-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Білошкурський Валентин Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>LxlalexlxlBot
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:18, 8 жовтня 2023

Валентин Васильович Білошкурський
Шаблон:РангМВС
Шаблон:Wikidata/p373

Валенти́н Васи́льович Білошку́рський (Шаблон:Н 17 грудня 1979, м. Вінниця, Українська РСР — Шаблон:Пом 29 травня 2014, Слов'янськ, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, спецпризначенець, прапорщик Національної гвардії України.

Життєпис

Народився 17 грудня 1979 року в місті Вінниця. У 1996 році закінчив загальноосвітню школу села Іванівка Вінницького району. Проходив строкову військову службу у Внутрішніх військах МВС України. В подальшому служив за контрактом у 8-му Калинівському полку (спецпідрозділ «Ягуар») Внутрішніх військ МВС України (з березня 2014 року — Національна гвардія України). Присвятив військовій службі 13 років свого життя.

Прапорщик, інструктор (старший кулеметник) відділення кулеметників взводу вогневої підтримки 2-ї роти спеціального призначення 8-го полку оперативного призначення Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, військова частина 3028, місто Калинівка.

З весни 2014 року брав участь в Антитерористичній операції на Сході України.

Загинув 29 травня 2014 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Слов'янськ у Донецькій області.

29 травня, близько 12:30, поблизу Слов'янська, після розвантаження продуктів харчування на блокпост та проведення ротації особового складу, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний із лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого був прапорщик Білошкурський. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, включаючи двох членів екіпажу, та шість представників спецпідрозділу МВС України (колишній спецпідрозділ «Беркут»). Старший лейтенант, штурман екіпажу Олександр Макеєнко залишився живим та у тяжкому стані був доправлений до лікарні міста Харків. Серед загиблих гвардійців — генерал-майор Сергій Кульчицький та двоє спецпризначенців Калинівського полку прапорщики Валентин Білошкурський і Віктор Ліпський, які супроводжували екіпаж вертольоту як кулеметники[1][2][3][4][5].

31 травня 2014 року Валентина поховали на Алеї Слави Центрального міського кладовища Вінниці, неподалік від могили Героя Небесної сотні Максима Шимка[6].

Вдома залишилися батьки, дружина Наталія та 11-річна донька Анастасія.

Нагороди

  • 20 червня 2014 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно).[7]

Вшанування пам'яті

  • 15 листопада 2014 року неподалік від місця падіння гелікоптера МІ-8 встановили пам'ятний хрест, відслужили поминальну панахиду і вшанували Героїв хвилиною мовчання представники місцевої влади, військовослужбовці та місцеві мешканці.[8]
  • У місті Київ на Солом'янській площі на одній із плит меморіалу загиблим працівникам МВС України викарбувано ім'я прапорщика Валентина Білошкурського.
  • У травні 2015 року в селі Іванівка Вінницького району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи, де навчався Валентин Білошкурський, встановлено меморіальну дошку на його честь.[9][10]
  • У грудні 2016 року у Вінниці з'явилась вулиця Валентина Білошкурського[11]

Примітки

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ