Перегляд вихідного коду сторінки Українська культурна спадщина під час російського вторгнення (2022)

[[Файл:Monument to Petro Sahaidachny during Russian invasion of Ukraine (02).jpg|right|thumb|[[Пам'ятник Петрові Сагайдачному (Київ)|Пам'ятник гетьману Сагайдачному]] в Києві, захищений мішками з піском]]
[[Росія|Російська Федерація]] почала [[Російське вторгнення в Україну (2022)|вторгнення]] в [[Україна|Україну]] 24 лютого 2022 року, що стало новим етапом [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]], розпочатої в 2014 році, і, за деякими оцінками, наймасштабнішою війною в Європі з часів [[Друга світова війна|Другої світової]].<ref>{{Cite news|last=Herb|first=Jeremy|last2=Starr|first2=Barbara|last3=Kaufman|first3=Ellie|date=24 лютого 2022|title=US orders 7,000 more troops to Europe following Russia's invasion of Ukraine|publisher=[[CNN]]|url=https://www.cnn.com/2022/02/24/politics/us-military-ukraine-russia/index.html |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220227052443/https://edition.cnn.com/2022/02/24/politics/us-military-ukraine-russia/index.html|archivedate=27 February 2022|deadurl=no|quote=Russia's invasion of its neighbor in Ukraine is the largest conventional military attack that's been seen since World War II, the senior defense official said Thursday outlining United States observations of the unfolding conflict}}</ref><ref>{{Cite news|last=Karmanau|work=[[ABC News (США)|ABC News]]|archivedate=25 лютого 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225182137/https://abcnews.go.com/International/wireStory/russia-attacks-ukraine-defiant-putin-warns-us-nato-83078619 |url=https://abcnews.go.com/International/wireStory/russia-attacks-ukraine-defiant-putin-warns-us-nato-83078619|location=Kyiv|agency=[[Associated Press]]|publisher=[[American Broadcasting Corporation]]|title=Russia presses invasion to outskirts of Ukrainian capital|first=Yuras|date=24 лютого 2022|first4=Dasha|last4=Litvinova|first3=Vladimir|last3=Isachenkov|first2=Jim|last2=Heintz|deadurl=no|quote=... amounts to the largest ground war in Europe since World War II.}}</ref><ref>{{Cite news|last=Tsvetkova|title=Putin puts nuclear 'deterrence' forces on alert|archivedate=27 лютого 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220227043705/https://www.reuters.com/world/europe/western-allies-expel-key-russian-banks-global-system-ukraine-fights-2022-02-27/ |url=https://www.reuters.com/world/europe/western-allies-expel-key-russian-banks-global-system-ukraine-fights-2022-02-27/|location=Kyiv|publisher=[[Thomson Corporation]]|work=[[Reuters]]|date=27 лютого 2022|first=Maria|first5=Fedja|last5=Grulovic|first4=Alan|last4=Charlish|first3=Natalia|last3=Zinets|first2=Aleksandar|last2=Vasovic|deadurl=no|quote=... the biggest assault on a European state since World War Two.}}</ref> Під час бойових дій багато об'єктів [[культурна спадщина|культурної спадщини]] України були знищені, пошкоджені або потрапили під загрозу.

== Зусилля щодо збереження ==
[[Файл:Kyiv National Art Gallery during Russian invasion of Ukraine (03).jpg|right|thumb|[[Національний музей «Київська картинна галерея»|Київська картинна галерея]] після евакуації картин]]
[[Файл:Клітка Нептуна - Cage of Neptune (51973599894) cropped.jpg|right|thumb|Захист статуї [[Нептун (міфологія)|Нептун]]а у [[Львів|Львові]]]]
[[Файл:Princess Olha Monument during Russian invasion of Ukraine (01).jpg|right|thumb|Захист [[Пам'ятник княгині Ользі (Київ)|пам'ятника княгині Ользі]] в Києві]]
Деякі музеї країни з початком війни або ще раніше перемістили експонати в місця, розташування яких не розголошується<ref name=theguardian_2022_04_29/>. Так, три [[музеї Одеси]] ще в січні почали готуватися до евакуації експонатів на захід України під виглядом відправки на виставки<ref name=bloomberg_2022_03_26>{{cite web |url=https://www.bloomberg.com/news/features/2022-03-26/ukraine-s-museums-are-leading-a-cultural-rescue-mission |title=The Rescue Mission to Save Ukraine’s Cultural Heritage |date=2022-03-26 |publisher=Bloomberg |archiveurl= |archivedate=}}</ref>. Були підготовлені спеціальні «червоні списки» експонатів українських музеїв для евакуації в разі нападу<ref name=bloomberg_2022_03_26/>. Директор [[Національний музей історії України|Національного музею історії України]] в [[Київ|Києві]] Федір Андрощук на початку березня повідомив, що чотири музеї у [[Вінниця|Вінниці]], [[Житомир]]і, [[Суми|Сумах]] та [[Чернігів|Чернігові]] зняли з експозиції та захистили основні експонати, а музей у Вінниці частково використовується як житло для переміщених осіб<ref name=theguardian_2022_03_01/>. Деталі кампанії з захисту української культурної спадщини не розкриваються, але вона охоплює музеї, архіви, галереї, бібліотеки та інші організації по всій країні і, за оцінкою [[Bloomberg]], є однією з наймасштабніших у нинішньому столітті, нагадуючи подібну кампанію в Європі під час Другої світової війни<ref name=bloomberg_2022_03_26/>. Багато з об'єктів культурної спадщини, які в Україні захищають від російського вторгнення,&nbsp;— це об'єкти російської культури<ref name=Akinsha_2022_03>{{Cite news|url=https://www.theartnewspaper.com/2022/03/25/ukraine-culture-in-peril|title=Culture in the crossfire: Ukraine's key monuments and museums at risk of destruction in the war|author=Akinsha Konstantin|website=The Art Newspaper|date=25 березня 2022 |archivedate=2022-04-08|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220408015602/https://www.theartnewspaper.com/2022/03/25/ukraine-culture-in-peril|deadurl=no}}</ref><ref name=bloomberg_2022_03_26/><ref name=theguardian_2022_03_09/><ref name=dw_2022_03_21>{{cite web |url=https://p.dw.com/p/48hJ4 |title=Украинцы сейчас спасают не только свою культуру, но и русскую |date=2022-03-21 |publisher=Deutsche Welle}}</ref>.

У захисті об'єктів культури беруть участь і недержавні об'єднання. Так, івано-франківський колектив художників «[[Асортиментна кімната]]» облаштував кілька укриттів і за перші 10 днів війни евакуював туди понад 20 колекцій творів мистецтва. Запити на евакуацію надходили колективу від галерей Києва, Маріуполя, Одеси, Запоріжжя та інших міст<ref>{{Cite web|lang=en|url=https://p.dw.com/p/48c43 |title=Ukraine rushes to save cultural heritage from destruction|author=Grenier Elizabeth|website=Deutsche Welle|date=2022-03-17 |archive-date=2022-04-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20220406175144/https://www.dw.com/en/ukraine-rushes-to-save-cultural-heritage-from-destruction/a-61158291|deadlink=no}}</ref><ref name=dw_2022_03_21/>. Директор львівського музею «[[Музей «Територія Терору»|Територія Терору]]» Ольга Гончар організувала кризовий фонд «Швидка музейна допомога», підтриманий Єврокомісією та асоціацією MitOst. Станом на початок березня він надав підтримку майже 20 музеям із 4 областей, насамперед із маленьких міст і сіл на півдні та сході країни<ref name=dw_2022_03_21/><ref>{{cite web |url=https://supportyourart.com/news/zapustyly-finansovu-pidtrymku-dlya-muzeyiv/ |title=Запустили фінансову підтримку для музеїв |date=2022-03-06 |publisher=Support Your Art}}</ref>.

Багато нерухомих пам'яток у різних містах захищають, обкладаючи їх мішками з піском, дошками або загортаючи в пластик. У [[Київ|Києві]] в такий спосіб силами підприємців, громадськості та волонтерів станом на середину квітня було захищено близько 28 об'єктів. Для цих цілей представники бізнесу надали місту опалубні щити на 1&nbsp;млн гривень, близько 15 машин піску та 20 тисяч мішків. У [[Львів|Львові]] частину об'єктів історичної спадщини демонтували та перемістили в укриття, а пам'ятники, статуї, фонтани та церковні вітражі, які не можна було демонтувати, захистили дерев'яними конструкціями та загортанням у пластик чи інші матеріали. Захисту львівських пам'яток багато допомагають європейські організації. Так, із Польщі до міста відправили два вагони захисних матеріалів<ref name=pravda_2022_04_16>{{cite web |url=https://life.pravda.com.ua/culture/2022/04/16/248266/ |title=На захисті від "русского мира": як рятують українські пам'ятки і чому Київ лишив монумент Незалежності відкритим |date=2022-04-16 |publisher=Українська правда |author=Кречетова Д.}}</ref><ref name=theguardian_2022_03_09/><ref>{{Cite web|last=Holland|first=Oscar|date=2022-03-04|title='Concerned' Ukrainian locals help protect Lviv's historic statues|url=https://www.cnn.com/style/article/lviv-ukraine-statues-wrapped-heritage-protection/index.html |website=CNN|language=en|archive-date=6 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220306034615/https://www.cnn.com/style/article/lviv-ukraine-statues-wrapped-heritage-protection/index.html|deadurl=no}}</ref>.

Незабаром після вторгнення [[ЮНЕСКО]] оголосила, що працює над тим, щоб позначити ключові історичні об'єкти країни емблемою [[Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту|Гаазької конвенції 1954 року]], міжнародно визнаним символом охорони культурної спадщини під час збройного конфлікту. Організація також працюватиме з директорами українських музеїв для координації зусиль із збереження колекцій. Планується також моніторинг пошкоджень культурних об'єктів за допомогою супутникової зйомки<ref>{{Cite web|last=Hickley|first=Catherine|date=2022-03-04|title=Unesco 'gravely concerned' about damage to Ukrainian cultural heritage|url=https://www.theartnewspaper.com/2022/03/04/unesco-gravely-concerned-about-damage-to-ukrainian-cultural-heritage |website=The Art Newspaper - International art news and events|archive-date=9 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220309144204/https://www.theartnewspaper.com/2022/03/04/unesco-gravely-concerned-about-damage-to-ukrainian-cultural-heritage}}</ref><ref name=unesco_2022_03/>.

[[Посольство України при Святому Престолі]] та Верховна українська католицька архієпархія закликали Росію не бомбити [[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]]<ref name=Zolnikova_2022_03_27/>.

Волонтери створили міжнародний проєкт «Врятувати українську культурну спадщину онлайн» (''SUCHO''), що має на меті архівацію онлайнових культурних цінностей&nbsp;— контенту різноманітних сайтів, присвяченого культурі<ref name=dw_2022_03_25/>. Станом на 8 квітня було архівовано 25 [[терабайт]]ів даних<ref>{{cite web |url=https://www.washingtonpost.com/technology/2022/04/08/ukraine-digital-history/ |title=Meet the 1,300 librarians racing to back up Ukraine’s digital archives |date=2022-04-08 |publisher=The Washington Post}} ([https://web.archive.org/web/20220501225519/https://ain.ua/2022/04/11/yak-bibliotekari-ryatuyut-ukrayinski-arhivy/ Український переклад]).</ref>. Проєкт був підтриманий технологічними компаніями та інтернет-провайдерами<ref name=dw_2022_03_25/>. У ньому беруть участь понад 1000 бібліотекарів, архівістів та дослідників<ref name=theguardian_2022_03_09/>; до його реалізації долучились [[Український науковий інститут Гарвардського університету]] та [[Альбертський університет]]<ref name=dw_2022_03_25>{{cite web |url=https://p.dw.com/p/492UC |title=Терабайти проти бомб: як айтішники захищають пам'ятки культури України |date=2022-03-25 |publisher=Deutsche Welle |archiveurl= |archivedate=}}</ref>.

== Знищені та пошкоджені об'єкти ==
[[File:Borodianka after Russian shelling, 07 April 2022 (11).jpg|thumb|Пам'ятник Тарасу Шевченку в [[Бородянка|Бородянці]]]]
1 квітня 2022 року [[ЮНЕСКО]] повідомила, що війною повністю або частково знищено не менше 53 об'єктів культури, серед яких 29 церков, 16 історичних будівель, 4 музеї і 4 пам'ятники (список не претендував на повноту)<ref>{{cite web |url=https://www.rferl.org/a/ukraine-unesco-endangered-sites-russia/31782483.html |title=UNESCO Says At Least 53 Cultural Sites In Ukraine Damaged In War |date=2022-04-02 |publisher=Radio Free Europe/Radio Liberty |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220403175755/https://www.rferl.org/a/ukraine-unesco-endangered-sites-russia/31782483.html |archivedate=2022-04-03|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.reuters.com/world/europe/world-heritage-risk-amid-ukraine-war-un-cultural-agency-says-2022-04-01/ |title=World heritage at risk amid Ukraine war, U.N. cultural agency says |date=2022-04-01 |publisher=Reuters |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220402161559/https://www.reuters.com/world/europe/world-heritage-risk-amid-ukraine-war-un-cultural-agency-says-2022-04-01/ |archivedate=2022-04-02|deadurl=no}}</ref>. За попередніми підрахунками [[Український культурний фонд|Українського культурного фонду]], станом на цю дату були пошкоджені або знищені понад 150 пам'яток та об'єктів культури<ref name=uaculture>{{cite web |url=https://uaculture.org/culture-loss/ |title=Мапа культурних втрат |accessdate=2022-04-10 |publisher=[[Український культурний фонд]] |archiveurl=https://archive.today/20220409235958/https://uaculture.org/culture-loss/ |archivedate=2022-04-09 |deadurl=no }}</ref>. {{s|18 квітня}}&nbsp;— в [[Міжнародний день пам'яток і визначних місць]]&nbsp;— кількість постраждалих пам'яток, зафіксованих [[Міністерство культури та інформаційної політики України|Мінкультом]], досягла 200<ref>{{cite web |url=https://nv.ua/ukr/art/v-ukrajini-zruynovani-ta-poshkodzheni-200-ob-yektiv-kulturnoji-spadshchini-tkachenko-novini-ukrajini-50234845.html |title=«Це воєнні злочини». В Україні зруйновані та пошкоджені 200 об'єктів культурної спадщини — Ткаченко |date=2022-04-18 |publisher=[[НВ]] |archiveurl=https://archive.today/20220419231125/https://nv.ua/ukr/art/v-ukrajini-zruynovani-ta-poshkodzheni-200-ob-yektiv-kulturnoji-spadshchini-tkachenko-novini-ukrajini-50234845.html |archivedate=2022-04-19 |deadurl=no |accessdate=2022-04-20 }}</ref>, 5 травня&nbsp;— 300<ref name=mkip_2022_05_05>{{cite web |url=https://mkip.gov.ua/news/7109.html |title=МКІП зафіксовано понад 300 епізодів воєнних злочинів росіян проти культурної спадщини |date=2022-05-05 |publisher=Міністерство культури та інформаційної політики України |archiveurl= |archivedate=}}</ref>, а 3 вересня&nbsp;— 500<ref name=mkip_2022_09_04>{{cite web |url=https://mkip.gov.ua/news/7646.html |title=МКІП зафіксувало півтисячі епізодів воєнних злочинів РФ проти українських об’єктів культурної спадщини та закладів культури |date=2022-09-04 |publisher=Міністерство культури та інформаційної політики України}}</ref>.

Станом на 26 липня 2023 року [[ЮНЕСКО]] підтверджувало знищення або пошкодження 281 об'єкта культурної спадщини України: 118 релігійних споруд, 103 історичних будівель та культурних закладів, 19 пам'ятників, 27 музеїв, 13 бібліотек та одного архіву. [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні|Об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО]], наскільки відомо, не постраждали<ref name=unesco_damaged/>, однак обстрілами пошкоджені будівлі в буферних зонах історичних центрів [[Історичний центр Львова|Львова]]<ref name=Meduza_UNESCO>{{cite web|author=Ася Зольникова|title=Россия атаковала центр Львова — зону интересов ЮНЕСКО|url=https://meduza.io/feature/2023/07/08/rossiya-atakovala-tsentr-lvova-zonu-interesov-yunesko|publisher=Meduza|date=2023-07-08}}</ref> та [[Історичний центр Одеси|Одеси]]<ref name=unesco_2023_07_21>{{cite web |url=https://www.unesco.org/en/articles/odesa-unesco-strongly-condemns-attack-world-heritage-property |title=Odesa: UNESCO strongly condemns attack on World Heritage property |date=2023-07-21 |publisher=UNESCO |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230722124451/https://www.unesco.org/en/articles/odesa-unesco-strongly-condemns-attack-world-heritage-property |archivedate=2023-07-22 |deadurl=no}}</ref>. [[Міністерство культури та інформаційної політики України]] станом на 3 вересня 2022 року зафіксувало 500 випадків пошкодження або руйнування об'єктів культури, серед яких 169 релігійних споруд, 75 мистецьких осередків (будинків культури, театрів, кінотеатрів тощо), 52 меморіальних пам’ятника та твора мистецтва, 45 бібліотек і 36 музеїв та заповідників. Серед постраждалих об'єктів&nbsp;— 23 пам'ятки національного значення, 112&nbsp;— місцевого та 7&nbsp;— щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. Найбільше злочинів проти культурної спадщини зареєстровано в Донецькій (130), Харківській (108), Київській (80), Луганській (59), Чернігівській (38) та Сумській (28) областях<ref name=mkip_2022_09_04/>. Близько 100 об'єктів ще станом на липень були знищені повністю або майже повністю<ref name=krymr_2022_07_17>{{cite web |url=https://ru.krymr.com/a/kulturnoye-naslediye-poteri-ukraina-rossiya-voyna-yunesko/31947111.html |title=Россия боится культуры Украины? На заседании Совбеза ООН озвучили данные ЮНЕСКО |date=2022-07-17 |publisher=[[Крим.Реалії|Крым.Реалии]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220717105634/https://ru.krymr.com/a/kulturnoye-naslediye-poteri-ukraina-rossiya-voyna-yunesko/31947111.html |archivedate=2022-07-17 |deadurl=no}}</ref>.

=== Музеї ===
[[Файл:Ivankiv Historical and Local History Museum, 2022-06-16 (1).jpg|right|thumb|Спалений [[Іванківський історико-краєзнавчий музей]]]]
25<ref name=day_2022_02_28/> або 27<ref>{{cite web |url=https://focus.ua/uk/ukraine/507983-voyska-rf-unichtozhili-muzey-s-bolshoy-kollekciey-kartin-hudozhnicy-marii-primachenko |title=Війська РФ знищили музей із великою колекцією картин художниці Марії Приймаченко |date=2022-02-28 |publisher=[[Фокус (журнал, Україна)|Фокус]] |archiveurl=https://archive.today/20220407221707/https://focus.ua/uk/ukraine/507983-voyska-rf-unichtozhili-muzey-s-bolshoy-kollekciey-kartin-hudozhnicy-marii-primachenko |archivedate=2022-04-07 |deadurl=no |accessdate=2022-04-08 }}</ref> лютого від російського ракетного обстрілу згорів дотла [[Іванківський історико-краєзнавчий музей]] в Київській області. У музеї зберігалися твори народної творчості, зокрема картини [[Примаченко Марія Оксентіївна|Марії Примаченко]]<ref>{{Cite web|last=Gelt|first=Jessica|date=2022-03-01|title=Getty condemns cultural 'atrocities' as Ukrainian heritage museum burns|url=https://www.latimes.com/entertainment-arts/story/2022-02-28/getty-condemns-ukraine-museum-burning |website=Los Angeles Times|language=en-US|archive-date=11 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220311190847/https://www.latimes.com/entertainment-arts/story/2022-02-28/getty-condemns-ukraine-museum-burning}}</ref> та текстильні роботи [[Верес Ганна Іванівна|Ганни Верес]]<ref>{{cite web |url=https://kyiv.tsn.ua/na-kiyivschini-okupanti-znischili-muzey-z-unikalnimi-tvorami-mariyi-priymachenko-foto-1991434.html |title=На Київщині окупанти знищили музей з унікальними творами Марії Приймаченко: фото |date=2022-02-28 |publisher=ТСН |archiveurl= |archivedate=}}</ref>. Частину картин Примаченко та інших експонатів місцеві жителі врятували з палаючої будівлі<ref name=thetimes_2022_03_03/><ref name=day_2022_02_28/><ref>{{cite web |url=https://focus.ua/uk/culture/508037-unikalnye-kartiny-marii-primachenko-iz-sgorevshego-muzeya-v-ivankove-spaseny-socseti |title=Унікальні картини Марії Примаченко зі згорілого музею в Іванкові врятовані, – соцмережі |date=2022-02-28 |publisher=[[Фокус (журнал, Україна)|Фокус]] |archiveurl=https://archive.today/20220407221853/https://focus.ua/uk/culture/508037-unikalnye-kartiny-marii-primachenko-iz-sgorevshego-muzeya-v-ivankove-spaseny-socseti |archivedate=2022-04-07 |deadurl=no |accessdate=2022-04-08 }}</ref>.

1 березня російським ракетним ударом був пошкоджений музей [[Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (приватний проєкт)|Меморіального центра Голокосту «Бабин Яр»]] (див. нижче{{перехід|#Меморіали}})<ref name=niss_2022_04_04/>.

2 березня бомбовим авіаударом був частково зруйнований краєзнавчий музей у [[Бородянка|Бородянці]]. Багато експонатів пошкоджено, але значна частина вціліла<ref>{{cite web |url=https://kyiv.comments.ua/ua/news/society/art-and-culture/9233-u-borodyanci-ryatuyut-poshkodzheniy-kraeznavchiy-muzey-foto.html |title=У Бородянці рятують пошкоджений краєзнавчий музей (ФОТО) |date=2022-04-13 |publisher=Comments.ua |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220416135703/https://kyiv.comments.ua/ua/news/society/art-and-culture/9233-u-borodyanci-ryatuyut-poshkodzheniy-kraeznavchiy-muzey-foto.html |archivedate=2022-04-16 |deadurl=no}}</ref>.

6 березня було обстріляно й пошкоджено [[Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського|музей-заповідник М.&nbsp;М.&nbsp;Коцюбинського]] в Чернігові<ref name=niss_2022_04_04/>. Того ж дня поверхові пошкодження отримав [[Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Ґалаґана|обласний художній музей імені Григорія Ґалаґана]]<ref name=suspilne_2022_04_11/><ref name=discover_2022_04_01/>. Того ж дня [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківський університет]] повідомив про пошкодження [[Державний музей природи Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна|свого музея природи]]<ref>{{cite web |url=https://focus.ua/uk/voennye-novosti/510430-v-seti-pokazali-posledstviya-obstrelov-vs-rossii-hnu-im-vn-karazina |title=У Мережі показали наслідки обстрілу ЗС Росії ХНУ ім. В.М. Каразіна |date=2022-03-25 |publisher=Фокус}} ([https://www.facebook.com/Karazin.University/videos/957337418244639/ Першоджерело]).</ref>. Цей музей теж постраждав не сильно<ref>{{cite web |url=https://life.pravda.com.ua/society/2022/04/25/248392/ |title=Університет Каразіна – це серце Харкова, а серце рухати не можна. Інтерв’ю з ректоркою вишу |date=2022-04-25 |publisher=Українська Правда}}</ref>, але відновлювальних робіт потребує<ref>{{cite web |url=https://kh.depo.ua/ukr/kh/rektorka-khnu-imeni-karazina-prokomentuvala-chutki-pro-nibito-evakuatsiyu-naystarishogo-universitetu-z-kharkova-202204021436998 |title=Ректорка ХНУ імені Каразіна прокоментувала чутки про нібито евакуацію найстарішого університету з Харкова |date=2022-04-02 |publisher=Depo.ua}}</ref>.

7 березня російські війська обстріляли історико-архітектурний музей-заповідник «[[Садиба Попова]]» в Запорізькій області. Було пошкоджено будівлю манежа-стайні. 13 березня музей було обстріляно знов. Крім того, російські військовослужбовці розграбували його, вкравши навіть антикварний унітаз (який свого часу крали ще більшовики)<ref>{{cite web |url=https://focus.ua/uk/voennye-novosti/509213-ukrali-dazhe-unitaz-voyska-rf-obstrelyali-i-razgrabili-muzey-usadba-popova-pod-zaporozhem |title=Вкрали навіть унітаз: війська РФ обстріляли та пограбували музей "Садиба Попова" під Запоріжжям |date=2022-03-14 |publisher=[[Фокус (журнал, Україна)|Фокус]] |archiveurl=https://archive.today/20220407233109/https://focus.ua/uk/voennye-novosti/509213-ukrali-dazhe-unitaz-voyska-rf-obstrelyali-i-razgrabili-muzey-usadba-popova-pod-zaporozhem |archivedate=2022-04-07 |deadurl=no |accessdate=2022-04-08 }}</ref><ref name=Zolnikova_2022_03_27/>.

Того ж дня стало відомо про пошкодження [[Харківський художній музей|Харківського художнього музею]], де постраждали фасад, вітражі й розбито більшість вікон. Експонати не пошкоджені, але їм загрожує вуличне повітря<ref name=Kozlova_2022_03_18/><ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/7/7329224/ |title=Через обстріл військ РФ постраждав Харківський худмузей |date=2022-03-07 |publisher=Українська правда}}</ref>.

[[Файл:Manor in Trostianets after Russian invasion (01).jpg|right|thumb|[[Тростянецький районний краєзнавчий музей|Тростянецький краєзнавчий музей]] у [[Садиба Л. Є. Кеніга|садибі Леопольда Кеніга]] після російського обстрілу]]
8 березня (частково раніше та пізніше) військові РФ пошкодили обстрілами [[Тростянецький районний краєзнавчий музей]], [[Садиба Л. Є. Кеніга|будівля якого]] є пам'яткою архітектури XVIII—XIX століть. Крім того, музей був пограбований. Експонати не постраждали, остільки були перенесені в інше місце<ref name=niss_2022_04_04/><ref name=suspilne_2022_04_02>{{cite web |url=https://suspilne.media/224438-u-trostanci-ratuut-muzej-so-postrazdav-vid-artobstriliv-vijskovih-rf/ |title=У Тростянці рятують музей, що постраждав від артобстрілів військових РФ |date=2022-04-02 |publisher=Суспільне |archiveurl=https://archive.today/20220504020633/https://suspilne.media/224438-u-trostanci-ratuut-muzej-so-postrazdav-vid-artobstriliv-vijskovih-rf/ |archivedate=2022-05-04 |deadurl=no |accessdate=2022-05-04 }}</ref>.

9 березня російський обстріл частково зруйнував [[Охтирський міський краєзнавчий музей]], розташований у маєтку початку XX століття<ref name=Kozlova_2022_03_18/><ref name=niss_2022_04_04/>.

13 березня був пошкоджений фасад та частина експозиції [[Чернігівський військово-історичний музей|Військово-історичного музею]] в Чернігові<ref name=niss_2022_04_04/>.

14 березня був обстріляний [[Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році»]] в Київській області<ref name=niss_2022_04_04/>.

21 березня російські війська прямим попаданням авіабомби знищили [[художній музей імені Куїнджі]] в [[Маріуполь|Маріуполі]]. Оригіналів картин Архипа Куїнджі в музеї на той час не було, але були роботи інших митців<ref>{{cite web |url=https://interfax.com.ua/news/general/817137.html |title=У Маріуполі знищено будівлю Художнього музею ім. Архипа Куїнджі |date=2022-03-23 |publisher=Interfax |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220325230455/https://interfax.com.ua/news/general/817137.html |archivedate=2022-03-25|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-muzey-mariupol-kuidzhi-znyshchennia/31766991.html |title=Художній музей у Маріуполі – міськрада |date=2022-03-23 |publisher=Радіо Свобода |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220324131924/https://www.radiosvoboda.org/a/news-muzey-mariupol-kuidzhi-znyshchennia/31766991.html |archivedate=2022-03-24|deadurl=no}}</ref><ref name=niss_2022_04_04/>.

Того ж дня російським бомбардуванням був зруйнований [[Музей ретрокомп'ютерів (Маріуполь)|Музей ретрокомп'ютерів]] у Маріуполі, що містив понад 500 зразків комп'ютерної техніки від 1950-х до початку 2000-х років<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/220693-u-mariupoli-zniseno-muzej-retro-komputeriv-ta-igrovih-pristavok/ |title=У Маріуполі знищено музей ретро-комп'ютерів та ігрових приставок |date=2022-03-23 |publisher=[[Національна суспільна телерадіокомпанія України]] |archiveurl=https://archive.today/20220407220526/https://suspilne.media/220693-u-mariupoli-zniseno-muzej-retro-komputeriv-ta-igrovih-pristavok/ |archivedate=2022-04-07 |accessdate=2022-04-08 }}</ref>.

[[Файл:Star of Wormwood Museum after Russian occupation (07).jpg|right|thumb|Сміття, залишене російськими військами в чорнобильському музеї «Зірка Полин»]]
19 квітня з'явилося повідомлення про пожежу внаслідок обстрілів у [[Маріупольський краєзнавчий музей|Маріупольському краєзнавчому музеї]]<ref name=lb_2022_04_19>{{cite web |url=https://rus.lb.ua/culture/2022/04/19/513936_okkupanti_unichtozhili_kraevedcheskiy.html |title=Оккупанты уничтожили краеведческий музей в Мариуполе |date=2022-04-19 |publisher=Лівий берег |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220419224106/https://rus.lb.ua/culture/2022/04/19/513936_okkupanti_unichtozhili_kraevedcheskiy.html |archivedate=2022-04-19|deadurl=no}}</ref>. Музей був знищений бомбардуваннями та пожежею майже повністю. Багато експонатів частково або повністю згоріли<ref>{{cite web |url=https://www.nbcnews.com/video/mariupol-s-local-history-museum-ruined-by-russian-invasion-138906693721 |title=Mariupol's history museum survived WWII, but not Russia's bombardment |date=2022-04-29 |publisher=NBC News |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220430084301/https://www.nbcnews.com/video/mariupol-s-local-history-museum-ruined-by-russian-invasion-138906693721 |archivedate=2022-04-30 |deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.abc.net.au/news/2022-04-29/ukraine-russia-war-live-updates-putin-zelenskyy-mariupol-kyiv/101015702 |title=Mariupol museum staff work to recover exhibits damaged by bombing |date=2022-04-27 |publisher=[[Australian Broadcasting Corporation]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220501044434/https://www.abc.net.au/news/2022-04-29/ukraine-russia-war-live-updates-putin-zelenskyy-mariupol-kyiv/101015702 |archivedate=2022-05-01 |deadurl=no}}</ref>.

Маріупольська міськрада заявила, що російські війська вивезли понад 2000 експонатів трьох маріупольських музеїв (зокрема картини Куїнджі та Айвазовського) до Донецька<ref name=theguardian_2022_04_29/><ref>{{cite web |url=https://www.washingtonpost.com/world/2022/04/30/ukraine-russia-art-mariupol/ |title=Russian troops looted art museums in Mariupol, city council says |date=2022-04-30 |publisher=The Washington Post |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220430220706/https://www.washingtonpost.com/world/2022/04/30/ukraine-russia-art-mariupol/ |archivedate=2022-04-30|deadurl=no}}</ref>.

27 квітня стало відомо про обкрадання музею «Зірка Полин» у [[Чорнобиль|Чорнобилі]]. За повідомленням [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|ДСНС України]], окупанти забрали звідти телевізори і залишили сміття та боєприпаси. Експонати не постраждали<ref>{{cite web |url=https://www.unian.ua/russianworld/okupanti-obikrali-muzey-zirka-polin-u-chornobili-zabrali-televizori-zalishili-smittya-novini-rosiji-11803257.html |title=Окупанти обікрали музей "Зірка Полин" у Чорнобилі: забрали телевізори, а залишили сміття |date=2022-04-27 |publisher=УНІАН}}</ref>.

[[File:Museum of Hryhoriy Skovoroda after Russian shelling on 6 May 2022 (02).jpg|thumb|[[Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди|Меморіальний музей Григорія Сковороди]] після обстрілу 6 травня 2022 року]]
6 травня внаслідок російського обстрілу згорів [[Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди]] у селі [[Сковородинівка]] [[Харківська область|Харківської області]]. Була поранена людина<ref>{{cite web |url=https://www.unian.ua/war/rosiyski-okupanti-obstrilyali-skovorodinivku-na-harkivshchini-znishcheno-muzey-skovorodi-foto-video-novini-harkova-11816220.html |title=Російські окупанти обстріляли Сковородинівку на Харківщині: знищено музей (фото, відео) |date=2022-05-07 |publisher=УНІАН |archiveurl= |archivedate=}}</ref>.

2 червня в Харкові російська ракета зруйнувала школу з єдиним в Україні музеєм російського поета [[Єсенін Сергій Олександрович|Сергія Єсеніна]]. Одна людина загинула<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/246056-rosijska-armia-vdarila-raketou-po-skoli-z-muzeem-esenina-u-harkovi-podrobici/ |title=Російська армія вдарила ракетою по школі з музеєм Єсеніна у Харкові: подробиці |date=2022-06-02 |publisher=Суспільне |accessdate=2022-06-09 |archive-date=2022-06-12 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220612191704/https://suspilne.media/246056-rosijska-armia-vdarila-raketou-po-skoli-z-muzeem-esenina-u-harkovi-podrobici/ }}</ref><ref>{{cite web |url=https://life.pravda.com.ua/culture/2022/06/3/248934/ |title="Не буде нічого російського": окупанти зруйнували єдиний музей поета Єсеніна в Україні. ФОТО |date=2022-06-03 |publisher=Українська правда}}</ref>.

Знищено й невідому кількість інших маленьких музеїв при школах та інших закладах<ref name=niss_2022_04_04/>.

=== Бібліотеки ===
Станом на 24<!--згідно з першоджерелом--> червня 2022 року було пошкоджено або повністю знищено принаймні 122 бібліотеки. У 21 із них не лишилося жодного документа<ref>{{cite web |url=https://gazeta.ua/articles/culture/_nazvali-kilkist-bibliotek-yaki-znischili-rosijski-zagarbniki/1097025 |title=Назвали кількість бібліотек, які знищили російські загарбники |date=2022-06-27 |publisher=Gazeta.ua |archiveurl= |archivedate=}}</ref>.

В [[Донецька область|Донецькій області]] внаслідок обстрілу згоріла Центральна публічна бібліотека [[Вугледар]]ської міської громади<ref>{{cite web |url=https://volnovakha.city/articles/205712/u-vugledari-vnaslidok-obstrilu-zgorila-centralna-biblioteka |title=У Вугледарі внаслідок обстрілу згоріла центральна бібліотека |date=2022-04-11 |publisher=Волноваха.City |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220501210708/https://volnovakha.city/articles/205712/u-vugledari-vnaslidok-obstrilu-zgorila-centralna-biblioteka |archivedate=2022-05-01 |deadurl=no}}</ref>. Наукову бібліотеку мав [[Маріупольський краєзнавчий музей]], знищений обстрілами та пожежею<ref name=lb_2022_04_19/><ref>{{Cite web|title=У Маріуполі російські окупанти знищили 180 тис. книжок та 4 бібліотеки, — міськрада
|url=https://espreso.tv/u-mariupoli-rosiyski-okupanti-znishchili-180-tis-knizhok-ta-4-biblioteki-miskrada|website=Еспресо TV|date=2023-09-01|accessdate=|archive-date=|archive-url=}}</ref>.

У [[Житомирська область|Житомирській області]] від бомбардування постраждала [[Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича]], де пошкоджено фасади, двері та вікна<ref>{{cite web |url=https://mkip.notion.site/4-2902b59c484f4d6484508453726a3447 |title=Житомирська обл., м. Житомир, Новий бульвар, 4 |date=2022-03-22 |publisher=Міністерство культури та інформаційної політики України |archiveurl=https://archive.today/20220501233625/https://mkip.notion.site/4-2902b59c484f4d6484508453726a3447 |archivedate=2022-05-01 |accessdate=2022-05-02 }}</ref>.

У [[Київська область|Київській області]] пошкоджена [[Макарів]]ська публічна бібліотека, розташована в будівлі початку ХХ століття<ref>{{cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/news/mkip-prodovzhuye-fiksuvati-voyenni-zlochini-rosiyan-proti-kulturnoyi-spadshchini |title=МКІП продовжує фіксувати воєнні злочини росіян проти культурної спадщини |date=2022-04-23 |publisher=Кабінет Міністрів України |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220501222510/https://www.kmu.gov.ua/news/mkip-prodovzhuye-fiksuvati-voyenni-zlochini-rosiyan-proti-kulturnoyi-spadshchini |archivedate=2022-05-01 |deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web |url=https://censor.net/ua/video_news/3334038 |title=Розбомблені будинки, школа, бібліотека, вирви на дорогах та потрощені автомобілі: наслідки російської окупації в Макарові. ВІДЕО+ФОТОрепортаж |date=2022-04-14 |publisher=Цензор.нет |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220501223115/https://censor.net/ua/video_news/3334038/rozbombleni_budynky_shkola_biblioteka_vyrvy_na_dorogah_ta_potroscheni_avtomobili_naslidky_rosiyiskoyi |archivedate=2022-05-01 |deadurl=no}}</ref><ref name=unesco_damaged/>. Знищено бібліотеку в селі [[Підгайне (Вишгородський район)|Підгайне]]<ref>{{cite web |url=https://vikna.tv/video/ukrayina/prymachenko/ |title=Ризикували життям, щоб врятувати українську спадщину від росіян! Як уціліли картини Марії Приймаченко в Іванкові |date=2022-04-23 |publisher=Вікна |archiveurl= |archivedate=}}</ref>.

В [[Луганська область|Луганській області]] постраждали [[Старобільська дитячо-юнацька бібліотека]], [[Сєвєродонецька міська публічна бібліотека]] та [[Шуліківка|Шуліківська]] сільська бібліотека<ref name=ula_2022_03_13/>.

[[Файл:Library in Mykolaiv after Russian shelling, 7 May 2022 (1).jpg|thumb|Бібліотека в [[Миколаїв|Миколаєві]] після обстрілу 7 травня]]
В [[Миколаїв|Миколаєві]] 7 травня від російського обстрілу постраждала бібліотека в житловому будинку в [[Корабельний район (Миколаїв)|Корабельному районі]]<ref>{{cite web |url=https://lb.ua/society/2022/05/07/516067_zaznav_vorozhogo_obstrilu.html |title=Зазнав ворожого обстрілу Корабельний район Миколаєва, - ДСНС |date=2022-05-07 |publisher=Лівий берег |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220508072710/https://lb.ua/society/2022/05/07/516067_zaznav_vorozhogo_obstrilu.html |archivedate=2022-05-08|deadurl=no}}</ref>.

У [[Харків|Харкові]] 2 березня внаслідок ракетного удару по Палацу праці постраждала розташована неподалік [[Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна|Центральна наукова бібліотека університету імені Каразіна]], заснована 1804 року, в якій вибито вікна та пошкоджено фасад<ref>{{cite web |url=https://2day.kh.ua/kharkow/universitetskaya-biblioteka-v-centre-kharkova-postradala-ot-bombezhki-foto |title=Университетская библиотека в центре Харькова пострадала от бомбежки (ФОТО) |date=2022-03-03 |publisher=KharkivToday |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220501211049/https://2day.kh.ua/kharkow/universitetskaya-biblioteka-v-centre-kharkova-postradala-ot-bombezhki-foto |archivedate=2022-05-01 |deadurl=no}}</ref>. 13 березня була пошкоджена [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|державна наукова бібліотека імені Короленка]], розташована в будівлі 1901 року. Там, крім вікон і фасаду, постраждали інтер'єри та вітраж на стелі. Вплив зовнішнього клімату загрожує книгам<ref name=Kozlova_2022_03_18/><ref name=Zolnikova_2022_03_27/>. Повідомляється також про пошкодження харківської [[Центральна бібліотека ім. В. В. Маяковського (Харків)|Центральної бібліотеки імені Маяковського]]<ref name=ula_2022_03_13/>, [[Центральна бібліотека Московського району (Харків)|Центральної бібліотеки Московського району]] та бібліотек №&nbsp;2, 36 і 43<ref>{{cite web |url=https://2day.kh.ua/ua/kharkow/okupanty-obstrilyuyut-kharkivski-biblioteky |title=Окупанти обстрілюють харківські бібліотеки |date=2022-04-21 |publisher=KharkivToday |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220422110832/https://2day.kh.ua/ua/kharkow/okupanty-obstrilyuyut-kharkivski-biblioteky |archivedate=2022-04-22 |deadurl=no}}</ref>. 27 квітня через російський обстріл горіла бібліотека в [[Барвінківська міська громада|Барвінківській громаді]] на Харківщині<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/233455-u-barvinkivskij-gromadi-na-harkivsini-vid-obstriliv-rf-gorili-magazin-ta-biblioteka/ |title=У Барвінківській громаді на Харківщині від обстрілів РФ горіли магазин та бібліотека |date=2022-04-28 |publisher=Суспільне |archiveurl=https://archive.today/20220501215318/https://suspilne.media/233455-u-barvinkivskij-gromadi-na-harkivsini-vid-obstriliv-rf-gorili-magazin-ta-biblioteka/ |archivedate=2022-05-01 |deadurl=no |accessdate=2022-05-02 }}</ref>.

В [[Херсонська область|Херсонській області]] було знищено бібліотеку села [[Олександрівка (Херсонський район)|Олександрівка]] та пошкоджено бібліотеку села [[Станіслав (Херсонський район)|Станіслав]]<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/225198-na-hersonsini-rosijski-vijskovi-znisili-biblioteku-z-ponad-16-tisac-knig/ |title=На Херсонщині російські військові знищили бібліотеку з понад 16 тисяч книг |date=2022-04-04 |publisher=Суспільне |archiveurl=https://archive.today/20220501220837/https://suspilne.media/225198-na-hersonsini-rosijski-vijskovi-znisili-biblioteku-z-ponad-16-tisac-knig/ |archivedate=2022-05-01 |deadurl=no |accessdate=2022-05-02 }}</ref>.

У [[Чернігів|Чернігові]] 28 лютого вибухова хвиля від ракетного удару частково зруйнувала [[Чернігівська центральна міська бібліотека імені М. М. Коцюбинського|центральну міську бібліотеку імені Коцюбинського]] та бібліотеку для дітей імені Довженка, розташовані в одній будівлі<ref>{{cite web |url=https://cntime.cn.ua/rosijska-raketa-pocilila-v-ukrayinsku-biblioteku-u-article/ |title=Російська ракета поцілила в українську бібліотеку у Чернігові |date=2022-03-01 |publisher=Час Чернігівський |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220301211046/https://cntime.cn.ua/rosijska-raketa-pocilila-v-ukrayinsku-biblioteku-u-article/ |archivedate=2022-03-01 |deadurl=no}}</ref><ref name=ula_2022_03_13/>. 11 березня трьома 500-кілограмовими бомбами напівзруйновано історичний [[будинок В. В. Тарновського|будинок Василя Тарновського]], де розташовувалась обласна бібліотека для юнацтва<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/227407-molodiznij-centr-biblioteka-korolenka-i-muzej-kocubinskogo-zlocini-proti-kulturnoi-spadsini/ |title=Молодіжний центр, бібліотека Короленка і музей Коцюбинського: злочини проти культурної спадщини |date=2022-04-11 |publisher=[[UA: Чернігів]] |accessdate=2022-04-20 |archive-date=2022-04-11 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220411162028/https://suspilne.media/227407-molodiznij-centr-biblioteka-korolenka-i-muzej-kocubinskogo-zlocini-proti-kulturnoi-spadsini/ }}</ref><ref name=Zolnikova_2022_03_27/><ref name=Kozlova_2022_03_18/>. 30 березня обстрілом пошкоджено будівлю [[Дворянський земельний банк (Чернігів)|Дворянського земельного банку]], що містить [[Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|обласну наукову бібліотеку імені Короленка]]<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/223204-u-cernigovi-rosiani-obstrilali-istoricnu-budivlu-u-centri-mista/ |title=У Чернігові росіяни обстріляли історичну будівлю у центрі міста |date=2022-03-31 |publisher=Суспільне |accessdate=2022-04-19 |archive-date=2022-03-30 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220330101409/https://suspilne.media/223204-u-cernigovi-rosiani-obstrilali-istoricnu-budivlu-u-centri-mista/ }}</ref><ref>{{cite web |url=https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/nyshchennya-bibliotek |title=Нищення бібліотек |date=2022-03-31 |publisher=[[День (газета)|День]] |author=Бойко В.}}</ref>.

=== Меморіали, місця поховань ===
В Донецькій області постраждали пам'ятники [[Ігнатій Маріупольський|митрополиту Ігнатію]] та [[Короленко Володимир Галактіонович|Володимиру Короленку]] в [[Маріуполь|Маріуполі]], а також пам'ятник воїнам-афганцям<ref name=unesco_damaged/>. Був зруйнований [[меморіал Василю Сліпаку]] поблизу селища [[Луганське (смт)|Луганське]]<ref name=discover_2022_04_01/>.

При російському обстрілі [[Київська телевежа|Київської телевежі]] 1 березня 2022 року був пошкоджений [[Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (приватний проєкт)|Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»]], що на той час будувався. Зазнали пошкоджень будівля музею при центрі та пам'ятка XIX століття&nbsp;— колишня контора прилеглого цвинтаря<ref name=Zolnikova_2022_03_27/><ref name="bbc-babiyar">{{Cite web|last=Wertheimer|first=Tiffany|date=2 березня 2022|title=Babyn Yar: Anger as Kyiv's Holocaust memorial is damaged|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-60588885|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220302214136/https://www.bbc.com/news/world-europe-60588885|archivedate=March 2, 2022|website=[[BBC News]]|deadurl=no}}</ref><ref name=niss_2022_04_04/><ref name=discover_2022_04_01/>.

В [[Київська область|Київській області]] постраждали братська могила з пам'ятником загиблим у Другій світовій війні в [[Буча|Бучі]], пам'ятник Тарасу Шевченку та статуя архангела Михаїла в [[Бородянка|Бородянці]], а також два пам'ятники загиблим у Другій світовій війні, пам'ятник воїнам-афганцям та пам'ятник загиблим солдатам ЗСУ<ref name=unesco_damaged/>.

В Запорізькій області пошкоджена меморіальна стела учасникам АТО в [[Енергодар]]і<ref name=discover_2022_04_01/>.

[[Файл:Jewish cemetery in Hlukhiv after Russian shelling on 8 May 2022 (01).jpg|thumb|[[Єврейський цвинтар (Глухів)|Кладовище в Глухові]] після обстрілу 8 травня]]
В [[Сумська область|Сумській області]] 8 травня від російського обстрілу постраждало [[Єврейський цвинтар (Глухів)|єврейське кладовище]] у [[Глухів|Глухові]]<ref>{{cite web |url=https://mkip.gov.ua/news/7122.html |title=На Сумщині російська ракета влучила в єврейське кладовище |date=2022-05-08 |publisher=Міністерство культури та інформаційної політики України |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220511211844/https://mkip.gov.ua/news/7122.html |archivedate=2022-05-11 |deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3478500-zagarbniki-rozbombili-evrejskij-cvintar-u-gluhovi.html |title=Загарбники розбомбили єврейський цвинтар у Глухові |date=2022-05-09 |publisher=Укрінформ |archiveurl=https://archive.today/20220512092755/https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3478500-zagarbniki-rozbombili-evrejskij-cvintar-u-gluhovi.html |archivedate=2022-05-12 |deadurl=no |accessdate=2022-05-12 }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.jpost.com/breaking-news/article-706184 |title=Jewish cemetery bombed in northeastern Ukraine |date=2022-05-09 |publisher=The Jerusalem Post |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220511205201/https://www.jpost.com/breaking-news/article-706184 |archivedate=2022-05-11 |deadurl=no}}</ref>. Деякі могили зруйновані впалими деревами, по кладовищу розкидало уламки дахів навколишніх будинків, більша частина площі обгоріла<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/237583-zniseni-vibuhom-ta-pozezeu-mogili-naslidki-vlucanna-rosijskoi-raketi-u-evrejskij-cvintar-na-sumsini/ |title=Руйнування вибухом та пожежею — наслідки влучання російської ракети у єврейський цвинтар на Сумщині |date=2022-05-09 |publisher=Суспільне |archiveurl=https://archive.today/20220512094641/https://suspilne.media/237583-zniseni-vibuhom-ta-pozezeu-mogili-naslidki-vlucanna-rosijskoi-raketi-u-evrejskij-cvintar-na-sumsini/ |archivedate=2022-05-12 |deadurl=no |accessdate=2022-05-12 }}</ref>. Крім того, в області постраждав пам'ятник 183-й танковій бригаді<ref name=unesco_damaged/>.

В [[Харківська область|Харківській області]] 17 березня стало відомо про пошкодження російським авіабомбардуванням [[Атака (меморіал)|меморіала «Атака»]], присвяченого загиблим у Другій світовій війні<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/218871-v-izumi-zrujnuvali-memorial-pamati-drugoi-svitovoi-vijni-ataka/ |title=В Ізюмі зруйнували Меморіал пам’яті Другої світової війни "Атака" |date=2022-03-18 |publisher=Суспільне |archiveurl= |archivedate=}}</ref>.

23 березня російська армія обстріляла харківський [[Меморіал жертв тоталітаризму]]. За даними Польського агентства преси, жодні інші об'єкти тієї місцевості обстріляні не були, що вказує на цілеспрямований удар по кладовищу<ref>{{cite web |url=https://www.thefirstnews.com/article/russian-attack-on-kharkiv-cemetery-intentional-pap-reporter-says-29049 |title=Russian attack on Kharkiv cemetery intentional, PAP reporter says |date=2022-03-23 |publisher=The First News / Polish Press Agency |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220414122201/https://www.thefirstnews.com/article/russian-attack-on-kharkiv-cemetery-intentional-pap-reporter-says-29049 |archivedate=2022-04-14 |deadurl=no}}</ref>. Розбито деякі плити з іменами загиблих<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/221017-u-harkovi-obstrilali-memorial-zertvam-totalitarizmu/ |title=У Харкові обстріляли Меморіал жертвам тоталітаризму, де поховані поляки |date=2022-03-24 |publisher=Суспільне |archiveurl=https://archive.today/20220501184021/https://suspilne.media/221017-u-harkovi-obstrilali-memorial-zertvam-totalitarizmu/ |archivedate=2022-05-01 |deadurl=no |accessdate=2022-05-02 }}</ref>; в одному з поховань застряг снаряд від реактивної системи залпового вогню «[[БМ-30 «Смерч»|Смерч]]», який, по всій видимості, містив [[касетні засоби ураження|касетні елементи]]<ref>{{cite web |url=https://publicintegrity.org/national-security/ukraine-in-crisis/russia-attacks-cities-with-widely-condemned-cluster-munitions/ |title=Russia attacks cities with widely condemned cluster munitions |date=2022-03-31 |author=Atherton K. D. |publisher=Center for Public Integrity |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220424002033/https://publicintegrity.org/national-security/ukraine-in-crisis/russia-attacks-cities-with-widely-condemned-cluster-munitions/ |archivedate=2022-04-24 |deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.cbc.ca/news/world/kharkiv-ukraine-russian-bombardment-1.6396229 |title='They bomb us because they can't beat us': Kharkiv civilians suffer as Russia runs out of options |date=2022-03-25 |publisher=[[Canadian Broadcasting Corporation]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220511183024/https://www.cbc.ca/news/world/kharkiv-ukraine-russian-bombardment-1.6396229 |archivedate=2022-05-11 |deadurl=no}}</ref>.

{{s|26 березня}} російським обстрілом був пошкоджений меморіал жертв нацизму «[[Дробицький Яр]]» поблизу Харкова<ref>{{cite web |url=https://p.dw.com/p/495JY |title=Главные события 31-го дня войны в Украине |date=2022-03-27 |publisher=Deutsche Welle |archiveurl=https://archive.today/20220406143550/https://www.dw.com/ru/glavnye-sobytija-31-go-dnja-vojny-v-ukraine/a-61270728 |archivedate=2022-04-06 |deadurl=no |accessdate=2022-04-08 }}</ref><ref>{{cite web |url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/rosiya-obstrilyala-teritoriyu-memorialnogo-kompleksu-v-drobickomu-yaru-novini-harkova-50228576.html |title=«Нацисти повернулися». Росія обстріляла меморіальний комплекс у Дробицькому Яру під Харковом, пошкоджено монумент |date=2022-03-26 |publisher=[[НВ]] |archiveurl=https://archive.today/20220406140732/https://nv.ua/ukr/ukraine/events/rosiya-obstrilyala-teritoriyu-memorialnogo-kompleksu-v-drobickomu-yaru-novini-harkova-50228576.html |archivedate=2022-04-06 |deadurl=no |accessdate=2022-04-08 }}</ref>. Також у місті постраждав меморіал Слави<ref name=discover_2022_04_01/><ref name=unesco_damaged/>. Крім того, станом на {{s|15 квітня}} обстрілами пошкоджено 9 кладовищ міста<ref>{{cite web |url=https://www.city.kharkov.ua/ru/news/cherez-obstrili-kharkova-postrazhdali-devyat-tsvintariv-ta-memorial-zhertvam-totalitarizmu-50399.html |title=Из-за обстрелов Харькова пострадали девять кладбищ и Мемориал жертвам тоталитаризма |date=2022-04-15 |publisher=Официальный сайт Харьковского городского совета, городского головы, исполнительного комитета |deadurl=no |archiveurl= |archivedate=}}</ref>.

У Херсонській області пошкоджено меморіальну стелу на честь [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеслава Чорновола]]<ref name=discover_2022_04_01/>. У [[Чернігів|Чернігові]] постраждав меморіал на цвинтарі [[Яцево]]<ref name=unesco_damaged/>.

=== Релігійні об'єкти ===
[[Файл:Destroyed church in Viazivka.jpg|right|thumb|[[церква Різдва Пресвятої Богородиці (В'язівка)|Церква Різдва Богородиці]] у В'язівці після обстрілу]]
[[Файл:St. George's Skete of Sviatohirsk Lavra after Russian shelling (01).jpg|right|thumb|Георгіївська церква Георгіївського скиту [[Свято-Успенська Святогірська лавра|Святогірської лаври]] після обстрілів у травні 2022 року]]
Після місяця війни, 25 березня, [[Державна служба України з етнополітики та свободи совісті]] нараховувала щонайменше 59 пошкоджених релігійних об'єктів у щонайменше 8 областях (у середньому два об'єкти за день війни). Це переважно православні церкви<ref name=dess_2022_03_25/>. На 4 вересня було відомо вже про 169 пошкоджених або знищених релігійних споруд, 54 з яких є пам'ятками історії, архітектури та містобудування або належать до цінної історичної забудови<ref name=mkip_2022_09_04/>.

Серед іншого, російські війська знищили три дерев'яні церкви XIX століття: [[церква Різдва Пресвятої Богородиці (В'язівка)|церкву Різдва Богородиці]] (село [[В'язівка (Коростенський район)|В'язівка]], Житомирська область, 7 березня), [[Георгіївська церква (Заворичі)|Георгіївську церкву]] (село [[Заворичі]], Київська область, 7 березня) та [[Храм Вознесіння Господнього (Лук'янівка)|церкву Вознесіння Господнього]] (село [[Лук'янівка (Броварський район)|Лук'янівка]], Київська область, 25 березня). Всі ці церкви були в користуванні [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ Московського патріархату]]<ref name=church_ua_2022_03_07/><ref name=church_ua_2022_03_26/>.

В [[Донецька область|Донецькій області]] численних руйнувань зазнала [[Свято-Успенська Святогірська лавра|Святогірська лавра]] УПЦ МП<ref name=bellingcat_2022_06_07/>. Так, російський авіаудар 12 березня пошкодив її житлові будівлі та поранив кількох людей, що там укривалися<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/13/7330859/ |title=Росія бомбардувала православну Святогірську Лавру |date=2022-03-13 |publisher=Українська правда |archiveurl= |archivedate=}}</ref><ref>{{Cite web|lang=en|url=https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-putin-news-03-13-22/h_e1905e260badeb635420976a05d72825|title=Russian airstrike damages historic Ukrainian monastery|author=Regan Helen|website=CNN|date=2022-03-13 |archive-date=2022-03-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20220313104709/https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-putin-news-03-13-22/h_e1905e260badeb635420976a05d72825|deadlink=no}}</ref><ref name=Zolnikova_2022_03_27/>. {{s|4 травня}} російська армія обстріляла лавру знову, поранивши 7 людей<ref>{{cite web |url=https://www.forbes.com/sites/katyasoldak/2022/05/05/thursday-may-5-russias-war-on-ukraine-news-and-information-from-ukraine/?sh=6d4ebb85e1ff |title=Thursday, May 5. Russia’s War On Ukraine: News And Information From Ukraine |date=2022-05-05 |publisher=Forbes |archiveurl= |archivedate=}}</ref>. {{s|7 травня}} новим обстрілом була зруйнована церква Георгіївського скиту в селі [[Долина (Краматорський район)|Долина]]<ref name=bellingcat_2022_06_07/><ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/05/9/7344960/ |title=Росіяни знищили скит Святогірської лаври УПЦ МП |date=2022-03-09 |publisher=Українська правда |archiveurl= |archivedate=}}</ref>, {{s|17 травня}}&nbsp;— церква Богородичного скиту в селі [[Богородичне]], {{s|4 червня}}&nbsp;— церква [[Всіхсвятський скит|Всіхсвятського скиту]] в селі [[Тетянівка (Краматорський район)|Тетянівка]]. Були пошкоджені й інші споруди лаври<ref name=bellingcat_2022_06_07/>.

12 березня бомбардуваннями та обстрілами був пошкоджений [[Храм Святого Миколая Чудотворця (Волноваха)|Миколаївський храм]] [[Православна церква України|ПЦУ]] в місті [[Волноваха]] Донецької області<ref name=interfax_2022_03_15/><ref name=dess_2022_03_25/>. {{s|15 березня}} російські війська знищили будівлю управління [[Донецька єпархія ПЦУ|Донецької єпархії ПЦУ]], розташовану в Маріуполі<ref name=dess_2022_03_25/>.

В Київській області 10 березня був зруйнований храм пророка Іллі та апостола Андрія Первозванного в селі [[Мостище (Фастівський район)|Мостище]]<ref name=interfax_2022_03_15/>. Того ж дня частково зруйновано [[Свято-Христо-Різдвяний кафедральний собор (Сєвєродонецьк)|Свято-Христо-Різдвяний кафедральний собор]] у [[Сєвєродонецьк]]у Луганської області<ref name=interfax_2022_03_15/><ref name=dess_2022_03_25/>.

В [[Харків|Харкові]] 1 березня російські війська обстріляли будівлю курії [[Харківсько-Запорізька дієцезія|Харківсько-Запорізької дієцезії]] Римо-Католицької церкви<ref name=dess_2022_03_25/>. Наступного дня обстріли пошкодили три церкви УПЦ МП: [[Свято-Успенський собор (Харків)|Успенський собор]], [[Університетська церква (Харків)|Антоніївський храм]] та [[Мироносицька церква (Харків)|церкву Жон Мироносиць]]<ref>{{cite web |url=https://www.ostro.org/general/society/news/628847/ |title=Под обстрелы в Харькове попали три храма Московского патриархата |date=2022-03-03 |publisher=Информационное агентство «ОстроВ» |archiveurl=https://archive.today/20220308131101/https://www.ostro.org/general/society/news/628847/ |archivedate=2022-03-08 |deadurl=no |accessdate=2022-04-08 }}</ref><ref name=dess_2022_03_25/>. 6 березня частково зруйновано [[баптизм|баптистський]] дім молитви в [[Ізюм]]і Харківської області<ref name=dess_2022_03_25/>. 10 березня пошкоджено [[Харківська хоральна синагога|Харківську хоральну синагогу]]<ref name=Zolnikova_2022_03_27/>, 11 березня&nbsp;— храм святого Юрія Переможця [[Православна церква України|ПЦУ]]<ref name=nv_2022_03_17/>, в ніч на 12 березня&nbsp;— [[Храм святої благовірної цариці Тамари (Харків)|храм цариці Тамари]] УПЦ МП у [[П'ятихатки (Харків)|П'ятихатках]]<ref name=interfax_2022_03_15/>, 14 березня&nbsp;— Преображенський храм УПЦ МП на [[Салтівка|Салтівці]], 15 березня&nbsp;— [[єшива|єшиву]] місцевої єврейської громади, 17 березня&nbsp;— храм Смоленської ікони УПЦ МП на [[Холодна гора (місцевість)|Холодній горі]]<ref name=nv_2022_03_17/><ref name=dess_2022_03_25/>. 4 квітня постраждав [[Храм Різдва Пресвятої Богородиці (Дергачі)|храм Різдва Богородиці]] УПЦ МП в [[Дергачі|Дергачах]] Харківської області<ref>{{cite web |url=https://nv.ua/ukr/kharkiv/pid-harkovom-okupanti-obstrilyali-hram-novini-harkova-50231294.html |title=Обстріл Дергачів: у Харківській області постраждав храм Різдва Пресвятої Богородиці |date=2022-04-05 |publisher=НВ}}</ref>.

[[Файл:Church of the Ascension (Lukashivka) after fighting (2022-04-09) 01.webm|right|thumb|thumbtime=1:15|[[Вознесенська церква (Лукашівка)|Вознесенська церква]] в Лукашівці після боїв]]
В Чернігові пошкоджень зазнав ансамбль [[Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів)|Троїцько-Іллінського монастиря]]<ref name=mkip_2022_03_10/> та [[Єлецький монастир|Єлецький Успенський монастир]]<ref name=discover_2022_04_01/>. Напівзруйновано [[Церква святителя Феодосія (Чернігів)|церкву святителя Феодосія]]; пошкоджено [[Воскресенська церква (Чернігів)|Воскресенську]], [[Катерининська церква (Чернігів)|Катерининську]] та [[Свято-Казанська церква (Чернігів)|Свято-Казанську]] церкви й меморіал з каплицею архангела Михаїла на кладовищі [[Яцево]]<ref name=unesco_damaged/>. Храми ХІ-ХІІ століть у чернігівському [[Дитинець (Чернігів)|Дитинці]], незважаючи на його бомбардування, серйозно не постраждали<ref name=pravda_2022_04_10>{{cite web |url=https://life.pravda.com.ua/culture/2022/04/10/248185/ |title=В Україні від війни найбільше постраждали храми та комуністичні пам’ятники – Ткаченко |date=2022-04-10 |publisher=Українська правда |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220410144623/https://life.pravda.com.ua/culture/2022/04/10/248185/ |archivedate=2022-04-10 |deadurl=no}}</ref>. Значно постраждала [[Вознесенська церква (Лукашівка)|Вознесенська церква]] в [[Лукашівка (Чернігівський район)|Лукашівці]] Чернігівської області, де був штаб окупантів<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/224997-colovikiv-vivodili-na-rozstril-zinok-zalakuvali-ziteli-lukasivki-pro-rosijsku-okupaciu/ |title=Чоловіків виводили на розстріл, жінок – залякували: жителі Лукашівки про російську окупацію |publisher=Суспільне. Новини |date=2022-04-04}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.lrt.lt/mediateka/irasas/2000209065/day-45-of-invasion-consequences-of-shelling-in-kramatorsk-crimes-or-russian-military-clearance-of-kyiv-and-chernihiv-regions |title=Day 45 of invasion. Consequences of shelling in Kramatorsk, crimes or Russian military, clearance of Kyiv and Chernihiv regions |date=2022-04-09 |publisher=[[Литовське національне радіо і телебачення]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220410220948/https://www.lrt.lt/mediateka/irasas/2000209065/day-45-of-invasion-consequences-of-shelling-in-kramatorsk-crimes-or-russian-military-clearance-of-kyiv-and-chernihiv-regions |archivedate=2022-04-10 |deadurl=no}}</ref>.

=== Інші об'єкти ===
[[Файл:Lysychansk multidisciplinary gymnasium after Russian shelling.jpg|right|thumb|{{нп|Лисичанська багатопрофільна гімназія|Лисичанська багатопрофільна гімназія|ru|Лисичанская многопрофильная гимназия}} після обстрілу {{s|1 травня}}]]
[[Файл:House of estate manager of Leopold Koenig after Russian invasion (1).jpg|right|thumb|Будинок управителя маєтками [[Кеніг Леопольд Єгорович|Леопольда Кеніга]] в [[Тростянецький парк|Тростянецькому парку]] (пам'ятка архітектури національного значення, місце розташування [[Краснотростянецька лісова науково-дослідна станція|лісової науково-дослідної станції]]) після [[Бої за Тростянець (2022)|боїв за Тростянець]]]]
[[Файл:Myronosytska 1 after Russian shelling on 2 March 2022 (05).jpg|thumb|[[Будинок Наркомпраці (Харків)|Будинок Наркомпраці]]&nbsp;— пам'ятка містобудування та архітектури, де розташовувався Економічний факультет [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університета]]&nbsp;— після російського ракетного удару 2 березня 2022]]
[[Файл:Former courthouse in Chernihiv after Russian shelling on 25 February 2022.jpg|right|thumb|{{нп|Будинок окружного суду (Чернігів)|Колишній будинок окружного суду|ru|Дом окружного суда (Чернигов)}} (1904) в Чернігові після обстрілу 25 лютого]]

В Донецькій області 16 березня російські війська [[Авіаудар по Маріупольському театру|скинули бомбу]] на [[Донецький академічний обласний драматичний театр|драматичний театр]] у Маріуполі, вбивши близько 300 людей. Бомбардуваннями було зруйновано й численні інші об'єкти міста<ref name=Zolnikova_2022_03_27/>.

В Києві 15 березня від вибухової хвилі постраждала [[Лук'янівський народний будинок|Київська мала опера]] на Лук'янівці<ref name=Zolnikova_2022_03_27/>.

В [[Луганська область|Луганській області]] на початку травня від обстрілів згоріли дві будівлі кінця XIX століття в [[Лисичанськ]]у, що належать до [[Бельгійська спадщина Лисичанська|бельгійської спадщини міста]]: 1 травня&nbsp;— будівля казарми содового заводу (нині {{нп|Лисичанська багатопрофільна гімназія|Лисичанська багатопрофільна гімназія|ru|Лисичанская многопрофильная гимназия}})<ref>{{cite web |url=https://life.nv.ua/ukr/socium/lisichanska-gimnaziya-zgorila-rf-zruynuvala-naykrashchu-shkolu-ta-pam-yatku-arhitekturi-foto-50238643.html |title=«„Руський мир“ виглядає так». У Лисичанську вщент згоріла гімназія, пам’ятка архітектури XIX століття |date=2022-05-02 |publisher=НВ}}</ref>, а 3 травня&nbsp;— [[Бельгійська спадщина Лисичанська#Будинок директора заводу «Донсода»|будинок директора цього заводу]] (нині протитуберкульозна поліклініка)<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ru/rubric-regions/3474339-rossijskie-vojska-unictozili-lisicanskij-protivotuberkuleznyj-dispanser.html |title=Российские войска уничтожили Лисичанский противотуберкулезный диспансер |date=2022-05-04 |publisher=Укрінформ |archiveurl= |archivedate=}}</ref>.

В [[Одеса|Одесі]] 12 травня [[Обстріли Одеси (2022)|ракетним обстрілом]] був пошкоджений [[Воронцовський палац (Одеса)|Воронцовський палац]]<ref>{{cite web |url=https://mkip.gov.ua/news/7136.html |title=Через ракетний обстріл постраждав Воронцовський палац у центрі Одесі |date=2022-05-13 |publisher=Міністерство культури та інформаційної політики України   |archiveurl= |archivedate=}}</ref>.

У [[Суми|Сумах]] уже в перший день [[Російське вторгнення в Україну (2022)|вторгнення]], 24 лютого 2022 року, після вуличних боїв сумської тероборони з військами РФ у [[Сумський Михайлівський кадетський корпус|кадетському корпусі]] вирувала пожежа. 2 березня росіяни завдали ракетного удару по території архітектурного комплексу, де розташовувалася [[27-ма реактивна артилерійська бригада (Україна)|27-ма реактивна артилерійська бригада]], військова кафедра СумДУ та кадетський корпус. Корпус було фактично знищено<ref>{{Cite web|title=Окупанти ракетним ударом знищили кадетський корпус у Сумах (фото) |url=https://glavcom.ua/country/incidents/okupanti-raketnim-udarom-znishchili-kadetskiy-korpus-u-sumah-foto-826461.html |website=Главком |date=2022-03-03 |language=uk |first=Оксана|last=Воронцова}}</ref><ref>{{Cite web|title=Суми: окупант ударив ракетами, 5 постраждалих - голова ОДА |url=https://lb.ua/society/2022/03/03/507782_sumi_okupant_udariv_raketami_5.html |website=Лівий берег |date=2022-03-03 |language=uk |first=Олександр|last=Демченко}}</ref><ref>{{Cite web|title=Велике руйнівництво: культурні втрати України під час війни |url=https://lb.ua/culture/2022/03/25/510869_velike_ruynivnitstvo_kulturni.html |website=Лівий берег |date=2022-03-25 |language=uk |first=Ксенія|last=Білаш}}</ref>.

В [[Сумська область|Сумській області]] у [[Тростянець|Тростянці]] згорів будинок управителя маєтками [[Кеніг Леопольд Єгорович|Леопольда Кеніга]] (пам'ятка архітектури національного значення, 1911), де розташовувалась [[Краснотростянецька лісова науково-дослідна станція]]<ref>{{cite web |url=https://24tv.ua/potroshheni-obgorili-okupanti-zruynuvali-nizku-istorichnih-sporud_n1929514 |title=Потрощені та обгорілі: окупанти зруйнували низку історичних споруд у Тростянці |date=2022-03-31 |publisher=24 канал}}</ref>. Постраждав [[Круглий двір]]<ref name=Zolnikova_2022_03_27/> та локомотивне депо «[[Тростянець-Смородине|Смородине]]» 1877 року<ref name=unesco_damaged/>. В [[Охтирка|Охтирці]] пошкоджено, серед іншого, будинок культури<ref name=Zolnikova_2022_03_27/> (архітектурну пам'ятку 1914 року) та зруйновано будівлю [[Охтирська міська рада|міської ради]]<ref name=unesco_damaged/>.

У [[Харків|Харкові]] станом на кінець березня зруйновано не менше 30 об'єктів культурної спадщини, в тому числі багато дореволюційних будівель<ref name=Zolnikova_2022_03_27/>. Так, авіаударом напівзруйновано [[прибутковий будинок Масловського]]&nbsp;— архітектурну пам'ятку 1911 року. Значно пошкоджено будівлі магазину «Люкс» (1894), [[Харківський апеляційний суд|Харківського апеляційного суду]] (1902)<ref name=gx_2022_05_09/>, Палац праці (1916)<ref name=Zolnikova_2022_03_27/> та [[Пожежна частина на Заїківці (Харків)|пожежну частину на Заїківці]] (1887)<ref>{{cite web |url=https://24tv.ua/harkovi-rosiyski-okupanti-zruynuvali-arhitekturnu-pamyatku_n1925363 |title=У Харкові російські окупанти зруйнували архітектурну пам'ятку |date=2022-03-28 |publisher=24 канал |archiveurl=https://archive.today/20220408180034/https://24tv.ua/harkovi-rosiyski-okupanti-zruynuvali-arhitekturnu-pamyatku_n1925363 |archivedate=2022-04-08 |deadurl=no |accessdate=2022-04-08 }}</ref>; постраждали [[Харківська обласна філармонія]] (1859)<ref name=discover_2022_04_01/>, школа №&nbsp;7 (1906—1907)<ref name=unesco_damaged/> та [[Харківський художній музей]] (1912), де вибухами вибито вікна, що спричинило порушення кліматичних умов зберігання експонатів<ref name=Zolnikova_2022_03_27/><ref name=Kozlova_2022_03_18/>. Серед знищених пам'яток радянських часів&nbsp;— будівлі [[Харківська обласна державна адміністрація|Харківської обласної державної адміністрації]], [[Головне управління Національної поліції в Харківській області|обласного управління поліції]] та економічного факультета [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університета]] (колишній [[будинок Наркомпраці (Харків)|будинок Наркомпраці]]). Значно пошкоджено [[Державний інститут з проектування підприємств коксохімічної промисловості]]<ref name=Zolnikova_2022_03_27/><ref name=Kozlova_2022_03_18/><ref name=gx_2022_05_09/>. Постраждали [[будинок «Слово»]]<ref name=Kozlova_2022_03_18/><ref name="bloomberg-ukraine culture2">{{Cite web|last=O'Sullivan|first=Feargus|date=2022-03-08|title=The Ukrainian Cultural Sites at Risk of Destruction|url=https://www.bloomberg.com/news/features/2022-03-08/the-destruction-of-ukraine-heritage-and-cultural-sites |website=[[Bloomberg News|Bloomberg CityLab]]|archive-date=11 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220311002055/https://www.bloomberg.com/news/features/2022-03-08/the-destruction-of-ukraine-heritage-and-cultural-sites |deadurl=no}}</ref>, будівля [[Харківська міська рада|Харківської міськради]], [[Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка|театр опери та балету]]<ref name=Zolnikova_2022_03_27/><ref name=Kozlova_2022_03_18/> та інші об'єкти.

В [[Чернігів|Чернігові]] станом на 8 квітня зафіксували понад 20 злочинів проти культурної спадщини<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/226375-ponad-20-zafiksovanih-zlociniv-proti-kulturnoi-spadsini-u-cernigovi-ministr-kulturi/ |title=Понад 20 зафіксованих злочинів проти культурної спадщини у Чернігові, - міністр культури |date=2022-04-08 |publisher=Суспільне}}</ref><ref name=suspilne_2022_04_11/>. Зокрема, 25 лютого російським обстрілом пошкоджено {{нп|Будинок окружного суду (Чернігів)|колишній будинок окружного суду|ru|Дом окружного суда (Чернигов)}} (нині обласне управління СБУ)<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/25/7325792/ |title=У Чернігові атакували будівлю СБУ і насосну станцію |date=2022-02-25 |publisher=Українська правда}}</ref>, 27 лютого ракетний удар частково зруйнував [[будинок Чернігівського обласного молодіжного центру|колишній кінотеатр імені Щорса]] (нині обласний молодіжний центр)<ref name=Kozlova_2022_03_18/>.

== Реакція ==
Українські вчені висловили занепокоєння з приводу «культурної катастрофи, що розгортається», яке підтримав президент і генеральний директор {{нп|J. Paul Getty Trust|J. Paul Getty Trust|en|J. Paul Getty Trust}} Джеймс Куно. У заяві Куно засуджуються культурні звірства, які скоюються в Україні, а також людські та екологічні втрати, і наголошується, що захист і збереження культурної спадщини є основною цінністю.<ref name=theguardian_2022_03_01/> Ініціатива [[Смітсонівський інститут|Смітсонівського інституту]] ''Smithsonian Cultural Rescue Initiative'' співпрацювала з мешканцями України, які пройшли навчання щодо збереження культурної спадщини<ref name=smithsonianmag_2022/>.

3 березня [[ЮНЕСКО]] опублікувало заяву про стурбованість ситуацією в Україні, де вимагає негайного припинення атак на цивільні об'єкти. В заяві відмічено руйнування в Харкові, історичному центрі Чернігова, втрату картин [[Примаченко Марія Оксентіївна|Марії Примаченко]], удар по меморіалу Холокоста та інші руйнування<ref name=unesco_2022_03/>.

7 березня [[Центр Симона Візенталя]] закликав ЮНЕСКО вжити негайних заходів для захисту всіх релігійних та культурних об'єктів в Україні після повідомлень про бомбардування Росією Меморіального центру Голокосту Бабиного Яру. Центр також закликав усунути Росію від проведення конференції всесвітньої спадщини пізніше цього року через вторгнення.<ref>{{Cite web|last=Klein|first=Zvika|date=2022-03-07|title=Russia should be barred from hosting World Heritage Conference - SWC|url=https://www.jpost.com/international/article-700610 |website=The Jerusalem Post|language=en-US|archive-date=2022-03-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20220312023210/https://www.jpost.com/international/article-700610 |deadurl=no}}</ref>

9 березня [[Міністерство культури та інформаційної політики України]] оголосило збір інформації про руйнування об'єктів культурної спадщини України<ref name=mkip_2022_03_10/><ref>{{cite web |url=https://life.pravda.com.ua/culture/2022/03/9/247740/ |title=Ворог руйнує культурні пам’ятки: куди надсилати докази для Гааги? |date=2022-03-09 |publisher=Українська правда |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220403165849/https://life.pravda.com.ua/culture/2022/03/9/247740/ |archivedate=2022-04-03|deadurl=no}}</ref>. При цьому міністерство закликає не поширювати інформацію про способи захисту культурних цінностей та про місце перебування або переміщення музейних колекцій під час війни<ref>{{cite web |url=https://life.pravda.com.ua/culture/2022/02/28/247605/ |title=Мінкульт просить не поширювати інформацію про картини Примаченко, які могли вціліти після атаки ворога |date=2022-02-28 |publisher=Українська правда |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220309092213/https://life.pravda.com.ua/culture/2022/02/28/247605/ |archivedate=2022-03-09|deadurl=no}}</ref>. 5 квітня [[Український культурний фонд]] запустив інтерактивну «Мапу культурних втрат»<ref name=uaculture/><ref>{{cite web |url=https://life.pravda.com.ua/culture/2022/04/6/248121/ |title=Росія нищить культурні пам'ятки України: з'явилася інтерактивна мапа втрат |date=2022-04-06 |publisher=Українська правда |archiveurl= |archivedate=}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
<ref name=bellingcat_2022_06_07>{{cite web
 |url=https://www.bellingcat.com/news/uk-and-europe/2022/06/07/clues-to-the-fate-of-five-damaged-cultural-heritage-sites-in-ukraine/
 |title=Clues to the Fate of Five Damaged Cultural Heritage Sites in Ukraine
 |date=2022-06-07
 |publisher=[[Bellingcat]]
 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220609144309/https://www.bellingcat.com/news/uk-and-europe/2022/06/07/clues-to-the-fate-of-five-damaged-cultural-heritage-sites-in-ukraine/
 |archivedate=2022-06-09
 |deadurl=no
}}</ref>
<ref name=church_ua_2022_03_07>{{Cite web
 |title=Від обстрілів продовжують страждати храми. Зруйновані древні церкви у селах В'язівка та Заворочі
 |url=https://news.church.ua/2022/03/07/vid-obstriliv-prodovzhuyut-strazhdati-xrami-zrujnovani-drevni-cerkvi-u-selax-vyazivka-ta-zavorochi/
 |publisher=Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ
 |date=2022-03-07
 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220327035923/https://news.church.ua/2022/03/07/vid-obstriliv-prodovzhuyut-strazhdati-xrami-zrujnovani-drevni-cerkvi-u-selax-vyazivka-ta-zavorochi/
 |archivedate=2022-03-27
 |deadurl=no
 }}</ref>
<ref name=church_ua_2022_03_26>{{cite web
 |url=https://news.church.ua/2022/03/25/u-lukyanivci-znishheno-drevnij-xram-borispilskoji-jeparxiji-upc/
 |title      =У Лук‘янівці знищено древній храм Бориспільської єпархії УПЦ
 |publisher  =Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ
 |date       =2022-03-26
 |archiveurl =https://web.archive.org/web/20220326225705/https://news.church.ua/2022/03/25/u-lukyanivci-znishheno-drevnij-xram-borispilskoji-jeparxiji-upc/
 |archivedate=2022-03-26
 |deadurl    =no
}}</ref>
<ref name=day_2022_02_28>{{cite web
 |url        =https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/peredusim-dokumentuvannya-faktu-zlochynu
 |title      =«Передусім – документування факту злочину»
 |author     =Харченко О.
 |publisher  =[[День (газета)|День]]
 |date       =2022-02-28
 |archiveurl =https://web.archive.org/web/20220228145316/https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/peredusim-dokumentuvannya-faktu-zlochynu
 |archivedate=2022-02-28
 |deadurl    =no
}}</ref>
<ref name=dess_2022_03_25>{{cite web
 |url=https://dess.gov.ua/u-serednomu-dvi-na-den/
 |title=У середньому дві на день: війна росії проти України завдала руйнувань щонайменше 59 спорудам духовного значення в щонайменше 8 областях України
 |date=2022-03-25
 |publisher=[[Державна служба України з етнополітики та свободи совісті]]
}}</ref>
<ref name=discover_2022_04_01>{{cite web
 |url         = https://discover.ua/inspiration/viyna-bezzhalna-do-pamyati-yaki-obyekty-ukrayinskoyi-spadshchyny-my-vtrachayemo
 |title       = Війна безжальна до пам’яті: які об’єкти української спадщини ми втрачаємо
 |publisher   = Discover.ua
 |date        = 2022-04-01
 |archiveurl  = https://archive.today/20220501234325/https://discover.ua/inspiration/viyna-bezzhalna-do-pamyati-yaki-obyekty-ukrayinskoyi-spadshchyny-my-vtrachayemo
 |archivedate = 2022-05-01
 |deadurl     = no
 |accessdate  = 2022-05-02
}}</ref>
<ref name=gx_2022_05_09>{{cite web
 |url=https://gx.net.ua/blog/arhitekturnye-pamyatniki-harkova-razrushennye-vojnoj.html
 |title=Архитектурные памятники Харькова, разрушенные войной
 |date=2022-05-09
 |publisher=Город X
 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220511222835/https://gx.net.ua/blog/arhitekturnye-pamyatniki-harkova-razrushennye-vojnoj.html
 |archivedate=2022-05-11
 |deadurl=no
}}</ref>
<ref name=interfax_2022_03_15>{{cite web
 |url=https://interfax.com.ua/news/general/813536.html
 |title=От атак российских войск пострадало уже 28 сооружений духовного значения в 6 областях, большинство из них православные храмы - Госэтнополитики
 |date=2022-03-15
 |publisher=Интерфакс
 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220324031502/https://interfax.com.ua/news/general/813536.html
 |archivedate=2022-03-24
 |deadurl=no
}}</ref>
<ref name=Kozlova_2022_03_18>{{cite web
 |url        =https://birdinflight.com/uk/architectura-uk/20220317-great-russian-destruction.html
 |title      =Велике російське руйнівництво: Архітектурні пам’ятки, пошкоджені війною
 |author     =Козлова К.
 |publisher  =Bird in flight
 |date       =2022-03-18
 |archiveurl =https://web.archive.org/web/20220318110117/https://birdinflight.com/uk/architectura-uk/20220317-great-russian-destruction.html
 |archivedate=2022-03-18
 |deadurl    =no
}}</ref>
<ref name=mkip_2022_03_10>{{cite web
 |url=https://www.mkip.gov.ua/news/6954.html
 |title=Міністерство культури та інформаційної політики оголошує збір інформації про руйнування об’єктів культурної спадщини України
 |date=2022-03-09
 |publisher=[[Міністерство культури та інформаційної політики України]]
 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220310165529/https://mkip.gov.ua/news/6954.html|archive-date=2022-03-10
 |deadurl=no
}}</ref>
<ref name=niss_2022_04_04>{{cite web
 |url=https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/kulturna-spadshchyna-ukrayiny-yaku-zruynuvaly-ta-znyshchyly-okupanty-v
 |title=Культурна спадщина України, яку зруйнували та знищили окупанти в перебігу російсько-української війни
 |date=2022-04-04
 |publisher=[[Національний інститут стратегічних досліджень]]
 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220404093903/https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/kulturna-spadshchyna-ukrayiny-yaku-zruynuvaly-ta-znyshchyly-okupanty-v
 |archivedate=2022-04-04
 |deadurl=no
}}</ref>
<ref name=nv_2022_03_17>{{cite web
 |url         = https://nv.ua/ukr/kharkiv/vnaslidok-obstrilu-z-boku-rf-postrazhdav-hram-novini-harkova-50225847.html
 |title       = Нічний обстріл Харкова: окупанти зруйнували храм на Семінарській
 |publisher   = [[НВ]]
 |date        = 2022-03-17
 |archiveurl  = https://archive.today/20220408010226/https://nv.ua/ukr/kharkiv/vnaslidok-obstrilu-z-boku-rf-postrazhdav-hram-novini-harkova-50225847.html
 |archivedate = 2022-04-08
 |deadurl     = no
 |accessdate  = 2022-04-08
}}</ref>
<ref name=smithsonianmag_2022>{{Cite web
 |last=Katz|first=Brigit
 |date=2022-03-08
 |title=Unesco Sounds the Alarm Over Threats to Ukrainian Cultural Heritage
 |url=https://www.smithsonianmag.com/smart-news/unesco-sounds-the-alarm-over-threats-to-ukrainian-cultural-heritage-180979686/
 |website=Smithsonian Magazine
 |language=en
 |archive-date=2022-03-11
 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220311190854/https://www.smithsonianmag.com/smart-news/unesco-sounds-the-alarm-over-threats-to-ukrainian-cultural-heritage-180979686/
 |deadurl=no
}}</ref>
<ref name=suspilne_2022_04_11>{{cite web
 |url=https://suspilne.media/227407-molodiznij-centr-biblioteka-korolenka-i-muzej-kocubinskogo-zlocini-proti-kulturnoi-spadsini/
 |title=Молодіжний центр, бібліотека Короленка і музей Коцюбинського: злочини проти культурної спадщини
 |date=2022-04-11
 |publisher=Суспільне
 |archiveurl=https://archive.today/20220419123015/https://suspilne.media/227407-molodiznij-centr-biblioteka-korolenka-i-muzej-kocubinskogo-zlocini-proti-kulturnoi-spadsini/
 |archivedate=2022-04-19
 |deadurl=no
 |accessdate=2022-04-20
 }}</ref>
<ref name=theguardian_2022_03_01>{{Cite web
 |last=Sherwood|first=Harriet
 |date=2022-03-01
 |title=‘Cultural catastrophe’: Ukrainians fear for art and monuments amid onslaught
 |url=https://www.theguardian.com/world/2022/mar/01/cultural-catastrophe-ukrainians-fear-for-art-and-monuments-amid-onslaught
 |website=The Guardian
 |language=en
 |archive-date=2022-03-11
 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220311195518/https://www.theguardian.com/world/2022/mar/01/cultural-catastrophe-ukrainians-fear-for-art-and-monuments-amid-onslaught
 |deadurl=no
}}</ref>
<ref name=thetimes_2022_03_03>{{cite web
 |url         = https://www.thetimes.co.uk/article/russia-ukraine-war-how-maria-prymachenkos-art-was-saved-from-putins-troops-jf9mlk9xk
 |title       = Russia-Ukraine war: How Maria Prymachenko’s art was saved from Putin’s troops
 |author      = Schofield B.
 |publisher   = [[The Times]]
 |date        = 2022-03-03
 |archiveurl  = https://archive.today/20220304124129/https://www.thetimes.co.uk/article/russia-ukraine-war-how-maria-prymachenkos-art-was-saved-from-putins-troops-jf9mlk9xk
 |archivedate = 2022-03-04
 |deadurl     = no
 |accessdate  = 2022-04-08
}}</ref>
<ref name=theguardian_2022_03_09>{{cite web
 |url        =https://www.theguardian.com/world/2022/mar/09/ukrainians-in-race-to-save-a-nations-cultural-heritage
 |title      =Ukrainians in race to save cultural heritage
 |author     =Harding L., Sherwood H.
 |publisher  =The Guardian
 |date       =2022-03-09
 |archiveurl =https://web.archive.org/web/20220425175053/https://www.theguardian.com/world/2022/mar/09/ukrainians-in-race-to-save-a-nations-cultural-heritage
 |archivedate=2022-04-25
 |deadurl    =no
}}</ref>
<ref name=theguardian_2022_04_29>{{cite web
 |url        =https://www.theguardian.com/world/2022/apr/29/ukraine-accuses-russian-forces-of-seizing-2000-artworks-in-mariupol
 |title      =Ukraine accuses Russian forces of seizing 2,000 artworks in Mariupol
 |author     =Sauer P.
 |publisher  =The Guardian
 |date       =2022-04-29
 |archiveurl =https://web.archive.org/web/20220430212222/https://www.theguardian.com/world/2022/apr/29/ukraine-accuses-russian-forces-of-seizing-2000-artworks-in-mariupol
 |archivedate=2022-04-30
 |deadurl    =no
}}</ref>
<ref name=ula_2022_03_13>{{cite web
 |url=https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny/4990-biblioteky-iaki-postrazhdaly-vid-rosiiskoi-ahresii
 |title      =Бібліотеки, які постраждали від російської агресії
 |publisher  =Українська бібліотечна асоціація
 |date       =2022-03-13
 |archiveurl =https://web.archive.org/web/20220501202146/https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny/4990-biblioteky-iaki-postrazhdaly-vid-rosiiskoi-ahresii
 |archivedate=2022-05-01
 |deadurl    =no
}}</ref>
<ref name=unesco_2022_03>{{cite web
 |url=https://www.unesco.org/en/articles/ukraine-unesco-statement-following-adoption-un-general-assembly-resolution?hub=701
 |title=Ukraine: UNESCO statement following the adoption of the UN General Assembly resolution
 |date=2022-03-03
 |publisher=UNESCO
 |deadurl=no
 |archive-date=2022-03-24
 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220324031614/https://www.unesco.org/en/articles/ukraine-unesco-statement-following-adoption-un-general-assembly-resolution?hub=701
}}</ref>
<ref name=unesco_damaged>{{cite web
 |url        =https://www.unesco.org/en/articles/damaged-cultural-sites-ukraine-verified-unesco
 |title      =Damaged cultural sites in Ukraine verified by UNESCO
 |author     =
 |publisher  =UNESCO
 |date       =2022-05-30
 |archiveurl =https://web.archive.org/web/20220608232329/https://www.unesco.org/en/articles/damaged-cultural-sites-ukraine-verified-unesco
 |archivedate=2022-06-08
 |deadurl    =no
}}</ref>
<ref name=Zolnikova_2022_03_27>{{cite web
 |url=https://meduza.io/feature/2022/03/27/razrushenie-muzeev-teatrov-i-hramov-eto-voennoe-prestuplenie
 |title       = Разрушение музеев, театров и храмов — это военное преступление
 |author      = Зольникова А.
 |publisher   = [[Meduza]]
 |date        = 2022-03-27
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20220329131705/https://meduza.io/feature/2022/03/27/razrushenie-muzeev-teatrov-i-hramov-eto-voennoe-prestuplenie
 |archivedate = 2022-03-29
 |deadurl     = no
}}</ref>
}}

== Посилання ==
* {{cite web |url=https://uaculture.org/culture-loss/ |title=Мапа культурних втрат |publisher=[[Український культурний фонд]] |archiveurl=https://archive.today/20220409235958/https://uaculture.org/culture-loss/ |archivedate=2022-04-09 |deadurl=no}}
* {{cite web
 |url         = https://meduza.io/feature/2022/03/27/razrushenie-muzeev-teatrov-i-hramov-eto-voennoe-prestuplenie
 |title       = Разрушение музеев, театров и храмов — это военное преступление
 |author      = Зольникова А.
 |publisher   = [[Meduza]]
 |date        = 2022-03-27
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20220329131705/https://meduza.io/feature/2022/03/27/razrushenie-muzeev-teatrov-i-hramov-eto-voennoe-prestuplenie
 |archivedate = 29 березня 2022
 |deadurl     = no
}}
* {{cite web |url=https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/kulturna-spadshchyna-ukrayiny-yaku-zruynuvaly-ta-znyshchyly-okupanty-v |title=Культурна спадщина України, яку зруйнували та знищили окупанти в перебігу російсько-української війни |date=2022-04-04 |publisher=[[Національний інститут стратегічних досліджень]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220404093903/https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/kulturna-spadshchyna-ukrayiny-yaku-zruynuvaly-ta-znyshchyly-okupanty-v |archivedate=2022-04-04|deadurl=no}}
* {{cite web
 |url        =https://www.unesco.org/en/articles/damaged-cultural-sites-ukraine-verified-unesco
 |title      =Damaged cultural sites in Ukraine verified by UNESCO
 |author     =
 |publisher  =UNESCO
 |date       =2022-04-19
 |archiveurl =https://web.archive.org/web/20220419035236/https://www.unesco.org/en/articles/damaged-cultural-sites-ukraine-verified-unesco
 |archivedate=2022-04-19
 |deadurl    =no
}}
* {{cite web |url=https://culturecrimes.mkip.gov.ua/ |title=Збираємо свідчення злочинів проти культурної спадщини, вчинених російськими окупаційними військами на території України |date= |publisher=Міністерство культури та інформаційної політики України}}
** {{cite web |url=https://mkip.notion.site/mkip/7be52d2803994651a23a220a8ed85f1c?v=6ea517f19a8944f9a902a50156656eea |title=Список зафіксованих злочинів}}

{{нк}}
{{Російське вторгнення в Україну (2022)}}
{{Руйнування культурної спадщини України вторгненням Росії (2022)}}
[[Категорія:Культурна спадщина України]]
[[Категорія:Наслідки російського вторгнення в Україну (2022)]]
[[Категорія:Російське вторгнення в Україну в культурі]]