Перегляд вихідного коду сторінки Український національний рух на Сірому Клині (1917-1921)

{{Історична держава
|назва                         = Сіра Україна
|самоназва                     = 
|статус                        = <small>Сірий Клин</small>
|статус_текст                  =
|прапор                        = Flag of Ukraine.svg
|опис_прапора                  = [[Прапор України|Національний прапор українців]]
|герб                          =
|опис_герба                    = 
|national_anthem               = 
|карта                         = Сірий Клин.jpg
|опис                          = Розташування Сірого Клину на мапі світу
|p1                            = Російська Республіка
|flag_p1                       = Flag of Russia.svg
|continent                     = Євразія
|утворено                      = 1917
|ліквідовано                   = 1920
|s1                            = Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
|flag_s1                       = Flag of Russia (1918–1920).svg
|девіз                         = 
|столиця                       = [[Омськ]]
|мова                          = [[Українська мова|Українська]]
|площа                         = 460 000 км² 
|населення                     = 1 500 000 осіб<br/><small>'''Етнічний склад (1926):'''<ref>{{Cite web |url=http://www.spas.net.ua/index.php/node/inc/20100122sobornist |title=22 січня – День Соборності України |accessdate=12 жовтня 2017 |archive-date=13 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171013013853/http://www.spas.net.ua/index.php/node/inc/20100122sobornist }}</ref></small><br/><small>40,4% [[українці]]</small><br/><small>27% [[казахи]]</small><br/><small>22% [[росіяни]]</small>
|форма_правління               = 
|династія                      =
|титул_правителів              = Голова Головної Української Ради Сибіру
|правитель1                    = Г.&nbsp;Концевич
|рік_правителя1                = 1917—1918
|титул_правителів2             = 
|правитель2                    = В.А. Яновицький
|рік_правителя2                = 1918—1920
|титул_правителів3             = Заступник Голови Головної Української Ради Сибіру
|правитель3                    = М. Новосельський
|рік_правителя3                = 1917—1918
|релігія                       = <small>[[Українська православна церква Київського патріархату|Православ'я]]</small><br/><small>[[Українська греко-католицька церква|Греко-католицтво]]</small>
|Етап1                         = Перший з'їзд
|Дата1                         = [[30 липня]]
|Рік1                          = [[1917]]
|Етап2                         = Другий з'їзд
|Дата2                         = [[11 серпня]] 
|Рік2                          = [[1918]]
|Етап3                         = Більшовицька окупація
|Дата3                         = [[січень]] 
|Рік3                          = [[1920]]
|Етап4                         = 
|Дата4                         = 
|Рік4                          = 
|Етап5                         = 
|Дата5                         = 
|Рік5                          = 
|Етап6                         = 
|Дата6                         = 
|Рік6                          = 
|today                         = {{flagcountry|Russia}}<br/>{{flagcountry|Kazakhstan}}
}}

'''Український національний рух на Сірому Клині'''&nbsp;— українська державницька діяльність в Західному Сибіру на [[Сірий Клин|Сірому Клині]] у [[1917]]—[[1920]] роках з вимогою автономії для [[українці]]в. Починаючи з [[грудень|грудня]] [[1917]] року українська національна автономія була представлена у складі Сибірської Тимчасової Обласної Думи.<ref>{{Cite web |url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Siryj_klyn |title=СІРИЙ КЛИН, СІРА УКРАЇНА |accessdate=12 жовтня 2017 |archive-date=13 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171013013857/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Siryj_klyn }}</ref>

Український сибірський державницький рух охопив регіони [[Західний Сибір|Західного Сибіру]], більшість населення в яких становили [[українці]]. Центром політичної діяльності українців був [[Омськ]], де розміщувалась [[Головна Українська Рада Сибіру]] та проходили [[Всеукраїнські з'їзди Сибіру]]. Всього відбулося два таких з'їзди: 1-й&nbsp;— [[30 липня]] [[1917]] року, 2-й&nbsp;— у [[11 серпня]] [[1918]] року. Владу на місцях контролювали 5 українських рад.

В час існування української державності на Сірому Клині виходила українська преса, працювали українські громади та об'єднання, проводились українські маніфестації під національними синьо-жовтими прапорами.

Головною підтримкою і гарантом безпеки українців у Сибіру було сибірське українське військо, що утворилось з колишніх вояків Російської та Австро-Угорської армій, українців, які знаходились в Західному Сибіру. Всього у [[1917]]—[[1918]] роках в Сибіру було сформовано 9 українських полків.

Від початку свого формування українське військо було в складі [[Сибірська армія|Сибірської армії]], та брало участь у війні проти російських більшовиків, хоча були випадки переходу на бік більшовиків через широкомасштабну пропаганду.

В [[листопад]]і [[1918]] року український рух «Сірої України» був загальмований, коли владу в Сибіру перейняв [[Тимчасовий Всеросійський Уряд]] на чолі з [[Колчак Олександр Васильович|Олександром Колчаком]].

Українська державність на Сірому Клині повністю припинила свою діяльність на початку [[1920]] року, коли Західний Сибір був остаточно окупований більшовиками, а останній український сибірський полк імені Петра Сагайдачного розформований. Надалі українське населення Сибіру знищили або асимілювали російські комуністи.

== Історія ==
===Заселення Сибіру українцями===

{{main|Українці Сибіру|Сірий Клин}}

Масове переселення українців до Сірого клину почалось у [[1891]] році. Він був пов'язаний з будівництвом Транссибірської магістралі, у зв'язку з цим початково заселявся Західний Сибір: Тобольська губернія й Акмолинська область. Після [[1893]] року, з відкриттям наступної ділянки Транссибу, почав заселятися Східний Сибір. В основному, на 95%, українці оселялись у сільській місцевості.<ref>{{Cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/29502876.html |title=100 років тому українці Сірого Клину створили в Сибіру власне самоврядування і військові підрозділи |accessdate=27 вересня 2018 |archive-date=27 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180927165342/https://www.radiosvoboda.org/a/29502876.html }}</ref>

У [[1910]]—[[1917]] роках у всьому Сибіру налічувалося 592,9 тисячі українців, які становили 6,8&nbsp;% його населення. У Томській губернії проживало 308,1 тисячі українців, у Тобольській&nbsp;— 67,8, в Омському повіті Акмолинської області&nbsp;— 114,4 тисячі українців. У Тобольській губернії українці проживали переважно в південних повітах: Ішимському (8,6&nbsp;тис.) та Тюкалинському (19,8&nbsp;тис.).

В територіях Сірого Клину українці становили більшість — понад 40%, казахи — 27%, росіяни — 22%.

===Перші українські громади===

Однією з перших українських організацій в Сибіру стала '''Томська українська студентська громада''', яка виникла в [[1907]] році і об'єднувала студентів-українців Томського університету і Томського технологічного інституту. Паралельно цьому існував також і український гурток «Просвіта».

===Початок українського руху за державність===

[[Лютнева революція|Лютнева (березнева) революція]] [[1917]] року в Росії викликала політичній рух поміж усього населення [[Сибір]]у. Відкрилися також значні можливості для українських поселенців у Сибіру та багатьох українських вояків, що там перебували в процесі мобілізації та формування. 

[[23 березня]] [[1917]] року в [[Томськ]]у відбулась перша масова демонстрація українців. В цей день було реалізовано грандіозну всеросійську маніфестацію центральними вулицями міста, в якій вирішили показати себе і українці. Попри те, що українська громада саме щойно розпочала своє становлення, вона спромоглася оперативно мобілізуватися та здивувати томичів. Зокрема, було виготовлено величезну блакитно-жовту хоругву із написом «Республіка. Автономія України», кілька прапорів та транспарантів, організовано власну невелику колону. З огляду на несподіваність свята, тільки порівняно невелика група українських активістів була біля свого національного прапора. До української колони долучилися також і галичани з числа місцевих австрійських військовополонених, зокрема, Січові стрільці. Небачений доти в цьому сибірському місті український стяг справді привертав усезагальну увагу.<ref>{{Cite web |url=http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/zgodi-ta-nezgodi-sibirskih-ukrayintsiv-yak-zhovto-sini-styagi-05052017180000 |title=ЗГОДИ ТА НЕЗГОДИ СИБІРСЬКИХ УКРАЇНЦІВ. ЯК НАШІ СТЯГИ У ТОМСЬКУ ЗАМАЙОРІЛИ |accessdate=12 жовтня 2017 |archive-date=13 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171013013058/http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/zgodi-ta-nezgodi-sibirskih-ukrayintsiv-yak-zhovto-sini-styagi-05052017180000 }}</ref>

[[Файл:Українці в 1926.jpg|міні|праворуч|300пкс|''Розселення українців в Євразії ([[1926]] рік)'']]

Незабаром українські громади постали в багатьох містах Сибіру: [[Омськ]]у, [[Томськ]]у, [[Славгород]]і, [[Курган (місто)|Кургані]], [[Бійськ]]у, [[Куйбишев (Новосибірська область)|Каїнську]], [[Новосибірськ|Новомиколаївську]], [[Ачинськ]]у, [[Іркутськ]]у, [[Барнаул]]і, [[Красноярськ]]у, [[Мінусінськ]]у, [[Тюмень|Тюмені]] та ін.<ref>{{Cite web |url=http://bsk.nios.ru/enciklodediya/ukraincy |title=УКРАИНЦЫ, вторая по числ. этнич. группа населения Сибири |accessdate=13 жовтня 2017 |archive-date=14 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171014034409/http://bsk.nios.ru/enciklodediya/ukraincy }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/nashi-na-zahidnomu-sibiru-yak-ukrayintsiv-tomshchini-rozvorushila--07062017210000 |title=НАШІ «НА ЗАХІДНОМУ СИБІРУ». ЯК УКРАЇНЦІВ ТОМЩИНИ «РОЗВОРУШИЛА» РЕВОЛЮЦІЙНА ЕЙФОРІЯ 1917-ГО |accessdate=12 жовтня 2017 |archive-date=12 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171012201920/http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/nashi-na-zahidnomu-sibiru-yak-ukrayintsiv-tomshchini-rozvorushila--07062017210000 }}</ref>

Наприкінці червня — на початку липня [[1917]] року відбувся '''Перший Український військовий з'їзд Сибіру''', на якому було вирішено організувати перший всеукраїнський громадянський з'їзд Сибіру. Військові — учасники з'їзду, ініціювали українське політичне життя Сірого Клину. Завдяки мобілізованим українським солдатам і офіцерам, які опинилися у сибірських підрозділах, виникло і почало розбудовуватись українське життя на Сибіру.

Громади створювалися як національні організації, покликані об'єднати широкі кола українського населення незалежно від соціального стану, професії, політичних переконань, з метою представництва і захисту національних інтересів. Надалі місцеві українські організації об'єдналися в окружні (в [[Томськ]]у, [[Новосибірськ|Новомиколаївську]]) і губернські Ради (Алтайська губернська). Ради були територіальними органами національного самоврядування, які об'єднували і координували діяльність українських організацій ряду місцевостей.

В Омську почали діяти філії допомогових установ, що постали в [[Київ|Києві]] з метою опіки над українцями з Галичини й Буковини, вивезеними російською владою до Росії та українцями-вояками австро-угорської армії, що опинилися в російському полоні; вони мали відділи в низці міст Сибіру.

Частина українських полонених (вояків австро-угорської армії) долучилася до українського життя в Сибіру. Тут почали виходити українські газети: «Український Голос» в [[Омськ]]у та «Українське Слово» в [[Томськ]]у. Одночасно постали військові організації та в кінці [[1917]] року велися формування окремих українських військових частин; відомо, що з них найбільш успішним був курінь імені гетьмана Петра Сагайдачного в Омську і батальйони в [[Іркутськ]]у й інших містах. Всього в Сибіру було сформовано 9 українських полків.

[[Файл:Українців в Томську 1917.jpg|міні|праворуч|200пкс|''Маніфестація українців у [[Томськ]]у ([[21 березня]] [[1917]] року)'']]
[[Файл:Українці в Томську 1917-2.jpg|міні|праворуч|200пкс|''Вимоги українців у [[Томськ]]у ([[21 березня]] [[1917]] року)'']]
[[Файл:Українці в Томську 1917-3.jpg|міні|праворуч|200пкс|''Українці у [[Томськ]]у ([[21 березня]] [[1917]] року)'']]

Всі ці підрозділи (крім «Куреня імені Тараса Шевченка») створювались і керувались омською «Українською військовою організацією» на чолі з доктором Гривичем та прапорщиками «полку Сагайдачного» Бутирським і Мироном.

Через деякий час 7 з 9 полків були розформовані [[Білий рух|Білогвардійською владою]], через їх ненадійність.<ref>{{Cite web |url=http://wap.siberia.forum24.ru/?1-5-0-00000023-000-0-0 |title=Украинские части колчаковской армии. |accessdate=12 жовтня 2017 |archive-date=12 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171012202443/http://wap.siberia.forum24.ru/?1-5-0-00000023-000-0-0 }}</ref>

Врешті, [[30 липня]] [[1917]] року в Омську відбувся '''[[Перший Українській З'їзд Сибіру]]''' на який прибуло близько 150 представників українців Сірого Клину, він тривав до [[6 серпня]]. На ньому було засновано '''[[Головна Українська Рада Сибіру|Головну Українську Раду Сибіру]]''' (голова Г.&nbsp;Концевич, заступник М.&nbsp;Новосельський), яка була покликана об'єднати всі українські організації азійської частини Росії; З'їзд також вислав делеґата до [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]] в Києві.


Перші дипломатичні кроки назустріч між Україною і Сибіром зробив саме Сибірський Обласний Уряд. [[12 травня]] [[1918]] року Веніамін Песоцький, виконувач обов'язків головного військового комісара Сибірського Обласного Уряду (цей урядовець ситуативно резидував у Одесі), призначив Івана Кіріллова повноважним представником Сибіру в Україні.

У житті українців Сибіру важливою подією був [[Другий Сибірський Всеукраїнський з'їзд]] в Омську ([[11 серпня|11]]&nbsp;— [[13 серпня]] [[1918]] року), який вимагав від Сибірської Обласної Думи проголошення самостійності Сибіру, здійснення принципу самоврядування для окремих національностей, зокрема для українців, і створення Сибірської армії для охорони країни. На з'їзд прибули 83 делегати від 19 українських громад Сірого Клину. Також на з'їзді було обрано нового голову Головної Української Ради Сибіру — В.А. Яновицького.


Однак у громадянській війні перемогли сили білих росіян, Тимчасовий Автономний Уряд Сибіру у [[листопад]]і [[1918]] року передав владу утвореному в Уфі {{iw2|Тимчасовий Всеросійський Уряд|Тимчасовому Всеросійському Урядові|ru|Временное Всероссийское правительство}}, який незабаром очолив [[Верховний правитель Росії]] адмірал [[Колчак Олександр Васильович|О.&nbsp;Колчак]], і разом з тим український рух у Сибіру було загальмовано. Український курінь імені гетьмана Петра Сагайдачного, після великих втрат на уральському фронті проти більшовиків, перестав існувати наприкінці [[1919]] року. 
== Українці в органах влади Сибірської автономії ==
[[8 жовтня|8]]—[[17 жовтня]] [[1917]] року в [[Томськ]]у відбувся з'їзд демократичних партій Сибіру — [[Перший Сибірський обласний з'їзд]] (серед них перевагу мали сибірські обласники й есери). У ньому, серед інших, брали участь 14 делегатів-українців. На з'їзді були представлені [[Головна Українська Рада Сибіру]], [[Барнаульська українська громада|Барнаульська]] й [[Омська українська громада|Омська українські громади]], а також [[Український клуб «Згода»]] з Томська. З'їзд проголосив [[Сибірська республіка|автономію Сибіру]] і скликав [[Надзвичайний З'їзд Сибіру]].

15 українців брали участь в роботі Надзвичайного Сибірського обласного з'їзду, що відбувся у [[Томськ]]у [[6 грудня|6]]—[[15 грудня]] [[1917]] року і створив орган тимчасової влади Сибіру&nbsp;— [[Сибірська Тимчасова Обласна Дума|Сибірську Тимчасову Обласну Думу]]; до її складу увійшло 5 українців: представник Головної Української Ради Сибіру [[Яновицький В'ячеслав Оксентійович|В.&nbsp;Яновицький]], представник Омської Української Головної Ради [[Потапенко Петро Миколайович|П.&nbsp;Потапенко]], Алтайської Губернської Української Ради [[Строкань Володимир Антонович|В.&nbsp;Строкань]], Акмолинської Української Ради [[Нагірний Іван Омелянович|В.&nbsp;Нагірний]], та відповідальну перед нею Обласну Раду («Совєт»)&nbsp;— уряд Сибіру, до складу якого увійшов представник українських організацій Д.&nbsp;Г.&nbsp;Сулима. Надалі він зайняв пост міністра у справах екстериторіальних народів у Тимчасовому уряді автономної території Сибіру. В. Строкань був обраний представником національної ради, створеного при Сибірській Обласній Раді. 

Надзвичайний з'їзд Сибіру також вислав привітання до Української Центральної Ради у Києві з нагоди проголошення Третього Універсалу, а Обласна Рада [[7 січня]] [[1918]] року повідомила більшовицьку владу в [[Петроград]]і, що вона її не визнає.

В кінці [[січень|січня]] [[1918]] року Томська рада робітників і солдатів розігнала Сибірську Обласну Раду, але з її доручення далі діяв Тимчасовий Автономний Уряд Сибіру; так у Сибіру утворилося двовладдя. Позиція Сибірської Обласної Ради і Тимчасового Автономного Уряду Сибіру зміцнилася, коли проти більшовиків виступив в кінці [[травень|травня]] [[1918]] року Чехо-словацький корпус, у [[квітень|квітні]] [[1918]] року висадився японський і англійський десант у [[Владивосток|Владивостоці]], а у [[серпень|серпні]]&nbsp;— американський корпус генерала Ґревса.

Тимчасовий Автономний Уряд Сибіру у [[листопад]]і [[1918]] року передав владу утвореному в Уфі {{iw2|Тимчасовий Всеросійський Уряд|Тимчасовому Всеросійському Урядові|ru|Временное Всероссийское правительство}}, який незабаром очолив [[Верховний правитель Росії]] адмірал [[Колчак Олександр Васильович|О.&nbsp;Колчак]].
У подальшій війні військо Колчака дійшло майже до Волги (березень 1919 року), але згодом зазнало поразки, а в [[січень|січні]] [[1920]] року його армія було розбито, і Сибір здобули більшовики. У [[листопад]]і [[1920]] року вони остаточно опанували Далекий Схід.<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/encycl/euii214.htm |title=Українці у Сибіру |accessdate=12 жовтня 2017 |archive-date=23 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170923192854/http://litopys.org.ua/encycl/euii214.htm }}</ref>

== Дипломатичні установи України у Сибіру ==
[[8 червня]] [[1918]] року провідний сибірський український діяч, інженер [[Адамович Дмитро|Дмитро Адамович]] був визначений тимчасово виконуючим обов'язки консула в Омську.
Намагаючись вибороти собі рівноправне становище з іншими народами, а щонайменше рідну українську школу, як от у Новомиколаївську Томської губернії на Сибіру, українські поселенці зверталися не раз за поміччю до українського уряду у Києві. Українські поселенці на Самарщині, що зорганізувалися вже в початку революції, вислали [[1918]] року делеґацію від імені 360 тисяч тамтешніх українців до гетьмана Павла Скоропадського з проханням допомоги й захисту їхніх інтересів та призначення їм українського консула. З подібним проханням до міністра закордонних справ України [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитра Дорошенка]] навідалася делеґація від українців Томська й Новомиколаївська на Сибіру.<ref>{{Cite web |url=https://chornoshlychnyk.io.ua/s42704/derjani_zmagannya_ukraenc1122_na_dalekomu_shod1122_1917-1920_rr |title=ДЕРЖАЎНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНЦѢЎ НА ДАЛЕКОМУ СХОДѢ Ў 1917—1920 рр. |accessdate=13 жовтня 2017 |archive-date=26 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170926190708/https://chornoshlychnyk.io.ua/s42704/derjani_zmagannya_ukraenc1122_na_dalekomu_shod1122_1917-1920_rr }}</ref>

[[15 серпня]] [[1918]] року згідно з наказом по Міністерству Закордонних Справ Української Держави у Новомиколаєвську (сучасний Новосибірськ) засновувалася окрема консульська аґенція. Це місто мало стати другим після Омська осідком українського дипломатичного представництва у тому регіоні.<ref>{{Cite web |url=http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/-stribok-na-shid-yak-ukrayinska-derzhava-prosuvala-sibirskih-15082018200000 |title=Гетьманська дипломатія за підтримки нашої діаспори поза Уралом намагалася улітку 1918-го затвердити найсхідніші дипломатичні форпости України |accessdate=28 вересня 2018 |archive-date=28 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180928121528/http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/-stribok-na-shid-yak-ukrayinska-derzhava-prosuvala-sibirskih-15082018200000 }}</ref>

== Територіальний устрій ==
Оскільки українську державність в Сибіру остаточно не вдалося сформувати, українцям вдалося затвердити лише три територіально-адміністративні одиниці на Сірому Клині:

* [[Алтайська Українська Губернська Рада]], з центром у [[Куйбишев (Новосибірська область)|Каїнськ]]у,
* [[Томська Українська Окружна Рада]], з центром у [[Томськ]]у,
* [[Новомиколаївська Українська Окружна Рада]], з центром у [[Новосибірськ|Новомиколаївську]].<ref>{{Cite web |url=http://uht.org.ua/forum/viewtopic.php?f=67&t=4155 |title=VІ сфрагістична конференція (Київ, 2016) |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=14 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171014233956/http://uht.org.ua/forum/viewtopic.php?f=67&t=4155 }}</ref>

Також, в [[Омськ]]у, де розміщувалась [[Головна Українська Рада Сибіру]] — вищий державний орган українців Сибіру, була створена [[Омська Українська Головна Рада]], що формально також була адміністративно-політичною одиницею української державності на Сірому Клині, так як мала свого представника в Сибірському парламенті.<ref>{{Cite web |url=http://politics.ellib.org.ua/pages-4839.html |title=Національно-культурне відродження українців Урало-Сибірського регіону (на матеріалах Уральської області) |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=14 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171014183502/http://politics.ellib.org.ua/pages-4839.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://books.google.com.ua/books?id=yqO2DQAAQBAJ&pg=PA233&lpg=PA233&dq=Омской+Украинской+Главной+Рады&source=bl&ots=3lFEdXUAt2&sig=clSprExy7xJZ1DZ6oyiS8JnLFLg&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjz25fG7-_WAhWjYpoKHeMwDWsQ6AEIJjAA#v=onepage&q=Омской%20Украинской%20Главной%20Рады&f=false |title=Сибирский предпарламент. Частные совещания членов Временной Сибирской Обласной Думы |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=14 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171014183737/https://books.google.com.ua/books?id=yqO2DQAAQBAJ&pg=PA233&lpg=PA233&dq=Омской+Украинской+Главной+Рады&source=bl&ots=3lFEdXUAt2&sig=clSprExy7xJZ1DZ6oyiS8JnLFLg&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjz25fG7-_WAhWjYpoKHeMwDWsQ6AEIJjAA#v=onepage&q=Омской%20Украинской%20Главной%20Рады&f=false }}</ref>

Таку ж політично-адміністративну одиницю було створено і на півночі сучасного [[Казахстан]]у — в [[Акмолинська область|Акмолинській області]]. [[Акмолинська Українська Рада]] теж мала свого представника в Сибірському парламенті.<ref>{{Cite web |url=http://istmat.info/node/25490 |title=Приложение 1 к главе VI. Список членов Сибирской Областной Думы к 15 августа 1918 года |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=18 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150518085001/http://istmat.info/node/25490 }}</ref>

== Збройні сили ==

* '''Самарський добровольчий український полк'''&nbsp;— перший українізований підрозділ в Сибіру, сформований у Самарі в кількості 600 чоловік, перебував у складі Чехословацького легіону, пізніше розформований, більшість солдат полку перейшла в Карпатськоруський полк, 160 чоловік&nbsp;— у курінь Петра Сагайдачного.
* '''1-й піхотний полк імені гетьмана Петра Сагайдачного'''&nbsp;— сформований як курінь в Омську у серпні 1917 року під командуванням штабс-капітана Тітовського, на жовтень 1917 року чисельність куреня складала 89 осіб, на 23 серпня 1919 року він вже нараховував 6 піших сотень, по 150 осіб в кожній, 3 кулемета та 1 гармату. На середину жовтня 1919 року, курінь був збільшений до полку, налічував в своїх рядах 35 офіцерів і складався з 1-ї і 2-ї сотень&nbsp;— по 35 осіб кожна, 3-ї сотні&nbsp;— 37 осіб, 4-ї сотні&nbsp;— 42 осіб, а також 60 осіб в команді кінної розвідки, роти зв'язку в 37 чоловік, кулеметної команди в 80 чоловік і нестройових, яких нараховувалось до 300 чоловік. Всього, в списках полку значилось 525 чоловік і 4 кулемета, три з яких, були несправні.
* '''2-й Український стрілецький полк'''&nbsp;— складався з 2 батальйонів по 4 сотні в кожному. Він був сформований в [[Петропавловськ]]у, але на фронт так і відправлявся, через те що вважався ненадійним; через побоювання переходу полку на бік Червоної армії, його відвели на [[Ісилькуль]].
* '''1-й Карпатськоруський полк'''&nbsp;— сформований в [[Омськ]]у з полонених-українців Австро-Угорської армії, знаходився у складі [[Чехословацькі легіони|Чехословацького легіону]], полк вирізнявся кокардами із зображенням золотого лева на синьо-жовтому фоні, вояки полку носили форму як російського так і англійського зразка, а також мали помаранчеві погони з літерою «К».<ref>{{Cite web |url=http://www.kolchakiya.ru/uniformology/Ukrain_units_2.htm |title=1-й Карпаторусский стрелковый полк. |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=20 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171020123105/http://www.kolchakiya.ru/uniformology/Ukrain_units_2.htm }}</ref>
* '''Курінь імені Тараса Шевченка'''&nbsp;— сформований з мобілізованої в [[Єкатеринбург]]у української молоді; відмінністю цього куреня від інших формувань були жовті погони з синім кантом, які символізували національні кольори України. Офіцери куреня, які люто ненавиділи радянську владу, носили папахи із звішеним набік жовтим верхом&nbsp;— шликом. [[1 травня]] [[1919]] року в селі Кузьминовському в курені відбулося повстання: заслані в підрозділ більшовики намовили військо перейти на бік Радянської Росії. Перехід його на бік більшовиків відбувся після нічного переходу повсталих в село Бакірове, куди «курінь» прийшов на світанку [[2 травня]] [[1919]] року і розташувався там на відпочинок.
* '''Полк імені Петра Дорошенка''' — створений в [[липень|липні]] [[1917]] року у [[Томськ]]у під командуванням Узбицького (900 солдат, 30 офіцерів); укомплектована українцями частина увійшла до складу 39-го сибірського піхотного полку.<ref>{{Cite web |url=http://tv2.today/Istorii/1917-god-horoshie-novosti-na-fone-samosudov-i-razruhi |title=1917 год. Хорошие новости на фоне самосудов и разрухи |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=14 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171014182916/http://tv2.today/Istorii/1917-god-horoshie-novosti-na-fone-samosudov-i-razruhi }}</ref>
* '''Український батальйон імені Отамана Максима Залізняка''' — сформований в [[Іркутськ]]у (2000 солдат). Цей батальйон виїхав з Іркутська і в [[липень|липні]] [[1917]] року прибув до [[Київ|Києва]], де його зустріли представники Українського Військового Секретаріату на чолі з [[Симон Петлюра|Симоном Петлюрою]]. <ref>{{Cite web |url=http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1959/Svoboda-1959-072.pdf |title=Свобода 1959, No.72 - Свобода {{!}} газета української громади в Ньою-Джерсі |accessdate=13 жовтня 2017 |archive-date=14 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171014083456/http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1959/Svoboda-1959-072.pdf }}</ref>

== Див. також ==
* [[Кубанська Народна Республіка]]
* [[Донська Республіка]]
* [[Українська Народна Республіка]]
* [[Карпато-руський загін]]
*[[Українська Держава]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* [https://www.radiosvoboda.org/a/29502876.html 100 років тому українці Сірого Клину створили в Сибіру власне самоврядування і військові підрозділи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180927165342/https://www.radiosvoboda.org/a/29502876.html |date=27 вересня 2018 }}
* [http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/-stribok-na-shid-yak-ukrayinska-derzhava-prosuvala-sibirskih-15082018200000 "СТРИБОК НА СХІД". ЯК УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ПРОСУВАЛА СИБІРСЬКИХ КОНСУЛІВ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180928121528/http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/-stribok-na-shid-yak-ukrayinska-derzhava-prosuvala-sibirskih-15082018200000 |date=28 вересня 2018 }}
* [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Siryj_klyn Сірий Клин, Сіра Україна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171013013857/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Siryj_klyn |date=13 жовтня 2017 }}
* [http://bsk.nios.ru/enciklodediya/ukraincy Українці Сибіру В.А. Чорномаз] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171014034409/http://bsk.nios.ru/enciklodediya/ukraincy |date=14 жовтня 2017 }}
* [http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/zgodi-ta-nezgodi-sibirskih-ukrayintsiv-yak-zhovto-sini-styagi-05052017180000 Згоди та незгоди сибірських українців. Як наші стяги у Томську замайоріли] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171013013058/http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/zgodi-ta-nezgodi-sibirskih-ukrayintsiv-yak-zhovto-sini-styagi-05052017180000 |date=13 жовтня 2017 }}
* [http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/nashi-na-zahidnomu-sibiru-yak-ukrayintsiv-tomshchini-rozvorushila--07062017210000 Наші "на Західному Сибіру". Як українців Томщини "розворушила" революційна ейфорія 1917-го] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171012201920/http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/nashi-na-zahidnomu-sibiru-yak-ukrayintsiv-tomshchini-rozvorushila--07062017210000 |date=12 жовтня 2017 }}
* [http://www.kolchakiya.ru/uniformology_main.htm#8 Колчакія: Уніформологія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171014182632/http://www.kolchakiya.ru/uniformology_main.htm#8 |date=14 жовтня 2017 }}
* [http://www.kolchakiya.ru/vexillologiya/national_flags.htm Колчкаія: Вексикологія національних формувань] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171121011959/http://kolchakiya.ru/vexillologiya/national_flags.htm |date=21 листопада 2017 }}
{{Сірий Клин}}
{{Державні утворення українців}}
[[Категорія:Український національно-визвольний рух]]
[[Категорія:Українська діаспора Росії]]
[[Категорія:Україномовні країни і території]]
[[Категорія:Колишні новітні держави України]]
[[Категорія:Колишні новітні держави Росії]]
[[Категорія:Сірий Клин]]
[[Категорія:Новітня історія Казахстану]]