-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бондаренко Артем Анатолійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>TohaomgBot
м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:20, 8 жовтня 2023

Артем Бондаренко
UA-OR7-MSGT-GSB-H(2015).png СтаршинаШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Інші прізвища

Арте́м Анато́лійович Бондаре́нко ( року, м. Дніпро — Шаблон:ДС року, с. Лобачеве, Станично-Луганський район, Луганська область) — старшина, головний сержант 9-ї роти 25-ї окремої повітрянодесантної бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Із життєпису

Народився 1982 року в Дніпропетровську.

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей від 2014 року.

На фронт пішов добровольцем. Брав участь в боях за Піски, Донецький аеропорт, Авдіївську промзону[2].

Зник безвісти 2 вересня 2020 року під час ліквідації пожежі на бойових позиціях. Наступного дня тіло було знайдене під завалами згорілого бліндажа: за словами колег, під час пожежі Артем рятував військове майно[3].

Відхід воїнів з позицій був ускладненим через оточення стіною вогню та російськими бойовиками з іншого боку. Після віднайдення тіла тривала процедура ідентифікації.

Представлений до нагородження орденом «За мужність» І ступеню (посмертно).

Похований 2 жовтня 2020 року на Краснопільському цвинтарі біля міста Дніпра. Прощання відбулось на Алеї Героїв біля будівлі облдержадміністрації[4].

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 722/2015 від 25 грудня 2015 року, «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[5].
  • Указом Президента України № 506/2020 від 19 листопада 2020 року за «особисту мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня Десантно-штурмових військ Збройних Сил України» нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[6].

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ