Бабінський Андрій Валерійович

Андрій Валерійович Бабінський
Шаблон:Wikidata/p373

Андрій Валерійович Бабінський (20 лютого 1991, м. Сокиряни, Чернівецька область — 8 серпня 2023, поблизу с. Червона Криниця, Запорізька область) — український біохімік, науковець, громадський діяч, військовик-доброволець, учасник російсько-української війни (з березня 2022 року), старший солдат, бойовий медик 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Засновник національного руху «Мегамарш у вишиванках». Учасник Революції Гідності.

Один із популяризаторів гри «Криївка» — патріотичної альтернативи «Мафії», співорганізатор низки культурно-мистецьких подій Києва та інших міст. Співорганізатор Шевченківського фестивалю «Ше.Fest», котрий кожного року відбувається у селі Моринці.

Життєпис

Народився 20 лютого 1991 року у містечку Сокиряни Чернівецької області. У 2007 році закінчив місцеву Сокирянську гімназію та вступив на навчання до Національного авіаційного університету у Києві.

Будучи студентом, восени 2008 року започаткував «Мегаграндіозний марш у вишиванках» — столичну подію, що зрештою стала культовим та міжнародним рухом. Учасники мегамаршу традиційно двічі на рік збираються у вишиванках та вирушають у ходу вулицями міст. Із зовсім невеликої у 2008 році події у Києві на кілька осіб, Мегамарш перетворився на багатотисячний знаковий міжнародний захід з унікальною культурною програмою, конкурсами, концертами та непересічними знайомствами. Завдяки Андрію, хода у вишиванках стала регулярним масовим заходом у десятках українських та закордонних міст, а традиційна українська сорочка — впізнаваним міжнародним брендом.

Після закінчення університету протягом 2013—2017 років працював молодшим науковим співробітником Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України. Зокрема, досліджував протипухлинну дію вітаміну Е (токоферол).

Після роботи в Інституті, у 2019—2020 роках працював у Данії у сфері агробізнесу. Згодом повернувся в Україну та займався приватним підприємництвом.

Російське вторгнення 2022 року

З початку повномасштабного вторгнення став добровольцем та вступив до лав Сил територіальної оборони Збройних сил України. Захищав Батьківщину у складі 97 батальйону 107-ої бригади Сил ТрО, де здобув фах бойового медика. Воював на Харківщині та під Бахмутом. Влітку 2023 року перевівся до 80-ої ОДШБр (десантно-штурмова рота 1 десантно-штурмового батальйону), брав участь в українському контрнаступі на Запорізькому напрямку.

Загибель

Загинув 8 серпня 2023 року у бою поблизу села Червона Криниця, Оріхівського району, Запорізької області від російського артилерійського обстрілу касетними боєприпасами.

Вшанування пам'яті

16 серпня 2023 року біля в центрі Києва відбувся захід пам'яті, присвячений бійцю. Учасники у вишиванках вирушили ходою від пам'ятника Ярославу Мудрому до Стіни пам'яті загиблих за Україну, де вшанували пам'ять Андрія і усіх полеглих воїнів в російсько-українській війні, а також виконали Державний гімн України.

Нагороди

• Орден «За мужність» III ступеня (28 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку