт-Артур
|-
|8．30 || Битва при Лаоянь. Нічия
|-
|9．19 || Другий загальний приступ японськими військами фортеці Порт-Артур
|-
|10．9 || Битва при Шахо. Нічия

|-
|10．15 || Виступ Балтійського флоту (2-ї Тихоокеанської ескадри) з Петербургу
|-
|11．26 || Третій загальний приступ японськими військами фортеці Порт-Артур
|-
|12．5 || Захоплення японцями висоти №&nbsp;203 Порт-артурівського фортифікаційного комплексу
|-
|12．31 || Четвертий загальний приступ японськими військами фортеці Порт-Артур
|-
|rowspan=9|'''1905'''
|-
|1．2 || Здача Порт-Артура російськими військами
|-
|1．25 || Битва при Сандепу. Нічия
|-
|3．1 || [[Битва при Мукдені]]. Перемога Японії
|-
|5．27 || [[Цусімська битва]]. Перемога японського флоту над 2-ю Тихоокеанською ескадрою
|-
|7．31 || Захоплення японськими військами острова [[Сахалін]]
|-
|9．1 || Підписання тимчасового перемир'я
|-
|9．5 || Підписання [[Портсмутський договір|Портсмутського мирного договору]]
|-
|10．14 || Ратифікація [[Портсмутський договір|Портсмутського мирного договору]]. Закінчення війни
|}

{{Commons|Category:Russo-Japanese War|Російсько-японська війна}}
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела та література ==
* ''Лисенко О. В.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Rosijsko_iaponska_1904 Російсько-японська війна 1904—1905] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161202234811/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Rosijsko_iaponska_1904 |date=2 грудня 2016 }} // {{ЕІУ|9|309}}
* ''М.&nbsp;А.&nbsp;Миронова''. Англійсько-японський союз 1902-21 // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К: Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с. ISBN 966-316-039-X
* Куропаткин А.&nbsp;Н.&nbsp;Русско-японская война, 1904—1905: Итоги войны.&nbsp;— СПб.: Полигон, 2002 ([http://militera.lib.ru/h/kuropatkin/index.html Тут] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060908125100/http://militera.lib.ru/h/kuropatkin/index.html |date=8 вересня 2006 }}) {{ref-ru}}

== Посилання ==
* [http://www.russojapanesewar.com/ Товариство дослідження російсько-японської війни (англійською)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20020930012303/http://www.russojapanesewar.com/ |date=30 вересня 2002 }}
* [http://rjw.narod.ru/ Російсько-японська війна на морі 1904—1905&nbsp;рр. (російською)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110826064651/http://rjw.narod.ru/ |date=26 серпня 2011 }}
* [http://www.jacar.go.jp/sensen_syousyo_01.htm Тексти оголошення війни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060903232429/http://www.jacar.go.jp/sensen_syousyo_01.htm |date=3 вересня 2006 }}
* [http://www.jacar.go.jp/frame1.htm Офіційні японські документи дотичні до російсько-японської війни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061028145936/http://www.jacar.go.jp/frame1.htm |date=28 жовтня 2006 }}
* [https://web.archive.org/web/20071017211818/http://www.vokrugsveta.ru/publishing/vs/archives/?item_id=530 Стаття присвячена російсько-японській війні (російською)]

{{Війни XX століття}}
{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Історія|Японія|Росія}}

[[Категорія:Російсько-японська війна|!]]
[[Категорія:Війни Російської імперії]]
[[Категорія:Війни Японії]]
[[Категорія:Війни XX століття]]
[[Категорія:Колоніальні війни]]
[[Категорія:Колоніальні війни Росії]]
[[Категорія:Події 6 лютого]]
[[Категорія:Лютий 1904]]
[[Категорія:Події 14 жовтня]]
[[Категорія:Жовтень 1905]]
[[Категорія:1904 в Японії]]
[[Категорія:1904 у Росії]]
[[Категорія:1904 у Китаї]]
[[Категорія:1905 в Японії]]
[[Категорія:1905 у Росії]]
[[Категорія:1905 у Китаї]]
[[Категорія:Російський імперіалізм]]
[[Категорія:Війни Чорногорії]]