Перегляд вихідного коду сторінки DPICM

[[Файл:M77_Cluster_Munition_With_Hand.jpg|праворуч|міні|300x300пкс| DPICM типу M77, що використовується в реактивній системі залпового вогню (РСЗВ). M77 був розроблений на основі M483A1, який був розроблений для так званих «важких» артилерійських снарядів калібру 155&nbsp;мм і 8 дюймів (203 мм).]]

'''Удосконалений звичайний боєприпас подвійного призначення''' ('''Dual-purpose improved conventional munition'''&nbsp;— '''DPICM''')&nbsp;— сімейство [[Артилерійський снаряд|артилерійських]] та реактивних [[касетні засоби ураження|касетних снарядів]] створених в США. Основний час виробництва припав на 1970-ті&nbsp;— 1990-ті роки. Також були створені модифікації тактичної балістичної ракети [[ATACMS]] з касетною бойовою частиною з бойовими елементами цього типу.

Касетні бойові елементи мають властивості [[Кумулятивний ефект|кумулятивних]] (для боротьби з бронетехнікою) та уламкової дії (для боротьби з [[Жива сила (військовий термін)|живою силою]]). Звідси походить назва «подвійного призначення». Деякі бойові елементи можуть мати підривач уповільненого спрацювання для обмеження рухливості противника ([[Наземна міна|міни]]).

== Снаряди DPICM США ==
[[Файл:Loading artillery 160920-A-YZ990-009.jpg|thumb|Американські військові відпрацьовують завдання з 155-мм артилерійськими боєприпасами DPICM]]

Були створені та прийняті на озброєння різні варіанти касетних бойових елементів DPICM, однак всім їм притаманні такі спільні риси: використання стрічки з тканини для сповільнення та стабілізації в польоті, бойова частина з кумулятивним ефектом, корпус бойової частини виготовлено зі сталі в такий спосіб, аби сприяти утворенню уламків для ураження живої сили й неброньованої техніки<ref name="td.2023-07-06">{{cite web | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/what-dpicm-cluster-munitions-are-and-why-ukraine-wants-them-so-bad | title = What DPICM Cluster Munitions Are And Why Ukraine Wants Them So Bad | publisher = The Drive | work = The War Zone | date = 2023-07-06 }}</ref>.

Були створені касетні артилерійські снаряди калібром 105, 155, та 203 мм (для гаубиці [[M110 (САУ)|M110]]), 227&nbsp;мм реактивні снаряди для систем [[M270 (РСЗВ)|M270 MLRS]] та [[M142 HIMARS]] ([[MLRS Family Of Munitions|MLRS Family of Munitions]]), а також модифікації тактичних балістичних ракет [[ATACMS]] з касетною бойовою частиною<ref name="td.2023-07-06"/>.

Розробка снарядів DPICM почалася наприкінці 1950-х років з уламково-фугасних бойових елементів (так звані {{lang-en|Improved Conventional Munition}}, ICM) споряджених в 105&nbsp;мм снаряд M444, прийнятого на озброєння в 1961 році. Виробництво M444 було припинене на початку 1990-х років.

Першим справжнім DPICM був 155&nbsp;мм снаряд М483, виробництво якого припало на 1970-ті роки. До 1975 року була створена вдосконалена версія M483A1. Снаряд містив 88 бойових елемента подвійного призначення M42/M46. 155&nbsp;мм снаряд [[M864]] почали виготовляти в 1987 році. Він мав [[донний газогенератор]], що збільшує дальність пострілу, і ті самі бойові елементи М42/М46. Через донний газогенератор кількість бойових елементів довелось зменшити до 72. У 2003 році в бюджеті було заплановано роботу з модернізації бойових елементів M42/M46 шляхом встановлення підривника з механізмом самоліквідації аби зменшити проблему «несправних» суббоєприпасів, які спочатку не вибухають, але можуть вибухнути при поводженні з ними пізніше.

Робота над снарядами калібру 105&nbsp;мм розпочаті наприкінці 1990-х років. Проєкт розроблявся на основі бойових елементів M80. Кінцевими результатами стали два снаряди: M915, призначений для використання з легкою буксируваною гаубицею [[105-мм гаубиця М119|M119A1]], і M916, розроблений для гаубиць [[M101 (гаубиця)|M101]]/[[105-мм гаубиця М102|M102]].

{| class="wikitable"
|Снаряд
| '''M483A1'''
| '''[[M864]]'''
| '''M444'''
| '''M915'''
| '''M916'''
|-
| Калібр
| [[Калібр 155 мм|155&nbsp;мм]]
| 155&nbsp;мм
| [[Калібр 105 мм|105&nbsp;мм]]
| 105&nbsp;мм
| 105&nbsp;мм
|-
| Дата обслуговування
| 1975 рік
| 1987 рік
| 1961 рік<br />(виробництво завершене на початку 1990-х)
| 1998 (?)
| 1998 рік
|-
| Дальність
| ? до 17&nbsp;км
| ? до 30&nbsp;км
| ? до 11,5&nbsp;км
| 10&nbsp;км до 14&nbsp;км
| 3&nbsp;км до 11&nbsp;км
|-
| Суббоєприпаси
| 64 × М42<br/>
24 × М46
| 48 × М42<br/>
24 × М46
| 18 × М39<br />(M444E1 використовував M36)
| 42 × М80
| 42 × М80
|-
| Вага снаряда
| 46.5&nbsp;кг
| 47&nbsp;кг (приблизно)
| 14.97&nbsp;кг
| ?
| ?
|-
| Довжина
| 937&nbsp;мм
| 899&nbsp;мм
| 371,9&nbsp;мм
| ?
| ?
|}

Також боєприпаси сімейства [[MLRS Family Of Munitions|MFOM]]:
* Некеровані реактивні снаряди M26, M26A1 та M26A2 з 644 та 518 елементами M77 відповідно<ref name="Marine Corps Gazette">{{cite journal |last1=Colonel Joe Russo |first1=CO 14 Marines |title=Long-Range Precision Fires |journal=Marine Corps Gazette |date=May 2018 |page=40 |url=https://mca-marines.org/wp-content/uploads/0518-Long-Range-Precision-Fires.pdf |access-date=22 June 2022}}</ref>
* Високоточний реактивний снаряд M30 сімейства [[GMLRS]] з 404 касетними бойовими елементами M101<ref name="Turner2">{{Cite web|last=Engineering Director & Chief Engineer|first=Paul E. Turner|title=Precision Fires Rocket and Missile Systems|url=https://ndiastorage.blob.core.usgovcloudapi.net/ndia/2016/armament/Turner.pdf|publisher=U.S. Army Precision Fires Rocket & Missile Systems Project Office|accessdate=23 червня 2022}}</ref><ref name=":0">{{Стаття|url=https://ndiastorage.blob.core.usgovcloudapi.net/ndia/2008/gun_missile/6484KurtzWilliam.pdf|author=Mr Perry Salyers|title=Guided MLRS Electronic Safety & Arming Devices (ESAD) & Electronic Safety & Arming Fuze (ESAF) |date=2008|language=En|видання=43rd Gun & Missile Conference|місяць=4}}</ref>.
* Тактичні балістичні ракети M39 та M39A1 (MGM-140A ATACMS Block 1 та MGM-140B ATACMS Block 1A) сімейства [[ATACMS]]

== Касетні бойові елементи ==

=== M42, M46 та M77 ===

Касетні бойові елементи M42 та M46 як хвостовик для вертикальної стабілізації та уповільнення падіння мають петлю зі нейлонової стрічки. Ця стрічка також під дією опору повітря набуває обертального моменту завдяки чому переводить підривач у бойове положення<ref name="cat-uxo.m42"/>.

Головна відмінність M46 від M42&nbsp;— міцніші стінки без насічок для утворення уламків. Ці бойові елементи вкладають в нижню частину снаряду, де навантаження більші<ref name="cat-uxo.m42"/>.

При використанні бойових елементів M42 у [[MLRS Family Of Munitions|реактивних снарядах для MLRS]] вони отримують позначення M77, а підривач прикрито пластиковим ковпачком перед скиданням із контейнера<ref name="cat-uxo.m42">{{cite web 
 | url = https://cat-uxo.com/explosive-hazards/submunitions/m42-submunition
 | title = M42 Submunition
 | publisher = CAT-UXO
 | accessdate = 2023-07-09
}}</ref>.

=== M80 ===

Касетні бойові елементи створені для використання у 105-мм снарядах M915<ref name="cat-uxo.m80"/>.

Головна відмінність підривача від підривача бойового елемента M42&nbsp;— наявність електромеханічного механізму самоліквідації через 7 хвилин (± 1 хвилина) після скидання<ref name="cat-uxo.m80"/>.

Стрічка має флюорисцентний рожевий колір<ref name="cat-uxo.m80">{{cite web 
 | url = https://cat-uxo.com/explosive-hazards/submunitions/m80-submunition
 | title = M80 Submunition
 | publisher = CAT-UXO
 | accessdate = 2023-07-09
}}</ref>.

== Використання ==

За словами спеціального радника Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного [[Ден Райс (військовий)|Дена Райса]] боєприпаси DPICM були створені в часи [[Холодна війна|Холодної війни]] для захисту Європи від навали чисельно значно більших радянських військ (як живої сили, так і артилерії)<ref name="ui.3665859">{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3665859-kasetni-boepripasi-e-zakonnou-zbroeu-dla-zsu-rajs.html | title = Касетні боєприпаси є законною зброєю для ЗСУ – радник Залужного | publisher = Укрінформ | date = 2023-02-05 }}</ref>.

Зокрема, DPICM були розроблені з кількох причин:
* Вони можуть надати гаубиці здатність вражати цілі на площі, при цьому розкидання касетних бойових елементів компенсує притаманну снарядам неточність;
* Завдяки кумулятивному ефекту бойових елементів DPICM здатен знищувати легку бронетехніку, але може знадобитися дуже велика кількість снарядів, для знищення, наприклад, колони;
* Може бути ефективнішим за звичайні фугасні снаряди для ураження живої сили в траншеях.

Частка несрпацювань істотно залежить від умов застосування боєприпасів. Так, приміром, керівництво 1982 року забороняє застосування подібних боєприпасів по місцевості з щільною рослинністю або ж по заповнених водою рисових полях, оскільки частка відмов сягає тоді надто великих показників. Бойові елементи також можуть чіплятись стрічками за гілки дерев і залишатись висіти на них або ж нерозірвавшись падати на землю<ref name="td.2023-07-06"/>.

== Майбутнє ==
Через проблему «несправних» суббоєприпасів і високу точність зброї з [[GPS]]-наведенням, артилерійські снаряди та ракети DPICM менше використовувалися американськими військовими. У результаті велика кількість боєприпасів, закуплених під час [[Холодна війна|холодної війни]], була поміщена у військові запаси. Однак станом на 2014 рік більшість досягає кінця свого терміну експлуатації і потребує утилізації.

== Бойове застосування ==

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російсько-українська війна (з 2014)|Російське вторгнення в Україну (з 2022)}}
[[Файл:M864_projectile.jpg|міні|Касетний снаряд [[M864]]. Зовнішній вигляд та устрій]]

На думку спеціального радника Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного [[Ден Райс (військовий)|Дена Райса]] боєприпаси DPICM були створені в часи [[Холодна війна|Холодної війни]] саме для Європейського театру воєнних дій для протидії чисельно значно більшим радянським військам. Для ефективної контрбатарейної боротьби та знищення [[Жива сила (військовий термін)|живої сили]] противника<ref name="ui.3665859"/>. За його словами Сполучені Штати не вагаючись застосовували б дані боєприпаси у випадку прямого військового конфлікту з росією чи КНДР чи будь-якою іншою країною зі значними артилерійськими силами<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3738755-den-rajs-rozpoviv-so-same-vplinulo-na-risenna-ssa-nadati-ukraini-kasetni-boepripasi.html | title = Ден Райс розповів, що саме вплинуло на рішення США надати Україні касетні боєприпаси | publisher = Укрінформ | date = 2023-07-21 }}</ref>.

Оскільки Україна не підписала [[Конвенція про касетні боєприпаси|Конвенцію про касетні боєприпаси]], то передача боєприпасів типу DPICM була би дуже доречним рішенням<ref name="ui.3665859"/>.

У засобах масової інформації повідомляли, що Україна отримала певну кількість 155-мм артилерійських снарядів типу DPICM від Туреччини з листопада 2022 року. Також можливо Україна отримала і 122-мм реактивні снаряди TPK-122 виробництва [[Roketsan]] споряджені касетною бойовою частиною з бойовими елементами цього типу<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/zsu_taki_mogli_otrimati_kasetni_snarjadi_dpicm_jih_postachalnik_nas_duzhe_zdivuje-10266.html | title = ЗСУ таки могли отримати касетні снаряди DPICM, їх постачальник нас дуже здивує | publisher = Defense Express | date = 2023-01-11 }}</ref>. За словами Дена Райса, ці боєприпаси мали миттєвий вплив на поле бою з істотним збільшенням втрат серед російських окупантів<ref name="swj.2023-08-13">{{cite web | url = https://smallwarsjournal.com/jrnl/art/saving-taxpayer-money-and-bolstering-ukraines-defense-case-transferring-himars-rockets | title = Saving Taxpayer Money and Bolstering Ukraine's Defense: The Case for Transferring HIMARS Rockets | publisher = Small Wars Journal | date = 2023-08-13 | author = Dan Rice }}</ref>.

З пропозицією передати Україні касетні боєприпаси типу DPICM до адміністрації Президента США звертались з відкритим листом і чотири сенатора в березні 2023 року<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/amerykanski-senatory-zaklykaly-peredaty-ukrayini-kasetni-boyeprypasy/ | title = Американські сенатори закликали передати Україні касетні боєприпаси | publisher = Мілітарний | date = 2023-03-23 }}</ref>. Нарешті, 7 липня 2023 року Президент США Байден схвалив надання Україні касетних боєприпасів. З повідомлень американських ЗМІ відомо, що адміністрація розглядає передачу передусім снарядів [[M864]] (за даними американських військових, частка відмови бойових елементів сягає до 6&nbsp;%, що відповідає 4 бойовим елементам із 72 в снаряді)<ref>{{cite web | url = https://www.ukrmilitary.com/2023/07/cluster-.html | title = Байден схвалив постачання Україні касетних боєприпасів | publisher = Ukrainian Military Pages | date = 2023-07-07 }}</ref>, за словами представника адміністрації американського Президента, Україна отримає «свіжі» снаряди, в яких частка відмов бойових елементів не перевищує 2,35&nbsp;%. Передача касетних снарядів була погоджена з огляду певний дефіцит артилерійських снарядів, який виник поки будуть запущені нові потужності з їхнього виробництва<ref>{{cite web | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/ukraine-situation-report-u-s-sending-hundreds-of-thousands-of-cluster-munitions | title = Ukraine Situation Report: U.S. Sending ‘Hundreds Of Thousands’ Of Cluster Munitions | publisher = The Drive | work = The War Zone | date = 2023-07-07 }}</ref>. 13 липня 2023 року підтверджено отримання Україною касетних боєприпасів від США.<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2023/07/13/7411163/|title=Україна отримала касетні боєприпаси від США – Тарнавський|date=13 липня 2023|website=pravda.com.ua}}</ref>

Вже через тиждень після підтвердження передачі снарядів у відкритих джерелах та ЗМІ стали з'являтись повідомлення про ефективне застосування отриманих боєприпасів на Запорізькому та Бахмутському напрямках<ref>{{cite web | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/ukraine-situation-report-u-s-cluster-munitions-hit-the-battlefield | title = Ukraine Situation Report: U.S. Cluster Munitions Hit The Battlefield | publisher = The Drive | work = The War Zone | date = 2023-07-20 }}</ref>. Зокрема, під час невдалої спроби наступу в районі Красногорівки касетним боєприпасом був знищений російський пропагандист<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/u-rajoni-krasnogorivky-likviduvaly-rosiyan-z-blogerom-okupantom/ | title = У районі Красногорівки ліквідували росіян з блогером-окупантом | publisher = Мілітарний | date = 2023-07-20 }}</ref>.

В 20-их числах липня 2023 року в соціальних мережах стали з'являтись фотографії снарядів M864 та [[M483|M483A1]] на озброєнні українських артилеристів<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/ssha-postavlyayut-ukrayini-kasetni-snaryady-m864/ | title = США поставляють Україні касетні снаряди M864 | publisher = Мілітарний | date = 2023-07-24 }}</ref><ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-pokazaly-pryntsyp-diyi-zahidnyh-kasetnyh-snaryadiv/ | title = Військові показали принцип дії західних касетних снарядів | publisher = Мілітарний | date = 2023-08-04 }}</ref>.

У серпні 2023 року на той час вже колишній спеціальний радник Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного Ден Райс виступив з відкритим зверненням до американського Конгресу із закликом передати Україні некеровані реактивні снаряди M26 всіх моделей. На його думку, від цього виграють і Сполучені Штати, оскільки відпаде проблема утилізації застарілих боєприпасів, і Україна, оскільки отримає потужну зброю<ref name="swj.2023-08-13"/><ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/u-ssha-zagovoryly-pro-kasetni-snaryady-m26-dlya-ukrayiny/ | title = У США заговорили про касетні снаряди M26 для України | publisher = Мілітарний | date = 2023-08-17 }}</ref>.

== Посилання ==
* {{cite web | url = https://texty.org.ua/fragments/110108/chomu-kasetni-boyeprypasy-dosi-aktualni-na-poli-boyu/ | title = Чому касетні боєприпаси досі актуальні на полі бою | publisher = Тексти }}

== Примітки ==
{{reflist|3}}

{{НезавершенаАлгоритмОВТ}}

[[Категорія:Артилерійські боєприпаси]]
[[Категорія:Касетні засоби ураження]]
[[Категорія:МТД Україні для відбиття російської агресії]]
[[Категорія:Артилерія російсько-української війни]]