Перегляд вихідного коду сторінки Тюрма народів

[[Файл:Banderivtsi html m4eef2379.png|міні|Агітаційний плакат [[Українська повстанська армія|УПА]], 1948&nbsp;р., автор [[Хасевич Ніл Антонович|Ніл Хасевич]]. Зверху на малюнку&nbsp;— серп і молот з написом «СССР&nbsp;— тюрма народів»]]
'''Тюрма народів''' ({{lang-de|Völkerkerker}}, {{lang-ru|Тюрьма народов}})&nbsp;— метафора, що застосовується до [[імперія|імперій]] та [[багатонаціональна держава|багатонаціональних держав]], що проводять політику упослідження і репресій щодо народів, чиї землі були включені до їхнього складу. Найчастіше «тюрмами народів» називали і називають [[Габсбурзька монархія|Габсбурзьку монархію]], [[Російська імперія|Російську імперію]], [[СРСР]], [[Югославія|Югославію]] та сучасну [[РФ|Росію]]. При цьому сама держава ассоціюється з в'язницею, а народи, що її населяють,&nbsp;— з в'язнями чи бранцями<ref>{{Citation|last=Brandenberger|first=David|title=National Bolshevism : Stalinist mass culture and the formation of modern Russian national identity, 1931-1956|date=2002|url=https://www.worldcat.org/oclc/50023106|publisher=Harvard University Press|isbn=0-674-00906-1|oclc=50023106|access-date=2021-11-06}}</ref>.

== Історія ==

[[Файл:Spilberk_Castle_from_plane_v2.jpg|міні|ліворуч|300пкс|«В'язниця народів» з висоти пташиного польоту]]
В [[1783]] році імператор Священної Римської імперії [[Йосиф II]] вирішив створити особливу [[в'язниця|в'язницю]] для ворогів Габсбурзької монархії. З цією метою була «переобладнані» каземати фортеці [[Шпільберк]] у теперішньому [[Брно]], адміністративному центрі [[Моравія|Моравії]]. У створений таким чином політичній в'язниці були запроваджені особливо жорсткі умови утримання, тож її часто називали [[карцер]]ом ({{lang-it|carcere duro}}). Після «перерви», викликаної наполеонівськими війнами, в'язниця була відкрита повторно у [[1820]] році.

[[Файл:Chateaubriand_-_Mémoires_d'outre-tombe_t5.djvu_291.png|міні|праворуч|200пкс|Сільвіо Пелліко]]
Серед в'язнів, які утримувалися в Шпільберку, було чимало представників революційних і національно-визвольних рухів народів, що опинилися під владою Габсбургів&nbsp;— угорські [[якобінці]], італійські [[карбонарії]], польські повстанці тощо. Тож із часом він здобув прізвисько ''Völkerkerker''&nbsp;— «в'язниця народів» або «карцер народів». Про жахливі умови перебування в'язнів у цій тюрмі європейській публіці повідомив італійський письменник і драматург [[Сільвіо Пелліко]], якого в Шпільберку тримали з [[1822]] до [[1830]] року за вироком по справі карбонаріїв. У [[1832]] році Пелліко оприлюднив свої спогади під назвою «[[Мої в'язниці]]», які справили величезне враження на читачів усього континенту. Керівник австрійського уряду [[Клемент фон Меттерніх|Клемент Меттерніх]] змушений був визнати, що поява книги Пелліко виявалася для імперії «важчою за військовау поразку».

Саме завдяки Пелліко, не без зусиль [[Джузеппе Мадзіні]], чий авторитет в революційних, ліберальних і демократичних колах був беззаперечним, прізвисько Völkerkerker (і в німецькому оригіналі, і в італійському перекладі як ''prigioni dei popoli'') закріпилося за всією Габсбурзькою монархію. Це визначення у своїх статтях часів революцій 1848—1849 використовував, зокрема [[Фрідріх Енгельс]], а за його прикладом&nbsp;— німецькі і власне [[австромарксизм|австрійські соціал-демократи]].

Російську імперію із великою в'язницею першим порівняв французький письменник і мандрівник [[Астольф де Кюстін]] у книзі «[[Росія у 1839 році]]». Він, зокрема, зазначав: «Хоч яка величезна ця імперія, вона не що інше, як тюрма, ключ від якої зберігається в імператора».<ref>{{Cite web |url=http://lib.guru.ua/HISTORY/KUSTIN/rossia1839.txt |title=Архівована копія |accessdate=22 серпня 2015 |archive-date=25 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140325161756/http://lib.guru.ua/HISTORY/KUSTIN/rossia1839.txt }}</ref> Миколу І Кюстін назвав «тюремником однієї третини земної кулі», натякаючи як на загарбницьку зовнішню політику російського царизму, так і пригнінчення вже підкорених ним народів.

Австрійське прізвисько і визначення Кюстина стосовно Російської імперії&nbsp;— у формі ''тюрма народів''&nbsp;— поєднав в [[1914]] році [[Володимир Ленін]]. Власне, політика царату була на той час набагато репресивнішою і агресивнішою за дії габсбурзької монархії (яка з 1915 року почала використовувати визначення «тюрма народів» у власній пропаганді проти Росії). Формула швидко набула популярності, а із здобуттям більшовиками влади увійшла до офіційної ідеології радянської влади (стосовно скинутих нею попередників).

Із розпадом в [[1918]] році [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] визначення Völkerkerker щодо зниклої монархії також використовували влади більшості держав, що виникли на її місці, включно із владою [[Австрійська республіка|Австрійської республіки]]. Натомість, чимало сучасних дослідників стверджують, що цей термін щодо Габсбурзької монархії був значною мірою пропагандистським, та й становище «нетитульних» народів і національних меншин у більшості держав Центральної Європи в міжвоєнний період було значно гіршим, аніж за Габсбургів. Найкричущою була ситуація в Королівстві сербів, хорватів і словенців (з 1929 році&nbsp;— Югославії), яке також отримала прізвисько «тюрми народів»&nbsp;— зокрема й з боку тамтешніх комуністів (які при цьому посилалися на Леніна).

Національна політика СРСР багато в чому відтворювала, ба навіть посилювала національне пригнічення часів Російської імперії, аж до актів прямого [[геноцид]]у підкорених народів. Відтак за [[сталін]]ських часів визначення Леніна було «пом'якшене» до формули «царизм&nbsp;— тюрма народів». Натомість гасло «СРСР&nbsp;— тюрма народів» взяли на озброєння національно-визвольні рухи&nbsp;— на теренах не лише самого Радянського Союзу, а й у створеній після [[друга світова війна|другої світової війни]] радянській «зоні впливу» у Східній і Центральній Європі, а також у комуністичній Югославії.

== Сучасне використання ==

Визначення «тюрма народів» наразі активно застосовується щодо сучасної Росії, яка взяла на озброєння і «творчо розвинула» національну політику російських царів та радянських генсеків. Заборона російської влади та самопроголошеної бандитської влади в Криму на перебування голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова на рідній землі є вироком кремлівській окупації, заявило в липні 2014 Міністерство закордонних справ України. «За обгорткою „російської багатонаціональності“ ховається жорстоке обличчя тоталітарного політичного режиму, який придушує будь-яку іншу мову та культуру, не кажучи про демократичні права і свободи. Тюрма народів знову показала свій ворожий оскал»,&nbsp;— мовиться в заяві.<ref>http://www.radiosvoboda.org/content/article/25446838.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924131920/http://www.radiosvoboda.org/content/article/25446838.html |date=24 вересня 2015 }}, [https://web.archive.org/web/20150828103202/http://brazil.mfa.gov.ua/ua/press-center/comments/1837-zajava-mzs-ukrajini-shhodo-zaboroni-vjizdu-glavi-medzhlisu-krimsykotatarsykogo-narodu-refatu-chubarovu-do-avtonomnoji-respubliki-krim-ukrros Архів]</ref>

== У культурі ==
Россия… Вольница. Тюрьма.

Храм на бассейне. Вера в слово.

И нет могильного холма

У Гумилёва.

Загадка. Горе от ума.

Тюрьма народов. Наций драма.

И нет могильного холма

У Мандельштама.

'''Глеб Горбовский'''

== Див. також ==
* [[Великодержавний шовінізм]]
* [[Каторга]]
* [[Спецпереселенці]]
* [[ГУЛАГ]]
* [[Розпад Російської імперії]]
* [[Розпад СРСР]]
* [[Розпад Австро-Угорської імперії]]
* [[Розпад Югославії]]
* [[Розпад Росії]]

== Бібліографія ==
* Russia as the Prison of Nations M. N. Pokrovskii, Russia as the Prison of Nations. 1930 Original Source: 1905 god (Moscow: OGIZ Moskovskii rabochii, 1930). Reprinted in M. N. Pokrovskii, Izbrannye proizvedeniia (Moscow 1965-67), IV:129-35.

== Посилання ==

{{Портал|СРСР}}

== Примітки ==
{{Reflist}}
{{доробити}}
[[Категорія:Політичні метафори]]
[[Категорія:Державна влада в Російській імперії]]
[[Категорія:Імперіалізм]]
[[Категорія:Російський імперіалізм]]
[[Категорія:Політика Російської імперії]]
[[Категорія:Історія Російської імперії]]
[[Категорія:Політика Росії]]
[[Категорія:Русифікація]]
[[Категорія:Історія України (1795–1918)]]
[[Категорія:Антисемітизм в Російській імперії]]
[[Категорія:Історія євреїв в Російській імперії]]
[[Категорія:Володимир Ілліч Ленін]]