Перегляд вихідного коду сторінки Трахтемирів

{{Село
 | назва           = Трахтемирів
 | зображення      = Techtimerov.JPG 
 | підпис зображення  = Трахтемирів в XVI столітті
 | область         = [[Черкаська область]]
 | район           = [[Черкаський район]]
 | рада            = Бобрицька сільська рада
 | код КОАТУУ      = 7122081903
 | площа           = 6
 | засновано       =  
 | населення       = 2 особи ([[2017]])
 | щільність       = 0,33
 | висота          = 124
 | ref-висота      = <ref>{{Cite web |url=http://weather.in.ua/ua/cherkasskaja/26389 |title=Погода в Україні |accessdate=15 жовтня 2007 |archive-date=26 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181026025141/https://weather.in.ua/ua/cherkasskaja/26389 }}</ref>
 | водойма         = [[Канівське водосховище]]
 | поштовий індекс = 19010  
 | телефонний код  = 4736 
 | адреса          =  село Бобриця
 | сільський голова= 
 | облікова картка = 
 | герб            =
 | відстань о      = 79 (фізична)
 | ref-відстань о  = <ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.97681&x=31.33627 maps.vlasenko.net] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071023015002/http://maps.vlasenko.net/?y=49.97681&x=31.33627 |date=23 жовтня 2007 }}{{ref-ru}}</ref>
 | відстань р      = 28 (фізична)
 | станція      = Ліпляве
 | відстань ст  = 27 (фізична)
|громада=[[Бобрицька сільська громада]]}}
'''Трахтеми́рів'''&nbsp;— [[село]] у [[Черкаський район|Черкаському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]], підпорядковане [[Бобрицька сільська громада|Бобрицькій сільській громаді]], колишнє [[місто]], [[столиця]] [[гетьман]]ів. Колишня козацька резиденція. До Трахтемирова належали літописні поселення '''Заруб''' (місто Зарубинці) та Монастирок. Сьогодні вони затоплені [[Канівське водосховище|Канівським водосховищем]]. У Трахтемирові була найважливіша козацька святиня&nbsp;— [[Трахтемирівський монастир|Зарубинецький монастир]]. В «<nowiki/>[[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]]<nowiki/>» в 1096 і 1168&nbsp;рр. згадано місто Заруб з монастирем. Біля міста на Дніпрі був Зарубинецький брід.

Населення&nbsp;— 9 осіб ([[2007]]).

== Історія ==
[[Файл:Юрась Хмельницький.jpg|thumb|left|200px|[[Юрій Хмельницький]]]]

=== Назва ===
В деяких документах зустрічалася архаїчна форма Терехтемирів.

На думку дослідника [[Жарких Микола Іванович|Миколи Жарких]], назва походить від певної відантропономної форми назви (двір чи хутір якогось Терехтемира). Ім'я Терехтемир ймовірно складається з двох татарських слів «[[Терек (значення)|терек]]» («здоровий») та «темир» («залізо»), тобто «залізне здоров'я» або «людина з залізним здоров'ям». Обидва слова є досить частими у татарських іменах, наприклад Іштерек, Байтерек; Хантемир, Куштемир, Токтемир тощо.<ref>{{Cite book
|url=http://history.org.ua/LiberUA/ZharkikhTerekhtemiriv_2013/ZharkikhTerekhtemiriv_2013.pdf
|title=Терехтемирів
|last=Жарких
|first=Микола
|year=2013
|location=Київ
|pages=7-9
|accessdate=3 березня 2021
|archive-date=11 квітня 2021
|archive-url=https://web.archive.org/web/20210411192126/http://history.org.ua/LiberUA/ZharkikhTerekhtemiriv_2013/ZharkikhTerekhtemiriv_2013.pdf
}}</ref>

=== Археологічні дані ===

За свідченнями археологів, територія села була заселена людьми вже близько 120—130 тисяч років тому. Підтвердженням цього є стоянка епохи [[Мустьєрська культура|мустьє]]. Починаючи з тих часів, ці землі були свідками існування багатьох культур: [[скіфи|скіфської]], [[зарубинецька культура|зарубинецької]], [[черняхівська культура|черняхівської]], [[Русь|давньоруської]] та сучасної української. По сусідству, на Лівобережжі, розташовані вали Каратульського городища<ref>{{Cite book
|title=Большие городища Лесостепной Скифии // Історія Русі-України (історико-археологічний збірник) / Отв. ред. О.П. Моця.
|last=Мурзин В., Ролле Р.
|year=1998
|publisher=Институт археологии НАНУ
|location=Киев
|pages=34-41
|language=російською
}}</ref>.

Давньогрецький історик [[Геродот]], відвідавши ці землі ще в 5 столітті до нашої ери, був вражений їх природними багатствами. Він описав [[сколоти|сколотські]] племена, що жили в басейнах річок [[Дніпро (річка)|Дніпра]], [[південний Буг|Південного Буга]], та [[дністер|Дністра]]. Б. Рибаков вважав, що племена [[траспії]], [[катіари]], [[авхати]] та [[парадати]] жили на [[Тирас]]і (Дністрі), [[Західний Буг|Верхньому Бузі]], [[Південний Буг|Гіпанісі]] (Бузі) та [[Борисфен]]і (Дніпрі).<ref>Яз. Др. Русі ст. 48</ref>.

[[Трахтемирівське городище]] відносять до доби [[сколоти|сколотів]], [[зарубинецька культура|зарубинецької]] й [[черняхівська культура|черняхівської]] культури й [[Київська Русь|Київської Русі]], за часів якої городище ідентифікують з містом ''Заруб''.

Стосовно пізніших часів археологічні дослідження тут проводяться починаючи з [[XIX]]&nbsp;ст. Там працювали такі видатні вчені, як [[Хвойка Вікентій В'ячеславович|Вікентій Хвойка]], [[Рибаков Борис Олександрович|Борис Рибаков]], Є. Голубинський та інші. Історична спадщина Трахтемирова описується «Археологією Української СРСР».

Відоме також '''літописне повідомлення''' Климента [[1147]] року стосовно [[Трахтемирівський монастир|Трахтемирівського монастиря]].

=== XVII—XIX століття ===

Першим [[гетьман]]ом у Трахтемирові був [[князь]] [[Ружинський Богдан Михайлович|Богдан Ружинський]]. [[Стефан Баторій]] надав місто козакам з умовою, що вони будуть захищати границі від татарських нападів і при потребі будуть виставляти 6000 війська. Для гетьманів був призначений '''трахтемирівський замок'''. Статус козацької резиденції Трахтемирів дістав у [[XVI|XVI—]][[XVII століття]]х, коли [[1578]] року під тиском запорозьких козаків король [[Стефан Баторій]] офіційно передав його у володіння січовикам. Саме тут працював козацький уряд, обирали [[гетьман]]ів, приймали іноземних послів і майстрували козацькі флотилії. Звідси виходили у далекі походи.

В період козацької доби про Трахтемирів писав французький мандрівник [[Гійом Левассер де Боплан]]. Інформація міститься також у багатьох польських історичних джерелах.

[[Гійом Левасер де Боплан]], мандрівник [[XVII]]&nbsp;ст. склав для польського короля опис Українських земель, в якому згадує і Трахтемирівський монастир:

{{цитата|Трохи нижче (Ржищева) слідує Трахтемирів&nbsp;— руський монастир, що стоїть (на підвищенні) серед пропастей, оточених неприступними скелями. Саме в цьому місці козаки ховають найцінніше, є також пором для переправи через ріку.}}

За [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] у [[1576]] році при монастирі був створений шпиталь для старих і немічних козаків, а самому монастирю призначались доходи від перевезення через Дніпро і місцевих кар'єрів, де добувався камінь для виробництва коліс млинів<ref>Slovnik geograficzny. T.12. S. 453</ref>. Інші джерела свідчать, що [[1578]] року під тиском війська Запорізького Стефан Баторій передав Трахтемирів, разом з монастирем та всіма угіддями, козакам. Це було частиною заходів з формування реєстрового козацтва, яке в майбутньому склало основу української шляхти&nbsp;— козацької верхівки, що відіграла вирішальну роль в українській історії XVII—[[XVIII]] століть.

[[1638]] року, після придушення селянсько-козацького повстання [[1637]]–[[1638]] років, монастир виступив у ролі одного з центрів народного руху, Трахтемирів був визначений місцем перебування державного комісара для нагляду за реєстровими козаками<ref>Volumina legum.— Т. 3.— S. 440. {{ref-la}}</ref>. До сьогодні в селі Трахтемирів збереглося [[кладовище]], яке вважається «козацьким»,&nbsp;— з кам'яними хрестами різноманітних форм, хоча більшість хрестів і датується [[XIX століття]]м. Серед них знайдено і 6 більш раннього часу. Вважається, що перші поховання з'явилися тут ще за часів гетьмана [[петро Сагайдачний|Сагайдачного]] (приблизно у [[1617]] році). З [[1686]] року Трахтемирів занепав, а з [[1715]] року став звичайним «польським» [[містечко]]м. В складі [[Переяславський полк|Переяславського полку]] згадується ''[[Трахтемирівська сотня]]''<ref>{{книга|автор=|назва=Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769. Покажчик населених пунктів.| місце=Київ|рік=1959|сторінки=64-65}}</ref><ref>«Описания Киевского наместничества»</ref>, частина вояків якої, можливо, осіла в рідному Трахтемирові після возз'єднання [[правобережжя|Правобережної]] та [[лівобережжя|Лівобережної України]] у складі [[російська імперія|Російської імперії]] ([[1793]]). Традиція козацького поховання зберігалася тут до середини XIX&nbsp;ст.

[[Файл:Muzeum_Śląskie_-_Jan_Matejko_-_Ostatni_Daszkiewicz_02.jpg|thumb|200px|left|Остафій Дашкевич]]

Першим [[дідич]]ем у Трахтемирові був черкаський та канівський [[староста]]&nbsp;— [[Дашкевич Євстафій Іванович|Остафій Дашкевич]]. Він заповів Печерському монастирю в Києві Трахтемирів з Зарубинецьким монастирем і прилеглими землями. Король Сигізмунд І Старий підтвердив дарчу. Незабаром Трахтемирів був знищений татарами.

За люстрацією [[1545]] року: Зарубинецький монастир Пречистої знищений, зостався лиш один монах. До монастиря належали орні землі, боброві гони, озеро. Печерський монастир був відав Трахтемирів Київському замку.

У [[1552]] році тут вже оселилися 7 родин.

Сигізмунд IІІ Ваза підтвердив привілеї низових козаків, надані Стефаном Баторієм. У Трахтемирові був прийнятий посол цісаря Рудольфа до низових козаків [[Еріх Лясота]] фон Штебнау, який приїжджав на Низ в [[1594]]&nbsp;р. Осовський тоді давав на його честь обід. В цих часах козаками був відбудований Зарубинецький монастир і шпиталь, «давнім козацьким скарбом».

Місце було добре захищене, з трьох сторін [[Дніпро (річка)|Дніпром]], а з четвертої сторони горами.

Тут перебували [[Криштоф Косинський]] в [[1593]]&nbsp;р. та [[Северин Наливайко]] в [[1596]]&nbsp;р.

Деякий час Трахтемирів був забраний від козаків, а в [[1617]] знову наданий привілей, за гетьмана Петра Конашевича.

[[1618]] року Зарубинецький монастир називали Успенським, архімандритом тут був [[Йосиф (Курцевич-Коріятович)|Езекіель Курчевич]]. Тут часто перебував (жив) [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Петро Конашевич]]. До монастиря належав привіз на Дніпрі, озера й пасіки.

[[1621]]-го приїжджав єрусалимський патріарх [[Феофан III]], який висвятив Езекіеля Курчевича на Єпископа володимирсько-берестейського. Приймав патріарха Петро Конашевич і провадив його з почтом 3000 козацьким до [[Волощина|волоського]] кордону. Архімандритом тут став Антоній Калишевич.

Після смерті гетьмана [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Петра Конашевича]] наступником його став місцевий [[шляхтич]] [[Голуб Оліфер Остапович|Олівер Голуб]], який був при Конашевичу. Козаки тут побудували замок.

В [[1625]] році тут переховувався Олександр Ахса, якого вимагав видати турецький [[султан]], прикривав його архимандрит [[Іов (Борецький)|Іов Борецький]]. Олександр Ахса представився сином султана Магомета III, народженим від грекині, охрещував турків за східним звичаєм. [[Станіслав Конєцпольський]] видав наказ до його ув'язнення, але архімандрит вивіз його потаємно до Москви. Там його теж було впізнано і вислано за межі країни через Архангельський порт.

Після [[1638]] року [[комісар]]ом у Трахтемирові був Пйотр Коморовський.

У [[1648]] році [[Богдан Хмельницький]] після бою під Жовтими Водами привіз до Трахтемирова в'язнів: [[Миколай Потоцький|Миколая Потоцького]], Кр. Лядзіцького та Лящинського, яких залишив тут в замку.

[[1660]] року нижче Трахтемирова в долині, яку називали «Жердева», відбулася «[[Чорна рада]]», на якій козаки скинули з гетьманства Івана Виговського і вибрали гетьманом Юрія Хмельницького.

Після того, як гетьманом був [[Петро Дорошенко|Дорошенко]], запорожці головним своїм храмом почали вважати Межигірський монастир під Києвом, куди було також перенесено їхній шпиталь.

[[1678]] року турки після [[Чигирин]]а повністю знищили Трахтемирів. Запорожці відбудували [[Трахтемирівський монастир]], саме в якому [[Юрій Хмельницький]] прийняв чернечий чин.

Пізніше він був наданий гетьманом Іваном Мазепою Михайлівському собору в Києві.
[[Файл:XVIII-Trahtemyriv.jpg|міні|Трахтемирів на карті XVIII століття]]
[[1741]] року тут уже була церква. Зарубинецький монастир був відбудований і відданий [[Василіяни|Василіянам]].

Під час [[Коліївщина|Коліївщини]] в червні через Трахтемирів проходив повстанський отаман [[Микита Швачка]]. А у серпні [[1768]] року повстанці під проводом Сави Майбороди спалили в Трахтемирові Василіянський монастир<ref>[[Букет Євген Васильович|Євген Букет]]. Швачка&nbsp;— фенікс українського духу.&nbsp;— К.: Український пріоритет, 2016.&nbsp;— 360 с. + іл.</ref>.

За люстрацією [[1765]] року: замку нема, тільки «двір». Місто розташоване під горою, в місті є корчма, 27 осель. Місто назване Трахтимиров чи Черехчимерів.

Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] на [[Букринський плацдарм|Букринському плацдармі]] велися запеклі бої радянських військ з німецькими окупантами.

=== Сучасний стан ===

На сьогоднішній день з сусіднього села [[Великий Букрин]] прокладена нова асфальтована дорога. Тут раніше розташовувався мисливський будинок АТЗТ АЕО «Трахтемирів» (товариство створене [[1997]] року з ініціативи А. Слоневського і за участі засновників двох КСП та одного київського банку)<ref>Дзеркало тижня, 2000</ref>.

За рішенням Черкаської обласної ради «Про зміни до рішення обласної ради від 05.06.1997 №&nbsp;12-5 „Про закріплення мисливських угідь“ від 26.12.[[1997]] №&nbsp;14-5», мисливське господарство було закріплене за АТЗТ «Трахтемирів» (мотивоване тим, що нова комерційна структура займатиметься відтворенням та охороною тваринного світу).

[[1999]] року АТЗТ повідомляло про наміри створити ''регіональний ландшафтний парк''.

[[26 лютого]] [[2000]] року депутати Черкаської облради проголосували за організацію [[Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів»|регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів»]]. Прийнято до відома, що це відбувається на територіях, зарезервованих рішенням облвиконкому від 19.06.[[1986]] року «Про оголошення заповідної території „Трахтемирів“» та від 02.08.[[1989]]&nbsp;р. №&nbsp;159 «Про розширення меж заповідної території „Трахтемирів“», а також, на території, де створено Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів»,&nbsp;— відповідно до Постанови [[Кабінет Міністрів України|КМУ]] від 01.07.[[1994]]&nbsp;р. №&nbsp;446 і рішення облвиконкому від 09.08.1994&nbsp;р. №&nbsp;3.

Таким чином, в Україні був створений перший приватний заповідник «Регіональний ландшафтний парк „Трахтемирів“». Управління містобудування і архітектури Черкаської області зверталося з офіційним запитом у різноманітні інстанції з приводу створення парку. Ухвала депутатів облради не передбачала регулювання відносин між комерційною структурою та місцевою владою. Не розглядалося питання про співіснування та взаємодію двох об'єктів на одній території&nbsp;— АТЗТ «Трахтемирів» і Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів». Арбітрами мали бути [[Українське товариство охорони пам'яток історії та культури]], [[Інститут археології НАН України]], [[Міністерство культури України|Міністерство культури й мистецтв України]], Відділ охорони культурної спадщини, Держбуд України, Управління охорони й реставрації пам'ятників містобудування й архітиктури, Студія неординарного проектування Міжнародної Академії Архітектури. До цих інстанцій зверталися з проханням дати законодавчо-правову оцінку того, як повинен функціонувати новий регіональний парк, створений комерційною структурою, на території вже існуючого державного історико-культурного заповідника. Одержати однозначну відповідь було складно<ref>''Надія Бойченко''. Маєток // Дзеркало тижня, №&nbsp;36 (309), 2000</ref>.

Створення приватних мисливських угідь пов'язували не лише з іменем А. Слоневського, а й з іменем колишнього керівника «Нафтогазу» та Державного управління справами [[Бакай Ігор Михайлович|Ігоря Бакая]].<ref name="уп2016"/> Стверджували, що АТЗТ «Трахтемирів» є його власністю, хоча особисто він відмовлявся від цього<ref>Інтерв'ю Олега Ельцова з Ігорем Бакаєм // УК</ref>. Отже, регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» з територією 11 000 га був обнесений парканом і вишками із озброєною охороною. На території села на місці колишнього козацького кладовища був побудований розкішний маєток («мисливський будиночок») з вертолітним майданчиком і басейном, під час будівництва зрівняли з землею могилу видатного козака Мухи. Такі дії викликали супротив громадськості. [[23 червня]] [[2005]] року депутати Черкаської облради прийняли протест прокуратури на рішення своїх попередників від [[2000]] року про надання земельного наділу підприємству «Мисливське господарство „Трахтемирівське“ АТЗТ аграрно-екологічного об'єднання „Трахтемирів“».

Нині на території державного заповідника «Трахтемирів» перебувають лише 18 пам'ятників, а поселення скіфського та давньоруського періодів розташовані на території новоствореного ландшафтного парку. Але відповідальність за стан збереження історико-культурних пам'ятників покладено на державний заповідник. У фондах Інституту археології НАНУ зберігаються результати археологічних розвідок на території Трахтемирова під час Канівських експедицій, зокрема [[1993]] року під керівництвом Л. Виногородської та В. Петрашенка. Але вони ніде не публікуються.

З початку свого існування регіональний ландшафтний парк АТЗТ «Трахтемирів» запровадив на своїх територіях систему перепусток, що викликало обурення не тільки мешканців села, але й небайдужих до національної спадщини громадян України, зокрема, організацій «Вільне козацтво Черкащини», (Черкаський, Золотоніський і Канівський козацькі полки), [[УНА-УНСО]] та ін. Для того, аби потрапити на ці території, доводилося побувати в 11 обласних інстанціях для офіційного оформлення перепустки. Зафіксовані відкриті листи-звернення від козацтва ([[29 серпня]] [[2000]] року) та від населення Трахтемирова ([[2001]]), де повідомлено про утиски прав людей, примушування їх до виїзду з села.

В наступні роки Регіональний ландшафтний парк розвивався як мисливське господарство закритого типу. Туди була завезена велика кількість тварин з метою проведення полювань «на найвищому рівні». Власник А. Слоневський відкрито заявляв про те, що в його угіддях відпочиває верхівка української влади.

[[2014]] року, після Євромайдану та втечі колишніх власників маєтку, вхід на територію ландшафтного парку є вільним, паркан навколо колишньогом маєтку також було демонтовано. У березні 2015 року будинок Бакая згорів.<ref name="уп2016">[https://life.pravda.com.ua/person/2016/10/7/218596/ Скіф із Трахтемиріва. Як самітник живе без грошей у місці сили] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161011041139/http://life.pravda.com.ua/person/2016/10/7/218596/ |date=11 жовтня 2016 }}, Українська правда, 7 жовтня 2016</ref>.

== Заповідна територія ==
На території села у [[1994]] році утворено [[Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів»|історико-культурний заповідник «Трахтемирів»]]. Площа заповідника становить 590 гектарів. На його території розташовано 81 археологічну, 9 історичних та 9 природничих пам'яток. Серед них&nbsp;— стоянка часів [[мустьєрська культура|мустьєрської культури]] (120—130 тисяч років тому), [[Трахтемирівське городище|Трахтемирівське скіфське городище]], залишки храмів літописного [[Трахтемирівський монастир|Трахтемирівського монастиря]], багатошарове поселення на горі Городки, козацький цвинтар в селі Трахтемирів, пам'ятки природи: [[Канівські дислокації]], [[заповідне урочище|заповідні урочища]] [[Великі валки]] та [[Мушина гора]], геологічна пам'ятка природи [[Веселий шпиль]], гідрологічна пам'ятка природи [[Рожина криниця]].

На території села також утворено перший [[Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів»|приватний заповідник АТЗТ «Аграрно-екологічне об'єднання Трахтемирів»]]. Перетворення свого часу Трахтемирова у приватний заповідник скоріше являло собою захоплення території у [[приватна власність|приватну власність]]. Відселяючи село, у пустих хатах ламали стіни та печі, після чого за кілька років вони падали самі. Для будівництва ж маєтку нового власника довелось пожертвувати й частиною старовинного козацького цвинтаря.

На території Державного заповідника існувало персональне мисливське господарство, що належало екс-голові «[[Нафтогаз України|Нафтогазу України]]» [[Бакай Ігор Михайлович|Ігорю Бакаю]]. У [[2006]] році у конфіскованому будиночку, за деякими даними, відпочивали люди зі Секретаріату Президента<ref>{{Cite web |url=http://maidanua.org/static/news/2006/1147801947.html |title=maidanua.org |accessdate=30 червня 2006 |archive-date=11 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110911215046/http://maidanua.org/static/news/2006/1147801947.html }}</ref>.

== Козацький вишкіл ==
Від початку 1990-х рр. щоліта в околицях села діє козацький спортивно-вишкільний табір «Трахтемирівська січ» Українського дитячо-юнацького товариства «Січ» (під проводом Бориса Скребцова)<ref>{{Cite web |url=http://tyzhden.ua/Society/28879 |title=Микола Поліщук. Козацький вишкіл // Український тиждень, № 34 (199), 19.08.2011 |accessdate=31 серпня 2011 |archive-date=16 жовтня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111016171607/http://tyzhden.ua/Society/28879 }}</ref>

== Галерея ==
<gallery>
Файл:Тополя у формі тризуба у с.Трахтемирів.jpg|Тополя у формі тризуба
Файл:Ландшафт біля с.Трахтемирів. фото 2.jpg|Ландшафт біля села
Файл:Старе кладовище в с.Трахтемирів.jpg|Старий цвинтар
Файл:Пам'ятні хрести у с.Трахтемирів.jpg|Пам'ятні хрести
Файл:Братська могила в с.Трахтемирів.jpg|Братська могила
Файл:Вид на Канівське водосховище у с.Трахтемирів. фото 2.jpg|Вид на Канівське водосховище
Файл:Знак при в'їзді в ландшафтний парк "Трахтемирів".jpg|Знак при в'їзді в [[Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів»]]
Файл:Знак при в'їзді в ландшафтний парк "Трахтемирів". фото 2.jpg|Знак при в'їзді в [[Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів»]]
Файл:Закинутий дитячий табір в сосновому лісі в с.Трахтемирів.jpg|Закинутий дитячий табір в сосновому лісі 
Файл:Залишки будинку І.Бакая в с.Трахтемирів.jpg|Залишки будинку І.Бакая 
Файл:Табличка на пам'ятному хресті у с.Трахтемирів.jpg|Табличка на пам'ятному хресті 
Файл:Ландшафт біля с.Трахтемирів. фото 3.jpg|Ландшафт біля села
Файл:Вид із с.Трахтемирів в сторону Балико-Щучинки.jpg|Вид із с.Трахтемирів в сторону Балико-Щучинки
Файл:Великі валки.jpg| Заповідне урочище Великі валки
</gallery>

== Відомі люди ==
* [[Юрій Хмельницький]]&nbsp;— жив у Трахтимирівському монастирі
* [[Дашкевич Євстафій Іванович|Остафій Дашкевич]]
* [[Ружинський Богдан Михайлович|Богдан Ружинський]]&nbsp;— гетьман в Трахтемирові.
* У селі народився [[Красюк Петро Харитонович|Петро Красюк]], відомий український [[поет]]-сатирик, [[байкар]].

=== Трахтемирівські старости ===
* Станіслав Щеньовський&nbsp;— [[дідич]] [[Ржищів|Ржищева]].<ref>{{SgKP|X|171|Rzyszczów, w dok. ''Irzyszczów''}}&nbsp;— S. 173. {{ref-pl}}</ref>
* [[Ян Кіцький]]<ref>''Kazimierz Prszyboś'' (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź, 1987.&nbsp;— 417 s.&nbsp;— S. 347. {{ref-pl}}</ref>

== Примітки ==
{{Інші проєкти
|Тема          = Трахтемирів
|Портал        = Черкащина
|Портал-зображення  = Coat of Arms of Cherkasy Oblast.png
|Вікісловник   = 
|Вікісховище   =Category:Trakhtemyriv
|Проєкт        = Населені пункти України
|Проєкт-зображення =UkrGlobe.png  
|Проєкт1             = Черкащина
|Проєкт1-зображення  =Flag of Cherkasy Oblast.png
}}
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Жарких&nbsp;М.&nbsp;І.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Трахтемирів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313040822/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf |date=13 березня 2016 }} // {{ЕІУ|10|138-139}}
* ''Толочко&nbsp;О.&nbsp;П.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zarub Заруб] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160805025936/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zarub |date=5 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|3|279}}
* {{SgKP|XII|453|Trechtymirów}}&nbsp;— S. 453—458. {{ref-pl}}
* [https://www.pslava.info/index.php?Node=20720 Парінкоза І. Ю. У зарубського броду або тємничий Трахтемирів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211011085410/https://www.pslava.info/index.php?Node=20720 |date=11 жовтня 2021 }}

== Посилання ==
* {{ШевЕ-6|частина=Трахтемирів|сторінки =285-286}}
* {{УМЕ15|частина=Трахтемирів|сторінки=1924}}
* [http://cossackland.org.ua/2020/06/12/u-arhivi-varshavy-vidnajdeno-oryhinal-korolivskoho-universalu-stefana-batoriya-yakyj-daruvav-kozakam-trahtemyriv/ У архіві Варшави віднайдено оригінал королівського Універсалу Стефана Баторія, який дарував козакам Трахтемирів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210827203636/http://cossackland.org.ua/2020/06/12/u-arhivi-varshavy-vidnajdeno-oryhinal-korolivskoho-universalu-stefana-batoriya-yakyj-daruvav-kozakam-trahtemyriv/ |date=27 серпня 2021 }} // «[[Козацький край (газета)|Козацький край]]».&nbsp;— 12.06.2020.
* [http://historians.in.ua/index.php/en/avtorska-kolonka/2045-vadym-nazarenko-radiansko-ukrainskyi-bukryn-i-maizhe-kozatskyi-trakhtemyriv-notatky-podorozhi-pravym-berehom-dnipra Вадим НАЗАРЕНКО. Радянсько-український Букрин і майже козацький Трахтемирів: нотатки подорожі правим берегом Дніпра] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161129024238/http://historians.in.ua/index.php/en/avtorska-kolonka/2045-vadym-nazarenko-radiansko-ukrainskyi-bukryn-i-maizhe-kozatskyi-trakhtemyriv-notatky-podorozhi-pravym-berehom-dnipra |date=29 листопада 2016 }}
* [http://www.vox.com.ua/data/osnovy/2006/04/06/trahtemyriv-velych-pryrody-i-gore-lyudske.html Трахтемирів: велич природи і горе людське] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201123191722/http://www.vox.com.ua/data/osnovy/2006/04/06/trahtemyriv-velych-pryrody-i-gore-lyudske.html |date=23 листопада 2020 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=adl5whb89Po Трахтемирів&nbsp;— душа козаччини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140120073437/http://www.youtube.com/watch?v=adl5whb89Po |date=20 січня 2014 }}
* [http://gazeta.dt.ua/ENVIRONMENT/trahtemiriv_bil_i_sovist_ukrayini.html Трахтемирів: біль і совість України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170511161617/http://gazeta.dt.ua/ENVIRONMENT/trahtemiriv_bil_i_sovist_ukrayini.html |date=11 травня 2017 }}
* [https://web.archive.org/web/20160306161623/http://www.antenna.com.ua/stat/arh_2000/46_15.htm Відкритий лист мешканців села Трахтемирів]
* [http://maidanua.org/static/news/2006/1147801947.html Трахтемирів&nbsp;— місце для «відпочинку» чиновників?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110911215046/http://maidanua.org/static/news/2006/1147801947.html |date=11 вересня 2011 }}
* [http://mail.aratta.com.ua/text_ua.php?id=159 Трахтемирів&nbsp;— подорож до розритих могил] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160919230957/http://mail.aratta.com.ua/text_ua.php?id=159 |date=19 вересня 2016 }}
* [http://www.vostlit.info/haupt-Dateien/index-Dateien/B.phtml?id=2042 Боплан, Гійом Левассер де (переклад)] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/616kVBP59?url=http://www.vostlit.info/haupt-Dateien/index-Dateien/B.phtml?id=2042 |date=21 серпня 2011 }}
* [http://www.haidamaka.org.ua/0108.html Реєстрові козаки на державній службі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200603100112/http://haidamaka.org.ua/0108.html |date=3 червня 2020 }}
* [https://web.archive.org/web/20100817170714/http://www.raskopki1.kod.kiev.ua/traxtemirov/index.htm Козацьке кладовище в Трахтемирові]
{{Канівський район}}{{Черкаський район}}{{Григорівська сільрада (Канівський район)}}
{{Столиці державних утворень на території сучасної України}}

[[Категорія:Трахтемирів|*]]
[[Категорія:Козацька доба]]
[[Категорія:Населені пункти Канівського району]]
[[Категорія:Григорівська сільська рада (Канівський район)]]
[[Категорія:Села Черкаської області]]
[[Категорія:Населені пункти над Канівським водосховищем]]
[[Категорія:Колишні міста]]