Перегляд вихідного коду сторінки Чучупак Василь Степанович

{{Othernames|Чучупак}}

{{Картка:Лідер
| ім'я                 = Василь Степанович Чучупак 
| місце_проживання     = 
| зображення           = Чучупак-Василь-Степанович.jpg
| розмір_зображення    = 200пкс
| підпис_зображення    = 

| посада               = Головний [[отаман]] [[Холодноярська Республіка|Холодноярської Республіки]]
| початок_терміну      = [[листопад]] [[1919]]
| кінець_терміну       = [[18 березня]] [[1920]]

| дата_народження      = 11.3.1895(27.2)
| місце_народження     = с. [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]], [[Чигиринський повіт]], [[Київська губернія]], [[Російська імперія]]
| дата_смерті          = 19.02.1920
| місце_смерті         = [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]], [[Чигиринський повіт]], [[УНР]]
| причина_смерті       = застрелився, щоб не потрапити в полон до червоноармійців
| громадянство         = {{RUSold}}→{{UNR}}
| національність       = [[українець]]

| відомий_(відома)     =
| рід_діяльності       =
| титул                =
| військове звання     = Командир полку гайдамаків Холодного Яру
| платня               =
| термін               =
| попередник           =
| наступник            =
| партія               =
| головував_(-ла)      =
| віросповідування     =
| чоловік              =
| дружина              =
| діти                 =
| родичі               =
| нагороди             =
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки             =
| employer             =
| герб                 =
}}

'''Васи́ль Степа́нович Чучупа́к''' (27 лютого ([[11 березня]]) [[1895]], с. [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]], [[Чигиринський повіт]], [[Київська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— [[19 лютого]] [[1920]], [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]], [[Чигиринський повіт]], [[Українська Народна Республіка|УНР]])&nbsp;— військовий і [[Активізм|громадський діяч]] часів [[Українська революція|Української революції]], головний [[отаман]] [[Холодноярська республіка|Холодноярської Республіки]].

== Життєпис ==
[[Файл:Чучупак.jpg|міні|245пкс|Могила Василя Чучупака на цвинтарі у Мельниках]]

[[Батьки]]&nbsp;— Оксана Сидорівна Лівицька та Степан Георгійович Чучупак (у деяких джерелах&nbsp;— Чучупака) мали 5 синів: [[Чучупак Петро Степанович|Петра]], Ореста, Василя, [[Чучупак Олекса Степанович|Олексу]] та Дем'яна. Троє з них (Василь, Петро та Олекса) стали повстанськими отаманами. Орест загинув на [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] 1915&nbsp;р. під Краковом. Дем'ян (5.10.1902–1992, Рівне)&nbsp;— козак полку гайдамаків Холодного Яру.

Навчався в Києві. До [[Перша світова війна|Першої світової війни]]&nbsp;— [[Учитель|вчитель]] у [[Тимошівка (Кам'янський район)|Тимошівці]] Чигиринського повіту.

З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] братів Чучупаків [[мобілізація|мобілізували]].

З 1916 року&nbsp;— [[прапорщик]] російської армії. За родинними переказами, 1917 року записався до одного з батальйонів смерті. Після повернення з армії вчителював у [[Пляківка|Пляківці]] та [[Ревівка (Кам'янський район)|Ревівці]] (нині [[Кам'янський район (Черкаська область)|Кам'янського району]] Черкаської області).

[[1918]]–[[1919]]&nbsp;— [[Мельники (Чигиринський район)|мельничанський]] [[сотник]] та [[Медведівка (Чигиринський район)|медведівський]] [[Курінний отаман|курінний]].

[[1919]]&nbsp;— командир Мельничанської сотні самооборони. Перший озброєний відділ для охорони скарбів [[Троїцький Матронинський жіночий монастир УПЦ|Мотронинського монастиря]] та рідного села Мельники сформував [[Чучупак Олекса Степанович|Олекса Чучупак]]. Після поразки в бою з німецькою частиною односельчани звернулися до Василя, щоб він став отаманом. Незабаром відділ самооборони переріс у полк гайдамаків Холодного Яру, який від [[лютий|лютого]] 1919 року активно виступив на підтримку [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]]. На початку [[квітень|квітня]] [[1919]]&nbsp;р. підняв повстання «проти комуни та Совєтської влади за самостійність».

У травні-червні 1919 року підтримував повстання [[Григор'єв Никифор Олександрович|отамана Григор'єва]].

[[1919]]–[[1920]]&nbsp;— командир полку гайдамаків Холодного Яру, головний отаман Холодного Яру. Воював проти [[Біла армія|білогвардійців]] під керівництвом повстанського комітету на чолі з Логвином Панченком, якому підпорядковувалися також загони Свирида [[Коцур]]а, Олекси П'ятенка та інші. Згодом підпорядковувався отаману Херсонщини і Катеринославщини [[Гулий-Гуленко Андрій Олексійович|Андрію Гулому-Гуленку]], який прибув у [[листопад]]і 1919 року до Холодного Яру.

Йому підпорядковувалися отамани [[Нестеренко Герасим Онуфрійович|Герасим Нестеренко-Орел]], [[Гладченко Трифон Федорович|Трифон Гладченко]], [[Михайло Мелашко]], [[Сірко (холодноярський отаман)|Сірко]], [[Філоненко Семен Дмитрович|Око]], [[Чорногузько Іван Якович|Чорний Ворон (Чорногузько)]], [[Голик-Залізняк Мефодій Фокич|Мефодій Голик-Залізняк]], [[Семен Вовк]], Корній Калюжний (який також мав зв'язки з Республікою Чорного лісу) , Д. Канатенко, 1-й і 2-й Олександрійські полки.

У лютому 1920 року полк гайдамаків Холодного Яру співдіяв з [[Армія Української Народної Республіки|Дієвою армією УНР]], яка здійснювала [[Перший зимовий похід|Перший Зимовий похід]]. [[12 лютого]] в Медведівці командувачем [[Армія Української Народної Республіки|армією УНР]] [[Омелянович-Павленко Михайло Володимирович|Михайлом Омеляновичем-Павленком]] була скликана нарада командирів та начальників штабів дивізій Зимового походу. У нараді взяли участь [[Тютюнник Юрій Йосипович|Юрко Тютюнник]], отамани [[Загродський Олександр Олександрович|Олександр Загродський]], Андрій Гулий-Гуленко, Василь та [[Чучупак Петро Степанович|Петро Чучупаки]].

Василь Чучупак користувався надзвичайним авторитетом серед українського населення Черкащини, яка найдовше протрималася вільною від російської більшовицької [[Військова окупація|окупації]].

Василь Чучупак був вбитий у бою з російськими більшовицькими окупаційними військами 19 лютого 1920 року.<ref name="ist_pravda_2020">{{Cite web |url=https://www.istpravda.com.ua/columns/2020/02/19/157057/ |title=Архівована копія |accessdate=21 травня 2021 |archive-date=22 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210522003207/https://www.istpravda.com.ua/columns/2020/02/19/157057/ }}</ref>
7 березня командування [[Південно-Західний фронт (Громадянська війна в Росії)|Південно-Західного фронту]] видало розроблений особисто [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосіфом Сталіним]] наказ, який передбачував наступ червоноармійських з'єднань на Дієву армію УНР, загони Чучупака й Коцура. [[18 березня]] [[1920]] року отамани Холодного Яру з'їхалися на нараду в лісничівку на [[хутір|хуторі]] Кресельці (зараз у складі села Мельники), що при дорозі з Мельників на Мотронин монастир, з метою визначити дату повстання проти Радянської влади. Саме тоді частини 21-ї бригади 7-ї стр. дивізії Червоної армії, виконуючи згаданий наказ, вийшли з лісу до Мельників і несподівано натрапили на загін Чучупака. Отаман був оточений біля хутора (мельничани вказують на два місця його загибелі) та застрелився, щоб не потрапити в полон. 24 березня 1920 року червоні командири дали з Кременчука телеграму про смерть Чучупака. Похований у рідному селі. Могила збережена і впорядкована.

== Вшанування пам'яті ==
28 жовтня 1995&nbsp;р. на місці останнього бою Василя Чучупака з ініціативи Всеукраїнського політичного об'єднання «Державна самостійність України» та за участю ОУН під проводом Миколи Плав'юка й Українського козацтва на чолі з Гетьманом [[Мулява Володимир Савович|Володимиром Мулявою]] було поставлено перший меморіальний знак українським повстанцям Холодного Яру. А з квітня 1996-го в Мельники, колишню «столицю» Холодноярської держави, на могилу до Василя Чучупака з'їжджаються українці різних земель. Щороку отець Василь, священик Української православної церкви Київського патріархату править панахиду. Править о. Василь і на братській могилі холодноярських козаків-повстанців.

Серед пошановувачів і члени Молодіжного націоналістичного конгресу, і козацька організація «[[Тризуб (організація)|Тризуб]]», силами і коштом якої в серпні 2002 року було поставлено гранітні, мистецько зроблені, хрести на могилі Василя Чучупака та братській могилі холодноярських козаків у Мельниках.
* У [[Київ|Києві]] є [[Вулиця Братів Чучупаків (Київ)|вулиця Братів Чучупаків]]. 
* У [[Черкаси|Черкасах]] існує вулиця Братів Чучупаків.
* У місті [[Збараж]] є вулиця Василя Чучупаки. 
* У його рідному селі [[Мельники (Черкаський район, Медведівська громада)|Мельники]] є вулиця Братів Чучупаків.
* У [[2003]] році в центрі села [[Мельники (Черкаський район, Медведівська громада)|Мельники]] відкрито пам'ятний знак «Героям Холодного Яру».

=== У літературі ===
Про нього згадує у своєму романі [[Холодний Яр (роман)|Холодний Яр]] письменник [[Юрій Горліс-Горський]], а також [[Шкляр Василь Миколайович|Василь Шкляр]] у романі «<nowiki/>[[Чорний ворон. Залишенець|Чорний Ворон. Залишенець]]<nowiki/>».

== Див. також ==

* [[Поклик Яру]] (громадська організація)

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{Вікіцитати}}
* Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.&nbsp;— К.,2010.&nbsp;— С.967&nbsp;— 968.
* [http://www.slavaukraini.org/index.php?id=5#c7 www.slavaukraini.org] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081017082044/http://www.slavaukraini.org/index.php?id=5#c7 |date=17 жовтня 2008 }}
* [https://web.archive.org/web/20140808074851/http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=2219 ukrgazeta.plus.org.ua]
* [http://www.banderivets.org.ua/?page=pages/zmist8/HYar/article00 www.banderivets.org.ua] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071107141640/http://banderivets.org.ua/?page=pages%2Fzmist8%2FHYar%2Farticle00 |date=7 листопада 2007 }}
* [http://gaydamak.at.ua/publ/2-1-0-6 gaydamak.at.ua] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110311151019/http://gaydamak.at.ua/publ/2-1-0-6 |date=11 березня 2011 }}
* [https://web.archive.org/web/20140801103353/http://historians.in.ua/index.php/doslidzhennya/1058-serhii-lunin-kholodnyy-yar-yuriya-horlisa-horskoho-dzhereloznavchyy-analiz-chastyna-1 Сергій Лунін. «ХОЛОДНИЙ ЯР» ЮРІЯ ГОРЛІСА-ГОРСЬКОГО: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ]

{{Перші особи України з 1917 року}}

[[Категорія:Вояки Армії УНР]]
[[Категорія:Повстанські отамани]]
[[Категорія:Уродженці Чигиринського району]]
[[Категорія:Російські військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Померли в Чигиринському районі]]
[[Категорія:Поховані у Чигиринському районі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Партизани]]
[[Категорія:Повстанці Холодного Яру]]
[[Категорія:Українські націоналісти]]
[[Категорія:Українські революціонери]]
[[Категорія:Вояки армії Російської імперії]]