Перегляд вихідного коду сторінки Соколов Олег Валерійович

{{особа}}
{{Однофамільці|Соколов}}
'''Олег Валерійович Соколов''' (нар. [[9 липня]] [[1956]], [[Санкт-Петербург|Ленінград]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— російський історик, фахівець з військової [[Франція|історії Франції]]. Кандидат історичних наук, доцент. Член наукової ради Російського військово-історичного товариства.

Один з основоположників руху [[Історична реконструкція|військово-історичної реконструкції]] у Росії, що об'єднує військово-історичні клуби країни. Президент Загальноросійського Військово-історичного руху, який організовує реконструкцію військових битв періоду наполеонівських воєн&nbsp;— масштабні видовища за участю тисяч ентузіастів, одягнених в мундири тієї епохи. Брав участь у реконструкції на місцях подій битв [[Французько-російська війна (1812)|Французько-російської війни 1812 року]] ([[Бородіно (Московська область)|Бородіно]], [[Малоярославець]] та ін.), а також ряду зарубіжних битв наполеонівської епохи ([[Славков-у-Брна|Аустерліц]], [[Ватерлоо (Бельгія)|Ватерлоо]] та ін.). Серед однодумців відомий як «Сір».

Автор численних статей з військової історії Європи XVII&nbsp;— початку XIX століть. Один з консультантів історичних фільмів з епохи Наполеона. Автор численних історичних передач, що вийшли в Росії, Франції, [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Іспанія|Іспанії]] та інших країнах. Його наукова та громадська діяльність була відзначена [[Орден Почесного легіону|орденом Почесного легіону]] (2003)<ref>[http://www.spbumag.nw.ru/2003/30/8.shtml Свой среди чужих] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190311070522/http://www.spbumag.nw.ru/2003/30/8.shtml |date=2019-03-11 }} // Журнал Санкт-Петербургский университет, №&nbsp;30 (3655), 30 декабря 2003 года.</ref>.

У грудні 2020 року судом першої інстанції визнаний винним у вбивстві Анастасії Єщенко, з якою перебував у особистих відносинах, та незаконному зберіганні вогнепальної зброї. Засуджений до 12 років та 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у колонії суворого режиму. У вересні 2021 року Санкт-Петербурзький міський суд відмовив Соколову у пом'якшенні вироку.

== Біографія ==
У 1979 році закінчив фізико-механічний факультет [[Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого|Ленінградського політехнічного інституту]] за спеціальністю «інженер-фізик».

У 1984 році [[Диплом|з відзнакою]] закінчив історичний факультет [[Санкт-Петербурзький державний університет|Ленінградського державного університету]] по кафедрі історії Нового та новітнього часу.

У 1991 році в Санкт-Петербурзькому державному університеті під науковим керівництвом доктора історичних наук, професора В.&nbsp;Р.&nbsp;Ревуненкова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою «Офіцерський корпус французької армії при [[Старий порядок|старому порядку]] і в період [[Велика французька революція|революції 1789—1799]]<nowiki/>» (Спеціальність 07.00.03&nbsp;— загальна історія). Офіційні опоненти&nbsp;— доктор історичних наук, професор Д.&nbsp;П.&nbsp;Пріцкер і кандидат історичних наук, науковий співробітник Ленінградського відділення Інституту історії СРСР С.&nbsp;Н.&nbsp;Іскюль. Провідна організація&nbsp;— Російський державний педагогічний університет імені А.&nbsp;І.&nbsp;Герцена<ref>Соколов, Олег Валерьевич. [http://dlib.rsl.ru/viewer/01000063488#?page=1 Офицерский корпус французской армии при старом порядке и в период революции 1789—1799]: автореферат дис. … кандидата исторических наук: 07.00.03 / Санкт-Петербург. гос. ун-т.&nbsp;— {{СПб.}}, 1991.&nbsp;— 16 с.</ref>.

З 2000 року&nbsp;— [[доцент]] кафедри історії нового часу історичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету.

В 1998, 2000, 2002 роках був запрошеним професором Практичної школи вищих досліджень у [[Сорбонна|Сорбонському університеті]] (directeur d études invite a la IV section de l'école Pratique des Hautes Études a la Sorbonne).

11 лютого 2018 року взяв участь в якості запрошеного доповідача на науково-просвітницькому форумі «Вчені проти міфів-6», організованого науково-освітнім порталом «<nowiki/>[[Антропогенез.ру]]<nowiki/>», де виступив з доповіддю «Міфи про лицарів, або розповідь про те, як лицарі не могли самостійно сісти на коня і пригвинчувалися до сідла», в якому спростував існуючі стереотипи про середньовічних [[лицар]]ів, супроводжуючи виступ наочним поданням двох своїх асистентів, які вибігли на сцену у повному лицарському вбранні і, всупереч наявним уявленнях про лицарів, як про неповоротких і важких воїнів не здатних піднятися без сторонньої допомоги, віджималися від підлоги і піднімалися з лежачого положення.

Автор численних статей з військової історії Європи XVII&nbsp;— початку XIX століть. У 1999 році опублікував капітальне дослідження «Армія Наполеона», перекладене на французьку мову в 2003 році. У 2006 році випустив у світло двотомну монографію «Аустерліц. Наполеон, Росія і Європа. 1799—1805&nbsp;рр.»&nbsp;— дослідження про передумови та перебіг першої війни [[Наполеон]]а проти [[Антифранцузькі коаліції|антифранцузької коаліції]].

Бере участь в передачі «[[Пучков Дмитро Юрійович|Разведопрос]]» з циклом лекцій про Наполеона Бонапарта і його епоху.

Соколов значився членом наукової ради Російського військово-історичного товариства, голова якого&nbsp;— міністр культури РФ [[Володимир Мединський]]<ref>{{Cite web|title="Он был опасным человеком". Профессора истории подозревают в убийстве и расчленении студентки|url=https://www.severreal.org/a/30261615.html|website=Север.Реалии|accessdate=2019-11-09|language=ru}}</ref>.

=== Особисте життя ===
Батько&nbsp;— Валерій Соколов, капітан ВМФ першого рангу.

Мати&nbsp;— Людмила Соколова.

Був одружений, батько двох дітей.

=== Проблеми з законом ===
У 2018 році газета «Московський комсомолець» публікувала текст заяви в правоохоронні органи від студентки Соколова, в якому та звинувачувала вчителя в жорстокому побитті в 2008 році. Тоді Соколов звільнився з СПбДУ і переїхав до Москви, де працював консультантом у колекціонера предметів епохи Наполеона Віктора Батурина (брата дружини колишнього мера Москви Юрія Лужкова)<ref>{{Cite web|title=Историка Соколова проверят на причастность к избиению другой студентки|url=https://www.interfax.ru/russia/683592|website=Interfax.ru|date=2019-11-09|accessdate=2019-11-09|language=ru|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220426183633/https://www.interfax.ru/russia/683592|archivedate=2022-04-26}}</ref>.

====== Утоплення судна ======
У 1981, при зйомках фільму «[[Росія молода]]» втопив судно, яким командував, що призвело до загибелі людини<ref>{{Cite web|title=Эксклюзив ЛенТВ24: по словам Ирины Федоровой, смерть аспирантки - не первая на совести Олега Соколова|url=https://lentv24.ru/Smert_aspirantki_ne_pervaya_na_sovesti_Olega_Sokolova.htm|website=lentv24.ru|accessdate=2019-11-15}}</ref><ref>{{Cite web|title=Знакомые назвали доцента Соколова причастным ещё к одной смерти|url=https://www.svoboda.org/a/30266686.html|website=Радио Свобода|accessdate=2019-11-15|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=78.ru {{!}} Официальный сайт телеканала {{!}} Новости политики, экономики, общества, происшествия в Санкт-Петербурге|url=https://78.ru/news/2019-11-13/v_1981m_godu_docent_oleg_sokolov_potopil_fregat_po_ego_vine_pogib_chelovek|website=78.ru|accessdate=2019-11-16}}</ref>&nbsp;— біолога Володимира Сорокіна<ref>{{Cite web|title=Бросил человека на борту и лгал в суде: Подробности потопления корабля доцентом Соколовым|url=https://www.5-tv.ru/news/271559/brosil-celoveka-nabortu-lgal-vsude-podrobnosti-potoplenia-korabla-sokolovym/|website=Пятый канал|accessdate=2019-11-16|language=ru|first=Карина|last=Бернтгольц}}</ref>, друга [[Невзоров Олександр Глібович|Олександра Невзорова]]<ref>{{Cite web|title=Интервью / Александр Невзоров|url=https://echo.msk.ru/programs/nevsredy/2536105-echo/|website=Эхо Москвы|accessdate=2019-11-16|language=ru|first=Невзоров|last=Александр}}</ref>. Соколов отримав умовний строк<ref>{{Cite web|title=«Историка-расчленителя Олега Соколова хотели повесить после гибели человека»|url=https://www.mk.ru/social/2019/11/14/istorikaraschlenitelya-olega-sokolova-khoteli-povesit-posle-gibeli-cheloveka.html|website=www.mk.ru|accessdate=2019-11-15|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title="Путин был наглым дворовым пацаном". Воспоминания каскадера|url=https://www.svoboda.org/a/30271194.html|website=Радио Свобода|accessdate=2019-11-21|language=ru}}</ref>. Соколов у ті роки працював інструктором Петроградського райкому комсомолу, а в клубі значився замполітом<ref>{{Cite web|title=Нашествие Наполеона|url=https://www.novayagazeta.ru/articles/2019/11/14/82734-nashestvie-napoleona|website=Новая газета - Novayagazeta.ru|date=2019-11-14|accessdate=2019-11-15|language=ru}}</ref>. Адвокат Соколова спростовує інформацію про судимість, кажучи, що Соколов: «фактично не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався». Пізніше виявилося, що адвокат збрехав. В ЗМІ були опубліковані документи тієї справи<ref>{{Cite web|title=«Соколов виновным признал себя частично». «Фонтанка» публикует приговор по делу, которое защита историка называла «уткой»|url=https://www.fontanka.ru/2019/11/27/087/|website=www.fontanka.ru|date=20191127T1510+0300Z|accessdate=2019-11-27|language=ru}}</ref>.

==== Затримання ====
9 листопада 2019 року Соколов був затриманий в Петербурзі на набережній Мойки, він намагався втопити пакет, в якому були відрубані жіночі руки. СК РФ по Петербургу порушив кримінальну справу за частиною 1 статті 105 КК РФ («Вбивство»). Жіноче тіло без голови, знайдене в квартирі Соколова, належало його учениці і співавтору 24-річній [[Анастасія Єщенко|Анастасії Єщенко]]<ref>{{Cite web|url=https://78.ru/news/2019-11-09/prepodavatel_spbgu_dat_priznatelnie_pokazaniya_ob_ubiistve_studentki|title=78.ru {{!}} Официальный сайт телеканала {{!}} Новости политики, экономики, общества, происшествия в Санкт-Петербурге|publisher=78.ru|accessdate=2019-11-09}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://78.ru/news/2019-11-09/v_kvartire_zaderzhannogo_docenta_spbgu_naideno_zhenskoe_telo|title=78.ru {{!}} Официальный сайт телеканала {{!}} Новости политики, экономики, общества, происшествия в Санкт-Петербурге|publisher=78.ru|accessdate=2019-11-09}}</ref>.

== Нагороди ==

* [[Орден Почесного легіону]] ступеня кавалера ([[Франція]], 2003 рік)<ref>{{Cite web|last=Александр Бондаренко|url=http://old.redstar.ru/2003/11/14_11/3_01.html|title=Ура, chevalier Соколов!|publisher=[[Красная звезда (газета)|Газета «Красная звезда»]]|date=14 ноября 2003|accessdate=10 октября 2019}}</ref>.

== Наукові праці ==

=== Монографії ===

; Монографії російською мовою
* Соколов О.&nbsp;В.&nbsp;Армия Наполеона.&nbsp;— СПб.: Империя, 1999.&nbsp;— 592 с.&nbsp;— <nowiki>ISBN 5-93914-001-7</nowiki>.
* Соколов О.&nbsp;В.&nbsp;Аустерлиц: Наполеон, Россия и Европа: 1799—1805 гг.&nbsp;— М.: Рус. культурный фонд «Империя Истории», 2006.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— 315 с.&nbsp;— <nowiki>ISBN 5-90252521-7</nowiki>.
* Соколов О.&nbsp;В.&nbsp;Аустерлиц: Наполеон, Россия и Европа: 1799—1805 гг.&nbsp;— М.: Рус. культурный фонд «Империя Истории», 2006.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— 238 с.&nbsp;— <nowiki>ISBN 5-90252522-5</nowiki>.
* Соколов О.&nbsp;В.&nbsp;Битва двух империй. 1805—1812.&nbsp;— М.-СПб.: Астрель, Астрель-СПб, 2012.&nbsp;— 730 с.&nbsp;— 5000 экз.&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-5-271-42347-5</nowiki>, <nowiki>ISBN 978-5-9725-2267-5</nowiki>.
* Наполеон Бонапарт: pro et contra: образ Наполеона Бонапарта в культурной памяти об Отечественной войне 1812 года: антология / Авт.-сост. О.&nbsp;В.&nbsp;Соколов.&nbsp;— СПб.: Издательство Русская Христианская гуманитарная академия, 2012.&nbsp;— 1040 с.&nbsp;— (Русский путь: pro et contra).&nbsp;— 1500 экз.&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-5-88812-517-5</nowiki>.
* Возгрин В. Е., Гончарова Т. Н., Пленков О. Ю., Соколов О.&nbsp;В.&nbsp;Из истории конституционного строительства в Западной Европе в Новое и новейшее время / под ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Смолина.&nbsp;— СПб.: Изд-во РХГА, 2014.&nbsp;— 353 с.
* Барышников В. Н., Возгрин В. Е., Гончарова Т. Н., Евдокимова Н. П., Климова Г. С., Сидоренко Л. В., Соколов О. В., Пленков О. Ю., Фокин В.&nbsp;И.&nbsp;От национальных государств к единой Европе: проблемы европейской интеграции в XIX—XXI&nbsp;вв. / под ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Смолина.&nbsp;— М.: Изд-во РХГА, 2016.&nbsp;— 620 с.&nbsp;— 500 экз.&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-5-88812-792-6</nowiki>.
* Соколов О.&nbsp;В.&nbsp;Первая Итальянская кампания Бонапарта 1796—1797. Часть I. Битва за Пьемонт.&nbsp;— СПб.: Империя, 2016.&nbsp;— (Поля сражений наполеоновской эпохи).
* Соколов О.&nbsp;В.&nbsp;Стратегия и тактика Наполеоновской армии.&nbsp;— М.: Университет «Синергия», 2018.&nbsp;— 400 с.&nbsp;— 1000 экз.&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-5-4257-0372-9</nowiki>.
* Соколов О.&nbsp;В.&nbsp;Битва трёх императоров. Наполеон, Росс

; Монографії французькою мовою
* ''Sokolov O''. Armée de Napoléon. Paris: Commios, 2003. 592 p.
* ''Sokolov O''. Austerlitz. Napoléon, l'europe et la Russie. Paris: Commios, 2006. 541 p.
* ''Sokolov O.'' Combat de deux empires. La Russie d Alexandre I contre la France de Napoléon, 1805—1812 Paris: Fayard. 2012. 523 p.

; Монографії польською мовою
* ''Sokołow O''. Armia Napoleona. Oświęcim: Napoleon V, 2014. 525 s.
* ''Sokołow O.'' Austerlitz Śmiertelne zmagania Francji z Europą i Rosją. Oświęcim: Napoleon V, 2014. 603 s.
* ''Sokołow O.'' Napoleon, Aleksander i Europa 1806—1812. Oświęcim: Napoleon V, 2016. 425 s.

=== Статті ===

; Російською мовою
* ''Соколов О. В.'' Высшие офицеры французской армии и революционное правительство в 1792—1794&nbsp;гг. // От Старого порядка к Революции / под ред. проф. В.&nbsp;Г.&nbsp;Ревуненкова.&nbsp;— Л., 1988.
* ''Соколов О. В.'' Ульмская операция 1805 года // Орел.&nbsp;— 1993.&nbsp;— №&nbsp;1, 2, 3.
* ''Соколов О. В.'' Офицеры короля // Империя истории.&nbsp;— 2001.&nbsp;— №&nbsp;1.
* ''Соколов О. В.'' Генерал Антуан-Анри Жомини и его роль в развитии российской военной науки // Швейцарцы в Петербурге.&nbsp;— СПб, 2002.
* ''Соколов О. В.'' Испания в огне. Сомо-Сьерра // Империя истории.&nbsp;— 2002.&nbsp;— №&nbsp;2.
* ''Соколов О. В.'' Рыцарство как элита средневекового общества // Империя истории.&nbsp;— 2002.&nbsp;— №&nbsp;2.
* ''Соколов О. В.'' Час отваги и мужества. Битва при Никополе // Империя истории.&nbsp;— 2002.&nbsp;— №&nbsp;2.
* ''Соколов О. В.'' Испания в огне. Погоня за Муром // Империя истории.&nbsp;— 2002.&nbsp;— №&nbsp;3.
* ''Соколов О. В.'' Дух армии Наполеона // Империя истории.&nbsp;— 2002.&nbsp;— №&nbsp;3.
* {{Книга|автор=Соколов О. В.|частина=Французская армия и переворот 18 брюмера|посилання частина=|оригінал=|відповідальний=Сост. А. Васильев, [[Мединцева Генрієтта Львівна|Г. Л. Медынцева]]|видання=|місце=СПб.|видавництво=Минувшее|рік=2003|том=|сторінки=|сторінок=444|серія=|isbn=5-902073-16-2|тираж=500|ref=Соколов}}
* ''Соколов О. В.'' Начало Польской кампании или должны ли французы умирать за Польшу? // Империя истории.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;4.
* ''Соколов О. В.'' Рокруа&nbsp;— триумф юной отваги // Империя истории.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;4.
* ''Соколов О. В.'' [http://novist.history.spbu.ru/trudy_kafedry/10_2013/Zapiski_generala_V_I_Levenshterna_(fragmenty).html Записки генерала В.&nbsp;И.&nbsp;Левенштерна", Подготовка текста, вступительная статья и комментарии] // Труды кафедры истории Нового и новейшего времени. 2013. №&nbsp;10 / Сост. Т.&nbsp;Н.&nbsp;Гончарова.&nbsp;— СПб, 2013.&nbsp;— С. 120—150
* ''Соколов О. В.'' Поляки на службе Наполеона в сражении на Березине, 28 ноября 1812 г. // Desperta Ferro (Madrid), 2013 г.
* ''Соколов О. В.'' [http://novist.history.spbu.ru/trudy_kafedry/11_2013/Sokolov_O_V_-_Russko-francuzskie_otnoshenija_nakanune_vojny_1805_g.html Русско-французские отношения накануне войны 1805 г.] // Труды кафедры истории Нового и новейшего времени. 2013. №&nbsp;11. / Сост. Т.&nbsp;Н.&nbsp;Гончарова.&nbsp;— {{СПб.}}, 2013. С. 67—84
* ''Соколов О. В.'' Вступление // к монографии А. Королёва: «По следам Великой армии Наполеона»
* Соколов О.&nbsp;В.&nbsp;Военно-политическая обстановка во время подписания Тильзитского мира и реакция на договор в свете синхронных источников // Вестник СПбГУ. Серия 2.&nbsp;— 2015.&nbsp;— Выпуск 1.&nbsp;— С. 35—46
* ''Соколов О. В.'' [http://novist.history.spbu.ru/trudy_kafedry/15_2015/Sokolov_O_V_-_Italjanskaja_armija_Bonaparta_nakanune_pohoda_1796_g.html Итальянская армия Бонапарта накануне похода 1796 г.] // Труды кафедры Новой и Новейшей истории.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;15.&nbsp;— С. 50—67

; Іншими мовами
* ''Sokolov O. V.'' Le regiment Pavlovski en 1811 // Tradition Magazine. №&nbsp;52, 1991.
* ''Sokolov O. V.'' La campagne de Russie. Les origines du conflit // Napoléon Ier. №&nbsp;5, 2001.
* ''Sokolov O. V.'' La campagne de Russie. L offensive de Napoléon, de Vilna a Witebsk // Napoléon Ier. №&nbsp;6, 2001.
* ''Sokolov O. V.'' La campagne de Russie. La bataille de Smolensk // Napoleon Ier. №&nbsp;7, 2001.
* ''Sokolov O. V.'' La campagne de Russie. La Moskowa // Napoléon Ier. №&nbsp;8, 2001.
* ''Sokolov O. V.'' La campagne de Russie. De Moscou a Viazma // Napoléon Ier. №&nbsp;9, 2001.
* ''Sokolov O. V.'' La campagne de Russie. Berezina // Napoléon Ier. №&nbsp;10, 2001.
* ''Sokolov O. V.'' 1805&nbsp;— Napoleon marche vers Austerlitz (1). Wertingen&nbsp;— Haslach&nbsp;— Elchingen // Revue de l ' histoire napoléonienne. №&nbsp;3, 2005.
* ''Sokolov O. V.'' 1805&nbsp;— Napoleon marche vers Austerlitz (2). Amstetten&nbsp;— Durrenstein&nbsp;— Hollabrunn // Revue de l ' histoire napoléonienne, №&nbsp;6, 2006.
* ''Sokolov O. V.'' Austerlitz 1805. Le plan de Napoléon&nbsp;— la bataille d Austerlitz&nbsp;— le bilan // Revue de l ' histoire napoléonienne. №&nbsp;27, 2009.
* ''Sokolov O. V.'' «Los Polacos en el Berezina» // Historia militar y política del mundo moderno, siglos XVI—XIX. Desperta Ferro, Madrid, 2014, №&nbsp;8, р. 46-53,

=== Переклади ===
* Левавассёр О. Воспоминания о наполеоновских войнах (1802—1815) = Souvenirs Militaires. Officier d'artillerie aide de camp du maréchal Ney (1802—1815) / пер. с фр., коммент., исслед., вступ. ст. О.&nbsp;В.&nbsp;Соколова.&nbsp;— М., СПб.: Клио, Евразия, 2014.&nbsp;— 380 с.&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-5-906518-16-3</nowiki>.

== Художні твори ==

* {{Книга|автор=Соколов О. В.|заголовок = Испанская война и тайна тамплиеров |оригінал=|відповідальний=|видання=|місце=СПб.|видавництво=[[АСТ (издательство)|АСТ]], Астрель-СПб|рік=2015|том=|сторінки=|сторінок=448|серія=Плащ и шпага|isbn=978-5-17-087617-4|тираж=2000|ref=Соколов}}

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Література ==

* {{Стаття|автор=Безотосный В. М.|видання=[[Российская история]]|місце=М.|видавництво=[[Наука (видавництво)|Наука]]|рік=2012|номер=6|сторінки=170—172|issn=0869-5687|ref=Безотосный}}

== Посилання ==

* [http://novist.history.spbu.ru/sokolov.html Профіль] на сайті кафедри історії Нового та Новітнього часу Історичного факультету Спбду
* {{YouTube|pGXW4lMUBAM&list|Олег Соколов про осаду Мантуї}}
* {{YouTube|ApEtBL_-WcM&index|Олег Соколов про битву при Фонтенуа}}
* {{YouTube|a16qcJSJ1Qw&index|Олег Соколов про битву при Арколі}}
* {{YouTube|0cfepo3pV9U&t|Олег Соколов про битву при Кастильоні 1796 года}}
* {{YouTube|VLDjmixjjd0&index|Олег Соколов про кампанію Наполеона в Ломбардії}}
* {{YouTube|Wnl4v8OOO5g&inde|Олег Соколов про молодого Наполеона}}
* {{YouTube|lmEs7xFUEmM&t|Битва при Кресі або Чорна легенда про лицарство}}

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Випускники Санкт-Петербурзького політехнічного університету]]
[[Категорія:Військові історики]]
[[Категорія:Письменники Росії XXI століття]]
[[Категорія:Російські історики]]
[[Категорія:Кавалери ордена Почесного легіону]]
[[Категорія:Кандидати історичних наук]]
[[Категорія:Уродженці Санкт-Петербурга]]
[[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]
[[Категорія:Вбивці Росії]]