Перегляд вихідного коду сторінки Українська Народна Республіка

{{About|'''Українську''' Народну Республіку|Угорську Народну Республіку|Угорська Народна Республіка}}
{{Картка:Колишня країна
| native_name = Українська Народна Республіка
| conventional_long_name = 
| common_name = України
| continent = Європа
| region = Україна
| country = Україна
| era = [[Перша світова війна]]<br/>[[Українська революція]]
| status = 
| government_type = [[Унітарна держава|Унітарна]] [[парламентська республіка]]
| year_start = 1917
| year_end = 1921
| date_start = [[20 листопада]] [[1917]]<ref name=":0">За новим стилем Григоріанського календаря</ref>
| date_end = лютий
| stat_year1 = 1918
| stat_area1 = {{Formatnum: 850100}}<ref>{{Cite web |url=https://drive.google.com/file/d/0B06QlCA1kATTUlhYdnpVenE0LTQ/view |title=Україна в 1918 році |accessdate=3 квітня 2016 |archive-date=7 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160807032522/https://drive.google.com/file/d/0B06QlCA1kATTUlhYdnpVenE0LTQ/view }}</ref>
| stat_year2 = 1918
| stat_pop2 = <small>(не враховуючи [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]])</small><br/>40 000 000<ref>{{Cite web |url=http://uainfo.org/static/files/gallery_uploads/images/Ukraine_1918_de.jpg |title=Австрійська карта 1918 року |accessdate=4 квітня 2016 |archive-date=19 жовтня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151019010951/http://uainfo.org/static/files/gallery_uploads/images/Ukraine_1918_de.jpg }}</ref><br/><small>(враховуючи [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] та [[Кубанська Народна Республіка|КНР]])</small><br/>50 230 600<ref>{{Cite web |url=https://drive.google.com/file/d/0B06QlCA1kATTUlhYdnpVenE0LTQ/view |title=L'Ukraine dans ses frontières suivant le principe ethnographique, Georges de Gassenko: Україна в 1918 році |accessdate=3 квітня 2016 |archive-date=7 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160807032522/https://drive.google.com/file/d/0B06QlCA1kATTUlhYdnpVenE0LTQ/view }}</ref>
| опис = 
| p1 = Російська республіка
| flag_p1 = Flag of Russia.svg
| p2 = ЗУНР
| flag_p2 = Flag_of_Ukraine.svg
| s1 = [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська Республіка]]
| flag_s1 = Flag of Poland.svg
| s2 = [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацька Республіка]]
| flag_s2 = Flag of Czechoslovakia.svg
| s3 = Королівство Румунія
| flag_s3 = Flag of Romania.svg
| s4 = Радянська окупація України
| flag_s4 = Emblem of the Ukrainian Soviet Socialist Republic 1920.jpg
| s5 = РСФРР
| flag_s5 = Flag_RSFSR_1918.svg
| s6 = [[Радянська Соціалістична Республіка Білорусі|РСРБ]]
| flag_s6 = Flag_of_the_Byelorussian_SSR_(1919).svg
| s7 = Українська Самостійна Соборна Держава
| flag_s7 = Flag_of_Ukraine.svg
<!--
 |s7 = Українська держава
 |flag_s7 = Flag of the Ukranian State.svg
-->| event_start = [[Третій Універсал Української Центральної Ради|Заснування]]
| event_end = [[Радянська окупація України|Більшовицька окупація]]
| event1 = [[Універсали Української Центральної Ради#IV Універсал|Незалежність]]
| date_event1 = [[22 січня]] [[1918]]<ref name=":0"/>
| event2 = [[Українська Держава|Переворот]]
| date_event2 = [[квітень]] [[1918]]
| event3 = [[Директорія Української Народної Республіки|Директорія]]
| date_event3 = [[листопад]] [[1918]]
| event4 = Акт Злуки
| date_event4 = [[22 січня]] [[1919]]
| image_coat = Coat of Arms of UNR-2.svg
| coa_size = 90px
| image_flag = Flag of Ukraine.svg
| image_flag_caption = Прапор УНР (1918—1920)
| national_motto = 
| national_anthem = 
| image_map = Ukrainian People's Republic in Europe.svg
| image_map_caption = Не офіційні кордони на які претендувада Українська Народна Республіка, які були представлені та частково визнані на Паризькій Мирній Конференції 1919 року
| area = {{Formatnum:966 000}}
| capital = [[Київ]]<br/>[[Кам'янець-Подільський]] <small>''(де-факто)''</small><br/>[[Вінниця]] <small>''(де-факто)''</small><br/>[[Жмеринка]] <small>''(де-факто)''</small><br/>[[Проскурів]] <small>''(де-факто)''</small><br/>[[Рівне]] <small>''(де-факто)''</small>
| common_languages = [[Українська мова|Українська]]
| currency = [[карбованець]], [[гривня]], [[шаг]]
| title_leader = Голова [[Українська Центральна Рада|УЦР]]
| leader1 = [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]
| title_deputy = Голова [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії УНР]]
| deputy1 = [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимир Винниченко]]
| deputy2 = [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]]|
| today = {{Прапор|Україна}} [[Україна|України]]<br/>{{Прапор|Росія}} [[Росія|Росії]]<br/>{{Прапор|Молдова}} [[Молдова|Молдови]]<br/>{{Прапор|Румунія}} [[Румунія|Румунії]]<br/>{{Прапор|Польща}} [[Польща|Польщі]]<br/>{{Прапор|Словаччина}} [[Словаччина|Словаччини]]<br/>{{Прапор|Білорусь}} [[Білорусь|Білорусі]]
| p3 = Українська держава
| flag_p3 = Flag of the Ukranian State.svg
| flag_s8 = Українська Народна Республіка Рад
}}
{{External media||align=right
||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=vVP5o68f3oo Історія Української державності 1917—1921]
||video2=[https://www.youtube.com/watch?v=MlvW0IR61yo Українська революція. Втрачена держава (2007) Частина І]
}}
{{Українська історія}}
'''Украї́нська Наро́дна Респу́бліка''' ('''УНР''')&nbsp;— [[українці|українська]] [[держава]] зі столицею в [[Київ|Києві]], яка в [[1917]]–[[1921]] роках контролювала території центральної, східної та південної [[Україна|України]]. Постала на місці південно-західних губерній [[Російська імперія|Російської імперії]], населених переважно [[українці|українцями]]<ref name="Чирков"/>. До квітня [[1918]] року очолювалася [[Українська Центральна Рада|Центральною Радою УНР]] на чолі з [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайлом Грушевським]], після грудня 1918 року&nbsp;— [[Директорія Української Народної Республіки|Директорією УНР]], яка усунула від влади [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]]&nbsp;— гетьмана [[Українська Держава|Української Держави]].

Проголошена [[7 листопада]] 1917 року, після [[більшовики|більшовицького]] [[Жовтневий переворот|жовтневого перевороту]], як [[автономія|автономна республіка]] у складі [[Російська республіка|Російської республіки]]. [[22 січня]] 1918 року, після початку [[Радянсько-українська війна (1917—1921)|українсько-радянської війни]], проголошена [[незалежність|незалежною державою]].

Встановила дипломатичні стосунки більше, ніж з 20 країнами світу. До березня 1918 року користувалася міжнародною підтримкою Німецької та Австро-Угорської імперій. Після поразки останніх в [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] залишилась без їхньої допомоги.

У квітні 1918 року серед керівників [[Німецька імперія|Німецької імперії]] здобуває популярність [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]]. [[29 квітня]] 1918 року було здійснено державний переворот, наслідком якого був прихід П. Скоропадського до влади та встановлення [[Українська Держава|Української Держави]] замість УНР.

[[14 грудня]] 1918 року внаслідок [[Антигетьманське повстання (1918)|антигетьманського повстання]] [[Директорія Української Народної Республіки|Директорією]] було відновлено УНР. [[22 січня]] [[1919]] року [[День Соборності України|об'єдналася]] із [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнською Народною Республікою]].

1921 року територія республіки була розділена за результатами [[Ризький мир (1921)|Ризького договору 1921 року]] між [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщею]], з одного боку, та [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Радянською Росією]] й [[Українська Соціялістична Радянська Республіка|Українською СРР]] з другого.

Протягом [[12 листопада]] [[1920]]&nbsp;— [[22 серпня]] [[1992]] року [[Рада народних міністрів УНР|уряд республіки]] [[Уряд Української Народної Республіки в екзилі|перебував у вигнанні]], а потім передав свої повноваження владі незалежної [[Україна|України]]<ref>Президент УНР в екзилі [[Плав'юк Микола Васильович|Микола Плав'юк]] передав грамоту Державного Центру УНР Президентові України [[Кравчук Леонід Макарович|Леоніду Кравчуку]], що Українська Незалежна Держава, проголошена [[24 серпня]] 1991 року, є правонаступницею УНР</ref>.

== Назва ==
За тогочасним правописом назва держави писалась як «Українська Народня Республіка».<ref>{{Cite web |url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0001300-18 |title=IV Універсал Української Центральної Ради |accessdate=23 березня 2015 |archive-date=25 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161125115416/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0001300-18 }}</ref><ref>Зозуля Я. Велика українська революція. Ст. 73-77</ref><ref>Тарас Гунчак. Україна. Перша половина 20-го століття, Ст. 265—267</ref>

== Історія ==
Події [[Перша світова війна|Першої світової війни]] послабили вплив режимів імперій на етнічних [[українці]]в і в 1917—1920 роках повстало державне життя України зі столицею в [[Київ|Києві]].

=== Автономія ===

==== Початок революції ====
{{main|Лютнева революція|Українська Центральна Рада|Універсали Української Центральної Ради|Жовтневий переворот}}
[[Файл:unr plakat1917.jpg|right|thumb|300px|Плакат 1917&nbsp;р.: «Своїй хаті своя правда і сила, і воля»]]
[[Файл:Богуш Шіппіх - Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці (1917).png|right|thumb|250px|Плакат 1917&nbsp;р.: «Згинуть наші воріженьки як роса на сонці, запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!..»]]
[[Файл:UNR postage stamp.JPG|right|thumb|150px|Поштова марка]]
{{OldStyleDate|8|березня|1917|23|лютого}} року в [[Петроград]]і, столиці [[Російська імперія|Російської імперії]], спалахнула [[Лютнева революція]]. {{OldStyleDate|15|березня|1917|2}} року [[Микола II (російський імператор)|Микола II]] зрікся престолу, а на місці імперії виникла [[Російська республіка]]. У країні встановилося [[двовладдя]]. З одного боку замість старого центрального уряду постав [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовий уряд]]. Він виступав за продовження [[Перша світова війна|Першої світової війни]], примат [[приватна власність|приватної власності]] і [[Демократизація|демократизацію]] Росії за [[західна цивілізація|західним зразком]]. З іншого боку у регіонах сформувалися [[Ради робітничих і солдатських депутатів]]. Вони вимагали припинення війни, ліквідацію приватної власності, передачі землі селянам, встановлення [[соціалізм|соціалістичного ладу]].

Російська революція стала імпульсом для розвитку українського національного руху. {{OldStyleDate|17|березня|1917|4}} року в [[Київ|Києві]] була створена [[Українська Центральна Рада]] (УЦР)&nbsp;— представницький орган політичних і громадських організацій міста. {{OldStyleDate|20|березня||7}} 1917 року було обрано її керівний склад на чолі з істориком [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайлом Грушевським]]. {{OldStyleDate|1|квітня|1917|19|березня}} року в Києві пройшла [[Свято Свободи у Києві 19 березня 1917 року|100-тисячна українська маніфестація]], на якій було висунуто вимогу [[автономія|національно-територіальної автономії]] для України. Цю ідею підтримали з'їзди українських партій&nbsp;— [[ТУП|Товариства українських поступовців]] ({{OldStyleDate|12|||25}}&nbsp;— {{OldStyleDate|13|квітня||26|березня}}; майбутньої [[УПСФ|Української партії соціалістів-федералістів]]), [[УПСР|Української партії соціалістів-революціонерів]] ({{OldStyleDate|17|||4}}&nbsp;— {{OldStyleDate|18|квітня||5}}), [[УСДРП|Української соціал-демократичної робітничої партії]] ({{OldStyleDate|17|||4}}&nbsp;— {{OldStyleDate|18|квітня||5}}). Паралельно з цим, протягом березня&nbsp;— квітня, в регіонах України йшов процес формування [[Ради|Рад]].

{{OldStyleDate|19|квітня||6}}&nbsp;— {{OldStyleDate|21|квітня|1917|8}} року в Києві відбувся [[Всеукраїнський національний конгрес]], на якому Центральна рада була перетворена на головний [[представницький орган]] політичних і громадських організацій України. Конгрес постановив добиватися національно-територіальної автономії [[українці]]в у складі федеративної та демократичної Росії. Центральна Рада була поповнена депутатами від різних регіонів і суспільних класів, і стала виконувати функції тимчасового [[Парламент України|українського парламенту]].

У травні 1917 року була заснована [[Українська демократично-хліборобська партія]], що стояла на позиціях негайного проголошення незалежності України.

==== І Універсал ====
{{main|І Універсал|Генеральний секретаріат УЦР—УНР}}
У травні Центральна Рада розпочала переговори з російським Тимчасовим урядом про визнання автономії України та визначення її кордонів. Проте українські вимоги були проігноровані. Через це {{OldStyleDate|23|червня|1917|10}} року Центральна рада одноосібно прийняла [[Перший Універсал Української Центральної Ради|І Універсал]], який проголошував автономію України в складі Росії:
{{Цитата|''...Не відділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські збори''...<ref>{{Cite web |url=http://uk.wikisource.org/wiki/Перший_Універсал_Української_Центральної_Ради |title=Перший Універсал Української Центральної Ради |accessdate=5 грудня 2021 |archive-date=26 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210826113658/https://uk.wikisource.org/wiki/Перший_Універсал_Української_Центральної_Ради }}</ref>|3=|4=}}

Універсал був оприлюднений на [[II Всеукраїнський військовий з'їзд|ІІ Всеукраїнському військовому з'їзді]] й здобув популярність Центральній раді. Остання сформувала {{OldStyleDate|28|червня|1917|15}} року тимчасовий український уряд&nbsp;— [[Генеральний секретаріат УЦР—УНР|Генеральний секретаріат]], очолюваний [[Винниченко Володимир|Володимиром Винниченком]]. Він розпочав нові переговори з Тимчасовим урядом Росії щодо визнання самопроголошеної автономії.

==== ІІ Універсал ====
{{main|ІІ Універсал|Виступ полуботківців|Тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові}}{{OldStyleDate|16|липня|1917|3}} року, в результаті складних переговорів з російською владою, Українська Центральна Рада прийняла [[Другий Універсал Української Центральної Ради|ІІ Універсал]], який скасовував [[автономія|автономію]] України, відкладаючи її проголошення до скликання [[Всеросійські установчі збори|Всеросійських установчих зборів]]:

{{Цитата|''Ми, Центральна рада, яка завжди стояла за те, щоб не одділяти Україну од Росії, щоб вкупі з усіма народами її прямувати до розвитку та добробуту всієї Росії і до єдності демократичних сил її... Вважаючи, що утворення краєвого органу Временного правительства на Україні забезпечує бажане наближення управління краєм до потреб місцевої людності в можливих до Учредительного зібрання межах, і визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана з загальними здобутками революції, ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного зібрання...''<ref>{{Cite web |url=http://uk.wikisource.org/wiki/Другий_Універсал_Української_Центральної_Ради |title=Другий Універсал Української Центральної Ради |accessdate=5 грудня 2021 |archive-date=10 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210510073630/https://uk.wikisource.org/wiki/Другий_Універсал_Української_Центральної_Ради }}</ref>}}

Домовленості Центральної Ради з Тимчасовим урядом були розцінені частиною українського суспільства як зрада. {{OldStyleDate|17|липня|1917|4}} року, з метою проголошення незалежності України відбувся [[Виступ полуботківців|збройний виступ українізованих військових частин]]&nbsp;— [[2-й український полк імені Павла Полуботка|2-го українського полку імені Павла Полуботка]]. Акція була придушена [[Київський військовий округ|російськими військовиками]] на прохання керівництва Центральної Ради.

{{OldStyleDate|17|серпня|1917|4}} року Тимчасовий уряд Росії [[Тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові|видав інструкцію українському Генеральному секретаріатові]], якою визначав його своїм представником в Україні. Під нагляд Генерального секретаріату передавалися [[Київська губернія|Київська]], [[Полтавська губернія|Полтавська]], [[Подільська губернія|Подільська]], [[Волинська губернія|Волинська губернії]], а також частина [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]] без [[Стародубщина|Стародубщини]].

{{OldStyleDate|21|вересня|1917|8}}&nbsp;— {{OldStyleDate|28|вересня|1917|15}} року за ініціативи Центральної Ради в Києві пройшов [[З'їзд поневолених народів|З'їзд народів Росії]], який схвалив курс Центральної Ради на створення національно-територіальної автономії для українців та інших національностей у складі федеративної Росії. Одночасно з цим в українських регіонах йшов процес формування [[червона гвардія|червоної гвардії]] і більшовизації Рад. Під впливом більшовиків вони прийняли резолюції щодо негайної передачі влади Радам.

==== ІІІ Універсал ====
{{main|Жовтневий переворот|ІІІ Універсал}}
{{OldStyleDate|7|листопада|1917|25|жовтня}} року в Петрограді стався [[Жовтневий переворот|переворот]]. Тимчасовий уряд Росії було повалено [[більшовики|більшовиками]] на чолі з [[Ленін|Володимиром Леніном]]. Вони сформували [[Рада народних комісарів РСФРР|Раду народних комісарів Росії]], що стала новим господарем країни. {{OldStyleDate|8|листопада||26|жовтня}} більшовики [[Жовтневі події у Києві 1917|спробували захопити владу в Києві]]. В ході боїв між ними та прихильниками Тимчасового уряду, Українська Центральна Рада встановила свій контроль над містом. {{OldStyleDate|20|листопада|1917|7}} року вона з власної ініціативи прийняла [[Третій Універсал Української Центральної Ради|ІІІ Універсал]], який проголошував заснування Української Народної Республіки як автономії в складі Російської держави:

{{Цитата|''…Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб уся Російська Республіка стала Федерацією рівних і вільних народів. До Установчих Зборів України вся власть творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, й нашому правительству – Генеральному Секретаріатові України...''<ref name="УЦР3">{{Cite web |url=http://uk.wikisource.org/wiki/Третій_Універсал_Української_Центральної_Ради |title=Третій Універсал Української Центральної Ради |accessdate=5 грудня 2021 |archive-date=10 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210510072113/https://uk.wikisource.org/wiki/Третій_Універсал_Української_Центральної_Ради }}</ref>}}

До Української Народної Республіки входили території, населені переважно [[українці|українцями]]: [[Київська губернія|Київщина]], [[Подільська губернія|Поділля]], [[Волинська губернія|Волинь]], [[Чернігівська губернія|Чернігівщина]], [[Полтавська губернія|Полтавщина]], [[Харківська губернія|Харківщина]], [[Катеринославська губернія|Катеринославщина]], [[Херсонська губернія|Херсонщина]], [[Таврійська губернія|Таврія]] без [[Крим]]у<ref name="УЦР3"/>. Приєднання [[Курська губернія|Курщини]], [[Холмська губернія|Холмщини,]] [[Воронізька губернія|Вороніжчини]] та інших територій з українським населенням мало вирішуватися шляхом переговорів<ref name="УЦР3"/>. Універсал проголошував широку програму соціальних реформ і містив обіцянку розпочати мирні переговори про вихід України з [[Перша світова війна|Першої світової війни]].

{{OldStyleDate|25|листопада|1917|12|}} року по всій Росії, включаючи Україну, пройшли [[вибори до Всеросійських установчих зборів]]. На загальних виборах перемогли [[есери]] і [[більшовики]]. В українських губерніях до 70&nbsp;% голосів отримали [[УПСР|українські есери]] та національні партії.

=== Незалежність ===

==== Перша українсько-радянська війна ====
{{main|Українсько-радянська війна}}
[[Файл:Богуш Шіппіх - Чужого не хочу, а свого не віддам! (1917).png|thumb|200px|Плакат [[УНР]]: «Чужого не хочу, а свого не віддам!»]]
Проголошення Української Народної Республіки викликало невдоволення більшовицького уряду Росії в Петрограді&nbsp;— [[Рада народних комісарів Росії|Ради народних комісарів]]. В ніч з {{OldStyleDate|11|грудня||29|листопада}} на {{OldStyleDate|12|грудня|1917|30|листопада}} року більшовики спробували підняти [[Листопадове повстання 1917 (Київ)|повстання у Києві проти Центральної Ради]], але зазнали поразки. Українізовані частини роззброїли їхні загони й вислали з України. У відповідь {{OldStyleDate|14|грудня|1917|4}} року офіційний Петроград висунув українському уряду [[Ультиматум Ради народних комісарів Українській Центральній Раді|ультиматум]], вимагаючи припинити роззброєння і, фактично, здати владу. Одночасно з цим більшовики відкрили в Києві [[Всеукраїнський з'їзд рад (Київ)|Всеукраїнський з'їзд рад]], на якому планували заволодіти Центральною Радою шляхом переобрання її складу і керівництва. Попри тиск, {{OldStyleDate|19|грудня||6}} делегати з'їзду висловили підтримку чинній Центральній Раді і її курсу, проголошений [[ІІІ Універсал]]ом, а {{OldStyleDate|20|грудня||7|}} сама Центральна Рада відхилила ультиматум. Плани більшовицького керівництва були зруйновані й воно розпочало [[Радянсько-українська війна (1917—1921)|відкриту агресію проти УНР]].

{{OldStyleDate|22|грудня|1917|9}} року [[червона гвардія|червоногвардійські загони]] під командуванням [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|Володимира Антонова-Овсієнка]], надіслані російським урядом, [[Падіння Харкова (1917)|окупували]] український [[Харків]]. {{OldStyleDate|24|грудня||11}} року більшовики відкрили у завойованому місті альтернативний [[Всеукраїнський з'їзд рад (Харків)|Всеукраїнський з'їзд рад]], що проголосив утворення [[Українська Народна Республіка Рад|Радянської Української Народної Республіки]] зі столицею у Харкові як автономії [[РРФСР|радянської Росії]]. {{OldStyleDate|30|грудня|1917|17}} року керівний орган цього утворення&nbsp;— [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|Центральний виконавчий комітет]] на чолі з [[Медведєв Юхим Григорович|Юхимом Медведєвим]]&nbsp;— видав маніфест про скинення влади Центральної Ради, скасував заборону на вивіз українського хліба до Росії, встановлену українським урядом, і офіційно закликав Раду народних комісарів на допомогу. {{OldStyleDate|7|січня|1918|25|грудня|1917}} року 30-тисячна російська більшовицька армія розпочала загальний наступ на Київ.

==== IV Універсал ====
{{main|IV Універсал}}
Після окупації більшовиками Харкова, {{OldStyleDate|24|грудня|1917|11}} року, український уряд звернувся до міжнародної спільноти з нотою, в якій заявив, що здійснюватиме міжнародні відносини незалежно від Росії. {{OldStyleDate|10|січня|1918|28|грудня|1917}} року Українська делегація, очолювана [[Голубович Всеволод Олександрович|Всеволодом Голубовичем]], а згодом [[Севрюк Олександр Олександрович|Олександром Севрюком]], приєдналася до мирних переговорів у [[Брест-Литовськ]]у, що велися між країнами [[Четверний союз|Четверного союзу]] та більшовиками. Українці домагалися закінчення Першої світової війни на українській ділянці фронту. Також обговорювалося питання про входження [[Галичина|Галичини]], [[Буковина|Буковини]], [[Закарпаття]], [[Холмщина|Холмщини]] й [[Підляшшя]] до складу Української Народної Республіки, або утворення з цих земель національно-територіальної автономії у складі [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]].

Через ворожу політику російського керівництва щодо України, {{OldStyleDate|22|січня|1918|9}} року Центральна рада прийняла [[Четвертий Універсал Української Центральної Ради|IV Універсал]]. Він проголошував незалежність Української Народної Республіки від Росії і закликав українців на боротьбу з більшовиками:
{{Цитата|''Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу...всіх громадян самостійної Української Народної Республіки кличемо непохитно стояти на сторожі добутої волі та прав нашого народу і всіма силами боронити свою долю від усіх ворогів селянсько-робітничої самостійної Республіки Української''<ref>{{Cite web |url=http://uk.wikisource.org/wiki/Четвертий_Універсал_Української_Центральної_Ради |title=Четвертий Універсал Української Центральної Ради |accessdate=5 грудня 2021 |archive-date=16 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210416175224/https://uk.wikisource.org/wiki/Четвертий_Універсал_Української_Центральної_Ради }}</ref>.}}

==== Берестейський мир ====
{{main|Берестейський мир}}
[[Файл:Map of Ukraine, 1918.png|альт=Україна станом на 1918 рік|міні|Україна станом на 1918 рік]]
{{OldStyleDate|9|лютого|1918|27|січня|1918}} року УНР з одного боку, та [[Німецька імперія]], [[Австро-Угорщина]], [[Османська імперія]] і [[Третє Болгарське царство|Болгарське царство]] з другого, уклали сепаратний [[Берестейський мир|Брест-Литовський мирний договір]]. Україна визнавалася незалежною державою в кордонах окресленими ІІІ Універсалом. Делегації Німеччини та Австро-Угорщини погодилися на приєднання до неї Холмщини і Підляшшя, а також утворення в [[Галичина|Галичині]], [[Буковина|Буковині]] та Закарпатті окремого коронного краю. Країни Четверного союзу обіцяли надати уряду Української Народної Республіки військову допомогу [[Українсько-більшовицька війна 1917—1921|у війні з російськими більшовиками]] за умови постачання продовольства Німеччині та Австро-Угорщині: 60&nbsp;млн [[пуд]]ів хліба, 2,75&nbsp;млн пудів м'яса, 400&nbsp;млн яєць й іншої сільськогосподарської продукції.

* [[Січневе повстання 1918]]
* [[Бій під Крутами]]
* [[Взяття Києва військами Муравйова]]
* [[Файл:UNR 2.1918 Brest-Litovsk.png|міні|праворуч|221x221px|УНР за [[Брест-Литовський мир|Брест-Литовським договором]] (лютий 1918): {{legend|#D3F47B|Межі УНР за договором}} {{Legend|#D3F47B|Спірні території|striped=3}} {{Legend||Межі проживання українців|line=3px dotted #FFCC00}} {{Legend||Межі просування німців восени 1917|line=3px dotted #006600}} {{Legend|#D3DEEB|Підляшшя, передане УНР|char=≡≡≡≡≡|css=letter-spacing:-2px;}} {{legend|#F5AAA5|[[Радянська Росія]]}} {{legend|#A0E19D|[[Донський крайовий уряд]]}} {{legend|#C4F04D|[[Кубанський крайовий уряд]]}} {{legend|#77D9B7|[[Кримськотатарський уряд]]}} {{legend|#FFFF99|[[Австро-Угорська Імперія]]}} {{legend|#D3DEEB|[[Польська регентська рада]]}} {{legend|#DFBF9F|[[Румунське королівство]]}} {{legend|#FFCA79|[[Молдавська народна республіка]]}} {{legend|#FFE17F|[[Сербія]]}} ]]''' 09.02.1918'''&nbsp;— [[Українська Центральна Рада]] підписала [[Берестейський мир|Берестейський договір]], яким Україну як незалежну державу було визнано державами [[Четверний союз|Четверного союзу]] та [[РРФСР]]. Радянська Росія повинна була негайно вивести свої війська з УНР, припинити будь-яку агітацію і пропаганду проти уряду і громад, установ УНР, укласти з нею мирний договір. В порушення домовленостей з [[РРФСР]] у березні у Харкові проголошується створення сателітної [[УСРР]]. В той же день Центральна Рада була евакуйована із захопленого більшовиками Києва. Німецько-австрійські окупаційні сили, на введення яких у тому же договорі погодилась Центральна Рада, швидко вигнали Військові формування УСРР за кордони, встановлені договором.
* [[Вступ німецької армії до Києва 1918]]&nbsp;— [[Австро-німецька окупація України (1918)|Контроль австро-німецьких військ над територією України в 1918]]
* [[Кримська операція 1918]]
* ''' 20.02.1918'''&nbsp;— Законодавча Рада [[Кубанська Народна Республіка|Самостійної Кубанської Народної Республіки]] ухвалила резолюцію про прилучення Кубані на федеративних засадах до УНР.
* ''' 29.04.1918'''&nbsp;— [[Гетьманський переворот 1918]]. За [[Гетьманат|гетьманського уряду]] назву УНР було замінено назвою [[Українська Держава]], [[Українська Центральна Рада|Українську Центральну Раду]] розпущено.

=== Реставрація ===
[[Файл:Map of Ukraine for Paris Peace Conference.jpg|thumb|Межі України, заявлені делегацією УНР на Паризькій мирній конференції в 1919-20 рр.]]
* [[Директорія УНР]]
* ''' 14.12.1918'''&nbsp;— [[Антигетьманське повстання 1918]]. За [[Директорія УНР|Директорії]] відновлено назву УНР. Трохи до цього німецько-австрійська окупація скінчилася внаслідок поразки цих держав у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]]. Після цього розгорнулася [[Українсько-більшовицька війна 1917—1921|друга україно-російська війна]] між урядами Радянської Росії та Директорією УНР.
* ''' 18.01.1919—21.01.1920'''&nbsp;— Делегація УНР бере участь у [[Паризька мирна конференція 1919—1920|Паризькій мирній конференції]] [[Антанта|Антанти]], яка вирішує майбутнє спірних земель європейських держав, що програли у Першій світовій війні. УНР намагалась отримати міжнародне визнання, але це суперечило позиції [[Велика Британія|Великої Британії]], що підтримувала ідею «єдиної та неподільної Росії», та Франції, що намагалася посилити Польщу за рахунок західноукраїнських земель для того, щоб припинити просування на Захід більшовизму. Певні побоювання західних держав були пов'язані з неспроможністю УНР організувати велику регулярну армію та поширенням соціалістичних ідей у стані керівництва. УНР не було офіційно визнано, натомість [[Польща]] отримала масштабну військову допомогу, яка частково була задіяна проти [[УГА|Української галицької армії]].
* ''' 22.01.1919'''&nbsp;— внаслідок договору між керівництвом УНР та [[ЗУНР]], юрисдикція УНР поширена також на західні українські землі колишньої Австро-Угорщини ([[Акт Злуки]]), хоча уряд [[ЗУНР]] ([[ЗОУНР]]) продовжував автономно існувати. Через декілька місяців потому внаслідок постійних конфліктів з Польщею, [[РРФСР]], Румунією, а також білогвардійцями та махновцями, територія, що контролювалася УНР, становила невеликий район навколо Кам'янця-Подільського ([[трикутник смерті]]).
* ''' 23.1.1919'''&nbsp;— розпочав роботу [[Трудовий конгрес України]]&nbsp;— вищий тимчасовий [[Законодавча влада|законодавчий]] орган Української Народної Республіки у період Директорії УНР.
* '''23.1.1919'''&nbsp;— Трудовий конгрес України затвердив ухвалу Української Національної Ради ЗУНР та Універсал Директорії УНР про об'єднання УНР і ЗУНР в одну державу.
* '''28.1.1919'''&nbsp;— делегати ТКУ схвалили текст резолюції про владу, внесеної [[Бачинський Сергій Васильович|Сергієм Бачинським]] (узгоджений з делегацією ЗО УНР, більшістю фракції УПСР та Селянської спілки) як проєкт тимчасової конституції України. У цьому документі оголошувалось про вимушене тимчасове припинення діяльності Конгресу через наступ російських військ на Київ. До наступної сесії Конгресу верховна влада і оборона держави доручались Директорії УНР, доповненої представником від Наддністрянської України (Галичини, Буковини і Закарпаття; до складу Директорії увійшов Президент УНРади ЗУНР Є.Петрушевич). Закони, видані Директорією УНР, мали затверджуватись найближчою сесією Трудового конгресу. Виконавча влада мала належати Раді народних міністрів, яка призначалася Директорією і була підзвітна Трудовому конгресу (на час перерви засідань Директорії УНР). Окремо в універсалі підкреслено потребу негайної всенародної боротьби за самостійну УНР проти інтервенції радянської Росії. ТКУ затвердив Універсал «До українського народу», ноту «До народів світу», в якій заявлено право українського народу бути представленим на Паризькій мирній конференції 1919-21, та протест проти російського більшовицького наступу на Україну, відозву до армії УНР.
* [[Літківський бій]]
* [[Взяття Києва Червоною Армією 1919]]
* ''' 30.08.1919'''&nbsp;— українська армія визволила Київ, водночас зі сходу до якого просувається [[Добровольча армія]] генерала Денікіна. Спроба домовитись щодо спільних узгоджених дій УНР та Білої Росії проти більшовиків не вдалася через великодержавницьку шовіністичну позицію [[Біла армія|білого генералітету та офіцерства]]<ref>{{Cite web |url=http://www.lsl.lviv.ua/e-library/lsl-editions/Nakonechnyj_J_Ukradene_Imja_2001/index.shtml |title=Євген Наконечний «Украдене ім'я: Чому русини стали українцями». — — Україна-Львів-2001 |accessdate=4 січня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150714184346/http://www.lsl.lviv.ua/e-library/lsl-editions/Nakonechnyj_J_Ukradene_Imja_2001/index.shtml |archivedate=14 липня 2015 |deadurl=yes }}</ref>. [[Армія УНР]] була змушена обороняти підконтрольну їй територію України від наступу військ білих росіян і врешті-решт зазнала поразки, а Добровольча армія розгорнула невдалий наступ на Москву, який завершився повною поразкою білого руху та подальшим відступом Добровольчої армії до [[Кримський півострів|Криму]].

Взимку 1919 війська [[Червона армія|Червоної армії]] взяли під контроль переважну частину території Наддніпрянської України.
 
* Під тиском обставин, для того, щоб мати союзника в боротьбі з більшовиками, прагнучи встановити відносини з Річчю Посполитою, 2 грудня 1919&nbsp;р. через дипмісію у Варшаві уряд УНР на чолі з Андрієм Лівицьким підписав [[Декларація 2 грудня 1919 р. уряду УНР|декларацію]] щодо західних кордонів країни з польським урядом, за яким Східна Галичина тимчасово входила до складу Польщі, остаточне вирішення питання кордону на Волині покладалось на [[Паризька мирна конференція 1919—1920|Мирову конференцію в Парижі]].<ref>''[[Сергійчук Володимир Іванович|В.&nbsp;Сергійчук'']]. Симон Петлюра.&nbsp;— К.: Україна, 2004. 448 с. ISBN 966—524—149—4 с. 253—255</ref>
* Денонсація Акту Злуки<ref>{{Cite news|url=https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/chomu-akt-zluky-unr-i-zunr-proisnuvav-menshe-roku|title=Громадське Радіо.|last=Володимир Сергійчук}}</ref>

На підконтрольній території відновлено УСРР, що стала формально незалежною державою.

* 12—31 травня 1920 року провадилася мобілізація в Могилівському, Ямпільському та частині Ново-Ушицького повіту&nbsp;— до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона нараховувала 955 старшин та 8180 козаків.<ref>{{Cite web|url=https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/chomu-akt-zluky-unr-i-zunr-proisnuvav-menshe-roku|title=Інститут історії України (12 травня)|accessdate=3 грудня 2013|archive-date=29 червня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160629080207/http://www.history.org.ua/?hrono|last=громадське}}</ref>

=== Окупація, еміграція керівників ===
* [[Київська катастрофа]]
* [[Трикутник смерті]]
* [[Перший зимовий похід]]
* [[Куренівське повстання|Куренівський заколот]].

Нині представники [[Росія|Росії]] відверто визнають, що проголошена 22 січня 1918 року незалежна Українська Народна Республіка була завойована Червоною армією у 1920 році<ref>Краткий энциклопедический словарь&nbsp;— М «ООО Издательство АСТ» ООО «Издательство Астрель», 2002.&nbsp;— 1136 с. {{ref-ru}}</ref>.

* ''' 25.04.1920'''&nbsp;— УНР укладає військовий союз з Польщею, за умови поновлення самостійної української держави (без Галичини, яка повинна була увійти до Польщі на правах автономії), після чого починається спільний широкий наступ проти [[Червона армія|Червоної Армії]]. У квітні було взято Київ, але вже до серпня наступ повністю відбито і війська Червоної Армії відкинули польські війська під Варшаву. Фактичне існування УНР на українських землях було припинено. Директорія й уряд УНР виїхали у еміграцію до Польщі, яка надавала їм фінансову підтримку (див. [[Уряд Української Народної Республіки в екзилі|Екзильний уряд УНР]]).
* '''18.03.1921'''&nbsp;— Після «дива на Віслі» і катастрофи [[Червона армія|Червоної Армії]] [[РРФСР]], [[УСРР]] й Польща підписали [[Ризький мир (1921)|Ризький мирний договір]], згідно з яким територія України розділялася річкою [[Збруч]]. Уряд УНР не був допущений до переговорів. Незабаром уряд [[ЗОУНР]] також було формально розпущено.
* [[Другий зимовий похід]]
* [[Холодноярська республіка|Холодноярська Республіка]]

=== Відновлення структур УНР під час Другої світової війни ===
{{main|УПА Поліська Січ}}
На території Польщі в Західній Україні лишалося багато колишніх вояків УНР, що активно займалися вихованням молоді в патріотичному руслі. Одним з таких молодих прихильників був [[Тарас Бульба-Боровець]], що заснував підпільну молодіжну організацію Українське національне відродження. За свою діяльність був направлений у польський концентраційний табір [[Береза Картузька (концентраційний табір)|«Береза Картузька»]]. Після початку другої світової війни - він заручається підтримкою президента [[Уряд Української Народної Республіки в екзилі|УНР в екзилі]]  [[Лівицький Андрій Миколайович|Лівицького Андрія]] переходить німецько-радянський кордон і починає організацію військових загонів [[УПА Поліська Січ|УПА]] на базі своїх контактів в Україні. Після нападу Рейху на СРСР - разом з [[Білоруська самооборона|білоруськими партизанами]] захоплює Олевськ та проголошує [[Олевська республіка|Олевську Республіку]], підпорядковану уряду УНР. Через вимогу німців виконувати їхні накази, розформовують цивільну адміністрацію в Олевську та переходять до партизанської війни. 

Бульба-Боровець виступав різко проти намагань Бандери проголостити [[Українська Самостійна Соборна Держава|свою державу]] у 1941, оскільки вважав, що "починаючи від 22.1.1918 р. ніхто не має потреби проголошувати українську суверенну державу, бо це Україна вже раз зробила і легітимний уряд тієї держави не припинив своєї політичної діяльности, як екзильний уряд окупованої ворогом країни. Може бути мова тільки про відновлення тієї держави." Також він не сприймав однопартійності та вождизму ОУН.<ref>Бульба-Боровець Т. Армія без держави: слава і трагедія українського повстанського руху. Спогади.— Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1981.— С. 113—115.</ref>

[[Українська повстанська армія|УПА]] в документах, які видавав Бульба-Боровець, називалася збройними силами УНР.<ref>Бульба-Боровець Т. Армія без держави: слава і трагедія українського повстанського руху. Спогади.— Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1981. - С.220</ref>

=== Уряд в еміграції ===

{{main|Уряд Української Народної Республіки в екзилі}}

* ''' 1939—40 рр.'''&nbsp;— уряд УНР переїхав до Франції.
* ''' 1947—92 рр.'''&nbsp;— створена і діяла [[Українська національна рада (1948—1992)|Українська Національна Рада]] як передпарламент екзильного Державного Центру УНР, що продовжив традиції самостійного республіканського уряду України.
* ''' 22.08.1992'''&nbsp;— Президент УНР в екзилі [[Плав'юк Микола Васильович|Микола Плав'юк]] передав грамоту Державного Центру УНР Президентові України [[Кравчук Леонід Макарович|Леоніду Кравчуку]], що Українська Незалежна Держава, проголошена [[24 серпня]] 1991 року, є правонаступницею Української Народної Республіки (УНР)

== Адміністративний поділ ==
{{main|Адміністративний поділ УНР}}
{|width=100%
|valign="top"|

|}

== Населення та найбільші міста ==

Населення Української Народної Республіки включаючи [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західну]], [[Кримська Демократична Республіка|Кримську]], [[Кубанська Народна Республіка|Кубанську]] та [[Український далекосхідний рух|Далекосхідну]] республіки складала близько 50,2 мільйона осіб<ref>{{Cite web |url=https://drive.google.com/file/d/0B06QlCA1kATTUlhYdnpVenE0LTQ/view |title=Французька картографічно довідкова інформація про УНР |accessdate=3 квітня 2016 |archive-date=7 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160807032522/https://drive.google.com/file/d/0B06QlCA1kATTUlhYdnpVenE0LTQ/view }}</ref>. Це була третя найбільша за населенням країна Європи, і сьома найбільша країна світу<ref>{{Cite web |url=http://www.populstat.info/ |title=Growth of the population per country in a historical perspective, including their administrative divisions and principal towns |accessdate=1 липня 2017 |archive-date=17 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180917030413/http://www.populstat.info/ }}</ref>.

{{Largest cities
| name         = Найбільші міста УНР
| country      = УНР
| stat_ref     = [http://populstat.info/Europe/ukrainet.htm Історична демографія українських міст]
| list_by_pop  = Місто
| class        = nav
| div_name     = Земля (область)
| div_link     =

|city_1 = Одеса
|div_1 = Одеса (УНР){{!}}Земля Одеса
|pop_1 = 630,000
|img_1 = Одеса 1918.jpg

|city_2 = Київ
|div_2 = Київ (УНР){{!}}Земля Київ
|pop_2 = 600,000
|img_2 = Київ 1910-ті.jpg

|city_3 = Харків
|div_3 = Харків (УНР){{!}}Земля Харків
|pop_3 = 360,000
|img_3 = Харків 1918.jpg

|city_4 = Січеслав
|div_4 = Січ (УНР){{!}}Земля Січ
|pop_4 = 220,000
|img_4 = Дніпро 1918.jpg

|city_5 = Львів
|div_5 = Західноукраїнська Народна Республіка{{!}}Західна область
|pop_5 = 210,000
|img_5 =

|city_6 = Миколаїв
|div_6 = Помор'я (УНР){{!}}Земля Помор'я
|pop_6 = 110,000
|img_6 =

| city_7 = Гомель| div_7 = Дреговицька земля| pop_7 = 105,000

|city_8 = Чернівці
|div_8 = Західноукраїнська Народна Республіка{{!}}Західна область
|pop_8 = 94,000
|img_8 =

|city_9 = Сімферополь
|div_9 = Кримська Народна Республіка{{!}}КНР
|pop_9 = 91,000
|img_9 =

|city_10 = Житомир
|div_10 = Болохівська земля (УНР){{!}}Болохівська земля
|pop_10 = 90,000
|img_10 =

|city_11 = Херсон
|div_11 = Нове Запоріжжя (УНР){{!}}Нове Запоріжжя
|pop_11 = 83,000
|img_11 =

| city_12 = Бердичів| div_12 = Болохівська земля (УНР){{!}}Болохівська земля| pop_12 = 80,000

| city_13 = Кремінчук| div_13 = Самарська земля| pop_13 = 78,000

| city_14 = Єлисаветград| div_14 = Низ (УНР){{!}}Земля Низ| pop_14 = 76,000

| city_15 = Юзівка| div_15 = Половецька земля (УНР){{!}}Половецька земля| pop_15 = 70,000

| city_16 = Луганськ| div_16 = Половецька земля (УНР){{!}}Половецька земля| pop_16 = 68,000

| city_17 = Севастополь| div_17 = Кримська Народна Республіка{{!}}КНР| pop_17 = 65,000

| city_18 = Полтава| div_18 = Полтавщина (УНР){{!}}Полтавщина| pop_18 = 65,000

| city_19 = Івано-Франківськ{{!}}Станіслав| div_19 = Західноукраїнська Народна Республіка{{!}}Західна область| pop_19 = 64,000

| city_20 = Маріуполь| div_20 = Азовська земля| pop_20 = 60,000
}}

== Зовнішня політика ==
{{main|Міжнародні відносини України в 1917—1922 роках}}
{{main|Дипломатичний корпус УНР}}
[[Файл:Dismembered Russia — Some Fragments (NYT article, Feb. 17, 1918).png|thumb|250px|Стаття у [[Нью-Йорк таймс|Нью-Йорк Таймс]] у лютому 1918 показує території колишньої Російської Імперії, що на них заявила права Українська Народна Республіка.]]
УНР&nbsp;— сторона у підписанні мирного договору у [[Берестя|Брест-Литовську]], попереднього перемовного процесу тощо. В зазначеному договорі визнавалась [[Де-юре|de jure]] Українська Народна Республіка, встановлювались її державні кордони, було закріплене рішення про початок проведення в повному обсязі дипломатичних, торговельних, політичних відносин між УНР й [[Німецька імперія|Німецькою імперією]], [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорською імперією]], [[Третє Болгарське царство|Болгарським царством]] та [[Османська імперія|Османською імперією]]. Важливим було й те, що не тільки зміст, але й сама форма договору (підкреслення в преамбулі миролюбної ініціативи уряду УНР, визнання [[Аутентичний текст|автентичності]] українського тексту договору та інше) виводили Українську державу на міжнародну арену як повноцінного суб'єкта [[Міжнародне право|міжнародного права]].

В результаті міжнародного визнання, Україна в 1917—1920 роках постала як реально чинний суб'єкт міжнародного права. Її міжнародна правосуб'єктність реалізовувалася через укладання міждержавних угод, участь у міжнародних конференціях, а також через встановлення двосторонніх дипломатичних та консульських відносин.

Щоправда, існували певні складності в реалізації України як повноправного міжнародного суб'єкта. В першу чергу, це пояснюється внутрішніми проблемами державотворення, несприятливою позицією західних країн щодо українського питання та зовнішньою [[Інтервенція|інтервенцією]], що врешті-решт призвело до руйнації України. Проте підвалини, закладені міжнародною діяльністю Української держави в 1917—1920 роках, сприяли розвитку міжнародно-правового статусу сучасної України, яка з проголошенням незалежності стала повноправним суб'єктом міжнародного права.

=== Антанта ===
* [[Файл:Flag of France.svg|border|20px]] [[Третя французька республіка|Французька республіка]]&nbsp;— [[21 грудня]] ([[3 січня]]) [[1918]] року [[Жорж Табуї]] офіційно інформує, що Уряд Французької Республіки призначив його «Комісаром Французької Республіки при Уряді Української Республіки». [[29 грудня]] ([[11 січня]]) [[1918]] року Київ і Париж офіційно увійшли у дипломатичні стосунки.<ref>{{Cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/articles/2015/01/26/146960/ |title=Незалежність № 1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти |accessdate=25 серпня 2017 |archive-date=25 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170825104317/http://www.istpravda.com.ua/articles/2015/01/26/146960/ }}</ref>
* [[Файл:Flag of United Kingdom.svg|border|20px]] [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Велика Британія]]&nbsp;— слідом за Францією Україну визнала Велика Британія, про що і повідомила «Нова Рада» вже [[22 січня|9 (22) січня]] [[1918]] року.<ref>{{Cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/articles/2015/01/26/146960/ |title=Коли Франція, Англія, Центральні держави і російські комісари визнали УНР? |accessdate=25 серпня 2017 |archive-date=25 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170825104317/http://www.istpravda.com.ua/articles/2015/01/26/146960/ }}</ref>

=== Центральні держави ===
* {{GERold}}
: Визнання й встановлення дипломатичних зносин з моменту підписання [[Брест-Литовський мир|Брест-Литовського договору]] [[9 лютого]] [[1918]] року. Підтримка України як противаги Польщі та Росії.
* {{AUT-HUN}}
: Визнання й встановлення дипломатичних зносин з моменту підписання [[Брест-Литовський мир|Брест-Литовського договору]] [[9 лютого]] [[1918]] року. Слабка підтримка України через протегування полякам для протидії Росії та Німеччині.
* [[Файл:Flag of Bulgaria.svg|border|20px]] [[Третє Болгарське царство|Болгарське царство]], [[Файл:Ottoman Flag.svg|border|20px]] [[Османська імперія]]: Визнання й встановлення дипломатичних зносин з моменту підписання [[Брест-Литовський мир|Брест-Литовського договору]] [[9 лютого]] [[1918]] року.

=== Росія ===
* [[Файл:Flag RSFSR 1918.svg|20пкс|border]] [[Російська Радянська Республіка]]
: 12.06.1918. Підписання [[Прелімінарний мир|прелімінарного мирного договору]] між Українською Державою й [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російською Радянською Республікою]] згідно зі статтею VI договору Росії з Центральними Державами<ref>Після поразки Німецькою і Австро-Угорської імперій у війні втратив силу де-факто (листопад, 1918). Юридично втратив свою силу згідно з [[Версальський договір 1919|Версальським мирним договором]] (1919).</ref>. У преамбулі цього договору зазначено, що він підписується двома незалежними державами<ref>Ні Радянська Росія, ні Українська держава на момент підписання договору не були визнані світовими державами, окрім Німецької імперії та її сателітів. Але й це визнання було анульоване [[Версальський договір 1919|Версальським мирним договором]].</ref>. У статті 4 договору говорилося про обмін консулами для захисту інтересів громадян. На цій підставі Українською Державою було засновано генеральні консульства в Москві й Петрограді та ще у 18 російських містах, де проживала значна кількість українців. Були засновані російські консульські установи в 7 містах в Україні. 24.12.1918 вийшла постанова Народного Комісаріату закордонних справ РСФРР, в якій говорилося, що після анулювання Брестського мирного договору уряд Російської Республіки не визнає України за самостійну державу
* [[Файл:Flag of Russia.svg|20пкс|border]] [[Біла армія|Росія]] (Білий рух)
Визнання керівництвом Добровольчої армії гетьманської влади за умови союзництва України з «білим рухом». Організація по Україні численних загонів Добровольчої армії.

=== Польща ===
* [[Файл:Flag of Poland.svg|20пкс|border]] [[Королівство Польща (1916—1918)|Королівство Польща]]: Визнання через обмін послами після підписання Берестейського миру.
* [[Файл:Flag of Poland.svg|20пкс|border]] [[Польська республіка (1918—1939)|Польська республіка]]: Підписання [[Варшавський договір 1920|Варшавського договору]] [[1920]] року.

=== Інші ===
* {{ARG}}
: [[5 лютого]] [[1921]] року уряд Аргентини ухвалив рішення про визнання Української Народної Республіки.
* [[Файл:Flag of the Papal States (1808-1870).svg|15пкс|border]] [[Святий Престол]]: Фактичне визнання через призначення апостольського візитатора до України 1919 року.
* [[Файл:Flag of Azerbaijan.svg|20пкс|border]] [[Азербайджанська Демократична Республіка]], [[Файл:Hellenic Kingdom Flag 1935.svg|20пкс|border]] [[Королівство Греція]], [[Файл:Flag of Georgia (1918-1921).svg|20пкс|border]] [[Грузинська Демократична Республіка]] (4 липня 1918), {{DNK}}, [[Файл:Flag of Spain (1785-1873 and 1875-1931).svg|20пкс|border]] [[Королівство Іспанія (1874—1931)|Королівство Іспанія]], [[Файл:Flag of Italy (1861-1946) crowned.svg|20пкс|border]] [[Королівство Італія (1861-1946)|Королівство Італія]], {{NOR}}, [[Файл:State Flag of Iran (1924).svg|20пкс|border]] [[Каджари|Персія]], {{FIN}}, {{CHE}}, {{SWE}}
: Обмін дипломатичними представниками та заснування в Україні консульських установ у 1918—1920 роках.
* {{EST}}, {{LVA}}, {{LTU}}
: Фактичне визнання закріплене в Політичній конвенції, підписаній на [[Четверта конференція Балтійських держав|Ризькій конференції]] в серпні 1920 року.
* [[Файл:Flag of Romania.svg|20пкс|border]] [[Королівство Румунія]]: Визнання й встановлення дипломатичних зносин в березні 1918 року. Обмін послами. Підписання тимчасового економічного договору [[26 жовтня]] 1918 року.
* [[Файл:Flag of Belarus (1918, 1991-1995).svg|20пкс|border]] [[Білоруська Народна Республіка]]: Однобічне визнання з боку БНР, призначення посла в Україну. [[Енциклопедія історії Білорусі]] стверджує, що в червні 1918 року білоруська делегація на чолі з [[Скірмунт Роман Олександрович|Скірмунтом]] відвідала Київ, і Уряд Української Народної Республіки (УНР) визнав БНР, в Києві було відкрито генеральне консульство, а в Одесі&nbsp;— консульство БНР на чолі зі [[Некрашевич Степан Михайлович|Степаном Некрашевичом]].<ref>Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Том 1. С. 386 ISBN 5-85700-074-2</ref><ref>[http://www.radabnr.org/консульства-бнр-у-адэсе/ КОНСУЛЬСТВА БНР У АДЭСЕ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180727214258/http://www.radabnr.org/консульства-бнр-у-адэсе/ |date=27 липня 2018 }} {{ref-be}}</ref>

== Грошові одиниці ==

=== Шаги ===
Спочатку марки були задумані як грошові мініатюри. Але через нестачу дрібної монети стали вживати їх одночасно як марки та гроші на підставі закону [[УНР]] від 18 квітня 1918&nbsp;року Випускали 10, 20, 30, 40, 50 шагів. Але ці марки-шаги з'явились в обігу вже після падіння Центральної Ради. В обігу шаги знаходилися до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою.

Відомо багато фальшивих купюр цього номіналу. Розмінні марки-шаги було фальшовано у різних містах України, зокрема, в [[Бердичів|Бердичеві]], [[Біла Церква|Білій Церкві]], [[Житомир]]і тощо. Фальшувалися здебільшого дві найвищі вартості, а саме у 40 та 50 шагів.

=== Карбованці ===
30 березня [[1918]] року Українська Центральна Рада оголосила про випуск знаків державної скарбниці номіналом у 5, 10, 25, 50 карбованців зі строком дії до 1 березня [[1924]] року. 6 квітня населення Києва вперше побачило 25 карбованців, дещо пізніше з'явилась купюра у 50 карбованців, а 5 та 10 карбованців не було випущено.

Спочатку купюри виходили без позначення серії та номера. На пізніших випусках, у залежності від місця виготовлення, вказувалася серія «АК» (Київ), або «АО» (Одеса).

Після зайняття [[Одеса|Одеси]] частинами денікінської армії весною [[1919]] року одеська друкарня продовжувала випуск купюр у 50 карбованців. Обурений уряд України оголосив надруковані денікінцями гроші (серія «АО», номера «210» і вище) фальшивими.

Слід згадати ще одну обставину випуску 50 карбованців. В [[1920]] році радянським урядом України було виготовлено декілька десятків мільйонів купюр для тимчасового використання Галревкомом (Західна Україна). Цей випуск серії «200 АО» мав номери від «236» до «250».

=== Гривні ===

Проголосивши у [[1917]] році [[Третій Універсал Української Центральної Ради|Третім універсалом]] утворення Української Народної Республіки, [[Українська Центральна Рада|Центральна Рада]] запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український [[карбованець]], вартість якого за [[Золотий стандарт|золотим стандартом]] дорівнювала 17,424 долі чистого [[Золото|золота]] (1 доля = 0,044 г золота). Виготовлення державних грошових знаків та цінних паперів у той час здійснювала [[Експедиція заготовок державних паперів]].

Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки&nbsp;— купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був український художник-графік [[Георгій Іванович Нарбут]]. Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського [[бароко]] [[XVII століття|XVII]]—[[XVIII століття|XVIII]] століть, декоративні шрифти, зображення [[тризуб]]а (родового знаку князя [[Володимир Святославич|Володимира Великого]]) та самостріла (герба Київського магістрату [[XVI століття|XVI]]—XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що жили на території України,&nbsp;— [[Українська мова|українською]], [[Російська мова|російською]], [[Польська мова|польською]] та єврейською ([[їдиш]]ем).

== Влада ==
[[Файл:Myhaylo Hrushevskiy.jpg|міні|праворуч|200пкс|Голова [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]]]
[[Файл:Vynnychenko.jpg|міні|праворуч|200пкс|Голова [[Генеральний секретаріат УЦР—УНР|Генерального Секретаріату]] [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимир Винниченко]]]]
[[Файл:Голубович Всеволод Олександрович.jpg|міні|праворуч|200пкс|Голова [[Рада Народних Міністрів УНР|Ради Народних Міністрів]] [[Голубович Всеволод Олександрович|Всеволод Голубович]]]]
{{main|Керівники урядів УНР та Української Держави (1917-1920)|Рада Народних Міністрів УНР|Уряд Української Народної Республіки в екзилі}}

=== 1917—1918 ===
* [[Українська Центральна Рада]] (04.03.1917&nbsp;— 28.04.1918)
* Українська Центральна Рада (Парламент) (04.03.1917—29.04.1918)
** Голова ЦР&nbsp;— [[Грушевський Михайло Сергійович]] (04.03.1917—29.04.1918)
** Заступники:
*** [[Науменко Володимир Павлович]] (04.03.1917—08.04.1917)
*** [[Єфремов Сергій Олександрович]]
*** [[Винниченко Володимир Кирилович]] (08.04.1917—15.06.1917)
** Президія ЦР (06.07.1917&nbsp;— 29.04.1918)&nbsp;— діяла між сесіями ЦР
*** Голова&nbsp;— [[Грушевський Михайло Сергійович]]
**** Заступники:
***** [[Шраг Микола Ілліч]]
**** С. Веселовський
**** [[Ніковський Андрій]]
**** [[Крижанівський Федір]]
*** Секретарі:
**** [[Постоловський Антін Олександрович]]
**** Я. Левченко
**** [[Чикаленко Левко Євгенович]]
**** [[Чечель Микола Флорович]]
* Виконавчий орган&nbsp;— [[Генеральний секретаріат УЦР—УНР|Генеральний Секретаріат]] (15.06.1917—22.01.1918)
** Голова ГС&nbsp;— [[Винниченко Володимир Кирилович]] (15.06.1917—16.07.1917; 16.07.1917—30.01.1918)
* Виконавчий орган&nbsp;— [[Рада Народних Міністрів УНР|Рада Народних Міністрів]] (22.01.1918&nbsp;— 29.04.1918)
* Голова Уряду (прем'єр-міністр)&nbsp;— [[Голубович Всеволод Олександрович]] (30.01.1918—24.03.1918)
** Міністри:
*** [[Голубович Всеволод Олександрович]]&nbsp;— міністр закордонних справ
*** А. Немоловський&nbsp;— міністр військових справ
*** [[Христюк Павло Оникійович]]&nbsp;— міністр внутрішніх справ
*** [[Перепелиця Степан Якович]]&nbsp;— міністр фінансів
*** [[Сокович Євген Олександрович]]&nbsp;— міністр [[Шлях (дорога)|шляхів]]
*** [[Ковалевський Микола Миколайович]]&nbsp;— міністр продовольчих справ
*** Н. Григоріїв&nbsp;— міністр освіти
*** [[Терниченко Аристарх Григорович]]&nbsp;— міністр земельних справ
*** [[Ткаченко Михайло Степанович (правник)|Ткаченко Михайло Степанович]]&nbsp;— міністр судових справ
*** [[Антонович Дмитро Володимирович]]&nbsp;— міністр морських справ
** Голова Уряду (прем'єр-міністр)&nbsp;— [[Голубович Всеволод Олександрович]] (24.03.1918—29.04.1918)
** Міністри:
*** [[Ткаченко Михайло Степанович (правник)|Ткаченко Михайло Степанович]]&nbsp;— міністр внутрішніх справ
*** Шелухін Сергій Павлович&nbsp;— міністр судових справ
*** [[Ковалевський Микола Миколайович]]&nbsp;— міністр земельних справ
*** С. Коліух&nbsp;— міністр продовольчих справ
*** [[Михайлів Леонід Дмитрович]]&nbsp;— міністр праці
*** [[Микола Любинський]]&nbsp;— міністр закордонних справ
*** [[Сокович Євген]]&nbsp;— міністр шляхів
*** П. Климович&nbsp;— міністр фінансів
*** Т. Сидоренко&nbsp;— міністр зв'язку
*** І. Фещенко-Чопівський&nbsp;— міністр торгівлі та промисловості
*** [[Жуковський Олександр Тимофійович]]&nbsp;— міністр військових справ
*** [[Лотоцький Олександр Гнатович]]&nbsp;— міністр державного контролю
*** [[Вульф Лацький]]&nbsp;— міністр єврейських справ (див. [[Міністерство Єврейських Справ]])
*** Державний секретар&nbsp;— [[Христюк Павло Оникійович]]

=== 1918—1920 ===
* [[Директорія УНР]] (26.12.1918—18.11.1920)

=== Форма правління ===
Від самого початку існування УНР була [[Парламентська республіка|парламентською республікою]], що сповідувала принцип децентралізації влади та стояла на демократичних засадах розбудови держави. Через постійну боротьбу, що точилася між представниками різних партій та політичних сил, простежити фактичні функції того чи іншого владного органу не завжди є можливим. Доказом того, що системою правління УНР періоду 3 березня 1917&nbsp;— 29 квітня 1918&nbsp;рр. була саме парламентська поліархія є те, що саме Центральна Рада визнавалась головним владним органом, а Генеральний Секретаріат був їй підзвітний.

Більш-менш чітко форму правління та владні інститути було окреслено у [[Конституція Української Народної Республіки|Конституції 1918 року]]. У конструюванні державних структур Конституція чітко проводить принцип розподілу влади. Всенародні збори було визнано носієм верховної влади в УНР. Їм мала належати вища законодавча влада в країні, право формувати органи виконавчої та судової влади. Збори мали обирати загальним, рівним, прямим, таємним, пропорційним голосуванням у розрахунку: один депутат на 100 тисяч осіб. Згідно зі ст. 24 Конституції, вища виконавча влада в країні належала [[Рада Народних Міністрів УНР|Раді Народних Міністрів]], що формувалася головою парламенту. Уся Рада в цілому та кожен міністр окремо несли політичну відповідальність перед Всенародними Зборами. Отож, Конституція передбачала формування парламентом підзвітної виконавчої влади та достатньо чіткого розподілу повноважень між гілками влади. Усі ці риси характерні саме для парламентської республіки (за винятком суміщення головою парламенту посад голови уряду і глави держави&nbsp;— це було зроблено спеціально для вшанування ролі М. Грушевського<ref name="Грушевського">Бостан С.&nbsp;К.&nbsp;Форма правління сучасної держави: проблеми історії, теорії, практики.&nbsp;— Монографія.&nbsp;— Запоріжжя: Юридичний інститут, 2005.&nbsp;— 540 с.</ref>.

Найвищим судовим органом призначили Генеральний суд УНР, який був також найвищою касаційною інстанцією для всіх судів держави.

Місцевими органами влади стали виборні ради й управи громад, волостей і земель.

=== Законодавча та виконавча влада (УНР УЦР 3.03.1917&nbsp;— 29.04.1918) ===

3 березня 1917&nbsp;р. на зборах представників українських організацій і угруповань було засновано [[Українська Центральна Рада|Центральну Раду]]. Початковим оформленням органу займався організаційний комітет у складі В. Науменка, Д. Дорошенка, В. Антоновича, І. Стешенка, О. Степаненка, М. Міхновського та В. Павленка. До проводу (президії) Центральної Ради увійшли [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]] (голова), М. Науменко, Д. Антонович, С. Веселовський та П. Коваль, а також голови новостворених дев'яти комісій, які були засновані на зразок окремих міністерств<ref name="міністерств">Історія держави і права України. Підручник.&nbsp;— У 2-х т. / За ред. В.&nbsp;Я.&nbsp;Тація, І А.&nbsp;Й.&nbsp;Рогожина, В.&nbsp;Д.&nbsp;Гончаренка.&nbsp;— Том 1.&nbsp;— К.: Концерн «Видавничий Дім „Ін Юре“», 2003.&nbsp;— 656 с.</ref>. Було сформовано деякі комісії: фінансову, правничу, шкільну, агітаційну, редакційну, друкарських справ, маніфестаційну, інформаційне бюро та прес-бюро. На етапі створення, справами Центральної Ради керувала Управа, про склад і обв'язки якої точних відомостей не залишилося. Центральну Раду було закладено за зразком російських «комітетів об'єднаних громадських організацій», але, на відміну від російського аналога, УЦР мала стати всеукраїнським центром державної влади.

Першим підсумковим документом, що мав на меті регламентацію діяльності Центральної Ради, став «Наказ Українській Центральній Раді» від 5 травня 1917&nbsp;р., що юридично закріплював чинний на той час порядок. «Наказ» визначав повноваження і механізм функціонування загальних зборів Центральної Ради та її Комітету (згодом Малої Ради), комісій, секретарств та інших органів

Керівництво поточною роботою в міжсесійний період було покладено на Комітет (Виконавчий комітет) Української Центральної Ради. Його було утворено 8 квітня 1917&nbsp;р. на перших загальних зборах центральної Ради. Комітетом обиралися голови різних комісій Центральної Ради, її секретарі, формувався порядок денний сесій УЦР, складалися проєкти найважливіших рішень, він керував фінансами та листувався із провінцією. Для вирішення окремих справ і підготовки питань на розгляд сесії були створені постійні і тимчасові комісії. Спочатку Комітет складався з 20 осіб (президія&nbsp;— голова і два його заступники та 17 членів). На кінець квітня 1917&nbsp;р. його склад збільшився до 33 осіб. Після створення [[Генеральний секретаріат УЦР—УНР|Генерального секретаріату]] Комітет не було ліквідовано.

Членство Комітету ті його повноваження визначала Постанова УЦР від 28 червня 1917&nbsp;р. «Про компетенцію й склад Комітету Української Центральної Ради<ref name="Ради">Гай-Нижник П.&nbsp;П.&nbsp;Формування центральних та місцевих органів виконавчої влади в Україні за доби Центральної Ради (1917—1918&nbsp;рр.) // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства.&nbsp;— К., Українське агентство інформаціїї та друку „Рада“, 2009.&nbsp;— Вип. ХХІV.&nbsp;— С.229-270.</ref>». Постанова визначала Комітет постійно діючим виконавчим органом із законодавчими функціями. Чергові збори органу відбувалися раз на тиждень. Склад Комітету визначався у 40 осіб (22&nbsp;— від фракцій Центральної Ради, 9&nbsp;— від президії Центральної Ради, 9&nbsp;— від пленуму; по 3&nbsp;— від кожної з Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів).

Після прийняття 10 червня 1917&nbsp;р. І Універсалу, який проголосив автономію України, Комітет Центральної Ради 15 червня ухвалив «організувати Генеральний секретаріат Української Центральної Ради, який має завідувати справами внутрішніми, фінансовими, продовольчими, земельними, хліборобськими, міжнаціональними й іншими в межах України й виконувати всі постанови Центральної Ради, які цих справ торкаються». 26 червня 1917 року V сесія Центральної Ради ухвалила резолюцію, де Генеральний секретаріат названо «найвищим народоправним органом українського народу і його найвищою владою».

Зі створенням Генерального секретаріату на чолі з [[Володимир Винниченко|В. Винниченком]], як виконавчого органу Української Центральної Ради, для здійснення діловодних операцій в апараті управління на перших порах було сформовано 8 підрозділів (генеральних секретарств. Восьмим підрозділом став секретаріат (згодом&nbsp;— генеральне писарство) на чолі з П. Христюком. 15 липня 1917&nbsp;р. Комітет Центральної Ради своєю постановою затвердив оновлений склад Кабінету В. Винниченка. 16 липня 1917&nbsp;р., відповідно до домовленості з представниками Тимчасового уряду, Центральна Рада затвердила «Статут Вищого Управління Україною».

3 листопада 1917&nbsp;р. уряд Центральної Ради у своїй декларації під титулом «Від Генерального Секретаріату України» ультимативно підпорядкував собі всі державні та адміністративні служби і фактично оголосив себе єдиною і вищою виконавчою владою на теренах колишньої підросійської України: «Всім установам, інституціям, урядовим особам наказується всі накази та доручення Генерального Секретаріату виконувати точно і швидко».

Після проголошення УНР для підвищення ефективності власної діяльності Генеральний секретаріат пішов шляхом делегування частини повноважень виділеним з його складу профільним комісіям (Малому Секретаріату, Фінансовій комісії, Комісії по охороні ладу тощо).
В УНР була створена система центральних органів виконавчої влади (генеральні секретарства, а після проголошення державного суверенітету&nbsp;— народні міністерства).

У період 7 листопада 1917&nbsp;— 11 січня 1918&nbsp;р. секретарства отримали статус центральних органів виконавчої влади УНР і процес їх організації значно прискорився. Головною ланкою в їх структурі стали департаменти, які поділялись на відділи та столи. Проблему матеріально-технічного забезпечення секретарств уряд вирішував за допомогою централізації цього процесу, а також шляхом реквізицій. У період з 11 січня до гетьманського перевороту 29 квітня 1918&nbsp;р. було здійснено ряд спроб пристосувати систему центральних органів виконавчої влади до потреб суверенної держави. У міністерствах були створені нові департаменти, деякі&nbsp;— передані до інших відомств. Планувалося створити нове міністерство постачання і торгу, скасувати Генеральне писарство, уточнити структуру міністерств, уніфікувати штатні розклади, встановити єдині оклади співробітників<ref name="співробітників">Гай-Нижник П.&nbsp;П.&nbsp;Формування центральних та місцевих органів виконавчої влади в Україні за доби Центральної Ради (1917—1918&nbsp;рр.) // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства.&nbsp;— К., Українське агентство інформаціїї та друку «Рада», 2009.&nbsp;— Вип. ХХІV.&nbsp;— С.229-270.</ref>.

=== Управління на місцях (3.03.1917&nbsp;— 29.04.1918) ===

У березні 1917&nbsp;р. розпочалася масова ліквідація колишніх місцевих управ. Замість старих волосних управ утворювалися волосні та сільські виконавчі громадські комітети&nbsp;— органи Тимчасового уряду.

У період між укладенням І та ІІ Універсалів, УЦР та Генеральний Секретаріат окреслили загальні принципи політики щодо органів місцевого управління. В І Універсалі зазначалось «Кожне село, кожна волость, кожна управа повітова чи земська, яка стоїть за інтереси українського народу, повинна мати найтісніші організаційні зносини з Центральною Радою. Там, де через якісь причини влада зосталась у руках людей, ворожих до українства, приписуємо нашим громадянам провести широку, дужу організацію та освідомлення народу, й тоді перевибрати адміністрацію». Установи передбачалось реформувати шляхом демократизації й українізації та підпорядкувати їх Генеральному секретаріатові. При цьому, де-факто, органи місцевого самоврядування лишились сам на сам зі своїми проблемами<ref name="проблемами">Бойко О.&nbsp;Д.&nbsp;Історія України: посібник.&nbsp;— К.: Видавничий центр «Академія», 2002.&nbsp;— 656 с</ref>. Лише 1 листопада в усі губернії України, місцеві Ради, армійські комітети було розіслано телеграми голови Генерального секретаріату В. Винниченка про перехід усієї влади до Центральної Ради із зобов'язанням їх виконувати накази тільки Генерального секретаріату. Фактично створення системи українських органів місцевої влади розпочалося з укладення ІІ Універсалу ЦР, що зобов'язав «правительство додати до помочі місцевим самоврядуванням ради робітничо-селянських і солдатських депутатів, вибраних з місцевих людей». Генеральне секретарство внутрішніх справ на місцях представляли губернські та повітові комісари, місцеве самоврядування&nbsp;— земства та міські думи. Продовжували своє існування також інші установи, створені ще за часів царату та Тимчасового уряду.

Період від 11 січня 1918 року до гетьманського перевороту 29 квітня характеризувало те, що Рада Народних Міністрів відмовилася від залучення до місцевого управління громадських організацій і затвердила політику «твердої влади»: віднині опорою центру на місцях були установи, підпорядковані безпосередньо міністерствам, а повноваження регіональним представницьким органам не делегувались.

=== Судова влада ===
{{Див. також|Генеральний суд УНР}}
Із самого початку свого існування [[Центральна Рада]] здійснила спробу на законодавчому рівні закріпити засади судоустрою в Україні. Зокрема, [[10 листопада]] [[1917|1917 року]] її робочий орган [[Мала Рада]] ухвалила Закон про формулу судочинства, відповідно до якої «суд твориться іменем [[Українці|Українського народу]]»<ref name="Копиленко О. Л.">Копиленко О.&nbsp;Л.&nbsp;Держава і право України. 1917—1920&nbsp;рр.: навч. посіб. / О.&nbsp;Л.&nbsp;Копиленко, М.&nbsp;Л.&nbsp;Копиленко.&nbsp;— К., 1997.&nbsp;— С. 178.</ref>.

15 грудня 1917 року Центральна Рада ухвалила Закон «Про утворення [[Генеральний Суд УНР|Генерального суду УНР]]»<ref name="Копиленко О. Л."/>. Цей найвищий орган судової влади складався з трьох департаментів: цивільного, карного (кримінального) і адміністративного. Створення адміністративного департаменту знаменувало собою, за прикладом [[Російська республіка|Російської республіки]] після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] створити адміністративну юстицію. Члени Генерального Суду мали звання генеральних суддів, а їхні повноваження щодо затвердження Генерального Суду на основі [[Конституція Української Народної Республіки|Конституції]] регулювалися Упорядженням судових установ Російської імперії. При Генеральному Суді утворювалася прокураторія. Передбачалося, що організаційне керівництво судами мало здійснюватися Секретаріатом судових справ (тодішній аналог [[Міністерство юстиції України|Міністерства юстиції]]).

Правовий статус Генерального Суду УНР було закріплено Конституцією УНР, прийнятою мало не в останній день функціювання Центральної Ради&nbsp;— [[29 квітня]] [[1918|1918 року]]<ref name="Копиленко О. Л."/>.

Таким чином, формування судової системи незалежної Української Народної Республіки розпочалося з найвищого органу&nbsp;— Генерального Суду і ним і скінчилося, оскільки задля формування регіональних і місцевих органів не вистачило часу і можливостей. У короткий період існування [[Гетьманат]]у в Україні діяла змішана судова система, що складалася із судів, утворених у попередні часи, і реорганізованого [[Павло Скоропадський|Гетьманом]] Генерального Суду. Існування цього Суду було передбачено статтею 42 Закону «Про гетьманську владу»<ref name="Копиленко О. Л."/>. Генеральний Суд визнавався охоронцем і захисником народу як вищий суд України у справах судових і адміністративних. Судячи з назви тут ішлося не про адміністративні справи, що розглядались у [[Судочинство|судовому порядку]], а про діяльність органів [[Виконавча влада|виконавчої влади]]<ref>Судоустрій України: підручник / С.&nbsp;В.&nbsp;Ківалов, Ю.&nbsp;Є.&nbsp;Полянський, М.&nbsp;В.&nbsp;Косюта, [[Долежан Валентин Володимирович|В.&nbsp;В.&nbsp;Долежан]].&nbsp;— К.: Юрінком Інтер, 2011.&nbsp;— 384 с.</ref>.

== Влада на місцях ==
Губернські комісари Генерального секретаріату

* Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — [[Дорошенко Дмитро Іванович]]
* [[Волинська губернія]] — [[В'язлов Андрій Григорович]]
* [[Катеринославська губернія]]&nbsp;— [[Новак Андрій Васильович]] (16.11.1917-01.1918)<ref>Народна воля № 04.11.1917 Ст.2</ref><ref>https://www.dnu.dp.ua/docs/zbirniki/fistor/program_56cdb96d58a10.pdf</ref> [[Мазепа Ісаак Прохорович]] (04.1918), [[Кондрашенко Микола Пилипович]]   (08.12.1918-04.02.1919)<ref>Нова Рада, 238, 21.12.1918 Стр. 3</ref><ref>http://muzeum.in.ua/files/doc/muzeum_Zbirnyk_nauk_prac_PODILLIA_III.pdf</ref>
* [[Київська губернія]] — [[Суковкін Михайло Акінфійович]] (?-09.1917); [[Саліковський Олександр Хомич]] 09-? 1917)
* [[Подільська губернія]] — [[Стаховський Микола Ананійович]]
* [[Полтавська губернія]] — [[Лівицький Андрій Миколайович]]
* [[Таврійська округа]]&nbsp;— [[Луценко Іван Митрофанович]] (11.1918-01.1919)
* [[Харківська губернія]]&nbsp;— Попов Микола Михайлович (01.11.1917-07.12.1917); [[Степура Григорій Калістратович]] (05.04.1918-29.04.1918); Стефанович Сергій Григорович (11.1918-01.1919)
* [[Холмська губернія]] — [[Скоропис-Йолтуховський Олександр Філаретович]] (01.03.1918-?)<ref>Народна Воля № 21, 02.01.1918 Ст. 3</ref>
* [[Херсонська губернія]] — [[Няньчур Гордій Васильович]]
* [[Чернігівська губернія]] — [[Іскрицький Михайло Андрійович]]; [[Дорошенко Дмитро Іванович]]

== Збройні сили ==
{{main|Армія Української Народної Республіки}}
{{OldStyleDate|18|||5|}}&nbsp;— {{OldStyleDate|21|квітня|1917|8}} року в Києві пройшов [[І Всеукраїнський військовий з'їзд]]. Він обрав [[Військовий Генеральний комітет]] як найвищий керівний орган для організації української армії. Головою комітету було обрану цивільну особу&nbsp;— [[публіцист]]а [[Симон Петлюра|Симона Петлюру]]. {{OldStyleDate|1|травня|1917|18|квітня}} року була сформована перша українська військова частина&nbsp;— [[1-й український полк імені Богдана Хмельницького]].

{{OldStyleDate|16|||3|}}&nbsp;— {{OldStyleDate|20|жовтня|1917|7|}} року в Києві пройшов Всеукраїнський з'їзд представників [[Вільне козацтво|Вільного козацтва]]. Головним отаманом козаків було обрано [[генерал-лейтенант]]а [[Павло Скоропадський|Павла Скоропадського]].

=== Армія ===
[[Файл:Ukrainian-bluecoats-1918.jpg|міні|праворуч|250пкс|Синьожупанники]]
[[Файл:Січові Стрільці.jpg|міні|праворуч|250пкс|Січові Стрільці]]
* [[2-й український полк імені Павла Полуботка]]
* [[Гайдамацький кіш Слобідської України]]
* [[Січові Стрільці]]
* [[Запорізький корпус]]
* [[Чорні запорожці]]
* [[Сірожупанники]]
* [[Синьожупанники]]
* [[Третя Залізна Стрілецька дивізія Армії УНР]]
* [[Степова Дивізія]]
* [[Поліська Січ]]
* [[Спільні Військові Юнацькі Школи]]
* [[Українська Галицька Армія]]

=== Флот ===
* [[Військово-морські сили УНР]]
* [[Морська піхота УНР]]
* [[Торговельний флот УНР]]

== Релігія ==
* [[Українська автокефальна православна церква 1919–1937]]
* [[Російська православна церква]]

== Мапи ==
<center><gallery widths="200" heights="200">
Файл:Russia1918.png|Політична ситуація у колишній Російській імперії у 1918
</gallery></center>

== Доба УНР в кіно та мистецтві ==

=== Художнє кіно ===
* Проголошення незалежності України (1918, Українська Держава)
* Резиденція гетьмана (1918, Українська Держава)
* Київ звільнений (1918, Українська Держава)
* Міністр військ М, Грушевський (1918, Українська Держава)
* Український комендант Ровінський (1918, Українська Держава)
* Червоні по білих (1919, УСРР)
* Заляканий буржуй (1919, УСРР)
* Червоні дияволята (1923, [[ЗСФРР]])
* Укразія (1925, СРСР)
* [[Арсенальці (фільм)|Арсенальц]]<nowiki/>і (1925, СРСР)
* П/К/П (1926, СРСР)
* Два дні (1927, СРСР)
* [[Звенигора (фільм)|Звенигора]] (1927, СРСР)
* Як це було (1928, СРСР)
* [[Арсенал (фільм)|Арсенал]] (1929 , СРСР)
* [[Стара фортеця (фільм, 1938)|Стара фортеця]] (1937, СРСР)
* [[Щорс (фільм)|Щорс]] (1939, СРСР)
* Як гартувалась сталь (1942, СРСР)
* [[Олександр Пархоменко (фільм)|Олександр Пархоменко]] (1942, СРСР)
* [[Павло Корчагін (фільм)|Павло Корчагін]] (1956, СРСР)
* Правда (1957, СРСР)
* [[Тривожна молодість]] (1958, СРСР)
* [[Невловимі месники]] (1966, СРСР)
* [[Інтервенція (фільм)|Інтервенція]] (1968, СРСР)
* [[Як гартувалася криця (мінісеріал)|Як гартувалась сталь]] (1973, СРСР)
* [[Стара фортеця (телесеріал)|Стара фортеця]] (1973, СРСР)
* [[Дні Турбіних]] (1976, СРСР)
* [[Тачанка з півдня]] (1977, СРСР)
* [[Перша кінна (фільм, 1984)|Перша кінна]] (1984,СРСР)
* 9 життів Нестора Махна (2009, Росія)
* Біла гвардія (2010, Росія)
* Варшавська битва (2011, Польща)

=== Документальні стрічки ===
* Непрощені&nbsp;— Симон Петлюра&nbsp;— виробництво телеканалу «1+1», 2007&nbsp;р.
* Операція «Тютюн»&nbsp;— виробництво телеканалу «1-й національний»
* Генерал Армії УНР Олександр Греков
* Україна: забута історія&nbsp;— Крути&nbsp;— Молода Кров&nbsp;— в-тво телеканалу «Мега»
* Боги призначали інакше (2004)&nbsp;— про битву під Крутами, в-тво «НТКУ»
* 20 кроків до мрії. Крок 6&nbsp;— Універсали Центральної Ради&nbsp;— в-тво «1-го національного»
* 20 кроків до мрії. Крок 10&nbsp;— Проголошення Акту Злуки. (2011)&nbsp;— в-тво «1-го національного»
* Отаман Зелений&nbsp;— в-тво ДТРК «Культура»
* Українські Державники&nbsp;— Андрій Долуд (2008)&nbsp;— в-тво ЛОДТРК
* Повернення правди. Юрій Горліс-Горський (2010)&nbsp;— в-тво ДТРК «Культура»
* І повіє вогонь новий з Холодного Яру (2007)
* Герої Базару (2010)&nbsp;— в-тво Житомирська ОДТРК
* [[День пам'яті Героїв Крут|Пам'яті Героїв Крут]] присвячується (2011)&nbsp;— в-тво Львівська державна телекомпанія
* Акт злуки: відтворення історичної правди (2011)&nbsp;— в-тво Львівська державна телекомпанія
* [[Тризуб Нептуна]] (2010)&nbsp;— про становлення флоту, автор І. Канівець
* Георгій Нарбут (1993)&nbsp;— в-тво «Укртелефільм»
* Крути. Народний контроль (2009)&nbsp;— в-тво «5 канал»
* Отамани холодного яру (2010)&nbsp;— в-тво телеканал «Культура»
* З полону&nbsp;— за волю. Цикл «Золоте стремено» (1993)
* Українська Революція. Втрачена держава (2007)&nbsp;— в-тво телеканалу «Тоніс»
* Хроніки української революції (2008)&nbsp;— режисер С. Братішко
* Апельсинова долька (2004)&nbsp;— 3-и серії, в-тво [[Студія "Телекон"|студії «Телекон»]]
* Вільне Козацтво (2009)&nbsp;— в-тво «НТУ»
* Українська революція&nbsp;— автор І. Канівець
* Постаті УНР в Проскурові&nbsp;— Медіа-корпорація «Є»

=== Музика ===
* [[Щорс (опера)]]
* Сокира Перуна&nbsp;— 29 січня&nbsp;— Бій під Крутами
* Тінь сонця&nbsp;— Ніколи не плач
* Веремій, Ярослав Джусь та Шпилясті Кобзарі&nbsp;— Сповідь розстріляних душ

== Див.також ==

* [[Українські держави (1917-1922)]]
{{Commonscat|Ukrainian People's Republic|Українська Народна Республіка}}

== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name="Чирков">''Чирков О.'' Втрачені землі: (Порівняння національної території України, визначеної Степаном Рудницьким на початку 1920-х років, з сучасними державною та етнічною українськими територіями) // Україна просторова в концепційному окресленні Степана Рудницького. Монографія. — {{К.}} : Українська Видавнича Спілка, 2003.&nbsp;— С. 131—141.</ref>
}}

== Джерела та література ==
* ''[[Ярослав Грицак|Грицак Я.]]'' [http://history.franko.lviv.ua/gryc_content.htm Нарис з історії України: формування модерної української нації ХІХ ХХ ст] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120204131008/http://history.franko.lviv.ua/gryc_content.htm |date=4 лютого 2012 }}. 2-е видання.&nbsp;— Київ, 2000.
* {{ЕУ}}
* ''Мироненко О''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=zakonodavcha_procedura_ta_zako Законодавча процедура та законодавчі інституції в Українській Народній Республіці 1917—1918, 1918—1920] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160630214620/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=zakonodavcha_procedura_ta_zako |date=30 червня 2016 }} // {{ЕІУ|3|222, 223}}
* ''Тинченко Я.'' Герої Українського неба: науково-популярне видання.&nbsp;— К. : Темпора, 2010.&nbsp;— 200 с.: іл.
* Українська Народна Республіка // {{ЕУ}}&nbsp;— Т. 9.&nbsp;— С. 3370.
* Уряди України у ХХ ст.&nbsp;— К. : Наукова думка. 2001.&nbsp;— 608 с.
* Устрій Української Держави: проекти конституції Української Народньої Республіки // Заходом і коштом Всеукраїнської Національної Ради.— Львів: З друкарні Ставропигійського інститута у Львові під управою Ю. Сидорак, [http://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=10643 1920.— 56 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190227120739/http://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=10643 |date=27 лютого 2019 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9377 Збірник законів і постанов Українського Правительства відносно закордонних інституцій. Ч. 1 / упоряд. присяжний повірений Іван Храпко.&nbsp;— Відень: З друк. Мехітаристів у Відні, 1919.&nbsp;— 151 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190228004135/http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9377 |date=28 лютого 2019 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10918 Головноуповноважений уряду Української Народної Республіки (1919—1920): док. та матеріали / Центр. держ. архів вищих органів влади та упр. України, Хмельниц. гуманіт.-пед. акад., Центр дослідж. історії освіти Поділля ; упоряд., авт. вступ. ст. В.&nbsp;Р.&nbsp;Адамський.&nbsp;— Хмельницький: ФОП Цюпак А. А., 2017.&nbsp;— 493 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201020200205/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10918 |date=20 жовтня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10643 Устрій Української Держави: проекти конституції Української Народної Республіки.&nbsp;— Львів: З друк. Ставропиг. ін-та під управою Ю. Сидорак, 1920.&nbsp;— 56 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190228004050/http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10643 |date=28 лютого 2019 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10918 Головноуповноважений уряду Української Народної Республіки (1919—1920): док. та матеріали / Центр. держ. архів вищих органів влади та упр. України, Хмельниц. гуманіт.-пед. акад., Центр дослідж. історії освіти Поділля ; упоряд., авт. вступ. ст. В.&nbsp;Р.&nbsp;Адамський.&nbsp;— Хмельницький: ФОП Цюпак А. А., 2017.&nbsp;— 493 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201020200205/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10918 |date=20 жовтня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10643 Устрій Української Держави: проекти конституції Української Народної Республіки.&nbsp;— Львів: З друк. Ставропиг. ін-та під управою Ю. Сидорак, 1920.&nbsp;— 56 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190228004050/http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10643 |date=28 лютого 2019 }}

=== Література ===
* ''В. Солдатенко''. Українська Народна Республіка // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.:Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.730 ISBN 978-966-611-818-2

== Посилання ==
* {{УМЕ15|частина=Українська Народня Республіка (УНР)|сторінки=1955}}
* [http://www.narodnaviyna.org.ua/index.html Народна війна 1917—1932, проєкт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110214220503/http://www.narodnaviyna.org.ua/index.html |date=14 лютого 2011 }}
* [http://www.b-g.by/ru/13_2011/society/8170/ Кому належав Брест у 1918 році? Суперечка між УНР, БНР і Німеччиною] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110524050926/http://www.b-g.by/ru/13_2011/society/8170/ |date=24 травня 2011 }}

== Див. також ==
* [[Перша світова війна]]
* [[Берестейський мир]]
* [[Берестейський мир (3 березня 1918)]]
* [[Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР (1918)]]
* [[Дипломатичний корпус УНР]]
* [[Музей радянської окупації]]
* [[Список столиць Української Народної Республіки]]
* [[Повстанський рух в Україні в 1917-1920х роках]]
* [[Радянсько-українська війна]]
* [[Радянська анексія західноукраїнських земель]]

{{УНР2}}
{{Державні утворення українців}}
{{Україна в темах}}
{{Історія України}}
{{Перша світова війна}}
{{Розпад Російської імперії}}
{{Бібліоінформація}}

{{ВП-портали|Перша світова війна|Історія}}

{{DEFAULTSORT:Українська Народна Республіка}}
[[Категорія:Українська Народна Республіка|*]]
[[Категорія:Короткочасні держави]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Центральна Європа]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1917]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1917]]
[[Категорія:Зникли в Україні 1921]]