Перегляд вихідного коду сторінки Стріха Максим Віталійович

{{othernames|Стріха (значення){{!}}Стріха}}
{{Науковець
|ім'я = Стріха Максим Віталійович
|ім'я_мовою_оригіналу = 
|жінка = 
|зображення = Максим Стріха — Вікізустріч-35.jpg
|зображення_розмір = 
|зображення_підпис = Максим Стріха на святкуванні десятої річниці [[Вікіпедія|Вікіпедії]]
|дата народження = 24.6.1961
|місце народження = [[Київ]]
|дата смерті = 
|місце смерті = 
|резиденція = 
|громадянство = 
|національність = 
|галузь = фізик у галузі теорії [[напівпровідник]]ів, письменник, перекладач, публіцист
|заклад = 
|Alma Mater = [[Радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|радіофізичний факультет Київського університету ім. Т.Г. Шевченка]]
|alma mater = 
|посада = <!--інша суспільно значуща посада-->
|відомий завдяки = 
|звання = [[професор]]
|ступінь = [[доктор фізико-математичних наук]]
|керівник = 
|учні = 
|батько = [[Стріха Віталій Іларіонович]]
|мати = [[Гула Надія Максимівна]]
|дружина = Старченко Наталія Петрівна
|чоловік = 
|діти = Стріха Ярослава Максимівна
|нагороди = <!-- {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}}
{{!)}}
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}-
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!)}} -->
|автограф = 
|примітки = 
|особиста_сторінка = 
|Член = Академія наук вищої школи України
}}
'''Макси́м Віта́лійович Стрі́ха''' ({{н}} [[24 червня]] [[1961]], [[Київ]])&nbsp;— український [[науковець]], [[громадський діяч|громадський]] та [[політичний діяч]], [[перекладач]], [[письменник]]; [[доктор фізико-математичних наук]] (1997), професор (2018). Заступник Міністра освіти і науки України у 2008—2010&nbsp;рр. та з вересня 2014&nbsp;р. по вересень 2019&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://www.mon.gov.ua/ua/about-ministry/47/1412863942/ |title=Архівована копія |accessdate=25 жовтня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141025221938/http://www.mon.gov.ua/ua/about-ministry/47/1412863942/ |archivedate=25 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref> Син [[Стріха Віталій Іларіонович|Віталія Іларіоновича Стріхи]] та [[Гула Надія Максимівна|Надії Максимівни Гулої]]. Батько [[Ярослава Стріха|Ярослави Стріхи]].

Головний науковий співробітник [[Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України|Інституту фізики напівпровідників НАН України]] (з 2010, з 2014&nbsp;— за сумісництвом), професор Київського національного університету імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка (з 2008, до вересня 2019&nbsp;р. за сумісництвом), перший віце-президент АН вищої школи України (з 2021). Член редакційних колегій «[[Український фізичний журнал|Українського фізичного журналу]]» (з 2010), журналу «Сенсорна електроніка і мікросистемні технології» (з 2009). Член редколегій журналу [[Всесвіт (журнал)|«Всесвіт»]] (з 2006) та "Березіль" (з 2021).

== Біографічні відомості ==

Народився [[24 червня]] [[1961]] в [[Київ|Києві]] в родині з давніми науковими традиціями. Визначальний вплив на формування М. Стріхи як особистості справили прабабуся Ганна Терентіївна Бурчик-Бузницька (1892—1975), народна вчителька з 1908 року та дідусь по материній лінії [[Гулий Максим Федотович|Максим Федотович Гулий]] (1905—2007), визначний учений-біохімік, академік НАН України<ref>{{Cite web |url=http://www.nbuv.gov.ua/institutions/pibch/guly.html |title=Гулий Максим Федотович |accessdate=3 січня 2012 |archiveurl=https://archive.today/20120805125624/www.nbuv.gov.ua/institutions/pibch/guly.html |archivedate=5 серпня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

Закінчив середню школу №&nbsp;58 у м. Києві та [[Радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|радіофізичний факультет Київського державного університету ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]]. З 1983 року працює в Інституті фізики напівпровідників НАН України ім. В.&nbsp;Є.&nbsp;Лашкарьова. Створив послідовну теорію оптичних і рекомбінаційних переходів у реальних напівпровідниках з дефектами, деформаціями, неоднорідностями складу. Протягом останніх років наукові інтереси пов'язані також з фізикою [[графен]]у - моноатомного шару вуглецю з унікальними фізичними властивостями, вперше отриманого в 2004 році, та іншими сучасними низьковимірними системами. Бере активну участь у популяризації фізичних знань.

З початку 1980-х років захоплюється художнім перекладом. Великий вплив на формування М. Стріхи як перекладача справило знайомство з [[Кочур Григорій|Григорієм Кочуром]]. В перекладах М. Стріхи виходили поетичні й прозові твори [[Данте Аліг'єрі|Данте]], [[Джеффрі Чосер|Чосера]], Марло, [[Вільям Вордсворт|Вордсворта]], [[Семюел Тейлор Колрідж|Колріджа]], [[Едгар Аллан По|По]], Свінберна, Вітмена, Дікінсон, Стівенсона, Кіплінга, Єйтса, Т.&nbsp;С.&nbsp;Еліота, Ередіа, [[Бунін Іван Олексійович|Буніна]], [[Брюсов Валерій Якович|Брюсова]], [[Гумільов Микола Степанович|Гумільова]], [[Мандельштам Осип Емільович|Мандельштама]], Мараї, Мілоша, Хадановича, інших класичних та сучасних авторів.

Автор книги віршів «Сонети та октави» (1991), двох літературознавчих монографій, численних літературно-критичних і літературознавчих статей. У перекладознавстві сформулював і обґрунтував концепцію націєтворчої функції українського художнього перекладу.

З кінця 1980-х років&nbsp;— у громадсько-політичному житті. Один з учасників створення [[Товариство української мови імені Тараса Шевченка|Товариства української мови імені Тараса Шевченка]] (член обраного в 1989&nbsp;р. першого складу ревізійної комісії ТУМ), депутат першого демократичного скликання Київради (1990—1994).

Учасник понад 50 байдаркових походів (ходити в які почав з 1970 року завдяки батькам). Пройшов Саянський коридор Єнісею (нині затоплений водосховищем Саяно-Шушенської ГЕС) та інші «класичні» байдаркові маршрути Уралу, Карелії, інших регіонів колишнього СРСР та України.

== Освіта ==
* [[Київський університет|Київський університет імені Тараса Шевченка]], [[Радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|радіофізичний факультет]] (1978—1983);
* аспірант [[Фізико-технічний інститут імені Абрама Йоффе АН СРСР|Фізико-технічного інституту імені Абрама Йоффе АН СРСР]] ([[Ленінград]], 1983—87); кандидатська дисертація «Оже-рекомбінація та ударна іонізація через домішкові центри у [[напівпровідник]]ах» (1987);
* докторська дисертація «Оптичні та рекомбінаційні переходи у напівпровідниках з дефектами, деформаціями та неоднорідностями складу».

== Кар'єра ==
* З вересня 1983&nbsp;— [[інженер]], молодший науковий працівник, науковий працівник, старший науковий працівник теоретичного відділу, докторант, провідний науковий працівник, з 2010&nbsp;— головний науковий працівник, Інститут фізики напівпровідників НАН України (з 2014 - за сумісництвом).
* 1990—1994&nbsp;— заступник голови комісії з питань культури та охорони історичного середовища, Київська міськрада народний депутат
* 1993—1995&nbsp;— радник [[Список міністрів культури України|Міністра культури України]] [[Іван Дзюба|Івана Дзюби]].
* 1995—2008&nbsp;— завідувач лабораторії методологічних проблем культурної політики [[Український центр культурних досліджень|Українського центру культурних досліджень]]
* 1997—2003&nbsp;— координатор Київської філії [[Асоціація українських письменників|Асоціації українських письменників]].
* 1999—2008&nbsp;— керівник наукових програм [[Інститут відкритої політики|Інституту відкритої політики (на громадських засадах);]]
* 2005—2007&nbsp;— головний науковий працівник [[Інститут енциклопедичних досліджень|Інституту енциклопедичних досліджень НАН України (за сумісництвом)]];
* З лютого 2008&nbsp;— заступник [[Список міністрів освіти і науки України|Міністра освіти і науки України]] [[Вакарчук Іван Олександрович|Івана Вакарчука]] та [[Табачник Дмитро Володимирович|Дмитра Табачника]]; звільнений за власним бажанням 16 червня 2010 року.
* З 2008&nbsp;— професор [[Радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|радіофізичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка]] (за сумісництвом).
* 2009—2013&nbsp;— віце-президент Асоціації українських письменників.
* 2013—2016&nbsp;— президент Українського фізичного товариства.
* 2010—2012&nbsp;— завідувач кафедри перекладу [[Гуманітарний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка|Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка]]<ref>[http://gi.kmpu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1532%3A2010-09-29-12-27-59&catid=361%3A2010-09-03-12-26-39&Itemid=1321&lang=uk Стріха Максим Віталійович&nbsp;— завідувач кафедри перекладу]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> (за сумісництвом).
* 2012&nbsp;—2014&nbsp;— професор кафедри перекладу [[Гуманітарний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка|Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка]] (за сумісництвом).
* З вересня 2014&nbsp;по вересень 2019&nbsp;— заступник Міністра освіти і науки України (відповідав за науково-технічний розвиток, інновації, трансфер технологій, міжнародне науково-технічне співробітництво; був головою робочої групи з розробки нового Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (2015), забезпечив укладання угоди про асоційований статус України в програмі "Горизонт-2020", був ініціатором запровадження базового фінансування наукової діяльності у вишах за результатами державної атестації).
* 3 вересня 2019&nbsp;— професор кафедри фізичної електроніки факультету радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем КНУ ім. Тараса Шевченка.

== Громадська діяльність ==

З 1990&nbsp;— заступник голови [[Київське наукове товариство імені Петра Могили|Київського наукового товариства імені Петра Могили]]. Член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]] (з 1994), [[Українське фізичне товариство|Українського фізичного товариства]] (з 1992; з 2004&nbsp;— член бюра координаційної ради, у 2013—2016&nbsp;— президент), [[Асоціація українських письменників|Асоціації українських письменників]] (з 1997, з квітня 2019&nbsp;— президент). Член Громадської ради з питань науки при Міністерстві освіти і науки України (у 2005—2008). Голова Громадської ради при Держінформнауки України (2011—2015).

1992-96&nbsp;— член [[ПДВУ]]. 1996-99&nbsp;— член НДП, член Політради НДП (з червня 1997). Член президії Центральної ради УНП «Собор» (грудень 1999&nbsp;— квітень 2002). Член УРП «Собор» (квітень 2002&nbsp;— грудень 2010). Заступник голови УРП «Собор» (у 2005—2010). Співзасновник Комітету захисту української мови (2012).

Дійсний член [[АНВШУ]] (2005). Дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]] (2015).

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]] та інших політв'язнів<ref>[https://www.opendemocracy.net/od-russia/open-letter-in-support-of-ukrainian-political-prisoners An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180622084417/https://www.opendemocracy.net/od-russia/open-letter-in-support-of-ukrainian-political-prisoners |date=22 червня 2018 }} ''Open Democracy'', 06.06.2018</ref>.

У лютому 2019 року разом з [[Малкович Іван Антонович|Іваном Малковичем]] вийшов з [[Український ПЕН|Українського ПЕН-центру]] на знак протесту проти одноосібної заяви нового керівництва на підтримку [[Хачанов Спартак Рудольфович|студента Академії мистецтв]], який дозволив собі глумитися з викладача-ветерана АТО<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/29753067.html «Чому ми виходимо з Українського ПЕН-центру»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190207020032/https://www.radiosvoboda.org/a/29753067.html |date=7 лютого 2019 }} // [[Радіо Свобода]], 05 лютого 2019, 23:50</ref><ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2634396-ivan-malkovic-vijsov-z-penklubu-cerez-antiukrainskij-skandal-u-naoma.html Іван Малкович вийшов з ПЕН-клубу через «антиукраїнський» скандал у НАОМА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190207015557/https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2634396-ivan-malkovic-vijsov-z-penklubu-cerez-antiukrainskij-skandal-u-naoma.html |date=7 лютого 2019 }} // [[ukrinform]], 05.02.2019 17:35</ref>.

Є автором низки полемічних статей та звернень стосовно відродження традиції виконання опер в українських перекладах, у тому числі до міністра культури [[Бородянський Володимир Володимирович|Володимира Бородянського]]<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://language-policy.info/2019/11/ukrajinski-diyachi-ta-naukovtsi-zvernulysya-do-borodyanskoho-z-pryvodu-movy-opery-tekst-zvernennya/
|назва=Українські діячі та науковці звернулися до Бородянського з приводу мови опери (текст звернення)
|6=Портал мовної політики
|формат=
|видавець=
|вебсайт=language-policy.info
|дата-доступу=16 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191215223212/https://language-policy.info/2019/11/ukrajinski-diyachi-ta-naukovtsi-zvernulysya-do-borodyanskoho-z-pryvodu-movy-opery-tekst-zvernennya/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=15 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>, ректора НМАУ [[Тимошенко Максим Олегович|Максима Тимошенка]]<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://slovoprosvity.org/2019/10/17/vidkrytyy-lyst-rektoru-natsional-noi/
|назва=Відкритий лист ректору Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, професору М. О. Тимошенку – Слово Просвіти
|формат=
|видавець=
|вебсайт=slovoprosvity.org
|дата-доступу=16 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191215222512/http://slovoprosvity.org/2019/10/17/vidkrytyy-lyst-rektoru-natsional-noi/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=15 грудня 2019
|мовою=
}}</ref><ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=http://slovoprosvity.org/2019/12/05/druhyy-vidkrytyy-lyst-rektoru-natsional-noi-muzychnoi-akademii-ukrainy-m-o-tymoshenku/
|назва=Другий відкритий лист ректору Національної музичної академії України М. О. Тимошенку – Слово Просвіти
|формат=
|видавець=
|вебсайт=slovoprosvity.org
|дата-доступу=16 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191208022536/http://slovoprosvity.org/2019/12/05/druhyy-vidkrytyy-lyst-rektoru-natsional-noi-muzychnoi-akademii-ukrainy-m-o-tymoshenku/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=8 грудня 2019
|мовою=
}}</ref>, дослідницьких статей із цієї тематики тощо.

== Родина ==

* батько [[Стріха Віталій Іларіонович|Віталій Іларіонович]] (*1931—†1999)&nbsp;— професор Київського університету імені Тараса Шевченка, засновник і перший президент [[АНВШУ]];
* мати [[Гула Надія Максимівна]] (*1936)&nbsp;— доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент [[НАН України]] та [[НАМНУ]], головний науковий співробітник відділу [[Інститут біохімії імені О. В. Палладіна НАН України|Інституту біохімії]] імені {{nobr|О. В. Палладіна}} НАН України;
* дружина Старченко Наталія Петрівна (*1961)&nbsp;— доктор історичних наук (2015), старший науковий співробітник [[Інститут історії України НАН України|Інституту історії України]] НАН України (сектор соціальної історії)<ref>[http://history.ukma.edu.ua/faculty/natalia_starchenko Наталія Петрівна Старченко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170312201716/http://history.ukma.edu.ua/faculty/natalia_starchenko |date=12 березня 2017 }}, доктор історичних наук, старший науковий співробітник (сектор соціальної історії Інституту історії України НАН України)</ref>;
* дочка Ярослава (*1988)&nbsp;— перекладачка, літературний критик, доктор філософії Гарвардського університету (США).

== Праці ==

* Автор понад 200 праць з теорії [[напівпровідник]]ів, навчальних посібників «Фізичні теорії: люди, ідеї, події» (2012, у співавт.), "Розвиток фізичних теорій" (2021),
* книги віршів «Сонети та октави» (1991),
* співавтор книги «Нариси української популярної культури» (1998),
* літературно-критичні статті та переклади друкувалися у часописах «[[Всесвіт (журнал)|Всесвіт]]», «[[Сучасність (журнал)|Сучасність]]», «[[Книжник-Review]]», [[Критика (часопис)|«Критика»]], «[[Березіль (журнал)|Березіль]]», «[[Кур'єр Кривбасу (журнал)|Кур'єр Кривбасу]]», в «[[Літературна Україна|Літературній Україні]]», та в інших виданнях.
* публіцистичні статті друкувалися в електронних та друкованих ЗМІ: «[[Українська правда]]», «[[Телекритика]]», «[[Україна молода]]», «[[Дзеркало тижня]]», «[[День (газета)|День]]» та ін.

=== Літературознавчі праці ===

* Здолавши півшляху життя земного… «Божественна комедія» [[Данте Аліг'єрі|Данте]] та її українське відлуння.&nbsp;— Київ: [[Факт (видавництво)|Факт]], 2001.
* Данте й українська література: досвід рецепції на тлі «запізнілого націєтворення».&nbsp;— Київ: Критика, 2003.
* Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. —&nbsp;Київ: Факт, 2006.
*Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням. - Київ: Дух і літера, 2020.

=== Переклади ===
* Улюблені англійські вірші та навколо них.&nbsp;— Київ: Факт, 2003.
* Пісні нового світу. Улюблені вірші поетів США та Канади.&nbsp;— Київ: Факт, 2004.
* Хотінь безсенсовних отрута: 20 російських поетів «срібного віку» в українських перекладах.&nbsp;— Київ: Факт, 2007.
* «[[Служниця-пані]]» {{lang-it|La Serva Padrona}}&nbsp;— текст комічної опери [[Джованні Баттіста Перголезі]], 2011
* «[[Сокіл (опера)|Сокіл]]»&nbsp;— лібрето Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Лаферм'єра опери [[Бортнянський Дмитро Степанович|Дмитра Бортнянського]].
* «[[Алкід (опера)|Алкід]]»&nbsp;— лібрето опери Дмитра Бортнянського.
* «[[Божественна комедія]]» («Пекло» (2013) і «Чистилище» (2014), «Рай» (2015), видавництво [[Астролябія (видавництво)|«Астролябія»]]).
* Улюблені переклади: поезії // Київ: Український письменник, 2015.&nbsp;— 724 с. ISBN 978-966-579-460-8; 2-ге видання: Київ: Пенмен, 2017.
* «[[Кентерберійські оповіді]]» (перші фрагменти опубліковані у видавництві «Український письменник» у 2015; повне видання опубліковане видавництвом [[Астролябія (видавництво)|«Астролябія»]] у 2019.<ref>{{Cite web |url=http://blog.astrolabium.com.ua/post/161104750843/кентерберійські-оповідки |title=Архівована копія |accessdate=31 березня 2022 |archive-date=27 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190527180541/http://blog.astrolabium.com.ua/post/161104750843/кентерберійські-оповідки }}</ref>).
* «[[Мартінова брехня]]» {{lang-en|Martin's Lie}}&nbsp;— лібрето опери [[Джанкарло Менотті]] (2018)<ref>
{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://musicinukrainian.wordpress.com/2018/12/27/martins_lie/
|назва=Прем’єру опери “Мартінова брехня” в перекладі М. Стріхи здійснено в Києві
|формат=
|видавець=Світова музична класика – українською!
|вебсайт=musicinukrainian.wordpress.com
|дата-доступу=28 грудня 2018
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20181228035539/https://musicinukrainian.wordpress.com/2018/12/27/martins_lie/
|мертвий-url=yes
|дата-архіву=28 грудня 2018
|мовою=
}}
</ref>.
* [[Франческа да Ріміні (Рахманінов)|«Франческа да Ріміні»]]&nbsp;— лібрето опери [[Рахманінов Сергій Васильович|Сергія Рахманінова]] (2019).<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://composer.ucoz.ua/publ/perekladi_tekstiv/perekladi_tekstiv/rakhmaninov_francheska_da_rimini_pereklad_m_strikhi/21-1-0-294
|назва=Рахманінов. Франческа да Ріміні. Переклад М. Стріхи - сайт "Композитор"
|формат=
|видавець=
|вебсайт=composer.ucoz.ua
|дата-доступу=24 вересня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20190924195151/https://composer.ucoz.ua/publ/perekladi_tekstiv/perekladi_tekstiv/rakhmaninov_francheska_da_rimini_pereklad_m_strikhi/21-1-0-294
|мертвий-url=yes
|дата-архіву=24 вересня 2019
|мовою=
}}</ref>
* «Софронія на вогнищі» («<nowiki/>[[Визволений Єрусалим]]<nowiki/>») - переклад покладено в основу лібрето опери [[Євсюкова Оксана Володимирівна|Оксани Євсюкової]] (2023)<ref>{{Cite web|title=Оперна реінкарнація Тассо: у Києві українською заспівали «Софронію на вогнищі»|url=https://umoloda.kyiv.ua/number/3855/164/175376|website=umoloda.kyiv.ua|accessdate=2023-05-18|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Цікаві вихідні: куди піти в Києві 6-7 травня|url=https://tykyiv.com/afisha/tsikavi-vikhidni-kudi-piti-v-kiievi-6-7-travnia/|website=ТиКиїв - голос твого міста|accessdate=2023-05-18|language=uk}}</ref>.

Премію Кабінету міністрів України імені Максима Рильського Максим Стріха отримав у 2015 році за переклад з італійської поеми Данте Аліг'єрі «Божественна комедія. Пекло» (видавництво «Астролябія»)<ref>{{Cite web |url=http://life.pravda.com.ua/culture/2015/03/18/191190/ |title=Премію Максима Рильського отримав автор перекладу «Божественної комедії» Данте / УП: Життя, 18.03.2015 |accessdate=19 березня 2015 |archive-date=19 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150319184030/http://life.pravda.com.ua/culture/2015/03/18/191190/ }}</ref>. За цей самий переклад вдостоєний відзнаки "Дантівський лавр" муніципалітету Равенни (2013).

=== Поезія ===
* Ленінград. 1980-ті (автобіографічна поема)
* Верлібри про Майдан.

=== Публікації у ЗМІ ===
* [http://www.pravda.com.ua/news/2000/04/20/2980669 «То від кого ж сьогодні незалежний Леонід Кучма? (коментар до одного сенсаційного інтерв'ю)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101001190450/http://www.pravda.com.ua/news/2000/04/20/2980669/ |date=1 жовтня 2010 }}&nbsp;— [[Українська правда]], 20 квітня 2000
* [http://www.pravda.com.ua/news/2002/11/18/2991620/ Україна президента Януковича: спроба футурологічного прогнозу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171123005448/http://www.pravda.com.ua/news/2002/11/18/2991620/ |date=23 листопада 2017 }}&nbsp;/ [[Українська правда]], 18 листопада 2002
* [http://www.day.kiev.ua/215300 Українська мова в класичних операх&nbsp;— чи можливе повернення?]&nbsp;— «[[День (газета)|День]]», 9 вересня 2011
* [http://life.pravda.com.ua/person/2012/07/25/107633/ Максим Стріха: Ця влада потребує людей, які її обслуговують, а не вчених] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151125000242/http://life.pravda.com.ua/person/2012/07/25/107633/ |date=25 листопада 2015 }} / 25 липня 2012 Ірина Славінська, «Українська правда»

== Нагороди ==
2015 рік - [[Премія імені Максима Рильського|Премія Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського]] за переклад з італійської мови українською поеми Данте Аліг’єрі «Божественна комедія. Пекло». Переклад Максима Стріхи вийшов у видавництві «Астролябія» у 2013 році. Видання стало наслідком понад 20-річної праці перекладача.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
* [http://whoiswho.dovidka.com.ua/user/?code=90801 Біографія в довіднику «Хто є хто в Україні»]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* {{АНВШ|Strikha.htm}}
* Лекція Максима Стріхи про український переклад (відео): [http://www.youtube.com/watch?v=OqUIKZVIts0 частина 1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181231133621/https://www.youtube.com/watch?v=OqUIKZVIts0 |date=31 грудня 2018 }}, [http://www.youtube.com/watch?v=pUJz2ULcPaw частина 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161002201107/https://www.youtube.com/watch?v=pUJz2ULcPaw |date=2 жовтня 2016 }}.
* [http://poetyka.uazone.net/strikha/ Переклад «Божественної комедії» («Пекло», уривки)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408134759/http://poetyka.uazone.net/strikha/ |date=8 квітня 2014 }}
* [http://blogs.pravda.com.ua/authors/matvienko/523811cb8df74/ Італійська відзнака для українського перекладача] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130920005701/http://blogs.pravda.com.ua/authors/matvienko/523811cb8df74/ |date=20 вересня 2013 }}
<!-- *[http://www.fact.kiev.ua/authors/author_3/ fact.kiev.ua] не працює -->

{{Лауреати премії імені Максима Рильського}}
{{Бібліоінформація}}
{{ukr-sci-stub}}

[[Категорія:Уродженці Києва]]
[[Категорія:Українські фізики]]
[[Категорія:Доктори фізико-математичних наук України]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Англійсько-українські перекладачі]]
[[Категорія:Італійсько-українські перекладачі]]
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Перекладачі лібрето]]
[[Категорія:Політики України]]
[[Категорія:Науковці Київського університету]]
[[Категорія:Випускники радіофізичного факультету Київського університету]]
[[Категорія:Учасники Помаранчевої революції]]
[[Категорія:Академіки АН вищої школи України]]
[[Категорія:Члени НСПУ]]
[[Категорія:Члени Українського фізичного товариства]]
[[Категорія:Перекладачі Данте Аліг'єрі]]
[[Категорія:Перекладачі Едгара Аллана По]]
[[Категорія:Видавництво «Астролябія»]]
[[Категорія:Депутати Київської міської ради]]
[[Категорія:Члени Адміністративного комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій]]
[[Категорія:Заступники міністрів України]]
[[Категорія:Колишні члени Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу]]
[[Категорія:Українські перекладачі поезії]]
[[Категорія:Радники міністрів України]]
[[Категорія:Лауреати премії Ars Translationis]]