Перегляд вихідного коду сторінки Сокуров Олександр Миколайович

{{Кінематографіст2
| bgcolour            = gold
| colour              = <!-- колір шрифту для Ім'я, якщо не задано - чорний -->
| Ім'я                = Олександр Миколайович Сокуров
| Оригінал імені      = {{lang-ru|Сокуров Александр Николаевич}} 
| Фото                = Alexander Sokurov 001 cropped.jpg
| Ширина              = 275пкс
| Підпис              = 
| Ім'я при народженні = 
| Дата народження     = 14.06.1951
| Місце народження    = село Подорвіха, [[Іркутська область]], [[РРФСР]]
| Дата смерті         = 
| Місце смерті        = 
| Професія            = [[кінорежисер]], [[сценарист]], [[оператор]]
| Громадянство        = {{USSR}} → {{RUS}}
| Національність      = [[Черкеси|черкес]]
| Релігія             = 
| alma mater          = [[Всеросійський державний інститут кінематографії]]
| Роки активності     = [[1975]]&nbsp;— до тепер
| Напрямок            = <!-- Тільки для режисерів -->
| жанр                = 
| чоловік             = 
| дружина             = 
| партнер             = 
| діти                =
| imdb_id             = 
| автограф            = <!-- Example.jpg -->
| ширина автографа    = 
| Нагороди            = 
{{ряд|вирівняти=вліво/по центру/вправо|{{Офіцер ордена мистецтв та літератури}}|{{Орден Вранішнього сонця|4}}}} 
{{ряд|вирівняти=вліво/по центру/вправо|{{народний артист Росії}}|{{Заслужений діяч мистецтв Росії}}|{{Державна премія Росії}}}}
| imdb_id             =  0812546
| сайт                = {{official|http://sokurov.spb.ru/}}
}}
'''Олександр Миколайович Сокуров''' ({{lang-ru|Александр Николаевич Сокуров}}; {{ДН|14|6|1951}}, село Подорвіха, [[Іркутська область]], [[Російська РФСР]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] і [[Росія|російський]] [[режисер]] документального та ігрового кіно, [[сценарист]], оператор. [[Заслужений діяч мистецтв РФ]] (1997). [[Народний артист Росії]] (2004).

== Життєпис ==
Олександр Сокуров народився [[14 червня]] [[1951]] року в село Подорвіха ([[Іркутська область]], [[РРФСР]]) в родині військовослужбовця. За походженням&nbsp;— [[Черкеси|черкес]], нащадок стародавнього [[Кабардинці|кабардинського]] роду. Велика частина його дитинства пройшла в [[Туркменістан]]і; переїжджав з батьками з місця на місце. Вчитися в школі почав в [[Польща|Польщі]], закінчив у [[Туркменістан]]і.

У [[1974]] році закінчив історичний факультет [[Горьківський державний університет|Горьківського державного університету]]. Під час навчання в університеті в 1969–1975 роках працював в Редакції художнього мовлення на Горьківському телебаченні помічником, а потім асистентом режисера. У віці 19 років він як режисер випустив свої перші телевізійні програми, а за всі роки роботи на Горьківському телебаченні ним були створені кілька телевізійних фільмів і ряд телевізійних програм прямого ефіру.

У [[1979]] році закінчив режисерський факультет [[ВДІК]]у (майстерня документального кіно [[Згуріді Олександр Михайлович|Олександра Згуріді]]). Під час навчання у ВДІКу за відмінне навчання отримував стипендію імені [[Ейзенштейн Сергій Михайлович|С. Ейзенштейна]].

У 1979 році, здавши іспити екстерном, на рік раніше терміну був змушений закінчити навчання у ВДІКу через гострий конфлікт з адміністрацією інституту і керівництвом Держкіно: його студентські кінематографічні роботи категорично не приймалися, його звинувачували в формалізмі і в антирадянських настроях. Перша художня картина «Самотній голос людини», за мотивами повісті російського письменника [[Платонов Андрій Платонович|Андрія Платонова]], пізніше отримала низку фестивальних нагород, не була зарахована керівництвом інституту як дипломна робота.

У [[1980]] році за рекомендацією [[Тарковський Андрій Арсенійович|Андрія Тарковського]] був зарахований режисером-постановником в штат кіностудії «[[Ленфільм]]», де працював над своїми першими ігровими картинами. Паралельно з цим співпрацював з Ленінградською студією документальних фільмів, де зняті в різний час всі його документальні кінокартини.

Вже перші фільми, зроблені ним у [[Ленінград]]і, викликали негативну реакцію у партійного керівництва міста та в Держкіно. Протягом тривалого часу жоден з його фільмів не був дозволений радянською цензурою до показу.

Тільки в кінці 1980-х років ряд знятих раніше ігрових і документальних фільмів вийшли в прокат і представляли російське кіно на багатьох міжнародних кінофестивалях. У 1980-1990-і роки режисер інтенсивно працював, знімаючи ігрові та документальні картини, часто кілька фільмів на рік.

У той же час він брав участь у роботі благодійних програм для молоді на радіо, займався з групою молодих початківців режисерів при кіностудії «Ленфільм».

З [[1998]] року був головою художньої ради кіностудії «Ленфільм».

У 1998–1999 роках вів на телебаченні в Санкт-Петербурзі цикл передач «Острів Сокурова», в яких порушувалися питання про місце кінематографу в сучасній культурі.

З середини 1990-х років режисер зі своїми колегами почав освоєння відео технології, яке продовжується досі. Групою Сокурова знято ряд документальних відеофільмів. Декілька з них зроблено в [[Японія|Японії]] за замовленням японських ТБ каналів.

На основі знімальної групи Сокурова на «[[Ленфільм]]і» створена студія «Берег».

== Творчий доробок ==
Автор понад 40 художніх і документальних фільмів. Він зняв документальні фільми «Марія», «Соната для Гітлера», «Дмитро Шостакович. Альтова соната», «І нічого більше», «Жертва вечірня», «Терпіння, Труд», «Елегія», «Московська елегія», «Петербурзька елегія», «Радянська елегія», «До подій у Закавказзі», «Проста елегія», «Приклад інтонації», «Елегія з Росії», «Духовні голоси», «Східна елегія», «Бесіди із Солженіциним», «Петербурзький щоденник. Моцарт. Реквієм», «Елегія життя. Ростропович. Вишневська» та інші.

Є режисером таких художніх фільмів, як «[[Самотній голос людини]]» (1978), [[Ампір (фільм)|«Ампір»]] (1986), «[[Скорботна бездушність]]» (1986), «[[Дні затемнення]]» (1988), «[[Спаси і збережи]]» (1989), «[[Коло друге]]» (1990), «[[Камінь (фільм, 1992)|Камінь]]» (1992), «[[Тихі сторінки]]» (1993), «[[Мати і син]]» (1997), «[[Молох (фільм)|Молох]]» (1998), «[[Телець (фільм)|Телець]]» (2000), «[[Батько і син (фільм, 2003)|Батько і син]]» (2003), «[[Російський ковчег]]» (2002), «[[Сонце (фільм, 2005)|Сонце]]» (2005), «[[Олександра (фільм)|Олександра]]» (2007), «[[Фауст (фільм, 2011)|Фауст]]» (2011), «[[Франкофонія (фільм)|Франкофонія]]» (2015) та інших.

У фільмах «Телець» і «Сонце» виступив і як оператор-постановник, а у фільмах «[[Ти повинен жити]]» і «[[Російський ковчег]]» знявся як актор.

Був режисером озвучування у фільмі [[Федеріко Фелліні]] «[[І корабель пливе...]]», режисером-постановником вистави «Гамлет» (на основі опери [[Амбруаз Тома|Амбруаза Тома]]) в Московському театрі «Нова опера» (1999), вистави «Не владні ми в долі своїй» в «Театрі „Школа драматичного мистецтва“» (2004), опери «Борис Годунов» [[Мусоргський Модест Петрович|Модеста Мусоргського]] у [[Большой театр|Большому театрі]] (2007).

У [[2010]] році відкрив творчу майстерню в місті [[Нальчик]]у на факультеті мистецтв та засобів масової інформації [[Кабардино-Балкарський державний університет|Кабардино-Балкарського державного університету]] для молоді Північного Кавказу. Він набрав курс студентів за спеціальністю «Режисура кіно і телебачення».

== Громадська діяльність ==
Член Ради зі збереження культурної спадщини [[Санкт-Петербург]]а при уряді міста.

У лютому 2008 році передбачив ймовірну війну Росії з [[Україна|Україною]] та конфлікт з [[Казахстан]]ом<ref>{{cite web|url=http://censor.net.ua/video_news/313596/buduschee_rossii_trevojno_tyajelaya_voyina_s_ukrainoyi_i_strashnyyi_konflikt_s_kazahstanom_v_2008_godu|title="Будущее России тревожно — тяжёлая война с Украиной и страшный конфликт с Казахстаном", - в 2008 году российский режиссёр предсказал сегодняшние события. ВИДЕО.|language=ru|publisher=[[Censor.net]]|author=Александр Сокуров|date=2014-11-26|accessdate=2016-02-20}}</ref>.

У [[березень 2014|березні 2014 року]] митець виступив із заявою, в якій доводить, що [[Російське вторгнення в Україну 2014|застосування військової сили проти українців]] буде мати незворотні наслідки для самої Росії. Також він закликав росіян поважати бажання українців жити окремою державою:
{{початок цитати}}
''«Ми не один народ з українцями, ми різні. У нас внутрішньо різні культури. Не дарма українці завжди хотіли жити окремою державою. Так, ми близькі, у нас є багато схожого, але це не означає, що ми один народ. Це зовсім не так. Ми різні, і нам цю різницю потрібно поважати і цінувати.»''<ref>{{cite web|url=http://www.kinosoyuz.com/news/index.htm?pub=2284|title=Мы не один народ с украинцами, мы разные|language=ru|publisher=[[КіноСоюз]]|author=Александр Сокуров|date=2014-03-08|accessdate=2016-02-20}}</ref>.
{{кінець цитати}}
У грудні 2016 року режисер Сокуров на зустрічі з Путіним вступив з ним  у відкриту полеміку щодо необхідності вирішення проблеми звільнення ув'язненого в РФ українця [[Олег Сенцов|Олега Сенцова]]<ref>[http://gordonua.com/news/worldnews/sokurov-putinu-sencov-dolzhen-so-mnoy-srazhatsya-na-kinofestivalyah-no-ne-sidya-v-nashey-tyurme-video-162060.html Режисер Сокуров вступив в полеміку з Путіним на підтримку ув'язненого українця Олега Сенцова]</ref>.

== Відзнаки і нагороди ==
* [[Заслужений діяч мистецтв Росії]] (1997)
* [[народний артист Росії]] (2004)
* Лауреат [[Державна премія Росії|Державної премії Росії]] (1996, 2001)
* Учасник і лауреат багатьох міжнародних фестивалів. 
* У різних країнах світу майже щорічно проходять ретроспективи його фільмів, він володар найпрестижніших нагород: призу [[ФІПРЕССІ]] (Міжнародної асоціації кінокритиків), премії імені Тарковського (1988), премії [[Ватикан]]у «Третє тисячоліття» (1988), премії «[[Золотий Овен]]» (1996, 1999, 2001), премії «[[Ніка (премія)|Ніка]]» (2001), премії «[[ТЕФІ]]» (2007) та інших.
* У [[1995]] році за рішенням Європейської кіноакадемії ім'я Олександра Сокурова включено в число ста найкращих режисерів світового кіно всіх часів.
* У липні [[2011]] був удостоєний призу «Талант без кордонів» Другого міжнародного фестивалю молодого європейського кіно VOICES (Vologda Independent Cinema from European Screens).

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://ria.ru/spravka/20110910/434527000.html Александр Николаевич Сокуров. Биографическая справка]

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
{{commonscat|Alexander Sokurov}}
* [http://www.sokurov.spb.ru/ Официальный сайт Александра Сокурова]
* [http://www.sokurov.spb.ru/isle_ru/isle_bio.html Биография Александра Николаевича Сокурова на его официальном сайте]
* {{imdb name|id=0812546|name=Александр Сокуров}}
* [http://inoekino.ru/newsOne.php?id=561 Одинокий голос человека ]
* [http://www.vokrug.tv/publication/show/CHto_obshchego_mezhdu_Sokurovym_i_Garri_Potterom/ Интервью с Александром Сокуровым на vokrug.tv]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://seance.ru/category/names/sokurov-aleksandr/ Статті про Олександра Сокурова на сайті журналу «Сеанс»] {{ref-ru}}
* [http://www.inoekino.ru/author.php?id=2271 Александр Николаевич Сокуров]
* [https://snob.ru/profile/26455/blog/71687 Открытое письмо режиссера Александра Сокурова президенту Владимиру Путину] // {{iw2|Сноб (журнал)|Сноб|ru}}, 20:25 10.02.14
* [http://www.kino-teatr.ru/kino/director/sov/20300/works/ Фільмографія на kino-teatr.ru]{{ref-ru}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Радянські режисери]]
[[Категорія:Російські кінорежисери]]
[[Категорія:Радянські сценаристи]]
[[Категорія:Російські сценаристи]]
[[Категорія:Випускники ВДІК]]
[[Категорія:Уродженці Іркутської області]]
[[Категорія:Діячі російської культури, що підтримали Україну]]
[[Категорія:Фільми Олександра Сокурова]]
[[Категорія:Офіцери Ордена мистецтв та літератури]]
[[Категорія:Лауреати премії «Ніка»]]
[[Категорія:Персоналії:Санкт-Петербург]]