Перегляд вихідного коду сторінки Ч

{{Кирилиця
|Заголовок=Літера Ч
|Зображення=Cyrillic_letter_Che.png
}}
'''Ч''', '''ч''' («че»)&nbsp;— [[літера]] [[кирилиця|кирилиці]]. У мовах, що її використовують, позначає [[глухий заясенний африкат]] [t͡ʃ], [[глухий ясенно-твердопіднебінний африкат]] [t͡ɕ] або [[глухий ретрофлексний африкат]] [ʈ͡ʂ]. Наявна в усіх кириличних абетках.

== Історія ==
'''Ч''' належить до нових літер кирилиці. Ймовірно зразком для створення цієї літери стала [[грецька мова|грецька]] літера [[Іпсилон (літера)|Υ]] (іпсилон)<ref name="Булич"/>. Також можливо, що '''ч''' походить від [[гебрейська мова|гебрейської]] літери '''[[צ]]''' / '''[[ץ]]''' (цаді).

[[Франциск Скорина]] для літери ч використовував грецьку літеру '''[[Ϙ]] [[ϙ]]''', Ϟ ϟ «коппа» у варіанті написання '''[[Ҁ]]''', '''[[ҁ]]'''.

* [[Староцерковнослов'янська мова|старословянська]]&nbsp;— «чрьвь» [[Файл:Early Cyrillic letter Chrivi.png|30пкс]]. 27-а літера абетки.
* [[церковнослов'янська мова|церковнослов'янська]]&nbsp;— «чѣрвь» [[Файл:Early Cyrillic letter Chrivi.png|30пкс]]. 26-а літера абетки.

Числове значення '''ч''' в кирилиці&nbsp;— [[90]] (з XIV століття), в [[глаголиця|глаголиці]]&nbsp;— 1000<ref name="Булич">{{ВТ-ЭСБЕ|Ч|Булич С. К.}}</ref>.

== В абетці української мови ==
У сучасній українській мові&nbsp;— 28-а літера [[українська абетка|абетки]], позначає глухий заясенний африкат (глухий передньоязиковий шумний). Може бути твердим (''час, сич'') і м'яким (''чіп, ніччю'').

=== Звуки ===
* [t͡ʃ] (ч)&nbsp;— [[глухий заясенний африкат|глухий піднебінно-ясенний (заясенний) африкат]]
* [ʈ͡ɕ] (м'який ч)&nbsp;— [[глухий ясенно-твердопіднебінний африкат]]
* [ʈ͡ʂ] (твердий ч)&nbsp;— [[глухий ретрофлексний африкат]]

== Мови ==
[[Файл:Azbuka Fedorova 2.png|200px|міні|Літери кирилиці включно з «Ч» в «[[Буквар Івана Федорова|Букварі]]» Івана Федорова (1574)]]
{{main|Абетки на основі кирилиці}}

{| class="wikitable sortable" width="400px"
|-
!Мова
![[МФА]]
!№ в абетці
|-
|[[білоруська мова|білоруська]] ||[[глухий ретрофлексний африкат|/ʈ͡ʂ/]] || 26
|-
|[[болгарська мова|болгарська]] || /t͡ʃ/ || 24
|-
|[[казахська мова|казахська]] || [[глухий ясенно-твердопіднебінний африкат|/t͡ɕ/]]<ref>{{harvcoltxt|Campbell|King|2012|p=854-5}}. Переважно у словах іноземного походження, зокрема, російського (Campbell & King (2012:854)).</ref> || 24
|-
|[[киргизька мова|киргизька]] || /t͡ʃ/ || 28
|-
|[[кримськотатарська мова|кримськотатарська]] || /t͡ʃ/ || 25<ref>У латинській кримськотатарській абетці позначається як [[ç]].</ref>
|-
|[[македонська мова|македонська]] || /t͡ʃ/ || 29
|-
|[[монгольська мова|монгольська]] || /t͡ʃ/<ref>{{harvcoltxt|Campbell|King|2012|p=1130}}</ref> || 27
|-
|[[російська мова|російська]] || /t͡ɕ/ || 25
|-
|[[сербська мова|сербська]] || /t͡ʃ/-[[глухий ретрофлексний африкат|/ʈ͡ʂ/]] || 28
|-
|[[таджицька мова|таджицька]] || /t͡ʃ/ || 29
|-
|[[українська мова|українська]] || [[глухий ретрофлексний африкат|/ʈ͡ʂ/]]<ref>{{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=19}}, {{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=23}}</ref> || 28
|-
|[[чорногорська мова|чорногорська]] || /t͡ʃ/-/ʈ͡ʂ/ || 30
|}

=== Російська ===
В сучасній російській мові ''ч'' ([ч'е]/[t͡ɕe])&nbsp;— 25-а літера абетки. Вона позначає [[глухий ясенно-твердопіднебінний африкат]] /t͡ɕ/, м'який [[шиплячий приголосний]]. У діалектах та індивідуальній вимові також зустрічаються тверді [t͡ʃ] і [ʈ͡ʂ].

* [[Асиміляція (мовознавство)|Асиміляція]]
# Сполучення '''жч''', '''здч''', '''зч''', '''сч''', '''шч''', '''стч''' вимовляються як довгий звук /ɕː/ [ш̅’] (подібно «щ»).
#: Наприклад: ''счастье'' [ˈɕːæsʲtʲjə], ''извозчик'', ''мужчина''.
# Сполучення '''чн''' інколи вимовляється як '''шн''' ([шн] / [ʂn])
#: Наприклад: ''конечно'', ''нарочно''.
# Сполучення '''чт''' інколи вимовляється як '''шт''' ([шт] / [ʂt])
#: Наприклад: ''чтобы'', ''ничто''.
# Сполучення '''тч''' і подвоєне '''чч''' вимовляється як '''ттч''' ([ттч] / [tːɕ])
#: Наприклад: ''отчество'', ''ничто''.

=== Українська ===
У [[давньоруська мова|давньоруській мові]] '''ч''' позначав [[м'який приголосний|м'який]] шиплячий приголосний, [[глухий ясенно-твердопіднебінний африкат]] /t͡ɕ/<ref name="Жов311">{{harvcoltxt|Жовтобрюх|Русанівський|Скляренко|1979|p=311}}</ref>. Через цю особливість в тогочасній орфографії спеціальне вказування його [[палаталізація|палатальної]] вимови не було обов'язковим<ref name="Жов311"/>. Тому поряд з '''[[ѥ]]''', '''[[ѧ]]''', '''[[ю]]''' після '''ч''' писали також '''є''', '''а''', '''у'''. Наприклад, ''чѧдо''—''чадо'' [t͡ɕadɔ], ''чюдити''—''чудити'' [t͡ɕudɪtɪ]<ref name="Жов311"/>. У пізньому середньовіччі й новому часі в староукраїнській мові відбулася часткова депалаталізація шиплячих, внаслідок чого '''ч''' перетворився на /t͡ʃ/<ref>{{harvcoltxt|Жовтобрюх|Русанівський|Скляренко|1979|p=311-3}}</ref>.

В сучасній українській мові '''ч''' ([че]/[t͡ʃe])— 28-а літера абетки. Вона позначає глухий заясенний африкат /t͡ʃ/, [[твердий приголосний|твердий]] [[шиплячий приголосний]]. В індивідуальній вимові та діалектах також зустрічається м'який шиплячий /t͡ɕ/ ([[галицько-буковинська група говорів]], [[степовий говір]], [[слобожанський говір]]). Має [[Акустична пара|акустичною парою]] [[дзвінкий приголосний|дзвінкий]] ''[[Дзвінкий заясенний африкат|дж]]'' [d͡ʒ]<ref>{{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=26}}</ref>.

* [[Асиміляція (мовознавство)|Асиміляція]]
# Сполучення '''дч''' ([д] + [ч] / [d] + [t͡ʃ]) вимовляється як '''джч''' ([д͡жч] / [d͡ʒt͡ʃ])<ref>{{harvcoltxt|Жовтобрюх|1965|p=149}}</ref>
#: Наприклад: ''відчинити'' [vʲid͡ʒt͡ʃɪnˈɪ̞tɪ].
# Сполучення '''зч''' ([з] + [ч] / [z] + [t͡ʃ]) вимовляється як '''жч''' ([жч] / [ʒt͡ʃ])<ref name="Ж9">{{harvcoltxt|Жовтобрюх|1965|p=149}}</ref><ref name="Press38">{{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=38}}</ref> у середині слова, а на початку слова&nbsp;— як '''шч''' ([шч] / [ʃt͡ʃ])<ref name="Ж9"/>.
#: Наприклад: ''безчесний'' [beʒt͡ʃtˈesnɪj], зчистити [ʃt͡ʃˈɪstɪ̞tɪ].
# Сполучення '''стч''' ([с] + [т] + [ч] / [s] + [t] + [t͡ʃ]) вимовляється як '''шч''' ([шч] / [ʃt͡ʃ]).
#: Наприклад: ''невістчин'' [nevʲˈiʃt͡ʃɪ̞n].
# Сполучення '''тч''' ([т] + [ч] / [t] + [t͡ʃ]) вимовляється як довге '''ч''' ([ч:] / [t͡ʃː])<ref name="Press38"/><ref name="Ж9"/>.
#: Наприклад: ''вітчизна'' [vit͡ʃːɪzna], ''квітчати'' [kvit͡ʃːˈatɪ].
# Сполучення '''чн''' ([ч] + [н] / [t͡ʃ] + [n]) вимовляється як '''шн''' ([шн] / [ʃn]) у деяких народно-побутових словах.
#: Наприклад: ''сонячний'' [sˈonʲaʃnɪj], молочний [mɔlˈoʃnnɪj].
# Сполучення '''чс''' ([ч] + [с'] / [t͡ʃ] + [sʲ]) вимовляється як м'яке '''цс''' ([ц'с'] / [t͡sʲsʲ])<ref name="Ж9"/>.
#: Наприклад: ''не морочся'' [ne morˈot͡sʲsʲa].
# Сполучення '''чц''' ([ч] + [ц'] / [t͡ʃ] + [t͡sʲ]) вимовляється як довге м'яке '''ц''' ([ц':] / [t͡sʲː])<ref name="Ж9"/><ref>{{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=36, 38}}</ref>.
#: Наприклад: ''дочка'' [dɔt͡ʃkˈa]&nbsp;— ''дочці'' [dɔt͡sʲːˈi], ''хусточка'' [хˈustɔt͡ʃkˈa] —''ху́сточці'' [хˈustɔt͡sʲːˈi].

* [[Палаталізація]]
# '''ч''' напівпом'якшується ([t͡ʃʲ]) в позиції перед '''і''', під час подвоєння<ref>{{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=21}}</ref><ref>{{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=27-8}}</ref>, перед '''я''', '''ю''' в словах іноземного походження і деяких питомо українських словах<ref>{{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=29}}</ref><ref>{{harvcoltxt|Жовтобрюх|1965|p=126-7}}</ref>
#: Наприклад: ''[[очі]]'' [ˈot͡ʃʲ], ''[[обличчя]]'' [oblˈɪt͡ʃʲːa], ''ніччю'' [nˈit͡ʃʲːu], [[Чілібі Петро Христофорович|Чілібі]] [t͡ʃʲilibˈi], [[Мікалоюс Константінас Чюрльоніс|Чюрльоніс]] [t͡ʃʲurlʲːˈonis].

* [[Чергування звуків|Чергування]]
# '''ч''' чергується з '''к''' ([k], [[глухий м'якопіднебінний проривний]])<ref>{{harvcoltxt|Жовтобрюх|1965|p=144-5}}</ref><ref>{{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=32-3}}</ref>.
#: Наприклад: ''рік''&nbsp;— ''річний''&nbsp;— ''річниця''; ''рука''&nbsp;— ''ручний''.

== Латинка ==
Відповідники в латинській абетці.
* [[č]]&nbsp;— латинська ''с'' з [[гачек]]ом<ref name="Press20">{{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=20}}</ref>; [[чеська мова|чеська]], а також [[Вепська мова|вепська]], [[карельська мова|карельська]], [[латиська мова|латиська]], [[литовська мова|литовська]], [[північносаамська мова]], [[словацька мова|словацька]], [[словенська мова|словенська]], [[хорватська мова|хорватська]] мови. Знак для офіційної транскрипції ''ч'' в білоруській, македонській, паннонсько-русинській, сербській, черногорській мовах.
* [[ç]]&nbsp;— латинська ''с'' з [[седиль|седиллю]]; [[тюркські мови]] ([[турецька мова|турецька]], [[кримськотатарська мова|кримськотатарська]]), [[албанська мова]].
* ch [t͡ʃ]&nbsp;— [[англійська мова]]<ref name="Press20"/>. Знак для офіційної транскрипції ''ч'' в болгарській, російській, українській, чувашській мовах.
* tsch [t͡ʃ]&nbsp;— [[німецька мова]].
* cz [ʈ͡ʂ], ć [t͡ɕ]&nbsp;— [[польська мова]]<ref>{{harvcoltxt|Jassem|2003|p=103, 105}}</ref><ref>{{harvcoltxt|Hamann|2004|p=65}}</ref>.

== Таблиця кодів ==
{| class="standard"
 ! [[Кодування]]
 ! Регістр
 ! Десятковий<br />код
 ! 16-ковий<br /> код
 ! Вісімковий<br /> код
 ! Двійковий код
 |-
 | rowspan="2" | [[Юнікод]]
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 1063
 | style="text-align:right;" | 0427
 | style="text-align:right;" | 002047
 | style="text-align:right;" | 00000100 00100111
 |-
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 1095
 | style="text-align:right;" | 0447
 | style="text-align:right;" | 002107
 | style="text-align:right;" | 00000100 01000111
 |-
 | rowspan="2" | [[ISO 8859-5]]
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 199
 | style="text-align:right;" | C7
 | style="text-align:right;" | 307
 | style="text-align:right;" | 11000111
 |-
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 231
 | style="text-align:right;" | E7
 | style="text-align:right;" | 347
 | style="text-align:right;" | 11100111
 |-
 | rowspan="2" | [[KOI 8]]
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 254
 | style="text-align:right;" | FE
 | style="text-align:right;" | 376
 | style="text-align:right;" | 11111110
 |-
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 222
 | style="text-align:right;" | DE
 | style="text-align:right;" | 336
 | style="text-align:right;" | 11011110
 |-
 | rowspan=2 | [[Windows 1251]]
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 215
 | style="text-align:right;" | D7
 | style="text-align:right;" | 327
 | style="text-align:right;" | 11010111
 |-
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 247
 | style="text-align:right;" | F7
 | style="text-align:right;" | 367
 | style="text-align:right;" | 11110111
|}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{УРЕ}}
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Ч // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]].&nbsp;— К.: Українська енциклопедія ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 2000.
* {{книга
 |автор          = [[Жовтобрюх Михайло Андрійович|Жовтобрюх М. А.]], [[Кулик Борис Миколайович|Кулик Б.М.]] 
 |частина        =
 |заголовок      = '''Курс сучасної української мови'''. Частина І 
 |посилання      = 
 |видання        = 
 |відповідальний = 
 |місце          = Киïв
 |видавництво    = Радянська школа
 |рік            = 1965
 |том            = 
 |сторінки       =
 |сторінок       = 424
 |isbn           = 
}}
* {{книга
 |автор          = Жовтобрюх М. А., [[Русанівський Віталій Макарович|Русанівський В.М.]], [[Скляренко Віталій Григорович|Скляренко В.Г.]] 
 |частина        =
 |заголовок      = '''Історія української мови. Фонетика'''
 |посилання      = 
 |видання        = 
 |відповідальний = 
 |місце          = Киïв
 |видавництво    = Наукова думка
 |рік            = 1979
 |том            = 
 |сторінки       =
 |сторінок       = 367
 |isbn           = 
}}
* {{книга
 |автор          = Press, Ian; Pugh, Stefan.
 |частина        =
 |заголовок      = '''Ukrainian: A Comprehensive Grammar''' (Routledge Comprehensive Grammars)
 |посилання      = 
 |видання        = 
 |відповідальний = 
 |місце          = London, New York
 |видавництво    = Routledge
 |рік            = 1999
 |том            = 
 |сторінки       =
 |сторінок       = 332
 |isbn           = 978-0415150309
}}
* {{книга
 |автор          = [[Віктор Яссем|Jassem, Wiktor]].
 |частина        =Polish
 |заголовок      = '''[[Journal of the International Phonetic Association]]'''
 |посилання      = 
 |видання        = № 33 (1)
 |відповідальний = 
 |місце          = 
 |видавництво    = 
 |рік            = 2003
 |том            = 
 |сторінки       =103–107
 |сторінок       = 
 |isbn           =
}}
* {{Citation
|last=Hamann
|first=Silke
|year=2004
|title=Retroflex fricatives in Slavic languages
|journal='''Journal of the International Phonetic Association'''
|volume=34
|issue=1
|pages=53–67
|doi=10.1017/S0025100304001604
|url=http://www.fon.hum.uva.nl/silke/articles/Hamann%202004.pdf
|accessdate=10 березня 2016
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150414230437/http://www.fon.hum.uva.nl/silke/articles/Hamann%202004.pdf
|archivedate=14 квітня 2015
|deadurl=yes
}}
* {{книга
 |автор          = [[Джордж Кемпбелл (мовознавець)|Campbell, George L.]], King, Gareth.
 |частина        =
 |заголовок      = '''Compendium of the World's Languages'''
 |посилання      = 
 |видання        = 3rd edition
 |відповідальний = 
 |місце          = London, New York
 |видавництво    = Routledge
 |рік            = 2012
 |том            = 
 |сторінки       =
 |сторінок       = 1984
 |isbn           = 978-0415499699
}}

== Джерела ==
* {{СУМ-11|Ч}}


{{Український правопис}}
{{Українська мова}}

{{ВП-портали|Українська мова}}


[[Категорія:Українська абетка]]