Перегляд вихідного коду сторінки С-300В

[[Файл:S-300V, Kyiv 2018, 45.jpg|міні|300пкс|С-300В, Київ 2018.]]
[[Файл:9K81 S-300V launcher (3).jpg|міні|300пкс|9К81 С-300В]]

'''С-300В''', '''«Антей-300В»''' ([[індекс ГРАУ]]: '''9К81''')&nbsp;— серія радянських/російських універсальних, багатоканальних [[Зенітний ракетний комплекс|зенітних ракетних комплексів]] середнього радіуса дії протиповітряної/протиракетної оборони фронтової ланки сухопутних військ. Розроблялася в рамках створення уніфікованої системи ППО [[С-300]] з [[1969]] року, для заміни ЗРК [[2К11 «Круг»]] у сухопутних військах. У повному складі на озброєння прийнята в [[1988]] році.

== Особливості ==

С-300В призначена для оборони важливих військових об'єктів, угруповань військ і адміністративно-промислових центрів від ударів всіх типів [[літак]]ів і вертольотів, крилатих ракет, інших аеродинамічних засобів повітряного нападу, аеробалістичних і балістичних ракет оперативно-тактичного призначення.

ЗРС С-300В&nbsp;— перша мобільна універсальна система протиракетної і протилітакової оборони.

Важливою відмінністю С-300В від [[С-300|С-300П]] системи є:
# Наявність двох типів зенітних керованих ракет, з яких один тип [[9М83]] призначений для ураження аеродинамічних цілей на відстані до 75&nbsp;км, а другий [[9М82]] може вражати балістичні цілі класу «земля — земля»&nbsp;— оперативно-тактичні ракети типу «[[Р-11]]» («'Scud»' з кодифікації НАТО), «[[MGM-52 «Ланс»|Ланс]]», «[[Першинг-1А]]», а також літальні апарати всіх типів зі швидкостями до 3000 м/с на відстані до 100&nbsp;км. Всі елементи системи змонтовані на гусеничних шасі сімейства «Об'єкт 830».
# Кожен ЗРК (батарея) у складі ЗРС (дивізіону) може вести самостійну бойову роботу і при цьому кожна пускова установка забезпечена (це ще один рівень РЛС якого немає в С-300 сімейства П) радаром підсвічування цілі і наведення ракет.<ref>{{cite web|url=http://www.arms-expo.ru/055057056051124054053052053.html|title=С-300В (9К81, SA-12A, Gladiator; SA-12B, Giant), військова зенітна ракетна система - ЗБРОЯ РОСІЇ, Інформаційне агентство|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hjba4Bw5?url=http://www.arms-expo.ru/055057056051124054053052053.html|archivedate=2013-06-29|accessdate=2014-08-08|deadurl=yes}}</ref>

ЗРС «C-300B4» є подальшою модернізацією ЗРС С-300В і З-300ВМ. Вона належить до пріоритетних зразків озброєння ППО і забезпечує ураження одночасно балістичних ракет і аеродинамічних цілей на відстанях понад 300 кілометрів. ЗРС С-300В4 має підвищені бойові можливості, досягнуті завдяки застосуванню нових компонентів, впровадженню сучасної елементної бази і обчислювальних засобів, що дозволило поліпшити технічні та експлуатаційні характеристики ЗРС, в тому числі умови роботи бойових розрахунків<ref name=autogenerated3>{{cite web|url=http://army.lv/ru/s-300v4/355/30055|title=ППО Сухопутних військ Росії надійдуть нові модифікації зенітної ракетної системи С-300В|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HjbH2vWk?url=http://army.lv/ru/s-300v4/355/30055|archivedate=2013-06-29|accessdate=2014-08-08|deadurl=no}}</ref>.

У 2012 році завершена модернізація всіх комплексів С-300В до рівня С-300В4 на озброєнні російських сил ППО, також в 2013 році поставлені 3 нових дивізіони С-300В4 і укладено контракт на постачання до 2015 року ще нових дивізіонів<ref>{{Cite web |url=http://www.arms-expo.ru/049057054048124050055050051048.html |title=Архівована копія |accessdate=8 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120329092904/http://www.arms-expo.ru/049057054048124050055050051048.html |archivedate=29 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>http://warsonline.info/pvo/minoboroni-rf-podpisal-trechletniy-kontrakt-na-postavku-zrs-s-300v4.html</ref>.

== Склад ==
Один дивізіон складається з чотирьох батарей. Мінімальна кількість батарей, з яких може складатись дивізіон - одна.

До складу дивізіону входить:
* один командний пункт [[9С457]] ([[9С457#Модифікації|9С457М]])
* одна РЛС кругового огляду "Огляд-3" [[9С15#Модифікації|9C15М]] ([[9С15#Модифікації|9С15М2]])
* одна РЛС програмного огляду "Імбир" [[9С19]] (9С19М2)
До складу одної батареї (яка є частиною дивізіону) входить:
* одна багатоканальна станція наведення ракет (МСНР) [[9С32]] ([[9С32#Модифікації|9С32М]])
* дві пускові установки (ПУ) [[9А82]] (9А82М) - з двома зенітними керованими ракетами (ЗКР) [[9М82]] ([[9М82#9М82М|9М82М]]) які знаходяться у транспортно-пускових контейнерах  (ТПК) 9Я238
* чотири пускові установки (ПУ) [[9А83]] ([[9А83#Модифікації|9А83М]]) - з чотирма зенітними керованими ракетами (ЗКР) [[9М83]] ([[9М83#9М83М|9М83М]]) які знаходяться у транспортно-пускових контейнерах  (ТПК) 9Я240
* одна пускозарядна установка [[9А84]] ([[9А84#Модифікації|9А84М]]) - для роботи з ПУ [[9А82]] ([[9А82#Модифікації|9А82М]])
* дві пускозарядні установки [[9А85]] ([[9А85#Модифікації|9А85М]]) - для роботи з ПУ [[9А83]] ([[9А83#Модифікації|9А83М]])


Крім основних агрегатів, в ЗРС входять також засоби технічного забезпечення і обслуговування:
* засоби ракетно-технічного забезпечення (РТЗ):
** АКИПС 9В91,
** комплект такелажного устаткування 9Т325,
** транспортні машини.
* засоби технічного обслуговування і ремонту (ТО і Р):
** машини технічного обслуговування (9В868-1, 1Р15, 9В879-1),
** машини ремонту і технічного обслуговування (9В898-1, 1Р16),
** груповий ЗІП 9Т447-1;
* навчально-тренувальні засоби (УТЗ):
** тренувальний пристрій 9Ф88 для тренування розрахунку МСНР 9С32,
** габаритно-вагові макети ЗУР,
** навчально-діюча ЗУР.


<gallery mode="traditional">
9S457 self-propelled command post (1).jpg|Командний пункт 9С457
9S15M Obzor-3 acquisition radar (1).jpg|РЛС кругового огляду "Огляд-3" 9C15М
9S19M2 Imbir acquisition radar.jpg|РЛС програмного огляду "Імбир" 9С19M2
9S32 engagement radar -2.jpg|Багатоканальна станція наведення ракет 9С32
9A82 TELAR -4.jpg|Пускова установка [[9А82]]
9K81 S-300V launcher (3).jpg|Пускова установка [[9А83]]
9A84M at the MAKS-2011 (01).jpg|Пускозарядна установка [[9А84]]
</gallery>

== Бойове застосування ==

=== Російська інтервенція до Сирії ===
[[Файл:Khmeimim AD-AA bubble.png|thumb|Зона ураження балістичними ракетами з комплексу [[Іскандер-М]] (до 700 км) та ракетами 40Н6 комплексу [[С-400]] (до 400 км) розгорнутими на авіабазі [[Хмеймім]]]]
{{Main|Інтервенція Росії в Сирію|Громадянська війна в Сирії}}

На початку жовтня 2016 року [[Fox News]] повідомила з посиланням на анонімні джерела в уряді США про перекидання Росією до Сирії комплексу «SA-23 Gladiator» ([[Кодові імена НАТО|кодове ім'я НАТО]] комплексів [[С-300ВМ|С-300ВМ/Антей-2500]]; ймовірно йдеться про С-300В4). Це стало першим відомим розгортанням комплексу за межами Росії<ref>{{cite web
 | url = http://www.foxnews.com/world/2016/10/04/russia-deploys-advanced-anti-missile-system-to-syria-for-first-time-us-officials-say.html
 | title = Russia deploys advanced anti-missile system to Syria for first time, US officials say
 | author = Lucas Tomlinson
 | date = October 04, 2016
 | publisher = FOX News }}</ref><ref>{{cite web
 | url = https://lenta.ru/news/2016/10/04/s300syria/
 | title = СМИ узнали о появлении в Сирии новейшей российской системы ПВО
 | date = 4 жовтня 2016
 | publisher = Lenta.RU
}}</ref>. Трохи згодом Міністерство оборони Росії визнало, що направило до Сирії батарею С-300 (без уточнення, про яку саме модифікацію йдеться) для прикриття [[720-й пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ|військової бази в Тартусі]] а також кораблів, що знаходяться у прибережній зоні від атак з повітря<ref>{{cite web
 | url = http://www.interfax.ru/russia/531103
 | title = Минобороны подтвердило отправку в Сирию батареи С-300
 | date = 4 жовтня 2016
 | publisher = Interfax.RU }}</ref>.

Перед тим, в 2015 році, Росія розгорнула комплекс [[С-400]] на авіабазі [[Хмеймім (військова база)|«Хмеймім»]].

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російсько-українська війна (з 2014)|Російське вторгнення в Україну (2022)}}

Під час [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномасштабної російської агресії]] український С-300В1 був помічений на сході України під час [[Бої за Лисичанськ (2022)|боїв за Лисичанськ]] в червні 2022 року<ref>{{cite web
 | url = https://defence-ua.com/news/na_donbasi_zasvitivsja_ridkisnij_zrk_povitrjanih_sil_zsu-7786.html
 | title = На Донбасі "засвітився" рідкісний ЗРК Повітряних сил ЗСУ
 | publisher = Defense Express
 | date = 2022-06-14
 | accessdate = 2022-06-14
 | archive-date = 2022-06-14
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220614181528/https://defence-ua.com/news/na_donbasi_zasvitivsja_ridkisnij_zrk_povitrjanih_sil_zsu-7786.html
 }}</ref>.

5 серпня 2022 року [[Оперативне командування «Південь»|ОК «Південь»]] повідомило про знищення 4-х російських ЗРК С-300 (без уточнення модифікації) та РЛС 9С19 «Имбирь», що входить до складу ЗРК С-300В та призначена, в першу чергу, для виявлення балістичних ракет<ref name="de.8439"/>.

Спроба використати С-300В, чи його елемент у вигляді 9С19 «Имбирь», на півдні пов'язана з тим що саме завдяки йому рашисти, скоріш за все, намагались локалізовувати пуски [[M142 HIMARS]] для максимально швидкого вогню у відповідь<ref name="de.8439">{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/zsu_vpoljuvali_sche_chotiri_s_300_ta_ridkisnu_rls_dlja_vijavlennja_balistichnih_raket_imbir_vid_zrk_s_300v-8439.html | title = ЗСУ вполювали ще чотири С-300 та рідкісну РЛС для виявлення балістичних ракет "Имбирь" від ЗРК С-300В | publisher = Defense Express | date = 2022-08-05 }}</ref>.

15 серпня 2023 року силами оборони півдня України в районі н.п. Каланчак Херсонської області з використанням M142 HIMARS було знищено 3 ПУ до комплексу С-300В, автоцистерну, а також було пошкоджено дві РЛС зі складу комплексу С-300В{{fact}}.

== Оператори ==
{{section-stub|дата=червень 2017}}

* {{Країна з прапорцем|Єгипет}}: на початку червня 2017 року стало відомо про відправлення першої партії системи С-300ВМ «Антей-2500» до Єгипту. У відкритих джерелах були знайдені фотографії завантаження контейнерів з ракетами [[9М82]] на вантажний корабель<ref>{{cite web
 | url = http://armyrecognition.com/june_2017_global_defense_security_news_industry/egypt_s-300vm_antey-2500_missile_delivery_from_russia_10706171.html
 | title = Egypt takes delivery of first batch of Russian-made S-300VM Antey-2500 air defense missile systems
 | date = 07 June 2017
 | publisher = Army Recognition
}}</ref>.
* {{ПрТ|Україна}} невідома кількість перебувала на зберіганні, згідно ''The Military Balance''—2017<ref>{{книга
 |автор         = Міжнародний інститут стратегічних досліджень
 |заголовок     = The Military Balance 2017
 |видавництво   = Routledge
 |рік           = 2017
 |сторінок      = 575
 |ref           = The Military Balance
}}</ref>

=== Україна ===

Після розвалу Радянського Союзу в Україні базувалось дві військові частини на озброєні яких перебували комплекси С-300В1:<ref name="miu.2018-07-16"/>
* [[25-та зенітна ракетна бригада (Україна)|25-та зенітна ракетна бригада]] (А1181) м. Стрий, Львівської області (розформована у 2002 році)
* [[137-ма зенітна ракетна бригада (Україна)|137-ма зенітна ракетна бригада]] (А3024) м. Умань Черкаської області (розформована у 2012 році)

В складі кожної з них знаходилось по три дивізіони.

З початком російської агресії в 2014 році було ухвалене рішення повернути комплекси С-300В1 на бойове чергування. Тому в складі [[Повітряні сили Збройних сил України|Повітряних сил Збройних сил України]] був наново створений [[210-й зенітно-ракетний полк (Україна)|210-й зенітно-ракетний полк]] на озброєнні якого перебувають зенітно-ракетні комплекси С-300В1<ref name="miu.2018-07-16">{{cite web  | url = https://mil.in.ua/ukrayina-vidnovlyuye-rakety-do-zrk-s-300v1/ | title = Україна відновлює ракети до ЗРК С-300В1 | publisher = Український мілітарний портал | date = 2018-07-16 }}</ref>.

Після 2014 року було відновлено принаймні 1 окремий зенітний ракетний дивізіон. Зокрема, одна з пускових установок перебувала на чергуванні поблизу штабу АТО в [[Донецька область|Донецькій області]].

Один комплекс було помічено під час навчань Повітряних Сил Збройних Сил України в листопаді 2017 року<ref>{{cite news | url = https://mil.in.ua/ukrayina-planuye-modernizuvaty-kompleksy-pro/ | title = УКРАЇНА ПЛАНУЄ МОДЕРНІЗУВАТИ КОМПЛЕКСИ ПРО | date = 2018-03-12 | publisher = Український мілітарний портал }}</ref>.

Під час відвідин 16 липня 2018 року Секретарем Ради національної безпеки та оборони Олександром Турчиновим Державного підприємства «[[Жулянський машинобудівний завод «Візар»|ВІЗАР]]» на оприлюднених фотографія були помічені ракети [[9М83]] до зенітно-ракетної системи С-300В1, що призначений для ураження аеродинамічних цілей на відстані до 75&nbsp;км<ref name="miu.2018-07-16"/>.

Восени 2018 року було заплановано здійснити випробувальні пуски з відновлених С-300В1. Також будуть перевірені відновлені [[Куб (зенітний ракетний комплекс)|Куб]], [[Тор (ЗРК)|Тор]], [[С-125]] та [[С-300ПТ]]. Проте підготувати для випробувань відновлених [[С-200]] іще забракло часу. Всього може бути повернуто на службу одну бригаду С-300В1<ref>{{cite web  | url = https://mil.in.ua/novi-chastyny-ppo-stayut-na-zahyst-ukrayiny/ | title = Нові частини ППО стають на захист України | publisher = Український мілітарний портал | date = 2018-07-19 }}</ref>.

В другій половині жовтня 2018 року стало відомо, що на державному випробувальному полігоні «[[Ягорлик (полігон)|Ягорлик]]» у [[Херсонська область|Херсонській області]] були проведені контрольні льотні випробування зенітних керованих ракет ЗРК С-300В1 та С-125М1<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2018/10/air-defense-S3001-S125.html
 | title = На Херсонщині стріляють ЗРК С-300В1 та С-125М1
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2018-10-25
}}</ref>. 6 листопада 2018 року було успішно завершено бойові стрільби підрозділів зенітних ракетних військ Повітряних Сил та військ протиповітряної оборони Сухопутних військ ЗС України. Було випущено понад 30 зенітних ракет із семи типів зенітних ракетних комплексів: С-300ПС, С-300ПТ, С-300В1, «Бук-М1», «Оса-АКМ», С-125М1 та С-125-2Д1. Спочатку робота по реальних цілях&nbsp;— літаках, з імітованими пусками ракет, а вже 1-2 листопада роль реальних мішеней зіграли БПЛА [[Ту-143|ВР-3 «Рейс»]]. Майже всі цілі&nbsp;— знищено<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2018/11/air-defense-yagorlyk.html
 | title = Десятки пусків зенітних ракет, дослідні випробування та грошові сертифікати ...
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2018-11-06
}}</ref>.

== Галерея ==
<gallery>
Файл:UA anti-air training 2021 S-300V1 (1).jpg|Запуск ракети на тренуваннях в 2021
</gallery>

== Див. також ==
* [[С-300]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Посилання ==
{{Commonscat|S-300V}}

{{ВП-портали|Військова техніка|}}

[[Категорія:Зенітно-ракетні комплекси Росії]]
[[Категорія:Зенітно-ракетні комплекси СРСР]]
[[Категорія:Військова техніка громадянської війни в Сирії]]
[[Категорія:Гусеничні системи ППО]]
[[Категорія:Засоби ППО російсько-української війни]]