Перегляд вихідного коду сторінки FGM-148 Javelin

{{Otheruses|Javelin}}
{{не плутати|Javelin (ПЗРК) }}
{{Картка зброї
| назва                = FGM-148 Javelin
| зображення           = FGM-148 Javelin at Saber Strike, 2016.jpg
| розм_зобр            = 300
| альт                 =
| підпис               = [[Армія США|Американський військовий]] здійснює пуск FGM-148 Javelin
| походження           = {{USA}}
| тип                  = [[протитанковий ракетний комплекс]]
<!-- Зазначення типу -->
| є_стрілецька         =
| є_холодна            =
| є_вибухівка          = так
| є_артилерія          =
| є_техніка            =
| є_ракета             = так
<!-- Історія використання -->
| служба               = 1996&nbsp;— нині
| оператори            = Див. ''[[#Оператори|Оператори]]''
| війни                =
[[Війна в Іраку (2003—2011)|Війна в Іраку]]<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=uB0M180L9-Y&t=28s|назва=Operation Iraqi Freedom: 3rd ID FGM-148 Javelin Combat Shoot|видавець=jaglavaksoldier|дата=16 серпня 2009|вебсайт=YouTube|мертвий-url=no|дата-доступу=4 травня 2021|archive-date=17 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220217073602/https://www.youtube.com/watch?v=uB0M180L9-Y&t=28s}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=ccQOPcjvwSQ |title=nice shot of a Javelin |publisher=[[YouTube]] |date=2009-04-27 |accessdate=2017-05-30 |archive-date=17 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220217065440/https://www.youtube.com/watch?v=ccQOPcjvwSQ }}</ref><br/>[[Війна в Афганістані (2001—2014)]]<ref>{{cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=RWOyUiSC7zk |title=Javelin Strike On Taliban Mortar Team |publisher=[[YouTube]] |date=2015-07-17 |accessdate=2017-05-30 |archive-date=17 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220217095551/https://www.youtube.com/watch?v=RWOyUiSC7zk }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=nT1uUmdiSkU |title=Javelin Missile Fired At Taliban In Afghanistan Firefight |publisher=[[YouTube]] |date=2011-12-18 |accessdate=2017-05-30 |archive-date=2 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171002201555/https://www.youtube.com/watch?v=nT1uUmdiSkU }}</ref><br/>[[Операція «Нескорена свобода»]] (2001—2014)<br/>Операція «Свобода Іраку» / Операція «Новий світанок» (20 березня 2003&nbsp;— 15 грудня 2011)<ref>{{cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=uB0M180L9-Y |title=Operation Iraqi Freedom: 3rd ID FGM-148 Javelin Combat Shoot |publisher=[[YouTube]] |date=2003-04-05 |accessdate=2017-05-30 |archive-date=12 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140812012612/http://www.youtube.com/watch?v=uB0M180L9-Y }}</ref><br/>[[Громадянська війна в Сирії]]<ref>{{cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=1sr_PS4VdxE |title=ISIS detonated by the Kurdish forces - FMG-148 Javelin |publisher=[[YouTube]] |date=2016-11-15 |accessdate=2017-05-30 |archive-date=17 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220217095833/https://www.youtube.com/watch?v=1sr_PS4VdxE }}</ref><br/>[[Російсько-українська війна (з 2014)]]
<!-- Історія виробництва -->
| розробник            = [[Texas Instruments]] та [[Martin Marietta]]<br/>(тепер [[Raytheon]] та [[Lockheed Martin]])
| дата_розробки        = червень 1989
| виробник             = Raytheon та Lockheed Martin
| вартість_одиниці     = [[Долар США|US$]]&nbsp;{{formatnum:246000}} <small>(бюджет США 2014)</small><ref name="FY15budget">{{cite web |url=http://comptroller.defense.gov/Portals/45/documents/defbudget/fy2015/fy2015_Weapons.pdf#page=60 |page=60 |format=PDF |title=United States Department Of Defense Fiscal Year 2015 Budget Request Program Acquisition Cost By Weapon System |publisher=Office Of The Under Secretary Of Defense (Comptroller)/ Chief Financial Officer |date=March 2014 |accessdate=20 вересня 2017 |archive-date=18 вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140918222053/http://comptroller.defense.gov/Portals/45/Documents/defbudget/fy2015/fy2015_Weapons.pdf#page=60 }}</ref> (FGM-148F)
| дата_виготовлення    = 1996-нині
| кількість            = понад {{formatnum:40000}}, станом на 2014 рік<ref>[http://www.prnewswire.com/news-releases/40000-javelin-missiles-delivered-and-counting-300003285.html 40,000 Javelin Missiles Delivered and Counting] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170921000524/http://www.prnewswire.com/news-releases/40000-javelin-missiles-delivered-and-counting-300003285.html |date=21 вересня 2017 }}&nbsp;— PRNewswire.com, 2 December 2014</ref>
| варіанти             =
* FGM-148 Javelin (базова)
* FGM-148F Javelin F-Model (виробництво з 2020 року)
<!-- Основні характеристики -->
| хар_підпис           =
| вага                 = 22,3 кг (маса всього комплексу з ракетою)<br/>Окремо CLU: 6,4 кг<ref>{{Cite web |url=http://www.americanordnance.com/pdf/Javelin.pdf |title=Архівована копія |accessdate=20 вересня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130926090733/http://www.americanordnance.com/pdf/Javelin.pdf |archivedate=26 вересня 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref name="army-technology.com">{{cite web|url=http://www.army-technology.com/projects/javelin/|title=Javelin Portable Anti-Tank Missile|publisher=Army Technology|accessdate=25 грудня 2014|archive-date=7 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150907235520/http://www.army-technology.com/projects/javelin/}}</ref>
| довжина              = Ракета: 1,1 м<br/>Транспортно-пусковий контейнер: 1,2 м
| част_довжина         =
| ширина               =
| висота               =
| діаметр              = Ракети: 127 мм<br/>Транспортно-пусковий контейнер: 142 мм
| обслуга              = 2
| десант               =
<!-- Характеристики стрілецької зброї -->
| набій                =
| вага_набою           =
| калібр               =
| стволи               =
| дія                  =
| темп                 =
| д_швидкість          = {{convert|123|m/s|ft/s}}
| дальність            =
| м_дальність          = перші моделі: 2500 м<br/> сучасні модифікації: 4750 м<ref>{{cite web |url=http://missilethreat.com/javelin-missile-hits-targets-beyond-current-maximum-range-during-tests/ |title=Archived copy |accessdate=2016-06-21 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160815204549/http://missilethreat.com/javelin-missile-hits-targets-beyond-current-maximum-range-during-tests/ |archivedate=2016-08-15  }}</ref><ref>{{cite web |author=ARG |url=http://www.military-today.com/missiles/javelin.htm |title=Javelin Anti-Tank Guided Missile |website=Military-Today.com |date= |accessdate=2017-05-30 |archive-date=6 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170606095437/http://www.military-today.com/missiles/javelin.htm }}</ref>
| живлення             =
| приціл               = [[оптичний приціл|оптичне]] та [[Теплобачення|інфрачервоне]] прицільні пристосування
<!-- Характеристики артилерії -->
| казенник             =
| відбій               =
| лафет                =
| підвищення           =
| траверс              =
<!-- Характеристики холодної зброї -->
| тип_клинка           =
| тип_руків'я          =
| тип_футляру          =
| тип_голівки          =
| тип_ратища           =
<!-- Характеристики вибухівки -->
| наповнення           = [[Тандемний боєприпас|тандемна]] [[Кумулятивний снаряд|кумулятивна]] (HEAT)<br/>Пробиття 600—800&nbsp;мм [[Катана гомогенна броня|катаної гомогенної броні]]<ref>[http://nationalinterest.org/blog/the-buzz/javelin-the-american-militarys-ultimate-tank-killer-17895 Javelin: The American Military's Ultimate Tank Killer] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161002132507/http://nationalinterest.org/blog/the-buzz/javelin-the-american-militarys-ultimate-tank-killer-17895 |date=2 жовтня 2016 }}&nbsp;— Nationalinterest.org, 30 September 2016</ref>
| вага_наповнення      = 8,4 кг<ref name="globalsecurity">{{Cite web |url=http://www.globalsecurity.org/military/systems/munitions/javelin.htm |title=Javelin Antitank Missile на сайте globalsecurity |accessdate=6 жовтня 2017 |archive-date=15 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170615110125/http://www.globalsecurity.org/military/systems/munitions/javelin.htm }}</ref>
| детонація            = контактної дії
| потужність           =
<!-- Характеристики техніки/ракет -->
| броня                =
| основне_озброєння    =
| додаткове_озброєння  =
| двигун               =
| потужність_двигуна   =
| пп_відношення        =
| корисне_навантаження =
| трансмісія           =
| підвіска             =
| кліренс              =
| ємність_палива       =
| дальність_техніки    =
| швидкість            =
| наведення            = [[теплова голівка самонаведення]]
| керування            =
<!-- Тільки ракети -->
| розмах_крил          =
| ракетне_паливо       = [[твердопаливний ракетний двигун|тверде ракетне паливо]]
| стеля                =
| висота_п             =
| глибина              =
| прискорення          =
| точність             =
| пускова_платформа    =
| транспорт            =
}}
'''FGM-148 «Джавелін»''' ({{lang-en|FGM-148 Javelin}}&nbsp;— «[[Сулиця|дротик]]»)&nbsp;— переносний [[протитанковий ракетний комплекс]] (ПТРК) виробництва американських підприємств [[Raytheon]] та [[Lockheed Martin]]. Перший серійний ПТРК [[ПТРК третього покоління|третього покоління]], якому властивий принцип «вистрілив-забув»&nbsp;— ракета має [[Теплова голівка самонаведення|теплову голівку самонаведення]], тому оператор ракетного комплексу не має супроводжувати і коригувати політ ракети після запуску, поки вона наближається до цілі.{{Перехід|#Голівка самонаведення}} Оператор також може вибрати один із двох режимів атаки ракети: атака згори&nbsp;— для ураження бронетехніки у її менш захищений верх, або атака по прямій.{{Перехід|#Траєкторія польоту}}

«Джавелін» призначений для ураження [[Бронетехніка|бронетехніки]], укріплень на землі, а також літальних апаратів, що переміщуються на низькій висоті й швидкості&nbsp;— [[гелікоптер]]ів або [[БПЛА]].

Цей ПТРК США розробляли з 1986 року, а прийняли на озброєння в 1996 році. Успішно використовували [[Війна в Іраку (2003—2011)|в Іраку]]. Постачають на [[експорт]] у деякі країни світу.<ref>{{Cite web |url=http://www.deagel.com/Anti-Armor-Weapons-and-Missiles/Javelin_a001154001.aspx |title=Архівована копія |accessdate=6 грудня 2014 |archive-date=24 вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140924040700/http://www.deagel.com/Anti-Armor-Weapons-and-Missiles/Javelin_a001154001.aspx }}</ref>

З 30 квітня 2018 року перші комплекти стали надходити до України<ref name="rferl.29200588"/>. Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] в лютому 2022 року, цей ПТРК став символом українського опору<ref name=":0" /><ref name=":1" />.

[[Файл:Norwegian javelin.jpg|міні|праворуч|Норвезький солдат із «Джавеліном»]]

== Історія ==

ПТРК Javelin був задуманий як заміна протитанкового ракетного комплексу [[M47 Dragon]], який перебував на озброєнні з 1975 року. Перші спроби створити нову систему відбулись іще в 1978 році, коли стартували роботи над проектом IMAAWS ({{lang-en|Infantry Manportable Anti Armour Assault Weapon System}})<ref name="fas">[http://www.fas.org/man/dod-101/sys/land/javelin.htm ''Javelin Antitank Missile''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304024018/http://www.fas.org/man/dod-101/sys/land/javelin.htm |date=4 березня 2016 }}, FAS Military Analysis Network, 6. August 1999, abgerufen am: 16. August 2008</ref>. Проте ця програма не виправдала сподівань й роботи над нею були згорнуті. На початку 1980-х років розпочались роботи за програмою {{lang-en|Assault-Breaker}}, яка також мала створити протитанкову ракетну систему, але так само не мала успіху.

Javelin увібрав у себе всі напрацювання, отримані компанією-розробником під час роботи над цими та подібними проектами. Контракти на проведення науково-дослідних конструкторських робіт із трьома компаніями-розробниками ([[Texas Instruments]], [[Hughes Aircraft]] та Ford Aerospace and Communications Corporation) на конкурсній основі (з вибором одного з трьох дослідних прототипів) були укладені 28 серпня 1986 року. Випробування комплексу розпочались в 1988 році, у лютому 1989 року розробка TI була оголошена переможцем конкурсу на заміну ПТРК Dragon. Назву «Javelin» комплекс отримав у жовтні 1991 року, до цього він мав назву «TI AAWS-M»<ref>{{cite article | url = https://www.flightglobal.com/FlightPDFArchive/1991/1991%20-%202615.PDF | title = AAWS-M is Javelin | journal = Flight International | date = 9—15 October 1991 | volume = 140 | issue = 4288 | pages = 9 | issn = 0015-3710 | accessdate = 9 жовтня 2017 | archivedate = 10 жовтня 2017 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20171010005652/https://www.flightglobal.com/FlightPDFArchive/1991/1991%20-%202615.PDF }}</ref>. Після перемоги компанії-розробнику було надано 36 місяців на доведення комплексу.

Уже з 1994 року було розпочато виготовлення установчої партії Javelin<ref name="zvo1995_09">{{cite article | author = Слуцкий Е. | title = Тенденции развития противотанковых средств | url = http://commi.narod.ru/txt/1995/0912.htm | lang = ru | journal = Зарубежное военное обозрение | year = 1995 | issue = 9 | issn = 0134-921X | accessdate = 6 грудня 2014 | archivedate = 11 грудня 2014 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20141211062656/http://commi.narod.ru/txt/1995/0912.htm }}</ref>, у ході експлуатації якої розкрилися проблеми, типові для високотехнологічних зразків озброєння і військової техніки: [[Texas Instruments]] виклалася «на повну котушку» на етапі конкурсного відбору та її ресурси були на межі виснаження, що незабаром відбилось на якості серійної продукції,&nbsp;— після прийняття комплексу на озброєння стало очевидним, що серійні зразки як ракет, так і командно-пускових блоків (КПБ) серйозно поступаються якістю і бойовими можливостями зразкам, представлених на випробування в 1987—1989&nbsp;рр.<ref>{{Cite web|title=Javelin Portable Anti-Tank Missile|url=https://www.army-technology.com/projects/javelin-portable-anti-tank-missile/|website=Army Technology|accessdate=2022-02-26|language=en-US|archive-date=23 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200823071716/https://www.army-technology.com/projects/javelin-portable-anti-tank-missile/}}</ref>

Внаслідок розслідування урядовою комісією було з'ясовано, що матеріально-технічна база компанії обмежена і не може забезпечити необхідної якості при серійних обсягах виробництва, у такому вигляді, комплекс не відповідає пред'явленим державним вимогам. У Texas Instruments були готові забезпечити необхідні показники виробництва з істотним зниженням якості, який зацікавлені особи серед армійського генералітету повинні були «не помітити», але конкуренти, які мали види на її бізнес, доклали всіх зусиль до того, щоб цього не допустити. Зазначені чинники призвели до поглинання ракетного бізнесу Texas Instruments компанією [[Raytheon]], яка могла собі дозволити капіталовкладення такого масштабу і викупила все, що стосувалось виробництва ПТРК Javelin, включно зі штатом інженерно-технічних працівників, весь робочий персонал і складальну лінію, внісши цілу низку змін (наприклад, масивний КПБ, якого не було у Javelin на момент прийняття на озброєння і який увібрав у себе багато рис від згорнутого в середині 1980-х рр. власного проекту Raytheon).

Спочатку, у відбірковому турі програми AAWS-M, коли зразок Texas Instruments ще проходив випробування нарівні з іншими дослідними прототипами, планувалося протягом 6 років закупити для потреб [[Армія США|Сухопутних військ]] і [[Корпус морської піхоти США|Корпусу морської піхоти США]] до 7 тис. ПТРК і 90 тис. ракет до них. Також передбачалося, що поставки на експорт для армій країн-союзників можуть досягти 40-70 тис. ракет, згодом, до моменту завершення конкурсу та оголошення переможця, замовлення було знижено до 74 тис. ракет, а на момент завершення доводочних робіт і прийняття комплексу на озброєння обсяги поставки були іще зменшені й, до того, на триваліший термін&nbsp;— 33 тис. ракет протягом 11 років (тобто всього близько третини від вихідного національного замовлення і практично тотальне онулення закордонного замовлення). Одним із головних чинників настільки кардинального перегляду програми держзакупівель у частині протитанкового озброєння став [[розпад СРСР]]. Комплекси Javelin розроблялися спеціально під забезпечення ними угруповання сухопутних військ США в Європі, яка в силу названих обставин перестала потребувати засобів такого роду.

Загальна вартість програми розробки і виробництва ПТРК «Javelin» склала $5&nbsp;млрд. Вартість ракети в пусковому контейнері при закупівлі для армії і морської піхоти США становить близько $73 тис. у цінах 1992 року<ref>{{Cite web |url=http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/javelin/javelin.shtml |title=Противотанковый ракетный комплекс FGM-148 Javelin {{!}} Ракетная техника<!-- Заголовок добавлен ботом --> |accessdate=6 грудня 2014 |archive-date=12 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131112094329/http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/javelin/javelin.shtml }}</ref>, $78 тис. у цінах 2002 року<ref>{{Cite web |url=http://www.inetres.com/gp/military/infantry/antiarmor/Javelin.html |title=Javelin Medium Anti-armor Weapon System<!-- Заголовок добавлен ботом --> |accessdate=19 вересня 2017 |archive-date=5 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170605195122/http://www.inetres.com/gp/military/infantry/antiarmor/Javelin.html }}</ref> і наближається до $100 тис. у цінах 2013 року, а вартість командно-пускового блоку складає $126 тис. у цінах 2002 року, що робить «Джавелін» найдорожчим ПТРК за всю історію створення та використання подібних комплексів.

== Конструкція ==
[[Файл:1-1 Javelin CLU and ROUND.PNG|thumb|Пульт керування з під'єднаним транспортно-пусковим контейнером]]

Повний комплекс Javelin складається з трьох основних модулів:
* пульту керування&nbsp;— пускова установка ''M98A1 Command Launch Unit (CLU)'',
* боєприпасу в транспортно-пусковому контейнері (має форму тубуса) ''Launch Tube Assembly (LTA)'',
* елемента живлення і системи охолодження теплових сенсорів ''Battery Coolant Unit (BCU)''.

Транспортно-пусковий контейнер слугує для безпечного транспортування і пуску ракети.

Ракета комплексу «Javelin» має [[теплова голівка самонаведення|інфрачервону головку самонаведення]] (ІЧ ГСН), завдяки якій протитанковий комплекс і належить до третього покоління&nbsp;— у ньому реалізований принцип «вистрілив-забув», де після пуску ракета самостійно корегує траєкторію свого польоту. Ракета обладнана крилами, що розкриваються за класичною [[Аеродинаміка|аеродинамічною]] схемою. За вибором оператора, ракета здатна уражати цілі як ''у лобову частину'', так і згори вниз, де ракета попередньо набирає висоту перед атакою. У поєднанні з потужною [[Бойова частина#Тандемна кумулятивна БЧ|тандемно-кумулятивною БЧ]], ці характеристики дозволяють ракеті уражати всі сучасні [[танк]]и.

У ПТРК створена система «м'якого пуску», що дозволяє стріляти із закритих приміщень.

Для пуску необхідно:
* Приєднати транспортно-пусковий контейнер (ТПК) із ракетою до пускового пристрою (ПП);
* Зняти торцеву кришку ТПК;
* Ввімкнути комплекс та охолодити ГСН;
* «Захопити ціль» за допомогою регульованого маркера наведення на моніторі пускової установки (ПУ) та вибрати тип атаки&nbsp;— прямий чи зверху;
* Натиснути спускову клавішу.

=== Пульт керування&nbsp;— пускова установка (CLU) ===

Пульт керування&nbsp;— пускова установка M98A1 Command Launch Unit (CLU) єдина складова комплексу, яка призначена для багаторазового використання. Вона надійно захищена від ударів гумовими абсорберами та має дві рукояті в нижній частині. Цей модуль складається з: корпусу, абсорберів ударів, рукояток, відсіку для [[Батарея (електрика)|елемента живлення]], оптичного прицілу, теплового прицілу, окуляра, гнізда для з'єднання з обладнанням для навчання та гнізда для під'єднання до ракети<ref name="FM3-22-37.3-1-5">''JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM&nbsp;— FM 3-22.37'', Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23. Januar 2003, Chapters 1-5</ref>. Абсорбери також захищають обличчя та очі стрільця під час пуску ракети. Разом із сумкою для перенесення та приладдям для очистки, модуль важить 6,4&nbsp;кг. Його габарити (Д×В×Ш) складають 34,8×33,9×49,9 см<ref name="FM3-22-37.3-1-2"/>.

[[Файл:1-10 Daysight.PNG|thumb|Схематичний вигляд M98A1 CLU, позначено об'єктив для денного прицілу, поруч із ним знаходиться об'єктив тепловізійної камери]]

Відсік для [[Батарея (електрика)|елемента живлення]] пульта керування призначений для розміщення елементу живлення LiSO<sub>2</sub> (літій-[[діоксид сірки]]) ''BA-5590/U'' без можливості перезаряджання, який забезпечує роботу системи протягом 0,5–4 години (в залежності від температури), або елемент живлення-акумулятор ''BB390A'', який дозволено використовувати лише під час навчання<ref name="FM3-22-37.3-1-5" />.

Оптичний приціл є [[Зорова труба|зоровою трубою]] з 4-кратним збільшенням, полем огляду 4,80°×6,40° та не потребує живлення. Основним призначенням оптичного прицілу є огляд поля бою та пошук цілей вдень<ref name="FM3-22-37.3-1-5" />.

Тепловий приціл ({{lang-en|Night Vision System|NVS}}) є [[тепловізор]]ом та основним прицільним пристосуванням, яким користуються стрільці як вночі, так і вдень. Він дає можливість стрільцеві працювати за умов поганої видимості (туман, дощ, задимлення, димові завіси, тощо) та теплових завад. Тепловий приціл складається з об'єктиву, теплового детектора-охолоджувача (поміщеного в [[Посудина Дьюара|посудину Дьюара]]), дисплея пульту керування та окуляра, який може працювати у двох режимах:<ref name="FM3-22-37.3-1-5" />
* Широкий кут огляду ({{comment|WFOV|Wide field of view}}) дає 4-кратне збільшення (поле зору 4,58°×6,11°);
* Вузький кут огляду ({{comment|NFOV|Narrow field of view}}) дає 9-кратне збільшення (поле зору 2,00°×3,00°).

Охолоджувач використовує [[двигун Стірлінга]] та здатен охолодити систему до робочої температури за 2,5-3,5 хвилини. Тепловий сенсор має роздільну здатність 240×1 пікселів (пізніші версії 240×2 та 240×4)&nbsp;— такий вузький сенсор здатен охопити все поле зору завдяки дзеркалу, що коливається із боку в бік<ref name="Technology Events">{{Webarchiv | url=http://www.ndu.edu/CTNSP/Def_Tech/DTP%2033%20Missiles.pdf | wayback=20090110102505 | text=Archivlink}}</ref>. Сенсор перетворює теплову енергію на електричні сигнали, які відображаються на моніторі<ref name="FM3-22-37.3-1-5" />.

Стрілець бачить зображення і з оптичного, і з теплового прицілів через єдиний окуляр. Перемикання між оптичним прицілом та тепловим режимом відбувається поворотом дзеркальця в середині пристрою<ref>http://www.ngms.state.ms.us/154thtrngreg/INBN/11B30/11B30%20TSP%202.doc {{dead link}}</ref>. При цьому, стрілець може спостерігати за полем бою через оптичний приціл навіть тоді, коли пристрій вимкнено.

Пульт керування має два порти: один для з'єднання з системою для навчання та один для під'єднання до боєприпасу в транспортно-пусковому контейнері. Також поруч з окуляром знаходиться індикатор вологості повітря всередині пристрою<ref name="FM3-22-37.3-1-5" />.

==== Дисплей та індикатори ====
[[Файл:2-7 CLU display indicators color.png|thumb|Дисплей з індикаторами]]

Окуляр має муфту, яка захищає зображення від [[Відблиски|відблисків]] від навколишніх джерел світла. Також лінзи окуляра дають можливість стрільцеві підлаштуватись під [[аметропія|необхідні діоптрії]]. Також у муфту окуляра вбудовані пелюстки, які його закривають, якщо муфта не притиснута оком. Це не лише захищає поверхню лінзи від подряпин, а й попереджає демаскування стрільця вночі<ref name="FM3-22-37.3-2">''JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM&nbsp;— FM 3-22.37'', Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23. Januar 2003, Chapter 2</ref>.

По периметру навколо монітора розташовано 14 кольорових індикаторів, на яких показаний поточний режим роботи, налаштування, та можливі помилки в системі.

Зелені індикатори повідомляють про обраний режим перегляду (денний, широке поле зору, мале поле зору, зображення з голівки самонаведення ракети), обраний режим атаки (прямий чи непрямий). Іще один зелений індикатор працює при увімкненому світлофільтрі теплового прицілу.

Два індикатори бурштинового забарвлення повідомляють, коли тепловий сенсор пульта керування не охолоджений до робочої температури (лівий) та неготовність голівки самонаведення ракети (справа). Індикатор блиматиме, якщо електроніка голівки самонаведення перегріта, а система автоматично вимкнеться протягом 30 секунд<ref name="FM3-22-37.3-2" />.

П'ять червоних індикаторів повідомляють про несправність системи: автотест голівки самонаведення, збій при пуску ракети, проблеми з елементом живлення ракети та пульту керування, а також автотест пульту керування<ref name="FM3-22-37.3-2" />.

Додаткові індикатори відображаються вже на самому дисплеї: прицільна сітка, позначки, за якими можна визначити режим перегляду (широке чи вузьке поле зору), кути прямокутника захоплення цілі, тощо<ref name="FM3-22-37.3-2" />.

<div align="center">[[Файл:1-4 Missile simulation round - day-4x - WFOV-4x - NFOV-9x - Seeker-FOV-9x.PNG|Вигляд денного прицілу, тепловізора з 4-х та 8-ми кратним збільшенням та з голівки самонаведення]]<br/>
<small>Зліва направо: оптичний приціл, тепловий приціл із 4- та 8-кратним збільшенням, зображення з голівки самонавдення</small></div>

==== Важелі керування ====
Перемикач живлення має чотири режими: вимкнено, денний режим, нічний, тестування (''OFF, DAY, NIGHT'' та ''TEST''). Коли прилад вимкнено, він не споживає жодної енергії, проте дозволяє оглядати поле бою через 4-кратний оптичний приціл. У денному режимі (''DAY'') блок керування (''CLU'') починає споживати струм з елемента живлення, проте тепловий приціл не працює. У нічному режимі (''NIGHT'') тепловий приціл охолоджується та дозволяє стрільцеві споглядати поле бою в інфрачервоному діапазоні хвиль. Режим тестування (''TEST'') запускає програму автодіагностики.<ref name="FM3-22-37.3-2" />

На лівій рукояті знаходяться чотири важелі керування: увімкнення фільтру для захисту теплового прицілу від виявлення ворогом ({{lang-en|filter select}}, FLTR), налаштування фокусу теплового прицліу (FOCUS), режим роботи прицілу (SGT SEL: денний, широке, вузьке поле зору або голівки ракети), увімкнення голівки самонаведення, який відкриває можливість для здійснення пуску ракети.

На правій рукояті знаходяться важелі налаштування яскравості та контрасту, висоти та ширини прямокутника захоплення цілі, вибір режиму атаки та пусковий гачок.<ref name="FM3-22-37.3-2" />

=== Транспортно-пусковий контейнер ===
[[Файл:1-19 Battery coolant unit.png|thumb|Транспортно-пусковий контейнер та розташування модуля з елементом живлення-системою охолодження (BCU)]]

Боєприпас системи Javelin складається з ракети FGM-148, транспортно-пускового контейнера, у якому вона знаходиться, блоку живлення та охолодження ракети ({{lang-en|Battery Coolant Unit}}, ''BCU''), що знаходиться на транспортно-пусковому контейнері. Повна вага боєприпасу дорівнює 16&nbsp;кг<ref name="FM3-22-37.3-1-2"/>.

Транспортно-пусковий контейнер виготовлений із [[Вуглецеве волокно|вуглецевого волокна]] зміцненого [[Епоксидні смоли|епоксидними смолами]], має дві кришки на кінцях, короткий ремінець для руки, довший ремінець для перенесення на плечі, роз'єм під'єднання до ''CLU'' та підкладку для плеча. Таким чином, транспортно-пусковий контейнер слугує як для транспортування ракети, так і для її пуску. Гарантований термін зберігання дорівнює 10 років<ref name="FM3-22-37.3-1-11">''JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM&nbsp;— FM 3-22.37'', Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23. Januar 2003, Kapitel 1–11</ref>. Транспортно-пусковий контейнер має 121&nbsp;см завдовжки та 14&nbsp;см у діаметрі; діаметр тильних заглушок дорівнює 30&nbsp;см<ref name="FM3-22-37.3-1-2"/>.

На транспортно-пусковому контейнері знаходиться блок з елементом живлення та системою охолодження ({{lang-en|Battery Coolant Unit}}, ''BCU''). Цей блок містить невідновлюваний елемент живлення на основі літію та невеликий балон зі стисненим [[аргон]]ом. Елемент живлення живить голівку самонаведення ракети електричною енергією перед пуском, а стиснений аргон слугує для охолодження теплової матриці голівки самонаведення до робочої температури із використанням [[Ефект Джоуля — Томсона|ефекту Джоуля&nbsp;— Томсона]]. Блок ''BCU'' може бути запущений лише один раз та розрахований на роботу протягом не більше 4 хвилин. Існує два взаємно сумісних варіанта блоку, які відрізняються лише зовнішнім виглядом: один має суцільне покриття, інший&nbsp;— ребристу поверхню теплообмінника<ref name="FM3-22-37.3-1-12">''JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM&nbsp;— FM 3-22.37'', Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23. Januar 2003, Kapitel 1–12</ref>. Вага блоку складає 1,3&nbsp;кг, довжина 20,7&nbsp;см, ширина 11,8&nbsp;см<ref name="FM3-22-37.3-1-2">FM 3-22.37 Kapitel 1–2</ref>.

=== Ракета ===

==== Будова ====
[[Файл:1-20 Javelin missile.png|thumb|Схематичне зображення відсіків (що частково перетинаються) ракети FGM-148.]]

Ракета складається з декількох відсіків: наведення ({{lang-en|Guidance Section}}), середнього ({{lang-en|Mid-body Section}}), бойової частини ({{lang-en|Warhead}}), моторний відсік ({{lang-en|Propulsion Section}}) та приводів керма ({{lang-en|Control Actuator Section}}).<ref name="FM3-22-37.3-1-13/19">''JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM&nbsp;— FM 3-22.37'', Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23. January 2003, Chapter 1-11 to 1-19</ref>

Відсік наведення містить [[Головка самонаведення|головку самонаведення]], її електронні складові та служить для стеження та наведення на ціль. У голівку самонаведення також вбудований контактний підривач для бойової частини. Інфрачервоний датчик побудований на основі чутливих елементів [[телурид ртуті-кадмію|телуриду ртуті-кадмію]] (HgCdTe) та має [[Роздільна здатність (комп'ютерна графіка)|роздільну здатністю]] 64×64 [[піксель|пікселів]].<ref name="FM3-22-37.3-1-13/19" />

У середній частині ракети знаходиться електронна система керування вогнем ({{lang-en|Electronic Safe Arm and Fire Unit}}, ESAF), яка служить запобіжником проти випадкової детонації бойової частини та керування двигунами ракети. ''ESAF'' відповідальна за правильну роботу ракети та має запобігати детонації в транспортно-пусковому контейнері у випадку осічки при старті двигунів. При влученні у ціль вона підриває обидва заряди бойової частини у правильному порядку із дотриманням необхідних затримок. У цьому відсіку знаходяться шість крил, що розкриваються після виходу ракети із контейнера та відповідальних за її стабілізацію в польоті<ref name="FM3-22-37.3-1-13/19" />.

Бойова частина ракети [[Тандемний боєприпас|тандемна]] [[Кумулятивний снаряд|кумулятивна]] і тому складається з двох зарядів. Призначення першого&nbsp;— ініціалізація [[динамічний захист|динамічного захисту]] аби звільнити шлях для основного заряду. Якщо ціль не захищена динамічним захистом, перший заряд діє на броню та підсилює сумарну дію зброї.<ref name="FM3-22-37.3-1-13/19" /> Бойова частина має такий самий діаметр, як і ракета. Її основним призначенням є ураження броньованої цілі.<ref name="FM3-22-37.3-1-13/19" />

[[Файл:1-24 Missile propulsion section.PNG|thumb|Відсік двигунів та керма. Елемент живлення позначений заштрихованими лініями.]]

Моторний відсік містить два ракетних рушія. Перший ступінь&nbsp;— вибивний заряд, відповідальний за викидання ракети із пускового контейнера на безпечну відстань. Вибивний заряд повністю вигоряє поки ракета перебуває в контейнері. Завдяки цьому ракета опиняється на такій відстані від стрільця, що основний, маршовий, рушій вже не може завдати йому шкоди реактивним струменем.<ref name="FM3-22-37.3-1-13/19" />

Стартовий рушій (вибивний заряд) та маршовий двигун відокремлені між собою досить міцною прокладкою, аби захистити основний двигун від надмірного тиску вибивного заряду, але достатньо крихкою, щоб зруйнуватись під дією газів основного двигуна.<ref name="FM3-22-37.3-1-13/19" />

Відсік приводів керма відповідальний за генерацію сигналів керування на аеродинамічні керма, а також за живлення електронних компонент ракети енергією. Ракета має чотири керма, які після виходу з контейнера автоматично розкладаються та фіксуються. Також ракета має чотири лопаті відхилення вектору тяги маршового двигуна. Електричний струм отримується з [[Акумулятор на розплавленій солі|елемента живлення на розплавленій солі]], який отримує для своєї роботи теплову енергію горіння маршового двигуна.<ref name="FM3-22-37.3-1-13/19" />

<gallery mode="packed" heights="140">
Файл:FGM-148 Javelin - ID DM-SD-04-07566.JPEG|Підготовка до пуску
Файл:FGM-148 Javelin - ID DM-SD-04-07567.JPEG|Пуск ракети FGM-148 з транспортно-пускового контейнера
Файл:Javelin3.jpg|Робота вибивного заряду (перший ступінь)
Файл:FGM-148 Javelin - ID DM-SD-04-07570.JPEG|Робота маршового двигуна (другий ступінь)
</gallery>

==== Голівка самонаведення ====
{{Seealso|Теплова голівка самонаведення}}

Принцип «вистрелив-забув» реалізований в Javelin завдяки поєднанню тепловізійної системи спостереження із системою відстеження цілі та керування. Стрілець використовує тепловий приціл пускової установки&nbsp;— пульту керування для пошуку та ідентифікації цілі, а потім вмикає тепловізійну систему ракети та наводить її на захоплену ціль.

Система захоплення цілі ракети складається із трьох основних частин: матрицю чутливу до теплового випромінювання ({{lang-en|focal plane array}}, FPA), систему охолодження і калібрування, та систему стабілізації.

Процес охолодження голівки самонаведення оснований на [[Ефект Джоуля — Томсона|ефекті Джоуля&nbsp;— Томсона]] та реалізований завдяки вбудованому в чутливу матрицю малогабаритного охолоджувача класу IDCA Dewar cooler<ref name="src:4">{{Cite web|url=http://www.thales-cryogenics.com/wp-content/uploads/2014/01/replacement_idca_may2011.pdf|title=IDCA Dewar cooler|author=|work=|date=|publisher=|accessdate=12 жовтня 2017|archive-date=7 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161107155548/http://www.thales-cryogenics.com/wp-content/uploads/2014/01/replacement_idca_may2011.pdf}}</ref>. Поки ракета знаходиться в транспортно-пусковому контейнері, її голівка самонаведення охолоджується із допомогою стисненого [[аргон]]у із ємності зовнішнього джерела живлення. Після пуску використовується балон всередині ракети.

У голівці самонаведення використана матриця виробництва компанії [[Raytheon]]<ref name="src:13">{{Cite web|url=http://www.raytheon.com/news/technology_today/archive/2005_Issue1.pdf|title=Обзор инфракрасных устройств НАТО. Страница 10|author=|work=|date=|publisher=|accessdate=12 жовтня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160327090509/http://www.raytheon.com/news/technology_today/archive/2005_Issue1.pdf|archivedate=27 березня 2016|deadurl=yes}}</ref> Матриця створена на [[болометр|мікроболометрах]] на основі [[Телурид ртуті-кадмію|телуриду кадмію-ртуті]]. Відомо, що в експортних модифікаціях голівка самонаведення чутлива до хвиль довжиною 8-12 мкм<ref name="ttx:5" />. За даними виробника, матриця відповідає стандарту LWIR, що зазвичай означає довжину хвилі до 14 мкм<ref name="src:2">{{Cite news|title=Advances in Detectors: HOT IR Sensors Improve IR Camera Size, Weight, and Power - IR Cameras|url=http://www.ircameras.com/articles/advances-detectors-hot-ir-sensors-improve-ir-camera-size-weight-power/|work=IR Cameras|accessdate=2016-11-07|language=en-US|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221184731/https://ircameras.com/articles/advances-detectors-hot-ir-sensors-improve-ir-camera-size-weight-power/}}</ref><ref>{{Cite web|url=ftp://ftp.stemmer-imaging.com/websites/documents/products/cameras/AVT/en-Allied-Vision-Technologies-AVT-Pearleye-AVT-Goldeye-SIWR-and-LWIR-camera-technology-KAVTO36-201306.pdf|title=Обзор диапазонов|author=|work=|date=|publisher=}}{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Розбіжності можуть бути пов'язані із матеріалами захисного ковпака та інфрачервоних лінз: [[сульфід цинку]] дешевший за [[германій]] та починає поглинати випромінювання з довжиною хвилі 12 мкм і вже повністю поглинає після 14 мкм<ref name="src:6">{{Cite web|url=http://www.crystran.co.uk/optical-materials/zinc-sulphide-multispectral-zinc-sulfide-zns|title=Zinc Sulphide Multispectral (ZnS) Optical Material|author=Crystran|publisher=www.crystran.co.uk|accessdate=2016-11-07|archive-date=6 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161106171826/http://www.crystran.co.uk/optical-materials/zinc-sulphide-multispectral-zinc-sulfide-zns}}</ref><ref name="src:10">{{Cite web|url=http://www.crystran.co.uk/optical-materials/germanium-ge|title=Germanium Optical Material|author=Crystran|publisher=www.crystran.co.uk|accessdate=2016-11-07|archive-date=6 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161106163706/http://www.crystran.co.uk/optical-materials/germanium-ge}}</ref>.

Javelin використовує алгоритм на основі кореляційного аналізу постійно оновлюваного шаблону цілі<ref name="ttx:1" />. Цей алгоритм складається з таких кроків:<ref name="src:25">{{Cite web|url=https://etd.lib.metu.edu.tr/upload/12610111/index.pdf|title=AUTOPILOT AND GUIDANCE FOR ANTI-TANK IMAGING INFRARED GUIDED MISSILES|author=|work=|date=|publisher=|accessdate=12 жовтня 2017|archive-date=17 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161117144751/https://etd.lib.metu.edu.tr/upload/12610111/index.pdf}}</ref><ref name="src:26">{{cite article|author=Guangjun Zhang, Ming Lei, Xulin Liu|title=Novel template matching method with sub-pixel accuracy based on correlation and Fourier-Mellin transform|url=https://dx.doi.org/10.1117/1.3125425|journal=Optical Engineering|date=2009-01-01|volume=48|issue=5|pages=057001–057001-13|issn=0091-3286|doi=10.1117/1.3125425|accessdate=12 жовтня 2017|archivedate=21 лютого 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220221184729/https://www.spiedigitallibrary.org/journals/optical-engineering/volume-48/issue-05/057001/Novel-template-matching-method-with-sub-pixel-accuracy-based-on/10.1117/1.3125425.full?SSO=1}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://repository.upenn.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1233&context=cis_reports|title=Adaptive Correlation Tracking of Targets With Changing Scale|author=|work=|date=|publisher=|accessdate=12 жовтня 2017|archive-date=10 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161110111346/http://repository.upenn.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1233&context=cis_reports}}</ref>
# Отримання шаблону цілі як еталонної фотографії з командно-пускового пристрою CLU. Для цього перед пуском ціль знімається зі збільшенням та обрізкою кадра.
# Знімання кадрів вже з ГСН ПТКР на матрицю 64×64 пікселі зі швидкістю 180 кадрів на секунду<ref name="src:23">{{Cite web|url=http://www.raytheon.com/capabilities/rtnwcm/groups/ncs/documents/content/rtn_ncs_products_scanning_jave.pdf|title=64 × 64 LWIR Focal Plane Assembly (FPA)|author=|work=|date=|publisher=|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090227003737/http://www.raytheon.com/capabilities/rtnwcm/groups/ncs/documents/content/rtn_ncs_products_scanning_jave.pdf|archivedate=2009-02-27}}</ref>.
# На отриманому кадрі відбувається пошук ділянок із крупними об'єктами в ІЧ-діапазоні, що обрізаються як «регіони інтересу» ({{lang-en|Region of Interest}}, ROI)<ref name="src:25" />.
# За даними гіроскопів алгоритм оцінює приблизну відстань до цілі та горизонт ракети і, зазвичай, із допомогою [[перетворення Меліна]]<ref name="src:26" /> отримує зменшений і правильно обернений шаблон у такому ж масштабі, як і отримані знімки «регіонів інтересу».
# Надалі алгоритм послідовно багато разів «прикладає» шаблон до зображення «регіону інтересу», рухаючись попіксельно та порядково.
# Далі обчислюють функції [[взаємно кореляційна функція|кореляційного аналізу]] і якщо зображення схоже із шаблоном, то з'являються сплески кореляції ({{lang-en|correlation peaks}})<ref name="src:26" /><ref>{{Cite web|url=http://www.it610.com/article/1346933.htm|title=Correlation Filter in Visual Tracking系列一：Visual Object Tracking using Adaptive Correlation Filters 论文笔记 - Java - IT610.com|publisher=www.it610.com|accessdate=2016-11-10|archive-date=10 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161110112006/http://www.it610.com/article/1346933.htm}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.semanticscholar.org/paper/Real-time-part-based-visual-tracking-via-adaptive-Liu-Wang/6410c97ae03d356e14544c8e95f5367fb7ebb6e6/figure/0|title=Figure 1 from Real-time part-based visual tracking via adaptive correlation filters - Semantic Scholar|publisher=www.semanticscholar.org|lang=en-US|accessdate=2016-11-10|archive-date=10 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161110113446/https://www.semanticscholar.org/paper/Real-time-part-based-visual-tracking-via-adaptive-Liu-Wang/6410c97ae03d356e14544c8e95f5367fb7ebb6e6/figure/0}}</ref>.
# Алгоритм обирає як координати цілі ті координати накладення шаблону, які показали найбільші кореляційні піки. До відстані 100—300 метрів деталі цілі для матриці з низькою роздільною здатністю, як у Javelin, майже нероздільні<ref name="src:25" />, тому алгоритм більшою мірою сприймає ціль як точковий об'єкт.
# Якщо фотографія цілі істотно відрізняється від шаблону (має слабку кореляцію), то відбувається запам'ятовування вже нового зображення як нового набору кореляційних точок («адаптованого шаблону») і повтор із кроку 2.

За умов без організації [[Засоби інфрачервоної протидії|протидії захопленню ГСН]] із боку цілі ймовірність влучення досить висока&nbsp;— 96&nbsp;%<ref name="src:16">{{Cite web|url=http://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed/data/mfc/pc/javelin/mfc-javelin-pc.pdf|title=Проспект по ПТУР от Локхид-Мартин|author=|work=|date=|publisher=|accessdate=12 жовтня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161213094219/http://www.lockheedmartin.com/content/dam/lockheed/data/mfc/pc/javelin/mfc-javelin-pc.pdf|archivedate=13 грудня 2016|deadurl=yes}}</ref>.

Російська військова пропаганда стверджує, що протидія математичним алгоритмам захоплення цілі полягає в максимальному скороченні кількості температурно контрасних зон на об'єкті, аби зменшити кількість зон, які можуть бути використані для кореляції, а також створити «хибні точки», які руйнуватимуть кореляцію, що може зменшити ймовірність захоплення цілі до 30&nbsp;%<ref name="src:17">{{Cite web|url=http://vpk-news.ru/articles/3326|title="Накидка" втирает очки противнику {{!}} Еженедельник «Военно-промышленный курьер»|publisher=vpk-news.ru|accessdate=2016-11-08|archive-date=19 травня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170519170518/http://vpk-news.ru/articles/3326}}</ref>, а дальність захоплення цілі зменшити в 2,7 раза<ref name="src:27">{{Cite news|title=Танк-невидимка: как «Армата» спрячется на поле боя|url=http://tvzvezda.ru/news/forces/content/201508100851-n3vy.htm|work=Телеканал «Звезда»|date=2015-08-10|accessdate=2016-11-16|archive-date=9 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170309182728/http://tvzvezda.ru/news/forces/content/201508100851-n3vy.htm}}</ref>. Зазвичай, цього досягають застосуванням стелс-технологій в інфрачервоному діапазоні, теплової ізоляції корпусу та інтенсивне змішування газового струменю вихлопних газів із холодним повітрям, а також через інфрачервоні пастки<ref name="src:17" /><ref name="src:27" />.

Натомість Javelin використовує технології підвищення чутливості своєї ГСН, аби бути здатним захопити опорні кореляційні точки на цілі навіть за умови низького теплового контрасту<ref>{{Cite news|title=Is 'Russia’s Deadliest Tank' Really Invisible to the Enemy?|first=Franz-Stefan Gady, The|last=Diplomat|url=http://thediplomat.com/2015/08/is-russias-deadliest-tank-really-invisible-to-the-enemy/|work=The Diplomat|accessdate=2016-11-10|archive-date=15 серпня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150815003940/http://thediplomat.com/2015/08/is-russias-deadliest-tank-really-invisible-to-the-enemy/}}</ref>.

==== Бойова частина ====
[[Файл:1-20 Javelin missile.png|thumb|right|Схематична будова ракети.]]

[[Бойова частина]] ракети [[Тандемний боєприпас|тандемна]] [[Кумулятивний снаряд|кумулятивна]] з електронною затримкою детонації основного заряду<ref name="army-technology.com"/>. Основний кумулятивний заряд Javelin принципово нічим не відрізняється від решти кумулятивних боєприпасів за характером дії та призначений для пробивання в броні невеликого за діаметром отвору [[Кумулятивний ефект|кумулятивним струменем]]<ref name="src:7" />.

Тандемна будова бойової частини має ефективно протидіяти [[Динамічний захист|динамічному захисту]] бронетехніки. Перший, менший і легший вибуховий заряд ініціює елементи динамічного захисту, а більший та важчий вибуховий заряд вже має можливість уразити безпосередньо саму [[Катана гомогенна броня|броню]], не захищену елементами динамічного захисту.

Матеріал кумулятивної воронки впливає на справжню бронепробивність бойової частини, оскільки вона залежить від співвідношення щільності броні та матеріалу, з якого зроблено кумулятивну воронку.<ref name="src:20" /> У першому заряді кумулятивна воронка зроблена з [[молібден]]у, який на 30&nbsp;% щільніше за [[залізо]]. Щільний метал має попри невеликий калібр заряду поліпшити пробиття бронекришок елементів динамічного захисту. Основний заряд облицьований [[мідь|міддю]], яка щільніша за залізо лише на 10&nbsp;%<ref name="src:7">{{Cite web|url=http://www.inetres.com/gp/military/infantry/antiarmor/Javelin.html|title=Javelin Medium Anti-armor Weapon System|publisher=www.inetres.com|accessdate=2016-11-07|archive-date=5 червня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170605195122/http://www.inetres.com/gp/military/infantry/antiarmor/Javelin.html}}</ref>.

Довжина кумулятивного струменя прямо залежить від діаметра кумулятивної воронки і дорівнює 1,5-4 калібри ПТКР<ref name="src:20">{{Cite web|url=http://mybiblioteka.su/1-40473.html|title=Кумулятивное действие взрыва|publisher=mybiblioteka.su|accessdate=2016-11-12|archive-date=2 вересня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160902085550/http://mybiblioteka.su/1-40473.html}}</ref>. Ракета Javelin має порівняно невеликий калібр 127&nbsp;мм у порівнянні з 152&nbsp;мм у важчих ПТРК типу «[[Корнет (ПТРК)|Корнет]]» та [[BGM-71 TOW]]. Це дає підстави низці експертів стверджувати, що заявлений показник бронепробиття у 800&nbsp;мм завищений, а насправді ракета здатна пробити до 600&nbsp;мм [[Катана гомогенна броня|гомогенної броні]]<ref name="ttx:21" />.

Для захисту основного заряду від осколків та ударної хвилі після детонації першого заряду між ними знаходиться захисна перегородка виготовлена із [[Композити|композитного матеріалу]]. Аби не перешкоджати кумулятивному струменю в середині перегородки зроблений отвір. Ефективність бойової частини проти динамічного захисту, створеного для протидії тандемним боєприпасам (ДЗ типу [[Релікт (динамічний захист)|Релікт]] або [[Малахіт (динамічний захист)|Малахіт]]) залишається відкритим питанням<ref name="src:7" />.

Бойова частина має електронну систему детонації ({{lang-en|Electronic Safe Arming and Fire, ESAF}}). Ця система має низку запобіжників проти передчасного спрацювання зарядів, а також гарантує правильну роботу тандему&nbsp;— витримує необхідну затримку між підривом першого та основного зарядів.

Попри те, що тандемна кумулятивна бойова частина ракет системи Javelin довела свою ефективність у боротьбі із бронетехнікою, вона виявилась недостатньо ефективною в боротьбі з неброньованими цілями: піхота в укритті, легкоброньована або взагалі неброньована техніка, тощо. Для підвищення ефективності була створена ракета з універсальною бойовою частиною ({{lang-en|multi-purpose warhead}}, MPWH), яка буде використана в модернізованому варіанті FGM-148F. Єдина відмінність від базової моделі полягає у використанні металевої обгортки в корпусі навколо вибухової речовини, яка виготовлена з міцної сталі та має готові осколкові елементи, завдяки чому формується вдвічі інтенсивніше осколкове поле. Ця модифікація не змінює габаритів та ваги ракети та не погіршує її ефективність у боротьбі з бронетехнікою<ref>[http://www.theredstonerocket.com/article_581556c6-b85d-5de3-b18c-71bb89b842c6.html Javelin warhead redesigned for future threats] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200806005142/https://www.theredstonerocket.com/article_581556c6-b85d-5de3-b18c-71bb89b842c6.html |date=6 серпня 2020 }}&nbsp;— Theredstonerocket.com, 3 July 2012</ref><ref name="dtic">{{cite web |url=http://www.dtic.mil/ndia/2013PSAR_13/hicks.pdf |title=Archived copy |accessdate=2014-03-30 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140407085733/http://www.dtic.mil/ndia/2013PSAR_13/hicks.pdf |archivedate=2014-04-07  }}</ref>.

Боєприпасів із бойовими частинами інших видів, зокрема, [[Термобаричний боєприпас|термобаричними]], нема і про плани налагодити їх виробництво не відомо. Також відсутня інформація про ракети з дистанційним підривом для Javelin, тому для ураження вертольотів або [[БПЛА]] необхідне пряме влучення.

==== Траєкторія польоту ====
[[Файл:1-27 Top attack flight path.svg|thumb|Траєкторія польоту ракети при атаці згори]]
[[Файл:1-29 Direct attack flight path..PNG|thumb|Траєкторія польоту ракети при атаці за прямою лінією]]

Система Javelin пропонує два режими атаки: згори та прямо.

Завдяки можливості атакувати згори ракети Javelin можуть уражати бронетехніку у дах, який менш захищений порівняно з лобом та бортами. Після пуску ракета здіймається на висоту 160&nbsp;м та залишається на цій висоті поки не наблизиться до цілі на необхідну відстань та під гострим кутом падає на неї згори. Відстань до цілі має бути не менше 150&nbsp;м. Цей режим непридатний для ураження техніки в критих укриттях (під мостом, тощо) а також завислих [[вертольот]]ів.

У режимі прямої атаки ракета летить за похилою траєкторією. Для цілі на відстані 2000&nbsp;м ракета спочатку здіймається до висоти 60&nbsp;м і звідти майже за прямою летить у бік цілі. Цей режим призначений для ураження бронетехніки в борти, лобову проєкцію, та завислих вертольотів. Мінімальна відстань до цілі дорівнює 65&nbsp;м.

Маршовий двигун має достатньо енергії аби ракета досягла зазначеної цілі. Однак, він повністю вигоряє вже на відстані 850&nbsp;м. Перші моделі ракет мали ефективну дальність ураження цілей близько 2&nbsp;км, яку вдалось поліпшити до 2,5&nbsp;км у наступних версіях. Ракета здатна пролетіти на відстань до 4…4,5&nbsp;км, але тут влучення у ціль вже не гарантоване<ref name="FM3-22-37.3-A-1">''JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM&nbsp;— FM 3-22.37'', Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23 січня 2003, Chapter A-1 to A-4</ref>. Очікується, що в результаті модернізації ефективна дальність (гарантованого ураження) буде збільшена до 4 км<ref name="FM3-22-37.3-1-13/19" />.

== Подальший розвиток ==

=== Реалізовані модифікації ===

Було створено низку модифікацій ракетного комплексу, які отримали літерні позначення від ''A'' до ''D''. Відомо, що в модифікації ''C'' була вдосконалена ракета, ймовірно її голівка самонаведення та система керування.<ref>[http://www.dtic.mil/whs/directives/corres/pdf/412015l.pdf ''Model Designation of Military Aerospace Vehicles&nbsp;— DoD 4120.15-L''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071025181044/http://www.dtic.mil/whs/directives/corres/pdf/412015l.pdf |date=25 жовтня 2007 }} (PDF; 402&nbsp;kB), Department of Defense, Office of the Undersecretary of Defense (AT&L), 12 травня 2004, сторінка B-48, переглянуто 15 серпня 2006</ref> Модифікація ''D'' призначена для експорту та має деякі відмінності від основної версії.<ref>Derek Bridges, [http://www.personal.psu.edu/dob104/aviation/us/missile.html ''U.S. Military Aircraft and Weapon Designations, M&nbsp;— Missiles''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080919132555/http://www.personal.psu.edu/dob104/aviation/us/missile.html |date=19 вересня 2008 }}, abgerufen am: 15. August 2008</ref><ref>[http://www.designation-systems.net/dusrm/m-148.html ''FGM-148 Javelin''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160618171834/http://www.designation-systems.net/dusrm/m-148.html |date=18 червня 2016 }}, abgerufen am: 15. August 2008</ref>

З середини вересня 2006 року розпочалось серійне виробництво модифікації ''Block-I''. У цій версії збільшено максимальну кратність теплового приціла з ×9 до ×12. Таким чином, тепер стало можливим ідентифікувати цілі на відстані понад 2000&nbsp;м. Також була збільшена швидкість польоту ракети, вдосконалене програмне забезпечення системи.<ref name="BunkerBuster" /><ref>[http://www.technologynewsdaily.com/node/5650 ''Block 1 Javelin Missile Testing'']{{Недоступне посилання}}, Technology News Daily, 10. Januar 2007, abgerufen am: 14. August 2006</ref>

Планувалось, що в 2012 році буде створена модифікація з ефективною дальністю ураження цілей до 4&nbsp;км.<ref name="DefenseNewsFrench">Pierre Tran, [http://www.defensenews.com/story.php?i=3609850 ''French Missile Choice May Reshape Industry'']{{Недоступне посилання}}, Defense News, 20. Juni 2008, abgerufen am: 15. August 2008</ref>

=== FGM-148F Javelin F-Model ===

Модифікація FGM-148F була створена як другий етап програми модернізації системи. Її розробка мала бути завершена в 2015 році<ref name="of_age"/>. Проте, через технічні проблеми з боєголовкою-прекурсором ({{lang-en|precursor warhead}}, PCWH) розробка затягнулась і в 2016 році випробування були призупинені. Відновити їх вдалось лише в березні 2017 року<ref name="janes.69019"/>.

Перша партія універсальних керованих ракет Javelin F-Model (FGM-148F) була виготовлена в травні 2020 року. Ракета FGM-148F оснащена вдосконаленою багатоцільовою бойовою частиною, що включає заряд нового покоління розрахований на пробиття наявної й перспективної [[Броня|броні]], зокрема з [[Динамічний захист|динамічним захистом]], та фрагментований сталевий корпус для підвищення ефективності ураження [[Жива сила (військовий термін)|живої сили]] та легкоброньованих цілей. Також нова модифікація має зменшену вагу і поліпшену систему наведення та відстежування цілі<ref name="ump.2020-05-07">{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2020/05/javelin-jv-fgm-148f.html
 | title = Javelin JV випустила перші універсальні ракети FGM-148F
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2020-05-07
 | accessdate = 7 травня 2020
 | archive-date = 21 вересня 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200921060843/https://www.ukrmilitary.com/2020/05/javelin-jv-fgm-148f.html
 }}</ref>.

У планах Пентагону станом на 2019 рік було придбати для потреб збройних сил США не менше 2,1 тисяч ПТРК Javelin модифікації FGM-148F протягом декількох наступних років. У тому числі в проекті бюджету на 2021 рік планується придбати 773 ПТРК Javelin для [[Армія США|Сухопутних військ]] і 98 для [[Корпус морської піхоти США|Корпусу морської піхоти]]<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/nova-model-javelin-gotova-do-masovogo-vyrobnytstva/
 | title = Нова модель Javelin готова до масового виробництва
 | author = Люксіков Михайло
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2020-05-07
 | accessdate = 7 травня 2020
 | archive-date = 10 травня 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200510233730/https://mil.in.ua/uk/news/nova-model-javelin-gotova-do-masovogo-vyrobnytstva/
 }}</ref>.

=== Перспективні розробки ===

Американські військові поставили завдання перед розробниками «Javelin», спільним підприємством Javelin Joint Venture (JJV) здійснити модернізацію системи, зменшити її вартість, вагу, підвищити ефективність застосування проти цілей, які не є бронетехнікою. Програма модернізації отримала назву {{lang-en|Spiral}} (спіраль) та поділена на декілька етапів: Spiral 1, 2, 3 та {{lang-en|Lightweight CLU}} (полегшений пульт керування, LWCLU)<ref>{{cite web | url = http://www.janes.com/article/69019/us-army-resumes-javelin-fgm-148f-development-testing | title = US Army resumes Javelin FGM-148F development testing | author = Robin Hughes | publisher = IHS Jane's Missiles & Rockets | date = 27 March 2017 | accessdate = 22 вересня 2017 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20170922194703/http://www.janes.com/article/69019/us-army-resumes-javelin-fgm-148f-development-testing | archivedate = 22 вересня 2017 | deadurl = yes }}</ref>

Етап ''Spiral 1'' згідно планів мав бути завершений у 2015 році. Основним завданням було вирішити питання морального та фізичного старіння системи, зменшити її вагу та перейти з аналогової на цифрову обробку сигналів. У результаті розмір [[Вбудована система|вбудованого комп'ютера]] був зменшений з двох до однієї плати. Завдяки цим заходам система була підготовлена до подальшої модернізації та подовження життя аж до 2050 років<ref name="of_age"/>.

Етап ''Spiral 2'' (FGM-148F) мав завершитись у 2015 році. Його метою була розробка багатоцільових [[Бойова частина|бойових частин]], які би дозволяли уражати інші види цілей, але зберігши, при цьому, головне призначення системи&nbsp;— ураження [[бронетехніка|бронетехніки]]<ref name="of_age"/>. Проте, через технічні проблеми з боєголовкою-прекурсором (precursor warhead, PCWH) розробка затягнулась і в 2016 році випробування були призупинені. Відновити їх вдалось лише в березні 2017 року<ref name="janes.69019">{{cite web | url = http://www.janes.com/article/69019/us-army-resumes-javelin-fgm-148f-development-testing | title = US Army resumes Javelin FGM-148F development testing | author = Robin Hughes | publisher = IHS Jane's Missiles & Rockets | date = 27 March 2017 | accessdate = 22 вересня 2017 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20170922194703/http://www.janes.com/article/69019/us-army-resumes-javelin-fgm-148f-development-testing | archivedate = 22 вересня 2017 | deadurl = yes }}</ref>. Перша партія ракет цієї модифікації була виготовлена в травні 2020 року<ref name="ump.2020-05-07"/>.

''Spiral 3'', у результаті якої буде створена модель G (G-Model) або ж FGM-148G має на меті модернізацію теплової голівки самонаведення ракети. Замість охолоджуваного датчика довших хвиль в інфрачервоному діапазоні буде використаний сучасний комерційний датчик, який не потребує охолодження. Таким чином буде зменшена вартість ракети та її маса (оскільки зникне потреба в модулі охолодження (BCU) та газових трубках). Також очікується, що новий датчик збільшить ефективну дальність застосування ракети на кілометр, до 3500 м<ref name="of_age">{{cite web | url = http://www.janes360.com/images/assets/442/49442/shoulder-launched_weapon_systems_come_of_age.pdf | title = Lighten up: shoulder - launched weapon systems come of age | publisher = Jane's International Defence Review | date = 2/25/2015 | accessdate = 22 вересня 2017 | archive-date = 22 вересня 2017 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170922194357/http://www.janes360.com/images/assets/442/49442/shoulder-launched_weapon_systems_come_of_age.pdf }}</ref>. Очікується, що завдяки нововведенням собівартість головки самонаведення вдасться зменшити на 40&nbsp;%<ref>{{cite web | url = http://www.theredstonerocket.com/tech_today/article_ae3d9fa6-d889-11e2-92a4-0019bb2963f4.html | title = Missile seeker delivers more bang for less bucks | date = Jun 19, 2013 | publisher = Redstone Rocket | accessdate = 25 вересня 2017 | archive-date = 7 липня 2017 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170707232723/http://www.theredstonerocket.com/tech_today/article_ae3d9fa6-d889-11e2-92a4-0019bb2963f4.html }}</ref>. Роботи над цим етапом буде завершено не раніше вересня 2018 року<ref>{{cite web | url = http://armscom.net/news/dod_awards_initial_rd_contract_for_javelin_spiral_3_missile | title = DoD Awards Initial R&D Contract for Javelin Spiral 3 Missile | date = 05/19/2016 | publisher = Armscom }}</ref>.

==== LWCU ====

Створення полегшеного пульту керування-пускової установки ({{lang-en|Lightweight CLU}}, LWCLU) є іще одним напрямом модернізації системи. Новий пульт матиме тактико-технічні показники не гірші (а за деякими показниками&nbsp;— кращі) за пульт версії Block I. Новий пульт буде легшим та матиме менші габарити, використовуватиме нові теплові датчики, які дадуть можливість переглядати зображення високої чіткості зі стабілізацією та можливістю поступового збільшення. Будуть реалізовані нові алгоритми обробки зображень. Завдяки новій елементній базі пульт матиме нижче енергоспоживання а також у ньому буде реалізований режим навчання<ref>{{cite web
 | publisher = CLOSE COMBAT WEAPON SYSTEMS PROJECT OFFICE
 | title = Javelin Weapon System / Modernization Overview
 | author = Pete Willett, United Kingdom Programme Manager Javelin Joint Venture
 | date = 28 липня 2017
 | url = https://www.cranfield.ac.uk/~/media/files/events/1symposia/cc-presentations/1550-1-willet.ashx?la=en
 | accessdate = 26 вересня 2017
 | archive-date = 26 вересня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170926235649/https://www.cranfield.ac.uk/~/media/files/events/1symposia/cc-presentations/1550-1-willet.ashx?la=en
 }}</ref>.

Також була розроблена можливість бездротового зв'язку між пультом керування та ракетою після пуску, завдяки якому стрілець отримує можливість коригувати або навіть захоплювати ціль ({{lang-en|lock-on after launch}}, LOAL) під час польоту ракети. Проте розробники не планують втілювати цю технологію в модифікацію FGM-148G<ref name="of_age"/>.

Крім цього, відомо про роботи над створенням модифікації системи для установки в дистанційно керовані [[Бойовий модуль (комплекс озброєння)|бойові модулі]] ({{lang-en|Remote Weapon Station}}, RWS) та підготовлені контейнери ({{lang-en|Containerized Weapon System}}, CWS)<ref>{{cite web | url = http://armscom.net/news/javelin_missile_demonstrates_extended_range_and_versatility_during_tests | title = Javelin Missile Demonstrates Extended Range and Versatility During Tests | date = 06/16/2015 | publisher = Armscom }}</ref>.

У березні 2021 року компанія [[Raytheon]] повідомила, що нею було успішно виконано випробування можливості запуску ракет «[[FIM-92 Stinger|Stinger Block I]]» з новітнього пульту-пускового пристрою LWCLU від ПТРК «Javelin». Запущена ракета уразила та знищила безпілотний літальний апарат<ref>{{cite web
 | url = https://defence-blog.com/news/army/raytheon-fires-stinger-missile-from-javelin-launcher.html
 | title = Raytheon fires Stinger missile from Javelin launcher
 | publisher = Defence Blog
 | date = 2021-03-11
 | accessdate = 12 березня 2021
 | archive-date = 29 квітня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210429000433/https://defence-blog.com/news/army/raytheon-fires-stinger-missile-from-javelin-launcher.html
 }}</ref>.

== Оцінка комплексу ==
[[Файл:Allied Spirit V 161009-A-QI759-006 (30296022715).jpg|міні|Двоє американських військових готуються стріляти з ПТРК]]
; Переваги
* Ураження цілей різних типів завдяки двом режимам запуску ракети, зокрема ураження цілей, що перебувають в укритті чи приховані рельєфом, та в найменш захищену частину бронетехніки&nbsp;— дах<ref name="Javelin Field Manual">{{cite web |title=JAVELIN— CLOSE COMBAT MISSILE SYSTEM, MEDIUM |url=https://irp.fas.org/doddir/army/fm3-22-37.pdf |page=1-2 |date=March 2008 |accessdate=26 лютого 2022 |archive-date=24 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220324070314/https://irp.fas.org/doddir/army/fm3-22-37.pdf }}</ref>.
* Наведення можливе за складних метеоумов, у темряві та під час значної задимленості, що забезпечує значну перевагу над комплексами другого покоління без [[Тепловізійний приціл|тепловізійних прицілів]]<ref name="Javelin Field Manual"/><ref>{{Cite news|title=Anti-Tank Missile Gets Pricey|url=https://www.wired.com/2008/04/javelin-costs-r/|work=Wired|accessdate=2022-02-26|issn=1059-1028|language=en-US|first=Dan|last=Dupont|archive-date=10 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220310074312/https://www.wired.com/2008/04/javelin-costs-r/}}</ref>.
* Система наведення ракети не має жодної активної підсвітки цілі, яка може призвести до активації СПЗ із подальшим утворенням димової завіси. Однак, ракета може бути виявлена сучасними системами активного захисту за випромінюванням іонізованих вихлопних газів двигуна в ультрафіолетовому діапазоні<ref name="Javelin Field Manual"/>.
* Ракеті важко протидіяти засобами оптико-електронного захисту, оскільки її система наведення взагалі не сприймає модульований сигнал, але наводиться на джерело ІЧ-випромінення далекої частини інфрачервоного спектру<ref name="Javelin Field Manual"/>.

; Недоліки
* Велика вартість комплексу пояснюється використанням [[Теплова голівка самонаведення|інфрачервоної голівки самонаведення]] з об'єктивами великого діаметра<ref>{{cite web |url=http://www.inetres.com/gp/military/infantry/antiarmor/Javelin.html |title=Javelin Medium Anti-armor Weapon System |website=Inetres.com |date= |accessdate=2017-05-30 |archive-date=5 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170605195122/http://www.inetres.com/gp/military/infantry/antiarmor/Javelin.html }}</ref>. Відомо, що в 2022 році одна ракета коштувала $175 тисяч<ref>{{Cite web|title=The weapons Ukraine is using to hold back invading Russian Army|url=https://www.dailymail.co.uk/sciencetech/article-10551271/The-weapons-Ukraine-using-hold-invading-Russian-Army.html|website=Mail Online|date=2022-02-25|accessdate=2022-02-26|first=Sam|last=Tonkin|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226141049/https://www.dailymail.co.uk/sciencetech/article-10551271/The-weapons-Ukraine-using-hold-invading-Russian-Army.html}}</ref>.
* Максимальна ефективність досягається на перетятій місцевості. Зокрема природні умови сходу України дещо зменшують ефективність цього ПТРК<ref>{{cite web |title=The “Beginning of an Invasion of Ukraine” Can Javelin Anti-Tank Missiles Slow Down Russia? |url=https://warriormaven.com/russia-ukraine/russia-ukraine-invasion-javelin-anti-tank-missiles |website=Warriormaven |accessdate=26.02.2022 |archive-date=25 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220225223841/https://warriormaven.com/russia-ukraine/russia-ukraine-invasion-javelin-anti-tank-missiles }}</ref>.

== Тактико-технічні характеристики ==
[[Файл:The first launch of a Javelin, Anti-Tank Guided Weapon (ATGW), was part of a demonstration at Imber Camp, Warminster. MOD 45144617.jpg|міні|Запуск ракети з ПТРК]]
'''Javelin Block 1'''<ref name="ttx:0">{{Cite web|url=https://fas.org/irp/doddir/army/fm3-22-37.pdf|title=FM 3-22.33 Javelin - Close Combat Missile System, Medium|author=|work=|date=2008-03|pages=P. 4-1|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618164023/https://fas.org/irp/doddir/army/fm3-22-37.pdf|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.dtic.mil/cgi-bin/GetTRDoc?AD=ADA387397|title=Javelin; the Potential Beginning of a New Era in Land Warfare|author=Dennis S. Sullivan|work=|date=2001-02-01|pages=P. 8|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618163906/http://www.dtic.mil/cgi-bin/GetTRDoc?AD=ADA387397|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref>

* Бойова маса: 22,3 кг
* Максимальна ефективна дальність: 2500 м
* Мінімальна ефективна дальність: 150&nbsp;м у режимі атаки згори; 65&nbsp;м у режимі атаки за прямою
* Обслуга: 1-3 осіб
* Час приведення в бойову готовність: менше 30 с
* Час перезаряджання: менше 20 с

'''Командно-пусковий блок M98A2''' (пульт керування&nbsp;— пускова установка)
* Маса з елементом живлення: 6,8 кг
* Габарити:
** Довжина: 49 см
** Ширина: 41,91 см
** Висота: 33,02 см
* Кратність збільшення денного прицілу: 4
* Кут огляду денного прицілу: 6,4×4,8°
* Кратність збільшення теплового прицілу в режимі широкого сектора огляду (WFOV): 4
* Кут огляду теплового прицілу в режимі широкого сектора огляду (WFOV): 6,11×4,58°
* Кратність збільшення теплового прицілу в режимі вузького сектора огляду (NFOV): 12
* Кут огляду теплового прицілу в режимі вузького сектора огляду (NFOV): 2×1,5°
* Довжина хвилі теплового випромінення, яке опрацьовує тепловий приціл: 8-10 мкм<ref name="ttx:1">{{Cite web|url=https://www.gpo.gov/fdsys/pkg/FR-2012-11-23/pdf/2012-28408.pdf|title=Federal Register / Vol. 77, No. 226|author=|work=|date=2012-11-23|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618164528/https://www.gpo.gov/fdsys/pkg/FR-2012-12-06/pdf/2012-29325.pdf|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref>
* Маса елемента живлення: 1,01 кг
* Час роботи елемента живлення, залежно від виробника та температури:<ref>{{Cite web|url=https://www.scribd.com/doc/36176275/TM-91425-688-10-M98-Javelin-Weapon-System|title=TM 9-1425-688-10 Operator's Manual for the Javelin Weapon System|author=|work=|date=|pages=P. 0002 00-11|publisher=|accessdate=25 вересня 2017|archive-date=7 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160807012706/https://www.scribd.com/doc/36176275/TM-91425-688-10-M98-Javelin-Weapon-System}}</ref>
** Cambe Inc.: 0,5 год за температури понад 49&nbsp;°C; 4 год за температури менше 49&nbsp;°C
** Saft America Inc.: 0,5 год за температури понад 49&nbsp;°C; 3 год за температури від 10&nbsp;°C до 49&nbsp;°C; 1 год за температури від 10&nbsp;°C до −29&nbsp;°C
* Час виходу теплового прицілу на робочий режим: 2,5-3,5 хвилин.

'''Постріл FGM-148 Block 1'''
* Маса з елементом живлення: 15,5 кг
* Довжина: 120,9 см
* Діаметр: 14&nbsp;см пускова труба; 29,85&nbsp;см у районі заглушок
* Калібр ракети: 127 мм
* Маса ракети: 10,128 кг
* Довжина ракети: 108,27 см
* Тип бойової частини: тандемна кумулятивна
* Маса бойової частини: 8,4 кг<ref>{{Cite web|url=http://www.dtic.mil/ndia/2012armaments/Tuesday14015schlabach.pdf|title=Javelin in Afghanistan: The Effective Use of an Anti-Tank Weapon for Counter-Insurgency Operations|author=|work=|date=2012-03-15|pages=P. 5|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618170836/http://www.dtic.mil/ndia/2012armaments/Tuesday14015schlabach.pdf|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref>
* Маса вибухової речовини в бойовій частині (Block 0): 2,67 кг<ref>{{Cite web|url=https://www.scribd.com/doc/36176275/TM-91425-688-10-M98-Javelin-Weapon-System|title=TM 9-1425-688-10 Operator's Manual for the Javelin Weapon System|author=|work=|date=|pages=P. 0001 00-9|publisher=|accessdate=25 вересня 2017|archive-date=7 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160807012706/https://www.scribd.com/doc/36176275/TM-91425-688-10-M98-Javelin-Weapon-System}}</ref>
* Бронепробивність: понад 600 мм<ref name="ttx:21">{{Cite web|url=http://fas.org/man/dod-101/sys/land/javelin.htm|title=Javelin Antitank Missile|author=|work=|date=|publisher=Federation of American Scientists|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618171644/http://fas.org/man/dod-101/sys/land/javelin.htm|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref>; за іншими даними до 800&nbsp;мм за динамічним захистом<ref>{{Cite web|url=http://www.designation-systems.net/dusrm/m-148.html|title=Raytheon/Lockheed Martin (Hughes/Martin Marietta) FGM-148 Javelin|author=|work=|date=|publisher=Designation Systems|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618171834/http://www.designation-systems.net/dusrm/m-148.html|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref>
* Час польоту ракети в режимі атаки згори:
** при стрільбі на 1000 м: 4,6 с
** при стрільбі на 2000 м: 14,5 с
** при стрільбі на 2500 м: 19 с
* Максимальна швидкість польоту ракети: 100 м/с при зниженні на ціль при стрільбі на 2000&nbsp;м у режимі атаки згори<ref>{{Cite web|url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0895717709000752|title=Performance of a fire-and-forget anti-tank missile with a damaged wing|author=John Harrisa, Nathan Slegers|work=|date=2009-03-27|pages=Fig. 11|publisher=|accessdate=25 вересня 2017|archive-date=18 березня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130318010027/http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0895717709000752}}</ref>
* Кратність збільшення ГСН: 9
* Кут огляду ГСН: 1×1°
* Довжина хвилі теплового випромінення, яке обробляє ГСН: 8-10 мкм за даними ВМФ США<ref name="ttx:1" /><ref name="ttx:5">{{Cite web|url=https://s3.amazonaws.com/public-inspection.federalregister.gov/2012-28418.pdf|title=Раскрытие ТТХ Javelin для экспортных операций|author=Department of Defense, Defense Security Cooperation Agency.|work=US DEPARTMENT OF DEFENSE|date=|publisher=|accessdate=25 вересня 2017|archive-date=8 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161108054549/https://s3.amazonaws.com/public-inspection.federalregister.gov/2012-28418.pdf}}</ref>
* Маса елемента живлення: 1,32 кг
* Час охолодження ГСН: 10 с
* Час роботи елемента живлення: не менше 4 хвилин
* Термін зберігання: 10 років

== Бойове застосування ==
[[Файл:E-31 IR Crossover png.PNG|thumb|Температура танка в порівнянні з температурою навколишнього середовища: водоймами та рослинністю протягом доби.]]

=== Коефіцієнт влучень ===

Виробник заявляє про коефіцієнт успішних влучень у ціль на рівні близько 94&nbsp;% та виходить із даних випробувань, під час яких 31 ракети із 32 запущених уразили ціль. Однак коефіцієнт влучень у бойових умовах може істотно відрізнятись від заявленого<ref name="tribune">David Hasemyer, [http://www.signonsandiego.com/news/military/20030722-9999_1n22javelin.html ''Javelin didn't earn its stripes, Marines claim''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20031016202012/http://www.signonsandiego.com/news/military/20030722-9999_1n22javelin.html |date=16 жовтня 2003 }}, signonsandiego.com, Union Tribune Publishing Co., 22. July 2003, abgerufen am: 15. August 2008</ref>.

CBS, CNN та New Zealand Herald описували випадки з війни в Іраку коли ракети давали осічки та не стартували, або ж не влучали у ціль. Однак у всіх описаних випадках вдавалось уразити ціль з другого пострілу.<ref name="tribune" /> У [[Битва за перевал Дебека|битві за перевал Дебека]] 14 із 19 запущених ракет уразили ціль.

Серед можливих причин були названі «віртуальні навчання». Робота на тренажерах може доповнювати вивчення системи, але не може замінити реальні навчання. Внаслідок у військових виникали проблеми з виявленням та ідентифікацією цілей та промахи.<ref name="tribune" />

Іще однією проблемою, що виникає на практиці, є недостатній тепловий контраст між ціллю та навколишнім середовищем. Для її усунення слід правильно налаштовувати блок керування, але для цього необхідний відповідний досвід.

Залежно від умов застосування та рівня підготовки і досвіду стрільця коефіцієнт влучень може коливатись у межах від 50&nbsp;% до 75&nbsp;%.<ref name="FM3-22-37.3-E8">''JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM&nbsp;— FM 3-22.37'', Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23. Januar 2003, Kapitel E-8</ref>

=== Війна в Іраку ===
{{Main|Вторгнення коаліційних сил до Іраку (2003)|Битва за перевал Дебека}}

Битва за перевал Дебека, яка сталась 6 квітня 2003 року, належить до числа найвідоміших випадків бойового застосування FGM-148 Javelin.<ref name="BunkerBuster">Scott R. Gourley, [http://www.special-operations-technology.com/article.cfm?DocID=1892 ''Bunker Busters''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071013224122/http://www.special-operations-technology.com/article.cfm?DocID=1892 |date=13 жовтня 2007 }}, In: Special Operations Technology, 31. Januar 2007, Vol. 5, Issue 1, acess-date: 14. August 2008</ref>

Під час операції «Північне Сафарі» ({{lang-en|Northern Safari}}) перевал Дебека на шляху між містами [[Ербіль]] та [[Махмур (місто)|Махмур]] був зайнятий підрозділами 4-ї піхотної дивізії. Аби взяти цей перевал під свій контроль командування відправило три [[Чота|чоти]] (загалом 31 вояк) «зелених беретів»-десантників за підтримки підрозділів [[пешмерга]]. Американські спецпризначенці пересувались на легких всюдиходах та мали лише легке озброєння, у тому числі ПТРК Javelin.

Під час першого зіткнення ракетою Javelin була знищена одна вантажівка, яка знаходилась на відстані близько 3&nbsp;км від стрільця. Невдовзі в бій вступили іракські [[МТ-ЛБ]], танки [[Т-55]] та військові на вантажівках. За декілька хвилин американським спецпризначенцям вдалось знищити три МТ-ЛБ та дві вантажівки. Після того, як ракетою Javelin був знищений Т-55 інші чотири танки повернулись на підготовлені позиції, де сховались у [[бруствер]]и. Під захистом земляних валів вони стали недосяжними для системи наведення ракет. Тому американці перенесли вогонь на бронетранспортери й знищили іще два МТ-ЛБ. Коли по американських позиціях стала вести вогонь іракська артилерія, десантники були вимушені їх полишити й піти в атаку, у якій вдалось знищити іще один танк (з відстані 3700 м) та вантажівку. Завдяки підтримці з повітря американцям вдалось відтіснити іракських військових та взяти перевал.

Таким чином 19 випущених ракет знищили два танки, вісім бронетранспортерів та чотири військові вантажівки. Таким чином було доведено, що мотопіхотний підрозділ, що має лише легке, але ефективне озброєння, здатний протистояти важкоозброєному ворогові.<ref name="ÖB">Oberleutnant Mag. (FH) Markus Reisner, [http://www.bmlv.gv.at/truppendienst/ausgaben/artikel.php?id=745 ''Das Gefecht am Debacka-Pass''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141009100313/http://www.bmlv.gv.at/truppendienst/ausgaben/artikel.php?id=745 |date=9 жовтня 2014 }}, Truppendienst, Österreichisches Bundesheer, Folge 303, Ausgabe 3/2008, abgerufen am: 13. August 2008</ref>

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російська збройна агресія проти України (з 2014)|війна на сході України|Російське вторгнення в Україну (2022)}}

У листопаді 2021 року американське видання [[Military Times]] з посиланням на голову розвідки Міноборони України [[Буданов Кирило Олексійович|Кирила Буданова]] повідомило, що системи Javelin були використані проти російських військ. Видання з посиланням на голову розвідки додало, що американські ракети разом із легкими радіолокаційними системами протидії вогню AN/TPQ (зокрема, могло йтись про [[AN/TPQ-36]]) і турецькими безпілотниками [[Bayraktar TB2]] залучені до бойових дій проти російських бойовиків<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/u-rosiyi-vidreaguvaly-na-vykorystannya-javelin-na-donbasi/
 | title = У Росії відреагували на використання Javelin на Донбасі
 | author = Safronov Taras
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-11-23
 | accessdate = 23 листопада 2021
 | archive-date = 23 листопада 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20211123085352/https://mil.in.ua/uk/news/u-rosiyi-vidreaguvaly-na-vykorystannya-javelin-na-donbasi/
 }}</ref>.

Але вже наступного дня пресслужба [[Операція об'єднаних сил|Об'єднаних сил]] спростувала цю новину: «Станом на зараз на Донбасі „Джавеліни“ не використовувалися»<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2021/11/javelin.html
 | title = ЗСУ не використовували Javelin на Донбасі, — штаб ООС
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2021-11-23
 | accessdate = 24 листопада 2021
 | archive-date = 24 листопада 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20211124170252/https://www.ukrmilitary.com/2021/11/javelin.html
 }}</ref>.

У грудні 2021 року американський телеканал ABC опублікував відеорепортаж про перебіг бойових дій на поблизу міста [[Авдіївка|Авдіївки]]. Журналісти ABC спілкувались із військовослужбовцями Збройних Сил України, у кадрах були помічені пускові установки протитанкових ракетних комплексів FGM-148 Javelin. Цей репортаж став першим повноцінним підтвердженням у медіа, що фронтові частини Збройних Сил України мають у розпорядженні «Джевеліни»<ref>{{cite web
 | url = https://defence-ua.com/news/stalo_vidomo_na_jakij_same_diljantsi_frontu_zbrojni_sili_ukrajini_rozmistili_kompleksi_javelin-5564.html
 | title = Стало відомо, на якій саме ділянці фронту Збройні Сили України розмістили комплекси Javelin
 | publisher = Defense Express
 | date = 2021-12-09
 | accessdate = 10 грудня 2021
 | archive-date = 10 грудня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20211210171704/https://defence-ua.com/news/stalo_vidomo_na_jakij_same_diljantsi_frontu_zbrojni_sili_ukrajini_rozmistili_kompleksi_javelin-5564.html
 }}</ref>.

Першого дня [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] 24 лютого 2022 року за допомогою «Джавелінів» українські війська знищили 15 ворожих танків<ref>{{Cite web|title=15 російських танків знищено на сумському напрямку - нардеп Безугла|url=https://interfax.com.ua/news/general/801448.html|website=Інтерфакс-Україна|accessdate=2022-02-26|language=uk|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226125952/https://interfax.com.ua/news/general/801448.html}}</ref>. До 4 березня «Джавелінами» знищили щонайменше 280 одиниць ворожої техніки, а всього виконали 300 запусків ракет. Тобто, у цієї зброї відсоток успішних уражень складає 93&nbsp;%<ref>{{Cite web|title=300 Shots Fired, 280 Russian Tanks Gone: US Missiles In Ukrainian Hands|url=https://www.ndtv.com/world-news/how-small-ukraine-force-is-killing-russian-tanks-with-us-javelin-missiles-2803289|website=NDTV.com|accessdate=2022-03-04|archive-date=4 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220304190809/https://www.ndtv.com/world-news/how-small-ukraine-force-is-killing-russian-tanks-with-us-javelin-missiles-2803289}}</ref>.

Наприкінці березня 2022 року Міністерство оборони США повідомили, що ЗСУ встановили рекорд ефективного використання ПТРК Javelin: 100 уражень ворожих цілей на 112 запусків<ref>{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/zsu-vstanovyly-rekord-efektyvnogo-vykorystannya-ptkr-javelin-zmi/|title=ЗСУ встановили рекорд ефективного використання ПТРК Javelin – ЗМІ|date=18 березня 2022|website=Мілітарний|accessdate=20 березня 2022|archive-date=20 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220320112738/https://mil.in.ua/uk/news/zsu-vstanovyly-rekord-efektyvnogo-vykorystannya-ptkr-javelin-zmi/}}</ref>.

Також відомо про успішні пуски на значну для даного ПТРК відстань. Так, навесні 2022 року на підступах до одного із сіл на півдні України українські військові знищили танк (імовірно Т-72Б3) з відстані близько 2,3 км<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/operator-javelin-urazyv-rosijskyj-tank-z-vidstani-ponad-2-km/
 | title = Оператор “Javelin” уразив російський танк з відстані понад 2 км
 | publisher = Мілітарний
 | date = 2022-04-02
 | accessdate = 2 квітня 2022
 | archive-date = 2 квітня 2022
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220402151511/https://mil.in.ua/uk/news/operator-javelin-urazyv-rosijskyj-tank-z-vidstani-ponad-2-km/
 }}</ref>.

2 липня 2023 року боєць [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36 ОБрМП]] знищив російський ударний вертоліт [[Ка-52]] на [[Контрнаступ ЗСУ на півдні України (2023)|Бердянському напрямку]] із застосуванням ПТРК «Javelin». Збитий вертоліт летів на надмалій висоті<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3730761-na-berdanskomu-napramku-morpihi-iz-dzavelina-zbili-rosijskij-aligator.html | title = На Бердянському напрямку морпіхи із «Джавеліна» збили російський «Алігатор» | publisher = Укрінформ | date = 2023-07-03 }}</ref><ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/army_and_war/novi_detali_pro_istorichnij_postril_z_javelin_po_ka_52_idealne_pojednannja_majsternosti_ta_vdalogo_momentu-12103.html | title = Нові деталі про історичний постріл з Javelin по Ка-52: ідеальне поєднання майстерності та вдалого моменту | publisher = Defense Express | date = 2023-07-04 }}</ref>.

[[Файл:Destruction of Russian tanks by Ukrainian troops in Mariupol (3) (cropped).jpg|thumb|Російський танк з імпровізованою протикумулятивною решіткою на башті для захисту від «Javelin», [[Бої за Маріуполь (2022)|неподалік Маріуполя]], березень 2022 року]]

Аби хоч якось захиститись від атак у верхню півкулю, іще з 2021 року деякі російські танкові підрозділи стали наварювати на дах башти імпровізовані протикумулятивні решітки (так звані «мангали»). Однак протягом їхнього застосування невідомо жодного випадку, коли така решітка врятувала би танк від знищення, а натомість вони призводили до виходу із ладу бортового радіо (через коротке замикання антени) та заважали аварійній евакуації екіпажу. Тому згодом всі встановлені решітки було знято<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/rosijski-tankisty-rozkrytykuvaly-reshitky-na-svoyih-tankah/ | title = Російські танкісти розкритикували решітки на своїх танках | publisher = Мілітарний | date = 2022-05-25 }}</ref>. Згодом російські військові стали застосовувати спеціальні покриття (зокрема, мультиспектральний засіб «Накидка») та вносити зміни у вихлопну систему танків для зменшення інфрачервоної сигнатури, застосовувати їх рано у сутінках, коли температура корпусу мало відрізняється від температури навколишнього середовища, тощо. Деякі з цих заходів виявились ефективними проти ПТРК з інфрачервоним наведенням<ref name="rusi.2023-05-19">{{cite book | url = https://static.rusi.org/403-SR-Russian-Tactics-web-final.pdf | title = | chapter = Armour | title = Meatgrinder: Russian Tactics in the Second Year of Its Invasion of Ukraine
| author = Jack Watling, Nick Reynolds | publisher = RUSI | date = 2023-05-19 }}</ref>.

Використання ПТРК Javelin було ускладнене тим, що при передачі пускових та ракет українським військовим не було повідомлено про «гарячу лінію» технічної підтримки виробника, яка допомагає з розв'язанням технічних проблем операторам даних ПТРК<ref>{{cite web
 | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/ukraine-has-no-number-to-call-to-troubleshoot-its-200k-javelin-missiles
 | title = Ukrainian Troops Have Nobody To Call To Troubleshoot Their Javelin Missiles
 | publisher = The Drive
 | work = The War Zone
 | author = Emma Helfrich
 | date = 2022-06-14
}}</ref>.

== Оператори ==
<!--READ FIRST: This section is for cited entries only. Please do not add entries into this list without a citation from a reliable source. All entries without a citation will be removed. Thank you.-->

[[Файл:FGM-148 Javelin users.png|thumb|400px|Країни-оператори FGM-148 (позначені синім кольором)]]

=== Дійсні ===
* {{ПрТ|Австралія}}: 92 пускові установки.<ref>The World Defence Almanac 2010 page 418 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group. Australia was one of the first countries that the US government gave «unrestricted» permission for the export of the Javelin.</ref>
* {{ПрТ|Бахрейн}}: 13 пускових установок.<ref>{{cite web |url=http://www.defenseindustrydaily.com/2006/07/bahrain-requests-160-javelins-60-clus/index.php |title=Archived copy |accessdate=2016-02-08 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070324155053/http://www.defenseindustrydaily.com/2006/07/bahrain-requests-160-javelins-60-clus/index.php |archivedate=2007-03-24  }}</ref>
* {{ПрТ|Велика Британія}}: у січні 2003 року [[Міністерство оборони Великої Британії]] оголосило, що придбає комплекси Javelin в рамках програми Light Forces Anti-Tank Guided Weapon System (LFATGWS). Системи Javelin поступили на озброєння в 2005 році на заміну ПТРК [[MILAN]] та [[Swingfire]].<ref name="army-technology.com"/><ref>[http://www.gnn.gov.uk/content/detail.asp?NewsAreaID=2&ReleaseID=165224 MOD press release] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20080303111944/http://www.gnn.gov.uk/content/detail.asp?NewsAreaID=2&ReleaseID=165224 |date=3 березня 2008 }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.army.mod.uk/equipment/support-weapons/1471.aspx |title=Javelin Medium Range Anti-tank Guided Weapon |accessdate=2011-10-08 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130110082834/http://www.army.mod.uk/equipment/support-weapons/1471.aspx |archivedate=10 January 2013  }}</ref>
* {{ПрТ|Грузія}}: 410 ракет, 72 пускових установки.
* {{ПрТ|Естонія}}: 120 пускових установок та 350 пострілів (поставлені в 2015 році)<ref>{{Cite web |url=http://www.postimees.ee/2996135/eesti-saab-javelini-tankitorjesusteemid-jargmisel-aastal |title=Архівована копія |accessdate=25 вересня 2017 |archive-date=26 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170926040948/http://www.postimees.ee/2996135/eesti-saab-javelini-tankitorjesusteemid-jargmisel-aastal }}</ref>. У грудні 2017 року була отримана партія ракет і пускових установок Block-1 загальною вартістю $33&nbsp;млн, виділених у 2014 році Сполученими Штатами на підвищення обороноздатності європейських країн-союзників (European Security Assistance Force)<ref>{{cite web | url = http://defence-blog.com/army/estonia-receives-batch-of-javelin-block-1-anti-tank-missiles.html | title = Estonia receives batch of Javelin Block-1 anti-tank missiles | publisher = Defence blog | author = Dylan Malyasov | date = 13 December 2017 | accessdate = 13 грудня 2017 | archive-date = 13 грудня 2017 | archive-url = https://web.archive.org/web/20171213211008/http://defence-blog.com/army/estonia-receives-batch-of-javelin-block-1-anti-tank-missiles.html }}</ref>. 15 лютого 2020 року було передано іще 128 протитанкових ракет до комплексу Javelin<ref>{{cite web | url = https://www.ukrmilitary.com/2020/04/javelin-esti.html | title = Естонія отримала 128 ракет Javelin | publisher = Ukrainian Military Pages | date = 2020-04-05 | accessdate = 8 квітня 2020 | archive-date = 9 серпня 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200809193550/https://www.ukrmilitary.com/2020/04/javelin-esti.html }}</ref>.
* {{ПрТ|Індонезія}}<ref>[http://dmilt.com/index.php?option=com_content&view=article&id=6761:indonesi-a-jorna-javelin-missile-order&catid=3:asia&Itemid=56 Indonesia & Jordan; Javelin missile order] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150429031705/http://dmilt.com/index.php?option=com_content&view=article&id=6761%3Aindonesi-a-jorna-javelin-missile-order&catid=3%3Aasia&Itemid=56 |date=29 квітня 2015 }}&nbsp;— Dmilt.com, May 26, 2013</ref>
* {{ПрТ|Ірландія}}: на озброєнні Ірландської армії, де замінив ПТРК [[MILAN]].<ref name="jones2009">Jones, Richard D. ''Jane's Infantry Weapons 2009/2010''. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). {{ISBN|978-0-7106-2869-5}}.</ref>
* {{ПрТ|Йорданія}}: 30 пускових установок та 116 пострілів отримані в 2004, у 2009 році було замовлено додатково 162 пускових установки, 18 ракет Fly-to-Buy Missiles, та 1808 протитанкових ракет разом із іншим устаткуванням. Вартість контракту оцінюють на рівні $388&nbsp;млн<ref>{{cite web |url=http://www.defenseworld.net/go/defensenews.jsp?id=3887 |title=Archived copy |accessdate=2016-02-08 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306075004/http://www.defenseworld.net/go/defensenews.jsp?id=3887 |archivedate=2012-03-06  }}</ref>. У серпні 2017 року був укладений договір на постачання додаткових ракет та пускових установок.<ref name="2017.08.missiles">{{cite web | url = http://www.militaryaerospace.com/articles/2017/08/missiles-anti-armor-javelin.html | title = Raytheon/Lockheed Martin joint venture to build Javelin anti-armor missiles foreign militaries | date = August 17, 2017 | author = John Keller | publisher = Military Airspace | accessdate = 26 вересня 2017 | archive-date = 26 вересня 2017 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170926143347/http://www.militaryaerospace.com/articles/2017/08/missiles-anti-armor-javelin.html }}</ref>
* {{ПрТ|Катар}}: у березні 2013 року Катар подав заявку на придбання 500 пострілів та 50 пускових установок.<ref>[http://www.deagel.com/news/FMS-Qatar-Requests-Sales-of-500-Javelin-Anti-Tank-Missile-Rounds-and-50-Launch-Units_n000011357.aspx Qatar Requests Sales of 500 Javelin Anti-Tank Missile Rounds and 50 Launch Units] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130404012335/http://www.deagel.com/news/FMS-Qatar-Requests-Sales-of-500-Javelin-Anti-Tank-Missile-Rounds-and-50-Launch-Units_n000011357.aspx |date=4 квітня 2013 }}&nbsp;— Deagel.com, March 28, 2013</ref> У березні 2014 року відповідний контракт був підписаний.<ref>[http://www.defensenews.com/article/20140327/DEFREG04/303270033/-23-9B-Deals-Announced-Last-Day-DIMDEX $23.9B in Deals Announced on Last Day of DIMDEX] {{Webarchive|url=https://wayback.archive-it.org/all/20140328160233/http://www.defensenews.com/article/20140327/DEFREG04/303270033/-23-9B-Deals-Announced-Last-Day-Dimdex |date=28 березня 2014 }}&nbsp;— Defensenews.com, 27 March 2014</ref> У серпні 2017 року був укладений договір на постачання додаткових ракет та пускових установок.<ref name="2017.08.missiles"/>.
* {{ПрТ|Литва}}: 40 пускових установок.<ref>The World Defence Almanac 2010 page 174 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group</ref> У грудні 2015 року [[DSCA]] схвалив дозвіл на продаж Литві додаткові 220 постріли та 74 пусокві установки на суму $55&nbsp;млн<ref>{{cite web |author=John Pike |url=http://www.globalsecurity.org/military/library/news/2015/12/mil-151218-dsca01.htm |title=Lithuania-Javelin Missiles and Command Launch Units |website=Globalsecurity.org |date=2015-12-18 |accessdate=2017-05-30 |archive-date=24 березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170324201716/http://www.globalsecurity.org/military/library/news/2015/12/mil-151218-dsca01.htm }}</ref>. У грудні 2020 року було замовлено додаткові пускові установки та ракети на суму $10 млн<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/lytva-zamovyla-javelin-na-10-mln-dolariv/ | title = Литва замовила Javelin на 10 млн доларів | publisher = Український мілітарний портал | date = 2020-12-24 | accessdate = 28 грудня 2020 | archive-date = 24 грудня 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20201224060802/https://mil.in.ua/uk/news/lytva-zamovyla-javelin-na-10-mln-dolariv/ }}</ref>.
* {{ПрТ|Нова Зеландія}}: 24 пускових установок<ref>The World Defence Almanac 2010 page 423 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group</ref>
* {{ПрТ|Норвегія}}: 100 пускових установок та 526 пострілів. Отримані в 2006 році, в експлуатації з 2009 року.<ref>The World Defence Almanac 2010 page 184 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group</ref> У 2017 році Норвегія розпочала пошуки наступника системи, який би міг ефективно уражати нове покоління танків, на яких встановлено системи активного захисту.<ref>{{cite news |last=Marcus |first=Jonathan |title=Should Russia's new Armata T-14 tanks worry Nato? |url=http://www.bbc.com/news/world-europe-40083641 |publisher=BBC News |location= |date=30 травня 2017 |accessdate=30 травня 2017 |archive-date=30 травня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170530152617/http://www.bbc.com/news/world-europe-40083641 }}</ref>
* {{ПрТ|ОАЕ}}<ref>The World Defence Almanac 2010 page 298 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group</ref>
* {{ПрТ|Оман}}: 30 пускових установок.<ref>The World Defence Almanac 2010 page 286 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group</ref>
* {{ПрТ|США}}: з відкритих джерел відомо, що станом на 2016 було придбано 28261 постріл та 7771 пускову установку Javelin.
* {{ПрТ|Саудівська Аравія}}: 20 пускових установок та 150 пострілів<ref>{{cite web |url=http://www.dsca.mil/major-arms-sales/kingdom-saudi-arabia-javelin-missiles |title=Kingdom of Saudi Arabia – JAVELIN Missiles &#124; The Official Home of the Defense Security Cooperation Agency |website=Dsca.mil |date=2010-11-18 |accessdate=2017-05-30 |archive-date=27 травня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170527235626/https://www.dsca.mil/major-arms-sales/kingdom-saudi-arabia-javelin-missiles }}</ref>
* [[Сирійський Курдистан]]: у 2014 році невстановлена кількість систем були помічені в руках бійців [[Загони народної оборони|загонів народної оборони]] сирійських курдів. Відомо, що в лавах цих підрозділів були присутні військові сил спеціальних операцій США<ref>{{cite news | url=https://www.washingtonpost.com/news/checkpoint/wp/2016/02/23/this-highly-advanced-u-s-made-anti-tank-missile-just-popped-up-on-syrias-frontlines/ | work=The Washington Post | title=This highly advanced U.S.-made anti-tank missile could now be on Syria’s frontlines | first=Thomas | last=Gibbons-Neff | date=2016-02-23 | accessdate=25 вересня 2017 | archive-date=5 березня 2016 | archive-url=https://web.archive.org/web/20160305013522/https://www.washingtonpost.com/news/checkpoint/wp/2016/02/23/this-highly-advanced-u-s-made-anti-tank-missile-just-popped-up-on-syrias-frontlines/ }}</ref>.
* {{ПрТ|Тайвань}}: у 2002 році було придбано 360 пострілів та 40 пускових установок на суму $39&nbsp;млн. У суму угоди входило навчання, логістичне забезпечення, та необхідне устаткування.<ref>[https://web.archive.org/web/20070327103457/http://www.missilesandfirecontrol.com/our_news/pressreleases/02pressrelease/072402_JAVELIN.htm Lockheed Martin press release] (archived from [http://www.missilesandfirecontrol.com/our_news/pressreleases/02pressrelease/072402_JAVELIN.htm the original] on 2007-03-27)</ref> У 2008 році США повідомили про продаж іще 20 пускових установок та 182 пострілів до них.<ref>{{cite web|date=2008-10-03 |url=http://www.dsca.mil/PressReleases/36-b/2008/Taiwan_08-70.pdf |title=Taipei Economic and Cultural Representative Office in the United States – JAVELIN Guided Missile Systems |publisher=DSCA |accessdate=2008-10-05 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110716024800/http://www.dsca.mil/PressReleases/36-b/2008/Taiwan_08-70.pdf |archivedate=2011-07-16  }}</ref> У серпні 2017 року був укладений договір на постачання додаткових ракет та пускових установок.<ref name="2017.08.missiles"/>
* {{ПрТ|Україна}}: 5000+ ракет станом на травень 2022 року<ref>{{cite news|url=https://suspilne.media/235113-ssa-peredali-ukraini-ponad-5000-javelin-i-ponad-70-gaubic-m777-pentagon/|title=США передали Україні понад 5000 Javelin і понад 70 гаубиць M777 — Пентагон|date=2 травня 2022|accessdate=12 червня 2022|agency=Суспільне Новини|author-last=Павлюк|author-first=Олег}}</ref><ref>{{Cite web|title=700 ПТРК Javelin, 2 200 протитанкових гранатометів NLAW, 200 штурмових гранатометів BDM: Що США та Велика Британія передали Україні за неповний місяць. ПЕРЕЛІК|url=https://censor.net/ua/news/3312188/700_ptrk_javelin_2_200_protytankovyh_granatometiv_nlaw_200_shturmovyh_granatometiv_bdm_scho_ssha_ta|website=Цензор.НЕТ|accessdate=2022-01-26|language=uk|last=Цензор.НЕТ|archive-date=26 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220126091220/https://censor.net/ua/news/3312188/700_ptrk_javelin_2_200_protytankovyh_granatometiv_nlaw_200_shturmovyh_granatometiv_bdm_scho_ssha_ta}}</ref><ref>{{Cite web|lang=uk|url=https://defence-ua.com/army_and_war/skilki_ptkr_javelin_ssha_peredali_ukrajini_novi_dani-5592.html|title=Скільки ПТРК Javelin США передали Україні: нові дані {{!}} Defense Express|website=defence-ua.com|access-date=2021-12-12|archive-date=12 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211212161417/https://defence-ua.com/army_and_war/skilki_ptkr_javelin_ssha_peredali_ukrajini_novi_dani-5592.html}}</ref><ref>{{cite web|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/dzhavelini-ukrajina-otrimala-vid-ssha-shche-300-ptrk-zhurnalist-50211334.html|title=Нова партія військової допомоги США Україні включає 300 Джавелінів — журналіст|date=25 січня 2022|website=НВ|access-date=28 січня 2022|archive-date=26 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220126000312/https://nv.ua/ukr/ukraine/events/dzhavelini-ukrajina-otrimala-vid-ssha-shche-300-ptrk-zhurnalist-50211334.html}}</ref>.
* {{ПрТ|Франція}}: 76 пускових установок та 260 пострілів для використання в Афганістані.<ref>The World Defence Almanac 2010 page 136 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group</ref> Заміщували протитанкові ракети [[MILAN]],<ref>{{cite web |url=http://www.strategypage.com/htmw/htarm/20121021.aspx |title=Armor: Missing Milans In Gaza |website=Strategypage.com |date=2012-10-21 |accessdate=2017-05-30 |archive-date=26 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170926042220/https://www.strategypage.com/htmw/htarm/20121021.aspx }}</ref> проте надалі Франція віддає перевагу [[Missile Moyenne Portée]] (MMP).<ref>[http://www.defensenews.com/article/20131205/DEFREG01/312050024/France-Orders-Anti-Tank-Missile-from-MBDA France Orders Anti-Tank Missile from MBDA] {{Webarchive|url=https://archive.today/20131207163353/http://www.defensenews.com/article/20131205/DEFREG01/312050024/France-Orders-Anti-Tank-Missile-from-MBDA |date=7 грудня 2013 }}, Defensenews.com, 5 December 2013</ref>
* {{ПрТ|Чехія}}: Придбано 3 пускові установки та 12 пострілів для сил спеціального призначення (для використання в Афганістані).<ref>[https://web.archive.org/web/20090227003733/http://www.army.cz/avis/areport2005/ar2str.pdf A-report {{cs icon}}] (archived from [http://www.army.cz/avis/areport2005/ar2str.pdf the original] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120308171237/http://www.army.cz/avis/areport2005/ar2str.pdf |date=8 березня 2012 }} on 2009-02-27)</ref> Додатково було замовлено невідому кількість пускових установок та пострілів до них у грудні 2015 року на суму $10,21 мільйони.<ref>{{cite web|title = Czech Republic to buy Javelin ATGWs {{!}} IHS Jane's 360|url = http://www.janes.com/article/56460/czech-republic-to-buy-javelin-atgws|website = Janes.com|accessdate = 2015-12-07|archive-date = 7 грудня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20151207223823/http://www.janes.com/article/56460/czech-republic-to-buy-javelin-atgws}}</ref>

=== Можливі ===
* {{ПрТ|Індія}}: Індія запропонувала придбати певну кількість готових виробів та налагодити виробництво з «передачею технологій» в країні для отримання решти. Проте США не підтвердили цю угоду<ref>{{cite news |url=http://articles.timesofindia.indiatimes.com/2010-08-17/india/28273102_1_nag-missile-konkurs-atgms-anti-tank |work=The Times Of India |first1=Rajat |last1=Pandit |title=India to order large number of Javelin anti-tank missiles from US |date=2010-08-17 |accessdate=25 вересня 2017 |archive-date=12 вересня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120912002202/http://articles.timesofindia.indiatimes.com/2010-08-17/india/28273102_1_nag-missile-konkurs-atgms-anti-tank }}</ref><ref>{{cite news |url=http://articles.timesofindia.indiatimes.com/2012-11-29/india/35434262_1_namicas-konkurs-nag-missile |work=The Times Of India |first1=Rajat |last1=Pandit |title=Israel pips US in anti-tank guided missile supply to India |date=2012-11-29 |accessdate=25 вересня 2017 |archive-date=28 вересня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130928033825/http://articles.timesofindia.indiatimes.com/2012-11-29/india/35434262_1_namicas-konkurs-nag-missile }}</ref> Натомість, у вересні 2013 року США запропонували спільну розробку нового варіанту Javelin, від чого Індія відмовилась.<ref>[http://www.armyrecognition.com/september_2013_defense_industry_military_news_uk/united_states_india_could_start_the_co-development_of_new_version_javelin_anti-tank_missile_2209132.html United States and India could start the co-development of new version of Javelin anti-tank missile] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130925154548/http://www.armyrecognition.com/september_2013_defense_industry_military_news_uk/united_states_india_could_start_the_co-development_of_new_version_javelin_anti-tank_missile_2209132.html |date=25 вересня 2013 }}&nbsp;— Armyrecognition.com, 22 September 2013</ref> Нарешті, плани закупити Javelin були відкинуті та в жовтні 2014 року Індія придбала Ізраїльські системи [[Спайк (ПТРК)|Spike]].<ref>[http://www.armyrecognition.com/october_2014_global_defense_security_news_uk/india_will_purchase_8_000_israeli_spike_anti-tank_guided_missiles_and_300_units_of_launchers_2610142.html India will purchase 8,000 Israeli Spike anti-tank guided missiles and 300 units of launchers] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150113020320/http://www.armyrecognition.com/october_2014_global_defense_security_news_uk/india_will_purchase_8_000_israeli_spike_anti-tank_guided_missiles_and_300_units_of_launchers_2610142.html |date=2015-01-13 }}&nbsp;— Armyrecognition.com, 26 October 2014</ref><ref>{{cite news |url=http://www.defensenews.com/article/20140816/DEFREG03/308160021 |title=Too Early To Assess Indo-US Defense Ties |last1=RAGHUVANSHI |first1=VIVEK |date=16 серпня 2014 |website=Defensenews.com |publisher=Gannett |accessdate=16 серпня 2014 |archive-date=16 серпня 2014 |archive-url=https://archive.today/20140816213058/http://www.defensenews.com/article/20140816/DEFREG03/308160021 }}</ref>
* {{ПрТ|Польща}}: У березні 2020 року Державний департамент США погодив продаж Польщі 79 пускових установок та 180 протитанкових керованих ракет FGM-148 Javelin та пов'язаного з ними обладнання, орієнтовною вартістю 100 мільйонів доларів. Вже в квітні 2020 року стало відомо, що завершено перемовини щодо поставки 60 командно-пускових установок та 180 протитанкових ракет FGM-148 Javelin&nbsp;— контракт буде підписаний найближчим часом. Нові ракети, швидше за все, підуть до сформованих протитанкових підрозділів трьох бригад військ територіальної оборони, розташованих у східній частині Польщі<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2020/04/javelin.html
 | title = Польща домовилась зі США щодо контракту на Javelin
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2020-04-21
 | accessdate = 23 квітня 2020
 | archive-date = 19 вересня 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200919033442/https://www.ukrmilitary.com/2020/04/javelin.html
 }}</ref>.

=== Закупівлі американськими військовими ===

Джерела<ref>{{Cite web|url=https://fas.org/man/docs/fy00/army/missles.pdf|title=FY 00/01 PROCUREMENT PROGRAM|author=|work=|date=|pages=Item No. 5 P. 1, 3|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160718164402/https://fas.org/man/docs/fy00/army/missles.pdf|archivedate=2016-07-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.globalsecurity.org/military/library/budget/fy2001/army/msls.pdf|title=Committee Staff Procurement Backup Book. FY 2001 Budget Estimate. MISSILE PROCUREMENT, ARMY|author=|work=|date=|pages=Item No. 4 P. 4|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160718164659/http://www.globalsecurity.org/military/library/budget/fy2001/army/msls.pdf|archivedate=2016-07-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.globalsecurity.org/military/library/budget/fy2005/army/missiles.pdf|title=Committee Staff Procurement Backup Book. Fiscal Year (FY) 2005 Budget Estimates. MISSILE PROCUREMENT, ARMY|author=|work=|date=|pages=P. 41|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618134958/http://www.globalsecurity.org/military/library/budget/fy2005/army/missiles.pdf|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/BudgetMaterials/fy06-07/pforms/missiles.pdf|title=Committee Staff Procurement Backup Book. Fiscal Year (FY) 2006 / 2007 President's Budget. MISSILE PROCUREMENT, ARMY|author=|work=|date=|pages=P. 45|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618135442/http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/BudgetMaterials/fy06-07/pforms/missiles.pdf|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/BudgetMaterials/fy08-09/pforms/missiles.pdf|title=Committee Staff Procurement Backup Book. Fiscal Year (FY) 2008 / 2009 Budget Estimates. MISSILE PROCUREMENT, ARMY|author=|work=|date=|pages=P. 32|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618141012/http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/BudgetMaterials/fy08-09/pforms/missiles.pdf|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/BudgetMaterials/FY10/pforms/missiles.pdf|title=Committee Staff Procurement Backup Book. Fiscal Year (FY) 2010 Budget Estimates. MISSILE PROCUREMENT, ARMY|author=|work=|date=|pages=P. 33|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618141547/http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/BudgetMaterials/FY10/pforms/missiles.pdf|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/BudgetMaterials/fy12/pforms//missiles.pdf|title=Committee Staff Procurement Backup Book. Fiscal Year (FY) 2012 Budget Estimates. MISSILE PROCUREMENT, ARMY|author=|work=|date=|pages=P. 27|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618142018/http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/BudgetMaterials/fy12/pforms//missiles.pdf|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.globalsecurity.org/military/library/budget/fy2013/army/120213-missiles.pdf|title=Fiscal Year (FY) 2013 President's Budget Submission. Missile Procurement, Army|author=|work=|date=|pages=P. 24|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618142349/http://www.globalsecurity.org/military/library/budget/fy2013/army/120213-missiles.pdf|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/budgetmaterials/fy14/pforms/missiles.pdf|title=Fiscal Year (FY) 2014 President's Budget Submission. Missile Procurement, Army|author=|work=|date=|pages=P. 32|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618142941/http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/budgetmaterials/fy14/pforms/missiles.pdf|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/budgetmaterials/fy15/pforms/missiles.pdf|title=Fiscal Year (FY) 2015 Budget Estimates. Missile Procurement, Army|author=|work=|date=|pages=P. 33|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618143432/http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/budgetmaterials/fy15/pforms/missiles.pdf|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/budgetmaterials/fy16/pforms/missiles.pdf|title=Fiscal Year (FY) 2016 President's Budget Submission. Missile Procurement, Army|author=|work=|date=|pages=P. 30|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618144026/http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/budgetmaterials/fy16/pforms/missiles.pdf|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/budgetmaterials/fy17/pforms//missiles.pdf|title=Fiscal Year (FY) 2017 President's Budget Submission. Missile Procurement, Army|author=|work=|date=|pages=P. 43|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160618144522/http://asafm.army.mil/Documents/OfficeDocuments/Budget/budgetmaterials/fy17/pforms//missiles.pdf|archivedate=2016-06-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.secnav.navy.mil/fmc/fmb/Documents/99pres/PROC/PMC_BOOK.pdf|title=FY 1999 AMENDED BUDGET ESTIMATES. PROCUREMENT, MARINE CORPS|author=|work=|date=|pages=Item No. 11 P. 4|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160718165343/http://www.secnav.navy.mil/fmc/fmb/Documents/99pres/PROC/PMC_BOOK.pdf|archivedate=2016-07-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://fas.org/man/docs/fy00/navy/pmcba23_u.pdf|title=FISCAL YEAR (FY) 2000/2001 BIENNIAL BUDGET ESTIMATES. PROCUREMENT, MARINE CORPS|author=|work=|date=|pages=Item No. 15 P. 4|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160718165638/http://fas.org/man/docs/fy00/navy/pmcba23_u.pdf|archivedate=2016-07-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.globalsecurity.org/military/library/budget/fy2001/navy/pmcba235_fy01pb.pdf|title=FISCAL YEAR (FY) 2001 BUDGET ESTIMATES. PROCUREMENT, MARINE CORPS|author=|work=|date=|pages=Item No. 14 P. 4|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160718170348/http://www.globalsecurity.org/military/library/budget/fy2001/navy/pmcba235_fy01pb.pdf|archivedate=2016-07-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.secnav.navy.mil/fmc/fmb/Documents/03pres/proc/PMC_book.pdf|title=FISCAL YEAR (FY) 2003 BUDGET ESTIMATES. PROCUREMENT, MARINE CORPS|author=|work=|date=|pages=Item No. 14 P. 3|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160718170709/http://www.secnav.navy.mil/fmc/fmb/Documents/03pres/proc/PMC_book.pdf|archivedate=2016-07-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.globalsecurity.org/military/library/budget/fy2013/navy/fy13-pmc.pdf|title=Fiscal Year (FY) 2013 President's Budget Submission. Justification Book Volume 1. Procurement, Marine Corps|author=|work=|date=|pages=Vol. 1-73|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160718171039/http://www.globalsecurity.org/military/library/budget/fy2013/navy/fy13-pmc.pdf|archivedate=2016-07-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.secnav.navy.mil/fmc/fmb/Documents/14pres/PMC_BOOK.pdf|title=Fiscal Year (FY) 2014 President's Budget Submission. Justification Book Volume 1 of 1. Procurement, Marine Corps|author=|work=|date=|pages=Vol. 1-68|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160718171327/http://www.secnav.navy.mil/fmc/fmb/Documents/14pres/PMC_BOOK.pdf|archivedate=2016-07-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.secnav.navy.mil/fmc/fmb/Documents/16pres/PMC_Book.pdf|title=Fiscal Year (FY) 2016 President's Budget Submission. Justification Book Volume 1 of 1. Procurement, Marine Corps|author=|work=|date=|pages=Vol. 1-79|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160718171551/http://www.secnav.navy.mil/fmc/fmb/Documents/16pres/PMC_Book.pdf|archivedate=2016-07-18|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.secnav.navy.mil/fmc/fmb/Documents/17pres/PMC_Book.pdf|title=Fiscal Year (FY) 2017 President's Budget Submission. Justification Book Volume 1 of 1. Procurement, Marine Corps|author=|work=|date=|pages=Vol. 1-82|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160718171705/http://www.secnav.navy.mil/fmc/fmb/Documents/17pres/PMC_Book.pdf|archivedate=2016-07-18|deadurl=yes}}</ref>:

До завершення 2015 [[фінансовий рік|фінансового року]] [[армія США]] придбала 28261 постріл та 7771 пускову установку Javelin.

У таблицях нижче наведена неповна інформація про закупівлі пострілів та пускових установок Javelin у зазначені фінансові роки США. У дужках вказана середня вартість у тисячах доларів США. Рік фактичного отримання виробів не завжди збігається з роком замовлення.

{| class="wikitable"
|+Кількість придбаних пострілів
!Рік
!До 1997
!1997
!1998
!1999
!2000
!2001
!2002
!2003
!2004
!2005
!2006
!2007
!2008
!2009
!2010
!2011
!2012
!2013
!2014
!2015
|-
|[[Армія США]]
|2585
|1020
|894
(79)
|3569
(79)
|2392
|2776
|4139
(69)
|1478
(69)
|991
(76)
|1038
(77)
|199
(126)
|250
(133)
|1320
(111)
|1320
(126)
|1334
(123)
|715
(141)
|710
(115)
|307
(186)
|427
(160)
|331
(174)
|-
|[[Корпус морської піхоти США|КМП США]]
|
|141
(79)
|380
(79)
|741
(79)
|
|229
(69)
|
|
|
|
|
|
|
|254
(120)
|
|
|15
(145)
|172
(152)
|399
(152)
|88
(193)
|-
|Експорт
|
|
|
|
|
|
|1278
|3861
|
|112
|
|160
|828
|
|
|516
|599
|393
|75
|449
|}
{| class="wikitable"
|+Кількість придбаних пускових установок
!Рік
!До 1997
!1997
!1998
!1999
!2000
!2001
!2002
!2003
!2004
!2005
!2006
!2007
!2008
!2009
|-
|[[Армія США]]
|260
|206
|395
(127)
|298
(127)
|610
|808
|840
(104)
|707
(104)
|120
(118)
|1021
(119)
|102
(133)
|859
(123)
|604
(144)
|920
(142)
|-
|[[Корпус морської піхоти США|КМП США]]
|
|48
(127)
|140
(127)
|153
(127)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|-
|Експорт
|
|
|
|
|
|
|602
|378
|
|150
|
|
|112
|
|}

27 квітня 2021 року Міністерство оборони США оголосило, що підписало угоду з консорціумом СП Javelin (у складі компаній Raytheon і Lockheed Martin) про замовлення партії протитанкових ракет FGM-148 Javelin. Новий контракт вартістю 176&nbsp;млн доларів США повинен бути виконаний до кінця листопада 2023 року. Він є додатком до довгострокового договору, що стосується виробництва та постачання протитанкової зброї цього типу. Одержувачем нових комплексів буде армія США та закордонні замовники (за процедурою FMS), цими країнами є Литва та Тайвань<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/minoborony-ssha-zamovlyaye-rakety-fgm-148-javelin/
 | title = Міноборони США замовляє ракети FGM-148 Javelin
 | author = Козацький Саня
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-04-28
 | accessdate = 29 квітня 2021
 | archive-date = 29 квітня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210429161923/https://mil.in.ua/uk/news/minoborony-ssha-zamovlyaye-rakety-fgm-148-javelin/
 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Departament Obrony Stanów Zjednoczonych zamawia pociski FGM-148 Javelin|url=https://zbiam.pl/departament-obrony-stanow-zjednoczonych-zamawia-pociski-fgm-148-javelin/|website=Wydawnictwo militarne ZBIAM|date=2021-04-28|accessdate=2021-04-29|language=pl-PL|archive-date=29 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210429173158/https://zbiam.pl/departament-obrony-stanow-zjednoczonych-zamawia-pociski-fgm-148-javelin/}}</ref>.

=== Бразилія ===

Бразилія звернулась із проханням до США придбати до 222 протитанкових ракет і 33 командно-пускові установки (CLU) комплексу Javelin FGM-148. До угоди включено тренування операторів ПТРК і навчальні ракети, а також інше супутнє обладнання та послуги й відповідні елементи матеріально-технічного та програмного забезпечення<ref name="mil.2022-08-10"/>.

9 серпня 2022 року Агентство зі співробітництва у сфері безпеки та оборони США видало необхідну сертифікацію на продаж уряду Бразилії ракет Javelin та пов'язаного обладнання орієнтовною вартістю до [[Долар США|$]] 74 мільйонів<ref name="mil.2022-08-10">{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/brazyliya-zamovyla-ptrk-javelin-na-74-miljoniv-dolariv/ | title = Бразилія замовила ПТРК Javelin на 74 мільйонів доларів | publisher = Мілітарний | date = 2022-08-10 }}</ref>.

=== Велика Британія ===

На початку серпня 2022 року Державний департамент США ухвалив рішення про схвалення можливого продажу 513 одиниць полегшених командно-пускових установок Javelin (LWCLU) Великій Британії<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/brytaniya-zamovyla-513-novyh-pultiv-keruvannya-lwclu-dlya-javelin/ | title = Британія замовила 513 нових пультів керування LWCLU для “Javelin” | publisher = Мілітарний | date = 2022-08-02 }}</ref>.

=== Грузія ===

У листопаді 2017 року Державний департамент США дозволив продаж 410 ракет, 72 пускових установки (включно з двома пусковими установками Javelin Block 1 CLU для запасних частин). Також у контракт включено 10 тренажерів Basic Skills Trainers (BST); до 70 навчальних пострілів; технічну, логістичну підтримку та навчання, загальна вартість оцінена в $75 мільйони<ref>{{cite web | url = http://www.dsca.mil/major-arms-sales/georgia-javelin-missiles-and-command-launch-units | title = Georgia – Javelin Missiles and Command Launch Units | publisher = Defense Security Cooperation Agency | date = 20 листопада 2017 | accessdate = 22 листопада 2017 | archive-date = 21 листопада 2017 | archive-url = https://web.archive.org/web/20171121160853/https://www.dsca.mil/major-arms-sales/georgia-javelin-missiles-and-command-launch-units }}</ref>.

23 листопада 2018 року міністр оборони Грузії [[Леван Ізорія]] оголосив, що перший етап придбання системи Javelin завершений успішно. Невдовзі має розпочатись навчання грузинських солдат правильному користуванню цим ПТРК<ref>{{cite web | url = http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/119833/ | title = Грузія отримала від США протитанкові комплекси Javelin | date = 2018-01-23 | publisher = Україна молода | accessdate = 24 січня 2018 | archive-date = 25 січня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180125015219/http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/119833/ }}</ref>. Під час презентації оборонної візії у парламенті 22 грудня 2020 міністр оборони Грузії [[Іраклі Гарібашвілі]] заявив, що Грузія також має намір придбати більше протитанкових ракет Javelin у 2021.<ref>{{Cite web|title=Georgia to further strengthen defence capabilities in 2021|url=https://agenda.ge/en/news/2020/3994|website=Agenda.ge|accessdate=2021-02-10|archive-date=22 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201222213935/https://agenda.ge/en/news/2020/3994}}</ref>

У квітні 2021 року під час військових навчань військові зі складу 22-го батальйону ІІ піхотної бригади, серед іншого, здійснили навчальні стрільби з ПТРК Javelin<ref>{{cite web
 | url = https://defence-blog.com/news/army/javelins-fly-during-military-exercise-in-georgia.html
 | title = Javelins fly during military exercise in Georgia
 | author = Dylan Malyasov
 | publisher = Defence Blog
 | date = 2021-04-24
 | accessdate = 26 квітня 2021
 | archive-date = 26 квітня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210426152106/https://defence-blog.com/news/army/javelins-fly-during-military-exercise-in-georgia.html
 }}</ref>.

На початку серпня 2021 року керування Департаменту оборони США з оборонного співробітництва і безпеки (DSCA) повідомило про погодження продажу Грузії 82 ракет для протитанкових комплексів Javelin та 46 пускових установок на загальну суму $30 млн<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/ssha-pogodyly-prodazh-gruziyi-novoyi-partiyi-javelin/
 | title = США погодили продаж Грузії нової партії Javelin
 | author = Люксіков Михайло
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-08-05
 | accessdate = 5 серпня 2021
 | archive-date = 5 серпня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210805100735/https://mil.in.ua/uk/news/ssha-pogodyly-prodazh-gruziyi-novoyi-partiyi-javelin/
 }}</ref>.

=== Литва ===

У серпні 2020 року Литва отримала від Сполучених Штатів партію протитанкових ракетних комплексів Javelin на понад 31&nbsp;млн доларів<ref name="mil.2021-12-23"/>.

Також у кінці 2020 року Литва замовила у Сполучених Штатів Америки протитанкові ракетні комплекси Javelin на 10&nbsp;млн доларів<ref name="mil.2021-12-23"/>.

У грудні 2021 року Агентство оборонних ресурсів Литви підписало з урядом США доповнення до договору аби додатково придбати 20 пускових установок та 230 ракет, інше системне обладнання на суму 97&nbsp;млн доларів<ref name="mil.2021-12-23"/>.

Загалом, узгоджено, що кількість проданих Литві ракет Javelin, пускових установок та іншого обладнання буде збільшено до 125 мільйонів доларів<ref name="mil.2021-12-23"/>.

Комплекси будуть передаватися збройним силам Литви частинами з 2024 по 2028 рік<ref name="mil.2021-12-23">{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/lytva-zamovyla-dodatkovo-sotni-raket-javelin/
 | title = Литва замовила додатково сотні ракет Javelin
 | author = Safronov Taras
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-12-23
 | accessdate = 23 грудня 2021
 | archive-date = 23 грудня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20211223090702/https://mil.in.ua/uk/news/lytva-zamovyla-dodatkovo-sotni-raket-javelin/
 }}</ref>.

=== Норвегія ===

16 березня 2021 року Державний департамент США погодив продаж Норвегії 120 ракет, 24 Javelin Block 1 Command Launch Units, запасних частин, документації, тощо, на суму $36 мільйонів<ref>{{cite web | url = https://defence-blog.com/news/army/u-s-tells-congress-of-plans-to-sell-javelin-anti-tank-missiles-to-norway.html | title = U.S. tells Congress of plans to sell Javelin anti-tank missiles to Norway | author = Dylan Malyasov | publisher = Defence Blog | date = 2021-03-17 | accessdate = 18 березня 2021 | archive-date = 17 березня 2021 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210317180437/https://defence-blog.com/news/army/u-s-tells-congress-of-plans-to-sell-javelin-anti-tank-missiles-to-norway.html }}</ref>.

=== Україна ===

[[Файл:Военный парад в честь Дня Независимости Украины Military parade in honor of the Independence Day of Ukraine (43525704324).jpg|thumb|Український військовий з FGM-148 Javelin на СБА «[[СБА «Варта»|Варта]]». Парад з нагоди 27-ї [[Парад на честь дня Незалежності України|річниці Незалежності України]], 2018 рік.]]

30 квітня 2018 року [[Державний департамент США]] підтвердив, що комплекси були передані Україні&nbsp;— попередньо озвучувалося, що буде продано 210 ракет і 37 пускових установок<ref name="rferl.29200588">{{Cite web|url=https://www.rferl.org/amp/javelin-missile-delivery-ukraine-us-confirmed/29200588.html|title=U.S. Confirms Delivery Of Javelin Antitank Missiles To Ukraine|website=www.rferl.org|language=en|accessdate=2018-04-30|archive-date=30 квітня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180430222915/https://www.rferl.org/amp/javelin-missile-delivery-ukraine-us-confirmed/29200588.html}}</ref>.

Дискусії з приводу отримання/придбання Україною ПТРК Javelin тривали від початку російсько-української війни в 2014 році. У грудні 2017 року адміністрація Дональда Трампа схвалила план, розроблений Конгресом США, надання різнопланової допомоги Україні, у тому числі, й можливості передачі ПТРК ''Javelin''<ref name="ukraine">{{Cite web |url=http://www.foxnews.com/politics/2017/12/22/us-agrees-to-provide-ukraine-lethal-aid-including-missiles-report-says.html |title=Архівована копія |accessdate=24 грудня 2017 |archive-date=24 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171224145158/http://www.foxnews.com/politics/2017/12/22/us-agrees-to-provide-ukraine-lethal-aid-including-missiles-report-says.html }}</ref>. У січні 2018 року Начальник Генерального штабу&nbsp;— Головнокомандувач ЗС України генерал-армії України [[Віктор Муженко]] віддав розпорядження щодо опрацювання заходів підготовки до експлуатації і прийняття на озброєння Збройних Сил ПТРК Javelin<ref>{{cite news|url=http://www.ukrmilitary.com/2018/01/javelin-soon.html|title=Муженко віддав розпорядження підготуватися до прийняття на озброєння ПТРК Javelin|date=2018-01-17|publisher=Військові сторінки України|accessdate=17 січня 2018|archive-date=18 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180118010457/http://www.ukrmilitary.com/2018/01/javelin-soon.html}}</ref>. У ЗМІ йшлось про отримання 220 ракет і 35 пускових установок<ref name="ni.2018-01-06">{{cite web|url=https://nationalinterest.org/blog/the-buzz/ukraine-building-its-own-tank-killer-missiles-fight-russia-23961|title=Ukraine Is Building Its Own Tank-Killer Missiles to Fight Russia|date=6 січня 2018|publisher=National Interest|author=Sebastien Roblin|accessdate=19 січня 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180120065642/https://nationalinterest.org/blog/the-buzz/ukraine-building-its-own-tank-killer-missiles-fight-russia-23961|archivedate=20 січня 2018|deadurl=yes}}</ref>.

1 березня 2018 року [[Державний департамент США]] офіційно схвалив продаж Україні 210 ракет і 37 пускових установок за $47&nbsp;млн. У вартість контракту включено також проведення тренувань, матеріально-технічну допомогу та технічне обслуговування<ref>{{cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2413852-derzdep-zatverdiv-postacanna-javelin-v-ukrainu-na-47-mln.html|title=Держдеп затвердив постачання Javelin в Україну на $47 млн|date=2018-03-02|publisher=Укрінформ|accessdate=2 березня 2018|archive-date=2 березня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180302164009/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2413852-derzdep-zatverdiv-postacanna-javelin-v-ukrainu-na-47-mln.html}}</ref>. За заявою міністра оборони України Степана Полторака вже з 2 травня 2018 року на базі навчальних центрів Збройних сил України розпочнеться практична підготовка розрахунків протитанкових ракетних комплексів «Джавелін»<ref>[https://ua.censor.net.ua/news/3064013/praktychna_pidgotovka_rozrahunkiv_djavelin_v_armiyi_pochnetsya_z_2_travnya_poltorak Практична підготовка розрахунків «Джавелін» в армії почнеться з 2 травня,&nbsp;— Полторак] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180501160735/https://ua.censor.net.ua/news/3064013/praktychna_pidgotovka_rozrahunkiv_djavelin_v_armiyi_pochnetsya_z_2_travnya_poltorak |date=1 травня 2018 }}, [[Цензор.нет|Цензор. НЕТ]], 30.04.2018</ref>.<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=lGPRJC0CVXw|назва="Джавеліни" вже в Україні|видавець=Espreso.TV|дата=5 травня 2018|вебсайт=YouTube|мертвий-url=no|дата-доступу=4 травня 2021|archive-date=17 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220217052805/https://www.youtube.com/watch?v=lGPRJC0CVXw}}</ref>

22 травня 2018 року на полігоні Збройних Сил України відбулись випробування комплексів «Javelin» та «[[Стугна-П (ПТРК)|Стугна]]» у присутності Президента України, секретаря РНБО, та інших високопосадовців<ref>{{cite web | url = http://opk.com.ua/в-україні-відбулися-перші-пуски-ракет/ | title = В Україні відбулися перші пуски ракетних комплексів Javelin | publisher = Оборонно-промисловий кур'єр | date = 2018-05-23 | accessdate = 5 травня 2022 | archive-date = 6 лютого 2022 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220206165756/http://opk.com.ua/в-україні-відбулися-перші-пуски-ракет/ }}</ref>.

У листопаді 2018 року [[Президент України]] [[Петро Порошенко]] повідомив, що в 2019 році триватиме укомплектування підрозділів [[Десантно-штурмові війська України|Десантно-штурмових військ]], у тому числі бронетранспортерами [[БТР-3]] та [[БТР-4]], командно-штабними машинами «Світязь», протитанковими ракетними комплексами, у тому числі й Javelin<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/українські-десантники-озброяться-javelin/ | title = Українські десантники озброяться Javelin! | publisher = Український мілітарний портал | date = 2018-11-21}}</ref>.

У березні 2019 року спеціальний представник Державного департаменту США з питань України [[Курт Волкер]] повідомив про зацікавленість Україною в отриманні більшої кількості протитанкових ракетних комплексів Javelin. У серпні 2019 року про бажання України придбати додаткові ПТРК Javelin повідомив і тимчасовий повірений у справах США в Україні [[Вільям Тейлор]]<ref>{{cite news | url = https://mil.in.ua/uk/news/ukrayina-zamovlyaye-velyku-kilkist-javelin/ | title = Україна замовляє велику кількість Javelin | publisher = Український мілітарний портал | date = 2019-08-06 | accessdate = 6 серпня 2019 | archive-date = 6 серпня 2019 | archive-url = https://web.archive.org/web/20190806135614/https://mil.in.ua/uk/news/ukrayina-zamovlyaye-velyku-kilkist-javelin/ }}</ref>.

Наприкінці вересня-початку жовтня 2019 року Державний департамент та Конгрес США схвалили продаж Україні 150 протитанкових керованих ракет Javelin та 10 пускових установок на суму $39&nbsp;млн<ref>{{cite news | url = https://www.ukrmilitary.com/2019/10/150-javelin.html | title = Держдеп США схвалив поставку Україні 150 ракет Javelin | date = 2019-10-01 | publisher = Ukrainian Military Pages | accessdate = 2 жовтня 2019 | archive-date = 2 жовтня 2019 | archive-url = https://web.archive.org/web/20191002072431/https://www.ukrmilitary.com/2019/10/150-javelin.html }}</ref>, а Міністерство оборони України уклало відповідний контракт<ref>{{cite web |url=https://armyinform.com.ua/2019/12/u-minoborony-uklaly-kontrakty-na-postachannya-drugoyi-partiyi-javelin-vyrobnycztva-ssha/ |title=У Міноборони уклали контракти на постачання другої партії «Javelin» виробництва США |author= |date=2019-12-26 |website=https://armyinform.com.ua/ |publisher=[[АрміяInform]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191226195745/https://armyinform.com.ua/2019/12/u-minoborony-uklaly-kontrakty-na-postachannya-drugoyi-partiyi-javelin-vyrobnycztva-ssha/ |archivedate=26 грудня 2019 |deadurl= |accessdate=26 грудня 2019 }}</ref>.

17 червня 2020 року посольство США в Києві заявило про передачу Україні&nbsp;обладнання та боєприпасів, серед яких і комплекси Javelin, на загальну суму понад 60&nbsp;млн дол<ref>{{Cite web|title=Комплекси Javelin і боєприпаси: США надають Україні оборонне обладнання на понад $60 мільйонів|url=https://www.unian.ua/weapons/kompleksi-javelin-ssha-nadayut-ukrajini-oboronne-obladnannya-ostanni-novini-11039330.html|website=www.unian.ua|accessdate=2020-06-17|language=uk|archive-date=17 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200617093325/https://www.unian.ua/weapons/kompleksi-javelin-ssha-nadayut-ukrajini-oboronne-obladnannya-ostanni-novini-11039330.html}}</ref>. 24 червня Збройні сили України отримали від США першу партію ракет до комплексів Javelin, найновішої модифікації FGM-148E<ref>{{Cite web|title=Україна отримала від США першу партію ракет до комплексів Javelin|url=https://www.unian.ua/weapons/javelin-v-ukrajini-persha-partiya-raket-vid-ssha-pribula-do-kincevogo-punktu-ostanni-novini-11048696.html|website=www.unian.ua|accessdate=2020-06-24|language=uk|archive-date=25 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200625062534/https://www.unian.ua/weapons/javelin-v-ukrajini-persha-partiya-raket-vid-ssha-pribula-do-kincevogo-punktu-ostanni-novini-11048696.html}}</ref><ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-minoborony-ukrayina-ua-javelin/30687635.html До ЗСУ надійшли американські ракети Javelin&nbsp;— Міноборони] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201106030733/https://www.radiosvoboda.org/a/news-minoborony-ukrayina-ua-javelin/30687635.html |date=6 листопада 2020 }}, Радіо Свобода, 24 червня 2020</ref>

У липні 2020 року під час бойової підготовки протитанкових підрозділів було відпрацьовано застосування з пусками ракет FGM-148 «Джавелін» в парі зі «[[Стугна-П]]»<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2020/07/fgm-148-javelin.html
 | title = Відео застосування ЗСУ американського ПТРК FGM-148 Javelin
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2020-07-08
 | accessdate = 10 липня 2020
 | archive-date = 11 липня 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200711172837/https://www.ukrmilitary.com/2020/07/fgm-148-javelin.html
 }}</ref>.

22 жовтня 2021 року до України прибула третя і завершальна партія додаткової безпекової допомоги на 60&nbsp;млн доларів від Сполучених Штатів Америки для Збройних Сил України. Зокрема, були отримані 30 пускових установок та 180 ракет до них та боєприпаси під «калібри НАТО»<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2021/10/us-javelins.html
 | title = Американці привезли ще «Джавелінів» для ЗСУ
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2021-10-22
 | accessdate = 25 жовтня 2021
 | archive-date = 25 жовтня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20211025160541/https://www.ukrmilitary.com/2021/10/us-javelins.html
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2021/12/30-cpu-javelin.html
 | title = ЗСУ отримали ще 30 пускових ПТРК  «Джавелін»
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2021-12-13
 | accessdate = 14 грудня 2021
 | archive-date = 14 грудня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20211214113641/https://www.ukrmilitary.com/2021/12/30-cpu-javelin.html
 }}</ref>.

18 лютого 2022 року Естонська Республіка передала Збройним Силам України партію ракет до протитанкових ракетних комплексів FGM-148 Javelin, дозвіл на передачу яких раніше отримала від Сполучених Штатів. Доставлені вони були українським військово-транспортним літаком [[Ан-26]]<ref>{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2022/02/javelin-esti.html
 | title = Естонія передала Україні ПТРК «Джавеліни»
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2022-02-18
 | accessdate = 22 лютого 2022
 | archive-date = 22 лютого 2022
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220222124108/https://www.ukrmilitary.com/2022/02/javelin-esti.html
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/z-estoniyi-do-ukrayiny-prybula-partiya-javelin/
 | title = З Естонії до України прибула партія Javelin
 | author = Safronov Taras
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2022-02-18
 | accessdate = 22 лютого 2022
 | archive-date = 22 лютого 2022
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220222124109/https://mil.in.ua/uk/news/z-estoniyi-do-ukrayiny-prybula-partiya-javelin/
 }}</ref>.

25 лютого 2022 на тлі [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]], Естонія погодилася передати Україні додаткові Javelin-и<ref>{{Cite web|title=Estonia to provide Ukraine with additional batch of Javelins, ammunition – media|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/801982.html|website=Interfax-Ukraine|accessdate=2022-02-26|language=en|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226125505/https://ua.interfax.com.ua/news/general/801982.html}}</ref>.

13 квітня 2022 року Пентагон оприлюднив подробиці нового пакету матеріально-технічної допомоги Україні до складу якої увійшли 500 ракет до Javelin та «тисячі одиниць протитанкової зброї»<ref>{{cite web
 | url = https://www.unian.ua/war/ukrajina-otrimaye-gaubici-i-500-protitankovih-raket-javelin-vid-ssha-detali-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11785794.html
 | title = Бронетранспортери, гаубиці, Javelin: Пентагон розповів, яку зброю отримає Україна
 | publisher = УНІАН
 | author = Іван Бойко
 | date = 2022-04-14
 | accessdate = 14 квітня 2022
 | archive-date = 14 квітня 2022
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220414102841/https://www.unian.ua/war/ukrajina-otrimaye-gaubici-i-500-protitankovih-raket-javelin-vid-ssha-detali-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11785794.html
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/heres-exactly-whats-in-the-800-million-u-s-military-aid-package-to-ukraine
 | title = Here’s Exactly What’s In The $800 Million U.S. Military Aid Package To Ukraine
 | author = Dan Parsons
 | publisher = The Drive
 | work = The War Zone
 | date = 2022-04-13
 | accessdate = 14 квітня 2022
 | archive-date = 14 квітня 2022
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220414015232/https://www.thedrive.com/the-war-zone/heres-exactly-whats-in-the-800-million-u-s-military-aid-package-to-ukraine
 }}</ref>.

На початку травня 2022 року прессекретар Пентагону Джон Кірбі повідомив, що до 6 травня Україні буде передано додаткові 5000 ракет комплексу «Джавелін»<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/ssha-do-p-yatnytsi-peredadut-ukrayini-5000-protytankovyh-raket-javelin/
 | title = США до п’ятниці передадуть Україні 5000 протитанкових ракет Javelin
 | publisher = Мілітарний
 | date = 2022-05-03
 | accessdate = 3 травня 2022
 | archive-date = 3 травня 2022
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220503080142/https://mil.in.ua/uk/news/ssha-do-p-yatnytsi-peredadut-ukrayini-5000-protytankovyh-raket-javelin/
 }}</ref>.

1 червня 2022 року було оголошено про виділення чергового пакету допомоги Україні до складу якого увійшло, серед іншого, 1000 ракет Javelin і 50 пускових установок<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/ukrayina-otrymaye-himars-zayava-bilogo-domu/ | title = Україна отримає від США HIMARS, вертольоти та контрбатарейні РЛС | publisher = Мілітарний | date = 2022-06-01 }}</ref>.

Всього, станом на середину червня 2022 року, Сполучені Штати передали Україні понад 6500 протитанкових систем Javelin та понад 20000 інших протитанкових засобів<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/pentagon-oprylyudnyv-povnyj-perelik-nadanogo-ukrayini-ozbroyennya/ | title = Пентагон оприлюднив повний перелік наданого Україні озброєння | publisher = Мілітарний | date = 2022-06-18 }}</ref>.

19 серпня 2022 року Президент Сполучених Штатів Джо Байден підписав новий, вже 19-й, пакет допомоги для надання Україні додаткового озброєння та військової техніки. Серед іншого, до нього увійшли 1000 протитанкових систем Javelin (ракети чи пускові установки не уточнено)<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/novyj-paket-dopomogy-ssha-ukrayina-otrymaye-gaubytsi-drony-ta-rakety/ | title = Новий пакет допомоги США – Україна отримає гаубиці, дрони та ракети | publisher = Мілітарний | date = 2022-08-20 }}</ref>.

== Медійне висвітлення ==
{{main|Російсько-українська інформаційна війна}}

Після передачі комплексу на озброєння України, до нього приділялася значна увага російської та української пропаганди.

5 липня 2018 року інформаційний простір був наповнений повідомленнями про нібито прострочені ПТРК Javelin, що були передані Україні. Для цього російською стороною було створено підроблений лист від директора [[Луч (конструкторське бюро)|КБ «Луч»]] [[Коростельов Олег Петрович|Олега Коростельова]] до секретаря РНБО [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександр Турчинова]], де Коростельов нібито нарікає на якість поставлених ПТРК Javelin. Підроблений документ був вперше опублікований у [[Telegram]]-каналі з назвою «НачШтабу», створеному за пару тижнів до того. Сам канал «НачШтабу» займається розповсюдженням фейків, дезінформації та пропаганди, що чергуються із перепостами достовірних повідомлень української сторони.<ref>{{Cite news|url=http://hvylya.net/analytics/geopolitics/zachem-kremlyu-neispravnyie-amerikanskie-dzhavelinyi.html|title=Зачем Кремлю «неисправные» американские «Джавелины»|language=ru-RU|work=ХВИЛЯ|accessdate=2018-07-08|archive-date=8 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180708162242/http://hvylya.net/analytics/geopolitics/zachem-kremlyu-neispravnyie-amerikanskie-dzhavelinyi.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.zsu.gov.ua/Новина/601a9e28d588011c6323c743|title=Telegram-канали “НачШтабу” та “Черговий ООС” - це російські проєкти, які не мають жодного стосунку до Збройних Сил України|last=|first=|date=03.02.2021|website=zsu.gov.ua|publisher=|language=|accessdate=11.02.2021|archive-date=3 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210203130856/https://www.zsu.gov.ua/Новина/601a9e28d588011c6323c743}}</ref>

Як зазначалося у [[Форбс (журнал)|Forbes]], Javelin став символом підтримки України США в її боротьби проти Росії та проросійських сил на Донбасі. «Коли українці помічають ціль, яка виправдовує використання ПТРК, вони знімають удар на відео і отримують від нього певну пропаганду»<ref>{{cite web |last1=Axe |first1=David |title=Ukraine’s Homemade Anti-Tank Missiles Have Been Blasting More And More Rebel Vehicles |url=https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2022/01/11/ukraines-homemade-anti-tank-missile-has-been-blasting-more-and-more-rebel-vehicles/?sh=541b1e8a43ca |website=Forbes |accessdate=26.02.2022 |archive-date=26 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220226141513/https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2022/01/11/ukraines-homemade-anti-tank-missile-has-been-blasting-more-and-more-rebel-vehicles/?sh=541b1e8a43ca }}</ref>. Деякі західні ЗМІ назвали «Джавелін» символом українського опору<ref name=":0">{{Cite web|title=St Javelin and the missile that's now an icon of Ukraine's resistance|url=https://www.euronews.com/next/2022/02/27/ukraine-war-st-javelin-and-the-missile-that-has-become-a-symbol-of-ukraine-s-resistance|website=euronews|date=2022-02-27|accessdate=2022-03-03|language=en|first=David|last=Walsh|archive-date=3 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220303012050/https://www.euronews.com/next/2022/02/27/ukraine-war-st-javelin-and-the-missile-that-has-become-a-symbol-of-ukraine-s-resistance}}</ref>. Ізраїльська газета «<nowiki/>[[Джерусалем пост|The Jerusalem Post]]<nowiki/>» відгукнулася, що ця зброя «перетворила російських хижаків на здобич»<ref name=":1">{{Cite web|title=The weapons that are turning the Russian hunters into prey - analysis|url=https://www.jpost.com/international/article-699010|website=The Jerusalem Post {{!}} JPost.com|accessdate=2022-03-03|language=en-US|archive-date=3 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220303073539/https://www.jpost.com/international/article-699010}}</ref>. Як визнають російські інформаційні ресурси, використання ПТРК «Джавелін» Україною суттєво змінило баланс сил на Донбасі на користь ЗСУ<ref>{{Cite web|title=Применение ВСУ ПТРК Javelin на Донбассе повлияло на возможности ЛНР и ДНР к наступательным действиям|url=https://topwar.ru/192785-primenenie-vsu-ptrk-javelin-na-donbasse-povlijalo-na-vozmozhnosti-lnr-i-dnr-k-nastupatelnym-dejstvijam.html|website=Военное обозрение|accessdate=2022-02-27|language=ru|last=ViktorBiryukov|archive-date=27 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220227110910/https://topwar.ru/192785-primenenie-vsu-ptrk-javelin-na-donbasse-povlijalo-na-vozmozhnosti-lnr-i-dnr-k-nastupatelnym-dejstvijam.html}}</ref>.

Під час російського вторгнення в Україну з'явився інтернет-мем про покровительку українців, [[Saint Javelin|святу Джавеліну]]<ref name=":0" />.

== У культурі ==
[[Файл:Свята Джавеліна 29-05-22.jpg|міні|290x290пкс|[[Мурал]] «Свята Джавеліна» у Києві, 2022 рік.]]
Під час [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-Української війни]] та [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномаштабного вторгнення росії на територію України]] зокрема, ПТРК «Джавелін» став широко відомий, що знайшло відображення у масовій культурі: зображення на картинах і муралах<ref>{{Cite news|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/66827/|title=На Солом’янці створили мурал «Свята Джавеліна»: фото|last=Катаєва|first=Марія|date=24 травня 2022|work=Вечірній Київ|accessdate=14 червня 2022}}</ref>, згадування у піснях, до прикладу [[Українська лють (пісня)|«Українська лють»]] [[Соловій Христина Іванівна|Христини Соловій]]<ref>{{Citation|title=Христина Соловій - Українська лють (Bella Ciao cover)|url=https://www.youtube.com/watch?v=PqVCQEthhOU|accessdate=2022-06-14|language=uk-UA}}</ref> або «Байрактари й джавеліни» [[Компаніченко Тарас Вікторович|Тараса Компаніченка]]<ref>{{Citation|title="Байрактари й джавеліни" - військова пісня {{!}} «Bayractars and Javelins»&nbsp;— song about Ukrainian army|url=https://www.youtube.com/watch?v=fQZW6mxKBSo|accessdate=2022-06-14|language=uk-UA}}</ref>.

== Див. також ==

ПТРК третього покоління:
* [[Спайк (ПТРК)]]
* {{нп|HJ-12 (ПТРК)|HJ-12 (ПТРК)|en|HJ-12}}
* [[Type 01 LMAT]]
* [[TL-4]]

ПТРК 5-го покоління:
* [[Missile Moyenne Portée]]

Інші ПТРК і гранатомети:
* [[NLAW]]
* [[BGM-71 TOW]]
* [[Стугна-П (ПТРК)]]
* [[Корсар (ПТРК)]]
* [[Метис-М (ПТРК)]]
* [[Enforcer (ПТРК)]]
* [[Panzerfaust 3]]
* [[Бар'єр (ПТРК)]]

А також:
* [[Javelin (ПЗРК)|ПЗРК «Джавелін»]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Література ==

* {{Cite book|author=Michael Puttré, Brendan P. Rivers|title={{lang-en|International Electronic Countermeasures Handbook}}|publisher=Horizon House Publications, Inc.|location=Norwood, Massachusetts|year=2004|isbn=1-58053-898-3}}
* {{Cite book|author=Russ Bryant, Susan Bryant|title={{lang-en|Weapons of the U.S. Army Rangers}}|publisher=Zenith Press|location=Osceola, Wisconsin|isbn=0-7603-2112-4}}
* JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM&nbsp;— FM 3-22.37, Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23. Januar 2003 [http://www.globalsecurity.org/military/library/policy/army/fm/3-22-37/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170926042455/https://www.globalsecurity.org/military/library/policy/army/fm/3-22-37/ |date=26 вересня 2017 }} ([https://www.scribd.com/doc/36176716/FM-3-22-37-JAVELIN-Close-Combat-Missile-System-Medium] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160307214417/https://www.scribd.com/doc/36176716/FM-3-22-37-JAVELIN-Close-Combat-Missile-System-Medium |date=7 березня 2016 }})
* [https://www.scribd.com/doc/36176275/TM-91425-688-10-M98-Javelin-Weapon-System TECHNICAL MANUAL OPERATOR'S MANUAL FOR THE JAVELIN WEAPON SYSTEM] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160807012706/https://www.scribd.com/doc/36176275/TM-91425-688-10-M98-Javelin-Weapon-System |date=7 серпня 2016 }}

== Посилання ==
{{Commons|FGM-148 Javelin}}

* [https://mil.in.ua/uk/articles/posibnyk-z-ekspluatatsiyi-javelin/ Посібник з експлуатації «Javelin»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220303072829/https://mil.in.ua/uk/articles/posibnyk-z-ekspluatatsiyi-javelin/ |date=3 березня 2022 }}
* [http://www.army-technology.com/projects/javelin/ ''Javelin Anti-Armour Missile''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150907235520/http://www.army-technology.com/projects/javelin/ |date=7 вересня 2015 }}{{ref-en}} // ''army-technology.com''
* [http://www.designation-systems.net/dusrm/m-148.html FGM-148] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160618171834/http://www.designation-systems.net/dusrm/m-148.html |date=18 червня 2016 }}{{ref-en}} // ''Designation Systems''
* [http://www.fas.org/man/dod-101/sys/land/javelin.htm Про FGM-148 Javelin] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304024018/http://www.fas.org/man/dod-101/sys/land/javelin.htm |date=4 березня 2016 }} // ''fas.org''
* [http://fas.org/man/dod-101/sys/land/docs/apendixh.htm Про запровадження ПТРК Javelin в Армії США] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160322150451/http://fas.org/man/dod-101/sys/land/docs/apendixh.htm |date=22 березня 2016 }}{{ref-en}} // ''fas.org''
* [http://www.armyrecognition.com/united_states_us_army_light_and_heavy_weapons_uk/fgm-148_javelin_infrared_anti-tank_guided_missile_technical_data_sheet_description_information_uk.html Javelin Lockheed Martin Anti-tank infrared guided missile] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171006235201/http://www.armyrecognition.com/united_states_us_army_light_and_heavy_weapons_uk/fgm-148_javelin_infrared_anti-tank_guided_missile_technical_data_sheet_description_information_uk.html |date=6 жовтня 2017 }}{{ref-en}} // ''Army Recognition''
* [http://www.globalsecurity.org/military/systems/munitions/javelin.htm Javelin] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170615110125/http://www.globalsecurity.org/military/systems/munitions/javelin.htm |date=15 червня 2017 }}{{ref-en}} // ''Global Security''
* [http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/javelin/javelin.shtml Противотанковый ракетный комплекс FGM-148 Javelin] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131112094329/http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/javelin/javelin.shtml |date=12 листопада 2013 }} {{ref-ru}} // ''Ракетная техника''
* {{cite article | title = Оценка возможности противодействия ПТРК FGM-148 Javelin средствами оптико-электронного противодействия | url = http://btvt.info/3attackdefensemobility/jam_javvelin.htm | journal = Вопросы оборонной техники | author = В.И. Евдокимов1, М.В. Сильников, А.С. Алешин | issue = 3-4 | year = 2018 | accessdate = 11 травня 2018 | archivedate = 11 травня 2018 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20180511215111/http://btvt.info/3attackdefensemobility/jam_javvelin.htm }}
* {{cite web |url=https://www.ukrmilitary.com/2018/07/next-javelins-for-ukraine.html |title=Міноборони США уклало контракт на виготовлення ПТРК Javelin для поставок Україні |author= |date=2018-07-25 |website=https://www.ukrmilitary.com/ |publisher=[[Ukrainian Military Pages]] |accessdate=25 липня 2018 |archive-date=25 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180725122821/https://www.ukrmilitary.com/2018/07/next-javelins-for-ukraine.html }}
* [https://youtu.be/AE3330kX5b8?t=710 <nowiki>АРМІЯ СЬОГОДНІ [10.02.2021] Оператори Javelin.</nowiki>]

{{Сучасна піхотна зброя США}}
{{Піхотна зброя ЗСУ-НГУ}}
{{бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Військова техніка}}

[[Категорія:Протитанкові керовані ракети США]]
[[Категорія:Texas Instruments]]
[[Категорія:Військова продукція Raytheon]]
[[Категорія:Lockheed Martin]]
[[Категорія:ПТРК російсько-української війни]]
[[Категорія:МТД Україні для відбиття російської агресії]]
[[Категорія:Ракети з тепловим наведенням]]