Перегляд вихідного коду сторінки Чортомлицька Січ

{{Coord|47|34|35|N|34|13|12|E|display=title}}
{{Картка:Колишня країна
|native_name            = Чортомлицька Січ<br/>
|conventional_long_name = 
|common_name            = України
|continent              = Європа
|region                 = Україна
|country                = Україна
|year_start             = 1652
|year_end               = 1709
|date_start             = 
|date_end               = 
|event_start            = [[Козаки|Заснування]]
|event_end              = [[Знищення Запорозької Січі (1709)|Ліквідація]]
|p1                     = Микитинська Січ
|flag_p1                = Flag of the Cossack Hetmanat.svg
|s1                     = Кам'янська Січ
|flag_s1                = Flag of the Cossack Hetmanat.svg
|s2                     = 
|flag_s2                = 
|s3                     = 
|flag_s3                = 
|image_flag             = Flag of the Cossack Hetmanat.svg
|image_coat             = Herb Viyska Zaporozkogo Nyzovoho (Alex K).svg
|coa_size               =85px
|image_map              = 
|image_map_caption      = Запорізька Січ
|national_motto         = 
|national_anthem        = 
|capital                = о. [[Чортомлик (острів)|Чортомлик]] 
|common_languages       = [[Українська мова|Українська]] 
|religion               = [[Православ'я|Православне християнство]]
|status                 = Козацьке військо
|government_type        = Республіка
|title_leader           = Кошовий отаман
|leader1                = [[Лутай Федір]]
|year_leader1           = 1652
|leader2                = [[Павло Гомін]]
|year_leader2           = 
|leader3                = [[Іван Сірко]]
|year_leader3           = 
|leader4                = [[Гордієнко Кость]]
|year_leader4           =  ? - 1709
|stat_year1             = 
|stat_pop1              = 
|currency               = Всі європейські валюти
|footnotes              =             
}}

'''Чортомлицька Січ''' (також ''Стара Січ'')&nbsp;— [[Запорозька Січ]] заснована [[Військо Запорозьке Низове|козаками]] на чолі з [[кошовий отаман|кошовим отаманом]] [[Лютай Федір|Федіром Лютаєм]] влітку 1652 року на правому березі Чортомлика&nbsp;— [[Рукав річки|рукава]] [[Дніпро|Дніпра]]<ref>''Щербак В. О.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Chortomlytska_Sich Чортомлицька Січ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160420172701/http://history.org.ua/?termin=Chortomlytska_Sich |date=20 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|10|574}}</ref>.
<!--Згодом Січ назвали Сірковою, на честь славетного отамана [[Іван Сірко|Івана Сірка]], який найдовше з усіх запорожців перебував на гетьманській посаді.{{Fact}}-->

Проіснувала до [[25 травня]] [[1709]] року, відколи була [[Знищення Запорозької Січі (1709)|зруйнована]] за підтримку запорожцями на чолі з [[Гордієнко Кость|Костем Гордієнком]] самостійницької політики [[гетьман]]а [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]].

== Розташування і зовнішній вигляд ==
[[Файл:Sichi.jpg|thumb|250px|Карта Запорозьких Січей у 1552—1775 роках]]
[[Файл:Чортомлицька Січ.jpg|міні|праворуч|250пкс|Реконструкція Чортомлицької січі В. Ленченка.]]
Чортомлицька Січ знаходилася на острові [[Чортомлик (острів)|Чортомлик]] або [[Базавлук (острів)|Базавлук]] при впадінні в [[Дніпро (річка)|Дніпро]] приток: Чортомлик, Підпільна і Скарбна (тепер біля села [[Капулівка|Капулівки]] [[Нікопольський район|Нікопольського району]]).

Згідно з археологічними дослідженнями, це був військовий городок на Чортомлицькому Розі, що мав близько 2&nbsp;км в окружності і був оточений сімома річками&nbsp;— [[Чортомлик (річка)|Чортомлик]], Скарбна, Скажена, Корівка, Прогній, Павлюк і Підпільна. Сама Січ знаходилась на північній частині півострова, що не затоплювалась весняною повінню і займала 1050 квадратних сажнів, височіючи на поверхневими водами на 8,5&nbsp;м, в той час як південна, значно більша, частина Чортомлицького Рогу була полога й підтоплена, і являла собою плавню з гіллястими деревами поміж велетенських кам'яних брил та болотяного різнотрав'я. Довкола Січі було викопано рів і насипано земляний вал в 13 метрів заввишки, де влаштовано бійниці, набито дерев'яні палі й встановлено плетені, наповнені землею коші. Для виходу по воду на Чортомлик та Скарбну в земляному валу зроблено було вісім пролазів, через які могла пройти одна людина; біля кожної з них стояла бойова вежа, а всередині Січі була зведена висока вежа для стрільби. Крім цього, навколо січового майдану, за козацьким звичаєм, стояло 38 куренів для запорожців&nbsp;— військових підрозділів, що мали окрему будівлю, де постійно перебувало 150—200 козаків зі своїм курінним отаманом. Загалом на Січі перебувало від шести до десяти тисяч козаків.

Крім того, акти [[1659]], [[1664]] й [[1673]] років свідчать, що на Чортомлицькій Січі існувала церква Покрови Богородиці: 1664 року кошовий отаман [[Іван Щербина]] писав гетьману [[Іван Брюховецький|Івану Брюховецькому]], що церква ця раптово згоріла, так що духовенство навіть не встигло вихопити церковного начиння.

Причина перенесення Січі з [[Микитинська Січ|Микитиного Рога]] в гирло Чортомлика, на думку [[Яворницький|Яворницького]], криється у більшій зручності місцевості біля Чортомлика порівняно з Микитиним Рогом. Річ у тому, що місцевість Микитиного Рога, досить висока і з трьох боків зовсім відкрита, мала досить значні недоліки у стратегічному розумінні: татари, кочуючи по лівому березі Дніпра, просто навпроти Січі, могли стежити за діями запорізьких козаків і передбачати всі їхні плани й задуми. Ця незручність могла бути причиною залишення козаками Січі на Микитиному Розі й перенесення її нижче, на річку Чортомлик.

Чортомлицька Січ вважалася січчю, яка переважала над іншими, тому папери, що виходили з цієї Січі, рідко підписувалися з означенням її місця: «Дано в Січі при Чортомлику», «Дано в Чортомлицькій Січі», а переважно взагалі не мали вказівок на місце: «З Січі запорізької», «Дано на Коші Січі запорізької», «Писано на Коші запорізькому», «З Коша запорізького», причому під Січчю розумілася саме Чортомлицька.

== Історія ==

=== Заснування Січі ===
Чортомлицька Січ була заснована запорозьким отаманом-гетьманом [[Лутай Федір|Федіром Лутаєм]] у [[1652]] році.

=== Діяльність Січі ===
Всенародне визнання і гучна слава Чортомлицької Січі поширились в часи отаманства [[Іван Сірко|Івана Сірка]] ([[1659]]—[[1680]]), який з [[1663]] року проживав виключно на Чортомлицькій Січі і більше 15 разів обирався кошовим отаманом, здобувши всенародне визнання своїми військовими заслугами. Зокрема прославився розгромом 60-тисячного османсько-татарського війська, що несподівано напало на Січ в новорічну ніч [[1675]]—[[1676]] року; а також Кримським походом [[1676]] року, коли запорожці під проводом Сірка вперше форсували [[Сиваш]] і розгромили ханську столицю [[Бахчисарай]].

З часів [[Гетьманщина|Гетьманщини]], збройними силами якої виступало Військо Запорозьке, утверджується термін «[[Військо Запорозьке|Низове Військо Запорозьке]]», військово-політичним центром якого стала Чортомлицька Січ. Як опозиційна військова сила, вона перебувала у скрутному становищі з першого дня свого заснування в часи [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. А так зване [[Андрусівське перемир'я]] [[1667]] року, укладене між [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] та [[Московія|Московією]], значно погіршило становище Запорозької Січі, яка потрапила у подвійну немилість обох держав. Чортомлицька Січ стала першої Січчю, що мала трьох ворогів: [[Річ Посполита|Річ Посполиту]], [[Московія|Московію]] та [[Кримське ханство]] в союзі з [[Османська імперія|Османською імперією]]. Тому січовики виступали у ролі союзників своїх ворогів, щоби за допомогою одного ворога побити іншого. Це пояснює їх об'єднання з [[Мазепа|Мазепою]]. Хоча вони й ворогували з гетьманом, проте разом з ним виступили проти [[Петро І|Петра І]].

==== Доба Хмельниччини ====
За часів Хмельниччини Січ надійно охороняла тодішні південні кордони України. Запорожці брали участь у походах гетьмана, відзначившись у битвах [[Жванецька облога|під Жванцем]] ([[1653]]&nbsp;р.), [[Битва під Городком|Городком]] ([[1655]]&nbsp;р.), під час другої облоги Львова (1655&nbsp;р.) та ін., були активною силою в переможних битвах у [[Білорусь|Білорусі]] ([[Гомель]], Бихів, тощо), Литві (взяття [[Вільно]]), [[Латвія|Латвії]] (спільна з царськими військами облога [[Рига|Риги]]), [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] (взяття [[Люблін]]а), здійснювали походи проти Османської імперії, Кримського ханства та ногайських орд.

==== Доба Руїни ====
Після смерті [[Богдан Хмельницький|Б. Хмельницького]] політика Чортомлицької Січі йшла врозріз з політичними намірами володарів [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. Так, запорожці не підтримали намагань гетьмана [[Іван Виговський|І. Виговського]] перетворити [[Україна|Україну]] на складову Речі Посполитої, згідно [[Гадяцький договір|Гадяцького договору]] [[1658]]&nbsp;р. Тодішній кошовий отаман [[Яків Барабаш|Я. Барабаш]] надав збройну допомогу [[Мартин Пушкар|М. Пушкарю]], який прагнув стати гетьманом. Наслідком цього стало розгортання громадянської війни на території Гетьманщини 1657—1658&nbsp;рр., в якій Чортомлицька Січ за підтримки [[Москва|Москви]] намагалася позбавити І. Виговського гетьманської булави. Після зречення І. Виговським гетьманства й обрання гетьманом [[Юрій Хмельницький|Ю. Хмельницького]], Чортомлицька Січ почала відігравати провідну роль не лише на теренах Нижнього Подніпров'я, а й на Лівобережній Україні. Так, відбувалися часті обміни посольствами та листування Коша з Московією, визнання московським царем кошового отамана [[Іван Брюховецький|І. Брюховецького]] одним з кандидатів на гетьманську булаву Лівобережної України. Кульмінацією впливу Чортомлицької Січі на політичні події Лівобережжя стали вибори гетьмана на [[Чорна рада 1663|Чорній Раді]] неподалік [[Ніжин]]а у червні [[1663]]&nbsp;р. Саме 40-тисячне військо І. Брюховецького, більшість якого становили запорожці, стало головним аргументом перемоги останнього в боротьбі за гетьманську булаву.<br/>
 
З 1663&nbsp;— к. 1660-х рр.. Чортомлицька Січ, що раніше виступала опозиційною силою Гетьманату, визначала зовнішню та внутрішню політику козацької держави. Новий гетьман І. Брюховецький почав призначати запорожців на полковницько-сотницькі уряди Гетьманшини, тим самим відсторонивши від цих посад вихідців із місцевої старшини. Так, у [[1663]]&nbsp;р. замість багатого й впливового [[Золотаренко Василь|В. Золотаренка]], полковником було призначено неписьменного запорожця [[Гвинтовка Матвій|Матвія Гвинтівку]], якого пізніше у [[1667]]&nbsp;р., змінив інший неписьменний січовик А. Мартинович. Водночас, Переяславським полковником було призначено запорожця Д. Єрмолаєнка.

===== Участь в українсько-московській війні 1667—1668&nbsp;рр. =====
Один із театрів війни розгорнувся на території Слобожанської України, де [[Іван Сірко]], бувши харківським полковником, очолив побиття московських воєвод. Після поразки у війні, він повернувся на Січ. Відомо, що в ході військових дій на Лівобережжі, поряд з козаками гетьмана Івана Брюховецького, значних втрат московським військам було завдано запорозькими загонами. Так, у лютому [[1668]]&nbsp;р. кошовий отаман Олександр Урбанович на чолі запорозького полку звільнив [[Новгород-Сіверський]], який обороняв московський воєвода Квашнін.<ref>[[Кривошея Володимир Володимирович|Кривошея В. В.]] Генеалогія українського козацтва: Нариси історії козацьких полків.&nbsp;— К.: Вид. дім «Стилос», 2004.&nbsp;— с. 157</ref>

==== Будівництво фортець поблизу Січі ====

Московське царство, прагнучи більше контролювати дії запорозьких козаків та напрямки політики спорудило в 1688&nbsp;р. на річці [[Самара (притока Дніпра)|Самарі]] фортецю, названу пізніше [[Богородицька фортеця|Новобогородицькою]], причому сам гетьман [[Іван Мазепа|І. Мазепа]] з 20 000 гетьманських козаків та 10 000 московських стрільців, заступав нову будову від запорожців, щоб вони її не пошкодили. Підготовчі роботи й зведення фортеці здійснювалося з лютого по серпень, на будівництві було задіяно до 6 тис. осіб. Фортеця була земляним укріпленням у чотири версти навколо. У ній залишався московсько-український гарнізон з 1000 чоловік, через кілька місяців доповнений загоном із 700 донських козаків.
Під час [[Кримські походи|Другого Кримського походу]] було обрано місце для побудови [[Новосергіївська фортеця|Новосергіївської фортеці]]&nbsp;— ще однієї фортифікаційної споруди на р. Самарі, будівництво якої велося у період з 20 червня по 18 липня [[1689]]&nbsp;р.
Протягом 1701—1703&nbsp;рр. було збудовано ще одну фортецю на лівому березі Дніпра в урочищі [[Кам'яний Затон]], поблизу річки Білозірки, навпроти Микитиного Рогу.

==== Участь у [[Велика Північна війна|Північній війні]] ====
У [[1701]]&nbsp;р. запорожців вперше було залучено до бойових дій проти шведів. Так, 2 тис. січовиків, разом із козаками гадяцького полковника Бороховича, прийшли до Пскова.
Наприкінці [[1701]]&nbsp;р., бувши відпущеними додому, запорожці, вочевидь, не діставши належної їм платні, проходячи теренами Великого князівства Литовського, пристали на службу до литовського гетьмана Сапєги, союзника [[Карл XII|Карла ХІІ]]<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/samovyd/sam04.htm |title=Літопис Самовидця |accessdate=26 вересня 2014 |archive-date=21 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140721040820/http://litopys.org.ua/samovyd/sam04.htm }}</ref>.
<br/>
12 березня [[1709]]&nbsp;р. на Січі відбулась козацька рада, на якій запорожці вирішили приєднатись до гетьмана [[Іван Мазепа|І. Мазепи]] та [[Карл XII|Карла ХІІ]] у боротьбі проти [[Московія|Московії]].

=== Зруйнування Січі ===
{{main|Знищення Запорозької Січі (1709)}}
Дізнавшись про допомогу запорожців Мазепі, царський уряд направив на Січ [[Каральна експедиція російських військ в Україну (1709)|каральну експедицію під проводом полковника Яковлєва]]. Прямуючи на Січ, війська нищили козацькі містечка й села. Було спустошено й містечко [[Переволочна|Переволочне]], де [[Ворскла]] зливається з [[Дніпро (річка)|Дніпром]]. Козацьку залогу, що стояла там, було вирізано, а флотилію козацьких човнів спалили. Проте захопити і зруйнувати Січ із першої спроби не вдалося, до того ж війська зазнали чималих втрат. На допомогу Яковлєву прийшов загін компанійського полковника [[Гнат Галаган|Гната Галагана]], так як він добре знав Січ та її околиці, і облудно пообіцяв січовикам недоторканність. Оборону Січі очолив наказний отаман [[Яким Богуш]], який наказав козакам відкопатися від берега, після чого в прокопаний рів потрапили води Чортомлика, а сама Січ опинилася на острові.

[[14 травня]] [[1709]] року [[Карл ХІІ]] відновив воєнні дії; того ж дня три полки московської армії обступили Чортомлик. Кількасот запорожців, що перебували в той час на Січі, оборонялись, застосовуючи січову артилерію; близько 350 нападників загинуло, понад 150 було поранено. Але запорожцям не вдалося утримати оборону і, сівши на човни, вони подалися вниз по Дніпру. Московські війська увірвалися в Січ, захопили 36 гармат та іншу зброю, в тому числі й козацькі човни. Виконуючи наказ, московський полковник стратив усіх полонених, а потім зруйнував січову фортецю, спалив курені й військові будівлі, після чого спустилися по Дніпру і почали хапати й страчувати навіть тих козаків, які перебували на промислах і не брали участі у військових подіях.

[[26 червня]] 1709 року московський цар Петро видав грамоту-звернення до українського народу, де було сказано: ''«Віддавна відомо про постійні свавілля й непослух мінливих і непокірних запорожців. Як бунтівники й непослушники, вони підлягають знищенню і заслужили страти»''.

=== Відновлення Січі ===
Після [[1709]]&nbsp;року запорожці намагалися відновити Січ на річці Кам'янці, але при ворожому наставленні [[Петро І Романов|Петра І]] відступили на територію [[Кримське ханство|Кримського ханства]] і [[1711]] року заснували [[Олешківська Січ|Олешківську Січ]].

== Джерела ==
* [[Дмитро Яворницький|Яворницький Д. І.]] [https://web.archive.org/web/20110928200330/http://exlibris.org.ua/cossacks/ Історія запорозьких козаків. У 3-х т.&nbsp;— Т. 1.]&nbsp;— К.: Наукова думка, 1990.&nbsp;— 560 с.
* [[Дан Берест]]&nbsp;— [http://dan-berest.narod.ru/kozactvo.htm Витоки Козацтва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305014243/http://dan-berest.narod.ru/kozactvo.htm |date=5 березня 2016 }}.
* [[Літопис Самовидця]]. [http://litopys.org.ua/samovyd/sam.htm видання підготував Я.&nbsp;І.&nbsp;Дзира.&nbsp;— Київ: «Наукова думка», 1971.&nbsp;— 208 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050408230410/http://litopys.org.ua/samovyd/sam.htm |date=8 квітня 2005 }}

== Див. також ==
* [[Битва на Січі (1674)]]
* [[Кам'янська Січ]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* [https://archive.org/stream/eu0t0/EU_T_10_Kh_Ya#page/n173/mode/2up Чортомлицька Січ] // {{ЕУ}}
* [https://archive.org/stream/maliySlovnik#page/n441/mode/2up Чортомлицька Січ] // {{МСІУ}}
* Українське козацтво. Мала енциклопедія. Київ-Запоріжжя, 2002.&nbsp;— 568 с.
* * ''Мицик Ю., Станіславський В., Щербак В.'' [https://archive.org/stream/kozatskisichi#page/n85/mode/2up Чортомлицька Січ (1652 – 1709 рр.)] // Козацькі січі (нариси з історії українського козацтва XVI–XIX ст.) / [[Смолій Валерій Андрійович|В. Смолій]] (відп. ред.), [[Щербак Віталій Олексійович|В. Щербак]] (наук. ред.), [[Чухліб Тарас Васильович|Т. Чухліб]] (упорядн.), [[Гуржій Олександр Іванович|О. Гуржій]], В. Матях, [[Сокульський Арнольд Леонідович|А. Сокульський]], [[Степанков Валерій Степанович|В. Степанков]]. — [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]]; [[Науково-дослідний інститут козацтва]]. — Київ; Запоріжжя, 1998. — С 86—108.
* Апанович О.&nbsp;М.&nbsp;Чортомлицька Запорозька Січ.&nbsp;— К.: Українське козацтво, 1998.&nbsp;— 80 с.

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/14620125/legal/chortomlitska_sich Стара Січ, Чортомлицька Січ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210420010350/https://leksika.com.ua/14620125/legal/chortomlitska_sich |date=20 квітня 2021 }} // {{Юридична енциклопедія|6}}
{{Державні утворення українців}}

{{Козацькі Січі}}

{{Історія України}}

[[Категорія:Січ]]
[[Категорія:Козацька доба]]
[[Категорія:Новоісторичні держави України]]
[[Категорія:Козацька доба Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Історія Нікопольського району]]
[[Категорія:засновані в Україні 1652]]
[[Категорія:зникли 1709]]