Перегляд вихідного коду сторінки С-300

{{Infobox Weapon
| name                 = С-300
| image                = [[Файл:ZRS S-300PS 2007 G1.jpg|300пкс]]
| caption              = С-300ПС
| origin               = {{USSR}}/{{RUS}}
| type                 = [[Зенітно-ракетний комплекс]]
<!-- Type selection -->| is_bladed            = 
| is_artillery         = f
| is_vehicle           = yes
| is_UK                = <!-- Service history -->
| service              = 1978-сьогодення
| used_by              = {{USSR}} (до 1991)<br/>{{BLR}}<br/>{{RUS}}<br/>{{UKR}} тощо
| wars                 = 
| назва                = 
}}
{{External media||align=right
||video1=[http://www.youtube.com/watch?v=cTOCBcM0ltY Військовий ешелон РФ з 25 вагонів із зенітно-ракетним дивізіоном С-300 у складі 4-х батарей та допоміжною технікою рухається через залізничну станцію у [[Керч]]і до села [[Гвардійське (Сімферопольський район)|Гвардійське]] [[АР Крим]] ([[Російське вторгнення в Україну 2014]]), 15 березня 2014<ref name="Рпд">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/15/7018928/ Росія притягла до Криму ешелон із зенітно-ракетним комплексом], УП, 15 березня 2014</ref>]
}}

'''С-300''' ([[кодові імена НАТО|за кодифікацією НАТО]]&nbsp;— SA-10 Grumble, SA-12 Giant/Gladiator, SA-20 Gargoyle)&nbsp;— сімейство [[срср|радянських]] [[Зенітний ракетний комплекс|зенітно-ракетних комплексів]] середнього радіуса дії. Серійне виробництво системи під індексом [[С-300ПТ]] було розпочато в [[1975]] році. В [[1978]] році були завершені випробування системи, а в [[1979]] році перший [[полк]] С-300 став на бойове чергування.

Залежно від конкретного типу установки і ракет-перехоплювачів, найбільша дальність може сягати 150, 200, 300 кілометрів<ref name=autogenerated3>{{cite web|url=http://army.lv/ru/s-300v4/355/30055|title=ППО Сухопутних військ Росії надійдуть нові модифікації зенітної ракетної системи С-300В|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HjbH2vWk?url=http://army.lv/ru/s-300v4/355/30055|archivedate=2013-06-29|accessdate=2013-10-27|deadurl=no}}</ref>.

Важливою якістю всіх комплексів сімейства С-300 є здатність працювати в різних поєднаннях всередині однієї модифікації в межах одного комплексу, між модифікаціями (обмежено), а також через різні мобільні вищі командні пункти вибудовувати в батареї з будь-якого складу, кількості, модифікацій, місця розташування, зокрема з впровадженням інших комплексів ППО в єдину для всіх батарею.<ref>{{Cite web |url=http://www.almaz-antey.ru/catalogue/millitary_catalogue/ |title=Архівована копія |accessdate=27 жовтня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110926124750/http://www.almaz-antey.ru/catalogue/millitary_catalogue |archivedate=26 вересня 2011 |deadurl=yes }}</ref>

== Історія створення ==

У 1950-х роках було ухвалено рішення зробити систему протиповітряної оборони (ППО) Москви мобільною.
Під кінець 1960-х років досвід використання ЗРК у [[Війна у В'єтнамі|бойових діях у В'єтнамі]] і на Близькому Сході виявив необхідність створення мобільного комплексу з малим часом переводу із похідного і чергового положення в бойове (і навпаки). Це було викликано необхідністю відходу з вогневої позиції після стрільби до підльоту ударної-авіаційної групи. Так, наприклад, нормативний час згортання комплексу С-125&nbsp;— 1 година 20 хвилин, був зменшений до 20—25 хвилин. Таке скорочення нормативу досягалося удосконаленнями конструкції ЗРК, тренуваннями, злагодженістю бойових розрахунків, але прискорене згортання приводило до втрат кабельного майна, на згортання якого часу не залишалось.

В СРСР на озброєнні Військ ППО в ці роки були такі комплекси зенітних керованих ракет: стаціонарний багатоканальний [[С-25 «Беркут»|С-25]] (тільки під Москвою), рухомі одноканалові по цілі [[С-75]] (середньої дальності), [[С-125]] (маловисотний малої дальності) і комплекс великої дальності [[С-200]].

Конструкторські роботи над новою зенітною ракетною системою С-300 почалися [[1969]] року.

== Модифікації ==
Комплекс С-300 має велику кількість модифікацій, що різняться різними ракетами, радарами, можливістю захисту від засобів РЕБ, великою дальністю дії. Також вони мають змогу протидіяти балістичним ракетам малого та середнього радіуса дії та цілям, що летять на малих висотах.

{{familytree/start}}
{{familytree|border=0| | | | | | | | | | | |S300| | | | | | | | | |S300='''Системи С-300'''}}
{{familytree| | | | |F|~|~|~|~|~|~|~|A|~|~|V|~|~|~|~|~|7}}
{{familytree| | | |S3P| | | | | | | | |S3V| | | |S3F|S3V=[[С-300В]]|S3P=С-300П|S3F=[[С-300Ф «Форт»|С-300Ф]]}}
{{familytree| |,|-|-|^|-|-|.| | | | | |,|-|^|-|.| | | |!}}
{{familytree|S3PT| | | |S3PS| | | |S3V1| |S3V2| |Ft|-|Rf| | | | |S3V1=С-300В1|S3V2=С-300В2|S3PT=[[С-300ПТ]]|S3PS=С-300ПС|Ft="Форт"|Rf="Риф"|boxstyle_Rf=background-color: #afa;}}
{{familytree| |!| | | |,|-|^|-|.| | | |`|-|v|-|'| | | |!}}
{{familytree|SPT1| |SPM| |SPMU| | | |SVM| | | |FtM|-|RfM| | | | |SVM=[[С-300ВМ]]|SPT1=С-300ПТ-1|SPM=С-300ПМ|SPMU=С-300ПМУ|FtM="Форт-М"|RfM="Риф-М"|boxstyle_SPMU=background-color: #afa;|boxstyle_RfM=background-color: #afa;}}
{{familytree| |!| | | |!| | | |!| | | |,|-|^|-|.}}
{{familytree|SPTA| |SPM1| |PMU1| |SVM1| |SVM2|SVM1=С-300ВМ1|SVM2=С-300ВМ2|SPTA=С-300ПТ-1А|SPM1=С-300ПМ1|PMU1=[[#С-300ПМУ1/С-300ПМУ2 (SA-20 Gargoyle)|С-300ПМУ1]]|boxstyle_PMU1=background-color: #afa;}}
{{familytree| | | | | |!| | | |!| | | |`|-|v|-|'}}
{{familytree| | | | |SPM2| |PMU2| | | | |!|SPM2=С-300ПМ2|PMU2=С-300ПМУ2|boxstyle_PMU2=background-color: #afa;}}
{{familytree| | | | | |!| | | | | | | | | |!| | | | | | | | | |N-Ex|N-Ex=На озброєнні країн колишнього СРСР}}
{{familytree| | | | |S400| | | | | | | |VMD| | | | | | | | |Ex| |VMD=С-300ВМД|S400=[[С-400]]|Ex=Експортні варіанти|boxstyle_Ex=background-color: #afa;}}
{{familytree/end}}

=== С-300П ===

[[С-300ПТ]] <br/>С-300ПС

Для оборони великих промислових і адміністративних об'єктів, військових баз і пунктів управління від ударів засобів повітряно-космічного нападу супротивника. Здатна вражати [[Балістична ракета|балістичні]] і аеродинамічні цілі. Стала першою багатоканальною зенітною ракетною системою, здатною супроводжувати кожним комплексом (ЗРК) до 6 цілей і наводити по них до 12 ракет. При створенні засобів управління (ЗУ), що складаються з пункту бойового управління і радіолокатора виявлення, виконали завдання автоматичної зав'язки трас до ста цілей та ефективного управління дивізіонами, розташованими на відстані 30-40&nbsp;км від ЗУ.

Вперше була створена система з повною автоматизацією бойової роботи. Всі завдання&nbsp;— виявлення, супроводу, ціле-розподілу, цілевказання, відпрацювання, захоплення цілі, супроводу і наведення ракет, оцінки результатів стрільби&nbsp;— система здатна автоматично розв'язувати за допомогою цифрових обчислювальних засобів. Функції оператора полягають у контролі над роботою засобів і здійсненні пуску ракет. У складних обставинах можливе ручне втручання в хід бойової роботи. Жодна з&nbsp;попередніх систем цих якостей не мала. Вертикальний старт ракет забезпечував обстріл цілей, що летять з будь-якого напряму без розвороту пускової установки у&nbsp;напрямку стрільби.<ref>{{cite web|url=http://www.raspletin.ru/zenitnye-raketnye-системи " -ryada-s-300p|title=Зенітні ракетні системи ряду С-300П &#124; Історія систем ППО і ПРО|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HjbJTzLY?url=http://www.raspletin.ru/zenitnye-raketnye-sistemy-ryada-s-300p|archivedate=2013-06-29|accessdate=2019-04-30|deadurl=yes}}</ref> Сучасні модифікації (з 1997 року представлено публічно) одним комплектом можуть уражати до 36 аеродинамічних або балістичних цілей наводячи на них до 72 ракет, або (окремі модифікації) в різних поєднаннях, у тому числі без сторонньої допомоги.<ref>{{cite web|url=http://www.soldiering.ru/армія/airdefence/Росія/c-300.php|title=Система С-300П|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HjbKncXE?url=http://www.soldiering.ru/army/airdefence/russia/c-300.php|archivedate=2013-06-29|accessdate=2019-04-30|deadurl=yes}}</ref>

=== С-300В ===
{{Детальніше|С-300В}}
[[Файл:ZRS S-300V1 2007 G1.jpg|thumb|ЗРС С-300В1]]

Призначена для безпосереднього прикриття військ, що перебувають поблизу від супротивника, в першу чергу від балістичних ракет і&nbsp;літаків, а також різних інших цілей<ref name="rbase.new-factoria.ru">http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/c300v/c300v.shtml</ref>. ЗРС С-300В&nbsp;— перша мобільна універсальна система протиракетної і протилітакової оборони.

Важливою відмінністю С-300В від «паралельної» системи є:
# наявність двох типів зенітних керованих ракет, з яких один тип [[9М83]] використовується для ураження аеродинамічних цілей на дальності до 75&nbsp;км, а другий [[9М82]] може уражати балістичні цілі класу «земля&nbsp;— земля»&nbsp;— оперативно-тактичні ракети типу «[[Р-11]]» («'Scud»' з кодифікації НАТО), «[[MGM-52 «Ланс»|Ланс]]», «[[Першинг-1А]]», а також літальні апарати всіх типів зі швидкостями до 3000 м/с на дальності до 100&nbsp;км. Всі елементи системи змонтовані на гусеничних шасі сімейства «Об'єкт 830».
# Кожен ЗРК (батарея) у складі ЗРС (дивізіону) може вести самостійну бойову роботу і при цьому кожна пускова установка забезпечена радаром підсвічування цілі і наведення ракет<ref>{{cite web|url=http://www.arms-expo.ru/055057056051124054053052053.html|title=С-300В (9К81, SA-12A, Gladiator; SA-12B, Giant), військова зенітна ракетна система - ЗБРОЯ РОСІЇ, Інформаційне агентство|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hjba4Bw5?url=http://www.arms-expo.ru/055057056051124054053052053.html|archivedate=2013-06-29|accessdate=2013-10-27|deadurl=yes}}</ref>&nbsp;— це ще один рівень РЛС, якого немає в С-300 сімейства П.

ЗРС «C-300B4» є подальшою модернізацією ЗРС С-300В і С-300ВМ. Вона належить до пріоритетних зразків озброєння ППО і забезпечує ураження одночасно балістичних ракет і аеродинамічних цілей на відстані понад 300 кілометрів. ЗРС С-300В4 має підвищені бойові можливості, досягнуті завдяки застосуванню нових комплектувальних виробів, впровадженню сучасної елементної бази і обчислювальних засобів, що дозволило поліпшити технічні та експлуатаційні характеристики ЗРС, в тому числі умови роботи бойових розрахунків<ref name=autogenerated3 />.

У [[2012]] році в Росії завершена модернізація всіх комплексів С-300В до рівня С-300В4, також у [[2013]] році поставлені 3 нових дивізіони С-300В4 і укладено контракт на постачання до [[2015]] року ще нових дивізіонів<ref>{{Cite web |url=http://www.arms-expo.ru/049057054048124050055050051048.html |title=Архівована копія |accessdate=27 жовтня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120329092904/http://www.arms-expo.ru/049057054048124050055050051048.html |archivedate=29 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>http://warsonline.info/pvo/minoboroni-rf-podpisal-trechletniy-kontrakt-na-postavku-zrs-s-300v4.html</ref>.

=== С-300Ф ===
{{main|С-300Ф «Форт»}}
«С-300Ф Форт» (Індекс [[Індекс ГРАУ|ЦІАЛЬНІ ВМФ]]&nbsp;— «ЗМ-41»)&nbsp;— [[Зенітний ракетний комплекс|ЗРК]] корабельного типу далекої дії, створена на базі ЗРС С-300П з новими ракетами 5В55РМ з дальністю, розширеної до 75&nbsp;км, і максимальною швидкістю цілей до 1300 м/c, у той час як діапазон висот зменшено до 25&nbsp;км, призначалася для сил [[ВМФ]].<ref name="S-300F">
{{cite web
| url = http://pvo.guns.ru/s300f/index.htm
| title = Корабельний ЗРК С-300Ф «Форт»
| accessdate = 12 серпня 2008
| archiveurl = https://www.webcitation.org/64wF2bbeB?url=http://pvo.guns.ru/s300f/index.htm
| archivedate = 2012-01-24
| deadurl = no
}}
</ref>

Прийнята на озброєння у [[1983]] році. Корабельна версія обладнана системою самонаведення з використанням напівактивного радара ракети. Перший дослідний зразок був встановлений в 1977 році і проходив випробування на [[Азов (протичовновий корабель)|протичовновому кораблі "Азов"]] проєкту [[Великі протичовнові кораблі проєкту 1134Б|1134Б Беркут Б]] ({{lang-en|Kara class}} за [[Кодові імена НАТО|класифікацією НАТО]]). До складу дослідного зразка ЗРС входили дві револьверних пускових установки на 48 ракет і система управління «Форт», які розмістили на місці знятого кормового ЗРК «Шторм». А також встановлювався на [[крейсери проєкту 1164]] «Атлант» (Slava class за класифікацією НАТО, 8 пускових шахт) і [[Крейсери проєкту 1144|1144 «Орлан»]] ({{lang-en|Kirov class}} за класифікацією НАТО, 12 пускових шахт), пускова установка є поворотною і вміщує 8 ракет. Пуск ракети проводиться з контейнера під пусковим люком. Маршовий двигун запускається після виходу ракети, що забезпечує вибухобезпечність льоху. Після сходу ракети барабан повертається, виводячи на лінію старту чергову ракету. Експортна версія цієї системи відома як «Риф».

«С-300ФМ Форт-М» оновлена версія системи, що встановлюється тільки на крейсери проекту 1144 «Орлан» ({{lang-en|Kirov class}} за класифікацією НАТО) і використовує ракети 48Н6, які були представлені у [[1990]] році. Максимальна швидкість цілей була збільшена до 1800 м/с. Вага боєголовки була збільшена до 150&nbsp;кг. Радіус ураження був збільшений до 93 км (ракета 48Н6 має максимальну дальність ураження до 150&nbsp;км, але система управління, що існувала у [[1993]] році, допускала дальність лише 93 км)<ref name="S-300F-ROCKET">
{{cite web
| url = http://www.snariad.ru/navy-pvo/c-300f/
| title = КОРАБЕЛЬНИЙ ЗРК С-300Ф «ФОРТ» (SA-N-6 Бурчати)
| publisher = ???
| date = ???
| accessdate = 4 серпня 2009
| archiveurl = https://www.webcitation.org/64wF81kHA?url=http://www.snariad.ru/navy-pvo/c-300f/
| archivedate = 2012-01-24
| deadurl = no
}}
</ref>, а діапазон висоти до 25 км<ref name="S-300F"/>. Нові ракети використовують систему наведення через РЛС ракети і можуть перехоплювати балістичні ракети малого радіуса дії. Експортна версія називається «Риф-М». Цією системою озброєні китайські есмінці типу 051С.

Обидві корабельні системи можуть включати інфрачервону систему наведення для зменшення вразливості від перешкод.

На російському крейсері «[[Петро Великий (атомний крейсер)|Петро Великий]]», крім модернізованого кормового комплексу для використання ракет 48Н6, встановлено новий носовий комплекс С-300ФМ «Форт-М» з новим антенним постом. У процесі модернізації комплексу «Форт-М» на «Петрові Великому» ракети 48Н6 були замінені на більш сучасні 48Н6Е2 з максимальною дальністю пуску 200&nbsp;км і поліпшеними характеристиками ураження балістичних цілей (ракети уніфіковано з сухопутним комплексом С-300ПМУ2). Через конструктивні особливості нового варіанту боєкомплект ракет зменшили на 2 до 46. Таким чином, крейсер «Петро Великий» озброєний одним комплексом С-300Ф з 48 ракетами 48Н6 і одним комплексом С-300ФМ з 46 ракетами 48Н6Е2<ref name="S-300F-ROCKET"/>.

Робота С-300Ф забезпечується радіолокаційною станцією супроводу та підсвічування цілі [[3Р41|3Р41 «Волна»]].

== Порівняння з іншими системами ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |офіційне позначення системи
| align="center" | С'''-300ПМУ'''<ref name="ReferenceA">http://rbase.new-factoria.ru/про/wobb/c300ps/c300ps.shtml{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

| align="center" | С'''-300ПМУ1'''<ref>http://rbase.new-factoria.ru/про/wobb/c300pmu1/c300pmu1.shtml{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

| align="center" | С'''-300ПМУ2'''<ref name="almaz-antey.ru">http://www.almaz-antey.ru/каталог/millitary_catalogue/{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

| align="center" | С'''-300ВМ'''<ref name="almaz-antey.ru"/>

|align="center"| '''Patriot PAC-2'''<ref>http://www.inosmi.ru/infographic/20100708/161123864 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131029200506/http://www.inosmi.ru/infographic/20100708/161123864 |date=29 жовтня 2013 }} .html</ref>
|align="center"| '''Patriot PAC-3'''<ref>{{cite web
| url = http://www.globalsecurity.org/space/systems/patriot-specs.htm
| title = " Патріот " TMD
| accessdate = 2010-08-17
| видавництво =
| language = ru
}}</ref>
|-
! rowspan="2" |Діапазон,<br/>км
! аеродинамічні цілі
| 5-90 || 5-150 || 3-200|| 200 (250)
|| 3-160|| 15, максимум 20
|-
! балістичні цілі
| в найбільш 35 || максимум 40 || 5-40|| 40
|| 20 || 15-45<ref>http://www.globalsecurity.org/space/систем/патріот-specs.htm{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> (20)<ref name="designation-systems.net">http://www.designation-systems.net/dusrm/app4/pac-3.html</ref>
|-
! rowspan="2" |Висота ураження,<br/>км
! аеродинамічні цілі
| 0,025-27 || 0,01-27 || 0,01-27|| 0,025-30
|| 0,06-24 || 15<ref name="designation-systems.net"/>
|-
! балістичні цілі
| (?)
|| (?) || 2-25|| 1-30
|| 3-12 || 15(?)<ref name="designation-systems.net"/>
|-
! colspan="2" | Максимальна швидкість цілей, м/с
| 1150, в більшості 1300 || у більшості 2800 || у більшості 2800|| 4500 балістичних цілей<ref name="almaz-antey.ru"/>
|| на більшість 2200 || в найбільш 1600<ref name="designation-systems.net"/>
|-
! colspan="2" | Максимальна швидкість ракети системи, м/с
| на більшість 2000<ref name="ReferenceA"/> || (?) || 1900|| 2600/1700<ref name="designation-systems.net"/>
|| 1700<ref name="uhlib.ru">http://www.uhlib.ru/tehnicheskie_nauki/zenitnye_raketnye_kompleksy/p69.php</ref> || (?)
|-
! colspan="2" | Кількість зенітних ракет однієї системи, що наводяться одночасно
| 12 || 12 || у більшості 72|| 48 (?) / 96 (?)
|| 24 || (?)
|-
! colspan="2" | Число цілей, що одночасно обстрілюються однією системою
| 6 || 6 || максимум 36|| максимум 24
|| у більшості 8 || максимум 8
|-
! colspan="2" | Маса ракети, кг
| 1400-1600 || (?) || 330-1900|| (?)
|| 900 || 312
|-
! colspan="2" | Маса бойової частини, кг
| 150 ||(?) || 180<ref>http://rbase.new-factoria.ru/про/wobb/c300pmu2/c300pmu2.shtml{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>|| (?)
|| 91 || 74
|-
! colspan="2" | Мінімальний час між запусками ракет, с
| 3-5 || 3-5 || 3 (0 на початок з різними ракетами-носіями)
|| 1,5 (0 на початок з різними ракетами-носіями)
|| 3-4 (1<ref name="uhlib.ru"/> при запуску з різними ракетами-носіями)
|| (?)
|-
! colspan="2" | Час розгортання і час згортання
системи, хв
| 5 || 5 || 5|| 5
|| 15/30 (?) || 15/30(?)
|-
! colspan="2" | Транспортні засоби
| Колісні || Колісні || Колісні || Гусеничні || напівпричіп || напівпричіп
|}

=== Засоби маскування та захисту ===
[[Файл:RIAN archive 842938 Military exercises of Guards Engineer Brigade and Engineer Camouflage Regiment of Russian army.jpg|thumb|Розгортання надувного макета С-300 на навчаннях гвардійської інженерно-саперної бригади та інженерно-маскувального полку ЗС РФ (2011)]]

==== Маскування ====

Для маскування компонентів системи С-300 застосовуються демаскувальні повномасштабні надувні макети<ref>
{{cite web
| url = http://lenta.ru/news/2008/08/21/rusbal/
| title = Міноборони РФ закуповує надувні зенітні комплекси
| publisher = [[Лента.ру]]
| publication-date = 21 серпня 2008
| accessdate = 22 серпня 2008
| archiveurl = https://www.webcitation.org/64wKSCz76?url=http://lenta.ru/news/2008/08/21/rusbal/
| archivedate = 2012-01-24
| deadurl = no
}}
</ref>, обладнані додатковими пристроями імітації електромагнітного випромінювання в інфрачервоному і радіодіапазонах.
Також можуть застосовуватися маскувальні сітки і розміщення компонентів С-300 в окопах, що істотно ускладнює виявлення з великих дистанцій. Станції перешкод для РЛС супротивника, СПП-30, Пелена-1.

==== Захист ====

Додатковими елементами захисту є розміщення компонентів С-300 в окопах (практикується розміщення на височинах для кращого огляду і швидшого огляду за обрій, так і розміщення в окопах для схову і захисту від осколків).

Складовим елементом для протидії протирадіолокаційних ракет є для С-300 система Газетяр-Е<ref>«Військовий парад» №&nbsp;34, 1999</ref>, ймовірність перехоплення ракети ПРР типу [[AGM-88 HARM]] становить 0,85 для ракет з активним радіолокаційним наведенням, теплової або телекерованою системою наведення ймовірність перехоплення становить 0,85-0,99. При цьому під перехопленням розуміється неможливість об'єкта заподіяти шкоду в силу його попадання повз цілі.

== Бойове застосування ==
С-300 брала участь в реальних бойових діях. Експлуатаційними країнами часто проводяться навчальні стрільби С-300, на основі аналізу яких різними експертами вона визнається дуже боєздатною системою [[ППО]].

Високі бойові можливості і мобільність зенітних ракетних систем С-300В неодноразово були підтверджені навчально-бойовими стрільбами і на спеціальних навчаннях. Так, на навчаннях «Оборона-92» система забезпечувала ураження літаків першою ж ракетою, а балістичні ракети знищувалися нею з витратою не більше двох ЗР.<ref name="rbase.new-factoria.ru"/>

У 1995 році на полігоні [[Капустин Яр]] при проведенні випробувань системи С-300 вперше в світі<ref name="scud">{{cite web|url=http://www.rosbalt.ru/2007/8/3/403966 .html|title=Зенітна ракетна система С-400 «Тріумф» в 3 рази ефективніше аналогів|publisher=[[Росбалт]]|publication-date=3 серпня 2007|accessdate=12 серпня 2008|archiveurl=https://www.webcitation.org/64wFlY0Ns?url=http://www.rosbalt.ru/business/2007/08/03/403966.html|archivedate=2012-01-24|deadurl=yes}}</ref> вдалося домогтися знищення оперативно-тактичної ракети типу «[[Р-17]]» в повітрі. Для порівняння, чотирма роками раніше, під час [[Війна в Перській затоці|війни в Перській затоці]] комплекси «[[Петріот]]» не змогли показати високої ефективності, оскільки переважно уражали корпус ракет цього типу, не знищуючи БЧ ракети-цілі, а тільки відхиляючи її<ref name="fedorov">{{cite web|author=В'ячеслав Федоров|publication-date=|url=http://old.warlib.ru/index.php?id=000148|title="ФАВОРИТ" - СТРАЖ НЕБА|publisher=|accessdate=2009-10-11|language=ua|archiveurl=https://www.webcitation.org/6FsFGUHMK?url=http://old.warlib.ru/index.php?id=000148|archivedate=2013-04-14|deadurl=no}}</ref><ref group="комм.">Всього, за ізраїльськими даними, в зони дії «Петріотів» потрапили не більше 47 «Скадів», за яким було випущено в цілому 158 протиракет. Згідно з даними Міністерства Оборони Ізраїлю, «Петріотам», не зважаючи на перевитрату протиракет (в тому числі випадок з витратою 28 одиниць на ціль), вдалося перехопити не більше 20&nbsp;% запущених іракцями ракет. В інших джерелах дані сильно варіюються (від 9&nbsp;% за оцінками Контрольної Палати Адміністрації США до 52-80&nbsp;%)</ref>. Втім, враховуючи низьку власну точність ракет типу Р-17, критерій віднесення уражених ракет до «збитих» має суб'єктивний характер і реальна ефективність основного суперника С-300 навряд чи може бути достеменно оцінена. Пізніші модифікації ЗРК «Петріот», відрізняються більшою точністю наведення, досконалішим ПЗ і наявністю нового детонатора, що забезпечує детонацію бойової частини при достатньому наближенні до ракети противника, у [[2003]] році у війні з Іраком вже дали інші результати&nbsp;— всі 9 запущених Іраком «Скадів» були збиті<ref name="wash_profile">{{cite web|author=|publication-date=2007-02-22|url=http://www.washprofile.org/ru/node/5915|title=Ракетна весна|publisher=Washington ProFile|accessdate=2009-10-11|language=ua|archiveurl=https://web.archive.org/web/20101127065237/http://www.washprofile.org/ru/node/5915|archivedate=2010-11-27|deadurl=yes}}</ref>.

У квітні [[2005]] року [[НАТО]] провели навчання у Франції та Німеччині під назвою «Trial Hammer 05», метою яких було відпрацювання способів придушення ППО противника<ref>{{cite journal
|author=Miroslav Gyürösi.
|date=11 березня 2005
|title=Slovak SA-10 radar set to participate in NATO exercise
|journal=jane's Missiles and Rockets
|url=http://www.janes.com/press/articles/pc050317_1.shtml
|accessdate=19 липня 2006
|id={{ISSN|1365-4187}}
|language=en}}</ref><ref>
{{cite web
| url = http://pvo.guns.ru/other/slovakia/s300_nato.htm
| title = Словацькі радари ЗРК С-300ПМУ візьмуть участь в навчаннях НАТО
| accessdate = 12 серпня 2008
| archiveurl = https://www.webcitation.org/64wKPnoYZ?url=http://pvo.guns.ru/other/slovakia/s300_nato.htm
| archivedate = 2012-01-24
| deadurl = yes
}}
</ref>. Країни учасники випробувань були задоволені тим, що [[Словаччина|словацькі]] повітряні сили надали С-300ПМУ, оскільки це дало НАТО унікальну можливість ознайомитися з&nbsp;системою.

Під час випробувань ЗРС С-300ПМУ2 в КНР стрільби проводилися по 4 типах цілей, при цьому: імітатори оперативно-тактичної ракети були збиті на відстані 34 і 30,7&nbsp;км на висотах 17,7&nbsp;км і 4,9&nbsp;км відповідно, імітатор літака стратегічної авіації був уражений на дальності 184,6&nbsp;км, малорозмірна мішень типу [[БПЛА]] знищена на дальності 4,6&nbsp;км, малорозмірна балістична ціль також знищена. Загалом весь комплекс випробувань завершився успіхом, підтвердивши високі характеристики зенітно-ракетної системи С-300ПМУ2<ref>{{ВКО||«Фаворит»: стрілянина в Піднебесній|2009|||http://www.webcitation.org/64wKQy8ZK}}</ref>.

У листопаді [[2010]] року розрахунки '''С-300В''' вперше збили імітатори [[ОТРК|ОТР]]. У стрільбах взяли участь 2 дивізіони С-300В, мішенями слугували ракети-аналоги «Кабан». Роком раніше зенітні ракетні частини Північно-західного об'єднання ВПС і ППО брали участь у Повітряно-вогневої конференції ВПС на полігоні Ашулук. Щільність удару досягала шести цілей на хвилину, а всього, за дві хвилини бою, було знищено 14 ракет-мішеней&nbsp;— аналогів перспективних засобів повітряного нападу ймовірного супротивника<ref>
{{cite web
| url = http://rbase.new-factoria.ru/news/s-300v-porazil-misheni-imitatory-operativno-takticheskih-br/
| title = С-300В вразив мішені-імітатори оперативно-тактичних БР
| author = 
| date = 
| work = 
| publisher = «Ракетна техніка»
| accessdate = 2011-11-27
| lang = 
| archiveurl = https://www.webcitation.org/64wKRSiOx?url=http://rbase.new-factoria.ru/news/s-300v-porazil-misheni-imitatory-operativno-takticheskih-br/
| archivedate = 2012-01-24
| deadurl = no
}}
</ref>.

Ізраїль стурбований можливістю постачання комплексів С-300 в Іран і Сирію, спрямував значні зусилля на створення систем радіоелектронної протидії конкретно цій ракетній системі<ref>[http://www.top4man.ru/news/13757/ РЕБ проти С-300]</ref>.

Вивчивши у [[1996]] році, в ході спільних ізраїльсько-грецьких навчань, комплекс С-300ПМУ1, закуплений [[Кіпр (острів)|Кіпром]], ізраїльські фахівці заявили, що визначили слабкі місця цього варіанта комплексу.<ref>{{cite web|url=http://9tv.co.il/news/2013/05/14/150885-print.html|title=Знайомтеся: зенітно-ракетний комплекс С-300|accessdate=2013-05-15|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GkkO6zrJ?url=http://9tv.co.il/news/2013/05/14/150885-print.html|archivedate=2013-05-20|deadurl=no}}</ref>.

У вересні [[2013]] року [[Росія]] програла тендер на постачання комплексів С-300 в Туреччину. Спочатку заявлялося про участь у тендері комплексу [[С-400]], проте згодом російська сторона відмовилася від продажу С-400 за кордон до насичення потреб власної армії. Разом з Росією, в тендері брали участь США, які пропонували зенітно-ракетний комплекс «Петріот», Китай, а також європейські виробники. Туреччина віддала перевагу дешевшому китайському аналогу С-300, який по суті є неліцензійною копією ракетного комплексу С-300. До того ж, у ході проведення переговорів Китай погодився знизити вартість поставлення в Туреччину ракетних комплексів з 4 до 3 мільярдів доларів США<ref>{{cite web|url=http://www.vzglyad.ru/economy/2013/9/27/652317 .html|title=Туреччина вибрала клону|author=Дмитро Мурашок|date=2013-09-27|publisher=Газета «Погляд»|accessdate=2013-09-27}}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.zakon.kz/international_news/175633-rossija-sobralas-prodat-turcii-s-300-i.html|title=Росія зібралася продати Туреччини С-300 і С-400|accessdate=2013-09-27|archive-date=2013-10-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20131017140526/http://www.zakon.kz/international_news/175633-rossija-sobralas-prodat-turcii-s-300-i.html}}</ref>.

=== Російська інтервенція до Сирії ===
{{Main|Інтервенція Росії в Сирію|Громадянська війна в Сирії}}

На початку жовтня 2016 року Fox News повідомила з посиланням на анонімні джерела в уряді США про перекидання Росією до Сирії комплексу «SA-23 Gladiator» ([[Кодові імена НАТО|кодове ім'я НАТО]] комплексів [[С-300ВМ|С-300ВМ/Антей-2500;]] ймовірно йдеться про [[С-300В|С-300В4]]). Це стало першим відомим розгортанням комплексу за межами Росії<ref name="fox.2016-10-04">{{cite web
 | url = http://www.foxnews.com/world/2016/10/04/russia-deploys-advanced-anti-missile-system-to-syria-for-first-time-us-officials-say.html
 | title = Russia deploys advanced anti-missile system to Syria for first time, US officials say
 | author = Lucas Tomlinson
 | date = October 04, 2016
 | publisher = FOX News }}</ref><ref name="lenta.2016-10-04">{{cite web
 | url = https://lenta.ru/news/2016/10/04/s300syria/
 | title = СМИ узнали о появлении в Сирии новейшей российской системы ПВО
 | date = 4 жовтня 2016
 | publisher = Lenta.RU
}}</ref>. Трохи згодом Міністерство оборони Росії визнало, що направило до Сирії батарею С-300 (без уточнення, про яку саме модифікацію йдеться) для прикриття [[720-й пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ|військової бази в Тартусі]], а&nbsp;також кораблів, що знаходяться у прибережній зоні від атак з повітря<ref name="ifax.531103">{{cite web
 | url = http://www.interfax.ru/russia/531103
 | title = Минобороны подтвердило отправку в Сирию батареи С-300
 | date = 4 жовтня 2016
 | publisher = Interfax.RU }}</ref>.

Перед тим, в 2015 році, Росія розгорнула комплекс [[С-400]] на авіабазі [[Хмеймім]].

17 вересня 2018 року ракетою сирійського комплексу [[С-200]] був збитий російський літак [[Іл-20]]. Відповідальність за подію російське міністерство оборони поклало на Ізраїль, літаки якого невдовзі перед тим завдали бомбового удару по об'єктах в Латакії. Як відповідь на збиття, російське міністерство оборони пообіцяло поставити і передати сирійським військовим комплекси С-300. При цьому, може йтися про два полкових комплекти, які прикриватимуть об'єкти на Середземному узбережжі Сирії та контролювати кордон з Ізраїлем, Йорданією, Ліваном, та Іраком.

Крім того, для забезпечення централізованого управління всіма силами та засобами ППО Сирії, здійснення моніторингу повітряної обстановки та оперативного цілевказання командні пункти сирійських з'єднань та військових частин ППО будуть забезпечені автоматизованими системами управління. Завдяки цьому стане можливо об'єднати дані, що надходять з радіолокаційних станцій всіх комплексів ППО (типу «[[Панцирь-С1|Панцирь]]», «Оса», «[[Бук-М2|Бук-М2Э]]», «[[Куб (зенітний ракетний комплекс)|Квадрат]]» та [[С-125]])<ref>{{cite news | url = https://www.kommersant.ru/doc/3751681 | title = Вся Сирия укроется за С-300 | publisher = Газета "Коммерсантъ" №174 от 25.09.2018, стр. 1 | author = Иван Сафронов, Александра Джорджевич, Марианна Беленькая}}</ref>.

Згідно з поширеними в російських ЗМІ, але офіційно не підтвердженими даними, буде доправлено два полкових комплекти С-300ПМУ-2 «Фаворит» (кожен полковий комплект має в складі 2 дивізіони, у кожному 12 пускових установок з чотирма ракетами, радіолокаційна станція&nbsp;— всевисотний виявник 64Н6Е2). Крім того, російські військові вже начебто почали передавати комплекси РЕБ «[[Красуха-4]]» та [[Р-330Ж «Житель»]], а також новітнього комплексу РЕБ «Дивноморье»<ref>{{cite web | url = http://opk.com.ua/минобороны-рф-разворачивает-в-сирии-с/ | title = МИНОБОРОНЫ РФ РАЗВОРАЧИВАЕТ В СИРИИ СРЕДСТВА РЭБ | publisher = Оборонно-промисловий кур'єр | date = 2018-09-26 }}</ref>.

В травні 2022 року на тлі погіршення стосунків між Ізраїлем та росією стався перший відомий пуск ракети з комплексу С-300 по ізраїльському F-16. До того ізраїльські військові мали можливість здійснювати авіаудари по об'єктах різних бойовиків та Іранських військових в Сирії без помітної протидії з боку російських ППО (або формально сирійських але насправді керованих російськими військовими ЗРК)<ref>{{cite web
 | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/s-300-surface-to-air-missile-fired-at-israeli-jets-over-syria-for-first-time-report
 | title = S-300 Surface-To-Air Missile Fired At Israeli Jets Over Syria For First Time: Report
 | author = Dan Parsons, Tyler Rogoway
 | publisher = The Drive
 | work = The War Zone
 | date = 2022-05-16
}}</ref>.

Всередині серпня 2022 року на супутникових знімках було помічено перекидання однієї батареї С-300 з околиць міста [[Масьяф]] (Масіаф) ({{coord|35|10|20.819|N|36|15|12.914|E|display=inline}}) до росії<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-zmogla-perekynuty-s-300-z-syriyi-cherez-bosfor-v-chorne-more-osint-doslidzhennya/ | title = Росія змогла перекинути С-300 з Сирії через Босфор в Чорне море – OSINT дослідження | publisher = Мілітарний | date = 2022-08-28 }}</ref>. При чому, перевезення відбувалось формально цивільним судном&nbsp;— ролкер Sparta II зі складу флоту російської компанії «Оборонлогистика» із структури міноборони рф<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/rf_zabrala_iz_siriji_svoji_kompleksi_s_300_dlja_novih_obstriliv_ukrajini-8715.html | title = РФ забрала із Сирії свої комплекси С-300 для нових обстрілів України | publisher = Defense Express | date = 2022-08-28 }}</ref>.

=== Друга карабаська війна (2020) ===

{{Main| Друга карабаська війна }}

У жовтні 2020 року [[Збройні сили Азербайджану]] поширили відео, зняте з БПЛА, на якому було записано моменти знищення елементів щонайменше одного дивізіону ЗРС С-300ПС [[Збройні сили Вірменії|збройних сил Вірменії]]&nbsp;— невизнаної [[Нагірно-Карабаська Республіка|Нагірно-Карабаської республіки]]<ref name="bmpd.2020-10-11">{{cite web
 | url = https://bmpd.livejournal.com/4161634.html
 | title = Поражение зенитной ракетной системы С-300ПС вооруженных сил Армении
 | publisher = bmpd
 | date = 2020-10-11
}}</ref><ref>{{cite web
 | url = https://www.oryxspioenkop.com/2020/09/the-fight-for-nagorno-karabakh.html
 | title = The Fight For Nagorno-Karabakh: Documenting Losses on The Sides Of Armenia and Azerbaijan
 | accessdate = 2020-10-12
}}</ref><ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/azerbajdzhan-pokazav-znyshhennya-s-300-virmen/
 | title = Азербайджан показав знищення С-300 вірмен
 | author = Safronov Taras
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2020-10-10
}}</ref>.

На відео показане ураження, імовірно баражувальними боєприпасами [[IAI Harop]] азербайджанської сторони, нерозгорнутої пускової установки 5П85С вірменської ЗРС С-300ПС, а також двох радіолокаційних станцій виявлення типу СТ-68У/УМ (35Д6, 36Д6 або 19Ж6),&nbsp;— однієї увімкненої і однієї вимкненої. Одна з цих РЛС, мабуть, була додана дивізіону вірменської ЗРС С-300ПС<ref name="bmpd.2020-10-11"/>.

Згідно з описом до відео, ураження елементів дивізіону вірменської С-300ПС (пускової установки 5П85С і однієї РЛС типу СТ-68У/УМ) відбулося в [[Губадли]] (на території «Нагірно-Карабаської Республіки»&nbsp;— НКР), однак точніша геолокація, зроблена, зокрема, телеграм-каналом MilitaryMaps, вказує на те, що фактично даний дивізіон був уражений в районі населеного пункту [[Кахнут]] на території власне [[Вірменія|Вірменії]] (біля самого кордону з НКР)<ref name="bmpd.2020-10-11"/>.

Трохи згодом Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що азербайджанські військові завдали ударів по елементах двох дивізіонів вірменських С-300, чим спричинили істотні ушкодження цих систем. Подальший аналіз поширених відео показав, що насправді було уражено елементи двох дивізіонів, при чому один перебував на території Вірменії, інший&nbsp;— «Нагірно-Карабаської Республіки»<ref>{{cite web
 | url = https://defence-blog.com/news/army/aliyev-claims-azerbaijans-troops-destroy-two-armenian-s-300-air-defense-systems.html
 | title = Aliyev claims Azerbaijan’s troops destroy two Armenian S-300 air defense systems
 | author = Dylan Malyasov
 | publisher = Defence Blog
 | date = 2020-10-14
}}</ref>.

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російсько-українська війна (з 2014)|Російське вторгнення в Україну (2022)}}

26 лютого 2022 Близько опівночі в районі проведення операції Об'єднаних сил зенітним ракетним комплексом С-300 Повітряних Сил ЗС України збито дві ворожі цілі&nbsp;— вертоліт та штурмовик [[Су-25]] російських окупаційних військ.
<ref>http://hvylya.net/news/exclusive/rossiya-ispyityivaet-na-donbasse-novyie-vidyi-vooruzheniya.html</ref>.

На початку квітня 2022 року Командування [[Сили спеціальних операцій Збройних сил України|Сил спеціальних операцій Збройних Сил України]] поширило фото знешкодженої машини зі складу ЗРК С-300. Судячи із зображення, це командний пункт 5Н63С з радіолокатором підсвічування цілей та наведення ракет (РПН) 30Н6, який входить до складу зенітно-ракетної системи С-300 різних модифікацій<ref name="mil.2022-04-04"/>.

Обставини знищення російського радіолокатора залишаються невідомими<ref name="mil.2022-04-04">{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/v-ukrayini-znyshhyly-komandnyj-punkt-zrs-s-300-rosiyan/
 | title = В Україні знищили командний пункт ЗРС С-300 росіян
 | publisher = Мілітарний
 | date = 2022-04-04
}}</ref>. Лише відомо, що в березні 2022 року російські загарбники розгортали ЗРК С-300 на тимчасово окупованій ними Київщині<ref>{{cite web
 | url = https://defence-ua.com/news/sso_pokazali_znischenu_rls_s_300_armija_rf_rozgornula_jih_pid_kijevom-6790.html
 | title = ССО показали знищену РЛС С-300: армія РФ розгорнула їх під Києвом 
 | publisher = Defense Express
 | date = 2022-04-04
}}</ref>.

У квітні 2022 року Словаччина безоплатно передала Україні наявний в неї дивізіон ЗРК С-300ПМУ<ref name="mil.2022-04-08">{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/ofitsijno-slovachchyna-peredala-ukrayini-zenitnu-systemu-s-300/
 | title = Офіційно: Словаччина передала Україні зенітну систему С-300
 | publisher = Мілітарний
 | date = 2022-04-08
}}</ref>.

В липні 2022 року голова Миколаївської ОВА [[Кім Віталій Олександрович|Віталій Кім]] повідомив, що російські військові переобладнують ракети комплексу С-300 для стрільби по наземних цілях. А вже вранці 9 липня 2022 року загарбники випустили по Миколаєву шість таких перероблених ракет, минулось без жертв<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3525397-rosijski-zagarbniki-vipustili-po-mikolaevu-sist-raket-s300.html | title = російські загарбники випустили по Миколаєву шість ракет С-300 | publisher = Укрінформ | date = 2022-07-09 }}</ref>.

13 липня 2022 року про застосування росіянами ракет С-300 для ударів по наземних цілях повідомив Начальник Слідчого управління ГУНП в Харківській області Сергій Болвінов. Ракету вдалось перехопити та збити українським військовим: бойова частина не здетонувала, ракета розвалилась на частини. Слідчі знайшли носову та хвостову частини ракети як речовий доказ військових злочинів. Завдяки поширеним фото уламків вдалось встановити, що була збита ракета 5В55К<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/rashisti_pochali_z_zrk_s_300_obstriljuvati_j_harkivschinu_odnu_raketu_vdalos_zbiti_foto-8144.html | title = Рашисти почали з ЗРК С-300 обстрілювати й Харківщину: одну ракету вдалось збити (фото) | publisher = Defense Express | date = 2022-07-13 }}</ref>.

Вночі 14 липня 2022 року 9 ракетами С-300 був обстріляний Миколаїв, а також населені пункти Донецької області<ref name="de.8150">{{cite web | url = https://defence-ua.com/weapon_and_tech/rashisti_prodovzhujut_obstriljuvati_mikolajiv_ta_donechchinu_iz_s_300_jak_tsomu_protistojati-8150.html | title = Рашисти продовжують обстрілювати Миколаїв та Донеччину із С-300: як цьому протистояти | publisher = Defense Express | date = 2022-07-14 }}</ref>.

За словами підполковника Сергія Нечитайла в зенітно-ракетних комплексах С-300 ПС (ПТ) передбачена можливість обстрілювати наземні цілі. Завдяки великій потужності бойової частини зенітної ракети вона також може бути використана для ураження незахищених цілей типу відкритих складів БК, особового складу та автотехніки на відкритій місцевості, або ж кораблів та катерів під час висадки морського десанту. Але дальність стрільби із комплексів С-300 ПС (ПТ) обмежена дальністю радіовидимості ракети та становить до 25–30 км<ref name="de.8150"/>.

24 липня 2022 року ОК «Південь» повідомило про знищення російської батареї ЗРК С-300 в районі [[Зеленотропинське|Зеленотропинського]] (поблизу з ринком «Журавель»)<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/ukrayinski-vijskovi-znyshhyly-batareyu-vorozhyh-s-300-na-hersonshhyni/ | title = Українські військові знищили батарею ворожих С-300 на Херсонщині | publisher = Мілітарний | date = 2022-07-24 }}</ref>. Менш ніж за тиждень до того, 19 липня, українські військові ракетним ударом знищили російську РЛС [[48Я6-К1 «Подлет»]] поблизу пансіонату «Чорноморець» на узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]] під [[Лазурне (смт)|Лазурним]]. Дана РЛС здатна видавати цілевказівки як для комплексів [[С-400]], так і С-300<ref>{{Cite web|title=У Лазурному знищили надсучасну РЛС росіян|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/20/7359124|автор=Ірина Балачук|дата=2022-07-20|веб-сайт=[[Українська правда]]}}</ref><ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/army_and_war/zsu_znischili_tajemnichoju_raketoju_novitnju_rls_rashistiv_do_s_400_foto-8222.html | title = ЗСУ знищили таємничою ракетою новітню РЛС рашистів до С-400 (фото) | publisher = Defense Express | date = 2022-07-20 }}</ref>.

[[Файл:Missile strike on a humanitarian convoy in Zaporizhzhia, 2022-09-30 (03).jpg|thumb|Наслідки [[Обстріл гуманітарної колони в Запоріжжі|ракетного удару по гуманітарній колоні]] в Запорізькій області, 30 вересня 2022 року]]

Влітку 2022 року росія перекинула кілька батарей (4 із 14) та ракети до ЗРК С-300 з-під [[Санкт-Петербург]]у до України<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3574209-rosia-perekidae-zrk-zpid-peterburga-v-ukrainu-zmi.html | title = росія перекидає ЗРК з-під Петербурга в Україну - ЗМІ | publisher = Укрінформ | date = 2022-09-18 }}</ref><ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/weapon_and_tech/schob_obstriljuvati_harkiv_raketami_s_300_rosija_zajmajetsja_kanibalizmom_svojeji_ppo-8967.html | title = Щоб обстрілювати Харків ракетами С-300, Росія "урізає" ППО Санкт-Петербургу | publisher = Defense Express | date = 2022-09-18 }}</ref>.

Вранці 30 вересня 2022 року російські військові випустили 16 ракет з комплексів С-300 по Запоріжжю, частина з них [[Обстріл гуманітарної колони в Запоріжжі|влучила у гуманітарну колону]], що чекала на перетин лінії фронту для проїзду на тимчасово окуповану територію та спричинила численні жертви серед цивільного населення<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3582681-vorog-vipustiv-po-zaporizzu-16-raket.html | title = Ворог випустив по Запоріжжю 16 ракет С-300 | publisher = Укрінформ | date = 2022-09-30 }}</ref><ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3582917-mvs-utocnilo-dani-u-zaporizzi-vid-raketnogo-udaru-po-gumanitarnij-koloni-66-poranenih.html | title = МВС уточнило дані: у Запоріжжі від ракетного удару по гуманітарній колоні - 66 поранених | publisher = Укрінформ | date = 2022-09-30 }}</ref>.

Окрім Харкова (в тому числі&nbsp;— з території росії<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3585321-rosiani-obstrilali-harkiv-raketami-s300-z-teritorii-belgorodskoi-oblasti.html | title = росіяни обстріляли Харків ракетами С-300 з території Бєлгородської області | publisher = Укрінформ | date = 2022-10-04 }}</ref>), Запоріжжя та Миколаєва із комплексів С-300 було обстріляно нещодавно звільнене селище [[Шевченкове (смт)|Шевченкове]]<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3585483-vorog-vdariv-raketami-s300-po-zvilnenomu-selisu-na-harkivsini.html | title = Ворог вдарив ракетами С-300 по звільненому селищу на Харківщині | publisher = Укрінформ | date = 2022-10-04 }}</ref>, місто Снігурівка та сусіднє село Василівка, об'єкти в Чугуївському районі на Харківщині<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3622011-zagarbniki-vdarili-po-cuguivskomu-rajonu-raketami-s300.html | title = Загарбники вдарили по Чугуївському району ракетами С-300 | publisher = Укрінформ | date = 2022-11-25 }}</ref>, [[Краматорськ]]<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3582266-rosiani-dla-udaru-po-kramatorsku-vikoristali-raketi-s300.html | title = росіяни для удару по Краматорську використали ракети С-300 | publisher = Укрінформ | date = 2022-09-29 }}</ref> та [[Слов'янськ]]<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3696011-rosiani-vdarili-po-slovansku-raketami-s300-patero-zagiblih-15-poranenih.html | title = росіяни вдарили по Слов'янську ракетами С-300 — п'ятеро загиблих, 15 поранених | publisher = Укрінформ | date = 2023-04-14 }}</ref><ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3697320-rosiani-vnoci-atakuvali-slovansk-raketami-s300-ta-sahedami.html | title = росіяни вночі атакували Слов’янськ ракетами С-300 та «шахедами» | publisher = Укрінформ | date = 2023-04-18 }}</ref>, [[Гуляйполе]]<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3581161-zagarbniki-obstrilali-raketami-s300-centr-gulajpola.html | title = Загарбники обстріляли ракетами С-300 центр Гуляйполя | publisher = Укрінформ | date = 2022-09-28 }}</ref>, [[Селидове]]<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3572593-vorog-unoci-nakriv-selidove-zi-smerciv-ta-zrk-s300-poskodzeni-ponad-30-bagatopoverhivok.html | title = Ворог уночі накрив Селидове зі «Смерчів» та ЗРК С-300, пошкоджені понад 30 багатоповерхівок | publisher = Укрінформ | date = 2022-09-16 }}</ref>, [[Ракетний удар по залізничній станції Чаплине|Чаплине]]<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3558709-cilespramovanij-terakt-vorog-zavdav-po-caplinomu-udaru-raketami-s300-ta-iskander.html | title = Цілеспрямований теракт: ворог завдав по Чаплиному удару ракетами С-300 та «Іскандер» | publisher = Укрінформ | date = 2022-08-26 }}</ref>, [[Дергачі]]<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3558472-vijska-rf-zavdali-raketnogo-udaru-po-dergacah-na-harkivsini-z-kompleksu-s300.html | title = Війська рф завдали ракетного удару по Дергачах на Харківщині з комплексу С-300 | publisher = Укрінформ | date = 2022-08-26 }}</ref> [[Костянтинівка|Костянтинівку]]<ref>{{cite web | url = https://censor.net/ua/photo_news/3396293/naslidky_raketnogo_udaru_po_kostyantynivtsi_vorog_potsilyv_u_tsentr_mista_de_perebuvalo_bagato_lyudeyi | title = Наслідки ракетного удару по Костянтинівці: Ворог поцілив у центр міста, де перебувало багато людей. ВІДЕО+ФОТОрепортаж | publisher = Цензор.НЕТ | date = 2023-01-28 }}</ref>, та об'єкту критичної інфраструктури в Чугуївському районі<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3604444-vorog-zavdav-udaru-raketami-s300-po-harkovu-ta-cuguivskomu-rajonu.html | title = Ворог завдав удару ракетами С-300 по Харкову та Чугуївському району | publisher = Укрінформ | date = 2022-10-31 }}</ref> (обстріл вівся з території росії), [[Куп'янськ]]<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3600091-rosiani-obstrilali-kupansk-raketami-s300.html | title = росіяни обстріляли Куп’янськ ракетами С-300 | publisher = Укрінформ | date = 2022-10-24 }}</ref>.

23 листопада 2022 року російські військові обстріляли ракетами С-300 пологове відділення лікарні у [[Вільнянськ]]у (Запорізька область) внаслідок чого загинуло немовля<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3621438-zsu-znisili-kompleks-s300-z-akogo-vorog-strilav-po-pologovomu-na-zaporizzi.html | title = ЗСУ знищили комплекс С-300, з якого ворог стріляв по пологовому на Запоріжжі | publisher = Укрінформ | date = 2022-11-25 }}</ref>.

У Великодню ніч, 16 квітня 2023 року о 02.10 год, росіяни 12-ма ракетами С-300 підступно обстріляли Снігурівську міську територіальну громаду (Миколаївська область). Також, двома ракетами були пошкоджені об'єкти у селі Василівка (Снігурівська громада). Внаслідок ворожого обстрілу у селі Василівка загинуло двоє дітей&nbsp;— 17-річний хлопець та 18-річна дівчина. За процесуального керівництва Миколаївської обласної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством&nbsp; (ч.2 ст. 438 КК України){{fact}}.

Під час [[Масований ракетний обстріл України 10 лютого 2023|чергового масованого ракетного удару по об'єктах критичної інфраструктури України 10 лютого 2023 року]] російські військові застосували рекордну, на той час, кількість ракет від С-300&nbsp;— до 35 одиниць<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3668260-po-ukraini-vnoci-rosiani-vipustili-rekordnu-kilkist-raket-s300-ignat.html | title = По Україні вночі росіяни випустили рекордну кількість ракет С-300 – Ігнат | publisher = Укрінформ | date = 2023-02-10 }}</ref>.

=== Вірмено-азербайджанський прикордонний конфлікт ===
{{Main|Вірмено-азербайджанський прикордонний конфлікт (2021—2022)}}

12 вересня 2022 року відбулось загострення [[Вірмено-азербайджанський прикордонний конфлікт (2021—2022)|Вірмено-азербайджанського прикордонного конфлікту]] під час якого, за твердженнями азербайджанської сторони, було знищено дві вірменські батареї С-300ПС. На поширених фото та відео видно знищення двох РЛС підсвітки та наведення 5Н63С (одну з них знищено з БПЛА [[Bayraktar TB2]], одну баражуючим боєприпасом)<ref>{{cite web | url = https://www.oryxspioenkop.com/2022/09/war-once-more-documenting-equipment.html | title = War Once More: Documenting Equipment Losses During The 2022 Armenia-Azerbaijan Border War | author = By Stijn Mitzer and Joost Oliemans | publisher = Oryx | date = 2022-09-14 }}</ref>.

== Оператори ==
{{section-stub|дата=грудень 2015}}

; Дійсні
* {{UKR}}
* {{RUS}}
* {{BLR}}
* {{AZE}}
* {{DZA}}
* {{ARM}}
* {{BUL}}
* {{PRC}}
* {{KAZ}}
* {{PRK}}{{fact}}
* {{SYR}}: за неофіційними даними три дивізіони С-300ПМ у складі 8 пускових установок кожен. До кожного дивізіону було передано понад 100 керованих зенітних ракет. Отримано від Росії в жовтні 2018 року на безоплатній основі<ref>{{cite news | url = https://tass.ru/politika/5650588 | title = Источник: Россия безвозмездно поставила Сирии три дивизиона С-300ПМ | publisher = ТАСС | date = 2018-10-08 }}</ref>.
* {{VEN}}: перші 12 комплексів С-300ВМ були поставлені 3 квітня 2013 року<ref>{{Стаття
   | автор    = Indigo Guevara
   | назва    = Venezuela receives its first S-300VM
   | журнал   = Jane's Defense Weekly
   | випуск   = 10 квітня 2013
   | сторінки = 6}}</ref>.
* {{VNM}}
* {{Країна з прапорцем|Іран}}: контракт на постачання С-300 підписаний в 2007 році, перші комплекси стали надходити в 2016 році<ref name="du.19"/><ref name="jn.19"/>. Наприкінці серпня 2017 року державні мас-медіа поширили інтерв'ю одного з командувачів військово-повітряних сил країни в якому він заявив, що ЗРС С-300 «повністю інтегрована» в систему протиповітряної оборони та готова до «практичного застосування»<ref name="toi.28">{{cite web | url = http://www.timesofisrael.com/iran-says-s-300-air-defense-system-now-fully-integrated/ | title = Iran says S-300 air defense system now ‘fully integrated’Senior air force commander tells state media the missile units are deployed nationwide, ready for ‘practical operations’ | publisher = TIMES OF ISRAEL | date = August 28, 2017 }}</ref>.

; Колишні
* {{USSR}}
* {{SVK}}
==== Іран ====
{{Seealso|Ядерна програма Ірану}}

Після 8-річних переговорів, в грудні 2007 року був підписаний контракт вартістю $800&nbsp;млн на постачання комплексів С-300 до Ірану. Однак, після ухвалення [[РБ ООН]] резолюції 1929 в червні 2010, була заборонена передача більшості видів озброєнь до Ірану, окрім ЗРК&nbsp;— Росія через три місяці оголосила, що не виконуватиме укладений контракт та повернула $166,8&nbsp;млн передоплати. Проте, Іран подав до міжнародного арбітражу в Женеві заяву на відшкодування $4&nbsp;млрд збитків<ref name="wi.2015"/>. З огляду на відтермінування контракту Іран розпочав роботу над власним аналогом С-300&nbsp;— ЗРК [[Бавар-373]] ({{lang-fa|باور-۳۷۳}}).

Під тиском з боку Сполучених Штатів та Ізраїлю Кремль погодився поширити дію резолюції 1929 на комплекси С-300 з метою вчинення тиску на Іран аби примусити його згорнути [[Ядерна програма Ірану|ядерну програму]]. Ймовірно, Кремль пішов на такі поступки з огляду на попередні кроки Ізраїлю&nbsp;— згортання військового співробітництва з Грузією на вимогу Кремля (серпень 2008), продаж потужних безпілотних літальних апаратів Росії (квітень 2009), а також укладання угоди про військову співпрацю з Росією (вересень 2010); та кроки Президента Обами&nbsp;— згортання програми ПРО НАТО в Польщі та Чехії (вересень 2009). Після досягнення міжнародної угоди стосовно ядерної програми в квітні 2015 року Володимир Путін видав наказ яким скасував попередню заборону на постачання С-300 до Ірану<ref name="wi.2015">{{cite web
 | url = http://www.washingtoninstitute.org/policy-analysis/view/russian-s-300-missiles-to-iran-groundhog-day-or-game-changer
 | title = Russian S-300 Missiles to Iran: Groundhog Day or Game-Changer?
 | author = Michael Eisenstadt, Brenda Shaffer
 | publisher = The Washington Institute for Near East Policy
 | date = September 4, 2015 }}</ref>

В грудні 2015 року російське агентство [[ТАСС]] з посиланням на анонімне джерело повідомило, що постачання двох полків С-300ПМУ-2 Ірану почнуться в січні 2016 року<ref>{{cite web
 | url = http://tass.ru/armiya-i-opk/2556623
 | title = Источник: поставки систем С-300 в Иран начнутся в январе 2016 года
 | work = Армия и ОПК
 | date = 25 декабря 2015 }}</ref>. Однак постачання були знову відкладені. 5 квітня 2016 [[Рейтер]] з посиланням на Інтерфакс повідомило, що поставки мають розпочатись «на днях»<ref>{{cite web
|url          = http://www.businessinsider.com/russia-will-ship-air-defense-missile-systems-to-iran-2016-4
|title        = Russia will ship air defense missile systems to Iran
|author       = Lidia Kelly and Dmitry Solovyov, Reuters
|date         = 5 квітня 2016
|website      = Business Insider
|publisher    = 
|accessdate   = 6 квітня 2016
}}</ref>. Після появи в соціальних мережах короткого відео, на якому було зафіксовано перевезення компонентів комплексу С-300 в [[Бандар-Анзалі]], [[11 квітня]] [[2016 рік|2016 року]] речник [[Міністерство закордонних справ Ірану|Міністерства закордонних справ Ірану]] повідомив, що «перша фаза контракту завершена», тобто вже розпочалось постачання систем С-300 до Ірану<ref>{{cite web
 | url = http://www.bbc.com/news/world-europe-36013847
 | title = Russian S-300 air defence missiles 'arrive in Iran'
 | date = 11 квітня 2016
 | publisher = BBC }}</ref><ref>{{cite web
|url          = http://www.jpost.com/Middle-East/Iran-says-Russia-delivers-first-part-of-S-300-air-defense-system-450859
|title        = Iran says Russia delivers first part of S-300 air defense system
|date         = 11 квітня 2016
|website      =  The Jerusalem Post 
|publisher    = 
|accessdate   = 12 квітня 2016
}}</ref>. Заява іранського чиновника була підтверджена представниками з боку Російської Федерації<ref name="jn.19">{{cite web
 | url = http://www.janes.com/article/59616/iran-parades-s-300-components
 | title = Iran parades S-300 components
 | author = Jeremy Binnie
 | publisher = IHS Jane's Defence Weekly
 | date = 19 квітня 2016
 | accessdate = 20 квітня 2016
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20160420114555/http://www.janes.com/article/59616/iran-parades-s-300-components
 | archivedate = 20 квітня 2016
 | deadurl = yes
 }}</ref>.

17 квітня 2016 року на параді з нагоди дня [[Збройні сили Ірану|Збройних сил Ірану]] були показані складові комплексу С-300ПМУ1/2 які, тим не менш, не можуть служити доказом наявності всього працездатного комплексу<ref name="jn.19"/>.

На параді був ясно показаний радар 64Н6. Хоча радар зазвичай тягне тягач [[МАЗ-7410]], на параді вони були розділені, що створило враження трьох окремих систем на платформі цивільних тягачів. Також був показаний радар 48Н6 а також, ймовірно, модернізована система ФЛ-95, що служить для об'єднання різних складових комплексу С-300 в єдину систему<ref name="jn.19"/>.

На параді були відсутні радар наведення на ціль 30Н6, зенітні ракети та пускові установки комплексу С-300ПМУ1/2<ref name="jn.19"/>.

Проте, на параді були показані дві системи пасивної [[Радіоелектронна розвідка|радіорозвідки]] [[1Л222 «Автобаза»|Автобаза-М]], які можуть бути складовими системи протиповітряної оборони<ref name="jn.19"/>.

19 липня 2016 року іранська агенція новин «Таснім» повідомила про отримання Іраном від Росії першої партії ракет для комплексу С-300ПМУ2<ref name="du.19">{{cite web
 | url = http://defense-update.com/20160719_s300_iran-2.html
 | title = Iran receives missiles for S300
 | date = 19 липня 2016
 | publisher = Defense-update
}}</ref>.

В попередні роки на військових парадах в Ірані були помічені радари [[Небо (РЛС)|Небо-СВУ]] та [[39Н6 «Каста-2Е2»]] російського виробництва<ref name="jn.19"/>.

Наприкінці серпня 2016 року державне телебачення Ірану показало репортаж про розгортання комплексів С-300ПМУ2 в центральному Ірані для прикриття ядерного комплексу розташованому в місті [[Фордо]]<ref>{{cite web
 | url = http://www.armyrecognition.com/august_2016_global_defense_security_news_industry/iran_to_deploy_russian-made_s-300pmu2_air_defense_missile_system_to_protect_nuclear_facility_12908161.html
 | title = Iran to deploy Russian-made S-300PMU2 air defense missile system to protect nuclear facility.
 | publisher = Army Recognition
 | date = 29 серпня 2016
}}</ref>. Наприкінці серпня 2017 року державні мас-медіа поширили інтерв'ю одного з командувачів військово-повітряних сил країни в якому він заявив, що ЗРС С-300 «повністю інтегрована» в систему протиповітряної оборони та готова до «практичного застосування»<ref name="toi.28"/>.

=== Сирія ===

На початку жовтня 2016 року Fox News повідомила з посиланням на анонімні джерела в уряді США про перекидання Росією до Сирії комплексу «SA-23 Gladiator» ([[Кодові імена НАТО|кодове ім'я НАТО]] комплексів [[С-300ВМ]]/[[Антей-2500]]; ймовірно йдеться про [[С-300В|С-300В4]]). Це стало першим відомим розгортанням комплексу за межами Росії<ref name="fox.2016-10-04"/><ref name="lenta.2016-10-04"/>. Трохи згодом Міністерство оборони Росії визнало, що направило до Сирії батарею С-300 (без уточнення, про яку саме модифікацію йдеться) для прикриття [[720-й пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ|військової бази в Тартусі]] а також кораблів, що знаходяться у прибережній зоні від атак з повітря<ref name="ifax.531103"/>.

2 жовтня 2018 року Міністр оборони Росії [[Сергій Шойгу]] доповів російському президенту Володимиру Путіну про передачу Сирії зенітно-ракетних комплексів С-300. За словами Шойгу, в рамках поставки системи С-300 Росія передала Сирії 49 одиниць техніки (із них 4&nbsp;— пускові установки комплексу С-300). На навчання сирійських військових використання цих комплексів піде близько трьох місяців. Персонал вже відібраний і процес навчання почався. Робота по формуванню єдиної системи ППО в Сирії має бути завершена до 20 жовтня. Вона об'єднає російські системи ППО в Сирії в єдину мережу з сирійськими<ref name="day.2018-10-03">{{cite news|url=http://day.kyiv.ua/uk/news/031018-rosiyski-s-300-u-syriyi-oznachayut-eskalaciyu-na-blyzkomu-shodi-oficiynyy-vashyngton|title=Російські С-300 у Сирії означають ескалацію на Близькому Сході, - офіційний Вашингтон|publisher=День|date=2018-10-03}}</ref>.

Пізніше в ефірі російських телеканалів були показані кадри вивантаження з російського військово-транспортного літака [[Ан-124 «Руслан»|Ан-124-100 «Руслан»]], який прибув до Сирії, в Сирії частин системи С-300. Російські військові приступили до монтажу комплексу, вивантаження якого проводилася в нічний час, випливає з цих повідомлень<ref name="day.2018-10-03"/>.

На основі аналізу відкритих даних активісти групи InformNapalm дійшли висновку, що техніка була перекинута літаками Ан-124 зі складу 566-го військово-транспортного авіаполку (ВТАП) (в/ч 41495) 12-ї дивізії ВТА 61-ї повітряної армії Росії. Літаки Ан-124 з бортовими номерами RF-82035, RF-82010 і RF-82032 тримали курс з пункту постійної дислокації 566 ВТАП військового аеродрому в Брянській області «Сеща»&nbsp;— через базу «[[Оленья (авіабаза)|Оленья]]» (аеродром авіації Військово-морського флоту на Кольському півострові за 92&nbsp;км на південь від Мурманська)&nbsp;— аеродром «[[Моздок (аеродром)|Моздок]]»&nbsp;— в аеропорт Латакія (авіабаза «Хмеймім»). На думку активістів літаки зробили такий гак у Мурманську область оскільки у Оленегорську, за 5&nbsp;км від авіабази «Оленья» базується 583-й зенітно-ракетний полк (в/ч 36226), у якого стоять на озброєнні ЗРК С-300 двох типів. Тому швидше за все до Сирії була перекинута техніка разом з військовослужбовцями цієї військової частини<ref name="in.2018-10-03"/>.

Крім того, аналізуючи дані з відкритих джерел і заяви міністра оборони РФ Сергія Шойгу, активісти спільноти InformNapalm припустили, що Росія найближчим часом спробує розгорнути на території Сирії повноцінну систему командування КП ВПС і ППО «Панорама-ЦМ», за винятком деяких елементів з ланцюжка взаємодії<ref name="in.2018-10-03">{{cite web | url = https://informnapalm.org/ua/s-300-v-syriyu-iz-583-go-zrp/ | title = Росія перекинула комплекси С-300 в Сирію із 583-го зенітно-ракетного полку | author = Кузьма Тутов, Роман Бурко | publisher = Inform Napalm | date = 2018-10-03 }}</ref>.

Проте, іще в квітні 2018 року міністр оборони Ізраїлю [[Авігдор Ліберман]] заявив, що Ізраїль завдасть удару по розгорнутих в Сирії комплексах С-300 якщо ті стрілятимуть по ізраїльських літаках. За повідомленнями ЗМІ ізраїльські військові іще з 2000-го року вивчали можливості російських комплексів ППО, в тому числі&nbsp;— С-300, на спільних навчаннях з Грецією та Болгарією<ref>{{cite web | url = https://defence-blog.com/news/israel-ready-to-hit-russian-s-300-missile-systems-in-syria.html | title = Israel ready to hit Russian S-300 missile systems in Syria | author = Dylan Malyasov | publisher = Defence Blog | date = 2018-10-03 }}</ref>.

=== Україна ===
{{section-stub}}

У квітні 2022 року Словаччина в рамках МТД для відбиття російської агресії безоплатно передала Україні наявний в неї дивізіон ЗРК С-300ПМУ<ref name="mil.2022-04-08"/>. Наприкінці вересня 2023 року Болгарія вирішила передати ракети до С-300, які Україна може полагодити, на відміну від Болгарії<ref>{{Cite web|title=Болгарія поставить Україні ракети до ЗРК С-300|url=https://mil.in.ua/uk/news/bolgariya-postavyt-ukrayini-rakety-do-zrk-s-300/|website=Мілітарний|accessdate=2023-09-27|language=uk|archivedate=2023-09-27|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230927203118/https://mil.in.ua/uk/news/bolgariya-postavyt-ukrayini-rakety-do-zrk-s-300/}}</ref>.

== Галерея ==
<gallery widths="320" heights="213">
Файл:Ukrainian S-300P SAMs 2014 IMG 7672 01.JPG|С-300П перед парадом на [[День Незалежності України|День незалежності]] в 2014
Файл:S-300, Kyiv 2018, 15.jpg|С-300ПТ на параді в 2018
Файл:UA S-300 firing.jpg|alt=|На тренуваннях, 2021 рік
Файл:UA anti-air training 2021 S-300 (2).jpg|На тренуваннях, 2021 рік
Файл:UA anti-air training 2021 S-300 (1).jpg|На тренуваннях, 2021 рік
</gallery>

== Див. також ==
* [[Витязь (ЗРК)]]
* [[С-400]]
* [[Bavar-373]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

=== Коментарі ===
{{reflist|group=комм.}}

== Посилання ==
{{commonscat|S-300}}
* [https://web.archive.org/web/20110106005729/http://www.arms-expo.ru/site.xp/049051048057124049049050052.html C-300 на arms-expo.ru]
* [https://web.archive.org/web/20110926124750/http://www.almaz-antey.ru/catalogue/millitary_catalogue Системи ППО ] і засоби РЕБ, і засоби управління системами ППО
* [https://web.archive.org/web/20100826063634/http://www.lemz.ru/goods/rlssis/rls96l6e/ Опис РЛС 96Л6Е] на сайті НВО «ЛЕМЗ»
* {{YouTube|Us-TJOVkzQ4|Військова справа: ЗРК С-300В}}
* {{YouTube|qLBQW5c3q1Q|Відеозаписи декількох пусків}}
* [http://www.newsru.co.il/pict/slide/389497.html С-300] Слайд-шоу. 60 фотознімків з різних баз ППО Росії
* [http://pvo.guns.ru/s300p/index.htm Система С-300П] Опис військової ПРО/ППО

{{ППО-ЗСУ}}
{{нк}}
{{ВП-портали|Військова техніка}}

[[Категорія:Зенітно-ракетні комплекси Росії]]
[[Категорія:Зенітно-ракетні комплекси СРСР]]
[[Категорія:Військова техніка Другої Карабаської війни]]
[[Категорія:Засоби ППО російсько-української війни]]
[[Категорія:Засоби ППО в МТД Україні для відбиття російської агресії]]