Перегляд вихідного коду сторінки Точка (тактичний ракетний комплекс)

{{Картка зброї
| назва                = 9К79 «Точка»
| зображення           = OTR-21 Tochka during a parade in Kiev (cropped).jpg
| розм_зобр            = 
| альт                 = 
| підпис               = «Точка-У» на [[Парад на честь дня Незалежності України|військовому параді до дня Незалежності]] в Києві, 2008 рік
| походження           = {{ПрТ|СРСР}}
| тип                  = тактичний ракетний комплекс
<!-- Зазначення типу -->
| є_стрілецька         =
| є_холодна            =
| є_вибухівка          =
| є_артилерія          =
| є_техніка            =
| є_ракета             = так
<!-- Історія використання -->
| служба               =
| оператори            = див. ''[[#Оператори|Оператори]]''
| війни                = [[Перша чеченська війна]], [[Друга чеченська війна]], [[Російсько-грузинська війна]], [[Громадянська війна в Сирії]], [[Російсько-українська війна]], [[Громадянська війна в Ємені (2015)]], [[Російсько-Українська війна (2022)]]
<!-- Історія виробництва -->
| розробник            =
| дата_розробки        =
| виробник             =
| вартість_одиниці     =
| дата_виготовлення    =
| кількість            =
| варіанти             =
<!-- Основні характеристики -->
| хар_підпис           =
| вага                 =
| довжина              =
| част_довжина         =
| ширина               =
| висота               =
| діаметр              =
| обслуга              =
| десант               =
<!-- Характеристики техніки/ракет -->
| броня                =
| основне_озброєння    =
| додаткове_озброєння  =
| двигун               = твердопаливний
| потужність_двигуна   =
| пп_відношення        =
| корисне_навантаження =
| трансмісія           =
| підвіска             =
| кліренс              =
| ємність_палива       =
| дальність_техніки    = 
| швидкість            =
| наведення            =
| керування            =
<!-- Тільки ракети -->
| розмах_крил          =
| ракетне_паливо       = Твердотопливне 
| стеля                =
| висота_п             =
| глибина              = 120 км
| прискорення          =
| точність             =
| пускова_платформа    =
| транспорт            =
}}

'''«То́чка»''' {{втс|9К79|SS-21 Scarab A|за [[Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності|Договором РСМД]]&nbsp;— ОТР-21}}&nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] тактичний (дивізійний) [[ракетний комплекс]]. Розробка почалася 1968 року у [[Коломенське|Коломенському]] КБ машинобудування. Офіційно прийнятий на озброєння [[Радянська армія|Радянської Армії]] 1975 року, серійне виробництво ракет почалося 1973 року.

Комплекс базується на повнопривідному плавучому шасі [[Брянський автомобільний завод|БАЗ]] з формулою 6х6. Ракета комплексу має боєголовку масою 482&nbsp;кг, і могла оснащуватися різними типами бойової частини, включно із [[Ядерна зброя|ядерною]]. Дальність польоту ракети 15—70&nbsp;км. На відміну від попередніх радянських ракетних комплексів, «Точка» керована аеродинамічними рулями, що забезпечувало [[кругове імовірне відхилення]] близько 150&nbsp;м.

Модернізований ракетний комплекс отримав найменування '''9К79-1 «Точка-У»''' (позначення НАТО&nbsp;— ''Scarab B'') і почав надходити у війська 1989 року. «Точка-У» мала збільшену до 120&nbsp;км дальність і поліпшене до 95 м [[кругове імовірне відхилення]].

== Історія ==
Роботи над комплексом були розпочаті за Постановою Ради міністрів СРСР від [[4 березня]] [[1968]] року на потужностях Коломенського КБ машинобудування.

== Склад комплексу ==

До складу ракетного комплексу входять:
* [[ракета]] 9М79 (для комплексу «Точка-У»&nbsp;— 9М79М) з різними типами бойових частин;
* пускова установка 9П129 (9П129-1М);
* транспортно-Зарядна машина 9Т218;
* транспортна машина 9Т238;
* автоматизована контрольно-випробувальна машина 9В819-1;
* машина технічного обслуговування 9В844;
* комплект арсенального обладнання 9Ф370-1.

Виробництво ракет велося на Воткінському машинобудівному заводі, виробництво спеціальних шасі для пускових установок БАЗ-5921 і транспортно-заряджаючих машин (БАЗ-5922)&nbsp;— на Брянському заводі спеціального автомобілебудування, складання ПУ здійснювалася на ВО «Барикади». У виробничому циклі складових частин ракетного комплексу були залучені підприємства всього Радянського Союзу.

== Ракета ==
[[Файл:SpB-Museum-artillery-99.jpg|thumb|Ракета з касетною бойовою частиною 9Н123К]]

Ракета 9М79 (9М79М) відрізняється від ракет попередніх тактичних ракетних комплексів (8К14 чи [[Луна (ракетний комплекс)|ТРК «Луна»]]) тим, що управління польотом ракети здійснюється не управлінням за допомогою часу роботи двигуна і не заданням початкового кута запуску, а за допомогою аеродинамічних елементів управління&nbsp;— крил і рулів оригінальної ґратчастої конструкції. Крім того, аеродинамічні рулі продубльовані газодинамічними, встановленими на виході сопла реактивного двигуна. При цьому коригується не тільки балістична траєкторія, але й здійснюється наведення на кінцевій її ділянці (у тому числі і за командами радіолокаційної головки самонаведення). Газодинамічні рулі забезпечують управління на початковій ділянці траєкторії, коли при низькій швидкості польоту аеродинамічні недостатньо ефективні.

[[Файл:Дві ракети 9М79 в Музеї РВСП.jpg|ліворуч|міні|Дві ракети 9М79 в музеї РВСП]]

Ракети забезпечені однорежимним [[реактивний двигун|реактивним двигуном]] на твердому паливі, що забезпечує високу готовність комплексу до бойового застосування, на відміну від комплексів з ракетами на рідкому паливі, де операції із заправки ракет забирали багато часу, при цьому зберігатися заправлені ракети могли тільки дуже обмежений час.

Спочатку комплекс розроблявся під застосування спеціальної (ядерної) бойової частини (АА-60). Крім неї були розроблені осколково-фугасна (9Н123Ф) і касетна (9Н123К) бойові частини, а також бойові частини з пасивною радіолокаційною головкою самонаведення (модифікація «Точка-Р», початок розробки&nbsp;— 1971). Бойова частина невідокремлювана.

Ракети з бойовими частинами, оснащеними пасивною радіолокаційною головкою самонаведення (ГСН), призначені для ураження цілей, оснащених [[Радар|радіолокаційними станціями]]. Зокрема, такі ракети застосовувалися в стаціонарних берегових протикорабельних комплексах.

[[Файл:Двигун ракети Точка-У.jpg|міні|Двигун від Точки-У на [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівській площі]]]]

Бойова частина і двигун під час польоту в «Точки» не відокремлюються, проте корпус ракетної частини має високу міцність, тому навіть підрив фугасної бойової частини його не руйнує. Отже, під час застосування ракет і з касетною, і з фугасною бойовою частиною корпус ракетної частини (де розміщується твердопаливний заряд двигуна) залишається майже неушкодженим.<ref name=":0">{{Cite news|url=http://www.depo.ua/ukr/war/-tochka-u-samyy-moshchnyy-argument-06052016120300|title=Який останній аргумент має Україна у війні проти гібридів Путіна|work=www.depo.ua|accessdate=2017-04-08}}</ref>

=== Осколково-фугасна бойова частина (9Н123Ф) ===

Підрив [[Осколково-фугасний снаряд|осколково-фугасної бойової частини]] для більшої ефективності проводиться на висотах близько 10—20 метрів. При цьому бойова частина (БЧ) спроектована таким чином, що при підриві утворюється сфокусована вибухова хвиля і спрямований струмінь осколків. При цьому сама ракета здійснює доворот до положення, близького до вертикального по відношенню до поверхні землі. Все це разом підвищує ефективність дії бойової частини зі знищення заглиблених командних пунктів або складів інфраструктури противника. Максимальна площа зони повного ураження для цієї БЧ становить 3&nbsp;га.

При застосуванні ракети з осколково-фугасною бойовою частиною масою 482 кг (вибухова речовина суміш 20&nbsp;% [[тротил]]у і 80&nbsp;% [[гексоген]]у, гексоліт [[ТГ20]]&nbsp;— 162,5 кг) та підриві на висоті 20&nbsp;м забезпечує ураження цілей на площі 2-3 [[гектар|га]]. При цьому утворюється до 6000, 4000, та 4500 уламкових елементів масою по 20,6, 10 та 5,47 г відповідно. Сукупна кількість осколків&nbsp;— 14&nbsp;500<ref name="bk.9k79">{{cite web
 | url = http://bastion-karpenko.ru/9k79-tochka/
 | title =  ТАКТИЧЕСКИЙ РАКЕТНЫЙ КОМПЛЕКС 9К79 «ТОЧКА»
 | publisher = Bastion Karpenko
 | accessdate = 2022-04-09
}}</ref>.
[[Файл:Сопло ракети Точка-У.jpg|міні|Сопло ракети 9М79М на [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівській площі]]]]

=== Касетна бойова частина (9Н123К) ===
[[Касетні засоби ураження|Касетна бойова частина]] розкривається на висоті близько 2250&nbsp;м, вишибним зарядом розкидається 50 касетних бойових елементів [[Осколково-фугасний снаряд|осколково-фугасної дії]] [[9Н24]] з контактним підривачем та близько 316 готовими уламками кожен<ref>{{cite web
 | url = https://armamentresearch.com/soviet-9n24-submunitions-documented-in-ukraine-2022/
 | title = Soviet 9N24 submunitions documented in Ukraine (2022)
 | author = N.R. Jenzen-Jones & Patrick Senft
 | publisher = Armament Research Services
 | work = The Hoplite
 | date = 2022-03-25
}}</ref>.

Призначена така бойова частина для ураження живої сили і неброньованої техніки, розташованої на відкритій місцевості. Максимальна площа зони повного ураження для цієї БЧ становить 7 гектарів.

=== Ядерна бойова частина (9М79Б1) ===
[[Файл:Ядерна бойова частина 9М79Б1.jpg|без|міні|Ядерна бойова частина 9М79Б1 в транспортному контейнері. ]]

Ядерна бойова частина з ядерним бойовим блоком АА-86 потужністю до 100 кілотонн в тротиловому еквіваленті.

== Пускова установка ==
[[Пускова установка]] змонтована на тривісному амфібійному автомобільному шасі [[БАЗ-5921]]. Передня і задня пари коліс&nbsp;— керовані, що забезпечує відносно невеликий радіус повороту&nbsp;— 7 метрів. Склад апаратури пускової установки забезпечує можливість абсолютно автономного її застосування, до її складу входять:
* Бортова ЦОМ;
* Спеціальний гірокомпас, що забезпечує націлювання ракети по оптичному каналу;
* Пульт установки польотних даних;
* Апаратура топогеодезичної прив'язки;
* Радіостанція [[Р-173]];
* Фільтро-вентиляційна установка.

До [[Обслуга|обслуги]] пускової установки входять чотири військовослужбовці: начальник обслуги, заступник начальника обслуги (він же&nbsp;— старший оператор-обчислювач), [[механік-водій]], оператор.

== Бойове застосування ==

=== Бойові дії в Чечні ===
{{Main|Друга чеченська війна}}

Комплекс «Точка-У» використовувався 58-ю армією РФ для знищення об'єктів у Чечні під час першої та другої чеченських воєн. Цілі попередньо виявлялися засобами космічної розвідки. Зокрема, комплекс застосовувався для завдавання ударів по складам і табору визволителів у районі Бамута, у спецоперації в селі Комсомольському в березні 2000 року.

{{цитата курсив|Ще одна спроба піти з села&nbsp;— на стику позицій п'ятсот третього полку і підрозділів МВС&nbsp;— була зірвана завдяки застосуванню оперативно-тактичної ракети «Точка-У». Зона суцільного ураження зайняла площу близько 300 на 150 метрів. Ракетники спрацювали філігранно&nbsp;— удар припав точно по повстанцях, не торкнувшись російських військ.| Г.&nbsp;Н.&nbsp;Трошев, «Чеченський злам: Щоденники і спогади»}}

21 жовтня 1999 року, внаслідок масованого удару ракетами комплексу «Точка-У» по будівлях неподалік Центрального ринку міста [[Грозний]] загинуло близько 140 мирних мешканців, іще близько 400 дістали поранення. Справжня ціль удару&nbsp;— збори польових командирів в будівлі Генерального штабу&nbsp;— вражена не була. За характером ушкоджень можна припустити, що були використані ракети з касетною бойовою частиною. Попри знайдені рештки ракет та інші беззаперечні докази, офіційні представники влади, в тому числі тогочасний голова російського уряду [[Путін Володимир Володимирович|Путін]] висловили абсурдні заперечення<ref>{{cite web
 |url                     = http://memohrc.org/news/donbass-chechnya-o-raketnyh-udarah-po-donecku-i-groznomu
 |назва              = Донбасс-Чечня: о ракетных ударах по Донецку и Грозному
 |прізвище        = 
 |ім'я                 = 
 |дата                = 21 жовтня 2015
 |вебсайт          = Правозащитный центр «Мемориал»
 |видавець        = 
 |дата-доступу = 11 березня 2016
 |archiveurl              = https://web.archive.org/web/20160311212146/http://memohrc.org/news/donbass-chechnya-o-raketnyh-udarah-po-donecku-i-groznomu
 |archivedate             = 11 березня 2016
 |deadurl                 = yes
}}</ref>.

=== Російсько-грузинська війна (2008) ===
{{Main|Російсько-грузинська війна (2008)}}

Комплекси застосовувалися російською армією під час бойових дій у невизнаній Південній Осетії (юридично північна частина Грузії) 8—12 серпня 2008 року.

=== Громадянська війна в Сирії ===
{{Main|Громадянська війна в Сирії|Інтервенція Росії в Сирію|Участь Росії в сирійській громадянській війні}}

Застосовуються урядовими військами проти опозиційних сил.

Переважно були помічені комплекси з ракетами 9М79 з осколково-фугасною бойовою частиною 9Н123Ф. Були також зафіксовані рештки бойової частини-контейнера для касетних боєприпасів 9Н123К. 22 травня 2018 року в провінції [[Ес-Сувейда (провінція)|Ес-Сувейда]] були зафіксовані вже самі бойові елементи 9Н24 касетної бойової частини<ref>{{cite web | url = http://armamentresearch.com/9n123k-cluster-munition-and-9n24-submunitions-in-syria/ | title = 9N123K cluster munition and 9N24 submunitions in Syria | publisher = ARES | work = The Hoplite | date = 2018-05-23 | author = Yuri Lyamin та N.R. Jenzen-Jones }}</ref>.

9 лютого 2021 року з російської авіабази [[Хмеймім]] було здійснено кілька пусків ракет «Точка-У» в напрямку нафтопереробного заводу неподалік міста [[Тархін]]. Відомо, що одна ракета впала невдовзі після старту, а одна досягла цілі. Інформація про руйнування та жертв відсутня<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/z-rosijskoyi-aviabazy-u-syriyi-zdijsnyly-nevdalyj-pusk-otrk-tochka/
 | title = З російської авіабази у Сирії здійснили невдалий пуск ОТРК «Точка»
 | author = Люксіков Михайло
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-02-09
}}</ref>.

=== Війна на сході України ===
{{Main|Російська збройна агресія проти України (з 2014)}} {{Seealso|Бої за Луганський аеропорт}}
Ракетні комплекси «Точка-У» використовувалися [[19-та окрема ракетна бригада (Україна)|19-ю ракетною бригадою]] українських збройних сил проти [[Збройні угруповання проросійських сил на Донбасі (2014)|угруповань проросійських бойовиків]] і [[Російські сили вторгнення на території України (з 2014)|сил вторгнення регулярної російської армії]].<ref>{{cite web
|url          = http://petrimazepa.com/goddot.html
|назва        = Когда боги артиллерии ставят точку… У
|прізвище     = Marco
|ім'я         = Serge
|дата         = 10 березня 2016
|вебсайт      = Пётр и Мазепа
|видавець     = 
|дата-доступу = 11 березня 2016
}}</ref>

Заступник міністра юстиції&nbsp;— уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Іван Ліщина в листопаді 2017 року заявив, що [[Луганськ (аеропорт)|Луганський аеропорт]] був знищений в результаті обстрілу тактичними ракетами «Точка» з території Росії у 2014 році. Українські військові [[Бої за Луганський аеропорт|залишили аеропорт «Луганськ»]] 1 вересня 2014 року. Тодішній міністр оборони [[Гелетей Валерій Вікторович|Валерій Гелетей]] заявив, що під час обстрілу аеропорту російські військові використовували самохідний міномет «[[2С4 «Тюльпан»|Тюльпан]]»<ref>{{cite web | url = https://ukr.lb.ua/society/2017/11/10/381563_luganskiy_aeroport_bulo_znishcheno.html | title = Луганський аеропорт було знищено тактичними ракетами "Точка" з території Росії, - Мін'юст | publisher = Лівий берег | date = 10 листопада 2017 }}</ref>. В червні 2019 року український інтернет-ресурс «[[Український мілітарний портал]]» оприлюднив фотографії російського найманця з групи «[[ПВК Вагнера|Вагнера]]» зроблені ним на руїнах Луганського аеропорту. На одній з фотографій видно рештки ракети комплексу «Точка-У»<ref>{{cite web |url=https://mil.in.ua/novi-foto-z-luganskogo-aeroportu-za-serpen-veresen-2014-go-roku/ |title=Нові фото з Луганського аеропорту за серпень-вересень 2014-го року |author= |date=2019-06-23 |website=https://mil.in.ua/ |publisher=[[Український мілітарний портал]] |accessdate=22 червня 2019}}</ref>.

В травні 2015 року українська розвідка повідомляла про перебування двох російських комплексів «Точка-У» у тимчасово окупованій [[Макіївка|Макіївці]]<ref>{{cite web
 | url = https://www.5.ua/amp/86/rozvidka-zafiksuvala-v-makiivtsi-dva-rosiiski-raketni-kompleksy-tochka-u-80118.html
 | title =  Розвідка зафіксувала в Макіївці два російські ракетні комплекси "Точка У"
 | publisher = 5 канал
 | date = 2015-05-13
}}</ref>.

До початку війни роботи з продовження ресурсу ракет українських комплексів «Точка-У» здійснювались або в Росії, або російськими фахівцями в Україні. Однак, активісти «Українського мілітарного порталу» на основі кадрів передачі «Про військо» у вересні 2018 року припустили, що на «Південмаші» було налагоджено процес з продовження ресурсу ракет незалежно від російської сторони<ref name="mil.2018-09-03">{{cite web | url = https://mil.in.ua/ukrayina-osvoyila-obsluhovuvannya-raket-do-tochka-u/ | title = УКРАЇНА ОСВОЇЛА ОБСЛУГОВУВАННЯ РАКЕТ ДО “ТОЧКА-У”? | date = 2018-09-03 | publisher = Український мілітарний портал }}</ref>.

19 лютого 2022 року в відео на каналі [[Мілітарний|«Мілітарний»]] голова фонду [[Повернись живим|«Повернись живим»]] [[Чмут Тарас Миколайович|Тарас Чмут]] високо оцінив комплекс, в тому числі його попереднє застосування та перспективи в разі повномасштабного нападу РФ. Він пояснив, що російська пропаганда багато років цілеспрямовано вела інформаційну кампанію про низьку влучність та недостатню надійність комплексу, щоб дискредитувати найпотужнішу наявну на той момент в ЗСУ далекобійну систему. Тобто, заявлене кругове відхилення не є вичерпним показником: за точного, до одного метра, цілевказання та визначення координат пускової установки, ракета летить точно в ціль. Невдалі пуски ж в основному були спричинені застарілим чи хибним цілевказанням або невірним визначенням координат, що видавалось росіянами за технічні характеристики і використовувалось пропагандою для звинувачення України в невибірковому враженні<ref>{{Cite web|title=Точка-У. Найгрізніша зброя ЗСУ - YouTube|url=https://www.youtube.com/watch?v=nMH4z8CVPhE|website=web.archive.org|date=2022-04-05|accessdate=2022-09-07|archive-date=2022-04-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20220405095445/https://www.youtube.com/watch?v=nMH4z8CVPhE}}</ref>.

=== Повномасштабна російсько-українська війна (2022) ===
{{Main|Російське вторгнення в Україну (2022)}}
{{Seealso|Ракетний удар по станції Краматорськ}}

З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення 2022 року]] комплекси «Точка-У» активно застосовують обидві сторони. Попри офіційне зняття комплексу з озброєння російської армії існують численні докази того, що він був повернутий зі складів під час ескалації агресії проти України у повномасштабну війну<ref name="mil.2022-04-08-pochatok">{{cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-vykorystovuye-tochka-u-vid-samogo-pochatku-vtorgnennya/|title=Росія використовує “Точка-У” від самого початку вторгнення|publisher=Мілітарний|date=2022-04-08}}</ref>. За розрахунками [[Defense Express]] на озброєнні в Росії залишилось 100—150 самохідних пускових установок «Точка-У», з них частину вже повернули в дію, і 1000—1500 ракет «Точка-У»<ref>{{Cite web|title=Україна під обстрілом російських ракет: чим забезпечити захист (аналіз) {{!}} Defense Express|url=https://defence-ua.com/weapon_and_tech/ukrajina_pid_obstrilom_rosijskih_raket_chim_zabezpechiti_zahist_analiz-6772.html|website=defence-ua.com|accessdate=2022-04-08|language=uk}}</ref>.

Відомо, що російська армія здійснювала пуски не лише з окупованих території сходу України, а й з території Білорусі<ref name="mil.2022-04-08-pochatok" />. 5 березня 2022 року на аеродром у [[Мачулищі]] (Білорусь) доставили ОРК «Точка-У», пізніше колона з 30 машин виїхала в південно-східному напрямку до кордону з Україною<ref>{{Cite web|title=Росія стріляє ракетами «Точка-У» по мирних містах України|url=https://armyinform.com.ua/2022/04/08/rosiya-strilyaye-raketamy-tochka-u-po-myrnyh-mistah-ukrayiny/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2022-04-08|language=uk}}</ref>.

Для перекидання пускових установок комплексів Точка-У в Білорусь російські військові застосували транспортні літаки [[Ан-124]], що належать російському державному підприємству «224-ый летный отряд», підпорядкованому Міноборони РФ<ref>{{cite web
 | url = https://defence-ua.com/news/rosija_vikoristovuvala_ruslani_schob_dostavljati_v_bilorus_raketi_tochka_u_video-6982.html
 | title = Росія використовувала "Руслани", щоб доставляти в Білорусь ракети "Точка-У" (відео)
 | publisher = Defense Express
 | date = 2022-04-16
}}</ref>.

[[Файл:Окупанти вдарили «Точкою-У» по залізничному вокзалу Краматорська 01.jpg|thumb|Залишки моторного відсіку ракети після [[Ракетний удар по станції Краматорськ|удару по вокзалу Краматорськ]], 8 квітня 2022 року]]

Перекинуті до Білорусі установки потім були помічені в липні 2022 року в окупованому [[Лутугине]], [[Луганська область]]<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-perekynula-z-bilorusi-na-luganshhynu-trk-tochka-u/ | title = Росія перекинула з Білорусі на Луганщину ТРК “Точка-У” | publisher = Мілітарний | date = 2022-07-11 }}</ref><ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/video_z_lnr_postavilo_krapku_v_pitanni_najavnosti_kompleksu_tochka_u_na_ozbrojenni_v_okupantiv-8107.html | title = Відео з "ЛНР" поставило крапку в питанні наявності комплексу "Точка-У" на озброєнні в окупантів | publisher = Defense Express | date = 2022-07-10 }}</ref>.

Російські терористичні війська неодноразово завдали удари по цивільних об'єктах ракетами комплексу «Точка-У» з касетною бойовою частиною. Зокрема:
* 24 лютого російською ракетою «Точка-У» з касетним зарядом обстріляно лікарню у [[Вугледар]]і. Загинуло 4 людини<ref>{{Cite web|title=Україна: російський касетний боєприпас влучив у лікарню|url=https://www.hrw.org/uk/news/2022/03/16/381265|website=Human Rights Watch|date=2022-03-16|accessdate=2022-04-08|language=uk}}</ref>
* 1 березня 2022 року Росія здійснила обстріл житлових кварталів Маріуполя ракетою «Точка-У» з касетними боєприпасами. На момент нанесення удару було відомо про 21 пораненого, кількість загиблих невідома<ref>{{Cite web|title=Під час обстрілу Маріуполя ворог використав ракету «Точка У» з касетною бойовою частиною|url=https://armyinform.com.ua/2022/03/01/pid-chas-obstrilu-mariupolya-vorog-zadiyav-raketu-tochka-u-z-kasetnoyu-bojovoyu-chastynoyu/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2022-04-08|language=uk}}</ref>.
* 13 березня трьома російськими ракетами «Точка-У» була обстріляна [[Авдіївка]], одна з ракет була з касетними боєприпасами. Дві з них було збито<ref>{{Cite web|title="Им нужно, чтобы было больше жертв". Глава Донецкой области – о блокаде Мариуполя российскими войсками и о военной ситуации в регионе|url=https://www.currenttime.tv/a/im-nuzhno-chtoby-lyudi-ostavalis-v-gorode-chtoby-bylo-bolshe-zhertv-glava-donetskoy-oblasti-o-blokade-mariupolya-rossiyskimi-voyskami/31752807.html|website=Настоящее Время|accessdate=2022-04-08|language=ru}}</ref>.
* 14 березня 2022 року з контрольованої Кремлем території було запущено ракету по Донецьку в результаті чого загинуло 20 осіб<ref>{{Cite web|title=Ракетний удар по центру Донецька здійснили з території РФ – CIT|url=http://www.pravda.com.ua/news/2022/03/15/7331707/|website=Українська правда|accessdate=2022-04-08|language=uk}}</ref>.
* 26 березня Росія вдарила ракетою «Точка-У» по Лисичанську<ref>{{Cite web|title=Росія вгатила по Лисичанську ракетою "Точка-У" (фото)|url=https://www.unian.ua/war/lisichansk-obstrilyali-raketoyu-tochka-u-foto-y-podrobici-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11760457.html|website=www.unian.ua|accessdate=2022-04-08|language=uk}}</ref>.
* 8 квітня 2022 року російські терористичні війська скоїли черговий злочин: двома ракетами з комплексу «Точка-У» з касетними бойовими частинами було [[Ракетний удар по станції Краматорськ|обстріляно залізничний вокзал в Краматорську]], де перебувало близько 4000 охочих евакуюватись людей<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-obstrilyala-raketamy-tochka-u-vokzal-u-kramatorsku-ye-zagybli/
 | title = Росія обстріляла ракетами «Точка-У» вокзал у Краматорську – є загиблі
 | publisher = Мілітарний
 | date = 2022-04-08
}}</ref>. За попередніми даними загинуло більше 50 осіб.
* 22 квітня 2022 року із використанням ракет з касетною бойовою частиною комплексу «Точка-У» було обстріляно [[Слов'янськ]]. Внаслідок дій окупантів пошкоджено будівлю загальноосвітньої школи та декілька житлових будинків<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3464801-rosiani-obstrilali-slovansk-kasetnimi-snaradami-z-ustanovok-tockau.html
 | title = росіяни обстріляли Слов'янськ касетними снарядами з установок «Точка-У»
 | publisher = Укрінформ
 | date = 2022-04-22
}}</ref>.

6 березня 2022 року неподалік села [[Деснянка]] (фактично північне передмістя [[Чернігів|Чернігова]]) було знайдено щойно відпрацьований двигун ракети цього комплексу.

19 березня 2022 року українські військові поблизу міста [[Попасна]] за допомогою переносного зенітно-ракетного комплексу «[[FIM-92 Stinger|Стінгер]]» збили російську ракету «Точка-У». 22 березня підрозділами ППО України було збито російську ракету «Точка-У»<ref>{{Cite web|title=За 22 березня відбито 7 атак, знищено 7 танків, 4 літаки та одна ракета «Точка-У»|url=https://mind.ua/news/20238276-za-22-bereznya-vidbito-7-atak-znishcheno-7-tankiv-4-litaki-ta-odna-raketa-tochka-u|website=Mind.ua|accessdate=2022-04-08|language=uk}}</ref>.

[[Файл:Saratov2007Sevastopol.jpg|міні|ВДК ''[[Саратов (великий десантний корабель)|Саратов]]'' в Севастополі, 2007. Був знищений ракетним ударом з «Точка-У» [[Атака в порту Бердянська|в порту Бердянська]] 24 березня 2022 року]]

29 березня 2022 року у Білорусі зафіксовано рух на північ від українського кордону колони з ОРК «Точка-У» з тактичними знаками V.

[[24 березня]] [[2022]] у порту Бердянська ймовірно ракетою комплексу «Точка-У» ЗСУ [[Атака в порту Бердянська|знищено російський великий десантний корабель]] [[Саратов (великий десантний корабель)|«Саратов»]]{{fact}}.

За російськими даними 29 березня 2022 року українські військові здійснили успішний [[Вибухи під Бєлгородом|ракетний удар по польовому табору російських терористів під Бєлгородом]]<ref>{{cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-vyznala-vtratu-21-odynytsi-tehniky-pislya-vybuhiv-u-byelgorodskij-oblasti/|title=Росія визнала втрату 21 одиниці техніки після вибухів у Бєлгородській області|publisher=Мілітарний|date=2022-04-07}}</ref>.

В квітні 2022 року видання [[АрміяInform]] повідомило, що під час боїв за Чернігівщину українські військові успішно застосували комплекс «Точка-У» для нанесення удару по перевалочній базі російських окупантів<ref>{{cite web
 | url = https://defence-ua.com/news/nasha_tochka_u_vipalila_dotla_ukriprajon_rosijan_na_chernigivschini_foto-6872.html
 | title = Наша "Точка-У" випалила дотла укріпрайон росіян на Чернігівщині (фото)
 | publisher = Defense Express
 | date = 2022-04-09
}}</ref>.

Вдень 17 червня 2022 року Збройні сили України влучили в базу росіян на території Новокаховської меблевої фабрики в окупованій [[Нова Каховка|Новій Каховці]] на Херсонщині<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/po-bazi-rashystiv-u-novij-kahovtsi-vdaryly-tochkoyu-u/ | title = По базі рашистів у Новій Каховці вдарили Точкою-У | publisher = Мілітарний | date = 2022-06-17 }}</ref>.

=== Війна в Ємені ===
{{Main|Інтервенція Саудівської Аравії та її союзників в Ємен}}

Ракетні системи «Точка-У» були у постійному використані [[Хусити|Хуситами]] проти військових Саудівської коаліції та лоялистів<ref>{{cite web | url = http://www.bbc.com/news/world-middle-east-35091675 | title = Yemen conflict: Gulf commanders 'killed in missile strike' | publisher = BBC News | date = 14 December 2015 }}</ref>.

== Інциденти ==

=== Броварська катастрофа 2000 року ===
{{Main|Броварська катастрофа (2000)}}
[[20 квітня]] [[2000]] року навчально-бойова ракета «[[Точка-У]]», запущена на військових навчаннях з [[Гончарівський загальновійськовий полігон|Гончарівського полігону]] підрозділом [[123-тя ракетна бригада (Україна)|123-ї ракетної бригади]] Сухопутних військ Збройних сил України, зійшла з запланованого курсу та, пролетівши 90&nbsp;км, влучила у житлову 9-поверхівку у місті [[Бровари]] [[Київська область|Київської області]]. Унаслідок удару загинуло 3 особи, ще 5 отримали поранення.

== Оператори ==
{{section-stub}}

* {{BLR}}: 36 комплексів
** [[465-та ракетна бригада (Білорусь)|465-та ракетна бригада]]
* {{ARM}}
* {{RUS}}: приблизно 180—200 пускових установок.
* {{UKR}}: 90 комплексів, станом на 2021 рік{{Джерело:Military Balance 2021|сторінки=209}}
** [[19-та ракетна бригада (Україна)|19-та ракетна бригада]]

=== Білорусь ===
15 лютого 2022 року стало відомо що під час навчань [[Союзна рішучість-2022]] 465-а ракетна бригада армії Білорусі провела стрільби комплексами «Точка-У». Армія Білорусі має на озброєні 36 ОТРК «Точка-У».<ref name=":1">{{Cite web|url=https://defence-ua.com/army_and_war/bilorus_provela_strilbi_otrk_tochka_u_na_poligoni_za_20_km_vid_kordonu_z_ukrajinoju-6128.html|title=Білорусь провела стрільби ОТРК "Точка-У" на полігоні за 20 км від кордону з Україною|date=15 лютого 2022|language=uk|accessdate=09 лютого 2022}}</ref>

=== Болгарія ===

У вересні 2021 року під час військових навчань «Шабла 2021-2» на однойменному зенітному полігоні «[[Шабла (полігон)|Шабла]]» артилерійсько-технічний відділ 4-го артилерійського полку [[Сухопутні війська Болгарії|Сухопутних військ Болгарії]] здійснив бойову стрільбу з тактичного ракетного комплексу 9К79 «Точка»<ref name="mil.2021-09-13"/>.

Окрім того, з'єднання [[Військово-повітряні сили Болгарії|ВПС Болгарії]] виконували бойові пуски із зенітно-ракетних комплексів [[2К12 «Куб»]], [[С-75|С-75 «Волхов»]] та [[С-125|С-125 «Нева]]»<ref name="mil.2021-09-13"/>.

Також стрільби здійснювали формування Об'єднаного командування спеціальних операцій, Повітряні сили та Сухопутні війська, озброєні переносними зенітно-ракетними комплексами «[[Стріла-2|Стріла-2М]]»<ref name="mil.2021-09-13"/>.

Військовослужбовці зенітно-ракетного дивізіону 61-ї механізованої бригади Сухопутних військ провели бойові пуски із зенітно-ракетного комплексу «[[Оса (зенітний ракетний комплекс)|ОСА-АКМ]]» по низьколітаючих цілях, які імітували ворожі гелікоптери вогневої підтримки<ref name="mil.2021-09-13">{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/u-bolgariyi-strilyala-tochka/
 | title = У Болгарії стріляла «Точка»
 | author = Козацький Саня
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-09-13
}}</ref>.

=== Росія ===
{{section-stub}}
[[Файл:ChemicalExercise2018-01.jpg|thumb|Російська «Точка-У» на навчаннях військ РХБ захисту в Курській області, 2018 рік]]

За даними центру АСТ офіційно «Точка-У» знята з озброєння російських збройних сил у 2019 році. Проте під час [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномасштабної російської агресії]] з лютого 2022 року частину комплексів повернули знову на озброєння. Так, під час відступу російських загарбників з Київського та Чернігівського напрямів наприкінці березня 2022 року помітили пускові установки цього комплексу<ref>{{cite web
 | url = https://bmpd.livejournal.com/4505101.html
 | title = Ракетный комплекс 9К79 "Точка-У" снова в строю Вооруженных Сил России
 | publisher = bmpd
 | date = 2022-03-31
}}</ref>.

Крім того, нещодавно створена 47-а ракетна бригада (дислокована в станиці [[Дядьковська]]) [[8-ма загальновійськова армія (РФ)|8-ї армії РФ]] мала на озброєння «Точка-У» іще в 2021 році, а перший бригадний комплект ОТРК «[[Іскандер (ОТРК)|Іскандер-М]]» був отриманий лише 26 січня 2022 року<ref>{{cite web
 | url = https://citeam-ru.medium.com/удар-ракетой-точка-у-по-краматорску-a3bbc1a3eacb
 | title = Удар ракетой «Точка-У» по Краматорску
 | publisher = Conflict Intelligence Team
 | date = 2022-04-08
}}</ref>.

Маніпуляції зі зняттям з озброєння використовувались російською стороною для провокацій із звинуваченням ЗСУ. Наприклад, після [[Ракетний удар по станції Краматорськ|удару по вокзалу в Краматорську]] 8 квітня 2022 із загибеллю десятків цивільних, росіяни намагались приховати злочин за начебто відсутністю в них таких комплексів<ref>{{Cite web|title=Wayback Machine|url=https://web.archive.org/web/20220000000000*/https://t.me/CITeam/2463|website=web.archive.org|accessdate=2022-09-07}}</ref>.

=== Україна ===

В Україні комплекси «Точка-У» перебувають на озброєнні [[19-та окрема ракетна бригада «Свята Варвара»|19-ї ракетної бригади]], яка складається з чотирьох бойових та одного навчального дивізіонів, розгорнутих із [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|початком російської агресії проти України]]. До цього на озброєнні бригади перебувало 12 комплексів у складі 3-х дивізіонів<ref name="mil.2019-12-27"/>.

До початку російської агресії проти України у 2014 році роботи з продовження ресурсу ракет комплексу «Точка-У» та їхнього обслуговування здійснювали в Росії, або російські спеціалісти в Україні. Аналогічна ситуація була з ракетами [[9М83]] зенітно-ракетного комплексу [[С-300В|С-300В1]]. До війни Україна не мала можливості їх обслуговувати самостійно&nbsp;— тільки за участі російських фахівців<ref name="mil.2019-12-27"/>.

Активісти «Українського мілітарного порталу» на основі кадрів передачі «Про військо» у вересні 2018 року припустили, що на «[[Південний машинобудівний завод|Південмаші]]» налагоджено процес із продовження ресурсу ракет незалежно від російської сторони<ref name="mil.2018-09-03"/>.

Наприкінці грудня 2019 року прес-служба КБ «[[Конструкторське бюро «Південне»|Південне]]» підтвердила, що підприємством опановано процедури обслуговування ракет комплексу «Точка-У». Зокрема, у 2019 році відбулися успішні вогневі випробування маршових двигунів ракети комплексу «Точка-У». Також розпочались дослідницькі випробувальні пуски цих тактичних ракет, які проводились на одному з випробувальних полігонів на півдні України<ref name="mil.2019-12-27">{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/ukrayina-osvoyila-obslugovuvannya-kompleksu-tochka-u/ | title = Україна освоїла обслуговування комплексу «Точка-У» | publisher = Український мілітарний портал | date = 2019-12-27 }}</ref>.

У квітні 2021 року на Херсонщині екіпажі тактичних ракетних комплексів «Точка-У» відпрацювали завдання ударів по місцях завантаження на кораблі морського десанту противника. Під час тактико-спеціальних навчань екіпажі вийшли в район бойового застосування та здійснили топографічну прив'язку перед проведенням умовних пусків по місцях завантаження на кораблі морського десанту умовного противника. А також відповідно й умовного тактичного десанту на гелікоптери<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2021/04/tochka.html
 | title = ЗСУ тренуються знищувати противника ракетами «Точка-У»
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2021-04-28
}}</ref>.

== Див. також ==

* [[Багатофункціональний ракетний оперативно-тактичний комплекс «Сапсан»|Сапсан]]
* [[Грім (ОТРК)]]
* [[Р-17]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Посилання ==
{{Commonscat|OTR-21 Tochka}}
* {{cite web 2|url=http://www.mil.gov.ua/ministry/ozbroennya-ta-texnika/suxoputnix-vijsk/raketni-kompleksi.html|title= РК ТР 9К79 «Точка» (9К79-1 «Точка-У»)|website=Міністерство оборони України|type=офіційний сайт|date=18.09.2013}}
* {{cite web 2|url=https://mil.in.ua/uk/news/ukrayina-osvoyila-obslugovuvannya-kompleksu-tochka-u/ |title=Україна освоїла обслуговування комплексу «Точка-У»|author= |date=2019-12-27 |website=https://mil.in.ua/ |website=[[Мілітарний]]|archiveurl=|archivedate=}}
* {{cite web 2|url=https://www.youtube.com/watch?v=nMH4z8CVPhE|title=Точка-У. Найгрізніша зброя ЗСУ|work=Мілітарний|workurl=https://www.youtube.com/channel/UC3cntnJoRiiLaZ7dZwTTQ8A|type=канал YouTube|date=2022-02-18|pages=Трив. 45 хв. 52 с|info=відео}}

{{17px}}
{{Бронетехніка та самохідна артилерія СРСР (післявоєнні розробки)}}
{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Військова техніка|}}

[[Категорія:Балістичні ракети СРСР]]
[[Категорія:Тактичні ракети СРСР]]
[[Категорія:Військова техніка війни на сході України]]
[[Категорія:Тактичні ракети України]]
[[Категорія:Військова техніка громадянської війни в Сирії]]
[[Категорія:Ракети російсько-української війни]]