Перегляд вихідного коду сторінки Уличі

{{Infobox Former Country
|native_name                     = Уличі
|common_name                     = Уличів
|conventional_long_name          = 
|continent                       = Європа
|region                          = Україна
|status                          = 
|government_type                 = плем'я
|year_start                      = VI ст.
|year_end                        = 942
|date_start                      = 
|date_end                        = 
|event_start                     = 
|event_end                       = 
|p1                              = Анти 
|flag_p1                        = Sin escudo.svg
|p2                              = 
|flag_p2                         = 
|s1                              = Київська Русь
|flag_s1                         =  Alex K Kievan Rus..svg
|image_flag                      = 
|image_coat                      = 
|coa_size                        = 
|symbol                          = 
|image_map                       = East Slavic tribes peoples 8th 9th century.jpg
|image_map_caption               = Східнослов'янські племена VIII—IX ст.
|religion                        = [[Язичництво]]
|capital                         = [[Пересічень]] 
|legislature                     = 
|title_leader                    = князь
|leader1                         = 
|year_leader1                    = 
|leader2                         =
|year_leader2                    = 
|leader3                         = 
|year_leader3                    = 
|year_deputy1                    = 
|common_languages                =  [[Давньоруська мова|Давньоруська (давньоукраїнська)]]
|currency                        = 
|footnotes              = <!--- Accepts wikilinks --->
}}

'''Уличі''' ({{lang-orv|Оуличи}}<ref>[http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ] </ref>, ''оуличи'', ''угличі, улучі''<ref name="уличі">стор. 3459, том 9, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2000&nbsp;р. ISBN 5-7707-4048-5</ref>; у тексті X&nbsp;ст. [[Костянтин VII Багрянородний|Константина Порфирородного]] {{lang-el|Ο'υλτίνοις}})&nbsp;— [[Східні слов'яни|східнослов'янське]] [[плем'я]] південно-західної групи, що заселяло у [[VI століття|VI]]—[[IX століття|IX]] ст. пониззя [[Дніпро|Дніпра]] від р. [[Рось|Росі]] до [[Чорне море|Чорного моря]]<ref name="уличі"/> у межах розселення [[Анти|антів]], нащадками яких вони (як і [[тиверці]]) були. Входили у [[Антський союз]]. Межували на сході з [[тюрки|тюрками]], на заході&nbsp;— з [[тиверці|тиверцями]], на північному заході&nbsp;— з [[Поляни (східні)|полянами]]. Вперше у середині IX століття уличі згадуються у [[Повість временних літ|«Повісті минулих літ»]] поряд з [[Тиверці|тиверцями]] в регіоні від річок [[Дністер]] та [[Дунай]] до [[Чорне море|Чорного моря]]<ref>«[[Повість минулих літ|Повести временных лет]]»&nbsp;— Москва—Л., 1950 г.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 14, 210. {{ref-ru}}</ref>, і зазначено, що греки називали їх «Велика Скіфія». Узяли участь в [[Етногенез українців|етногенезі українців]]. Існує гіпотеза, що їхніми сучасними нащадками є [[гуцули]]<ref name="СТРИЖАК"/>.

Вчений XVIII&nbsp;ст. [[Татищев Василь Микитович|Татищев]] зіставляв назву уличів із давньою назвою річки [[Оріль]], яку в XII&nbsp;ст. звали Угол. Новітні [[Мовознавство|лінгвістичні]] розшуки також доводять трансформацію [[етнонім]]а «уличі» в «угличі» прив'язує розселення цього племені до географічного поняття «угол (кут)». Ще одне із трактувань етноніма «уличі» розкривається через зафіксовані [[літопис]]ами терміни «суличі», «посуличі», зазначаючи тим самим зв'язок цих племен із [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянщиною]]. Такий зв'язок стверджується літописними текстами:<br/>

{{Цитата|и бѣша сѣдяще Улицѣ по Днѣпру вънизъ, и по сем преидоша межи [[Бог (річка)|Богъ]] и Днѣстръ й сѣдоша тамо|}}

Крім того, етнонім «уличі» включається разом із назвою [[Деревляни|«деревляни»]] в дніпровську етнополітичну орбіту. У літописі під [[922]]&nbsp;роком записано:<br/>

{{Цитата|Игорь же седяще в Києве княже и воюя на Древляни и на Угличе|}}

Уличі були чисельно великим угрупованням, а не малим племенем; як зазначається в пам'ятці IX&nbsp;ст. «[[Баварський географ]]», народ цей мав на Дністрянсько-Дунайському межиріччі понад 300 міст.

== Стосунки з Київським князівством ==
Уличі були у добросусідських відносинах з [[Тиверці|тиверцями]], але ворогували з [[Поляни (східні)|полянами]] і [[Київське князівство|Київським князівством]]<ref name="уличі"/>. Князь [[Олег Віщий|Олег]] [[885]] року воював з уличами<ref name="уличі"/>.

[[Літописи новгородські|Новгородський]] перший [[літопис]] оповідає, що [[князь]] [[Ігор Рюрикович|Ігор]] воював з ''угличами'' та [[Деревляни|деревлянами]]. Уличі довго боронилися, їхня столиця [[Пересічень]] трималася три роки і не піддавалася Ігорю, але той таки вистояв під ним ті три роки і здобув його у рік 6448 ([[940]]&nbsp;р. н.&nbsp;е., від Р. Х.). Уличі згодилися на данину Ігореві, яку він відступив своєму воєводі Свенельду. Після завоювання [[Воєвода|воєводою]] [[Свенельд]]ом у ([[942]]&nbsp;р.), уличі увійшли до складу [[Київська Русь|Київської Руси]], взяли участь у формуванні [[Український народ|українського народу]]<ref name="уличі"/>.

== Переселення ==
У [[X століття|X]] ст. під натиском [[Печеніги|печенігів]] уличі пересунулися на захід і оселилися над [[Південний Буг|Бугом]] та [[Дністер|Дністром]], доходячи до [[Дунай|Дунаю]] і [[Чорне море|Чорного моря]]<ref name="уличі"/>; їхнім головним городом був [[Пересічень]]<ref name="уличі"/>. [[Етногенез слов'ян#Антропологічний склад|Антропологічно]] в цей час були носіями масивних [[Черепний індекс|широколицих форм]], чим різнилися від грацильних та вузьколицих [[Черняхівська культура|черняхівців]] та, зокрема, мешканців територій сучасної [[Румунія|Румунії]]. Вважається що тиверці є вихідцями з північніших регіонів слов'ян<ref>Сегеда С. П. У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України К.: Наш час, 2012—432 с. (255 с.) ISBN 978-966-1530-80-4</ref>.

Під тиском [[Половці|половців]] у XII ст. частина племені переселилися на північ, між верхньою [[Случ (притока Горині)|Случчю]] і Бугом до так званої [[Болохівська земля|Болоховської землі]] і були відомі під іменем [[Болохівці|болоховців]]<ref name="уличі"/>.

Існує ще гіпотеза, що уличі, просуваючись у район [[Карпати|Карпат]], передали свою етнонімію через одну із своїх назв «улуці» [[Гуцули|гуцулам]], [[Бойки|верховинцям]] [[Підкарпатська Русь|Підкарпатської Русі]] (бойкам). Схожа [[Етнокультурні регіони України|етнокультурна]] основа цих [[субетнос]]ів стверджує висловлену гіпотезу.

Деякі вчені, наприклад [[Любавський Матвій Кузьмич|М.&nbsp;К.&nbsp;Любавський]], вважали тюркомовних [[печеніги|печенігів]] не тільки сусідами уличів, а й частково асимільованими з ними через [[шлюб]]ні зв'язки. Це ж стосується половців, які прийшли на зміну печенігам в [[Український степ|українських степах]]; [[Культура курганних поховань|курганні поховання]] досліджені в XIX&nbsp;ст. на території південних степів, знахідки яких зберігаються в [[Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|історичному музеї міста Дніпропетровська]].

== Останні згадки ==
* Після 940–942&nbsp;р. уличі не згадуються [[літопис]]ом під таким племінним ім'ям<ref name="уличі"/>.
* Вчений [[Ономастика|ономаст]] [[Стрижак Олексій Сильвестрович|Олексій Стрижак]] та вчений [[мовознавець]] [[Кобилянський Броніслав Володимирович|Броніслав Кобилянський]] стверджували, що самоназва [[Гуцули|гуцулів]] походить від старовинного племені ''уличів'': : уличі>улучі> улуці>уцули (метатеза)>гуцули (протеза)<ref name="СТРИЖАК">{{Cite web |url=http://karpenko.in.ua/wp-content/uploads/2012/12/KARPENKO_STATTYA_181006.pdf |title=Ю.О.Карпенко, «ОЛЕКСІЙ СІЛЬВЕСТРОВИЧ СТРИЖАК, ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОНОМАСТ», С.7 |accessdate=21 жовтня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222080452/http://karpenko.in.ua/wp-content/uploads/2012/12/KARPENKO_STATTYA_181006.pdf |archivedate=22 грудня 2015 |deadurl=yes }}</ref>. Древній слов’янський топонім «Ọgъlъ», який [[тюрки]] засвоїли один раз за звучанням ([[Інгул]]), а другий – за змістом ([[Єрель]]) [[Східні слов'яни|Східнослов'янська]] людність, що замешкувала цю землю, звалася «ọgъliči»>угличі>уличі. Згодом «уличі», невеликою часткою разом з [[Тиверці|тиверцями]] переселилися на [[Волга|Волгу]] (сучасний [[Углич]], [[Твер]]), в основі своїй мігрували (рятувалися від кочових імперій і від полянського панування) на захід вздовж [[Чорне море|Чорного моря]] аж до [[Дунай|Дунаю]], осівши біля моря між Дунаєм та [[Дністер|Дністром]] (про це пише [[літопис]]ець Нестор). Свою нову землю вони теж назвали Угол, про що можна здогадуватися з [[турецька мова|турецької]] назви цієї землі [[Буджак]], що означає "вугол" ([[кут]]ок). Самі ж нащадки ''уличів'', витіснені [[тюрки|тюрками]], рушили на північний захід, прийшли аж у [[Карпати]] й стали [[гуцули|гуцулами]]<ref name="СТРИЖАК"/>.

== Відомі поселення уличів ==

* [[Пересічень]]
* [[Самар (місто)|Самар]]
* [[Стара Ігрень|Огрень (Ігрень)]] 
* [[Мирів]]

== Див. також ==
* [[Тиверці]]
* [[Болоховці]]
* [[Бродники]]
* [[Паннонія]]
* [[Анти]]
* [[Антський союз]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Є.&nbsp;В.&nbsp;Синиця.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Уличі] // {{ЕІУ|10|223}}
* {{ЕУ}}
* «[[Повість врем'яних літ|Літопис Руський]]», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989&nbsp;р., 591 с.&nbsp;— ISBN 5-308-00052-2
* [http://litopys.org.ua/hrushrus/iur10406.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том I. Розділ IV. Стор. 6.]
* Рыбаков Б. Уличи. Краткие сообщения Ин-та Материальной Культуры. т. 35.&nbsp;— М.&nbsp;— Л., 1950
* Березовец Д.Т. Поселения уличей на р. Тясмине // Материалы и исследования по археологии СССР. 108. Славяне накануне образования Киевской Руси. — М., 1963 — с.145-208.
* [[Брайчевський Михайло Юліанович|Брайчевський М.]] Літописні племена // Походження Русі.&nbsp;— К., 1968
* Bolsacoy-Ghimpu A. A propos des Oulitchies. Revue des etudes sudest europeennes, 12/&nbsp;— 1974
* Трубачев О. Н. О племенном названии «уличи» // Вопр. слав. языкознания. 1961. №&nbsp;8;
* Худаш М.&nbsp;Л.&nbsp;Про походження давньоруських етнонімів «дреговичі» й «уличі» // Мовознавство, 1991. №&nbsp;5;
* Шапошников В.&nbsp;Н.&nbsp;Структура письменных памятников и семантика этнических знаков («уличи»&nbsp;— «тиверцы») // Этногр. обозрение. 1994. №&nbsp;5.
* {{МСІУ}}
*Рабинович Р.А. Уличи и тиверцы в оценках историографии // Stratum plus, #5, 2003-2004, с.440-484.
*Томашевський А.П. Нарис історії та екології заселення Східного Поділля слов'яно-руської доби. // Археологічні студії. Прут, 2003. - Вип. 2. Київ-Чернівці. С.132-160
*Кучера М.П. Городища уличів у середньому Побужжі // Археологія, 2017, №4, с.61-72.

== Посилання ==
* {{УМЕ15|частина=Уличі|сторінки=1958}}
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53411/22560.html Уличі]}}
* ''Мніх&nbsp;А.'' [https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3192828-zvidki-vzalisa-j-kudi-znikli-litopisni-ulici.html Звідки взялися й куди зникли літописні уличі?]&nbsp;// «[[Укрінформ]]», 20 лютого 2021
* [https://web.archive.org/web/20121130225617/http://www.ostu.ru/personal/nikolaev/rus9.gif '''''Карта расселения народов Европы в IX веке.'''''УНПК Орловский Государственный Технический Университет] {{ref-ru}}


{{Слов'янські племена}}
{{Київська Русь}}
{{ВП-портали|Етнологія|Антропологія|Історія}}

[[Категорія:Уличі]]
[[Категорія:Анти]]
[[Категорія:Східнослов'янські племена]]
[[Категорія:Середньовічні народи Молдови]]
[[Категорія:Середньовічні слов'яни України]]
[[Категорія:Історія Вінницької області]]
[[Категорія:Середньовіччя Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Запорізької області]]
[[Категорія:Середньовіччя Кіровоградської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Миколаївської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Одеської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Полтавської області]]
[[Категорія:Історія Поорілля]]
[[Категорія:Історія Придністров'я]]
[[Категорія:Середньовіччя Херсонської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Черкаської області]]
[[Категорія:Бессарабія]]
[[Категорія:Наддністрянщина]]
[[Категорія:Середньовічні народи Румунії]]