-
Бобкін Олексій Олегович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:18, 8 жовтня 2023
| Бобкін Олексій Олегович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Олексій Оле́гович Бо́бкін ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України.
Життєпис
Під час навчання захоплювався історією України, займвся в дитячо-юнацькій спортивній школі з футболу. По закінченні 2009 року київської гімназії № 154 служив в лавах ЗСУ механіком-водієм БМП. По звільненні працював на Київському авіаційному заводі.
Мобілізований 1 березня 2015-го, сапер інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення, 28-ма окрема механізована бригада; з травня перебував у зоні бойових дій.
8 червня 2015-го загинув поблизу міста Красногорівка — військовий автомобіль наїхав на протитанкову міну та вибухнув — ГАЗ-53 перевозив набої на позиції українських військ. Тоді ж загинули сержант Олексій Герега, старший солдат Сергій Бедрій, солдати Олег Дорошенко, Сергій Керницький, Олександр Мостіпан, Максим Чорнокнижний.
Без Олексія лишилися мама та сестра.
Похований в місті Київ, Берковецьке кладовище.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України 37/2016 від 4 лютого 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- 1 квітня 2016 року в київській гімназії № 154 відбувся мітинг-реквієм та відкриття меморіальної дошки в пам'ять Олексія Бобкіна.