Перегляд вихідного коду сторінки Терористичний акт у Беслані

{{Терористична атака
|image = Beslan kollazh.jpg
|size = 260px
|caption = Зверху зліва за годинниковою стрілкою: напівзруйнована будівля школи № 1 у 2008 році; православний хрест у спортзалі на згадку про загиблих; «Древо скорботи» на меморіальному кладовищі Беслана; фотографії загиблих заручників
|partof = [[Друга російсько-чеченська війна|Другої російсько-чеченської війни]]
|location = [[Беслан]], [[Північна Осетія]]
|target = вивід російських військ з [[Чеченська Республіка Ічкерія|Чеченської Республіки Ічкерія]], закінчення [[Друга російсько-чеченська війна|Другої російсько-чеченської війни]]
|date = [[1 вересня|1]]–[[3 вересня]] [[2004]]
|weapons = [[пістолет]]и, [[автомат]]и, [[кулемет]]и, [[снайперська гвинтівка|снайперські гвинтівки]], [[гранатомет]]и, [[саморобний вибуховий пристрій|саморобні вибухові пристрої]], [[Пояс шахіда|пояси шахідів]], [[гранати]]
|Організатори = [[Басаєв Шаміль Салманович|Шаміль Басаєв]]<br/><small>(офіційно)</small>
[[Камель Рабат Буралья]]<br/>[[Абу Омар ас-Саїф]]<br/>[[Абу Заїд Аль-Кувейті]]<br/><small>(згідно російського слідства)</small>
|Число терористів = 32
|Число заручників = 1100+
|type = захоплення заручників
|Терористи = [[Ріядус Саліхін]]
}}'''Терористичний акт у Беслані'''&nbsp;— захоплення заручників у школі №&nbsp;1 міста [[Беслан]] ([[Північна Осетія]], [[Росія]]) групою терористів вранці [[1 вересня]] [[2004]] року під час [[Лінійка (шикування)|урочистої лінійки]], присвяченої початку навчального року. Упродовж майже трьох днів терористи утримували в замінованому приміщенні школи понад 1100 заручників (переважно дітей, їхніх батьків і працівників школи).

Після провалу переговорів було розпочато штурм із застосуванням вогнеметів, гранатометів і важкої військової техніки, унаслідок чого за офіційною версією російського уряду 334 заручники (переважно діти) загинули. Достеменна кількість жертв невідома, оскільки спочатку справжня кількість заручників приховувалася російською владою, а згодом не підтверджувалася через складність або відсутність [[Ідентифікація (судово-медична)|ідентифікації решток]]. Впродовж днів і навіть місяців після теракту родичі деяких жертв не знали, чи живі їх діти, оскільки лікарні було повністю ізольовано від зовнішнього світу. Через два місяці після теракту, коли уламки пошкодженої школи були вивезені на звалище на околицях Беслана, місцевий водій Муран Кацанов знайшов там людські рештки та документи, що посвідчують особу<ref name=":8" />. Ця знахідка в подальшому викликала ще більше обурення, а також поставила під сумнів точну кількість жертв<ref name=":12">[http://www.timesonline.co.uk/tol/news/world/article415412.ece Victims of Beslan siege found in a rubbish dump], ''The Times'', 26 February 2005.</ref><ref name=":13">[https://web.archive.org/web/20080223150119/http://www.jamestown.org/edm/article.php?article_id=2369369 New remains discovered in Beslan: Incompetence or crime?], [[The Jamestown Foundation]], 4 March 2005.</ref>.

Бойовики були членами угруповання [[Ріядус Саліхін|«Ріядус Саліхін»]], посланого чеченським ватажком [[Басаєв Шаміль Салманович|Шамілем Басаєвим]], який вимагав виведення російських військ з [[Чеченська Республіка Ічкерія|Чечні]] та визнання незалежності республіки. На третій день протистояння російські силовики взяли будівлю штурмом, використовуючи важку зброю і техніку, що призвело до пожежі і обвалу даху спортивного залу, де утримувалися заручники, і, як наслідок, великої кількості жертв.

Ця подія мала безпекові та політичні наслідки в Росії, що призвело до низки реформ федерального уряду, які [[Консолідація (право)|консолідували]] владу в Кремлі та посилили повноваження [[Президент Російської Федерації|президента Росії]]<ref name="shadow" />. Від самого початку теракту російська влада зазнала критики з боку низки спостерігачів і громадських організацій, зокрема «Матері Беслана» і «Голос Беслана». Висувалися звинувачення в використанні надмірної сили при проведенні штурму, що призвело до численних жертв, звинувачення в дезінформації та цензурі в засобах масової інформації<ref>{{Cite news|title=Russia 'impeded media' in Beslan|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/3662124.stm|date=2004-09-16|accessdate=2023-09-07|language=en}}</ref>.

== Передумови ==
{{Main|Перша російсько-чеченська війна}}{{Main|Друга російсько-чеченська війна}}
Після фактичної поразки у [[Перша російсько-чеченська війна|Першій російсько-чеченській війні]] численні російські політичні кола, зокрема військові, висловлювали невдоволення результатами [[Хасав'юртівські угоди|Хасав'юртівських угод]], вважаючи, що «чеченську проблему» не вирішено, а тільки відкладено. Висловлювалися побоювання, що приклад Чечні наслідують і інші національні автономії та народи, які були історично приєднані до Росії силоміць. Водночас незалежність молодої незалежної держави Ічкерія не отримала міжнародної підтримки у вигляді визнання її суверенітету провідними світовими державами та [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]].

У період 1996–1999 років Чечня була фактично незалежна від Росії. Проте в країні наростали економічні та політичні негаразди, пов'язані з наслідками війни та післявоєнної кризи. В республіці діяло багато непідконтрольних уряду воєнізованих формувань. Одне з них в серпні 1999 розпочало [[Дагестанська війна|бойові дії на території Дагестану]]. Виступ придушили і російське командування, використавши це, як привід для вторгнення, 7 серпня 1999 року розпочало другу військову кампанію проти Ічкерії, яка була не менш кривавою ніж перша. 

20 березня 2000 року федеральні війська Росії взяли під контроль всю територію Чеченської республіки, а чеченські загони перейшли до тактики партизанської війни. Чеченці провели кілька рейдів, включаючи напад на друге за величиною місто Чечні [[Гудермес]] у вересні 2001 року і атаку загону [[Руслан Гелаєв|Гелаєва]] на [[Інгушетія|Інгушетію]] в вересні 2002 року. За перший рік після закінчення так званої контр-терористичної операції сталося п'ять підривів на залізниці і шість терактів, зокрема атака на школу в Беслані. 

Школа №&nbsp;1 була однією з семи шкіл у Беслані, місті з населенням близько 35 000 осіб у [[Північна Осетія|Республіці Північна Осетія-Аланія]] на [[Кавказ|Кавказі]]. У школі, розташованій поруч з районним відділенням міліції, працювало близько 60 вчителів і навчалося понад 800 учнів<ref name=":11">{{Cite news|title=Insurgents Seize School in Russia and Hold Scores|url=https://www.nytimes.com/2004/09/02/world/europe/insurgents-seize-school-in-russia-and-hold-scores.html|work=The New York Times|date=2004-09-02|accessdate=2023-09-04|issn=0362-4331|language=en-US|first=C. J.|last=Chivers|first2=Steven Lee|last2=Myers}}</ref>. Її спортивний зал, де протягом 52 годин утримували більшість заручників, був нещодавно добудований і мав 10 метрів завширшки і 25 метрів завдовжки<ref name=":0">{{Cite news|title=When hell came calling at Beslan's School No 1|url=https://www.theguardian.com/world/2004/sep/05/russia.chechnya|work=The Observer|date=2004-09-04|accessdate=2023-09-04|issn=0029-7712|language=en|first=Nick Paton|last=Walsh|first2=Peter|last2=Beaumont}}</ref>. Були повідомлення про те, що в липні 2004 року чоловіки під виглядом ремонтників пронесли до школи зброю і вибухівку, що згодом заперечувала російська влада. Однак кілька свідків згодом дали свідчення, що їх змушували допомагати викрадачам діставати зброю зі схованок, захованих у школі<ref>{{Cite news|title=Kulaev trial further erodes official version of Beslan|url=https://jamestown.org/program/kulaev-trial-further-erodes-official-version-of-beslan/|work=Jamestown|accessdate=2023-09-04|language=en-US}}</ref><ref name=":6">{{Cite news|title=Beslan still a raw nerve for Russia|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/5302448.stm|date=2006-09-01|accessdate=2023-09-04|language=en}}</ref>. Також стверджувалося, що «снайперське гніздо» на даху спортзалу було облаштоване заздалегідь<ref name=":7">{{Cite web|url=http://www.prospect-magazine.co.uk/article_details.php?id=7575|title=The Beslan school crisis and the Moscow theatre siege took place with the knowledge and possibly even the assistance of Russian authorities|last=Putley|first=Jeremy|publisher=Prospect|language=en|accessdate=2023-09-04|archive-date=2008-12-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20081228051450/http://www.prospect-magazine.co.uk/article_details.php?id=7575}}</ref>.

== Хід подій ==

=== Перший день ===

==== Напад ====
Напад стався вранці 1 вересня, коли в школі №&nbsp;1 міста [[Беслан|Беслану]] проходила урочиста лінійка з приводу святкування [[День знань|Дня знань]]. О 09:11 за місцевим часом терористи прибули до школи на міліцейському мікроавтобусі [[ГАЗель (автомобіль)|«ГАЗель»]] і військовій вантажівці [[ГАЗ-66]]. Багато свідків і незалежних експертів стверджують, що нападників було дві групи, і що перша група вже перебувала в школі, коли друга прибула на вантажівці<ref>{{Cite web|url=http://www.moscowtimes.ru/article/1029/42/351445.htm|website=|accessdate=2023-09-05|title=Our Native Wiesenthal|date=09 January 2008|publisher=The Moscow Times|language=en|archive-date=2008-09-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20080904083259/http://www.moscowtimes.ru/article/1029/42/351445.htm}}</ref>. Спочатку деякі учні школи прийняли бойовиків за російських спецпризначенців, які відпрацьовували навчання з безпеки<ref name=":1">{{Cite web|title=One little boy was shouting: 'Mama.' She couldn't hear him. She was dead|url=http://www.telegraph.co.uk/news/main.jhtml?xml=/news/2004/09/05/wosse105.xml|website=Telegraph|date=2006-07-21|accessdate=2023-09-05|publisher=|language=en|archive-date=2006-07-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20060721081627/http://www.telegraph.co.uk/news/main.jhtml?xml=/news/2004/09/05/wosse105.xml}}</ref>. Однак незабаром нападники почали стріляти в повітря і змусили всіх, хто перебував на території школи, зайти в будівлю. Під час початкового хаосу до 50 осіб змогли втекти і повідомити владу про ситуацію, що склалася<ref>{{Cite news|title=Attackers storm Russian school|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/3616868.stm|date=2004-09-01|accessdate=2023-09-05|language=en}}</ref>. Деяким людям також вдалося сховатися в котельні<ref name=":0" />. Після перестрілки з міліцією і озброєним місцевим жителем, в результаті якої, за повідомленнями, один нападник був убитий і двоє отримали поранення, бойовики захопили будівлю школи<ref>{{Cite web|url=http://news.independent.co.uk/europe/article309416.ece|title=How Beslan is coping one year on|publisher=The Independent|language=en|date=1 October 2007|accessdate=2023-09-05|archive-date=2007-09-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20070930214032/http://news.independent.co.uk/europe/article309416.ece}}</ref>. За повідомленнями, кількість загиблих у цій перестрілці становила від двох до восьми осіб, а більше десятка людей були поранені.

Нападники захопили близько 1100 заручників<ref name=":2">{{Cite web|title=The Truth About Beslan|url=https://www.hudson.org/node/32350|website=Hudson|date=2023-08-23|accessdate=2023-09-05|language=en}}</ref>. Спочатку російський уряд применшував кількість заручників до 200–400 осіб, а потім з невідомої причини оголосив, що їх було рівно 354<ref>{{Cite news|title=Russia 'impeded media' in Beslan|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3662124.stm|date=2004-09-16|accessdate=2023-09-05|language=en}}</ref>. У 2005 році російська влада назвав цифру в 1128 осіб<ref name=":8">{{Cite web|title=Aching to know|url=https://www.latimes.com/archives/la-xpm-2005-aug-27-fg-beslan27-story.html|website=Los Angeles Times|date=2021-04-11|accessdate=2023-09-05|publisher=|language=en|archive-date=2021-04-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20210411165053/https://www.latimes.com/archives/la-xpm-2005-aug-27-fg-beslan27-story.html}}</ref>. Бойовики зігнали своїх бранців до спортзалу школи і конфіскували всі мобільні телефони<ref name=":3">{{Cite web|title=Top Stories - Beslan Children Testify|url=http://www.sptimes.ru/index.php?action_id=2&story_id=15341|website=The St. Petersburg Times|date=2006-05-19|accessdate=2023-09-05|archive-date=2006-05-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20060519085616/http://www.sptimes.ru/index.php?action_id=2&story_id=15341}}</ref>. Вони наказали заручникам розмовляти російською мовою і тільки тоді, коли до них зверталися. Коли батько одного з дітей на ім'я Руслан Бетрозов встав, щоб заспокоїти людей і повторити правила місцевою осетинською мовою, до нього підійшов озброєний чоловік, запитав Бетрозова, чи він закінчив, а потім вистрілив йому в голову. Інший батько на ім'я Вадим Боллоєв, який відмовився стати на коліна, також був застрелений загарбником і стік кров'ю<ref name=":9">[http://www.commersant.com/p-1753/r_500/Russians_are_Coming/ Russians are Coming] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722072648/http://www.commersant.com/p-1753/r_500/Russians_are_Coming/|date=22 липня 2011}}, ''[[Kommersant]]'', 9 September 2004.</ref>. Їхні тіла витягли зі спортивного залу, залишивши кривавий слід, який пізніше було видно на відео, знятому терористами.

Зібравши заручників у спортзалі, нападники вибрали 15–20 дорослих, які, на їхню думку, були найсильнішими серед чоловіків-вчителів, працівників школи та батьків, і відвели їх у коридор поруч з їдальнею на другому поверсі, де незабаром стався вибух. Здетонував вибуховий пояс на одній з терористок, в результаті чого загинула ще одна нападниця (також стверджувалося, що друга жінка померла від кульового поранення<ref name=":9" />) і кілька вибраних заручників, а також був смертельно поранений один терорист-чоловік<ref name="sniper">{{cite news|date=1 June 2005|url=https://www.cbc.ca/news/world/government-snipers-triggered-beslan-bloodbath-court-told-1.568416|title=Government snipers triggered Beslan bloodbath, court told|publisher=[[Canadian Broadcasting Corporation|CBC News]]|access-date=14 February 2007}}</ref>. Після цього вцілілим заручникам з цієї групи було наказано лягти на землю, а інший бойовик розстріляв їх з автоматичної гвинтівки. Всі вони, за винятком одного, загинули<ref name="new">[http://www.cbsnews.com/stories/2005/01/20/48hours/main668127.shtml New Video Of Beslan School Terror] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060715060844/http://www.cbsnews.com/stories/2005/01/20/48hours/main668127.shtml|date=15 July 2006}}, [[CBS]], 21 January 2005.</ref><ref>[https://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2005/08/27/AR2005082701157_pf.html School Is Symbol of Death for Haunted Children of Beslan], ''[[The Washington Post]]'', 28 August 2005.</ref><ref>{{cite news|date=2 September 2004|url=http://www.utro.ru/news/2004/09/02/346560.shtml|title=The insurgents, who have taken a school in Beslan, have shot fifteen hostages|publisher=YTRU|access-date=13 August 2006|language=ru}}</ref><ref name="killers_set_terms">{{cite web|date=3 September 2004|url=http://articles.latimes.com/2004/sep/03/world/fg-mother3|title=Killers Set Terms, a Mother Chooses|work=[[Los Angeles Times]]|access-date=28 July 2006|archive-url=https://web.archive.org/web/20060925105631/http://www.pulitzer.org/year/2005/international-reporting/works/murphy3.html|archive-date=25 September 2006}}</ref><ref>[http://www.caucasustimes.com/article.asp?id=3849 Hostages murder detailed report] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20040928200816/http://www.caucasustimes.com/article.asp?id=3849|date=28 September 2004}}, ''Caucasus Times'', 2 September 2004.</ref>. Карен Мдінарадзе, оператор команди ФК «Аланія», пережив вибух і стрілянину. Коли виявилося, що він ще живий, йому дозволили повернутися до спортивної зали, де він втратив свідомість<ref name="the school">{{cite web|date=Червень 2006|url=http://www.esquire.com/features/articles/2006/060610_mfe_June_06_School_4.html|title=The School|first=C. J.|last=Chivers|work=|access-date=29 July 2006|archive-url=https://web.archive.org/web/20061111035701/http://www.esquire.com/features/articles/2006/060610_mfe_June_06_School_4.html|archive-date=11 November 2006|publisher=Esquire|language=en}}</ref><ref>{{cite web|date=17 September 2004|url=http://www.newsru.com/russia/17Sep2004/story_print.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20071018161019/http://newsru.com/russia/17Sep2004/story_print.html|url-status=dead|archive-date=18 October 2007|title=Бывший заложник Беслана рассказал NEWSru.com, что уже после штурма пропали живые дети|work=NEWSru.com|access-date=14 February 2007|language=ru}}</ref>. Терористи змусили інших заручників викинути тіла з будівлі та змити кров з підлоги<ref name="time">[https://web.archive.org/web/20080206214443/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,692846-1,00.html Defenseless Targets], ''Time'', 5 September 2004.</ref>. Один з цих заручників, Аслан Кудзаєв, втік, вистрибнувши з вікна. Влада ненадовго затримала його як підозрюваного в тероризмі<ref name="the school" />.

==== Початок облоги ====
[[Файл:Beslan hostage crisis initial plan.svg|міні|263x263px|План школи]]Незабаром навколо школи було встановлено кордон, що складався з міліції, внутрішніх військ, російської армії, спецназу (включаючи елітні підрозділи [[Спецпідрозділ ФСБ «Альфа»|«Альфа»]] і [[Спецпідрозділ ФСБ «Вимпел»|«Вимпел»]] [[Федеральна служба безпеки Російської Федерації|ФСБ Росії]]) і спецпідрозділів [[ОМОН (Росія)|ОМОН]] МВС Росії. Лінія з трьох багатоквартирних будинків, що виходять на шкільний спортзал, була евакуйована і зайнята спецназом. Периметр, який вони створили, знаходився в межах 225 метрів від школи, в межах досяжності гранатометів бойовиків<ref name="wounds">[https://www.nytimes.com/2005/08/26/international/europe/26beslan.html For Russians, Wounds Linger in School Siege], ''The New York Times'', 26 серпня 2005.</ref>. На місці не було жодного протипожежного обладнання, і, незважаючи на попередній досвід [[Трагедія Норд-Осту|теракту із захопленням заручників на Дубровці]] в 2002 році, було мало готових машин швидкої допомоги<ref name=":0" />. Хаос погіршувався присутністю осетинських добровольців-міліціонерів (ополченців) та озброєних цивільних осіб у натовпі, що зібрався на місці подій, загальна кількість яких сягала до 5000 чоловік<ref name=":0" /><ref>{{Cite web|title=The Beslan Massacre: `Accidental' bomb blast was trigger for|url=http://findarticles.com/p/articles/mi_qn4159/is_20040905/ai_n12759334|website=Independent on Sunday|date=2009-01-03|accessdate=2023-09-05|publisher=|language=en|archive-date=2009-01-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20090103173528/http://findarticles.com/p/articles/mi_qn4159/is_20040905/ai_n12759334}}</ref>.

Нападники замінували спортзал і решту будівлі [[Саморобний вибуховий пристрій|саморобними вибуховими пристроями]] та оточили її [[Розтяжка (зброя)|розтяжками]]. Намагаючись запобігти спробам порятунку, вони погрожували вбивати 50 заручників за кожного вбитого міліцією свого члена і 20 заручників за кожного пораненого бойовика<ref name=":0" />. Вони також погрожували підірвати школу, якщо урядові війська підуть в атаку. Щоб уникнути газової атаки, як це сталося з їхніми товаришами під час [[Трагедія Норд-Осту|захоплення заручників у Москві у 2002 році]], терористи швидко розбили вікна школи. Загарбники не давали заручникам їсти і пити (називаючи це «голодуванням»), поки президент [[Північна Осетія|Північної Осетії]] [[Дзасохов Олександр Сергійович|Олександр Дзасохов]] не прибуде на переговори з ними<ref name="time" />. Однак ФСБ створила власний штаб, з якого Дзасохов був виключений, і погрожувала заарештувати його, якщо він спробує потрапити до школи<ref name=":2" /><ref name="breakdown">[https://web.archive.org/web/20090501201032/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,695816,00.html "Communication Breakdown"], ''[[Time (magazine)|Time]]'', 12 вересня 2004.</ref>.

Російський уряд оголосив, що не буде застосовувати силу для звільнення заручників, і переговори щодо мирного врегулювання відбувалися в перший і другий дні, спочатку під керівництвом [[Рошаль Леонід Михайлович|Леоніда Рошаля]], педіатра, присутність якого, за повідомленнями, вимагали заручники. Рошаль допомагав вести переговори про звільнення дітей під час облоги у Москві у 2002 році, а також давав поради російським спецслужбам, коли вони готувалися до штурму театру, за що отримав звання [[Герой Російської Федерації|Героя Росії]]. Однак свідчення свідків вказують на те, що російські переговірники переплутали Рошаля з [[Рушайло Володимир Борисович|Володимиром Рушайло]], співробітником російської служби безпеки<ref name="Rin.ru-Beslan-20070214">{{cite web|date=7 жовтень 2005|url=http://news.rin.ru/eng/news_text/278/|title=Beslan terrorists confused Roshal with Rushailo|publisher=Russian Information Network|access-date=14 лютого 2007|language=en}}</ref>. Згідно з доповіддю депутата Державної Думи Юрія Савельєва, офіційний штаб шукав мирного врегулювання, в той час як таємний штаб, створений ФСБ, готував штурм. Савельєв писав, що таємний штаб багато в чому обмежував дії офіційного, зокрема в їхніх спробах вести переговори з бойовиками<ref name=":10">{{Cite web|title=The Truth About Beslan|url=http://www.pravdabeslana.ru/truth.htm|website=Правда Беслану|accessdate=2023-09-05|last=Літвінович|first=Марина}}</ref>.

На вимогу Росії ввечері 1 вересня 2004 року було скликано спеціальне засідання [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]], на якому члени Ради вимагали «негайного і безумовного звільнення всіх заручників терористичної атаки»<ref>{{cite web|date=Вересень 2002|url=https://www.un.org/News/Press/docs/2004/sc8179.doc.htm|title=Security Council, in presidential statement, condemns hostage-taking|publisher=United Nations|access-date=14 February 2007}}</ref>. Президент [[Сполучені Штати Америки|США]] [[Джордж Герберт Вокер Буш|Джордж Буш]] виступив із заявою, в якій запропонував Росії «підтримку в будь-якій формі»<ref>[http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3619610.stm Talks begin in school siege drama], [[BBC News]], 2 вересня 2004.</ref>.

=== Другий день ===
На другий день облоги переговори між Рошалем і бойовиками виявилися безуспішними і вони відмовилися дозволити взяти їжу, воду і медикаменти для заручників, а також прибрати тіла загиблих з фасаду школи<ref name="the school" />. 

Російський уряд применшував цифри, неодноразово заявляючи, що було лише 354 заручники. Як повідомлялося, це розлютило терористів, які почали ще більш жорстоко поводитися зі своїми бранцями<ref>{{Cite web|title=Ложь провоцировала агрессию террористов|url=http://www.novayagazeta.ru/data/2004/65/00.html|website=Новая Газета|date=2007-09-29|accessdate=2023-09-05|publisher=|language=ru|archive-date=2007-09-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20070929133729/http://www.novayagazeta.ru/data/2004/65/00.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Откуда арабы? Откуда негры? И эта цифра – 354 заложника...|url=http://www.novayagazeta.ru/data/2004/77/14.html|website=Новая Газета|date=2007-09-29|accessdate=2023-09-05|language=ru|archive-date=2007-09-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20070929111626/http://www.novayagazeta.ru/data/2004/77/14.html}}</ref>. Деякі офіційні особи також заявили, що в школі було лише від 15 до 20 бойовиків<ref name=":11" />. Теракт був зустрінутий майже повним мовчанням з боку тодішнього президента Росії [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] та інших політичних лідерів Росії<ref name=":4">{{Cite web|title=Putin's Silence on Crisis Underscores Chilling Trend (washingtonpost.com)|url=https://www.washingtonpost.com/wp-dyn/articles/A60411-2004Sep3.html|website=The Washington Post|accessdate=2023-09-05|language=en}}</ref>. Лише на другий день Путін зробив свій перший публічний коментар щодо облоги під час зустрічі в Москві з королем [[Йорданія|Йорданії]] [[Абдалла II|Абдаллою II]]:<blockquote>Наше головне завдання, безумовно, – зберегти життя і здоров'я тих, хто став заручниками. Всі дії наших сил, задіяних у звільненні заручників, будуть присвячені виключно цьому завданню<ref name=":5">{{Cite news|title=Russia: Recounting The Beslan Hostage Siege -- A Chronology|url=https://www.rferl.org/a/1054767.html|work=Radio Free Europe/Radio Liberty|date=2008-04-08|accessdate=2023-09-05|language=en|first=Jeremy|last=Bransten}}</ref>.</blockquote>Це була єдина публічна заява Путіна про теракт до наступного дня після її завершення<ref name=":4" />. На знак протесту кілька людей на місці події підняли плакати з написами «Путін! Звільни наших дітей! Виконай їхні вимоги!» і «Путін! Там щонайменше 800 заручників!». Місцеві жителі також заявили, що не допустять штурму або «отруєння своїх дітей», натякаючи на хімічну речовину, яку при штурмі використали спецпризначенці під час [[Трагедія Норд-Осту|захоплення заручників в Москві у 2002 році]], внаслідок чого загинула велика кількість заручників<ref name="warnings">[http://www.kommersant.com/p502645/r_1/Storm_Warnings/ Storm Warnings // Relatives of the Hostages Swear They Won’t Let the Special Forces into the School] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090103061443/http://www.kommersant.com/p502645/r_1/Storm_Warnings/|date=3 січня 2009}}, ''[[Kommersant]]'', 3 вересня 2004.</ref>.

==== Ініціатива Руслана Аушева ====
У другій половині дня бойовики дозволили [[Аушев Руслан Султанович|Руслану Аушеву]], екс-президенту [[Інгушетія|Інгушетії]] і генералу радянської армії у відставці, увійти до будівлі школи і погодилися особисто відпустити йому 11 жінок-годувальниць і всіх 15 немовлят<ref name="killers_set_terms2">{{cite web|date=3 September 2004|url=http://articles.latimes.com/2004/sep/03/world/fg-mother3|title=Killers Set Terms, a Mother Chooses|work=[[Los Angeles Times]]|access-date=28 July 2006|archive-url=https://web.archive.org/web/20060925105631/http://www.pulitzer.org/year/2005/international-reporting/works/murphy3.html|archive-date=25 September 2006}}</ref><ref name="new_video_of">{{cite news|date=21 January 2005|url=http://www.cbsnews.com/stories/2005/01/20/48hours/main668127.shtml|title=New Video Of Beslan School Terror|work=CBS News|access-date=29 July 2006|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20060715060844/http://www.cbsnews.com/stories/2005/01/20/48hours/main668127.shtml|archive-date=15 July 2006}}</ref>. Старші діти жінок були залишені, а одна мати відмовилася йти, тому Аушев виніс її молодшу дитину замість неї<ref name="new_video_of" />. Терористи передали Аушеву відеокасету, зроблену в школі, і записку з вимогами від їхнього лідера [[Басаєв Шаміль Салманович|Шаміля Басаєва]], якого не було в Беслані. Існування записки російська влада тримала в таємниці, а касету оголосили порожньою (що пізніше було доведено). Владою було оголошено, що бойовики не висували жодних вимог<ref name=":2" />. У записці Басаєв вимагав визнання «формальної незалежності Чечні» в рамках [[Співдружність Незалежних Держав|Співдружності Незалежних Держав]]. Він також заявив, що хоча чеченці ніяк не були причетні до [[Вибухи житлових будинків у Росії|вибухів російських житлових будинків у 1999 році]] (так званий [[Рязанський цукор|«рязанський цукор»]]), тепер вони публічно візьмуть на себе відповідальність за них, якщо це буде потрібно<ref name=":2" />. Деякі російські чиновники і підконтрольні державі ЗМІ пізніше розкритикували Аушева за те, що він увійшов до школи, звинувативши його у змові з терористами<ref name="away">[http://www.timesonline.co.uk/tol/news/world/article559816.ece Beslan mothers tell Putin: stay away], ''[[The Times]]'', 28 серпня 2005.</ref>.

Нестача їжі та води негативно позначилася на маленьких дітях, багато з яких були змушені довго стояти в спекотному, щільно заповненому спортзалі. Багато дітей роздягалися через задушливу спеку в спортзалі, що призвело до неправдивих чуток про сексуальне насильство. Багато дітей втрачали свідомість, і батьки боялися, що діти помруть. Деякі заручники пили власну сечу. Іноді бойовики (багато з яких знімали маски) виносили непритомних дітей і лили їм на голову воду, перш ніж повернути їх до спортивної зали. Пізніше деякі дорослі також почали втрачати свідомість від втоми і спраги<ref name=":3" /><ref>{{cite news|date=14 September 2004|url=http://www.sptimes.ru/story/1546|title=Boy in Hostage Videotape Recounts How He Survived the Beslan Ordeal|work=The St. Petersburg Times|access-date=29 July 2006|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20070928003324/http://www.sptimes.ru/story/1546|archive-date=28 September 2007}}</ref>.

Близько 15:30 бойовики підірвали дві гранати, спрямовані проти силовиків біля школи, з інтервалом приблизно в десять хвилин, внаслідок чого загорілася міліцейська машина і був поранений один офіцер, але російські силовики не відкривали вогонь у відповідь<ref>{{cite news|date=3 September 2004|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/3621856.stm|title=Timeline: Russian school siege|work=BBC News|access-date=29 July 2006}}</ref><ref name="uncovers">[http://www.markmackinnon.ca/dispatches_beslan.html MARK MacKINNON uncovers the true story of the gruesome hostage-taking at Beslan.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170222144301/http://www.markmackinnon.ca/dispatches_beslan.html|date=22 February 2017}}, ''[[The Globe and Mail]]'', 11 September 2004.</ref>. З плином дня і ночі поєднання стресу і недосипання робило теорористів все більш дратівливими і непередбачуваними. Плач дітей дратував їх, і кілька разів плачучим дітям та їхнім матерям погрожували, що їх розстріляють, якщо плач не припиниться<ref name=":1" />. Російська влада стверджувала, що терористи «слухали німецьку хеві-метал групу [[Rammstein]] на особистих стереосистемах під час облоги, щоб підтримувати себе в тонусі і бути в бойовому запалі»<ref>{{cite news|date=18 October 2004|url=https://www.independent.co.uk/news/world/europe/beslan-hostagetakers-were-on-drugs-535298.html|title=Beslan hostage-takers 'were on drugs'|first=Andrew|last=Osborn|work=The Independent|access-date=14 February 2007|location=|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20081216160409/http://www.independent.co.uk/news/world/europe/beslan-hostagetakers-were-on-drugs-535298.html|archive-date=16 December 2008|language=en}}</ref>.

Вночі кількома пострілами зі школи було поранено офіцера міліції. Переговори були перервані, але відновилися наступного дня<ref name=":5" />.

=== Третій день ===
На початку третього дня Руслан Аушев, Олександр Дзасохов, [[Мамсуров Таймураз Дзамбекович|Таймураз Мамсуров]] (голова парламенту Північної Осетії) і перший заступник голови Ізраїл Тотоонті разом вийшли на контакт з президентом [[Чеченська Республіка Ічкерія|Чеченської Республіки Ічкерія]] [[Масхадов Аслан Алієвич|Асланом Масхадовим]]<ref name="breakdown" />. Тотоонті повідомив, що і Масхадов, і його емісар, що базується на Заході, [[Ахмед Закаєв]] заявили, що вони готові вилетіти до Беслана для переговорів з бойовиками, що пізніше підтвердив Закаєв<ref>[http://www.themoscowtimes.com/stories/2004/09/06/014.html Zakayev Was Asked to Assist in Negotiations at the School] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070327155019/http://www.themoscowtimes.com/stories/2004/09/06/014.html|date=27 March 2007}}, ''The Moscow Times'', 6 September 2004.</ref>. Тотоонті сказав, що єдиною вимогою Масхадова був його безперешкодний прохід до школи, однак штурм почався через годину після того, як була досягнута домовленість про його приїзд<ref name="new details">[https://web.archive.org/web/20120910131227/http://www.jamestown.org/programs/nca/single/?tx_ttnews%5Btt_news%5D%3D3112%26tx_ttnews%5BbackPid%5D%3D188%26no_cache%3D1#91;tt_news%5D=3112&tx_ttnews%5BbackPid%5D=188&no_cache=1 New details emerge on Maskhadov's bid to mediate in Beslan], The Jamestown Foundation, 6 січня 2006.</ref><ref name="feds">[https://web.archive.org/web/20120910131244/http://www.jamestown.org/programs/nca/single/?tx_ttnews%5Btt_news%5D%3D2865%26tx_ttnews%5BbackPid%5D%3D187%26no_cache%3D1#91;tt_news%5D=2865&tx_ttnews%5BbackPid%5D=187&no_cache=1 Documents suggest the feds were in charge in Beslan], The Jamestown Foundation, 20 квітня 2005.</ref>. Він також зазначив, що протягом трьох днів журналісти телеканалу [[Аль-Джазіра|«Аль-Джазіра»]] пропонували взяти участь у переговорах і увійти до школи, навіть у якості заручників, але їм відповіли, що «їхні послуги нікому не потрібні»<ref name="kill">[http://www.kommersant.com/p638055/r_1/Who_Should_We_Kill_Now_Zarema?/ Who Should We Kill Now, Zarema?] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090103062949/http://www.kommersant.com/p638055/r_1/Who_Should_We_Kill_Now_Zarema?%2F|date=3 січня 2009}}, ''[[Kommersant]]'', 24 December 2005.</ref>.

Радник президента Росії, колишній генерал міліції і етнічний чеченець Асламбек Аслаханов також був близький до прориву в таємних переговорах. На той час, коли він залишив [[Москва|Москву]] на другий день, Аслаханов зібрав імена понад 700 відомих російських діячів, які зголосилися увійти до школи в якості заручників в обмін на звільнення дітей. Аслаханов повідомив, що заручники погодилися впустити його до школи наступного дня о 15:00. Однак штурм розпочався за дві години до цього<ref name="detail">[https://web.archive.org/web/20081225013256/http://fairuse.1accesshost.com/news2/latimes298.html Critics Detail Missteps in School Crisis], ''The New York Times'', 17 September 2004.</ref>.

==== Перші вибухи та пожежа в школі ====
[[Файл:Beslan aktoviy zal 2008.jpg|міні|263x263px|Настінні написи в актовому залі школи, липень 2008]]Близько 13:00 3 вересня бойовики дозволили чотирьом медикам МНС на двох машинах швидкої допомоги вивезти з території школи 20 тіл, а також занести тіло вбитого терориста до школи. Однак о 13:03, коли швидкі під'їхали до школи, у спортзалі пролунав вибух. Після цього терористи відкрили вогонь по медиках, в результаті чого двоє з них були вбиті. Інші двоє сховалися за автомобілем<ref name="time" />.

Другий вибух, описаний як «дивний за звучанням», пролунав через 22 секунди<ref name=":0" />. О 13:05 на даху школи почалася пожежа, і незабаром палаючі [[Кроква|крокви]] і частини даху впали на заручників, що знаходилися внизу<ref name=":10" />. Багато з них були поранені, проте залишилися живі. Зрештою, весь дах обвалився, заповнивши приміщення вогнем. За повідомленнями, у полум'ї загинуло близько 160 осіб – більше половини від загальної кількості заручників<ref name=":7" />.

Існує кілька суперечливих думок щодо джерела і характеру вибухів:

* Згідно з доповіддю [[Кесаєв Станіслав Магометович|Станіслава Кесаєва]], віце-спікера парламенту Північної Осетії, опублікованою в грудні 2005 року, деякі свідки стверджували, що снайпер федеральних сил Росії застрелив бойовика, який стояв ногою на детонаторі, і це спричинило перший вибух<ref name="sniper" /><ref name="blame">[http://www.slate.com/id/2123116 Who's To Blame for Beslan?], Slate, 22 липня 2005.</ref>. Про це свідчить єдиний арештований терорист [[Кулаєв Нурпаша Абуркашевич|Нурпаша Кулаєв]], а місцева міліціонерка і заручниця Фатіма Дудієва розповіла, що їй вистрілили в руку «ззовні» безпосередньо перед вибухом і що вибухів було три: два невеликих вибухи о 13:03, за якими послідував великий вибух о 13:29<ref name="blame" /><ref>[https://www.nytimes.com/2005/11/29/international/europe/29cnd-russia.html Russian Report Faults Rescue Efforts in Beslan], ''The New York Times'', 29 листопада 2005.</ref><ref>[http://www.sptimes.ru/index.php?action_id=2&story_id=16329 Kesayev Report Points a Finger in Beslan] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070817220237/http://www.sptimes.ru/index.php?action_id=2&story_id=16329|date=17 серпня 2007}}, ''The St. Petersburg Times'', 9 December 2005.</ref>.
* За словами депутата Державної Думи Юрія Савельєва, експерта з питань зброї та вибухівки, перестрілка почалася не з вибухів всередині будівлі школи, а з двох пострілів, зроблених ззовні, і більшість саморобних вибухових пристроїв, встановлених терористами, взагалі не вибухнули<ref>{{cite web|url=http://www.novayagazeta.ru/inquests/65063.html|title=Беслан: 10 лет после теракта|publisher=[[Novaya Gazeta]]|date=1 September 2014|access-date=2 July 2015|author=Yelena Milashina}}</ref>. За його словами, перший постріл, найімовірніше, був зроблений з [[Джміль (вогнемет)|реактивного піхотного вогнемета РПВ «Джміль»]] з даху сусіднього п'ятиповерхового будинку №&nbsp;37 по Шкільному провулку і був спрямований на горище школи, а другий – з гранатомета [[РПГ-27 «Таволга»|РПГ-27]], розташованого в будинку №&nbsp;41 на тій же вулиці, який зруйнував частину стіни спортзалу.
* На дахах цих будинків були знайдені порожні гільзи і пускові установки, а альтернативною зброєю, згаданою у звіті, були реактивні протитанкові гранатомети [[РПГ-26 «Аглень»|РПГ-26]] або [[РПГ-7]]<ref name=":6" /><ref>{{cite web|date=1 вересня 2006|url=http://www.csmonitor.com/2006/0901/p07s01-woeu.html|title=Russian forces faulted in Beslan school tragedy|work=The Christian Science Monitor|access-date=14 February 2007}}</ref><ref>[http://www.rferl.org/featuresarticle/2006/8/B841BF15-DB81-4D65-96F5-9B10F3EC9D9A.html Russia: Independent Beslan Investigation Sparks Controversy], The Jamestown Foundation, 29 серпня 2006.</ref>. Савельєв, член федеральної комісії, очолюваної Олександром Торшиним, заявив, що в результаті цих вибухів загинуло багато заручників, а ще десятки людей загинули в пожежі, що виникла<ref>{{cite news|date=29 August 2006|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/5294548.stm|title=Grenades 'caused Beslan tragedy'|work=BBC News|access-date=14 February 2007}}</ref>. Юрій Іванов, інший парламентський слідчий, також стверджував, що вогонь було відкрито за прямим наказом президента Путіна<ref name="cover_up">{{cite web|url=http://www.sundayherald.com/international/shinternational/display.var.1185416.0.0.php|title=Beslan school siege inquiry 'a cover-up'|work=Sunday Herald|access-date=14 February 2007|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20070930033615/http://www.sundayherald.com/international/shinternational/display.var.1185416.0.0.php|archive-date=30 September 2007}}</ref>. Кілька свідків під час суду над Кулаєвим свідчили, що перші вибухи були спричинені снарядами, випущеними ззовні<ref name="reports">[http://www.rferl.org/featuresarticle/2007/01/7E7550CC-9EA5-43C4-973F-F2CDE65514B9.html Russia: Beslan Reports Compared], The Jamestown Foundation, 3 січня 2007.</ref>.
* У підсумковому звіті Олександр Торшин, голова російської парламентської комісії, яка завершила свою роботу в грудні 2006 року, заявив, що бойовики почали бій, навмисно підірвавши бомби серед заручників, на подив російських переговірників і командирів. Ця заява виходила за рамки попередніх урядових звітів, в яких згадувалося, що бомби вибухнули внаслідок нез'ясованого нещасного випадку<ref name="question_linger">{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2006/12/23/world/europe/23beslan.html?ex=1324530000&en=a84fe5fbaabab7af&ei=5088&partner=rssnyt&emc=rss|title=Questions Linger as Kremlin Reports on '04 School Siege|work=The New York Times|access-date=14 February 2007|first=C. J.|last=Chivers|date=23 December 2006}}</ref>. У звіті Торшина за 2006 рік говориться, що захоплення заручників з самого початку планувалося як напад терористів-смертників і що штурм будівлі не готувався заздалегідь<ref name="reports" />. Згідно зі свідченнями Нурпаші Кулаєва та кількох колишніх заручників і учасників переговорів, бойовики (включно з їхніми лідерами) звинувачували уряд у подальших вибухах<ref name=":8" />.

==== Штурм ====
[[Файл:Russia2004 2419.jpg|міні|263x263пкс|Приміщення спортивного залу, де утримували заручників, вересень 2004]]
[[Файл:Vympelgruppa FSB, Beslan.jpeg|міні|263x263пкс|Спецпризначенці [[Спецпідрозділ ФСБ «Вимпел»|«Вимпелу»]] налаштовують спорядження, 2 вересня 2004]]
Вибухами було зруйновано частину стіни спортивного залу, що дозволило деяким заручникам втекти<ref name=":0" />. Бойовики відкрили вогонь, військові відкрили вогонь у відповідь. У перестрілці загинуло кілька людей<ref name="world">[https://web.archive.org/web/20091222155557/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,901040920-695815,00.html "The Whole World Is Crying"], ''Time'', 12 вересня 2004.</ref>. Російські офіційні особи стверджують, що бойовики розстрілювали заручників на ходу, а військові відкривали вогонь у відповідь<ref name="blame" />. Російський уряд стверджував, що після початку стрілянини у військових не було іншого вибору, окрім як штурмувати будівлю, однак деякі свідчення мешканців міста суперечать цій офіційній версії подій<ref name="cbc.ca">[https://www.cbc.ca/news/world/russian-military-politicians-handled-beslan-siege-poorly-inquiry-head-1.550793 Russian military, politicians handled Beslan siege poorly: inquiry head], [[Canadian Broadcasting Corporation|CBC News]], 28 June 2005.</ref>.

Підполковник міліції Ельбрус Ногаєв, чиї дружина і дочка загинули в школі, розповідав: «Я почув команду: «Припинити стріляти! Припинити стрілянину!», тоді як по раціях військових лунало: «В атаку!»<ref name="wounds" />. Коли почався бій, президент нафтової компанії і переговірник Михайло Гуцерієв (етнічний інгуш) зателефонував загарбникам і почув у відповідь: «Ви нас обдурили!». П'ять годин по тому Гуцерієв і його співрозмовник, як повідомляється, мали останню розмову, під час якої чоловік сказав: «Винні ви і [[Московський кремль|Кремль]]<nowiki/>»<ref name="detail" />.

За словами Торшина, наказ про початок операції віддав голова ФСБ Північної Осетії Валерій Андрєєв<ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4117149.stm Top officials blamed for Beslan], [[BBC News]], 22 грудня 2004.</ref>. Однак заяви Андрєєва і Дзасохова вказують на те, що фактично операцією в Беслані керували заступники директора ФСБ [[Проничев Володимир Єгорович|Володимир Проничев]] і Володимир Анісімов<ref name="feds" />. Генерал Андрєєв також заявив у Верховному суді Північної Осетії, що рішення про використання важкого озброєння під час штурму було прийнято начальником Центру спеціальних операцій ФСБ генерал-полковником Олександром Тихоновим<ref>[http://www.rferl.org/featuresarticle/2005/12/d0b63e76-66e1-4730-93db-1df683c88e6c.html Beslan Rescue Lacked Direction, Says Ex-FSB Head], [[Radio Free Europe/Radio Liberty]], 16 грудня 2005.</ref>.

Коли спецпризначенці намагалися увійти до школи, розпочалася хаотична стрілянина. Сили включали штурмові групи ФСБ і пов'язані з ними війська російської армії та МВС Росії за підтримки танків [[Т-72]], колісних бронетранспортерів [[БТР-80]] і озброєних гелікоптерів, у тому числі щонайменше одного бойового вертольота [[Мі-24]]<ref name="flame-throwers">[https://web.archive.org/web/20090105021010/http://findarticles.com/p/articles/mi_qn4159/is_20041024/ai_n12762716 Flame-throwers used at Beslan siege], ''[[The Independent]]'', 24 жовтня 2004.</ref>. Багато місцевих цивільних осіб також приєдналися до бою, принісши з собою власну зброю, і, як відомо, принаймні один з озброєних добровольців був убитий. У той же час, як повідомляється, солдати строкової служби втекли з місця подій, коли почалися бойові дії. Цивільні свідки стверджували, що місцева міліція також панікувала, іноді стріляючи не в тому напрямку<ref name="fled">{{cite news|date=12 September 2004|url=http://www.smh.com.au/articles/2004/09/11/1094789740614.html|title=Soldiers fled, special forces borrowed bullets at siege end|work=The Sydney Morning Herald|access-date=14 February 2007}}</ref><ref>{{cite web|date=26 October 2004|url=http://www.rferl.org/featuresarticle/2004/10/cbe42f93-6f37-4d99-8c80-7a04309431d7.html|title=Russia: Rumors, Theories Still Swirl Around Beslan Tragedy|publisher=[[Radio Free Europe/Radio Liberty]]|access-date=14 February 2007}}</ref>.

З позицій спецпризначенців по школі було випущено щонайменше три, а то й дев'ять снарядів з вогнемета «Джміль» (три<ref name=":8" /> або дев'ять<ref>[http://www.kommersant.com/p607710/r_1/Searching_for_Traces_of_%E2%80%9CShmel%E2%80%9D_in_Beslan_School/ Searching for Traces of "Shmel" in Beslan School] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090103062603/http://www.kommersant.com/p607710/r_1/Searching_for_Traces_of_%E2%80%9CShmel%E2%80%9D_in_Beslan_School/|date=3 січня 2009}}, ''[[Kommersant]]'', 12 September 2005.</ref> порожніх одноразових тубусів були пізніше знайдені на дахах прилеглих житлових будинків). Використання ракет «Джміль», які в Росії класифікуються як вогнемети, а на Заході як [[Термобаричний боєприпас|термобарична зброя]], спочатку заперечувалося, але згодом було визнано урядом<ref name="reversal">[https://web.archive.org/web/20110903054655/http://www.themoscowtimes.com/news/article/a-reversal-over-beslan-only-fuels-speculation/211124.html A Reversal Over Beslan Only Fuels Speculation], ''The Moscow Times'', 21 July 2005.</ref><ref name="mystery">[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4205208.stm Beslan siege still a mystery], [[BBC News]], 2 September 2005.</ref>. У доповіді помічника військового прокурора Північноосетинського гарнізону зазначалося, що використовувалися також реактивні протитанкові гранатомети [[РПГ-26 «Аглень»|РПГ-26]]<ref name="snipers">[https://web.archive.org/web/20061208164742/http://www.jamestown.org/publications_details.php?volume_id=409&issue_id=3424&article_id=2370105 Kulaev trial: The missing Slavic snipers], The Jamestown Foundation, 3 серпня 2005 (mistake: "RPG-25")</ref>. Терористи також використовували гранатомети, обстрілюючи російські позиції в житлових будинках<ref name=":0" />.

За словами військового прокурора, бронетранспортер БТР під'їхав впритул до школи і відкрив вогонь з великокаліберного кулемета [[КПВ]] калібру 14,5×114 мм по вікнах на другому поверсі. Очевидці (серед них Тотоонті і Кесаєв<ref name="kill" /><ref name="reports" />) і журналісти бачили, як у другій половині дня два танки Т-72 під'їхали до школи і принаймні один з них кілька разів вистрілив по школі<ref name=":8" />. Пізніше під час судового процесу командир танка Віктор Кіндєєв свідчив, що зробив «один холостий постріл і випустив шість протипіхотних осколково-фугасних снарядів» за наказом ФСБ<ref>[https://web.archive.org/web/20080223150136/http://www.jamestown.org/edm/article.php?volume_id=409&issue_id=3539&article_id=2370524 Tanks that fired in Beslan were under FSB command], The Jamestown Foundation, 23 November 2005.</ref>. Використання танків і бронетранспортерів зрештою визнав генерал-лейтенант Віктор Соболєв, командувач [[58-ма загальновійськова армія (РФ)|58-ї армії]]<ref name="flame-throwers" />. Інший свідок, процитований у доповіді Кесаєва, стверджує, що він застрибнув на башту танка, намагаючись запобігти обстрілу школи<ref name="reports" />. Десятки заручників були переміщені бойовиками з палаючого спортивного залу в інші частини школи, зокрема, в їдальню, де вони були змушені стояти біля вікон як живі щити. За словами тих, хто вижив, багато з них були розстріляні на вулиці. За оцінками Савельєва, від 106 до 110 заручників загинули після того, як їх перемістили до їдальні<ref name="hudson">[http://www.hudson.org/index.cfm?fuseaction=publication_details&id=4306&pubType=HI_Articles The Aftermath of Beslan] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081026084542/http://www.hudson.org/index.cfm?fuseaction=publication_details&id=4306&pubType=HI_Articles|date=26 October 2008}}, Hudson Institute, 15 листопада 2006.</ref>.

До 15:00, через дві години після початку штурму, російські війська взяли під контроль більшу частину школи. Однак з настанням вечора на території школи все ще тривали бої, зокрема, опір групи бойовиків, які перебували в підвалі школи<ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/3642232.stm What happened in Beslan?], [[BBC News]], 10 September 2004.</ref>. Під час бою група з приблизно 13 бойовиків прорвалася через військовий кордон і сховалася неподалік від школи. Кілька з них, як вважають, увійшли до місцевої двоповерхової будівлі, яка була знищена танками і вогнеметами близько 21:00<ref>{{cite news|url=http://pravdabeslana.ru/dokl1.htm|first=S.|last=Kesayev|title=Хронология террористического акта в СОШ № 1 г. Беслана Республики Северная Осетия-Алания|publisher=PravdaBeslana.ru|language=ru|access-date=29 July 2006}}</ref>. Інша група бойовиків попрямувала назад через залізницю, переслідувана гелікоптерами в місто<ref name=":0" />.

Пожежники, яких Андрєєв викликав через дві години після початку пожежі<ref name="legacy">[https://www.independent.co.uk/news/europe/putins-legacy-is-a-massacre-say-the-mothers-of-beslan-787280.html Putin's legacy is a massacre, say the mothers of Beslan], ''[[The Independent]]'', 26 February 2008.</ref>, не були готові боротися з полум'ям, що вирувало в школі. Один екіпаж пожежної машини прибув через дві години за власною ініціативою, але з лише 200 літрами води, і не зміг підключитися до найближчих гідрантів<ref name=":8" /><ref>[http://www.kommersant.com/page.asp?idr=534&id=601621 Beslan Militant Calms Down Victims] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090103072203/http://www.kommersant.com/page.asp?idr=534&id=601621|date=3 січня 2009}}, ''[[Kommersant]]'', 17 August 2005.</ref>. Перша машина з водою прибула о 15:28, майже через дві з половиною години після початку пожежі, друга пожежна машина прибула о 15:43<ref name=":10" /><ref name=":8" />. Мало машин швидкої допомоги було доступно для транспортування сотень поранених, яких в основному везли до лікарні на приватних автомобілях<ref name="wounds" />. Один беззбройний бойовик був захоплений силовиками живим, коли намагався сховатися під вантажівкою (пізніше його ідентифікували як Нурпашу Кулаєва)<ref>{{cite news|title=Surviving Beslan Hostage-taker Jailed for Life|url=https://www.independent.co.uk/news/world/europe/surviving-beslan-hostagetaker-jailed-for-life-479869.html|access-date=14 September 2021|work=The Independent|date=23 October 2011}}</ref>. Деякі з загиблих бойовиків, як зазначається, були понівечені спецназівцями<ref name=":8" />.

Поодинокі вибухи і стрілянина тривали протягом ночі, незважаючи на повідомлення про те, що весь опір бойовиків був придушений<ref name="timeline">[https://www.theguardian.com/russia/article/0,,1296826,00.html Timeline: the Beslan school siege], ''[[The Guardian]]'', 6 вересня 2004.</ref><ref>[http://www.10news.com/news/3706697/detail.html More Than 200 Bodies Recovered From Russian School] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110520024742/http://www.10news.com/news/3706697/detail.html|date=20 May 2011}}, ''San Diego News'', 3 September 2004.</ref>. На початку наступного дня Путін наказав закрити кордони Північної Осетії, в той час як деякі з терористів, вочевидь, все ще переховувалися<ref name="timeline" />.

== Наслідки ==
[[Файл:Beslan Gorod Angelov.jpg|міні|263x263px|Місце поховання жертв теракту]]
[[Файл:Беслан спортзал2.jpg|міні|263x263пкс|Меморіал за загиблими в приміщенні спортзалу школи]]

=== Локальні наслідки ===
Після завершення облоги школи багато поранених померли до того, як пацієнтів відправили до краще обладнаних медичних закладів у [[Владикавказ|Владикавказі]], оскільки єдина лікарня в Беслані була не готова до прийому постраждалих<ref>[http://www.moscowtimes.ru/stories/2007/12/20/003.html Beslan's Hospital Shocked Doctors and Putin] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071223025216/http://www.moscowtimes.ru/stories/2007/12/20/003.html|date=23 December 2007}}, ''The Moscow Times'', 20 December 2007.</ref>. Не вистачало лікарняних ліжок, медикаментів та нейрохірургічного обладнання<ref>{{cite news|date=6 September 2004|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/health/3631286.stm|title=The strain on Russia's health service|work=BBC News|access-date=29 July 2006|first=Nick|last=Triggle}}</ref>. Родичам не дозволяли відвідувати лікарні, де лікувалися поранені, а лікарям не дозволяли користуватися мобільними телефонами<ref name="osce">{{cite journal|author=Miklós Haraszti|date=16 September 2004|title=Report on Russian media coverage of the Beslan tragedy: Access to information and journalists' working conditions|url=http://www.osce.org/documents/rfm/2004/09/3586_en.pdf|publisher=[[Organization for Security and Co-operation in Europe]]|accessdate=2023-09-06|archive-date=2020-03-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20200301032847/https://www.osce.org/documents/rfm/2004/09/3586_en.pdf}}</ref><ref>[http://www.online-translator.com/url/tran_url.asp?lang=en&direction=re&autotranslate=on&transliterate=on&cp1=koi8-r&url=http%3A%2F%2Fgazeta.ru%2F2004%2F09%2F04%2Foa_132376.shtml On medical workers having phones removed] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050405031345/http://www.gazeta.ru/2004/09/04/oa_132376.shtml|date=5 April 2005}}, [[Gazeta.ru]], 4 September 2004. Machine-translated by http://www.online-translator.com</ref>.

Наступного дня після штурму [[Бульдозер|бульдозери]] зібрали уламки будівлі, включно з частинами тіл жертв, і вивезли їх на звалище<ref name=":8" /><ref name=":2" />. 4 вересня, на наступний день після останнього штурму, відбулися перші з багатьох похоронів, а незабаром після цього – масове поховання 120 осіб<ref>{{cite news|date=6 September 2004|url=http://www.cbc.ca/story/world/national/2004/09/06/russia_mourning040906.html|title=120 funerals in one day for Russian town|work=[[Canadian Broadcasting Corporation|CBS News]]|access-date=29 July 2006|archive-url=https://web.archive.org/web/20060321023216/http://www.cbc.ca/story/world/national/2004/09/06/russia_mourning040906.html|archive-date=21 March 2006}}</ref>. Місцеве кладовище було замалим, і його довелося розширити на сусідній ділянці землі, щоб вмістити загиблих. Через три дні після облоги 180 осіб все ще вважалися зниклими безвісти<ref name="search">[https://www.theguardian.com/world/2004/sep/06/chechnya.russia Frantic search for missing as Beslan begins to bury its dead], ''[[The Guardian]]'', 6 September 2004.</ref>. Багато тих, хто вижив, залишилися серйозно травмованими, і щонайменше одна жінка, колишня заручниця, наклала на себе руки після повернення додому, невдовзі після того, як впізнала тіло своєї дитини<ref>{{cite news|date=10 September 2004|url=http://www.kommersant.ru/doc.html?DocID=504229&IssueId=18390|archive-url=https://web.archive.org/web/20051114073549/http://www.kommersant.ru/doc.html?DocID=504229&IssueId=18390|url-status=dead|archive-date=14 November 2005|title=Психиатры борются за жизнь бывших заложников ("Psychiatrists struggle for a life of former hostages")|work=[[Kommersant]]|access-date=29 July 2006|language=ru}}</ref>.

Під час свого єдиного візиту до Беслану президент Путін з'явився під час поспішної поїздки до бесланської лікарні рано вранці 4 вересня, щоб побачити кількох поранених жертв<ref>[http://www.timesonline.co.uk/tol/news/world/europe/article560364.ece Putin overture angers Beslan mothers], ''The Times'', 30 August 2005.</ref>. Пізніше його критикували за те, що він не зустрівся з сім'ями жертв<ref name="timeline" />. Після повернення до Москви він наказав оголосити дводенну національну жалобу 6 і 7 вересня. У своїй телевізійній промові Путін сказав: «Ми показали себе слабкими. А слабких б'ють»<ref name="time" />. На другий день жалоби приблизно 135 000 людей приєдналися до організованого урядом мітингу проти тероризму на [[Красна площа|Красній площі]] в Москві<ref>[http://www.theage.com.au/articles/2004/09/08/1094530692366.html Inside the horror of Russia's Beslan school], ''[[The Age]]'', 9 September 2004.</ref>. У [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] приблизно 40 000 людей зібралися на [[Двірцева площа (Санкт-Петербург)|Двірцевій площі]]<ref name="rejects">[http://www.rferl.org/featuresarticle/2004/09/3744ef0e-ae76-4fb7-bf3d-610d751b76fd.html Russia: Putin Rejects Open Inquiry Into Beslan Tragedy As Critical Voices Mount], [[Radio Free Europe/Radio Liberty]], 7 September 2004.</ref>.

Після теракту в російських містах було запроваджено посилені заходи безпеки. Понад 10 000 осіб без належних документів були затримані московською поліцією в ході «полювання на терористів». Полковник [[Толбоєв Магомед Омарович|Магомед Толбоєв]], космонавт і [[Герой Російської Федерації]], зазнав нападу і був жорстоко побитий московським міліцейським патрулем через своє кавказське ім'я<ref>[https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/europe/russia/1472451/10000-rounded-up-in-Moscow-terrorist-hunt.html 10,000 rounded up in Moscow terrorist hunt], ''[[The Daily Telegraph]]'', 23 September 2004.</ref><ref>{{cite web|date=10 September 2004|access-date=11 April 2015|url=http://www.newsru.com/russia/10Sep2004/kosm.html|language=ru|title=Милиционеры избили космонавта за "чеченскую" фамилию|publisher=NewsRU}}</ref>. Російська громадськість загалом підтримувала посилення заходів безпеки, водночас наслідки теракту вплинуле на негативне ставлення до чеченців: опитування [[Левада-Центр|Левада-Центру]], проведене 16 вересня 2004 року, показало, що 58% росіян підтримують суворіші закони про боротьбу з тероризмом і смертну кару за тероризм, тоді як 33% підтримують заборону на в'їзд до російських міст для всіх чеченців<ref>[http://www.isim.nl/files/Review_15/Review_15-13.pdf The Beslan Massacre] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080814014848/http://www.isim.nl/files/Review_15/Review_15-13.pdf|date=14 серпня 2008}}</ref>.

=== Політичні наслідки ===
Після цього теракту політичне керівництво на чолі з Путіним здійснило ряд реформ у федеральному законодавстві, які ніяк не були пов'язані з терактом і де-факто змінили російський конституційний лад. Зокрема, були скасовані вибори губернаторів і створені Громадська Палата, Національний антитерористичний комітет і «Комісія з питань поліпшення соціально-економічного становища в ЮФО». Після теракту значно зріс рейтинг [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] з його гаслом [[мочити в сортирі|«мочити в сортирі]]».

== Жертви ==
[[Файл:Beslan_school_no_1_victim_photos.jpg|міні|263x263px|Меморіал жертв теракту з фотографіями загиблих]]7 вересня 2004 року російські офіційні особи заявили, що загинули 333 людини, серед них 156 дітей. На той момент 200 осіб вважалися зниклими безвісти або невпізнаними<ref>[https://www.washingtonpost.com/wp-dyn/articles/A463-2004Sep6.html Under a 'Crying' Sky, Beslan's Dead Are Laid to Rest], ''[[The Washington Post]]'', 7 вересня 2004.</ref>. У доповіді Торшина зазначалося, що в кінцевому підсумку не залишилося невпізнаних тіл<ref>Доклад Торшина, с. 169. "Неопознанных тел не осталось."</ref>. Місцеві жителі стверджували, що понад 200 загиблих були знайдені з опіками, а 100 або більше з них згоріли живцем<ref name="wounds" /><ref name=":8" />. 2005 року двоє заручників померли від поранень, отриманих під час інциденту, у серпні 2006 року помер ще один з них. 33-річна бібліотекарка Олена Авдоніна померла від гематоми 8 грудня 2006 року. У той час газета [[Вашингтон пост|The Washington Post]] повідомила, що кількість загиблих становила 334 особи, не враховуючи терористів. На сайті міста Беслан вказано, що кількість загиблих становить 335 осіб<ref>"[http://www.beslan.ru/index.php/remember_cat_sltd/category/o_sobytiyah/ В память о погибших... Мы помним - О событиях]." City of Beslan. Процитовано 30 січня 2018. "Результатом этого чудовищного террористического акта стало 335 человеческих жизней".</ref>, з них 186 дітей<ref name="BBCangrymom">{{cite news|date=2 вересня 2005|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/4207112.stm|title=Putin meets angry Beslan mothers|work=BBC News|access-date=28 липня 2006|quote=Of those who died, 186 were children.|language=en}}</ref>.
{| class="wikitable"
|+
!Група
!Загинуло
|-
|Діти від 1 до 17 років
|186
|-
|Родичі, гості і друзі учнів
|111
|-
|Викладачі, співробітники школи
|17
|-
|Спецпризначенці загонів ФСБ
|10
|-
|Громадянські рятувальники
|6
|-
|Співробітники МНС
|2
|-
|Співробітники МВС
|1
|-
|'''Всього'''
|'''333'''
|}
Міністр охорони здоров'я і соціальних реформ Росії [[Зурабов Михайло Юрійович|Михайло Зурабов]] заявив, що загальна кількість поранених під час теракту перевищила 1200 осіб<ref name="gazeta">[http://www.da.mod.uk/colleges/csrc/document-listings/russian-chronologies/Chronologies/arussianchronologyjulyseptember/04(30)-part1-mas.pdf Russian Domestic Policy: July–September 2004], British Defence Academy {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080408194613/http://www.da.mod.uk/colleges/csrc/document-listings/russian-chronologies/Chronologies/arussianchronologyjulyseptember/04%2830%29-part1-mas.pdf|date=8 квітня 2008}}</ref>. Точна кількість людей, які отримали швидку допомогу одразу після облоги, невідома, але за оцінками становить близько 700 (753 за даними ООН<ref name="unicef">[https://web.archive.org/web/20090404112922/http://www.unicef.org/russia/media_4875.html 31 серпня 2006: Beslan – Two Years On], [[UNICEF]]</ref>). Московський військовий аналітик [[Фельгенгауер Павло Євгенійович|Павло Фельгенгауер]] 7 вересня 2004 року дійшов висновку, що 90% заручників, які вижили, отримали поранення. Щонайменше 437 осіб, у тому числі 221 дитина, були госпіталізовані. 197 дітей були доставлені до Дитячої республіканської клінічної лікарні у Владикавказі, а 30 перебували у відділеннях серцево-легеневої реанімації у критичному стані. Ще 150 осіб були переведені до лікарні швидкої допомоги у Владикавказ. Шістдесят дві людини, в тому числі 12 дітей, отримали допомогу в двох місцевих лікарнях Беслана, а шестеро дітей з важкими пораненнями були доставлені до Москви для спеціалізованого лікування<ref name="full_list_of">{{cite web|date=23 September 2004|url=http://beslan.friendsforever.ru/lists/Fulllisteng23.09.doc|title=Full list of victims of Beslan in Moscow hospitals (Word doc)|access-date=29 July 2006|format=DOC}}</ref>. Більшість дітей лікувалися від опіків, вогнепальних поранень, осколкових поранень і каліцтв, спричинених вибухами<ref>{{cite news|date=7 жовтня 2004|url=http://www.prweb.com/releases/2004/10/prweb164987.htm|title=Latest Follow Up on Beslan Children|publisher=PR Web|access-date=29 липня 2006|language=en|archive-date=2005-03-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20050329104851/http://www.prweb.com/releases/2004/10/prweb164987.htm}}</ref>. Деяким з них були ампутовані кінцівки і видалені очі, а багато дітей стали інвалідами назавжди. Через місяць після теракту 240 осіб (з них 160 дітей) все ще перебували на лікуванні в лікарнях Владикавказа і Беслана<ref name="full_list_of" /><ref>{{cite web|date=16 листопада 2004|url=http://www.unicef.org/ceecis/BackgroundRussFed2004.doc|title=Children in the Russian Federation (Word Doc)|publisher=UNICEF|access-date=29 липня 2006|format=DOC|archive-url=https://web.archive.org/web/20060625055226/http://www.unicef.org/ceecis/BackgroundRussFed2004.doc|archive-date=25 червня 2006|language=en}}</ref>. Діти та батьки, що вижили, отримали психологічну допомогу у Владикавказському реабілітаційному центрі<ref>{{cite web|date=Вересень 2005|url=http://www.unicef.org/infobycountry/russia_28072.html|title=One year after siege, Beslan's children still need help|publisher=UNICEF|access-date=29 липня 2006|language=en|archive-date=2006-07-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20060726112515/http://www.unicef.org/infobycountry/russia_28072.html}}</ref>.

Операція також стала найкривавішою в історії російського антитерористичного спецназу. Загинуло десять спецпризначенців (7 бійців з «Вимпелу» і 3 з «Альфи»)<ref>[http://news.rin.ru/eng/news///9303/2// Monument to special forces and rescuers unveiled in Beslan] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081225034157/http://news.rin.ru/eng/news/9303/2/|date=25 грудня 2008}}, NEWS.rin.ru, 2 вересня 2006.</ref><ref>{{Cite web|last=Perry|first=Mike|date=2012-09-09|title=Spetsnaz, Beslan and Tragedy|url=https://sofrep.com/news/spetsnaz-beslan-and-tragedy/|access-date=2021-10-04|website=SOFREP|language=en}}</ref>. Вважалося, що загинув спецназівець В'ячеслав Бочаров, але виявилося, що він був важко поранений в обличчя, але живий, коли прийшов до тями і встиг повідомити своє ім'я<ref name="bocharov">{{cite web|date=Січень 2007|url=http://www.fsb.ru/fsb/smi/overview/single.htm!id%3D10362347@fsbSmi.html|title=Exclude from the casualties list|publisher=ФСБ|access-date=6 грудня 2016}}</ref>.

Серед загиблих були всі три командири штурмових груп: полковник Олег Ільїн і підполковник Дмитро Разумовський з «Вимпелу» та майор Олександр Перов з «Альфи»<ref>{{cite news|date=18 October 2004|title=Beslan's tragic end: Spontaneous or planned?|url=http://www.cdi.org/russia/johnson/8415-17.cfm|archive-url=https://web.archive.org/web/20041020061807/http://www.cdi.org/russia/johnson/8415-17.cfm|url-status=dead|archive-date=20 October 2004|access-date=16 September 2006}}</ref>. Щонайменше 30 спецпризначенців отримали важкі поранення<ref name="after">[https://www.nytimes.com/2004/09/13/international/europe/13russia.html?pagewanted=print&position= After School Siege, Russia Also Mourns Secret Heroes], ''The New York Times'', 13 вересня 2004.</ref>.

== Особистості і вимоги терористів ==

=== Відповідальність за теракт ===
Спочатку особи і походження нападників були невідомими. З другого дня було поширене припущення, терористами були бойовики з сусідньої Чечні, хоча чеченський помічник президента Путіна [[Асламбек Ахмедович Аслаханов|Асламбек Аслаханов]] заперечував це, кажучи, що «вони не були чеченцями. Коли я почав розмовляти з ними чеченською мовою, вони відповіли: «Ми не розуміємо, говоріть російською»<ref>{{cite web|date=8 вересня 2004|access-date=11 квітня 2015|url=http://old.radiomayak.ru/schedules/6852/17139.html|publisher=Radio Mayak|language=ru|archive-url=https://web.archive.org/web/20090106005247/http://old.radiomayak.ru/schedules/6852/17139.html|archive-date=6 січня 2009|title="На этом этапе мы должны быть бдительны"}}</ref>. Звільнені заручники розповіли, що загарбники розмовляли російською з типовим для кавказців акцентом<ref name=":0" />.

Хоча Путін рідко коли не вагався звинувачувати чеченців у минулих терактах, він уникав пов'язувати цей напад з [[Друга російсько-чеченська війна|Другою російсько-чеченською війною]], яку сам і почав кілька років тому. Замість цього він звинуватив в захопленні заручників «пряме втручання міжнародного тероризму»<ref>[http://www.rferl.org/featuresarticle/2004/09/ce476827-01ec-417f-a41c-44b2019e125f.html Russia: On Beslan, Putin Looks Beyond Chechnya, Sees International Terror], [[Radio Free Europe/Radio Liberty]], 7 September 2004.</ref>. Російські урядові джерела спочатку стверджували, що дев'ять бойовиків у Беслані були арабами, а один – чорношкірим африканцем (Андрєєв назвав його [[Негр|«негром»]])<ref name="aftermath">[http://www.spiegel.de/international/spiegel/0,1518,363934,00.html The Beslan Aftermath: New Papers Critical of Russian Security Forces], ''[[Der Spiegel]]'', 4 July 2005.</ref><ref>[http://www.%3A%2F%2Fidl.stanford.edu%2F103%2Fchechnya%2FIDL103_Additional_Reading_7.pdf Chechnya: 'War on terror' legends debunked]{{Dead link|date=August 2018|bot=InternetArchiveBot|fix-attempted=yes}}</ref>, хоча пізніше було ідентифіковано тільки двох арабів<ref name="time" />.

Незалежні аналітики, такі як московський політичний коментатор [[Піонтковський Андрій Андрійович|Андрій Піонтковський]], заявили, що Путін намагався мінімізувати кількість і масштаб чеченських терористичних атак, а не перебільшувати їх, як він це робив у минулому<ref name="doubt">[https://web.archive.org/web/20120910131207/http://www.jamestown.org/programs/nca/single/?tx_ttnews%5Btt_news%5D%3D2032%26tx_ttnews%5BbackPid%5D%3D186%26no_cache%3D1#91;tt_news%5D=2032&tx_ttnews%5BbackPid%5D=186&no_cache=1 Officials evade responsibility as death toll remains in doubt], The Jamestown Foundation, 6 жовтня 2004.</ref>. Здавалося, що Путін пов'язував ці події з війною проти тероризму, яку очолювали США після терактів 11 вересня 2001 року<ref name="world" />, але в той же час звинуватив Захід у потуранні терористам<ref name="soft">{{cite web|date=17 September 2004|url=http://www.afpc.org/rrm/rrm1192.shtml|title=Putin: Western governments soft on terror|publisher=American Foreign Policy Council|access-date=29 July 2006|archive-url=https://web.archive.org/web/20051119073547/http://www.afpc.org/rrm/rrm1192.shtml|archive-date=19 November 2005|language=en}}</ref>. [[Файл:Shamil Basaev.jpg|міні|263x263пкс|[[Басаєв Шаміль Салманович|Шаміль Басаєв]] під час від'їзду з [[Будьонновськ|Будьонновська]] 19 червня 1995 року]]17 вересня 2004 року лідер чеченських терористів [[Басаєв Шаміль Салманович|Шаміль Басаєв]], який діяв окремо від решти північнокавказького руху, зробив заяву, в якій взяв на себе відповідальність за облогу школи в Беслані<ref>{{cite news|date=17 September 2004|url=http://edition.cnn.com/2004/WORLD/europe/09/17/russia.beslan/|title=Chechen 'claims Beslan attack'|publisher=CNN|access-date=29 July 2006}}</ref>. Ця подія була дуже схожа на [[Трагедія Норд-Осту|захоплення заручників у московському театрі в 2002 році]] і на [[Криза з заручниками в Будьонновську|кризу з заручниками в Будьонновську]], яка фактично призвела до завершення [[Перша російсько-чеченська війна|Першої російсько-чеченської війни]]. Басаєв заявив, що його «бригада мучеників» здійснила напад, а також взяв на себе відповідальність за серію терактів у Росії, що відбулися за кілька тижнів до теракту в Беслані. Він сказав, що спочатку планував захопити принаймні одну школу в Москві або Санкт-Петербурзі, але брак коштів змусив його обрати Північну Осетію. Басаєв звинуватив російську владу в «жахливій трагедії» в Беслані<ref name="claims">[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/3665136.stm Excerpts: Basayev claims Beslan], BBC News, 17 September 2004.</ref>. Басаєв стверджував, що прорахувався з рішучістю Кремля покласти край теракту всіма можливими засобами<ref name="shadow">[https://web.archive.org/web/20120106032623/http://www.themoscowtimes.com/article/chechnya-vow-cast-a-long-shadow/356028.html Chechnya Vow Cast a Long Shadow] ''The Moscow Times'', 26 February 2008.</ref>. Він сказав, що «жорстоко помилився» і що він «не в захваті від того, що там сталося», але також додав, що «планує більше операцій типу Беслана в майбутньому, тому що ми змушені це робити»<ref>[http://www.timesonline.co.uk/tol/news/world/article509888.ece We're going to do it again, says man behind Beslan bloodbath] ''The Times'', 3 February 2005.</ref>. Однак, це був останній великий терористичний акт в Росії до 2009 року, оскільки Басаєва незабаром переконав відмовитися від невибіркових нападів новий чеченський лідер [[Абдул-Халім Садулаєв]]<ref>[https://web.archive.org/web/20080918223149/http://www.jamestown.org/chechnya_weekly/article.php?articleid=2373424 No Terrorist Acts in Russia Since Beslan: Whom to Thank?], The Jamestown Foundation, 24 May 2007.</ref>, який зробив Басаєва своєю другою особою, але заборонив захоплення заручників, викрадення з метою викупу та операції, спрямовані проти цивільних осіб<ref>[https://www.theguardian.com/world/2005/aug/27/chechnya.russia Beslan massacre chief promoted] ''The Independent'', 27 August 2005.</ref>.

[[Президент Чеченської Республіки Ічкерія]] [[Масхадов Аслан Алієвич|Аслан Масхадов]] заперечував, що його сили брали участь в теракті, назвавши це «богохульством», якому «немає жодного виправдання». Масхадов назвав винуватців Беслана «божевільними», яких російська жорстокість звела з розуму<ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/459302.stm Obituary: Aslan Maskhadov], [[BBC News]], 8 March 2005.</ref>. Він засудив цю акцію і всі напади на цивільних осіб у заяві, оприлюдненій його посланцем [[Ахмед Закаєв|Ахмедом Закаєвим]] у [[Лондон|Лондоні]], поклавши відповідальність на те, що він назвав радикальним місцевим угрупуванням<ref>[http://www.globalsecurity.org/military/library/news/2004/09/mil-040914-22f19307.htm VOA News report], Globalsecurity.org, 14 September 2004.</ref>, і погодився на пропозицію Північної Осетії виступити в ролі переговірника. Пізніше він також закликав західні уряди ініціювати мирні переговори між Росією і Чечнею і додав, що «категорично спростовує всі звинувачення російського уряду в тому, що президент Масхадов мав будь-яку причетність до подій у Беслані»<ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/3655438.stm Chechen envoy warns of bloodshed], [[BBC News]], 14 September 2004.</ref>. Путін відповів, що не буде вести переговори з «дітовбивцями»<ref name="rejects" />, порівнявши заклики до переговорів з [[Політика умиротворення|умиротворенням Гітлера]]<ref name="soft" />, і призначив за Масхадова винагороду в 10 мільйонів доларів (стільки ж, скільки за Басаєва)<ref>[http://www.csmonitor.com/2004/0929/p06s01-woeu.html Putin's Chechnya options narrow], The Christian Science Monitor, 29 вересня 2004.</ref>. Масхадов був убитий російськими спецназівцями в Чечні 8 березня 2005 року і похований у невстановленому місці<ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4330039.stm Chechen leader Maskhadov killed], [[BBC News]], 8 March 2005.</ref><ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4473737.stm Russia buries Maskhadov in secret], [[BBC News]], 22 April 2005.</ref>.

Незабаром після теракту офіційні російські джерела заявили, що нападники були частиною ймовірної міжнародної групи на чолі з Басаєвим, до якої входило кілька арабів, пов'язаних з [[Аль-Каїда|Аль-Каїдою]], і стверджували, що вони перехопили телефонні дзвінки арабською мовою зі школи в Беслані до [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]] та іншої невідомої країни [[Близький Схід|Близького Сходу]]<ref>{{cite news|date=27 September 2004|url=https://www.theguardian.com/russia/article/0,2763,1313441,00.html|title=Beslan militants 'called Middle East'|work=The Guardian|access-date=29 July 2006|location=London}}</ref>.

Двоє британців-алжирців, Осман Ларуссі та Ясін Беналія, спочатку були названі як такі, що брали активну участь у нападі. Ще один громадянин Великобританії на ім'я Камель Рабат Буралья, заарештований при спробі покинути Росію одразу після нападу, підозрювався як ключовий організатор. Всі троє були пов'язані з мечеттю [[Фінсбері-парк (станція)|Фінсбері-Парк]] у північному Лондоні<ref>{{cite news|date=3 October 2004|url=https://www.theguardian.com/russia/article/0,2763,1318586,00.html|title=London mosque link to Beslan|work=The Guardian|access-date=29 July 2006|first=Jason|last=Burke}}</ref>. Згодом російський уряд перестав звинувачувати Аль-Каїду у причетності до теракту<ref name=":7" />. Ларуссі і Беналія не згадуються у доповіді Торшина і ніколи не були названі російською владою підозрюваними у причетності до теракту в Беслані.

Наступні люди були названі російським урядом як планувальники і фінансисти нападу:

* [[Басаєв Шаміль Салманович|Шаміль Басаєв]] – лідер чеченських терористів, який взяв на себе повну відповідальність за напад. Загинув в [[Інгушетія|Інгушетії]] в липні 2006 року за нез'ясованих обставин.
* [[Камель Рабат Буралья]] – британо-алжирець, підозрюваний в організації нападу, який, за повідомленнями, був затриманий у Чечні у вересні 2004 року.
* [[Абу Омар ас-Саїф]] – громадянин Саудівської Аравії, звинувачений у фінансуванні теракту, вбитий у [[Дагестан|Дагестані]] в грудні 2005 року<ref>[https://web.archive.org/web/20070930182930/http://www.jamestown.org/print_friendly.php?volume_id=409&issue_id=3567&article_id=2370604 Abu Omar reportedly killed], Jamestown Foundation, 15 грудня 2005.</ref>.
* [[Абу Заїд Аль-Кувейті]] – громадянин [[Кувейт|Кувейту]], звинувачений в організації теракту, загинув в Інгушетії в лютому 2005 року.

У листопаді 2004 року 28-річний Ахмед Мержоєв і 16-річна Марина Корігова з [[Сагопші]], Інгушетія, були заарештовані російською владою у зв'язку з терактом у Беслані. Мержоєва звинуватили у наданні їжі та спорядження терористам, а Корігову – у володінні телефоном, на який неодноразово дзвонив один з терористів<ref>[http://www.elitestv.com/pub/2004/Nov/EEN419d03f1b16c5.html Two Arrested in Russia for School Hostage Situation] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080906110202/http://www.elitestv.com/pub/2004/Nov/EEN419d03f1b16c5.html|date=6 вересня 2008}}, EliteTV.com, November 2004.</ref>. Корігову звільнили, коли її адвокат показав, що телефон їй дав знайомий після теракту<ref>[http://www.watchdog.cz/?show=000000-000008-000001-000352&lang=1 Girl suspected of links with Beslan terrorists released], Prague Watchdog, 2 грудня 2004.</ref>.

=== Терористи ===
Згідно з офіційною російською версією подій, у теракті безпосередньо брали участь 32 бойовики, одного з яких вдалося взяти живим, а решта були вбиті на місці. Кількість та особи терористів залишаються дискусійним питанням, яке підживлюється часто суперечливими заявами російського уряду та офіційними документами. У заявах уряду від 3–4 вересня повідомлялося, що під час облоги було вбито 26–27 бойовиків<ref name="timeline" />. Щонайменше четверо бойовиків, у тому числі дві жінки, загинули ще до штурму школи російськими силовиками.

Багато очевидців і заручників, що вижили стверджують, що загарбників було набагато більше. Деякі з них, можливо, втекли. Також спочатку стверджувалося, що троє терористів були захоплені живими, в тому числі [[Ходов Володимир Анатолійович|Володимир Ходов]] і жінка-бойовик<ref>[https://web.archive.org/web/20090104113042/http://findarticles.com/p/articles/mi_qn4158/is_20041109/ai_n12822067 Beslan hostage-takers were allowed to flee, soldier says], ''[[The Independent]]'', 9 November 2004.</ref>. Свідчення свідків під час судового процесу над Кулаєвим повідомляли про присутність серед бойовиків низки осіб із явно слов'янською зовнішністю, російською мовою без акценту і «ідеальною» осетинською мовою, які не були помічені серед тіл убитих російськими силовиками<ref name="snipers" />. Серед невідомих чоловіків (і жінки, за одним зі свідчень) був чоловік з рудою бородою, який, за повідомленнями, віддавав накази терористам, і на якого заручникам було заборонено дивитися<ref name=":7" /><ref name="snipers" /><ref name=":0" />.

* За оцінками звіту Кесаєва 2005 року, в облозі брали участь близько 50 бойовиків-терористів, що ґрунтується на свідченнях очевидців і кількості зброї, залишеної на місці події<ref name="reports" />.
* У доповіді Савельєва в вересні 2006 року говориться, що в облозі брали участь від 58 до 76 бойовиків, з яких багатьом вдалося втекти, прослизнувши через оточення навколо школи<ref name="reports" />.
* У доповіді Торшина в грудні 2006 року зазначено, що в нападі брали участь 34 бойовики, з яких 32 увійшли до школи і 31 загинув там, а також зазначено, що двоє спільників залишаються на волі (один з них – Юнус Мацієв, охоронець Басаєва)<ref name="reports" />.

6 вересня 2004 року стали відомі особи сімох нападників після проведення судово-медичної експертизи, інтерв'ю з заручниками, що вижили, і захопленим нападником. Судово-медична експертиза також встановила, що 21 заручник приймав [[героїн]], [[метамфетамін]], а також [[морфін]]<ref>''The 2002 Dubrovka and 2004 Beslan Hostage Crises: A Critique of Russian Counter-terrorism'' {{ISBN|978-3-838-25608-5}} с. 50</ref><ref>{{cite news|date=28 грудня 2005|url=http://eng.kavkaz.memo.ru/newstext/engnews/id/912681.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20060513091657/http://eng.kavkaz.memo.ru/newstext/engnews/id/912681.html|archive-date=13 травня 2006|title=Federal commission delivers report on Beslan|publisher=Memorial|access-date=29 липня 2006}}</ref><ref>''Negotiating with Terrorists: Strategy, Tactics, and Politics'' {{ISBN|978-0-415-56629-2}} с. 138</ref>. Слідство назвало вживання наркотиків причиною того, що бойовики продовжували боротися, незважаючи на важкі поранення і, ймовірно, сильний біль. У листопаді 2004 року російські офіційні особи оголосили, що 27 з 32 заручників були ідентифіковані. Однак у вересні 2005 року головний обвинувач у справі Нурпаші Кулаєва заявив, що лише 22 з 32 тіл заручників були ідентифіковані<ref>{{cite news|date=12 September 2004|title=Russian Prosecutor Says International Terrorists Planned Beslan|publisher=Mosnews<!--|access-date=29 July 2006-->}}</ref>, що призвело до подальшої плутанини щодо того, які саме особи були підтверджені.
{| class="wikitable sortable collapsible" width="90%" style="font-size:90%; text-align:center;"
! colspan="6" |Список учасників захоплення школи згідно російських докладів<ref name="sostav2">{{cite web|url=http://www.tkhostov.ru/download/files/terrorist_list.pdf|title=Список и фото организаторов и исполнителей теракта|publisher=Исследовательский центр «Charta Caucasica»|accessdate=2017-12-10|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170516132933/http://www.tkhostov.ru/download/files/terrorist_list.pdf|archivedate=2017-05-16}}</ref><ref name="svedeniya2">{{cite web|url=http://www.pravdabeslana.ru/spravka7.htm|title=Сведения об установленных террористах, полученные в результате следственных действий и оперативно-розыскных мероприятий и данных ГИЦ МВД России|accessdate=2017-03-03|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120102164912/http://www.pravdabeslana.ru/spravka7.htm|archivedate=2012-01-02|deadlink=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.newsru.com/russia/09jul2007/beslan.html|title=Опубликованы фотографии террористов, принимавших участие в захвате школы в Беслане|publisher=[[NEWSru.com]]|date=9 июля 2007|accessdate=7 апреля 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110526102008/http://www.newsru.com/russia/09jul2007/beslan.html|archivedate=2011-05-26}}</ref>
|-
!
!Им'я
!Рік народження
!Місце народження
!Псевдо
!Доля
|-
|1
|Хучбаров Руслан Тагірович
|1972
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|«Полковник», «Расул»
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|2
|Ходов Володимир Анатолійович
|1976
|[[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]
|«Абдулла»
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|3
|Гатагажев Аслан-Гірей Бексултанович
|1975
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|«Алі», «Шахід»
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|4
|Атаєв Рустам Солонгиреєвич
|1979
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|5
|Аушев Усман Магомедович
|1971
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|6
|Ахмедов Хізраїл Хансолтанович
|1974
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|7
|Борчашвілі (Алдзбеков) Різван Вахітович
|1978
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|8
|Дзортов Ібрагім Магомедович
|1976
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|9
|Ілієв Адам Магомед-Ханович
|1984
|[[Північно-Осетинська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ПОАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|10
|Камурзоєв Султан Магомед-Гіреєвич
|1977
|[[Казахська Радянська Соціалістична Республіка|КРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|11
|Кулаєв Ханпаша Абуркашевич
|1973
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|«Однорукий»
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|12
|[[Кулаєв Нурпаша Абуркашевич]]
|1980
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Відбуває [[Довічне позбавлення волі|довічне ув'язнення]] в російській колонії
|-
|13
|Нагаєва Роза Салманова
|1976
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убита в період між 1 і 3 вересня під час захоплення школи
|-
|14
|Табурова Мар'ям Юсупова
|1977
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Підірвалася 1 вересня 2004 року в перший день захоплення школи
|-
|15
|Пошев Адам Ахмедович
|1982
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|16
|Таршхоєв Іса Жумалдинович
|1981
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|17
|Торшхоєв Іса Аскерович
|1975
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|18
|Хочубаров Магомед Мурцалович
|1983
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|19
|Цечоєв Бейал Баширович
|1973
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|20
|Цечоєв Муса Ісаєвич
|1969
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|«Халід»
|Помер 2 вересня 2004 року в школі від ран, отриманих при взриві Табурової незадовго до того
|-
|21
|Цокієв Тимур Магомедович
|1973
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|22
|Шебиханов Майрбек Саїд-Алієвич
|1979
|[[Казахська Радянська Соціалістична Республіка|КРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|23
|Шебиханов, Саїдбек Саїд-Алієвич
|1985
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|24
|Ярижев Аслан Ахмедович
|1982
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|25
|Лабазанов Абдул-Азім Ідрисович
|1973
|[[Казахська Радянська Соціалістична Республіка|КРСР]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|26
|Абу Фарух
|
|[[Саудівська Аравія]]
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|27
|Дауд (за іншими даними – Магомед)
|
|
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|28
|Куштов Адам
|1983
|
|
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|29
|Парчієв Асланбек
|
|[[Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|ЧІАРСР]]
|
|Убитий при захваті школи 1 вересня 2004 року
|-
|30
|Не впізнаний
|
|
|«Абдул-Азіз»
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|-
|31
|Не впізнаний
|
|
|«Сайбулла»
|Убитий при штурмі школи російськими силовиками 3 вересня 2004 року
|}

=== Вимоги ===
Російські переговірники стверджують, що бойовики ніколи чітко не заявляли про свої вимоги, хоча у них були записи, зроблені рукою одного із заручників у шкільному зошиті, в яких були викладені вимоги повного виведення російських військ з Чечні та визнання її незалежності. Повідомлялося, що загарбники висунули наступні вимоги 1 вересня об 11:00–11:30 у листі, надісланому через лікаря швидкої допомоги<ref>{{cite web|date=29 November 2004|url=https://www.novayagazeta.ru/articles/2004/11/29/20177-pokazaniya-vracha-zalozhnika-iz-shkoly-1|title=Interview with hostage ER doctor from SNO|work=[[Novaya Gazeta]]|access-date=29 July 2006|language=ru}}</ref>:

* Визнання незалежності Чечні в [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] і виведення російських військ.
* Присутність у школі наступних людей: [[Дзасохов Олександр Сергійович|Олександр Дзасохов]] (президент Північної Осетії), [[Зязіков Мурат Магометович|Мурат Зязіков]] (президент Інгушетії), [[Аушев Руслан Султанович|Руслан Аушев]] (колишній президент Інгушетії) та [[Рошаль Леонід Михайлович|Леонід Рошаль]] (лікар). Крім того, замість Рошаля і Аушева заручники могли назвати [[Рушайло Володимир Борисович|Володимира Рушайло]] і [[Алханов Алі Дадашевич|Алі Алханова]] (на той момент промосковського міністра МВС Чечні)<ref name="Rin.ru-Beslan-20070214" />.

Дзасохов і Зязіков не приїхали до Беслану. Пізніше Дзасохов стверджував, що його силоміць зупинив «дуже високопоставлений генерал з МВС, який сказав: «Я отримав наказ заарештувати тебе, якщо ти спробуєш проїхати»<ref name="breakdown" />. Заявленою причиною неприбуття Зязікова було те, що він «захворів»<ref name="detail" />. Аушев, попередник Зязікова на посаді президента Інгушетії, якого Путін змусив піти у відставку в 2002 році, увійшов до школи і забезпечив звільнення 26 заручників.

Аслаханов повідомив, що терористи також вимагали звільнити від 28 до 30 підозрюваних, затриманих під час зачистки після терористичних атак в Інгушетії на початку червня<ref name=":11" /><ref name=":7" />.

Пізніше Басаєв заявив, що терористи також вимагали від президента Путіна піти у відставку<ref name="claims2">[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/3665136.stm Excerpts: Basayev claims Beslan], BBC News, 17 September 2004.</ref>.

== Розслідування ==

=== Хід слідства ===
Станом на 2013 рік, слідство у справі про теракт, розпочате Генеральною прокуратурою РФ 1 вересня 2004, залишалося відкритим. Розслідування обставин теракту проводили кілька незалежних одна від одної комісій, експертних груп та громадських організацій, проте багато обставин, включаючи реальну кількість терористів, можливу втечу багатьох з них, дії уряду під час переговорів і штурму будівлі, а також причини обмеженого і суперечливого освітлення в ЗМІ, оскаржуються дотепер. Деякі оглядачі доводять, що загибель більшості заручників була спричинена «операцією з їхнього звільнення».

Члени сімей жертв терактів звинуватили силовиків у некомпетентності і зажадали притягнути владу до відповідальності. Путін особисто пообіцяв організації «Матері Беслану» провести «об'єктивне розслідування». 26 грудня 2005 року російська прокуратура, яка розслідувала теракт, заявила, що силовики не допустили жодної помилки<ref>{{Cite news|title='No mistakes', Beslan report says|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4561052.stm|date=2005-12-26|accessdate=2023-09-07|language=en}}</ref>.

=== Дані незалежної експертизи ===
Депутат Державної Думи РФ, доктор технічних наук [[Савельєв Юрій Петрович|Юрій Савельєв]], експерт з питань зброї та вибухівки, який був членом парламентського комітету з питань розгляду обставин теракту, представив спеціальну доповідь «Беслан: правда заручників»<ref>[http://www.pravdabeslana.ru/doklad/oglavlenie.htm Доклад Ю.Савельева «Беслан: правда заложников»] {{ref-ru}}</ref>, висновки якої докорінно відрізнялись від позиції решти учасників комісії.

У доповіді йдеться про те, що до терористичної атаки були залучені від 56 до 78 терористів, які приїхали сюди, принаймні, чотирма машинами. На третій день з даху сусіднього будинку школи був здійснений постріл запалювальною гранатою у вікно горища школи над спортивною залою. Як наслідок, на всьому горищі сталася пожежа. Через 22 секунди після першого пострілу був здійснений другий постріл по спортзалу, який призвів до руйнувань, що відповідають вибуху 6,1&nbsp;кг в тротиловому еквіваленті. Велика кількість заручників в спортивному залі загинули саме через ці перші два вибухи. Обстріл школи з мінометів і танків здійснювався також у той час, коли заручники були всередині школи. Крім того, в доповіді йдеться, що гасіння пожежі в школі почалося більш ніж через дві години після її загоряння, через що багатьом бойовикам вдалося втекти.

За словами Савельєва, спецпризначенці застосували гранатомети без попередження як прелюдію до збройного штурму, ігноруючи переговори, що, очевидно, тривали. У лютому 2007 року двоє членів комісії (Савельєв і Юрій Іванов) засудили розслідування як прикриття, а офіційну версію подій Кремля – як сфабриковану. Вони відмовилися підписати звіт Торшина<ref name="cover_up" />.

=== Суд над Нурпашою Кулаєвим ===
Єдиний вцілілий бойовик, затриманий під час штурму, 24-річний [[Кулаєв Нурпаша Абуркашевич|Нурпаша Кулаєв]], уродженець Чечні, був ідентифікований колишніми заручниками як один із нападників. Російський державний [[Перший канал (Росія)|«Перший канал»]] показав фрагменти допиту Кулаєва, в якому він розповів, що його групою керували уродженець Чечні на псевдо «Полковник» і уродженець Північної Осетії Володимир Ходов. За словами Кулаєва, «Полковник» застрелив одного бойовика і підірвав двох жінок-смертниць, оскільки вони виступали проти захоплення дітей<ref>[https://web.archive.org/web/20080223150208/http://www.jamestown.org/publications_details.php?volume_id=401&issue_id=3063&article_id=2368474 Ingush ex-cop reportedly among hostage-takers], The Jamestown Foundation, 8 вересня 2004.</ref>.

У травні 2005 року Кулаєв став підсудним у суді Республіки Північна Осетія. Він був звинувачений у вбивстві, тероризмі, викраденні людей та інших злочинах і визнав себе винним за сімома пунктами обвинувачення<ref>{{cite news|date=18 травня 2006|url=http://english.pravda.ru/accidents/21/96/382/15488_beslan.html|title=Victims of Beslan hostage crisis demand death penalty to the only arrested terrorist|publisher=pravda{{!}}pravda.ru|access-date=29 липня 2006|archive-url=https://web.archive.org/web/20060618065657/http://english.pravda.ru/accidents/21/96/382/15488_beslan.html|archive-date=18 липня 2006}}</ref>. Багато колишніх заручників засудили судовий процес, називаючи його «димовою завісою» і «фарсом»<ref name="away" />. Деякі родичі жертв, які використовували судовий процес у своїх спробах звинуватити владу, навіть закликали помилувати Кулаєва, щоб він міг вільно говорити про те, що сталося<ref name="blame" />. Голову ФСБ [[Патрушев Микола Платонович|Миколу Патрушева]] викликали для надання свідчень, але він не з'явився на суд<ref name=":7" />.

Через десять днів, 26 травня 2006 року, Нурпашу Кулаєва було засуджено до довічного ув'язнення<ref>{{cite news|date=26 May 2006|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/5018928.stm|title=Beslan attacker jailed for life|work=BBC News|access-date=29 July 2006}}</ref>. Пізніше Кулаєв зник у російській тюремній системі<ref>[https://web.archive.org/web/20081226215433/http://eng.kavkaz.memo.ru/newstext/engnews/id/1168540.html Head of Beslan commission to check information on Kulaev's death], Memorial, 5 січня 2007.</ref>. У відповідь на питання про те, чи був Кулаєв убитий або помер у в'язниці, у 2007 році російські урядовці заявили, що він живий і очікує початку відбування покарання<ref>[https://web.archive.org/web/20081227081850/http://eng.kavkaz.memo.ru/newstext/engnews/id/1169480.html FPES refutes information on Kulaev's death], Memorial, 6 січня 2007.</ref>.

У вересні 2021 року Кулаєв оскаржив свій вирок, пославшись на допущені під час суду порушення, а також на неякісну роботу свого колишнього адвоката Альберта Плієва<ref>{{cite web|author=Иван Чупров, Александр Поздеев|title=Террорист из Беслана, отбывающий срок в ЯНАО, пожаловался на суд|url=https://ura.news/news/1052504030|publisher=Ура.ру|date=2021-09-08|accessdate=2022-02-20|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210908165230/https://ura.news/news/1052504030|archivedate=2021-09-08|language=ru}}</ref>. Отримавши відмову, Кулаєв повторно запросив перегляд справи у 2022 році<ref name="vozmesdie">{{cite video|date2=2007|title=«Специальный корреспондент - Возмездие»|url=https://www.youtube.com/watch?v=YzZy66dWIYw|accessdate=2 февраля 2017|time=01:37}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170209162212/https://www.youtube.com/watch?v=YzZy66dWIYw |date=2017-02-09 }}</ref>. Станом на 2022 рік Кулаєв відбував термін у колонії «Полярна сова», розташованій у селищі [[Харп]] [[Приуральський район|Приуральського району]] [[Ямало-Ненецький автономний округ|Ямало-Ненецького автономного округу]] Росії<ref name="vozmesdie" /><ref>{{cite video|url=https://www.youtube.com/watch?v=PSuxb6viHg8|title=«Беслан, бесконечная трагедия» (Beslan, die unendliche Tragedie)|time=15:00 - 21:00|lang=de|accessdate=2013-11-15}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170326172240/https://www.youtube.com/watch?v=PSuxb6viHg8 |date=2017-03-26 }}</ref><ref name="kulnov">{{cite web|author=Карина Икаева|title=Нурпаши Кулаев вновь направил запрос о пересмотре дела|url=https://osnova.news/n/16769/|publisher=ОсНова.News|date=2022-09-02|accessdate=2022-09-02|archiveurl=https://archive.today/20220902104400/https://osnova.news/n/16769/|archivedate=2022-09-02}}</ref>.

== Критика російської влади ==

=== Дезінформація і приховування інформації ===
На відміну від висвітлення подій на іноземних телеканалах новин (таких як [[CNN]] та [[BBC]]), облога не транслювалася в прямому ефірі жодним з трьох основних державних російських телевізійних мереж<ref name="silence">{{cite news|url=http://context.themoscowtimes.com/stories/2007/10/12/105.html|archive-url=https://archive.today/20071225075931/http://context.themoscowtimes.com/stories/2007/10/12/105.html|title=A Deafening Silence|newspaper=The Moscow Times|archive-date=25 December 2007|date=12 October 2007}}</ref>. Російське державне телебачення повідомляло лише офіційну інформацію про кількість заручників під час теракту. Наполегливо називалася цифра 354 особи, яку спочатку повідомляли Лев Дзугаєв (прес-секретар голови Північної Осетії)<ref>[https://web.archive.org/web/20090104222229/http://findarticles.com/p/articles/mi_qn4158/is_20050131/ai_n9693451 Backslash in Beslan], ''[[The Independent]]'', 31 January 2005.</ref> і Валерій Андрєєв (начальник республіканського управління ФСБ). Пізніше стверджувалося, що Дзугаєв лише поширював інформацію, надану йому «співробітниками адміністрації президента Росії, які перебували в Беслані з 1 вересня»<ref name="feds" />. 

Завідомо неправдива цифра мала серйозні наслідки для поводження з заручниками з боку розлючених терористів і сприяла оголошенню «добровільного голодування серед заручників»<ref name="wounds" /><ref name="probe">[https://www.cbc.ca/news/world/beefed-up-security-could-have-prevented-beslan-siege-probe-head-says-1.530234 Beefed-up security could have prevented Beslan siege, probe head says], [[CBC News]], 28 December 2005.</ref>. Повідомлялося, що бойовики казали: «Може, нам варто вбити достатньо вас, щоб дійти до цієї цифри?». Урядова дезінформація також спричинила випадки насильства з боку місцевих жителів, які знали про реальну кількість заручників, проти представників російських та іноземних ЗМІ<ref name="osce" />.

8 вересня 2004 року кілька провідних російських і міжнародних правозахисних організацій, включаючи [[Amnesty International]], [[Human Rights Watch]], [[Меморіал (організація)|«Меморіал»]] і [[Московська Гельсінська група|Московську Гельсінську групу]], опублікували спільну заяву, в якій вказали на відповідальність, яку несе російська влада за поширення неправдивої інформації:<blockquote>Ми також серйозно стурбовані тим, що влада приховувала справжній масштаб кризи, зокрема, дезінформуючи російське суспільство про кількість заручників. Ми закликаємо російську владу провести всебічне розслідування обставин подій у Беслані, яке має включати вивчення того, як влада інформувала все суспільство і сім'ї заручників. Ми закликаємо оприлюднити результати такого розслідування<ref name="osce" />.</blockquote>Російська пропагандиська газета [[Московский комсомолец|«Московський комсомолець»]] вела рубрику під заголовком «Хроніка брехні», детально описуючи різні початкові повідомлення офіційних осіб про захоплення заручників, які згодом виявилися неправдивими<ref name="rejects" />.

=== Інциденти з журналістами ===
Впродовж облоги деякі журналісти намагалися виступити в ролі переговорників. Зокрема журналістка [[Новая газета|«Нової Газети»]] [[Політковська Ганна Степанівна|Ганна Політковська]], що вела переговори під час [[Трагедія Норд-Осту|теракту в Москві у 2002 році]], намагалася вийти на [[Масхадов Аслан Алієвич|Аслана Масхадова]], аби вмовити його на вийти на перемовини з терористами. Проте саму її влада двічі не пускала на борт літака, а коли їй врешті-решт це вдалося, вона була отруєна на борту літака, що прямував до [[Ростов-на-Дону|Ростова-на-Дону]]<ref name="osce" /><ref>[http://www.kolumbus.fi/suomi-tshetshenia-seura/what.htm On Anna Politkovskaya falling into a coma], ''[[Novaya Gazeta]]'', 4 September 2004.</ref>.

Згідно з доповіддю [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)]], кілька кореспондентів були затримані або зазнали інших утисків після прибуття до Беслану (включаючи росіян Анну Горбатову і Оксану Семенову з «Новых Известий», Мадіну Шавлохову з «Московського комсомольця», Олену Мілашину з «Нової газети» і Саймона Островського з [[The Moscow Times|«The Moscow Times»]]). Кілька іноземних журналістів також були ненадовго затримані, в тому числі група журналістів польської [[Газета Виборча|«Газети Виборчої»]], французької [[Ліберасьйон|«Ліберасьйон»]] і британської [[Ґардіан (газета)|«Гардіан»]]. Багато іноземних журналістів зазнали тиску з боку сил безпеки, а у знімальних груп телеканалів [[ZDF]] і [[ARD]] (Німеччина), [[AP Television News]] (США) і [[Руставі 2|«Руставі-2»]] (Грузія) були конфісковані матеріали<ref name="osce" />. 

Знімальна група «Руставі-2» була заарештована. Міністр охорони здоров'я Грузії заявив, що кореспондентка Нана Лежава, яку п'ять днів утримували в російському СІЗО, була отруєна небезпечними психотропними препаратами (як і Політковська, Лежава втратила свідомість після того, як їй дали чашку чаю). Знімальна група іншого грузинського телеканалу, «Mze», була вислана з Беслана<ref name="osce" />.

Після теракту почастішали заяви про те, що влада заважала роботі преси в Беслані й обмежувала свободу слова. Як ілюстрації цього наводилися арешти журналістів двох телеканалів (грузинського «Руставі-2» і арабського [[Аль-Арабія|«Аль-Арабія»]]) і відставка головного редактора «Известий» Рафа Шакірова<ref>{{cite web|url=http://www.newsru.com/arch/world/08sep2004/institpress.html|title=Власти препятствовали работе журналистов в Беслане, заявил Международный институт прессы|publisher=[[NEWSru.com]]|date=2004-09-08|accessdate=2011-04-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110518234431/http://www.newsru.com/arch/world/08sep2004/institpress.html|archivedate=2011-05-18|deadlink=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.newsru.com/russia/07sep2004/lysova.html|title=Отставка главного редактора "Известий" обусловлена политическими мотивами и цензурой|publisher=[[NEWSru.com]]|date=2004-09-07|accessdate=2011-04-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170326173215/http://www.newsru.com/russia/07sep2004/lysova.html|archivedate=2017-03-26|deadlink=no}}</ref>.

=== Характер штурму і підготовка до нього ===
[[Файл:Russia2004 2424.jpg|міні|263x263пкс|Зруйнована школа №&nbsp;1 в Беслані. На фото видна відсутність даху в приміщенні спортзалу, що обвалився внаслідок використання російськими силовиками [[Джміль (вогнемет)|вогнеметів «Джміль»]]]]
Критики, в тому числі самі жертви і родичі жертв, звинувачували російський уряд і силовиків в тому, що штурм школи був безжальним. Здебільшого це пов'язано з використанням важкої зброї, такої як танки і ракетні вогнемети «Джміль», використання яких було офіційно підтверджено<ref name="flame-throwers" /><ref>[http://rus.tmtbb.ru/news/article/beslan-residents-say-forces-used-grenades/224058.html Beslan Residents Say Forces Used Grenades] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110826113643/http://rus.tmtbb.ru/news/article/beslan-residents-say-forces-used-grenades/224058.html|date=26 August 2011}}, ''The Moscow Times'', 6 April 2005.</ref><ref name="moms">[http://www.chicagotribune.com/news/nationworld/chi-beslan_nu_rodriguezjan18,1,1649328,full.story Beslan moms blame Putin, face charges]{{Dead link|date=April 2016}}, ''[[Chicago Tribune]]'', 18 January 2008.</ref>. «Джміль» – це зброя, що використовує [[Термобаричний боєприпас|термобаричні заряди]], що запалює повітря, висмоктує кисень із закритого приміщення і створює величезну хвилю тиску, яка розчавлює все, що вціліло після вогню<ref name=":8" />. Деякі правозахисники стверджують, що щонайменше 80% заручників були вбиті пересічним вогнем з боку російських силовиків<ref name=":2" />. За словами [[Фельгенгауер Павло Євгенійович|Павла Фельгенгауера]], «це була не операція з порятунку заручників, а військова операція, спрямована на знищення терористів»<ref name="flame-throwers" />. [[Девід Саттер]] заявив, що цей інцидент «представляє жахливий портрет російського керівництва і його повну зневагу до людського життя»<ref name="hudson" />.

Російська влада піддавалася критиці за те, що вона не організувала все належним чином, в тому числі не забезпечила безпеку місця події від проникнення цивільних осіб, а служби екстреної допомоги не були готові протягом 52 годин теракту, через що багато заручників доставлялися до медичних закладів в тому числі на приватних авто, а медичну допомогу їм були вимушені надавати здебільшого у Владикавказі, оскільки в Беслані не були готові до такої кількості жертв<ref name="civilians">[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/3634114.stm Civilians 'began siege shooting'], [[BBC News]], 7 September 2004.</ref><ref name="legacy" />. Уряд також піддавався різкій критиці з боку багатьох місцевих жителів, які через дні і навіть місяці після теракту не знали, чи живі їх діти, оскільки лікарні були повністю ізольовані від зовнішнього світу. Через два місяці після теракту місцевий водій Муран Кацанов знайшов людські рештки та документи, що посвідчують особу, на сміттєзвалищі на околиці Беслана<ref name=":8" />. Ця знахідка в подільшому викликала ще більше обурення<ref name=":12"/><ref name=":13"/>.

Крім того, лунали серйозні звинувачення в тому, що федеральні чиновники не намагалися серйозно вести переговори із бойовиками і навіть перешкоджали їм (включно з отруєнням Політковської і погрозами з Москви заарештувати президента Північної Осетії Дзасохова, якщо він приїде на переговори), а також навмисно надавали ЗМІ невірні і непослідовні звіти про ситуацію.

== Ініціативи та протести матерів Беслана ==
1 вересня 2016 року, в річницю трагедії, під час траурних заходів в місті Беслан п'ятеро жінок зняли куртки, під якими були білі футболки з написом «Путін – кат Беслана». Докази того, що стрілянина по школі з усіх видів важкої зброї, в тому числі [[Джміль (вогнемет)|вогнеметами «Джміль»]], була розпочата саме урядовими силовиками&nbsp;— давно вже були представлені і викладені громадськості незалежними експертами та журналістами. Ніхто, крім Путіна не міг віддати наказ урядовим військам стріляти, а провідною тезою Путіна за цих подій було: «З терористами переговорів не провадимо»&nbsp;— себто він принципово і заздалегідь відмовлявся врятувати дітей.

Учасницями акції стали Емілія Бзарова (загинув 9-річний син Аслан), Жанна Цірихова (була заручницею, загинула 8-річна дочка Єлизавета), Світлана Маргієва (була заручницею, загинула дочка Ельвіра), Елла Кесаєва (дочка Заріна була в заручниках), Емма Бетрозова (загинули: чоловік Руслан, сини 16-річний Алан і 14-річний Аслан). Жінки були затримані і засуджені до штрафів або виправних робіт. Разом із жінками були затримані кореспонденти, які зафільмували акцію<ref>[http://www.novayagazeta.ru/news/1706744.html Матерей Беслана приговорили к общественным работам] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160903111840/http://www.novayagazeta.ru/news/1706744.html |date=2016-09-03 }} {{ref-ru}}</ref><ref>[http://censor.net.ua/video_news/404058/hvatit_snimat_alle_zaberite_ee_v_rayiotdel_v_beslane_pri_osveschenii_protesta_matereyi_pogibshih_vo «"Хватит снимать, алле! Заберите ее в райотдел", - в Беслане при освещении протеста матерей погибших во время терракта задержали двух журналистов» Цензор.НЕТ] {{ref-ru}}</ref>.

== Пам'ять ==

=== Нові школи ===
[[Файл:Музей теракта в школе им. Героев Спецназа (Беслан).jpg|міні|263x263пкс|Музей теракту в школі імені Героїв Спецназу в Беслані]]
У серпні 2005 року в Беслані було збудовано дві нові школи за кошти московського уряду<ref>{{Cite news|title=Memories haunt new Beslan schools|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/4161316.stm|date=2005-08-18|accessdate=2023-09-07|language=en}}</ref>. Одна з нових школ, збудована в 2010 році у тому числі на кошт урядів [[Греція|Греції]] і [[Норвегія|Норвегії]]<ref>{{Cite web|title=Беслан - Северная Осетия-Алания - Российская Федерация|url=https://ermakvagus.com/Europe/Russia/beslan-rus.html|website=ErmakVagus|accessdate=2023-09-07|language=ru}}</ref> була названа на честь одного із заручників, вчителя фізкультури Яніса Канідіса (етнічний грек, родом з [[Грузія|Грузії]]), який врятував життя багатьох дітей і загинув під час теракту<ref>{{Cite web|title=Греция подарит Беслану школу|url=https://newizv.ru/news/2006-10-06/gretsiya-podarit-beslanu-shkolu-56963|website=newizv.ru|accessdate=2023-09-07|language=ru}}</ref>. Опинившись серед заручників, 74-річний Канідіс неодноразово ризикував життям, вимагаючи у терористів воду для маленьких дітей і намагаючись полегшити долю заручників. 3 вересня Канідіс був убитий: після вибухів у залі почалася метушня, і він спробував відібрати автомат у бойовика, але був застрелений<ref name="k15">{{cite web|url=http://www.pravdabeslana.ru/15-190705.htm|title=15-е заседание по делу Кулаева|date=19 июля 2005|accessdate=29 ноября 2010|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070815055837/http://www.pravdabeslana.ru/15-190705.htm|archivedate=2007-08-15}}</ref><ref name="k20">{{cite web|url=http://www.pravdabeslana.ru/20-040805.htm|title=20-е заседание по делу Кулаева|date=4 августа 2005|accessdate=2011-07-12|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070814152725/http://www.pravdabeslana.ru/20-040805.htm|archivedate=2007-08-14}}</ref>.

Нову будівлю школи без присвоєння номера було зведено у 2005 році на місці спеціально знесеної заради цього школи-інтернату, що розташовувалася практично навпроти школи, де відбувся теракт<ref>{{cite web|url=http://ps.1september.ru/article.php?ID=200506001|title=Беслан. Школа № ...|author=Артём Соловейчик|publisher=Газета «Первое сентября»|date=2005|accessdate=2018-01-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150622113318/http://ps.1september.ru/article.php?ID=200506001|archivedate=2015-06-22|deadlink=no}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/518662|title=Бесланский спортзал сделают мемориальным|author=Вадим Тохсыров|publisher=[[Коммерсантъ]]|date=22 октября 2004|accessdate=2018-01-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180125175720/https://www.kommersant.ru/doc/518662|archivedate=2018-01-25|deadlink=no}}</ref>. Нова будівля викликала суперечливу реакцію з боку жителів Беслана через близькість до [[Остов|остова]] старої школи, що створює психологічний стрес для учнів, які вижили в теракті<ref name="2trag">{{cite web|url=http://www.mk.ru/editions/daily/article/2005/09/02/192065-vtoraya-tragediya-beslana.html|title=Вторая трагедия Беслана|author=Елизавета Маетная, Марина Гриднева|publisher=[[Московский комсомолец]]|date=2 сентября 2005|accessdate=1 апреля 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170401180829/http://www.mk.ru/editions/daily/article/2005/09/02/192065-vtoraya-tragediya-beslana.html|archivedate=2017-04-01|deadlink=no}}</ref>. Влада хотіла присвоїти школі новий номер (№&nbsp;9), але співробітники школи та учні, особливо ті, хто були серед заручників, різко виступили проти цього<ref name="clnames">{{cite web|url=http://www.specnaz.ru/article/?1961|title=Беслан. Школа без номера|author=Анастасия Гончарова|publisher=Спецназ России|date=2011-09-01|accessdate=2015-09-01|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120220143425/http://www.specnaz.ru/article/?1961|archivedate=2012-02-20|language=ru}}</ref>. У самій школі класам, які відзначилися в навчанні, присвоюють почесні імена на честь загиблих співробітників Центру спецільного призначення ФСБ<ref name="clnames" /><ref>{{cite web|url=http://tass.ru/obschestvo/3580686|title=Пять минут до выстрелов: что сохранилось в памяти заложников Беслана|date=2016-09-01|accessdate=2018-08-01|publisher=[[ТАСС]]|author=Антон Подгайко|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180801172142/http://tass.ru/obschestvo/3580686|archivedate=2018-08-01}}</ref>. У школі також організовано музей, що включає зал пам'яті, присвячений загиблим заручникам; зал, що розповідає про історію навчального закладу, [[Етнографія|етнографічний]] зал і зал слави, присвячений спецпризначенцям і всім, хто рятував заручників<ref>{{cite web|author=Евгения Приемская|title=«Мы выходили на работу с еще не снятыми швами». Учительница Беслана — о жизни школы № 1 после теракта и о проблемах, с которыми там сталкиваются сегодня|url=https://iz.ru/915865/evgeniia-priemskaia/my-vykhodili-na-rabotu-s-eshche-ne-sniatymi-shvami|publisher=[[Известия]]|date=1 сентября 2019|accessdate=2019-09-06|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190906072300/https://iz.ru/915865/evgeniia-priemskaia/my-vykhodili-na-rabotu-s-eshche-ne-sniatymi-shvami|archivedate=2019-09-06}}</ref>. Серед численних експонатів музею – особисті речі заручників, газетні вирізки, фотографії, прострелена класна дошка та експозиція з осколками, видаленими з тіл жертв<ref>{{cite web|author=Анна Юркова|title=Первого сентября, пятнадцать лет назад|url=https://rg.ru/2019/09/01/reg-skfo/v-beslane-prohodit-vahta-pamiati-po-zhertvam-terakta-v-shkole-1.html|publisher=[[Российская газета]]|date=1 сентября 2019|accessdate=2019-09-06|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190906054325/https://rg.ru/2019/09/01/reg-skfo/v-beslane-prohodit-vahta-pamiati-po-zhertvam-terakta-v-shkole-1.html|archivedate=2019-09-06}}</ref>.

=== Меморіали ===
[[Файл:Древо скорби1.jpg|міні|393x393px|«Дерево скорботи» на меморіальному цвинтарі Беслану «Місто ангелів»]]
3 вересня 2005 року на меморіальному кладовищі «Місто ангелів», де було поховано більшість жертв теракту, відбулося відкриття пам'ятника «Древо скорботи»<ref>{{cite web|url=http://kommersant.ru/doc/606034|title=Осетия оплакала Беслан|author=Ольга Алленова|publisher=[[Коммерсантъ]]|date=2005-09-05|accessdate=2017-03-26|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170326170101/http://kommersant.ru/doc/606034|archivedate=2017-03-26}}</ref>. Бронзова композиція, виконана скульпторами Аланом Корнаєвим і Заурбеком Дзанаговим, являє собою стовбур дерева, сформований чотирма жіночими фігурами. Крона дерева утворена розпростертими руками жінок, які тримають ангелів, що символізують загиблих дітей<ref>{{cite web|author=Заур Фарниев|title=Готов памятник жертвам теракта в Беслане|url=https://www.kommersant.ru/doc/603871|date=26 августа 2005|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2018-02-11|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130706042029/https://www.kommersant.ru/doc/603871|archivedate=2013-07-06|deadlink=no}}</ref>.

Неподалік від меморіалу знаходиться пам'ятник загиблим бійцям «Альфи» і «Вимпела»: розкинутий військовий плащ, на якому встановлені шолом і бронежилет, який накриває собою дитячу іграшку і книжку<ref>{{cite web|url=http://region15.ru/boycam-al-fy-i-vympela-otkryli-pamyatnik-v-beslane/|title=Бойцам «Альфы» и «Вымпела» открыли памятник в Беслане|date=2006-09-01|publisher=15-Й РЕГИОН|accessdate=2018-03-12|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150416153833/http://region15.ru/news/main/2006/09/01/14-54/|archivedate=2015-04-16|deadlink=no}}</ref>.

У травні 2012 року рішенням адміністрації міста Беслана частина вулиці Комінтерну, де розташовувалася будівля школи №&nbsp;1, була перейменована на «Вулицю Героїв ЦСП»<ref>{{cite web|author=Анастасия Шарова|title=В Беслане имя героев Центра специального назначения присвоили... половине улицы|url=https://www.kp.ru/daily/25952/2894715/|date=19 сентября 2012|publisher=[[Комсомольская правда]]|accessdate=2018-03-19|archiveurl=https://archive.today/20180319081952/https://www.kp.ru/daily/25952/2894715/|archivedate=2018-03-19|deadlink=no}}</ref>. Рішення про перейменування було ухвалено під час громадських слухань, у яких брали участь як постраждалі в теракті, так і громадські організації. Проте перейменування викликало протест серед деяких громадян, які вважають, що контртерористична операція, що проводилася Центром спеціального призначення ФСБ, стала причиною загибелі заручників. В результаті повторного засідання з назви вулиці було прибрано букви «ЦСП»<ref>{{cite web|url=http://www.beslan.ru/index.php/sobranie_cat_sltd/24_ot_26.09.2012g._o_vnesenii_izmenenij_v_reshenie_sobraniya_predstavitelej_beslanskogo_gorodskogo_poseleniya_ot_10_maya_2012_g._13_o_pereimenovanii_ulicy_kominterna|title=«О внесении изменений в решение Собрания представителей Бесланского городского поселения от «10» мая 2012 г. № 13 «О переименовании улицы Коминтерна»|date=2012-09-26|accessdate=2013-11-15|publisher=Официальный сайт АМС г. Беслан РСО-Алания|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140714150452/http://www.beslan.ru/index.php/sobranie_cat_sltd/24_ot_26.09.2012g._o_vnesenii_izmenenij_v_reshenie_sobraniya_predstavitelej_beslanskogo_gorodskogo_poseleniya_ot_10_maya_2012_g._13_o_pereimenovanii_ulicy_kominterna|archivedate=2014-07-14|deadlink=no}}</ref>.

Також у пам'ять про загиблих унаслідок теракту встановили пам'ятники у [[Флоренція|Флоренції]], [[Кастельново-ді-Сотто]], [[Сан-Марино]], Москві, Санкт-Петербурзі, Владикавказі, [[Ульяновськ|Ульяновську]], [[Орськ|Орську]] та [[Липецька область|Липецькій області]].

=== В масовій культурі ===
Теракт в Беслані знайшов широкий відгук у масовій культурі, зокрема у російській. Свої пісні трагедії присвячували [[Кобзон Йосип Давидович|Йосип Кобзон]], [[Власова Наталія Валеріївна|Наталія Власова]], гурт [[Алиса|«Аліса»]] і інші виконавці. Бесланські події також стали темою творів зарубіжних музикантів: гурт [[After Forever]] написав пісню «Living Shields» (з [[Англійська мова|англ]]. «Живі щити»), [[Tactical Sekt]] – композицію «Beslan», а італійський композитор [[Джованні Аллеві]] створив п'єсу для симфонічного оркестру під назвою «Foglie di Beslan» (з [[Італійська мова|італ]]. «Листя Беслану»).

Не рахуючи великих публікацій у пресі на кшталт розслідування журналу [[Шпіґель|Spiegel]], існує щонайменше десять книжок про бесланський теракт. Деякі присвячені пам'яті заручників, інші аналізують події, що відбулися, або висвітлюють пов'язані з бесланським терактом теми.

Про теракт було знято понад 20 документальних фільмів, присвячених пам'яті заручників і загиблих учасників рятувальної операції. Повідомлення про можливий вихід художніх фільмів про захоплення заручників у Беслані неодноразово з'являлися в пресі, але більшість з анонсованих робіт не було реалізовано. Так, 2006 року було оголошено про викуп [[Голлівуд|голлівудською]] студією прав на екранізацію статті «Школа» за авторством американського журналіста [[Крістофер Чіверс|Крістофера Чіверса]], а 2010 року був анонсований план запуску у виробництво британського фільму «Беслан»<ref>{{cite web|url=http://www.themoscowtimes.com/news/article/hollywood-considers-beslan-film/204937.html|title=Hollywood Considers Beslan Film|author=Nabi Abdullaev|publisher=The Moscow Times|date=2006-05-19|accessdate=2011-01-12|archiveurl=https://web.archive.org/web/20121006231652/http://www.themoscowtimes.com/news/article/hollywood-considers-beslan-film/204937.html|archivedate=2012-10-06|deadlink=no|language=en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.hollywoodreporter.com/news/kari-skogland-direct-beslan-21577|title=Kari Skogland to direct 'Beslan'|author=Stuart Kemp|publisher=Hollywood Reporter|date=2010-03-12|accessdate=2016-09-01|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170326173935/http://www.hollywoodreporter.com/news/kari-skogland-direct-beslan-21577|archivedate=2017-03-26|deadlink=no}}</ref>. У 2011 році повідомляли про прийдешній вихід російського фільму «Татова донька», сюжет якого також був заснований на подіях вересня 2004 року<ref>{{cite web|url=http://www.rferl.org/content/article/1070970.html|title=Russia: Beslan Movie Plans Spark Debate|author=Luke Allnutt|publisher=[[Радио «Свобода»]]|date=2006-08-31|accessdate=2011-01-12|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080802015100/http://www.rferl.org/content/article/1070970.html|archivedate=2008-08-02|deadlink=no}}</ref>.

== Див. також ==
* [[Трагедія Норд-Осту]]
* [[Криза з заручниками в Будьонновську|Криза з заручниками у Будьонновську]]
* [[Стрілянина в казанській школі № 175|Трагедія в Казані]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

{{Масові вбивства в навчальних закладах}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Російський державний тероризм]]
[[Категорія:Терористичні акти в Росії]]
[[Категорія:Терористичні акти ісламістів]]
[[Категорія:Масові вбивства у школах]]
[[Категорія:Масові вбивства в Росії]]
[[Категорія:Вересень 2004]]
[[Категорія:Події 1 вересня]]
[[Категорія:Путінізм]]
[[Категорія:Захоплення заручників]]
[[Категорія:Пожежі в Росії]]
[[Категорія:Операції російських спецслужб]]
[[Категорія:Військові злочини]]
[[Категорія:Беслан]]