Перегляд вихідного коду сторінки Х-22

{{Картка зброї
| назва                = Х-22 «Буря»
| зображення           = Х-22.jpg
| розм_зобр            = 
| альт                 = 
| підпис               = 
| походження           = {{USSR}}
| тип                  = [[Крилата ракета|крилата]]/[[аеробалістична ракета|аеробалістична]] [[протикорабельна ракета]]
| є_ракета             = так
| служба               = з 1966
| оператори            = {{ПрТ|Росія}}
| війни                = [[Російське вторгнення в Україну (2022)|Російсько-українська війна]]
| розробник            = 
| дата_розробки        = з 1958
| виробник             = [[МКБ Радуга]]
| вартість_одиниці     = 
| дата_виготовлення    = 
| кількість            = близько 3000<ref name="nr.2018-05-18">{{cite web | url = https://www.navyrecognition.com/index.php/naval-news/naval-news-archive/2018/may-2018-navy-naval-defense-news/6227-russian-mod-to-upgrade-32-kh-22-long-range-anti-ship-missiles.html | title =  Russian MoD to upgrade 32 Kh-22 long-range anti-ship missiles | publisher = Navy Recognition | date = 2018-05-18 }}</ref>
| варіанти             = Х-22М/МА/МП; Х-22Н/НА/НП
<!-- Основні характеристики -->| хар_підпис           = 
| вага                 = 5820 кг
| довжина              = 11,65 м
| част_довжина         = 
| ширина               = 1,23м
| висота               = 
| діаметр              = 92&nbsp;см.
| обслуга              = <!-- Характеристики вибухівки -->
| наповнення           = 
| вага_наповнення      = 1000 кг
| детонація            = 
| потужність           = <!-- Характеристики техніки/ракет -->
| броня                = 
| основне_озброєння    = 
| додаткове_озброєння  = 
| двигун               = 
| потужність_двигуна   = 
| пп_відношення        = 
| корисне_навантаження = 
| трансмісія           = 
| підвіска             = 
| кліренс              = 
| паливо               = гіперголічна пара «Самін» [[ТГ-02]], та окислювач АК-27И (суміш тетраоксиду азоту і азотної кислоти)
| ємність_палива       = 
| дальність_техніки    = 
| швидкість            = 
| наведення            = 
| керування            = 
| прохідність          = <!-- Тільки ракети -->
| розмах_крил          = 2,99—3,0 м
| ракетне_паливо       = 
| стеля                = 
| висота_п             = 
| глибина              = 
| прискорення          = 
| точність             = 
| пускова_платформа    = 
| транспорт            = 
}}
'''Х-22 «Буря»''' (виріб Д-2, [[кодові позначення НАТО|класифікація НАТО]]&nbsp;— AS-4 Kitchen)&nbsp;— сімейство радянських надзвукових [[протикорабельна ракета|протикорабельних ракет]] повітряного базування великої дальності. Розробка базової версії почалася в 1958 році, а на озброєння ракети різних модифікацій приймалися у 1971—1976 роках. Запуск ракети здійснюється з надзвукових стратегічних бомбардувальників [[Ту-22]] або [[Ту-22М]] (ракета з літаком утворюють авіаційний ракетний комплекс К-22), але розроблялися і інші носії: [[Ту-16]], [[Ту-95]]. Ракета призначена для ураження [[Авіаносець|авіаносців]] і [[Авіаносна ударна група|авіаносних ударних груп]] за допомогою [[Ядерна зброя|ядерної]] (спеціальної) або [[Фугасний снаряд|фугасно-кумулятивної]] (конвенційної) бойової частини.

Класифікація типу ракети є складною, оскільки вона має риси як [[Крилата ракета|крилатих ракет]]: умовно паралельний до землі політ та покладання на [[Підіймальна сила|підіймальну силу]], так і [[Балістична ракета|балістичних ракет]]: [[Пікірування (пілотаж)|пікірування]] під великим кутом до поверхні з набором значної швидкості та [[ракетний двигун]]. Переважно вона називається крилатою ракетою, але фактично вона може вважатись [[Аеробалістична ракета|аеробалістичною]]<ref>{{Cite book
|url=https://www.jstor.org/stable/resrep21112?searchText=&searchUri=&ab_segments=&refreqid=&searchKey=
|title=AIR-LAUNCHED BALLISTIC MISSILES
|last=Saad
|first=Eugene
|last2=Mount
|first2=Adam
|year=2019
|publisher={{нп|Federation of American Scientists}}
|ref=harv
}}</ref>.

Під час [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російсько-української війни в 2022 році]] стала знаряддям численних [[Воєнні злочини під час війни Росії проти України|воєнних злочинів]], скоєних російськими загарбниками, зокрема: ракетний удар [[Ракетний удар по торговельному центру Riviera|по торговельному центру Riviera]], [[Ракетний удар по торговельному центру в Кременчуці|по торговельному центру в Кременчуці]], [[Ракетний удар по Сергіївці|по житловому будинку в Сергіївці]] та [[Ракетний удар по житловому будинку в Дніпрі|у м. Дніпро]] та інші.

== Загальні дані ==
Створення авіаційного ракетного комплексу К-22 на базі надзвукового бомбардувальника [[Ту-22]] з надзвуковою крилатою ракетою великої дальності Х-22 «Буря» розпочалось ще в 1958 році.

У 1962 році виготовлені перші дослідні зразки заводом № 256 ГКАТ в [[Дубна|Дубні]] (з 1966 року&nbsp;— Дубненський машинобудівний завод).

Перший пуск ракети Х-22 в штатному режимі відбувся 2 листопада 1963 року. На озброєння комплекс К-22 (з ракетою Х-22) прийнятий 1967 році. А «пасивна» Х-22П комплексу озброєння К-22 лише 1973 року.

У 1966 році розпочалась розробка комплексу озброєння К-22М з ракетами Х-22М/МА/МП (виріб Д-2М) на носій [[Ту-22М]]. На озброєння комплекс К-22М прийнятий у 1973 році. З нового, зовнішній вид ракет без змін порівняно з комплексом К-22, але новий двигун збільшив швидкість до 4265 км/год.

Згодом розроблено комплекс озброєння К-22Н з ракетами Х-22Н/НА/НП для носіїв [[Ту-22М|Ту-22М3]] та [[Ту-95|Ту-95К-22]]. З нового, нова елементна напівпровідникова база.<ref name=":1">{{Cite web|url=https://naukatehnika.com/kryilatyie-raketyi-x-22.html|title=Крылатые ракеты Х-22|date=15 лютого 2021|language=ru|accessdate=25 червня 2022}}</ref>

Приблизна вартість ракети Х-22 близько $300-500&nbsp;тис. (станом на травень 2022 року).<ref name=":0">{{Cite web|url=https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220520-pidgotovka-do-zapusku-trudomistka-i-duzhe-nebezpechna-radyanski-krylati-rakety-h-22-harakterystyky/|title=Підготовка до запуску трудомістка і дуже небезпечна: радянські крилаті ракети Х-22, характеристики|website=https://fakty.com.ua|language=uk|accessdate=03 червня 2022}}</ref>

== Модифікації ==

Була створена низка модифікацій ракети Х-22:<ref name=":1" />

* '''Х-22'''&nbsp;— базовий варіант з [[Активна радіолокація|активною радіолокаційною]] голівкою самонаведення, дальність 330&nbsp;км або 300 як зазначено в таблиці.
* '''Х-22ПСИ'''&nbsp;— ракета виходила на ціль на дальності 500&nbsp;км з точністю 1&nbsp;км, вражала її [[Ядерна зброя|ядерною бойовою частиною]]. На озброєння прийнята в 1971&nbsp;р.<ref name=":2" />
* '''Х-22M/MA'''&nbsp;— оновлені варіанти зі швидкістю 3,3 [[Число Маха|Маха]] і запасом ходу 600 км (370 миль), або 350/400&nbsp;км як зазначено в таблиці. Важить 5780 кг (12740 фунтів), містить 960 кг (зі іншими даними&nbsp;— маса вибухової речовини 600&nbsp;кг, всієї бойової частини&nbsp;— 930 кг) [[гексоген]]у. Швидкість збільшено до 4000 км/год.<ref>{{cite web|author=Air Power Australia|url=http://www.ausairpower.net/APA-Rus-Cruise-Missiles.html|title=Soviet/Russian Cruise Missiles|publisher=Ausairpower.net|date=2014-01-27|archive-url=|archive-date=|url-status=}}</ref><ref>{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=BrLgAwAAQBAJ&q=kh-22m+missile&pg=PA100 |title=Tupolev TU-22 - Sergey Burdin - Google Książki |date=2005-11-17 |isbn=9781844152414 |access-date=2018-12-31|last1=Burdin |first1=Sergey }}</ref>
* '''Х-22МП'''&nbsp;— [[протирадіолокаційна ракета]] з [[Пасивна радіолокація|пасивною головкою самонаведення]], призначена для ураження бортових РЛС, вузлів зв'язку&nbsp;тощо.
* '''Х-22П'''&nbsp;— «пасивна», з'явилися 1973&nbsp;р.
* '''Х-22Н'''&nbsp;— здатна вмикати [[Головка самонаведення|головку самонаведення]] в останній момент.
* '''Х-22НА'''&nbsp;— інерціальна, може йти до цілі на малій висоті та виконати «гірку».
* '''Х-22Б'''&nbsp;— дослідна [[аеробалістична ракета]], швидкість до 6&nbsp;М, максимальна висота польоту до 70&nbsp;км. Розроблена 1970-х роках та проходила випробування, через технічні проблеми в серію запущена не була<ref name=":2" />.
* '''[[Х-32]]'''&nbsp;— глибока модернізація ракети Х-22.

=== Х-22ПГ/Х-22П/ПСИ ===

Роботи над «базовою» Х-22 розпочались в квітні 1958 року. Авіаційний ракетний комплекс К-22 з системою управління К-22У з авіаційними крилатими ракетами Х-22 «Буря» створювали для ракетоносія проєкту «105» (майбутній [[Ту-22|Ту-22К]]). Ракета отримала індекс Д-2 (як виріб дослідно-конструкторського бюро в [[Дубна|Дубні]])<ref name="mark.60-71">(Марковский, 2018; С. 60-71)</ref>.

Поставленим завданням система К-22 повинна була забезпечувати дальність дії 500—600&nbsp;км по площадних цілях, та по рухомих (типу «крейсер»)&nbsp;— 400—500&nbsp;км. Ракети повинні були мати різні системи наведення для виконання різних завдань. Маса бойової частини була встановлена на рівні 950—1000&nbsp;кг<ref name="mark.60-71"/>.

Розробки ракети з [[Активна радіолокація|активною радіолокаційною]] головкою самонаведення для ураження широкого кола радіоконтрастних цілей просувалась найкраще. Її дальність дії 350—400&nbsp;км була обмежена [[Поширення в прямій видимості|радіогоризонтом]] при висоті польоту носія 10-14&nbsp;км<ref name="mark.60-71"/>.

В систему управління ракети входила РЛС літака ПН (від {{lang-ru|прибор наведения}}), яка виконувала пошук цілі та цілевказання для головки самонаведення ракети ПГ (тут літера Г означала «головка»)<ref name="mark.60-71"/>.

Після захоплення цілі на підвішуванні, апаратура ракетної головки самонаведення автоматично супроводжувала ціль та після пуску керувала наведенням ракети<ref name="mark.60-71"/>.

Х-22ПГ могла комплектуватись змінною бойовою частиною фугасно-кумулятивного типу масою 950&nbsp;кг, з контактним електромеханічним підривачем ЭМВ-515М або [[ядерна зброя|ядерною бойовою частиною]] з наземним або повітряним підривом<ref>(Марковский, 2018; С. 78)</ref>.

Перший пуск Х-22ПГ в штатному режимі був здійснений 2 листопада 1963 року, але через відмову апаратури ракета не досягла цілі, що перебувала на відстані 240&nbsp;км. Носій Ту-22К з ракетою Х-22ПГ офіційно прийнятий на озброєння в лютому 1971 року<ref name="mark.60-71"/>.

Ракета Х-22ПСИ була призначена для ураження цілей з відомими координатами, головка самонаведення мала доплерівський зчитувач шляху (літери в назві означали: С&nbsp;— {{lang-ru|счислитель}}, И&nbsp;— {{lang-ru|интегратор}}). Дальність ураження цілей сягала 450&nbsp;км і майже в півтора рази перевищувала варіант ПГ. Однак, через недосконалість такої системи наведення точність ракети була надзвичайно низька, а тому їх пропонувалось озброювати лише ядерними бойовими частинами<ref name="mark.60-71"/>.

Також була створена модифікація з [[Пасивна радіолокація|пасивною головкою самонаведення]] Х-22П для ураження наземних та корабельних РЛС, що працювали в діапазонах 10 та 20&nbsp;см. Цю модифікацію пропонувалось озброювати [[Осколково-фугасний снаряд|уламково-фугасною]] бойовою частиною або ядерною потужністю 15 кт. Випробування були успішно завершені в 1973 році<ref name="mark.60-71"/>.

=== Х-22М/П/МА ===

В 1967 році почалось проєктування нового сімейства ракет Д-2М для літака проєкту «145» (згодом отримав назву [[Ту-22М]])<ref name="moroz.popus"/>.

Нове сімейство отримало новий рідинний багаторежимний ракетний двигун С5.44 з турбонасосною подачею палива<ref>Марковский, С. 78</ref>, ампульну систему заправлення компонентами пального, а система управління забезпечувала можливість польоту на висоті 12 або 22,5&nbsp;км («нижня» та «верхня» траєкторії відповідно). Головною зовнішньою відмінністю стала наявність складаного нижнього кіля<ref name="moroz.popus"/>.

Для модифікацій Х-22М та Х-22П була забезпечена можливість захоплювати цілі з-під крила носія. Активний радіолокаційний координатор цілі ПГ УР Х-22Н (такий самий, як і на старій Х-22) міг служити для виявлення радіоконтрастних цілей замість бортової РЛС носія<ref name="moroz.popus"/>.

Система наведення «автономної» Х-22МА отримала систему корекції за рельєфом, завдяки чому середньоквадратичне імовірне відхилення було зменшене до значень, співмірних з габаритами великого корабля. Крім того, з'явилась можливість ураження цілей, що знаходяться з істотним відхиленням від курсу літака<ref name="moroz.popus"/>.

Ракети Х-22М та Х-22МА були прийняті на озброєння в 1974 році<ref name="moroz.popus"/>.

Роботи над «пасивною» модифікацією Х-22П затягнулись через проблеми з наведенням та цілевказанням. Прийнята на озброєння вона була лише через кілька років, але масовою так і не стала<ref name="moroz.popus"/>.

Окрім Ту-22М, ракети сімейства Д-2М також поступали на озброєння доопрацьованих літаків Ту-22КД<ref name="moroz.popus"/>.

Маса бойової частини ракети Х-22М&nbsp;— 930&nbsp;кг, із них 600&nbsp;кг припадає на вибухову речовину. Бойова частина фугасно-кумулятивна, при чому вісь кумулятивного заряду скерована вниз, вбік до перешкоди. При влученні ракети в борт типового човна внаслідок вибуху утворюється пробоїна площею до 20&nbsp;м², а кумулятивний струмінь руйнує перегородки на відстані до 12&nbsp;м<ref>{{cite book | title = Боеприпасы. Том 1 | year = 2016 | editor = Селиванов | publisher = МГТУ им. Баумана | pages = 406,407 }}</ref>.

=== Х-22Н/НП/НА ===
[[Файл:Raduga Kh-22NA - state aviation museum zhulyany (81).jpg|thumb|300px|Х-22НА в [[Державний музей авіації України|Державному музеї авіації України, що знаходиться в Києві]]]]

Для літаків Ту-22М3 були створені варіанти Х-22Н з активною радіолокаційною головкою самонаведення (АРГСН), Х-22НП з пасивною головкою для ураження РЛС, Х-22НА&nbsp;— з інерційною системою наведення. Обчислювальний пристрій цих ракет було переведено на напівпровідникові елементи. Нова інерційна система наведення мала вищу точність та дала можливість вмикати активну головку самонаведення лише на кінцевій ділянці. Проте, основним залишився варіант з постійною роботою АРГСН<ref name="moroz.popus"/>.

Окрім варіантів польоту за верхньою чи нижньою траєкторіями був доданий старт з малої висоти. При цьому ракета стабілізовувалась на висоті близько 1000&nbsp;м а при наближенні до цілі виконувала маневр типу «гірка». Такий пуск забезпечував прихованіший політ, але зменшував дальності ураження<ref name="moroz.popus"/>.

Ці модифікації ракети отримали новий рідинний ракетний двигун, який підвищував льотно-технічні характеристики<ref name="moroz.popus"/>.

Проте, стійкість Х-22Н до [[Радіолокаційні завади|радіозавад]] залишилась недостатньою, оскільки все обладнання працювало на єдиних частотах та була відсутня апаратура виокремлення цілі на тлі радіозавад. Роздільна здатність активної головки самонаведення виявилась достатньою лише для виявлення цілі типу великий корабель, міст&nbsp;тощо<ref name="moroz.popus"/>.

Через численні проблеми з пасивною головкою самонаведення, ракети Х-22НП на озброєння в запланований термін не поступили, й літаки Ту-22М3 у стройових частинах мали лише прийняті на озброєння в 1976 році ракети з активною головкою або з інерційною системою наведення<ref name="moroz.popus">{{cite book
 | author = С.Мороз, С.Попсуевич
 | title = Управляемые ракеты дальней и морской авиации СССР
 | page = 52
 | chapter = Семейство ракет Х-22
}}</ref>.

Літаки Ту-22М3 зберегли можливість застосування попередньої модифікації ракет&nbsp;— Х-22М та Х-22МА<ref name="moroz.popus"/>.

=== Х-22Б ===
{{Seealso|Гіперзвукова зброя}}

Х-22Б&nbsp;— створена в 1970-ті роки аеробалістична ракета. Завдяки руху за балістичною траєкторією в піке досягала [[Гіперзвукова швидкість|гіперзвукової швидкості]]&nbsp;— близько 6 чисел Маха<ref name="moroz.popus"/>.

Попри те, що технічні проблеми завадили серійному виробництву, на основі цієї ракети були створені численні дослідницькі літальні апарати для дослідження аеродинаміки на гіперзвукових швидкостях, випробування нових двигунів (у тому числі&nbsp;— [[Прямоточний повітряно-реактивний двигун|прямоточних]] та зовнішнього стиснення). Частина цих досліджень відбувалась разом з американськими дослідниками<ref name="moroz.popus"/>.

== Носії ==

Під час розробки випробування відбувались з переробленого [[Ту-16|Ту-16К-22]]. Перші випробування відбувались з борта цих літаків іще в 1962 році<ref name="tp.kh22"/>.

Спершу ракети Х-22 поступали на озброєння літаків [[Ту-22|Ту-22К]]. Ракета в напівутопленому положенні знаходилась під фюзеляжем носія<ref name="tp.kh22"/>.

Льотні випробування Х-22 почали 1 липня 1961 на бомбардувальниках Ту-22К, але завершились тільки в 1967 році<ref name="tp.kh22"/>.

В 1975 році був створений носій [[Ту-95|Ту-95К-22]], який міг нести під фюзеляжем одну напівутоплену ракету і дві&nbsp;— на вузлах під крилами<ref name="tp.kh22"/>. Перший зразок був створений іще в 1974 році, а пуски почались в 1981, а сам комплекс Ту-95К-22 був прийнятий на озброєння в 1987 році<ref name="moroz.popus"/>.

В другій половині 1970-тих років ракетами Х-22 стали озброювати найновіші на той час надзвукові літаки [[Ту-22М|Ту-22М2]] та [[Ту-22М|Ту-22М3]], які могли нести до трьох ракет&nbsp;— одну напівутоплену під фюзеляжем і дві під крилами<ref name="tp.kh22">{{cite web
 | url = https://testpilot.ru/rossiya/mikoyan/kh22/
 | title = Х-22. крылатая ракета системы К-22
 | publisher = Испытатели
 | accessdate = 2022-07-05
}}</ref>.

Три ракети на всі типи носіїв підвішували тільки для транспортування, нормальним навантаженням були 1-2 ракети<ref name="moroz.popus"/>.

Для перевезення ракети Х-22 потрібен або один літак [[Ан-12]], або одна залізнична платформа<ref name="moroz.popus"/>.
<gallery>
File:Tupolev Tu-22KD, Ukraine - Air Force AN1400622.jpg|[[Ту-22|Ту-22КД]] з підвішеною ракетою Х-22, [[Музей важкої бомбардувальної авіації]] (Полтава)
File:Tupolev Tu-22M-3, Russia - Air Force AN1788700.jpg|[[Ту-22М|Ту-22М3]] з ракетами Х-22, [[Сольці (авіабаза)|Сольці-2]] (Рязань, РФ), 2010 рік
File:Энгельс Ту-95К-22 53.jpg|[[Ту-95|Ту-95К-22]] в музеї дальньої авіації, ([[Енгельс (авіабаза)|Енгельс]], РФ)
</gallery>

== Бойове застосування ==

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російсько-українська війна (з 2014)|Російське вторгнення в Україну (2022)}}
{{Seealso|Удари по критичній інфраструктурі України під час російсько-української війни}}

Ракетний комплекс К-22 з ракетами Х-22 за прямим призначенням&nbsp;— знищення надводних цілей&nbsp;— російські загарбники не використовували. Однак все ж таки його наявність (разом з іншими засобами ураження кораблів) створила загрозу судноплавству в українській акваторії [[Чорне море|Чорного моря]] та послужила засобом [[Чорноморська зернова ініціатива|блокування українських портів]]<ref>{{cite web | url = https://armyinform.com.ua/2022/07/03/yak-nevelykyj-flot-velykoyi-derzhavy-demilitaryzuye-protyvnyka/ | title = Як невеликий флот великої держави «демілітаризує» противника | publisher = Армія INFORM | date = 2022-07-03 }}</ref>.

На думку фахівців [[Міжнародний інститут стратегічних досліджень|Міжнародного інституту стратегічних досліджень]] (IISS), масове застосування ракет Х-22 та Х-32 для ударів по наземних цілях може свідчити, що наявні запаси крилатих ракет типу [[Х-101]] та [[Х-555]], які мають вищу точність ударів та створені саме для застосування по наземних цілях, досягли певної критичної межі, і росія воліє зберегти їх на випадок крайньої потреби<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/weapon_and_tech/zahidni_analitiki_otsinili_skilki_sche_raket_h_22_zalishilos_u_rashistiv_foto-8238.html | title = Західні аналітики оцінили, скільки ще ракет Х-22 залишилось у рашистів (фото) | publisher = Defense Express | date = 2022-07-21 }}</ref><ref>{{cite web | url = https://www.iiss.org/blogs/military-balance/2022/07/russias-missile-inventories-kitchen-use-points-to-dwindling-stocks | title = Russia's missile inventories: KITCHEN use points to dwindling stocks | publisher = IISS | work = Military Balance Blog | date = 2022-07-12 }}</ref>.

За словами керівниці об'єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталії Гуменюк станом на липень 2023 року росія модернізувала понад сотню ракет Х-22 до рівня [[Х-32]]. Зокрема, їх було використано для [[Обстріли Одеси (з 2022)|обстрілів Одеси]] в 20-х числах липня 2023 року<ref>{{cite web | url = https://censor.net/ua/news/3433012/rosiyany_modernizuvaly_ponad_100_raket_h22_yakymy_teper_byut_po_odesi_ok_pivden | title = Росіяни модернізували понад 100 ракет Х-22, якими тепер б’ють по Одесі, - ОК "Південь" | publisher = Цензор.НЕТ | date = 2023-07-24 }}</ref>.

Перші повідомлення про застосування ракет Х-22 стали з'являтись через кілька місяців після початку [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення]]. Так, за даними видання [[Defense Express]], у ніч на 9 травня 2022 року російські агресори застосували до шести ракет Х-22 по об'єктах у містах Донецької області, що знаходяться в прифронтовій зоні. Інших подробиць відомо на той час не було<ref>{{cite web
 | url = https://defence-ua.com/army_and_war/rashisti_dlja_udariv_po_ukrajini_vpershe_zastosuvali_radjanski_krilati_raketi_h_22-7278.html
 | title = Рашисти для ударів по Україні вперше застосували радянські крилаті ракети Х-22 
 | publisher = Defense Express
 | date = 2022-05-09
}}</ref>.

[[Файл:Riviera shopping mall after Russian shelling on 9 May 2022 (02).jpg|thumb|left|ТРЦ «Riviera» (Фонтанка) після [[Ракетний удар по торговельному центру Riviera|удару російською крилатою ракетою]] Х-22, 9 травня 2022 року]]

Увечері 9 травня 2022 року російські війська [[Ракетний удар по торговельному центру Riviera|обстріляли ракетами Х-22 торговий центр Riviera]] в селі [[Фонтанка (село)|Фонтанка]] неподалік Одеси та складські приміщення в Одесі. Одна людина загинула і п'ять поранені<ref>{{cite web |url=https://www.bbc.com/russian/news-61391346 |title=Россия бомбила Одессу 9 мая. Последний удар был после праздничного салюта в Москве. Фото |date=2022-05-10 |publisher=BBC |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220510161004/https://www.bbc.com/russian/news-61391346 |archivedate=2022-05-10 |deadurl=no}}</ref>.

12 травня 2022 було обстріляно місто [[Кременчук]], ракети поцілили по об'єктах критичної інфраструктури, у тому числі декілька ракет влучило у [[Кременчуцький нафтопереробний завод]]<ref>{{Cite web|title=Росіяни вдарили ракетами по найбільшому нафтопереробному заводу України|url=https://news.liga.net/ua/politics/news/rossiyane-udarili-raketami-po-krupneyshemu-neftepererabatyvayuschemu-zavodu-v-ukraine|website=LIGA|date=2022-05-12|accessdate=2022-05-13|language=uk}}</ref>. За даними видання Defense Express, усього того дня росіянами було випущено 12 ракет. Відомо, що чотири з них, що поцілили у нафтопереробний завод&nbsp;— типу Х-22, були випущені з бомбардувальників Ту-22М3 у небі над [[Курська область|Курською областю]] РФ, тобто&nbsp;— на максимальну дальністю пуску в 600&nbsp;км. Точний тип інших восьми КР, які того дня були випущені по Кременчуку, лишається невідомим<ref>{{cite web
 | url = https://defence-ua.com/weapon_and_tech/rashisti_zastosuvali_raketi_litajuchi_vagoni_dlja_udaru_po_kremenchutskomu_npz-7341.html
 | title =  Рашисти застосували ракети-"літаючі вагони" для удару по Кременчуцькому НПЗ
 | publisher = Defense Express
 | date = 2022-05-13
}}</ref>.

[[Файл:House of culture in Lozova shelled by Russian army.webm|thumb|thumbtime=0:00|Російський ракетний удар крилатою ракетою Х-22 по міському Палацу культури ([[Лозова (місто)|Лозова]], 20 травня 2022)]]

20 травня 2022 року російська крилата ракета Х-22 влучила у Міський палац культури в [[Лозова (місто)|Лозовій]], Харківська область. Під час удару в будівлі перебувало 5 осіб. Люди дивом залишилися живі, майже у всіх легкі поранення. Всього постраждало 7 осіб, наймолодшому&nbsp;— 11 років<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3488158-rosijski-vijska-citko-cilili-u-budinok-kulturi-v-lozovij-tkacenko.html | title = російські війська чітко цілили у будинок культури в Лозовій - Ткаченко | publisher = Укрінформ | date = 2022-05-20 }}</ref><ref>{{cite web |url=https://focus.ua/uk/voennye-novosti/516358-voennyy-obekt-vs-rf-udarili-raketoy-po-dvorcu-kultury-v-lozovoy-foto-video |title="Військовий об'єкт": ЗС РФ вдарили ракетою по Палацу культури у Лозовій |date=2022-05-20 |publisher=Фокус |archiveurl=https://archive.today/20220522042207/https://focus.ua/uk/voennye-novosti/516358-voennyy-obekt-vs-rf-udarili-raketoy-po-dvorcu-kultury-v-lozovoy-foto-video |archivedate=22 травня 2022 |deadurl=no |accessdate=27 травня 2022 }}</ref>. Ракета могла поцілити в будинок Палацу культури, оскільки він найбільш радіоконтрастний з усіх будівель навколо, бо стоїть окремо від інших та біля великого парку<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/weapon_and_tech/rf_znovu_gotuje_udar_slipimi_raketami_h_22_z_tu_22m3-7506.html | title = РФ знову готує удар "сліпими" ракетами Х-22 з Ту-22М3 | publisher = Defense Express | date = 2022-05-25 }}</ref>.

27 травня 2022 року начебто було здійснено два пуски ракет Х-22 по об'єктах у Донецькій та Луганській областях<ref>{{cite web | url =  https://defence-ua.com/news/rashisti_ekonomljat_aviatsiju_aktivno_vidstriljujut_radjanski_h_59_i_tochka_u_na_fronti-7542.html | title = Рашисти "економлять" авіацію, активно відстрілюють радянські Х-59 і "Точка-У" на фронті | publisher = Defense Express | date = 2022-05-28 }}</ref>.

30 травня 2022 року з'явилося повідомлення про знищення ракети Х-22 над Одеською областю<ref>{{cite web | url = https://www.pravda.com.ua/news/2022/05/30/7349548/ | title = Ударна авіація України "причесала" позиції ворога, зенітні війська знищили 2 ракети РФ | publisher = Українська Правда | date = 2022-05-30 }}</ref>, проте в січні 2023 року речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що всі попередні повідомлення про збиття ракет Х-22 були хибними<ref>{{Cite web|title=Повітряні сили оголосили, що попередні заяви про збиття Україною ракет Х-22 були помилковими|url=https://hromadske.ua/posts/povitryani-sili-ogolosili-sho-poperedni-zayavi-pro-zbittya-ukrayinoyu-raket-h-22-buli-pomilkovimi|website=hromadske.ua|date=2023-01-15|accessdate=2023-09-05|language=uk}}</ref>.

3 червня 2022 року російські військові з літаків Ту-22М3 здійснили пуск не менше 10 ракет типу Х-22 по території України<ref>{{cite web | url = https://armyinform.com.ua/2022/06/03/vijska-rf-vypustyly-ne-menshe-10-raket-typu-h-22-po-kyyivskij-lvivskij-ta-mykolayivskij-oblastyah/ | title = Війська рф випустили не менше 10 ракет типу Х-22 по Київській, Львівській та Миколаївській областях | publisher= АрміяInform | date = 2022-06-03 }}</ref>.

12 червня 2022 року російські військові завдали два удари ракетами типу Х-22 по селу [[Миколаївка]] (Покровського району). У результаті було пошкоджено 31 житловий будинок, адмінбудівля [[Вуглегірська ТЕС|Вуглегірської ТЕС]], залізничне полотно, автомобіль «швидкої допомоги», лінії електропередач. Без світла залишилися [[Бахмут]] і [[Красногорівка]]<ref>{{cite web | url = https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/13/7352214/ | title = Окупанти вдарили по Донеччині надзвуковими ракетами - МВС | publisher = Українська Правда | date = 2022-06-13 }}</ref>.

14 червня 2022 року російські військові завдали удару ракетою Х-22 по населеному пункту [[Добропілля]]. У результаті обстрілу загинула одна людина. Повністю знищено 3 житлових будинки у приватному секторі. У декількох десятків будинків вилетіли вікна, двері та зруйновані дахи<ref>{{Citation|title=Ракетний удар по Добропіллю|url=https://www.youtube.com/watch?v=Y_aBLaS2MzM|accessdate=2022-07-03|language=uk-UA}}</ref>.

25 червня 2022 року, за даними командування ПС ЗС України, ракети Х-22 були застосовані проти цілей на півночі України, включно з Києвом (разом із наземними ракетами «Іскандер» і «Точка-У»). 26 червня відбулися повторні атаки.

Рано вранці 27 червня 2022 року (вночі) російські військові завдали ракетного удару по житловому кварталу в прикордонному селі [[Маяки (Одеський район)|Маяки]] Одеської області. Внаслідок атаки близько 65 приватних будинків отримали пошкодження, чотири з них повністю згоріли. В Офісі Генпрокурора України мають попередні дані про вісім мирних жителів, які отримали множинні поранення. Серед них двоє трирічних близнюків<ref>{{cite web
 | url = https://focus.ua/uk/voennye-novosti/520310-v-odesskoy-oblasti-ot-raketnogo-udara-postradali-okolo-65-domov-foto
 | title = На Одещині від ракетного удару постраждало близько 65 будинків (фото)
 | publisher = Фокус
 | date = 2022-06-27 }}
</ref>.

[[Файл:Shopping center in Kremenchuk after Russian shelling, 2022-06-27 (01).jpg|thumb|left|Торговельний центр «Амстор» після [[Ракетний удар по торговельному центру Амстор|російського ракетного удару]], 27 червня 2022 року]]

Уже вдень 27 червня 2022 року, російські війська завдали [[Ракетний удар по торговельному центру Амстор|удару ракетами X-22 по ТЦ «Амстор»]] у місті [[Кременчук]] (Полтавська область). На момент атаки в торговому центрі знаходилось до 1000 людей. Внаслідок удару та пожежі торговельний центр повністю зруйнований. За даними Командування Повітряних Сил ЗСУ літаки росіян злетіли з аеродрому [[Шайківка (аеродром)|Шайківка]], а пуски здійснювали з [[Курська область|Курської області]]<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/okupanty-zavdaly-udar-po-kremenchuku-z-kurskoyi-oblasti-z-bombarduvalnyka-tu-22-m3-raketamy-h-22/ | title = Окупанти завдали удар по Кременчуку з Курської області з бомбардувальника Ту-22 М3 ракетами Х-22 | publisher = Мілітарний | date = 2022-06-27 }}</ref>.

Друга ракета майже поцілила у завод «[[Кременчуцький завод дорожніх машин|Кредмаш]]»: вона впала на північно-східний край підприємства, зруйнувала один цех та теплиці, що також розташовувалися на його території. Двоє працівників отримали травми&nbsp;— їх посікло склом<ref>{{cite web | url = https://tsn.ua/ato/druga-raketa-v-kremenchuci-vdarila-po-zavodu-yogo-vschent-zruynovano-foto-2098030.html | title =  Друга ракета в Кременчуці вдарила по заводу: його вщент зруйновано (фото)  | publisher = ТСН | date = 2022-06-28 }}</ref>.

Відстань між двома ударами становить майже кілометр. Попри твердження російської пропаганди про наявність третьої ракети, яка начебто мусила уразити залізничне депо поблизу з заводом та торговельним центром, жодних доказів її існування або удару по залізниці не помічено<ref>{{cite web
 | url = https://www.bellingcat.com/news/2022/06/29/russias-kremenchuk-claims-versus-the-evidence/
 | title = Russia’s Kremenchuk Claims Versus the Evidence
 | publisher = Bellingcat
 | date = 2022-06-29
}}</ref>.

І хоча російська пропаганда стверджує, що ракетний удар мав поцілити в «склади західних боєприпасів» на території заводу, імовірна справжня ціль ракетного удару&nbsp;— [[Крюківський міст]] через [[Дніпро]], який знаходиться на пару кілометрів південніше. Через цей міст проходить одна з ключових і небагатьох магістралей між двома берегами великої ріки (і залізнична, і автомобільна). До цього росіяни вже били по мостах у Запоріжжі та Дніпрі, а якраз напередодні&nbsp;— по [[Черкаська дамба|Черкаській дамбі]] в Черкасах<ref>{{cite web | url = https://texty.org.ua/fragments/107093/rosiya-obstrilyala-kremenchuk-raketoyu-chasiv-hrushova-yaka-jmovirno-cilyla-v-mist/ | title = Росія обстріляла Кременчук ракетою часів Хрущова, яка, ймовірно, цілила в міст через Дніпро | publisher = 2022-06-28 }}</ref>.
[[Файл:Kremenchuk Air Rocket Strike.png|міні|Крилата ракета Х-22 знята камерою спостереження за мить до потрапляння в промзону заводу [[Кременчуцький завод дорожніх машин|«Кредмаш»]]]]
29 червня 2022 року російський Ту-22М3 випустив ракету Х-22 з неба над Чорним морем, однак українським військовим вдалось її збити над Одеською областю, уламки впали в поля, минулось без постраждалих<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3517969-ppo-zbila-nad-odesinou-rosijsku-raketu-h22.html | title = ППО збила над Одещиною російську ракету Х-22 | publisher = Укрінформ | date = 2022-06-29 }}</ref>.

[[Файл:House in Serhiivka after shelling on 1 July 2022 (10).jpg|thumb|left|[[Ракетний удар по базі відпочинку та житловому будинку в Сергіївці|Наслідки ракетного удару по житловому будинку в смт Сергіївка]], липень 2022]]

Але випущені вночі 1 липня 2022 року російські війська [[Ракетний удар по Сергіївці|обстріляли]] смт. [[Сергіївка (смт)|Сергіївка]] Білгород-Дністровського району Одеської області ракетами авіаційного базування Х-22, які запустили надзвукові бомбардувальники Ту-22М3. 3 ракетами Х-22 вражено багатоквартирний будинок та дві бази відпочинку. Станом на 8:30 ранку у результаті нічних ракетних ударів по Одещині щонайменше 18 людей загинуло, серед них 2 дитини, ще понад 30 осіб отримали поранення<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/rosiyany-obstrilyaly-odeshhynu-raketamy-h-22-majzhe-20-zagyblyh-desyatky-poranenyh/ | title = Росіяни обстріляли Одещину ракетами Х-22 – майже 20 загиблих, десятки поранених | publisher = Мілітарний | date = 2022-07-01 }}</ref>.

На початку липня 2022 року 101 ОБрО ГШ ЗСУ імені генерал-полковника Генадія Воробйова поширила фото збитої крилатої ракети. Військові стверджували, що розрахунок з ПЗРК «[[Ігла (ПЗРК)|Ігла]]» зміг збити російську ракету Х-22, що летіла на Київ<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-zsu-pokazaly-zbytu-z-pzrk-ygla-rosijsku-raketu/ | title = Військові ЗСУ показали збиту з ПЗРК «Игла» російську ракету  | publisher = Мілітарний | date = 2022-07-02 }}</ref>.

Вранці 23 липня 2022 року росіяни вдарили по Кіровоградській області 13 ракетами (8 ракет «[[Калібр (крилаті ракети)|Калібр]]» морського базування та 5 ракет Х-22 з літака ТУ-22М3). Поцілено в інфраструктурні об'єкти за межами обласного центру. Зокрема, у військовий аеродром «[[Канатове (авіабаза)|Канатове]]» та в один з об'єктів «Укрзалізниці»<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3535070-rosiani-vdarili-po-kirovogradsini-13-raketami-e-zagibli-ta-poraneni.html | title = росіяни вдарили по Кіровоградщині 13 ракетами, є загиблі та поранені | publisher = Укрінформ | date = 2022-07-23 }}</ref>. За попередніми даними, загинули військовослужбовець і два працівники відомчої охорони трансформаторної підстанції, ще дев'ятнадцать військових поранені<ref>{{cite web | url = https://t.me/kirovogradskaODA/1847 |title= Кіровоградська ОДА. Андрій Райкович }}</ref>.

24 серпня 2022 року ракетами була обстріляна [[831-ша бригада тактичної авіації (Україна)|831 БТА]] у місті Миргород. Одна ракета попала в польову дорогу за 2 кілометри від аеродрому в м.&nbsp;Миргород, на повороті на с.&nbsp;Широка Долина, що цілком допустимо для протикорабельних ракет{{fact}}.

[[Файл:Dnipro after Russian missile attack, 2023-01-14 (02-01).jpg|thumb|Наслідки влучення російської крилатої ракети Х-22 по [[Ракетний удар по житловому будинку в Дніпрі|житловому будинку в Дніпрі]]]]

14 січня 2023 року із п'яти дальніх бомбардувальників Ту-22М3 ВКС РФ по території України було випущено п'ять крилатих ракет Х-22. Пуски здійснювали із [[Курська область|Курської області]] та з акваторії Азовського моря. Одна із ракет Х-22, запущена з району Курської області близько 15 год. 30 хв., [[Ракетний удар по житловому будинку в Дніпрі|влучила в багатоповерхівку у м. Дніпро]]<ref>{{Cite web|title=У ЗСУ немає вогневих засобів, здатних збивати ракети Х-22 – командувач Повітряних сил|url=https://www.pravda.com.ua/news/2023/01/15/7384898/|website=Українська правда|accessdate=2023-01-15|language=uk}}</ref> Під завалами зруйнованої багатоповерхівки загинуло 46 людей, зокрема шестеро дітей<ref>{{cite web | url = https://espreso.tv/u-dnipri-identifikuvali-tila-40-zagiblikh-meshkantsiv-bagatopoverkhivki-shche-9-lyudey-vvazhayut-zniklimi-bezvisti | title = Із 46 загиблих унаслідок російського ракетного удару по багатоповерхівці Дніпра 14 січня ідентифікували 40 тіл. Іще 9 людей вважають зниклими безвісти | publisher = [[Espreso.TV]] | date = 2023-01-23 }}</ref>.

За даними командування Повітряних сил ЗСУ за період з 24 лютого 2022 року по 15 січня 2023 року росіяни відстріляли понад 210 ракет цього типу, і засобами протиповітряної оборони не вдалось збити жодну. Для ефективної протидії цим ракетам потрібні комплекси [[MIM-104 Patriot|Patriot PAC-3]] чи [[FSAF SAMP/T|SAMP-T]]<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/v-budynok-u-dnipri-potsilyla-raketa-h-22-yaku-ne-mozhe-zbyvaty-ukrayinska-ppo-povitryani-syly/ | title = В будинок у Дніпрі поцілила ракета Х-22, яку не може збивати українська ППО – Повітряні Сили | publisher = Мілітарний | date = 2023-01-15 }}</ref>.

== Тактико-технічні характеристики ==
{| class="wikitable"
|+
!
!Х-22<ref name=":0" />
!Х-22МА (Х-22М)<ref name=":1" />
!Х-22Н<ref name=":2">{{Cite web|url=http://www.airwar.ru/weapon/kr/x22.html|title=Х-22 Буря|language=ru|accessdate=25 червня 2022}}</ref>
!Х-22НА<ref name=":2" />
|-
|Стартова маса, кг
|5 635
|5900 (5780)
|5900
|5900 – 6000
|-
|Швидкість
|3,5 М ([[Число Маха|махів]])
|4265 км/год
|4000 км/год (4 – 6М)
|4М
|-
|Дальність стрільби, км
|140 – 300
|до 400 (350)
|300 – 400
|140 – 300 (460 – 600)
|-
|Висота польоту, км
|11,5 – 12,5
|12 або 22,5
|22,5 – 25
|22,5 – 25
|-
|Висота застосування, км
|10
|1 – 13
|11 – 12
|1 – 13
|-
|Система наведення
|АРЛГСН<ref name=":2" />
|ІСУ (ІСУ і АРГСН)
|Інерціальна + АРЛГСН
|інерціальна з корегуванням по рельєфу місцевості
|-
|Літак-носій
|Ту-22К<ref name=":1" />
|Ту-22М; Ту-22М2
|Ту-22М2, Ту-22М3, Ту-95К-22
|Ту-22М2, Ту-22М3, Ту-95К-22
|}

== Оператори ==

* {{ПрТ|Росія}}
** [[52-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (РФ)|52-й вбап]]<ref name="up.7384965"/>

=== Радянський Союз ===

Виробництво ракет Х-22М/Н було налагоджено на декількох заводах, вони постачались до 15 стройових і двох навчальних полків Дальньої Авіації СРСР а також в 10 стройових та один навчальний морський ракетоносний авіаполк<ref name="nit.2021-02-15"/>.

Видання Navy Recognition з посиланням на російське пропагандистську видання «Известия» припускає, що всього було виготовлено близько 3000 ракет сімейства Х-22 різних модифікацій<ref name="nr.2018-05-18"/>. Натомість, речник Одеської ОВА Сергій Братчук припускає, що кількість наявних ракет станом на 2022 рік становила понад 10 тисяч одиниць<ref>{{cite web | url = https://www.5.ua/suspilstvo/krylatykh-raket-kh-22-u-rf-ponad-10-tysiach-iakoho-ozbroiennia-nyni-ne-vystachaie-zsu-bratchuk-281808.html | title =  "Крилатих ракет Х-22 у рф понад 10 тисяч": якого озброєння нині не вистачає ЗСУ – Братчук | publisher = 5 канал | date = 2022-07-07 }}</ref>.

В Радянському Союзі комплекси К-22/К-22М перебували на озброєнні:<ref name="mark.prix.2016">Виктор Марковский, Игорь Приходченко (2016)</ref>

; Авіація військово-морського флоту СРСР :
* [[Північний флот ВМФ СРСР|Північний Флот]]
** 574 МРАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Лахта (аеродром)|Лахта]])
** 924 МРАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Оленья (авіабаза)|Оленья]])
* [[Балтійський флот ВМФ СРСР|Балтійський флот]]
** 170 гв. МРАП ({{Прапорець|БРСР}} Бихов)
** 240 гв. МРАП ({{Прапорець|БРСР}} Бихов)
* [[Тихоокеанський флот Росії|Тихоокеанський флот]]
** 568 МРАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Каменний Ручєй|Монгохто]])
** 183 МРАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Владивосток (аеропорт)|Кневичі]]
** 141 МРАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Хороль (аеродром)|Хороль]])
** 570 МРАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Каменний Ручєй|Монгохто]])

; Частини дальньої авіації СРСР :
* 2 ОВБАК ДА ([[24-а повітряна армія верховного головнокомандувача|24 ПА ВГК]])
** [[341-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (Україна)|341 ВБАП]] ({{Прапорець|УРСР}} [[Озерне (аеродром)|Озерне]])
* 6 ОВБАК ДА ([[46-а повітряна армія верховного головнокомандувача|46 ПА ВГК]])
** 121 гв. ВБАП ({{Прапорець|БРСР}} [[Мачулищі (авіабаза)|Мачулищі]])
** 203 гв. ВБАП ({{Прапорець|БРСР}} [[Барановичі (аеродром)|Барановичі]])
** 840 ВБАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Сольці (авіабаза)|Сольці]])
** [[184-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (Україна)|184 гв. ВБАП]] ({{Прапорець|УРСР}} [[Прилуки (авіабаза)|Прилуки]])
** [[185-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (Україна)|185 ВБАП]] ({{Прапорець|УРСР}} [[Полтава (авіабаза)|Полтава]])
** [[52-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (РФ)|52 гв. ВБАП]] ({{Прапорець|РРФСР}} [[Шайківка (аеродром)|Шайківка]])
** 200 гв. ВБАП ({{Прапорець|БРСР}} [[Бобруйськ (аеродром)|Бобруйськ]])
** 402 ВБАП ({{Прапорець|БРСР}} [[Орша (аеродром)|Орша]])
** 840 ВБАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Сольці (авіабаза)|Сольці]])
** [[260-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (Україна)|260 ВБАП]] ({{Прапорець|УРСР}} [[Стрий (аеродром)|Стрий]])

* [[30-а повітряна армія верховного головнокомандувача|30 ПА ВГК]]
** 1225 ВБАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Біла (авіабаза)|Біла]])
** 1229 ВБАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Біла (авіабаза)|Біла]])
** 444 ВБАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Воздвиженка (аеродром)|Воздвиженка]])
** 132 ВБАП ([[Тарту (аеропорт)|Тарту]])
* [[37-а повітряна армія верховного головнокомандувача стратегічного призначення|37 ПА ВГК (СП)]]
** [[1006-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (Україна)|1006 ВБАП]] ({{Прапорець|УРСР}} [[Узин (авіабаза)|Узин]])
** 1226 ВБАП ({{Прапорець|КазРСР}} Семипалатинськ)
** 182 гв. ВБАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Моздок (аеродром)|Моздок]])
** 40 ВБАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Українка (летовище)|Українка]])
** 79 ВБАП ({{Прапорець|РРФСР}} [[Українка (летовище)|Українка]])

=== Росія ===

Росія&nbsp;— основний оператор крилатих ракет даного типу.

24 квітня 2002 року під час навчань в [[Казахстан]]і чотири російських Ту-22М3 виконували практичні пуски ракет Х-22. Перші три ракети здійснили політ та ураження цілі за планом, а четверта ракета через дві хвилини польоту почала відхилятись від заданого маршруту, їй було подано тричі команду на самоліквідацію й вона вибухнула в повітрі, однак через значну швидкість й розмір уламки впали за 12-13&nbsp;км від заданої траси<ref>{{cite web
 | url = http://www.finmarket.ru/news/186057
 | title = Главком ВВС: падение в Казахстане ракеты Х-22, запущенной бомбардировщиком Ту-22М3, произошло из-за нарушения программы полета
 | publisher = Финмаркет
 | date = 2022-04-26
}}</ref>.

Наприкінці 2016 року на озброєння прийнято ракету [[Х-32]]&nbsp;— глибоку модернізацію Х-22 з новим двигуном та новою електронікою, зменшеною бойовою частиною та збільшеною дальністю ураження.

На початку 2000-х ракети типу Х-22 були зняті з озброєння, але в травні 2018 року міністерство оборони росії повідомило про рішення повернути їх на озброєння з глибокою модернізацією до рівня Х-32. Так, протягом наступних трьох років мали бути модернізовані 32 ракети Х-22 за близько 300&nbsp;млн карбованців<ref name="nr.2018-05-16"/>.

На думку Британського міністерства оборони росія була вимушена звернутись до масового застосування мало пристосованих для того ракет Х-22 та Х-32 для ударів по наземних цілях під час [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російської війни проти України]] через брак високоточних крилатих ракет призначених для виконання цих завдань. Низька точність роботи ракет Х-22 та Х-32 по наземним цілям й призвела до численних жертв серед цивільного населення<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3520285-britanska-rozvidka-poasnila-comu-rosia-vikoristovue-netocni-protikorabelni-raketi.html
 | title = Британська розвідка пояснила, чому росія використовує «неточні» протикорабельні ракети
 | publisher = Укрінформ
 | date = 2022-07-02
}}</ref>.

За даними [[Офіс Генерального прокурора|офіса Генерального прокурора України]] єдиний підрозділ, здатний застосовувати ракети Х-22&nbsp;— [[52-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (РФ)|52-й важкий бомбардувальний авіаційний полк]] ([[Калузька область]], селище Шайківка, [[Шайківка (аеродром)|аеродром Шайківка]])<ref name="up.7384965">{{cite web | url = https://www.pravda.com.ua/news/2023/01/15/7384965/ | title = В Офісі генпрокурора назвали підрозділ РФ, що запустив ракету по будинку в Дніпрі | publisher = Українська Правда | date = 2023-01-15 }}</ref>.

=== Україна ===
{{Main|Авіаційна група дальньої авіації Збройних сил України|Ядерна зброя України}}
[[Файл:Elimination of Kh-22 air-to-surface missile under the Cooperative Threat Reduction program.jpg|thumb|Утілізація крилатої ракети типу Х-22 на авіабазі [[Озерне (аеродром)|Озерне]] (Житомирська область), жовтень 2004 року]]
[[Файл:Tupolev Tu-22M-3, Ukraine - Air Force AN1400956.jpg|thumb|Ту-22М3 з підвищеною Х-22, [[Музей важкої бомбардувальної авіації]], Полтава]]
[[Файл:Kiev ukraine 1076 state aviation museum zhulyany (86) (5870268496).jpg|thumb|Макет Х-22, [[Державний музей авіації України]], «Жуляни», Київ]]

Після [[Розвал Радянського Союзу|розвалу Радянського Союзу]] в Україні опинилась значна кількість [[Ядерна зброя України|ядерної зброї]]: балістичних та крилатих ракет, їхніх носіїв&nbsp;тощо. Однак в перші роки після [[Проголошення незалежності України 1991|відновлення незалежності]] країна відмовилась від ядерного статусу, а згодом і від стратегічної авіації.

Крилаті ракети Х-22 та ракетоносії перебували на озброєнні Військово-повітряних сил України у складі [[Авіаційна група дальньої авіації Збройних сил України|авіаційної групи дальньої авіації Збройних Сил України]].

У 2000 році Україна віддала Росії 386 ракет типу Х-22 як оплату за борги<ref name="nit.2021-02-15">{{cite web
 | url = https://naukatehnika.com/kryilatyie-raketyi-x-22.html
 | title = Крылатые ракеты Х-22
 | publisher = Наука и Техника
 | date = 2021-02-15
}}</ref><ref name="un.2022-07-05">{{cite web
 | url = http://www.airwar.ru/weapon/kr/x22.html
 | title =  Х-22 Буря
 | publisher = Уголок Неба
 | accessdate = 2022-07-05
}}</ref>.

У серпні [[2000]] року відбулись спільні російсько-українські навчання, під час яких 2 Ту-22М3 з [[185-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (Україна)|185-го вбап]] (зі складу [[35-та авіаційна група (Україна)|35-ї авіаційної групи]] виконали переліт на Північ Росії і разом з російськими літаками атакували і уразили мішені-баржі на полігоні у [[Нова Земля|Новій Землі]]<ref>[http://vadimvswar.narod.ru/ALL_OUT/AiKOut02/SovKRBD/SovKRBD049.htm В.Марковский, К.Перов. СОВЕТСКИЕ АВИАЦИОННЫЕ КРЫЛАТЫЕ РАКЕТЫ. РАКЕТНЫЙ КОМПЛЕКС К-22 (ракета Х-22)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121026024653/http://vadimvswar.narod.ru/ALL_OUT/AiKOut02/SovKRBD/SovKRBD049.htm |date=26 жовтня 2012 }}{{ref-ru}}</ref>. Також екіпаж українського Ту-22М3, під час російсько-українських навчань на полігоні [[Архалик]], після дальнього перельоту зробив пуск ракети-мішені Х-22, яка була успішно знищена російськими винищувачами [[Су-27]].

У 2001 році Україна почала ліквідацію 60 важких бомбардувальників типу [[Ту-22]] (17 одиниць Ту-22М2 та 43 одиниць Ту-22М3) та 423 авіаційних крилатих ракет типу Х-22<ref name="ump.2019-01-27"/>.

Ліквідація Ту-22 та авіаційних крилатих ракет Х-22 здійснювалась відповідно до Угоди між Україною та США про надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї, а також запобігання розповсюдженню зброї масового знищення, яку було підписано 25 жовтня 1993 року, а також Угоди між Міністерствами оборони України та США щодо забезпечення України матеріально-технічними засобами, послугами та здійснення відповідної підготовки персоналу у зв'язку з ліквідацією стратегічної ядерної зброї, від 5 грудня 1993 року<ref name="ump.2019-01-27"/>.

У період з 2002 по 2006 роки на аеродромах Повітряних Сил ЗС України у Миколаєві, Полтаві, Прилуках та Білій Церкві було ліквідовано 60 літаків типу Ту-22 (17 одиниць Ту-22М2 та 43 одиниці Ту-22М3), а на аеродромі [[Озерне (аеродром)|Озерне]] (Житомирська область) було ліквідовано 401 одиницю авіаційних крилатих ракет типу Х-22. Ліквідацію решти авіаційних крилатих ракет типу Х-22 завершили в березні 2006 року<ref name="ump.2019-01-27">{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2016/12/strategic-nuclear-forces-of-ukraine.html
 | title =  Як знищувались стратегічні ядерні сили України 
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2019-01-27
}}</ref>.

Як музейні експонати в Україні залишились три важких бомбардувальники типу Ту-22 та сім макетів авіаційних крилатих ракет Х-22 (без внутрішньої начинки)<ref name="ump.2019-01-27"/>.

== Див. також ==
* [[Х-15]]
* [[Х-55]]
* [[Х-101]]

* [[Циркон (ракета)|Циркон (3М22)]]
* [[Калібр (крилаті ракети)|Калібр]]
* [[Іскандер (ОТРК)|Іскандер]]
* [[Кинджал (гіперзвуковий ракетний комплекс)|Кинджал]]

* [[КСР-5]]

== Література ==
* {{cite book
 | author = Виктор Марковский, Игорь Приходченко
 | title = КРЫЛАТЫЕ РАКЕТЫ СССР И РОССИИ. Оружие ракетоносцев
 | chapter = Ракетный комплекс К-22
 | isbn = 978-5-699-86545-1
 | publisher = Яуза
 | year = 2016
}}
* {{cite book
 | author = С.Мороз, С.Попсуевич
 | title = Управляемые ракеты дальней и морской авиации СССР
 | chapter = Семейство ракет Х-22
 | year = 2001
 | publisher = Майор
}}

== Примітки ==
{{reflist|3}}

{{-}}{{Авіаційне озброєння ЗСУ}}
{{ac}}

[[Категорія:Авіаційні ракети]]
[[Категорія:Протикорабельні ракети]]
[[Категорія:Тактичні ракети СРСР]]
[[Категорія:Ракети російсько-української війни]]
[[Категорія:Х-22| ]]
[[Категорія:Авіаційна зброя російсько-української війни]]