-
Ващишин Олег Анатолійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:22, 8 жовтня 2023
| Ващишин Олег Анатолійович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Оле́г Анато́лійович Ващи́шин (, с. Селець, Дубровицький район, нині Рівненська область — Шаблон:ДС, Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область) — старший солдат Збройних сил України.
Короткий життєпис
Навчався в Селецькій ЗОШ. Протягом 2008—2009 років пройшов строкову службу в ЗСУ — у розвідувальній роті військової частини міста Рівне. Після демобілізації працював на будівництві у Києві.
Весною 2014 року у числі перших пішов добровольцем, з квітня — старший стрілець 8-ї роти 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади, навідник гармати.
Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом. З 28 серпня не виходив на зв'язок. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих Героїв.
8 жовтня 2015 року Олега провели в останню путь понад дві тисячі земляків. Перепохований у рідному селі.
Залишилися батьки та молодший брат.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (02.09.2016, посмертно)[1]
В грудні 2017 рішенням Дубровицької районної ради Селецькому НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. — ДНЗ" присвоєне ім'я випускника школи Олега Ващишина[2].