Перегляд вихідного коду сторінки Чуб (зачіска)

{{Otheruses|Чуб (значення)}}

'''Чу́б, чупри́на'''&nbsp;— чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма [[волосся]] на голеній [[голова|голові]]. Одні з найперших згадок про чуб є у візантійських описах князя [[Святослав Ігорович|Святослава Ігоровича]].

== Поширення ==
[[Файл:Albrycht Władysław Radziwiłł.PNG|thumb|200px|[[Ольбрахт-Владислав Радзивілл]]&nbsp;— портрет 17-го століття.]]
Була поширена у [[євразія|євразійських]] [[кочовики|кочовиків]], а також народів, що виводили від них своє походження. У [[середньовіччя|середньовіччі]] її носили [[тюрки]] й [[татари]], а в [[ранній новий час|ранньому новому часі]]&nbsp;— [[татари]], [[турки]], [[русини]], [[поляки]]. В [[Османська імперія|Османській імперії]] чуб був зачіскою [[яничари|яничарів]]. У [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] був атрибутом «[[сарматизм|сарматської моди]]» й мав поширення серед [[шляхта|шляхти]] і [[козаки|козаків]].

На теренах [[Східна Європа|Східної Європи]] найдовше зачіска носилася в [[Україна|Україні]]: до кінця [[XVIII століття]] серед [[Військо Запорозьке Низове|січового козацтва]] (як ознака приналежності до [[Запорозька Січ|Січі]]), а до 1-ї половини XIX століття&nbsp;— українських [[міщани|міщан]] (як символ приналежності до козацького народу). Інші назви&nbsp;— [[чуприна]], [[оселедець (зачіска)|оселедець]] (російська назва від Катерини ІІ), [[хохол]] (московська назва шляхетсько-козацької зачіски в XVII—XIX століттях й зневажлива [[Етноніми українців|назва]] [[українці]]в, що від неї походить).

== Історія ==
Одні з найперших згадок про чуб знаходяться у візантійських описах князя [[Святослав Ігорович|Святослава Ігоровича]], при цьому така зачіска розглядається як ознака знатного походження. Зокрема відомий візантійський історик-хронист [[Лев Диякон]] таким чином зображує київського князя<ref>Гальвар Чйон. «Русь вікінгів»&nbsp;— Кай Гансен, Ставангер, 2009. ISBN 978-82-91640-41-9, стор. 47</ref>:

{{цитата|''…середнього зросту, не надто високого й не дуже низького, бровастий, з ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим волоссям над верхньою губою. Голова була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся&nbsp;— ознака знатного роду…''}}

Відомо, що тюрки-[[кизилбаші]] голили бороди, відпускали довгі азербайджанські вуса, а на голеній голові залишали чуб.<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=BfSiAAAAQBAJ&pg=PT833&lpg=PT833&dq=кызылбаши+оставляли+чуб&source=bl&ots=811y007zkm&sig=kMgxYFDWNlvFlr6z0OLHK6wKGeE&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjWhpSw14LXAhWOZFAKHYoBBm0Q6AEILjAB#v=onepage&q=кызылбаши%20оставляли%20чуб&f=false|title=Война и общество. Факторный анализ исторического процесса. История Востока|last=Нефедов|first=Сергей|date=2017-09-05|publisher=Litres|language=ru|isbn=9785457065277|accessdate=22 жовтня 2017|archive-date=10 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180810042213/https://books.google.com.ua/books?id=BfSiAAAAQBAJ&pg=PT833&lpg=PT833&dq=кызылбаши+оставляли+чуб&source=bl&ots=811y007zkm&sig=kMgxYFDWNlvFlr6z0OLHK6wKGeE&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjWhpSw14LXAhWOZFAKHYoBBm0Q6AEILjAB#v=onepage&q=кызылбаши%20оставляли%20чуб&f=false}}</ref> За словами агента Московської компанії Лайонеля Племтрі, який побував в [[Сефевіди|Сефевідській імперії]] в 1568—1574&nbsp;рр., довжина чуба в кизилбашів могла досягати 2 футів (~ 61 см), а її власники вірили в те, що за допомогою нього вони легше перенесуться на небо, коли помруть.<ref>{{Cite web|url=http://www.vostlit.info/Texts/rus12/Benister/text.phtml?id=7649|title=http://www.vostlit.info/Texts/rus12/Benister/text.phtml?id=7649|website=www.vostlit.info|accessdate=2017-10-22|archive-date=17 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180917004031/http://www.vostlit.info/Texts/rus12/Benister/text.phtml?id=7649}}</ref>

Також широко поширеною чуприна була за часів [[Козаки|козаків]], ставши одним з основних елементів опису козака в образотворчому мистецтві та літературі:
<poem>
Питалися козака:
«Що то за причина,
Що в вас гола голова,
А зверху чуприна?»

«А причина то така:
Як на війні згину -
Мене ангел понесе
В небо за чуприну»
</poem>
: [[Руданський Степан Васильович|Степан Руданський]]<ref>Руданський С. «Твори в трьох томах»&nbsp;— К.:Наукова думка</ref>
</div>

== Козацька зачіска ==
Чуб та чуприну зазвичай розглядають як два окремі види зачіски. Чуб підстригався так: над лобом на скронях і на потилиці волосся голилося чи стриглося при тілі, і тільки серед голови залишалося на долоню широке, кругле пасмо довгого волосся. Те волосся розчісували на всі боки і підстригали кругом&nbsp;— вище над лобом, а нижче на потилиці. Таким чином голені місця прикривалися чубом і здавалося, що голова вся у волоссі; тільки коли чуб закочувався вітром, то голий череп відкривався, і від того обличчя людини робилося дико-величним і войовничим.

Зовсім інакше підстригалася чуприна. Вся голова голилася чи стриглася при тілі, над самим же лобом лишали кругле пасмо волосся пальців у три ширини. Волосся те часом відростало у довгу косу, яку можна було зачесати на лівий бік, або обвести кругом голови і замотати за ліве вухо, або просто довести до нього і замотати. Частіше, коли вона була не дуже довга, тільки спускалася на вухо і кінець її теліпався на плечі. Вважалося, що така коса надає лицю дуже войовничий вигляд та оригінальну красу.<ref>«Чуб і чуприна» Український Світ.- 1996.&nbsp;— №&nbsp;1-3</ref>
Чуприну неодмінно носили за лівим вухом, як усі відзнаки і нагороди<ref>Яворницький д. І. «Історія запорізьких козаків».&nbsp;— Львів: Світ,1990</ref>.
В Україні існував навіть спеціальний термін «чуприндир»&nbsp;— хоробрий, як запорожець, що носить чуприну на голові<ref>Стороженко О. «Марко Проклятий. Оповідання»&nbsp;— К.:Дніпро,1998</ref>.

Щоб отримати право поголити чуприну згідно козацького звичаю, молодики повинні були пройти ряд випробовувань.<ref>{{Cite web|url=https://gaydamaki.com.ua/yak-v-rivnomu-spasivtsiam-chuby-vystryhaly|title=Як в Рівному спасівцям чуби вистригали|website=gaydamaki.com.ua|language=uk-ua|accessdate=2018-08-19|archive-date=20 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180820005834/https://gaydamaki.com.ua/yak-v-rivnomu-spasivtsiam-chuby-vystryhaly}}</ref>

== Галерея ==

=== Турки ===
{{main|Турецька голова}}
<gallery>
Moeurs et costumes des Orientaux (recueil).f066.jpg|Борці [[делі]]
Файл:Wappen der Fürsten von Schwarzenberg 1792.jpg|Герб князів Шварценбергів з головою яничара
Файл:The Asian slave at Nicola Cottoner monument.jpg|Скульптура турка<ref>{{text|{{цитата|«That of Nicolas Cotoner is equally grand; the monument is sustained by two slaves in a bending posture, one representing a '''Turk''' and the other an African»}}}}George Percy Badger. [https://books.google.com.ua/books?id=fXw7AQAAIAAJ&hl=uk&pg=PA160#v=onepage&q&f=false Description of Malta and Gozo. - Malta, Printing and litographi by M. Weiss, 1838. - p. 160.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190710154408/https://books.google.com.ua/books?id=fXw7AQAAIAAJ&hl=uk&pg=PA160#v=onepage&q&f=false |date=10 липня 2019 }}</ref> в складі пам'ятника Великому Магістрові Ніколо Коттонеру з [[Собор Святого Іоанна (Валлетта)|Мальтійського собору]]
Файл:Portyazo torokok.JPG|Османський кіннотник з чубом
Файл:Battle of Vienna 1683 11.PNG|Поляки б'ють чубатих яничарів під Віднем 1683
King John III Sobieski blessing Polish attack on Turks in Vienna 1683.PNG|[[Ян ІІІ Собеський]] над яничаром
</gallery>

=== Азербайджанці ===
<gallery>
Файл:Азербайджанец из Шуши во время траурной процессии с традиционной прической "кекил".jpg|alt=Малюнок Верещагіна з французького видання|[[Азербайджанці|Азербайджанець]] з [[Карабах]]у під час траурної ходи з традиційною зачіскою "кекіл". 
</gallery>

=== Шляхта ===
<gallery>
Anonymous Stephen Bathory.jpg|король [[Стефан Баторій]]
Dmytro Vyshnevetsky (Baida).png|князь [[Дмитро Вишневецький]]
Albrycht Władysław Radziwiłł.PNG|князь [[Ольбрахт-Владислав Радзивілл]]
Wacław Leszczyński kanclerz.PNG|[[Вацлав Лещинський (канцлер)|Вацлав Лещинський]]
Prince Jeremi Wiśniowiecki.png|князь [[Ярема Вишневецький]]
Tomasz Zamoyski.PNG|[[Томаш Замойський]]
Strobel Jerzy Ossoliński.jpg|князь [[Єжи Оссолінський (канцлер)|Єжи Оссолінський]]
Mikołaj Wolski castellan of Vitebsk.PNG|[[Миколай Вольський]]
Aleksander Korwin Gosiewski.PNG|[[Олександр Корвін-Госевський]]
Feliks Tyszkiewicz.PNG|[[Фелікс Тишкевич]]
Marcin Tyškievič. Марцін Тышкевіч (1750).jpg|[[Мартин Тишкевич]]
Tadeusz Reytan 111.PNG|[[Тадеуш Рейтан]]
Strobel-bautista crop centre.jpg|Пажі (правий з чубом)
Marina Mniszech betrothal 04 detail.JPG|Шляхта на заручинах Лжедмитра.
</gallery>

=== Козаки ===
<gallery>
Файл:Dymitr Wiśniowiecki Bajda.PNG|<div style='text-align: center;'><small>Дмитро Вишневецький</small></div>
Файл:Zaporozhian by Repin.jpg|<div style='text-align: center;'><small>Отаман</small></div>
Файл:Cossack Mamay 18th c.jpg|<div style='text-align: center;'><small>Козак Мамай. 18 століття</small></div>
Файл:Pyryatyn icon-Svichka.jpg|<div style='text-align: center;'><small>18 століття</small></div>
Файл:Norblen Ukranian Cossack.jpg|<div style='text-align: center;'><small>19 століття</small></div>
Файл:Kozacka piesn.jpg|<div style='text-align: center;'><small>20-21 століття, сучасний бандурист з Ялти (АР Крим) Остап Кіндрачук </small></div>
</gallery>

=== Уявні образи ===
<gallery>
BelagerungvonDorostolon.jpg|[[Тризна воїнів Святослава]], [[Русь (етнонім)|Руси]]
Sviatoslav by Eugene Lanceray 1886.JPG|[[Святослав I Хоробрий]]
Sviatoslav I the Brave.jpg|Святослав I Хоробрий
De Neuville - The Huns at the Battle of Chalons.jpg|Гуни на Каталонських полях
</gallery>

== Див. також ==
{{cols}}
* [[Кучма (чуприна)]]
* [[Локон юності]]
* [[Айдар (чуб)]]
* [[Кочівницька коса]]
* [[Сарматизм#Зачіски|Сарматизм]]
* [[Свевський вузол]]
{{colend}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* Яворницький Д. І. ''Історія запорозьких козаків''.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1990.&nbsp;— Т.1 {{ref-uk}}

== Посилання ==
{{Commonscat|Oseledets}}
* {{УМЕ10|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_10_Ол-Пер#page/n45/mode/1up Оселедець]|сторінки=1249-1250}}
* [https://archive.org/stream/znn_t2#page/n231/mode/2up «Оселедець», або чуприна] // Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 2. / [[Воропай Олекса Іванович|Олекса Воропай]].&nbsp;— Мюнхен, 1958.&nbsp;— C. 232.
* [http://runposoh.clan.su/publ/4-1-0-33 Українські чоловічі зачіски] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121007042422/http://runposoh.clan.su/publ/4-1-0-33 |date=7 жовтня 2012 }}
* [https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_06_Ком-Л#page/n123/mode/1up Левержет] // {{УМЕ6|сторінки=814}}
* {{УМЕ16|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_16_Уш-Я#page/n91/mode/1up Чуб]|сторінки=2063}}
* [https://archive.org/details/etym-sem-slovnyk/III_M-O/page/394/mode/1up?view=theater Оселедець] // Етимологічно-семантичний словник української мови. Т. 3: М&nbsp;— О / Митрополит [[Іларіон (Огієнко)|Іларіон]].&nbsp;— Вінніпег: Накладом Товариства «[[Товариство «Волинь» та Інститут Дослідів Волині|Волинь]]», 1982.&nbsp;— С. 394—395.

{{Зачіски}}

[[Категорія:Козацька доба]]
[[Категорія:Зачіски]]