Перегляд вихідного коду сторінки Хосе Марті

{{Письменник
|Ім'я                 = Хосе Марті
|Оригінал імені       = {{lang-es|José Julián Martí y Pérez}}
| Фото                = Марті.gif
| Ширина              = 200 пкс
| Підпис              = Хосе Марті
| Ім'я при народженні = José Julián Martí Pérez
| Дата народження     = 28.1.1852
| Місце народження    = [[Гавана]], [[Куба]]
| Дата смерті         = 19.5.1895
| Місце смерті        = [[Дос Ріос]], [[Куба]]
| Національність      = кубинець
| Мова творів         = [[іспанська]]
| Рід діяльності      = [[поет]], [[письменник]], журналіст, революціонер
| Напрям              = [[модернізм]]
}}
{{інші значення|Марті}}
'''Хосе́ Хуліа́н Марті-і-Пе́рес''' ({{lang-es|José Julián Martí y Pérez}}; [[28 січня]] [[1853]]&nbsp;— [[19 травня]] [[1895]])&nbsp;— [[Куба|кубинський]] поет, письменник, публіцист і революціонер, лідер визвольного руху Куби від [[Іспанія|Іспанії]]. На батьківщині його вважають [[Національний герой|національним героєм]], якого називають «Апостолом незалежності». У літературних колах він відомий як батько кубинського [[модернізм]]у.

== Біографія ==

[[Файл:5 Pesos en or à l'effigie de José Marti.jpg|thumb|Марти, Хосе|left|Кубинська золота монета [[Номінальна вартість|номіналом]] 5 [[Кубинське песо|песо]] із зображенням Хосе Марті (1916 рік)]]

Хосе Марті, син Маріано Марті із [[Валенсія|Валенсії]] і Леонор Перес Кабрера із [[Тенерифе]] ([[Канарські острови]]), народився [[28 січня]] [[1853 рік]] в [[Гавана|Гавані]]. Коли Марті було чотири роки, сім'я перебралася у Валенсію, але за два роки повернулася назад на Кубу, де він отримав початкову освіту в школі в районі Санта-Клара. У 1865 році Хосе вступив до училища, директор якого, Рафаель Марея де Мендіве, значно вплинув на формування його політичної філософії. Дізнавшись із новин про вбивство [[Авраам Лінкольн|Авраама Лінкольна]], Хосе та інші учні влаштували траур на знак поваги до заслуг президента США у викоріненні рабства.

У 15 років Хосе Марті уже опублікував декілька власних поем, а в 16&nbsp;— заснував народно-патріотичну газету «La patria libre» («Вільна Батьківщина»).

Під час революційного повстання, що спалахнуло на Кубі у [[1868 рік]] (так званої [[Десятилітня війна|Десятилітньої війни]]&nbsp;— першої з трьох, що велися за незалежність Куби від Іспанії), він відкрито симпатизував повсталим, за що був засуджений на 6 місяців до каторжних робіт в каменоломнях «Сан Ласаро», провів деякий час на "острові ув'язнених" [[Пінос]], а в [[1871 рік]] бул депортований в [[Іспанія|Іспанію]]. Там він продовжив свою освіту і літературну роботу, отримав вчений ступінь в галузі літератури, права і філософії, які вивчав у [[Мадридський університет Комплутенсе|Мадридському університеті]]. Перша публіцистична брошура Марті «Політична тюрма на Кубі» (про в'язнів каторжних тюрем) була опублікована саме в Мадриді. У [[1874 році]] Марті одержав звання магістра гуманітарних наук і ступінь з юриспруденції в [[Університет Сарагоси|Університеті Сарагоси]].

Кілька наступних років він провів у [[Франція|Франції]], [[Мексика|Мексиці]], [[Гватемала|Гватемалі]] та [[Венесуела|Венесуелі]]. Повернувшись на Кубу [[1879]] року, брав участь у підготовці повстання проти іспанської колоніальної адміністрації, за що був знову висланий до Іспанії.

У [[1880]]—[[1895 роках]] перебував у [[Сполучені Штати Америки|США]], де працював кореспондентом латиноамериканських газет, писав статті, книги, займався викладацькою діяльністю. Розгорнув активну діяльність з підготовки нового повстання на Кубі. Із розрізнених громадських організацій Марті створив [[Кубинська революційна партія|Кубинську революційну партію]] (КРП, [[1892]]), що об'єднала представників різних соціальних верств і відіграла вирішальну роль в організації [[Війна за незалежність Куби|національно-визвольного повстання на Кубі]], яке почалося [[24 лютого]] [[1895]]. Центральним друкованим органом КРП була заснована Марті газета «Pátria» («Вітчизна»).

У квітні 1895 року Марті повернувся на Кубу для безпосередньої участі у повстанні. Через місяць він загинув у бою з іспанськими військами поблизу [[Дос Ріос]]а, біля місця сходження річок Контрамаестре і [[Кауто (річка)|Кауто]]. Його тіло потрапило до рук іспанців, ті його поховали, але незабаром ексгумували.

== Цікаві факти ==
[[Файл:JM Havana.jpg||thumb|right|250px|Його ім'ям названо аеропорт Гавани&nbsp;— Аеропорт Хосе Марті]]
* У [[1925 році]] в Гавані було Відкрито [[Дім - музей Хосе Марті]].
* [[30 червня]] [[1951 році]] (ще під час правління президента Карлоса Пріо) на кладовищі Санта-Іфігенія ([[Сантьяго-де-Куба (місто)|Сантьяго-де-Куба]]) було урочисто відкрито мавзолей Хосе Марті. 24-метрова будівля мавзолею&nbsp;— одне з найпопулярніших місць Куби. Щопівгодини біля його підніжжя відбувається зміна караулу.
* У [[1962 році]] в Москві на вул. Спиридонівка, 28 встановлено пам'ятник Хосе Марті роботи скульптора П.&nbsp;Є.&nbsp;Шапіро <ref>[http://www.moskvichi.name/questions_and_answers/06.php Из культурной жизни столицы&nbsp;— №&nbsp;165]</ref>({{coord|55|45|43|N|37|35|29|E|display=inline}}).
* 22 березня [[2015 році]] бюст Хосе Марті, подарований посольством Республіки Куба в Росії, встановлено в калузькому етнографічному парку-музеї «[[Етносвіт]]»<ref>[http://www.regnum.ru/news/cultura/1907553.html В калузькому «Етносвіті» відкрили бюст кубинцю Хосе Марті]</ref>.({{coord|55|14|33|N|36|25|39|E|display=inline}})
* Хосе Марті традиційно зображають, за всіх грошових реформ, на купюрі номіналом 1 [[кубинський песо]], незалежно від того, проамериканський був при цьому режим [[Батіста-і-Сальдівар, Фульхенсіо|Батісти]] чи комуністичний [[Кастро, Фідель|Фіделя Кастро]].
* У конституції Куби ідеї Хосе Марті закріплені як керівна ідеологічна основа держави поряд з [[Марксистсько-ленінська філософія|марксистсько-ленінскою философією]] <ref>[http://russian.people.com.cn/31521/6346727.html]</ref>
* На честь Хосе Марті названо [[Марті (кратер)|кратер]] на [[Меркурій (планета)|Меркурії]].
* Марті зображений на поштовій марці Угорщини 1973 року.
* У місті [[Київ]] встановлено меморіальну дошку та два погруддя (одне на території [[Посольство Куби в Україні|Посольства Куби в Україні]])

== Цитати ==
[[Файл:Marti Monument EUR Rome.jpg|thumb|Marti Monument EUR Rome]]
* ''Батьківщина&nbsp;— це вівтар, не п'єдестал'' ({{lang-es|La patria es ara y no pedestal}}) (тобто Батьківщині треба приносити жертви, як і на вівтарі, а не тільки чекати від неї нагород, як на п'єдесталі).
* ''Вся слава світу вміщується в зернятку кукурудзи'' (цитата з листа генералу [[Масео, Антоніо|Антоніо Масео]], іспанською звучить так:''Yo no trabajo por mi fama, puesto que toda la del mundo cabe en un grano maíz''; [[Фідель Кастро]] в інтерв'ю телеканалу РТР у 2000 році [http://www.tiwy.com/pais/cuba/putin_cuba/] сказав, що весь час носить листочок з цією цитатою в кишені гімнастерки)

== Твори ==
* ''Марті Х.'' Північноамериканські сцени. М.: ГІХЛ, 1963.
* ''Марті Х.''Вибране [Текст] / Х. Марті.&nbsp;— М.: Худ. літ., 1978.&nbsp;— 372 с.&nbsp;— (Б-ка кубинської літ.)
* [[Касаль, Хуліан дель|Хуліан дель Касаль]]. Хосе Марті. Серед сумтіно і тіней. Вибрані вірші. Переклад з іспанської [[Александровський, Сергій Анатолійович|Сергія Александровського]].&nbsp;— М.: [[Водолій (видавництво)|Водолій]], [[2011]].&nbsp;— 256 с.&nbsp;— (Зірки іноземної поезії). ISBN 978-5-91763-073-1

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''Визен Л. і.'' Хосе Марті.&nbsp;— М.: Видавництво ЦК ВЛКСМ «Молода гвардія», 1964.&nbsp;— ([[Жизнь замечательных людей]]) {{ref-ru}}
* ''В. Матвієнко''. Марті Хосе Хуліан // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.427 ISBN 978-966-611-818-2
* ''[[Терновий, Олег Сергійович|Терновий О. С.]]'' Хосе Марті. (1853—1895).&nbsp;— М.: Думка,1966.&nbsp;— 208 с.&nbsp;— ([[Мыслители прошлого]]).&nbsp;— 19 500 экз. {{ref-ru}}
* Енциклопедія для дітей. Т. 1. Всесвітня історія.&nbsp;— 4-е видв., випр. і перероб. / Гол. ред. М.&nbsp;Д.&nbsp;Аксьонова.&nbsp;— М.: Аванта+, 2001.&nbsp;— С. 550.&nbsp;— ISBN 5-8483-0003-8.

== Посилання ==
{{Навігація
|Вікіцитатник = Марті, Хосе
|Вікітека     =
|Вікіновости  =
|Вікісховище    = 
|Метавікі     =
}}
* [http://historystudies.org/?p=109 Чернявський Б.&nbsp;Б.&nbsp;Хосе Марті.&nbsp;— Питання історії.&nbsp;— 2003.&nbsp;— №&nbsp;8.&nbsp;— С. 68-85.]
* [http://www.josemarti.cu/ Кубинский вебпортал José Martí] {{ref-es}}
* [http://www.josemarti.info/ Las ideas republicanas de José Martí] {{ref-es}}
* [https://web.archive.org/web/20041204114323/http://josemarti.org/ La Pagina de José Martí] {{ref-es}}
* {{gutenberg author|id=José_Martí|name=Хосе Марті}}
* [https://web.archive.org/web/20061127081831/http://www.josemarti.info/coppermine/index.php Iconografía Martiana] {{ref-es}}
* [http://josemartiyperez.blogspot.com/ José Martí. Conociendo poco a poco su obra] {{ref-es}}
* [http://www.cervantesvirtual.com/FichaAutor.html?Ref=274 Works that can be read at Biblioteca Virtual Manuel de Cervantes] {{ref-es}}
* [http://scepsis.ru/authors/id_377.html Трагічні сцени в Чикаго] {{ref-ru}}
* [http://www.sovmusic.ru/download.php?fname=guajirag Guajira Guantanamera неофіційний гімн Куби] на вірші Хосе Марті {{ref-ru}}
* [http://krasnoe.tv/node/13161 Молодіжна зустріч в посольстві Республіки Куба з нагоди 159-ї річниці з дня народження Хосе Марті] {{ref-ru}}

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Кубинські революціонери]]
[[Категорія:Національні герої]]
[[Категорія:Кубинські письменники]]
[[Категорія:Кубинські поети]]
[[Категорія:Кубинські перекладачі]]
[[Категорія:Кубинські есеїсти]]
[[Категорія:Кубинські соціалісти]]
[[Категорія:Лідери національно-визвольних рухів]]
[[Категорія:Уродженці Гавани]]
[[Категорія:Люди на банкнотах]]
[[Категорія:Люди на монетах]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названий кратер на Меркурії]]
[[Категорія:Загинули в бою]]
[[Категорія:Герої Республіки Куба]]
[[Категорія:Кубинські дисиденти]]
[[Категорія:Політичні репресії на Кубі]]
[[Категорія:Перекладачі XIX століття]]
[[Категорія:Джорджисти]]