Перегляд вихідного коду сторінки Українська Держава

{{Не плутати|Українська Народна Республіка}}
{{Див. також|Гетьманщина}}
{{Картка:Колишня країна
| native_name = Українська Держава
| conventional_long_name = 
| назва_род = 
| image_flag = Flag of the Ukranian State.svg
| image_coat = Alex K Ukrainska Derzhava.svg
| image_map = Ukrainian State 19.04.1918.png
| національний_девіз = Слава Україні! Гетьманові Слава!
| зображення_карти = 
| столиця = 
| розташування_столиці = 
| офіційні_мови = {{українська}}
| найбільше_місто = 
| національний_гімн = [[Молитва за Україну]]
| незалежність = 
| year_start = 1918
| year_end = 1918
| date_start = 29 квітня
| date_end = 14 грудня
| події = 
| класифікація_за_розміром_території = 
| площа_території = 965 920 км²
| покрито_водою_відсоток = 
| форма_правління = [[Виборна монархія]] з [[авторитарною]] владою, [[аристократія]]
| головні_керівні_посади = 
| імена_лідерів_країни = 
| населення_згідно_перепису = 
| рік_перепису_населення = 
| густота_заселення = 
| population_estimate = 
| population_estimate_year = 
| population_estimate_rank = 
| класифікація_за_густотою_заселення = 
| валюта = [[Гривня]]
| часовий_пояс = 
| common_name = України
| continent = Європа
| region = Україна
| event_start = встановлена
| event_end = Зречення гетьмана
| p1 = УНР
| flag_p1 = Flag of the Ukranian State.svg
| s1 = Українська Народна Республіка
| flag_s1 = Flag of Ukraine.svg
| religion = [[Православ'я]]
| title_leader = Гетьман
| leader1 = Павло Скоропадський
| title_deputy = Отаман-міністр
| deputy1 = [[Лизогуб Федір Андрійович|Федір Лизогуб]]
| event1 = Відновлення козацтва
| date_event1 = 16 жовтня 1918
| event2 = заснування [[НАНУ]]
| date_event2 = 14 листопада 1918
| today = {{flagcountry|Ukraine}}<br/>{{flagcountry|Russia}}<br/>{{flagcountry|Belarus}}<br/>{{flagcountry|Moldova}}<br/>{{flagcountry|Poland}}
| ремарки = 
| s2 = Вільна територія
| flag_s2 = Махновское знамя.svg
| deputy2 = [[Гербель Сергій Миколайович|Сергій Гербель]]
| government_type = Тимчасова [[диктатура]]
| national_anthem = <br/>[[Гімн України|«Ще не вмерла України і слава, і воля»]]<ref>{{cite web | url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/602-15 | title=Закон України «Про Державний Гімн України» | date=6 березня 2003 | accessdate=13 грудня 2013 | archive-date=9 грудня 2013 | archive-url=https://web.archive.org/web/20131209225440/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/602-15 }}</ref>
<br/><small>«Інструментальна версія»</small><br/><center>[[Файл:Anthem of Ukraine instrumental.ogg]]</center>
| p2 = Гетьманщина
| flag_p2 = Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg
}}
[[Файл:Flag of Ukrainian State.png|міні|281x281пкс|Прапор Української Держави з гербом (1918)]]
'''Украї́нська Держа́ва (Другий Гетьманат)'''&nbsp;— [[держава]], що охоплювала територію Північної, Центральної, Східної (за винятком незначної частини Донецької та Луганської областей) та Південної [[Україна|України]] (за винятком Південної Бессарабії), а також суміжних українських етнічних земель, що охоплювали більшу частину сучасних Берестейської та Гомельської областей Білорусі, територію Придністров'я та окремі райони на півночі Молдови, більшу частину Брянської ([[Стародубщина]]), Білгородської та Воронезької (де-факто лише захід та південь) та південну частину Курської областей РФ, а також Холмщину та частину Підляшшя у межах сучасної Польщі (що де-факто контролювалися австрійськими військами), зі столицею в [[Київ|Києві]] з [[29 квітня]] до [[14 грудня]] [[1918]] року. Постала на місці [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] внаслідок [[Гетьманський переворот (1918)|державного перевороту]]. Очолювана [[Гетьман України|гетьманом]] [[Скоропадський Павло Петрович|Павлом Скоропадським]].

Гетьман Скоропадський ліквідував [[Українська Центральна Рада|Центральну Раду]] і її установи, земельні комітети, скасував республіку і проведені при УНР реформи. Внутрішня політика спиралась на [[Військо Запорозьке|козацькі]] традиції державотворення та соціально-політичні стандарти зліквідованої [[Російська імперія|Російської імперії]]. У зовнішній політиці керівництво держави дотримувалося [[Більшовики|антибільшовицького]] курсу, орієнтувалось на союз із [[Кубанська Народна Республіка|Кубанню]], [[Кримська Народна Республіка|Кримом]] та [[Всевелике Військо Донське|Доном]], спиралося на підтримку [[Німецька імперія|Німеччини]]. Політику керівництва Української держави підтримували [[консерватизм|консервативні]] кола українського суспільства, військові, землевласники, а також командування військ [[Центральні держави|Центральних держав]], що, згідно з [[Берестейський мир|Берестейським мирним договором]], захищали територію України.

З перших днів існування режиму гетьманської влади йому протистояла політична опозиція з боку партій, що складали основу колишньої Центральної ради. Дії направлені на повернення законним власникам землі відібраної з відома і без відома Центральної Ради викликали спротив радикально налаштованих селян. 14 листопада 1918 року, через кілька днів після звістки про [[Комп'єнське перемир'я]], та після антидержавного повстання членів [[Український Національний Союз|УНС]] під проводом авантюриста С[[Петлюра Симон Васильович|имона Петлюри]] та відкритого федераліста [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимира Винниченка]], що заключили договір з [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], гетьман [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадський]] був змушений скликати новий уряд для оголошення наміру про об'єднання з майбутньою (антибільшовицькою) Росією, задля звернення на свій бік країн-членів антанти, але немає підстав вважати що ці наміри були би здійснені в житті, враховуючи положення країн антанти, білогвардійського та козацького (донського і кубанського) рухів. Цей намір був використаний повстанцями та їх послідовниками в пропагандистських цілях для очорнення діяльності гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]] та уряду. [[Антигетьманське повстання (1918)|Антидержавне повстання]], в авангарді якого стояли війська під командуванням генерала [[Болбочан Петро Федорович|П. Болбочана]] (пізніше був страчений за указом [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]]), що перейшов на сторону повстанців обернулось не на користь гетьманського режиму. За місяць повстання, гетьман вимушено склав повноваження, та під документами німецького мушкетера Фрідріха Блахау покинув Україну, осівши у Німеччині<ref>{{Cite book
|title=Павло Скоропадський і Власний Штаб гетьмана  всієї України: боротьба за владу і державність.
|last=Гай-Нижник
|first=Павло
|year=2019
|publisher=Крок
|location=Київ
|pages=626. - С. 593-594.
|language=українською
|isbn=978-617-692-517-0
}}</ref>, де приступив до розбудови [[Гетьманський рух|емігрантського руху]]. До 20 грудня 1918 року повстанці оволоділи більшою частиною територій України (за винятком Одеси та частини Катеринославської губернії) та встановили владу Української Народної Республіки.

== Історія ==
=== Переворот ===
{{main|Вступ німецької армії до Києва 1918|Гетьманський переворот 1918}}
Наприкінці лютого [[1918]] року, за збройної підтримки [[Німецька імперія|Німеччини]] та [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], [[Українська Центральна Рада|Центральна Рада]] та [[Рада народних міністрів УНР|уряд]] [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] повернулися до звільненого від більшовиків [[Київ|Києва]]. Українська влада не змогла стабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні, встановити ефективну адміністрацію на місцях та гарантувати виконання [[Берестейський мир|Брест-Литовських мирних угод]]. [[Соціалізм|Соціалістичний]] курс, якого дотримувався український уряд до більшовицької окупації, змінено не було. В регіонах процвітала [[корупція]] і [[бандитизм]]. Таким станом справ було обурене не лише українське населення, а й німецьке та австро-угорське командування, які були зацікавлені в нормалізації господарського життя України, щоби розпочати [[імпорт]] українського [[збіжжя]] для потреб власних країн<ref>''Дорошенко Д. ''Історія України. 1917—1923&nbsp;рр.: Українська гетьманська держава 1918 року.&nbsp;— Ужгород, 1930.&nbsp;— С. 5—13. Особливо з вивозом хліба поспішала Австро-Угорщина. Її представники в Києві надсилали тривожні відомості уряду в Відні про стан справ в Україні (Детальніше: [http://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Unsere_Politik_in_der_Ukraine&redirect=no Реферат про становище в Україні австрійському уряду (березень 1918) Unsere Politik in der Ukraine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210504202740/https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Unsere_Politik_in_der_Ukraine&redirect=no |date=4 травня 2021 }}).</ref>.

Проголошена в ході організованого правою офіцерською політичною організацією «[[Українська Народна Громада]]» і схваленого командуванням німецької групи військ в Україні державного перевороту 29-30 квітня 1918&nbsp;р.

Хронологія подій: ''29 квітня''

* початок засідань Всеукраїнського з'їзду хліборобів у [[Київ|Києві]] (7000 делегатів від 3&nbsp;млн українського населення), вимога припинити соціальні експерименти та відновити [[гетьман]]ат&nbsp;— історичну форму правління в Україні;
* одностайне обрання делегатами [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]] [[гетьман]]ом України;
* [[миропомазання]] Павла Скоропадського на гетьмана єпископом [[Никодим (Кротков)|Никодимом]], молебень на [[Софійська площа (Київ)|Софійській площі]];
* захоплення прихильниками гетьмана урядових закладів, розпуск [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]];
* оприлюднення «[[Грамота до всього українського народу|Грамоти до всього українського народу]]» та «[[Закони про тимчасовий державний устрій України|Законів про тимчасовий устрій України]]».
''30 квітня''
* формування уряду [[Василенко Микола Прокопович|Миколи Василенка]]
* роззброєння [[Синьожупанники|синьожупанної дивізії]] та формувань [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]].

=== Політична криза листопада 1918&nbsp;р. Повстання ===
Джерела кризи:

* нерозв'язаність аграрного питання;[[File:Pavlo Skoropadsky portrait, colorized by Ruslan Habanets.jpg|thumb|Гетьман Павло Скоропадський|321x321пкс]]
* радикальна позиція лівих націоналістичних партій;
* підривна пропаганда агентури [[Комуністична партія Радянського Союзу|РКП(б)]];
* протистояння робітників і промисловців;
* вимушене затягування формування збройних сил;
* ворожість російського населення, партій і організацій;
* революція в Німеччині.

Опозиційні центри:
* Ліво-націоналістичний (Український Національно-(Державний) Союз (українські соціалісти-самостійники, соціалісти-федералісти, Трудова Партія; хлібороби-демократи, Рада залізничників, Поштово-телеграфний союз, українські соціал-демократи, соціалісти-революціонери; голова. А. Никовський, [[Винниченко Володимир Кирилович|В. Винниченко]]). Всеукраїнський Союз Земств).
* Правий русофільський («Київський національний центр», «Союз відродження Росії», «Союз діячів України»).
* Радикальний більшовицький ([[Комуністична партія України|КП(б)У]]).
* Селянське повстанство (єдиних організаційних форм не мало).

=== Хронологія ===
{| class="wikitable" width="90%"
|-
! width="17%" |Дата
! width="83%" |Подія
|- style="vertical-align:top;"
|[[1 травня]]
|заборона на проведення з'їзду представників міст
|- style="vertical-align:top;"
|[[8 травня]]&nbsp;— [[11 травня]]
|з'їзд [[Конституційно-демократична партія (Росія)|Конституційно-Демократичної партії]]
|- style="vertical-align:top;"
|[[13 травня]]&nbsp;— [[16 травня]]
|з'їзд Української партії соціалістів-революціонерів (нелегальний), створення [[Український національно-державний союз|Українського Національно-Державного Союзу]]
|- style="vertical-align:top;"
|[[15 травня]]&nbsp;— [[18 травня]]
|з'їзд представників промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства&nbsp;— [[Союз промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства|«Протофіса»]] (голова. кн. Голіцин, тов.голови [[Микола Федорович фон Дітмар|М. Ф. фон Дітмар]])
|- style="vertical-align:top;"
|[[19 травня]]
|київський єпархіальний з'їзд, обрання [[архієпископ]]а [[Антоній (Храповицький)|Антонія (Храповицького)]] головою [[Київська митрополія|Київської митрополії]]
|- style="vertical-align:top;"
|[[25 травня]]
|положення про Малу раду міністрів
|- style="vertical-align:top;"
|[[27 травня]]
|закон про земельні комісії
|- style="vertical-align:top;"
|[[3 червня]]
|початок [[Звенигородсько-Таращанське повстання 1918 року|Звенигородсько-Таращанського повстання]]
|- style="vertical-align:top;"
|[[6 червня]]
|вибух військових складів у Києві (теракт)
|- style="vertical-align:top;"
|[[12 червня]]
|підписання прелімінарної мирної угоди із РРФСР (Київ)
|- style="vertical-align:top;"
|[[14 червня]]
|пожежа на дров'яних складах у Києві (теракт)
|- style="vertical-align:top;"
|[[20 червня]]&nbsp;— [[11 липня]]
|Всеукраїнський Церковний Собор у Києві
|- style="vertical-align:top;"
|[[1 липня]]
|створення Державного університету в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільську]]
|- style="vertical-align:top;"
|[[5 липня]]&nbsp;— [[12 липня]]
|утворення Комуністичної партії (більшовиків) України (Москва)
|- style="vertical-align:top;"
|[[8 липня]]
|Закон про Державний Сенат
|- style="vertical-align:top;"
|[[19 липня]]
|початок загального страйку залізничників
|- style="vertical-align:top;"
|[[24 липня]]
|ратифікація Німеччиною Брест-Литовських угод з Україною
|- style="vertical-align:top;"
|[[30 липня]]
| вбивство [[Герман фон Ейхгорн|Г. фон Ейхгорна]], командувача німецьких військ в Україні (теракт)
|- style="vertical-align:top;"
|[[31 липня]]
|вибух на складі боєприпасів в Одесі (теракт)
|- style="vertical-align:top;"
|[[1 серпня]]
|Тимчасовий закон про верховне правління державою на випадок смерті, важкої хвороби і перебування за межами держави Ясновельможного пана Гетьмана всієї України
|- style="vertical-align:top;"
|[[17 серпня]]
|візит [[Лизогуб Федір Андрійович|Ф.&nbsp;А.&nbsp;Лизогуба]] до Берліна
|- style="vertical-align:top;"
|[[5 вересня]]
|закон про вибори в земства
|- style="vertical-align:top;"
|[[4 вересня]]&nbsp;— [[17 вересня]]
|[[візит Павла Скоропадського до Німеччини]]
|- style="vertical-align:top;"
|[[17 вересня]]
|перетворення Українського народного університету в Києві на Київський державний український університет
|- style="vertical-align:top;"
|[[18 вересня]]
|В.Винниченко обраний головою [[Український Національний Союз|Українського національного союзу]]
|- style="vertical-align:top;"
|[[16 жовтня]]
|універсал про відновлення козацтва в Чернігівській, Полтавській, Харківській губерніях.
|- style="vertical-align:top;"
|[[18 жовтня]]&nbsp;— [[19 жовтня]]
|проголошення Української Держави на території Галичини, Північної Буковини й Закарпаття
|- style="vertical-align:top;"
|[[22 жовтня]]
|Грамота до українського народу
|- style="vertical-align:top;"
|[[30 жовтня]]&nbsp;— [[12 листопада]]
|розпад Австро-Угорської імперії
|- style="vertical-align:top;"
|[[9 листопада]]
|проголошення [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнської Народної Республіки]]
|- style="vertical-align:top;"
|[[11 листопада]]
|захоплення м. [[Чернівці]] румунськими військами
|- style="vertical-align:top;"
|[[12 листопада]]
|закон про автокефалію Української Православної Церкви
|- style="vertical-align:top;"
|[[листопад]]
|окупація польськими військами [[Лемківщина|Лемківщини]], [[Надсяння|Посяння]], [[Холмщина|Холмщини]] й [[Підляшшя]]
|- style="vertical-align:top;"
|[[13 листопада]]
|створення Директорії УНР
|- style="vertical-align:top;"
|[[13 листопада]]
|анулювання Брест-Литовського мирного договору СНК РРФСР
|- style="vertical-align:top;"
|[[14 листопада]]
|«Федеративна Грамота» П. Скоропадського
|- style="vertical-align:top;"
|[[14 листопада]]
|уряд С.Гербеля
|- style="vertical-align:top;"
|[[14 листопада]]
|відкриття [[Національна академія наук України|Української Академії Наук]] у Києві
|- style="vertical-align:top;"
|[[16 листопада]]
|початок очолюваного [[Директорія Української Народної Республіки|Директорією УНР]] повстання проти гетьмана П.Скоропадського
|- style="vertical-align:top;"
|[[18 листопада]]
|захоплення Харківської губернії військами отамана [[Болбочан Петро Федорович|Болбочана]]
|- style="vertical-align:top;"
|[[18 листопада]]
|призначення гр. Келлера командуючим збройними силами Української держави
|- style="vertical-align:top;"
|[[27 листопада]]
|захоплення Полтавської губернії військами отамана Болбочана
|- style="vertical-align:top;"
|[[27 листопада]]
|призначення кн. Долгорукова командуючим збройними силами Української Держави
|- style="vertical-align:top;"
|[[14 грудня]]
|[[Акт зречення влади Гетьманом П. Скоропадським|зречення гетьмана П.&nbsp;П.&nbsp;Скоропадського]]
|}

== Адміністративно-територіальний поділ ==
[[Файл:Ukrainian State 1918 divisions.png|thumb|250px|Адміністративний поділ Української Держави]]
Уряд Павла Скоропадського скасував адміністративно-територіальну реформу Центральної Ради й використовував старий адміністративно-територіальний поділ українських земель часів Російської імперії. Українська держава поділялася на 9 [[губернія|губерній]] і 2 [[округа|округи]]<ref>Бойко, Олена. [http://www.history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211118040650/http://history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf |date=18 листопада 2021 }} // ''Регіональна історія України''. Збірник наукових статей.&nbsp;— 2009.&nbsp;— Випуск 3.— С.232.</ref> ([[Таврійська округа|Таврійську]] та [[Поліська округа|Поліську]]).

Губернії та округи очолювали [[староста|старости]], які керували з губернських міських центрів. Столицею було місто [[Київ]].

З представниками Кримського крайового уряду та Кубанської народної республіки велися переговори про входження до складу Української держави на правах автономій<ref>Бойко, Олена. [http://www.history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211118040650/http://history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf |date=18 листопада 2021 }} // Регіональна історія України. Збірник наукових статей.&nbsp;— 2009.&nbsp;— Вип. 3.&nbsp;— С. 217—232.</ref>.

=== Адміністративні одиниці вищого рівня ===
==== Губернії ====
*[[Київська губернія]], центр — м. Київ
*[[Чернігівська губернія]], центр — м. Чернігів
*[[Харківська губернія]], центр — м. Харків
*[[Подільська губернія]], центр — м. Кам'янець
*[[Полтавська губернія]], центр — м. Полтава
*[[Волинська губернія]], центр — м. Житомир
*[[Холмська губернія]], центр — м. Берестя
*[[Катеринославська губернія]], центр — м. Катеринослав
*[[Херсонська губернія]], центр — м. Херсон
==== Округи ====
*[[Поліська округа|Поліська]], центр — м. Мозир
*[[Таврійська округа|Таврійська]], центр — м. Бердянськ
==== Інші ====
*[[Кримський крайовий уряд]], центр — м. Сімферополь (залежний від України, велися переговори про його безпосереднє приєднання)
*[[Кубанська Народна Республіка]], центр — м. Катеринодар (велися переговори про злуку з Українською Державою)

=== Повітові старости ===
Київська губернія:
{| class="wikitable"
|-
! Повіт || Староста
|-
| Київський повіт
| М. Григор'їв
|-
| Бердичівський повіт
| М. Кузнєцов
|-
| Звенигородський повіт
| [[Машир Іван]], Ф. Зумберов
|-
| Уманський повіт
| І. Солтик, згодом&nbsp;— Г. Михайлов
|-
| Канівський повіт
| І. Недашковський, згодом&nbsp;— М. Кириченко
|-
| Черкаський повіт
| М. Куліш, згодом&nbsp;— П. Корольов
|-
| Радомишльський повіт
| С. Оніщенко, згодом&nbsp;— В. Богданов
|-
| Таращанський повіт
| В. Дубиненко, згодом&nbsp;— В. Стейн
|-
| Чигиринський повіт
| В. Бялоцький, згодом&nbsp;— П. Серебряков
|-
| Липовецький повіт
| І. Волошинов, згодом&nbsp;— Д. Носенко
|-
| Васильківський повіт
| М. Яблонський, згодом&nbsp;— В. Троцький, Р. Кейхель
|-
| Сквирський повіт
| А. Ласкін
|}[[Файл:Ukrainian State 1918.5-11.png|thumb|250px|Українська держава (травень-листопад 1918):
{{легенда|#D3F47B|Українська держава}}
{{легенда|#77D9B7|[[Крим]]ський крайовий уряд}}
{{легенда|#B0E44B|[[Кубанська народна республіка]]}}
{{легенда|#E0FEAD|[[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] (19.X.1918)}}
{{legend|#A0E19D|[[Всевелике Військо Донське|Всевелике Військо Донське]]}}
{{legend|#C1E8E1|[[Білоруська народна республіка|Білоруська народна республіка]]}}
{{legend|#FFD2FF|[[Литовська республіка|Литовська республіка]]}}
{{legend|#D3DEEB|[[Друга Річ Посполита|Польська республіка]]}}
{{legend|#FFFF99|[[Австро-Угорщина|Австро-Угорщина]]}}
{{legend|#DFBF9F|[[Королівство Румунія|Королівство Румунія]]}}
{{legend|#FFE17F|[[Королівство Сербія|Королівство Сербія]]}}
{{legend|#F5AAA5|Радянська [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Росія]]}}]]Подільська губернія:
{| class="wikitable"
|-
! Повіт || Староста
|-
| Могилів-Подільський повіт
| Є. Бразуль-Брешковський, згодом&nbsp;— Л. Рафальський
|-
| Вінницький повіт
| П. Рененкампф, згодом&nbsp;— [[Гусаков Пилип Миколайович|Пилип Гусаков]]
|-
| Проскурівський повіт
| В. Столяров
|-
| Ушицький повіт
| С. Бодисько
|-
| Кам'янець-Подільський повіт
| С. Васильєв згодом&nbsp;— О. Подерні
|-
| Літинський повіт
| О. Липкін
|-
| Летичівський повіт
| полковник Соловйов згодом&nbsp;— О. Потоцький
|-
| Брацлавський повіт
| отаман Кириченко, згодом&nbsp;— Врублевський
|-
| Ольгопільський повіт
| В. Леонтьєв, згодом&nbsp;— А. Тітаренко
|-
| Балтський повіт
| І. Бордюжевич
|-
| Гайсинський повіт
| І. Сінокосов
|-
| Ямпільський повіт
| Є. Крижанівський, згодом&nbsp;— М. Ганько
|-
| Хотинський повіт;
| О. Сугаренко, згодом&nbsp;— П. Ізбицький
|}

Волинська губернія:
{| class="wikitable"
|-
! Повіт || Староста
|-
| Дубенський повіт
| Д. Прибильський
|-
| Володимир-Волинський повіт
| В. Пущин
|-
| Житомирський повіт
| [[Арндт Іван Юліанович]]
|-
| Ізяславський повіт
| М. Шабельський
|-
| Кременецький повіт
| М. Шмідт
|-
| Ковельський повіт
| О. Нікітін
|-
| Луцький повіт
| М. Лобачевський, згодом&nbsp;— Ф. Шлеммер
|-
| Новоград-Волинський повіт
| Л. Бродський
|-
| Овруцький повіт
| О. Лалевич
|-
| Острозький повіт
| К. Курзеньков
|-
| Рівненський повіт
| Й. Максимович
|-
| Старокостянтинівський повіт
| Р. Ржевський
|}

== Внутрішня політика ==

Найконсервативніший з утворених в ході [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни]] 1918—1921&nbsp;р. політичних режимів.

Курс внутрішньої політики урядів гетьмана Павла Скоропадського відбивали положення «Грамоти до всього українського народу» (автор [[Палтов Олександр Олександрович|О. Палтов]]): «Права приватної власності як фундаменту культури й цивілізації відновлюються повною мірою, всі розпорядження колишнього українського уряду, так само як і Тимчасового російського уряду скасовуються й анулюються… На фінансовому та економічному полі відновлюється повна свобода торгівлі та відкривається широкий простір приватного підприємництва й ініціативи…»

Провідною політичною опорою гетьманського уряду вважаються [[Українська демократично-хліборобська партія]] і [[Союз земельних власників]].


=== Державне будівництво ===
Відповідно до «Законів про тимчасовий устрій України» (прототип&nbsp;— «Основні закони» [[Російська імперія|Російської імперії]] в редакції від 23 квітня [[1906]]&nbsp;р.)., держава очолювалася гетьманом, державне управління здійснювалося призначуваним ним урядом. Гетьман проголошувався гарантом порядку і законності до виборів представницького органу влади&nbsp;— Українського Сейму. Наміри встановити автократичний лад відкидалися. Як писав сам ідеолог [[український консерватизм|українського монархізму]], [[Липинський В'ячеслав Казимирович|Липинський]], Україна мала стати державою із новим [[монархізм|монархічним ладом]], а саме [[конституційна монархія|конституційною монархією]]. Де спадковість трону залишається, разом із всіма консервативними чинниками, а прогресуються ідеї [[класократія|класократії]], де всі класи нації об‘єднані під проводом дідичного монарха-гетьмана.

У кадровій політиці спирався на земських діячів і професійних управлінців царського державного апарату. Мали місце розпуски [[земство|земств]] і міських [[дума|дум]] ([[Катеринослав]], [[Одеса]]), кадрові чищення центрального й місцевого апаратів влади. Поліційні функції виконувала «[[державна варта]]» (департамент МВС). У законодавстві підтверджувалася дія законодавчих актів Російської імперії, не скасованих урядом Української Держави. Видано понад 500 законодавчих актів; розроблена нереалізована програма реформи судової системи, земського самоврядування тощо. Створено систему державних нагород.

=== Економічна стабілізація і робітниче питання ===

Була встановлена стабільна валюта, податкова система, розроблений і виконувався державний бюджет, створені [[Український державний банк|Державний]] і [[Земельний банк]]и. Відновлено діяльність залізниць. У промисловості зберігалися кризові тенденції кінця 1917&nbsp;— початку 1918&nbsp;рр. Велику загрозу являв страйковий рух, актуальним продовжувало залишатися протистояння профспілок і організацій промисловців.

=== Аграрне питання ===

У земельному питанні&nbsp;— скасування земельного закону Центральної Ради від [[31 січня]] [[1918]]&nbsp;року. Були створені Земельні комісії, [[Вища Земельна Комісія]] під головуванням гетьмана (жовтень 1918&nbsp;р.) для розв'язання земельних суперечок і розробки проєкту земельної реформи.

Продовження курсу [[Столипінська реформа|Столипінської аграрної реформи]] (Закони від 8 та 14 червня)&nbsp;— підтвердження права власності селян на землю, виділення і продаж громадських земель, заходи до формування широкого класу середніх землевласників. Курс на розділ [[Латифундія|латифундій]] до жовтня 1918&nbsp;р. блокувався польським аристократичним лобі й німецьким командуванням. У цілому гетьманський уряд намагався політично поміркованими заходами розв'язати питання про землю, одне з фундаментальних питань [[Українська революція|революційних подій]] того часу у переважно аграрній країні.

У своїх мемуарах [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Петрович Скоропадський]] дає цілу низку аспектів, що викреслювали фізичні рамки аграрної реформи.<ref name="skoropadsyj"/>. Наприклад:
* 54&nbsp;% українських селян належали до [[середняк|середнього прошарку]] землевласників та мали від 3 до 10 [[Десятина (одиниця площі)|десятин]] землі.
* Безземельних та малоземельних селян (сільськогосподарські площі до 3 десятин) було близько 40&nbsp;% серед всього селянства.
* Примітивні засоби обробки землі, зумовлені специфікою землеволодінь, та загальна культурна відсталість.
* Низька врожайність: у 1908—1912&nbsp;рр. з одної десятини українські селяни збирали 40-74 [[пуд]]ів пшениці, а водночас цей показник для Французької республіки, Великої Британії або Німецької імперії становив 105—185 пудів.

Висновки та думки Павла Петровича, у яких він обґрунтовує свою заплановану аграрну реформу та зв´язує її з [[Інвестиційний клімат|інвестиційним кліматом]] та [[Інфляція|інфляційними процесами]] в країні<ref name="skoropadsyj"/>:
{{Цитата|...І тут я вважав, що не [[Демагогія|демагогічними прийомами]] лівих партій, і не стоячи на точці зору наших російських та польських панів, точці зору, що заперечує будь-яку необхідність у будь-який поступці у аграрному питанні, треба йти, якщо хочеш дійсно принести користь народові, а лише шляхом відомого компромісу, у фундаменті якого повинні лягти слідуючі положення:

Передача всій землі, окрім цукрових плантацій, лісів, земель, необхідних для кінських заводів та семенних господарств.

Передача за плату. Безкоштовна передача [землі] не має у данному випадку ніяких серьозних підстав і у вищому ступені шкідлива.

Плата селянських грошей за землю, що вони купують, врешті-решт, примусить їх [[Інвестиція|пустити ці гроші в обіг]], що значно полегшуватиме [роботу] уряд[у], та надасть йому [уряду] можливість значно [[Інфляція|скоротити друк нових [грошових] знаків]].

Передача землі не безземельним, а малоземельним селянам. В цьому відношенні треба мати на увазі мету - державу, а ніяк не жалюгідну [[сентиментальність]]...}}

Зберігалася державна хлібна монополія. Проти неї був сам гетьман Скоропадський, але, як він згадував, цю монополію йому нав'язали німці<ref name="skoropadsyj">Скоропадський П. Спогади (кінець 1917&nbsp;— грудень 1918).&nbsp;— Київ&nbsp;— Філадельфія, 1995.</ref>.

Зіткнення селян і великих землевласників: дії каральних і повстанських загонів (у тому числі [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]]).

=== Національно-культурна політика ===

Політика м'якої підтримки українського національно-культурного відродження.

Відкриття нових українських гімназій, введення української мови, історії та географії як обов'язкових предметів. Створені Українські державні університети в Києві і [[Кам'янець-Подільський|Кам'янець-Подільському]], Історико-філологічний факультет у Полтаві, [[Державний український архів]], [[Національна галерея мистецтва|Національна галерея мистецтв]], [[Український Історичний музей]], [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Українська національна бібліотека]], [[Український Театр драми і опери]], [[Українська Державна Капела]], [[Український Симфонічний Оркестр]], [[Національна академія наук України|Українська академія наук]]. Видавництво.

Створена Українська академія наук, яку очолив [[Вернадський Володимир Іванович|В.Вернадський]] ([[27 листопада]] [[1918]])

Почали роботу Архітектурний, Клінічний (Київ), Політехнічний, Сільськогосподарський (Одеса) інститути. Важливим зрушенням у духовній сфері стало утворення влітку [[1918|1918 року]] [[Українська автокефальна православна церква (1919–1937)|Української автокефальної православної церкви]] на чолі з [[Митрополит Київський і всієї Русі|митрополитом]] [[Василь (Липківський)|В. Липківським]].

[[Міністерство Єврейських Справ]] (''Єврейське Національне Секретарство'') [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] створено в липні, [[1917]], в рамках намагань забезпечити автономні права національних меншин, вперше створене в Україні після отримання автономії від [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасового Уряду]] Росії. Ліквідовано в кінці квітня 1918 року, німецькою окупаційною владою «[[Де-факто|де факто]]», але продовжувало функціонувати «[[Де-юре|де юре]]» і в період '''Української Держави''', з серпня 1918, у формі виконавчого органу Тимчасових Єврейських Національних Зборів, на яких було представлено єврейські партії і організації.

== Зовнішня політика ==
[[Файл:Russia1918.png|thumb|300px|right|Ситуація в колишній Російської імперії у вересні 1918 року]]
Українську державу визнано 30 державами, в Києві розташовувалися постійні представництва 10-ти з них; Україна мала дипломатичні місії в 23 країнах (на рівні послів [[Німецька імперія]], [[Османська імперія]], [[Третє Болгарське царство|Болгарське царство]], [[Швейцарія]], [[Швеція]], [[Норвегія]]; дипломатичні представництва [[Грузинська Демократична Республіка|Грузинської Демократичної Республіки]], [[Азербайджанська Демократична Республіка|Азербайджанської Демократичної Республіки]], [[Фінляндія|Фінляндії]]).

Основною проблемою зовнішньої політики Української держави було встановлення державних кордонів. Західні і північні кордони визначено у [[Берестейський мир|Брест-Литовських угодах]]. Питання про північно-східні і східні рубежі було відкритим. Уряд ухвалив вважати державним кордоном демаркаційну лінію між українсько-німецькими та більшовицькими військами. Проте планував приєднання усіх земель, що в етнографічному та історичному плані були пов'язані з Україною<ref>Бойко, Олена. [http://www.history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211118040650/http://history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf |date=18 листопада 2021 }} // ''Регіональна історія України''. Збірник наукових статей.&nbsp;— 2009.&nbsp;— Випуск 3.— С.217&nbsp;— 218.</ref>. У відносинах з новоутвореними державами українська сторона виходила з факту розпаду Російської імперії і визнавала за окремими її частинами, які самовизначились, право на [[Державний суверенітет|суверенітет]]<ref>Принципи політики Української Держави щодо її кордонів з колишньою Росією були викладені в аналітичній записці «О границях Української Держави під взглядом політичним» [[Дмитро Донцов|Дмитра Донцова]]. 7 червня українська політична комісія, що вела мирні переговори з [[РРФСР]], схвалила цей документ (Бойко, Олена. [http://www.history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211118040650/http://history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf |date=18 листопада 2021 }} // ''Регіональна історія України''. Збірник наукових статей.&nbsp;— 2009.&nbsp;— Випуск 3.— С.226&nbsp;— 227.)</ref>.

* [[Файл:Flag of Germany (1867–1918).svg|безрамки|20x20пкс]] [[Німецька імперія]]: тісне співробітництво в економіці, військово-політичних питаннях. У вересні [[1918]] року [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]] здійснив офіційний [[Візит Павла Скоропадського до Німеччини (1918)|візит]] до [[Берлін]]а, де йому було висловлено підтримку у ряді питань, зокрема кримському, бесарабському, кубанському, встановленні північних та східних кордонів Української Держави<ref>{{Cite web|url=http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/downloads/2014doc.vizyt_getmana.pdf|title=Гай-Нижник П. Візит гетьмана Павла Скоропадського до Німеччини у контексті політичного життя України 1918 року // Україна дипломатична. — Вип.XV. — К., 2014. — С.605–615|accessdate=24 липня 2021|archive-date=24 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210724124734/http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/downloads/2014doc.vizyt_getmana.pdf}}</ref>;

* галицьке питання: таємна угода з Австро-Угорщиною про створення коронного краю на землях Східної [[Галичина|Галичини]], [[Холмщина|Холмщини]] і [[Буковина|Буковини]]&nbsp;— анульована в липні 1918&nbsp;р.;
* постачання продовольства і товарів державам-протекторам;
* інциденти, пов'язані з діями військ Німеччини та Австро-Угорщини в [[Україна|Україні]].
* Встановлення політичного, військового й економічного союзів (із подальшим входженням на автономній основі до складу Української Держави) з [[Всевелике Військо Донське|Всевеликим Військом Донським]], [[Кубанська Народна Республіка|Кубанською Радою]] та [[Кримська Народна Республіка|Кримською Народною Республікою]].
* Спроби встановлення відносин із країнами [[Антанта|Антанти]] через нейтральні країни як і переговори у [[Ясси|Яссах]] успіху не мали. Країни [[Антанта|Антанти]] стояли на позиції усунення «германофільського уряду гетьмана».
<!-------------- БІЛОРУСЬ--------------->
* [[Файл:Flag_of_Belarus_(1918,_1991-1995).svg|20пкс|border]] [[Білоруська Народна Республіка|Білорусь]]: За Брестським договором до України відійшли три південні повіти колишньої [[Мінська губернія|Мінської губернії]]: [[Пінський повіт (Російська імперія)|Пінський]], [[Мозирський повіт (Російська імперія)|Мозирський]] і [[Річицький повіт (Велике князівство Литовське)|Річицький]], де проживало змішане українсько-білоруське населення. Початково повіти інкорпорували до складу українських [[Волинська губернія|Волинської]] та [[Холмська губернія|Холмської губерній]]. Однак проти такого рішення виступав самопроголошений уряд [[Білоруська Народна Республіка|Білоруської народної республіки]]. У червні до Києва прибув її надзвичайний посол [[Скірмунт Роман Олександрович|Роман Скірмунт]], який провів переговори щодо перегляду лінії кордону з українським міністром іноземних справ [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитром Дорошенком]]. Зустріч закінчилися без успіху, оскільки з'ясувалося, що білоруський уряд не мав реальної влади в Білорусі. В результаті, за згодою німецького командування, уряд Української Держави розповсюдив свою владу на всі північні території, на які претендував. Постановою Ради Міністрів від [[14 серпня]] на їх основі створили [[Поліська округа|Поліську округу]] з адміністративним центром у [[Мозир]]і. Зі стратегічних мотивів до України також приєднали [[Гомельський повіт]] [[Могильовська губернія|Могильовської губернії]], який включили до [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]]<ref>Бойко, Олена. [http://www.history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211118040650/http://history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf |date=18 листопада 2021 }} // ''Регіональна історія України''. Збірник наукових статей.&nbsp;— 2009.&nbsp;— Випуск 3.— С.222&nbsp;— 223.</ref>.
<!-------------- ДОН --------------->
* [[Файл:Flag of Don Cossacks.svg|20пкс|border]] [[Всевелике Військо Донське|Дон]]: Відносини Української Держави з Доном мали союзницький характер. Початково обидві країни мали територіальні претензії одна до одної. Зокрема, Україна прагнула приєднати [[Таганрозький округ]] і західні волості колишньої [[Область війська Донського|Області війська Донського]] понад річкою [[Калитва]], що були заселені українцями. Донці мали претензії на [[Старобільський повіт]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]] та [[Луганськ]]. В травні розпочалися двомісячні переговори між українським [[Міністерство закордонних справ Української Держави|міністром закордонних справ]] Дмитром Дорошенком та донськими представниками&nbsp;— міністром торгівлі [[Лебедєв Володимир Олександрович|Володимиром Лебедєвем]] та послом в Україні [[Черячукін Олександр Васильович|Олександром Черячукіним]]. Зважаючи на більшовицьку загрозу обидві сторони пішли на поступки. [[8 серпня]] уряди Української Держави і Дону підписали договір, за яким визнали незалежність обох країн і зрікалися територіальних претензій. Міждержавний кордон встановлено по межі між Областю війська Донського з одного боку та [[Воронізька губернія|Воронізькою]], [[Харківська губернія|Харківською]] і [[Катеринославська губернія|Катеринославською]] губерніями з іншого. В районі [[Маріуполь|Маріуполя]] до України приєднано невелику територію для забезпечення цілісності управління містом та портом. Договір також передбачав зрівняння в політичних правах українців та [[донські козаки|донських козаків]], що проживали в Донській республіці<ref>Уряд Української держави відмовився від ідеї приєднання Дону. Дмитро Дорошенко пізніше зазначав, що «українське правительство вважало, що краще мати на Дону українську іриденту і тим самим розбуджувати національну самосвідомість серед українського населення Дону, ніж мати в себе донську і тим самим російську іриденту». Цитата за: Бойко, Олена. [http://www.history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211118040650/http://history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf |date=18 листопада 2021 }} // ''Регіональна історія України''. Збірник наукових статей.&nbsp;— 2009.&nbsp;— Випуск 3.— С.228.</ref>. [[18 вересня]] уряди України і Дону уклали окрему угоду щодо господарського життя Таганрозького промислового району. Керівництво ним здійснювала спільна доно-українська комісія, дислокована у [[Харків|Харкові]]. Політичний союз та економічна співпраця України і Дону зміцнювали їхні позиції в боротьбі проти російських більшовиків. Проте каменем спотикання залишалося кубанське питання&nbsp;— обидві сторони прагнули приєднати [[Кубань]] до себе<ref>Бойко, Олена. [http://www.history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211118040650/http://history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf |date=18 листопада 2021 }} // ''Регіональна історія України''. Збірник наукових статей.&nbsp;— 2009.&nbsp;— Випуск 3.— С.227&nbsp;— 229.</ref>.
<!-------------- КРИМ--------------->
* [[Файл:Flag of Crimean People's Republic 1917.svg|20пкс|border]] [[Кримська Народна Республіка|Крим]]: Гетьман Скоропадський твердив, що: «Україна не може існувати без Криму&nbsp;— це буде тулуб без ніг» і приєднав Крим до України. Це сталося восени 1918&nbsp;р. внаслідок спланованої ним економічної блокади<ref>{{Cite web |url=http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-7228-6/82.pdf |title=Архівована копія |accessdate=25 лютого 2019 |archive-date=26 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190226111101/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-7228-6/82.pdf }}</ref>. Справді, контроль за цінним у стратегічному плані Кримським півостровом давав змогу або гарантувати безпеку та економічні інтереси України в Причорномор'ї, або ж, в іншому разі, створював велику загрозу її суверенітету. У квітні 1918&nbsp;р. радянські війська були витіснені з території України австро-німецькими військами, разом з якими повернулися збройні формування Центральної Ради. В ситуації, що змінилася, Центральна Рада почала відстоювати включення Криму до складу УНР. За наказом військового міністра О. Жуковського створено Кримську групу Армії УНР під керівництвом полковника [[Болбочан Петро Федорович|Петра Болбочана]]. Перед нею уряд УНР поставив завдання очистити Крим від більшовицьких військ і встановити контроль над Чорноморським флотом. Українські війська зайняли Сімферополь і Бахчисарай, але на вимогу німців змушені були залишити півострів. За добу Гетьманату спроби возз'єднання півострова з Україною продовжувалися. Зрештою гетьман у серпні 1918&nbsp;р. влаштував тут економічну блокаду, що призвело до входження Криму до складу Гетьманату у вересні-жовтні 1918&nbsp;р. На думку голови Кримської організації Української народної партії Олега Фомушкіна офіційною датою повернення Криму до складу України має бути 28-29 вересня 1918&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://h.ua/story/174498/ |title=Архівована копія |accessdate=18 жовтня 2014 |archive-date=22 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141022235648/http://h.ua/story/174498/ }}</ref>. Гетьман Скоропадський хотів бачити Крим автономією у складі України. Було розв'язано питання з українським Чорноморським флотом. Усі екіпажі кораблів, які на 80&nbsp;% складалися з українців, миттєво підняли синьо-жовті штандарти, а згодом Гетьман домігся повернення захоплених німцями кораблів та допоміжних суден. Але, на жаль, це було не довго. Зрештою кримські татари хотіли входження півострова на федеративних засадах до України.
<!-------------- КУБАНЬ --------------->
* [[Файл:Flag of Kuban People's Republic.svg|20пкс|border]] [[Кубанська Народна Республіка|Кубань]]: Українська Держава проводила політику зближення з Кубанською республікою, плануючи створити разом з нею федерацію. Серед кубанського козацтва цю політику підтримувала «чорноморська партія», нащадки українських [[Чорноморське козацьке військо|запорожців]], на чолі з головою Кубанського крайового уряду [[Бич Лука Лаврентійович|Лукою Бичем]]. Їм опиралася партія кубанських «лінійців», нащадків донських козаків, які виступали за союз з Доном та реставрацію імперської Росії. [[28 травня]] кубанський уряд направив до Києва офіційну делегацію у складі Миколи Рябовола, Кузьми Безкровного та Григорія Омельченка для встановлення міждержавних відносин та допомоги проти більшовиків. Послів прийняв особисто гетьман Скоропадський. Окрім офіційних зустрічей, кубанські козаки провели таємні переговори з представниками українського [[Міністерство закордонних справ Української Держави|міністерства закордонних справ]] про справу входження Кубані до Української Держави. Про суть переговорів дізналися донці, які натиснули на Кубанський крайовий уряд з вимогою припинити їх. У відповідь кубанська влада надіслала київській делегації заборону вести переговори про приєднання, наказавши зосередитися на питаннях озброєнь. В результаті переговорів Українська Держава почала з червня надсилати до Кубанської республіки щомісячні транспорти з рушницями, набоями і артилерійськими снарядами. Наперекір забороні, таємні контакти між кубанським козацтвом і українським урядом тривали.
<!-------------- ПОЛЬЩА--------------->
* [[Файл:Flag of Poland.svg|20пкс|border]] [[Королівство Польща (1916—1918)|Польща]]: Згідно з Брест-Литовським миром суверенітет Української Держави поширювався на [[Холмщина|Холмщину]] та [[Підляшшя]]. На їхній території була утворена [[Холмська губернія]]. Входження цих земель до складу України спричинило протести місцевого польського населення<ref>Конфлікт між українцями і поляками виник з приводу спільного кордону на Холмщині. До [[Перша світова війна|Першої світової війни]] 52&nbsp;% населенення краю складали українці. Проте протягом 1914&nbsp;— 1917 років російська влада насильно переселила українське населення вглиб Росії, змінивши демографічний баланс на користь поляків.</ref>. Оскільки Польща не мала незалежності, офіційні контакти між польською та українською сторонами відбувалися через [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщину]]. Остання сподівалася на утворення Польської держави під своїм протекторатом і діяла неприхильно до України. Через це український уряд покладався на Німеччину, що підтримувала Київ як реальну противагу російському та польському впливові у Східній Європі. Гетьманат ігнорував усі вимоги австрійців провести українсько-польський кордон по річці [[Західний Буг|Буг]], східніше від зафіксованої у Брест-Литовському договорі лінії. Після розпаду Австро-Угорщини, польське населення Холмської губернії організувало національне ополчення. [[5 листопада]] гетьман П. Скоропадський звернувся до командування німецьких військ в Україні з проханням ввести на територію губернії українсько-німецькі підрозділи для охорони української адміністрації та населення. Німці погодилися, але повстання [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]] перекреслило усі плани. В грудні 1918 року польські збройні частини новоутвореної [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської Республіки]] спільно з польським ополченням окупували Холмщину, Підляшшя та частину західної [[Волинь|Волині]]. Українську адміністрацію інтерновано до [[Каліш]]ського табору<ref>Бойко, Олена. [http://www.history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211118040650/http://history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf |date=18 листопада 2021 }} // ''Регіональна історія України''. Збірник наукових статей.&nbsp;— 2009.&nbsp;— Випуск 3.— С.220&nbsp;— 222.</ref>.
<!-------------- РУМУНІЯ--------------->
* [[Файл:Flag of Romania.svg|20пкс|border]] [[Королівство Румунія|Румунія]]: Уряд Української держави прагнув повернути від Румунії українську частину [[Бессарабія|Бессарабії]], а саме [[Хотинський повіт|Хотинський]], [[Аккерманський повіт|Акерманський]] та [[Ізмаїльський повіт]]и, де більшість населення становили [[українці]]. До часу розв'язання територіальної проблеми [[Київ]] не встановлював дипломатичні відносини з [[Бухарест]]ом на рівні послів. [[11 травня]] гетьманський уряд розпочав «митну війну», заборонивши імпорт товарів до Румунії і Бессарабії. [[25 червня]] припинена діяльність румунських приватних скупників сировини та продовольства. Одночасно українська влада матеріально і культурно підтримувала українські організації в Бессарабії. Восени 1918 року, користуючись підтримкою Антанти, Румунія остаточно анексувала Бессарабію. Територіальне питання залишилося не вирішеним<ref>Бойко, Олена. [http://www.history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211118040650/http://history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf |date=18 листопада 2021 }} // ''Регіональна історія України''. Збірник наукових статей.&nbsp;— 2009.&nbsp;— Випуск 3.— С.219&nbsp;— 220.</ref>.
<!-------------- РОСІЯ--------------->
* [[Файл:Flag RSFSR 1918.svg|20пкс|border]] [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Росія]] (більшовики): У ході переговорів з РРФСР досягнуто прелімінарної мирної угоди. Встановлена так звана [[Нейтральна зона (Україна — РСФРР)|«нейтральна зона»]], що розмежовувала сторони до встановлення державного кордону. Україна приєднала окремі території Мінської, Могилівської, Курської та Воронезької губерній. Велике значення мала боротьба з [[Більшовики|більшовицькою]] підривною агітацією і шпигунством.
* [[Файл:Flag of Russia.svg|20пкс|border]] Росія ([[Біла армія|білий рух]]): Надання технічної і фінансової допомоги Білому руху на півдні Росії. Створення підлеглого гетьманові Особливого Корпусу з-поміж російських офіцерів-добровольців для боротьби з більшовизмом. Роботи зі створення Південних, Північних і Астраханської білих армій.

<!-- {|class=wikitable width=90%
|-
!width=10%|Дата
!width=90%|Подія
|-style="vertical-align:top;"
|[[7 травня|7.V]]
|обговорення проблеми державних кордонів на нараді Ради Міністрів.
|-style="vertical-align:top;"
|[[10 травня|10.V]]
|нота Павла Скоропадського німецькому послу [[Альфонс Мумм фон Шварценштейн|Альфонсу фон Шварценштейну]] щодо Криму і [[Флот Української держави|Чорноморського флоту]]. Обґрунтування приєднання Криму.
|-style="vertical-align:top;"
|[[25 травня|10.V]]
|закон «Про тимчасове розповсюдження української державної влади». Поширення українського суверенітету та українських законів у випадку приєднання до Української Держави нових територій.
|}
 -->

== Державний устрій ==
[[Файл:Ukrainian State seal.svg|міні|праворуч|214x214px|Державна печатка Української Держави]]

[[Файл:Palats general gubernatora.jpg|міні|праворуч|210x210px|[[Палац генерал-губернатора у Києві|Палац київського генерал-губернатора]]&nbsp;— офіційна резиденція гетьмана.]]

''Докладніше'': [[Державний устрій та право Української держави]]

Згідно з «Законом про тимчасовий устрій України», [[гетьман]]&nbsp;— голова держави і гарант «порядку». Відповідальний перед гетьманом уряд. Незалежна судова система. Місцеве земське і міське самоврядування. Повнота законодавчої влади визнавалася за представницьким органом влади&nbsp;— [[сейм]]ом.

=== Уряди Української Держави ===
Уряд Української Держави&nbsp;— [[Рада Міністрів Української Держави]].

* [[29 квітня]]&nbsp;— [[30 квітня]] [[1918]]
[[Устимович Микола Миколайович|Микола Миколайович Сахно-Устимович]]&nbsp;— в.о. голови Ради Міністрів<br/>&nbsp;— уряд не сформований
* голова Ради Міністрів («отаман-міністр»)

{|class="standard"
|-
!Міністри
![[30 квітня|30.IV]]&nbsp;— [[4 травня|4.V]]
![[4 травня|4.V]]&nbsp;— [[24 жовтня|24.X]]
![[25 жовтня|25.X]]&nbsp;— [[14 листопада|14.XI]]
![[14 листопада|14.XI]]&nbsp;— [[14 грудня|14.XII]]
|-
|Отаман-міністр
|[[Василенко Микола Прокопович|Василенко М. П.]]
|[[Федір Андрійович Лизогуб|Лизогуб Ф. А.]]
|[[Федір Андрійович Лизогуб|Лизогуб Ф. А.]]
|[[Сергій Миколайович Гербель|Гербель С. М.]]
|-
|закордонних справ
|[[Василенко Микола Прокопович|Василенко М. П.]]
|[[Дорошенко Дмитро Іванович|Дорошенко Д. І.]]
|[[Афанасьєв Георгій Омелянович|Афанасьєв Г. О.]]
|—
|-
|військовий
|—
|[[Рогоза Олександр Францевич|Рогоза О. Ф.]]
|—
|—
|-
|морський
|[[Максимов Микола Лаврентійович|Максимов М. Л.]]
|[[Максимов Микола Лаврентійович|Максимов М. Л.]]
|[[Покровський Андрій Георгійович|Покровський А. Г.]]
|—
|-
|внутрішніх справ
|[[Вишневський Олександр Андрійович|Вишневський]]
|[[Федір Андрійович Лизогуб|Лизогуб Ф. А.]]
|[[Кістяковський Ігор Олександрович|Кістяковський І. О.]]
|—
|-
|фінансів
|[[Ржепецький Антон Карлович|Ржепецький А. К.]]
|[[Ржепецький Антон Карлович|Ржепецький А. К.]]
|[[Ржепецький Антон Карлович|Ржепецький А. К.]]
|[[Ржепецький Антон Карлович|Ржепецький А. К.]]
|-
|торгівлі
|[[Гутник Сергій Михайлович|Гутник С. М.]] (кадет)
|—
|—
|[[Мерінг Сергій Федорович|Мерінг С.]]
|-
|праці
|[[Вагнер Юлій Миколайович|Вагнер Ю. М.]]
|[[Вагнер Юлій Миколайович|Вагнер Ю. М.]]
|[[Славинський Максим Антонович|Славинський М. А.]]
|[[Косинський Володимир Андрійович|Косинський В. А.]]
|-
|шляхів сполучення
|[[Борис Бутенко|Бутенко Б. А.]]
|[[Борис Бутенко|Бутенко Б. А.]]
|—
|Ландеберг В. Є.
|-
|продовольства
|[[Соколовський Юрій Юрійович|Соколовський Ю. Ю.]]
|[[Соколовський Юрій Юрійович|Соколовський Ю. Ю.]]
|—
|—
|-
|юстиції
|[[Чубинський Михайло Павлович|Чубинський М. П.]]
|[[Чубинський Михайло Павлович|Чубинський М. П.]]
|[[В'язлов Андрій Григорович|В'язлов А. Г.]] (с/ф)
|[[Рейнбот Віктор Євгенович|Рейнбот В. Є.]]
|-
|віросповідань
|[[Василенко Микола Прокопович|Василенко М. П.]]
|[[Зеньківський Василь Васильович|Зеньковський В. В.]]
|[[Лотоцький Олександр Гнатович|Лотоцький О. Г.]] (с/ф)<br/>
[[Стебницький Петро Януарійович|Стебницький П. Я.]] (с/ф)
|[[Воронович Михайло Михайлович|Воронович М. М.]]
|-
|народного здоров'я
|[[Любинський Всеволод|Любинський В. Ю.]]
|[[Любинський Всеволод|Любинський В. Ю.]]
|[[Любинський Всеволод|Любинський В. Ю.]]
|—
|-
|народної освіти
|—
|[[Василенко Микола Прокопович|Василенко М. П.]]
|—
|[[Науменко Володимир Павлович|Науменко В. П.]]
|-
|землеробства
|—
|[[Колокольцов Василь Григорович|Кокольцов В. Г.]]
|—
|—
|-
|державний контролер
|—
|[[Афанасьєв Георгій Омелянович|Афанасьєв Г. О.]]
|—
|—
|-
|державний секретар
|[[Гижицький Михайло Львович|Гижицький М. Л.]]
|[[Кістяківський Ігор Олександрович|Кістяківський І. О.]]<br/>Завадський С.
|—
|—
|-
|}

== Збройні сили ==
{{main|Збройні сили Української Держави}}

=== Армія ===
{{main|Армія Української Держави|Сердюцька дивізія (1918)}}

[[Файл:Skoropadsky - 1918 (2).jpg|міні|250пкс|Гетьман оглядає війська]]
[[Файл:Ukrainian military rank 1918-1920.jpg|250px|міні|Рангові відзнаки української армії: 1) Армія Української Держави 1918&nbsp;р.; 2) Армія [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]] 1919—1920; 3) [[Армія Української Народної Республіки|Армія УНР]] 1920&nbsp;р. (ескіз [[Битинський Микола Оверкович|Миколи Битинського]]). [[Музей УНР]]]]

Роботи зі створення армії, штатна чисельність:
8 піхотних [[Корпус (армія)|корпусів]] у складі 54 піхотних й 28 кавалерійських полків, 48 польових артилерійських полків, 33 важких артилерійських полків, 4 кінно-артилерійських полків:
* [[1-й Волинський корпус]]
* [[2-й Подільський корпус]]
* [[3-й Херсонський корпус]]
* [[4-й Київський корпус]]
* [[5-й Чернігівський корпус]]
* [[6-й Полтавський корпус]]
* [[7-й Харківський корпус]]
* [[8-й Катеринославський корпус]]

Особовий склад армії в мирний час нараховував 75 генералів, 14 930 старшин, 2 975 військових службовців, 291 120 підстаршин і козаків, 4,5 кавалерійських дивізій. Формування за територіальним принципом. Реальна чисельність збройних сил у листопаді&nbsp;— до 60 тисяч осіб.

У липні [[1918]] року створена [[Сердюцька дивізія (1918)|Сердюцька дивізія]] на зразок [[гвардія|гвардійських]] полків Російської імперії. До підрозділу набрано добровольців і призовників [[1899]] року народження, переважно з козаків [[Лівобережна Україна|Лівобережжя]]. У жовтні дивізія нараховувала близько 5 тисяч бійців. Ними командував [[полковник]] [[Клименко Віктор Іванович|Віктор Клименко]]. Дивізія була найбоєздатнішою військовою частиною Української Держави та захищала гетьманат під час повстання Директорії. Після [[Бій під Мотовилівкою|бою під Мотовилівкою]] та неуспішної оборони Києва, частина сердюків перейшли на бік повстанців, влившись до лав [[Осадний корпус військ УНР|Січових Стрільців]].

=== Флот ===
{{розділ без джерел}}
{{main|Український державний флот}}
В той же день [[29 квітня]], коли флот підняв українського прапора, в Києві відбувся переворот генерала Скоропадського, що оголосив себе гетьманом України. Новий одноосібний володар України, хоч і не пов'язав свого життя із флотом, але за характером був затятим мореманом, що відтак дуже позитивно відбилося на подальшій розбудові українського флоту.

Відбудова українського флоту відбувалася за надзвичайно складних повоєнних економічних та юридичних обставин. Захоплення кораблів українського флоту в Севастополі [[3 травня]], хоч і було юридично виправдане з німецької сторони, але це зрештою, викликало таку напругу взаємин між Україною та Німеччиною, що попри призначення до Києва німецького військово-морського аташе, такий же представник в Німеччину своєчасно так і не був призначений<ref name=":0">Крип'якевич І. Історія українського війська.&nbsp;— Львів, 1992.&nbsp;— c. 442.</ref>.

При цьому гетьман сподівався і рішуче наполягав на беззаперечному та швидкому поверненні під свою юрисдикцію всього Чорноморського флоту. Саме тому Воєнним міністерством Української Держави й урядом продовжували найматися кадри досвідчених морських офіцерів, техніків і фахівців, надавалися значні кошти на підтримання в порядку чорноморських портів. Загалом же, на службу до українського флоту перейшло більше ніж 50&nbsp;% колишнього офіцерського складу Російської Імперії.<ref name=":0" />

Однак коли в червні видалися зручна можливість повернення Україні флоту, то на перешкоді до повернення флоту спочатку стали старе морське законодавство Центральної Ради та кримське питання, крім цього, німці мали свої плани щодо захопленого ними флоту. Не зважаючи на ці несприятливі обставини, уряд Української Держави наполегливо домагався передачі всього флоту в Севастополі та берегових укріплень, і зрештою, німці, незважаючи на свої попередні заяви про інтернування флоту до кінця війни, почали поступово повертати морське майно.

З того часу зародження українського флоту стає геополітичною реальністю. Головний внесок в розбудову військового флоту Української Держави зробив саме гетьман [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]]. Відновлення воєнного флоту загалом мало дуже велике значення для кінцевого затвердження на світовій арені Української Держави, яка під кінець свого існування була вже визнаною по всій Європі.

=== Авіація ===
{{main|Повітряний флот УНР|Повітряний флот Української Держави}}

Часи Української Держави стали єдиним в історії української авіації [[1917]]–[[1920]] років періодом мирної розбудови. Велось планомірне формування бойових та допоміжних авіаційних і повітроплавних [[підрозділ]]ів, вживались заходи щодо комплектування їх технікою і [[Особовий склад|особовим складом]], розгорталось бойове навчання. Зокрема, було утворено вісім корпусних авіаційних дивізіонів, понад 30 авіаційних та кілька повітроплавних загонів. Влітку [[1918]] року у вказаних підрозділах нараховувалось майже 200 літаків різних типів, в тому числі і важких [[бомбардувальник]]ів.
* [[Горшков Георгій Георгійович]]&nbsp;— командувач військовою авіацією<ref>{{Cite web|title=Вооруженные силы украинских Правительств в 1917 – 1920 гг.: некоторые особенности формирования и организации|url=http://btgv.ru/history/civil-war/the-armed-forces-of-the-ukrainians-governments-in-1917-1920-some-peculiarities-of-formation-and-organization/|website=btgv.ru|accessdate=2020-05-04|archive-date=12 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200712190009/http://btgv.ru/history/civil-war/the-armed-forces-of-the-ukrainians-governments-in-1917-1920-some-peculiarities-of-formation-and-organization/}}</ref>.
* [[Баранов В'ячеслав Григорович]]&nbsp;— інспектор військової авіації.

== Релігія ==
[[Файл:Kijów - Sobór Mądrości Bożej 01.jpg|міні|праворуч|Православ'я було [[Державна релігія|офіційною релігією]] Української Держави]]
Згідно з «[[Закони про тимчасовий державний устрій України|Законами про тимчасовий державний устрій України]]» провідне положення країні займала [[християнство|християнська]] [[Православна церква|православна]] віра<ref>[http://uk.wikisource.org/wiki/Закони_про_тимчасовий_державний_устрій_України Закони про тимчасовий державний устрій України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220306015218/https://uk.wikisource.org/wiki/Закони_про_тимчасовий_державний_устрій_України |date=6 березня 2022 }}. Стаття 9.</ref>.<ref>Киридон А.&nbsp;М.&nbsp;Релігійно-церковне життя в період Гетьманату: проблемне поле взаємодії. Національна та історична пам'ять. 2013. Вип. 7. С. 252—259.</ref> Одночасно з цим, громадяни України, які належали до інших конфесій, мали право на сповідування своєї релігії та обрядів<ref>[http://uk.wikisource.org/wiki/Закони_про_тимчасовий_державний_устрій_України Закони про тимчасовий державний устрій України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220306015218/https://uk.wikisource.org/wiki/Закони_про_тимчасовий_державний_устрій_України |date=6 березня 2022 }}. Стаття 10.</ref>.

В Центральній та Східній Україні панувала [[Російська православна церква|Російська Православна Церква]]. Проте на території Західної України існували тертя між православними, [[Українська греко-католицька церква|греко-католиками]], [[Римо-католицька церква в Україні|римо-католиками]] та [[юдаїзм|юдеями]]. У конфліктах Міністерство ісповідань Української Держави та [[Рада Міністрів Української Держави|Рада Міністрів]] морально й матеріально підтримували православне духовенство. Так, [[25 червня]] уряд виділив 3&nbsp;млн карбованців на допомогу священникам, що переселялися на приєднані до Української Держави Волинь, Холмщину, Гродненщину, Поділля і Полісся. [[2 липня]] виділено 120 тисяч карбованців на утримання православного духовенства на землях Холмщини, Підляшшя та Полісся<ref>Бойко, Олена. [http://www.history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211118040650/http://history.org.ua/JournALL/regions/3/11.pdf |date=18 листопада 2021 }} // ''Регіональна історія України''. Збірник наукових статей.&nbsp;— 2009.&nbsp;— Випуск 3.— С.223.</ref>.

== Історіографія ==
Радянська: маріонетковий пронімецький уряд поміщиків і великої буржуазії.

Ліво-націоналістична українська: проросійський антинаціональний режим.

* Дмитро Дорошенко ([[1930]]) зазначає, що час існування Української Держави «при всіх своїх помилках і розчаруваннях був періодом найбільшого виявлення української творчості у царині політичного, економічного і культурно-просвітного будівництва»<ref>Дорошенко Д. ''Історія України. 1917—1923&nbsp;рр.: Українська гетьманська держава 1918 року''.&nbsp;— Ужгород, 1930.&nbsp;— С.4.</ref>.

== Пам'ять ==
[[2018]] року на державному рівні в Україні відзначається пам'ятна дата&nbsp;— 100 років з дня проголошення Української Держави (Гетьманату Павла Скоропадського) ([[29 квітня]] [[1918]] року).<ref>{{Cite web |url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2287-19 |title=Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році» |accessdate=14 березня 2018 |archive-date=15 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180315085131/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2287-19 }}</ref>

== Див. також ==
* [[День Української Державності]]
* [[Спеціальні служби Української Держави]]
* [[Український консерватизм]]
* [[Гетьманський рух]]
* [[Українські держави (1917-1922)]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
;Документи
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0003300-18 Грамота до всього українського народу // ''Державний Вістник''.&nbsp;— 1918, 16 травня.&nbsp;— №&nbsp;1.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210504202844/https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0003300-18 |date=4 травня 2021 }}
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0004300-18 Закони про тимчасовий державний устрій України // ''Державний Вістник''.&nbsp;— 1918, 16 травня.&nbsp;— №&nbsp;1.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210504202835/https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0004300-18 |date=4 травня 2021 }}
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0005300-18 Тимчасовий Закон про Верховне Управління Державою на випадок смерти, тяжкої хороби і перебування по-за межами держави Ясновельможного Пана Гетьмана всієї України // ''Державний Вістник''.&nbsp;— 1918, 4 серпня.&nbsp;— №&nbsp;30.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210504202727/https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0005300-18 |date=4 травня 2021 }}
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0710300-18 Закон про заснування Української Академії наук в м. Києві] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210504202819/https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0710300-18 |date=4 травня 2021 }}

;Збірники документів
* ''Уряди України у ХХ столітті''.&nbsp;— Київ: Наукова думка, 2001.&nbsp;— 608 с.
* [http://www.kmu.gov.ua/control%5Cuk%5Cpublish%5Carticle?art_id=1219597&cat_id=661211 Уряди Української Держави&nbsp;— Документи // Урядовий портал Кабінету Міністрів України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070518023804/http://www.kmu.gov.ua/control%5Cuk%5Cpublish%5Carticle?art_id=1219597&cat_id=661211 |date=18 травня 2007 }}
* [http://www.twirpx.com/file/1608509/ Мирні переговори між Українською державою і РСФРР 1918&nbsp;р. Протоколи і стенограми пленарних засідань. Збірник документів і матеріалів.&nbsp;— Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999.&nbsp;— 368 с.]{{Недоступне посилання}}
* ''Українська держава''(квітень-грудень 1918 року)· Документи і матеріали· У двох томах· Київ· Темпора· 2015

;Мемуари
* ''Скоропадський П.'' [http://lib.rus.ec/b/261250/read Спогади (кінець 1917&nbsp;— грудень 1918).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140129011405/http://lib.rus.ec/b/261250/read |date=29 січня 2014 }}&nbsp;— Київ&nbsp;— Філадельфія, 1995.
* ''Винниченко В. К.'' Відродження нації. У 3-х ч.&nbsp;— К., 1990.
* ''Винниченко В.'' Щоденник. Т. 1.&nbsp;— Едмонтон-Нью-Йорк, 1980.
* Документи трагічної історії України (1917—1927).&nbsp;— К., 1999.
* ''Донцов Д.'' Рік 1918, Київ.&nbsp;— К., 2002.
* ''Дорошенко Д.'' Мої спогади про недавнє минуле (1914—1920).&nbsp;— Мюнхен, 1969.
* ''Дорошенко Д.'' Історія України. 1917—1923&nbsp;рр.: Українська гетьманська держава 1918 року.&nbsp;— Ужгород, 1930.

== Література ==
* II Міжнародна наукова конференція: «Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 року»: наук. зб., присвячений 125-річчю від народження Гетьмана Скоропадського, та 80-річчю проголошення Української Держави 1918 року / Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 року; Кульчицький С. [та ін.].&nbsp;— Київ, 1998.&nbsp;— 242 с.
* ''Андрусишин Б. І.'' У пошуках соціальної рівноваги: Нарис історії робітничої політики українських урядів революції та визвольних змагань 1917—1920&nbsp;рр.&nbsp;— К., 1995.
* ''Білодід О.'' Павло Скоропадський і Україна / О. Білодід, В. Панченко.&nbsp;— Київ: Бібліотека українця, 1997.&nbsp;— 88 с.
* ''Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б.'' Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан.&nbsp;— К., 1994.
* ''Булгаков Ю. В.'' Відносини Гетьманату з центральними державами: новітні підходи та інтерпретації // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: науковий журнал / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв.&nbsp;— Київ, 2009.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 118—122
* ''Гавриленко О. А., Логвиненко І. А.'' [http://ukrhist.at.ua/publ/22-1-0-315 Гетьманський переворот 29 квітня 1918&nbsp;р.: причини та наслідки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100906164113/http://ukrhist.at.ua/publ/22-1-0-315 |date=6 вересня 2010 }} // Актуальні проблеми юридичної науки у дослідженнях вчених: науково-практичний збірник.&nbsp;— К., 2000.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 2-10.
* ''[[Гай-Нижник Павло|Гай-Нижник П. П.]]'' Міністерство праці Української Держави і робітниче законодавство Гетьманату 1918&nbsp;р. у світлі невідомих документів // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства.&nbsp;— Т. XVIII.&nbsp;— К.: Поліграфічний центр «Фоліант», 2007.&nbsp;— C. 325—350.
* ''Гай-Нижник П.'' Торговельно-промислова політика уряду Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського 1918&nbsp;р. // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського НАН України, 1997.&nbsp;— С. 353—396.
* ''Гай-Нижник П. П.'' Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П. Скоропадського (29 квітня&nbsp;— 14 грудня 1918&nbsp;р.).&nbsp;— К., 2004.&nbsp;— 430 с.
* Гетьманат Павла Скоропадського: історія, постаті, контроверсії: Всеукраїнська наукова конференція, 19-20 травня 2008&nbsp;р. / Український інститут національної пам'яті ; Інститут історії України НАНУ ; [ відп. ред. В.&nbsp;Ф.&nbsp;Верстюк ].&nbsp;— Київ: Видавництво ім. Олени Теліги, 2008.&nbsp;— 320 с.
* ''Гриценко А. П.'' Політичні сили в боротьбі за владу в Україні (грудень 1917&nbsp;— поч. 1919&nbsp;р.) -К., 1993.
* ''Дацків І. Б.'' Здобутки дипломатії гетьманату Павла Скоропадського // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства / Науково-дослідний інститут українознавства.&nbsp;— Київ, 2009.&nbsp;— Т. 23.&nbsp;— С. 349—367.
* ''Держалюк М. С.'' Міжнародне становище України та її визвольна боротьба у 1917—1922&nbsp;рр. -К., 1998.
* ''Іванис В.'' Симон Петлюра&nbsp;— президент України. -К., 1993.
* Історія січових стрільців.&nbsp;— К., 1992.
* Історія українського війська.&nbsp;— Львів, 1992.
* Історія українського парламентаризму: від допарламентських форм організації політичного життя до сьогодення / голова ред. ради В.&nbsp;М.&nbsp;Литвин; кер. авт. кол. В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій. НАН України. Інститут історії України.&nbsp;— К.: Вид-во «Дніпро», 2010.&nbsp;— 636 с.
* ''Капелюшний В. П.'' Новітня історіографія Гетьманату Павла Скоропадського // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Київський національний університет імені Тараса Шевченка.&nbsp;— Київ, 2001.&nbsp;— С. 23-25.&nbsp;— (Історія ; Вип. 54)
* ''Дмитро Кисіль, Станіслав Коршунов.'' [http://www.b-g.by/ru/13_2011/society/8170/ Кому належав Брест у 1918 році?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110524050926/http://www.b-g.by/ru/13_2011/society/8170/ |date=24 травня 2011 }}
* ''Ковальов Д.'' [http://sichovyk.com.ua/home/627-hetmanat-against-modern-world Гетьманат проти сучасного світу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160917233951/http://sichovyk.com.ua/home/627-hetmanat-against-modern-world |date=17 вересня 2016 }} // «Січовик».&nbsp;— Січеслав, 2016.&nbsp;— №&nbsp;32.&nbsp;— С. 3-4.
* ''Ковальчук М.'' Гетьман Павло Скоропадський та українське державотворення доби визвольних змагань // Пам'ять століть. Україна: Історичний науковий та літературний журнал. / Мін. освіти і науки Укр.,Нац. пед. ун. ім. Михайла Драгоманова та інш.&nbsp;с Київ, 2002.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С.38-53.
* ''Король В. Ю.'' Історія України. -К., 1999.
* ''Корольов Г.'' Гетьманат Павла Скоропадського 1918&nbsp;р.: уявлення та образи сучасної історіографії // Історія України.&nbsp;— Київ, 2012.&nbsp;— червень (№&nbsp;21/22).
* ''Латиш Ю. В.'' Гетьман Павло Скоропадський: історичний портрет на тлі епохи // Соціальна історія: науковий збірник / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Кафедра історії гуманітарних факультетів.&nbsp;— Київ, 2008.&nbsp;— Вип. 3.&nbsp;— С. 59-66.
* ''Любовець О. М.'' Всеукраїнський союз земельних власників у політичній системі гетьманату П. Скоропадського // Український історичний журнал: науковий журнал / НАНУ, Ін-т історії України, Ін-т політич. і етнонаціон. досліджень.&nbsp;— Київ, 2008.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 60-72.
* ''Машевський О. П.'' Відродження українського театру в гетьманській Українській Державі (квітень&nbsp;— грудень 1918&nbsp;р.) // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка / Київський університет імені Тараса Шевченка.&nbsp;— Київ, 1999.&nbsp;— С. 44-46.
* ''Машевський О. П.'' Діяльність уряду Павла Скоропадського з охорони пам'яток історії та культури (квітень-грудень 1918&nbsp;р.) // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка / Київський університет імені Тараса Шевченка.&nbsp;— Київ, 1998.&nbsp;— С. 52-55.
* ''Машевський О. П.'' З історії відкриття державних університетів у Києві та Кам"янці-Подільському (квітень&nbsp;— грудень 1918&nbsp;р.) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Київський національний університет імені Тараса Шевченка.&nbsp;— Київ, 2002.&nbsp;— С. 91-93.
* ''Машевський О. П.'' Історіографічний та джерелознавчий аналіз теми культурної політики уряду гетьмана П. Скоропадського // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка / Київський університет імені Тараса Шевченка.&nbsp;— Київ, 1999.&nbsp;— С. 65-68.
* ''Машевський О.'' Основні напрямки культурної політики гетьмана Павла Скоропадського // II Міжнародна наукова конференція: «Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 року»: наук. зб., присвячений 125-річчю від народження Гетьмана Скоропадського, та 80-річчю проголошення Української Держави 1918 року / Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 року.&nbsp;— Київ, 1998.&nbsp;— С. 39-42.
* ''Машевський О. П.'' Політика уряду гетьмана П. Скоропадського в галузі освіти, науки, мистецтва (квітень&nbsp;— грудень 1918&nbsp;р.): Дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 / Машевський Олег Петрович ; КУ ім. Т. Шевченка.&nbsp;— Київ, 1997.&nbsp;— 210 л.&nbsp;— Бібліогр.:л.181-210
* ''Машевський О. П.'' Політика уряду гетьмана П.Скоропадського в галузі освіти, науки, мистецтва (квітень&nbsp;— грудень 1918 року): Автореф. дис. … кандид. історичн. наук : 07.00.01 / Машевський Олег Петрович; КУ ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка.&nbsp;— Київ, 1997.&nbsp;— 16л.
* ''Машевський О.П,'' Українізація освіти в 1918 році // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка / Київський університет імені Тараса Шевченка.&nbsp;— Київ, 1996.&nbsp;— С. 80-86.&nbsp;— (Історія ; Вип. 34)
* ''Нагаєвський І.'' Історія української держави двадцятого століття. -К., 1993.
* Нариси історії української революції 1917—1921 років / Ред. кол.: В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій (голова), Г.&nbsp;В.&nbsp;Боряк, В.&nbsp;Ф.&nbsp;Верстюк, С.&nbsp;В.&nbsp;Кульчицький, В.&nbsp;М.&nbsp;Литвин, Р.&nbsp;Я.&nbsp;Пиріг, О.&nbsp;П.&nbsp;Реєнт, О.&nbsp;С.&nbsp;Рубльов, В.&nbsp;Ф.&nbsp;Солдатенко, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Терещенко. НАН України. Інститут історії України.&nbsp;— К.: НВП «Видавництво „Наукова думка“ НАН України», 2011.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— 390 с.
* ''Несук М.'' Драма вибору. Відносини України з Центральними державами у 1917—1918&nbsp;рр.&nbsp;— К., 1999.
* Останній гетьман. Збірник статей. -К., 1993.
* ''Павленко Ю., Храмов Ю.'' Українська державність у 1917—1919&nbsp;рр. -К., 1995.
* ''Павлюк О.'' Боротьба України за незалежність і політика США 1917—1923. -К., 1996.
* ''Папакін Г.'' Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина: Історико-архівні нариси / Г. Папакін; Державний комітет архівів України. Центральний держ. істор. архів України, м. Київ.&nbsp;— Київ, 2003.&nbsp;— 282 с.
* ''[[Пиріг Руслан Якович|Пиріг Р. Я.]]'' Гетьманат Павла Скоропадського з погляду німецько-австрійських союзників // Український історичний журнал: науковий журнал / НАНУ, Ін-т історії України, Ін-т політич. і етнонаціон. досліджень.&nbsp;— Київ, 2008.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 38-47.
* ''Пиріг Р. Я.'' Гетьманат Павла Скоропадського: між Німеччиною і Росією / НАН України. Інститут історії України.&nbsp;— К.: Інститут історії України, 2008.&nbsp;— 209 с.
* ''Пиріг Р. Я.'' Діяльність Федора Лизогуба щодо організації роботи уряду Української Держави (травень&nbsp;— листопад 1918&nbsp;р.) // УІЖ.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 61&nbsp;— 81.
* ''Пиріг Р. Я., Проданюк Ф. М.'' Павло Скоропадський: штрихи до політичного портрета. // УІЖ.&nbsp;— 1992.- №&nbsp;9.&nbsp;— С. 91&nbsp;— 106.
* ''Пиріг Р. Я.'' Проблема виборів до сейму у внутрішній політиці гетьманату П. Скоропадського (квітень&nbsp;— грудень 1918&nbsp;р.) // Український історичний журнал: науковий журнал / НАН України, Ін-т історії України, Ін-т політич. і етнонаціон. досліджень.&nbsp;— Київ, 2012.&nbsp;— №&nbsp;3 (504).&nbsp;— С. 28-35.
* ''Пиріг Р.'' [https://web.archive.org/web/20160324230336/http://www.history.org.ua/?libid=5800 Українська гетьманська держава 1918 року. Історичні нариси] / НАН України. Інститут історії України.&nbsp;— К.: Інститут історії України, 2011.&nbsp;— 336 с.
* ''Пиріг Р.'' [https://web.archive.org/web/20160325001022/http://www.history.org.ua/?libid=10602 Діяльність урядів гетьманату Павла Скоропадського: персональний вимір] / НАН України. Інститут історії України. ‒ К.: Інститут історії України, 2016. ‒ 518 с.
* Політичний терор і тероризм в Україні ХІХ-ХХ ст. Історичні нариси.&nbsp;— К., 2002.
* ''В. Пономарьов''. Українська Держава // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.:Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.729 ISBN 978-966-611-818-2
* ''Радченко Л. О.'' Сучасна історіографія національно-демократичної революції в Україні 1917—1920 років.&nbsp;— Х., 1996.
* Реєнт О.&nbsp;П.&nbsp;Більшовики і українська революція 1917 −1920&nbsp;рр.: Спроба визначення характеру і динаміки соціальних процесів. -К., 1994.
* ''Реєнт О''. Павло Скоропадський / Олександр Реєнт.&nbsp;— Київ: Альтернативи, 2003.&nbsp;— 304 с.&nbsp;— (Особистість і доба).
* ''Реєнт О. П.'' У робітнях історичної науки.&nbsp;— К., 1999.
* ''Реєнт О. П.'' Українська революція і робітництво: соціально-політичні і економічні зміни 1917—1920&nbsp;рр. -К.,1996.
* ''Рубльов О. С., Реєнт О. П.'' Українські визвольні змагання, 1917—1921&nbsp;рр.&nbsp;— К., 1999.
* ''Сергійчук В. І.'' Українська соборність: Відродження українства в 1917—1920 роках.&nbsp;— К., 1999.
* ''Сергійчук В. І.'' Неусвідомлення україни. Ставлення світу до української державності: погляд у 1917—1921 роки з аналізом сьогодення.&nbsp;— К., 2002.
* Симон Петлюра та українська національна революція. Зб. праць. -К., 1995.
* ''Сідак В. С.'' Національні спецслужби в період Української революції 1917—1921&nbsp;рр.&nbsp;— К., 1998.
* ''Солдатенко В. Ф.'' До питання про початок громадянської війни на Україні. // УІЖ. −1991.-№&nbsp;7.
* ''Солдатенко В.'' Павло Скоропадський і доля гетьманату // Світогляд: науково-популярний журнал / НАН України, Головна астрономічна обсерваторія НАН України.&nbsp;— Київ, 2011.&nbsp;— №&nbsp;4 (30).&nbsp;— С. 44-52.
* ''Солдатенко В. Ф.'' Українська революція. Історичний нарис.&nbsp;— К., 1999.
* ''Солдатенко В. Ф.'' Українська революція: концепція та історіографія.&nbsp;— К., 1999.
* ''Стрельський Г. В.'' Українські дипломати доби національно- державного відродження (1917—1920&nbsp;рр.): Біографічний довідник.&nbsp;— К., 2000.
* ''Турченко Ф. Г.'' П. Скоропадський і М. Міхновський 1918&nbsp;р.: дві моделі державного будівництва // Український історичний журнал: науковий журнал / НАНУ, Ін-т історії України, Ін-т політич. і етнонаціон. досліджень.&nbsp;— Київ, 2008.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 48-59.
* Українське державотворення. Словник-довідник. -К., 1997.
* Українська ідея. Постаті на тлі революції. -К., 1994.
* Українська революція і державність. -К., 1998.
* Українська революція 1917—1921 років: погляд із сьогодення. Міжнародна наукова конференція 25 квітня 2012&nbsp;р. / Ред. кол.: Литвин В. М. (голова), Губерський Л. В. (заст. гол.), Солдатенко В. Ф. (заст. гол.), Любовець О. М. (відп. секр.), Ганжуров Ю. С., Колесник В. Ф., Копиленко О. Л., Кривошея В. В., Левенець Ю. А., Савченко Г. П., Слюсаренко А. Г., Смолій В.&nbsp;А.&nbsp;Український інститут національної пам'яті; Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Історичний факультет, Кафедра новітньої історії України.&nbsp;— К.: Український інститут національної пам′яті, 2013.&nbsp;— 656 с.
* Український консерватизм і гетьманський рух. Історія, ідеологія, політика. // Вісник Київського державного лінгвістичнго університету.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— К., 2000.
* ''Ульяновський В. І.'' Гетьман Павло Скоропадський і справа заснування Української академії наук // Український історичний журнал: науковий журнал / НАНУ, Ін-т історії України, Ін-т політич. і етнонаціон. досліджень.&nbsp;— Київ, 2008.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 26-38.
* ''Ульяновський В.'' Церква в Українській Державі 1917—1920&nbsp;рр.: (Доба Гетьманату Павла Скоропадського).&nbsp;— К., 1997.
* ''Филатов О. В.'' Украинско-российская мирная конференция 1918 года. -Одесса, 1992.
* Формування та діяльність українських національних урядів періоду Української революції 1917—1921 pp.: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Кам'янець-Подільський, 6-7 грудня 2007&nbsp;р.) / Ред. кол.: Смолій В. А. (співголова), Завальнюк О. М (співголова), Реєнт О. П. та ін. НАН України. Інститут історії України.&nbsp;— Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2008.&nbsp;— 336 с.
* ''Чернега А. П.'' Гетьманат Павла Скоропадського&nbsp;— консервативні спроби національно-державного відродження // Часопис Київського університету права: український науково-теоретичний часопис / Київський ун-т права НАН України, Ін-т держави і права ім. В.&nbsp;М.&nbsp;Корецького НАН України.&nbsp;— Київ, 2012.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 43-48.
* ''Яневський Д. Б.'' Маловідомі конституційні акти України.&nbsp;— К., 1991.
* [http://cyclop.com.ua/content/view/243/58/1/15/#36034 Гетьманська держава 1918] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160731105233/http://cyclop.com.ua/content/view/243/58/1/15/#36034 |date=31 липня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|1}}

== Посилання ==
{{Commonscat|Ukrainian State}}
* [https://www.youtube.com/watch?v=h5OBrwMisjU Гетьманат як традиційна держава українців: історія державного проєкту та перспективи його відновлення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160328062354/https://www.youtube.com/watch?v=h5OBrwMisjU |date=28 березня 2016 }}
* ''Дніпровий М.'' [https://vpered.wordpress.com/2009/03/27/dniprovi-skoropadski/ Скоропадський та його «українська держава» (1955)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160220111218/https://vpered.wordpress.com/2009/03/27/dniprovi-skoropadski/ |date=20 лютого 2016 }}
* [[Вовнянко Дмитро Андрійович|''Калинчук Дмитро.'']] [http://tyzhden.ua/History/65078 Операція «Федерація з Росією» гетьмана Скоропадського (2012)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121118074235/http://tyzhden.ua/History/65078 |date=18 листопада 2012 }}
* [http://www.narodnaviyna.org.ua/index.html Народна війна 1917—1932, проєкт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110214220503/http://www.narodnaviyna.org.ua/index.html |date=14 лютого 2011 }}
* [http://komb-a-ingwar.blogspot.com/2009/01/1918.html Організація Українського Війська за часів Української Держави 1918&nbsp;р.] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6IqKEkBSF?url=http://komb-a-ingwar.blogspot.com/2009/01/1918.html |date=13 серпня 2013 }}
* [http://www.kmu.gov.ua/control%5Cuk%5Cpublish%5Carticle?art_id=1219597&cat_id=661211 Уряди Української Держави // Урядовий портал Кабінету Міністрів України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070518023804/http://www.kmu.gov.ua/control%5Cuk%5Cpublish%5Carticle?art_id=1219597&cat_id=661211 |date=18 травня 2007 }}
* [[Феденко Панас Васильович|''Феденко Панас.'']] [http://diasporiana.org.ua/politologiya/11477-fedenko-p-vlada-pavla-skoropadskogo-pyatdesyati-rokovini-perevorotu-v-ukrayini/ Влада Павла Скоропадського (1968)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160224002035/http://diasporiana.org.ua/politologiya/11477-fedenko-p-vlada-pavla-skoropadskogo-pyatdesyati-rokovini-perevorotu-v-ukrayini/ |date=24 лютого 2016 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=gqA-XHhtaOk Шлях Державника: традиціоналіст Павло Скоропадський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200624094011/https://www.youtube.com/watch?v=gqA-XHhtaOk&gl=US&hl=en |date=24 червня 2020 }}

{{Бібліоінформація}}

{{Державні утворення українців}}
{{Історія України}}
{{Перша світова війна}}
{{Розпад Російської імперії}}

{{DEFAULTSORT:Українська Держава}}
[[Категорія:Українська Держава| ]]
[[Категорія:Короткочасні держави]]
[[Категорія:1918 в Україні]]