-
Бражник Володимир Анатолійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:20, 8 жовтня 2023
| Бражник Володимир Анатолійович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Володи́мир Анато́лійович Бра́жник ( , с. Торське Краснолиманського району — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.
Короткий життєпис
Закінчив Лиманську ЗОШ № 4, Донецький національний університет — обліково-фінансовий факультет. Жив у місті Донецьк, працював у Державній податковій службі аудитором. 2009 року познайомився з майбутньою дружиною Інною, 2010-го народився син Ілля.
2010 року пішов з Державної податкової служби, відкрив свою фірму — бронювання і продаж авіаквитків корпоративним клієнтам.
Після того, як Донецький аеропорт був захоплений російськими терористами, бізнес Володимир втратив. До середини липня возив на передову в Слов'янськ і Красний Лиман українським військовослужбовцям гуманітарну допомогу.
Після визволення рідного міста вирішив піти на фронт, проте через військкомат цього зробити не вдалося; 14 серпня поїхав з дому і разом з Темуром Юлдашевим долучився до групи спецпризначення «Крим» та інших підрозділів ЗСУ, які тримали оборону висоти Савур-Могила. Стрілець, 42-й окремий мотопіхотний батальйон «Рух Опору».
В ніч на 25 серпня оборонці Савур-Могили вийшли з оточення до села Многопілля, де Володимир приєднався до підрозділів у секторі «Б».
Загинув під час виходу колони з «Іловайського котла», на дорозі з села Многопілля до Червоносільського. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв.
26 травня 2015 року воїна поховали у звільненому від російських терористів Красному Лимані.
По смерті залишилися батьки, брат, сестра Галина, дружина, син.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 3 лютого 2017 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- 14 жовтня 2015-го у місті Красний Лиман відкрито обеліск на честь земляків, які загинули у районі бойових дій, де зазначено й Володимира Бражника.
- в червні 2016 року у Лиманській ЗОШ № 4 відкрито меморіальну дошку випускникові Володимиру Бражнику.