Перегляд вихідного коду сторінки Сіверяни

{{Етнічна група
 | назва  = Сіверяни
 | зображення   = East Slavic tribes peoples 8th 9th century.jpg
 | підпис = <!--підпис зображення-->
 | самоназва  = <!--самоназва-->
 | кількість   = <!--загальна кількість-->
 | розселення  = [[Україна]], [[Росія]]
 | мова      = [[Давньоруська мова]]: говори [[Східнополіський говір|Чернігово-Сіверщини]]
 | релігія= [[Язичництво]], [[Православ'я]]
 | родичі= <!--близькі етнічні групи-->
 | вимер     = [[1024]] р.
 | раса    = [[Європеоїдна раса|європеоїдна]]
 | походження = <!--походження етнічної групи-->
 | входить  =
}}

'''Сіверя́ни'''&nbsp;({{lang-orv|сѣверѧне, сѣверо, сѣверъ, сѣверы}}{{sfn|Русина|1998|с=30-35}})&nbsp;— союз [[східні слов'яни|східнослов'янських]] [[плем'я|племен]], які жили в басейні [[річка|річки]] [[Десна|Десни]] та над течіями річок [[Сейм (річка)|Сейму]], [[Сула (притока Дніпра)|Сули]], [[Псел|Псла]] і [[Ворскла|Ворскли]]<ref name="сіверяни">стор. 2824, том 8, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2000&nbsp;р. ISBN 966-7155-02-1</ref>. Локалізовані на лівому березі [[Дніпро (річка)|Дніпра]] в нинішній [[Чернігівщина|Чернігівщині]], [[Сумщина|Сумщині]] й [[Полтавщина|Полтавщині]], [[Брянська область|Брянщині]] та [[Курська область|Курщині]]. На правому березі [[Десна|Десни]] вони мешкали до річки [[Снов]], а далі вже були землі [[радимичі]]в.

Головні міста ''сіверян'': [[Чернігів]]<ref name="сіверяни"/>, [[Новгород-Сіверський]]<ref name="сіверяни"/>, [[Брянськ]]<ref name="сіверяни"/>, [[Стародуб]]<ref name="сіверяни"/>, [[Глухів]], [[Путивль]]<ref name="сіверяни"/>, [[Курськ]]<ref name="сіверяни"/>, [[Рильськ]], [[Любеч]]<ref name="сіверяни"/>, [[Переяслав]]. З заходу ''сіверяни'' межували з [[Поляни (східні)|полянами]] і [[Дреговичі|дреговичами]], з півночі з [[Радимичі|радимичами]], [[Кривичі|кривичами]] і [[В'ятичі|в'ятичами]]<ref name="сіверяни"/>, на півдні з [[Уличі|уличами]].

== Етимологія ==
«[[Повість временних літ]]» зафіксувала не один, а кілька споріднених [[етнонім]]ів: «сѣверъ», «сѣверо», «сѣверы», «сѣверѧне»; останній найчастіше використовувався у фаховій літературі та був загальновизнаним наприкінці 1990-х-2000-х.

Згідно версії [[Сєдов Валентин Васильович|В. Седова]] формування історичних сіверян відбулося в процесі взаємодії прийшлого ранньослов'янського населення з автохтонами [[Наддніпрянська Україна|Дніпровського]] [[Лівобережна Україна|Лівобережжя]]&nbsp;— [[Балтійські мови|балто]]- й [[Іранські мови|іраномовними]] племенами. В зв'язку з цим виникла гіпотеза, що спочатку назву «сѣверъ» мала локальна група населення, яка згодом була асимільована слов'янами, котрі перейняли й вихідний етнонім. Їй суперечить той факт, що етнонім «сѣверъ» відомий і на нижньому [[Дунай|Дунаї]], в [[Мезія|Мезії]]. Місто [[Севеж]] ({{lang-de|Siewierz}}) столиця [[Севежське князівство|Севежського князівства]] відоме в [[Сілезія|СілезіЇ]]. Окрім того, в топонімії Польщі представлені Siewiersk, Siewierska Góra, Małe/Wielkie Siewieruszki. У сучасній лінгвістиці вважається що термін «сѣверъ», як і низка інших племінних назв «Повісті временних літ» («[[Поляни (східні)|поля]]», «[[Деревляни|дерева]]» тощо), є одним з найбільш архаїчних слов'янських етнонімів, котрі сформувались у період, що передував розпаду [[Праслов'яни|праслов'янської]] спільноти (VI&nbsp;ст. н.&nbsp;е.) та [[Прабатьківщина слов'ян#Розселення|початку міграцій]] представників окремих груп слов'янства{{sfn|Русина|1998|с=30-35}}.

== Історія ==
[[Файл:0750 Ukraine.png|праворуч|thumb|250 px|Роменська культура у VIII&nbsp;ст.]]
Згідно літопису локалізуються «по Десне и по Семи, по Суле»<ref>[http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr01.htm …сѣдоша по Деснѣ и по Семи по Сулѣ и нарекоша Сѣверъ]</ref>. Це підтверджується даними археології: окреслена область в основному збігається з ареалом [[Роменська культура|роменської культури]] (VIII—XII&nbsp;ст.), слов'янська атрибуція якої не викликає сумнівів у фахівців.

Під час слов'янської колонізації розселялися із заходу на схід, через [[Понемання]], потім [[Західна Двіна|Подвіння]], ймовірно, разом з [[кривичі|кривичами]], досягли верхів'їв [[Західна Двіна|Двіни]], [[Волга|Волги]], [[Дніпро|Дніпра]], звідти вийшли на постійний притулок на [[Десна|Десні]], [[Сейм (річка)|Сеймі]], [[Сула (притока Дніпра)|Сулі]].

У IX&nbsp;ст.-на поч. X ст платили данину [[Хозари|хозарам]]<ref name="сіверяни"/>, від [[884]] східна частина керувалася з Києва: «иде Олегъ на сѣверяне, и побѣди сѣверяны, и възложи на нь дань легьку»{{sfn|Котляр|2013|с=237, 250}}. [[907]] року, за князя [[Віщий Олег|Олега]] ([[882]]–[[912]]&nbsp;рр.), були повністю приєднані до [[Київська Русь|Київської Русі]]<ref name="сіверяни"/>. У IX&nbsp;— поч. X&nbsp;ст. брали участь у [[Походи Русі на Візантію#Похід Олега у 907 році|поході на греків]]<ref name="сіверяни"/>.

Княжий стіл на цих землях виник опісля конфлікту між синами [[Володимир Святославич|Володимира Святославича]]&nbsp;— [[Ярослав Мудрий|Ярославом]], який князював у Києві, й [[Мстислав Хоробрий|Мстиславом]] Тмутороканським, котрий 1024&nbsp;р. захопив [[Чернігів]] і переміг брата в [[Лиственська битва|битві під Лиственом]]{{sfn|Котляр|2013|с=237, 250}}{{sfn|Русина|1998|с=30-35}}.

Опісля [[1024]]&nbsp;р. назва «сіверяни» зникає з історичних джерел<ref name="сіверяни"/>; вони влилися до складу [[Русини|українського народу]], однак залишилася назва [[Сіверське князівство|Сіверського князівства]]<ref name="сіверяни"/>.

Востаннє сіверяни згадуються [[літопис]]ом під таким племінним ім'ям у [[1183]] році.

У джерелах XVI—XVII&nbsp;ст. в басейні [[Сейм (річка)|р. Сейму]] згадується [[етнографічна група]] [[Сіврюки|севрюків]], яких дехто вважає безпосередніми нащадками ''сіверян'' VIII-ХІІ ст. Від цього ж [[етнонім]]у походять деякі географічні назви [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]]: Сіверія, [[Новгород-Сіверський]], [[Сіверський Донець]], [[Сіверська земля]], [[Сіверщина (УНР)|Сіверщина]] тощо.

=== Археологія ===
[[Археологія|Археологи]] вирізняють їхні кургани за спіралевидними [[скроневі кільця|скроневими кільцями]]. Разом з тим, вони багато в чому нагадують поховання Правобережжя Дніпра (простота костюму, півтораобертові перстеневі кільця). Археологічним відповідником сіверян є [[волинцівська культура|волинцівська]] з [[Черняхівська культура|черняхівською культурою]]<ref>{{ref-ru}} ''[[Сєдов Валентин Васильович|Седов В. В.]]'', Русский каганат IX века // «{{не перекладено|Отечественная история|Отечественная история|ru|Российская история}}» №&nbsp;4, [[1998]].&nbsp;— С.12.</ref><ref>''[[Наконечний Євген Петрович|Наконечний Є. П.]]'', «[https://chtyvo.org.ua/authors/Nakonechnyi_Yevhen/Ukradene_imia/ Украдене ім'я. Чому русини стали українцями]» / Передмова Я. Дашкевича.— 3-є, доп. і випр. вид.&nbsp;— [[Львів]], [[2001]].&nbsp;— 400 с. {{ISBN|966–02–1895–8}}</ref>, [[роменська культура|роменська]] [[археологічна культура|археологічні культури]] лісостепового Лівобережжя Дніпра VIII-ХІІ ст.. Певний вплив на сіверян справила [[алани|алано]]-[[болгари|болгарська]] [[салтово-маяцька культура]] басейну [[Сіверський Дінець|Сіверського Дінця]] (історичні [[хозари]]).

=== Суспільство ===
Головним заняттям сіверян було [[хліборобство]], [[скотарство]], [[мисливство]] і [[рибальство]]<ref name="сіверяни"/>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''Плахонін А.Г''. [http://www.history.org.ua/?termin=Siveriany Сіверяни] // {{ЕІУ|9|572}}
* {{ЕУ}}
* «[[Повість врем'яних літ|Літопис Руський]]», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989&nbsp;р., 591 с.&nbsp;— ISBN 5-308-00052-2
* [[Стецюк Валентин Михайлович|Стецюк Валентин]]. «Дослідження передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі». [http://www.vesna.org.ua/txt/stetsw/dpepse2/09.html Розділ IX. Східні слов'яни].
* {{cite book
 | назва = «Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського» К., 1998. — 244 с. ISBN 966-02-0737-7
 | прізвище = Русина 
 | ім'я = Олена
 | автор-посилання = Русина Олена Володимирівна
 | рік = 1998
 | ref = harv }}
* ''Горленко В. П.'' [https://web.archive.org/web/20131113011425/http://etno.uaweb.org/lib/lytvyny.html Литвини півночі України&nbsp;— ймовірний уламок нащадків племені літописних сіверян]
* [http://sivertsi-siver.narod.ru/ Голубовський П.&nbsp;В.&nbsp;Сиверцы&nbsp;— Сивер&nbsp;— Северяне] {{ref-ru}}
* {{cite book
 | назва = Удельная раздробленность Руси – К.: Институт истории Украины, 2013. – 270 с.
 | прізвище = Котляр 
 | ім'я = Микола
 | автор-посилання = Котляр Микола Федорович
 | рік = 2013
 | ref = harv }}

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20608.html Сіверяни]}}

{{Бібліоінформація}}
{{Державні утворення українців}}
{{Слов'янські племена}}
{{Київська Русь}}
{{Археологічні культури України}}
{{ВП-портали|Етнологія|Антропологія|Історія}}

[[Категорія:Східнослов'янські племена]]
[[Категорія:Народи середньовічної України]]
[[Категорія:Сіверщина]]
[[Категорія:Волинцівська культура]]
[[Категорія:Роменська культура]]